MIME-Version: 1.0
Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D3C297.CBF752B0"
Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®.
------=_NextPart_01D3C297.CBF752B0
Content-Location: file:///C:/68099253/UA84060101_1C13.htm
Content-Transfer-Encoding: quoted-printable
Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування|вживанню| лікарського засобу
СЕРТРАЛОФТ 25, СЕРТРАЛОФТ 5=
0,
СЕРТРАЛОФТ 100
(SERTRALOFT 25, SERTRALOFT 50, SERTRALOFT 100)=
Склад:
діюча ре=
човина:
sertraline;
1 таблетка|=
таблетку|
містить|утримує| сертраліну
гідрохлориду у перерахуванні на сертралін 25 мг або 50 мг, або 100 мг|;
допоміжні речовини:
дозування 25 мг – =
i>целюлоза
мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон, лактози моногідрат, магнію
стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, суха суміш «Opadry II yellow», що містить ти=
тану
діоксид (Е 171), тальк, поліетиленгліколь, спирт полівініловий, заліза оксид
жовтий (Е 172), тартразин (Е 102) =
(у
вигляді алюмінієвого лаку);
дозування 50 мг – целюл=
оза
мікрокристалічна, повідон, лактози моногідрат, магнію стеарат, кремнію діок=
сид
колоїдний безводний, індигокармін (Е 132), суха суміш «Opadry II white», що містить ти=
тану
діоксид (Е 171), тальк, поліетиленгліколь, спирт полівініловий;
дозування 100 мг – целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, пові=
дон,
целактоза [суміш лактози моногідрату і целюлози порошкоподібної (75:25)],
кислота стеаринова, гіпромелоза|<=
/span>,
титану діоксид (Е 171), тальк.
Лікарська форма. Таблетки|таблетки|, в=
криті
оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, з двоопуклою поверхнею, в=
ід
світло-жовтого до жовтого кольору (дозування 25 мг), блакитного|голубого| кольору (дозування 50=
мг)
або білого кольору (дозування 100 мг). На поперечному розрізі видно два шар=
и.
На поверхні таблеток допускаються мармуровість і вкраплення (дозування 100 =
мг).
=
=
Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного| захоплення |захвата|
серотоніну (СІЗЗС). Код АТX N06A В06.
Фармакол=
огічні
властивості. =
Фармакод=
инаміка. =
Механізм дії. Сертралін є потужним та специфічним інгібітором
нейронального захоплення серотоніну (5-НТ) in vitro, яке в організмі
тварин призводить до потенціювання ефектів 5-НТ. Сертралін має лише дуже слабкий вплив на процеси зворо=
тного
нейронального захоплення норадреналіну та дофаміну. У клінічних дозах сертр=
алін
блокує захоплення серотоніну у тромбоцитах людини. Препарат не виявляє
стимулюючої, седативної, антихолінергічної або кардіотоксичної дії в
експериментах на тваринах, не виявляє седативної дії та не впливає на
психомоторні функції у здорових добровольців. Оскільки сертраліну властиве
селективне інгібування зворотного захоплення 5-НТ, він не стимулює
катехоламінергічну активність. Засіб не має афінності до мускаринових
(холінергічних), серотонінергічних, дофамінергічних, адренергічних,
гістамінергічних, ГАМК- чи бензодіазепінових рецепторів. Тривале застосуван=
ня
сертраліну у тварин призводило до зменшення активності норадреналінових
рецепторів мозку, що спостерігається і при застосуванні інших ефективних у
клінічній практиці антидепресантів та антиобсесивних засобів. Сертралін не
викликає розвитку медикаментозного зловживання, стимулюючого ефекту чи відч=
уття
тривоги.
Є дані, =
що
частота рецидивів у пацієнтів з великим депресивним епізодом, які приймали
сертралін, була статистично значущо нижчою порівняно з пацієнтами, які прий=
мали
плацебо. Відомо, що у пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР=
) відсоток відповіді на терапію сертраліном серед
чоловіків був нижчим порівняно з жінками. У пацієнтів дитячого віку з обсес=
ивно-компульсивним
розладом (ОКР), які приймали сертралін, спостерігалося статистично більш
значуще покращання, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Фармакокінетика
сертраліну у діапазоні доз від 50 до 200 мг є дозозалежною. Протягом 14-денного прийому сертраліну із дозу=
ванням
50–200 мг (перорально, 1 раз на добу), пік концентрації сертраліну у плазмі
крові досягається через 4,5–8,4 години після щоденного прийому. Їжа суттєво=
не
змінює біодоступність сертраліну у таблетках.
Розподіл.=
Приблизно 98 % циркулюючого сертраліну зв’язується з
білками плазми крові.
Біотрансформація. Сертралін зазнає інтенсивного пресистемного метаболіз=
му
(«ефект першого проходження») у печінці.
Елімінація. Середній
період напіввиведення сертраліну становить приблизно 26 годин (у діапазоні =
від
22 до 36 годин). Відповідно до термінального періоду напіввиведення
спостерігається кумуляція препарату (зі збільшенням його рівня приблизно
удвічі) при досягненні рівноважних концентрацій, які спостерігаються після
застосування препарату у дозі 1 раз на добу протягом 1 тижня. Період
напіввиведення N-дезметилсертраліну становить 62–104 години. Сертралін та
N-дезметилсертралін інтенсивно метаболізуються в організмі людини, їх
кінцеві метаболіти виводяться з калом та сечею в однакових кількостях. Тіль=
ки
дуже незначна частина (< 0,2 %) сертраліну виводиться із сечею у незміне=
ному
вигляді.
Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів.
Діти з ОКР. У
рівноважному стані при застосуванні препарату у дозі 200 мг концентрації
сертраліну у плазмі крові дітей віком 6–12 років суттєво вищі порівняно з
такими у дітей віком 13–17 років та дорослими. Не спостерігалося значущих
відмінностей між показниками кліренсу у хлопчиків та дівчаток. Таким чином,=
для
застосування препарату дітям, особливо з низькою масою тіла, рекомендується
низька початкова доза і її збільшення при титруванні дози з кроком у 25 мг.
Підліткам можна застосовувати такі ж дози, що й у дорослих.
Підлітки та пацієнти літнього віку. Фармакокінетичний профіль сертраліну у підлітків та в
осіб літнього віку значуще не відрізняється від такого у дорослих віком 18–=
65
років.
Порушення функцій печінки. У пацієнтів з ушкодженням печінки період напіввиведення сертраліну
подовжується і площа під фармакокінетичною кривою (AUC) збільшується втричі
(див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).=
Порушення функції нирок. У пацієнтів із порушенням функції нирок помірного чи тяжкого ступеня не
відзначалося значущої кумуляції сертраліну.
Клінічні характер=
истики.
Показання. Великі депресивні епізоди (ВДЕ), запобігання
рецидиву ВДЕ, панічні розлади з наявністю або відсутністю агорафо=
бії,
обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у дорослих та дітей 6–17 років, соціальний тривожний розл=
ад,
посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
=
Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-я=
кої
з допоміжних речовин.
Протипоказане застосування сертраліну разом з інгібіторами моноамінокси=
дази
(МАО) незворотної дії у зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому з
проявами таких симптомів, як збудження, тремор та гіпертермія. Розпочинати терапію сертраліном не можна щонай=
менше
протягом 14 днів після припинення курсу лікування інгібітором МАО незворотн=
ої
дії. Застосування сертраліну слід припинити щонайменше за 7 днів до початку
терапії інгібітором МАО незворотної дії. Протипоказане одночасне
застосування сертраліну та пімозиду (див. розділ «Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
=
Взаємодія з іншими лікарсь=
кими
засобами та інші види взаємодій. <=
/span>
Протипоказано одночасне застосування із сертраліном.<=
/span>
Інгібітори моноаміноксидази (МАО).
Інгібітори МАО незворотної дії (наприклад селегілін).=
Протипоказане застосування сертраліну разом з інгібіторам=
и МАО незворотної дії, такими як селегілін. Сертралін не м=
ожна
призначати щонайменше протягом 14 днів після припинення курсу лікування
інгібіторами МАО незворотної дії. Застосування сертраліну слід припи=
нити
щонайменше за 7 днів до початку терапії інгібіторами МАО незворотної дії (д=
ив.
розділ «Протипоказання»).
Селективний інгібітор зворотної дії МАО-А (моклобемід=
). У зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому =
не
слід застосовувати сертралін у комбінації з селективними інгібіторами МАО
зворотної дії, такими як моклобемід. Після їх відміни період до початку тер=
апії
сертраліном може бути коротшим за 14 днів, а після відміни сертраліну до
початку терапії інгібіторами МАО зворотної дії — щонайменше 7 днів (див. ро=
зділ
«Протипоказання»).
Неселективні інгібітори МАО зворотної дії (лінезолід)=
. Антибіотик
лінезолід є слабким неселективним інгібітором МАО зворотної дії, який не сл=
ід
застосовувати пацієнтам, які приймають сертралін (див. розділ
«Протипоказання»).
Пімозид. При однократному
прийомі низької дози пімозиду (2 мг) спостерігалося збільшення рівня пімози=
ду,
яке не супроводжувалося жодними змінами показників ЕКГ. Хоча механізм цієї
взаємодії невідомий, одночасне застосування сертраліну і пімозиду протипока=
зане
у зв’язку з вузьким терапевтичним діапазоном пімозиду (див. розділ
«Протипоказання»).
Не рекомендується одночасне застосування із сертралін=
ом.
Засоби, які пригнічують центральну нервову систему і
алкоголь. Одночасне застосування сертраліну у дозі 200 мг на до=
бу
не потенціювало ефекти алкоголю, карбамазепіну, галоперидолу чи фенітоїну щ=
одо
когнітивних та психомоторних функцій у здорових учасників дослідження, одна=
к одночасне
застосування сертраліну з алкоголем не рекомендується.
Інші серотонінергічні лікарські засоби (див. розділ «Особливості застосування»).
Потребує обережності одночасне призначення сертраліну з фентанілом (що
застосовується переважно під час загального наркозу та в терапії хронічного
болю), іншими серотонінергічними препаратами (в тому числі іншими
серотонінергічними антидепресантами, триптанами) та іншими опіоїдними засоб=
ами.
Потрібні особливі запобіжні заходи при застосуванні р=
азом
із сертраліном.
Препарати, які подовжують інтервал QT. Ризик подовження інтервалу QTc і/або шлуночкових аритмій (наприклад
шлуночкової тахікардії типу «пірует») підвищується у разі одночасного
застосування з іншими препаратами, які подовжують інтервал QTc (наприклад д=
еякі
антипсихотичні засоби й антибіотики) (див. розділ «Особливості застосування=
»).
Літій. Є дані, що
одночасний прийом сертраліну та літію значущо не змінював фармакокінетику
літію, однак призводив до посилення тремору, що свідчить про можливу
фармакодинамічну взаємодію. При одночасному застосуванні сертраліну та літію
слід забезпечити належний контроль.
Фенітоїн. Тривалий прийом
сертраліну 200 мг/добу не спричиняє клінічно значущого пригнічення метаболі=
зму
фенітоїну. Незважаючи на це, слід рекомендувати проведення моніторингу
концентрацій фенітоїну у плазмі крові протягом початкового етапу терапії
сертраліном із відповідною корекцією дози фенітоїну. Крім того, одночасне
застосування з фенітоїном може спричинити зниження концентрації сертраліну у
плазмі крові. Не можна виключити можливіс=
ть
зниження плазмових рівнів сертраліну під впливом інших індукторів ферменту
CYP3A4, зокрема фенобарбіталу, карбамазепіну, препаратів звіробою та
рифампіцину.
Триптани. Надходили поодино=
кі
повідомлення щодо розвитку слабкості, гіперрефлексії, порушення координації,
відчуття збентеження, тривоги та збудження при одночасному застосуванні
сертраліну та суматриптану. Симптоми серотонінового синдрому можуть також розви=
ватися
при застосуванні інших препаратів цього ж класу (триптанів). Якщо одночасне
лікування сертраліном та триптанами є необхідним з клінічної точки зору, сл=
ід
забезпечити відповідний нагляд за пацієнтом (див. розділ «Особливості
застосування»).<=
/o:p>
Варфарин. Одночасне застосу=
вання
сертраліну у дозі 200 мг/добу та варфарину призводило до незначного, але
статистично значущого збільшення протромбінового часу, що може у деяких
рідкісних випадках призвести до порушень міжнародного нормалізованого
відношення (МНВ). Тому слід ретельно контролювати показник протромбінового =
часу
на початку лікування сертраліном та при його відміні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами, з дигоксином,
атенололом, циметидином. Одночасне
застосування з циметидином призводило до суттєвого зниження кліренсу
сертраліну. Клінічне значення цих змін не з’ясоване. Сертралін не впливає на
β-адреноблокуючі властивості атенололу. При одночасному застосуванні
сертраліну у дозі 200 мг/добу та дигоксину не було виявлено ніякої взаємоді=
ї.
Лікарські засоби, що впливають на функцію тромбоцитів=
. Може підвищуватися ризик виникнення кровотечі при
одночасному застосуванні СІЗЗС з лікарськими засобами, що впливають на
тромбоцитарну функцію (нестероїдними протизапальними препаратами,
ацетилсаліциловою кислотою і тиклопідином), чи іншими лікарськими засобами,=
що
можуть збільшувати ризик кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»)=
.
Блокатори нервово-м’язової передачі. СІЗЗС можуть зменшувати активність
холінестерази в плазмі крові, що призводить до подовження блокування
нервово-м’язової передачі мівакурієм або іншими блокаторами нервово-м’язової
передачі.<=
/span>
Засоби, =
що
метаболізуються за участю цитохрому Р450. Сертралін може дія=
ти як
слабкий чи помірний інгібітор ізоферменту CYP 2D6. Тривалий прийом сертралі=
ну у
дозі 50 мг/добу призводив до помірного підвищення рівноважних концентрацій
дезипраміну (показника активності ізоферменту
CYP 2D6) у плазмі крові. Клінічно значущі взаємодії можуть відбувати=
ся з
іншими субстратами CYP 2D6 з
вузькими терапевтичними діапазонами, такими як протиаритмічні засоби класу =
1С
(пропафенон, флекаїнід), трициклічні антидепресанти і типові антипсихотичні
засоби, особливо на тлі застосування сертраліну у вищих дозах. Сертралін не
виступає клінічно значущим інгібітором ізоферментів CYP 3А4, CYP 2С9, CYP 2=
С19
та CYP 1А2. Це підтверджується результатами досліджень взаємодії препаратів=
in
vivo із застосуванням субстратів CYP 3А4 (ендогенного кортизолу,
карбамазепіну, терфенадину, алпразоламу), субстрату CYP 2С19 (діазепаму) і
субстратів CYP 2С9 (толбутаміду, глібенкламіду і фенітоїну). Результати дос=
ліджень
in vitro свідчать про те, що сертралін має дуже малий потенціал
інгібування CYP 1А2 або не має його взагалі.
Існують дані, що=
прийом
трьох склянок грейпфрутового соку щодня призводив до підвищення плазмових
рівнів сертраліну майже на 100 %. Тому слід уникати прийому грейпфрутового =
соку
під час застосування сертраліну (див. розділ «Особливості застосування»). Не
можна виключити можливість значно більшого підвищення експозиції сертраліну=
при
одночасному застосуванні з потужними інгібіторами ферменту CYP3A4, зокрема
інгібіторами протеаз, кетоконазолом, ітраконазолом, позаконазолом,
вориконазолом, кларитроміцином, телітроміцином та нефазодоном. Це також
стосується помірних інгібіторів CYP3A4 – апрепітанту, еритроміцину,
флуконазолу, верапамілу та дилтіазему. Слід уникати прийому потужних
інгібіторів CYP3A4 під час терапії сертраліном.
В осіб з повільним метаболізмом CYP2C19 плазмові рівні сертраліну
підвищуються приблизно на
50 % порівняно з особами зі швидким метаболізмом CYP2C19 (див. розділ
«Фармакокінетика»). Не можна виключити можливість лікарської взаємодії з та=
кими
потужними інгібіторами CYP2C19, як омепразол, ланзопразол, пантопразол,
рабепразол, флуоксетин, флувоксамін.
=
Особливості застосування|вживання|. Такі
симптоми, як неспокій, збудження, панічні атаки, безсоння, дратівливість,
ворожість, агресивність, імпульсивність, психомоторний неспокій, гіпоманія =
та
манія, спостерігалися у дорослих та дітей, які лікувалися антидепресантами.=
Ці
симптоми можуть передувати появі суїцидальності. Слід розглянути можливість
зміни терапевтичного режиму або відміни лікарського засобу у випадку, якщо
прояви депресії неухильно погіршуються, з’являється суїцидальність або симп=
томи
погіршення суїцидальності. Якщо буде прийнято рішення про припинення лікува=
ння,
препарат слід відміняти поступово так швидко, як тільки можна, але з
урахуванням можливого синдрому відміни при різкому припиненні. Перед початк=
ом
лікування необхідно провести обстеження пацієнта з метою визначення ризику
розвитку біполярного розладу, ретельно вивчити психіатричний анамнез, включ=
аючи
сімейний анамнез суїцидів, біполярних розладів та депресії. Препарат не
призначений для лікування біполярної депресії.
Серотоніновий синдром (СС) чи злоякісний нейролептичн=
ий
синдром (ЗНС). При застосуванні СІЗЗС,
включаючи терапію сертраліном, повідомлялося про розвиток синдромів, що мож=
уть
бути небезпечними для життя, таких як СС чи ЗНС, ризик розвитку яких зростає
при одночасному застосуванні інших
серотонінергічних засобів (включаючи інші=
серотонінергічні
антидепресанти, триптани та фентаніл) із засобами, що порушують
метаболізм серотоніну (включаючи інгібітори МАО, наприклад
метиленовий синій), антипсихотичними засобами та іншими антагоністами
дофаміну та опіатами. СС може вклю=
чати
зміни психічного стану (наприклад
збудження, галюцинації, кома), порушення з боку вегетативної нервової систе=
ми
(тахікардія, коливання артеріального тиску, гіпертермія), нервово-м’язові
порушення (гіперрефлексія, порушення координації) та/або порушення з боку
органів травлення (нудота, блювання, діарея). Такі прояви СС, як гіпертермі=
я,
ригідність м’язів, зміни з боку вегетативної нервової системи та зміни
психічного стану, подібні до проявів ЗНС. У пацієнтів слід проводити моніто=
ринг
на наявність симптомів СС чи ЗНС.
Перехід із СІЗЗС, антидепресантів або антиобсесивних
препаратів. Дані щодо оптимального часу переключення з СІЗЗС,
антидепресантів або антиобсесивних препаратів на сертралін обмежені. Слід проводити належний медичний нагляд при так=
их
змінах лікування, особливо при переході на сертралін з таких препара=
тів
тривалої дії, як флуоксетин.
Інші серотонінергічні засоби, наприклад триптофан,
фенфлурамін та 5-НТ-агоністи. Одночасне
застосування сертраліну та інших з=
асобів, що посилюють серотонінергічну нейротрансмісію,=
зокрема триптофану, фенфлураміну, фентанілу,
5-НТ-агоністів чи рослинних препаратів, які містять звіробій (Hyp=
ericum
perforatum), має проводитися з обережністю, і такої комбінованої терапії
слід уникати (через можливу фармакодинамічну взаємодію).
Подовження інтервалу QTc/ шлуночкова тахікардія типу «пірует». Повідомлялося про випадки подовження інтервалу QTc і шлуночкової тахікардії типу «пірует». Більшість випадків спостерігал=
ася
у пацієнтів з іншими факторами ризику подовження інтервалу QTc/ шлуночкової тахікардії типу «пірует». Тому с=
лід
з обережністю застосовувати сертралін пацієнтам із факторами ризику подовже=
ння
інтервалу QTc.
Посилення гіпоманії чи манії. Повідомлялося про виникнення
симптомів манії/гіпоманії у невеликого відсотка пацієнтів, які отримували <=
span
style=3D'background:yellow'>зареєстровані антидепресанти та антиобсесивні
препарати, включаючи сертралін. Тому слід з обережністю застосовувати
сертралін пацієнтам з такими симптомами в анамнезі. Необхідний ретельний на=
гляд
лікаря. При виявленні ознак маніакальної фази застосування сертраліну слід
припинити.
Шизофренія. На тлі
прийому препарату у пацієнтів із шизофренією можуть посилюватися психотичні
симптоми.
Судоми. При терапії
сертраліном можуть виникати судоми: сертралін не слід призначати хворим із
нестабільною епілепсією; у хворих із контрольованою епілепсією застосування
сертраліну потребує ретельного нагляду. Пацієнтам, у яких виникають судоми,
препарат необхідно відмінити.
Суїциди/ суїцидальні думки/ суїцидальні спроби або
клінічні ознаки погіршення. Хворі з депрес=
ією
мають підвищену схильність до виникнення суїцидальних думок, завдання собі
ушкоджень та спроб суїциду (суїцидальних =
дій та
проявів). Цей ризик існує безпосередньо до часу досягнення значної
ремісії. Оскільки покращання стану хворих=
може
не відбуватися протягом перших кількох тижнів чи більшого періоду терапії,
пацієнтам слід перебувати під ретельним наглядом до настання цього покращан=
ня.
Загалом клінічний досвід свідчить про те, що на ранніх етапах одужання ризик
суїциду може збільшуватися. Інші
психічні розлади, для лікування яких призначається сертралін, також можуть =
бути
пов’язані з підвищеним ризиком розвитку суїцидальних дій та проявів. Крім т=
ого,
ці захворювання можуть бути супутніми з великим депресивним розладом. Таким
чином, аналогічні запобіжні заходи, що стосуються лікування хворих з великим
депресивним розладом, необхідні і при лікуванні пацієнтів з іншими психічни=
ми
розладами.
У пацієнтів із суїцидальними діями та проявами в анамнезі або з дуже
вираженим суїцидальним мисленням існує більший ризик виникнення суїцидальних
думок чи суїцидальних спроб під час лікування, у зв’язку з чим їм слід
знаходитися під ретельним наглядом на тлі прийому препарату, особливо на
початку терапії та після будь-яких змін у дозуванні препарату. Пацієнтів та
осіб, які за ними наглядають, необхідно попередити про необхідність
відстежувати будь-які прояви клінічного погіршення, виникнення суїцидальної
поведінки чи суїцидальних думок, а також будь-які незвичайні зміни поведінк=
и і
негайно звертатися за медичною допомогою при виникненні цих симптомів. Є да=
ні,
що у дорослих пацієнтів віком до 25 років існує підвищений ризик суїцидальн=
ої
поведінки при застосуванні антидепресантів порівняно з плацебо.
Застосування дітям. Сертралін не слід застосовувати для
лікування дітей та підлітків, за винятком пацієнтів з обсесивно-компульсивн=
им
розладом віком 6–17 років. У дітей, які отримували антидепресанти,
частіше спостерігалися суїцидальна поведінка (суїцидальні
спроби та суїцидальні думки) і ворожість (переважно
агресія, опозиційна поведінка, гнів) порівняно з плацебо. При призначенні
препарату необхідний ретельний моніторинг щодо виявлення ознак суїцидальних
симптомів. Бракує даних довгострокової оцінки безпеки препарату у дітей, що
стосуються впливу лікування на їх ріст, с=
татеве
дозрівання, когнітивний і поведінковий розвиток. Існують
повідомлення про декілька випадків уповільненого росту та статевого дозріва=
ння.
Лікарям слід здійснювати моніторинг на предмет виявлення
відхилень від норм у процесі росту та роз=
витку
організму.
Аномальні кровотечі/крововиливи. При застосуванні СІЗЗС повідомлялося про випадки патологічних геморагі=
чних
явищ, у тому числі про шкірні
геморагічні явища (екхімози і пурпура) та інші геморагічні явища, такі як
шлунково-кишкові чи гінекологічні кровотечі, в
тому числі кровотечі з летальним наслідком. Рекомендується з обережн=
істю
застосовувати СІЗЗС одночасно з лікарськими засобами, які впливають на
тромбоцитарну функцію (наприклад з
антикоагулянтами, атиповими антипсихотичними засобами і фенотіазинами,
більшістю трициклічних антидепресантів, ацетилсаліциловою кислотою та
нестероїдними протизапальними препаратами), а також пацієнтам з геморагічни=
ми
порушеннями в анамнезі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Гіпонатріємія. У резуль=
таті
терапії СІЗЗС чи інгібіторами зворотного захоплення норадреналіну і серотон=
іну
(ІЗЗНС) може розвинутися гіпонатріємія, у багатьох випадках як результат
синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормона. Підвищений ризик
гіпонатріємії мають пацієнти літнього віку, пацієнти, які приймають діурети=
ки, та
пацієнти з гіповолемією будь-якого іншого походження. Повідомлялося про рів=
ні
натрію у сироватці крові нижче 110 ммоль/л. Слід розглянути доцільність
припинення терапії і відповідного медичного втручання у пацієнтів із симпто=
мною
гіпонатріємією, до ознак якої належать головний біль, труднощі з концентрац=
ією,
погіршення пам’яті, сплутаність свідомості, слабкість і втрата фізичної
рівноваги, що може призвести до падінь. С=
имптоми,
асоційовані з більш тяжкими та/або гострими епізодами гіпонатріємії,
включають галюцинації, синкопе, судоми, кому, зупинку дихання та летальний
наслідок.<=
/span>
Симптоми відміни, що спостерігаються при припиненні
терапії сертраліном. Симптоми відмі=
ни є
частим явищем при припиненні терапії препаратом, особливо у випадку раптової
відміни терапії (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик розвитку синдрому
відміни залежить від кількох факторів, включаючи тривалість терапії, дозува=
ння
та швидкість зниження дози. Найчастіше
повідомлялося про такі реакції, як запаморочення, сенсорні порушення (включ=
аючи
парестезію), порушення сну (включаючи безсоння та яскраві сновидіння),
збудження чи відчуття тривоги, нудота та/чи блювання, тремор і головний біл=
ь.
Загалом ці симптоми були легкого чи помірного ступеня тяжкості, однак у дея=
ких
пацієнтів вони можуть бути тяжкими. Зазвичай вони виникають протягом
перших кількох днів після припинення терапії, у дуже рідкісних випадках — у
пацієнтів, які пропустили прийом дози препарату. У більшості випадків ці си=
мптоми
минають самостійно протягом 2 тижнів, хоча у деяких пацієнтів вони можуть
тривати довше (2–3 місяці чи більше). Таким чином, рекомендується поступово
зменшувати дозу сертраліну при припиненні терапії препаратом протягом періо=
ду у
кілька тижнів чи місяців відповідно до потреб пацієнта (див. розділ «Спосіб
застосування|вживання| та
дози»). =
span>
Акатизія/ психомоторний неспокій. Застосування сертраліну асоціюється з розвитком
акатизії, що характеризується суб’єктивно неприємним чи невгамовним неспоко=
єм
та потребою рухатися, що часто супроводжу=
ються
нездатністю сидіти чи стояти спокійно, з найбільшим ризиком виникнення таких
ускладнень протягом перших кількох
тижнів терапії. Для пацієнтів, у яких розвиваються ці симптоми, збільшення =
дози
може бути шкідливим.
Застосування при печінковій недостатності.=
Сертралін інтенсивно метаболізується у печінці. При
багатократному прийомі препарату у пацієнтів зі стабільним цирозом легкого
ступеня спостерігалося подовження періоду напіввиведення і збільшення AUC т=
а Cmax
приблизно втричі порівняно з цими показниками в осіб із нормальною
функцією печінки без значущих відмінностей у ступені зв’язування препарату з
білками плазми крові. Слід бути обережними при застосуванні сертраліну
пацієнтам із патологією печінки та зважити доцільність зменшення дози або
частоти прийому препарату. Сертралін не слід застосовувати пацієнтам з тяжк=
ою
печінковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Застосування при нирковій недостатності. Сертралін інтенсивно метаболізується; виведення
незміненої сполуки із сечею є другорядним шляхом елімінації. У пацієнтів із
порушенням функції нирок від легкого до тяжкого ступеня параметри АUC0=
-24
та Cmax при багатократному прийомі препарату були без статистично
значущих відмінностей від цих показників у групі контролю. Немає необхіднос=
ті у
коригуванні дози залежно від ступеня порушень функції нирок.
Застосування пацієнтам літнього віку. Характер і частота розвитку побічних реакцій у паціє=
нтів
літнього віку (> 65 років) були подібними до таких, що спостерігалися у
молодших пацієнтів. Однак ризик клінічно значущої гіпонатріємії є більшим (=
див.
«Гіпонатріємія» у розділі «Особливості застосування»).
Цукровий діабет. У пацієнтів з цукровим діабетом застосування СІЗЗС може впливати на
показники глікемічного контролю. Д=
озування
інсуліну та/або перорального гіпоглікемічного засобу може потребувати
коригування.
Електрошокова терапія (ЕШТ). Клінічні дослідження, спрямовані на вивчення ризиків або переваг
комбінованого застосування ЕШТ та сертраліну, не проводилися.
Грейпфрутовий сік. Одночасне застосування
сертраліну з грейпфрутовим соком не рекомендоване (див. розділ «Взаємодія з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Скринінговий аналіз сечі. Отримані повідомлення щодо
хибнопозитивних імунологічних скринінгових тестів сечі на визначення вмісту
бензодіазепінів у пацієнтів, які приймали сертралін. Хибнопозитивні результ=
ати
зумовлені низькою специфічністю вказаного лабораторного тесту та можуть
спостерігатися впродовж кількох діб після припинення лікування сертраліном.
Диференціювати сертралін від бензодіазепінів у сечі можливо шляхом проведен=
ня
уточнювальних тестів – газової хроматографії/мас-спектрометрії.
Закритокутова глаукома. =
Препарати
класу СІЗЗС, у тому числі сертралін, можуть впливати на розмір зіниці, при
цьому можливий розвиток мідріазу. Такий ефект може призводити до звуження к=
ута
ока з подальшим підвищенням внутрішньоочного тиску та розвитком закритокуто=
вої
глаукоми, особливо у пацієнтів з відповідною схильністю. Сертралін слід зас=
тосовувати
з обережністю пацієнтам із закритокутовою глаукомою та глаукомою в анамнезі=
.
Препарат містить лакто=
зу,
тому, якщо
у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, треба проконсультуват=
ися
з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Тартразин (Е 102) може спричиняти
алергічні реакції.
&n=
bsp;
Застосування у період вагітності або годування груддю=
.
Вагітність. Добре контрольованих досліджень препарату за участю
вагітних жінок не проводили. Однак існує суттєва кількість даних, згідно з якими не виявлено доказів вини=
кнення
вроджених вад розвитку плода через застосування сертраліну. У дослідженнях =
на
тваринах було виявлено вплив на репродуктивну функцію, вірогідно у зв’язку з
токсичною дією препарату на організм матері і/або прямою фармакодинамічною =
дією
препарату на плід. Повідомлялося, що застосування сертраліну у період
вагітності викликає у деяких новонароджених симптоми, подібні до реакцій
відміни. Сертралін не рекомендується застосовувати у період вагітності, крім
випадків, коли клінічний стан жінки такий, що|у тому випадку , якщо,в том случае | очікувані|сподівана| переваги від застосу=
вання
препарату перевищують потенційний ризик. Жінкам
дітородного віку при прийомі сертраліну необхідно застосовувати| відповідні засоби контрацепції=
. Слід
проводити спостереження за новонародженими, якщо мати продовжувала застосув=
ання
сертраліну на пізніх термінах вагітності, особливо у ІІІ триместрі, через
можливість виникнення у новонароджених таких симптомів: респіраторний
дистрес-синдром, ціаноз, апное, судоми, температурна нестабільність, трудно=
щі з
годуванням, блювання, гіпоглікемія, гіпертонус, гіпотонус, гіперрефлексія,
тремор, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, дратівливість,
млявість/апатичність, постійний плач, сонливість і труднощі з засинанням. Ці
симптоми можуть бути зумовлені іншими серотонінергічними ефектами чи симпто=
мами
відміни, у більшості випадків вони розвиваються одразу ж після пологів чи
найближчим часом (протягом менш ніж 24 годин). Очікується, що застосування
СІЗЗС у період вагітності, особливо на пізніх термінах, підвищує ризик розв=
итку
синдрому персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених — приблизно 5
випадків на 1000 вагітностей.
Годування груддю. Сертралін і його метаболіт N-дезметилсертралін екскретуються у грудне
молоко у малій кількості. Загалом у сироватці крові немовлят виявляли незна=
чні
концентрації препарату чи концентрації препарату, недоступні для визначення,
крім одного випадку, коли концентрація препарату у сироватці немовляти
становила приблизно 50 % від концентрації препарату у сироватці крові матері
(але без будь-якого помітного впливу на здоров’я цього немовляти). На
сьогоднішній день не повідомлялося про побічну дію препарату на здоров’я ді=
тей,
яких годували груддю жінки, які застосовували сертралін, але такий ризик не
можна виключати. Застосування препарату у період годування груддю не
рекомендовано, крім випадків, коли, на думку лікаря, користь від прийому
препарату перевищує можливий ризик.
Фертильність. Вплив сертраліну на параметри фертильності у тварин не
було виявлено, а вплив на якість сперми є оборотним.
Також не виявлено впливу на фертильність людини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом =
або
іншими механізмами. Не спостерігалося впливу сертраліну на психомоторні функції. Однак
хворим слід дотримуватися обережності, оскільки засіб може порушувати психі=
чні
або фізичні реакції, необхідні для виконання потенційно небезпечних завдань,
таких як управління автомобілем або робота з іншими механізмами.
=
Спосіб застосування|вживання| та дози. Препарат
приймати 1 раз на добу, вранці|ур=
анці|
або увечері, незалежно від прийому їжі.
=
Початок лікування
Депресія та ОКР. Лікування слід розпочинати з дози 50 мг/добу.
Панічні розлади, ПТСР та соціальний тривожний розлад.=
Лікування слід розпочинати з дози 25 мг/добу. Через 1 тиждень дозу слід підвищити до 50 мг 1 раз на добу. Такий режим
дозування знижує частоту розвитку побічних ефектів на початковому етапі
лікування, характерних для панічних розладів.
Титруван=
ня дози
Депресія, ОКР, панічні розлади, соціальний тривожний розлад та ПТСР. =
span>Для пацієнтів, які не відповідають на дозу 50 мг, дозу
можна підвищувати, але не раніше ніж через 1 тиждень лікування, збільшуючи =
її
поступово по 50 мг з проміжками тривалістю принаймні в 1 тиждень. Максималь=
на
доза не має перевищувати 200 мг/добу. Корекцію дози слід проводити не часті=
ше
ніж 1 раз на тиждень, зважаючи на період напіввиведення сертраліну, що
становить 24 години. Перші прояви терапевтичного ефекту можуть спостерігати=
ся
протягом 7 днів лікування. Однак для досягнення терапевтичної відповіді
зазвичай потрібен довший період часу, особливо у хворих з ОКР.
Підтримуюча доза=
Дозування протягом довготривалої терапії слід утримув=
ати
на найнижчому ефективному рівні з наступним коригуванням залежно від
терапевтичної відповіді.
Депресія. Довготривалу
терапію можна застосовувати для запобігання рецидиву ВДЕ. Рекомендована доза
для профілактики рецидиву ВДЕ зазвичай є такою ж, як доза, яку застосовували
для його лікування. Терапію слід отримувати протягом достатнього часу,
щонайменше протягом 6 місяців, щоб упевнитися у повній відсутності симптомі=
в.
Панічні розлади та ОКР. При тривалій терапії у пацієнтів з панічними розладами та ОКР слід
проводити регулярну оцінку терапії, оскільки не було продемонстровано
ефективності препарату у запобіганні рецидивів.
Застосування дітям=
u>
Діти з ОКР. Для діт=
ей
віком 13–17 років початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу, для дітей в=
іком
6–12 років — 25 мг 1 раз на добу з можливим її збільшенням на 50 мг на добу
через 1 тиждень. При необхідності у випадку відсутності бажаного ефекту можливе подальше підвищення дози на 50 мг на
добу не частіше ніж 1 раз на тиждень з урахуванням нижчої маси тіла дітей
порівняно з дорослими. Максимальна доза становить 200 мг на добу. Ефективні=
сть
препарату у дітей з ВДЕ продемонстрована не була. Дані щодо застосування
препарату дітям до 6 років відсутні (див. розділ «Особливості застосування»=
).
Застосування пацієнтам літн=
ього
віку
Пацієнтам літнього віку препарат слід застосовувати з
обережністю, оскільки ці пацієнти мають підвищений ризик розвитку гіпонатрі=
ємії
(див. розділ «Особливості застосування»).
Застосув=
ання при
печінковій недостатності
Слід бути
обережними при застосуванні сертраліну хворим з патологією печінки. При
порушеннях функції печінки необхід=
но
зменшити дозу або частоту прийому препарату. Сертралін не слід застосовувати
пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю, оскільки клінічні дані щодо
застосування препарату таким хворим відсутні (див. розділ «Особливості
застосування»).<=
/o:p>
Застосув=
ання при
нирковій недостатності
При пору=
шеннях
функції нирок коригування дози препарату не потрібне (див. розділ «Особливо=
сті
застосування»).
Симптоми
відміни, які спостерігаються при припиненні терапії
Слід уни=
кати
раптового припинення застосування препарату. Щоб зменшити ризик розвитку
реакцій синдрому відміни, дозу слід поступово зменшувати щонайменше протяго=
м 1–2
тижнів (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»). При п=
ояві
нестерпних симптомів після зменшення дози препарату або припинення його
застосування можливе відновлення прийому препарату у раніше призначеній доз=
і. Надалі
лікар може продовжувати зменшувати дозу, але більш поступово.
&nb=
sp;
Діти. Сертралін не слід застосовувати для лікування дітей, крім дітей з ОКР в=
іком
від 6 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
&nb=
sp;
=
Передозування.
Токсичність. Сертралін
має діапазон безпеки, що залежить від популяції пацієнтів та/або супу=
тнього
застосування лікарських засобів. Повідомлялося про летальні випадки передозування сертралі=
ном як при окремому застосуванні (без супутніх
препаратів), так і у разі застосування з іншими засобами та/або
алкоголем. У зв’язку з цим кожен випадок передозування потребує інтенсивної
терапії.
Симптоми:
серотонін-опосередковані побічні ефекти, зокрема сонливість, шлунково-кишко=
ві
порушення (наприклад нудота та
блювання), тахікардія, тремор, збудження і запаморочення; менш часто — випа=
дки
коми. Після передозування сертраліном
повідомлялося про подовження інтервалу QTc/
шлуночкову тахікардію типу «пірует», тому в усіх випадках передозування
сертраліном рекомендується проводити ЕКГ-моніторинг.
Терапія. Специфічних
антидотів сертраліну не існує. Необхідно забезпечити і підтримувати прохідн=
ість
дихальних шляхів та достатній рівень оксигенації і вентиляції, якщо це необхідно. Прийом активованого в=
угілля
разом із проносним засобом може бути не менш ефективним за промивання шлунк=
а.
Викликати блювання не рекомендується. Рекомендований моніторинг серцевої
діяльності (наприклад ЕКГ) та інши=
х основних
життєвих показників разом із симптоматичною та підтримуючою терапією.
Враховуючи значний об’єм розподілу сертраліну, форсований діурез, діаліз,
гемоперфузія або замінна гемотрансфузія навряд чи можуть бути корисними.
=
Побічні реакції. Найчастіше спостерігається такий
побічний ефект як нудота. При лікуванні соціального тривожного розладу
сертраліном у чоловіків відзначалася статева дисфункція (порушення еякуляці=
ї).
Ці побічні ефекти є дозозалежними, і вони часто зникають самі по собі при
продовженні терапії.
Деякі з нижченаведених побічних реакцій можуть зменшуватися за
інтенсивністю та частотою за умови тривалого лікування та не призводять до
припинення терапії.
Інфекції та інвазії: фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, дивертикуліт, гас=
троентерит,
середній отит.
Пухлини доброякісні та злоякісні (у тому числі кісти =
та
поліпи). Повідомлялося про один випадок новоутворення в одного
пацієнта, який отримував сертралін, порівняно з відсутністю таких випадків у
групі пацієнтів, які отримували плацебо.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лімфаденопатія, лейкоцитопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: підвищена чутливість,
анафілактоїдна реакція, алергія.=
span>
З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гіпотиреоз і
синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормона.
Метаболічні та аліментарні розлади: зниження
апетиту, посилення апетиту, гіперхолестеринемія, гіпоглікемія, гіпонатріємі=
я,
цукровий діабет, гіперглікемія.
Психічні порушення: безсоння, депресія, деперсоналізація, нічні жахи, відчуття тривоги,
збудження, нервозність, зниження лібідо, бруксизм, галюцинації, ейфоричний
настрій, апатія, патологічне мислення, конверсійний розлад, залежність від
ліків, психотичний розлад, агресія, параноя, суїцидальне мислення/поведінка=
(лише
у пацієнтів з ОКР), сомнамбулізм, передчасна еякуляція, паронірія.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, головний біль, парестезії, тремор, гіперто=
нус,
дисгевзія, порушення уваги, судоми, мимовільні м’язові скорочення, порушення
координації рухів, гіперкінезія, амнезія, гіпестезія, порушення мовлення,
постуральне запаморочення, мігрень, кома, хореоатетоз, дискінезія,
гіперестезія, сенсорні порушення, рухові розлади (включаючи екстрапірамідні симптоми, у т. ч.
гіперкінезія, гіпертонус, дистонія,
спазми щелепи або порушення ходи); синкопе; серотоніновий синдром чи злоякі=
сний
нейролептичний синдром, у деяких випадках пов’язані із супутнім прийомом
серотонінергічних засобів (збудження, сплутаність свідомості, посилене
потовиділення, діарея, підвищення температури тіла, артеріальна гіпертензія,
ригідність, тахікардія); акатизія і психомоторне збудження (див. розділ
«Особливості застосування»). Спазм церебр=
альних
судин (у тому числі синдром скороминущої церебральної вазоконстрикції та
синдром Колла – Флемінга).
З боку органів зору: порушення зору, глаукома, розлади сльозовиділення, скотома, диплопія,
фотофобія, гіфема, мідріаз, розлади зору, зіниці
різного розміру.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату=
: дзвін у вухах, біль у вусі.
Кардіальні порушення: відчуття серцебиття, тахікардія, інфаркт міокарда, брадикардія, поруш=
ення
серцевої діяльності, подовження інтервалу=
QTc, шлуночкова тахікардія типу «пірует».
Судинні порушення: припливи, артеріальна гіпертензія, гіперемія, периферична ішемія,
патологічні геморагічні явища (шлунково-кишкова кровотеча), гематурія.|припливи|; ;; нннн
З боку респіраторної системи, грудної клітки та
середостіння: позіхання, бронхоспазм, диспное, ларингоспазм,
гіпервентиляція, гіповентиляція, носова кровотеча, стридор, дисфонія, гикав=
ка, інтерстиціальне захворювання легенів.
З боку травного тракту: діарея, нудота, сухість у роті, біль у животі, блювання, запор,
диспепсія, метеоризм, езофагіт, дисфагія, геморой, гіперсалівація, зміни яз=
ика,
відрижка, мелена, гематохезія, стоматит, виразки на язиці, патології з боку
зубів, глосит, виразки на слизовій оболонці рота, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, порушення функції печінки тяжкого ступеня
(включаючи гепатит, жовтяницю та печінкову недостатність).<=
/span>
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, гіпергідроз, періорбітальний набряк,
пурпура, алопеція, холодний піт, сухість шкіри, кропив’янка, свербіж, дерматит, бульозний дерматит, везикуль=
озне
висипання, патологічні зміни з боку текстури волосся, нетиповий запах шкіри=
, зареєстровані рідкісні випадки тяжких побічних
реакцій з боку шкіри, таких як синдром Стівенса – Джонсона та токсич=
ний
епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, реакції
фоточутливості, шкірні реакції.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: міалгія, остеоартрит, м’язова слабкість, біль у спи=
ні,
посмикування м’язів, ураження кісток, артралгія, м’язові спазми.
З боку сечовидільної системи: ніктурія, затримка сечі, поліурія, полакіурія, порушення сечовипускан=
ня,
олігурія, нетримання сечі, утруднений початок сечовипускання.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: порушення еякуляції, статева дисфункція|прагнення|, еректильна дисфункц=
ія,
вагінальна кровотеча, статева дисфункція у жінок, менорагія, атрофічний
вульвовагініт, баланопостит, виділення зі статевих органів, пріапізм,
галакторея, гінекомастія, нерегулярний менструальний цикл.
Загальні порушення: підвищена втомлюваність, біль у грудній клітці, загальне нездужання,
озноб, пірексія, астенія, спрага, грижа, =
зниження
переносимості препарату, периферичний набряк, порушення
ходи.
Травми та отруєння: травма.<=
/p>
Хірургічні втручання та медичні
процедури: вазодила=
тація.
Дослідження:
зниження/збільшення маси тіла, підвищення рівнів аланінамінотрансферази/
аспартатамінотрансферази, порушення якості сперми, відхилення від норми
результатів клінічних лабораторних аналізів, зміна функції тромбоцитів,
підвищення концентрації холестерину у сироватці крові.
Синдром відміни, що спостерігається при припиненні
терапії сертраліном. Повідомлялося п=
ро
такі побічні явища, що виникали при припиненні терапії сертраліном:
запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію), порушення сну
(включаючи безсоння і яскраві сновидіння), збудження чи відчуття тривоги,
нудота та/чи блювання, тремор і головний біль. Як правило, ці побічні явища
легкого чи помірного ступеня і минають самі по собі, однак вони можуть бути
тяжкими та/або тривалими. При відсутності необхідності у подальшій терапії
сертраліном рекомендується поступова відміна препарату шляхом поетапного
зниження дози (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості
застосування»).<=
/o:p>
Застосування пацієнтам літнього віку. Застосування селективних інгібіторів зворотного
захоплення серотоніну (СІЗЗС) чи інгібіторів зворотного захоплення
норадреналіну і серотоніну (ІЗЗНС), включаючи сертралін, у пацієнтів літньо=
го
віку підвищує ризик розвитку клінічно значущих випадків гіпонатріємії (див.
розділ «Особливості застосування»).
Застосування дітям. Були зареєстровані такі побічні реакції: головний біль, безсоння, діа=
рея,
нудота, біль у грудній клітці, манія, пірексія, блювання, відсутність апети=
ту,
афективна лабільність, агресія, збудження, нервозність, порушення уваги,
запаморочення, гіперкінезія, мігрень, сонливість, тремор, порушення зору,
сухість у роті, диспепсія, нічні жахи, підвищена втомлюваність, нетримання
сечі, висипання, акне, носова кровотеча, метеоризм, подовження інтервалу QT=
на
ЕКГ, суїцидальні спроби, судоми, екстрапірамідний розлад, парестезія, депре=
сія,
галюцинації, пурпура, гіпервентиляція, анемія, порушення функцій печінки,
підвищення рівня аланінамінотрансферази, цистит, простий герпес, отит
зовнішнього вуха, біль у вусі, біль в оці, мідріаз, загальне нездужання,
гематурія, пустульозне висипання, риніт, зниження маси тіла, посмикування
м’язів, незвичайні сновидіння, апатія, альбумінурія, полакіурія, поліурія, =
біль
у молочних залозах, порушення менструального циклу, алопеція, дерматит,
ураження шкіри, нетиповий запах шкіри, кропив’янка, бруксизм, гіперемія,
енурез.
Ефекти, характерні для цього класу лікарських засобів=
. Був виявлений підвищений ризик виникнення переломів
кісток у пацієнтів, переважно віком від 50 років, які отримували СІЗЗС та
трициклічні антидепресанти. Механізм цього ризику невідомий.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. =
Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний періо=
д є
важливим заходом. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення
користь/ризик при застосуванні препарату. Лікарям пропонується повідомляти =
про
будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності.<=
/i> 3 роки.
Умови зберігання. <=
/b>Зберігати в оригінальній упаковці при
температурі не вище 25 ○С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. Таблетки №
10×3 у блістерах у коробці.
Категорія відпуску.=
За рецептом.
Виробник. Товариство з обмеженою
відповідальністю «Фармацевтична компанія
«Здоров’я».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=
Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця
Шевченка, будинок 22.
------=_NextPart_01D3C297.CBF752B0
Content-Location: file:///C:/68099253/UA84060101_1C13.files/themedata.thmx
Content-Transfer-Encoding: base64
Content-Type: application/vnd.ms-officetheme
UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF
90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv
8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2
JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn
9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B
/xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y
ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5
4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C
ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh
qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl
bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg
0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV
kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQCl
Xn0txwYAANcbAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZz24bRRi/I/EOo723sRMnjaM6
VezYDbRpo9gt6nG8Hu9OM7uzmhkn9a1Kj0ggREEcqARcOCAgUou4tO/gPkOgCIrUV+Cbmd31Tryh
SRtBBc0h3p39ff//zDe7Fy/diRjaJUJSHje86vmKh0js8wGNg4Z3o9c5t+whqXA8wIzHpOGNifQu
rb77zkW8okISEQT0sVzBDS9UKlmZm5M+LGN5nickhmdDLiKs4FYEcwOB94BvxObmK5WluQjT2EMx
joDt5JvJT5PHkwN0fTikPvFWM/5tBkJiJfWCz0RXcycZ0ddP9ycHkyeTR5ODp3fh+gn8fmxoBztV
TSHHssUE2sWs4YHoAd/rkTvKQwxLBQ8aXsX8eXOrF+fwSkrE1DG0BbqO+UvpUoLBzryRKYJ+LrTa
qdUvrOf8DYCpWVy73W61qzk/A8C+D5ZbXYo8a53lajPjWQDZy1nercpipebiC/wXZnSuN5vNxXqq
i2VqQPayNoNfrizV1uYdvAFZ/OIMvtZca7WWHLwBWfzSDL5zob5Uc/EGFDIa78ygdUA7nZR7Dhly
tlEKXwb4ciWFT1GQDXm2aRFDHquT5l6Eb3PRAQJNyLCiMVLjhAyxD4newlFfUKwF4hWCC0/ski9n
lrRsJH1BE9Xw3k8wFM2U34vH3794/BAd7j863P/58N69w/0fLSOHagPHQZHq+bef/PngLvrj4VfP
739WjpdF/K8/fPjLk0/LgVBOU3WefX7w26ODZ1989Pt390vgawL3i/AejYhE18ge2uYRGGa84mpO
+uJ0FL0Q0yLFWhxIHGMtpYR/W4UO+toYszQ6jh5N4nrwpoB2Uga8PLrtKNwNxUjREslXwsgBbnLO
mlyUeuGKllVwc28UB+XCxaiI28Z4t0x2C8dOfNujBPpqlpaO4a2QOGpuMRwrHJCYKKSf8R1CSqy7
Ranj103qCy75UKFbFDUxLXVJj/adbJoSbdAI4jIusxni7fhm8yZqclZm9TrZdZFQFZiVKN8jzHHj
ZTxSOCpj2cMRKzr8KlZhmZLdsfCLuLZUEOmAMI7aAyJlGc11AfYWgn4FQwcrDfsmG0cuUii6U8bz
Kua8iFznO60QR0kZtkvjsIh9T+5AimK0xVUZfJO7FaLvIQ44PjbcNylxwv3ybnCDBo5K0wTRT0ai
JJaXCXfytztmQ0xMq4Em7/TqiMZ/17gZhc5tJZxd44ZW+ezLByV6v6ktew12r7Ka2TjSqI/DHW3P
LS4G9M3vzut4FG8RKIjZLeptc37bnL3/fHM+rp7PviVPuzA0aD2L2MHbjOHRiafwIWWsq8aMXJVm
EJewFw06sKj5mEMqyU9pSQiXurJBoIMLBDY0SHD1AVVhN8QJDPFVTzMJZMo6kCjhEg6TZrmUt8bD
QUDZo+iiPqTYTiKx2uQDu7ygl7OzSM7GaBWYA3AmaEEzOKmwhQspU7DtVYRVtVInllY1qpkm6UjL
TdYuNod4cHluGizm3oQhB8FoBF5egtcEWjQcfjAjA+13G6MsLCYKZxkiGeIBSWOk7Z6NUdUEKcuV
GUO0HTYZ9MHyJV4rSKtrtq8h7SRBKoqrHSMui97rRCnL4GmUgNvRcmRxsThZjPYaXn1xftFDPk4a
3hDOzXAZJRB1qedKzAJ4P+UrYdP+pcVsqnwazXpmmFsEVXg1Yv0+Y7DTBxIh1TqWoU0N8yhNARZr
SVb/+UVw61kZUNKNTqbFwjIkw7+mBfjRDS0ZDomvisEurGjf2du0lfKRIqIbDvZQn43ENobw61QF
ewZUwusP0xH0Dby70942j9zmnBZd8Y2Zwdl1zJIQp+1Wl2hWyRZuGlKug7krqAe2lepujDu9Kabk
z8iUYhr/z0zR+wm8jVgY6Aj48DZZYKQrpeFxoUIOXSgJqd8RMEiY3gHZAu9/4TEkFbzTNr+C7Opf
W3OWhylrOFSqbRogQWE/UqEgZAvaksm+lzCrpnuXZclSRiajCurKxKrdJ7uE9XQPXNJ7u4dCSHXT
TdI2YHBH88+9TyuoH+ghp1hvTifL915bA//05GOLGYxy+7AZaDL/5yrm48F0V7X0hjzbe4uG6AfT
MauWVQUIK2wF9bTsX1GFU261tmPNWDy/mCkHUZy1GBbzgSiBd0pI/4P9jwqf2a8jekPt8W3orQg+
bmhmkDaQ1efs4IF0g7SLfRic7KJNJs3KujYdnbTXss36jCfdXO4RZ2vNThLvUzo7H85ccU4tnqWz
Uw87vrZrx7oaInu0RGFpmB1sTGDMl7Xily/evw2BXodvCCOmpEkm+I4lMMzQXVMHUPxWoiFd/QsA
AP//AwBQSwMEFAAGAAgAAAAhAA3RkJ+2AAAAGwEAACcAAAB0aGVtZS90aGVtZS9fcmVscy90aGVt
ZU1hbmFnZXIueG1sLnJlbHOEj00KwjAUhPeCdwhvb9O6EJEm3YjQrdQDhOQ1DTY/JFHs7Q2uLAgu
h2G+mWm7l53JE2My3jFoqhoIOumVcZrBbbjsjkBSFk6J2TtksGCCjm837RVnkUsoTSYkUiguMZhy
DidKk5zQilT5gK44o49W5CKjpkHIu9BI93V9oPGbAXzFJL1iEHvVABmWUJr/s/04GolnLx8WXf5R
QXPZhQUoosbM4CObqkwEylu6usTfAAAA//8DAFBLAQItABQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAAT
AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABbQ29udGVudF9UeXBlc10ueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAKXWp+fA
AAAANgEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAAMAEAAF9yZWxzLy5yZWxzUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAGt5lhaD
AAAAigAAABwAAAAAAAAAAAAAAAAAGQIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lTWFuYWdlci54bWxQSwEC
LQAUAAYACAAAACEApV59LccGAADXGwAAFgAAAAAAAAAAAAAAAADWAgAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhl
bWUxLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAAAAAAAAAAAAAANEJAAB0aGVt
ZS90aGVtZS9fcmVscy90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sLnJlbHNQSwUGAAAAAAUABQBdAQAAzAoAAAAA
------=_NextPart_01D3C297.CBF752B0
Content-Location: file:///C:/68099253/UA84060101_1C13.files/colorschememapping.xml
Content-Transfer-Encoding: quoted-printable
Content-Type: text/xml