ІНСТ&= #1056;УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

<= /p>

АМАП&= #1030;Н-Л=

<= /b>

Скла&= #1076;:=

д= 10;ючі речовини: а = 84;лодипін, лізиноприл;

1 таблетка містить амлодипіну бесилату ек = 74;івалентно амлодипіну 5 мг, лізиноприлm= 1; дигідрату еквівалентl= 5;о лізиноприлm= 1; 5 мг;

допо&= #1084;іжні речовини: маніт (Е 421), кальцію гідрофосфаm= 0;, желатин, крохмаль кукурудзянl= 0;й, тальк, кремнію діо = 82;сид колоїдний безводний, магнію стеа = 88;ат.=

<= /p>
= Ліка&= #1088;ська форма. Таблет= 082;и.

= Осно&= #1074;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: круглі двоопуклі таблетки білого кольору з лінією розлому з одного боку = 110; гладенькі з іншого боку.

=

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група.

Інгібіm= 0;ори АПФ у комбінації = 79; антагоністk= 2;ми кальцію. Код АТX C09B B03.

Фарм&= #1072;кологічні властивостo= 0;.

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка.

Комбінl= 6;ваний препарат, що містить дві діючі речовини.=

Перша діюча речовина, лізиноприл, належить до групи &= #1110;нгібіторів ангіотензиl= 5;конвертуюч= 086;го ферменту, ві= 085; знижує рівн= 10; ангіотензиl= 5;у-II і альдостер = 86;ну у плазмі крові та одночасно підвищує рівень брадикінінm= 1;, який розширює судини. Під його дією знижується периферичнl= 0;й опір судин, артеріальнl= 0;й тиск, а хвилинний о = 73;’єм може збільшуватl= 0;ся. Частота серцевих скорочень практично н = 77; змінюється, посилюєтьсn= 3; нирковий кровотік. У хворих із гіперглікеl= 4;ією лізиноприл бере участь = 091; відновленнo= 0; порушеної ендотеліалn= 0;ної функції.=

Антигіl= 7;ертензивна дія починаєтьсn= 3; через 1 годину післ= 03; застосуванl= 5;я, максимум ді= 11; відзначаєтn= 0;ся через 6 годин після застосуванl= 5;я. Тривалість дії – 24 години, але це залежить ві = 76; застосованl= 6;ї дози. Ефективнісm= 0;ь лізиноприлm= 1; зберігаєтьl= 9;я і при тривалому його застосуванl= 5;і. При перериваннo= 0; терапії не відзначалоl= 9;я різкого та інтенсивноk= 5;о підвищення артеріальнl= 6;го тиску (rebound effect).

Хоча первинна ді= 03; лізиноприлm= 1; здійснюєтьl= 9;я через систему ренін–ангіl= 6;тензин–аль= 076;остерон, він був ефективний = 10; при низьком = 91; рівні ренін = 91;.

У хворих на цукровий діабет не відзначали зміни рівня глюкози в крові або підвищення частоти гіпоглікемo= 0;ї.

Інший компонент препарату – це амлодипі = 85;, антагоніст кальцію, похідне дигідропірl= 0;дину.

Блокувk= 2;нням так званих повільних кальцієвих каналів перешкоджаn= 8; надходженнn= 2; іонів кальцію через клітинну мембрану у м’язові волокна серця і гладкої мускулатурl= 0; стінок суди = 85;. Під його діє= 102; знижується тонус судин (артеріол) і периферичнl= 0;й судинний опір. Розширенняl= 4; артеріол і зниженням постнавантk= 2;ження амлодипін реалізує антиангінаl= 3;ьну дію. У зв’язку з тим, що він не спричиняє рефлекторнm= 1; тахікардію, знижується потреба міокарда в енергії і у кисні. Амлод= 080;пін, імовірно, розширює коронарні с = 91;дини (артерії і артеріоли) я= 082; на здорових, &#= 1090;ак і на скомпрометl= 6;ваних ділянках серця, поліп= 096;уючи постачання киснем. Амлодипін п= 10;сля пероральноk= 5;о введення швидко всмоктуєтьl= 9;я, широко розподіляєm= 0;ься в організмі = 110; виділяєтьсn= 3; повільно, це забезпечує тривалий ча = 89; дії та робит= 100; можливим його однора = 79;ове застосуванl= 5;я.

У хвори = 93; на артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; амлодипін в одноразовіl= 1; добовій доз= 10; клінічно достовірно знижує артеріальнl= 0;й тиск щонайменше впродовж 24 годин як у положенні пацієнта стоячи, так і лежачи.

Дія амлодипіну розвиваєтьl= 9;я повільно, то= 084;у імовірністn= 0; гострої артеріальнl= 6;ї гіпотензіo= 1; мала.

Амлодиl= 7;ін не чинить несприятлиk= 4;ої метаболічнl= 6;ї дії, не впливає на рівні ліпідів у плазмі кров= 10;.

Препарk= 2;т можна призначати хворим на бронхіальнm= 1; астму, цукровий діабет і подагру.

Антагоl= 5;іст кальцію мож = 77; спричинити підвищення активності ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;терону, а введений д= 086; складу препарату л= 10;зиноприл забезпечує нормалізацo= 0;ю реакції організму н = 72; навантаженl= 5;я сіллю шляхо = 84; контррегулn= 3;ції ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи.

Фармакокін= ;етика.

Лізи&= #1085;оприл я= 082; активний препарат інгібітору ангіотензиl= 5;конвертуюч= 086;го ферменту у незміненій формі потра = 87;ляє у кровообіг. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові реєструєтьl= 9;я приблизно через 6 годин після застосуванl= 5;я. Біологічна доступністn= 0; препарату – 29 %. Не зв’язує= ться з іншими білками плазми кров= 10;, крім інгібі = 90;ору ангіотензиl= 5;конвертуюч= 086;го ферменту. В організмі н = 77; піддається метаболізмm= 1;, виділяєтьсn= 3; із сечею у незміненомm= 1; вигляді. Пер= 110;од напіввиведk= 7;ння – 12,6 години. Вільна частина лізиноприлm= 1; швидко виділяєтьсn= 3;, а та частина, що зв’язана = 079; інгібітороl= 4; ангіотензиl= 5;конвертуюч= 086;го ферменту, виділяєтьсn= 3; повільніше, що сприяє тривалій ді= 11; препарату.=

При захворюванl= 5;і нирок виділення зменшуєтьсn= 3;, тому в таком= 091; випадку мож = 77; виникнути потреба зменшити дозу препарату. Лізиноприл піддається гемодіалізm= 1;.

Амло&= #1076;ипін після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я з травного тракту всмо = 82;тується повільно, майже стовідсоткl= 6;во. Прийом їжі н= 077; впливає на його всмоктуванl= 5;я. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі кро= 074;і визначаєтьl= 9;я через 6–10 годин після застосуванl= 5;я. Біологічна доступністn= 0; амлодипіну близько 64–80 %, об’єм розподілу – близько 20 л/к&#= 1075;. 95–98 % амлодипіну зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові. Він метаболізуn= 8;ться у печінці до неактивногl= 6; метаболіту. Із сечею вид= 110;ляється близько 10 % основної речовини і 60 % метаболітіk= 4;. Елімінація двофазна, період напі = 74;виведення у середньом = 91; становить 35–50 годин. Стійк= 072; рівноважна концентрацo= 0;я встановлюєm= 0;ься після регулярногl= 6; 7–8-добового застосуванl= 5;я. Амлодипін метаболізуn= 8;ться в основному = 091; печінці, до неактивних = 89;полук, 10 % виділяєтьсn= 3; із сечею у незміненомm= 1; вигляді. Амлодипін н = 77; піддається гемодіалізm= 1;.

Час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у плазмі крові у молодих пацієнтів і пацієнтів літнього віку схожий. У літньому в= 110;ці виділення амлодипіну трохи знижується, збільшуєтьl= 9;я площа під кривою «концентраm= 4;ія-час» (AUC) і час напіввиденl= 5;я. При застосу = 74;анні у подібних дозах молод= 10; пацієнти і п= 072;цієнти літнього віку переносили препарат добре, тому пацієнти літнього віку можуть приймати його у звичайній дозі.

&= #1059; випадку печінкової патології ч = 72;с напіввиведk= 7;ння амлодипіну подовжуєтьl= 9;я.

При захворюванl= 5;ях нирок концентрацo= 0;я амлодипіну = 91; плазмі кров= 10; і ступінь ураження нирок незалежні.

При застосуванl= 5;і препарату взаємодії між діючими речовинами не очікуєть = 89;я, що підтвердилl= 6;ся фармакокінk= 7;тичими дослідженнn= 3;ми. Важливі фармакокінk= 7;тичні показники AUC, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я, час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї, час напівжиття) не відрізня = 83;ися при застосуванl= 5;і діючих речовин у ко= 084;бінації або окремо.

Всмоктm= 1;вання активних інгредієнтo= 0;в препарату н = 77; залежить ві = 76; прийому їжі.

У зв’язку з тим, що діючі речовини Ам = 72;піну-Л тривалий ча = 89; присутні в організмі, препарат придатний для одноразовоk= 5;о застосуванl= 5;я на добу.

Клін&= #1110;чні характерисm= 0;ики.=

П = 86;казання.

Есенціk= 2;льна гіпертензіn= 3;.

Прот&= #1080;показання.=

Пов’язані з лізиноприлl= 6;м:

•   пo= 0;двищена чутливість до лізиноприлm= 1; або до будь-я&#= 1082;ого іншого інгібітору АПФ;

•   аl= 5;гіоневроти= 095;ний набряк, пов’язаний із застосув = 72;нням інгібітору АПФ, в анамнезі;=

•   сl= 7;адковий або ідіопатичнl= 0;й ангіоневроm= 0;ичний набряк;

•   вk= 2;гітність або період планування вагітності, період годування груддю (див. розділ «Зас = 90;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю»);

•   оk= 6;ночасне застосуванl= 5;я препарату з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; містять аліскірен, п= 088;отипоказан&= #1077; пацієнтам з цукровим діабетом аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації <= 60 мл/хв/1,73 м²) (ди = 74;. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

•   оk= 6;ночасне застосуванl= 5;я з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м; не рекомендовk= 2;но розпочинатl= 0; прийом препарату раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пов’язані з амлодипіноl= 4;:

•   пo= 0;двищена чутливість до амлодипіну або до будь-яких інших похідних дигідропірl= 0;дину;

•   тn= 3;жка артеріальнk= 2; гіпотензія;

•   шl= 6;к (у т. ч. кардіогеннl= 0;й);

•   оk= 3;струкція вихідного тракту лівого шлун = 86;чка (стеноз аортальногl= 6; клапана тяжкого сту = 87;еня);

•   гk= 7;модинамічн= 086; нестабільнk= 2; серцева нед = 86;статність після гострого інфаркту міокарда.=

Пов’язані з лікарським засобом Амапіну-Л:

•   вl= 9;і зазначені вище протипоказk= 2;ння, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям окремих компонентіk= 4;, також стосуються комбінованl= 6;го препарату Амапіну-Л;

•   пo= 0;двищена чутливість до будь-якої з допоміжни = 93; речовин препарату Амапіну-Л (див. розділ «Склад»).

<= /b>

Взає&= #1084;одія з іншими лік= 072;рськими засобами та інші види взаємодій.=

Взає&= #1084;одії, пов’язані з лізиноприлl= 6;м.=

Г= 10;потензивні засоби

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; з іншими гіпотензивl= 5;ими препаратамl= 0; (наприклад, нітрогліцеl= 8;ином та іншими нітратами а = 73;о іншими вазодилатаm= 0;орами) може призве = 89;ти до додатковогl= 6; зниження артеріальнl= 6;го тиску.

П = 86;двійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

Відомо, що подвійна блокада РАА = 57; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецептора ангіотензиl= 5;у II (БРА II) або алі&#= 1089;кірену асоціюєтьсn= 3; з підвищени = 84; ризиком роз = 74;итку артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та порушень функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті) порівняно з монотерапіn= 8;ю (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

П = 88;епарати, які можуть підвищуватl= 0; ризик розвитку ан = 75;іоневротич&#= 1085;ого набряку

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не у зв’язку зі збільшенняl= 4; ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з інгібітораl= 4;и мішені рапаміцину = 74; клітинах ссавців (mTOR) (наприклад, темсиролімm= 1;с, сиролімус, еверолімус) або інгібітораl= 4;и нейтральноo= 1; ендопептидk= 2;зи (наприклад, рацекадотрl= 0;л), або тканинним активатороl= 4; плазміногеl= 5;у, або вілдагліптl= 0;ном може привести до збільшення ризику розвитку ан = 75;іоневротич&#= 1085;ого набряку (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Діур&= #1077;тики. При додаванні діуретика д = 86; терапії лізиноприлl= 6;м антигіпертk= 7;нзивний ефект зазви = 95;ай посилюєтьсn= 3;. На початку застосуванl= 5;я комбінації лізиноприлm= 1; з діуретикамl= 0; пацієнти можуть пері = 86;дично відчувати надмірне зниження ар = 90;еріального тиску при застосуванl= 5;і лізиноприлm= 1;. Можливість розвитку симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії при застосу = 74;анні лізиноприлm= 1; може бути зменшена у разі припинення лікування діуретикамl= 0; перед початком терапії ліз = 80;ноприлом (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Харч&= #1086;ві добавки або замінники солі, що міст&#= 1103;ть калій, калійзбер= 10;гаючі діуре= тики та інші ліка= 088;ські засоби, що можуть підвищуватl= 0; рівень калі= 02; в сироватці крові

Н = 77;зважаючи на те, що вміст калію = 074; сироватці крові зазвичай залишаєтьсn= 3; у межах норм= 080;, у деяких пацієнтів при лікуванні лізиноприлl= 6;м може виникнути гіперкалієl= 4;ія. Калійзберіk= 5;аючі діуретики (такі як спіронолакm= 0;он, тріамтерен або амілори = 76;), харчові добавки або замінники с = 86;лі, що містять калій, можут= 100; призводити до значного підвищення вмісту калі= 02; в сироватці крові, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лізиноприлm= 1; з іншими препаратамl= 0;, що підвищую = 90;ь рівень калі= 02; в сироватці крові, таким= 080; як триметоприl= 4; і ко-тримокса = 79;ол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0;, оскільки відомо, що ді&#= 1103; триметоприl= 4;у подібна до дії калійзберіk= 5;аючих діуретиків, таких як амілорид. Таким чином, одночасний прийом лізиноприлm= 1; з перерахов = 72;ними вище лікарськимl= 0; засобами не рекомендуєm= 0;ься. У разі необхідносm= 0;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарські засоби слід = 079;астосовува&= #1090;и з обережністn= 2; і з періодич= 085;им моніторингl= 6;м вмісту калі= 02; в сироватці крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Цикл&= #1086;спорин. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і циклоспориl= 5;у може призвести д = 86; гіперкалієl= 4;ії. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг вмісту калі= 02; в сироватці крові.

Гепа&= #1088;ин. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і гепарину мо = 78;е призвести д = 86; гіперкалієl= 4;ії. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг вмісту калі= 02; в сироватці = 082;рові.

Я = 82;що лізиноприл призначати одночасно з = 082;алійнезбер&= #1110;гаючим діуретиком, гіпокаліємo= 0;я, індукована застосуванl= 5;ям діуретиків, може зменши = 90;ися.

Літі&= #1081;. Одночасне застосуванl= 5;я літію та лізиноприлm= 1; зазвичай не рекомендуєm= 0;ься. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і літію та інгібіторіk= 4; АПФ повідомлялl= 0; про оборотн = 77; збільшення концентрацo= 0;ї літію у сироватці крові і зрос= 090;ання токсичностo= 0;. Одночасне призначеннn= 3; тіазидних діуретиків = 79; інгібітораl= 4;и АПФ збільшу= 08; ризик отруєння літієм і пос= 080;лює вже підвищений ризик токсичностo= 0; літію. Одночасне застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; і препараті = 74; літію не рекомендуєm= 0;ься, але в разі доведеної необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я даної комбі = 85;ації, слід ретельно контролюваm= 0;и вміст літію = 074; сироватці крові (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Нест&= #1077;роїдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ) з вмістом ацетилсаліm= 4;илової кислоти ≥ 3 г н= а добу. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з НПЗП (ацетилсалі = 94;илова кислота в дозі, яка чинить протизапалn= 0;ну дію, інгібітори циклооксигk= 7;нази-2 (ЦОГ-2) і неселективl= 5;і НПЗП) може призвести д = 86; зниження антигіпертk= 7;нзивної дії інгібіт = 86;рів АПФ. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і НПЗП може призводити до підвищен = 85;я ризику погіршення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатноl= 9;ті, і збільшенн= 03; вмісту калі= 02; в сироватці = 082;рові, особливо у пацієнтів з= 10; зниженою фу = 85;кцією нирок. Ці ефекти є оборотними. Слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0; при застосуванl= 5;і комбінованl= 6;ї терапії, особливо у пацієнтів літнього віку. Пацієнти повинні отримувати адекватну кількість рідини, і рекомендуєm= 0;ься ретельно контролюваm= 0;и функцію нирок як на початку комбінованl= 6;ї терапії, так і в процесі лікування.

Золо&= #1090;о. Нітритоїднo= 0; реакції (сим= 087;томи вазодилатаm= 4;ії, включаючи припливи, ну= 076;оту, запаморочеl= 5;ня, артеріальнm= 1; гіпотензію, що може бути дуже тяжкою) після ін’єк = 94;ії золота (наприклад, натрію ауротиомалk= 2;ту) відзначалиl= 9;я частіше у пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування інгібітораl= 4;и АПФ.

Триц&= #1080;клічні антидепресk= 2;нти/антипси&#= 1093;отики/анест= ;етики. Одночасне застосуванl= 5;я деяких анестезуючl= 0;х медичних засобів, трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів та нейролептиm= 5;них препаратів = 79; інгібітораl= 4;и АПФ може у подальшому призвести д = 86; зниження артеріальнl= 6;го тиску.

Симп&= #1072;томіметичн= ;і препарати. С = 80;мпатомімет&#= 1080;чні препарати можуть змен = 96;ити антигіпертk= 7;нзивний ефект інгібіторіk= 4; АПФ.

Анти&= #1076;іабетичні препарати. О = 76;ночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та антидіабетl= 0;чних препаратів (інсулін, гіп&#= 1086;глікемічні препарати) можуть посилити ефект зниже = 85;ня глюкози крові з ризиком гіпоглікемo= 0;ї. Виявилося, щ= 086; це явище з більшою імовірністn= 2; має місце впродовж перших тижнів комб= 10;нованої терапії та серед пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю.

Ліка&= #1088;ські засоби, які пригнічуютn= 0; функцію кісткового мозку (імуно= 089;упресанти, алопуринол, прокаїнаміk= 6;). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лізинопри = 83;ом підвищують ризик виникнення нейтропеніo= 1; та/або агранулоциm= 0;озу.

Ацет&= #1080;лсаліцилов= ;а кислота, тромболітиm= 5;ні препарати, ß-блокатори, нітрати. Лізиноприл можна застосовувk= 2;ти одночасно з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (у кардіологіm= 5;них дозах), тромболітиm= 5;ними препаратамl= 0;, ß-блокатора = 84;и та/або нітратами.=

Взає&= #1084;одії, пов’язані з амлодипіноl= 4;.=

Інгіб= ітори і = 79;оферменту CYP3A4. Одночасне застосуванl= 5;я амлодипіну та інгібіто = 88;ів CYP3A4 потужної або помірно= 11; дії (інгібітори протеаз, азольні про = 90;игрибкові засоби, макроліди, такі як ерит= 088;оміцин чи кларитроміm= 4;ин, верапаміл або дилтіаз = 77;м) може призвести д = 86; значущого п= 10;двищення експозиції амлодипіну. Клінічне значення таких змін може бути вираженішиl= 4; у пацієнтів літнього віку. Може бути необхідним = 82;лінічний нагляд за станом пацієнта та підбір дози. Кларитроміm= 4;ин є інгібітороl= 4; CYP3A4. Існує підв= 080;щений ризик гіпотензії = 91; пацієнтів, які отримую = 90;ь кларитроміm= 4;ин з амлодипіноl= 4;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і амлодипіну = 79; кларитроміm= 4;ином рекомендуєm= 0;ься суворий медичний нагляд за пацієнтами.

Інду&= #1082;тори ізоферментm= 1; CYP3A4

П = 88;и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з відомими і= 085;дукторами ізоферментm= 1; CYP3A4 концентрацo= 0;я амлодипіну = 74; крові може змінюватисn= 3;. Тому необхі = 76;но контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск та в разі необхідносm= 0;і коригувати дозу препаратів під час та після комбі = 85;ованого лікування, особливо пр = 80; прийомі потужних індукторів ізоферментm= 1; CYP3A4 (таких як рифампіцин, Hypericum perforatum).<= /span>

Не рекомендуєm= 0;ься одночасно застосовувk= 2;ти амлодипін т = 72; грейпфрути або грейпфрутоk= 4;ий сік, оскільк= 080; у деяких пацієнтів біодоступнo= 0;сть амлодипіну може підвищуватl= 0;ся, що, у свою чергу, призводить до посиленн= 03; гіпотензивl= 5;ої дії.

Дантролен (інфузії). У тварин спостерігаl= 3;ися шлуночкові фібриляції = 79; летальним наслідком т = 72; серцево-суд = 80;нний колапс, що асоціювалиl= 9;я з гіперкалієl= 4;ією, після засто = 89;ування верапамілу та дантролену внутрішньоk= 4;енно. Через ризик розвитку гіперкалієl= 4;ії рекомендовk= 2;но уникати застосуванl= 5;я блокаторів кальцієвих каналів, так= 080;х як амлодипі = 85;, схильним до злоякісної гіпертерміo= 1; пацієнтам т = 72; при лікуванні злоякісної гіпертерміo= 1;.

В&#= 1087;лив амлодипіну на інші лікарські засоби. Гіпот= ензивний ефект амлодипіну потенціює гіпотензивl= 5;ий ефект інших антигіпертk= 7;нзивних засобів. =

Т = 72;кролімус

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я такролімусm= 1; і амлодипін = 91; може призве = 89;ти до підвищення концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в крові; механізм такої взаємодії повністю не вивчений. Що= 073; уникнути токсичної д= 10;ї такролімусm= 1;, слід контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в крові у ході терапі= 11; амлодипіноl= 4; і при необхідносm= 0;і коректуватl= 0; дозу такрол= 10;мусу.

= Інгі&= #1073;ітори мішеней рапаміцину = 74; клітинах ссавців (mTOR)<= /i>

= Такі інгібітори mTOR, як сироліму = 89;, темсиролімm= 1;с і евероліму = 89;, є субстратамl= 0; CYP3A. Амлодипін = 08; слабким інгібітороl= 4; CYP3A. При одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і амлодипіну = 79; інгібітораl= 4;и mTOR може посилю= ;ватися вплив останніх.=

Ц = 80;клоспорин

На дани = 81; момент не було проведено досліджень = 79; вивчення взаємодії циклоспориl= 5;у і амлодипін = 91; у здорових добровольцo= 0;в або інших популяцій, з= 072; винятком пацієнтів, які перенес = 83;и трансплантk= 2;цію нирки, у яких спостерігаl= 3;ося підвищення концентрацo= 0;й циклоспориl= 5;у в крові (в середньому на 0–40 %). У зв’язку з ци= 084; у таких пацієнтів слід контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю циклоспориl= 5;у в крові в ході терапі= 11; амлодипіноl= 4; і при необхідносm= 0;і зменшити до = 79;у циклоспориl= 5;у.

С = 80;мвастатин

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я повторних доз 10 мг амлодипіну = 10; 80 мг симвастатиl= 5;у призводило до збільшен = 85;я концентрацo= 0;ї симвастатиl= 5;у на 77 % порівняно з відповідноn= 2; концентрацo= 0;єю при монотерапіo= 1; симвастатиl= 5;ом. Дозу симвас = 90;атину для пацієнт= 10;в, які застосовуюm= 0;ь амлодипін, слід обмежити 20 м= 075; на добу.

Клінічl= 5;і дослідженнn= 3; взаємодії препарату показали, що амлодипін н = 77; впливає на фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну, дигоксину а = 73;о варфарину.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>

Алко&= #1075;оль. Потенціює гіпотензивl= 5;у дію лізиноприлm= 1;.

Цито&= #1089;татики, імунодепреl= 9;анти, кортикостеl= 8;оїди. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лізинопри = 83;ом можуть спричинити лейкопенію.

Ліка&= #1088;ські засоби, які пригнічуютn= 0; функцію кісткового мозку. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лізинопри = 83;ом підвищують ризик виникнення нейтропеніo= 1; та/або агранулоциm= 0;озу.

Естр&= #1086;гени. При одночасномm= 1; призначеннo= 0; можливе зме = 85;шення гіпотензивl= 5;ого ефекту лізиноприлm= 1; за рахунок затримки рідини в організмі.=

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я.

Усі зазначені нижче особливостo= 0; застосуванl= 5;я, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям окремих компонентіk= 4;, також стосуються = 82;омбіновано&#= 1075;о лікарськогl= 6; засобу Амап= 10;н-Л.

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я, пов’язані з лізиноприлl= 6;м

С = 80;мптоматичн&#= 1072; артеріальнk= 2; гіпотензія.

Симптоl= 4;атична артеріальнk= 2; гіпотензія = 88;ідко спостерігаn= 8;ться у пацієнтів = 079; неускладнеl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.

Може спостерігаm= 0;ися значна симптоматиm= 5;на гіпотензія = 91; хворих з гіпонатрієl= 4;ією та/або гіповолеміn= 8;ю у зв’язку з застосуванl= 5;ям діуретиків або від втрати великої кіл= 00;кості рідини з іншої причини (інтенсивне = 087;отовиділен&= #1085;я, тривале блювання, діарея), суворої безсольовоo= 1; дієти, діалізу, а також у пацієнтів і = 79; вираженою ренінзалежl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.

У пацієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю, що супровод = 78;ується нирковою недостатніl= 9;тю або без останньої, зареєстровk= 2;ні випадки вин = 80;кнення симптоматиm= 5;ної гіпотензії. Подібні випадки найбільш вірогідні у пацієнтів з більш тяжки = 84; ступенем серцевої недостатноl= 9;ті внаслідок прийому великих доз петльових діуретиків, гіпонатрієl= 4;ії або функціо = 85;альної ниркової недостатноl= 9;ті. У пацієнтів = 079; підвищеним ризиком симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії слід вести спостережеl= 5;ня за параметрамl= 0; гіпотензивl= 5;ого ефекту післ= 03; прийому початкової дози. Ці рекомендацo= 0;ї стосуються пацієнтів з ішемічною хворобою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями, у яких надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску може призвести д = 86; інфаркту міокарда аб = 86; інсульту.=

У випадку розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії пацієнту слід надати положення лежачи на спині з припіднятиl= 4;и нижніми кінцівками = 10; поповнити втрату рідини (внутрішньо = 74;енне вливання фізіологічl= 5;ого розчину) при необхідносm= 0;і. Транзиторнk= 2; артеріальнk= 2; гіпотензія не є протипоказk= 2;нням до застосув = 72;ння препарату, і подальше дозування зазвичай не спричиняє проблем після підвищення артеріальнl= 6;го тиску в результаті збільшення об’єму цирк = 91;люючої крові.

У деяки = 93; пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю з нормальни = 84; або знижени = 84; артеріальнl= 0;м тиском лізиноприл може спричинити додаткове зниження системного артеріальнl= 6;го тиску. Це відомий ефект, і зазвичай ві = 85; не є причиною для припинення терапії. Якщ= 086; артеріальнk= 2; гіпотензія стає симпто = 84;атичною, може знадобитисn= 3; зниження дози або припинення застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1;.

До початку курсу терапії необхідно скоригуватl= 0; гіпонатрієl= 4;ію або гіповолеміn= 2; і при застосуванl= 5;і перших доз препарату необхідно стежити за впливом препарату н = 72; артеріальнl= 0;й тиск.

У пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, що супровод = 78;ується або не супроводжуn= 8;ться нирковою недостатніl= 9;тю, зареєстровk= 2;но випадки виникнення симптоматиm= 5;ної гіпотензії. Подібні випадки вірогіднішo= 0; у пацієнтів із більш тяжким ступенем серцевої недостатноl= 9;ті внаслідок застосуванl= 5;я великих доз петльових діуретиків, гіпонатрієl= 4;ії або функціо = 85;альної ниркової недостатноl= 9;ті.

А = 88;теріальна гіпотензія при гостром = 91; інфаркті міокарда.=

У разі розвитку гострого інфаркту міокарда заборонено застосовувk= 2;ти лізиноприл, якщо лікува = 85;ня судинорозшl= 0;рювальними препаратамl= 0; може погіршити гемодинаміm= 5;ний статус пацієнта (наприклад, якщо систолічниl= 1; артеріальнl= 0;й тиск становить 100 мм рт. cт. або нижче) або у разі кардіогеннl= 6;го шоку. Якщо систолічниl= 1; артеріальнl= 0;й тиск 120 мм рт. ст. або нижче, низькі дози (2,= 5 мг/добу) слід застосовувk= 2;ти протягом перших 3 діб після інфаркту. Пр= 080; артеріальнo= 0;й гіпотензії підтримуючo= 0; дози слід зменшити до 5 мг або тимчасово д = 86; 2,5 мг. При стійкій арт = 77;ріальній гіпотензії (систолічн = 80;й артеріальнl= 0;й тиск нижче 90 мм рт. ст. протягом більше 1 години) слід припинити лікування даним препаратом.

С = 90;еноз аортальногl= 6; та мітральногl= 6; клапана/гіп = 77;ртрофічна кардіоміопk= 2;тія.

У випадку мітральногl= 6; стенозу аорти або об= 089;труктивної гіпертрофіm= 5;ної кардіоміопk= 2;тії як і всі препарати, щ= 086; розширюють судини, Амапін-Л необхідно з = 72;стосовуват&#= 1080; з обережністn= 2; пацієнтам п = 88;и наявності звуження устя кровоносниm= 3; судин та зі стенозом мітральногl= 6; клапана.

П = 86;рушення функції нирок.

У випадку ниркової недостатноl= 9;ті (кліренс креатиніну <= 80 мл/хв) початкову дозу лізиноприлm= 1; потрібно скоригуватl= 0; відповідно до показник = 72; кліренсу креатиніну пацієнта, а потім – залежно від реакції хворого на лікування. У таких пацієнтів п = 86;трібно щоденно контролюваm= 0;и рівень калі= 02; у сироватці крові та кліренс креатиніну.

Невелиl= 2;е тимчасове підвищення рівня сечов = 80;ни в крові і креатиніну може спостерігаm= 0;ися у випадку недіагностl= 6;ваних судинних змін у нирці, особливо на тлі одночасногl= 6; проведення лікування діуретикамl= 0;. У випадку значного зн = 80;ження функції нирок (кліренс креатиніну (= 050;К) < 30 мл/хв) потрібна підвищена обережністn= 0; і контроль ниркової функції.

При стенозі ниркової артерії (двобічного = 072;бо при єдиній нирці якщо є звуження устя нирков = 86;ї артерії), при наявності гіпонатрієl= 4;ії та/або гіпов= 086;лемії, а також у разі зниження обсягу цирк = 91;люючої крові лізиноприл може призве = 89;ти до зниження функції нирок з наступним розвитком гострої ниркової недостатноl= 9;ті, яка після перериваннn= 3; терапії є оборотною.=

У пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю артеріальнk= 2; гіпотензія, зумовлена застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; АПФ, може призвести д = 86; зниження функції нирок із наступним розвитком о = 73;оротної (після відміни препарату) гострої ниркової недостатноl= 9;ті.

При наявності у пацієнта також реноваскулn= 3;рної артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; існує підвищений ризик розвитку тя = 78;кої артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті. У таких пацієнтів лікування слід починати пі = 76; пильним медичним на = 75;лядом з низьких до= 079; і обережно титрувати д = 86;зу. Оскільки лікування діуретикамl= 0; може сприят = 80; розвитку зазначених вище станів, їх застосув = 72;ння слід припинити, при цьому функцію нир = 86;к слід контролюваm= 0;и протягом перших тижн= 10;в терапії лізиноприлl= 6;м.

У деяки = 93; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю без вираженої попередньоo= 1; реноваскулn= 3;рної гіпертензіo= 1; відзначалоl= 9;я збільшення концентрацo= 0;ї сечовини в крові і креатиніну = 74; сироватці крові, зазви= 095;ай незначне і транзиторнk= 7;, особливо в т= 080;х випадках, коли лізиноприл застосовувk= 2;ли одночасно з діуретиком. Це особливо імовірно у пацієнтів з попередньоn= 2; нирковою недостатніl= 9;тю. Може знадобитисn= 3; зниження дози та/або відміна діуретиків та/або лізиноприлm= 1;.

Не слід починати лікування у разі розвит = 82;у гострого інфаркту міокарда, якщо функці= 03; нирок пацієнта знаходитьсn= 3; у зоні ризик= 091; (рівень креатиніну = 74; сироватці вище 177 мкмоль= /л та/або альбумінурo= 0;я вище 500 мг/24 години). У раз&= #1110; розвиненогl= 6; під час лікування порушення функції нирок (рівен= 100; креатиніну = 74; сироватці крові вище 265 мкмоль/л або вдвічі вище = 087;орівняно з початкови = 84; рівнем) ліка= 088; повинен розглянути можливість припинення = 83;ікування.

П = 88;отеїнурія.

Відомо про рідкісн= 10; випадки протеїнуріo= 1; у пацієнтів, особливо пр = 80; зниженні функції нирок або після високих доз лізиноприлm= 1;. У разі клінічно значущої протеїнуріo= 1; (понад 1 г/добу) лікарський засіб слід призначати лише після оцінки кори = 89;ті від лікування т = 72; потенційноk= 5;о ризику і при постійному моніторингm= 1; клінічних т = 72; біохімічниm= 3; параметрів пацієнта.=

П= 10;двищена чутливість, ангіоневроm= 0;ичний набряк.

При застосуванl= 5;і будь-якого препарату г = 88;упи інгібіторіk= 4; АПФ, як і при застосуванl= 5;і лізиноприлm= 1;, може виникати ангіоневроm= 0;ичний набряк з набряком обличчя, кінцівок, губ, надгорт= 072;нника і гортані. Ангіоневроm= 0;ичний набряк може виникнути у будь-який момент під час лікуван = 85;я. У такому випадку необхідно негайно перервати застосуванl= 5;я препарату, і &#= 1093;ворий повинен знаходитисn= 3; під контролем лікаря до повного зникнення ознак. Навіт= 100; у випадках набряку язика, що не супроводжуn= 8;ться дихальною недостатніl= 9;тю, пацієнти можуть потребуватl= 0; тривалого нагляду, оскільки лікування антигістамo= 0;нними препаратамl= 0; і кортикост = 77;роїдами може бути недостатніl= 4;.

Якщо набряк розвиваєтьl= 9;я на обличчі, губах і кінцівках, він, як правило, спонтанно м = 80;нає, але на зниження інтенсивноl= 9;ті його ознак добре впливає застосуванl= 5;я антигістамo= 0;нних препаратів.

Ангіонk= 7;вротичний набряк з набряком го = 88;тані може призвести д = 86; летального наслідку. Набряк язик = 72;, надгортаннl= 0;ка або гортані може призвести д = 86; закупореннn= 3; дихальних шляхів, тому треба негайно здійснюватl= 0; такі терапевтичl= 5;і заходи: ввести підшкірно 0,1 % розчин адреналіну = 74; дозі 0,3–0,5 мл (0,3–0= ,5 мг) або 0,1 мл (0,1 мг) повільно внутрішньоk= 4;енно, після чого треба ввест = 80; глюкокортиl= 2;оїд і антигістамo= 0;нний препарат пі = 76; контролем життєвоважl= 3;ивих функцій хворого. <= /span>У таких випадках слід одразу = 078; надати неві = 76;кладну медичну допомогу. Вона може включати введення адреналіну та/або підтримку вільної про = 93;ідності дихальних шляхів. Пацієнт пов = 80;нен перебувати під ретельним наглядом лі = 82;аря до повного і стабільногl= 6; зникнення с = 80;мптомів.

Інгібіm= 0;ори АПФ спричиняютn= 0; ангіоневроm= 0;ичний набряк у пацієнтів негроїдної раси частіш = 77;, ніж у пацієнтів іншої расової приналежноl= 9;ті.

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не у зв’язку зі збільшенняl= 4; ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої дози лізино = 87;рилу. Лікування лізиноприлl= 6;м слід розпоч = 80;нати не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімm= 1;с) та вілдагліптl= 0;ном може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (наприклад, набряк дихальних ш = 83;яхів або язика з дихальною недостатніl= 9;тю або без неї) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам, які уже приймають інгібітори АПФ, починат= 080; лікування рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR та вілдагліптl= 0;ном слід з обере= 078;ністю.

Інтестl= 0;нальний ангіоневроm= 0;ичний набряк відзначавсn= 3; дуже рідко у пацієнтів, які отримували терапію інгібітораl= 4;и АПФ. Ці паціє&#= 1085;ти скаржилися на біль у животі (з або без нудоти т= 072; блювання); у деяких випадках не спостерігаl= 3;ося перед цим ангіневротl= 0;чного набряку обличчя, та рівень С-1 естерази бу = 74; у нормі. Діагностикk= 2; ангіоневроm= 0;ичного набряку повинна включати комп’ютернm= 1; томографію або УЗ-діагност = 80;ку, або огляд хі= 088;урга, симптоми повинні зникнути після припи = 85;ення застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ. Інтести= 085;альний ангіоневроm= 0;ичний набряк пови = 85;ен розглядатиl= 9;я при діагностицo= 0; у пацієнтів, які застосо = 74;ують інгібітори АПФ та скаржаться = 85;а біль у животі.

Пацієнm= 0;и, які мають в анамнезі ангіоневроm= 0;ичний набряк, не пов’язаний із застосув = 72;нням інгібіторіk= 4; АПФ, можуть піддаватисn= 3; підвищеном&#= 1091; ризику ангіоневроm= 0;ичного набряку при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ.

А = 85;афілактичн&#= 1110; реакції при проведенні гемодіалізm= 1;.

Проведk= 7;ння гемодіалізm= 1; мембраною з поліакрил-н= 10;трилу (наприклад, AN 6= 9) пацієнту, який одержу= 08; інгібітор АПФ, може призвести д = 86; анафілактиm= 5;ного шоку, тому слід уникат = 80; їх одночасн = 86;го застосуванl= 5;я. Слід застос = 86;вувати фільтр іншого типу або признач = 72;ти антигіпертk= 7;нзивний препарат ін = 96;ої групи.

А = 85;афілактичн&#= 1110; реакції під час проведення аферезу ліпопротеїl= 5;ів низької щільності.=

Рідко пацієнти, як= 110; отримували лікування і = 85;гібіторами АПФ при проведенні аферезу ліп = 86;протеїнів низької щільності з декстрансуl= 3;ьфатом, відзначали загрозливі для життя ан= 072;філактичні реакції. Ціє= 111; небезпечноo= 1; для життя реакції можна уникнути тимчасовим перериваннn= 3;м курсу терапії інгібітороl= 4; АПФ перед кожним проведенняl= 4; аферезу.

Д = 77;сенсибіліз&#= 1072;ція до перетинчатl= 6;крилих комах (отрут= 072; бджоли, оси).

У деяки = 93; випадках, коли хворий застосовувk= 2;в інгібітор АПФ і проводиласn= 3; десенсибілo= 0;зація до перетинчатl= 6;крилих комах (отрут= 072; бджоли, оси), відзначалаl= 9;ь анафілактиm= 5;на реакція. Ціє= 111; небезпечноo= 1; для життя реакції можна уникнути тимчасовим перериваннn= 3;м курсу терапії інгібітороl= 4; АПФ.

П = 77;чінкова недостатніl= 9;ть.=

Дуже рідко застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ супрово = 76;жувалося синдромом, який почина = 74;ся з холестатичl= 5;ої жовтяниці або гепатит = 91; і призводив до миттєвог = 86; некрозу печ= 10;нки та іноді до летального наслідку. Ме= 093;анізм цього синдрому не виявили. Пацієнтам, які приймають        Амапін-Л, у яки= 093; розвиваєтьl= 9;я жовтяниця або відзнач = 72;ється підвищення печінкових ферментів, необхідно припинити застосуванl= 5;я препарату т = 72; звернутися = 87;о медичну допомогу.=

Н = 77;йтропенія/а&= #1075;ранулоцито= ;з.

У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, можуть розвиватисn= 3; нейтропеніn= 3;/агранулоци&#= 1090;оз, тромбоцитоl= 7;енія і анемія. При нормальній функції нирок і при відсутностo= 0; ускладнень нейтропеніn= 3; розвиваєтьl= 9;я рідко. Нейтр= 086;пенія і агранулоциm= 0;оз зворотні та проходять після припинення прийому інгібіторіk= 4; АПФ. У зв’язку з тим, що однозначно не можна виключити можливість агранулоциm= 0;озу, періодично треба контролюваm= 0;и картину кро = 74;і. Лізиноприл слід застосовувk= 2;ти особливо обережно пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ям сполучної т = 82;анини з судинними проявами, пр= 080; проведенні лікування імунодепреl= 9;антами, алопуринолl= 6;м або прокаїнаміk= 6;ом, а також при комбінації цих факторі = 74;, особливо пр = 80; наявності вже існуючого порушення функції нирок. У деяк&#= 1080;х таких пацієнтів розвиваютьl= 9;я тяжкі інфекції, як= 110; іноді не реагують на інтенсивну терапію антибіотикk= 2;ми. При застосуванl= 5;і лізиноприлm= 1; цій групі пацієнтів рекомендуєm= 0;ься проводити періодичниl= 1; моніторинг лейкоцитів, = 072; також слід попередити пацієнта пр = 86; необхіднісm= 0;ь інформуванl= 5;я лікаря щодо будь-яких оз= 085;ак інфекції.

П = 86;двійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС).

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у II (БРА II) або аліскірену підвищує ризик розвитку ар = 90;еріальної гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії і порушення функції нирок (включаючи гостру нирк = 86;ву недостатніl= 9;ть). З цієї причини подвійна бл = 86;када РААС шляхом одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и АПФ, БРА II або аліскірену не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
Якщо подвійна блокада РАА = 57; абсолютно показана, необхідний ретельний нагляд фахі = 74;ця та обов’язковl= 0;й моніторинг функції нир = 86;к, водно-елект = 88;олітного балансу, артеріальнl= 6;го тиску. Інгібітори АПФ і БРА II не l= 9;лід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Р = 72;сова приналежніl= 9;ть.

Як і у випадку з іншими інгібітораl= 4;и АПФ, ефектив= 085;ість препарату підвищуєтьl= 9;я у темношкір = 80;х пацієнтів внаслідок наявності с = 77;ред них великої кількості хворих на ни= 079;ькоренінов&= #1091; артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; порівняно з= 10; світлошкірl= 0;ми.

Інгібіm= 0;ори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту є причиною розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку частіше у темношкіриm= 3; пацієнтів, ніж у світлошкірl= 0;х.

К = 72;шель.

Як правило, кашель спостерігаn= 8;ться при лікуван = 85;і інгібітораl= 4;и АПФ. Він сухий, пості= 081;ний та зникає після відміни терапії інг= 10;біторами АПФ. Спричинениl= 1; інгібітораl= 4;и АПФ кашель потрібно розглядати при диферен = 94;іальній діагностицo= 0; кашлю.

Х= 10;рургічне втручання/з = 72;гальна анестезія.= =

При проведенні оперативноk= 5;о втручання або при застосуванl= 5;і засобів для наркозу, що спричиняютn= 0; гіпотензію, лізиноприл гальмує компенсатоl= 8;не вивільненнn= 3; ангіотензиl= 5;у-II. Гіпотензію, що відзнача= 08;ться в цьому випадку, відповідно = 76;о описаного механізму можна усунути вве = 76;енням 0,9 % розчину натрію хлориду.

Г= 10;перкаліємі&#= 1103;.

Інгібіm= 0;ори АПФ можуть спричинити розвиток гіперкалієl= 4;ії, оскільки вони пригнічуютn= 0; виділення альдостероl= 5;у. Як правило, даний ефект клінічно незначний у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Однак у пацієнтів = 079; порушенням функції нирок, цукровим діабетом ІІ типу та/або у пацієнтів, які приймають харчові добавки, що містять калій (у т. ч. замінники солі), калійзберіk= 5;аючі діуретики (наприклад спіронолакm= 0;он, тріамтерен або амілори = 76;), а також у пацієнтів, які приймають і = 85;ші препарати, щ= 086; можуть підвищуватl= 0; вміст калію = 074; сироватці крові (наприклад, гепарин, триметоприl= 4; або комбінованl= 0;й лікарський засіб ко-тримокса = 79;ол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), та особливо антагоністl= 0; альдостероl= 5;у або блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у, може розвинутисn= 3; гіперкалієl= 4;ія. Слід з обере= 078;ністю застосовувk= 2;ти калійзберіk= 5;аючі діуретики т = 72; блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у пацієнтам, які приймають інгібітори АПФ. У разі необхідносm= 0;і одночасногl= 6; застосуван&#= 1085;я зазначених вище препаратів рекомендуєm= 0;ься регулярний контроль вмісту калі= 02; в сироватці крові та функціоналn= 0;ного стану нирок (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

П = 72;цієнти, хворі на цукровий діабет.

Необхіk= 6;ний більш ретельний контроль рі = 74;ня глюкози у перший місяць лікування інгібітораl= 4;и АПФ додатко = 74;о до попередньоk= 5;о лікування інсуліном або пероральниl= 4;и гіпоглікемo= 0;чними препаратамl= 0;.

Л= 10;тій.

Не рекомендовk= 2;но поєднувати препарати л= 10;тію та лізиноприл.

О = 89;обливості застосуванl= 5;я, пов’язані з амлодипіноl= 4;=

Немає даних щодо застосуванl= 5;я амлодипіну при гіперто = 85;ічному кризі.

Амлодиl= 7;ін не впливає н= 072; результати лабораторнl= 0;х досліджень.

С = 77;рцева недостатніl= 9;ть.

З обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, у дослідженнo= 0; у пацієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (кла= 089; ІІІ та ІV за класифікацo= 0;єю NYNA) при застосуванl= 5;і амлодипіну частота випадків розвитку набряку легень була вищою порівняно і = 79; застосуванl= 5;я плацебо.

Блокатl= 6;ри кальцієвих каналів, у тому числі амлодипін, слід з обережністn= 2; призначати = 87;ацієнтам із застійно= 02; серцевою недостатніl= 9;тю, оскільки вони підвищують ризик серце = 74;о-судинних подій і летальностo= 0; у майбутньо = 84;у.

П = 77;чінкова недостатніl= 9;ть.

Період напіввиведk= 7;ння амлодипіну та параметр = 80; AUC вищі у пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки; рек= 086;мендацій стосовно до = 79; препарату немає. Тому даній категорії пацієнтів слід розпоч = 80;нати застосуванl= 5;я препарату і = 79; найнижчої дози. Слід бути обережними як на початк= 091; застосуванl= 5;я препарату, так і під час збільшення дози. Пацієнтам і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю може бути необхідним повільний п= 10;дбір дози. Пацієнтам і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю може бути необхідним підбір дози та ретельни = 81; нагляд за станом паці= 08;нта.

Л= 10;тній вік.

При застосуванl= 5;і стандартноo= 1; дози обох ак= 090;ивних інгредієнтo= 0;в в осіб літнь= 086;го віку спостерігаk= 4;ся вищий рівен= 00; цих інгреді= 08;нтів у плазмі крові, тому дозу препар = 72;ту цим хворим треба встановлювk= 2;ти з обережніс = 90;ю, хоча значно= 11; різниці в ефективносm= 0;і не відзначалоl= 9;я у пацієнтів молодих і літнього віку. Коли у літньому віці відбув = 72;ється зниження функції нирок, лікування препаратом Амапін-Л потрібно проводити відповідно до інструкцій для пацієнтів з порушенням функції нирок (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

Н = 80;ркова недостатніl= 9;ть.

Таким пацієнтам амлодипін можна призначати = 91; звичайних дозах. Зміни концентрацo= 0;й амлодипіну = 91; плазмі кров= 10; не корелюют= 00; зі ступенем ниркової недостатноl= 9;ті. Амлодипін н = 77; виводиться за допомого= 02; діалізу.

Г= 10;перкаліємі&#= 1103;.
Підвищення рівня калію = 091; сироватці крові було виявлено у деяких пацієнтів, які отримую = 90;ь терапію інгібітораl= 4;и АПФ. До пацієнтів з ризиком розвитку гіперкалієl= 4;ії відносятьсn= 3; люди з порушенням функції нирок, цукро= 074;им діабетом, гострою серцевою недостатніl= 9;тю, зневодненнn= 3;м, метаболічнl= 0;м ацидозом аб = 86; супутнім застосуванl= 5;ям калійзберіk= 5;аючих діуретиків, добавок калію або замінників, які містять солі калію або будь-яко= 111; іншої речов = 80;ни, яка зумовлює збільшеннn= 3; рівня калію = 091; сироватці крові. Якщо необхідно з = 72;стосовуват&#= 1080; супутні вищезазначk= 7;ні засоби, рекомендуєm= 0;ься проводити регулярний = 82;онтроль рівня калію = 074; сироватці крові.

=

З = 72;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі&= #1090;ність.

Лікарсn= 0;кий засіб Амапіну-Л протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним і жінкам, які планують завагітнітl= 0; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Досвід застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; і амлодипін = 91; вагітним жінкам в адекватних контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х відсутній. Однак застосуванl= 5;я обох активн = 80;х речовин не рекомендуєm= 0;ься або протипо = 82;азано (інформацію щодо активних ре = 95;овин див. у розділі «Склад»).

Якщо пі = 76; час лікування препаратом Амапіну-Л підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити, якщо необхідно − замінити ін = 96;им лікарським засобом, дозволеним для застосу = 74;ання вагітним (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застосm= 1;вання лікарськогl= 6; засобу Амапіну-Л не слід починати у період вагітності. Якщо продовженнn= 3; лікування препаратом Амапін-Л визнано за необхідне, пацієнток, які плануют= 00; вагітність, слід перевести н = 72; альтернатиk= 4;ні гіпотензивl= 5;і засоби з від= 086;мим профілем безпеки застосуванl= 5;я у період ваг= 110;тності.

Застосуван&= #1085;я лізиноприлm= 1;

Е = 87;ідеміологі&#= 1095;ні дані про ризик тератогеннl= 6;сті, пов’язаний із застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; АПФ під час І триместру вагітності, не є переконливl= 0;ми, однак деяке збільшення ризику не виключено. Якщо продовженнn= 3; лікування інгібітороl= 4; АПФ визнано за необхідн = 77;, пацієнток, я= 082;і планують вагітність, слід перевести н = 72; альтернатиk= 4;ні гіпотензивl= 5;і засоби з від= 086;мим профілем безпеки застосуванl= 5;я у період вагітності. При підтверджеl= 5;ні вагітності слід негайн = 86; припинити лікування і = 85;гібітором АПФ і, при необхідносm= 0;і, почати альтернатиk= 4;не лікування.=

Відомо, що застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ під час ІІ і ІІІ триместрів вагітності індукує фетотоксичl= 5;ість (зниження функції нир = 86;к, маловоддя, уповільненl= 5;я окостеніннn= 3; кісток черепа) і неонатальнm= 1; токсичністn= 0; (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія). Якщо інгібітор АПФ застосовувk= 2;вся з ІІ триместру вагітності, рекомендуєm= 0;ься ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; функції нирок і черепа. За новонароджk= 7;ними і грудними дітьми, матері яких = 087;риймали інгібітори АПФ, рекомендуєm= 0;ься вести ретел= 00;ний нагляд для своєчасногl= 6; виявлення а = 88;теріальної гіпотензії (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З = 72;стосування амлодипіну=

Безпекk= 2; застосуванl= 5;я амлодипіну для вагітни = 93; жінок не встановленk= 2;.

Відомо, що у дослідженнn= 3;х на тваринах спостерігаl= 3;ася репродуктиk= 4;на токсичністn= 0; при застосуванl= 5;і високих доз. Застосуванl= 5;я у період вагітності можливе лиш = 77; у разі відсу= 090;ності більш безпечного альтернатиk= 4;ного лікування, а також у випадках, коли саме захворюванl= 5;я пов’язане з великим ризиком для матері та плода.

Пері&= #1086;д годування груддю.

Інформk= 2;ція щодо застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; у період годування груддю відсутня. Ам= 083;одипін проникає у грудне молоко. Кількість амлодипіну, отриманого дитиною з молоком матері, оцін= 102;ється з міжквартилn= 0;ним діапазоном 3–7 %, максимум ̵= 1; 15 %. Вплив амлодипіну на дитину не оцінювався.

Лікарсn= 0;кий засіб Амапіну-Л протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти у період годування груддю, cлід застосовувk= 2;ти альтернатиk= 4;ні препарати з= 10; встановленl= 0;м профілем безпеки, особливо у разі грудного годування новонароджk= 7;ного або недоношеноo= 1; дитини (див. р&= #1086;зділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ферт&= #1080;льність

Дані адекватних контрольовk= 2;них клінічних досліджень про вплив лізиноприлm= 1; і амлодипін = 91; на фертильнісm= 0;ь відсутні.<= /p>
З = 72;стосування амлодипіну=

Повідоl= 4;ляли про оборотн= 10; біохімічні зміни у головках сперматозоo= 1;дів у деяких пац= 110;єнтів, які отримували блокатори кальцієвих каналів. Клінічних даних про можливий вп = 83;ив амлодипіну на фертильнісm= 0;ь недостатньl= 6;.

<= i>

З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами.=

= П = 86;в’язана з лізиноприлl= 6;м

= П = 88;и керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з механізмамl= 0; слід враховуватl= 0; можливий розвиток запаморочеl= 5;ня або втомлюваноl= 9;ті.

= П = 86;в’язана з амлодипіноl= 4;

= А = 84;лодипін може спричиняти незначний або помірни = 81; вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами і механізмамl= 0;. У пацієнтів, які відчувають запаморочеl= 5;ня, головний біль, втому або нудоту, може порушу = 74;атися здатність д = 86; реагування. Рекомендуєm= 0;ься дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;, особливо на початку лікування.=

= В= 10;дповідно до зазначеногl= 6; вище, препарат Ам = 72;пін-Л може впливати на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та роботу з мех= 072;нізмами (особливо на початку лікування).

= =

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я та дози.

Застосl= 6;вувати препарат пропонуєтьl= 9;я у тому випадку, якщ= 086; не вдалося досягти бажаного значення артеріальнl= 6;го тиску при монотерапіo= 1; одним із компонентіk= 4; препарату.=

Доза препарату для доросли = 93;, які не засто= 089;овують інші антигіпертk= 7;нзивні препарати, –&nb= sp;1–2 таблетки на добу. У зв’язку з тим, що їжа не = впливає на всмоктуванl= 5;я діючих речовин, пре= 087;арат можна застосовувk= 2;ти незалежно в= 10;д прийому їжі.

Н = 80;ркова недостатніl= 9;ть

Для підбору оптимальноo= 1; початкової дози і підтримуючl= 6;ї дози у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю титрування доз слід про= 074;одити в індивідуа = 83;ьному порядку, використовm= 1;ючи окремі комп = 86;ненти препарату – лізиноприл = 10; амлодипін.=

Під час терапії препаратом Амапін-Л слі= 076; контролюваm= 0;и функцію нирок, вміст калію і натр= 110;ю в сироватці крові. У разі погіршення = 92;ункції нирок слід припинити прийом преп = 72;рату Амапін-Л і замінити його окремими компонентаl= 4;и, підібранимl= 0; належним чином. Амлод= 080;пін не виводиться за допомого= 02; діалізу.

П = 77;чінкова недостатніl= 9;ть

Рекомеl= 5;дації щодо доз у пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатніl= 9;тю ще не розроблені, тому підбір доз таким пацієнтам слід здійснюватl= 0; з обережніс = 90;ю, і починати слід з мінімальноo= 1; дози в діапазоні дозування (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Для підбору оптимальноo= 1; початкової дози і підтримуючl= 6;ї дози у пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю титрування доз слід про= 074;одити в індивідуалn= 0;ному порядку, вик= 086;ристовуючи вільну комбінацію лізиноприлm= 1; і амлодипін = 91;.

Фармакl= 6;кінетику амлодипіну при тяжкій п= 077;чінковій недостатноl= 9;ті не досліджуваl= 3;и. Застосуванl= 5;я амлодипіну = 91; пацієнтів з = 090;яжкою печінковою недостатніl= 9;тю слід почина = 90;и з найнижчої дози, при цьому титрування доз слід проводити повільно.=

П = 72;цієнти літнього віку (від 65 років)

Пацієнm= 0;ам літнього віку препарат сл= 10;д призначати = 79; обережністn= 2;.

Відомо, що у клінічних дослідженнn= 3;х зміна профілю ефективносm= 0;і і безпеки амлодипіну або лізиноприлm= 1; залежно від віку не спос= 090;ерігалося. Щоб обрати оптимальну підтримуючm= 1; дозу для пацієнтів літнього віку, титрув= 072;ння доз слід проводити в індивідуалn= 0;ному порядку, використовm= 1;ючи вільну комб= 10;націю лізиноприлm= 1; і амлодипін = 91;.

Діти.=

Дані про безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я амлодипіну = 10; лізиноприлm= 1; дітям відсу = 90;ні. Тому препарат не призначати цій віковій категорії пацієнтів.=

= П = 77;редозуванн&#= 1103;.

Немає даних про передозуваl= 5;ня лікарськогl= 6; засобу Амапін-Л у лю&#= 1076;ини.

П = 77;редозуванн&#= 1103; лізиноприлm= 1;

Дані пр = 86; передозуваl= 5;ня у людини обмежені. Си= 084;птоми, пов’язані з передозуваl= 5;ням інгібітораl= 4;и АПФ, можуть проявлятисn= 3; артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;, циркуляторl= 5;им шоком, поруш= 077;нням електролітl= 5;ого балансу, нир= 082;овою недостатніl= 9;тю, гіпервентиl= 3;яцією, тахікардієn= 2;, прискорениl= 4; серцебиттяl= 4;, брадикардіn= 8;ю, запаморочеl= 5;ням, тривжністю та кашлем. При передозуваl= 5;ні рекомендуєm= 0;ься внутрішньоk= 4;енне введення фізіологічl= 5;ого розчину. У разі розвит = 82;у артеріальнl= 6;ї гіпотензії слід поклас = 90;и пацієнта на = 089;пину. Можна також розглянути доцільністn= 0; інфузійногl= 6; введення ангіотензиl= 5;у II та/або внутрішньоk= 4;енного введення катехоламіl= 5;ів.

У разі, якщо прийом препарату стався неда = 74;но, необхідно провести заходи для виведення лізиноприлm= 1; (наприклад, викликати блювання, промити шлунок, ввести сорбенти і натрію суль = 92;ат). Лізиноприл можна видалити з системного кровотоку шляхом проведення гемодіалізm= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). При розвитк = 91; брадикардіo= 1;, стійкої до медикаментl= 6;зної терапії, показано застосуванl= 5;я штучного водія ритму. Необхідний постійний контроль основних показників життєдіяльl= 5;ості, вмісту електролітo= 0;в і концентра = 94;ії креатиніну = 74; сироватці крові.

П = 77;редозуванн&#= 1103; амлодипіну=

Дані пр = 86; навмисне передозуваl= 5;ня у людини обм= 077;жені.

С = 80;мптоми

Передоk= 9;ування може призвести д = 86; надмірної периферичнl= 6;ї вазодилатаm= 4;ії з рефлекторнl= 6;ю тахікардієn= 2;. Зареєстровk= 2;на також виражена і тривала системна артеріальнk= 2; гіпотензія, аж до шоку з летальним наслідком.

Зрідка повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; некардіогеl= 5;ного набряку легенів вна = 89;лідок передозуваl= 5;ня амлодипіну, який може ма= 090;и відстроченl= 0;й початок (через 24–48 годин після прийому) і потребуватl= 0; штучної вентиляції легень. Факторами, щ= 086; сприяють розвитку некардіогеl= 5;ного набряку лег = 77;нь, можуть бути ранні реанімаційl= 5;і заходи (вклю= 095;аючи перевантажk= 7;ння рідиною) для підтримки перфузії та серцевого викиду.

Л= 10;кування<= /i>

При клінічно значущій артеріальнo= 0;й гіпотензії внаслідок передозуваl= 5;ня амлодипіну необхідно проводити активні заходи з під= 090;римки серцево-суд = 80;нної системи, вкл= 102;чаючи частий конт = 88;оль показників серцево-суд = 80;нної і дихальної систем, покласти пацієнта на спину, підня= 074;ши нижні кінцівки (вище голови), і контролюв = 72;ти об’єм циркулюючоo= 1; крові і діур= 077;зу.

Може виникнути потреба у введенні вазопресорo= 0;в для відновленнn= 3; судинного тонусу і арт= 077;ріального тиску, за умови відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь до їх застосуванl= 5;я. Внутрішньоk= 4;енне введення кальцію глюконату може мати позитивний вплив на зворотний розвиток ефектів, спричинениm= 3; блокадою кальцієвих каналів.

У деяки = 93; випадках може бути ефективним = 87;ромивання шлунка. Відомо, що у дослідженнn= 3;х з участю здорових добровольцo= 0;в прийом акти = 74;ованого вугілля в інтервалі д = 86; 2 годин після прийому 10 мг амлодипіну зменшив шви = 76;кість всмоктуванl= 5;я амлодипіну.

Оскільl= 2;и амлодипін значною мірою зв’яз = 91;ється з білками пл= 072;зми крові, діалі= 079; неефективнl= 0;й.

П = 77;редозуванн&#= 1103; лікарським засобом Амапін-Л м = 86;же призвести д = 86; надлишковоo= 1; периферичнl= 6;ї вазодилатаm= 4;ії з вираженою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2; та гострою судинною недостатніl= 9;тю, порушень електролітl= 5;ого балансу, ниркової недостатноl= 9;ті, гіпервентиl= 3;яції, тахікардії, прискореноk= 5;о серцебиття, брадикардіo= 1;, запаморочеl= 5;ня, тривожностo= 0; та кашлю. Рекомендуєm= 0;ься проведення симптоматиm= 5;ного лікування (покласти пацієнта на спину, спостережеl= 5;ня і, при необхідносm= 0;і, підтримка функцій сер = 94;ево-судинно&= #1111; і дихальної систем, артеріальнl= 6;го тиску, об’єм= 091; циркулюючоo= 1; крові і електролітl= 5;ого балансу, а також концентрацo= 0;ї креатиніну = 74; сироватці крові). У разі вираженої а = 88;теріальної гіпотензії необхідно покласти пацієнта на спину, піднявши нижні кінці = 74;ки на рівень вище голови; якщо введення рідини не да= 083;о достатньогl= 6; результату, може потреб = 91;ватися підтримуючk= 2; терапія у вигляді вве = 76;ення периферичнl= 0;х вазопресорo= 0;в за умови відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь до їх застос= 091;вання. Можна також розглянути доцільністn= 0; інфузійногl= 6; введення ангіотензиl= 5;у II. Внутрішньоk= 4;енне введення кальцію глюконату може виявит = 80; позитивний вплив на зворотний розвиток еф = 77;ктів, спричинениm= 3; блокадою кальцієвих каналів.

Лізиноl= 7;рил можна видалити з системного = 82;ровотоку шляхом проведення гемодіалізm= 1;. Застосуван&= #1085;я високопротl= 6;чних поліакрилоl= 5;ітрилових мембран під час діалізу не рекоменд = 91;ється.

П = 86;бічні реакції.

Лізи&= #1085;оприл.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: зниження рівня гемоглобінm= 1; та гематокр = 80;ту, пригніченl= 5;я кістково-мо = 79;кового кровотвореl= 5;ня, анемія, тром= 073;оцитопенія, лейкопенія, нейтропеніn= 3;, агранулоциm= 0;оз, гемолітичнk= 2; анемія, лімф= 072;денопатія.

З боку імунно= 11; системи: аутоімунні порушення, анафілактиm= 5;на/анафілак&#= 1090;оїдна реакція.

З боку метаболізмm= 1;: гіпоглікеl= 4;ія.

З боку психік = 80;: зміни настрою, порушення с = 85;у, галюцинаціo= 1;,     спл&#= 1091;таність свідомості.<= span style=3D'mso-tab-count:1'>

З боку нервової системи: головний біль, запаморочеl= 5;ня, парестезії, = 087;орушення смакових відчуттів, порушення р= 10;вноваги, дезорієнтаm= 4;ія, порушення нюху, депрес= 110;я, непритомніl= 9;ть, вертиго.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: ортостатичl= 5;і порушення (включаючи артеріальнm= 1; гіпотензію), інфаркт міокарда аб = 86; інсульт (як наслідок значного зниження ар = 90;еріального тиску у пацієнтів з високим риз = 80;ком), відчуття посиленого серцебиття, тахікардія, феномен Рейно.

З боку кістково-м’= 03;зової системи: м’язові спазми.

З боку дихальної системи: кашель, бронхіт, риніт, задишка, диспное, анг= 110;оневротичн&= #1080;й набряк, бронхоспазl= 4;, синусит, глосит, алергічний альвеоліт/е = 86;зинофільна пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів.

З боку травного тракту та пе= 095;інки: діарея, блювання, нудота, абдомінальl= 5;ий біль, диспепсія, сухість у роті, зменшення апетиту, зміни смаку, панкреатит, інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк, запор, гепат= 080;т, у т. ч. холестатичl= 5;ий або гепатоцелюl= 3;ярний, жовтяниця, печінкова недостатніl= 9;ть.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: висипання, свербіж, реакції гіперчутлиk= 4;ості/ангіон&#= 1077;вротичний набряк обличчя, губ, &= #1103;зика, кінцівок, голосової щілини та/аб= 086; глотки, відчуття жару, гіперемія шкіри, кропи= 074;’янка, алопеція, псоріаз, посилення потовиділеl= 5;ня, доброякіснl= 0;й лімфаденоз шкіри⃰, пухи= 088;чатка, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, ексудативнk= 2; мультиформl= 5;а еритема, псевдолімфl= 6;ма шкіри, може проявлятисn= 3; такими симптомами як відчуття жару, біль у м’язах, сугл= 086;бах, артрит, васкуліт, еозинофіліn= 3;, лейкоцитоз та/або позитивний аналіз на антинуклеаl= 8;ні антитіла (AНА-титр), прискореннn= 3; швидкості осідання еритроцитіk= 4; (ШОЕ), фотосен&= #1089;ибілізація= ;, висип. При розвитку тяжкої шкір = 85;ої реакції слі = 76; припинити лікування л= 10;зиноприлом і негайно звернутися до лікаря.

З боку ниркової системи: дисфункція нирок, уремія, гостра ниркова нед = 86;статність, олігурія/а = 85;урія.

З боку репродуктиk= 4;ної системи: імпотенція, гінекомастo= 0;я.

З боку ендокринноo= 1; системи: неадекватнk= 2; секреція антидіуретl= 0;чного гормону.

Зага&= #1083;ьні порушення:= підвищена втомлюваніl= 9;ть, астенія.

Лабо&= #1088;аторні показники:= підвищення концентрацo= 0;ї сечовини, креатиніну = 74; сироватці крові, гіперкалієl= 4;ія, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення білірубіну = 74; сироватці крові, гіпонатрієl= 4;ія, протеїнуріn= 3;.

Амло&= #1076;ипін.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: лейкоцитопk= 7;нія, тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунно= 11; системи: алергічні реакції.

П = 86;рушення метаболізмm= 1; та аліментарнo= 0; розлади: гіперглікеl= 4;ія.

З боку психік = 80;: безсоння, зміни настрою (вкл= 102;чаючи тривожністn= 0;), депресія, сплутаністn= 0; свідомості.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочеl= 5;ня, головний біль (головн= 080;м чином на початку лікування), тремор, дисгевзія, синкопе, гіпестезія, парестезія, гіпертонус, периферичнk= 2; нейропатія, = 077;кстрапірам&= #1110;дний синдром.

З боку органі = 74; зору: порушення зору (включаючи диплопію).

З боку органі = 74; слуху та лабіринту:= дзвін у вухах.

З боку серця: посилене серцебиття, інфаркт міокарда, ар= 080;тмія (включаючи брадикардіn= 2;, шлуночкову = 90;ахікардію та мерехтіння передсердь).

З боку судин: припливи, артеріальнk= 2; гіпотензія, васкуліт.=

З блоку дихальної системи: диспное, риніт, кашель.

З боку травного тракту: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, п= 086;рушення перистальтl= 0;ки кишечнику (включаючи запор та діарею), сухість у роті, панкреатит, гастрит, гіперплазіn= 3; ясен.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: гепатити, жовтяниця, підвищення рівня печін = 82;ових ферментів (щ= 086; найчастіше асоціювалоl= 9;я із холестазом).

З боку шкіри т= 072; підшкірної тканини: алопеція, пурпура, зміна забарвленнn= 3; шкіри, підвищене потовиділеl= 5;ня, свербіж, вис= 080;п, екзантема, ангіоневроm= 0;ичний набряк, муль= 090;иформна еритема, кропив’янкk= 2;, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, синдром Стівенса Джонсона, набряк Квінке, фоточутливo= 0;сть, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.

З боку скелетно-м’= 03;зової та сполучно= 11; тканин: набрякання гомілок, артралгія, міалгія, суд= 086;ми м’язів, біль у спині.

З боку сечовидільl= 5;ої системи: порушення сечовиділеl= 5;ня, ніктурія, підвищена частота сечовипускk= 2;ння.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: імпотенція, = 075;інекомасті&= #1103;.

З = 72;гальні порушення т = 72; стани у місц= 110; введення: набряк, стомлюваніl= 9;ть, біль за грудиною, ас= 090;енія, біль, нездужання.

І = 85;ші: збільшення або зменшення маси тіла.

*П = 86;відомлялос&#= 1103; про симптомокоl= 4;плекс, який може включати один або декілька з наступних с = 80;мптомів: гарячка, васкуліт, міалгія, артралгія/а = 88;трит, позитивна реакція на антинуклеаl= 8;ні антитіла (АНА), збільшення швидкості осідання еритроцитіk= 4; (ШОЕ), еозинофіліn= 3; і лейкоцито = 79;, висипи на шкірі, фотосенсибo= 0;лізація або інші зміни з боку шкіри.

**Найч&= #1072;стіше асоціювалоl= 9;я із холестазом.

Дані клінічних досліджень = 79; безпеки доз = 74;оляють припустити, що лізиноприл зазвичай добре переноситьl= 9;я дітьми і підлітками = 79; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, і профіль бе= 079;пеки у цій вікові= 081; групі порівнянниl= 1; з таким у дорослих.=

Пові&= #1076;омлення про підозрюванo= 0; побічні реакції

Повідоl= 4;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації препарату відіграють важливу рол= 00; і дозволяют= 00; продовжуваm= 0;и спостережеl= 5;ня за співвідношk= 7;нням «користь/ри = 79;ик» при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу. Медичним працівникаl= 4; рекомендуєm= 0;ься повідомлятl= 0; про підозрюванo= 0; побічні реакції через держа = 74;ну систему повідомленn= 0; про побічні реакції.

<= /b>

Терм&= #1110;н придатностo= 0;. 2 роки.=

<= /p>
Умов&= #1080; зберігання.

Збе= рігати при температурo= 0; не вище 30 °С в оригінальнo= 0;й упаковці.=

Збе= рігати в недоступн = 86;му для дітей місці.

Упак&= #1086;вка.

По 10 таблеток у стрипі, по 1 або 3 стрипи в картонній упаковці.=

<= /p>
Кате&= #1075;орія відпуску. За рецептоl= 4;.

<= /p>
Виро&= #1073;ник.

МАКЛЕОh= 4;С ФАРМАСЬЮТИi= 0;АЛС ЛІМІТЕД.

<= /p>
Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.=

Фаза ІІ, Плот № 12, 15, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28 = 110; 30, Сюрвей № 366, Прем’єр Інд = 72;стріал Істейт, Качигам, Даман, 396210, Індія.