ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

Іi= 3;СТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= 053;ОВОПАРИН^®<=
/span>

(NOVOPARIN)

Склад:

діюча речовина: еноксапариl= 5; натрію;

1 мл розчину міс = 90;ить еноксапа= рину натрію* з анти-фак = 90;ор Ха активністю 10000 МО, що еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію 100 мг;

1 флакон містить еноксапариl= 5;у натрію з анти-фактор Ха активністю 50000 МО, що еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію 500 мг у 5,0 мл води для ін’єкцій;

або

1 флакон містить еноксапариl= 5;у натрію з анти-фактор Ха активністю 30000 МО, що еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію 300 мг у 3,0 мл води для ін’єкцій;

=

* Еноксапариl= 5; натрію − це біологічна речовина, як= 091; отримують шляхом лужної деполімериk= 9;ації бензиловогl= 6; ефіру гепарину, який походи = 90;ь зі слизової оболонки кишечнику с = 74;иней.

допомі= ;жні речовини: сп= 080;рт бензиловий, вода для ін’= єкцій.

Лікар= ;ська форма. Роз= 095;ин для ін’єкц= 110;й.

i= 4;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: безбарk= 4;ний або світло-жовт = 80;й прозорий ро = 79;чин.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група.

Ан= 090;итромботич&= #1085;і засоби. Груп= 072; гепарину. Еноксапариl= 5;.

Ко= д АТХ В01А В05.

Фармаколог= ;ічні властивостo= 0;.

Фарма= ;кодинаміка.

Еноl= 2;сапарин – це низькомолеl= 2;улярний гепарин (НМГ) із середньо= 02; молекулярнl= 6;ю масою прибл = 80;зно 4500 дальтон, у якому антитромбоm= 0;ична та антикоагулn= 3;нтна активності стандартноk= 5;о гепарину не повязані мі = 78; собою. Діюча речовина представлеl= 5;а у вигляді натрієвої солі.

В очищеній системі in vitro еноксапарl= 0;н натрію виявляє високу анти-Xa активність (приблизно 100= МО/мг) та низьку анти-IIa (або антитромбіl= 5;ову) активність (приблизно 28<= span lang=3DDE-CH style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext; mso-ansi-language:DE-CH;mso-fareast-language:DE-CH'> МО/мг), співвідношk= 7;ння яких становить 3,6. Ці антикоаг = 91;лянтні активності опосередкоk= 4;уються антитромбіl= 5;ом III (ATIII), що зумовлює антитромбоm= 0;ичні ефекти у людей.

Окрo= 0;м анти-Xa/IIa активності, було виявлено додаткові антитромбоm= 0;ичні та протизапалn= 0;ні властивостo= 0; еноксапариl= 5;у у здорових добровольцo= 0;в та у пацієнтів, а також в експерименm= 0;альних моделях у рамках доклінічниm= 3; досліджень. До них належать ATIII-залежн&= #1077; інгібуваннn= 3; інших факторів зсідання крові, таких як фактор VIIa, індукуваннn= 3; ендогенногl= 6; вивільненнn= 3; інгібітора шляху тканинного фактора (TFPI), а також зменшення вивільненнn= 3; фактора фон Віллебрандk= 2; (vWF) із судинного ендотелію у циркуляторl= 5;е русло. Ці фактори роб = 83;ять свій внесок = 091; загальний антитромбоm= 0;ичний ефект еноксапариl= 5;у натрію.=

При застосуванl= 5;і з метою профілактиl= 2;и еноксапариl= 5; натрію суттєво не впливає на п= 086;казник активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу (АЧТЧ). При застосуванl= 5;і з метою лікування АЧТЧ може подовжуватl= 0;ся у 1,5–2,2 раза порівняно з контрольниl= 4; часом на тлі максимальнl= 6;ї активності препарату.

Кліl= 5;ічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

Проm= 2;ілактика венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, пов'язаних з хірургічниl= 4;и втручаннямl= 0;.

Триk= 4;ала профілактиl= 2;а венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ) після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань. У подвійно сліпому дослідженнo= 0; тривалої профілактиl= 2;и після оперативноk= 5;о втручання з приводу про = 90;езування кульшового суглоба 179 пацієнтів без будь-яки= 093; венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, які початково отримували під час стаціонарнl= 6;го лікування е = 85;оксапарин натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) підшкірно (п/ш), були рандомізовk= 2;ні для отримання п= 10;сля виписки зі стаціонару або еноксап = 72;рину натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 90) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 89) протягом 3 ти&#= 1078;нів. Частота виникнення тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) на тлі тривалої профілактиl= 2;и була статистичнl= 6; значущо нижчою у групі засто = 89;ування еноксапариl= 5;у натрію порівняноВипадків виникнення великих кровотеч не = 089;постерігал&= #1086;ся.

Данo= 0; щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 1.

Таблиц= ;я 1

Пок= азник

Ено= 082;сапарин натрію

4000 МО (40 мг) одиl= 5; раз на добу п/ш
n (%),

Пла= 094;ебо

оди= 085; раз на добу п/ш
n (%),

Усі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и

90 (100)

89 (100)

Заг= альна кількість випадків ВТЕ (%)

6 (6,6)

18 (20,2)

Заг= альна кількість випадків ТГВ (%)

6 (6,6)*

18 (20,2)

Кіл= ькість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)

5 (5,6)^#

7 (8,8)

*Зна&#= 1095;ення p порівняно з плацебо становить 0,008 # Значення p порівняно з плацебо становить 0,537

В іншому подвійному сліпому дослідженнo= 0; 262 пацієнти без будь-яки= 093; венозних тромбоембоl= 3;ій, яким викону = 74;али оперативне втручання з приводу протезуванl= 5;я кульшового суглоба та які початко = 74;о отримували під час стаціонарнl= 6;го лікування еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40<= span lang=3DDE-CH style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext; mso-ansi-language:DE-CH;mso-fareast-language:DE-CH'> мг) п/ш, були рандомізовk= 2;ні для отримання п= 10;сля виписки зі стаціонару або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40<= span lang=3DDE-CH style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext; mso-ansi-language:DE-CH;mso-fareast-language:DE-CH'> мг) (n =3D 131) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 131) протягом =

3 тижнів. Подібно до результатіk= 4; першого дос = 83;ідження, частота ВТЕ на тлі тривалої профілактиl= 2;и була статистичнl= 6; значущо нижчою в групі засто = 89;ування еноксапариl= 5;у натрію порівняно з плацебо як з= 072; показником загальної кількості ВТЕ (еноксапари = 85; натрію - 21 [16 %] порівняно з плацебо - 45 [34,4 %]; p =3D0,001), так і за показником кількості проксимальl= 5;ого ТГВ (еноксапари = 85; натрію - 8 [6,1 %] порівняно з плацебо - 28 [21,4 %]; p =3D <0,001). Не спостерігаl= 3;ося ніяких відмінностk= 7;й за частотою розвитку великих кровотеч мі = 78; групами застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію і плацебо.=

Триk= 4;ала профілактиl= 2;а ТГВ після оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;.

У подвійному сліпому багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; порівнювалl= 0; за безпекою та ефективнісm= 0;ю 4-тижневий і 1-т= ;ижневий режими профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 332 пацієнтам, яким виконували планові оперативні втручання з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів черевної порожнини або таза. Пацієнти отримували еноксапариl= 5; натрію (4000 МО (40 мг) п/ш) щодня протягом 6-10 днів, після чого були ра= 085;домізовані для отримання або еноксапариl= 5;у натрію, або плацебо протягом ще 21 доби. У промі&#= 1078;ку між 25-м і 31-м днями або раніше, якщо виникали симптоми ВТ = 45;, виконувалаl= 9;я двобічна венографія. = 057;постережен&= #1085;я за пацієнтами здійснювалl= 6;ся протягом 3 місяців. Профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію протягом 4 ти&#= 1078;нів після оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів чер = 77;вної порожнини або таза статистичнl= 6; значущо знижувало частоту підтверджеl= 5;их результатаl= 4;и венографії тромбозів порівняно з профілактиm= 5;ним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію протягом 1 тижня. Частота ВТЕ = 074; кінці подвійно сліпої фази становила 12,0 % (n =3D 20) у групі плацебо і 4,8 % (n =3D 8) у групі еноксапариl= 5;у натрію; p =3D 0,02. Ця різниця зберігаласn= 3; протягом 3 місяців [13,8 % vs. 5,5 % (n =3D 23 . 9), p =3D 0,01]. Не було виявлено ніяких відмінностk= 7;й між групами за частотою кровотеч аб = 86; інших ускла = 76;нень протягом подвійно сліпого пер= 10;оду та періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Проm= 2;ілактика венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з = 075;острими захворюванl= 5;ями, які очікувано с = 87;ричиняють обмеження рухливості.=

У подвійному сліпому багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; в паралельн = 80;х групах еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 2000 МО (20<= span lang=3DDE-CH style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext; mso-ansi-language:DE-CH;mso-fareast-language:DE-CH'> мг) або 4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш порівнювавl= 9;я з плацебо у рамках профілактиl= 2;и ТГВ у терапевтичl= 5;их пацієнтів і = 79; дуже обмеженою рухливістю (що визначає= 090;ься дистанцією <= 10 метрів у межах ≤ 3 днів) у зв'язку з гострим захворюванl= 5;ям. У цьому дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти із серцевою недостатніl= 9;тю (функціонал= 00;ний клас III або IV за= NYHA), гострою дихальною недостатніl= 9;тю або ускладн = 77;ною хронічною дихальною недостатніl= 9;тю, або гострою інфекцією, або гострим ревматичниl= 4; захворюванl= 5;ям за умови наявності принаймні одного фактора ризику ВТЕ (вік ≥ 75 років, онкологічнk= 7; захворюванl= 5;я, раніше перенесена ВТЕ, ожиріння, варикозне розширення вен, гормона= 083;ьна терапія, хронічна серцева або дихальна недостатніl= 9;ть).

В цілому у дослідженнn= 3; було включено 1102 пацієнти, а досліджуваl= 5;е лікування отримували 1073 пацієнти. Лікування тривало протягом 6-14 дн= ;ів (медіана тривалості становила 7 днів). При застосуванl= 5;і у дозі 4000 МО (40 &= #1084;г) один раз на добу п/ш еноксапариl= 5; натрію стат = 80;стично значущо зни = 78;ував частоту виникнення ВТЕ порівня = 85;о з плацебо. Дан&#= 1110; щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 2.

Таблиц= ;я 2

Пок= азник

Ено= 082;сапарин натрію

2000 МО (20 мг) одиl= 5; раз на добу п/ш, n (%)

Ено= 082;сапарин натрію

4000 МО (40 мг) одиl= 5; раз на добу п/ш, n (%)

Пла= цебо

n (%)

Усі терапе= втичні пацієн= ти, які отримувал= 080; дослід= жуване профіл= актичне лікува= ння на тлі го= ;строго захвор= ювання

287 (100)

291 (100)

288 (100)

Заг= альна кількість ВТЕ (%)

43 (15,0)

16 (5,5)*

43 (14,9)

Заг= альна кількість ТГВ (%)

43 (15,0)

16 (5,5)

40 (13,9)

Кіл= ькість проксималь= 085;ого ТГВ (%)

13 (4,5)

5 (1,7)

14 (4,9)

ВТЕ= - венозні тромбоембо= 083;ічні події, що вкл= ючали випадки ТГВ, ТЕЛА та &= #1083;еального наслідку, якk= 2; була розцінена як зумовл = 77;на тромбоембо= 083;ічним явищем.

* Значення p порівняно з плацебо становить 0,0002.

Черk= 7;з приблизно 3 місяці післ= 03; включення п = 72;цієнтів у дослідженнn= 3; частота виникнення ВТЕ в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40<= span lang=3DDE-CH style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext; mso-ansi-language:DE-CH;mso-fareast-language:DE-CH'> мг) залишалася статистичнl= 6; значущо нижчою порівняно з групою плацебо.=

Загk= 2;льна частота виникнення кровотеч та = 095;астота великих кровотеч становили відповідно 8,6 % і 1,1 % в групі плацебо, 11,7 % і 0,3 % = 074; групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20<= span lang=3DDE-CH style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext; mso-ansi-language:DE-CH;mso-fareast-language:DE-CH'> мг) та 12,6 % і 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40<= span lang=3DDE-CH style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext; mso-ansi-language:DE-CH;mso-fareast-language:DE-CH'> мг).=

Лікm= 1;вання тромбозу глибоких ве = 85; із тромбоембоl= 3;ією легеневої артерії чи б= 077;з неї.

У багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; в паралельн = 80;х групах 900 пацієнтів з гострим ТГВ нижніх кінцівок, з ТЕЛА або без неї, були рандомізовk= 2;ні для стаціонарнl= 6;го лікування а = 73;о енокса&#= 1087;арином натрію у доз= 110; 150 МО/к = 75; (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш; або еноксапарl= 0;ном натрію у доз= 110; 100 МО/к = 75; (1 мг/кг) кожні 12 годин п/ш; або гепарином у = 074;игляді в/в болюсу

(5000 МО) = 79; подальшим безперервнl= 0;м інфузійним = 74;веденням (для досягнення АЧТЧ від 55 до 85 секунд). В цілому у дослідженнo= 0; було рандомізовk= 2;но 900 пацієнтів, усі вони отримували досліджуваl= 5;е лікування. Усі пацієнт = 80; також отрим = 91;вали варфарин натрію (доза коригувалаl= 9;я відповідно до показник = 72; протромбінl= 6;вого часу з метою досягнення значення МН = 42; від 2,0 до 3,0), лікування яким розпочиналl= 6;ся у межах 72 годин після початку застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію або стандартноo= 1; терапії гепарином т = 72; продовжуваl= 3;ося протягом 90 днів. Еноксапариl= 5; натрію або стандартна = 90;ерапія гепарином призначалиl= 9;я протягом щонайменше 5 днів та до досягнення цільового МНВ на тлі застосуванl= 5;я варфарину натрію. Обидв= і схеми застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію були еквівалентl= 5;ими стандартніl= 1; терапії гепарином з = 72; зниженням ризику реци = 76;ивних венозних тромбоембоl= 3;ій (ТГВ та/або ТЕЛА). Дані щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;і у таблиці 3.

Таблиц= ;я 3

Пок= азник

Ено= 082;сапарин натрію

150 МО/кг

(1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш,
n (%)

Ено= 082;сапарин натрію

100 МО/кг

(1 мг/кг) двічі на добу п/ш,
n (%)

Геп= 072;рин

в/в введення з коригуванн= 103;м дози залежно від рівня АЧТЧ,<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US;mso-fareas= t-language: DE-CH'>

n (%)

Усі пацієнти з ТГВ з ТЕЛА або без неї, які отримув&#= 1072;ли досліджува= 085;е лікування

298 (100)

312 (100)

290 (100)

Заг= альна кількість ВТЕ (%)

13 (4,4)*

9 (2,9)*

12 (4,1)

Кіл= ькість лише ТГВ (%)

11 (3,7)

7 (2,2)

8 (2,8)

Кіл= ькість проксималь= 085;ого ТГВ (%)

9 (3,0)

6 (1,9)

7 (2,4)

Кіл= ькість ТЕЛА (%)

2 (0,7)

2 (0,6)

4 (1,4)

ВТЕ - венозна тромбоембо= 083;ія (ТГВ та/або ТЕЛА).

* 95% довірчі інтервали для різниці між групами лікування за загальною частотою ВТЕ станови&#= 1083;и:

- для еноксапари= 085;у натрію один раз на добу порівняно з гепарином - від -3,0 до 3,5.
- для еноксап= арину натрію кожні 12 годин порівняно з гепарином - від -4,2 до 1,7.

Часm= 0;ота великих кровотеч становила відповідно 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу, 1,3 % в груп= 110; застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; і 2,1 % в групі застосуванl= 5;я гепарину.=

Лікm= 1;вання нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST.

У масштабномm= 1; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; 3171 пацієнт, включений під час гострої фаз = 80; нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, був рандомізовk= 2;ний для отримання у комбінації = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (100-325 мг один раз на добу) або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 100 МО/к = 75; (1 мг/кг) кожні 12 годин, або нефракціонl= 6;ваного гепарину (НФГ) в/в з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Пацієнти отримували стаціонарнk= 7; лікування протягом мінімум 2 днів та максимум 8 днів до клінічної стабілізацo= 0;ї, проведення процедур реваскулярl= 0;зації або виписки зі стаціонару. За пацієнтами = 79;дійснювали спостережеl= 5;ня до

30 днів. Порівняно з гепарином еноксапариl= 5; натрію статистичнl= 6; значущо знижував сукупну частоту вин = 80;кнення стенокардіo= 1;, інфаркту міокарда та = 083;етальних наслідків з 19,8 до 16,6 % (зниженн= 103; відносного ризику становило 16,2 %) на 14-й день. Це зниження сукупної частоти утримувалоl= 9;я і через 30 днів (з 23,3 до 19,8 %; зниже= 085;ня відносного ризику становило 15 %).

Не спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значущих ві = 76;мінностей за частотою розвитку великих кровотеч, хоча крововиливl= 0; у місці п/ш ін&= #8217;єкції виникали частіше.=

Лікm= 1;вання гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST (STEMI)= .

У масштабномm= 1; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; 20 479 пацієнтів з= 10; STEMI, придатні дл= 03; отримання фібринолітl= 0;чної терапії, бул= 080; рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я або еноксапариl= 5;у натрію у вигляді єдиного в/в болюсу 3000 МО (30 &= #1084;г) з подальшим введенням у дозі 100 &= #1052;О/кг (1 мг/к = 75;) п/ш і подальшим застосуванl= 5;ям у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні = 12 годин, або НФГ протягом 48 годин з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Усі пацієнти також отримували ацетилсаліm= 4;илову кислоту протягом принаймні 30 днів. Схема дозування еноксапариl= 5;у натрію коригувалаl= 9;я для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та для пацієнтів літнього віку (≥ 75 років= ;). П/ш ін’єкції еноксапариl= 5;у натрію застосовувk= 2;ли до виписки пацієнта зі стаціонару або протяго = 84; максимум 8 днів (залежн= 086; від того, що б&= #1091;ло раніше).=

4716 пацієнтам виконували черезшкірнk= 7; коронарне втручання (ЧКВ) зі здійсненняl= 4; антитромбоm= 0;ичної підтримки досліджуваl= 5;ими препаратамl= 0; у сліпому режимі. Таки= 084; чином, &= #1087;ацієнтам, які отримували еноксапариl= 5; натрію, ЧКВ виконували на тлі прийому еноксапариl= 5;у натрію (без переведеннn= 3; на препарат порівняння) = 079; використанl= 5;ям схеми, вивченої у раніше проведених = 76;ослідження&#= 1093;, тобто без додатковогl= 6; введення енокса&#= 1087;арину натрію, якщо останнє п/ш введення препарату проводили менш ніж за 8 годин до роздування балона, та із застосуванl= 5;ям в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 30 МО/кг (= 0,3 мг/кг), якщо останнє п/ш введення препарату п = 88;оводили більш ніж за 8 годин до роздування балона.=

Порo= 0;вняно з НФГ еноксапариl= 5; натрію статистичнl= 6; значущо знижував частоту первинної кінцевої точки, яка була комбінацієn= 2; випадків ле = 90;альних наслідків з будь-якої причини та повторного інфаркту міокарда, протягом перших 30 днів після рандо = 84;ізації [9,9 % в групі зас= 090;осування еноксапариl= 5;у натрію порівняно з 12,= 0 % в групі застосуванl= 5;я НФГ] зі зниженням в= 10;дносного ризику на 17 % (p < 0,001).=

Перk= 7;ваги лікування еноксапариl= 5;ом натрію, очевидні дл= 03; цілого ряду показників ефективносm= 0;і, проявлялисn= 3; через 48 годин, коли спосте = 88;ігалося зниження відносного ризику повторного інфаркту міокарда на 35 % порівняно з лікуванням НФГ (p < 0,001).

Позl= 0;тивний ефект лікування еноксапариl= 5;ом натрію на первинну кінцеву точку був по= 076;ібним в усіх ключових підгрупах, включаючи підгрупи за віком, статтю, локалізаціn= 8;ю інфаркту, анамнезом ц = 91;крового діабету, анамнезом раніше пере = 85;есеного інфаркту міокарда, типом призн = 72;ченого фібринолітl= 0;чного препарату т = 72; часом до початку лікування досліджуваl= 5;им препаратом.

Споl= 9;терігалися статистичнl= 6; значущі пер = 77;ваги лікування еноксапариl= 5;ом натрію порівняно з НФГ у пацієнтів, які перенесли ЧКВ протяго = 84; 30 днів після рандомізацo= 0;ї (зниження відносного ризику на 23 %) або яким застосовувk= 2;ли медикаментl= 6;зне лікування (зниження відносного ризику на 15 %, p =3D 0,27 для взаємодії).

Часm= 0;ота подій комбінованl= 6;ї кінцевої то = 95;ки, яка включал = 72; летальний наслідок, повторний інфаркт міокарда аб = 86; внутрішньоm= 5;ерепний крововилив (показник сукупної клінічної користі), через 30 &= #1076;нів була статистичнl= 6; значущо нижчою (p < 0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (10,1 %) порівняно з групою застосуванl= 5;я НФГ (12,2 %), що відповідає зниженню відносного ризику на 17 % нk= 2; користь лікування еноксапариl= 5;ом натрію.=

Часm= 0;ота виникнення великих кровотеч че = 88;ез 30 днів була статистичнl= 6; значущо вищою (= p <

0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (2,1 %) пор= 110;вняно з групою застосуванl= 5;я гепарину (1,4 %). У групі засто = 89;ування еноксапариl= 5;у натрію була вища частот = 72; шлунково-ки = 96;кових кровотеч (0,5 %) порівняно з групою застосуванl= 5;я гепарину (0,1 %), тоді як част= 086;та внутрішньоm= 5;ерепних крововиливo= 0;в в обох група= 093; була подібною (0,8 % н = 72; тлі прийому еноксапариl= 5;у натрію порівняно з 0,7= % на тлі прийому гепарину).=

Позl= 0;тивний вплив лікування еноксапариl= 5;ом натрію на первинну кінцеву точку, який с&#= 1087;остерігавс= я протягом перших 30 днів, утримувавсn= 3; протягом 12-місячного періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Порm= 1;шення функції печінки. За даними літератури, застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 4000 МО (40 мг) для пацієнтів і = 79; цирозом печінки (кла= 089; B-C за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю) є безпечним т = 72; ефективним для запобіганнn= 3; тромбозу во = 88;ітної вени. При цьому слід відзначити, що дослідженнn= 3;, описані у літературі, = 084;ожуть мати певні обмеження. Необхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; щодо пацієнтів з = 087;орушенням функції печінки, оскільки во = 85;и більш схильні до виникнення кровотеч (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») і наразі не виконувалоl= 9;я жодних формальних досліджень = 79; дозування препарату для пацієнт= 10;в із цирозом печінки (кла= 089; A, B або C за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю).

Загальні характерисm= 0;ики.

Фармакокін&#= 1077;тичні показники еноксапариl= 5;у натрію досліджуваl= 3;ися переважно з огляду на динаміку анти-Xa активності = 91; плазмі кров= 10;, а також за впливом на анти-IIa активність = 91; рекомендовk= 2;ному діапазоні д = 86;з після однократноk= 5;о і багатократl= 5;ого п/ш введення та після однократноk= 5;о в/в введення. Кількісне визначення фармакокінk= 7;тичної анти-Xa і анти-IIa активності виконувалоl= 9;я за допомого= 02; валідованиm= 3; амідолітичl= 5;их методів.

<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:R= U'>Всмоктуван&#= 1085;я. Абсолютна біодоступнo= 0;сть еноксапариl= 5;у натрію післ= 03; п/ш ін’єкції за результатаl= 4;и оцінки анти-Xa активності наближаєтьl= 9;я до 100 %.=

Можна використовm= 1;вати різні дози, лікарські форми та схеми введе = 85;ня препарату.

Середній максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 91; плазмі крові спостерігаn= 8;ться протягом

3-5 годин після п/ш ін’єкції і досягає приблизно 0,2, 0,4, 1= ,0 і 1,3 МО анти-Xa активності на мл після однократноk= 5;о п/ш введення препарату у дозах 2000 МО, 4000 МО, 100 МО/кг і 150 МО/кг (20 мг, 40= мг, 1&= nbsp;мг/кг і 1,5 мг/кг) відповідно.

Після введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно з подальшим негайним введенням 100<= span lang=3DDE-CH style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext'> МО/кг (1= мг/кг) п/ш кожні 12 годин початковий максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 91; плазмі кров= 10; становив 1,16 МО/мл (n= =3D 16) і середня експозиція відповідалk= 2; при цьому 88 % рівноважниm= 3; рівнів. Рівноважниl= 1; стан досягався н = 72; другу добу застосуванl= 5;я препарату.

Після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату з = 72; схемами 4000 М= О (40 мг) один раз на добу та 150 М= О/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу у здорових добровольцo= 0;в рівноважниl= 1; стан досягався н = 72; другу добу застосуванl= 5;я препарату, при цьому се= 088;еднє відношення експозиції було приблизно н = 72; 15 % вищим порівняно з однократниl= 4; введенням дози препарату. П= 110;сля багатократl= 5;ого п/ш введення препарату з = 72; схемою 100 МО/кг= ; (1 мг/кг) двічі на доб= 091; рівноважниl= 1; стан досяга = 74;ся у період між 3 та 4 добою, при цьому серед = 85;я експозиція була приблизно н = 72; 65 % вищою&n= bsp; порівняно = 79; однократниl= 4; введенням дози препарату, а &#= 1089;ередні максимальнl= 0;й та мінімальниl= 1; рівні анти-Х= 072; активності становили приблизно 1,2 та 0,52 МО/мл відповідно.

Об’єм ін’єкції та концентрацo= 0;я дози у межах діапазону 100-200 мг/мл не впливали на фармакокінk= 7;тичні показники у здорових добровольцo= 0;в.

У рекомендовk= 2;ному діапазоні доз фармако = 82;інетика еноксапариl= 5;у натрію є лінійною.

Внутрішньо- та міжіндивідm= 1;альна варіабельнo= 0;сть низька. Післ= 103; багатократl= 5;ого п/ш введення препарату кумуляції н = 77; спостерігаn= 8;ться.

Анти-ІІа активність = 91; плазмі кров= 10; після п/ш введення приблизно у 10 разів нижча, ніж анти-Ха активність. Середній максимальнl= 0;й рівень анти-ІІа активності спостерігаn= 8;ться приблизно через 3-4 години післ= 03; п/ш ін’єкції, досягаючи 0,13= МО/мл і 0,19 МО/мл після багатократl= 5;ого введення препарату з = 72; схемами 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; і 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу відповідно.

<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:R= U'>Розподіл. Об’єм розподілу анти-Ха активності еноксапариl= 5;у натрію становить приблизно

4,3 літра і наближаєтьl= 9;я до об’єму циркулюючоo= 1; крові.

<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:R= U'>Біотрансфо&#= 1088;мація. Еноксапари&#= 1085; натрію метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці шляхом десульфатуk= 4;ання та/або деполімериk= 9;ації з утворення = 84; сполук з меншою молекулярнl= 6;ю масою та зна= 095;но нижчою біологічноn= 2; активністю.

<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:R= U'>Виведення.<= /u> Еноксапари&#= 1085; натрію є лікарським засобом з низьким кліренсом, у якого середній кліренс анти-Ха активності = 79; плазми кров= 10; становить 0,74 л/год після 6-годинної інфузії у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг).

Елімінація має монофазний характер, пр= 080; цьому періо = 76; напіввиведk= 7;ння становить в= 10;д близько

5 годин після однократноk= 5;о п/ш введення до близько 7 годин після багатократl= 5;ого введення.

Нирковий кліренс активних фрагментів охоплює приблизно 10 % введеної дози, а загальна ниркова екскреція активних та неактивних фрагментів R= 11; 40 % дози.

Особливі групи пацієнтів.

<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:R= U'>Пацієнти літнього віку. За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу профіль кінетики ен = 86;ксапарину натрію у пацієнтів літнього ві = 82;у не відрізняєтn= 0;ся від такого у більш молод = 80;х пацієнтів, якщо функці= 03; нирок не пор= 091;шена.

Пр&= #1086;те з огляду на те, що функція нирок може з= 085;ижуватися з віком, у пацієнтів л= ітнього віку можуть спостерігаm= 0;ися нижчі рівні елімінації еноксапариl= 5;у натрію (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

<= span lang=3DDE-CH style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext'>По&= #1088;ушення функції печінки. У дослідженнo= 0; з участю пацієнтів з вираженим цирозом печ= 10;нки, які отримували еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) один раз на добу, зниження максимальнl= 6;го рівня анти-Х= 072; активності асоціювалоl= 9;я зі збільшенняl= 4; тяжкості порушення функції печінки (яка оцінюваласn= 3; за класифік = 72;цією Чайлда-П’ю). Це зниження пояснювалоl= 9;я головним чином зниженням рівня ATIII, яке було вторинним п = 86; відношенню до зменшенн= 03; синтезу ATIII у пацієнтів і= з порушенням функції печінки.

<= span lang=3DDE-CH style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext'>По&= #1088;ушення функції нирок. Спос= терігалася лінійна залежність між кліренс = 86;м анти-Ха активності = 79; плазми кров= 10; та кліренсо = 84; креатиніну = 91; рівноважноl= 4;у стані, що свідчить пр = 86; зменшення кліренсу ен = 86;ксапарину натрію у пацієнтів з порушенням функції нирок. Експозиція анти-Xa активн&= #1086;сті, виражена через показник AUC (площа під кр&#= 1080;вою концентрацo= 0;я/час), у рівноважноl= 4;у стані граничною мірою зростала пр = 80; легкому порушенні функції нирок (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) та пр = 80; помірному порушенні ф = 91;нкції нирок (кліренс кре= 072;тиніну

30-50 мл/хв) після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозах 4000 МО (40 мг) один раз на добу. У пацієнтів і= з тяжким порушенням функції нирок (кліре= 085;с креатиніну < 30 мл/хв) рівень AUC у рівноважноl= 4;у стані значущо зростав в середньому на 65 % після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) один раз на добу (див. роз&= #1076;іли «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

<= span lang=3DDE-CH style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext'>Ге&= #1084;одіаліз. Фа&= #1088;макокінети= ;ка еноксапариl= 5;у натрію при гемодіалізo= 0; була подібною до такої в конт= 088;ольній групі після однократноk= 5;о в/в введення препарату у дозах 25 МО, 50 МО або

100 МО/кг (0,25, 0,50 або 1,0 мг/кг), проте рівень AUC при цьому був удвічі вищи = 84; порівняно з контрольноn= 2; групою.

<= span lang=3DDE-CH style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext'>Ма&= #1089;а тіла. Післ= я багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу середній рівень AUC анти= -Xa активності був граничн = 86;ю мірою вищий = 091; рівноважноl= 4;у стані у здор= 086;вих добровольцo= 0;в з ожирінням (ІМТ 30-48 кг/м²) порівняно з контрольноn= 2; групою осіб без ожирінн= 03;, тоді як максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності у= плазмі кров= 10; не збільшувавl= 9;я. В осіб з ожирінням при п/ш застосуванl= 5;і препарату спостерігаk= 4;ся нижчий кліренс піс = 83;я внесення поправки на масу тіла.

При застосуванl= 5;і препарату у дозах без по= 087;равки на масу тіла було виявлено, що після однок = 88;атного п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мг) експозиція анти-Xa активності була на 52 % вищою у жіно= 082; з низькою масою тіла (< 45 кг) і на 27 % вищою у чоловіків з низькою масою тіла (< 57 кг) порівняно з контрольниl= 4;и особами з нормальною масою тіла (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:R= U'>Фармакокін&#= 1077;тичні взаємодії.= При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та тромболітиl= 2;ів не спостері = 75;алося ніякої фармакокінk= 7;тичної взаємодії між ними.

<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-language:R= U'>Доклінічні дані з безпеки. Окрім антикоагулn= 3;нтних ефектів еноксапариl= 5;у натрію, не спостерігаl= 3;ося ніяких озна = 82; небажаного впливу при застосуванl= 5;і препарату у дозі 15 мг/кг/добу у 13-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш вве&#= 1076;ення у щурів та собак та у дозі 10 мг/кг/до= ;бу у 26-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш і в/в введення у щурів та мав= 087;.

Еноксапари&#= 1085; натрію не продемонстl= 8;ував ніякої мутагенної активності за результа = 90;ами досліджень in= vitro, в тому числі тесту Еймса, аналізу прямих мута = 94;ій у клітинах лімфоми мишей, а також ніяко= 11; кластогеннl= 6;ї активності за результа = 90;ами аналізу аберації хромосом у лімфоцитах людини in vitro та аналізу аберації хромосом у кістковому мозку щурів in= vivo= .

Дослідженн&#= 1103;, проведені н = 72; вагітних самках щурі = 74; та кролів з п/ш введення= 084; еноксапариl= 5;у у дозах до 30 мг/кг/добу, не виявили ніяких дока = 79;ів тератогеннl= 6;го впливу або фетотоксичl= 5;ості препарату. Було показано, що еноксапариl= 5; натрію не виявляє ніякого впливу на фертильнісm= 0;ь або репродуктиk= 4;ну функцію самців та самок щурів при п/ш введенні у дозах до 20 мг/кг/добу.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показан= ;ня.

Препарат показаний для застосуванl= 5;я дорослим дл= 03;:

-       &nb= sp;             П = 88;офілактики венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком, особливо у пацієнтів, які підлягають ортопедичl= 5;им або загальн = 86;хірургічни&#= 1084; оперативниl= 4; втручанням, = 091; тому числі оперативниl= 4; втручанням = 79; приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;.

-       &nb= sp;             П = 88;офілактики венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з = 075;острими захворюванl= 5;ями (такими як гостра серц = 77;ва недостатніl= 9;ть, дихальна недостатніl= 9;ть, тяжкі інфекції аб = 86; ревматичні захворюванl= 5;я) та зниженою рухливістю, які мають підвищений ризик виникнення венозної тр = 86;мбоемболії.

-       &nb= sp;             Л= 10;кування тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромб&= #1086;емболії легеневої артерії (ТЕЛА), за виня= тком випадків ТЕЛА, при яких може бути необхі = 76;ним проведення тромболітиm= 5;ної терапії або хірургічноk= 5;о втручання.=

-       &nb= sp;             П = 88;офілактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

-         = При гострому коронарноl= 4;у синдромі:

·      =             &nb= sp; д = 83;я лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI), m= 1; комбінації = 79; пероральниl= 4; прийомом ац = 77;тилсаліцил&#= 1086;вої кислоти;

·      =             &nb= sp; д = 83;я лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), в тому числі у пацієнтів, яким планується медикаментl= 6;зне лікування або подальш = 77; черезшкірнk= 7; коронарне втручання (ЧКВ).

Протипоказ= ;ання.

= 045;ноксапарин натрію протипоказk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з такими станами:

-&nb= sp; = 055;ідвищена чутливість до еноксапариl= 5;у натрію, гепарину аб = 86; його похідних, у тому числі інших низькомолеl= 2;улярних гепаринів або допоміжних речовин, які входять до складу лікарськогl= 6; засобу.

-&nb= sp; = 053;аявність в анамнезі імуноопосеl= 8;едкованої гепариніндm= 1;кованої тромбоцитоl= 7;енії (ГІТ) у межах останніх 100 днів за наявності ц = 80;ркулюючих антитіл (див. також розді = 83; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

-&nb= sp; = 040;ктивна клінічно значуща кровотеча і стани з високим ризиком виникнення кровотечі, в тому числі нещодавно перенесениl= 1; геморагічнl= 0;й інсульт, виразка шлунково-ки = 96;кового тракту, присутністn= 0; злоякісногl= 6; новоутвореl= 5;ня з високим ризиком кровотечі, н= 077;щодавно перенесене оперативне втручання н = 72; головному мозку, спинному мозку або оч= 072;х, відоме або підозрюванk= 7; варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенl= 6;зні мальформацo= 0;ї, судинні аневризми або серйозн= 10; вади розвитку інтраспінаl= 3;ьних або інтраце = 88;ебральних судин.

-&nb= sp; = 057;пінальна або епідуральнk= 2; анестезія або локорег= 10;онарна анестезія, якщо еноксапариl= 5; натрію використовm= 1;вали для лікування у межах попередніх 24 годин (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

-&nb= sp; = 063;ерез вміст спирт = 91; бензиловогl= 6; лікарський засіб у бага= 090;одозових флаконах не слід призначати новонароджk= 7;ним або недонош = 77;ним новонароджk= 7;ним.

Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я з нижчезазн = 72;ченими препаратамl= 0;.

Ліка&= #1088;ські засоби, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Деякі засоб = 80;, що впливают= 00; на гемостаз, рекомендуєm= 0;ься відміняти д = 86; призначеннn= 3; лікування еноксапариl= 5;ом натрію, за винятком випадків, коли такі засоби абсолютно п = 86;казані. Якщо така комбінація показана, ен= 086;ксапарин натрію необхідно застосовувk= 2;ти при ретельному клінічному та лаборато = 88;ному моніторингm= 1;.

До таких препаратів належать:=

- &= #1089;аліцилати для системного застосуванl= 5;я, ацетилсаліm= 4;илова кислота у протизапалn= 0;них дозах і нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП), в тому числі кеторолак;=

- інші тромболітиl= 2;и (наприклад альтеплаза, = 088;етеплаза, стрептокінk= 2;за, тенектеплаk= 9;а, урокіназа) т= 072; антикоагулn= 3;нти (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= 055;репарати, з якими одночасне застосуванl= 5;я необхідно здійснюватl= 0; з обережністn= 2;.

-&nb= sp; = 030;нші лікарські засоби, які впливають н = 72; гемостаз, такі як:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>· інгіб= ітори агрегації тромбоцитіk= 4;, включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту, що застосовуєm= 0;ься в антиагрегаl= 5;тній дозі (кардіо= 087;ротекція), клопідогреl= 3;ь, тиклопідин та антагоні = 89;ти глікопротеo= 1;ну IIb/IIIa, що показані пр = 80; гострому коронарномm= 1; синдромі, через ризик виникнення кровотечі;=

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>· декст= ран 40;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>· глюко= кортикоїди для системного застосуванl= 5;я.

- &= #1051;ікарські засоби, які збільшують рівні калію = 074; сироватці крові, можут= 100; призначатиl= 9;я одночасно з еноксапариl= 5;ом натрію при р= 077;тельному клінічному та лабораторнl= 6;му моніторингm= 1; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Особлив= ;ості застосуванl= 5;я.

= 047;агальні застереженl= 5;я. <= o:p>

= 045;ноксапарин натрію не можна призначати = 03;к взаємозаміl= 5;ний (одиниця за одиницю) зам= 110;сть інших низькомолеl= 2;улярних гепаринів (Н= 052;Г). Ці лікарськ= 10; засоби відрізняютn= 0;ся своїми процесами виробництвk= 2;, молекулярнl= 0;ми масами, специфічниl= 4;и анти-Xa і анти-IIa активностяl= 4;и, одиницями активності, дозуванням та клінічно= 02; ефективнісm= 0;ю і безпекою. Це зумовлює відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці та біологіч = 85;ій активності (наприклад антитромбіl= 5;овій активності, взаємодії з тромбоцитаl= 4;и).

= 059; зв’язку з ци= 084; необхідно приділяти особливу увагу інструкціяl= 4; для медичного застосуванl= 5;я, специфічниl= 4; для кожного патентованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, та дотримуватl= 0;ся їх.

= 053;аявність гепариніндm= 1;кованої тромбоцитоl= 7;енії (ГІТ) в анамнезі (> 100 днів).

= 047;астосуванн&= #1103; еноксапариl= 5;у натрію паці= 08;нтам, в анамнезі яких є імуноопосеl= 8;едкована ГІТ у межах останніх 100 днів за наявності циркулюючиm= 3; антитіл, протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Циркулюючі антитіла можуть залишатися протягом кількох років.

= 045;ноксапарин натрію слід застосовувk= 2;ти з надзвичай = 85;ою обережністn= 2; пацієнтам, в анамнезі яких (> 100 днів) є імуноопосеl= 8;едкована ГІТ без циркулюючиm= 3; антитіл. Рішення щод = 86; застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у такому випа = 76;ку необхідно приймати лише після ретельної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к та після того, як було розглянуто можливість застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них негепариноk= 4;их засобів лікування (наприклад д= 072;напароїду натрію або лепірудину).

= 052;оніторинг вмісту тромбоцитіk= 4;.

= 058;акож при застосуванl= 5;і НМГ існує ризик появи ГІТ, опосередкоk= 4;аної антитілами, яка, як правило, розвиваєтьl= 9;я у проміжку між 5-м та 21-м днями після початку лікування еноксапариl= 5;ом натрію.

= 056;изик ГІТ вищий у пацієнтів, які перенесли о = 87;еративне втручання, і спостерігаn= 8;ться переважно після кардіохіруl= 8;гічних втручань та = 091; пацієнтів з онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями.

= 059; зв’язку з ци= 084; рекомендуєm= 0;ься визначати в = 84;іст тромбоцитіk= 4; перед початком лікування еноксапариl= 5;ом натрію, а також регулярно у подальшому під час такого лікування.=

= 047;а наявності клінічної симптоматиl= 2;и, що може вказувати н = 72; ГІТ (будь-який новий епізо = 76; артеріальнl= 6;ї та/або венозної тромбоембоl= 3;ії, будь-яке болісне ураження шкіри у місц= 110; ін’єкції, будь-які алергічні або анафіла = 82;тоїдні реакції на т= 083;і лікування), необхідно визначити вміст тромб = 86;цитів. Пацієнти повинні знати, що такі симпто = 84;и можуть у них виникнути і що у такому випадку їм потрібно повідомити про це свого лікаря.

= 059; клінічній практиці у разі наявності підтверджеl= 5;ого значного зниження рівня тромб = 86;цитів (30-50 % від початковогl= 6; значення) необхідно негайно відмінити еноксапариl= 5; натрію і перевести пацієнта на інший альтернатиk= 4;ний негепариноk= 4;ий засіб лікування.=

= 043;еморагічні явища.

= 071;к і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, може виникнути кровотеча/к = 88;ововилив будь-якої локалізаціo= 1;. При кровотечі слід дослід = 80;ти її походження та розпочат = 80; відповідне лікування.

= 045;ноксапарин натрію, які і будь-який інший антик = 86;агулянтний препарат, необхідно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при станах, які зумовлю= 02;ть підвищення вірогідносm= 0;і кровотечі, таких як:

- порушен&= #1085;я гемостазу;

- наявніс&= #1090;ь в анамнезі пептичної виразки;

- нещодав&= #1085;о перенесениl= 1; ішемічний інсульт;

- тяжка артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;;

- нещодав&= #1085;ій розвиток діабетичноo= 1; ретинопатіo= 1;;

- операти&= #1074;не втручання н = 72; нервовій системі або очах;

- одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я лікарських засобів, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

= 051;абораторні аналізи

= 045;ноксапарин натрію у дозах, що застосовуюm= 0;ься для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії, не має суттєвого впливу на ча= 089; кровотечі, загальні коагуляційl= 5;і показники, а також не впливає на агрегацію тромбоцитіk= 4; та зв’язуваннn= 3; фібриногенm= 1; з тромбоцит = 72;ми.

= 055;ри застосуванl= 5;і препарату у вищих дозах = 084;оже зростати показник активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу (АЧТЧ) та = активованоk= 5;о часу згортання (АЧЗ). Оскільк&= #1080; не існує лінійної залежності між зростан = 85;ям АЧТЧ та АЧЗ і збільшенняl= 4; антитромбоm= 0;ичної активності еноксапариl= 5;у натрію, то ці показники є ненадійнимl= 0; і їх не можна застосовувk= 2;ти для моніторингm= 1; активності еноксапариl= 5;у натрію.

Застосуван&= #1085;я препарату при спінальній/ = 77;підуральні&#= 1081; анестезії або при люмбальній пункції

Спінальну/е= підуральну анестезію або люмбаль = 85;у пункцію не с= 083;ід виконувати = 91; межах 24 годин після застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у терапевтичl= 5;их дозах (див. також розді = 83; «Протипокаk= 9;ання»).

Повідомлял&= #1080; про випадки нейроаксіаl= 3;ьних гематом при = 086;дночасному застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та проведенні процедур спінальної/ = 77;підурально&#= 1111; анестезії або спінальної = 87;ункції, що призводило до довгострокl= 6;вого або необоротноk= 5;о паралічу. Ці випадки є рі= 076;кісними при застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію за схемою 4000 МО (40 мг) один раз на добу або у нижчих доза = 93;. Ризик виникнення таких подій = 108; вищим при застосуванl= 5;і післяопераm= 4;ійних постійних епідуральнl= 0;х катетерів, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інших препа = 88;атів, які впливають н = 72; гемостаз, таких як нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати, при виконан = 85;і травматичнl= 0;х або повторних епідуральнl= 0;х або спінальних процедур аб = 86; у пацієнтів, в анамнезі яких є оперативні втручання н = 72; хребті або деформації хребта.

= 044;ля зниження потенційноk= 5;о ризику розвитку кровотеч, пов’язаних = 79; одночасним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію та проведенняl= 4; процедур епідуральнl= 6;ї чи спінальної анестезії/а = 85;алгезії або спінальної пункції, слі= 076; брати до ува= 075;и фармакокінk= 7;тичний профіль еноксапариl= 5;у натрію (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Встановленl= 5;я або видалення епідуральнl= 6;го катетера аб = 86; виконання люмбальної пункції найкраще виконувати тоді, коли антикоагулn= 3;нтний ефект еноксапариl= 5;у натрію є низ= 100;ким, проте точни = 81; час досягнення достатньо н = 80;зького антикоагулn= 3;нтного ефекту у кожного окремого пацієнта невідомий. Слід додатк = 86;во брати до уваги, що виведення еноксапариl= 5;у натрію є більш тривалим у пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 мл= /хв (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= 071;кщо лікар прийм = 77; рішення застосовувk= 2;ти антикоагулn= 3;нтну терапію при виконанні е = 87;ідуральної чи спінальної анестезії/а = 85;алгезії або люмбальної пункції, необхідний частий моніторинг = 79; метою виявлення будь-яких симптомів неврологічl= 5;их розладів, та= 082;их як біль по серединній лінії спини, сенсорні та моторні розлади (відчуття оніміння аб = 86; слабкості у нижніх кінцівках), порушення функції кишечнику та/або сечового мі = 93;ура. Слід проінструкm= 0;увати пацієнтів п = 88;о необхіднісm= 0;ь негайно повідомлятl= 0; лікаря про виникнення будь-яких із зазначених вище симптомів. Якщо підозр= 02;ється утворення спінальної гематоми, потрібно негайно розпочати належні зах = 86;ди із діагностикl= 0; та лікуванн= 03;, в тому числі розглянути питання щод = 86; проведення декомпресіo= 1; спинного мозку, навіт= 100; якщо таке лікування може не запобігти несприятлиk= 4;им неврологічl= 5;им наслідкам.=

Некроз шкіри/шкірн = 80;й васкуліт. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку некрозу шкіри та шкірного васкуліту н = 72; тлі застосуванl= 5;я низькомолеl= 2;улярних гепаринів; у таких випадках необхідно негайно від = 84;інити препарат.=

Процедури черезшкірнl= 6;ї коронарної реваскулярl= 0;зації. Для зведенн= 03; до мінімуму ризику кровотечі після інструментk= 2;льних процедур на судинах у рамках лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1;, інфаркт= ;у міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (N= STEMI) і гострого інфаркт= ;у міокарда з підйомом сегмента ST (S= TEMI) необхідно чітко дотримуватl= 0;ся рекомендовk= 2;них інтервалів між введенням доз еноксап = 72;рину натрію. Важливо досягти гемостазу у місці пункції після черезшкірн = 86;го коронарногl= 6; втручання (= 063;КВ). У разі використанl= 5;я пристрою дл= 03; закриття місця пункції судини інтрод’юсер можна видалити одразу ж після проце = 76;ури. Якщо використовm= 1;ється метод ручно = 75;о притисканнn= 3; судини, інтрод’юсеl= 8; має бути видалений через 6 годин після остан = 85;ьої внутрішньоk= 4;енної або підшкір = 85;ої ін’єкції еноксапариl= 5;у натрію. Якщо лікування еноксапариl= 5;ом натрію має бути продов = 78;ене, наступну запланованm= 1; дозу слід вв= 077;сти не раніше ні= 078; через 6-8 годин після видалення інтрод’юсеl= 8;а. За місцем встановленl= 5;я катетера сл= 10;д спостерігаm= 0;и для своєчасногl= 6; виявлення ознак кровотечі або утворення гематоми.=

= 043;острий інфекційниl= 1; ендокардит. Застосуванl= 5;я гепарину пацієнтам з гострим інфекційниl= 4; ендокардитl= 6;м, як правило, н&#= 1077; рекомендуєm= 0;ься з огляду на ризик цереб = 88;альних крововиливo= 0;в. Якщо таке застосуванl= 5;я розцінено я = 82; абсолютно необхідне, р= 110;шення слід приймати лише після ретельної і = 85;дивідуальн&#= 1086;ї оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

= 052;еханічні штучні клапани серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними клапанами серця належним чином не вивчено. Повідомлялl= 6;ся про окремі випадки тромбозу штучних клапанів се = 88;ця у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрію з метою тромбопрофo= 0;лактики. Наявність факторів, як= 110; можуть зумо = 74;лювати додатковий ризик, у тому числі основне захворюванl= 5;я та недостат = 85;і клінічні дані, обмежують оцінку таки = 93; випадків. У деяких із зазначених випадків, що спостерігаl= 3;ися у вагітних жінок, тромб= 086;з призводив д = 86; летального наслідку матері і плода.

= 042;агітні жінки з механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики у вагітних жінок з меха= 085;ічними штучними клапанами серця належ = 85;им чином не вивчено. У клінічному дослідженнo= 0;, в якому вагітні жінки з механічнимl= 0; штучними клапанами серця отримували еноксапариl= 5; натрію (100 МО/кk= 5; (1 мг/кг) двічі на добу) з метою зменшення ризику тромбоембоl= 3;ій, у 2 із 8 жінок утворилися згустки крові, які призвели до блокування клапана та д= 086; летального наслідку матері і плода. У післяреєстl= 8;аційний період надходили окремі пові = 76;омлення про тромбоз клапанів у вагітних жінок з механічнимl= 0; штучними клапанами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрію з метою тромбопрофo= 0;лактики. У вагітних ж= 110;нок з механічнимl= 0; штучними клапанами с = 77;рця можливий підвищений ризик тромбоембоl= 3;ій.

Пацієнти літнього віку. При застосуванl= 5;і препарату у профілактиm= 5;ному діапазоні доз у пацієнтів літнього ві = 82;у не спостерігаl= 3;ося зростання схильності до кровотеч. У пацієнтів літнього ві = 82;у (особливо пацієнтів віком від 80 років) можли= 074;е підвищення ризику геморагічнl= 0;х ускладнень при застосуванl= 5;і препарату у терапевтичl= 5;их дозах. Для пацієнтів віком від 75 років, які отримують лікування препаратом = 79; приводу інфаркт= ;у міокарда з підйомом сегмента ST (S= TEMI), рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний м = 86;ніторинг та може бути розглянута доцільнісm= 0;ь зниження дози (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

= 055;орушення функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок спост = 77;рігається збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, що підвищує ризик виник = 85;ення кровотечі. Для таких пацієнтів рекомендовk= 2;ний ретельний клінічний моніторинг, = 072; також може бути розглянута доцільністn= 0; виконання біологічноk= 5;о моніторингm= 1; шляхом визначення анти-Xa активності (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «&#= 1060;армакокіне= тика»).

= 045;ноксапарин натрію не рекомендовk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляду на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популяції, з= 072; винятком пр = 86;філактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

= 044;ля пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв), з огляду на суттєве зростання експозиції еноксапариl= 5;у натрію, рекомендуєm= 0;ься коригуваннn= 3; дози препарату я = 82; при терапев = 90;ичному, так і при профілактиm= 5;ному застосуванl= 5;і (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= 055;ацієнтам з порушення = 84; функції нирок помір = 85;ого (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься.

Порушення функції печінки. Еноксапариl= 5; натрію слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам = 79; порушенням функції печінки через підвищення ризику кровотеч. Коригуваннn= 3; дози за результатаl= 4;и моніторингm= 1; рівнів анти-Xa активн&= #1086;сті є ненадійни = 84; для пацієнтів і = 79; цирозом печінки і не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

= 053;изька маса тіла. &#= 1059; жінок з низькою масою тіла (< 45 кг) та у чоло= віків з низькою масою тіла

(&l= t; 57 кг) спостерігаl= 3;ося збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, який застосовувk= 2;ли у профілактиm= 5;них дозах (без поправки на масу тіла), що може призводити до підвищеногl= 6; ризику кров = 86;теч. У зв’язку з цим таким пацієнтам р = 77;комендуєть&#= 1089;я ретельний клінічний моніторинг (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

= 055;ацієнти з ожирінням. &#= 1059; пацієнтів з ожирінням відзначаєтn= 0;ся підвищений ризик виникнення тромбоембоl= 3;ій. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я профілактиm= 5;них доз препарату п = 72;цієнтам з ожирінням (ІМТ (індекс маси тіла) > 30 кг/м²) не вивчені достатньо, і наразі нема= 08; єдиної думк = 80; щодо доцільностo= 0; коригуваннn= 3; дози цієї категорії пацієнтів. З= 072; цими пацієнтами необхідно здійснюватl= 0; ретельне спостережеl= 5;ня щодо можлив = 80;х симптомів тромбоембоl= 3;ій.

Гіперкаліє&= #1084;ія. Гепарини можуть пригнічуваm= 0;и секрецію ал= 00;достерону у наднирковиm= 3; залозах, що призводить до гіперкалієl= 4;ії (див. розділ «Побічні реакції»), особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатніl= 9;тю, вже існуючи = 84; метаболічнl= 0;м ацидозом та = 091; пацієнтів, які отримують лікарські засоби з відомою здатністю підвищуватl= 0; рівні калію (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Необхідно періодично контролюваm= 0;и вміст калію = 091; плазмі кров= 10;, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком гіперкалієl= 4;ії.

Спирт бензиловий=

Спирт бензиловий може спричи = 85;яти алергічні реакції.

Внутрі&#= 1096;ньовенне введення спирту бензиловогl= 6; пов’язане з серйозними побічними р = 77;акціями та летальни = 84; наслідком новонароджk= 7;них («Гаспінг-си= 085;дром») (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Мінімальна кількість спирту бензиловогl= 6;, при якій мож= 077; виникнути токсичністn= 0;, невідома. Спирт бензи = 83;овий також може с= 087;ричиняти токсичні реакції у немовлят та дітей віком до 3 років через підвищений ризик накоп = 80;чення.

Великі об’єми лікарських засобів, що містять спирт бензиловий, слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; і лише в тому випадку, якщ= 086; ц&= #1077; є необхід&#= 1085;им пацієнтам з порушенням функції печінки або нирок або вагітним жінкам чере = 79; ризик накопиченнn= 3; бензиловогl= 6; спирту та його токсичністn= 0; (метаболічн = 80;й ацидоз).

Натрій

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (= 23 мг)/дозу натрію, тобт= 086; практично вільний від натрію.

= 043;острий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз<= /span>

= 055;овідомляло&= #1089;я про гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП) &= #1079; невідомою частотою пр = 80; лікуванні еноксапариl= 5;ом. Під час призначеннn= 3; пацієнтам цього лікарськогl= 6; засобу слід повідомити про ознаки т= 072; симптоми та = 091;важно стежити за шкірними реакціями. Якщо з’являютьсn= 3; ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, слід негайн = 86; припинити п = 88;ийом еноксапариl= 5;у та розглянути альтернатиk= 4;не лікування (з= 072; необхідносm= 0;і).

= 042;ідстежуван&= #1110;сть. Низькомолеl= 2;улярні гепарини є біоl= 3;огічними лікарськимl= 0; засобами. З метою покра = 97;ення їх відстежуваl= 5;ості рекомендуєm= 0;ься, щоб медичні працівники записували = 90;оргову назву та номер серії введеного п = 88;епарату у документацo= 0;ю пацієнта.=

h= 7;астосуванн= 103; у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вk= 2;гітність. У людей відсутні докази того, що еноксапа = 88;ин проникає через плацентарнl= 0;й бар’єр під час другого та третього триместрів вагітності. Інформація стосовно першого три = 84;естру наразі відсутня.

= 055;ід час досліджень на тваринах жодних озна = 82; фетотоксичl= 5;ості або тератогеннl= 6;сті препарату виявлено не було. = 044;ані, отримані в експерименm= 0;ах на тваринах, показали, що проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у через плаценту є мінімальниl= 4;.

= 045;ноксапарин натрію слід призначати вагітним лише у разі встановленl= 5;я лікарем чіт = 82;ої потреби у такому лікуванні.=

= 047;а вагітними жінками, які отримують еноксапариl= 5; натрію, необхідно здійснюватl= 0; ретельне спостережеl= 5;ня щодо виникнення ознак кровотечі або надмірної антикоагулn= 3;нтної дії, а також потрібно пр = 86;інформуват&#= 1080; таких пацієнток про ризик геморагічнl= 0;х явищ. У цілому наявні дані вказують на відсутністn= 0; будь-яких доказів підвищеногl= 6; ризику кров = 86;теч, тромбоцитоl= 7;енії або остеопо = 88;озу у таких пацієнток порівняно з = 090;аким ризиком у не= 074;агітних жінок, окрім ризику, який спостерігаn= 8;ться у вагітних з= 110; штучними клапанами серця (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 071;кщо планується епідуральнk= 2; анестезія, р= 077;комендуєть&= #1089;я перед її виконанням відмінити лікування еноксапариl= 5;ом натрію (див. р&= #1086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Оскільки спирт бензиловий може проникати через плаценту, рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти = 53;ОВОПАРИН^®упопередньо наповнених шприцах, який не міститьцю допоміжну речовину.

Гl= 6;дування груддю. = 053;евідомо, чи екскретуєтn= 0;ся еноксапариl= 5; у грудне молоко у людини. У щурів у період лактації проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у або його метаболітіk= 4; у молоко є дуже низьки = 84;.

= 042;смоктуванн&= #1103; еноксапариl= 5;у натрію при п= 077;роральному прийомі є малоймовірl= 5;им, тому його можна застосовувk= 2;ти у період годування груддю.
Фертильн&= #1110;сть. Клінічн&= #1110; дані щодо впливу еноксапариl= 5;у натрію на фертильнісm= 0;ь наразі відсутні. До= 089;лідження на тваринах не продемонстl= 8;ували ніякого впливу препарату н = 72; фертильнісm= 0;ь.

Здатн= ;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами.=

Вплив еноксапариl= 5;у натрію на здатність к = 77;рувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0; відсутній або незначн = 80;й.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

= 044;озування.

Профілакти&= #1082;а венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком. &#= 1030;ндивідуаль= ний тромбоембоl= 3;ічний ризик у пацієнтів може бути оцінений за допомогою валідованоo= 1; моделі (шкали) стратифікаm= 4;ії ризиків.

- &= #1055;ацієнтам з помірним ризиком тромбоембоl= 3;ічних подій рекомендовk= 2;на доза енокса = 87;арину натрію становить 2000 МО (20 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Було показано, що передопераm= 4;ійне початкове введення (за 2 години до оперативноk= 5;о втручання) еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) є ефективним та безпечни = 84; при операти = 74;них втручаннях = 79; помірним ризиком.

= 059; пацієнтів групи помірного ризику проф= 10;лактичне лікування еноксапариl= 5;ом натрію слід продовжуваm= 0;и протягом періоду три = 74;алістю щонайменше 7-10 днів, незалежно від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Профілактиl= 2;у потрібно продовжуваm= 0;и доти, доки у пацієнта більше не буде відзна = 95;атися суттєво знижена рухливість.

-&nb= sp; = 055;ацієнтам з високим ризиком тромбоембоl= 3;ічних подій рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку бажано вводити за 12 годин до оперативноk= 5;о втручання шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Якщо є потреба у початку профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію за більш ніж 12 годин до оперативноk= 5;о втручання (наприклад, пацієнт високого ризику, який очікує на відстроченk= 7; ортопедичнk= 7; хірургічне втручання), останню ін’єкцію сл= 10;д застосовувk= 2;ти не пізніше ніж за 12 годин до оперативноk= 5;о втручання і відновити профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я через 12 годин після оперативноk= 5;о втручання.=

- Для пацієнтів, які підлягають великому ор = 90;опедичному хірургічноl= 4;у втручанню, рекомендуєm= 0;ься тривала тромбопрофo= 0;лактика − до 5 тижнів.

- Для пацієнтів з високим ризиком венозних тр = 86;мбоемболій (ВТЕ), яким виконують оперативні втручання н = 72; органах черевної порожнини або таза з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;, рекомендуєm= 0;ься тривала тромбопрофo= 0;лактика − до 4 тижнів.

Профілакти&= #1082;а венозних тромбоембоl= 3;ій у терапевти = 95;них пацієнтів. = 056;екомендова&= #1085;а доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом п/ш ін’єкції.

- Профіла&#= 1082;тичне лікування еноксапариl= 5;ом натрію необхідно здійснюватl= 0; протягом пе = 88;іоду тривалістю щонайменше 6-14 днів, залежн= 086; від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Користь такого лікування протягом періоду тривалістю більше 14 днів наразі не визначена.=

Лік&= #1091;вання т= ромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА). Енок&= #1089;апарин натрію необхідно вводити п/ш у вигляді ін’єкції 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на д&#= 1086;бу або у вигляд= 110; ін’єкцій 100 МО/кг (1 мг/кг) д = 74;ічі на добу.

= 057;хему дозування обирає ліка = 88; з огляду на р&#= 1077;зультати індивідуалn= 0;ної оцінки, яка має включат = 80; оцінку ризику тромбоембоl= 3;ічних подій та ризику геморагічнl= 0;х подій. Схему дозування п = 86;

150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу слід використовm= 1;вати пацієнтам без ускладнень = 79; низьким ризиком рецидиву ВТ = 45;. Схему дозування п = 86; 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; слід призначати усім іншим пацієнтам, таких як пацієнти з ожирінням, симптомною ТЕЛА, онколо= 075;ічними захворюванl= 5;ями, рецидивнимl= 0; ВТЕ або тромбозом проксимальl= 5;их вен (клубово= 111; вени).

Еноксапа&= #1088;ин натрію застосовувk= 2;ти в середньом = 91; протягом 10 днів. За необхідносm= 0;і слід розпочати прийом пероральниm= 3; антикоагул&#= 1103;нтів (див. «Перехід з еноксапариl= 5;у натрію на пероральні антикоагулn= 3;нти і навпаки» у кінці цього розділу).

= 055;рофілактик&= #1072; утворення тромбів під час гемодіа = 83;ізу. Рекомендов&= #1072;на доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 100 МО/кг (1 мг/кг). Пацієнтам з високим ризиком геморагічнl= 0;х подій дозу слід зменши = 90;и до 50 МО/кг (0,5 мг/кг) при наявності подвійного судинного доступу або до

75 МО/кг (0,75 мг/кг) при наявності єдиного судинного доступу.

= 055;ід час гемодіалізm= 1; еноксапариl= 5; натрію слід вводити в артеріальнm= 1; частину контуру на початку сеансу діалізу. Ціє= 111; дози, як прав&#= 1080;ло, вистачає дл= 03; проведення діалізу впр = 86;довж 4 годин. Однак при виникненні фібринових кілець, наприклад, коли сеанс триває довш = 77;, ніж зазвича = 81;, можна ввест = 80; додаткову дозу від 50 МО до 100 МО/кг (від 0,5 до 1 мг/кг).

= 044;аних щодо застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію пацієнтам для профілактиl= 2;и або лікуван = 85;я та під час сеансів гемодіалізm= 1; немає.

Гострий коронарний синдром: лікування н = 77;стабільної стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострого ін = 92;аркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI).=

- Для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 100 МО/кг (1 мг/кг), яку вводять кожні 12 годин шляхом п/ш ін’єкції та призначаютn= 0; у комбінаці= 11; з антитромбоm= 4;итарною терапією. Лікування слід застосовувk= 2;ти протягом принаймні 2 днів та продовжуваm= 0;и до клінічно= 11; стабілізацo= 0;ї пацієнта. Звичайна тривалість лікування становить від 2 до 8 днів.

- Для усіх пацієнтів, які не мають ускладнень, рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти перорально = 91; початковій навантажувk= 2;льній дозі 150-300 мг (пацієнти, які ще не отримували ацетилсаліm= 4;илову кислоту) та підтримуючo= 0;й дозі 75= -325 мг/добу довгострокl= 6;во незалежно від стратег= 10;ї лікування.=

- Для лікування гострого STEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію – однократне внутрішньоk= 4;енне (в/в) введення болюсно 3000 МО (30 мг) плюс доза 1= 00 МО/кг (1 мг/кг) п/= 096; з наступним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум

10000 МО (100 мг) для кожної з перших двох доз, що вводя&#= 1090;ься п/ш). Слід одночасно призначати відповідну антитромбоm= 4;итарну терапію, наприклад ацетилсаліm= 4;илову кислоту перорально (75<= /span>-325 мг один раз на добу), у разі відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь. Рекомендовk= 2;на тривалість лікування становить 8 днів або до виписки пацієнта зі стаціонару, залежно від того, що відбудетьсn= 3; раніше. При застосуванl= 5;і разом із тромболітиm= 5;ною терапією (фібринспец = 80;фічною або нефібринспk= 7;цифічною) еноксапариl= 5; натрію слід вводити у проміжку ві = 76; 15 хвилин до початку фібринолітl= 0;чної терапії та 30 хвилин післ= 03; початку фібринолітl= 0;чної терапії.

- Особливостo= 0; дозування препарату пацієнтам віком ≥75 років наводяться нижче («Паці= 108;нти літнього віку»).

- Пацієнтам, яким виконують ЧКВ, у разі введення останньої дози еноксапариl= 5;у натрію п/ш менш ніж за 8 годин до роздування балона дода = 90;кові дози препарату більше не потрібні. Якщо останн= 08; п/ш введення препарату б = 91;ло більш ніж за 8 годин до роздування балона, необхідно ввести в/в болюсно 30 МО/кг (0,3 мг/кг) е&#= 1085;оксапарину натрію.

Пацієнти дитячого віку. &= #1041;езпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію= педіатричl= 5;им пацієнтам наразі не встановленo= 0;.

Пацієнти літнього віку. При усіх показаннях, окрім інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STE= MI), пацієнтам літнього віку зниження дози не потрібне, за винятком випадків порушення функції нирок (див. нижче «Порушення функції нирок» і розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Для лікування інфаркт= ;у міокарда з підйомом сегмента ST (STE= MI) пацієнтам літнього віку =

(≥75 років) не можна вводити початковий в/в болюс препарату. Застосуванl= 5;я препарату п = 86;чинати з дози 75 МО/кг (0,75 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум 7500 Мi= 4; (75 мг) для кожної з перших двох п/ш доз з подальшим застосуванl= 5;ям препарату в дозі 75 МО/кг

(0,75 мг/кг) п/ш дл= 03; решти доз). Особливостo= 0; дозування препарату для пацієнтів л= 10;тнього віку з порушенням функцій нирок див. нижче у підр= 086;зділі «Порушення функції нирок» та ро= 079;ділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Пор&= #1091;шення функції печінки. = 053;аразі доступні лише обмежені дані щодо за= 089;тосування препарату пацієнтам з порушенням функції печінки (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» і «Фармакокіl= 5;етика»), тому щодо цієї категорії пацієнтів слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пор&= #1091;шення функції нирок (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Фармакокіl= 5;етика»).

= 058;яжке порушення функції нирок. Еноксапариl= 5; натрію не рекомендовk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам = 79; термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліре= 085;с креатиніну <= 15 мл/хв) з огляду на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популяції, з= 072; винятком профілактиl= 2;и утворення тромбів у ек= 089;тракорпора&= #1083;ьному кровообігу під час гемо= 076;іалізу.

= 044;озування для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-30 мл/х = 74;)

= 058;аблиця 1

Показан= ;ня

Схема дозування

Проф= ;ілактика венозних

тромk= 3;оемболічни= 093; ускладнень

= 2= 000 МО (20 мг) п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-fareast= -language: UK;mso-bidi-language:UK'>

Лікуван&#= 1085;я ТГВ та ТЕЛА<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-fareast= -language: UK;mso-bidi-language:UK'>

100 МО/= 082;г (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-fareast= -language: UK;mso-bidi-language:UK'>

Ліку= ;вання нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI

100 МО/= 082;г (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-fareast= -language: UK;mso-bidi-language:UK'>

&= #1051;ікування гострого STEMI

(= у пацієнтів віком до 75 років)

<= o:p>

&= #1051;ікування гострого STEMI

(= у пацієнтів віком понад 75 років)

1 × 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси m= 0;іла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Без початковог= 086; в/в болюсу 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Рекомен = 76;ована корекція дози не стосується застосуванl= 5;я препарату для гемодіалізm= 1;.

-&nb= sp; = 055;орушення функції нирок помірного т = 72; легкого ступеня тяжкості. Хоча для пацієнтів з порушенням функції нирок помірного (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься, за станом таких паціє = 85;тів необхідно здійснюватl= 0; ретельне клінічне спостережеl= 5;ня.

Спосіб застосуванl= 5;я. Препарат Новопар= ;ин^® = 085;е можна вводити внутрішньоl= 4;’язово.

Для профілактиl= 2;и венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень після оперативниm= 3; втручань, лікування ТГВ і ТЕЛА, лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI еноксапариl= 5; натрію слід вводити шляхом п/ш ін’єкцій.=

-&nb= sp; = 044;ля лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я препарату слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюсної ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

-&nb= sp; = 044;ля профілактиl= 2;и утворення тромбів у ек= 089;тракорпора&= #1083;ьному кровообігу під час гемо= 076;іалізу препарат вводиться в артеріальнm= 1; лінію діалізного контуру.

= 056;екомендуєт&= #1100;ся використовm= 1;вати туберкулінl= 6;вий шприц або еквівалентl= 5;ий відповідноk= 5;о об’єму для введення лікарськогl= 6; засобу з багатодозоk= 4;их флаконів.=

= 058;ехніка виконання п/= 096; ін’єкції.

= 042;ведення препарату бажано здійснюватl= 0; у положенні пацієнта лежачи. Еноксапариl= 5; натрію вводиться шляхом глибокої п/ш ін’єкції.

З метою уникнення втрати препарату при викорис = 90;анні попередньо наповнених шприців не слід видаляти зі шприца пухирці пов= 10;тря перед ін’єкцією. Якщо необхідно відкоригувk= 2;ти кількість препарату, показану дл= 03; введення, з огляду на масу тіла пацієнта, потрібно використовm= 1;вати градуйованo= 0; попередньо наповнені шприци, які дають змогу отримати необхідний об'єм шляхом видалення надлишку перед ін’єкцією. С= 083;ід мати на увазі, що у деяких випадках неможливо о = 90;римати точну дозу через характер градуюваннn= 3; на шприці, і тоді необхідно округлити величину об’єму до на= 081;ближчого показника градуюваннn= 3;.

= 042;ведення препарату необхідно виконувати попереміннl= 6; у ліву та праву передньобіm= 5;ні або задньобічнo= 0; стінки живота.

= 043;олку необхідно вводити на повну довжину вер = 90;икально у складку шкіри, яка м'яко утриму= 108;ться між великим та вказівни = 84; пальцями. Складку шкіри потрібно утримувати, поки ін’єкц= 10;я не буде завершена. Н= 077; слід розтир = 72;ти місце ін’єкції після введення препарату.=

= 042;/в (болюсна) ін’єкція (лише при застосуванl= 5;і препарату з = 72; показанням гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI)). =

= 044;ля лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я препарату слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюсної ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

= 044;ля в/в ін’єкції можна використовm= 1;вати або багатодозоk= 4;ий флакон, або попередньо наповнений шприц.

= 045;ноксапарин натрію слід вводити через систе = 84;у для в/в інфузій. Йог= 086; не можна змішувати або призначати одночасно з іншими ліка = 88;ськими засобами. Дл= 103; уникнення можливого змішування еноксапариl= 5;у натрію з іншими лікарськимl= 0; засобами обраний в/в доступ необ = 93;ідно промити достатньою кількістю ф= 10;зіологічно&#= 1075;о розчину хлориду натрію або глюкози до введення в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію та після нього, щоб очистит = 80; порт введення ві = 76; лікарських засобів. Еноксапариl= 5; натрію можн = 72; безпечно вводити з фі= 079;іологічним розчином хлориду натрію (0,9 %) або з 5 % розчином глюкози.

= 055;очатковий болюс 3000 МО (30 мг). Для введення початковогl= 6; болюсу 3000 МО (30 мг) за допомогою градуйованl= 6;го попередньо наповненогl= 6; шприца необхідно видалити зі шприца надлишковиl= 1; об’єм так, щоб у шприці залишилося лише 3000 МО (30 мг). Після цього дозу 3000 МО (30 мk= 5;) можна безпо = 89;ередньо вводити в/в.

= 044;одатковий болюс для пацієнтів, яким виконують ЧКВ, необхід= 085;е введення додатковогl= 6; в/в болюсу 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останн= 08; п/ш введення препарату в = 80;конували більш ніж за

8 годин до роздування балона.

= 065;об забезпечитl= 0; точність введення такого невеликого об’єму, рекомендуєm= 0;ься розвести препарат до концентрацo= 0;ї 300 МО/мл (3 мг/мл).

= 042;ідібрати необхідний об’єм розведеногl= 6; розчину шприцом для введення в систему для в/в інфузій.

= 065;об отримати розчин 300 МО/мл= ; (3 мг/мл), використовm= 1;ючи попередньо наповнений шприц енокс = 72;парину натрію на 6000 Мi= 4; (60 мг), рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати інфузійний пакет об’єм = 86;м 50 мл (тобто з розчином хлориду натрію 9 мг/мл = (0,9 %)) для інфузій або 5 % розчину глюкози у воді для ін’єкцій):

30 мл розчину слід витягт = 80; з інфузійногl= 6; пакета за допомогою шприца та викинути. Вміст попер = 77;дньо наповненогl= 6; шприца 6000 МО (60 мг) еноксапа= 088;ину натрію слід ввести у пак= 077;т, в якому зали= 096;илося 20 мл. Вміст пакета потрібно акуратно перемішати. Потім необхідний об’= 108;м

= 088;озведеного розчину слі = 76; набрати шприцом для введення у систему для внутрішньоk= 4;енного введення.=

= 055;ісля виконання розведення об’єм для вв= 077;дення можна розрахуватl= 0; за допомого= 02; такої формули: [Об’єм розведеногl= 6; розчину (мл) =3D = 52;аса тіла пацієнта (кг) &= times; 0,1] або використовm= 1;ючи таблицю 2. Рекомендуєm= 0;ься виконувати розведення = 73;езпосередн&#= 1100;о перед застосуванl= 5;ям препарату.=

Об’єм, який має бут= 080; введений через систе = 84;у для в/в інфузій після розведення препарату<= /span>

до концентрацo= 0;ї 300 МО (3 мг)/мл.

Таблиця 2

Маса тіла

Необ&#= 1093;ідна доза

30 МО/кk= 5;

(0,3 мг/кг)

Об'єм, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї 300 МО (3 мг)/мл

кг

МО

мг

мл

45

1350

13,5

4,5

50

1500

15

5

55

1650

16,5

5,5

60

1800

18

6

65

1950

19,5

6,5

70

2100

21

7

75

2250

22,5

7,5

80

2400

24

8

85

2550

25,5

8,5

90

2700

27

9

95

2850

28,5

9,5

100

3000

30

10

105

3150

31,5

10,5

110

3300

33

11

115

3450

34,5

11,5

120

3600

36

12

125

3750

37,5

12,5

130

3900

39

13

135

4050

40,5

13,5

140

4200

42

14

145

4350

43,5

14,5

150

4500

45

15

= 042;ведення в артеріальнm= 1; частину діалізного контуру. Препарат сл= 10;д вводити в ар= 090;еріальну лінію діалізного контуру з ме= 090;ою профілактиl= 2;и утворення тромбів у ек= 089;тракорпора&= #1083;ьному кровообігу під час гемо= 076;іалізу.

Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на пероральні антикоагулn= 3;нти.

Пере&= #1093;ід із еноксапариl= 5;у натрію на антагоністl= 0; вітаміну К (АВК). Слід посилити клінічний моніторинг та контроль лабораторнl= 0;х показників [протромбін = 86;вий час, виражений через міжнародне = 85;ормалізова&#= 1085;е відношення (МНВ)] для моніторингm= 1; ефекту АВК.=
Оскільки існує певни = 81; проміжок часу, поки АВ&#= 1050; досягне максимуму свого ефект = 91;, слід продов = 78;увати введення еноксапариl= 5;у натрію у постійній дозі стільк = 80;, скільки потрібно дл= 03; підтриманнn= 3; МНВ у цільовому терапевтичl= 5;ому діапазоні для відповідноk= 5;о показання з = 72; результатаl= 4;и двох послідовниm= 3; аналізів.=

Пацієнтам, які отримують н = 72; даний час АВК, АВК потрібно відмінити і першу дозу еноксапариl= 5;у натрію вводити тод= 10;, коли МНВ зменшиться до рівня, нижче терапевтичl= 5;ого діапазону.

Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на прямі перор = 72;льні антикоагулn= 3;нти (ППОА) і навпаки. Паціє= нтам, які отримують н = 72; даний час еноксапариl= 5; натрію, еноксапариl= 5; натрію потрібно відмінити і розпочати застосуванl= 5;я ППОА за 0-2 години (залежить ві= 076; інструкції для медично = 75;о застосуванl= 5;я кожного ППО = 40;) до того часу, коли потрібно вводити наступну запланованm= 1; дозу еноксапариl= 5;у натрію.

= 055;ацієнтам, які отримують н = 72; даний час ППОА, першу дозу еноксапариl= 5;у натрію потрібно вв = 86;дити тоді, коли потрібно було вводит = 80; наступну дозу ППОА.
Заст&= #1086;сування препарату при спінальній/ = 77;підуральні&#= 1081; анестезії або при люмбальній пункції. = 071;кщо лікар прийм = 77; рішення про необхіднісm= 0;ь застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів при спіналь = 85;ій/епідурал&= #1100;ній анестезії або при люмб= 072;льній пункції, рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; ретельне неврологічl= 5;е спостережеl= 5;ня з огляду на ризик розвитку нейроаксіаl= 3;ьної гематоми (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застосу&= #1074;ання профілактиm= 5;них доз. Необхід&= #1085;о витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 12 годин між останньою ін’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у профілактиm= 5;ній дозі та введенням г = 86;лки або катетер = 72;.

= 055;ри виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 12 годин до моменту видалення катетера.=

= 044;ля пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 мл= /хв слід зважит = 80; доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції вст = 72;новлення або видалення катетера до = 087;ринаймні 24 годин.

= 055;очаткове введення еноксапариl= 5;у натрію 2000 МО (20 мг) за дві години до оперативноk= 5;о втручання н = 77; застосовувk= 2;ти при виконанні нейроаксіаl= 3;ьної анестезії.

Застосу&= #1074;ання лікувальниm= 3; доз. Необхід&= #1085;о витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 24 години між останньою ін’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у лікувальніl= 1; дозі та введенням голки або катетера (див. також розділ «Протипокаk= 9;ання»).

= 055;ри виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 24 години до моменту видалення катетера.=

= 044;ля пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 мл= /хв слід зважит = 80; доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції вст = 72;новлення або видалення катетера до = 087;ринаймні 48 годин.

= 055;ацієнти, які отримують препарат за схемою з введенням двічі на доб= 091; (тобто 75 МО/кг

(0,= 75 мг/кг) двічі на добу або 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу), повинні пропустити другу дозу еноксапариl= 5;у натрію, щоб забезпечитl= 0; достатній проміжок часу до встановленl= 5;я або видален = 85;я катетера.

= 059; цих часових точках все щ= 077; виявляютьсn= 3; анти-Xa рівні препарату, і дотримання цих інтерва = 83;ів часу не гарантує, що вони можуть запобігти розвитку нейроаксіаl= 3;ьної гематоми.

= 042;ідповідно, не слід застосовувk= 2;ти еноксапариl= 5; натрію протягом принаймні 4 годин після спінальної/ = 77;підурально&#= 1111; пункції та п= 110;сля видалення катетера. Такий інтервал ча = 89;у повинен ґрунтуватиl= 9;я на результатаm= 3; оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к, яка має враховуватl= 0; як ризик тромбозу, та= 082; і ризик кровотечі для цієї процедури з огляду на фактори ризику, наявні у цього пацієнта.=

Д= 110;ти.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію педіатричнl= 0;м пацієнтам наразі не встановленo= 0;. Лікарський засіб містить бензиловий спирт і й = 86;го не слід<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;background:white'> застосовувk= 2;ти новонародk= 8;еним та недон= ошеним новонароджk= 7;ним (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

&= #1055;ередозуван= ;ня.

Симп&= #1090;оми. Ненавмисне передозуваl= 5;ня еноксапариl= 5;у натрію внаслідок в/в, екстракорпl= 6;рального або п/ш введення може призводити до геморагі = 95;них ускладнень. Після пероральноk= 5;о прийому навіть досить високих доз всмоктуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію є малоймовірl= 5;им.

Ліку&= #1074;ання. Антикоагулn= 3;нтні ефекти препарату можуть бути значною мірою нейтралізоk= 4;ані повільним в/в введенням протаміну. Доза протам= 10;ну залежить ві = 76; введеної дози енокса = 87;арину натрію:

-&nb= sp;            =         1 мг протаміну нейтралізуn= 8; антикоагулn= 3;нтний ефект 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо &#= 1077;ноксапарин натрію був введений у межах попередніх 8 годин;

-&nb= sp;            =         можна використовm= 1;вати інфузійне = 74;ведення протаміну у дозі = 0,5 мг на кожні 100 МО

(1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо еноксапариl= 5; натрію був введений за більш ніж 8 годин до застосуванl= 5;я протаміну або якщо бул= 086; визначено необхіднісm= 0;ь призначеннn= 3; другої дози протаміну.=

-&nb= sp;            =         Через 12 годин після введення еноксапариl= 5;у натрію застосуванl= 5;я протаміну може бути не потрібним.=

= 055;роте навіть при застосуванl= 5;і високих доз протаміну анти-Xa активність еноксапариl= 5;у натрію ніколи не нейтралізуn= 8;ться повною міро= 02; (максимум приблизно н = 72; 60 %) (див. Інстру= 082;ції для медичного застосуванl= 5;я прота= ;мінових солей).

<= o:p>

&= #1055;обічні реакції.

Зага&= #1083;ьний опис профіл= 02; безпеки препарату.= Еноксапариl= 5; натрію вивч = 72;ли у більш ніж

15000 пацієнтів, які отримували еноксапариl= 5; натрію у рамках клінічних досліджень. Серед них було 1776 випадків застосуванl= 5;я препарату для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань аб = 86; оперативниm= 3; втручань на органах чер = 77;вної порожнини у пацієнтів з підвищеним = 88;изиком тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, 1169 випадків застосуванl= 5;я препарату для профіла = 82;тики тромбозу глибоких ве = 85; у пацієнтів = 079; гострими терапевтичl= 5;ими захворюванl= 5;ями та дуже обмеженою рухливістю, 559 випадків застосуванl= 5;я препарату для лікування тромбозу глибоких ве = 85; з тромбоембоl= 3;ією легеневої артерії або без неї, 1578 випадків застосуванl= 5;я препарату для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q і 10 176 випадків застосуванl= 5;я препарату для лікуван = 85;я гострого інфаркт= ;у міокарда з підйомом сегмента ST.

= 057;хеми застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у цих клінічних дослідженнn= 3;х були різним = 80; залежно від показань. Доза еноксапариl= 5;у натрію для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; після оперативниm= 3; втручань аб = 86; у пацієнтів = 079; гострими терапевтичl= 5;ими захворюванl= 5;ями та дуже обмеженою рухливістю = 89;тановила 4000 МО (40 мг) п/ш один раз на добу. Для лік&#= 1091;вання тромбозу глибоких ве = 85; з тромбоемб = 86;лією легеневої артерії або без неї паці= 108;нти отримували еноксапариl= 5; натрію або у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні &= nbsp; 12 годин, або у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) п/ш один раз на добу. У клінічних дослідженнn= 3;х, в яких препарат застосовувk= 2;ли для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, дози становили 100 МО/кг (1 мг/кг) п/= 096; кожні 12 годин, а у клінічно= 084;у дослідженнo= 0;, в якому препарат застосовувk= 2;ли для лікування гострого інфаркт= ;у міокарда з підйомом сегмента ST, схема застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію вклю = 95;ала введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно з на= 089;тупним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 м&#= 1075;/кг) п/ш кожні 12 год= ;ин.

У клінічних дослідженнn= 3;х небажаними реакціями, про які повідомлялl= 0; найчастіше, були геморагічнo= 0; явища, тромб= 086;цитопенія і тромбоцитоk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Опис окремих небажаних р = 77;акцій» нижче).

= 058;абличний перелік побічних реакцій. Інші побічн= 10; реакції, що спостерігаl= 3;ись у клінічних дослідженнn= 3;х і про які повідомлялl= 0; у період післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату (* вказує на побічні реакції в пе= 088;іод післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату), докладно описані нижче.

= 063;астота визначаласn= 3; таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1= /100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не можна оцінити за наявними даними). У межах кожно= 11; категорії «Система-Ор = 75;ан-Клас» побічні реакції заз = 85;ачені у порядку зменшення ступеня їхньої серйозностo= 0;.

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи.

= 063;асто: геморагічнo= 0; явища, геморагічнk= 2; анемія*, тромбоцитоl= 7;енія, тромбоцитоk= 9;.

= 056;ідко: еозинофіліn= 3;*.

= 056;ідко: випадки імуноалергo= 0;чної тромбоцитоl= 7;енії з тромбозом; у деяких із цих випадкі = 74; тромбоз був ускладнениl= 1; інфарктом органів або ішемією кінцівок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку імунної системи.

= 063;асто: алергічна реакція.

= 056;ідко: анафілактиm= 5;ні/анафілак&#= 1090;оїдні реакції, в тому числі шок*.

З боку нервової системи.

= 063;асто: головний біль*.

З боку судин.

= 056;ідко: спінальна гематома* (або нейроаксіаl= 3;ьна гематома). Ці реакції призводили до невролог= 10;чних розладів різного ступеня тяж = 82;ості, в тому числі до тривалог = 86; або необоро = 90;ного паралічу (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гепатоб&= #1110;ліарні розлади.

= 044;уже часто: підвищення рівнів печінкових = 92;ерментів (головним чином рівні = 74; трансамінаk= 9; більш ніж у 3 рази вище ві= 076; верхньої межі норми).

= 053;ечасто: гепатоцелюl= 3;ярне ураження печінки*.

= 056;ідко: холестатичl= 5;е ураження печінки*.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини.

= 063;асто: кропив’янкk= 2;, свербіж, еритема.

= 053;ечасто: бульозний дерматит.=

= 056;ідко: алопеція*, шкірний васкуліт*, некроз шкір = 80;*, який виника= 08;, як правило, у місці ін’єк = 94;ії (цим явищам зазвичай передує пурпура або еритематозl= 5;і бляшки, інфільтровk= 2;ні та болісні). Вузлики у місці ін’єкції* (запальні вузлики, які являли собо= 02; некістозні &laq= uo;кишені» еноксапариl= 5;у). Вони розсмоктуюm= 0;ься через кільк = 72; днів та не вимагають відміни препарату.=

= 063;астота невідома: гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП).

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 82;анини та кісток.

= 056;ідко: остеопороз* після трива = 83;ої терапії (протягом більше 3 місяців).

= 047;агальні розлади та реакції у місці введення препарату.=

= 063;асто: гематома у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, інша реакці= 03; у місці ін’єкції (на= 087;риклад набряк, крововилив, гіперчутлиk= 4;ість, запалення, о= 073;’ємне утворення, біль або інш= 110; реакції).

= 053;ечасто: місцеве подразненнn= 3;, некроз шкір = 80; у місці ін’єкції.=

Зміни за результатаl= 4;и обстежень.=

= 056;ідко: гіперкалієl= 4;ія* (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

= 054;пис окремих небажаних реакцій.

Гемораг&= #1110;чні явища. Спос&= #1090;ерігалися серйозні геморагічнo= 0; явища, які були зареєстровk= 2;ні не більш ніж у 4,2 % пацієнтіk= 4; (хірургічни = 93; пацієнтів). Деякі з цих випадків були летальними. = 059; хірургічниm= 3; пацієнтів геморагічнo= 0; ускладненнn= 3; розцінювалl= 0;ся як серйозні = 091; таких випадках: якщо геморагічнk= 7; явище зумовлювалl= 6; значущу клінічну подію або як= 097;о воно супроводжуk= 4;алося зниженням рівня гемоглобінm= 1; ≥ 2 г/дл чи вимагало переливаннn= 3; 2 або більше стандартниm= 3; одиниць препаратів крові. Ретроперитl= 6;неальні та внутрішн= 00;очерепні крововиливl= 0; завжди розцінювалl= 0;сь як серйозні.

= 071;к і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, можуть виникати геморагічнo= 0; явища при наявності супутніх факторів ризику, таки= 093; як: органічн= 110; ураження, дл= 103; яких існує і= 084;овірність виникнення кровотечі, інвазивні процедури або супутнє застосуванl= 5;я лікарських засобів, що впливають н = 72; гемостаз (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Таблиця 3

Сист= ;ема-Орган-Кл&#= 1072;с<= o:p>

Проф= ;ілактика у хірургічни= 093; пацієнтів<= o:p>

Проф= ;ілактика у терапевтич= 085;их пацієнтів<= o:p>

Ліку= ;вання у пацієнтів із ТГВ з ТЕЛА або без неї<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK'><= o:p>

Ліку= ;вання у пацієнтів із нестабільн= 086;ю стенокарді= 108;ю та ІМ без зубця Q

Ліку= ;вання у пацієнтів із гострим STEMI<= o:p>

&= #1047; боку крові та лімфатич-но&#= 1111; системи

&= #1044;уже часто: геморагічн= 110; явища^α

&= #1056;ідко: ретроперит= 086;-неальний крововилив

&= #1063;асто:

гемо= ;рагічні явища^α

&= #1044;уже часто:

гемо= ;рагічні явища^α

&= #1053;ечасто:

внут= ;рішньо-чере= 087;ний крововилив, ретроперит= 086;-неальний крововилив

&= #1063;асто: геморагічн= ;і явища^α

&= #1056;ідко: ретроперит= ;о-неальний крововилив

&= #1063;асто: геморагічн= ;і явища^α

&= #1053;ечасто: внутрішньо= ;-черепний крововилив, ретроперит= 086;-неальний крововилив

^α Такі як гематома, екхімоз (окрім того, який спосте = 88;ігається у місці ін’єкції), гематома рани, гематурія, носова кровотеча і шлунково‑кl= 0;шкова кровотеча.=

= 058;ромбоцитоп&= #1077;нія та тромбоцитоk= 9;

Табл&= #1080;ця 4

Сист= ;ема-Орган-Кл&#= 1072;с

Проф= ;ілак-тика у хірургіч-ни&#= 1093; пацієнтів

Проф= ;ілакти-ка у терапевтич-&#= 1085;их пацієнтів

Ліку= ;вання у пацієнтів &= #1110;з ТГВ з ТЕЛА або без неї

Ліку= ;вання у пацієнтів &= #1110;з нестабільн= 086;ю стенокарді= 108;ю та ІМ без зуб= ця Q

Ліку= ;вання у пацієнтів &= #1110;з гострим STEMI=

&= #1047; боку крові та лімфатич-&= #1085;ої системи<= o:p>

Дуже часто: тромбо-цито&#= 1079;^β

Часто: = &= #1090;ромбо-цитоl= 7;енія

Нечасто= ;: &= #1090;ромбоцито-l= 7;енія

Дуже часто:    тромбоцит= 086;з ^β

Часто: = &= #1090;ромбоцито-l= 7;енія

Нечасто= ;: &= #1090;ромбоцито-l= 7;енія

Часто:<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK'><= span style=3D'mso-spacerun:yes'> тромбоцит= 086;з^β тромбоцито= 087;енія

Дуже рідко:

&= #1110;муноалергі= ;чна тромбоцито= 087;енія

^β Збільшення вмісту тромбоцитіk= 4; > 400 Г/л.

Пацієнт&= #1080; дитячого віку. Безп&= #1077;ка та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію дітя = 84; на даний час не вивчені (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Внm= 1;трішньовен= 085;е введення спирту бензиловогl= 6; пов’язане з серйозними побічними р = 77;акціями та летальни = 84; наслідком новонароджk= 7;них («Гаспінг-си= 085;дром») (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

= Спирт бензиловий також може с= 087;ричиняти токсичні реакції у немовлят та дітей віком до 3 років через підвищений ризик накоп = 80;чення (див. розділ «<= /span>Особлив= ;ості застосуванl= 5;я»).

Повідомле = 85;ня про побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має в= 072;жливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідо = 84;ляти про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec<= span style=3D'font-size:12.0pt'>.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Не застосовувk= 2;ти препарат після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

Пр= ;опонований термін придатностo= 0; після першо = 75;о розкриття флакона. Хімічна та фізична стабільнісm= 0;ь у процесі застосуванl= 5;я була продемонстl= 8;ована протягом 28 днів при температурo= 0; 25 °C. З мікробіо= логічної точки зору після відкриття флакона лікарський засіб може зберігатисn= 3; максимум 28 днів при температурo= 0; не вище 25 °C. Інший час та умови зберігання = 08; відповідалn= 0;ністю користувачk= 2;.

Пр= ;опонований термін придатностo= 0; після розве = 76;ення. Після розведення 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином гл= 02;кози. Хімічна та фізична стабільнісm= 0;ь у процесі застосуванl= 5;я була продемонстl= 8;ована протягом 8 годин при температурo= 0; 25 °C. З мікробіо= логічної точки зору, якщо метод розведення не виключає ризик мікро = 73;ного k= 9;абруднення, готовий розчин слід застосовувk= 2;ти одразу післ= 03; його приготуванl= 5;я. Якщо розчин не використанl= 6; негайно, інший час та умови зберігання = 08; відповідалn= 0;ністю користувачk= 2;.

&nb= sp;

У&= #1084;ови зберігання.

З = 73;ерігати у= недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 ^ос в оригінальнo= 0;й упаковці. Не заморожуваm= 0;и. =

Несумі = 89;ність.

П= 110;дшкірна ін’єкція. Не змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

В= 085;утрішньове&= #1085;на (болюсна) ін’єкція (ви= 085;ятково для лікув&= #1072;ння гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST). Еноксап = 72;рин натрію можн = 72; безпечно вводити з фізіологічl= 5;им розчином хлориду натрію (0,9 %) або з 5 % розчином глюкози (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Упако= ;вка.

По 1 &#= 1072;бо по 5 ба = 75;атодозових флаконів по 3 &= #1084;л = 72;бо по 5 мл в картонній коробці.

Категор&= #1110;я відпуску. h= 7;а рецептом.

Виробник.

Шенджен Текдоу Фармасьютиl= 2;ал Ко. Лтд/Shenzhen Techdow Pharmaceutical Co.= Ltd<= span style=3D'font-size:12.0pt'>.

Місцезнах&= #1086;дження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

№ 19 Гаосіньчжуl= 5;ьї Роад, Няншанськиl= 1; округ, Шендж= 077;н, 518057, Китай/

No.19 Gaoxinzhongyi Road, Nanshan District, Shenzhen, 518057, China.

Пок= азник	Ено= 082;сапарин натрію 4000 МО (40 мг) одиl= 5; раз на добу п/ш n (%),	Пла= 094;ебо оди= 085; раз на добу п/ш n (%),
Усі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и	90 (100)	89 (100)
Заг= альна кількість випадків ВТЕ (%)	6 (6,6)	18 (20,2)
Заг= альна кількість випадків ТГВ (%)	6 (6,6)*	18 (20,2)
Кіл= ькість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)	5 (5,6)^#	7 (8,8)
*Зна&#= 1095;ення p порівняно з плацебо становить 0,008 # Значення p порівняно з плацебо становить 0,537

Пок= азник	Ено= 082;сапарин натрію 2000 МО (20 мг) одиl= 5; раз на добу п/ш, n (%)	Ено= 082;сапарин натрію 4000 МО (40 мг) одиl= 5; раз на добу п/ш, n (%)	Пла= цебо n (%)
Усі терапе= втичні пацієн= ти, які отримувал= 080; дослід= жуване профіл= актичне лікува= ння на тлі го= ;строго захвор= ювання	287 (100)	291 (100)	288 (100)
Заг= альна кількість ВТЕ (%)	43 (15,0)	16 (5,5)*	43 (14,9)
Заг= альна кількість ТГВ (%)	43 (15,0)	16 (5,5)	40 (13,9)
Кіл= ькість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	13 (4,5)	5 (1,7)	14 (4,9)
ВТЕ= - венозні тромбоембо= 083;ічні події, що вкл= ючали випадки ТГВ, ТЕЛА та &= #1083;еального наслідку, якk= 2; була розцінена як зумовл = 77;на тромбоембо= 083;ічним явищем. * Значення p порівняно з плацебо становить 0,0002.

Пок= азник	Ено= 082;сапарин натрію 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш, n (%)	Ено= 082;сапарин натрію 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу п/ш, n (%)	Геп= 072;рин в/в введення з коригуванн= 103;м дози залежно від рівня АЧТЧ,<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US;mso-fareas= t-language: DE-CH'> n (%)
Усі пацієнти з ТГВ з ТЕЛА або без неї, які отримув&#= 1072;ли досліджува= 085;е лікування	298 (100)	312 (100)	290 (100)
Заг= альна кількість ВТЕ (%)	13 (4,4)*	9 (2,9)*	12 (4,1)
Кіл= ькість лише ТГВ (%)	11 (3,7)	7 (2,2)	8 (2,8)
Кіл= ькість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	9 (3,0)	6 (1,9)	7 (2,4)
Кіл= ькість ТЕЛА (%)	2 (0,7)	2 (0,6)	4 (1,4)
ВТЕ - венозна тромбоембо= 083;ія (ТГВ та/або ТЕЛА). * 95% довірчі інтервали для різниці між групами лікування за загальною частотою ВТЕ станови&#= 1083;и: - для еноксапари= 085;у натрію один раз на добу порівняно з гепарином - від -3,0 до 3,5. - для еноксап= арину натрію кожні 12 годин порівняно з гепарином - від -4,2 до 1,7.

Показан= ;ня	Схема дозування
Проф= ;ілактика венозних тромk= 3;оемболічни= 093; ускладнень	= 2= 000 МО (20 мг) п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-fareast= -language: UK;mso-bidi-language:UK'>
Лікуван&#= 1085;я ТГВ та ТЕЛА<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-fareast= -language: UK;mso-bidi-language:UK'>	100 МО/= 082;г (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-fareast= -language: UK;mso-bidi-language:UK'>
Ліку= ;вання нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI	100 МО/= 082;г (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-fareast= -language: UK;mso-bidi-language:UK'>
&= #1051;ікування гострого STEMI (= у пацієнтів віком до 75 років) <= o:p> &= #1051;ікування гострого STEMI (= у пацієнтів віком понад 75 років)	1 × 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси m= 0;іла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години Без початковог= 086; в/в болюсу 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Маса тіла	Необ&#= 1093;ідна доза 30 МО/кk= 5; (0,3 мг/кг)	Об'єм, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї 300 МО (3 мг)/мл
кг	МО	мг	мл
45	1350	13,5	4,5
50	1500	15	5
55	1650	16,5	5,5
60	1800	18	6
65	1950	19,5	6,5
70	2100	21	7
75	2250	22,5	7,5
80	2400	24	8
85	2550	25,5	8,5
90	2700	27	9
95	2850	28,5	9,5
100	3000	30	10
105	3150	31,5	10,5
110	3300	33	11
115	3450	34,5	11,5
120	3600	36	12
125	3750	37,5	12,5
130	3900	39	13
135	4050	40,5	13,5
140	4200	42	14
145	4350	43,5	14,5
150	4500	45	15