ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лікарського засобу

<= /p>
АНАГРЕЛІД-ВІСТА

(ANAGRELIDE-VISTA)=

<= /b>

Склад:=

діюча речовина:аnagrelid;<= o:p>

1 капсула тверда містить анагреліду гідрохлориду моногідрату 1,22 мг еквівалентно анагреліду 1 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, повідон, лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат;

склад капсу= ли: желатин, титану діоксид (Е 171); заліза оксид чорний (Е 172).

<= /p>
Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: капсула із сірим корпусом та кришечкою.

Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.

<= /p>
Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Анагрелід. Код АТХ L01X X35.=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Механізм ді= ї.=

Анагрелід – інгібітор фосфодіестерази III циклічного АМФ. Механізми, за допомогою яких анагрелід зумовлює зниження кількості тромбоцитів, досі вивчаються. У проце= сі досліджень було виявлено, що анагрелід пригнічує експресію факторів транскрипції, серед яких GATA-1 та FOG-1, що відіграють роль при мегакаріоцитопоезі, цим самим знижуючи утворення тромбоцитів. Дослідження формування мегакаріоцитів invitro показали, що у людей пригнічення формування тромбоцитів, зумовлене анагрелі= дом, пов’язане зі сповільненням дозрівання мегакаріоцитів, зменшенням їх розміру= та щільності. Аналогічні результати in= vivo були отримані із біопсійних зразків кісткового мозку пацієнтів, які застосовували анагрелід.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Клінічна ефективність та безпека.

Безпека та ефективність застосування анагреліду як лікарського засобу, що знижує рівень тромбоцитів, оцінювалися у процесі досліджень, до яких було залучено понад = 4000 пацієнтів із мієлопроліферативною неоплазмою. У пацієнтів з ессенціальною т= ромбоцитемією повною ремісією вважалося зменшення кількості тромбоцитів до ≤ 6= 00x10⁹/л або на ≥ 50 % від початкових показників, при цьому цей результат зберігався протягом понад 4 тижнів. Під час досліджень період пов= ної ремісії становив від 4 до 12 тижнів. Зважаючи на клінічні переваги, ризик розвитку тромбогеморагічних побічних дій незначний.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:NL'>Вплив на частоту серцевих скорочень та комплекс QT.

Вплив двох = доз анагреліду (0,5 мг та 2,5 мг, одноразові дози) на частоту серцевих скорочень (ЧСС) та комплекс QT оцінювався під час подвійного сліпого рандомізованого плацебо- та активно контрольованого перехресного дослідження серед здоровог= о дорослого населення чоловічої та жіночої статі. Збільшення ЧСС, пов’язане зі збільшен= ням дози лікарського засобу, було зафіксоване протягом перших 12 годин. Максима= льне збільшення ЧСС відбулось при максимальній концентрації анагреліду. Максимальна зміна середнього значення ЧСС була зафіксована через 2 години п= ісля застосування анагреліду та становила +7,8 уд/хв для 0,5 мг і +29,1 уд/хв для 2,5 мг. Транзиторне збільшення середнього значення QTc для обох доз було зафіксоване при збільшенні ЧСС, а максимальна зміна середнього значення QTcF становила +5,0 мс через 2 години для 0,5 мг та +10 мс через годину для 2,5 мг.

Діти.=

Під час дослідження, в якому взяли участь 8 дітей та 10 підлітків (серед них були т= і, хто раніше не приймав анагрелід, та ті, хто приймав його протягом 5 років до дослідження), середній показник тромбоцитів зменшився до контрольованого рі= вня через 12 тижнів лікування. Середня добова доза була вищою у підлітків. У процесі педіатричного реєстрового дослідження під час застосування анагрелі= ду середній показник тромбоцитів зменшився порівняно з початковим та залишався контрольованим протягом 18 місяців у 14 дітей із ессенціальною тромбоц= итемією (4 дітей та 10 підлітків). Протягом попередніх відкритих досліджень зниження середньої кількості тромбоцитів було зафіксовано у 7 дітей та 9 підлітків, = при цьому період лікування становив від 3 місяців до 6,5 років. Середня до= бова доза анагреліду протягом усіх досліджень серед дітей із ессенціальною тромб= оцитемією була різною, проте дані свідчать про те, що у лікуванні підлітків можна призначати дозу для дорослих, а найнижча початкова доза для дітей віком від= 6 років становить 0,5 мг на добу (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакц= ії»). Під час лікування дітей необхідно обережно підбирати дозу в індивідуальному порядку.

Фармакокінетика.

Абсорбція.<= /u>

При пероральному застосуванні лікарського засобу 70 % анагреліду швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. При прийомі натщесерце максимальна концентрація у плазмі крові (C_max) досягається через 1 годину після застосуванн= я. Фармакокінетичні дані, отримані у здорових добровольців, свідчать, що вжива= ння їжі знижує C_max анагреліду на 14 %, але при цьому підвищуєт= ься його середня концентрація в сечі на 20 %. Одночасне вживання їжі також знижує C_max активного метаболіту, 3-гідрокси-анагреліду, на 29 %, але не впливає на його середню концентрацію в сечі.

Біотрансформація.<= /span>

Анагрелід метаболізується ізоферментом CYP1A2 у форму 3-гідрокси-анагреліду, який далі метаболізується ізоферментом CYP1A2 у неактивний метаболіт, 2-аміно-5,6-дихлоро-3,4-дигідрокіназолін.

Виведення.<= /u>

Період напіврозпаду анагреліду короткий, становить приблизно 1,3 години, дані про = його накопичення у плазмі крові відсутні. Менше 1 % анагреліду виводиться зі сечею. Середній показник 2‑аміно-5,6-дихлоро-3,4-дигідрокіназолі= ну в сечі становить 18‑35 % від отриманої дози. Крім т= ого, відсутні дані про автоіндукцію кліренсу анагреліду.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Лінійність.=

Пропорційні= сть до дози знаходиться у межах 0,5‑2 мг.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:NL'>Діти.<= /o:p>

Фармакокіне= тичні дані, отримані в дітей та підлітків із ессенціальною тромбоцитемією (від 7 до 16 років), які приймали анагрелід натщесерце, свідчать про те, що нормалізована експозиція дози, C_max та максимальна концентрація в сечі були вищі у цій групі пацієнтів порівняно з дорослими. Також спостерігалась тенденція до підвищення дози для забезпечення утворення акти= вних метаболітів.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:NL'>Пацієнти літнього віку.

Після порівняльного аналізу фармакокінетичних даних, отриманих у пацієнтів літнього віку із ЕТ (віком в= ід 65 до 75 років), які приймали анагрелід натщесерце, та даних дорослого населення (віком від 22 до 50 років) було виявлено, що C_max та максимальна концентрація в сечі анагреліду була на 36 % та 61 % в= ищою відповідно у пацієнтів літнього віку, проте C_max та максимальна концентрація в сечі активного метаболіту, 3-гідрокси анагреліду, була відповідно на 42 % та 37 % нижчою у цій групі пацієнтів. Ці відмінності, вірогідно, зумовлені нижчим пресистемним метаболізмом анагрелі= ду у 3-гідрокси анагреліду у пацієнтів літнього віку.

Клінічні характеристики.=

Показання.<= o:p>

Анагрелід показаний для зниження підвищеного рівня тромбоцитів пацієнтам із високим ризиком розвитку ессенціальної тромбоцитемії, які не сприймають поточне лікування, або якщо це лікування не знижує рівень тромбоцитів до необхідного рівня.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Група ризик= у.

У групі риз= ику розвитку ессенціальної тромбоцитемії перебувають пацієнти, які мають одну а= бо кілька таких ознак:

-        вік від 60 років;

-        кількість тромбоцитів понад 1000 х 10⁹/л;

-        наявність в анамнезі тромбоемболії= та порушень кровообігу.

=

Протипоказа= ння.

-      =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;    Підвищена чутливість до анагреліду або до будь-якого з компонентів лікарського засобу.

-      =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;    Середній або тяжкий ступінь печінкової недостатності.

-&nb= sp;         Середній або тяжкий ступінь ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 50 мл/хв).<= /span>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Немає достатніх даних щодо фармакокінетичної або фармакодинамічної взаємодії анагреліду з іншими лікарськими засобами.<= /o:p>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-GB'>Вплив ін= ших лікарських засобів.

Дос= лідження лікарської взаємодії in vivo у = людини продемонстрували, що дигоксин і варфарин не впливають на фармакокінетичні показники анагреліду.

Інгібтори CYP1A2.

Анагрелід метаболізується в основному ізофермен= том CYP1A2. Відомо, що деякі лікарські засоби, включаючи флувоксамін та еноксац= ин, пригнічують активність ізоферменту CYP1A2, тому такі лікарські засоби теоретично можуть несприятливо впливати на кліренс анагреліду.

Індуктори CYP1A2.

Індуктори CYP1A2, такі як омепразол, можуть зменшувати вплив анагреліду, збільшуючи й= ого основний активний метаболіт. Наслідки безпеки та ефективності анагреліду не встановлені. Тому пацієнтам, які приймають супутні індуктори CYP1A2, рекомендується клінічний моніторинг. У разі необхідності можна коригувати д= ози анагреліду. Вплив анагреліду на інші лікарські засоби.

Анагрелід має властивості слабкого інгібітора ізоферменту CYP1A2 і теоретично може взаємодіяти з іншими лікарськими засоб= ами, кліренс яких відбувається за таким самим механізмом, наприклад із теофіліном.

Анагрелід – інгібітор фосфодіестерази III. Не рекомендується одночасне застосування анагреліду з іншими інгібіторами фосфодіестерази III, такими як мілринон, еноксимон, амринон, олпринон та цилостазол.

Дослідження in vivo взаємодії у людей показали, що анагрелід не впливає на фармакокіне= тику варфарину та дигоксину.

У рекомендованих дозах анагрелід може посилювати дію інших лікарських засобів, які пригнічують або модифікують функцію тром<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>боцитів, наприклад ацетилсаліцилової ки= слоти. Дослідження щодо взаємодії, проведені на здорових добровольцях, показали, що сумісне застосування анагреліду з повторною дозою 1 мг 1 раз на добу і 75 мг ацетилсаліцилової кислоти 1 раз на добу може посилити ефекти агрегації антитромбоцитів кожної активної речовини порівняно із застосуванн= ям тільки ацетилсаліцилової кислоти.

У деяких пацієнтів з істинною тромбоцитемією, я= кі одночасно лікувались ацетилсаліциловою кислотою та анагрелідом, виникали випадки масивних кровотеч. До початку одночасного застосування ацетилсаліцилової кислоти та анагреліду потрібно оцінити потенційний ризик розвитку геморагій, особливо у пацієнтів із високим ризиком. У деяких пацієнтів анагрелід може спричи= няти розлади функції кишечнику і може порушувати всмоктування пероральних гормональних контрацептивів.

Взаємодія з продуктами харчування.

Вживання їжі уповільнює всмоктування анагреліду, але не призводить до суттєвого впливу на його системний вплив. Вплив їжі на біодоступність не вважається клінічно значущим для застосування анагреліду.= =

Педіатрична популяція:= дослідження взаємодій було проведено тіль= ки у дорослих.

<= /b>

Особливості застосування.

Печінкова недостатність.

Потенційний ризик і переваги від застосування анагреліду пацієнтам із печінковою недостатністю необхідно ураховувати перед призначенням терапії анагрелідом. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб для пацієнтів із підвищеним рівнем трансамінази (> 5 разів вище верхньої межі норми) (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Ниркова недостатність.

Потенційний ризик і переваги = від застосування анагреліду пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно ураховувати перед призначенням терапії анагрелідом (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Моніторинг.

Під час лікування необхідний ретельний контроль клінічного стану пацієнта, включаючи аналіз крові (гемоглобін, лейкоцити і тромбоцити), оцінку функції печінки (рівня аланіна= мінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ)), функції нирок (концентрації креатиніну і сечовини у сироватці крові) та вміст електролітів (калій, магн= ій та кальцій). Проведення терапії анагрелідом у хворих на серцево-судинні захворювання, з функціональними порушеннями печінки має відбуватися під постійним наглядом медичних працівників.

Тромбоцити.

Протягом 4 діб після припинен= ня прийому лікарського засобу кількість тромбоцитів починає збільшуватися і до= 10‑14-го дня повертається до рівня, який був до початку лікування. Повідомлялося про тромботичні ускладнення у пацієнтів після раптової відміни чи переривання к= урсу лікування (включаючи медичні процедури), а також у пацієнтів, які отримували підтримуючі дози, але у яких кількість тромбоцитів була вище 600 000/м= кл. Таким чином, необхідно часто визначати рівень тромбоцитів. Слід уникати різ= кого припинення лікування або істотного зниження дози анагреліду через ризик раптового збільшення кількості тромбоцитів, що може призвести до потенційно= летальних тромботичних ускладнень, таких як інфаркт мозку.

Серцево-судинна система.

Спостерігалися випадки шлуночкової тахікардії типу «пірует», вентрикулярної тахікардії, кардіоміопатії, кардіомегалії і хронічної серцевої недостатності (див. розд= іл «Побічні реакції»).

Анагрелід слід застосовувати пацієнтам будь-якого віку із захворюваннями серцево-судинної системи або підозрою на них тільки тоді, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.

Анагрелід необхідно з обережн= істю застосовувати пацієнтам із відомими факторами ризику подовження інтервалу Q= T, такими як вроджений синдром подовженого інтервалу QT, набуте подовження інтервалу QT в анамнезі, прийом лікарських засобів, що здатні спричиняти подовження інтервалу QTc і гіпокаліємію.

З обережністю слід призначати анагрелід пацієнтам, які можуть мати більш високу максимальну концентрацію анагреліду та його активного метаболіту – 3-гідроксі-анагреліду у плазмі кр= ові, наприклад печінкова недостатність або застосування інгібіторів ізоферменту CYP1A2 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Рекомендується ретельний моніторинг інтервалу QTc.=

Пацієнтам зі серцево-судинними захворюваннями перед призначенням лікування анагрелідом необхідно провести кардіологічне обстеження (електрокардіограма та ехокардіограма), а також проводити обстеження під час лікування у зв’язку з позитивним іонотропним е= фектом анагреліду і можливими серцево-судинними ефектами, які включають вазодилата= цію, тахікардію, відчуття серцебиття, застійну серцеву недостатність. Перед застосуванням анагреліду слід виключити гіпокаліємію або гіпомагніємію та під час лікування контролювати їх стан.<= /p>
Анагрелід інгібує фосфодіестеразу III циклічного АМФ, через свою позитивну інотропну та хронотропну дію його слід обережно застосовувати у лікуванні пацієнтів будь-якого віку та пацієнтів із можливи= ми захворюваннями серця. Крім того, були зафіксовані серйозні побічні дії з бо= ку серцево-судинної системи серед пацієнтів, які не мали захворювань серця та пройшли кардіологічне обстеження перед початком лікування.

Анагрелід необхідно застосовувати тільки у випа= дку, якщо очікувана користь переважає потенційний ризик.

Дихальна система.

Повідомляли про випадки легеневої гіпертензії у пацієнтів, які отримували анагрелід. Перед початком і під час лікування анагрелідом слід оцінювати наявність симптомів серцево-судинних захворювань= .

Діти.<= /o:p>

Існують обмежені дані щодо застосування анагреліду дітям, тому його слід з обережністю застосовувати ц= ій групі пацієнтів (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Перед початком лікування та п= ід час лікування дорослого населення необхідно здійснювати регулярну оцінку загального аналізу крові, функцій серцево-судинної системи, печінки та ниро= к.

Захворювання може прогресуват= и у мієлофіброз або гострий мієлолейкоз. Оскільки вірогідність такої прогр= есії невідома, тривалість захворювання у дітей довша, тому ризик розвитку злоякі= сних новоутворень у них вищий, ніж у дорослих. Необхідний регулярний контроль прогресії захворювання у дітей, який відповідає стандартній клінічній практ= иці, а саме фізичний огляд, оцінка релевантних маркерів та біопсія кісткового мо= зку. Слід здійснювати невідкладну оцінку будь-яких патологій та вживати відповід= ні заходи, до яких належить зменшення дози, тимчасове або остаточне припинення застосування лікарського засобу.

Клінічно значущі взаємодії

Анагрелід – інгібітор фосфодіестерази III. Не рекомендується одночасне застосування анагреліду з іншими інгібіторами фосфодіестерази III, такими як мілринон, еноксимон, амринон, олпринон та цилостазол.

Одночасне застосування анагреліду та ацетилсаліцилової кислоти пов’язане з обширними захворюваннями кровообігу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засо= бами та інші види взаємодій»).

Допоміжні речовини:

1 капсула містить лактози моногідрату 56 мг та лактози 65,80 мг.

Тому пацієнтам з уродженою галактоземією, синдр= омом мальабсорбції глюкози чи галактози або дефіцитом лактази не можна приймати = цей лікарський засіб.

<= /b>

Зас= тосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку.

Жінкам репродуктивного віку, які приймають анагрелід, слід застосовувати контрацептиви. Вагітність.=

Немає адекватних даних щодо застосування анагреліду вагітним або жінкам, які годують груддю. Дослідженн= я на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик впливу на плід невідомий. Застосування анагреліду вагітним жінкам не рекомендується.

Якщо жінка застосовує анагрел= ід у період вагітності або завагітніє у період застосування лікарського засобу, = її слід попередити про ризик для плода.

Жінкам репродуктивного віку, = які приймають анагрелід, слід застосовувати контрацептиви. Період годування груддю.

Невідомо, чи проникає анагрелід у грудне молоко. Дослідження на тваринах показали екскре= цію анагреліду та його метаболітів у грудному молоці. Ризик для новонародженого= або немовляти не виключається, тому у разі необхідності застосування лікарського засобу слід припинити годування груддю.

Фертильність.

Дані щодо впливу анагреліду на фертильність відсутні. У тварин чоловічої статі не було ніякого ефекту на фертильність або репродуктивну функцію при застосуванні анагреліду. У тварин жіночої статі, яким застосовували дози, що перевищували терапевтичні, анагрелід порушував імплантацію.

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом= або іншими механізмами.

Необхідно утриматися від керування транспортними засобами та іншими приладами пацієнт= ам, у яких під час застосування лікарського засобу виникають запаморочення, порушення зору.

Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування= .

Капсули необхідно ковтати ціл= ими.

Не розламувати і не розводити вміст у рідині.

Терапію лікарським засобом Анагрелід-Віста здійснює лікар, який має досвід лікування ессенціальної тро= мбоцитемії.

Дозування.

Рекомендована початкова доза анагреліду становить 1 мг на добу. Цю дозу слід підтримувати протягом 1 тижня. Через 1 тиждень дозу можна змінювати індивідуально, дозу тре= ба доводити до мінімальної ефективної, яка буде достатньою для зниження/підтримання кількості тромбоцитів на рівні нижче 600×= 10⁹/л, а в ідеалі – на рівні від 150×10⁹/л до 400×10⁹/л.=

Збі= льшення дози лікарського засобу не має перевищувати 0,5 мг на добу протягом 1 тижня. Максимальна разова доза лікарського засобу не має перевищувати 2,5 мг. Максимальна= добова доза, яку застосовували у період клінічних досліджень анагреліду, становила= 10 мг на добу.

У перший тиждень лікування вимірювання кількості тромбоцитів слід проводити кожні 2 дні, далі, як мінімум, кожен тиждень до моменту досягнення постійної дози. Зазвичай зменшення кількості тромбоцитів спостерігається протягом 14&#= 8209;21 дня від початку лікування, у більшості пацієнтів адекватний результат лікув= ання спостерігається та підтримується при застосуванні дози 1‑3 мг на добу (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Спе= ціальних рекомендацій щодо дозування для пацієнтів літнього віку немає.

У р= азі пропуску кількох доз під час тривалого лікування пацієнту слід негайно звернутися до лікаря, який призначив анагрелід, для контролю рівня тромбоци= тів.

Особливі групи пацієнтів.

Пац= ієнти літнього віку.

Відмінності фармакокінетики анагреліду, що спостерігалися у пацієнтів літнього та молод= шого віку з ессенціальною тромбоцитемією, не вимагали коригування початкової дози або процедури титрування дози до досягнення індивідуальної оптимальної підтриму= ючої дози. Клінічні дослідження щодо застосування анагреліду, у якому брали учас= ть 50 % пацієнтів віком від 60 років, показали, що ці пацієнти не вимагали ніяких вікових змін у дозуванні. Однак у пацієнтів цієї вікової групи у 2 р= ази частіше відзначалися серйозні побічні реакції, в основному з боку серцево-с= удинної системи.

Пор= ушення функції нирок.

Дотепер немає даних щодо фармакокінетики анагреліду у пацієнтів із порушеннями функ= ції нирок, тому перед застосуванням лік= арського засобу слід зважити користь і мо= жливий ризик лікування (див. розділ «Протипоказання»).

Пор= ушення функції печінки.

Дотепер немає даних щодо фармакокінетики анагреліду у пацієнтів із порушеннями функ= ції печінки. Оскільки печінковий метаболізм є основним шляхом кліренсу <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon= t-weight: bold'>лікарського засобу, то мож= на очікувати, що порушення функції печінки будуть впливати на цей процес. Не рекомендується застосовувати анагрелід хворим із помірними або тяжк= ими порушеннями функції печінки. Хворим зі слабкими порушеннями функції печінки перед застосуванням анагреліду слід співставити користь і можливий ризик лі= кування (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Діт= и.=

Безпека та ефективність застосування анагреліду дітям не досліджувалися. Оскільки досв= ід застосування анагреліду цій групі обмежений, лікарський засіб слід застосовувати з обережністю. У разі відсутності особливих рекомендацій= у педіатрії, критерії діагностики ВООЗ для визначення ессенціальної тромбоцит= емії серед дорослого населення можна використовувати для діагностики дітей. Слід ретельно виконувати рекомендації з діагностики ессенціальної тромбоцитемії,= а у сумнівних випадках здійснювати повторну діагностику для того, щоб відрізнити вроджений та набутий тромбоцитоз. При цьому може виникнути необхідність у проведенні генетичного аналізу та біопсії кісткового мозку. Зазвичай у педіатрії циторедуктивну терапію застосовують для пацієнтів із високим ризи= ком. Анагрелід можна застосовувати тільки тоді, коли є ознаки прогресії захворюв= ання або ж пацієнт страждає від тромбозу.

У разі застосування анагреліду необхідно здійснювати постійний моніторинг співвідношення користі та ризику, а також робити періодичну оцінку його подальшого застосування. Цільові показники тромбоцитів визначаються лікарем залежно від індивідуальних особливостей пацієнта.=

Якщо через 3 місяці застосування лікарського з= асобу дітям не було досягнуто задовільного результату, слід розглянути можливість припинення терапії.

Поточні ная= вні дані подані у розділах «Фармакологічні властивості», «Особливості застосува= ння» та «Побічні реакції», проте рекомендації щодо дозування відсутні.

Передозуван= ня.

Дотепер є невелика кількість даних про навмисне передозування анагрелідом. Симптоми= . Відзначали невелику кількість випадків передозування анагреліду, симптоми включали синусову тахікардію та блювання= і зникали при симптоматичній терапії. Лікування. Специфічного антидоту до анагреліду не існує. У випадку передозування пацієнт має бу= ти під ретельним медичним наглядом. Необхідно контролювати кількість тромбоцитів у крові. При передозуванні застосування лікарського засобу слід припинити, по= ки кількість тромбоцитів не прийде у норму. Анагрелід при застосуванні у дозах, вищих за рекомендовані, спричиняв зниження артеріального тиску з періодичною гіпотензією. Одноразова доза анагреліду 5 мг може призвести до зниження артеріального тиску, що супроводжується запамороченням.=

=

Побічні реакції.

Інформація, доступна на сьогоднішній день про побічні дії під час клінічних досліджень, післяреєстраційних досліджень та з нерегулярних звітів, подана нижче у табл= иці. З урахуванням класу органів та систем, інформація про побічні реакції подана наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ = ;1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (= 805; 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не може бути визначена за існуючими даними).

У кожній колонці побічні реак= ції представлені у порядку зменшення тяжкості.

MedDRA Органи та системи

Частота побічних дій

Дуже часто

Часто

Нечасто

Рідко

Частота невідома

З боку крові та лімфатичної системи

анемія

панцитопенія, тромбоцитопенія, геморагія, підшкірний крововилив<= /o:p>

З боку об= міну речовин, метаболізму

затримка рідини

набряк, втрата маси тіла

збільшення маси тіла

З боку нервової системи

головний біль

запамо-рочення

депресія, амнезія, сплутаність свідомості, безсоння, парестезія, гіпестезія, нервовість, сухість у роті

мігрень, дизартрія, сонливість, порушення координації

З боку органів зору

двоїння в очах,порушення зору

З боку органів слуху та вестибулярного апарату<= /p>

шум у вухах

З боку серцево-судинної системи

тахікардія, відчуття серцебиття

шлуночкова тахікардія типу «пірует», серцева недостатність із застійн= ими явищами, фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія, аритмія, гіпертензія, втрата свідомості

інфаркт міокарда, кардіоміопатіякардіомегалія, перикардіаль-ний випіт, стенокардія, постуральнагіпотензія, вазодилатація, стенокардія Принцметал= а

дво-направлена тахікардія

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння<= /span>

легенева гіпертензія, пневмонія, плевральний випіт, диспное, носова кровотеча

пульмонарний інфільтрат

інтерсти-ціальнезахворю-вання легень, включно з пульмонітом та алергі= чним альвеолітом

З боку шлунково-кишкового тракту

діарея, блювання та біль у животі, нудота, метеоризм

шлунково-кишкові геморагії, панкреатит, анорексія, розлад травлення, запор

коліт, гастрит, кровоточивість ясен

З боку печінки і жовчовивідних шляхів

підвищення рівня печінкових ферментів

гепатит

З боку шкіри та підшкірної клітковини

висипання

алопеція, свербіж, зміна кольору шкіри

сухість шкіри

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини<= /i>

артралгія, міалгія, біль у спині

З боку нирок та сечовидільної системи

імпотенція

ниркова недостатність, ніктурія

тубулоін-терсти-ціальний нефрит

Загальні розлади та реакції у місці введення

втома

біль у грудях, гарячка, озноб, тривожність, слабкість

грипоподібний синдром, біль, астенія

Лаборатор= ні показники

підвищення рівня креатиніну в крові

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Діти

Дані безпеки обмежені та не дозволяють здійснити порівняльний аналіз результатів, отрима= них серед дорослих пацієнтів та дітей (див. розділ «Особливості застосування»).=

<= /u>

<= u>Повідомлення про підозрювані побічні реакції<= /span>=

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важли= вою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/риз= ик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідом= ляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомл= ень.

=

Термін придатності. 3 роки.

=

=

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту в= ід вологи при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місц= і.

Упаковка. По 100 кап= сул у пляшці. По 1 пляшці у картонній пачці.

=

Категорія відпуску. За рецептом.

=

Виробник.<= /span>

СінтонХіспанія, С.Л.

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. К/Кастелло, n^о1, СантБоі де Ллобрегат, Барселона, 08830, Іспанія.

MedDRA Органи та системи	Частота побічних дій
Дуже часто	Часто	Нечасто	Рідко	Частота невідома
З боку крові та лімфатичної системи		анемія	панцитопенія, тромбоцитопенія, геморагія, підшкірний крововилив<= /o:p>
З боку об= міну речовин, метаболізму		затримка рідини	набряк, втрата маси тіла	збільшення маси тіла
З боку нервової системи	головний біль	запамо-рочення	депресія, амнезія, сплутаність свідомості, безсоння, парестезія, гіпестезія, нервовість, сухість у роті	мігрень, дизартрія, сонливість, порушення координації
З боку органів зору				двоїння в очах,порушення зору
З боку органів слуху та вестибулярного апарату<= /p>				шум у вухах
З боку серцево-судинної системи		тахікардія, відчуття серцебиття	шлуночкова тахікардія типу «пірует», серцева недостатність із застійн= ими явищами, фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія, аритмія, гіпертензія, втрата свідомості	інфаркт міокарда, кардіоміопатіякардіомегалія, перикардіаль-ний випіт, стенокардія, постуральнагіпотензія, вазодилатація, стенокардія Принцметал= а	дво-направлена тахікардія
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння<= /span>			легенева гіпертензія, пневмонія, плевральний випіт, диспное, носова кровотеча	пульмонарний інфільтрат	інтерсти-ціальнезахворю-вання легень, включно з пульмонітом та алергі= чним альвеолітом
З боку шлунково-кишкового тракту		діарея, блювання та біль у животі, нудота, метеоризм	шлунково-кишкові геморагії, панкреатит, анорексія, розлад травлення, запор	коліт, гастрит, кровоточивість ясен
З боку печінки і жовчовивідних шляхів			підвищення рівня печінкових ферментів		гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини		висипання	алопеція, свербіж, зміна кольору шкіри	сухість шкіри
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини<= /i>			артралгія, міалгія, біль у спині
З боку нирок та сечовидільної системи			імпотенція	ниркова недостатність, ніктурія	тубулоін-терсти-ціальний нефрит
Загальні розлади та реакції у місці введення		втома	біль у грудях, гарячка, озноб, тривожність, слабкість	грипоподібний синдром, біль, астенія
Лаборатор= ні показники				підвищення рівня креатиніну в крові