ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЗИНАЦЕФ^®<= /p>

ZINACEF^®<= b>)

<= /p>

д= іюча речовина: цефуроксим;

1 фл= акон містить цефуроксиму (у формі цефуроксиму натрію) 750 мг або 1,5 г= .

&nbs= p;

Л= ікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

О= сновні фізико-хімічні властивості: білий або кремового кольору порошок.

&= nbsp;<= /p>
Ф= армакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини другої генерації. Код АТХ J01D С02.

<= /p>

Ф= армакодинаміка.<= /p>
М= еханізм дії

Цефу= роксим пригнічує синтез клітинної оболонки мікроорганізмів шляхом прикріплення до пеніцилінзв’язуючих білків (ПЗБ). Це зупиняє біосинтез клітинної стінки (пептидоглікану), що призводить до лізису та загибелі бактеріальних клітин.=

М= еханізм резистентності

Бакт= еріальна резистентність до цефуроксиму може бути пов’язана з одним або декількома з таких механізмів:

-&nb= sp;         гідроліз бета-лактамазами, включаючи (але не обмежуючись) бета-лактамази розширеного спектру дії (БЛРС) і AmpC ферменти, які можуть бути індукованими або стабіл= ьно активованими у певних аеробних грамнегативних видів бактерій;

-&nb= sp;         зниження спорідненості ПЗБ для цефуроксиму;

-&nb= sp;         зовнішня мембранна непроникність, яка обмежує доступ цефуроксиму до ПЗБ у грамнегати= вних бактерій;

-&nb= sp;         бактеріальні ефлюксні насосні системи.

Очік= ується, що організми, які набули резистентність до інших ін’єкційних форм цефалоспо= ринів, є стійкими до цефуроксиму. Залежно від механізму резистентності, організми з набутою резистентністю до пеніцилінів можуть демонструвати зниження чутливо= сті або резистентність до цефуроксиму.

Г= раничні концентрації цефуроксиму натрію

-&nb= sp;         Граничні мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) цефуроксиму, встановлені Європейськ= им комітетом з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST) надано нижче:

&n= bsp;Мікроорганізм

Граничні концентрації (мг/л)

Чутливі

Резистентні

Enterobacteriaceae¹

&#= 8804; 8²

&g= t; 8

Staphylococcus spp.

Пр= имітка³

Пр= имітка³

Streptococcus A, B, C і G<= /o:p>

Пр= имітка⁴

Пр= имітка⁴

Streptococcus pneumoniae

&p= ound; 0,5

&g= t; 1

Streptococcus (інший)

&p= ound; 0,5

&g= t; 0,5

Haemophilus influenzae

&p= ound; 1

&g= t; 2

Moraxella catarrhalis

&p= ound; 4

&g= t; 8

Гр= аничні концентрації,= не пов'язані з видами мікроорганізмів¹

&p= ound; 4⁵

&g= t; 8⁵

¹Граничні концентр= ації для визначення активності цефалоспоринів відносно= Enterobacteriaceae виявляють усі клі= нічно важливі механізми резистентності (включаючи БЛРС і&nb= sp;AmpC, що кодуються плазмідами). Деякі штами, які продукують бета-лактамази, є чутливими або мають помірну резистентність до цефалоспоринів 3-го або 4-го покоління за цими граничними концентраціями й мають бути представлені, як визначені, тобто наявність або відсутність БЛРС сама по собі не впливає на категоризацію чутливості. У багатьох регіонах виявлення та характеристика <= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:RU'>БЛРС рекомендуєт= ься або є обов’язковою з метою боротьби з інфекцією.

² Граничні концентрації стосуються тільки дози 1,5 г × 3 і штамів E. coli, P. mirabilis та Klebsiella spp.

³ Чутливість = стафілококів до цефалоспоринів витікає з чутливості до метициліну за винятком цефтазид= иму, цефіксиму й цефтибутену, які не мають граничних концентрацій і не повинні використовуватися для лікування стафілококових інфекцій.

⁴ Чутливість стрептококів групи А, В, С і G до цефалоспоринів витікає з чутливості до бензилпеніциліну.

⁵ Граничні концентрації стосуються добової внутрішньовенної дози 750 мг ×= 3 та великої дози принаймні 1,5 г × 3.

<= o:p>

М= ікробіологічна чутливість

Набу= та резистентність до антибіотика відрізняється в різних регіонах та з часом для окремих мікроорганізмів. Бажано звернутися до місцевих даних з чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися до спеціаліста, якщо відомо про набуту резистентність до антибіо= тика й користь застосування лікарського засобу принаймні в лікуванні деяких видів інфекцій є сумнівною.

Цефу= роксим зазвичай має активність щодо таких мікроорганізмів in vitro.

&nbs= p;

Чутливі штами

Грампозитивні аероби:

Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну)$, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae

Грамнегативні аероби:

Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis

Мікроорганізми, для яких набута резистентність може становити проблему

Грампозитивні аероби: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus mitis (група віріданс)

Грамнегативні аероби:

Citrobacter&nb= sp;spp. не включаючи C. = Freundii, = Enterobacter&nb= sp;spp., не включаючи = E. = aerogenes = та<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:RU'> = E. = Cloacae, = Escherichia coli, = Haemophilus influenzae, = Klebsiella pneumoniae, = Proteus mirabilis, = Proteus spp.,<= span lang=3DEN-AU style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-langua= ge:EN-AU'> не включаючи = P. = penneri та<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:RU'> = P. = Vulgaris, = Providencia&nb= sp;spp., = Salmonella spp.

Грампозитивні анаероби: Peptostreptococcus spp.,<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:RU'> = Propionibacterium spp.

Грамнегативні анаероби<= /u>: Fusobacterium&nb= sp;spp., Bacteroides&nb= sp;spp.

Мікроорганізми зі спадковою резистентністю

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, <= span lang=3DEN-AU style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-langua= ge:EN-AU'>Enterococcus faecium

Гр= амнегативні аероби: Acinetobacter spp., Burkholderia cepacia, <= span lang=3DEN-AU style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-langua= ge:EN-AU'>Campylobacter spp., Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter clo= acae, Morganella morganii, <= span lang=3DEN-AU style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-langua= ge:EN-AU'>Proteus penneri, Pro= teus vulgaris, <= span lang=3DEN-AU style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-langua= ge:EN-AU'>Pseudomonas aeruginosa,

Serratia marcescens, Stenotrophomonas maltophilia

Грампозитивні анаероби: Clostridium difficileГрамнегативні анаероби: Bacteroides fragilis

І<= u>нші: Chlamydia spp., = Mycoplasma spp., = Legionella spp.

$Усі= стійкі до метициліну S. аureus є стійкими до цефуроксиму.

I= n vitro цефуроксим у комбінації з аміноглікозидними антибіотиками чинить щонайменше адитивну дію, інколи з ознаками синергізму.

&nbs= p;

Ф= армакокінетика<= /p>
А= бсорбція<= /p>
Після внутрішньом’язового (ВМ) введення цефуроксиму у здорових добровольців серед= ні пікові концентрації в сироватці крові становили від 27 до 35 мкг/мл для дози 750 мг і від 33 до 40 мкг/мл для дози 1000 мг, і досягалися протягом 30–60 хвилин після введення. Через 15 хвилин після внутрішньовенної (ВВ) інфузії = доз 750 мг та 1500 мг, концентрації у сироватці крові становили приблизно 50 і = 100 мкг/мл відповідно.

Післ= я ВМ та ВВ застосування показники AUC та C_max збільшуються лінійно = зі збільшенням дози в межах одноразової дози в інтервалі від 250 мг до 10= 00 мг. Не було виявлено жодних доказів накопичення цефуроксиму в сироватці крові в здорових добровольців після повторної внутрішньовенної інфузії доз 1500&nbs= p;мг кожні 8 годин.

Р= озподіл<= /p>
Ріве= нь зв’язування з білками становить 33–50 % залежно від методики визначенн= я. Середній об’єм розподілу становить від 9,3 до 15,8 л/1,73 м²⁼ після ВМ або ВВ застосування в діапазоні доз від 250 мг до 1000 мг. Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається в тканинах мигдаликів, носових пазу= х, слизовій оболонці бронхів, кістках, плевральній рідині, суглобовій рідині, синовіальній рідині, міжклітинній рідині, жовчі, мокротинні й внутрішньоочн= ій рідині. Цефуроксим проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр при запаленні мозкових оболонок.

Б= іотрансформація<= /p>
Цефу= роксим не метаболізується.

В= иведення<= /p>
Цефу= роксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Період напіввиведення із сироватки крові після внутрішньом’язової або внутрішньове= нної ін’єкції становить приблизно 70 хвилин. Протягом 24 годин від моменту введення препарат практично повністю (85–90 %) виділяється в незмінено= му стані із сечею. Більша частина препарату виводиться протягом перших 6 годин. Середній нирковий кліренс становить від 114 до 170 мл/хв/1,73 м2 після ВМ або ВВ ін’єкції в межах дози від 250 до 1000 мг.<= /p>
О= собливі групи пацієнтів

С= тать<= /p>
Не б= уло виявлено відмінностей у фармакокінетиці цефуроксиму в чоловіків і жінок піс= ля одноразової внутрішньовенної болюсної ін’єкції в дозі 1000 мг цефуроксиму у формі цефуроксиму натрію.

П= ацієнти літнього віку

Після внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення абсорбція, розподіл та екскреція цефуроксиму у пацієнтів літнього віку є подібними до результатів = цих показників у молодих пацієнтів з еквівалентною функцією нирок. Оскільки пацієнти літнього віку, більш імовірно, мають знижену функцію нирок, слід з обережністю підбирати дозу цефуроксиму цій популяції, і контролювати функцію нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Д= іти<= /p>
Пері= од напіввиведення цефуроксиму із сироватки крові суттєво подовжується у новонароджених відпов= ідно до гестаційного віку. Проте у немовлят віком > 3 тижнів та дітей період напіввиведення препарату із сироватки крові протягом 60–90 хвилин схожий до того, що спостерігається у дорослих.

П= орушення функції нирок

Цефу= роксим здебільшого виводиться нирками. Як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок (наприклад, кліренс креатиніну < 20 мл/хв) рекомендується зменшувати дозу цефуроксиму для компенсації більш повільної екскреції препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Цефуроксим ефективно виводиться шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу.

П= орушення функції печінки

Оскі= льки цефуроксим переважно виводиться нирками, наявність порушення функції печінк= и, як очікується, не впливає на фармакокінетику цефуроксиму.=

Ф= армакокінетична/фармакодинамічна взаємодія

Для цефалоспоринів найбільш важливий фармакокінетичний-фармакодинамічний індекс, корелюючий з in vivo ефективністю, це відсоток інтервалу дозування (% Т) протягом якого концентрація вільної фракції препарата є вищ= ою за рівень МІК цефуроксиму для окремих цільових штамів (тобто % Т > МІК).

&= nbsp;<= /p>
К= лінічні характеристики.

<= /p>
Зина= цеф призначений для лікування нижчезазначених інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених (від народження) (див. розділи «Особливості застосування»та «Фармакологічні властивості»).

- Негоспітальна пневмонія.

- Загострення хронічного бронхіту.

- Ус= кладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит.

- Ін= фекції м’яких тканин: целюліти, еризепілоїд, раневі інфекції.

- Ін= фекції черевної порожнини (див. розділ «Особливості застосування»)

- Профілактика виникнення інфекційних ускладнень після операцій на шлунково-кишковому тракті включаючи стравохід, після ортопедичних, гінекологічних операцій (у т.ч. кесарів розтин) та операцій на серцево-суди= нній системі.

При лікуванні та профілактиці інфекцій, спричинених анаеробними мікроорганізмам= и, цефуроксим слід застосовувати у поєднанні з відповідними додатковими антибактеріальними засобами.

Слід враховувати офіційні рекомендації щодо правильного використання антибактеріальних засобів.

&nbs= p;

<= /p>
Підв= ищена чутливість до цефуроксиму або до інших компонентів препарату.

Підв= ищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.

Наяв= ність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).<= /o:p>

<= /p>
<= /p>
Цефу= роксим може впливати на флору кишечника, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контраце= птивних засобів.Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Одночасне застосування пробеніциду не рекомендовано. Одночасне введення пробеніциду сповільнює виведення антибіотика та спричинює підвищен= ня його концентрації в сироватці крові.

Потенційні нефротоксичні препарати та петльові діуретики.<= /p>
Цефа= лоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які отрим= ують лікування сильнодіючими діуретиками (такими як фуросемід) або потенційними нефротоксичними препаратами (такими як аміноглікозидні антибіотики), оскіль= ки випадки порушення функції нирок не можна виключити при такому поєднанні лік= ів.

І= нші види взаємодій.

Стос= овно визначення рівнів глюкози в плазмі крові: див. розділ «Особливості застосування».

Одночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може призвести до підвищення показника міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).<= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif'><= /p>
.

Р= еакції гіперчутливості

Як і= при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків повідомлялося про тяжкі та ч= асом летальні реакції гіперчутливості. Повідомлялося про реакції гіперчутливості, які прогресували до синдрому Куніса – гострого алергічного коронарного артеріоспазму, який може призвести до інфаркту міокарда (див. розділ «Побіч= ні реакції»). У разі виникнення тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заход= ів.

Перед початком лікування слід визначити в пацієнта наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або бета-лакта= мних лікарських засобів. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, у яки= х в анамнезі були реакції гіперчутливості на інші бета-лактамні антибіотики.

О= дночасне лікування сильнодіючими діуретиками або аміноглікозидами<= /p>
Цефа= лоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які одноч= асно отримують лікування сильнодіючими діуретиками, такими як фуросемід, або аміноглікозиди повідомлялося про випадки порушення функції нирок при такому поєднанні ліків. Функцію нирок необхідно моніторувати в цих хворих так само= , як у хворих літнього віку, а також у пацієнтів з існуючою нирковою недостатніс= тю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Н= адмірний ріст резистентних мікроорганізмів

Заст= осування цефуроксиму може призвести до надмірного росту грибка роду Candida<= /i>. Тривале застосування цефуроксиму може призвести до надмірного росту резистентних мікроорганізмів (таких як Enterococci, Clostridium difficile), що може потребувати припинення лікування (див. розділ «Побі= чні реакції»).

При застосуванні антибіотиків повідомлялося про випадки псевдомембранозного кол= іту різного ступеня тяжкості: від легкого до такого, що загрожує життю. Тому важливо зважити на визначення цього діагнозу в пацієнтів, у яких виникла ді= арея під час або після застосування антибіотика (див. розділ «Побічні реакції»). Слід розглянути необхідність припинення терапії цефуроксимом та застосування специфічного лікування проти збудника Clostridium difficile. Не рекомендується застосовувати лікарські препарати, що пригнічують перистальт= ику кишечнику.

І= нтракамеральне за= стосування та очні побічні реакції.

Зина= цеф не призначений для інтракамерального<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk188015'> застосування. Індивідуальні випадки та ряд серйозних очних побічних реакцій були зареєстровані після інтракамерального за= стосування цефуроксиму натрію, призначеного для внутрішньовенного/внутрішньом'язового застосування. Ці реакції включали макулярний набряк, набряк сітківки, відшарування сітківки, токсичність сітківки, порушення зору, зниження гостр= оти зору, розмивання зору, помутніння рогівки і набряк рогівки.<= /p>
І= нфекції черевної порожнини

Чере= з свій спектр активності цефуроксим не підходить для лікування інфекцій, спричинен= их грамнегативними неферментуючими бактеріями (див. розділ «Фармакодинаміка»).=

В= плив на діагностичні тести

При лікуванні цефуроксимом були повідомлення про позитивний результат тесту Кум= бса. Цей феномен може впливати на перехресну пробу на сумісність крові (див. роз= діл «Побічні реакції»).

Може спостерігатися незначна інтерференція з методами редукції міді (Benedict’s, Fehling’s, Clinitest). Проте це не повинно призводити до хибнопозитивних результатів, як це може спостерігатися при застосуванні деяких інших цефалоспоринів.

Оскі= льки при фероціанідному тесті може спостерігатися хибнонегативний результат, для виз= начення рівня глюкози в крові/плазмі пацієнтам, які лікуються цефуроксимом натрію, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методики.<= o:p>

В= ажлива інформація про допоміжні речовини

Ліка= рський засіб Зинацеф (флакон по 750 мг) містить 42 мг натрію на флакон, що відповідає 2,1 % рекомендованої ВООЗ максима= льної добової дози 2 г натрію для дорослого.

Лі= карський засіб Зинацеф (флакон по 1,5 г) містить 83 мг натрію на флакон, що відповідає 4,15 % рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози 2 = ;г натрію для дорослого.

&= nbsp;Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР)

Тяжк= і шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса – Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та DRESS-сидром, які можуть бути небезпечними = для життя або мати летальний наслідок, були зареєстровані у зв’язку з лікуванням цефуроксимом (див. розділ «Побічні реакції»).

Під = час призначення лікарського засобу пацієнта слід проінформувати про ознаки та симптоми вищезазначених шкірних реакцій і ретельно спостерігати за станом пацієнта щодо їх виникнення. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказую= ть на ці реакції, цефуроксим слід негайно відмінити та розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта при застосуванні цефуроксиму розвинулася серйозна реакція, така як ССД, ТЕН або DRESS-синдром, лікування цефуроксимом не можна поновлювати у цього пацієнта в жодному разі.

З= астосування у період вагітності або годування груддю

В= агітність<= /p>
Існу= ють обмежені дані щодо застосування цефуроксиму у вагітних. У дослідженнях на тваринах не виявлено репродуктивної токсичності. Зинацеф слід призначати вагітним тільки у випадках, коли користь від застосування лікарського засобу переважає можливі ризики.

Цефу= роксим проникає крізь плаценту й досягає терапевтичних рівнів у амніотичній рідині= та пуповинній крові після внутрішньом’язової або внутрішньовенної дози для мат= ері.

Г= одування груддю

Цефу= роксим проникає в грудне молоко в незначній кількості. При застосуванні терапевтич= них доз лікарського засобу не очікується розвиток побічних реакцій, але не можн= а виключити ризик появи діареї чи грибкової інфекції слизових оболонок у дитини. Тому у зв’язку із цими реакціями необхідно прийняти рішення про припинення годуван= ня груддю або про припинення/утримання від терапії цефуроксимом, беручи до ува= ги користь від годування груддю для дитини та користь від терапії для жінки.

Ф= ертильність

Відс= утні дані щодо впливу цефуроксиму натрію на фертильність у людей. У дослідженнях репродуктивної функції на тваринах не зафіксовано впливу цього лікарського засобу на фертильність.

&= nbsp;<= /p>
З= датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не проводилося жодних досліджень щодо впливу цефуроксиму на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Проте, з урахуванням відомих побічних реакцій, можна зробити висновок, що цефуроксим навряд чи буде впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспо= ртом або іншими механізмами.

&nbs= p;

Д= озування<= /p>
Табл= иця 1. Дорослі та діти з масою тіла ³ 40 кг

Показання

Дозування

Не= госпітальна пневмонія та загострення хронічного бронхіту

75= 0 мг кожні 8 годин

(в= нутрішньовенно або внутрішньом’язово)

Ін= фекції м’яких тканин: целюліти, еризепілоїд, раневі інфекції

Ін= фекції черевної порожнини

Ус= кладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит

1,= 5 г кожні 8 годин

(в= нутрішньовенно або внутрішньом’язово)

Тя= жкі інфекції

75= 0 мг кожні 6 годин (внутрішньовенно)

1,= 5 г кожні 8 годин (внутрішньовенно)

Пр= офілактика виникнення інфекцій після операцій на шлунково-кишковому тракті , після ортопедичих, гінекологічних операцій (у т.ч. кесарів розтин)

1,= 5 г під час введення анестезії. Можна доповнити двома дозами по 750 мг (внутрішньом’язово) через 8 годин і 16 годин

Пр= офілактика виникнення інфекцій після серцево-судинних операцій та операцій на страво= ході

1,= 5 г під час введення анестезії, а потім 750 мг (внутрішньом’язово) кожні= 8 годин протягом ще 24 годин

&nbs= p;

Табл= иця 2. Діти з масою тіла < 40 кг

Показання

Немовлята та діти віком > 3 тижнів та діти з масою тіла < 40 кг

Немовлята (від народження до 3 тижнів)

Не= госпітальна пневмонія

ві= д 30 до 100 мг/кг/добу (внутрішньовенно) розділених на 3 або 4 дози; для більшості інфекцій оптимальною дозою є 60 мг/кг/добу<= /o:p>

&n= bsp;

ві= д 30 до 100 мг/кг/добу (внутрішньовенно) розділених на 2 або 3 дози

Ус= кладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит

Ін= фекції м’яких тканин: целюліти, еризепілоїд, раневі інфекції

Ін= фекції черевної порожнини

&nbs= p;

П= орушення= функції нирок= <= /p>
Цефу= роксим здебільшого виводиться нирками. Тому, як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок рекомендується зменшувати дозу Зинацефу для компенсації більш повільної екскреції препарат= у.

&nbs= p;

Табл= иця 3. Рекомендовані дози препарату Зинацеф при порушенні функції нирок=

Кліренс креатиніну

T½ (години)

Дозування (мг)

&g= t; 20 мл/хв/1,73 м²

1,= 7–2,6

Не= має необхідності зменшувати стандартну дозу (750 мг–1,5 г три рази на добу).<= o:p>

&n= bsp;

10= –20 мл/хв/1,73 м²

4,= 3–6,5

75= 0 мг двічі на добу

&n= bsp;

&l= t; 10 мл/хв/1,73 м²

14= ,8–22,3

75= 0 мг один раз на добу

&n= bsp;

Па= цієнти, які проходять гемодіаліз

3,= 75

При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово наприкінці кожного сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим натрію можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (зазв= ичай 250 мг на кожні 2 літри діалізної рідини).

Па= цієнти з нирковою недостатністю, які перебувають на безперервному артеріовенозному гемодіалізі (БАВГ) або високопоточній гемофільтрації (ВПГ) у відділеннях інтенсивної терапії

7,= 9–12,6 (БАВГ)

1,= 6 (ВПГ)

75= 0 мг двічі на добу. Пацієнтам, які перебувають на низькопоточній гемофільтраці= ї, потрібно дотримуватись схеми дозування як для лікування при порушенні фун= кції нирок.

&n= bsp;

&= nbsp;<= /p>
П= орушення функції печінки

Цефу= роксим переважно виводиться нирками. У пацієнтів з дисфункцією печінки не виявлено впливу на фармакокінетику цефуроксиму.

&nbs= p;

<= o:p>

<= o:p>

С= посіб застосування

Зина= цеф слід вводити шляхом внутрішньовенної ін’єкції протягом 3–5 хвилин безпосередньо у вену або через крапельну трубку або інфузію протягом 30–60 хвилин або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції.

Місц= ем для внутрішньом’язової ін’єкції є великий сідничний м’яз і в одне місце слід вводити не більше 750 мг. Дози понад 1,5 г слід вводити внутрішньовенно.

І= нструкції щодо розведення лікарського засобу перед введенням

&nbs= p;

Додаткові об’єми та концентрації, які можуть бути корисними, коли необхідні фракціновані дози

Об= ’єм флакона

Сп= особи застосування

Фі= зичний стан

Кі= лькість води, що додається (мл)

Пр= иблизна концентрація цефуроксиму

(м= г/мл)**

&n= bsp;

75= 0 мг порошку для приготування розчину для ін’єкції або інфузії

75= 0 мг

вн= утрішньом’язово

вн= утрішньовенно болюсно

вн= утрішньовенна інфузія

су= спензія

ро= зчин

ро= зчин

3 = мл

що= найменше 6 мл

що= найменше 6 мл

21= 6

11= 6

11= 6

&n= bsp;

1,= 5 г порошку для приготування розчину для ін’єкції або інфузії

1,= 5 г

&n= bsp;

вн= утрішньом’язово

вн= утрішньовенно болісно

вн= утрішньовенна інфузія

су= спензія

ро= зчин

ро= зчин

6&= nbsp;мл

що= найменше 15 мл

15= мл*

21= 6

94=

94=

* Відновлений розчин для додавання до 50 або 100 мл сумісної інфузійної рідини (див. інформацію про сумісність нижче).

** Отриманий об’єм розчину цефуроксиму у відновленому середовищі підвищується через коефіцієнт переміщення лікарської речовини, що призводить до перерахованих концентрацій в мг/мл.

&nbs= p;

С= умісність<= /p>
1,5 г Зинацефу, розчиненого у 15 мл води для ін’єкцій, можна застосовувати р= азом з ін’єкцією метронідазолу (500 мг/100 мл), обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин при температурі нижче 25 = °С.

1,5&= nbsp;г Зинацефу сумісні з 1 г азлоциліну (в 15 мл розчинника) або з 5&nb= sp;г (в 50 мл розчинника) протягом 24 годин при температурі 4 °С = та 6 годин при температурі до 25 °С.

Зина= цеф (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурі 25 °С у 5&nbs= p;% або 10 % розчині ксилітолу для ін’єкцій.

Зина= цеф сумісний з розчинами, що містять до 1 % лідокаїну гідрохлориду.

Зина= цеф сумісний з більшістю загальновживаних розчинів для внутрішньовенних ін’єкці= й. Він зберігає свої властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі в таких розчинах: 0,9 % розчин хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % роз= чин глюкози для ін’єкцій; 0,18 % розчин хлориду натрію з 4 % розчином глюкози для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,9 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,45 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,225 % розчином хлориду нат= рію для ін’єкцій; 10 % розчин глюкози для ін’єкцій; 10 % розчин інвертованої глюкози у воді для ін’єкцій; розчин Рінгера; розчин Рінгера-лактату; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана.

Стаб= ільність Зинацефу в 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій з 5 % розчин= ом глюкози не змінюється при наявності гідрокортизону натрію фосфату.

Зина= цеф також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при розведенні у розчині для інфузій:

- з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій;

- з = розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9 % розчині хлориду натрію д= ля ін’єкцій.

&nbs= p;

Будь= -який невикористаний лікарський засіб або відходи повинні бути утилізовані відпов= ідно до місцевих вимог.

<= /p>
Д= іти.<= /p>
Застосовується дітям з перших днів життя. Профіль безпеки застосування цефуроксиму в дітей відповідає аналогічному профілю в дорослих пацієнтів.

&nbs= p;

<= /p>
При передозуванні можливі неврологічні ускладнення, включаючи енцефалопатію, су= доми та кому. Симптоми передозування можуть виникати, якщо доза лікарського засо= бу не була відповідним чином скоригована для пацієнтів з порушенням функції ни= рок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).=

Ріве= нь цефуроксиму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу.

Найб= ільш поширеними побічними реакціями є нейтропенія, еозинофілія, транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну, особливо в пацієнтів з існуючим захворюванням печінки, але даних про шкідливий вплив на печінку та реакції в місці введення немає.

Част= ота виникнення побічних реакцій, наведена нижче, є приблизною, оскільки для більшості реакцій немає достатніх даних для такого підрахунку. Крім того, частота випадків побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням цефуроксиму, варіюється залежно від показань.

Для класифікації побічних ефектів від дуже частих до поодиноких було використано дані клінічних досліджень. Частота інших побічних ефектів (наприклад < 1 на 10 000) наведена, головним чином, за даними післяреєстраційного застосування й відображає частоту надходження даних про побічну дію більше, ніж частоту їх виникнення.

Усі = побічні реакції, пов’язані з лікуванням, наведено нижче за класами систем органів, частотою виникнення й ступенем тяжкості згідно з класифікацією MedDRA. Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто ³ 1/10; часто ³ 1/100 до < 1/10; нечасто ³ 1/1000 до < 1/100; рідко ³ = 1/10 000 до < 1/1 000; дуже рідко < 1/10 000 і частота невідома = (неможливо оцінити з наявних даних).

Клас систем органів

Часто

Нечасто

Невідомо

Ін= фекції та інвазії

&n= bsp;

&n= bsp;

На= дмірний ріст Candida або Clostridium difficile<= /o:p>

З = боку системи крові та лімфатичної системи

Не= йтропенія, еозинофілія, зниження рівня гемоглобіну

Ле= йкопенія, позитивний тест Кумбса

Тр= омбоцитопенія, гемолітична анемія

З = боку імунної системи

&n= bsp;

&n= bsp;

Ме= дикаментозна лихоманка, інтерстиціальний нефрит, анафілаксія, шкірний васкуліт

З = боку серця

Си= ндром Куніса

З = боку шлунково-кишкового тракту

&n= bsp;

Ди= скомфорт у травному тракті

Пс= евдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»)

З = боку печінки й жовчовивідних шляхів

Тр= анзиторне підвищення рівня печінкових ферментів

Тр= анзиторне підвищення рівня білірубіну

&n= bsp;

З = боку шкіри та підшкірної клітковини

&n= bsp;

Шк= ірний висип, кропив’янка й свербіж

Му= льтиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса – Джонсона, ангіоневротичний набряк, індукована лікарськими засобами еозинофілія із системними симптомами (DRESS-синдром).

З = боку нирок і сечовивідних шляхів

&n= bsp;

&n= bsp;

Зб= ільшення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові та зменшення рівня кліренсу креатиніну (див. розділ «Особливості застосування»)

За= гальні розлади та реакції в місці введення

Ре= акції в місці введення, що можуть включати біль і тромбофлебіт<= /p>

&n= bsp;

&n= bsp;

Опис окремих побічних реакцій

Це= фалоспорини як клас мають властивість абсорбуватися на поверхні мембрани еритроцитів = та взаємодіяти з антитілами, що може призвести до позитивного результату тес= ту Кумбса (який може впливати на перехресну пробу на сумісність крові) та ду= же рідко до гемолітичної анемії.

Тр= анзиторне підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну в сироватці крові бу= ло оборотним за своїм характером.

Ім= овірність виникнення болю в місці внутрішньом’язового введення є більшою при застосуванні великих доз. Однак це навряд чи може бути причиною припинення лікування.

2 ро= ки.

&= nbsp;<= /p>
У= мови зберігання.Флак= он із сухим порошком зберігати в оригінальній упаковці при температурі нижче 25 °С. Зберігати у нед= оступному для дітей місці.

Після розведення препарат можна зберігати до 48 годин у холодильнику (4 °С) або до 5 годин при температурі до 25 °С.

&nbs= p;

<= /p>
Зина= цеф не слід змішувати в одному шприці з аміноглікозидними антибіотиками.

рН 2,74 % розчину бікарбонату натрію для ін’єкцій істотно впливає на колір розчину, тому цей розчин не рекомендується для розведення Зинацефу. Однак у разі необхідності, якщо хворий отримує розчин бікарбонату натрію внутрішньовенно шляхом інфузії, Зинацеф можна ввести безпосередньо в трубку крапельниці.

&nbs= p;

У= паковка. Прозорий скляний фл= акон, закупорений бромбутиловою або флюорогумовою ламінованою пробкою із захисним алюмінієвим ковпачком, у картонній упаковці.

&nbs= p;

К= атегорія відпуску. За рецептом.

&nbs= p;

В= иробник. Ей Сі Ес Добфар С.п= .А., Італія/ACS Dobfar S.р.A., Italy.=

&nbs= p;

М= ісцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Алессандро Флемінга, 2, Верона, 37135, Італія/Via&n= bsp;Alessandro Fleming, 2, Verona, 37135, Italy.=

&n= bsp;Мікроорганізм	Граничні концентрації (мг/л)
Чутливі	Резистентні
Enterobacteriaceae¹	&#= 8804; 8²	&g= t; 8
Staphylococcus spp.	Пр= имітка³	Пр= имітка³
Streptococcus A, B, C і G<= /o:p>	Пр= имітка⁴	Пр= имітка⁴
Streptococcus pneumoniae	&p= ound; 0,5	&g= t; 1
Streptococcus (інший)	&p= ound; 0,5	&g= t; 0,5
Haemophilus influenzae	&p= ound; 1	&g= t; 2
Moraxella catarrhalis	&p= ound; 4	&g= t; 8
Гр= аничні концентрації,= не пов'язані з видами мікроорганізмів¹	&p= ound; 4⁵	&g= t; 8⁵
¹Граничні концентр= ації для визначення активності цефалоспоринів відносно= Enterobacteriaceae виявляють усі клі= нічно важливі механізми резистентності (включаючи БЛРС і&nb= sp;AmpC, що кодуються плазмідами). Деякі штами, які продукують бета-лактамази, є чутливими або мають помірну резистентність до цефалоспоринів 3-го або 4-го покоління за цими граничними концентраціями й мають бути представлені, як визначені, тобто наявність або відсутність БЛРС сама по собі не впливає на категоризацію чутливості. У багатьох регіонах виявлення та характеристика <= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:RU'>БЛРС рекомендуєт= ься або є обов’язковою з метою боротьби з інфекцією. ² Граничні концентрації стосуються тільки дози 1,5 г × 3 і штамів E. coli, P. mirabilis та Klebsiella spp. ³ Чутливість = стафілококів до цефалоспоринів витікає з чутливості до метициліну за винятком цефтазид= иму, цефіксиму й цефтибутену, які не мають граничних концентрацій і не повинні використовуватися для лікування стафілококових інфекцій. ⁴ Чутливість стрептококів групи А, В, С і G до цефалоспоринів витікає з чутливості до бензилпеніциліну. ⁵ Граничні концентрації стосуються добової внутрішньовенної дози 750 мг ×= 3 та великої дози принаймні 1,5 г × 3.

Показання	Дозування
Не= госпітальна пневмонія та загострення хронічного бронхіту	75= 0 мг кожні 8 годин (в= нутрішньовенно або внутрішньом’язово)
Ін= фекції м’яких тканин: целюліти, еризепілоїд, раневі інфекції
Ін= фекції черевної порожнини
Ус= кладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит	1,= 5 г кожні 8 годин (в= нутрішньовенно або внутрішньом’язово)
Тя= жкі інфекції	75= 0 мг кожні 6 годин (внутрішньовенно) 1,= 5 г кожні 8 годин (внутрішньовенно)
Пр= офілактика виникнення інфекцій після операцій на шлунково-кишковому тракті , після ортопедичих, гінекологічних операцій (у т.ч. кесарів розтин)	1,= 5 г під час введення анестезії. Можна доповнити двома дозами по 750 мг (внутрішньом’язово) через 8 годин і 16 годин
Пр= офілактика виникнення інфекцій після серцево-судинних операцій та операцій на страво= ході	1,= 5 г під час введення анестезії, а потім 750 мг (внутрішньом’язово) кожні= 8 годин протягом ще 24 годин

Показання	Немовлята та діти віком > 3 тижнів та діти з масою тіла < 40 кг	Немовлята (від народження до 3 тижнів)
Не= госпітальна пневмонія	ві= д 30 до 100 мг/кг/добу (внутрішньовенно) розділених на 3 або 4 дози; для більшості інфекцій оптимальною дозою є 60 мг/кг/добу<= /o:p> &n= bsp;	ві= д 30 до 100 мг/кг/добу (внутрішньовенно) розділених на 2 або 3 дози
Ус= кладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит
Ін= фекції м’яких тканин: целюліти, еризепілоїд, раневі інфекції
Ін= фекції черевної порожнини

Кліренс креатиніну	T½ (години)	Дозування (мг)
&g= t; 20 мл/хв/1,73 м²	1,= 7–2,6	Не= має необхідності зменшувати стандартну дозу (750 мг–1,5 г три рази на добу).<= o:p> &n= bsp;
10= –20 мл/хв/1,73 м²	4,= 3–6,5	75= 0 мг двічі на добу &n= bsp;
&l= t; 10 мл/хв/1,73 м²	14= ,8–22,3	75= 0 мг один раз на добу &n= bsp;
Па= цієнти, які проходять гемодіаліз	3,= 75	При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово наприкінці кожного сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим натрію можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (зазв= ичай 250 мг на кожні 2 літри діалізної рідини).
Па= цієнти з нирковою недостатністю, які перебувають на безперервному артеріовенозному гемодіалізі (БАВГ) або високопоточній гемофільтрації (ВПГ) у відділеннях інтенсивної терапії	7,= 9–12,6 (БАВГ) 1,= 6 (ВПГ)	75= 0 мг двічі на добу. Пацієнтам, які перебувають на низькопоточній гемофільтраці= ї, потрібно дотримуватись схеми дозування як для лікування при порушенні фун= кції нирок. &n= bsp;

	Додаткові об’єми та концентрації, які можуть бути корисними, коли необхідні фракціновані дози
Об= ’єм флакона	Сп= особи застосування	Фі= зичний стан	Кі= лькість води, що додається (мл)	Пр= иблизна концентрація цефуроксиму (м= г/мл)**
&n= bsp;	75= 0 мг порошку для приготування розчину для ін’єкції або інфузії
75= 0 мг	вн= утрішньом’язово вн= утрішньовенно болюсно вн= утрішньовенна інфузія	су= спензія ро= зчин ро= зчин	3 = мл що= найменше 6 мл що= найменше 6 мл	21= 6 11= 6 11= 6
&n= bsp;	1,= 5 г порошку для приготування розчину для ін’єкції або інфузії
1,= 5 г &n= bsp;	вн= утрішньом’язово вн= утрішньовенно болісно вн= утрішньовенна інфузія	су= спензія ро= зчин ро= зчин	6&= nbsp;мл що= найменше 15 мл 15= мл*	21= 6 94= 94=

Клас систем органів	Часто	Нечасто	Невідомо
Ін= фекції та інвазії	&n= bsp;	&n= bsp;	На= дмірний ріст Candida або Clostridium difficile<= /o:p>
З = боку системи крові та лімфатичної системи	Не= йтропенія, еозинофілія, зниження рівня гемоглобіну	Ле= йкопенія, позитивний тест Кумбса	Тр= омбоцитопенія, гемолітична анемія
З = боку імунної системи	&n= bsp;	&n= bsp;	Ме= дикаментозна лихоманка, інтерстиціальний нефрит, анафілаксія, шкірний васкуліт
З = боку серця			Си= ндром Куніса
З = боку шлунково-кишкового тракту	&n= bsp;	Ди= скомфорт у травному тракті	Пс= евдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»)
З = боку печінки й жовчовивідних шляхів	Тр= анзиторне підвищення рівня печінкових ферментів	Тр= анзиторне підвищення рівня білірубіну	&n= bsp;
З = боку шкіри та підшкірної клітковини	&n= bsp;	Шк= ірний висип, кропив’янка й свербіж	Му= льтиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса – Джонсона, ангіоневротичний набряк, індукована лікарськими засобами еозинофілія із системними симптомами (DRESS-синдром).
З = боку нирок і сечовивідних шляхів	&n= bsp;	&n= bsp;	Зб= ільшення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові та зменшення рівня кліренсу креатиніну (див. розділ «Особливості застосування»)
За= гальні розлади та реакції в місці введення	Ре= акції в місці введення, що можуть включати біль і тромбофлебіт<= /p>	&n= bsp;	&n= bsp;
Опис окремих побічних реакцій Це= фалоспорини як клас мають властивість абсорбуватися на поверхні мембрани еритроцитів = та взаємодіяти з антитілами, що може призвести до позитивного результату тес= ту Кумбса (який може впливати на перехресну пробу на сумісність крові) та ду= же рідко до гемолітичної анемії. Тр= анзиторне підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну в сироватці крові бу= ло оборотним за своїм характером. Ім= овірність виникнення болю в місці внутрішньом’язового введення є більшою при застосуванні великих доз. Однак це навряд чи може бути причиною припинення лікування.