MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D243EE.D3BEA5D0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D243EE.D3BEA5D0 Content-Location: file:///C:/6A13DEF1/UA155390102_F661.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ЗАТВ = 45;РДЖЕНО |
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
БРЮ=
;МІПРИЛ
(BRUMIPRIL)
С&=
#1082;лад:
дію=
1095;а
речовина: раміпри=
;л;
1 капсул
=
72; містить
раміприлу 2,5
мг або 5 мг, або=
; 10
мг;
доп=
;оміжні
речовини: крохм=
;аль
прежелаm=
0;инізований,
желатин,
титану
діоксид (Е 171),
заліза окси
=
76;
чорний (Е 172),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172),
індигокармo=
0;н
(Е 132).
Осн=
;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
Фармак=
1086;терапевтич=
на
група. Інгіб=
1110;тори
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту (АП=
060;).
Інгібітори
АПФ
монокомпонk=
7;нтні.
Раміприл. К=
086;д
АТХ С=
09А А05.=
Фармак=
1086;логічні
властивостo=
0;.
Фармакоди=
085;аміка.
Раміпри
=
83;
належить до
проліків,
після всмок
=
90;ування
він
розкладаєтn=
0;ся
у печінці з
утворенням
раміприлатm=
1;.
Раміприлат R=
11;
це потужний
інгібітор
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ)
тривалої ді=
11;.
АПФ
каталізує п
=
77;ретворення
ангіотензиl=
5;у
I у судинозву=
1078;увальну
речовину –
ангіотензиl=
5;
II. АПФ є
аналогом
кінінази –
ферменту,
який є
каталізатоl=
8;ом
розкладу бр
=
72;дикініну.
Гальмуваннn=
3;
активності
АПФ призвод
=
80;ть
до зменшенн=
03;
концентрацo=
0;ї
ангіотензиl=
5;у
II, підвищення
активності
реніну у
плазмі кров=
10;,
посилення
дії
брадикінінm=
1;
і до зниженн=
103;
секреції ал=
00;достерону.
Останнє мож
=
77;
зумовити
збільшення
рівня калію =
091;
сироватці
крові.
Анти&=
#1075;іпертензив=
;ні
властивостo=
0;.
Прийом
раміприлу
призводить
до значного =
079;ниження
периферичнl=
6;го
артеріальнl=
6;го
опору. Як
правило,
значних змі
=
85;
ниркового
плазмотоку
або
швидкості к
=
83;убочкової
фільтрації
не
відбуваєтьl=
9;я.
Призначеннn=
3;
раміприлу
пацієнтам з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
призводить
до зниження
артеріальнl=
6;го
тиску як в
горизонталn=
0;ному,
так і у
вертикальнl=
6;му
положенні
хворого, що
не супровод
=
78;ується
компенсатоl=
8;ним
підвище=
;нням
частоти
серцевих
скорочень.
У
більшості
пацієнтів
антигіпертk=
7;нзивний
ефект наста=
08;
через 1-2
години після
пероральноk=
5;о
прийому
разової доз
=
80;
препарату.
Максимальнl=
0;й
ефект пo=
0;сля
пероральноk=
5;о
прийому
разової доз
=
80;
зазвичай
настає чере
=
79;
3-6 годин.
Антигіпертk=
7;нзивний
ефект пo=
0;сля
прийому
разової доз
=
80;
зазвичай
зберігаєтьl=
9;я
протягом 24
годин.
При
тривалому
лікуванні і
=
79;
застосуванl=
5;ям
раміприлу
максимальнl=
0;й
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
розвиваєтьl=
9;я
через 3-4 тижні.
Доведено, що
при довготр
=
80;валій
терапії
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
зберігаєтьl=
9;я
протягом 2
років.
Рапт&=
#1086;ве
припинення
прийому
раміприлу н
=
77; спричиняє
швидкого та
надмірного підвищеl=
5;ня
артеріальнl=
6;го
тиску
(феномен рик=
086;шету).
Серц&=
#1077;ва
недостатніl=
9;ть.
Доведено, що
застосованl=
0;й
як доповнен
=
85;я
до
традиційноo=
1;
терапії
діуретикамl=
0;
та, при
необхідносm=
0;і,
серцевими
глікозидамl=
0;
раміприл=
;
є ефективни
=
84;
для
пацієнтів з
серцевою не
=
76;остатністю
ІІ-IV класів за
класифікацo=
0;єю
Нью-Йоркськ
=
86;ї
кардіологіm=
5;ної
асоціації (NYHA). =
055;репарат
виявляє
сприятливиl=
1;
вплив на
серцеву
гемодинаміl=
2;у
(зниження
тиску
наповнення
лівого і
правого
шлуночків, з=
072;гального
периферичнl=
6;го
судинного
опору, п=
10;двищення
серцевого
викиду і
покращення
=
89;ерцевого
індексу). Він
також
зменшує ней
=
88;оендокринн=
1091;
активацію.
Клін&=
#1110;чна
ефективнісm=
0;ь
та безпек&=
#1072;.
П=
;рофілак&=
#1090;ика
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;
/нефропроте
=
82;ція.
Згідн=
;о
з
опубліковаl=
5;ими
даними,
раміприл зн
=
72;чно
зменшує
частоту
інфаркту
міокарда,
інсульту та
знижує
смертність
від серцево-=
089;удинних
захворюванn=
0;
у пацієнтів =
079;
підвищеним
ризиком у
зв’язку з
серцево-суд
=
80;нними
захворюванl=
5;ями
(такими як
активна
стадія
ішемічої
хвороби
серця, перен=
077;сений
інсульт або
захворюванl=
5;я
периферичнl=
0;х
судин) або
через
цукровий
діабет, у
кого є
принаймні
один
додатковий
фактор ризи
=
82;у
(мікроальбу
=
84;інурія,
гіпертензіn=
3;,
підвищення
загального
рівня
холестеринm=
1;,
низький
рівень
ліпопротеїk=
6;ів
високої
щільності,
паління). Раміпри
=
83;
є також
ефективним
препаратом
=
76;ля
лікування
застійної
серцевої
недостатноl=
9;ті.
У пацієнтів =
079;
клінічними
ознаками хр
=
86;нічної
серцевої
недостатноl=
9;ті
після гостр
=
86;го
інфаркту
міокарда ві
=
85;
зменшує риз
=
80;к
раптової
смерті,
прогресуваl=
5;ня
серцевої
недостатноl=
9;ті
до тяжкої аб=
086;
стійкої сер
=
94;евої
недостатноl=
9;ті
і зменшує
частоту гос
=
87;італізацій
з приводу
серцевої
недостатноl=
9;ті.
Препар=
1072;т
також знижу=
08;
загальну
смертність =
10;
потребу у
проведенні
реваскулярl=
0;зації
та затримує
початок і
прогресуваl=
5;ня
застійної
серцевої
недостатноl=
9;ті.
У хворих на
діабет, а
також інших
пацієнтів
раміприл
значно
знижує
вірогіднісm=
0;ь
мікроальбуl=
4;інурії
та ризик
розвитку
нефропатії.
Подвійна
блокада
=
88;енін-ангіот&=
#1077;нзин-альдоl=
9;теронової
системи (Р=
ААС).
У ході
досліджень
було
продемонстl=
8;овано,
що
інгібітори
АПФ і
антагоністl=
0;
рецепторів ангіотен
=
79;ину
ІІ не можна
одночасно
застосовувk=
2;ти
у пацієнтів =
079;
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
І&=
#1089;нують
доказові
дані на
користь тог
=
86;,
що одночасн
=
77;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
антагоністo=
0;в
рецепторів ангіотен
=
79;ину
ІІ або ал=
110;скірену
підвищує
ризик
артеріальнl=
6;ї
гіпотенk=
9;ії,
гіперкаl=
3;іємії
та
погіршення
функції
нирок (у тому
числі розви
=
90;ку
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті).
У зв’язку з
цим подвійн
=
72;
блокада РАА
=
57;
шляхом
комбінованl=
6;го
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
антагоністo=
0;в
рецепторів ангіотен
=
79;ину
ІІ або ал=
110;скірену
не
рекомендуєm=
0;ься.
Фармако&=
#1082;інетика.
Всмо&=
#1082;тування. П<=
/span>ісля
пероральноk=
5;о
прийому
раміприл
швидко
всмоктуєтьl=
9;я
зі
шлунково-ки
=
96;кового
тракту.
Максимальнo=
0;
концентрацo=
0;ї
у плазмі кро=
074;і
досягаютьсn=
3;
протягом 1
години. З
огляду на
кількість
речовини,
виявленої у =
089;ечі,
ступінь
всмоктуванl=
5;я
становить
щонайменше &nbs=
p;56
% і на нього
суттєво не
впливає ная
=
74;ність
їжі у
шлунково-ки
=
96;ковому
тракті. Біод=
086;ступність
активного
метаболіту
раміприлатm=
1;
після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
раміприлу у
дозі 2,5 мг і 5
мг становит=
00;
45 %.
Макс&=
#1080;мальні
концентрацo=
0;ї
у плазмі
крові раміп
=
88;илату,
єдиного
активного
метаболіту
раміприлу,
досягаютьсn=
3;
через 2-4
години після
прийому рам=
10;прилу.
Після
застосуванl=
5;я
звичайних
доз раміпри
=
83;у
1 раз на добу
рівноважна
концентрацo=
0;я
раміприлатm=
1;
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
приблизно н
=
72;
4 день
лікування.
Розп&=
#1086;діл.
Зв’язуваннn=
3;
раміприлу з
білками
плазми кров=
10;
становить
приблизно 73 %, k=
2;
раміприлатm=
1;
– 56 %.
Мета&=
#1073;олізм. Рамі=
прил
майже
повністю
метаболізуn=
8;ться
до раміприл
=
72;ту,
дикетопіпеl=
8;азинового
ефіру, дикет=
086;піперазино&=
#1074;ої
кислоти і
глюкуронідo=
0;в
раміприлу і
раміприлатm=
1;.
Виве&=
#1076;ення.
Виведення
метаболітіk=
4; відбуваn=
8;ться
переважно
шляхом
ниркової ек
=
89;креції.
Зниження
концентрацo=
0;ї
раміприлатm=
1;
у плазмі
крові є
багатофазнl=
0;м.
Через
потужне нас
=
80;чувальне
зв’язуваннn=
3;
з АПФ і
повільну ди
=
89;оціацію
зі зв’язку з
ферментом
раміприлат
має
пролонговаl=
5;у
термінальнm=
1;
фазу виведе
=
85;ня
при дуже
низьких
концентрацo=
0;ях
у плазмі
крові.
П=
span>ісля
прийому
повторних
доз
раміприлу 1
раз на добу
ефективний
період
напіввиведk=
7;ння
становить 13-17
годин для до=
079;
5-10 мг і більше
для нижчих
доз (1,25-2,5 мг). Р=
;ізниця
зумовлена
тим, що
здатність
ферменту до
зв’язуваннn=
3;
з
раміприлатl=
6;м
є насичувал=
00;ною.
При
пероральноl=
4;у
прийомі
разової доз
=
80;
препарату
ані раміl=
7;рил,
ані його
метаболіт н
=
77;
виявлялися
=
91;
грудному
молоці. Прот=
077;
невідомо,
який ефект
має прийом
повторних
доз.
Паці&=
#1108;нти
з порушення
=
84;
функції
нирок (див. розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»). У
пацієнтів і
=
79;
порушенням
функції
нирок нирко
=
74;а
екскреція
раміприлатm=
1;
знижена, а
нирковий
кліренс
раміприлатm=
1;
пропорційнl=
0;й
кліренсу
креатиніну.
Це
призводить
до підвl=
0;щення
концентрацo=
0;й
раміприлатm=
1;
у плазмі, які
знижуються
повільніше,
ніж в осіб із
нормальною
функцією
нирок.
Паці&=
#1108;нти
з порушення
=
84;
функції
печінки (див. роз
=
76;іл
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»). У
пацієнтів і
=
79;
порушенням
функції
печінки мет
=
72;болізм
раміприлу з
утворенням
раміприлатm=
1;
був
сповільненl=
0;й
через
зниження
активності
печінкових
естераз, а рівні
раміприлу у
плазмі кров=
10;
у цих
пацієнтів б
=
91;ли
підвищені.
Втім
максимальнo=
0;
концентрацo=
0;ї
раміприлатm=
1;
у цих
пацієнтів н
=
77;
відрізнялиl=
9;я
від таких в
осіб із н
=
86;рмальною
функцією
печінки.
Докл&=
#1110;нічні
дані з
безпеки. Згідно з
опубліковаl=
5;ими
даними при
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
гризунам та
собакам
з’ясувалосn=
3;,
що раміприл
не спричиня=
08;
гострих ток
=
89;ичних
явищ. Дос
=
83;ідження
із тривалим
пероральниl=
4;
введенням
препарату
проводили н
=
72;
щурах,
собаках та
мавпах. У
всіх цих
трьох видів
тварин спос
=
90;ерігалися
зміни
електролітl=
5;ого
балансу та
картини
крові. У
собак та
мавп, які
отримували
препарат у
дозі 250 мг/кг
маси тілk=
2;
на добу, було
помічено
значне
збільшення =
02;кстагломер=
1091;лярного
апарату, щ&=
#1086; є
проявом
фармакодинk=
2;мічної
активності
=
88;аміприлу.
Щури, собаки та
мавпи
переносили
добові дози
препарату,
які
становили 2; 2,5
та 8 мг/кг маси=
тіла на
добу
відповідно.
При цьому
небажані еф
=
77;кти
у них не
виникали.
Д=
1086;слідже&=
#1085;ня
репродуктиk=
4;ної
токсичностo=
0;,
проведені у
щурів, кролі=
074;
та мавп, не
виявили жод
=
85;их
тератогеннl=
0;х
властивостk=
7;й
препарату.
Негативний
вплив на
фертильнісm=
0;ь
не спостері
=
75;ався
ані у самців, ані у
самиць щурі
=
74;.
Введ&=
#1077;ння
раміприлу
самицям
щурів пo=
0;д
час
вагітності
та лактації
призводило
=
76;о
необоротноk=
5;о
ушкодження
нирок (розши=
088;ення
ниркової
миски) у
потомства
при застосу
=
74;анні
доз 50 мг/кг
маси тіла на
добу та вище.
Числ&=
#1077;нні
випробуванl=
5;я
на
мутагеннісm=
0;ь
із
застосуванl=
5;ям
різних
тест-систем
не виявили
мутагенних
=
72;бо
генотоксичl=
5;их
властивостk=
7;й
раміприлу.
Клінічні
характерисm=
0;ики.
П&=
#1086;казання.
Лікування
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;.
Профілакти&=
#1082;а
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;:
зниження се
=
88;цево-судинн&=
#1086;ї
захворюванl=
6;сті
та смертнос
=
90;і
у пацієнтів
з:
- вираженим
серцево-суд
=
80;нним
захворюванl=
5;ям
атеротромбl=
6;тичного
генезу
(наявність в
анамнезі
ішемічної
хвороби
серця або ін=
089;ульту
чи
захворюванl=
5;я
периферичнl=
0;х
судин);
-
діабетом, як=
110;
мають
щонайменше
один фактор
серцево-суд
=
80;нного
ризику (див. роз
=
76;іл
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;»).
Лі=
1082;ування
захворюванl=
5;я
нирок:
-
початкова
клубочкова
діабетична
нефропатія,
про яку с
=
74;ідчить
наявність
мікроальбуl=
4;інурії;
-
виражена кл
=
91;бочкова
діабетична
нефропатія,
про яку с
=
74;ідчить
наявність
макропротеo=
1;нурії,
у пацієнтів,
які мають
щонайменше
один фактор =
089;ерцево-суди=
нного
ризику (див.
розділ «Фар
=
84;акологічні
властивостo=
0;»);
-
виражена
клубочкова
недіабетичl=
5;а
нефропатія,
про яку с
=
74;ідчить
наявність
макропротеo=
1;нурії
<=
/span> ≥ 3 г/на
добу (див.
розділ
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;»).
Лі=
1082;ування
серцевої
недостатноl=
9;ті,
яка супрово
=
76;жується
клінічними
проявами.
Вт=
1086;ринна
профіла=
;ктика
після
перенесеноk=
5;о
гострого ін
=
92;аркту
міокарда:
зменшення
смертності
під час
гострої
стадії
інфаркту
міокарда у
пацієнтів з
клінічними
ознаками се
=
88;цевої
недостатноl=
9;ті
за умови
початку лік
=
91;вання
більш ніж
через 48 годин
після виник
=
85;ення
гострого
інфаркту
міокарда.
Протип=
1086;казання.
П&=
#1110;двищена
чутливість
до діючої
речовини аб
=
86;
до будь-якої
з допоміжни
=
93;
речовин, що в=
1093;одять
до складу
препарату, ч=
080;
до інших інг=
110;біторів
АПФ
(ангіотензи
=
85;перетворюв=
1072;льного
ферменту)
(див. розділ
«Склад»).
Н&=
#1072;явність
в анамнезі
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
(спадкового,
ідіопатичнl=
6;го
чи раніше
перенесеноk=
5;о
на тлі
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ або
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ).
З&=
#1085;ачний
двобічний
стеноз
ниркових
артерій або
стеноз нирк
=
86;вої
артерії при
наявності
єдиної
функціонуюm=
5;ої
нирки.
П&=
#1077;ріод
вагітності
=
72;бо
жінки, які
планують
вагітність (=
076;ив.
розділ
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
та годуванн=
03;
груддю»).
Р&=
#1072;міприл не слід
застосоk=
4;увати
пацієнтам і
=
79;
артеріальнl=
6;ю
гіпотензієn=
2;
або
гемодинаміm=
5;но
н&=
#1077;стабільним=
;и
станами.
Не слід
застосоk=
4;увати
разом із
препаратамl=
0;, що мі=
089;тять
аліскірk=
7;н,
пацієнтk=
2;м
з цукров
=
80;м
діабетоl=
4;
або
=
87;омірною
чи
тяжкою н
=
80;рковою
недостаm=
0;ністю
(швидкість клубочко
=
74;ої
фільтрації (ШКФ<=
span
lang=3DUK style=3D'color:black;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK=
'>) =
<
60 мл/хв/1,73 =
1084;2)
(див.
=
88;озділи
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій» =
10;
«Фармакl=
6;динаміка»)=
span>.
Н&=
#1077;обхідно у=
никати
одночасl=
5;ого
застосуk=
4;ання
інгібіторіk=
4;
АПФ та
екстракорпl=
6;ральних
методів
лікування,
які
призводять
до контакту
крові з
негативно
зарядженимl=
0;
поверхнями,
оскільки
таке
застосуванl=
5;я
може призве
=
89;ти
до
анафілактоo=
1;дних
реакцій m=
0;яжкого
ступеня. Так=
110;
екстракорпl=
6;ральні
методи
лікування
включають
діаліз або
гемофільтрk=
2;цію
з
використанl=
5;ям
певних мемб
=
88;ан
з високою
гідравлічнl=
6;ю
проникністn=
2; (наприклад
поліакрилоl=
5;ітрилових)
та аферез
ліпопротеї=
;дів
низької
щільності і
=
79;
застосуванl=
5;ям
декстрану
сульфату.
В&=
#1079;аємодія
з іншими лік=
072;рськими
засобами та
інші види
взаємодій.=
У
ході
досліджень
було
продемонстl=
8;овано,
що подвійна
блокада
=
88;енін-ангіот&=
#1077;нзин-альдоl=
9;теронової
системи
(РААС) шляхом
комбінованl=
6;го
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
антагоністo=
0;в
рецепторів ангіотен
=
79;ину
ІІ або ал=
110;скірену
асоціюєтьсn=
3;
з підвищено=
02;
частотою
виникнення
таких
небажаних
явищ, як
артеріальнk=
2; гіпотенз=
10;я,
гіперкаl=
3;іємія
та
погіршення
функції
нирок (в тому
числі гостр
=
72;
ниркова
недостатніl=
9;ть),
у порівнянн=
10;
із
застосуванl=
5;ям
лише одного
засобу, що вп=
1083;иває
на РААС (див.
розділи
«Протипокаk=
9;ання»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та «Фарм
=
72;кодинаміка=
span>»).
Протипоказ=
072;ні
комбінації.
Методи
екстракорпl=
6;ральної
терапії, в
результаті
яких
відбуваєтьl=
9;я
контакт
крові з
негативно
зарядженимl=
0;
поверхнями,
такі як
діаліз або
гемофільтрk=
2;ція
із
використанl=
5;ям
певних
мембран з
високою інт
=
77;нсивністю
потоку
(наприклад
мембран з по=
083;іакрилоніт&=
#1088;илу)
та аферез
ліпопротеїl=
5;ів
низької
щільності і
=
79;
застосуванl=
5;ям
декстрану
сульфату – з
огляду на
підвищений
ризик
розвитку
тяжких
анафілактоo=
1;дних
реакцій (див. &=
#1088;озділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Якщо таке
лікування
необхідне,
слід
розглянути
питання про
використанl=
5;я
іншої
діалізної
мембрани аб
=
86;
застосуванl=
5;я
іншого клас
=
91;
антигіпертk=
7;нзивних
засобів.
К&=
#1086;мбіноване
застосуванl=
5;я
препарату Б
=
88;юміприл
із
лікарськимl=
0;
засобами, що
містять
аліскірен,
протипоказk=
2;не
пацієнтам і
=
79;
цукровим
діабетом аб
=
86;
помірно
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
нирок і не
рекомендовk=
2;не
іншим
категоріям
пацієнтів
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Комб&=
#1110;нації,
що вимагают=
00;
запобіжних
заходів.
Солі
калію,
гепарин,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики т
=
72;
інші активн=
10;
речовини, що
збільшують рівень
калію у
плазмі кров=
10;
(включаючи
антагоністl=
0;
ангіотензиl=
5;у
ІІ,
триметоприl=
4;,
такролімус,
циклоспориl=
5;). Може
виникнути
гіперкалієl=
4;ія,
тому потріб
=
85;о
ретельно ко
=
85;тролювати
рівень
калію у
плазмі кров=
10;.
Анти&=
#1075;іпертензив=
;ні
лікарські
засоби (напр=
080;клад
діуретики) т=
072;
інші
речовини,
здатні зниж
=
91;вати
артеріальнl=
0;й
тиск
(наприклад н=
110;трати,
трициклічнo=
0;
антидепресk=
2;нти,
анестетики,
алкоголь,
баклофен,
альфузозин,
доксазозин,
празозин,
тамсулозин,
теразозин<=
span
style=3D'color:black;mso-fareast-language:UK'>). Сліk=
6;
очікувати
збільшення
ризику
виникнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
(див.
=
88;озділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
стосовно
діуретиків).
Вазо&=
#1087;ресорні
симпатомімk=
7;тики
та інші п&=
#1088;епарати
(наприклад
ізопротереl=
5;ол,
добутамін,
допамін,
=
77;пінефрин),
які можуть
зменшити
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
препарату =
Брюміприл. Рек=
;омендуєтьс=
03;
ретельно
контролюваm=
0;и
артеріальнl=
0;й
тиск.
Алоп&=
#1091;ринол,
імунодепреl=
9;анти,
кортикостеl=
8;оїди,
прокаїнаміk=
6;,
цитостатикl=
0;
та інші речо=
074;ини,
що можуть
спричиняти
зміни карти
=
85;и
крові. Під&=
#1074;ищена
ймовірністn=
0;
виникнення
гематологіm=
5;них
реакцій (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Солі
літію. Інгібітори
АПФ можуть
зменшити
екскрецію л=
10;тію,
що може
призвести д
=
86;
збільшення
токсичностo=
0;
літію.
Необхідно
ретельно
контролюваm=
0;и
рівень
літію.
Прот&=
#1080;діабетичні
засоби,
включаючи
інсулін. Можу&=
#1090;ь
виникнути
гіпоглікемo=
0;чні
реакції.
Рекомендуєm=
0;ься
ретельно
контролюваm=
0;и
рівень
глюкози у
крові.
Нест&=
#1077;роїдні
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП)
і
ацетилсаліm=
4;илова
кислота.
Очікується
зниження
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту
препарату Брюміприл
Сіль.=
При
надмірному
споживанні
солі можлив
=
77;
послабленнn=
3;
гіпотензивl=
5;ого
ефекту
препарату.
Спец&=
#1080;фічна
гіпосенсибo=
0;лізація.
Внаслідок
інгібуваннn=
3;
АПФ зростає
імовірністn=
0;
виникнення =
10;
тяжкість
анафілактиm=
5;них
і
анафілактоo=
1;дних
реакцій на
отруту кома
=
93;.
Вважається,
що такий
ефект може
також
спостерігаm=
0;ися
і щодо інших алергенів.=
Інгібітори
мішені р
=
72;паміцину
у ссавців (mTOR)
або вілд
=
72;гліптин:
Можливе
підвищення
ризику
розвитку ангіоневро=
1090;ичного
набряку у
пацієнтів,
які
одночасно
отримують
такі засоби,
як
інгібітори mTOR
(наприклад темсирол=
10;мус,
евероліl=
4;ус,
сиролімm=
1;с)
або вілд
=
72;гліптин.
Розпочинатl=
0;
таку терапі=
02;
слід з
обережністn=
2;
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Ос=
086;бливості
застосуванl=
5;я.
О&=
#1089;обливі к=
атегорії
пацієнтo=
0;в.
Подвійl=
5;а
блокада
=
88;енін-ангіот&=
#1077;нзин-альдоl=
9;теронової
системи (Р=
ААС).
Існують
доказові
дані на кори=
089;ть
того, що
одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
антагоністo=
0;в
рецепторів ангіотен
=
79;ину
ІІ або ал=
110;скірену
підвищує
ризик
артеріальнl=
6;ї
гіпотенk=
9;ії,
гіперкаl=
3;іємії
та
погіршення
функції
нирок (у тому
числі розви
=
90;ку
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті).
У зв’язку з
цим подвійн
=
72;
блокада РАА
=
57;
шляхом комб=
10;нованого
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, антагон=
110;стів
рецепторів ангіотен
=
79;ину
ІІ або ал=
110;скірену
не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділи
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій» =
10;
«Фармакl=
6;динаміка»).
Якщо терапі=
03;
у вигляді
такої
подвійної
блокади
розцінюєтьl=
9;я
як абсолютн
=
86;
необхідна,
вона має
застосовувk=
2;тися
лише під
наглядом
спеціалістk=
2;
та за умови
частого і
ретельного
контролю
функції
нирок, вміст=
091;
електролітo=
0;в
та рівня
артеріальнl=
6;го
тиску.
І&=
#1085;гібітори
АПФ і
антагоністl=
0;
рецепторів ангіотен
=
79;ину
ІІ не можна
одночасно
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
Пацієнти,
у яких існує
особливий
ризик виник
=
85;ення
артеріальнl=
6;ї
гіпотенk=
9;ії.
i=
5;ацієнти
- =
з тяжкою
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю;
- = з декомпенсоk= 4;аною застійною серцевою не = 76;остатністю;<= o:p>
- =
з
гемодинаміm=
5;но
значущою
перешкодою для пl=
8;итоку
або відтоку
крові з
лівого
шлуночка
(наприклад з=
110;
стенозом
аортальногl=
6;
або мітраль
=
85;ого
клапана);
- =
з
однобічним
=
89;тенозом
ниркової
артерії при
наявності д
=
88;угої
функціонуюm=
5;ої
нирки;
- =
у яких існує
або може
розвинутисn=
3;
нестача l=
8;ідини
або
електролітo=
0;в
(включаючи
тих, хто отри=
1084;ує
діуретики);
- =
із цирозом
печінки
та/або
асцитом;
- =
яким
виконують
обширні
хірургічні
втручання
або під
час
анестезії і
=
79;
застосуванl=
5;ям
препаратів,
що
спричиняютn=
0;
артеріальнm=
1;
гіпотензію.
Я=
1082;
правило,
рекомендуєm=
0;ься
провести
корекцію
дегідратацo=
0;ї,
гіповолеміo=
1;
або нестачі
електролітo=
0;в
до початку
лікування
(однак для
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
такі
корегуючі
заходи слід
ретельно
зважити щод
=
86;
ризику
виникнення
перевантажk=
7;ння
об’ємом).
У
пацієнтів з
порушеннямl=
0;
функції
печінки
відповідь н
=
72;
лікування
препаратом Брюміприл може
бути або
посиленою,
або
зменшеною. Крім тог
=
86;,
у пацієнтів
із тяжким
цирозом печ=
10;нки,
який
супроводжуn=
8;ться
набряками т
=
72;/або
асцитом,
активність
ренін-ангіо
=
90;ензинової
системи
може бути
істотно
підвищеною;
тому під час
лікування
цих хворих
необхідно
виявляти
особливу
обережністn=
0;.
Тран&=
#1079;иторна
або
персистуючk=
2;
серцева нед
=
86;статність
після
інфаркту
міокарда.
Паці&=
#1108;нти,
у яких існує
ризик
виникнення
серцевої аб
=
86;
церебральнl=
6;ї
ішемії у разі
гострої
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії. У
початковій
фазі
лікування
потрібен ос
=
86;бливий
медичний
нагляд.
Паці&=
#1108;нти
літнього
віку. Див. &=
#1088;озділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози».
Хіру&=
#1088;гічне
втручання.=
Якщо
це можливо,
то лікуванн=
03;
інгібітораl=
4;и
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту,
такими як
раміприл=
;,
слід
припинити з
=
72;
1 день до
проведення
хірургічноk=
5;о
втручання.
Конт&=
#1088;оль
функції нирок. Ф=
ункцію
нирок потрібно оцінюват
=
80;
до і під
час пров
=
77;дення
лікуванl=
5;я
та корег
=
91;вати
дозу,
особливо у перші тижні
лікуванl=
5;я.
Особливо ретельний
контроль потрібен
за паціє
=
85;тами
з поруше
=
85;ням
функції нирок (ди=
1074;.
розділ &laq=
uo;Спосіб застосув
=
72;ння
та дози&raq=
uo;). Існує ризик
погіршеl=
5;ня
нирковоo=
1;
функції,
особливо у пацієнті
=
74;
із з
=
72;стійною
серцевоn=
2;
недостаm=
0;ністю
або після п
=
77;ресадки
нирки,
а також у
разі
ураження
ниркових
судин, в тому
числі у
пацієнтів з
h=
0;нгіоневрот=
080;чний н&=
#1072;бряк. У пацієнтів,
які
=
86;тримували
інгібітl=
6;ри
АПФ, вклю=
095;аючи
раміп=
;рил,
спостерo=
0;гався
ангіонеk=
4;ротичний
набряк (див. розділ «
У =
разі
розвиткm=
1;
ангіонеk=
4;ротичного
набряку
прийом
препарату Брюміприл слід
припинити.
Потрібно
негайно
розпочати
невідкладнm=
1;
терапію.
Пацієнт
повинен зна
=
93;одитись
під
медичним
наглядом
протягом
щонайменше 12-24
годин і може
бути
виписаний
після повно
=
75;о
зникнення
симптомів.
У
пацієнтів,
які
отримували
інгібітори
АПФ,
включаючи раміприл,
спостерігаl=
3;ися
випадки
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
кишечнику
(див. розділ
«Побічні
реакції»). Ці
пацієнти
скаржилися
на біль у
животі (з
нудотою/блю
=
74;анням
або без них).
Анаф&=
#1110;лактичні
реакції l=
7;ід
час
десенсибілo=
0;зації. При
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ імовірн=
10;сть
виникнення =
10;
тяжкість
анафілактиm=
5;них
і
анафілактоo=
1;дних
реакцій на
отруту кома
=
93;
та інші
алергени
збільшуєтьl=
9;я.
Перед прове
=
76;енням
десенсибілo=
0;зації
слід тимчас
=
86;во
припинити
прийом
препарату Брюміприл
Гіпе&=
#1088;каліємія.<=
span
style=3D'color:black;mso-fareast-language:UK'> У
деяких
пацієнтів,
які
отримували
інгібітори
АПФ,
включаючи
препарат Б&=
#1088;юміприл, виникала<=
span
style=3D'color:black;mso-fareast-language:UK'>
гіперкалієl=
4;ія. До
групи ризик
=
91;
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
належать
пацієнти із
нирковою
недостатніl=
9;тю,
пацієнти ві
=
82;ом
від 70 років,
пацієнти з
неконтрольl=
6;ваним
цукровим
діабетом,
пацієнти, як=
110;
приймають
солі калію,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики, а
також інші
активні
речовини, що підвищуn=
2;ть
вміст калію =
091;
плазмі кров=
10;,
або пацієнт
=
80;
із такими
станами, як
дегідратацo=
0;я,
гостра серц
=
77;ва
декомпенсаm=
4;ія,
метаболічнl=
0;й
ацидоз. Якщо
сумісне
застосуванl=
5;я
вищезазначk=
7;них
препаратів
вважається доцільнl=
0;м,
то
рекомендуєm=
0;ься
регулярно
контролюваm=
0;и
рівень калі=
02;
у плазмі
крові (див. ро&=
#1079;діл
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємодій»).
Нейт&=
#1088;опенія/агрk=
2;нулоцитоз.=
u>
Випадки
нейтропеніo=
1;/агранулоци=
1090;озу,
а також
тромбоцитоl=
7;енії
і анемії
спостерігаl=
3;ися
рідко.
Також
повідомлялl=
6;ся
про
пригніченнn=
3;
функції
кісткового
мозку. З
метою
виявлення
можливої
лейкопенії
рекомендуєm=
0;ься
контролюваm=
0;и
кількість
лейкоцитів
=
91;
крові. Більш
частий
контроль
бажано
проводити н
=
72;
початку
лікування т
=
72; у
разі
порушення у
па=
1094;ієнта
функції<=
/span>
нирок, наяв&=
#1085;ості
су=
1087;утнього
колагенозу
(наприклад
системно&=
#1075;о
червоно&=
#1075;о
вовчака<=
/span> або с=
;клеродермії) або у разі
прийому інш<=
span
lang=3DUK style=3D'color:black;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK=
'>их
лікарськи&=
#1093;
засобів, які
можуть
спричинити
зміни
картини кро
=
74;і
(див. розд=
110;ли
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0; засобами
та інші види
взаємодій»
та «Побічні
реакції»).
Етні&=
#1095;ні
відмінностo=
0;.
Інгібітори
АПФ частіше
спричиняютn=
0;
ангіоневроm=
0;ичний
набряк у
пацієнтів н
=
77;гроїдної
раси, ніж
у
представниl=
2;ів
інших рас. Як
і щодо інш<=
span
lang=3DUK style=3D'color:black;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK=
'>их
інгібіторів АПФ,
гіпотензивl=
5;а
дія
раміприлу
може бути ме=
085;ш
вираженою у
пацієнтів
негроїдної
раси
порівняно і
=
79;
представниl=
2;ами
інших рас. Це
може бути
обумовлено
тим, що у
пацієнтів
негроїдної
раси з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
частіше спо
=
89;терігаєтьс=
1103;
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;
з низькою
активністю
реніну.
Каше&=
#1083;ь. При
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ повідом
=
83;ялося
про
виникнення
кашлю.
Характерниl=
4;
є те, що
кашель непр
=
86;дуктивний,
тривалий і
зникає після
припинення
терапії. При
диференціаl=
3;ьній
діагностицo=
0;
кашлю слід
пам’ятати п
=
88;и
можливість
виникнення
кашлю
внаслідок з
=
72;стосування
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Застос
=
91;вання
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
=
42;агітність.
Пр=
077;парат
протипоказk=
2;но
застосовувk=
2;ти
вагітним аб
=
86;
жінкам, які
планують
завагітнітl=
0;.
Якщо
вагітність
встановленk=
2;
під час тера=
087;ії,
прийом
препарату
слід негайн
=
86;
припинити і,
якщо
необхідно, –
замінити
іншим лікар
=
89;ьким
засобом,
дозволеним
до
застосуванl=
5;я
у вагітних
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Годуван
=
85;я
груддю. Через брак
інформації
щодо
застосуванl=
5;я
раміприl=
3;у
під час
годування
груддю (див.
розділ «Фар
=
84;акологічні
властивостo=
0;»)
не
рекомендуєm=
0;ься
призначати
цей препара
=
90;
жінкам, які
годують
груддю, та
бажано нада
=
74;ати
перевагу
іншим
лікарським
засобам, зас=
090;осування
яких під час
лактації є
більш безпе
=
95;ним,
особливо пр
=
80;
грудному
вигодовуваl=
5;ні
новонароджk=
7;них
або
недоношениm=
3;
немовлят.
Зд
=
72;тність
впливати на
швидкість
реакції при
керувані
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
Деякі
побічні
ефекти (певн=
110;
симптоми
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску,
наприклад
запаморочеl=
5;ня
або вертиго)
можуть
впливати на =
079;датність
кер=
увати
автомобілеl=
4;
або працюва
=
90;и
з іншими
механічнимl=
0;
засобами.
Ц&=
#1077;,
як правило,
можливо на
початку лік
=
91;вання
або при
переході ві
=
76;
терапії
іншими
препаратамl=
0;
на лікуванн=
03;
препаратом
=
41;рюміприл.
Після
прийому
першої дози
або
подальшого
=
87;ідвищення
дози не
бажано
керувати
транспортнl=
0;м
засобом або
працювати з
іншими меха
=
85;ізмами
протягом
кількох
годин.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Преп&=
#1072;рат
Брюміпр=
1080;л реко&=
#1084;ендується
приймати
щодня в один
і той самий
час. Препара=
090;
можна
приймати до, під час т=
072;
після їди,
оскільки
прийом їжі н=
077;
впливає на
біодоступнo=
0;сть
препарату.
Кап=
;сулу
необхідно
ковтати
цілою,
запиваючи
достатньою
кількістю
рідини
(приблизно ½
склянки). Кап=
1089;улу
не
слід жувати
або
подрібнюваm=
0;и.
За
неможливосm=
0;і
застосуванl=
5;я
призначеноo=
1;
дози
застосовувk=
2;ти
раміприl=
3;
у
відповідноl=
4;у
дозуванні.
Д&=
#1086;рослі.
Паці&=
#1108;нти,
які
застосовуюm=
0;ь
діуретики.=
На
початку
лікування
препаратом Брюміприл може
виникати
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
розвиток
якої є більш
імовірним у
пацієнтів, я=
082;і
одночасно
отримують
діуретики. У
подібних
випадках
рекомендуєm=
0;ься
виявляти
обережністn=
0;,
оскільки у
цих
пацієнтів м
=
86;жливе
зниження ОЦ
=
50;
та/або
кількості
електролітo=
0;в.
Бажа&=
#1085;о
припинити
застосуванl=
5;я
діуретика з
=
72;
2-3 дні до
початку
лікування
препаратом Брюміприл, якщо це
можливо (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
У
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
яким не можн=
072;
відмінити
діуретик,
лікування раміприлом слід
починати з
дози 1,25 мг*=
. Слід
ретельно
контролюваm=
0;и
функцію нир
=
86;к
та рівеl=
5;ь
калію у
крові.
Подальше
дозування п
=
88;епарату
Брюміприл<=
span
style=3D'color:black;mso-fareast-language:UK'> слід
корегувати
залежно від
цільового р=
10;вня
артеріальнl=
6;го
тиску.
Артеріальн&=
#1072;
гіпертензіn=
3;.
Дозу
слід піk=
6;бирати
індивідуалn=
0;но,
залежно від
особливостk=
7;й
стану паціє
=
85;та
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»)
та
результатіk=
4;
контрольниm=
3;
вимірювань
артеріальнl=
6;го
тиску. Б&=
#1088;юміприл м=
ожна
застосоk=
4;увати
як монотер&=
#1072;пію а=
бо
у комбін
=
72;ції
з іншими класами
Поча&=
#1090;кова
доза. Лікування
препаратом Брюміприл слід
розпочинатl=
0;
поступово,
починаючи з =
088;екомендова&=
#1085;ої
початкової
дози 2,5 мг на
добу.
У
пацієнтів з=
10;
значною
активацією
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи l=
7;ісля
прийому
початкової
дози може
виникати
значне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску. Для
таких
пацієнтів
рекомендовk=
2;на
початкова
доза
становить 1,25
мг*, а їх
лікування
потрібно
розпочинатl=
0; під
медичним
наглядом
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Титр&=
#1091;вання
дози та підтримуюча
доза. Дозу можна
подвоювати
кожні 2-4 тижні
до досягнен
=
85;я
цільового рівня
артеріальнl=
6;го
тиску;
максимальнk=
2;
доза препар
=
72;ту
Брюміприл<=
span
style=3D'color:black;mso-fareast-language:UK'>
становить 10
мг на добу. Як
правило,
препарат пр
=
80;ймають
1 раз на добу.
П=
;рофілак&=
#1090;ика
серцево-суk=
6;инних
захворюванn=
0;.
Поча&=
#1090;кова
доза.
Рекомендовk=
2;на
початкова
доза
препарату Брюміприл
становить 2,5
мг 1 раз на
добу.
Титр&=
#1091;вання
дози та підтримуюча
доза. Залежно від
індивідуалn=
0;ної
переносимоl=
9;ті
препарату
дозу слід
поступово
збільшуватl=
0;.
Рекомендуєm=
0;ься
подвоїти
дозу через 1-2
тижні
лікування, а
потім – ще
через 2-3 тижні
– збільшити
її до
цільової підтримую=
095;ої
дози 10 мг 1 раз
на добу.
Тако&=
#1078;
дивіться
наведену
вище
інформацію
стосовно до
=
79;ування
препарату
для пацієнт=
10;в, які
отримують
діуретики.
Лікування
захворюванl=
5;я
нирок.
Паціє&=
#1085;ти з
діабетом та
мікроальбуl=
4;інурією.
Поча&=
#1090;кова
доза.
Рекомендовk=
2;на
початкова
доза рамі&=
#1087;рилу
становить 1,25
мг*1 раз на добу.
Титр&=
#1091;вання
дози та підтримуюча
доза. Залежно від
індивідуалn=
0;ної
переносимоl=
9;ті
препарату
при
подальшому
лікуванні д
=
86;зу
збільшують.
Через 2 тижні
лікування
разову
добову дозу
рекомендуєm=
0;ься
подвоїти до 2,5
мг, а потім до 5
мг ще через 2
тижні
лікування.
Паціє&=
#1085;ти з
діабетом та
щонайменше
одним
фактором се
=
88;цево-судинн&=
#1086;го
ризику.
Поча&=
#1090;кова
доза.
Рекомендовk=
2;на
початкова
доза
препарату Брюміприл
становить 2,5
мг 1 раз на
добу.
Титр&=
#1091;вання
дози та підтримуюча
доза. Залежно від
індивідуалn=
0;ної
переносимоl=
9;ті
препарату
при
подальшому
лікуванні
дозу
збільшують.
Через 1-2 тижні
лікування
добову дозу раміприлу
Паціє&=
#1085;ти з
недіабетичl=
5;ою
нефропатієn=
2;,
про яку свід=
095;ить
наявність
макропротеo=
1;нурії
≥ 3 г/добу.
Поча&= #1090;кова доза. Рекомендовk= 2;на початкова доза рамі&= #1087;рилу становить 1,25 мг* 1 раз на добу. <= o:p>
Титр&=
#1091;вання
дози та підтримуюча
доза. Залежно від
індивідуалn=
0;ної
переносимоl=
9;ті
пацієнтом
препарату
при
подальшому
лікуванні
дозу
збільшують.
Через 2 тижні
лікування
разову
добову дозу
рекомендуєm=
0;ься
подвоїти до 2,5
мг, а потім до 5
мг ще через 2
тижні лікув
=
72;ння.
Серцева
недостатніl=
9;ть
із
клінічними
проявами.
Поча&=
#1090;кова
доза. Для
пацієнтів,
стан яких
стабілізувk=
2;вся
після
лікування
діуретикамl=
0;,
рекомендовk=
2;на
початкова
доза
становить 1,25
мг* на добу.
Титр&=
#1091;вання
дози та підтримуюча
доза. Дозу
препарату Брюміприл
титрують
шляхом її
подвоєння
через кожні 1-2
тижні до
досягнення
максимальнl=
6;ї
добової доз
=
80;
10 мг. Бажано
розподілитl=
0;
дозу на 2
прийоми.
Вторинна профілакт=
;ика
після
перенесеноk=
5;о
гострого ін
=
92;аркту
міокарда пр
=
80;
наявності
серцевої не
=
76;остатності.
Поча&=
#1090;кова
доза. Через 48 годи=
085;
після
виникнення
інфаркту
міокарда
пацієнтам,
стан яких є
клінічно та
гемодинаміm=
5;но
стабільним, =
087;ризначають
початкову
дозу 2,5 мг 2 раз
=
80;
на добу
впродовж 3
днів. Якщо
початкова
доза 2,5 мг пере=
;носиться
погано, тоді
слід
застосовувk=
2;ти
дозу 1,25 мг*=
2 разl=
0;
на добу
впродовж 2
днів з
подальшим п=
10;двищенням
до 2,5 мг та 5 мг 2
рази на добу.
Якщо дозу не
можна пo=
0;двищити
до 2,5 мг 2 рази н=
072;
добу,
лікування
слід
відмінити.
Тако&=
#1078;
дивіться
наведену
вище
інформацію
=
89;тосовно
дозування
препарату
для пацієнт=
10;в, які
отримують
діуретики.
Титр&=
#1091;вання
дози та підтримуюча
доза. У
подальшому
добову дозу
Коли
це можливо, підтримm=
1;ючу
добову дозу
розподіляюm=
0;ь
на 2 прийоми.
Якщо
дозу не можн=
072;
підвищи=
;ти
до 2,5 мг 2 рази н=
072;
добу,
лікування
слід
відмінити.
Досвіду лік
=
91;вання
пацієнтів і
=
79;
тяжкою (IV ФК за
класифікацo=
0;єю
NYHA) серцевою
недостатніl=
9;тю
одразу після
інфаркту
міокарда вс
=
77;
ще
недостатньl=
6;.
Якщо все ж
таки
прийнято рішення
про
лікування
таких
пацієнтів
цим
препаратом=
;,
рекомендуєm=
0;ься
розпочинатl=
0;
терапію з
дози 1,25 мг*=
1 раз
на добу і
будь-яке її
збільшення
проводити з
надзвичайнl=
6;ю
обережністn=
2;.
Особ&=
#1083;иві
категорії
пацієнтів.
Паці&=
#1108;нти
з порушення
=
84;
функції
нирок. Добова
доза для
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок
залежить ві
=
76;
показника
кліренсу
креатиніну
(див.
=
88;озділ
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;»):
- =
якщо
кліренс
креатиніну
становить ≥&nbs=
p;60
мл/хв,
необхідносm=
0;і
у корекції
початкової
дози (2,5
мг/на добу)
немає, а
максимальнk=
2;
добова доза
становить 10
мг;
- =
якщо
кліренс
креатиніну
становить
30-60 мл/хв,
необхідносm=
0;і
у корекції
початкової
дози (2,5
мг/на добу) не&=
#1084;ає, а
максимальнk=
2;
добова доза
становить 5
мг;
- =
якщо
кліренс
креатиніну
становить
10-30 мл/хв,
початкова
добова доза
становить &nbs=
p;
1,25 мг*/на
добу, а
максимальнk=
2;
добова доза =
722;
5 мг;
- =
пацієнти з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
які перебув
=
72;ють
на
гемодіалізo=
0;: при
гемодіалізo=
0;
раміприл=
;
виводиться
незначною
мірою;
початкова д
=
86;за
становить 1,25
мг*, а
максимальнk=
2;
добова доза =
211;
5 мг; препарат
слід
приймати
через
декілька
годин після =
087;роведення
сеансу
гемодіалізm=
1;.
Паці&=
#1108;нти
з порушення
=
84;
функції
печінки (див. роз
=
76;іл
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;»).
Лікування
препаратом Брюміприл
пацієнтів з
порушеннямl=
0;
функції
печінки слі
=
76;
розпочинатl=
0;
під
ретельним
медичним на
=
75;лядом,
а
максимальнk=
2;
добова доза =
091;
таких
випадках по
=
74;инна
становити 2,5
мг.
Паці&=
#1108;нти
літнього
віку. Початкова
доза повl=
0;нна
бути нижчою,
а подальше
титрування
дози слід
здійснюватl=
0;
більш
поступово з
огляду на
вищу
ймовірністn=
0;
виникнення
небажаних е
=
92;ектів,
особливо у
дуже старих
та немічних
пацієнтів. У
таких
випадках
слід
призначати
нижчу
початкову
дозу − 1,25 мг*=
раміприлу.
* З&=
#1072;стосовуват=
;и
лікарський
засіб у
відповідноl=
4;у
дозуванні у
відповідніl=
1;
лікарській
формі.
Діти.
Застосуван&=
#1085;я
раміприлу
дітям не
вивчалось,
тому цей
препарат не
рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
у
педіатричнo=
0;й
практиці.
<= o:p>
П&=
#1077;редозуванн=
;я.
Передо=
1079;ування
може
спричинити
надмірну пе
=
88;иферичну
вазодилатаm=
4;ію
(що супровод=
078;ується
вираженою
артеріальнl=
6;ю
гіпотензієn=
2;,
шоком),
брадикардіn=
2;,
порушення
електролітl=
5;ого
балансу та
ниркову
недостатніl=
9;ть.
За
станом
пацієнта
слід
ретельно
спостерігаm=
0;и
та проводит
=
80;
симптоматиm=
5;ну
та підтl=
8;имуючу
терапію. До
запропоновk=
2;них
лікувальниm=
3;
заходів
належать
первинна де
=
90;оксикація
(промивання
шлунка,
введення ад
=
89;орбентів),
а також
заходи,
спрямовані
на відновле
=
85;ня
стабільної
=
75;емодинамік=
1080;,
в тому числі
введення
агоністів
альфа-1
адренорецеl=
7;торів
або
ангіотензиl=
5;у
ІІ
(ангіотензи
=
85;аміду).
Раміприлат,
активний
метаболіт
раміприлу,
погано
виводиться
=
79; системноk=
5;о
кровотоку
шляхом
гемодіалізm=
1;.
Побіч=
085;і
реакції.
П=
1088;офіль
безпеки
препарату Брюміприл
Част&=
#1086;та
виникнення
побічних
реакцій кла
=
89;ифікується
таким чином:
дуже часто (≥
1/10); часто (від ≥ 1=
/100
до < 1/10); нечасто
(від ≥ 1/1 000 до < 1/100);
Кл
=
72;си
систем
органів |
Часто |
Нечас
=
90;о |
Рідко |
Дуже рідко |
Невід
=
86;мо |
З боку серц=
03; |
= |
Іm=
6;емія
міокар
=
76;а,
включаючи
стенокарді=
102;
або інфаркт &=
#1084;іокарда;
тахікардія;
аритмія;
відчуття п=
086;силеного
серцебиття;
периферич
=
85;і
набряки |
= | ||
З боку
крові та
лімфатично=
111;
системи |
= |
Еl=
6;зинофілія |
Зменшення
кількості
лейкоцитів
(включаючи
нейтропені=
102;
або
агранулоци=
090;оз),
зменшення
кількості
еритроциті=
074;,
зниження рівня
гемоглобін=
091;,
зменшення
кількості
тромбоциті=
074; |
Нk=
7;достатніст=
100;
кісткового
мозку,
панцитопен=
110;я,
гемолітичн=
072;
анемія |
|
З
боку
нервової
системи |
Головний
біль,
запамороче=
085;ня |
Вk=
7;ртиго,
парестезія,
агевзія,
дисгевзія |
Тремор,
порушення рівнова=
075;и |
Цk=
7;ребральна
ішемія, у=
span>
тому числі
ішемічний
інсульт і
транзиторн=
072;
ішемічна
атака;
порушення
психомотор=
085;их
функцій;
відчуття
печіння;
паросмія |
|
З |
= |
Пl=
6;рушення
зору,
включаючи
нечіткість
зору |
|
||
З
боку
органів
слуху та
лабіринту |
= | = |
Порушення
слуху, дзвін
у вухах |
||
З
боку
дихальної
системи |
Нk=
7;продуктив-н=
1080;й
подразнюва=
083;ь-ний
кашель, брон&=
#1093;іт,
синусит,
задишка |
Бl=
8;онхоспазм,
у то
=
84;у
числі
загостренн=
103;
астми; |
= | ||
З боку |
Зk=
2;пальні
явища у
шлунково-ки=
1096;ковому
тракті,
розлади тра=
1074;лення,
дискомфорт |
Панкреатит
(у
поодиноких
випадках
повідомлял=
086;ся
про
летальні
наслідки
при застосу=
1074;анні
інгібіторі=
074;
АПФ), під&=
#1074;ищення
рівня
ферментів
підшлунков=
086;ї
залози,
ангіоневро=
090;ич-ний
набряк
тонкого киш=
1077;чнику,
біль у
верхній
частині
живота, вклю&=
#1095;аючи
гастрит,
запор,
сухість у
роті |
Глосит |
Аm=
2;тозний
стоматит |
|
З |
= |
Порушення
функції
нирок,
включаючи
гостру
ниркову
недостатні=
089;ть;
збільшення
сечоутворе=
085;ня,
погіршення
перебігу фо=
1085;ової
протеїнурі=
111;,
підвищ
=
77;ння
рівня
сечовини у
крові;
підвищення
рівня
креатиніну
у крові |
= | ||
Розлади з
боку шкіри
та підш=
082;ірних
тканин |
Вl=
0;сипання,
зокрема
макуло-папу=
1083;ьозні |
Аl=
5;гіоневро-ти=
1095;ний
набряк; у
дуже
виняткових
випадках –
порушення
прохідност=
110;
дихальних
шляхів
внаслідок
ангіоневро-=
1090;ичного
набряку, яке
може мати
летальний
наслідок;
свербіж, =
1075;іпергідро=
з |
Ексфоліати=
;в-ний
дерматит, кропив’ян=
ка,
оніхоліз |
Рk=
7;акція
фоточут- |
Тl=
6;ксичний
епідер
=
84;альний
некроліз,
синдром
Стівенса-Дж=
1086;нсона,
мультиформ=
085;а
еритема,
пемфігус,
загостренн=
103;
перебігу
псоріазу,
псоріатичн=
080;й
дерматит,
пемфігоїдн=
072;
або
ліхеноїдна
екзантема
або
енантема, ал&=
#1086;пеція |
З боку
опорно-рухо=
1074;ого
апарату та
сполучної
тканини |
М̵=
7;язові
спазми,
міалгія |
Аl=
8;тралгія |
= | ||
З боку ендокр
=
80;нно&=
#1111; систем=
080; |
= | = | = |
Сl=
0;ндром
неналежної
секреції
антидіурет=
080;чного
гормону
(СНСАГ) |
|
Мk=
7;таболічні
та алім=
077;нтарні
розлади |
Підвищ
=
77;ння
рівня калію
у крові |
Аl=
5;орексія,
зниження
апетиту |
= |
Зl=
5;иження
рівня
натрію у
крові |
|
З
боку судин
розлади |
Аl=
8;теріальна
гіпотензія,
ортостатич=
085;е
зниження ар=
1090;еріального
тиску,
синкопе |
Вo=
0;дчуття
припливів |
Стеноз
судин,
гіпоперфуз=
110;я,
васкуліт |
Фk=
7;номен
Рейно |
|
Пl=
6;рушення
загального
стану |
Бo=
0;ль
у грудя=
093;,
втомлювані=
089;ть |
Пірекс=
10;я |
Астенія |
||
З боку
імунної
системи |
= | = | = |
Анафілакти=
;чні
та
анафілакто=
111;дні
реакції, =
1087;ідвищення
рівня
антинуклеа=
088;- |
|
З
боку
печінки та
жовчовивід=
085;их
шляхів |
= |
Підвищ
=
77;ння
рівня
печінкових
ферментів
і/або кон’юг&=
#1072;тів
білірубіну |
Холестатич=
;на
жовтяниця,
пошкодженн=
103;
печінкових
клітин |
Гl=
6;стра
печінкова
недостатні=
089;ть,
холестатич=
085;ий
або
цитолітичн=
080;й
гепатит (у
дуже
виняткових
випадках – з
летальним
наслідком) |
|
З
боку
репродукти=
074;ної
системи та
молочних за=
1083;оз
|
= |
Транзиторн=
;а
еректильна
імпотенція,
зниження
лібідо |
= |
Гo=
0;некомастія |
|
З боку
психіки |
= |
Зl=
5;иження
настрою,
тривожніст=
100;,
нервовість,
неспокій,
порушення
сну,
включаючи сонливі=
089;ть
|
Стан
сплутаної свідомо=
089;ті |
Пl=
6;рушення
уваги |
Повідомлен=
085;я
про
підозрюванo=
0;
побічні реа
=
82;ції.
П&=
#1086;відомлення
про
підозрюванo=
0;
побічні реа
=
82;ції
у період
після
реєстрації
препарату є
важливим
заходом. Вон=
080;
дозволяють
продовжуваm=
0;и
моніторинг
за
співвідношk=
7;нням
«користь/ри
=
79;ик»
при
застосуванl=
5;і
даного
лікарськогl=
6;
засобу.
М&=
#1077;дичним
працівникаl=
4;
необхідно
повідомлятl=
0;
про випадки
будь-яких
побічних
реакцій за
допомогою
системи
=
92;армаконагл=
1103;ду
України.
Термін
придатностo=
0;.
2 роки.
=
59;мови
зберігання.
= 047;берігати при температурo= 0; не вище 25 °= span>С.
= 047;берігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.
Упаков=
1082;а.
П=
о 7
капсул у блі=
089;тері,
по 8 блістері=
1074;
у картонній
коробці.
Катего=
1088;ія
відпуску.
З=
а
рецептом.
Виробни
=
82;.
Відпові
=
76;альний
за випуск
серії:
Б=
РЮФАРМЕКСПi=
4;РТ
с.п.р.л./BRUPHARMEXPORT s.p.r.l.
<= o:p>
Місцез
=
85;аходження
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
14,
вул. Де ля
Гротт, 1020
Брюссель,
Бельгія/14 rue de la Grottе, 1020 Bru=
ssels, Belgium.
Заявни=
1082;.
Б=
РЮФАРМЕКСПi=
4;РТ
с.п.р.л./BRUPHARMEXPORT =
span>s.p.r.l.
Місцез=
1085;аходження
заявника.
14, вул. Де ля Гротт, 1020 Брюс=
;сель, Беl=
3;ьгія/14 rue de la Grottе, 1=
020
Brussels, Belgium.=