MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D0F461.192B0840" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D0F461.192B0840 Content-Location: file:///C:/68095731/UA09300101_1481.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
НОЛІПРЕЛ®
2 <=
/span>мг/0,625 м&=
#1075;
(NOLIPREL® 2 mg/0,625 mg)
Склад:
ді=
02;чі
речовини: perindopril, =
indapamide;
1 таблетка
містить 2 мг
периндоприl=
3;у
тертбутилаl=
4;іну,
що
відповідає 1,66=
9 мг
периндоприl=
3;у,
та 0,625 мг
індапаміду;
допомiж&=
#1085;i
речовини: лактl=
6;зи
моногідрат,
магнію
стеарат, кре=
084;ній
гідрофобниl=
1;
колоїдний,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна.
=
51;ікарська
форма. Таблетl=
2;и.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: табле=
;тка
білого
кольору, дов=
075;астої
форми з
насічками з
обох боків.
=
60;армакотера=
1087;евтична
група. Комбін=
1086;вані
препарати
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;-перетворюв=
1072;льного
ферменту
(АПФ). Периндо&=
#1087;рил
та діуретик
=
80;.
Код=
ATX
C09B A04.
Фармаколо=
075;iчнi
властивостo=
0;.
Фармакоди=
085;аміка.
Ноліпрел® 2 мг/0,625 мг
– це
комбінація
інгібітору
АПФ
периндоприl=
3;у
тер=
тбутиламінm=
1; та
сульфонамiд
=
85;ого
діуретика
індапаміду. =
049;ого
фармакологo=
0;чна
дія
зумовлена
властивостn=
3;ми
кожного
компонента
(периндопри
=
83;у
та
індапаміду) =
110;
їх адитивни
=
84;
синергізмоl=
4;.
=
60;армакологі=
1095;ний
механізм ді=
11;.
Механізм
дії,
пов’язаний
=
79;
периндоприl=
3;ом.
П=
ериндоприл
– інгібітор
АПФ, що
перетворює
ангіотензиl=
5; І
в
ангіотензиl=
5; ІІ
(судинозвуж
=
91;вальну
субстанцію),
додатково
стимулює
секрецію
альдостероl=
5;у
корою
наднирковиm=
3;
залоз та
розпад
брадикінінm=
1;
(вазодилату=
02;чої
субстанції)
до
неактивних
гептапептиk=
6;ів.
І=
нгібування
АПФ
приводить д
=
86;:
·
зниження
секреції
альдостероl=
5;у;
·
підвищення
активності
реніну в
плазмі кров=
10;,
тоді як
альдостероl=
5;
не чинить
негативногl=
6;
впливу;
·
зменшення
загального
периферичнl=
6;го
опору судин
завдяки
переважномm=
1;
впливу на су=
076;ини
м’язів та ни=
088;ок;
при цьому не
спостерігаn=
8;ться
затримки
води та соле=
081;
або
рефлекторнl=
6;ї
тахікардії,
навіть у раз=
110;
тривалого
лікування.
О=
крім
того,
периндоприl=
3;
знижує арте
=
88;іальний
тиск у
пацієнтів з
нормальним
та низьким
рівнем
реніну в
плазмі кров=
10;.
Периндопри&=
#1083;
діє через
свій
активний
метаболіт
периндоприl=
3;ат.
Інші
метаболіти
неактивні.
П=
ериндоприл
зменшує
роботу серц=
03;
через:
·
вазодилата=
1090;орну
дію на вени
(можливо,
через зміни =
091;
метаболізмo=
0;
простагланk=
6;инів)
– зменшення
переднаванm=
0;аження;
·
зменшення
загального
опору
периферичнl=
0;х
судин –
зменшення
постнавантk=
2;ження
на серце.
Д=
ослідження,
проведені з
участю
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
довели, що
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
призводить
до:
·
зниження
тиску
наповнення
лівого та
правого
шлуночків;
·
зниження
загального
опору периф
=
77;ричних
судин;
·
збільшення
серцевого
викиду та
покращення
серцевого
індексу;
·
збільшення
регіональнl=
6;го
кровотоку у
м’язах.
З=
начно
покращуютьl=
9;я
показники
тестів з фіз=
080;чним
навантаженl=
5;ям.
Механізм
дії,
пов’язаний
=
79;
індапамідоl=
4;.
І=
ндапамiд
– похідне
сульфонаміk=
6;ів
з індоловим
кільцем,
фармакологi
=
95;но
споріднене
=
79;
тiазидними
діуретикамl=
0;,
що діє шляхо=
084;
інгібуваннn=
3;
реабсорбціo=
1;
натрію у кор=
090;икальному
сегменті
нирок. Це
підвищує ек
=
89;крецію
натрію та
хлоридів із
сечею та
меншою міро=
02; - калію і
магнію,
підвищуючи
таким чином
сечовиділеl=
5;ня
та
забезпечуюm=
5;и
антигіпертk=
7;нзивну
дію.
=
61;арактерист=
1080;ка
антигіпертk=
7;нзивної
дії.
Ноліпрел® 2 мг/0,625 мг знижm=
1;є
систолічниl=
1;
артеріальнl=
0;й
тиск (САТ) та
діастолічнl=
0;й
артеріальнl=
0;й
тиск (ДАТ) у
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
будь-якого в=
110;ку,
що
знаходятьсn=
3;
як у
положенні
лежачи, так і
стоячи.
Антигіпертk=
7;нзивна
дія препара
=
90;у
є
дозозалежнl=
6;ю.
PICXEL =
–
мультицентl=
8;ове
рандомізовk=
2;не
подвійне
сліпе
контрольовk=
2;не
дослідженнn=
3;,
в якому
оцінювався
вплив
комбінації
периндоприl=
3;у
та
індапаміду
на гіпертро
=
92;ію
лівого
шлуночка
порівняно з
еналаприлоl=
4;
у
монотерапіo=
1;
(за
результатаl=
4;и
ехокардіогl=
8;афії).
У ході
дослідженнn=
3;
PICXEL пацієнтів
=
79;
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
та
гіпертрофіn=
8;ю
лівого
шлуночка (з
індексом
маси лівого
шлуночка
> 120 г/м2 у
чоловіків т
=
72;
> 100 г/м2 у
жінок) було
рандомізовk=
2;но
на дві групи:
частина
пацієнтів
приймала 2 м
=
75;
периндоприl=
3;у
тертбутилаl=
4;іну/0,625 мг
індапаміду,
інші – 10 мг
еналаприлу 1 =
1088;аз
на добу
протягом
року. Дози
було адапто
=
74;ано
відповідно
до
показників артер=
;іального
тиску:
дозу перинд
=
86;прилу
тертбутилаl=
4;іну
збільшувалl=
0; до
8 мг,
індапаміду R=
11;
до 2,5 мг,
еналаприлу R=
11;
до 40 мг 1 раз на
добу.
Препарати у
стартовій
дозі продов
=
78;или
приймати 34 <=
/span>%
пацієнтів у
групі
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;
(2 мг
периндоприl=
3;у
та 0,625 мг
індапаміду)
та 20 % у групі
еналаприлу
(10 мг).
Н=
априкінці
лікування
індекс маси
лівого шлун
=
86;чка
зменшився
достовірно
більшою
мірою у
пацієнтів,
які
отримували
периндоприl=
3;/індапамід
(-10,1 г/м²), ніж у
групі енала
=
87;рилу
(-1,1 г/м²).
Різниця між
двома
групами
становила -8,3 (95 % довірч=
ий
інтервал [ДІ]
від
-11,5 до -5, p < 0,0001).
Н=
айкращий
ефект
состовно
зниження
індексу мас
=
80;
лівого
шлуночка
було
досягнуто п
=
88;и
прийомі
вищих доз
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;,
ніж
зареєстровk=
2;них
для
Ноліпрелу®=
sup>
2 мг/0,625 мг та
Ноліпрелу®=
sup>
Форте 4 мг/1,25 м=
г.
А=
ртеріальниl=
1;
тиск більш
ефективно з
=
84;еншився
у групі
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;:
різниця
середнього
зниження ар
=
90;еріального
тиску між
двома
групами
пацієнтів
становила
-5,8 мм рт. ст. (95 % ДІ від -7,9
до -3,7, p < 0,0001) для
САТ та
-2,3 мм рт. ст. (95 % ДІ ві=
076;
-3,6 до -0,9, p =3D 0,0004) для
ДАТ з
перевагою
для
пацієнтів і
=
79;
групи
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;.
Антигіпер
=
90;ензивна
дія,
пов’язана з
периндоприl=
3;ом.
П=
ериндоприл
ефективно
знижує арте
=
88;іальний
тиск при всі=
093;
ступенях
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;:
м’якої, помі=
088;ної
та тяжкої.
Зниження СА
=
58;
і ДАТ
спостерігаn=
8;ться
як у
положенні
лежачи, так і
стоячи.
М=
аксимальниl=
1;
антигіпертk=
7;нзивний
ефект розви
=
74;ається
через
4-6 годин
після
прийому одн
=
86;разової
дози та
зберігаєтьl=
9;я
більше доби.
П=
ериндоприл
має високий
рівень
остаточногl=
6;
блокування
інгібітору
АПФ
(приблизно 80<=
span
lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'> %) через
24 години
після
прийому.
У
пацієнтів,
які
відповіли н
=
72;
лікування, н=
086;рмалізація
артеріальнl=
6;го
тиску
відбуваєтьl=
9;я
протягом
місяця та
зберігаєтьl=
9;я
без
виникнення
тахіфілаксo=
0;ї.
П=
рипинення
терапії не
супроводжуn=
8;ться
ефектом
відміни.
П=
ериндоприл
має
судинорозшl=
0;рювальні
властивостo=
0;,
відновлює
еластичнісm=
0;ь
великих
артерій,
коригує
гістоморфоl=
4;етричні
зміни у
резистентнl=
6;сті
артерій та
зменшує гіп
=
77;ртрофію
лівого
шлуночка.
Додавання, у =
1088;азі
необхідносm=
0;і,
тіазидного
діуретика
призводить
до
додатковогl=
6;
синергізму.
К=
омбінація
інгібітору
АПФ та
тіазидного
=
76;іуретика
зменшує
ризик
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї,
що може
виникнути
при
призначеннo=
0;
діуретика у
монотерапіo=
1;.
Антигіпер
=
90;ензивна
дія,
пов’язана з
індапамідоl=
4;.
А=
нтигіпертеl=
5;зивна
дія
індапаміду
=
91;
монотерапіo=
1;
триває 24 год=
080;ни.
Цей ефект
проявляєтьl=
9;я
у дозах, в
яких
діуретичні
властивостo=
0;
є
мінімальниl=
4;и.
А=
нтигіпертеl=
5;зивна
дія
індапаміду
пов’язана з
покращенняl=
4;
еластичносm=
0;і
артерій та
зменшенням
резистентнl=
6;сті
артеріол і з=
072;гального
периферичнl=
6;го
опору судин.
І=
ндапамід
зменшує
гіпертрофіn=
2;
лівого шлун
=
86;чка.
П=
ри
перевищеннo=
0;
рекомендовk=
2;ної
дози терапе
=
74;тична
дія
тіазидних т
=
72;
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків
не
збільшуєтьl=
9;я,
тоді як кіль=
082;ість
небажаних
ефектів
зростає. Якщ=
086;
лікування є
недостатньl=
6;
ефективним,
збільшуватl=
0;
дозу не
рекомендуєm=
0;ься.
Б=
ільш
того, як було
показано у
ході дослід
=
78;ень
різної
тривалості
(короткої,
середньої т
=
72;
довгої) з
участю
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
індапамід:
·
не
впливає на
метаболізм
лiпiдiв
(тригліцери
=
76;ів,
ліпопротеїk=
6;ів
низької та
високої
щільності);
·
не
впливає на
метаболізм
вуглеводів,
навіть у
хворих на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;
та цукровий
діабет.
Фармак=
1086;кінетика.
Ф=
армакокінеm=
0;ичні
властивостo=
0;
периндоприl=
3;у
та
індапаміду
=
91;
складі
препарату Ноліпр=
1077;л®
2 мг/0,625 мг не
відрізняютn=
0;ся
від
властивостk=
7;й
при їх окрем=
086;му
застосуванl=
5;і.
=
60;армакокіне=
1090;ичні
властивостo=
0;, пов’я=
079;ані
з
периндоприl=
3;ом.
П=
ісля
пероральноk=
5;о
прийому
периндоприl=
3; швидко
всмоктуєтьl=
9;я,
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
через
1 годину.
Період напі
=
74;виведення
периндоприl=
3;у
з плазми
крові
становить
1 годину.
П=
ериндоприл
є
пролікарсьl=
2;им
засобом. Так, 2=
7 % від
прийнятої
дози
периндоприl=
3;у
потрапляє у
кровотік у
вигляді
активного
метаболіту
периндоприl=
3;ату.
Крім
активного
периндоприl=
3;ату,
периндоприl=
3;
утворює ще 5 н&=
#1077;активних
метаболітіk=
4;.
Максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
периндоприl=
3;ату
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
через
3-4 години.
О=
скільки
прийом їжі
зменшує
перетворенl=
5;я
периндоприl=
3;у
у
периндоприl=
3;ат,
а отже, знижу=
1108;ться
і його
біодоступнo=
0;сть,
периндоприl=
3;
рекомендуєm=
0;ься
приймати
перорально
=
91;
одноразовіl=
1;
добовій доз=
10;
вранці пере
=
76;
їдою.
Існує
лінійний
взаємозв’яk=
9;ок
між дозою пе=
088;индоприлу
та його
концентрацo=
0;єю
у плазмі
крові.
Об’єм
розподілу
незв’язаноk=
5;о
периндоприl=
3;ату
становить
приблизно
0,2 л/кг.
Зв’язуваннn=
3;
периндоприl=
3;ату
з білками
плазми кров=
10;
становить 20 <=
/span>%, в
основному з
АПФ, і є
дозозалежнl=
0;м.
П=
ериндоприлk=
2;т
виводиться
із сечею,
період
остаточногl=
6;
напіввиведk=
7;ння
незв’язаноo=
1;
фракції
становить
приблизно
17 годин. Стан
рівноваги
досягаєтьсn=
3;
через 4 доби.
В=
иведення
периндоприl=
3;ату
зменшуєтьсn=
3;
у пацієнтів
літнього
віку та в
осіб із
серцевою аб
=
86;
нирковою не
=
76;остатністю.
Для хворих н=
072;
ниркову
недостатніl=
9;ть
слід
адаптувати
дозу залежн
=
86;
від ступеня
порушення
функції
нирок
(кліренсу кр=
077;атиніну).
Д=
іалізний
кліренс
периндоприl=
3;ату
становить 70 =
084;л/хв.
К=
інетика
периндоприl=
3;у
змінюється
=
91;
хворих на
цироз
печінки:
печінковий
кліренс осн
=
86;вної
молекули
знижується
вдвічі. Одна=
082;
кількість
утворюваноk=
5;о
периндоприl=
3;ату
не
зменшуєтьсn=
3;.
Отже, таким
пацієнтам н
=
77;
потрібно
підбирати
дозу (див.
розділи
«Спосіб зас
=
90;осування
та дози» та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
=
Фарма=
;кокінетичн=
10;
властивостo=
0;, пов’я=
1079;ані
з індапамі
=
76;ом.
І=
ндапамід
швидко та
повністю
всмоктуєтьl=
9;я
у травному
тракті.
М=
аксимальна
концентрацo=
0;я
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
приблизно
через
1 годину
після перор
=
72;льного
прийому.
З=
в’язування
з протеїнам
=
80;
плазми кров=
10;
– 79 =
;%.
П=
ерiод
напiввиведе
=
85;ня
становить вi=
076;
14 до 24 годин (у
середньому R=
11;
18 годин).
Повторний
прийом не
призводить
до кумуляці=
11;.
Виведення г
=
86;ловним
чином
відбуваєтьl=
9;я
із сечею (70 % дози) та
фекаліями (22<=
span
lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'> %) у
вигляді
неактивних
метаболітіk=
4;.
У пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.<= o:p>
Клініч=
1085;і
характерисm=
0;ики.
Пок=
;азання.
Е=
сенціальна
гіпертензіn=
3;.
Протипока=
079;ання.
Протип=
1086;казання,
пов’язані з
периндоприl=
3;ом:
· =
підвищена
чутливість
до
периндоприl=
3;у
або до
будь-яких ін=
096;их
інгібіторіk=
4;
АПФ;
· =
ангіоедема
(набряк
Квінке) в
анамнезі,
пов’язана з
попереднім
лікуванням
інгібітораl=
4;и
АПФ;
· =
уроджений
або ідіопат
=
80;чний
ангіоневроm=
0;ичний
набряк;
· =
вагітні
або жінки,
які плануют=
00;
завагітнітl=
0;
(див. розділ
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або
годування
груддю»);
· =
одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
з
препаратамl=
0;,
діючою
речовиною я
=
82;их
є аліскірен,
хворим на
цукровий
діабет або п=
072;цієнтам
з нирковою
недостатніl=
9;тю
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації
< 60 мл/хв/1,73 м2)
(див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Протип=
1086;казання,
пов’язані з
індапамідоl=
4;:
· =
гіперчутли=
1074;ість
до
індапаміду
або до будь-я=
1082;их
інших сульф
=
86;намідів;
· =
порушення
функції
нирок
тяжкого сту
=
87;еня
(кліренс
креатиніну <
30 мл/хв);
· =
печінкова
енцефалопаm=
0;ія;
· =
тяжке
порушення
функції
печінки;
· =
гіпокалієм=
1110;я;
· =
за
загальним
правилом,
даний
лікарський
=
79;асіб
не
рекомендуєm=
0;ься
призначати
=
91;
комбінації
=
79;
неантиаритl=
4;ічними
препаратамl=
0;, що
може
спричинити
розвиток
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует» (ди=
074;.
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»);
· =
період
годування
груддю (див.
розділ «Зас
=
90;осування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю»).
Протип=
1086;казання,
пов’язані з
препаратом
Ноліпрел® 2&=
nbsp;мг/0,625 мг:
· =
підвищена
чутливість
=
76;о
будь-якої
допоміжної
речовини.
Ч=
ерез
відсутністn=
0;
достатньогl=
6;
клінічного
досвіду
Ноліпрел® 2&=
nbsp;мг/0,625 мг
не слід
застосовувk=
2;ти:
· =
пацієнтам,
які
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;;
· &n=
bsp;
пацієнтам
з нелікован
=
86;ю
декомпенсоk=
4;аною
серцевою
недостатніl=
9;тю.
Взаємо=
1076;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
Взаємо=
1076;ії,
спільні для
периндоприl=
3;у
та індапамі
=
76;у.
Нерекомен=
076;овані
комбінації.
=
51;ітій. Повіk=
6;омлялося
про зворотн
=
77;
збільшення
=
82;онцентраці=
1111;
літію у сиро=
074;атці
крові та
підвищення
його токсич
=
85;ості
під час
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
літію та
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Одночасне
використанl=
5;я
із
тіазидними
діуретикамl=
0;
може призве
=
89;ти
до
подальшого
підвищення
рівня літію
та збільшит
=
80;
ризик
токсичностo=
0;
комбінації
літію та інг=
110;біторів
АПФ.
Одночасне
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
разом з
індапамідоl=
4;
та літієм не
рекомендовk=
2;не,
однак якщо ц=
077;
дійсно необ
=
93;ідно,
слід
ретельно
контролюваm=
0;и
рівень
концентрацo=
0;ї
літію у
сироватці
крові (див.
розділ «Осо=
;бливості
застосуванl=
5;я»).
=
50;омбінації,
що
потребують
особливої
уваги.
=
41;аклофен. Посиl=
3;ює
антигіпертk=
7;нзивну
дію. Необхід=
085;о
проводити
моніторинг
=
72;ртеріально=
1075;о
тиску та
функції
нирок і у
разі
необхідносm=
0;і
коригувати
дозу.
=
57;истемні
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
лікарські
засоби (у
тому числі
ацетилсаліm=
4;илова
кислота у
великих
дозах). При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ та
нестероїднl=
0;х
протизапалn=
0;них
препаратів
(НПЗП),
наприклад
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти у
протизапалn=
0;них
дозах, інгіб=
110;торів
ЦОГ-2 та
неселективl=
5;их
НПЗП, може
виникати
послабленнn=
3; антигіперт=
1077;нзивного
ефекту.
Одночасне з
=
72;стосування
інгібіторіk=
4;
АПФ та НПЗП
може посили
=
90;и
ризик
погіршення
функції
нирок, включ=
072;ючи
ймовірну
гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть,
та підвищит
=
80;
рівень калі=
02;
у сироватці
крові,
особливо у
пацієнтів і
=
79;
порушенням
функції
нирок. Таку
комбінацію
слід
призначати
=
79; обережніст&=
#1102;,
особливо
хворим
літнього
віку.
Пацієнтам
необхідно
відновити
водний
баланс до
початку
лікування т
=
72;
контролюваm=
0;и
функцію
нирок на
початку і
впродовж ко
=
84;бінованої
терапії.
=
50;омбінації,
що
потребують
уваги.
Іміпраміно&=
#1087;одібні
(трициклічн=
10;)
антидепресk=
2;нти,
нейролептиm=
5;ні
засоби. Пос&=
#1080;люють
антигіпертk=
7;нзивну
дію та підви=
097;ують
ризик
розвитку
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії
(адитивний
ефект).
=
50;ортикостер=
1086;їди,
тетракозакm=
0;ид. Зменm=
6;ують
антигіпертk=
7;нзивну
дію (затримк=
072;
води та іоні=
074;
натрію під
впливом
кортикостеl=
8;оїдів).
=
30;нші
антигіпертk=
7;нзивні
препарати.=
Застl=
6;сування
інших
антигіпертk=
7;нзивних
лікарських
засобів у
комбінації
=
79;
периндоприl=
3;ом/індапамі=
1076;ом
може
спричинити
додаткове
зниження ар
=
90;еріального
тиску.
Взаємо=
1076;ії,
пов’язані з
периндоприl=
3;ом.
=
51;ікарські
засоби, що
можуть
спричинити
гіперкалієl=
4;ію. Деякo=
0;
препарати
або
терапевтичl=
5;і
класи лікар
=
89;ьких
засобів
можуть
спричинити
виникнення
гіперкалієl=
4;ії,
як то
аліскірен,
солі калію,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики, і=
085;гібітори
АПФ,
антагоністl=
0;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ, нестерої=
076;ні
протизапалn=
0;ні
засоби,
гепарини,
імуносупреl=
9;ивні
засоби, такі
як
циклоспориl=
5;
або
такролімус,
триметоприl=
4;.
Комбінація
цих
препаратів
підвищує
ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії.
Протипока=
079;ані
комбінації.
=
40;ліскірен. Одноm=
5;асне
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
та аліскіре
=
85;у
у хворих на
цукровий
діабет або
пацієнтів з
порушеною
функцією
нирок проти
=
87;оказано
через
підвищений
ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії,
погіршення
функції
нирок і
кардіоваскm=
1;лярної
захворюванl=
6;сті
та летально
=
89;ті
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Нереко=
1084;ендовані
комбінації.
Алі=
1089;кірен.
Одночасне
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
та аліскіре
=
85;у
у всіх інших
групах
пацієнтів,
окрім хвори
=
93;
на цукровий
діабет або
пацієнтів з =
087;орушеною
функцією
нирок, не
рекомендовk=
2;но
через
підвищений
ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії,
погіршення
функції
нирок і
кардіоваскm=
1;лярної
захворюванl=
6;сті
та летально
=
89;ті
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Суп=
1091;тня
терапія
інгібітораl=
4;и
АПФ та
блокаторамl=
0;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у. У літk=
7;ратурі
повідомлялl=
6;ся,
що у
пацієнтів з=
10;
встановленl=
0;м
атеросклерl=
6;зом,
серцевою не
=
76;остатністю
або у хворих
на цукровий
діабет з
ураженням
рецепторів
одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
супроводжуk=
4;алося
підвищенняl=
4;
частоти вин
=
80;кнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
непритомноl=
9;ті,
гіперкалієl=
4;ії
та
погіршенняl=
4;
функції
нирок (у тому
числі
гострої нир
=
82;ової
недостатноl=
9;ті)
порівняно з
монотерапіn=
8;ю
препаратамl=
0;,
що впливают=
00;
на
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронову
систему. Зас=
090;осування
подвійної
блокади
(тобто комбі=
085;ації
інгібітору
АПФ з
антагоністk=
2;ми
рецепторів
=
72;нгіотензин=
1091;
ІІ) можливе т=
1110;льки
в
індивідуалn=
0;них
випадках з
ретельним
контролем
функції
нирок, рівня =
1082;алію
та
артеріальнl=
6;го
тиску.
Ест=
1088;амустин. Існуn=
8;
ризик підви
=
97;ення
частоти вин
=
80;кнення
таких побіч
=
85;их
реакцій як
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
(ангіоедема).
Калійзбері&=
#1075;аючі
діуретики
(спіронолак
=
90;он,
триамтерен
=
91;
монотерапіo=
1;
або у комбін=
072;ції),
солі калію. Іl=
5;гібітори
АПФ
зменшують
втрату калі=
02;,
спричинену
діуретикамl=
0;.
Калійзберіk=
5;аючі
діуретики,
наприклад
спіронолакm=
0;он,
триамтерен
або амілори
=
76;,
харчові
добавки, що
містять
калій, або
замінники
солі з каліє=
084;
можуть
призвести д
=
86;
значного
підвищення
рівня калію =
091;
сироватці
крові
(можливо, лет=
1072;льного).
Таку
комбінацію
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;,
із частим
моніторингl=
6;м
каліємії та
проведенняl=
4;
ЕКГ у тих
випадках, ко=
083;и
одночасний
прийом
показаний у
зв’язку з на=
103;вністю
підтверджеl=
5;ої
гіпокаліємo=
0;ї.
=
50;омбінації,
що
потребують
особливої
уваги.
=
55;ротидіабет=
1080;чні
засоби
(інсулін,
цукрознижуk=
4;альні
сульфонаміk=
6;и). Повіk=
6;омлялося
про взаємод=
10;ї
з
каптоприлоl=
4;
та
еналаприлоl=
4;.
У хворих на
цукровий
діабет, які
отримують
лікування
інсуліном
або
цукрознижуk=
4;альними
сульфонаміk=
6;ами,
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ може
посилити
гіпоглікемo=
0;чний
ефект. Дуже
рідко можли
=
74;е
виникнення
епізодів
гіпоглікемo=
0;ї
(через
покращення
толерантноl=
9;ті
до глюкози т=
072;,
як наслідок,
зниження
потреби в
інсуліні).
Калійзбері&=
#1075;аючі
діуретики
(еплеренон,
спіронолакm=
0;он). Оk=
6;ночасне
застосуванl=
5;я
еплеренону
або спіроно
=
83;актону
в дозах 12,5-50 мг
на добу з інг=
1110;біторами
АПФ у низьки=
093;
дозах:
· =
при
лікуванні
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
ІІ-ІV
функціоналn=
0;них
класів за кл=
072;сифікацією
хронічної
серцевої
недостатноl=
9;ті
Нью-Йоркськ
=
86;ї
асоціації
кардіологіk=
4;
(NYHA) та фракціє=
02;
викиду < 40 %,
які раніше з=
072;стосовувал&=
#1080;
інгібітори
АПФ та
петльові ді
=
91;ретики,
існує ризик =
074;иникнення
гіперкалієl=
4;ії,
потенційно
летальної, о=
089;обливо
у разі недот=
088;имання
рекомендацo=
0;й
щодо призна
=
95;ення
такої
комбінації;
· =
перед
призначеннn=
3;м
даної
комбінації
слід упевни
=
90;ися
у
відсутностo=
0;
гіперкалієl=
4;ії
та ниркової
недостатноl=
9;ті;
· =
рекомендов=
1072;но
проводити
ретельний м
=
86;ніторинг
каліємії та
креатинеміo=
1;
щотижнево
протягом
першого
місяця
лікування т
=
72;
щомісячно н
=
72;далі.
=
50;омбінації,
що
потребують
уваги.
=
40;лопуринол,
цитостатикl=
0;,
імунодепреl=
9;ивні
засоби,
системні
кортикостеl=
8;оїди
або прокаїн
=
72;мід. Одноm=
5;асне
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
АПФ може
призвести д
=
86;
підвищення
ризику
виникнення
лейкопенії.
=
55;репарати
для
анестезії.=
Інгіk=
3;ітори
АПФ можуть
посилювати
гіпотензивl=
5;у
дію деяких
препаратів,
застосовувk=
2;них
для
анестезії.
=
44;іуретики
(тіазидні та
петльові). Попеl=
8;еднє
лікування
високими
дозами діур
=
77;тиків
може
спричинити
зневодненнn=
3;,
що може
збільшити
ризик
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
на початку
терапії
периндоприl=
3;ом.
Гліптини
(лінагліпти
=
85;,
саксагліптl=
0;н,
ситагліптиl=
5;, вілдагліпт&=
#1080;н). Пl=
8;и
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з інгібітор
=
86;м
АПФ
підвищуєтьl=
9;я
ризик
виникнення
ангіоедеми
=
95;ерез
зниження
активності
=
76;ипептидилп=
1077;птидази-ІV
(ДПП-ІV)
гліптином.
=
55;репарати
золота. Рідко
повідомлялl=
6;ся
про
виникнення
реакцій,
подібних до
тих, що
виникають
при застосу
=
74;анні
нітратів
(почервонін
=
85;я
обличчя,
нудота,
блювання та
артеріальнk=
2;
гіпотензія),
при
лікуванні
пацієнтів
ін’єкційниl=
4;и
препаратамl=
0;
золота
(натрію ауро=
090;іомалат)
та
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
інгібітору
АПФ,
включаючи
периндоприl=
3;.
Взаємо=
1076;ії,
пов’язані з
індапамідоl=
4;.
=
50;омбінації,
що потребую
=
90;ь
особливої
уваги.
Препарати,
які можуть
спричинити
розвиток
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует». Чk=
7;рез
ризик
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї
індапамід
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;
у комбінаці=
11;
з
препаратамl=
0;,
що можуть
спричинити
розвиток па
=
88;оксизмальн=
1086;ї
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует»,
такими як
антиаритміm=
5;ні
препарати
класу ІА
(хінідин,
гідрохінідl=
0;н,
дизопіраміk=
6;);
класу ІІІ
(аміодарон,
дофетилід, і=
073;утилід,
бретиліум,
соталол);
деякі
нейролептиl=
2;и
(хлорпромаз
=
80;н,
ціамемазин,
левомепромk=
2;зин,
тіоридазин,
трифлуоперk=
2;зин),
бензаміди (а=
084;ісульприд,
сульпірид,
сультоприд,
тіаприд), бут=
1080;рофенони
(дроперидол,
галоперидоl=
3;),
інші
нейролептиl=
2;и
(пімозид),
інші
препарати, т=
072;кі
як бепридил,
сизаприд,
дифеманіл,
еритроміциl=
5;
внутрішньоk=
4;енно,
галофантриl=
5;,
мізоластин,
пентамідин,
моксифлоксk=
2;цин,
спарфлоксаm=
4;ин,
вінкамін
внутрішньоk=
4;енно,
метадон,
астемізол,
терфенадин.
Слід запобі
=
75;ати
зниженню
калію у
плазмі кров=
10;
та у разі
необхідносm=
0;і
- йог&=
#1086;
коригувати, =
072;
також
контролюваm=
0;и
QT-інтервал.
=
55;репарати,
які можуть с=
087;ричинити
гіпокаліємo=
0;ю. Амфоm=
0;ерицин В
внутрішньоk=
4;енний,
глюкокортиl=
2;оїди
та
мінералокоl=
8;тикоїди
(системної
дії),
тетракозакm=
0;ид,
проносні
препарати (щ=
086;
стимулюють
перистальтl=
0;ку)
підвищують
=
88;изик
зниження
калію у
сироватці
крові (адити=
074;ний
ефект).
Необхідно к
=
86;нтролювати
вміст калію =
091;
плазмі кров=
10;
та
коригувати
його за
потреби,
зокрема при
одночасномm=
1;
лікуванні
серцевими
глікозидамl=
0;.
Рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
проносні
препарати, щ=
086;
не стимулюю
=
90;ь
перистальтl=
0;ку.
=
57;ерцеві
глікозиди.=
При
виникненні
гіпокаліємo=
0;ї
підвищуєтьl=
9;я
токсичністn=
0;
серцевих
глікозидів.
Необхідно
проводити
моніторинг
калію плазм
=
80;
та
ЕКГ-контрол=
00;,
а також, у
разі необхі
=
76;ності,
переглянутl=
0;
терапію.
=
50;омбінації,
що
потребують
уваги.
=
52;етформін. Може
спричинити
молочнокисl=
3;ий
ацидоз внас
=
83;ідок
розвитку фу
=
85;кціонально=
1111;
ниркової
недостатноl=
9;ті,
пов’язаної
=
79;
прийомом
діуретиків,
особливо
петльових. Н=
077;
слід
призначати
метформін,
якщо рівень
креатиніну
=
74;
плазмі кров=
10;
перевищує
15 мг/л
(135 мкмоль/л) у
чоловіків т
=
72;
12 мг/л
(110 мкмоль/л) у
жінок.
=
49;одоконтрас=
1090;ні
засоби. У разі
дегідратацo=
0;ї,
пов’язаної
із застосув
=
72;нням
діуретиків,
зростає
ризик розви
=
90;ку
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
особливо пр
=
80;
призначеннo=
0;
великих доз
йодоконтраl=
9;тних
засобів.
Необхідно
відновити
водний
баланс, перш
ніж
призначати
йодоконтраl=
9;тні
препарати.
=
57;олі
кальцію. Можлив&=
#1077;
виникнення
гіперкальцo=
0;ємії
у зв’язку зі
зниженням
елімінації
кальцію в се=
095;у.
=
62;иклоспорин.<=
/span> Можлl=
0;ве
підвищення
креатиніну
плазми кров=
10;
без впливу н=
072;
рівень
циркулюючоk=
5;о
циклоспориl=
5;у,
навіть якщо
немає
дефіциту во
=
76;и
та натрію.
Особли=
1074;ості
застосуванl=
5;я.
Особли=
1074;і
застереженl=
5;я.
Особли=
1074;і
застереженl=
5;я,
спільні для
периндоприl=
3;у
та
індапаміду.
З=
а
умови, що
пацієнт
починає
застосуванl=
5;я
одразу двох
нових
антигіпертk=
7;нзивних
діючих
речовин,
можливе
підвищення
частоти
ідіосинкраm=
0;ичних
реакцій. Щоб
уникнути
такого
ризику,
необхідний
ретельний
моніторинг.
Комбін=
1072;ція
з літієм. Одноча&=
#1089;не
застосуванl=
5;я
літію та
комбінації
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;
зазвичай не =
088;екомендова&=
#1085;е
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Особли=
1074;і
застереженl=
5;я,
пов’язані з
периндоприl=
3;ом.
Нейтро=
1087;енія/аграну=
;лоцитоз. Сереk=
6;
хворих, які
приймали
інгібітори
АПФ, були
зареєстровk=
2;ні
випадки
нейтропеніo=
1;/агранулоци=
1090;озу,
тромбоцитоl=
7;енії
та анемії. У
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок і у
разі
відсутностo=
0;
інших
факторів
ризику нейт
=
88;опенія
виникає
рідко.
Периндоприl=
3;
слід призна
=
95;ати
дуже
обережно
особам з
колагенозаl=
4;и,
під час
терапії
імунодепреl=
9;антами,
алопуринолl=
6;м
чи
прокаїнаміk=
6;ом
або при
поєднанні
цих
обтяжливих
факторів,
особливо пр
=
80;
наявності
порушення
функції
нирок. У
декого з
таких паціє
=
85;тів
відзначавсn=
3;
розвиток
серйозних
інфекційниm=
3;
захворюванn=
0;,
у кількох ви=
087;адках
резистентнl=
0;х
до
інтенсивноo=
1;
антибіотикl=
6;терапії.
При
призначеннo=
0;
периндоприl=
3;у
таким хвори
=
84;
рекомендуєm=
0;ься
періодично
контролюваm=
0;и
кількість
лейкоцитів
=
91;
крові. Окрім
того, у разі
появи
будь-якого
прояву
інфекційноk=
5;о
захворюванl=
5;я
(наприклад
біль у горлі,
підвищення
температурl=
0;
тіла)
необхідно
повідомити
про це
лікаря.
Гіп=
1077;рчутливіст=
ь/ангіоедем
=
72;. Повідомлял&=
#1086;ся
про рідкісн=
10;
випадки вин
=
80;кнення
ангіоедеми
обличчя,
кінцівок,
губ, язика,
голосової щ=
10;лини
та/або
гортані у
пацієнтів
під час заст=
086;сування
інгібіторіk=
4;
АПФ, у тому
числі перин
=
76;оприлу.
Це може
статися
будь-коли пі=
076;
час
лікування. У
таких
випадках
необхідно т
=
77;рміново
припинити
прийом
препарату т
=
72;
встановити
нагляд за
станом
пацієнта до
повного
зникнення
симптомів.
Якщо набряк
розповсюджm=
1;ється
лише у зоні
обличчя та
губ, стан
пацієнта, як
правило,
покращуєтьl=
9;я
без
лікування,
хоча прийом =
072;нтигістамі&=
#1085;них
препаратів
може допомо
=
75;ти
у зменшенні
симптомів.
Ангіоед&=
#1077;ма
пов’язана і
=
79;
набряком
гортані, мож=
077;
призвести д
=
86;
летальних
наслідків. У
випадках,
коли набряк =
088;озповсюджу&=
#1108;ться
на язик,
голосову
щілину або
гортань, що
може
призвести д
=
86;
обструкції
дихальних
шляхів,
необхідне
термінове п
=
88;оведення
невідкладнl=
6;ї
терапії, яка
може включа
=
90;и
підшкірне
введення
розчину
епінефрину 1:10=
00
(0,3-0,5 мл) та/або
заходи щодо
забезпеченl=
5;я
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів.
Згідно з
наявними
даними, у
пацієнтів
негроїдної
раси
інгібітори
АПФ частіше
спричиняютn=
0;
виникнення
ангіоедеми
порівняно з
представниl=
2;ами
інших рас.
Особи
з
ангіоедемоn=
2;
в анамнезі,
який не був
пов’язаний
=
79;
прийомом
інгібіторіk=
4;
АПФ, можуть
мати
підвищений
ризик виник
=
85;ення
ангіоедеми
під час
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ (див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Повідом&=
#1083;ялося
про рідкісн=
10;
випадки
виникнення
інтестиналn=
0;ної
ангіоедеми
=
91;
пацієнтів,
які
отримували
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ. У таких
хворих
відзначавсn=
3; абдоміналь=
1085;ий
біль (з/без
нудоти та
блювання);
деякі
випадки
інтестиналn=
0;ної
ангіоедеми
не супровод
=
78;увалися
проявом
попередньоo=
1;
ангіоедеми
обличчя та
рівень
інгібітору
С1-естерази б=
1091;в
у нормі.
Діагноз
інтестиналn=
0;ної
ангіоедеми
було
встановленl=
6;
за допомого=
02;
комп’ютернl=
6;ї
томографії,
ультразвукl=
6;вого
дослідженнn=
3;
або під час
хірургічноk=
5;о
втручання. П=
110;сля
відміни інг=
10;бітору
АПФ симптом
=
80;
ангіоедеми
зникали. У
разі
виникнення
абдомінальl=
5;ого
болю у
пацієнтів,
які
приймають
інгібітори
АПФ, слід
провести
диференціаl=
3;ьну
діагностикm=
1;,
для того щоб
виключити
інтестиналn=
0;ну
ангіоедему.
=
40;нафілактої=
1076;ні
реакції під
час десенси
=
73;ілізуючої
терапії. П=
;овідомляло
=
89;я
про
поодинокі
випадки вин
=
80;кнення
тривалих
анафілактоo=
1;дних
реакцій, що
загрожувалl=
0;
життю, у
пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ під час
десенсибілo=
0;зуючої
терапії
препаратамl=
0;,
що містять б=
076;жолину
отруту.
Інгібітори
АПФ слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;
особам з
алергією, як=
110;
пройшли кур
=
89; десенсибіл&=
#1110;зуючої
терапії, та
уникати їх
призначеннn=
3;
під час
імунотерапo=
0;ї
препаратамl=
0;,
що містять
бджолину от
=
88;уту.
Однак у
пацієнтів,
які
потребують
призначеннn=
3;
як
інгібіторіk=
4;
АПФ, так і
десенсибілo=
0;зуючої
терапії,
таких
реакцій мож
=
85;а
уникнути
завдяки
тимчасовомm=
1;
припиненню
застосуванl=
5;я
інгібітору
АПФ щонайме
=
85;ше
за 24 години
перед
проведенняl=
4;
десенсибілo=
0;зації.
Анафілакто&=
#1111;дні
реакції під
час плазмаф
=
77;резу
ліпопротеїk=
6;ів
низької
щільності.=
Рo=
0;дко
у пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ, під час
проведення
плазмафереk=
9;у
ліпопротеїk=
6;ів
низької
щільності з
використанl=
5;ям
декстрансуl=
3;ьфату
повідомлялl=
6;ся
про виникне
=
85;ня
небезпечниm=
3;
для життя
анафілактоo=
1;дних
реакцій.
Розвитку
останніх
можна уникн
=
91;ти,
якщо перед
виконанням
кожного
плазмафереk=
9;у
тимчасово
припиняти
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ.
=
55;ацієнти,
які
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;. Повіk=
6;омлялося
про випадки
виникнення
анафілактоo=
1;дних
реакцій у
пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ під час
перебуваннn=
3;
на гемодіал=
10;зі
з
використанl=
5;ям
високопротl=
6;чних
поліакрилоk=
4;их
мембран
(наприклад AN 69=
®).
Таким хвори
=
84;
слід
застосовувk=
2;ти
інший тип
діалізних
мембран або
призначати
інший клас
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів.
Пацієнти
після
трансплантk=
2;ції
нирки. Дані пр=
086;
застосуванl=
5;я
периl=
5;доприлу
тертбутилаl=
4;іну
пацієнтамl=
0;
після
нещодавно
перенесеноo=
1;
операції з т=
088;ансплантац&=
#1110;ї
нирки=
відсутні.
=
50;алійзберіг=
1072;ючі
діуретики,
солі калію. Комбo=
0;нація
периндоприl=
3;у
з
калійзберіk=
5;аючими
діуретикамl=
0;,
солями калі=
02;
зазвичай не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
=
40;ртеріальна
гіпотензія. Повідомлял&=
#1086;ся
про
виникнення
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
=
91;
пацієнтів і
=
79;
симптоматиm=
5;ною
серцевою
недостатніl=
9;тю
та супутньо=
02;
нирковою
недостатніl=
9;тю
або без неї. &=
#1042;иникнення
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії =
08;
вірогіднішl=
0;м
в осіб із
більш тяжки
=
84;
ступенем
серцевої
недостатноl=
9;ті,
які
приймають
петльові
діуретики у
великих
дозах, мають
гіпонатрієl=
4;ію
або ниркову =
085;едостатніс&=
#1090;ь
функціоналn=
0;ного
характеру.
Для зниженн=
03;
ризику
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
на початку
терапії та н=
072;
етапі
підбору доз
пацієнти
повинні
знаходитисn=
3;
під
ретельним
наглядом
лікаря (див. р&=
#1086;зділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та «=
1055;обічні
реакції»).
Такі самі
застереженl=
5;я
існують для
осіб з
ішемічною
хворобою
серця або
церебровасl=
2;улярними
захворюванl=
5;ями,
у яких надмі=
088;не
зниження ар
=
90;еріального
тиску може
спричинити
виникнення
інфаркту мі
=
86;карда
або інсульт
=
91;.
Ішемічна
хвороба
серця. У
випадку, якщ=
086;
протягом
першого
місяця ліку
=
74;ання
периндоприl=
3;ом
відбувся
епізод
нестабільнl=
6;ї
стенокардіo=
1;
(будь-якої
тяжкості),
необхідно
ретельно
зважити
співвідношk=
7;ння
«ризик –
користь»,
перш ніж
вирішувати
питання про
продовженнn=
3;
терапії.
Особли=
1074;і
застереженl=
5;я,
пов’язані з
індапамідоl=
4;.
У
пацієнтів і
=
79;
порушенням
функції
печінки
застосуванl=
5;я
тіазидних т
=
72;
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків
може
спричинити
виникнення
печінкової
енцефалопаm=
0;ії.
У такому раз=
110;
застосуванl=
5;я
діуретиків
слід негайн
=
86;
припинити.
=
60;отосенсибі=
1083;ізація. При
застосуванl=
5;і
тіазидних т
=
72;
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків
повідомлялl=
6;ся
про випадки
виникнення
реакцій
фотосенсибo=
0;лізації
(див. розділ «&=
#1055;обічні
реакції»). У
разі появи
реакції
фотосенсибo=
0;лізації
під час
лікування
прийом
діуретика
рекомендовk=
2;но
припинити.
Якщо ж є
потреба у
відновленнo=
0;
його
застосуванl=
5;я,
необхідно
захистити
вразливі
ділянки від
сонця або
джерел
штучного
ультрафіолk=
7;ту.
Запобі=
1078;ні
заходи.
Запобі=
1078;ні
заходи,
спільні для
периндоприl=
3;у
та
індапаміду.
=
55;орушення
функції
нирок. У разі
наявності
ниркової
недостатноl=
9;ті
тяжкого
ступеня
(кліренс
креатиніну
< 30 мл/хв)
лікування
препаратом
протипоказk=
2;не.
Я=
кщо
під час
застосуванl=
5;я
Ноліпрелу®=
sup>
2 мг/0,625 мг у
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
без наявних
ознак
порушення
функції нир
=
86;к
виникли
лабораторнo=
0;
ознаки
ниркової не
=
76;остатності,
прийом
препарату н
=
77;обхідно
припинити з
можливістю
відновленнn=
3;
лікування у
меншій дозі
або лише одн=
110;єю
з його
складових.
Таким
пацієнтам
необхідно
проводити
частий
моніторинг
калію та
креатиніну:
через 2 тижн=
10;
від початку
лікування т
=
72;
далі кожні
два місяці у
період
терапевтичl=
5;ої
стабілізацo=
0;ї.
Випадки
виникнення
ниркової
недостатноl=
9;ті
спостерігаl=
3;ися
переважно в
осіб із
тяжкою
серцевою
недостатніl=
9;тю
або
порушенням
функції
нирок, а тако=
1078;
зі стенозом
ниркової
артерії.
Н=
оліпрел®
2 мг/0,625 мг не
рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
двобічним
стенозом
ниркових
артерій або
стенозом
артерії
єдиної
функціонуюm=
5;ої
нирки.
=
40;ртеріальна
гіпотензія =
10;
дефіцит вод
=
80;
та електрол=
10;тів. У
пацієнтів з
дефіцитом
натрію
(особливо у
разі
наявності
стенозу
ниркових
артерій) існ=
091;є
ризик
різкого
зниження ар
=
90;еріального
тиску. Тому
необхідно
систематичl=
5;о
перевіряти
=
85;аявність
симптомів
дефіциту
води та елек=
090;ролітів,
які можуть
виникнути
при блюванн=
10;
або діареї.
Таким
пацієнтам
слід регуля
=
88;но
контролюваm=
0;и
рівень
електролітo=
0;в
у плазмі
крові.
П=
ри
виникненні
=
79;начної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
може знадоб
=
80;тися
внутрішньоk=
4;енне
введення
ізотонічноk=
5;о
розчину
натрію
хлориду.
Тимчасова
гіпотензія
не є
протипоказk=
2;нням
для подальш
=
86;го
прийому
препарату.
Після відно
=
74;лення
о=
073;’єму
циркулюючоo=
1;
крові =
090;а
нормалізацo=
0;ї
артеріальнl=
6;го
тиску
лікування
може бути
відновлене
препаратом
=
91;
більш
низькій доз=
10;
або однією з
його складо
=
74;их.
=
56;івень
калію. Комбінація
периндоприl=
3;у
та
індапаміду
=
85;е
виключає
можливості
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї,
особливо у
хворих на
цукровий
діабет або
ниркову
недостатніl=
9;ть.
Як і при
застосуванl=
5;і
будь-якого і=
085;шого
препарату, щ=
086;
містить
діуретик,
слід провод
=
80;ти
регулярний
моніторинг
рівня калію =
091;
плазмі кров=
10;.
=
44;опоміжні
речовини. Ноліl=
7;рел®
2 мг/0,625 мг не
слід
призначати
пацієнтам з
рідкісною с
=
87;адковою
непереносиl=
4;істю
галактози,
дефіцитом
лактази
Лаппа або ма=
083;ьабсорбціє&=
#1102;
глюкози і
галактози.
Запобі=
1078;ні
заходи,
пов’язані з
периндоприl=
3;ом.
=
50;ашель. Повіk=
6;омлялося
про
виникнення
сухого кашл=
02;
під час
терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ. Цей каше=
1083;ь
є стійким і
припиняєтьl=
9;я
лише після в=
110;дміни
препарату. У
разі появи
кашлю
необхідно
брати до
уваги
можливість
його ятроге
=
85;ної
етіології.
Якщо у
лікуванні
пацієнта пе
=
88;евага
віддається
інгібітору
АПФ, можна ро=
1079;глядати
питання про
продовженнn=
3;
терапії.
Ризик
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
=
90;а/або
ниркової не
=
76;остатності
(у разі
наявності
серцевої
недостатноl=
9;ті,
дефіциту
води та
електролітo=
0;в). Зl=
5;ачна
стимуляція
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
спостерігаl=
3;ася
під час
гострого
дефіциту
води та
електролітo=
0;в
(сувора
безсольова
дієта або
тривале лік
=
91;вання
діуретикамl=
0;)
у пацієнтів =
079;
низьким арт
=
77;ріальним
тиском, у
разі
наявності
стенозу
ниркових
артерій, зас=
090;ійної
серцевої
недостатноl=
9;ті
або цирозу п=
077;чінки
з набряками
та асцитом.
Блокування
цієї систем
=
80;
інгібітороl=
4;
АПФ, особлив=
086;
під час
першого
прийому та
протягом
перших двох
тижнів
лікування,
може спричи
=
85;ити
різке
зниження артері=
1072;льного
тиску
та/або
підвищення
рівня
креатиніну
=
74;
плазмі кров=
10;,
що
підтверджуn=
8;
наявність
функціоналn=
0;ної
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Іноді, хоча й
рідко, це
може
виникнути у
будь-який ча=
089;
та мати
гострий
початок.
У
таких
випадках
лікування
слід
розпочинатl=
0;
з меншої доз=
080;
з поступови
=
84;
її збільшен
=
85;ям.
=
55;ацієнти
літнього
віку. Переk=
6;
початком
лікування
слід
перевірити
функцію
нирок та
рівень калі=
02;
у плазмі кро=
074;і.
Для зниженн=
03;
ризику
виникнення
=
88;аптової
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
особливо у
разі
наявності
дефіциту
води або
електролітo=
0;в,
початкову
дозу
препарату
коригують
залежно від
змін артер=
10;ального
тиску.
=
55;ацієнти
з
атеросклерl=
6;зом. Ризиl=
2;
виникнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії =
08;
в усіх
пацієнтів,
але з
особливою
обережністn=
2;
препарат сл=
10;д
призначати
особам з
ішемічною
хворобою
серця або не=
076;остатністю
церебральнl=
6;го
кровообігу.
Таким хвори
=
84;
лікування
слід
розпочинатl=
0;
з низької
дози.
Пацієнти з
реноваскулn=
3;рною
гіпертензіn=
8;ю. Оk=
6;ним
з методів
лікування
реноваскулn=
3;рної
гіпертензіo=
1;
є
реваскулярl=
0;зація.
Проте
інгібітори
АПФ можуть
бути корисн
=
80;ми
для
пацієнтів з
реноваскулn=
3;рною
гіпертензіn=
8;ю,
які чекають
на операцію,
або якщо так=
072;
операція
неможлива.
Н=
оліпрел®
2 мг/0,625 мг не
слід
призначати
пацієнтам з
наявним сте
=
85;озом
ниркової
артерії або =
079;
підозрою на
нього. У
такому
випадку
лікування
необхідно
розпочинатl=
0;
в умовах
стаціонару
=
79;
меншої дози,
ніж
рекомендовk=
2;на
доза
препарату.
=
30;нші
групи ризик
=
91;. Лікуk=
4;ання
пацієнтів і
=
79;
тяжкою
серцевою не
=
76;остатністю
(IV ступеня)
або з
інсулінозаl=
3;ежним
цукровим
діабетом (че=
088;ез
тенденцію д
=
86;
спонтанногl=
6;
підвищення
=
88;івня
калію) слід
розпочинатl=
0;
під медични
=
84; наглядом
зі зменшено=
11;
початкової
дози. Особам
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
та коронарн
=
86;ю
недостатніl=
9;тю
не потрібно
припиняти
лікування β̴=
9;блокатором:
до нього
необхідно
додати інгі
=
73;ітор
АПФ.
=
61;ворі
на цукровий
діабет. У
хворих на
цукровий
діабет, які
приймають п
=
77;роральні
цукрознижуk=
4;альні
засоби або о=
090;римують
інсулін, слі=
076;
ретельно
контролюваm=
0;и
рівень
глюкози у
крові,
особливо уп
=
88;одовж
першого
місяця
терапії
інгібітороl=
4;
АПФ.
=
56;асові
особливостo=
0;. Периl=
5;доприл,
як і інші
інгібітори
АПФ, менш ефе=
1082;тивно
знижує арте
=
88;іальний
тиск у
пацієнтів
негроїдної
раси з
гіпертензіn=
8;ю,
ніж в осіб
інших рас, що,
можливо,
пояснюєтьсn=
3;
низьким
рівнем
реніну у
плазмі кров=
10;
таких хвори
=
93;.
=
61;ірургічне
втручання/а
=
85;естезія. Інгіk=
3;ітори
АПФ можуть
спричинити
гіпотензивl=
5;ий
ефект при
проведенні
анестезії, о=
089;обливо
під час
застосуванl=
5;я
анестетика, =
103;кий
призводить
до зниження =
072;ртеріально&=
#1075;о
тиску. Тому
застосуванl=
5;я
інгібітору
АПФ тривало=
11;
дії, такого
як
периндоприl=
3;, у
разі
можливості
рекомендуєm=
0;ься
відмінити з
=
72; одну
добу до
хірургічноk=
5;о
втручання.
=
57;теноз
аортальногl=
6;
або
мітральногl=
6;
клапанів/гі
=
87;ертрофічна
кардіоміопk=
2;тія. Необхідно
з
обережністn=
2;
призначати
інгібітори
АПФ
пацієнтам з =
086;бструкцією
виходу з
лівого
шлуночка.
=
55;ечінкова
недостатніl=
9;ть. Рідкl=
6;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ було асо=
094;ійоване
з
виникненняl=
4;
синдрому, що
розпочинаєm=
0;ься
з
холестатичl=
5;ої
жовтяниці т
=
72;
прогресує д
=
86;
швидкоплинl=
5;ого
некрозу печ=
10;нки,
іноді з
летальним
наслідком.
Механізм
цього
синдрому
неясний.
Пацієнтам, у
яких під час
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ розвину
=
83;ася
жовтяниця з
підвищенняl=
4;
рівня
печінкових
ферментів,
слід
припинити з
=
72;стосування
інгібітору
АПФ та
забезпечитl=
0;
відповідне
медичне
спостережеl=
5;ня
(див. розділ
Гіперкаліє&=
#1084;ія. У
деяких
пацієнтів н
=
72;
тлі прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ, у тому
числі
периндоприl=
3;у,
відзначалоl=
9;я
збільшення
концентрацo=
0;ї
калію у сиро=
074;атці
крові. До
факторів
ризику
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
належать
ниркова нед
=
86;статність
або зниженн=
03;
функції
нирок, вік (>
70 років),
цукровий ді
=
72;бет,
інтеркуренm=
0;ні
стани, такі
як дегідрат
=
72;ція,
гостра
серцева
декомпенсаm=
4;ія,
метаболічнl=
0;й
ацидоз та
одночасне
застосуванl=
5;я
з
калійзберіk=
5;аючими
діуретикамl=
0;
(наприклад
спіронолакm=
0;он,
еплеренон,
триамтерен
або
амілорид), з
харчовими
добавками, щ=
086;
містять
калій, або
замінникамl=
0;
солі з
калієм; прий=
086;м
інших
препаратів,
що
спричиняютn=
0;
підвищення
концентрацo=
0;ї
калію у
плазмі кров=
10;
(наприклад
гепарин).
Застосуванl=
5;я
харчових
добавок, що
містять
калій,
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
або
замінників
солі з
калієм, особ=
083;иво
у пацієнтів
із
порушенням
функції
нирок, може
призвести д
=
86;
значного
підвищення
рівня калію =
074;
сироватці
крові. Гіпер=
082;аліємія
може
спричинити
виникнення
серйозної,
іноді
летальної
аритмії. Якщ=
086;
одночасне
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
та будь-якої
з вищезазна
=
95;ених
речовин
вважається
доречним, їх
слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;
та проводит
=
80;
частий
моніторинг
рівня калію =
074;
сироватці
крові (див.
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Запобіжні
заходи,
пов’язані з
індапамідоl=
4;.
=
41;аланс
води та
електролітo=
0;в.
Рівень
натрію у
плазмі кров=
10;. Пk=
7;ред
початком
лікування т
=
72;
згодом чере
=
79; регулярні
проміжки ча
=
89;у
слід
визначати
рівень
натрію у
плазмі кров=
10;.
Будь-який
діуретик
може спричи
=
85;ити
виникнення
гіпонатрієl=
4;ії,
яка може
призвести д
=
86;
серйозних
наслідків.
Зниження
рівня натрі=
02;
у сироватці
крові
спочатку
може бути бе=
079;симптомним,
тому
необхідний
регулярний
=
84;оніторинг.
У пацієнтів
літнього
віку та тих,
які
страждають
на цироз
печінки,
контроль сл=
10;д
проводити
частіше (див.
розділи «По
=
73;ічні
реакції» та
«Передозувk=
2;ння»).
=
56;івень
калію у
плазмі кров=
10;. Знижk=
7;ння
рівня калію =
091;
плазмі кров=
10;
з
виникненняl=
4;
гіпокаліємo=
0;ї
є основним
фактором
ризику при
застосуванl=
5;і
тіазидних т
=
72;
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків.
Слід запобі
=
75;ти
імовірностo=
0;
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї
(< 3,4 ммоль/л) у
певних
категорій
хворих
високого ри
=
79;ику,
таких як
пацієнти
літнього
віку та/або
ті, які
недостатньl=
6;
харчуються,
приймають
багато
медикаментo=
0;в,
хворі на цир=
086;з
печінки, що
супроводжуn=
8;ться
набряками т
=
72;
асцитом,
пацієнти з
ішемічною
хворобою се
=
88;ця
та серцевою
недостатніl=
9;тю.
У таких випа=
076;ках
гіпокаліємo=
0;я
підвищує
кардіотоксl=
0;чність
серцевих
глікозидів
та ризик вин=
080;кнення
аритмій.
Х=
ворі,
які мають
подовжений
QT-інтервал
вродженого
або
ятрогенногl=
6;
ґенезу, тако=
078;
належать до
групи ризик
=
91;.
У таких паці=
108;нтів
гіпокаліємo=
0;я
та
брадикардіn=
3;
можуть
сприяти
розвитку
аритмій
тяжкого сту
=
87;еня,
у тому числі
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует», як=
072;
може бути
летальною.
У
всіх
вищезазначk=
7;них
випадках не
=
86;бхідний
більш части
=
81;
контроль
рівня калію =
091;
плазмі кров=
10;.
Вперше
рівень калі=
02;
в сироватці
крові слід
визначити н
=
72;
першому
тижні лікув
=
72;ння.
П=
ри
виявленні
гіпокаліємo=
0;ї
рекомендуєm=
0;ься
відкоригувk=
2;ти
рівень калі=
02;
у плазмі
крові.
У
пацієнтів
літнього
віку рівень
креатиніну
плазми кров=
10;
слід визнач
=
72;ти
з
урахуванняl=
4;
віку, маси
тіла та стат=
110;
за формулою
Кокрофта:
к=
ліренс
креатиніну =3D =
(140
– вік) × маса
тіла/0,814 ×
рівень
креатиніну
=
74;
плазмі кров=
10;,
д=
е
вік виражен
=
80;й
у роках, маса
тіла – у кг,
рівень
креатиніну
=
74;
плазмі кров=
10;
– у мкмоль/л.
Ц=
ю
формулу зас
=
90;осовувати
для
чоловіків
літнього
віку. Її слід
адаптувати
для жінок
шляхом помн
=
86;ження
результату
на 0,85.
Г=
іповолемія,
спричинена
втратою вод
=
80;
та натрію
внаслідок
прийому
діуретиків
на початку
лікування, п=
086;в’язана
зі зниження
=
84;
гломерулярl=
5;ої
фільтрації.
Це може
призвести д
=
86;
підвищення
=
88;івня
сечовини та
креатиніну
=
91;
сироватці к
=
88;ові.
Ця
транзиторнk=
2;
функціоналn=
0;на
ниркова
недостатніl=
9;ть
не має
наслідків у
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок, але
може
погіршити
наявну
ниркову
недостатніl=
9;ть.
Застосуван&=
#1085;я
у період ваг=
110;тності
або
годування
груддю.
Вагітніст=
00;.
Застосуван&=
#1085;я
інгібіторіk=
4;
АПФ
протипоказk=
2;не
у період
вагітності
або жінкам,
які плануют=
00;
завагітнітl=
0;.
=
57;пеціальні
застереженl=
5;я, пов’язані
з
периндоприl=
3;ом.
П=
ереконливиm=
3;
епідеміолоk=
5;ічних
доказів тер
=
72;тогенного
ризику при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ протяго
=
84;
І триместру
вагітності
немає; однак
не можна
виключати
невелике
підвищення
цього ризик
=
91;.
У випадках,
коли
продовженнn=
3;
лікування г=
10;потензивни=
1084;и
лікарськимl=
0;
засобами вв
=
72;жається
обов’язковl=
0;м,
пацієнтки,
які плануют=
00; вагітність,
повинні бут
=
80;
переведені
на альтерна
=
90;ивні
антигіпертk=
7;нзивні
препарати,
які мають
підтверджеl=
5;і
дані про
безпеку при
застосуванl=
5;і
в період
вагітності.
Якщо в періо=
076;
лікування
підтверджуn=
8;ться
вагітність,
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ слід нег=
072;йно
припинити і
якщо
необхідно,
замінити
іншим лікар
=
89;ьким
засобом,
дозволеним
для застосу
=
74;ання
вагітним.
В=
ідомо,
що прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ протяго
=
84;
ІІ та
ІІІ тримест=
;рів
вагітності
чинить токс
=
80;чний
вплив на
ембріон
(порушення
функції
нирок,
маловоддя,
уповільненl=
5;я
формування
кісткової
тканини
черепа) та на
організм
новонароджk=
7;ної
дитини
(ниркова
недостатніl=
9;ть,
артеріальнk=
2;
гіпотензія, =
075;іперкалієм&=
#1110;я).
Якщо ж
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ мав місц=
077;
у ІІ та
ІІІ тримест=
;рах
вагітності,
рекомендовk=
2;но
ультразвукl=
6;ве
обстеження
функцій
нирок та
будови
черепа
новонароджk=
7;ного.
З=
а
новонароджk=
7;ними,
чиї матері у
період вагі
=
90;ності
приймали
інгібітори
АПФ, слід спо=
1089;терігати
для
своєчасногl=
6;
виявлення і =
082;орекції
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії.
=
57;пеціальні
застереженl=
5;я, пов’язані
з
індапамідоl=
4;.
Н=
аслідком
тривалого
застосуванl=
5;я
тіазидного
=
76;іуретика
під час
ІІІ тримест=
;ру
вагітності
може бути
зниження
об’єму
циркулюючоo=
1; крові
вагітної
жінки та
маточно-пла
=
94;ентарного
кровонаповl=
5;ення,
що може спри=
095;инити
фетоплаценm=
0;арну
ішемію і
затримку
розвитку
плода. Крім т=
1086;го,
у рідкісних
випадках
спостерігаl=
3;ися
гіпоглікемo=
0;я
та
тромбоцитоl=
7;енія
у новонарод
=
78;еного.
Годування =
075;руддю.
Н=
оліпрел®
2 мг/0,625 мг прот=
;ипоказаний
у період
годування
груддю.
Необхідно
прийняти рі
=
96;ення
щодо
припинення
годування
груддю або
відміни
препарату,
враховуючи
важливість
терапії для
матері.
=
57;пеціальні
застереженl=
5;я, пов’язані
з
периндоприl=
3;ом.
З=
астосуваннn=
3;
периндоприl=
3;у
у період год=
091;вання
груддю не
рекомендовk=
2;не
у зв’язку з
відсутністn=
2; даних
щодо його
застосуванl=
5;я
цій
категорії
пацієнтів.
Слід надати
перевагу
альтернатиk=
4;ному
лікуванню з =
076;оведеним
профілем
безпеки,
особливо у
період
годування
груддю
новонароджk=
7;ного
або
недоношеноk=
5;о
немовляти.
=
57;пеціальні
застереженl=
5;я, пов’язані
з
індапамідоl=
4;.
Індапамід
проникає у
грудне
молоко. Інда=
087;амід
відноситьсn=
3;
до
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків,
застосуванl=
5;я
яких у періо=
076;
годування
груддю спри
=
95;иняє
пригніченнn=
3;
лактації.
Також можут=
00;
розвинутисn=
3;
гіперчутлиk=
4;ість
до похідних
сульфонаміk=
6;ів,
гіпокаліємo=
0;я
та ядерна
жовтяниця.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Д=
іючі
речовини
периндоприl=
3;
та індапамі
=
76; окремо
або
комбінація
=
91;
вигляді
препарату
Ноліпрел® 2&=
nbsp;мг/0,625 мг
не впливают=
00;
на пильніст=
00;,
але у деяких
пацієнтів
можуть
виникати
індивідуалn=
0;ні
реакції,
пов’язані з=
10;
зниженням
артеріальнl=
6;го
тиску,
особливо на
початку
лікування
або при одно=
095;асному
застосуванl=
5;і
з іншими
антигіпертk=
7;нзивними
препаратамl=
0;.
Як
наслідок,
здатність
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами аб
=
86;
працювати з
іншими авто
=
84;атизованим=
1080;
системами
може
погіршитисn=
3;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Для
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я.
Ноліпрел® 2 мг/0,625 мг
призначати
одноразово
по 1 таблетц=
10;
на добу, бажано
вранці пере
=
76;
їдою.
Таблетку
препарату
можна
розділити н
=
72;
рівні дози.
Якщо АТ не
змінюється
після місяц=
03;
лікування,
дозу можна
подвоїти.
Паціє=
;нти
літнього
віку (див.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»).
Пацієн=
1090;и
з порушення
=
84;
функції
нирок (див. ро&=
#1079;діл
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
У
разі
наявності
порушень
функції
нирок тяжко
=
75;о
ступеня
(кліренс
креатиніну <=
30 мл/хв)
лікування
препаратом
протипоказk=
2;не.
Для
пацієнтів з
порушеннямl=
0;
функції
нирок
помірного с
=
90;упеня
(кліренс
креатиніну
30-60 мл/хв)
максимальнk=
2; добова
доза станов
=
80;ть
1 таблетка
препарату
Ноліпрел® 2&=
nbsp;мг/0,625 мг.
Пацієнти
з кліренсом
креатиніну X=
05;
60 мл/хв не
потребують
корекції
дози.
Звичайне
медичне
спостережеl=
5;ня
має включат
=
80;
частий
моніторинг
рівня
креатиніну
=
90;а
калію у
плазмі кров=
10;.
Пацієн=
1090;и
з порушення
=
84;
функції
печінки (див.
розділи «Пр
=
86;типоказанн=
1103;»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та
«Фармакокіl=
5;етика»).
У разі
наявності
тяжких
порушень
функції
печінки
лікування
препаратом
протипоказk=
2;не.
Пацієнти з
порушеннямl=
0;
функції
печінки пом=
10;рного
ступеня не
потребують
корекції до
=
79;и.
Діти.
Ноліпрел® 2 мг/0,625 мг
не слід
застосовувk=
2;ти
для
лікування
дітей,
оскільки
ефективнісm=
0;ь
та
переносиміl=
9;ть
периндоприl=
3;у
при
використанl=
5;і
у
монотерапіo=
1;
або у
комбінації
не були вста=
085;овлені
для цієї
групи
пацієнтів.
Передозув=
072;ння.
У разі
передозуваl=
5;ня
найчастішоn=
2;
небажаною
реакцією є а=
088;теріальна
гіпотензія,
яка іноді
може супров
=
86;джуватися
нудотою,
блюванням,
судомами,
запаморочеl=
5;ням,
сонливістю,
сплутаністn=
2;
свідомості,
олігурією, щ=
086;
може прогре
=
89;увати
до анурії
(внаслідок
гіповолеміo=
1;).
Можуть вини
=
82;нути
порушення
водно-елект
=
88;олітного
балансу
(зниження
рівня калію
та натрію у
плазмі кров=
10;),
гіпервентиl=
3;яція,
прискорене
серцебиття (=
087;альпітація)=
.
З=
аходи
першої
допомоги
включають
швидке виве
=
76;ення
препарату з
організму –
промивання
шлунка та/аб=
086;
призначеннn=
3;
активованоk=
5;о
вугілля,
після цього
виконують
нормалізацo=
0;ю
водно-елект
=
88;олітного
балансу в
умовах
стаціонару.
У разі
виникнення
значної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
пацієнту
потрібно
надати гори
=
79;онтального
положення з
низьким
узголів’ям. =
059;
разі
необхідносm=
0;і
слід
провести
внутрішньоk=
4;енне
введення із
=
86;тонічного
розчину
натрію
хлориду або
застосуватl=
0;
будь-який
інший спосі
=
73;
відновленнn=
3;
об’єму кров=
10;.
Також може
бути
прийняте
рішення щод
=
86;
інфузіонноk=
5;о
лікування
ангіотензиl=
5;ом
ІІ та/або
внутрішньоk=
4;енного
введення
катехоламіl=
5;ів,
якщо це
можливо.
Периндопри&=
#1083;ат,
активна
форма
периндоприl=
3;у,
може бути
видалений з
організму з
=
72;
допомогою
гемодіалізm=
1;
(див. розділ «&=
#1060;армакокіне=
;тика»).
Побічні
реакції.
Застосуван&=
#1085;я
периндоприl=
3;у
інгібує рен=
10;н-ангіотенз&=
#1080;н-альдостеl=
8;онову
систему та с=
087;рияє
зменшенню
втрати калі=
02;
у плазмі кро=
074;і,
яка
зумовлена
індапамідоl=
4;.
У 2 %
пацієнтів,
які
лікуються
препаратом
Ноліпрел® =
span>2 мг/0,625 &=
#1084;г,
виникала
гіпокаліємo=
0;я
(рівень калі=
102;
< 3,4 ммоль/л).
П=
ід
час
лікування
препаратом
можуть спос
=
90;ерігатися
нижчезазнаm=
5;ені
побічні
ефекти, які
за частотою
розподіленo=
0;
таким чином:
дуже часто
(≥ 1/10), часто (≥ 1/10=
0,
< 1/10), нечасто
(≥ 1/1000, <1/100), рідко
(≥ 1/10000, < 1/1000), дуже
рідко (< 1/10000), ча
=
89;тота
невідома (не
може бути
визначена з
=
75;ідно
з наявною
інформацієn=
2;).
З боку
системи
крові та
лімфатичноo=
1;
системи.
Н=
ечасто:
еозинофіліn=
3;.
Д=
уже
рідко:
·
тромбоцито=
1087;енія,
лейкопенія/
=
85;ейтропенія,
агранулоциm=
0;оз,
апластична
анемія, панц=
080;топенія,
гемолітичнk=
2;
анемія;
·
зниження
рівня гемог
=
83;обіну
та
гематокритm=
1;;
·
гемолітичн=
1072;
анемія у пац=
110;єнтів
з уродженою
недостатніl=
9;тю
глюкозо-6-фос=
1092;атдегідрог=
енази
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»);
·
анемія
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»)
спостерігаl=
3;ася
при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ у певної
категорії
пацієнтів (х=
074;орі
після
трансплантk=
2;ції
нирки, паціє=
085;ти,
які
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;).
Психіч=
1085;і
розлади.
Нечасто:
зміни
настрою або
порушення
сну.
Неврол=
1086;гічні
розлади.
Часто:
парестезія,
головний
біль, астені=
103;,
відчуття за
=
87;аморочення,
вертиго.
Нечасто: сонливість.=
Дуже рідко:
сплутаністn=
0;
свідомості.
Частота
невідома:
непритомніl=
9;ть.
З боку
органів зор
=
91;.
Часто:
порушення
зору.
З боку
органів
слуху та
вестибулярl=
5;ого
апарату.
Часто: дзвін
у вухах.
З боку с=
удин.
Часто:
артеріальнk=
2;
гіпотензія
(та пов`язані
з нею
симптоми), у
тому числі
ортостатичl=
5;а.
Нечасто:
васкуліт.
Дуже рідко:
інсульт мож
=
77;
виникати
внаслідок
надмірного
зниження ар
=
90;еріального
тиску у
пацієнтів
високого
ризику (див.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»).
Кардіа=
1083;ьні
порушення.
Нечасто: пальпітацo=
0;я,
тахікардія.
Дуже рідко:
внаслідок н
=
72;дмірної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
=
91;
пацієнтів,
які належат=
00;
до групи
високого
ризику,
можливе
вторинне
виникнення
аритмії, у то=
1084;у
числі
брадикардіo=
1;,
шлуночковоo=
1;
тахікардії
та
фібриляції
передсердь,
стенокардіo=
1;
та інфаркту
міокарда
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
Частота
невідома: пароксизм=
;альна
шлуночкова
тахікардія
=
90;ипу
«пірует», як=
072;
може бути
летальною
(див. розділи &=
laquo;Особливост=
;і
застосуванl=
5;я»
та «Взаємод=
10;я
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
З боку
дихальної
системи,
органів гру
=
76;ної
клітки та
середостінl=
5;я.
Часто:
повідомлялl=
6;ся
про
виникнення
стійкого
сухого кашл=
02;
під час
терапії
інгібітороl=
4;
АПФ, який
припинявся
після
відміни пре
=
87;арату
(слід брати
до уваги
можливість
ятрогенної
етіології
кашлю);
задишка.
Нечасто:
бронхоспазl=
4;.
Дуже рідко:
еозинофільl=
5;а
пневмонія,
риніт.
З боку ш=
лунково-киш
=
82;ового
тракту.
Часто: запор,
сухість у
роті, нудота,
блювання, бі=
083;ь
в
епігастралn=
0;ній
ділянці, біл=
100;
в абдомінал=
00;ній
ділянці,
анорексія,
порушення
смаку,
диспепсія,
діарея.
Дуже рідко: панкl=
8;еатит.
З боку
гепатобіліk=
2;рної
системи.
Дуже рідко:
цитолітичнl=
0;й
або
холестатичl=
5;ий
гепатит (див.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»).
Частота
невідома: у випадку
печінкової
недостатноl=
9;ті
можливе
виникнення
печінкової
енцефалопаm=
0;ії
(див. розділи &=
laquo;Протипоказ=
;ання»
та «Особлив
=
86;сті
застосуванl=
5;я»).
З боку
шкіри і
підшкірної
клітковини.
Часто: висипання,
свербіж,
макулопапуl=
3;ьозні
висипання.
Нечасто:
·
ангіоедема
обличчя,
кінцівок,
губ, слизови=
093;
оболонок,
язика,
голосової
щілини та/аб=
086;
гортані,
кропив’янкk=
2;
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»);
·
пемф&=
#1110;гоїд;
·
реакції
гіперчутлиk=
4;ості,
головним
чином з боку
шкіри, у
пацієнтів,
які мають
схильність
до розвитку
алергічних
та
астматичниm=
3;
реакцій;
·
пурпура.
Можливе
загостреннn=
3;
існуючого
системного
червоного
вовчака.
Дуже рідко:
мультиформl=
5;а
еритема,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
синдром
Стівенса–Дk=
8;онсона;
повідомлялl=
6;ся
про випадки
реакцій
фотосенсибo=
0;лізації
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
З боку
опорно-рухо
=
74;ого
апарату та
сполучної
тканини.
Часто:
судоми.
Нечасто: артралгія,
міалгія.
З боку
сечовидільl=
5;ої
системи.
Нечасто:
ниркова
недостатніl=
9;ть.
Дуже рідко:
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть.
З боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних
залоз.
Нечасто:
імпотенція.
Загаль=
1085;і
розлади.
Ч=
асто:
астенія.
Н=
ечасто:
пітливість,
біль у
грудній
клітці, гіпе=
088;термія.
Дослід=
1078;ення.
Р=
ідко:
підвищення
рівня
білірубіну
=
91;
плазмі кров=
10;.
Ч=
астота
невідома:
·
подовження
інтервалу QT
на ЕКГ (див.
розділи «Ос
=
86;бливості
застосуванl=
5;я»
та «Взаємод=
10;я
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»);
·
підвищення
рівня
сечової
кислоти та
глюкози в
плазмі кров=
10;
під час
лікування;
·
підвищення
рівня
печінкових
ферментів;
·
незначне
підвищення
рівня
креатиніну
=
74;
плазмі та
сечі, яке
зникає післ=
03;
припинення
=
87;рийому
препарату; ц=
077;
є більш
характерниl=
4; для
пацієнтів з=
10;
стенозом
ниркових
артерій,
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
під час
лікування
діуретикамl=
0;,
нирковою
недостатніl=
9;тю.
З боку
обміну
речовин,
метаболізмm=
1;.
Рідко:
гіперкальцo=
0;ємія.
Частота
невідома:
·
зниження
рівня калію
до стану
гіпокаліємo=
0;ї,
зокрема у
пацієнтів і
=
79;
групи ризик
=
91;
(див. розділ &la=
quo;Особливост&=
#1110;
застосуванl=
5;я»);
·
підвищення
рівня калію,
зазвичай
тимчасове;
·
гіпонатріє=
1084;ія
з
гіповолеміn=
8;ю
можуть приз
=
74;ести
до
виникнення
дегідратацo=
0;ї
та
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії;
·
супутня
втрата іоні
=
74;
хлору може
спричинити
вторинний
компенсатоl=
8;ний
метаболічнl=
0;й
алкалоз
(частота та
вираженістn=
0;
цього явища
низькі);
·
гіпоглікем=
1110;я.
Ушкодж=
1077;ння,
отруєння та
ускладненнn=
3;
прийому.
Н=
ечасто:
падіння.=
Термін
придатностo=
0;. 3 р=
;оки.
Після
відкриття
пакета, в
якому
знаходитьсn=
3;
блістер,
термін прид
=
72;тності
становить
2 місяці.
Ум=
1086;ви
зберігання.
Зберігk=
2;ти
при
температурo=
0; не
вище 30 °C.
Зберігати в
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
=
59;паковка.
По
30 таблеток у
блістері; по
1 блістеру,
запаяному
разом з
адсорбентоl=
4;
у пакет з
алюмінієвоo=
1;
фольги, в
коробці з
картону.
Катег=
;орія
відпуску.
За
рецептом.
Виробн=
1080;к.
Лабораторі&=
#1111;
Серв’є
Індастрі/Les Laboratoires
Servier Іndustrie.
Міс=
;цезнаходже
=
85;ня
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
905 рут де
Саран, 45520 Жіді,
Франція/
905 route de Saran, 45520 Gidy, France.
Вироб=
;ник.
Серв’=
;є
(Ірландія)
Індастріс
Лтд/Servier (Ireland) Industries Ltd.
Місцезнахо&=
#1076;ження
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
Маніл=
;ендз,
Горей Роуд,
Арклоу, Ко.
Віклоу, Ірла=
085;дія/
Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co.
Wicklow, Ireland.
Заявни=
1082;.
ЛЄ
ЛАБОРАТУАР
СЕРВ’Є/Les Laboratoires Servier.
Міс=
;цезнаходже
=
85;ня
заявника.
50, рю Карно, 92284
Сюрен Седек
=
89;,
Франція/
50, rue Carnot, 92284 Suresnes Cedex, France.
Пре=
;дставник
заявника в
Україні.
Представни&=
#1094;тво
«ЛЄ
ЛАБОРАТУАР
СЕРВ’Є».
Міс=
;цезнаходже
=
85;ня
представниl=
2;а
заявника.
Вул. Воровс&=
#1100;кого,
24,
м. Київ, 01601,
Україна,
тел.: (044) 490 =
3441,
факс: (044=
) 490
3440.
PAGE=
|