для медичного застосування лікарського засобу
ЗОРЕСАН®
(ZORESAN®)
Склад:
діюча речовина: =
зонісамід;
Кожна капсула тверда містить =
зонісаміду 25 мг або 50 мг, або 100 мг;
допоміжні речовини:
целюлоза мікрокристалічна,
натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, олія рицинова
гідрогенізована;
оболонка капсули:
для капсули твердої по 25 =
мг
або 50 мг: желатин, вода очищена, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид
чорний (Е 172), титану діоксид (Е 171), натрію лаурилсульфат;
для капсули твердої по 100=
мг:
желатин, вода очищена, заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171=
),
натрію лаурилсульфат.
Лікарська форма. Капсули тверді.
Основні
фізико-хімічні властивості:
капсули тверді по 25 =
мг:
тверда желатинова капсула розміром № 4 з непрозорою кришечкою сірого
кольору і непрозорим корпусом білого кольору, що містить порошок від білого=
до
майже білого кольору;
капсули тверді по 50 =
мг:
тверда желатинова капсула розміром № 3 з непрозорою кришечкою сірого
кольору і непрозорим корпусом білого кольору, що містить порошок від білого=
до
майже білого кольору;
капсули тверді по 100=
мг:
тверда желатинова капсула розміром № 1 з непрозорою кришечкою червоного
кольору і непрозорим корпусом білого кольору, що містить порошок від білого=
до
майже білого кольору.
=
Фармакотерапевтична група. =
Протиепілептичні
засоби. Інші протиепілептичні засоби. Зонісамід. Код ATX N03
AХ15.
Фармакологічні властивості.=
Фармакодин=
аміка.
Зонісамід
є протиепілептичним засобом, похідним бензизоксазолу. In vitro слабо пригнічує карбоангідразу та хімічно не пов’язаний з іншими
протиепілептичними лікарськими засобами.
Механізм
дії.
Механізм дії зонісаміду повністю не
вивчений, імовірно, він блокує потенціалчутливі натрієві і кальцієві канали,
тим самим порушує синхронізоване нейронне збудження, гальмує розвиток напад=
ів і
запобігає подальшому поширенню епілептичної активності. Зонісамід також вол=
одіє
модулюючим ефектом на ГАМК-опосередковане інгібування нейронів.
Фармакодинамічні
ефекти.
Протисудомна активність зонісаміду=
була
оцінена на різних моделях епілепсії, в основному у групах з індукованими або
вродженими нападами, при цьому зонісамід проявив себе як протиепілептичний
засіб широкого спектра дії. Зонісамід перешкоджає розвитку судом, спричинен=
их
максимальним електрошоком, обмежує розповсюдження судом, включаючи поширення
осередка збудження від кори головного мозку до підкіркових структур, а також
пригнічує активність епілептогенного фокусу. На відміну від фенітоїну і
карбамазепіну, зонісамід має вибіркову дію щодо нападів, осередки яких вини=
кають
у корі головного мозку.
Фармакокінетика.
Абсорбція.
Зонісамід майже повністю абсорбуєт=
ься
після перорального прийому, Cmax у сироватці або плазмі крові
досягається протягом 2–5 годин після прийому. Вважається, що пресистемний метаболізм є незначним. Абсолютна
біодоступність оцінюється приблизно в 100 %. Біодоступність
зонісаміду при пероральному прийомі не залежить від прийому їжі, хоча при ц=
ьому
може сповільнюватися час досягнення Cmax у плазмі або сироватці
крові.
Величини AUC і Cmax зон=
ісаміду
зростали майже лінійно після прийому одноразової дози (у діапазоні доз 100–=
800
мг) і після багаторазового прийому (в діапазоні доз 100–400 мг 1 раз на
добу). Збільшення цих значень при досягненні рівноважного стану трохи перев=
ищує
передбачуване, виходячи з прийнятої дози, можливо, у зв’язку з насичуваним
зв’язуванням зонісаміду з еритроцитами. Рівноважний стан досягався протягом=
13
діб. Відбувається дещо більша кумуляція, ніж це очікувалося, порівняно з
одноразовим прийомом препарату.
Розподіл.
Зонісамід зв’язується з білками пл=
азми
крові на 40–50 %. Результати досліджень in vitro показали, що присутність різних протиепілептичних
лікарських засобів (наприклад, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну і на=
трію
вальпроату) не чинить впливу на ступінь зв’язування зонісаміду з білками пл=
азми
крові. Уявний об’єм розподілу у дорослих становить близько 1,1–1,7 л/кг, що
вказує на значний розподіл зонісаміду у тканинах. Співвідношення еритроцити/плазма
становить близько 15 при низьких концентраціях і близько 3 при більш високих
концентраціях.
Біотрансформація.
Зонісамід метаболізується з участю
ізоферменту CYP3A4, основний шлях метаболізму – розщеплення бензизоксазольн=
ого
кільця з утворенням 2-сульфамоїл ацетилфенолу (SMAP), а також N-ацетилюванн=
я. Зонісамід
і SMAP можуть зв’язуватися з глюкуроновою кислотою. Метаболіти, які не
визначаються у плазмі крові, позбавлені протисудомної активності. Дані про =
те,
що зонісамід здатний індукувати власний метаболізм, відсутні.
Виведення.
Кліренс зонісаміду, що спостерігає=
ться у
рівноважному стані після перорального прийому, становить близько 0,7 л/год,
кінцевий період напіввиведення – близько 60 годин (за умови відсутності
одночасного прийому індукторів активності ізоферменту CYP3A4). Період
напіввиведедння не залежить від дози та повторного введення. Коливання
концентрації зонісаміду в сироватці або плазмі крові протягом інтервалу
дозування низькі (<30 %). Основним
шляхом виведення метаболітів та незміненого зонісаміду є сеча. Нирко=
вий
кліренс незміненого зонісаміду порівняно низький (близько 3,5 мл/хв); близь=
ко
15–30 % прийнятої дози виводиться у незміненому вигляді.
Лінійність/нелінійність.
Експозиція зонісаміду зростає з ча=
сом аж
до досягнення рівноважного стану, що настає приблизно через 8 тижнів. У
пацієнтів із більшою масою тіла рівноважні концентрації зонісаміду в сирова=
тці
крові більш низькі, але ці відмінності незначні. Вік (≥ 12 років=
) і
стать не мають явного впливу на концентрацію зонісаміду у пацієнтів з
епілепсією протягом періоду рівноважного стану. Необхідність коригування до=
зи
зонісаміду при застосуванні з іншими протиепілептичними засобами, у т.ч.
індукторами ізоферменту CYP3A4, відсутня.
Співвідношення
фармакодинаміки і фармакокінетики.
Зонісамід знижує середню частоту н=
ападів
за 28-денний період, і це зниження пропорційне до (log – лінійна залежність) середньої концентрації зонісаміду.
Особливі групи пацієнтів.
Ниркова
недостатність.=
У пацієнтів із нирковою недостатні=
стю
нирковий кліренс разових доз зонісаміду позитивно корелював з кліренсом
креатиніну. AUC зонісаміду у плазмі крові була збільшена на 35 % у
пацієнтів з кліренсом креатиніну =
<20
мл/хв.
Пацієнти
з порушеннями функції печінки.
Фармакокінетика зонісаміду у паціє=
нтів із
порушеннями функції печінки недостатньо вивчена.
Пацієнти
літнього віку.=
Не виявлено клінічно значущих відм=
інностей
у фармакокінетиці зонісаміду у молодих
(21–40 років) і літніх (65–75 років) пацієнтів.
Діти (5–18 років).
Обмежені=
дані
свідчать про те, що фармакокінетика зонісаміду у дітей подібна до тієї, що
спостерігається у дорослих.
Клінічні характеристики
Показання<=
/span>.
Зоресан® показаний як:
=
· &nb=
sp;
монотерапія у дорослих пацієнтів із парціальними
епілептичними нападами з вторинною генералізацією або без, з уперше
діагностованою епілепсією;
= · &nb= sp; додаткова терапія у дорослих і дітей віком від 6 р= оків із парціальними епілептичними нападами з вторинною генералізацією або без.<= o:p>
Протипоказ=
ання.
Підвищена
чутливість до діючої речовини, до будь-якої з допоміжних речовин або
сульфонамідів.
Взаємодія =
з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Вплив зонісаміду на ферменти системи цитохрому Р450
Вивчення впливу зонісаміду in vitro на мікросомальне окисленн=
я у
гепатоцитах людини показало відсутність значущого впливу (<25 %) препара=
ту
на активність ізоферментів цитохрому P450 CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8,
CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 і CYP3A4 при його концентраціях у плазмі кр=
ові,
що в 2 рази і більше перевищують терапевтичні рівні. Тому не очікується впл=
иву
зонісаміду на фармакокінетику інших лікарських засобів через механізми,
пов’язані з цитохромом P450, що було продемонстровано in vivo для карбамазепіну, фенітоїну, етинілестрадіолу і
дезипраміну.
Потенціальний вплив зонісаміду на інші лікарські засоби.
Протиепілептичні
препарати.
У пацієнтів з епілепсією тривалий =
прийом
зонісаміду у терапевтичних дозуваннях не має клінічно значущого впливу на
фармакокінетику карбамазепіну, ламотриджину, фенітоїну і вальпроату натрію.=
Пероральні
контрацептиви.
У клінічних дослідженнях із залуче=
нням
здорових добровольців прийом зонісаміду у терапевтичних дозуваннях не вплив=
ав
на концентрацію в сироватці крові етинілестрадіолу або норетистерону, що
входили до складу комбінованих пероральних контрацептивів.
Інгібітори
карбоангідрази.
Зонісамід у дорослих пацієнтів слід
застосовувати з обережністю сумісно з інгібіторами карбоангідрази, такими як
топірамат та ацетазоламід, оскільки недостатньо даних для виключення
фармакодинамічної взаємодії між ними (див. розділ «Особливості застосування=
»).
Зонісамід не слід призначати дітям одночасно з інгібіторами карбоангідрази,
такими як топірамат і ацетазоламід, оскільки недостатньо даних для виключен=
ня
можливої фармакодинамічної взаємодії між ними (див. розділ «Особливості
застосування»).
Субстрати
P-gp.
Результати досліджень in vitro показують, що зонісамід є слабким інгібітором білка P-=
gp
(MDR1) з IC50, що становить 267 мкМоль/л, через що існує теорети=
чна
можливість впливу зонісаміду на фармакокінетику лікарських засобів, які є
субстратами P-gp. Рекомендується з обережністю починати або закінчувати
лікування зонісамідом або змінювати його дозу у пацієнтів, які також прийма=
ють
лікарські засоби, що є субстратами P-gp (наприклад дігоксин, хінідин).
Потенційно можливий вплив інших лікарських засобів на дію зонісаміду.
У клінічних дослідженнях було вста=
новлено,
що одночасне застосування ламотриджину із зонісамідом не має значущого впли=
ву
на фармакокінетику останнього. Сумісне застосування зонісаміду з лікарськими
засобами, які можуть спричинити уролітіаз, сприяє зростанню ризику утворенн=
я каменів
у нирках, у зв’язку з чим слід уникати їхнього одночасного застосування.
Зонісамід метаболізується з участю
цитохрому CYP3A4 (відновлююче розщеплення) і
N-ацетил-трансфераз, а також через кон’югацію з глюкуроновою кислотою. Отже,
речовини, які індукують або інгібують ці ферменти, можуть впливати на
фармакокінетику зонісаміду.
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
&nb=
sp;
Індуктори
ферментів. Вплив зонісаміду знижується при =
його
одночасному прийомі з лікарськими засобами, що підвищують активність цитохр=
ому
CYP3A4, таких як фенітоїн, карбамазепін і фенобарбітал, у пацієнтів, які
отримують протиепілептичну терапію. Ці ефекти не є клінічно значущими у
випадках, коли зонісамід додається до вже розпочатої терапії, проте клінічно
значущі зміни концентрації препарату можливі при відміні, зміні режиму
дозування або додатковому призначенні інших препаратів, що індукують CYP3A4.
При таких ситуаціях може знадобитися корекція дози зонісаміду. Рифампіцин є
потужним індуктором CYP3A4. Якщо потрібне його сумісне призначення з
зонісамідом, слід ретельно контролювати стан пацієнта, при необхідності
коригуючи дозу зонісаміду та інших препаратів, що є субстратами CYP3A4.
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
&nb=
sp;
Інгібітори
ферментів CYP3A4. Дані клінічних досліджень не пок=
азали
значущого впливу специфічних та неспецифічних інгібіторів CYP3A4 на
фармакокінетичні параметри зонісаміду. Застосування кетоконазолу (400 мг/до=
бу)
або циметидину (1200 мг/добу) не чинило клінічно значущого впливу на
фармакокінетику зонісаміду, що був прийнятий одноразово здоровими
добровольцями. Таким чином, корекція дозування зонісаміду при його одночасн=
ому
прийомі з інгібіторами CYP3A4 не потрібна.
Діти.
Дослідження медикаментозної взаємо=
дії у
дітей не проводили.
Особливості
застосування.
Висипання
нез’ясованого походження.
При застосуванні зонісаміду трапля=
лися
серйозні висипання, включаючи випадки синдрому Стівенса‒Джонсона.
Рекомендується відміна зонісаміду у
випадку появи у пацієнтів висипань, які неможливо пояснити іншими причинами=
. Усі
пацієнти, у яких виникають висипання під час прийому зонісаміду, повинні
перебувати під пильним наглядом, особливо у випадку одночасного застосування
інших протиепілептичних засобів, які здатні спричинити висипання.
Судоми
внаслідок відміни терапії.
Відповідно до існуючої клінічної п=
рактики,
відміна зонісаміду у пацієнтів з епілепсією повинна здійснюватися шляхом
поступового зниження дози з метою зменшення вірогідності виникнення судом.
Недостатньо даних на користь відміни супутніх протиепілептичних препаратів у
разі досягнення контролю над нападами при застосуванні зонісаміду у рамках
допоміжної терапії з метою переходу до монотерапії зонісамідом. Тому відміну
супутніх протиепілептичних препаратів слід проводити з обережністю.
Реакції,
пов’язані з наявністю сульфонамідної групи.
Зонісамід є похідним бензизоксазол=
у, який
містить сульфонамідну групу. Серйозні побічні реакції з боку імунної систем=
и,
пов’язані з прийомом лікарських засобів, що містять сульфонамідну групу,
включають шкірні висипання, алергічні реакції та виражені гематологічні
порушення, в т.ч. апластичну анемію, яка у дуже рідкісних випадках призводи=
ть
до летального наслідку.
Повідомляли про випадки агранулоци=
тозу,
тромбоцитопенії, лейкопенії, апластичної анемії, панцитопенії та лейкоцитоз=
у.
Недостатньо інформації для оцінки можливого взаємозв’язку цих явищ із велич=
иною
дози та тривалістю лікування зонісамідом.
Гостра
міопія і вторинна закритокутова глаукома.
Повідомляли про синдром, що склада=
ється з
гострої міопії, пов’язаної з вторинною закритокутовою глаукомою, у дорослих
пацієнтів та дітей, які отримували зонісамід. Симптоми включають гострий
початок зниження гостроти зору та/або біль в очах. У результаті
офтальмологічного обстеження можуть бути виявлені міопія, зменшення глибини
передньої камери ока, гіперемія (почервоніння) ока та підвищення
внутрішньоочного тиску. Цей синдром може бути пов’язаний з супрациліарним
випотом, що призводить до зміщення вперед кришталика та райдужної оболонки,=
із
вторинною закритокутовою глаукомою. Симптоми можуть виникати протягом декіл=
ькох
годин або тижнів після початку терапії. Лікування включає якнайшвидше
припинення прийому зонізаміду відповідно до рекомендацій лікаря і відповідні
заходи для зниження внутрішньоочного тиску. Підвищений внутрішньоочний тиск
будь-якої етіології, якщо його не лікувати, може призводити до серйозних
наслідків, включаючи постійну втрату зору. Слід дотримуватися обережності п=
ри
лікуванні зонізамідом пацієнтів, які мають захворювання очей в анамнезі.
Суїцидальне
мислення і поведінка.
Повідомляли про суїцидальне мислен=
ня та
поведінку у пацієнтів, які застосовували протиепілептичні лікарські засоби =
за деякими
показаннями. Метааналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень
протиепілептичних лікарських засобів також показав підвищений ризик виникне=
ння
суїцидальних думок і поведінки. Механізм цього ризику невідомий, наявні дан=
і не
виключають можливості підвищеного ризику на тлі прийому зонісаміду. Тому
необхідно спостерігати за пацієнтами на предмет появи у них суїцидальних ду=
мок
і поведінки, а також слід розглянути відповідне лікування. Пацієнтам (і осо=
бам,
які доглядають за ними) рекомендовано звернутися до лікаря при появі
суїцидальних думок і поведінки.
Нефролітіаз.
Збільшення споживання ріди=
ни і
посилення діурезу можуть допомогти зменшити ризик утворення каменів у нирка=
х,
особливо в осіб із чинниками ризику.
Метаболічний
ацидоз.
Гіперхлоремічний метаболічний ацид=
оз без
аніонного розриву (тобто зниження рівня бікарбонатів нижче рівня референтно=
го
діапазону при відсутності хронічного газового алкалозу) пов’язують із терап=
ією
зонісамідом. Розвиток метаболічного ацидозу зумовлений втратою бікарбонатів=
у
нирках внаслідок інгібуючої дії зонісаміду на карбоангідразу. Такий
електролітний дисбаланс спостерігався при застосуванні зонісаміду в
плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях і в постмаркетинговий період.=
Як
правило, метаболічний ацидоз, спричинений зонісамідом, виникає на ранніх ет=
апах
лікування, але можливий на будь-якій стадії лікування. Зниження рівня
бікарбонатів виражене зазвичай незначно (середнє значення становить приблиз=
но
3,5 мЕкв/л при добовій дозі 300 мг у дорослих); у рідкісних випадках у
пацієнтів може спостерігатися більш значне зниження. Стани або методи
лікування, що призводять до розвитку ацидозу (наприклад захворювання нирок,
тяжкі респіраторні розлади, епілептичний статус, діарея, хірургічні втручан=
ня,
кето-дієта або лікарські засоби), можуть призвести до посилення пригнічувал=
ьного
впливу зонісаміду на рівень бікарбонатів.
У молодих пацієнтів ризик метаболі=
чного ацидозу,
індукованого зоніcамідом, вищий та такий стан має більш важкий перебіг.
Необхідно проводити відповідну оцінку і моніторинг рівня бікарбонатів у
сироватці крові пацієнтів, які отримують зонізамід та мають захворювання, що
можуть підвищити ризик ацидозу; у пацієнтів, які мають підвищений ризик
виникнення побічних наслідків метаболічного ацидозу та у пацієнтів із
симптомами, що свідчать про метаболічний ацидоз. Якщо метаболічний ацидоз, =
що
розвинувся, не проходить, слід розглянути можливість зниження дози або повн=
ого
припинення прийому зонісаміду (із поступовою відміною або зменшенням
терапевтичної дози), оскільки можливий розвиток остеопенії.
Якщо ухвалено рішення продовжити т=
ерапію
зонісамідом при наявності стійкого ацидозу, слід розглянути можливість коре=
кції
кислотно-лужного балансу.
Метаболічний ацидоз під час лікува=
ння
зонісамідом може призвести до гіперамоніємії (з енцефалопатією або без неї).
Ризик гіперамоніємії може бути підвищений у пацієнтів, які одночасно прийма=
ють
інші лікарські засоби, що здатні спричинити гіперамоніємію (наприклад,
вальпроат), або в осіб, які мають порушення метаболізму сечовини чи знижену
активність мітохондрій гепатоцитів. Пацієнтам, у яких під час лікування
зонісамідом розвивається незрозуміла млявість або зміни психічного стану,
рекомендується враховувати ризик гіперамоніємічної енцефалопатії та оцінюва=
ти
рівень аміаку в крові.
Зонісамід слід застосовувати з обе=
режністю
дорослим пацієнтам, які одночасно отримують лікування інгібіторами
карбоангідрази, такими як топірамат або ацетазоламід, оскільки недостатньо
даних для виключення фармакодинамічної взаємодії.
Тепловий
удар.
Випадки зниженого потовиділення та
підвищеної температури тіла були зафіксовані переважно у дітей. Слід
дотримуватися обережності при призначенні зонісаміду дорослим одночасно з
препаратами, що сприяють перегріванню організму, включаючи інгібітори
карбоангідрази та лікарські засоби з антихолінергічною активністю.
Панкреатит.
Пацієнтам, у яких розвиваються клі=
нічні
ознаки панкреатиту на тлі прийому зонісаміду, рекомендується моніторинг рів=
нів
панкреатичної ліпази та амілази. У разі підтвердженого панкреатиту, при
відсутності інших очевидних причин, рекомендується відмінити зонісамід та
призначити відповідне лікування.
Рабдоміоліз.
Пацієнтам, які застосовують зоніса=
мід, та
у яких розвивається сильний м’язовий біль та/або слабкість, при наявності а=
бо у
відсутності гарячки, рекомендується оцінити вміст маркерів пошкодження м’яз=
ів,
включаючи рівні креатинфосфокінази та альдолази. При їхньому підвищенні, у =
разі
відсутності інших очевидних причин, таких як травма або великий епілептичний
напад, рекомендується відміна зонісаміду і призначення відповідного лікуван=
ня.
Жінки
репродуктивного віку.
Жінки=
репродуктивного
віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час терапії
зонісамідом і протягом 1 місяця після її припинення (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Зонісамід не можна застосовувати =
жінкам репродуктивного
віку, які не використовують ефективні засоби контрацепції, окрім випадків
крайньої необхідності та лише, якщо потенційна користь вважається виправдан=
ою,
враховуючи ризики для плода. Жінкам репродуктивного віку, які отримують тер=
апію
зонісамідом, слід проконсультуватися у спеціаліста. Вони повинні бути повні=
стю
проінформовані про ризики та користь застосування зонісаміду та розуміти мо=
жливий
вплив терапії на плід до її початку. Також перед
початком терапії зонісамідом жінкам репродуктивного віку слід розглянути можливість проведення тесту на вагітн=
ість. У випадку планування вагітності, =
до зачаття та припинення контрацепції, жінці
необхідно проконсультуватися з лікарем щодо перегляду терапії зонісамідом,
включаючи можливість застосування інших схем лікування. У разі, якщо жінка, яка отримує терапію зонісамідом, завагітніла а=
бо
думає, що може бути вагітною, їй слід негайно звернутися за консультацією до
лікаря.
Лікарі, які призначають терапію зонісамідом, <=
/span>повинні переконатися, що пацієнтки
повністю поінформовані про необхідність використовувати відповідні ефективні
засоби контрацепції. Також вони повинні переконатися, що оральні контрацепт=
иви
або дози їх компонентів є адекватними на підставі індивідуальної оцінки
клінічної ситуації пацієнтки.
Маса
тіла.
Терапія зонісамідом може спричинити
зниження маси тіла. Під час лікування пацієнтів зі зниженою масою тіла або =
при
зменшенні маси тіла внаслідок лікування зонісамідом необхідним є застосуван=
ня
харчових добавок і посилене харчування. При вираженому зниженні маси тіла с=
лід
розглянути можливість відміни зонісаміду. Зменшення маси тіла у дітей може =
бути
більш вираженим.
Діти.
Вище вказані заходи безпеки також
стосуються дітей.
Нижче вказані запобіжні заходи у п=
ацієнтів
дитячого віку, на які слід звернути особливу увагу.
Тепловий
удар і дегідратація.
Профілактика перегрівання і дегідр=
атації у
дітей.
У дітей зонісамід може спричинити =
зниження
потовиділення та перегрівання, що при відсутності відповідної допомоги може
призвести до ураження головного мозку та летального наслідку. Діти належать=
до
пацієнтів високого ризику, особливо в умовах спекотної погоди.
Якщо дитина приймає зонісамід, нео=
бхідно
дотримуватися наступних правил:
· =
слід
уникати перегрівання, особливо в спекотну погоду;
· =
слід
уникати значного фізичного навантаження, особливо в спекотну погоду;
· =
слід
споживати велику кількість холодної води;
· =
не
слід застосовувати такі препарати: інгібітори карбоангідрази (такі як топір=
амат
і ацетазоламід) та антихолінергічні препарати (такі як кломіпрамін,
гідроксизин, діфенгідрамін, галоперидол, іміпрамін і оксибутинін).
При виник=
ненні
будь-якого Із ЗАЗНАЧЕНих нижче симптомів у дитини слід негайно звернутися за
невідкладною медичною допомогою та ВЖИТИ невідкладнИХ заходІВ першої допомо=
ги.
Симптоми:
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
шкіра
на дотик гаряча,
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
потовиділення
незначне або відсутнє,
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
сплутаність
свідомості,
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
спазми
м’язів,
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
прискорене
серцебиття та/або дихання.
Невідкладні
заходи першої допомоги:
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
помістити
дитину у прохолодне затінене місце;
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
змочити
шкіру дитини водою, щоб охолодити її;
-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> =
напоїти
дитину прохолодною водою.
Про випадки зниження потовиділення=
і
підвищення температури тіла повідомляли головним чином у дітей. У деяких
випадках діагностували тепловий удар, що потребував стаціонарного лікування=
. У
ряді випадків повідомляли про тепловий удар, що потребував госпіталізації та
призводив до летального наслідку. Більшість випадків спостерігалися при теп=
лій
погоді. Пацієнтів та осіб, які доглядають за ними, слід попередити про можл=
иву
серйозність теплового удару, ситуації, коли він може виникнути, а також зах=
оди,
яких потрібно вжити у разі появи будь-яких ознак або симптомів. Пацієнтів а=
бо
осіб, які доглядають за ними, необхідно попередити про необхідність вживання
достатнього обсягу рідини, уникнення надмірно високої температури та напруж=
ених
фізичних навантажень. Лікарі повинні звертати увагу дітей та їхніх
батьків/опікунів на рекомендації щодо запобігання тепловому удару та перегр=
іву
у дітей, зазначені в інструкції для застосування. У разі появи ознак і
симптомів дегідратації, олігогідрозу або підвищення температури тіла слід
розглянути питання про відміну зонісаміду.
Зонісамід не слід застосовувати ді=
тям, які
одночасно отримують інші препарати, що провокують появу порушень теплообмін=
у, такі
як інгібітори карбоангідрази та антихолінергічні лікарські засоби.
Маса
тіла.
Погіршення загального стану та при=
пинення
застосування протиепілептичних препаратів було пов’язане зі зниженням маси =
тіла
та призводило до летального наслідку. Застосування зонісаміду не рекомендує=
ться
для дітей зі зниженою масою тіла або для дітей із поганим апетитом. Зниження
маси тіла спостерігається з однаковою частотою у дітей різних вікових груп.=
З
огляду на потенційну серйозність наслідків зниження маси тіла у дітей
необхідним є контроль у них маси тіла впродовж терапії.
При затримці наростання маси тіла у
дитини, відповідно до карти фізичного розвитку, рекомендується застосування
харчових добавок або збільшення обсягу їжі у її раціоні. В іншому випадку с=
лід
припинити застосування зонісаміду.
Дані щодо застосування зонісаміду у
пацієнтів із масою тіла менше 20 кг обмежені. У зв’язку з цим при лікуванні
дітей віком від 6 років із масою тіла менше 20 кг слід дотримуватися
обережності. Вплив тривалої наявності низької маси тіла на ріст і розвиток
дитини невідомий.
Метаболічний
ацидоз.
Ризик виникнення метаболічного аци=
дозу
внаслідок терапії зонісамідом вищий у дітей. Також клінічно метаболічний ац=
идоз
у цієї вікової групи носить більш важкий характер. У цієї групи пацієнтів
необхідно здійснювати відповідний нагляд і контроль рівнів бікарбонатів у
сироватці крові. Довготривалий вплив низького рівня бікарбонатів на ріст і
розвиток невідомий.
Зонісамід не слід застосовувати ді=
тям
одночасно з іншими інгібіторами карбоангідрази, такими як топірамат або
ацетазоламід.
Нефролітіаз.
Утворення каменів у нирках (нефрол=
ітіаз)
відзначалося у пацієнтів дитячого віку. У деяких пацієнтів, особливо тих, я=
кі
схильні до нефролітіазу, можливе збільшення ризику утворення каменів у нирк=
ах і
виникнення пов’язаних з ними ознак і симптомів, таких як ниркова коліка, бі=
ль у
нирках або біль у боку. Нефролітіаз може призводити до хронічного ураження
нирок. До чинників ризику нефролітіазу належать попереднє утворення каменів=
у
нирках, обтяжена спадковість до нефролітіазу і гіперкальціурія. Жоден із ци=
х чинників
ризику не є достовірною ознакою, що дозволяє спрогнозувати утворення камені=
в у
нирках при лікуванні зонісамідом.
Збільшення споживання рідини і вив=
едення
сечі можуть допомогти зменшити ризик утворення каменів у нирках, особливо в
осіб із чинниками ризику. На розсуд лікаря можна проводити УЗД нирок. У разі
виявлення каменів у нирках зонісамід слід відмінити.
Порушення
функції печінки.
На тлі терапії зонісамідом у паціє=
нтів
дитячого віку спостерігалося підвищення деяких показників функції печінки,
таких як аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатаміно-трансфераза (АСТ),
гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ) і білірубін. При підозрі на виникнення
небажаних явищ з боку печінки слід оцінити її функцію та ухвалити рішення щ=
одо
відміни зонісаміду.
Когнітивні
функції.
Порушення когнітивних функцій у па=
цієнтів
з епілепсією пов’язують з основним захворюванням та/або із застосуванням
протиепілептичних препаратів. У плацебо-контрольованому дослідженні із
застосуванням зонісаміду у дітей і підлітків частка пацієнтів із порушенням
когнітивних функцій була кількісно вищою у групі зонісаміду порівняно з гру=
пою
плацебо.
Допоміжні речовини.
Препарат
Зоресан® містить олію рицинову гідрогенізовану, яка може
спричинити розлад шлунка та діарею.
Застосування у період вагітності або годування гру=
ддю.
Жінки репродуктивного віку.
Жінки репродуктивного віку повинні використо=
вувати
ефективні засоби контрацепції під час терапії зонісамідом і протягом 1 міся=
ця
після її припинення (див. розділ «Особливості застосування»).
Зонісамід не можна застосовувати жінкам
репродуктивного віку, які не використовують ефективні засоби контрацепції,
окрім випадків крайньої необхідності та лише, якщо потенційна користь
вважається виправданою, враховуючи ризики для плода. Жінкам репродуктивного
віку, які отримують терапію зонісамідом, слід проконсультуватися у спеціалі=
ста.
Вони повинні бути повністю проінформовані про ризики та користь застосування
зонісаміду та розуміти можливий вплив терапії на плід до її початку. Також =
перед початком терапії зонісамідом жінкам
репродуктивного віку слід розглянути можливі=
сть
проведення тесту на вагітність. У випадку планування вагітності, =
до зачаття та припинення контрацепції,
жінці необхідно проконсультуватися з лікарем щодо перегляду терапії
зонісамідом, включаючи можливість застосування інших схем лікування.
Як і у випадку терапії іншими
протиепілептичними препаратами, слід уникати різкої відміни зонісаміду для
вагітних жінок через ризик розвитку епілептичного нападу, який може призвес=
ти
до серйозних наслідків як для матері, так і для плода. Ризик виникнення
вроджених вад розвитку у дітей, чиї матері приймають протиепілептичні
препарати, зростає у 2–3 рази. Найчастіше виявляються такі вади розвитку, як
розщеплення верхньої губи, аномалії розвитку серцево-судинної системи і деф=
екти
нервової трубки. Комбінована терапія протисудомними препаратами супроводжує=
ться
підвищенням ризику розвитку вроджених вад порівняно з монотерапією.
Вагітність.
Існують обмежені дані щодо застосу=
вання
зонісаміду вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну
токсичність. Потенційний ризик для людей невідомий.
Повідомляли про збільшення частки =
немовлят
із низькою масою тіла при народженні, передчасно народжених або немовлят із
недостатньою масою тіла для їхнього гестаційного віку. Дані з реєстрів вагі=
тних
засвідчили, що застосування зонісаміду призводило до зростання приблизно на=
5%
- 8% частки дітей із низькою масою тіла, на 8% - 10% - частки передчасно
народжених і на 7% - 12% - частки немовлят із недостатньою масою тіла щодо =
їх
гестаційного віку (порівняно із даними тих жінок, які отримували монотерапію
ламотриджином).
Зонісамід не слід застосовувати у =
період
вагітності, за винятком тих випадків, коли потенційна користь, на думку лік=
аря,
переважає можливий ризик для плода. У разі призначення зонісаміду вагітним
жінкам вони повинні бути повністю поінформовані про потенційну шкоду такого
лікування для плода та отримувати мінімальну ефективну дозу препарату на фо=
ні ретельного
клінічного моніторингу.
Період годування груддю.
Зонісамід проникає у грудне молоко=
у
концентраціях, подібних до його вмісту у плазмі крові. У період годування
груддю препарат
Фертильність.
Немає доступних клінічних даних пр=
о вплив
зонізаміду на фертильність людини. Дослідження на тваринах продемонстрували
зміни у показниках фертильності.
Здатність впливати на швидкість реакції при керува=
нні
автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень впливу зонісаміду на зд=
атність
керувати автотранспортом і працювати з механізмами не проводили. Однак,
враховуючи те, що деякі пацієнти можуть відчувати сонливість або труднощі з
концентрацією уваги, особливо на початку терапії або після збільшення дози,
необхідно утримуватися від діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги<=
/span>,
як наприклад, керування автотранспортом або робота з іншими механізмами.
Спосіб
застосування та дози.
Препарат
Зоресан® застосовувати перорально незалежно
від прийому їжі.
Дорослі.
Підвищення дози і величина підтрим=
уючої
дози.
Зонісамід
можна застосовувати у вигляді монотерапії або як додаткову терапію. Доза
препарату має титруватися з урахуванням клінічного ефекту. Рекомендований р=
ежим
титрування дози і величина підтримуючих доз наведені у таблиці 1. Для деяких
пацієнтів, зокрема для тих, які не застосовують препарати, що індукують
ізофермент CYP3A4, можливо отримати клінічну відповідь при застосуванні ниж=
чих
доз.
Таблиця 1.
Рекомендований режим підвищення дози і величина
підтримуючих доз у дорослих
|
Режим лікування |
Фаза титрування дози |
Підтримуюча доза |
||
|
1–2
тижні |
3–4
тижні |
5–6
тижні |
||
|
Монотерапія Дорослі =
з уперше
діагностованою епілепсією |
100 мг/добу (1 раз на добу) |
200 мг/добу (1 раз на добу) |
300 мг/добу (1 раз на добу) |
300 мг/добу (1 раз н=
а добу) Якщо пот=
рібні
більш високі дози: збільшувати на 100 мг із дво-тижневими інтервалами до
максимальної рекомендованої дози 500 мг/добу |
|
Додаткова терапія - з ліка=
рськими
засобами, що індукують ізофермент CYP3A4 |
1-й тиждень |
2-й тиждень |
3–5-й
тижні |
<=
span
style=3D'mso-bookmark:_Hlk140690713'>
|
|
50 мг/добу (у 2 прийоми) |
100 мг/добу (у 2 прийоми) |
Збільшення на 100 мг із тижневими інтервалами=
|
300–500 =
мг/добу
(в 1 або 2 прийоми). |
|
|
Додаткова терапія - без лі=
карських
засобів, що індукують ізофермент CYP3A4 або пацієнти з нирковою =
;чи
печінковою недостатністю |
1–2-й
тижні |
3–4-й
тижні |
5–10-й
тижні |
<=
span
style=3D'mso-bookmark:_Hlk140690713'>
|
|
50 мг/добу (у 2 прийоми) |
100 мг/добу (у 2 прийоми) |
Збільшення на 100 мг з двотижневими інтервала=
ми |
300–500 =
мг/добу
(в 1 або 2 прийоми). Деякі па=
цієнти
можуть реагувати на більш низькі дози. |
Відміна препарату.
У
разі необхідності припинення терапії зонісамідом препарат слід відміняти
поступово. Зменшення дози на 100 мг щотижня необхідно проводити з одночасним
коригуванням доз інших протиепілептичних препаратів (у разі потреби).
Діти (віком від 6 років).<=
span
style=3D'mso-bookmark:_Hlk140690713'>
Підвищення дози і величина підтримуючих доз.
Дітям
віком від 6 років зонісамід необхідно додавати до раніше призначеної терапі=
ї. Доза
препарату має титруватися з урахуванням клінічного ефекту. Рекомендований р=
ежим
титрування дози і величина підтримуючих доз наведені у таблиці 2. У де=
яких
пацієнтів, зокрема у тих, які не застосовують препарати, що індукують
ізофермент CYP3A4, можливо отримати клінічну відповідь при застосуванні ниж=
чих
доз.
Слід
звертати увагу дітей, їхніх батьків або осіб, які за ними наглядають, на
особливі вказівки для пацієнта щодо заходів запобігання тепловому удару (ди=
в.
розділ «Особливості застосування»).
Таблиця 2.
Рекомендований режим підвищення дози і величина
підтримуючих доз у дітей віком від
6 років.
|
Режим лікування |
Фаза титрування дози |
Підтримуюча доза |
||
|
Додаткова терапія - з ліка=
рськими
засобами, що індукують ізофермент CYP3A4 |
1-й тиждень |
2–8-й
тижні |
Пацієнти з масою тіла від 20 до 55 кг*=
|
Пацієнти з масою тіла > 55 кг |
|
1 мг/кг/добу (1 раз на добу) |
Збільшен=
ня на 1 м=
г/кг з тижневими
інтервалами |
6–8 мг/кг/добу (1 раз на добу) |
300–500 мг/добу (1 раз на добу) |
|
|
Додаткова терапія - без лі=
карських
засобів, що індукують ізофермент CYP3A4 |
1–2-й
тижні |
≥ 3 тижні |
Пацієнти з масою тіла від 20 до 55 кг*=
|
Пацієнти з масою тіла > 55 кг |
|
1 мг/кг/добу (1 раз на добу) |
Збільшен=
ня на 1 м=
г/кг із
двотижневими інтервалами |
6–8 мг/кг/добу (1 раз н=
а добу) |
300–500 мг/добу (1 раз н=
а добу) |
*Для забезпечення підтримування терапевтичної дози сл=
ід
контролювати масу тіла дитини та у разі її зміни переглядати дозу (до
досягнення маси тіла 55 кг). Дозовий режим становить 6–8 мг/кг/добу до
максимальної дози 500 мг/добу.
Безпека
та ефективність зонісаміду у дітей віком до 6 років або дітей із масою тіла
менше 20 кг не встановлені. Існують обмежені дані щодо застосування
зонісаміду у пацієнтів із масою тіла менше 20 кг. Тому дітей віком від 6 ро=
ків
і масою тіла менше 20 кг слід лікувати з обережністю.
Не
завжди можливо точно досягнути розрахованої дози за допомогою дозування
препарату Зоресан®.=
У
таких випадках рекомендується округляти розраховану дозу вверх або вниз до
найближчої доступної дози препарату Зоресан®
(25, 50 та 100 мг).
Відміна препарату.
У разі необхідності припинення терапії зонісамідом препарат слід відміняти поступово шляхом зниження дози на 2 мг/кг раз на тиждень (таблиця 3).<= o:p>
Таблиця 3.
Рекомендована схема зниження дози зонісаміду у д=
ітей
віком від 6 років<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>
|
Маса тіла |
Зниження дози з тижневими інтервалами: |
|
20–28 кг=
|
Від 25 д=
о 50
мг/добу* |
|
29–41 кг=
|
Від 50 д=
о 75
мг/добу* |
|
42–55 кг=
|
100 мг/д=
обу* |
|
>&nbs=
p;55 кг |
100 мг/д=
обу* |
*Усі дози дня одноразового прийому.
Пацієнти літнього=
віку.
Пацієнти з нирковою недостатністю.
Необхідно
проявляти обережність при лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю,
оскільки дані щодо застосування зонісаміду цією категорією пацієнтів обмеже=
ні.
Може знадобитися повільніший підбір дози зонісаміду. Оскільки зонісамід та =
його
метаболіти виводяться нирками, препарат слід відмінити у пацієнтів, у яких
розвивається гостра ниркова недостатність або спостерігається клінічно знач=
уще
стійке підвищення креатиніну сироватки крові.
У
пацієнтів із нирковою недостатністю нирковий кліренс одноразових доз зоніса=
міду
позитивно корелює з кліренсом
креатиніну. Плазмова AUC зонісаміду підвищувалась на 35 % у
Пацієнти з печінковою недостатністю.
Застосування
зонісаміду для пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчали. Тому
застосування препарату пацієнтам із важкою печінковою недостатністю не
рекомендується. Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів=
із
легкою та помірною печінковою недостатністю, може знадобитися більш повільне
титрування дозування.
Діти.
Препарат
слід застосовувати дітям віком від 6 років та з масою тіла більше 20 к=
г.
Передозування.
Симптоми.
Повідомляли про випадки випадковог=
о та
навмисного передозування у дорослих та дітей. У деяких випадках передозуван=
ня
було безсимптомним, особливо при негайному промиванні шлунка та штучно
викликаному блюванні.
В інших випадках передозування
супроводжувалось наступними симптомами: сонливість, нудота, гастрит, ністаг=
м,
міоклонус, кома, брадикардія, порушення функції нирок, артеріальна гіпотенз=
ія і
пригнічення функції дихання.
Дуже висока концентрація зонісамід=
у в
плазмі (100,1 мкг/мл) відзначалася приблизно через 31 годину після
передозування зонісамідом та клоназепамом. У пацієнта з передозуванням цими
препаратами розвинулися кома та пригнічення дихання. Однак через 5 днів він
прийшов до тями, і у нього не відзначалося жодних ускладнень.
Лікування.
Специфічний антидот для лікування
передозування зонісамідом відсутній. У разі встановленого факту передозуван=
ня або
підозри щодо нього застосовувати промивання шлунка або штучне викликання бл=
ювання
на тлі звичайних заходів, спрямованих на підтримку прохідності дихальних
шляхів. Також слід проводити підтримуючу терапію, включаючи регулярний
моніторинг показників життєво важливих функцій організму та ретельний нагля=
д за
станом пацієнта. Оскільки зонісамід має тривалий період напіввиведення,
симптоми його передозування можуть мати стійкий характер. Оскільки гемодіал=
із
знижує концентрацію зонісаміду у плазмі крові у пацієнтів із нирковою
недостатністю, його можна розглядати як засіб лікування передозування
препаратом.
Побічні реакції.
Резюме
профілю безпеки
У ході
клінічних досліджень зонісамід застосовували понад 1200 пацієнтів, більше 4=
00 з
яких отримували препарат протягом щонайменше 1 року. Крім того, в Японії з =
1989
року та в США з 2000 року був накопичений великий постмаркетинговий досвід
застосування зонісаміду.
Слід
зазначити, що зонісамід є похідним бензизоксазолу, який містить сульфонамід=
ну
групу. Серйозні побічні реакції з боку імунної системи, пов’язані з прийомом
лікарських засобів, що містять сульфонамідну групу, включають шкірні висипа=
ння,
алергічні реакції та виражені гематологічні порушення, в т.ч. апластичну
анемію, яка у дуже рідкісних випадках призводить до летального наслідку (ди=
в.
розділ «Особливості застосування»).
Найча=
стішими
небажаними реакціями в контрольованих дослідженнях комплексної терапії були
сонливість, запаморочення та анорексія. Найчастішими небажаними реакціями в
рандомізованому контрольованому дослідженні монотерапії зонісамідом у
порівнянні з карбамазепіном пролонгованої дії в групі пацієнтів, які отриму=
вали
зонісамід, були зниження рівня бікарбонатів, втрата апетиту та зниження мас=
и тіла.
Частота значного зниження рівня бікарбонатів у сироватці (зниження до рівня
менше 17 мекв/л і більше 5 мекв/л) становила 3.8%. Частота значного зниження
маси тіла на 20% та більше становила 0.7%.
Побічні реакції, пов'язані з засто=
суванням
зонісаміду, отримані в результаті клінічних досліджень та постмаркетингового
нагляду, наведено нижче. Частоту класифіковано за наступною схемою:
Дуже часто =
≥1/10
Часто =
від
≥1/100 до <1/10
Нечасто =
від
≥1/1000 до <1/100
Рідко =
від
≥1/10000 до <1/1000
Дуже рідко =
<1/10000
Невідомо =
Неможливо
оцінити з наявних даних
Таблиця. Побічні реакції, пов’язані з зонісамідом,
отримані в ході клінічних досліджень комплексної терапії та постмаркетингов=
ого
спостереження.
|
|
|
|
|
|
|
Інфекції=
та
інвазії |
Пневмонія, =
інфекції
сечовивідних шляхів |
|||
|
Порушенн=
я з боку
крові та лімфатичної системи |
Екхімоз |
Агранулоцит=
оз,
апластична анемія, лейкоцитоз, лейкопенія, лімфаденопатія, панцитопенія,
тромбоцитопенія<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> |
||
|
Порушенн=
я з боку
імунної системи |
Підвищена
чутливість |
Медикаменто=
зно-зумовлений
сидром підвищеної чутливості, DRESS-синдром (висипання з еозинофілією і
системними симптомами) |
||
|
Порушенн=
я з боку
метаболізму<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> |
Анорексія |
Гіпокаліємі=
я |
Метаболічний
ацидоз, нирковий тубулярний ацидоз |
|
|
Порушенн=
я з боку
психіки |
Збудження,
дратівливість, сплутаність свідомості, депресія |
Емоційна
лабільність, тривожність, безсоння, психотичні розлади |
Гнів, агрес=
ивність,
суїцидальні думки та спроби самогубства |
Галюцинації=
|
|
Порушенн=
я з боку
нервової системи |
Атаксія,
запаморочення, порушення пам’яті, сонливість |
Брадифренія,
порушення уваги, ністагм, парестезія, порушення мовлення, тремор |
Судоми |
Амнезія, ко=
ма,
великі епілептичні напади, міастенічний синдром, злоякісний нейролептичний
синдром, епілептичний статус |
|
Порушенн=
я з боку
органів зору=
|
Диплопія |
Закритокуто=
ва
глаукома, біль в очах, міопія, розмитість зору, зниження гостроти зору |
||
|
Порушенн=
я з боку
дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння |
Задишка,
аспіраційна пневмонія, порушення дихання, пневмоніт, пов’язаний із підвищ=
еною
чутливістю |
|||
|
Порушенн=
я з боку шлунково-кишкового тракту |
Біль у живо=
ті,
запор, діарея, диспепсія, нудота |
Блювання |
Панкреатит<= o:p> |
|
|
Порушенн=
я з боку печінки та жовчовивідних шляхів |
Холецистит,
холелітіаз |
Гепатоцелюл=
ярне пошкодження |
||
|
Порушенн=
я з боку шкіри та підшкірної клітковини |
Висипання, =
свербіж,
алопеція, |
Ангідроз,
мультиформна еритема, синдром Стівенса‒Джонсона, токсичний
епідермальний некроліз |
||
|
Порушенн=
я з боку
скелетно-м’язової системи та сполучної тканини |
Рабдоміоліз=
|
|||
|
Порушенн=
я з боку
сечовидільної системи |
Нефролітіаз=
|
Уролітіаз |
Гідронефроз,
ниркова недостатність, порушення складу сечі |
|
|
Загальні
порушення та реакції у місці введення: |
Підвищена
стомлюваність, грипоподібні стани, підвищення температури тіла, периферич=
ний
набряк |
|||
|
Лаборато=
рні
показники |
Зниження рі=
вня
бікарбонатів |
Зниження ма=
си тіла |
Підвищення =
рівня
креатинінфосфокінази, підвищення рівня креатиніну, підвищення рівня сечов=
ини,
порушення біохімічних показників функції печінки |
|
|
Травми, =
отруєння
та ускладнення, викликані проведенням дослідних процедур |
Тепловий уд=
ар |
Крім =
того,
були окремі випадки раптової несподіваної смерті у пацієнтів з епілепсією, =
які
отримували зонісамід.
Табли=
ця. Побічні реакції в рандомізованому контрольова=
ному
дослідженні монотерапії, в якому порівнювали зонісамід з карбамазепіном
пролонгованої дії.
|
Клас систем органів |
Дуже часто |
Часто |
Нечасто |
|
Інф=
екції та
інвазії |
|
|
Інфекції сечовивідних шляхів, пневмонія |
|
З боку крові =
та
лімфатичної системи |
|
|
Лей=
копенія,
тромбоцитопенія |
|
Порушення обм=
іну
речовин та харчування |
|
Зни=
ження
апетиту |
Гіп=
окаліємія |
|
Порушення пси=
хіки |
|
Збу=
дження,
депресія, безсоння, перепади настрою, тривожність |
Спл=
утаність
свідомості, гострий психоз, агресія, суїцидальні думки, галюцинації |
|
Порушення з б=
оку нервової
системи |
|
Ата=
ксія,
запаморочення, порушення пам'яті, сонливість, брадифренія, порушення уваг=
и,
парестезія |
Ніс=
тагм,
порушення мови, тремор, судоми |
|
Порушення з б=
оку
органу зору |
|
Дип=
лопія |
|
|
Порушення з б=
оку
дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння |
|
|
Пор=
ушення
дихання |
|
Порушення з б=
оку
шлунково-кишкового тракту |
|
Зап=
ор,
діарея, диспепсія, нудота, блювання |
Біл=
ь у
животі |
|
Порушення з б=
оку
печінки та жовчовивідних шляхів |
|
|
Гос=
трий
холецистит |
|
Порушення з б=
оку
шкіри та підшкірних тканин |
|
Вис=
ипання |
Све=
рбіж,
екхімоз |
|
Загальні розл=
ади та
порушення у місці введення |
|
Вто=
млюваність,
лихоманка, дратівливість |
|
|
Лабораторні та
інструментальні дані |
Зни=
ження
рівня бікарбонатів |
Зни=
ження маси
тіла, підвищення рівня креатинінфосфокінази в крові, підвищення рівня
аланінамінотрансфе-рази, підвищення рівня аспартатамінотрансфе-рази |
Пор=
ушення
складу сечі |
Додат=
кова
інформація щодо спеціальних груп пацієнтів
Паціє=
нти
похилого віку
Зведе=
ний
аналіз даних з безпеки у 95 пацієнтів похилого віку показав відносно вищу
частоту розвитку периферичного набряку та свербежу порівняно з молодшими
пацієнтами.
Огляд
постмаркетингових даних у пацієнтів старше 65 років свідчить про більшу
частоту, ніж у загальній популяції, наступних явищ: синдром Стівенса-Джонсо=
на і
синдром гіперчутливості, спричиненої лікарськими засобами, раптова несподів=
ана
смерть у пацієнтів з епілепсією.
Паціє=
нти
дитячого віку
Профі=
ль
безпеки зонісаміду у дітей, які брали участь у плацебо-контрольованих кліні=
чних
дослідженнях (віком від 6 до 17 років), відповідає профілю безпеки препарат=
у у
дорослих. З 465 пацієнтів, включених до бази даних з безпеки у дітей (у тому
числі 67 пацієнтів, що продовжували участь у відкритій фазі продовженого
контрольованого клінічного дослідження), смерть настала у 7 дітей (1,5%;
14,6/1000 пацієнто-років): у 2 випадках – в результаті епілептичного статус=
у, з
яких один був пов’язаний із значним зниженням маси тіла (на 10% протягом 3
місяців) у пацієнта з низькою масою тіла з наступною відмовою від прийому
препарату; в 1 випадку – в результаті черепно-мозкової травми/гематоми та в=
4
випадках – смерть відбулася у пацієнтів з попереднім функціональним
неврологічним дефіцитом різного генезу (2 випадки сепсису, пов’язаного з
пневмонією / поліорганною недостатністю, 1 випадок раптової несподіваної см=
ерті
у пацієнтів з епілепсією та 1 випадок черепно-мозкової травми). Загалом із
70,4% пацієнтів, які у контрольованому дослідженні або у відкритій фазі
продовження цього дослідження отримували зонісамід, під час терапії щонайме=
нше
одноразово визначався рівень бікарбонатів менше 22 ммоль/л. Низький рівень
бікарбонатів зберігався протягом тривалого часу (медіана 188 днів).
У зве=
деному
аналізі даних з безпеки, отриманих у 420 дітей (183 – від 6 до 11 років і 2=
37 –
від 12 до 16 років, у яких середня тривалість прийому препарату становила
приблизно 12 місяців), було встановлено відносно частіше надходження
повідомлень про виникнення пневмонії, дегідратації, зниження потовиділення,
порушення біохімічних показників функції печінки, середнього отиту, фарингі=
ту,
синуситу та інфекцій верхніх дихальних шляхів, кашлю, носової кровотечі та
риніту, болю в животі, блювання, висипань та екземи, а також лихоманки
(особливо в осіб молодше 12 років) порівняно з даними про дорослих пацієнті=
в. З
більш низькою частотою надходили повідомлення про виникнення амнезії,
підвищення рівнів креатиніну, лімфаденопатії та тромбоцитопенії. Частота
зниження маси тіла на 10% і більше становила 10,7% (див. розділ «Особливості
застосування»). У деяких випадках зниження маси тіла спостерігалася затримка
при переході до наступної стадії Таннера та дозрівання кісткової тканини.
Повідом=
лення
про побічні реакції
Повідомлення про =
побічні
реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає зм=
огу
проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього
лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнт=
ам
або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних
побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через
Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці =
при
температурі не вище 25ºС.
Зберігати у недоступному для дітей=
місці.
Упаковка.
По 10 капс=
ул у
блістері; по 3 або 6 блістерів у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.<=
/span>
Виробник.<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>
Кусум Хелтхкер Пвт =
Лтд/
Kusum Healthcare Pv=
t Ltd.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=
СП-289 (А), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді,
Діст. Алвар (Раджастан), Індія/
SP-289 (A), RIICO Industrial area, Chopanki, Bhiwadi,
Dist. Alwar (Rajasthan), India.