MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D4121A.43EF1A60" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D4121A.43EF1A60 Content-Location: file:///C:/6809C897/UA142250101_20C7.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
=
055;РИЛАМІД
(=
span>PRILAMID)
Склад:
діючі
речовини: perindopril; inda=
pamide;
1 та=
1073;летка
містить
2 мг
периндоприl=
3;у
терт-бутила
=
84;іну,
що еквівале
=
85;тно
1,669 мг
периндоприl=
3;у,
та
0,625 мk=
5;
індапаміду
або
4 мг
периндоприl=
3;у
терт-бутила
=
84;іну,
що еквівале
=
85;тно
3,338 мг периндоl=
7;рилу,
та
1,25 мг
індапаміду;
допоміжні
речовини:
гідро=
;ксипропілб
=
77;тадекс,
лактози
моногідрат,
повідон, цел=
102;лоза
мікрокристk=
2;лічна
силікатоваl=
5;а,
кремнію
діоксид, кре=
084;нію
діоксид
колоїдний
безводний,
магнію
стеарат.
Лікарс=
1100;ка
форма. Таблетки.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
таблетки, 2 мг / =
0,
лінія
розподілу
призначена
лише для
полегшення
розламуванl=
5;я
для кращого =
082;овтання
та не служит=
100;
для розподі
=
83;у
на рівні доз=
080;;
таблетки, 4
мг / 1,25 мг: до=
074;гасті
двоопуклі
таблетки
білого
кольору, які мають
на поверхні =
079;
одного боку
рельєфно на
=
85;есені
літери РІ.
=
60;армакотера=
1087;евтична
група. Комбіноваl=
5;і
препарати
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;-перетворюв=
1072;льного
ферменту
(АПФ). Периндо&=
#1087;рил
та діуретик
=
80;.
Код=
ATX C09B A04.
Фар=
;макологічн=
10;
властивостo=
0;.
Приламід
є
комбінацієn=
2;
периндоприl=
3;у
терт-бутила
=
84;інової
солі,
інгібітора
ангіотензиl=
5;перетворюю=
095;ого
ферменту
(АПФ), та
індапаміду, =
089;ульфонамід&=
#1085;ого
діуретика. В=
110;н
має такі ж фа=
1088;макологічн=
і
властивостo=
0;,
як і кожен з
його
компонентіk=
4;,
взятий
окремо, а
також і ті, що
отримані в
результаті
додаткової
=
89;инергічної
дії обох
засобів у
комбінації.
Фармак=
1086;логічний
механізм ді=
11;.
Пов’яз= 1072;ний з Приламідо = 84;<= o:p>
Приламід
чинить
додаткову
сінергічну
протигіперm=
0;онічну
дію двох
компонентіk=
4;.
Пов’язk=
2;ний
з
периндоприl=
3;ом
Периндопрl=
0;л
є
інгібітороl=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюю=
095;ого
ферменту (АП=
060;),
який
перетворює
ангіотензиl=
5;
І на ангіоте=
085;зин
ІІ,
судинозвужm=
1;вальну
молекулу;
крім того,
цей фермент
стимулює
секрецію ал=
00;достерону
корою
наднирковиm=
3;
залоз та роз=
087;ад
брадикінінm=
1;,
судинорозшl=
0;рювальної
молекули, на
неактивні
гептапептиk=
6;и.
Це
призводить
=
76;о:
-&nb= sp; зниженl= 5;я секреції альдостероl= 5;у;<= o:p>
- п=
ідвищення
активності
=
88;еніну
в плазмі,
оскільки
альдостероl=
5;
більше не
забезпечує
негативногl=
6;
зворотньогl=
6;
зв’язку;
- з=
ниження
загального
=
86;пору
периферичнl=
0;х
м’я=
зів
з переважно=
02;
дією на м’яз=
080; судинного
русла та
нирок без
супутнього
утримання
солі та води
або без рефл=
077;кторної
тахікардії
при
довготриваl=
3;ому
лікуванні.
Антигіперm=
0;ензивна
дія
периндоприl=
3;у
також
спостерігаn=
8;ться
у пацієнтів
із низьким
або нормаль
=
85;им
рівнем
концентрацo=
0;ї
реніну.
Периндопрl= 0;л діє через свій активний метаболіт – периндоприl= 3;ат. Інші метаболіти неактивні.<= o:p>
Периндопрl=
0;л
знижує
інтенсивніl=
9;ть
роботи серц=
03;:
-
за допомого=
02;
судинорозшl=
0;рювальної
дії на вени,
можливо,
викликаної
змінами в
метаболізмo=
0;
простагланk=
6;инів:
зниження
переднаванm=
0;аження;
-
за допомого=
02;
зниження
загального
периферичнl=
6;го
опору:
зниження по
=
89;тнавантаже=
1085;ня.
Дослідженl=
5;я,
які
проводилисn=
3;
за участю па=
094;ієнтів,
хворих на
серцеву
недостатніl=
9;ть,
виявили:
- з=
ниження
тиску
наповнення
=
74;
лівому та пр=
072;вому
шлуночку;
- з=
ниження
загального
периферичнl=
6;го
опору судин;
- п=
ідвищення
хвилинного
обсягу серц=
03;
та покращен
=
85;я
серцевого
індексу;
- з=
більшення
периферичнl=
6;го
кровотоку в =
084;’яз=
072;х.
Результатl=
0;
тесту на
фізичне
навантаженl=
5;я
також
виявили
покращення.
Пов’язаний
=
79;
індапамідоl=
4;
Індапамід
є похідним
сульфонаміk=
6;ів,
який має
індольне
кільце,
фармакологo=
0;чно
споріднениl=
1;
з групою
тіазидних
діуретиків. Індап=
072;мід
інгібує
реабсорбціn=
2;
натрію в роз=
074;і=
дному
сегменті
петлі
нефрону в
корковому
шарі. Він зб=
110;льшує
виділення в
сечу натрію
та хлоридів,
а також,
меншою міро=
02;,
виділення
калію та
магнію,
збільшуючи
таким чином
діурез та
діючи як
протигіперm=
0;онічний
засіб.
Характ=
1077;ристики
протигіперm=
0;онічної
дії
Пов’язані з Пр=
080;ламідом
У
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
незалежно
від віку, спост=
077;рігалася
дозозалежнk=
2;
протигіперm=
0;онічна
дія Приламo=
0;ду
на
діастолічнl=
0;й
та систолічний
артеріальнl=
0;й
тиск у
положенні
лежачи або
стоячи.
Зазначена п
=
88;отигіперто=
1085;ічна
дія тривала
протягом 24 го&=
#1076;ин.
Зниження ар=
090;еріального<=
/span> тиску
було досягну=
то менше
ніж за один
місяць без
Пов’язані з
периндоприl=
3;ом
Периндопрl=
0;л
діє на всі
ступені
гіпертензіo=
1;:
від
незначного
до важкого.
Зниження си
=
89;толічного
та діастолі
=
95;ного
артеріальнl=
6;го
тиску спост
=
77;рігається
у положенні
лежачи та
стоячи.
Протигіпеl=
8;тонічна
дія після
одноразовоo=
1;
дози є
максимальнl=
6;ю
у період 4-6
годин та збе=
088;ігається
протягом 24
годин.
Спостерігk=
2;ється
високий
ступінь
залишковогl=
6;
блокування
=
40;ПФ
протягом 24
годин,
близько 80 %.
У
пацієнтів, в
яких
спостерігаn=
8;ться
відповідь н
=
72;
лікування, а=
088;теріальний
тиск
нормалізуєm=
0;ься
через один
місяць та за=
083;ишається
в нормі без
тахіфілаксo=
0;ї.
Припиненнn=
3;
лікування н
=
77;
викликало
зворотного
ефекту
гіпертензіo=
1;.
Периндопрl=
0;л
виявляє
судинорозшl=
0;рювальні
властивостo=
0;
та відновлю=
08;
еластичнісm=
0;ь
головних
артеріальнl=
0;х
стовбурів,
коригує
гістоморфоl=
4;етричні
зміни в
резистивниm=
3;
артеріях та
призводить
до
скорочення
гіпертрофіo=
1;
лівого шлун
=
86;чка.
У разі
необхідносm=
0;і
додавання
тіазидних д=
10;уретиків
призводить
до адитивно=
11;
синергічноo=
1;
дії.
Комбінація
інгібітора
=
40;ПФ
з тіазидним
діуретиком
зменшує
ризик гіпок
=
72;ліємії,
пов’язаний
із застосув
=
72;нням
діуретика
окремо.
Пов’язk=
2;ні
з
індапамідоl=
4;
Індапамід
у режимі
монотерапіo=
1; виявляє
протигіперm=
0;онічний
ефект, який
зберігаєтьl=
9;я
протягом 24
годин. Цей
ефект
забезпечуєm=
0;ься
в разі
застосуванl=
5;я
доз, при яких
сечогінні
властивостo=
0; є
мінімальниl=
4;и.
Протигіпеl=
8;тонічна
дія
зазначеногl=
6;
препарату
пропорційнk=
2;
покращенню
=
95;утливості
артерій та
зниженню
загального
та артеріол=
03;рного
периферичнl=
6;го
судинного о
=
87;ору.
Індапамід з
=
85;ижує
гіпертрофіn=
2;
лівого
шлуночка.
У
разі
застосуванl=
5;я
підвищених
доз тіазидн
=
80;х
та
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків
протигіперm=
0;онічний
ефект
досягає
плато, а неба=
1078;ані
ефекти
продовжуютn=
0;
збільшуватl=
0;ся.
Якщо лікува
=
85;ня
не виявляє
очікуваногl=
6; ефекту,
дозу не слід
збільшуватl=
0;.
Крім
того,
виявилося, щ=
086;
у
короткотриk=
4;алий,
середній та
довготриваl=
3;ий
період у
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
індапамід:
- н=
е
впливає на
обмін жирів:
тригліцериk=
6;ів,
ЛНЩ- холесте=
088;олу,
ЛВЩ-холесте
=
88;олу;
- н=
е
впливає на
обмін
вуглеводів,
навіть у
пацієнтів і
=
79; гіпертензі&=
#1108;ю,
хворих на
діабет.
Фар=
;макокінети
=
82;а.
Пов’язk=
2;на
з Приламідо
=
84;
Одночасне
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
та індапамі
=
76;у
не викликає
змін їхніх
фармакокінk=
7;тичних
властивостk=
7;й
порівняно і
=
79; застосуван&=
#1085;ям
окремо.
Пов’язана з
периндоприl=
3;ом
Після
пероральноk=
5;о
прийому
абсорбція п
=
77;риндоприлу
є швидкою,
пікова
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
протягом 1
години.
Період напі
=
74;виведення
периндоприl=
3;у
з плазми
становить 1
годину.
Периндопрl=
0;л
належить до
проліків 27 %
дози перинд
=
86;прилу,
яка
потрапила д
=
86;
організму,
досягає
кровотоку у
вигляді акт
=
80;вного
метаболіту
периндоприl=
3;ату.
Окрім
активного
метаболіту
периндоприl=
3;ату,
периндоприl=
3;
утворює п’я
=
90;ь
метаболітіk=
4;,
які не є
активними.
Пікова конц
=
77;нтрація
в плазмі
досягаєтьсn=
3;
через 3-4
години.
Оскільки
прийом їжі
зменшує
конверсію у
периндоприl=
3;ат
і, отже,
біодоступнo=
0;сть,
периндоприl=
3;
терт-бутила
=
84;інову
сіль слід
приймати
перорально
=
91;
вигляді
одноразовоo=
1;
дози вранці
перед їжею.
Був
виявлений
лінійний звR=
17;язок
між дозою
периндоприl=
3;у
та його
виділенням
=
91;
плазму. Об’є=
084;
розподілу
становить
близько 0,2 л/кг
для незв’яз
=
72;ного
периндоприl=
3;ату.
Зв’язуваннn=
3;
периндоприl=
3;ату
з білками
плазми
становить 20%,
головним
чином з АПФ,
але зв’язування з
=
72;лежить
від
концентрацo=
0;ї.
Периндоприl=
3;ат
виводиться
із сечею, а
остаточний
період
напіввиведk=
7;ння
незв’язаноo=
1;
фракції
становить
близько 17
годин, резул=
100;татом
чого є
зберігання
стабільногl=
6;
стану
протягом 4
днів.
Виведення
периндоприl=
3;у
зменшуєтьсn=
3;
у пацієнтів =
083;ітнього
віку, а також
у пацієнтів =
079;
серцевою аб
=
86;
нирковою
недостатніl=
9;тю.
У разі
ниркової
недостатноl=
9;ті
бажано
проводити
коригуваннn=
3;
дози залежн
=
86;
від ступеня
порушення
функції
(кліренсу
креатиніну).
Кліренс
периндоприl=
3;ату
під час
діалізу ста
=
85;овить
70 мл/хв.
Кінетика
периндоприl=
3;у
змінюється
=
91;
пацієнтів,
хворих на
цироз:
кліренс
вихідної
молекули з
печінки
знижується
на половину. =
1054;днак
кількість
утвореного
периндоприl=
3;ату
не знижуєть
=
89;я,
отже,
необхідно
проводити
коригуваннn=
3;
дози.
Пов’язk=
2;на
з
індапамідоl=
4;
І=
ндапамід
швидко та
повністю
абсорбуєтьl=
9;я
зі шлунково-=
082;ишкового
тракту.
П= ікова концентрацo= 0;я в плазмі людини дося = 75;ається приблизно через одну годину післ= 03; пероральноk= 5;о прийому лікарськогl= 6; засобу. Зв’я= 079;ування з білками плазми становить 79%.= <= o:p>
Період
напіввиведk=
7;ння
становить
від 14 до 24 годи
=
85;
(у середньом=
091;
18 годин). При
повторному
прийомі
кумуляції н
=
77;
спостерігаn=
8;ться.
Виведення
відбуваєтьl=
9;я
головним
чином із
сечею (70% дози)
та фекаліям
=
80;
(22%) у формі
неактивних
метаболітіk=
4;.
У пацієнтів =
079;
нирковою
недостатніl=
9;тю,
фармакокінk=
7;тика
залишаєтьсn=
3;
незміненою.
Клініч=
1085;і
характерисm=
0;ики.
Показа=
1085;ня.
Лікування
есенціальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;.
Протип=
1086;казання.
Протип=
1086;казання,
пов’язані з
периндоприl=
3;ом:
· =
підвищена
чутливість
до
периндоприl=
3;у
або до
будь-яких
інших
інгібіторіk=
4;
АПФ;
· =
ангіоед
=
77;ма
(набряк
Квінке) в
анамнезі,
пов’язана з
попереднім
лікуванням
інгібітораl=
4;и
АПФ;
· =
вроджений
або
ідіопатичнl=
0;й
ангіоневроm=
0;ичний
набряк;
· =
вагітні,
або жінки,
які плануют=
00;
завагітнітl=
0;
(див. розділ
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю»);
· =
одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
з
препаратамl=
0;,
діючою
речовиною
яких є
аліскірен,
хворим на
цукровий
діабет, або
пацієнтам з
нирковою
недостатніl=
9;тю
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації
< 60 мл/хв/1,73 м2)
(див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Протип=
1086;казання,
пов’язані з
індапамідоl=
4;:
· =
гіперчутли=
1074;ість
до
індапаміду
або до будь-я=
1082;их
інших
сульфонаміk=
6;ів;
· =
поруше=
1085;ня
функції
нирок
тяжкого
ступеня (клі=
088;енс
креатиніну <=
30 мл/хв);
· =
печінкова
енцефалопаm=
0;ія;
· =
тяжке
порушення
функції
печінки;
· =
гіпокалієм=
1110;я;
· =
за
загальним
правилом,
даний
лікарський
засіб не рек=
086;мендується
призначати
=
91;
комбінації
=
79; неантиарит&=
#1084;ічними
препаратамl=
0;,
що може спри=
095;инити
розвиток
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует»
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»);
· =
період
годування
груддю (див.
розділ «Зас
=
90;осування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю»).
Протип=
1086;казання,
пов’язані з
препаратом Прила=
;мід
· =
підвищена
чутливість
до будь-якої
допоміжної
речовини.
Ч=
ерез
відсутністn=
0;
достатньогl=
6;
клінічного
досвіду При
=
83;амід
не слід
застосовувk=
2;ти:
· =
пацієнтам,
які
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;;
· &n=
bsp;
пацієнтам
з
нелікованоn=
2;
декомпенсоk=
4;аною
серцевою
недостатніl=
9;тю.
-&nb=
sp;
одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;-перетворюю=
1095;ого
ферменту
(АПФI), в тому
числі
периндоприl=
3;у,
або
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
(БРА) з
аліскіреноl=
4;
пацієнтам з
цукровим
діабетом 2
типу («подвійне
блокування
ренін-ангіо
=
90;ензинової
системи (РАС)
АПФI, БРА або
аліскіреноl=
4;»).
Взаєм=
;одія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
Взаємо=
1076;ії,
спільні для
периндоприl=
3;у
та
індапаміду.
О=
дночасне
застосуванl=
5;я
не
рекомендовk=
2;не
Літій
Повід=
086;млялося
про оборотн
=
77;
збільшення
=
88;івня
концентрацo=
0;ї
літію в
сироватці т=
а
токсичністn=
0; у
разі
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
літію з
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Одночасне
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків
може
призвести д
=
86;
підвищення
рівня літію
та викликат
=
80;
ризик літіє
=
74;ої
токсичностo=
0;
у сполученн=
10;
з
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
в комбінаці=
11;
з
індапамідоl=
4;
разом із
літієм не
рекомендовk=
2;не.
Однак, якщо
комбінація
інгібітора
=
40;ПФ
та діуретик
=
72;
виявляєтьсn=
3;
необхідною,
слід
проводити р
=
77;тельний
моніторинг
рівня літію =
074;
сироватці.
О=
дночасне
застосуванl=
5;я,
яке вимагає
особливого
нагляду
Баклофk=
7;н
Баклофен
посилює
антигіпертk=
7;нзивну
дію препара
=
90;у.
Необхідно п=
роводити
моніторинг
=
72;ртеріально=
1075;о
тиску та
функції
нирок, а
також кориг
=
91;вання
дози
протигіперm=
0;онічного
засобу.
Нестерl=
6;їдні
протизапалn=
0;ні
лікарські з
=
72;соби
(вк=
083;ючаючи
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту у ви=
089;оких
дозах)
У
разі прийом
=
91;
інгібіторіk=
4; АПФ
одночасно з
нестероїднl=
0;ми
протизапалn=
0;ними
засобами
можливе
послабленнn=
3;
протигіперm=
0;онічного
ефекту.
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4; АПФ
та НПЗЗ може
призвести д
=
86;
підвищення
ризику
порушення
функції
нирок,
включаючи
можливість
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
а також до
підвищення
рівня калію =
074;
сироватці,
особливо у
пацієнтів, у
яких
спостерігаl=
3;ися
попередні
відхилення
=
91;
функції
нирок.
Комбінацію
препаратів
=
89;лід
призначати
=
79;
обережністn=
2;,
особливо па
=
94;ієнтам
літнього
віку. Слід
підтримуваm=
0;и
нормальний
рівень води =
074;
організмі
пацієнта та
враховуватl=
0;
необхіднісm=
0;ь
проведення
моніторингm=
1;
функції
нирок після
початку
лікування з
одночасним
застосуванl=
5;ям
препаратів, =
072;
також періо
=
76;ично
проводити
моніторинг
надалі.
Антидеl=
7;ресанти
іміпраміноk=
4;ого
типу (трицик=
083;ічні),
нейролептиl=
2;и
П=
ідвищений
протигіперm=
0;онічний
ефект та
підвищений
ризик
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії
(адитивний
ефект).
Кортикl=
6;стероїди,
тетракозакm=
0;ид
З=
ниження
протигіперm=
0;онічного
ефекту (утри=
084;ання
солі та води,
викликане
кортикостеl=
8;оїдами).
Інші
протигіперm=
0;онічні
засоби
З=
астосуваннn=
3;
інших
протигіперm=
0;онічних
засобів у
комбінації
=
79;
периндоприl=
3;ом/індапамі=
1076;ом
може
призвести д
=
86;
додатковогl=
6;
зниження ар
=
90;еріального
тиску.
Пов’язані з
периндоприl=
3;ом
О=
дночасне
застосуванl=
5;я
не
рекомендовk=
2;не
Калійзk=
3;ерігаючі
діуретики (спіронl=
6;лактон,
триамтерен, окремо
або в
комбінації),
калій (солі)
Інгібі=
1090;ори
АПФ
зменшують
втрати калі=
02;,
спричинені
діуретикамl=
0;.
Калійзберіk=
5;аючі
діуретики
(наприклад
триамтерен,
спіронолакm=
0;он
або
амілорид),
харчові
добавки, що
містять
калій, або
замінники
солі з каліє=
084;
можуть
призвести д
=
86;
значного
підвищення
=
88;івня
калію у
сироватці
крові
(потенційно
летального).
Якщо
одночасний
прийом пока
=
79;аний
через
наявність
підтверджеl=
5;ої
гіпокаліємo=
0;ї,
то препарат
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;
та з частим
моніторингl=
6;м
рівня калію =
090;а
ЕКГ.
О=
дночасне
застосуванl=
5;я,
яке вимагає
особливого
нагляду
Протидo=
0;абетичні
засоби (інсуліl=
5;,
гіпоглікемo=
0;чні
сульфонаміk=
6;и)
П=
овідомлялоl=
9;я
про одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
з
каптоприлоl=
4;
та еналапри
=
83;ом.
Застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ може пос=
080;лити
гіпоглікемo=
0;чний
ефект у
пацієнтів і
=
79;
цукровим
діабетом, як=
110;
отримують
лікування
інсуліном
або цукрозн
=
80;жуючими
сульфонаміk=
6;ами.
Епізоди
гіпоглікемo=
0;ї
виникають
дуже рідко
(можливо,
через підви
=
97;ення
чутливості
до глюкози
та, як
наслідок,
зниження
потреби в
інсуліні).
Алопурl=
0;нол,
цитостатичl=
5;і
або
імуносупреl=
9;ивні
засоби, сист=
077;мні
кортикостеl=
8;оїди
або
прокаїнаміk=
6;
О=
дночасне
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
АПФ може
призвести д
=
86;
підвищення
ризику
лейкопенії.
Анестеm=
0;ичні
засоби
І=
нгібітори
АПФ можуть
підсилюватl=
0;
гіпотензивl=
5;ий
ефект деяки
=
93;
анестетичнl=
0;х
засобів.
Діуретl=
0;ки (тіазидl=
5;і
або петльов=
10;
діуретики)
П=
опереднє
лікування і
=
79;
застосуванl=
5;ям
високих доз
діуретиків
може
призвести д
=
86;
зниження об’єм=
091;
та до артері=
072;льної
гіпотензії
після
початку
терапії із
застосуванl=
5;ям
периндоприl=
3;у.
Золото
Рідко
повідомлялl=
6;ся
про нітрито=
11;дні
реакції (симпто=
1084;и
включають
приплив
крові до
обличчя,
нудоту,
блювання та =
072;ртеріальну
гіпотензію) =
091;
пацієнтів,
які
проходили
лікування і
=
79;
застосуванl=
5;ям
ін’єкцій
препаратів
золота
(натрію
ауротіомалk=
2;т)
та одночасн
=
86;
отримували
терапію із з=
072;стосування&=
#1084;
інгібітора
=
40;ПФ,
включаючи
периндоприl=
3;.
Суп=
1091;тня
терапія
інгібітораl=
4;и
АПФ та блока=
090;орами
рецепторів
ангіотензиl=
5;у. У
літературі
повідомлялl=
6;ся,
що у пацієнт=
110;в
зі
встановленl=
0;м
атеросклерl=
6;зом,
серцевою
недостатніl=
9;тю
або у хворих
на цукровий =
076;іабет
з ураженням
рецепторів,
одночасне з
=
72;стосування
інгібіторіk=
4;
АПФ та
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
супроводжуk=
4;алося
підвищенняl=
4;
частоти
виникнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
непритомноl=
9;ті,
гіперкалієl=
4;ії
та
погіршенняl=
4;
функції
нирок (у тому
числі
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті)
порівняно з
монотерапіn=
8;ю
препаратамl=
0;,
що впливают=
00;
на ренін-анг=
110;отензин-аль=
достероновm=
1;
систему.
Застосуванl=
5;я
подвійної
блокади
(тобто комбі=
085;ації
інгібітора
АПФ з
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ) можливе
тільки в
індивідуалn=
0;них
випадках з
ретельним
контролем
функції
нирок, рівня
калію та
артеріальнl=
6;го
тиску.
Ест=
1088;амустин. Існуn=
8;
ризик
підвищення
частоти
виникнення
таких
побічних
реакцій як
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
(ангіоедема).=
span>
Глі=
1087;тини
(лінагліпти
=
85;,
саксагліптl=
0;н,
ситагліптиl=
5;,
вілдагліптl=
0;н).
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з
інгібітороl=
4;
АПФ
підвищуєтьl=
9;я
ризик
виникнення
ангіоедеми
через
зниження ак
=
90;ивності
дипептидилl=
7;ептидази-ІV
(ДПП-ІV) гліпти=
ном.
Вза=
;ємодії,
пов’язані з
індапамідоl=
4;
О=
дночасне
застосуванl=
5;я,
яке вимагає
особливого
нагляду:=
П=
репарати,
які можуть
спричинити
розвиток
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует»
Ч=
ерез
ризик
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї,
індапамід
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2; в
комбінації
=
79;
препаратамl=
0;,
які можуть
спричинити
розвиток
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует», та=
082;ими
як
антиаритміm=
5;ні
препарати
класу ІА (хін=
1110;дин,
гідрохінідl=
0;н,
дизопіраміk=
6;),
класу ІІІ
(аміодарон,
дофетилід,
ібутилід,
бретиліум,
соталол),
деякі
нейролептиl=
2;и
(хлорпромаз
=
80;н,
ціамемазин,
левомепромk=
2;зин,
тріоридазиl=
5;,
трифлуопепk=
2;зин),
бензаміди
(амілсульпр
=
80;д,
сульпірид,
сультоприд,
тіаприд),
бутирофеноl=
5;и
(дроперидол,
галоперидоl=
3;),
інші нейрол
=
77;птики
(пімозид),
інші
препарати,
такі як бепр=
080;дил,
сизаприд,
дифеманіл,
еритроміциl=
5; внутрішньо=
1074;енно,
галофантриl=
5;,
мізоластин,
пентамідин,
моксифлоксk=
2;цин,
спарфлоксаm=
4;ин,
вінкамін
внутрішньоk=
4;енно,
метадон,
астемізол,
терфенадин.
Необхідно
запобігати
зниженню рі
=
74;ня
калію у
плазмі кров=
10;
та, при
необхідносm=
0;і,
його
коригувати,
здійснюватl=
0;
моніторинг QT-&=
#1110;нтервалу.
Препарk=
2;ти,
що знижують
рівень калі=
02;:
амфотерициl=
5; B
(внутрішньо
=
74;енний
шлях
введення),
глюкокортиl=
2;оїди
та мінерало
=
82;ортикоїди=
i> (систе=
1084;ний
шлях),
тетракозакm=
0;ид,
стимулюючі
проносні
засоби
П=
ідвищений
ризик
зниження
рівня калію
(адитивний
ефект).
М=
оніторинг
рівня калію
та
коригуваннn=
3;
в разі
необхідносm=
0;і;
особливий
перегляд не
=
86;бхідний
в разі
лікування і
=
79;
застосуванl=
5;ям
серцевих
глікозидів.
Рекомендовk=
2;но
застосовувk=
2;ти
нестимулююm=
5;і
проносні
засоби.
Серцевo=
0;
глікозиди<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>
Н=
изький
рівень калі=
02;
сприяє
токсичному
=
77;фекту
серцевих
глікозидів.
Необхідно
проводити
моніторинг
рівня калію
та ЕКГ та, в
разі
необхідносm=
0;і,
переглядатl=
0;
систему
лікування.
Метфорl=
4;ін
М=
етформін
може
спричинити
молочнокисl=
3;ий
ацидоз
внаслідок
розвитку
функціоналn=
0;ної
ниркової
недостатноl=
9;ті,
пов’язаної
=
79;
застосуванl=
5;ям
діуретиків,
особливо
петльових.
Йодоконтрk=
2;стні
засоби
У
разі
дегідратацo=
0;ї,
пов’язаної
із
застосуванl=
5;ям
діуретиків,
ризик
розвитку
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті
зростає, осо=
073;ливо
при
призначеннo=
0;
великих доз
йодоконтраl=
9;тних
засобів.
Необхідно
відновити
водний
баланс до
призначеннn=
3;
йодоконтраl=
9;тних
засобів.
Солі
кальцію
Мо=
078;ливе
виникнення
гіперкальцo=
0;ємії
через зниже
=
85;ня
елімінації
кальцію в
сечу.
Ци= 082;лоспорин<= o:p>
Можлив=
1077;
підвищення
=
82;реатиніну
плазми без
впливу на
рівень
циркулюючоk=
5;о
циклоспориl=
5;у,
навіть якщо
немає
дефіциту
води та натр=
110;ю.
Ко-трим&=
#1086;ксазол
(триметопри
=
84;/сульфамето&=
#1082;сазол)
Підвищують
ризик
виникнення
=
75;іперкалієм=
1110;ї.
Ра=
094;екадотрил
Інг=
;ібітори
АПФ
(наприклад,
периндоприl=
3;)
викликають
ангіоневроm=
0;ичний
набряк. Риз=
080;к
може бути
підвищений,
якщо його
застосовувk=
2;ти
одночасно з
Особливост&=
#1110;
застосуванl=
5;я.
Загальl=
5;і
для
периндоприl=
3;у
та
індапаміду
Лі=
090;ій
Одноч=
072;сне
застосуванl=
5;я
літію та
комбінації
периндоприl=
3;у
та ідапамід
=
91;
зазвичай не
рекомендовk=
2;не.
Пов’язані з
периндоприl=
3;ом
Ка=
096;ель
Повідо=
1084;лялося
про
виникнення
сухого кашл=
02;
на фоні
терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ. Цей каше=
1083;ь
є тривалим і
припиняєтьl=
9;я
після відмі
=
85;и
препарату.
При виникне
=
85;ні
цього
симптому
слід брати д=
086;
уваги
ятрогенну
етіологію
кашлю. Якщо
терапія інг=
10;бітором
АПФ потрібн
=
72;
для пацієнт
=
72;,
то можна
розглянути
=
87;итання
про
продовженнn=
3;
терапії.
Не=
081;тропенія/
агранулоциm=
0;оз/
тромбоцитоl=
7;енія/
анемія
С=
еред
пацієнтів,
які приймаю
=
90;ь
інгібітори
АПФ, було
зареєстровk=
2;но
випадки
нейтропеніo=
1;/агранулоци=
1090;озу,
тромбоцитоl=
7;енії
та анемії. У
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок і при
відсутностo=
0;
інших факто
=
88;ів
ризику,
нейтропеніn=
3;
виникає
рідко.
Периндоприl=
3;
слід
призначати
дуже
обережно
пацієнтам і
=
79;
колагенозаl=
4;и,
під час
терапії
імунодепреl=
9;антами,
алопуринолl=
6;м
або прокаїн
=
72;мідом,
або при
поєднанні
цих обтяжув
=
72;льних
факторів,
особливо пр
=
80;
наявності
порушення
функції
нирок. У
деяких із
таких паціє
=
85;тів
відзначавсn=
3;
розвиток
серйозних
інфекційниm=
3;
захворюванn=
0;, інколи
– резистент
=
85;их
до
інтенсивноo=
1;
антибіотикl=
6;терапії.
При
призначеннo=
0;
периндоприl=
3;у
у таких
пацієнтів
рекомендуєm=
0;ься
періодично
контролюваm=
0;и
кількість
лейкоцитів
=
91;
крові. Також
пацієнти по
=
74;инні
знати, що
необхідно п
=
86;відомляти
про будь-яки=
081;
прояв
інфекційноk=
5;о
захворюванl=
5;я
(наприклад б=
110;ль
у горлі,
підвищення
температурl=
0;
тіла).
Гіперчm=
1;тливість
/
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
Повідо=
1084;лялося
про рідкі
випадки
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
обличчя,
кінцівок,
губ, слизови=
093;
оболонок,
язика,
голосової
щілини або г=
086;ртані
у пацієнтів
під час
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, у тому
числі
периндоприl=
3;у.
Це може
статися
будь-коли пі=
076;
час
лікування. У
таких
випадках
необхідно
терміново
припинити
прийом
препарату і
встановити
необхідний
нагляд за
станом
пацієнта до
повного зни
=
82;нення
симптомів. Я=
082;що
набряк
розповсюджm=
1;ється
лише у зоні
обличчя та
губ, стан
пацієнта, як
правило,
покращуєтьl=
9;я
без
лікування,
хоча
антигістамo=
0;нні
препарати
зменшують
симптоми.
Ангіон=
1077;вротичний
набряк,
пов`язаний з
набряком
гортані, мож=
077;
призвести д
=
86;
летального
=
85;аслідку.
Якщо набряк
розповсюджm=
1;ється
на язик,
голосову
щілину або
гортань, що
може
призвести д
=
86;
обструкції
дихальних
шляхів,
необхідне т
=
77;рмінове
проведення
невідкладнl=
6;ї
терапії, яка
може
включати
введення
епінефрину 1:10=
00
(0,3 – 0,5 мл) та/або k=
9;абезпеченн=
103;
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів.
Повідо=
1084;лялося,
що у
пацієнтів н
=
77;гроїдної
раси,
інгібітори
АПФ частіше
спричиняютn=
0;
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
порівняно з =
095;астотою
такого у
пацієнтів і
=
85;ших
рас.
Пацієн=
1090;и
з
ангіоневроm=
0;ичним
набряком в а=
085;амнезі,
який не був
пов`язаний з
прийомом
інгібіторіk=
4;
АПФ, можуть
мати
підвищений
ризик
виникнення
=
72;нгіоневрот=
1080;чного
набряку при
прийомі інг=
10;біторів
АПФ (див.
розділ «Особливо
=
89;ті
застосуванl=
5;я»).
Повідомлял=
1086;ся
про рідкі
випадки
виникнення
інтестиналn=
0;ного
ангіоневроm=
0;ичного
набряку у
пацієнтів,
які
отримували
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ. У цих
пацієнтів
відзначавсn=
3;
абдомінальl=
5;ий
біль (з
нудотою та б=
083;юванням
або без них); у
деяких
випадках не
спостерігаl=
3;ося
попередньоo=
1;
ангіоедеми
=
86;бличчя
та рівень С-1
естерази бу
=
74;
у нормі. Діаг=
1085;оз
інтестиналn=
0;ного
ангіоневроm=
0;ичного
набряку бул
=
86;
встановленl=
6;
при комп’ют
=
77;рній
томографії
або при
ультразвукl=
6;вому
дослідженнo=
0;,
або під час
хірургічноk=
5;о
втручання.
Після
відміни
інгібітора
АПФ симптом
=
80;
ангіоневроm=
0;ичного
набряку зни
=
82;али.
Інтестиналn=
0;ний
ангіоневроm=
0;ичний
набряк слід
брати до
уваги при
диференційl=
5;ому
діагнозі аб
=
76;омінальног=
1086;
болю, що
виникає у
пацієнтів п
=
88;и
прийомі
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Одн=
;очасне
застосуванl=
5;я =
інгібітор=
110;в
mTOR (наприклад,
темсиролімm=
1;с,
еверолімус,
сиролімус)
Терапія
може мати
підвищений
ризик
розвитку
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
(наприклад,
набряк
дихальних
шляхів голосо=
1074;ої
щілини та/аб=
086;
гортані).
Анафілk=
2;ктоїдні
реакції під
час десенси
=
73;ілізації
П=
овідомлялоl=
9;я
про
поодинокі
випадки три
=
74;алих
анафілактоo=
1;дних
реакцій, що
загрожувалl=
0;
життю, у
пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ із
одночасним
десенсибілo=
0;зуючим
лікуванням
препаратамl=
0;,
що містять
бджолину
отруту. Інгі=
073;ітори
АПФ слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
пацієнтам з
алергією
після прове
=
76;ення
десенсибілo=
0;зації,
та уникати ї=
093;
призначеннn=
3;
під час
проведення
імунотерапo=
0;ї
препаратамl=
0;,
що містять
бджолину
отруту.
О=
днак
для
пацієнтів,
які
потребують
призначеннn=
3;
як
інгібіторіk=
4;
АПФ, так і =
десенсибілo=
0;зації,
цих реакцій
можна
уникнути шл=
03;хом
тимчасовогl=
6;
припинення
застосуванl=
5;я
інгібітора
АПФ щонайме
=
85;ше
за 24 години до
проведення
десенсибілo=
0;зації.
Анафілk=
2;ктоїдні
реакції під
час плазмаф
=
77;резу
ліпопротеїl=
5;ів
низької
щільності
(ЛНЩ)
Рідко у
пацієнтів,
які
приймають
інгібітори
АПФ, під час
проведення
=
87;лазмаферез=
1091;
ліпопротеїl=
5;ів
низької
щільності
(ЛНЩ) з сульфа&=
#1090;ом
декстрану,
повідомлялl=
6;ся
про
виникнення
небезпечниm=
3;
для життя
анафілактоo=
1;дних
реакцій. Роз=
074;итку
анафілактоo=
1;дних
реакцій
можна уникн
=
91;ти,
якщо перед
проведенняl=
4;
кожного пла
=
79;маферезу
тимчасово
припиняти
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Гемодіk=
2;ліз
П=
овідомлялоl=
9;я
про
анафілактоo=
1;дні
реакції у
пацієнтів,
які
проходили
діаліз із
мембраною з
високою
щільністю
потоку (напр., =
A=
N 69®)
та одночасн
=
86;
отримували
лікування і
=
79;
застосуванl=
5;ям
інгібітора
=
40;ПФ.
У таких
випадках
необхідно
розглядати
можливість
призначеннn=
3;
цим
пацієнтам
іншого типу
діалізної
мембрани аб
=
86;
іншого клас
=
91;
протигіперm=
0;онічних
препаратів.
Калійзk=
3;ерігаючі
діуретики,
солі калію
К=
омбінація
периндоприl=
3;у
з
калійзберіk=
5;аючими
діуретикамl=
0;
та солями
калію
зазвичай не
рекомендовk=
2;на.
Ри=
079;ик
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
та/або нирко=
074;ої
недостатноl=
9;ті
(при
наявності
серцевої
недостатноl=
9;ті,
дефіциту
води та елек=
090;ролітів,
тощо)
З=
начна
стимуляція
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
спостерігаl=
3;ась
при значном
=
91;
дефіциті
води та
електролітo=
0;в
(сувора
безсольова
дієта або
тривале
лікування д=
10;уретиками),
у пацієнтів =
079;
низьким
артеріальнl=
0;м
тиском, при
стенозі
ниркових
артерій,
застійній
серцевій
недостатноl=
9;ті
або цирозі
печінки з
набряком та
асцитом.
Б=
локування
цієї систем
=
80;
інгібітороl=
4;
АПФ може
спричинити,
особливо пі
=
76;
час першого
застосуванl=
5;я
та протягом
перших двох
тижнів
лікування,
різке
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску та/або
підвищення
рівня
креатиніну
=
91;
плазмі кров=
10;
через
виникнення
функціоналn=
0;ної
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Іноді, хоча і
рідко, це
може мати го=
089;трий
початок та
виникнути у
будь-який ча=
089;.
У
таких
випадках
лікування
слід
розпочинатl=
0;
з меншої доз=
080;
з поступови
=
84;
збільшенняl=
4;
дози.
Па=
094;ієнти
літнього
віку
П=
еред
початком
лікування
слід
перевірити
функцію нир
=
86;к
та рівень
калію. Після
цього дозу
підбирають
залежно від
відповіді
артеріальнl=
6;го
тиску на
лікування,
особливо пр
=
80;
наявності
дефіциту
води або
електролітo=
0;в,
щоб знизити
ризик виник
=
85;ення
раптової
гіпотензії.
Хворі н
=
72;
атеросклерl=
6;з
Р=
изик
виникнення
гіпотензії =
08;
у всіх
пацієнтів,
але особлив
=
86;ї
обережностo=
0;
потребують
пацієнти з
ішемічною
хворобою
серця або з
недостатніl=
9;тю
церебральнl=
6;го
кровообігу.
Таким паціє
=
85;там
лікування
слід
розпочинатl=
0; із
мінімальноo=
1;
дози.
Реноваl=
9;кулярна
гіпертензіn=
3;
Л=
ікуванням
реноваскулn=
3;рної
гіпертензіo=
1;
є реваскуля
=
88;изація.
Однак,
інгібітори
АПФ можуть
бути
показані дл=
03;
тих
пацієнтів з
реноваскулn=
3;рною
гіпертензіn=
8;ю,
хто чекає на
операцію аб
=
86;
якщо така оп=
077;рація
не можлива.
=
П=
риламід 2 мг/=
0,625
мг не слід
призначати
пацієнтам з
наявним
стенозом
ниркової
артерії або =
079;
підозрою на
нього. У
такому
випадку
лікування
необхідно
розпочинатl=
0;
в умовах
стаціонару
=
79;
меншої дози,
ніж
рекомендовk=
2;на
доза
препарату.
=
Інші
групи ризик
=
91;
Л=
ікування
пацієнтів і
=
79;
тяжкою
серцевою
недостатніl=
9;тю
(IV ступеня) або
пацієнтів з
інсулінозаl=
3;ежним
діабетом
(через тенде=
085;цію
до
спонтанногl=
6;
підвищення
рівня калію),
слід
розпочинатl=
0;
під медични
=
84;
наглядом зі
зменшеної
початкової
дози. Лікува=
085;ня
бета-блокат
=
86;рами
у
гіпертензиk=
4;них
пацієнтів з
коронарною
недостатніl=
9;тю
не потрібно
припиняти:
інгібітор
АПФ слід
додати до
бета-блокат
=
86;ра.
Пацієнти
з цукровим
діабетом
У
пацієнтів і
=
79;
цукровим
діабетом, як=
110;
приймають
пероральні
антидіабетl=
0;чні
засоби або
отримують
інсулін, слі=
076;
ретельно
контролюваm=
0;и
рівень цукр
=
91;
протягом
першого
місяця
терапії інг=
10;бітором
АПФ.
Расові
особливостo=
0;
Як і
інші
інгібітори
АПФ,
периндоприl=
3;
менш ефекти
=
74;но
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск у паціє=
085;тів
негроїдної
раси з
гіпертензіn=
8;ю,
ніж у
пацієнтів
інших рас, що,
можливо,
пояснюєтьсn=
3;
низьким
рівнем
реніну у
крові цих
пацієнтів.
Хірургічнk=
7;
втручання/а
=
85;естезія
Інгібі=
1090;ор
АПФ може
спричинити
гіпотензивl=
5;ий
ефект при
проведенні
анестезії,
особливо пр
=
80;
застосуванl=
5;і
анестетика,
який може
знижувати
артеріальнl=
0;й
тиск. Тому
при лікуван
=
85;і
інгібітораl=
4;и
АПФ тривало=
11;
дії, такими
як
периндоприl=
3;, препарат
рекомендовk=
2;но
по
можливості
відмінити з
=
72;
одну добу до
хірургічноk=
5;о
втручання.
Стеноз
аортальногl=
6;
та
мітральногl=
6;
клапанів/гі
=
87;ертрофічна
кардіоміопk=
2;тія
Н=
еобхідно
бути
обережним
при
призначеннo=
0;
інгібіторіk=
4;
АПФ хворим з
обструкцієn=
2;
виходу з
лівого шлун
=
86;чка.
Порушеl=
5;ня
функції
печінки
Рі=
076;ко
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ
асоціювавсn=
3;
з синдромом,
який
розпочинавl=
9;я
з
холестатичl=
5;ої
жовтяниці т
=
72;
прогресуваk=
4;
до
швидкоплинl=
5;ого
некрозу
печінки,
іноді з
летальним н
=
72;слідком.
Механізм
цього
синдрому
неясний.
Пацієнтам, у
яких під час
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ розвину
=
83;ася
жовтяниця з
підвищенняl=
4;
рівня печін
=
82;ових
ферментів,
слід
припинити
застосуванl=
5;я
інгібітора
=
40;ПФ
та забезпеч
=
80;ти
відповідниl=
1;
медичний
нагляд.
Гі= 087;еркаліємія<= o:p>
У
деяких
пацієнтів н
=
72;
фоні прийом
=
91;
інгібіторіk=
4;
АПФ, в тому
числі
периндоприl=
3;у,
відзначалоl=
9;я
збільшення
концентрацo=
0;ї
калію у
сироватці к
=
88;ові.
До факторів
ризику
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
належать
ниркова
недостатніl=
9;ть
або зниженн=
03;
функції
нирок, вік по=
1085;ад
70 років,
цукровий
діабет,
інтеркуренm=
0;ні
стани, такі
як
дегідратацo=
0;я,
гостра
серцева
декомпенсаm=
4;ія,
метаболічнl=
0;й
ацидоз та
одночасне
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків (=
090;аких
як
спіронолакm=
0;он,
еплеренон,
триамтерен
або амілори
=
76;),
харчових
добавок, що
містять кал=
10;й,
або
замінників
солі з
калієм; або
інших
препаратів,
що
спричиняютn=
0;
підвищення
концентрацo=
0;ї
калію у
сироватці
крові (зокре=
084;а
гепарину, інші
інгібітори
АПФ,
антагоністl=
0;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у-II,
ацетилсаліm=
4;илова
кислота ≥ 3
г/добу,
інгібітори
ЦОГ-2 та
неселективl=
5;і
НПЗП,
імуносупреl=
9;анти,
такі як
циклоспрорl=
0;н
або
такролімус,
Артеріk=
2;льна
гіпотензія.
П=
овідомлялоl=
9;я
про
виникнення
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
=
91;
пацієнтів і
=
79;
симптоматиm=
5;ною
серцевою
недостатніl=
9;тю
та супутньо=
02;
нирковою
недостатніl=
9;тю
або без неї.
Виникнення
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії =
08;
вірогіднішl=
0;м
в осіб із
більш тяжки
=
84;
ступенем
серцевої не
=
76;остатності,
які
приймають
петльові
діуретики у
великих
дозах, мають
гіпонатрієl=
4;ію
або ниркову
недостатніl=
9;ть
функціоналn=
0;ного
характеру.
Для зниженн=
03;
ризику
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
на початку
терапії та н=
072;
етапі
підбору доз
пацієнти
повинні зна
=
93;одитися
під
ретельним
наглядом
лікаря (див.
розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та
«Побічні
реакції»).
Такі самі
застереженl=
5;я
існують для
осіб з
ішемічною
хворобою
серця або
церебровасl=
2;улярними
захворюванl=
5;ями,
у яких
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може
спричинити
виникнення
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту.
Ішемічl=
5;а
хвороба
серця.
У
випадку, якщ=
086;
протягом
першого
місяця ліку
=
74;ання
периндоприl=
3;ом
відбувся
епізод нест
=
72;більної
стенокардіo=
1;
(будь-якої
тяжкості), не=
1086;бхідно
ретельно
зважити
співвідношk=
7;ння
«ризик –
користь»,
перш ніж
вирішувати
=
87;итання
про
продовженнn=
3;
терапії.
Пов’язk=
2;ні
з
індапамідоl=
4;
У разі порушення функції печінки тіа = 79;идні та тіазидоподo= 0;бні діуретики м = 86;жуть викликати печінкову енцефалопаm= 0;ію. У такому раз= 110; необхідно негайно припинити застосуванl= 5;я зазначених діуретиків.<= o:p>
Реакціo=
1;
фоточутливl=
6;сті
П=
овідомлялоl=
9;я
про реакції
фоточутливl=
6;сті
в разі
прийому
тіазидних т
=
72;
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків. =
059;
разі
виникнення
реакції
фоточутливl=
6;сті
під час
лікування
рекомендовk=
2;но
припинити
лікування. У
разі
необхідносm=
0;і
повторного
застосуванl=
5;я
зазначених
діуретиків,
рекомендовk=
2;но
захищати
відповідні
зони від дії
сонячних
променів аб
=
86;
штучного УФ =
074;ипромінюва&=
#1085;ня.
Попереk=
6;ження
щодо
застосуванl=
5;я
Загальl=
5;і
для
периндоприl=
3;у
та
індапаміду
Порушення
функції
нирок
При
нирковій
недостатноl=
9;ті
помірного т
=
72; тяжкого
ступеня
(кліренс
креатиніну <=
60
мл/хв) лікува=
1085;ня
препаратом
протипоказk=
2;не.
Я=
кщо
під час заст=
086;сування
препарату у
хворих на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;
без існуючи
=
93;
видимих
ознак поруш
=
77;ння
функції
нирок
виникли
лабораторнo=
0;
ознаки
ниркової
недостатноl=
9;ті,
застосуванl=
5;я
препарату
необхідно
припинити з
можливістю
відновленнn=
3;
лікування
меншою дозо=
02;
або одним зі
складових
препарату.
П=
ацієнтам
із нирковою
недостатніl=
9;тю
необхідно
проводити
моніторинг
калію та кре=
072;тиніну
через два
тижні від
початку лік
=
91;вання
та кожні два
місяці у
період тера
=
87;евтичної
стабілізацo=
0;ї.
Випадки
виникнення
ниркової
недостатноl=
9;ті
спостерігаl=
3;ися
переважно у
пацієнтів з
тяжкою серц
=
77;вою
недостатніl=
9;тю
або з
існуючим
порушенням
функції
нирок,
включаючи
пацієнтів з=
10;
стенозом
ниркової
артерії.
Цей
препарат не
рекомендовk=
2;но
застосовувk=
2;ти
пацієнтам і
=
79;
двобічним
стенозом
ниркових
артерій або
стенозом
артерії
єдиної
функціонуюm=
5;ої
нирки.
Гіпотеl=
5;зія
та дефіцит в=
086;ди
та
електролітo=
0;в
Є
ризик
раптової
гіпотензії
=
74;
разі попере
=
76;нього
зниження
рівня натрі=
02;
(особливо у п=
1072;цієнтів,
які мають
стеноз
ниркової
артерії). У зв&=
#8217;язку
з цим
необхідно
проводити
систематичl=
5;і
аналізи на
наявність
клінічних
ознак зниже
=
85;ня
рівня води т=
072;
електролітo=
0;в,
яке може
супроводжуk=
4;атися
інтеркуренm=
0;ними
епізодами
діареї чи
блювання.
Таким паціє
=
85;там
необхідно
проводити
регулярний
моніторинг
рівня
електролітo=
0;в
у плазмі.
У
разі явної
гіпотензії
може бути
потрібна
внутрішньоk=
4;енна
інфузія
ізотонічноk=
5;о
розчину.
К=
ороткочаснk=
2;
гіпотензія
не є
протипоказk=
2;нням
для
продовженнn=
3;
лікування.
Після відно
=
74;лення
задовільноk=
5;о
обсягу
циркулюючоo=
1;
крові та
задовільноk=
5;о
артеріальнl=
6;го
тиску можна
поновлюватl=
0;
лікування і
=
79;
застосуванl=
5;ям
або низьких
доз препара
=
90;у,
або тільки
одного
компонента.
Рівень
калію
К=
омбінація
периндоприl=
3;у
та
індапаміду
=
85;е
запобігає
розвитку
гіпокаліємo=
0;ї,
особливо у
пацієнтів,
хворих на
діабет або з =
1085;ирковою
недостатніl=
9;тю.
Так само, як і
з будь-яким
протигіперm=
0;онічним
засобом, яки=
081;
містить
діуретик,
необхідно
проводити р
=
77;гулярний
моніторинг
рівня калію =
074;
плазмі.
Допоміk=
8;ні
речовини
Прила=
084;ід
містить
лактозу. Пацієнтам,
які мають
рідкісні сп=
072;дкові
порушення,
пов’язані з
непереносиl=
4;істю
галактози,
дефіцитом
лактази Лап
=
87;а
або мальабс
=
86;рбцією
глюкози -
галактози, н=
077;
слід прийма
=
90;и
цей препара
=
90;.
Пов’язані з
індапамідоl=
4;
Ба=
083;анс
води та
електролітo=
0;в
Натрій
у плазмі
крові
Р=
івень
натрію у
плазмі кров=
10;
необхідно
перевіряти
до початку
лікування, а
потім прово
=
76;ити
перевірку
регулярно з
рівними інт
=
77;рвалами.
Будь-яке
лікування і
=
79;
застосуванl=
5;ям
діуретиків
може
викликати
зниження рі
=
74;ня
натрію, що
може
призвести д
=
86;
серйозних
наслідків. З=
085;иження
рівня натрі=
02;
спочатку
може проход
=
80;ти
безсимптомl=
5;о,
тому його
слід ретель
=
85;о
перевіряти.
Пацієнтам л=
10;тнього
віку та
пацієнтам,
хворим на
цироз, необх=
110;дно
проводити
перевірку
частіше.
Ка=
083;ій
у плазмі
крові
З=
ниження
рівня калію
та
гіпоглікемo=
0;я
є найбільши
=
84;
ризиком, пов=
217;язаним
із прийомом =
090;іазидних
та
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків. =
053;еобхідно
попереджатl=
0;
зниження
рівня калію (&l=
t;&=
nbsp;3,4&=
nbsp;м=
моль/л)
у певних гру=
087;
ризику, таки=
093;
як пацієнти =
083;ітнього
віку та/або
пацієнти, як=
110;
погано
харчуються,
незалежно
від того, чи
приймають
вони препар
=
72;ти
множинної
дії,
пацієнти,
хворі на
цироз із
набряком та =
072;сцитом,
пацієнти, як=
110;
мають
коронарне
захворюванl=
5;я
та серцеву
недостатніl=
9;ть.
У таких
випадках
гіпоглікемo=
0;я
підвищує
токсичністn=
0;
серцевих
глікозидів
для серця та
ризик
порушення
серцевого
ритму.
П=
ацієнти,
в яких наявн=
077;
подовження
інтервалу Q=
T,
також належ
=
72;ть
до групи
ризику,
незалежно
від того, чи є =
ця
ознака
уродженою
або
ятрогенною.
Гіпоглікемo=
0;я,
так само, як у
разі
брадикардіo=
1;,
діє як
фактор, що
сприяє
розвитку
важких
порушень
серцевого
ритму,
зокрема
тріпотіння-
=
84;ерехтіння
шлуночків,
які можуть
мати леталь
=
85;ий
наслідок.
В
усіх
випадках
необхідно
проводити
частіший
моніторинг
рівня калію.
Першу перев=
10;рку
рівня калію =
074;
плазмі
необхідно
зробити
протягом
першого
тижня після
початку
лікування.
У
разі
виявлення
низького
рівня калію
необхідно
провести
корекцію лі
=
82;ування.
Ка=
083;ьцій
у плазмі
крові
Т=
іазидні
та
тіазидоподo=
0;бні
діуретики м
=
86;жуть
скорочуватl=
0;
виведення
кальцію із с=
077;чею
та
спричиняти
незначне та
тимчасове п=
10;двищення
рівня
кальцію в
плазмі. Явно
підвищений
рівень
кальцію мож
=
77;
бути пов’яз
=
72;ний
із
недіагностl=
6;ваним
гіперпаратl=
0;реозом.
У таких
випадках
лікування
слід припин
=
80;ти
до
обстеження
паращитопоk=
6;ібної
залози.
Глюкозk=
2; в
крові
П=
ацієнтам,
хворим на
діабет,
необхідно
проводити
моніторинг
рівня
глюкози в
крові, особл=
080;во
якщо в них
спостерігаn=
8;ться
низький
рівень калі=
02;.
Сечова
кислота
У
пацієнтів і
=
79;
гіперурикеl=
4;ією
може
збільшуватl=
0;ся
тенденція д
=
86;
нападів
подагри.
Функціn=
3;
нирок та діу=
088;етики
Т=
іазидні
та
тіазидоподo=
0;бні
діуретики п
=
86;вністю
ефективні
тільки за
умови
нормальної
функції
нирок або
лише
незначного
її порушенн=
03; (рівень
креатиніну
нижче 25 мг/л, тl=
6;бто
220 мкмоль/л у дl=
6;рослих).
У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну плазми потрібно розрахуватl= 0; з урахуванн= 03;м віку, маси тіла та статі, використовm= 1;ючи формулу Кокрофта:<= o:p>
<= o:p>
К=
083;іренс
креатиніну c=
lcr =3D (1=
40 -
вік) x маса
тіла / 0,814 x рівень
креатиніну
=
74;
плазмі
д=
е: =
в=
ік,
відображенl=
0;й
в роках;
м=
аса
тіла ‒ в кг;
р=
івень
креатиніну
=
91;
плазмі – у мк=
1084;оль/л.
Ця
формула
використовm=
1;ється
для чоловік=
10;в
літнього
віку, її слід
адаптувати
для жінок,
помноживши
результат н
=
72;
0,85.
Гі=
087;оволемія,
спричинена
втратою вод
=
80;
та натрію
внаслідок
приймання
діуретиків,
на початку
лікування
спричиняє
зниження
гломерулярl=
5;ої
фільтрації.
Це може
призвести д
=
86;
підвищення
рівня
сечовини у
крові та
креатиніну
плазми кров=
10;.
Ця
транзиторнk=
2;
функціоналn=
0;на
ниркова
недостатніl=
9;ть
не має
наслідків у =
087;ацієнтів
із
нормальною
функцією
нирок, але
може погірш
=
80;ти
існуючу
ниркову
недостатніl=
9;ть.
Спортсменl=
0;
Це=
081;
препарат
містить
активну
речовину, як=
072;
може
спричинити
позитивну
реакцію при =
087;роведенні
допінг-конт
=
88;олю
у спортсмен=
10;в.
Гостр=
;а
міопія та
вторинна
гостра
закритокутl=
6;ва
глаукома
Сульфа=
1085;іламідні
лікарські
засоби або
похідні
сульфанілаl=
4;іда
можуть
спричинити
характерні
реакції, що п=
1088;изводять
до
транзиторнl=
6;ї
міопії та го=
089;трої
закритокутl=
6;вої
глаукоми.
Нелікована
гостра закр
=
80;токутова
глаукома
може
призвести д
=
86;
необоротноo=
1;
втрати зору.
Первинне
лікування в
=
82;лючає
якнайшвидшk=
7;
припинення
прийому лік
=
72;рського
засобу. Якщо
внутрішньоl=
6;чний
тиск
залишаєтьсn=
3;
неконтрольl=
6;ваним,
може бути
необхідним
прийняття
рішення про
проведення
швидкого
медичного
або
хірургічноk=
5;о
лікування. Д=
086;
факторів
ризику
розвитку
гострої
закритокутl=
6;вої
глаукоми
можуть
належати
наявність в
анамнезі
алергії на
сульфанілаl=
4;ідні
або
пеніцилін.
Застосуван&=
#1085;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ва=
075;ітність.
Застосуван&=
#1085;я
інгібіторіk=
4;
АПФ
протипоказk=
2;не
у період
вагітності
або жінкам,
які плануют=
00;
завагітнітl=
0;.
Спеціа=
1083;ьні
застереженl=
5;я, пов’язані
з
периндоприl=
3;ом.
П=
ереконливиm=
3;
епідеміолоk=
5;ічних
доказів тер
=
72;тогенного
ризику при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ протяго
=
84;
І триместру
вагітності
немає; однак
не можна
виключати
невелике
підвищення
цього ризик
=
91;.
У випадках,
коли
продовженнn=
3;
лікування
гіпотензивl=
5;ими
лікарськимl=
0;
засобами
вважається
обов’язковl=
0;м,
пацієнтки,
які плануют=
00;
вагітність,
повинні бут
=
80;
переведені
на альтерна
=
90;ивні
антигіпертk=
7;нзивні
препарати,
які мають пі=
076;тверджені
дані про
безпеку при
застосуванl=
5;і
в період
вагітності.
Якщо в періо=
076;
лікування
підтверджуn=
8;ться
вагітність,
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ слід
негайно при
=
87;инити
і, якщо
необхідно,
замінити
іншим
лікарським
засобом,
дозволеним
для
застосуванl=
5;я
вагітним.
В=
ідомо,
що прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ протяго
=
84;
ІІ та
ІІІ тримест=
;рів
вагітності
чинить токс
=
80;чний
вплив на
ембріон
(порушення
функції
нирок,
маловоддя,
уповільненl=
5;я
формування
кісткової
тканини
черепа) та на
організм но
=
74;онароджено=
1111;
дитини
(ниркова
недостатніl=
9;ть,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія).
Якщо ж
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ мав місц=
077;
у ІІ та
ІІІ тримест=
;рах
вагітності,
рекомендовk=
2;но
ультразвукl=
6;ве
обстеження
функцій нир
=
86;к
та будови
черепа
новонароджk=
7;ного.
З=
а
новонароджk=
7;ними,
чиї матері у
період
вагітності
=
87;риймали
інгібітори
АПФ, слід
спостерігаm=
0;и
для
своєчасногl=
6;
виявлення і
корекції ар
=
90;еріальної
гіпотензії.
Спеціа=
1083;ьні
застереженl=
5;я, пов’язані
з
індапамідоl=
4;.
Н=
аслідком
тривалого
застосуванl=
5;я
тіазидного
діуретика
під час
ІІІ тримест=
;ру
вагітності
може бути зн=
080;ження
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові
вагітної
жінки та мат=
082;ово-плацент=
арного
кровонаповl=
5;ення,
що може спри=
095;инити
фетоплаценm=
0;арну
ішемію і зат=
088;имку
розвитку
плода. Крім
того, у
рідкісних в
=
80;падках
спостерігаl=
3;ися
гіпоглікемo=
0;я
та
тромбоцитоl=
7;енія
у
новонароджk=
7;ного.
Го=
076;ування
груддю.
Приламід проти=
;показаний
у період
годування
груддю.
Необхідно
прийняти
рішення щод
=
86;
припинення
годування
груддю або
відміни
препарату,
враховуючи
важливість
терапії для
матері.
Спеціа=
1083;ьні
застереженl=
5;я, пов’язані
з
периндоприl=
3;ом.
З=
астосуваннn=
3;
периндоприl=
3;у
у період год=
091;вання
груддю не
рекомендовk=
2;не
у зв’язку з в=
1110;дсутністю
даних щодо
застосуванl=
5;я
у цій
категорії
пацієнтів.
Слід надати
перевагу
альтернатиk=
4;ному
лікуванню з
доведеним
профілем
безпеки,
особливо у
період
годування
груддю
новонароджk=
7;ного
або
недоношеноk=
5;о
немовляти.
Спеціа=
1083;ьні
застереженl=
5;я, пов’язані
з
індапамідоl=
4;.
Індапамід
проникає у
грудне
молоко. Інда=
087;амід
відноситьсn=
3;
до
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків,
застосуванl=
5;я
яких у періо=
076;
годування
груддю
спричиняє
пригніченнn=
3;
лактації.
Також можут=
00;
розвинутисn=
3;
гіперчутлиk=
4;ість
до похідних
сульфонаміk=
6;ів,
гіпокаліємo=
0;я
та ядерна
жовтяниця.
Здатні=
1089;ть
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Препар=
1072;т
Приламід не
впливає на
увагу, але у
разі
виникнення
симптомів,
пов’язаних
зі зниження
=
84;
артеріальнl=
6;го
тиску,
особливо на
початку
лікування
або при
комбінації
=
79;
іншим
антигіпертk=
7;нзивним
засобом, мож=
077;
впливати на
здатність
керувати
автомобілеl=
4;
і роботу з
іншими
механізмамl=
0;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Препар=
1072;т
призначениl=
1;
для
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я.
Одна
таблетка П=
риламіду
(2 мг/0,625 мг) на
добу є
одноразовоn=
2;
дозою, яку
бажано прий
=
84;ати
вранці пере
=
76;
їжею. Якщо
артеріальнl=
0;й
тиск не
нормалізувk=
2;вся
протягом
місяця, дозу
слід
подвоїти.
У
разі
клінічної
доцільностo=
0;
можна розгл=
03;дати
можливість
прямого
переходу ві
=
76;
монотерапіo=
1;
до
комбінації
периндоприl=
3;/індапамід.
Пацієнти
літнього
віку
Лі=
082;ування
слід
починати зі
звичайної
дози, яка
становить
одну
таблетку Прилам=
1110;ду
2 мг/0,625 мг на
добу після в=
080;значення
зміни артер=
10;ального
тиску у
відповідь н
=
72;
лікування т
=
72;
стану
функції
нирок.
Пацієнm=
0;и
з порушення
=
84;и
функції
нирок
У
разі важког
=
86;
порушення ф
=
91;нкції
нирок
(кліренс
креатиніну
нижче 30 мл/хв)
лікування
протипоказk=
2;не.
Д=
ля
пацієнтів,
які мають
порушення
функції
нирок
середнього
ступеня
(кліренс
креатиніну 30-60
мл/хв), максим&=
#1072;льна
доза
становить
одну таблет
=
82;у
Приламіду 2
=
84;г/0,625
мг н=
а
добу. Пацієн=
090;ам,
в яких
кліренс
креатиніну =
08;
вищим або
дорівнює
60 мл/хв, не
потрібне
коригуваннn=
3;
дози. Рекоме=
085;дований
звичайний
нагляд
лікаря з
частим
моніторингl=
6;м
рівня
креатиніну
=
90;а
калію.
Пацієнти
з порушення
=
84;и
функції
печінки
У разі
важкого
порушення
функції печ=
10;нки
лікування
протипоказk=
2;не.
Для
пацієнтів і
=
79;
порушенням
функції печ=
10;нки
середнього
ступеня кор
=
80;гування
дози не потр=
110;бне.
Діти.=
Приламід
Пер=
;едозування.
У разі
передозуваl=
5;ня
найчастішоn=
2;
небажаною
реакцією є
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
яка іноді
може
супроводжуk=
4;атися
нудотою,
блюванням,
судомами,
запаморочеl=
5;ням,
сонливістю,
сплутаністn=
2;
свідомості,
олігурією, щ=
086;
може
прогресуваm=
0;и
до анурії (вн=
1072;слідок
гіповолеміo=
1;).
Можуть
виникнути п
=
86;рушення
водно-елект
=
88;олітного
балансу (зни=
078;ення
рівня калію
та натрію у
плазмі
крові),
гіпервентиl=
3;яція,
прискорене
серцебиття
(пальпітаці=
03;).
З=
аходи
першої
допомоги
включають
швидке виве
=
76;ення
препарату з
організму –
промивання
шлунка та/аб=
086;
призначеннn=
3;
активованоk=
5;о
вугілля,
після цього
виконують
нормалізацo=
0;ю
водно-елект
=
88;олітного
балансу в
умовах
стаціонару.
У разі
виникнення
значної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
пацієнту
потрібно
надати гори
=
79;онтального
положення з
низьким
узголів’ям. =
059;
разі
необхідносm=
0;і
слід
провести вн
=
91;трішньовен=
1085;е
введення
ізотонічноk=
5;о
розчину
натрію
хлориду або
застосуватl=
0;
будь-який ін=
096;ий
спосіб
відновленнn=
3;
об’єму кров=
10;.
Також може
бути
прийняте
рішення щод
=
86;
інфузійногl=
6;
лікування
ангіотензиl=
5;ом
ІІ та/або
внутрішньоk=
4;енного
введення
катехоламіl=
5;ів,
якщо це
можливо.
Периндопри&=
#1083;ат,
активна
форма перин
=
76;оприлу,
може бути
видалений з
організму з
=
72;
допомогою
гемодіалізm=
1;
(див. розділ
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;»
«Фармакокіl=
5;етика»).
Побічн=
1110;
реакції.
Застос=
1091;вання
периндоприl=
3;у
інгібує рен=
10;н-ангіотенз&=
#1080;н-альдостеl=
8;онову
систему та
сприяє
зниженню
втрати калі=
02;,
викликаної
індапамідоl=
4;.
У 4 % пацієнтів,
які
проходили
лікування Прилам=
1110;дом,
спостерігаl=
3;ася
гіпокаліємo=
0;я
(рівень калі=
102;
< 3,4 ммоль/л).
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи: =
т=
ромбоцитопk=
7;нія,
лейкопенія/
=
85;ейтропенія,
агранулоциm=
0;оз,
апластична
=
72;немія,
гемолітичнk=
2;
анемія, панцит=
1086;пенія,
зниження
рівня
гемоглобінm=
1;
та
гематокритm=
1;.
П=
ро
анемію пові
=
76;омлялося
у разі
прийому
інгібіторіk=
4; АПФ у
певної
категорії
пацієнтів
(пацієнти
після
трансплантk=
2;ції
нирки,
пацієнти, як=
110;
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;).
Гемол=
;ітична
анемія у
пацієнтів і
=
79; вродженою
недостатніl=
9;тю
глюкозо-6-фос=
1092;атдегідрог=
енази.
Психічні
розлади: <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>з=
міни
настрою або
порушення
сну.
З боку
нервової
системи: па=
088;естезія,
головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
вертиго, сплута=
1085;ість
свідомості, =
085;епритомніс&=
#1090;ь, астені=
1103;,
синкопе, сонливість=
.
З боку
органів зор
=
91;: <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>п=
орушення
зору.
З боку
органів
слуху та
вушного
лабіринту: дз=
074;ін
у вухах.
З боку
серцево-суд
=
80;нної
системи: артері=
1072;льна
гіпотензія
(ортостатич
=
85;а
або інша). У
пацієнтів,
які належат=
00;
до групи
високого ри
=
79;ику
внаслідок
надмірної
гіпотензії,
можливе
виникнення
аритмії (у
тому числі
брадикардіo=
1;,
шлуночковоo=
1;
тахікардії
та
фібриляції
передсердь),
стенокардіo=
1;
та інфаркту
міокарда, шлун=
;очкової
тахікардії
типу
«пірует», як=
072;
може мати
летальний
наслідок,
гіпот=
;ензії
–
ортостатичl=
5;ої
або іншої,
васкуліту.
З боку
дихальної
системи: =
повідомлялl=
6;ся
про сухий
кашель під
час застосу
=
74;ання
інгібіторіk=
4; АПФ.
Х=
арактеризуn=
8;ться
стійкістю т
=
72;
зникає післ=
03;
припинення
лікування. З=
072;
наявністю ц=
00;ого
симптому
слід
розглядати
ятрогенну
етіологію, д=
080;спное,
бронхоспазl=
4;, еозинофіль&=
#1085;у
пневмонію,
риніт.
З боку т=
088;авної
системи: запор,
сухість у
роті, нудота,
біль у надче=
088;евній
зоні,
анорексія,
блювання,
біль у живот=
110;,
порушення
відчуття
смаку,
диспепсія,
діарея, панк=
088;еатит.
З боку
гепатобіліk=
2;рної
системи: гепатит ци
=
90;олітичний
або
холестатичl=
5;ий, у
разі
печінкової
недостатноl=
9;ті
є можливіст=
00;
розвитку
печінкової
енцефалопаm=
0;ії.
З боку
шкіри та
підшкірної
=
82;літковини: ви=
089;ип,
свербіж, мак=
088;опапульозн&=
#1110;
висипи, ангі=
086;невротични&=
#1081;
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, слизови=
093;
оболонок,
язика,
голосової
щілини та/аб=
086;
гортані,
кропив’янкk=
2;,
реакції
гіперчутлиk=
4;ості,
головним
чином, дерма=
090;ологічні,
у пацієнтів,
схильних до
алергічних
та
астматичниm=
3;
реакцій, пур=
087;ура,
можливе
загостреннn=
3;
існуючого
гострого
розсіяного
червоного
вовчака, мул=
100;тиформна
еритема,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
повідомлялl=
6;ся
про випадки
реакцій
фоточутливl=
6;сті,
пемфіго&=
#1111;д.
З боку
опорно-рухо
=
74;ого
апарату та
сполучної
тканини: <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>с=
удоми,
артралг&=
#1110;я,
міалгія.
З боку
нирок та
сечостатевl=
6;ї
системи: <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>н=
иркова
недостатніl=
9;ть,
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть.
З боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних за
=
83;оз: =
імпотенція.
Загальl=
5;і
порушення т
=
72;
реакції в
місці введе
=
85;ня: <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>а=
стенія, пі=
090;ливість, біль
=
91;
грудній
клітці,
гіпертерміn=
3;.
Дослідk=
8;ення:
Підви=
;щення
рівня білір
=
91;біну
у плазмі
крові.
- п=
одовження
інтервалу Q=
T на
ЕКГ;
- п=
ідвищення
рівня
глюкози та
сечової
кислоти в
крові під ча=
089;
лікування;
- н=
езначне
підвищення
рівня
креатиніну
=
74;
сечі та
плазмі, яке
відновлюєтn=
0;ся
після
припинення
лікування. Ц=
077;
збільшення
спостерігаn=
8;ться
з більшою
частотою у
випадках
стенозу нир
=
82;ової
артерії, у
разі
лікування
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
із
застосуванl=
5;ям
діуретиків
=
90;а
в разі
ниркової
недостатноl=
9;ті;
- п=
ідвищення
рівня
печінкових
ферментів.
·
З
боку
метаболізмm=
1;
та обміну
поживних
речовин: гі=
087;еркаліємія,=
гіпоl=
2;аліємія
з особливо
значним
зниженням
рівня калію =
091;
деяких паці=
08;нтів,
які належат=
00;
до групи
ризику, підв=
080;щення
рівня калію,
зазвичай
тимчасове, г=
110;понатріємі&=
#1103;
з
гіповолеміn=
8;ю,
що спричиня=
08; зневодненн&=
#1103;
та
ортостатичl=
5;у
гіпотензію.
Супутня
втрата іоні
=
74; хлору
може
спричинити
вторинний
компенсатоl=
8;ний
метаболічнl=
0;й
алкалоз
(частота та в=
1080;раженість
цього явища
низькі);
·
гіпоглікем=
1110;я.
Ушкодж=
1077;ння,
отруєння та
ускладненнn=
3;
прийому.
Н=
ечасто:
підвище&=
#1085;е
потовиділеl=
5;ня.
Термін
придатностo=
0;. 2 роки
Умови
зберігання.
Зберіг=
072;ти
при
температурo=
0;
не вище 30 °С.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Зберіг=
072;ти
в
оригінальнo=
0;й
упаковці.
Упаков=
1082;а.
Картонна
коробка, що
містить 2 або 3
або 6 блістер=
1110;в
по 10
таблеток.
Катего=
1088;ія
відпуску. З
=
72;
рецептом.
Виробн=
1080;к.
Лек Фармацевтиm= 5;на компанія д.д./<= o:p>
Lek Pharmaceuticals d.d.
Місцез=
1085;аходження
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
Веровшкова =
57,
Любляна 1526,
Словенія/
Verovskova 57, 1526 Ljubljana, Slovenia=
.
15