ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лі= карського засобу

<= /p>
ГАБАЛЕПТ

(GABALEPT)=

Склад:

діюча речовина: габапентин;=

1 капсула містить габапентину 300 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, тальк, желатин, натрію л= аурилсульфат, заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид (Е 171).

<= /p>
Лікарська форма. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Капсули тве= рді желатинові.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміру 1, жовтого-жовтого кольору, що містя= ть білий кристалічний порошок, який вільно переміщується по капсулі.

=

Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A X12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Габапентин легко проникав у мозок та попереджував судоми в низці моделю= ючих епілепсію досліджень на тваринах. Габапентин не змінює метаболізм гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), а також не має спорідненості до ГАМК А- або ГАМК В-рецепторів. Він не зв’язуєт= ься з іншими нейротрансмітерними рецепторами головного мозку та не взаємодіє з натрієвими каналами. Габапентин з високим ступенем спорідненості зв’язуєтьс= я з альфа2-дельта (α2-δ) субодиницею потенціалзалежних кальцієвих каналів, що, за припущеннями, викликає протисудомний ефе= кт у тварин. Широкий спектр скринінгових досліджень не встановив, що габапентин зв’язується з іншими мішенями, крім α2-δ.

Дані декількох доклінічних досліджень свідчать про те, що фармакологічна активність габапентину може бути опосередкована зв’язуванням із α2-δ субодиницею через зниження вивільнення збуджуючих нейромедіаторів у різних відділах центральної нервової системи (ЦНС). Така активність може лежати в основі протисудомного ефекту габапентину, проте її роль у досягненні цього ефекту у людей ще не вивчена.

Габапентин також виявляв ефективність у низці доклінічних досліджень на тваринах з моделюванням болю. Передбачається, що специфічне зв’язування габапентину із субодиницею α2-δ викликає кілька різних ефектів, які могли забезпечувати аналгетичну дію при моделюванні болю у тварин. Габапентин може чинити аналгетичну дію як на рівні спинного мозку, так і вищих центрів головного мозку шляхом взаємодії з низхідними гальмівними шляхами больової чутливості. Роль цих його властивостей у клінічній ефективності препарату у людини не вивчена.

Клінічна ефективність та безпека

Клінічні дослідження допоміжної терапії парціальних судом у дітей віком= від 3 до 12 років показали чисельно більше, але статистично незначуще розходжен= ня в частоті отримання відповідей у 50 % досліджуваних на користь габапентину порівняно з плацебо. Додатковий аналіз post-hoc частоти респондерів залежно= від віку не показав наявності значущого ефекту віку при використанні як безперервних, так і бінарних змінних (вікові групи 3–5 років та 6–12 років). Результати даного аналізу представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Частота відповіді на лікування (³ 50 % покращення) по категоріях лікування та групах. Популяція MITT*

Вікова категорія

Плацебо

Габапентин

Значення P

<= ; 6 років

4/21 (19,0 %)

4/17 (23,5 %)

0,7= 362

6–12 років

17/= 99 (17,2 %)

20/= 96 (20,8 %)

0,5= 144

*MITT (модифікована популяція пацієнтів, які приймали хоча б одну дозу того чи ін= шого препарату) включає всіх пацієнтів, рандомізованих у дослідження, які змогли= у достатньому для оцінки ступені заповнити щоденники нападів протягом 28 днів= під час початкової і подвійно-сліпої фази.

=

Фа= рмакокінетика

Всмоктування

Після прийому габапентину внутрішньо максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) досягається протягом 2–3 годин. Спостерігається тенденція до зниження біодоступності габапентину (абсорбованої частини препарату) при збільшенні = дози препарату. Абсолютна біодоступність габапентину при прийомі капсул 300 мг становить приблизно 60 %. Вживання їжі, в тому числі жирної, не має клінічн= о значущого впливу на фармакокінетику габапентину.

Багат= оразове введення не впливає на фармакокінетику габапентину. Хоча плазмова концентра= ція препарату у рамках клінічних досліджень варіювала від 2 до 20 мкг/мл, дана величина не визначала ефективність і безпеку застосування препарату. Фармакокінетичні параметри вказані в таблиці 2.

Таблиця 2

Резюме середніх (%CV) рівноважних фармакокінетичних параметрів після введення препарату кожні 8 годин

Фармакокінетичний параметр

300 мг

(N =3D 7)

400 мг

(N =3D 14)

800 мг

(N =3D 14)

=

Серед= нє

%CV

Серед= нє

%CV

Серед= нє

%CV

Cmax (мкг/мл)

4,02<= o:p>

(24)<= o:p>

5,74<= o:p>

(38)<= o:p>

8,71<= o:p>

(29)<= o:p>

tmax (години)

2,7

(18)<= o:p>

2,1

(54)<= o:p>

1,6

(76)<= o:p>

T1/2 (години)

5,2

(12)<= o:p>

10,8<= o:p>

(89)<= o:p>

10,6<= o:p>

(41)<= o:p>

AUC (= 0-8) мкг•год/мл)

24,8<= o:p>

(24)<= o:p>

34,5<= o:p>

(34)<= o:p>

51,4<= o:p>

(27)<= o:p>

Ae% (= %)

НД

НД

47,2<= o:p>

(25)<= o:p>

34,4<= o:p>

(37)<= o:p>

Cmax ‒ максимальна рівноважна плазмова концентрація;

tmax ‒ час до досягнення C_max;

T1/2 ‒ елімінаційний період напіввиведення;

AUC (= 0–8) ‒ рівноважна площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» з мом= енту часу 0 до 8 годин після введення препарату;

Ae% <= /span>‒ відсоток виведеної із сечею у незміненому вигляді дози з моменту часу 0 до 8 годин після введення препара= ту;

НД ‒ недоступно.

Розподіл

Габап= ентин не зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу препарату становить = 57,7 л. Концентрація габапентину у спинномозковій рідині (СМР) пацієнтів з епілепсією становить приблизно 20 % від рівноважної мінімальної плазмової концентрації. Габапентин проникає у грудне молоко.

Біотрансформація

Не отримано дані про метаболізм габапентину у людини. Препарат не індукує окис= ні ферменти печінки, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів.

Виведення

Габап= ентин виводиться винятково нирками у незміненому вигляді. T_1/2габапентину не залежить від дози і становить= у середньому 5–7 годин.

У пацієнтів літнього віку та пацієнтів із порушеннями функції нирок плазмовий кліренс габапентину знижений. Константа швидкості елімінації, плазмовий кліренс, нирковий кліренс прямо пропорційні до кліренсу креатиніну.

Габап= ентин виводиться з плазми крові при гемодіалізі. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або тим, які перебувають на гемодіалізі, рекомендується перегляд дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Фарма= кокінетика габапентину у дітей оцінювалася у 50 здорових добровольців віком від 1 міся= ця до 12 років. У цілому при розрахунку дози на кілограм маси тіла (мг/кг) плазмові концентрації габапентину у дітей віком від 5 років не відрізнялися= від таких у дорослих.

У фармакокінетичному дослідженні 24 здорових дітей віком від 1 до 48 місяців = було встановлено AUC приблизно на 30 % менше, нижчу C_max і вищий клір= енс при розрахунку на одиницю маси тіла порівняно з даними, отриманими у дітей = віком від 5 років.

Лінійність/нелінійність

Біодо= ступність габапентину (абсорбована частина препарату) знижується з підвищенням дози, = що говорить про нелінійність фармакокінетики препарату, а саме: параметрів біодоступності (F): Ae%, CL/F, Vd/F. Фармакокінетика елімінації (параметри фармакокінетики, що не включають F, такі як CLr і T_1/2) має ліні= йну закономірність. Рівноважна плазмова концентрація габапентину передбачувана, виходячи з даних одноразового прийому препарату.

Клінічні ха= рактеристики

Показання=

Епілепсія

Габал= епт застосовується як додаткова терапія при лікуванні парціальних судом з або без вторинної ге= нералізації у дорослих та дітей віком від 6 років.

Габал= епт застосовують як монотерапію при лікуванні парціальних судом з або без вторинної генералі= зації у дорослих та дітей віком від 12 років.

Периферичний нейропатичний біль

Габал= епт показаний для лікування периферичного нейропатичного болю, наприклад при болючій діаб= етичній нейропатії та постгерпетичній невралгії у дорослих.

Протипоказа= ння

Підвищена чутливість до компонентів препарату.<= o:p>

Взаємодія з= іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій=

Наявні спонтанні пові= домлення та дані літератури про випадки пригнічення дихання та/або седації, пов’язан= і з одночасним застосуванням габапентину та опіоїдів. У деяких із цих повідомлень автори в= важають, що це викликає особливий інтерес у зв’язку із застосуванням комбінації габа= пентину та опіоїдів, особливо у пацієнтів літнього віку.

= У дослідженні, що включало здорових добровольці= в, які приймали капсули з контрольованим вивільненням, що містять 60 мг морфіну, з= а 2 години до прийому габапентину (600 мг), відзначалося збільшення середньої AUC габа= пентину на 44 %, порівняно з випадками, коли морфін не застосовували. Тому при одно= часному застосуванні морфіну і габапентину необхідне пильне спостереження за пацієн= тами для своєчасного розпізнавання симптомів пригнічення ЦНС, таких як сонливіст= ь, седація та пригнічення дихання, і відповідне зменшення дози габапентину або морфіну= .

= Не спостерігалося взаємодії габапентину з фен= ітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, фенобарбіталом. Фармакокінетика габап= ентину у рівноважному стані подібна у здорових добровольців та пацієнтів з епілепс= ією, які отримували ці протиепілептичні засоби. Одночасне застосування габапентину і пероральних контрацептивних препар= атів, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол, не впливає на показники рів= новажної концентрації даних препаратів.

Одночасне застосування габапе= нтину та антацидів, що містять алюміній або магній, зменшує біодоступність габапе= нтину максимум на 24 %. Прийом габапентину рекомендований не раніше ніж через 2 г= одини після прийому антацидів.

Ниркова екскреція габапентину не змінюється про= бенецидом.=

При одночасному застосуванні = з циметидином відзначено невелике зниження виведення габапентину нирками; не очікується, = що цей ефект має клінічне значення.

Особливості застосування

= Анафілаксія=

= Габапентин = може викликати анафілаксію. Симптоми зареєстрованих випадків включали утруднення= дихання, набряк губ, горла та язика, артеріальну гіпотензію, яка потребує невідкладн= ої допомоги. Пацієнтам слід негайно припинити застосування габапентину і звернутися за м= едичною допомогою, якщо у них з’являються будь-які ознаки анафілаксії (див. розділ = «Побічні реакції»).

Тяжкі шкірні побічні реакції

Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР), включаючи синдром Стівенса – Джонс= она (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та еозинофілію із системними симптом= ами (DRESS), які можуть становити загрозу для життя або призвести до летального наслідку= , були зареєстровані у зв’язку з лікуванням габапентином. У разі призначення лікар= ського засобу пацієнтів слід проінформувати про ці ознаки та симптоми і ретельно с= постерігати за станом пацієнта щодо виникнення шкірних реакцій. При появі ознак та симп= томів, що вказують на ці реакції, габапентин слід негайно відмінити та розглянути = можливість альтернативного лікування (у разі необхідності).

Якщо у пацієнта розвинулася серйозна реакція, така як ССД, ТЕН або DRES= S-синдром, при застосуванні габапентину, лікування габапентином ніколи не можна поновл= ювати.

Суїцидальне мислення та поведінка

Суїци= дальні думки та поведінка спостерігалися у пацієнтів, які отримували протиепілепти= чні засоби при певних показаннях. За даними рандомізованих плацебоконтрольованих дослі= джень протиепілептичних засобів, наявний несуттєво підвищений ризик суїцидальних = думок і поведінки. Механізм розвитку цього ризику невідомий, наявні дані не виклю= чають підвищений ризик, пов’язаний із застосуванням габапентину.

Таким= чином, за пацієнтами слід ретельно спостерігати щодо суїцидальних думок та поведін= ки, а також розглядати доцільність застосування відповідної терапії. Пацієнтам та= особам, які здійснюють догляд за ними, слід рекомендувати звернутися до лікаря у ра= зі появи ознак суїцидальних думок і поведінки.

Гострий панкреатит

При в= иникненні гострого панкреатиту на тлі застосування габапентину показана відміна габап= ентину (див. розділ «Побічні реакції»).

Судоми

Незва= жаючи на відсутність доказів наявності реактивних судомних нападів при застосуван= ні габапентину, раптова відміна протисудомних препаратів у пацієнтів з епілепсією може спри= чинити розвиток епілептичного статусу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).=

Як і = при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, у деяких пацієнтів можливе збільшення ч= астоти нападів або виникнення нових типів судомних нападів при застосуванні габапе= нтину.

Як і = при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, спроби припинити застосування супутніх = протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапентином у пацієнтів, які отрим= ували кілька протиепілептичних засобів, рідко були успішними. <= /p>
Не вв= ажається, що габапентин ефективний для лікування первинно-генералізованих нападів, та= ких як абсанси. Габапентин може посилювати інтенсивність таких нападів у деяких па= цієнтів. З цієї причини препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам зі зміша= ними судомними нападами, включаючи абсанси.

Лікув= ання габапентином пов’язане із запамороченням та сонливістю, що може підвищувати= вірогідність отримання травми (падіння). Також у післяреєстраційному періоді повідомляли= про сплутаність свідомості, втрату свідомості та психічні порушення, тому паціє= нтам слід виявляти обережність до того часу, поки вони не будуть ознайомлені з ц= им потенційним впливом препарату.

Одночасне застосування з опіоїдами

= Пацієнтам, = які потребують одночасного застосування опіатів та габапентину, необхідний ретельний нагля= д для своєчасного виявлення симптомів пригнічення ЦНС, таких як сонливість, седац= ія та пригнічення дихання.

При одночасному застосуванні морфіну та габапен= тину можливе збільшення концентрації габапентину, тому дозу габапентину або опіа= тів необхідно зменшити (див. розділ «Взаємодія = з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

При= гнічення дихання

Застосування габапент= ину було пов’язане з випадками тяжкого пригнічення дихання. Пацієнти із порушеннями = функції дихання, респіраторними або неврологічними захворюваннями, порушеннями функ= ції нирок, одночасним застосуванням лікарських засобів, що пригнічують ЦНС, та пацієнт= и літнього віку можуть піддаватися підвищеному ризику розвитку цієї тяжкої побічної ре= акції. У цих пацієнтів може бути необхідною корекція дозування.<= /p>
Пац= ієнти літнього віку

Не пр= оводили систематичних досліджень застосування габапентину пацієнтам віком від 65 ро= ків. В одному подвійному сліпому дослідженні, в якому взяли участь пацієнти з не= йропатичним болем, у пацієнтів віком від 65 років частіше, ніж у молодших пацієнтів, ро= звивалися сонливість, периферичні набряки і слабкість. За винятком цих даних, клінічн= і дослідження у даній віковій групі не отримали доказів відмінностей профілю побічних реа= кцій від такого у популяції пацієнтів молодшого віку.

Педіатрична популяція

Вплив= довгострокового (більше 36 тижнів) застосування габапентину на здатність до навчання, інтел= ект і розвиток у дітей та підлітків належним чином не вивчено. У зв’язку з цим пр= и вирішенні питання щодо необхідності тривалої терапії слід враховувати можливі ризики.=

Неправильне застосування, зловживання та залежність

Габапентин може спричинити медикаментозну залежність, яка може виникнут= и при застосуванні препарат= у в терапевтичн= их дозах. Повідомля= лося про випадки зловживання. Пацієнти зі зловживанням психоактивними речовинами= в анамнезі можуть мати підвищений ризик неправильного застосування габапентину, зловжи= вання та залежності, тому таким пацієнтам габапентин слід застосовувати з обережн= істю. Перед призначенням габапентину слід ретельно оцінити ризик неправильного за= стосування, зловживання або залежності пацієнта.

Пацієнти, які отримують лікування габапентином, повинні перебувати під = наглядом для виявлення симптомів неправильного застосування, зловживання або залежно= сті від габапентину, таких як розвиток толерантності, підвищення дози та поведінка,= спрямована на пошук наркотиків.

Симптоми відміни

Після припинення як короткострокового, так і довгострокового лікування = габапентином спостерігалися симптоми відміни. Симптоми відміни можуть виникати невдовзі = після припинення лікування, зазвичай протягом 48 годин. Найчастіше повідомлялося = про такі симптоми, як тривожність, безсоння, нудота, біль, пітливість, тремор, голов= ний біль, депресія, ненормальне самопочуття, запаморочення та нездужання. Виникнення = симптомів відміни після припинення прийому габапентину може свідчити про залежність в= ід лікарського засобу (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнта слід проінформувати про це= на початку лікування. Якщо габапентин необхідно відмінити, рекомендується робити це по= ступово протягом щонайменше одного тижня незалежно від показань (див. розділ «Спосі= б застосування та дози»).

Лабораторні тести

Можут= ь виявитися хибнопозитивними результати напівкількісних тестів визначення вмісту білка = в сечі за допомогою тест-смужок. Тому при необхідності рекомендується проводити до= даткові аналізи із використанням інших методів (біуретовий метод, турбідиметричний = метод, проби з барвниками) або застосовувати їх із початку лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю=

Вагітність

Загальні ризики, пов’язані з = епілепсією та протиепілептичними препаратами

= Ризик вродж= ених вад розвитку у дітей,= матері яких приймали протиепілептичні препарати, збільшувався у 2–3 рази. Найчасті= ше повідомляли про розвиток заячої губи, аномалій серцево-судинної системи і дефектів нерв= ової трубки. Комбінована протиепілептична терапія порівняно з монотерапією може = асоціюватися з вищим ризиком вад розвитку, тому, якщо це можливо, рекомендовано застосов= увати монотерапію. Усім вагітним жінкам та жінкам репродуктивного віку, яким необ= хідна протиепілептична терапія, перед її початком необхідно проконсультуватися з = фахівцем. При плануванні вагітності потрібно ще раз переглянути необхідність протиепі= лептичної терапії. Раптове припинення прийому протиепілептичних препаратів є неприпус= тимим, оскільки це може призвести до виникнення судом і суттєво погіршити стан мат= ері та дитини. Затримку розвитку у дітей, чиї матері мали епілепсію, спостерігали = рідко. Неможливо диференціювати, чи є затримка розвитку наслідком генетичних поруш= ень, соціальних факторів, епілепсії у матері або прийому нею протиепілептичних п= репаратів.

Ризик, пов’язаний із терапією= габапентином

Габапентин проникає через пла= центу. Дані щодо застосування габапентину вагітними= жінками обмежені або відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну = токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

= Не зроблено= висновку про здатність габапентину, який застосовують у період вагітності, підвищува= ти ризик розвитку вродженої патології у дітей внаслідок наявності у матерів епілепсі= ї самої по собі та застосування у зв’язку з цим габапентину, так і внаслідок комбін= ованого застосування інших протиепілептичних препаратів.

Габапентин не слід з= астосовувати у період вагітності, якщо тільки потенційна користь для матері явно перевищ= ує можливий ризик для плода.

Немає єдиного виснов= ку про те, чи здатний габапентин, який застосовують жінки у період вагітності з пр= иводу епілепсії, підвищувати ризик розвитку вродженої патології у потомства як у = зв’язку з наявністю у жінок епілепсії самої по собі, так і у зв’язку з комбінованим= застосуванням інших протиепілептичних препаратів.

Повідомлялося про розвиток неонатального синдрому відміни у новонародже= них, які зазнали внутрішньоутробного впливу габапентину.

Сумісне застосування габапентину та опіоїдів під час вагітності може пі= двищити ризик розвитку неонатального синдрому відміни у новонароджених. За станом н= овонароджених слід ретельно спостерігати.

Пе= ріод годування груддю

Габапентин проникає = у грудне молоко. Оскільки вплив препарату на грудних дітей не вивчений, застосування= габапентину жінкам, які годують груддю, слід проводити з обережністю. Застосування габа= пентину жінкам, які годують груддю, виправдано тільки у тому випадку, якщо очікуван= а користь для матері перевищує потенційний ризик для немовляти.

Фе= ртильність

У дослідженнях на тваринах га= бапентин не впливав на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами

= Габапентин може мати невеликий або помірний впл= ив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Габапентин вплив= ає на ЦНС і може призвести до сонливості, запаморочення або інших подібних симпто= мів. Ці побічні реакції, навіть легкого або помірного ступеня, можуть бути потен= ційно небезпечними під час керування транспортними засобами або експлуатації інших машин, особливо на поча= тку терапії та після підвищення дози.

=

Спосіб заст= осування та дози

При всіх показаннях д= ля початку терапії слід використовувати схему підбору, описану в таблиці 3. Наведена схема рекомендована дорослим і дітям віком від 12 років. Інструкції щодо підбору дози для дітей віком до 12 років зазначені в окремому підрозді= лі цього розділу.

Таблиця 3

Розрахунок дозування при початковому підборі доз

1-й день=

2-й день=

3-й день=

300 мг 1 раз на доб= у

300 мг 2 рази на до= бу

300 мг 3 рази на до= бу

Від= міна габапентину

Відповідно до поточних клінічних показань, рекомендовано відміняти габапентин поступово протягом мінімум одного тижня, незалежно від показання.

Епі= лепсія

При епілепсії зазвичай потрібна тривала терапія. Доза визначається лікарем відповідно до індивідуальної переносимості та відповіді на лікування.
Дор= ослі та діти віком від 12 років: при епілепсії ефективні дози від 900 до 3600 мг/добу. Лікування починається з титрування дози препарату, як описано в таблиці 3, або з дози 300 мг 3 рази= на добу в 1-й день. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та відпові= ді на лікування, дозу можна збільшувати на 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної дози 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів може бути необхідним повільніше титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу ‒ 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижні, 3600 мг/добу ̵= 0; 3 тижні.

У довгострокових відкритих клінічних дослідженнях доза 4800 мг/добу добре переносилася пацієнтами. Загальну добову дозу слід розділити на 3 прийоми, при цьому максимальний інтервал між прийомами препарату не повинен перевищувати 12 го= дин, щоб уникнути перерв у протисудомній терапії та попередження виникнення судо= мних нападів.

Діти віком від 6 років: стартова доза препар= ату повинна становити 10–15 мг/кг/добу. Ефективна доза повинна бути досягнута титруванням препарату протягом приблизно 3 днів. Ефективна доза габапентину= у дітей віком від 6 років становить 25–35 мг/кг/добу. Доведено, що доза 50 мг/кг/добу добре переносилася пацієнтами у рамках довгострокових клінічних досліджень. Загальну добову дозу слід розділити на рівні частини (прийом 3 = рази на добу); максимальний інтервал між прийомами препарату не має перевищувати= 12 годин.

Немає необхідності у контролі рівня габапентину в сироватці крові. Крім того, габапентин можна застосовувати у комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, тому що= при цьому не змінюється плазмова концентрація габапентину або концентрація інших протиепілептичних препаратів у сироватці крові.

Пер= иферичний нейропатичний біль

Дор= ослі: лікування розпочинається з титрування дози препарату, як описано в таблиці 3, інакше стартова доза 900 мг/добу повинна бути розділена на 3 однакові дози. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективно= сті, дозу можна збільшувати по 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної ‒ 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів може бути необхідним більш повільне титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу = 210; 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижні, 3600 мг/добу ‒ 3 тижні.

Ефективність та безпе= ку габапентину при лікуванні периферичного нейропатичного болю (наприклад, бол= ючої діабетичної нейропатії або постгерпетичної невралгії) не вивчали у рамках довгострокових клінічних досліджень тривалістю більше 5 місяців. Якщо паціє= нту потрібно більш тривале (більше 5 місяців) лікування габапентином з приводу нейропатичного болю, перед продовженням терапії лікар повинен оцінити кліні= чний статус пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.

Інс= трукції для всіх показань

Пацієнтам із тяжким загальним станом або певними обтяжливими факторами, такими як низька маса т= іла, стан після трансплантації, титрування слід проводити повільніше або зменшув= ати крокову дозу, або подовжувати інтервали між збільшенням дози.

Зас= тосування пацієнтам літнього віку (від 65 років)

Пацієнтам літнього ві= ку іноді потрібен індивідуальний підбір дози у зв’язку з можливим зниженням функції нирок (див. таблицю 4). У пацієнтів літнього віку частіше спостерігається розвиток сонливості, периферичних набряків і слабкості.

Зас= тосування пацієнтам із нирковою недостатністю

Пацієнтам із вираженою нирковою недостатністю та/або пацієнтам на гемодіалізі потрібен індивідуаль= ний підбір дози препарату (див. таблицю 4). Для цих пацієнтів рекомендовано застосування капсул габапентину по 100 мг.

Таблиця 4

Д= озування при порушенні функції нирок

Кліренс креатиніну, мл/хв

Загальна добова доза габапентину*, мг/добу

&= gt;80 (норми кліренсу креатиніну)

900–3600=

50–79

600–1800=

30–49

300–900<= /span>

15–29

150**–600

<15***

150**–300

* Загальну добову дозу необхідно розділити на= 3 прийоми. Знижені дози застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю (клі= ренс креатиніну <79 мл/хв).

** Призначати у дозі 300 мг через день.<= /o:p>

*** Для пацієнтів із кліренсом креатиніну <= ;15 мл/хв добову дозу необхідно зменшити відповідно до кліренсу креатиніну (наприклад, пацієнти з кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв повинні отримувати половину від добової дози пацієнтів із кліренсом креатиніну 15 мл/хв).

Дози для пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі

Для пацієнтів з анурі= єю, які знаходяться на гемодіалізі і ніколи раніше не отримували габапентин, рекомендована насичувальна доза препарату повинна становити 300–400^{*
мг, потім необхідно призначати 200*–300 мг габапентину після кожних 4 годин
гемодіалізу. У дні, вільні від гемодіалізу, не можна застосовувати габапент=
ин.}

Підтримуючу дозу габапентину для пацієнтів із порушеннями функції нирок, які знаходяться на гемодіалізі, слід визначати на основі рекомендацій, зазначених у таблиці 4.= Додатково до підтримуючої дози пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, рекомендова= но застосовувати 200^*–300 мг препарату після кожних 4 годин гемодіалізу.

Габалепт призначений = для перорального застосування.

Габалепт можна прийма= ти незалежно від вживання їжі. Препарат слід запивати достатньою кількістю рід= ини (наприклад, склянкою води).

*Застосовувати препарати габапентину у відповідному дозуванні.

=

Діти

Габапентин показаний = для лікування дітей з епілепсією: як додаткова терапія у дітей віком від 6 років та як мо= нотерапія у дітей віком від 12 років.

Передозуван= ня=

Не відзначали розвитку гострих, небезпечних для життя токсичних реакцій у разі прийому габапентину в дозі до 49 г. Симптоми передозування включали запаморочення, двоїння в очах, невиразне мовлення, сонливість, втрату свідомості, летаргію і легку діарею. При проведенні підтримуючої терапії ст= ан усіх пацієнтів повністю відновлювався.

Зниже= ння абсорбції габапентину при високих дозах може обмежувати абсорбцію ліків і зменшити токсичні ефекти від передозування.

Перед= озування габапентину, особливо у поєднанні з прийомом інших препаратів, що пригнічую= ть ЦНС, може призводити до розвитку коми.

Хоча габапентин може бути видалений за допомогою гемодіалізу, на основі попередн= ього досвіду це зазвичай не потрібно. Однак для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю гемодіаліз може бути показаний.

У дослідженнях на мишах і щурах не вдалося визначити летальну дозу габапентин= у, незважаючи на застосування доз до 8000 мг/кг. Симптоми гострої токсичності у тварин включали атаксію, утруднене дихання, птоз, зниження активності або, навпаки, підвищення збудливості.

Побічні реа= кції=

У про= цесі досліджень епілепсії (додаткової терапії або монотерапії) та нейропатичного= болю були відзначені нижчезазначені побічні реакції (наведені з урахуванням їх ч= астоти): дуже часто (>1/10), часто (>1/100 - <1/10), нечасто (>1/1000 - = <1/100), рідко (>1/10000 - <1/1000). Якщо в різних дослідженнях частота побічн= их реакцій відрізнялася, у звіт включали дані про найбільшу частоту.

Додат= кові побічні реакції, зареєстровані у післяреєстраційному періоді, мають категор= ію «частота невідома» (неможливо оцінити на підставі наявних даних). =

У кож= ній групі за частотою реакції зазначені у порядку зниження тяжкості їх проявів. =

Інфекційні та паразитарні захворювання

Дуже = часто: вірусна інфекція.

Часто= : пневмонія, респіраторна інфекція, інфекція сечовивідних шляхів, інфекція, отит середнь= ого вуха.

З боку системи кровотворення і лімфатичної сист= еми

Часто= : лейкопенія.

Часто= та невідома: тромбоцитопенія.

З боку імунної системи

Нечас= то: алергічні реакції (наприклад, кропив’янка).

Часто= та невідома: синдром гіперчутливості (системні реакції з різними п= роявами, що можуть включати гарячку, висипання, гепатит, лімфаденопатію, еозинофілію= та інколи інші прояви і симптоми), анафілаксія (див. розділ «Особливості застосування= »).

З боку обміну речовин і харчування

Часто= : анорексія, підвищення апетиту.

Нечас= то: гіперглікемія (найчастіше спостерігається у пацієнтів з діабетом).

Рідко: гіпоглікемія (найчасті= ше спостерігається у пацієнтів з діабетом).

Частота невідома: гіпонатрієм= ія.

Психічні розлади

Часто= : ворожість, сплутаність свідомості та емоційна лабільність, депресія, тривожність, нерв= озність, патологічне мислення.

Нечас= то: ажитація.

Часто= та невідома: галюцинації, залежність від лікарського засобу.

З боку нервової системи <= /p>
Дуже = часто: сонливість, запаморочення, атаксія.

Часто= : судоми, гіперкінези, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, головний біль, порушення= чутливості (парестезія, гіпестезія), порушення координації, ністагм, підвищення, зниже= ння або відсутність рефлексів.

Нечас= то: гіпокінезія, порушення розумової діяльності.

Рідко= : втрата свідомості.

Часто= та невідома: інші рухові розлади (наприклад, хореоатетоз, дискінезія, дистонія).

З боку органів зору

Часто= : розлади зору, такі як амбліопія, диплопія.

З боку органів слуху та рівноваги

Часто= : вертиго.

Часто= та невідома: дзвін у вухах.

З боку серця

Нечас= то: відчуття посиленого серцебиття.

З боку судин

Часто= : підвищення артеріального тиску, вазодилатація.

З боку дихальної системи, органів грудної клітк= и та середостіння

Часто= : задишка, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт.

Рідко= : пригнічення дихання.

З боку шлунково-кишкового тракту

Часто= : блювання, нудота, аномалії зубів, гінгівіт, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, = сухість у роті або у горлі, здуття живота.

Нечас= то: дисфагія.

Часто= та невідома: панкреатит.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів

Часто= та невідома: гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірних тканин

Часто= : набряк обличчя, пурпура (найчастіше описується як синці після травми), висипання, = свербіж, акне.

Частота невідома: синдром Сті= венса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, еозинофілія із системними сим= птомами (див. розділ «Особливості застосування»), мультиформна еритема, ангіоневрот= ичний набряк, алопеція.

З боку скелетної мускулатури і сполучної тканин= и

Часто= : артралгія, міалгія, біль у спині, посмикування м’язів.

Часто= та невідома: рабдоміоліз, міоклонічні судоми.

З боку нирок і сечовивідних шляхів

Часто= та невідома: гостра ниркова недостатність, нетримання сечі.

З боку статевих органів та молочної залози=

Часто= : імпотенція.

Часто= та невідома: гіпертрофія молочних залоз, гінекомастія, статева дисфункція (включаючи змі= ни лібідо, порушення еякуляції та аноргазмію).

Загальні розлади та порушення у місці введення<= o:p>

Дуже часто: підвищена втомлюваність, гарячка.

Часто: периферичний набряк, порушення ходи, слабкість, біль, нездужання, грипоподі= бний синдром.

Нечас= то: генералізований набряк.

Часто= та невідома: реакції відміни (головним чином тривожність, безсоння, нудота, бі= ль, підвищена пітливість), біль у грудях. Були описані випадки раптового леталь= ного наслідку, однак чіткий взаємозв’язок із прийомом габапентину не був встановлений.

Лабораторні та інструментальні дані<= /span>

Часто= : зниження кількості лейкоцитів, підвищення маси тіла.

Нечас= то: підвищення показників функції печінки (АСТ, АЛТ) і білірубіну.

Часто= та невідома: підвищення рівня креатинфосфокінази крові.

Травми та отруєння

Часто= : випадкові пошкодження, переломи, подряпини.

Нечас= то: падіння.

Були описані випадки гострого панкреатиту на тлі лікування габапентином. Зв’язок із габапентином не визначений (див. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, зареєстровані випад= ки міопатії з підвищенням рівня креатинкінази.

Випадки інфекції дихальних шляхів, середнього отиту, судом і бронхіту були описані тільки в клінічних дослідженнях за участю дітей. Крім того, у дітей досить часто спостерігали = агресивну поведінку і гіперкінези.

Після припинення як короткочасного, так і довготривалого лікування габа= пентином спостерігалися симптоми відміни. Симптоми відміни можуть виникати невдовзі = після припинення лікування, зазвичай протягом 48 годин. Найчастіше повідомлялося = про такі симптоми, як тривожність, безсоння, нудота, біль, пітливість, тремор, голов= ний біль, депресія, ненормальне самопочуття, запаморочення та нездужання (див. розділ= «Особливості застосування»). Виникнення симптомів відміни після припинення застосування = габапентину може свідчити про лікарську залежність (див. розділ «Побічні реакції»). Пац= ієнта слід проінформувати про це на початку лікування. Якщо габапентин необхідно = відмінити, рекомендується це робити поступово протягом щонайменше одного тижня незалеж= но від показань (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Повідомлення про побічні реакції=

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/р= изик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності еф= ективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагля= ду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

=

Термін прид= атності. 3 роки.

Умови зберігання. = Зберігати в= оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей = місці.

Упаковка. По 10 капсул у блістері, по 3 блістери в коробці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом= .

Виробник. Мікро Лабс Лімітед.=

Місцезнаходження виробника та= адреса місця провадження його діяльності

Ділянка №. S.155 – S.159 та N1, Промислова зона Верна, Фаза ІІІ та Фаза IV, Верна Салкетт, In-403 722, Індія.

Частота відповіді на лікування (³ 50 % покращення) по категоріях лікування та групах. Популяція MITT*
Вікова категорія	Плацебо	Габапентин	Значення P
<= ; 6 років	4/21 (19,0 %)	4/17 (23,5 %)	0,7= 362
6–12 років	17/= 99 (17,2 %)	20/= 96 (20,8 %)	0,5= 144

Фармакокінетичний параметр	300 мг (N =3D 7)	400 мг (N =3D 14)	800 мг (N =3D 14)
=	Серед= нє	%CV	Серед= нє	%CV	Серед= нє	%CV
Cmax (мкг/мл)	4,02<= o:p>	(24)<= o:p>	5,74<= o:p>	(38)<= o:p>	8,71<= o:p>	(29)<= o:p>
tmax (години)	2,7	(18)<= o:p>	2,1	(54)<= o:p>	1,6	(76)<= o:p>
T1/2 (години)	5,2	(12)<= o:p>	10,8<= o:p>	(89)<= o:p>	10,6<= o:p>	(41)<= o:p>
AUC (= 0-8) мкг•год/мл)	24,8<= o:p>	(24)<= o:p>	34,5<= o:p>	(34)<= o:p>	51,4<= o:p>	(27)<= o:p>
Ae% (= %)	НД	НД	47,2<= o:p>	(25)<= o:p>	34,4<= o:p>	(37)<= o:p>

Розрахунок дозування при початковому підборі доз
1-й день=	2-й день=	3-й день=
300 мг 1 раз на доб= у	300 мг 2 рази на до= бу	300 мг 3 рази на до= бу

Д= озування при порушенні функції нирок
Кліренс креатиніну, мл/хв	Загальна добова доза габапентину*, мг/добу
&= gt;80 (норми кліренсу креатиніну)	900–3600=
50–79	600–1800=
30–49	300–900<= /span>
15–29	150**–600
<15***	150**–300