ІНС= ;ТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ПУi= 1;ЬЦЕТ^®

(PulCet^®)

Склад:

д= ;іюча речовина: pantoprazole;=

1 таблетка містить пантопразоl= 3;у натрію сесквігідрk= 2;ту у перерахуваl= 5;ні на пантопразоl= 3; 40 мг;

доп= ;оміжні речовини: натрі= ;ю фосфат, ізомальт (Е 953), натрію кармелоза, кросп= ;овідон, натрію стеарилфумk= 2;рат, гіпромелозk= 2;, повідон, пропіленглo= 0;коль, метакрилатl= 5;ого сополімеру дисперсія, триетилцитl= 8;ат, симетикон (30 % емульсія), титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; жовтий (Е 172).=

Л= ;ікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозm= 5;инні.

Ос = 85;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: овальні таблетки, вкриті кишковорозm= 5;инною оболонкою в= 10;д світло-жовт = 86;го до жовтого кольору.

Фар= ;макотерапе = 74;тична група.

Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофk= 2;геальної рефлюксної хвороби.

Код АТХ А02В С02.=

= ;

Фарма= ;кологічні властивостo= 0;.

Фар= ;макодинамі = 82;а.

Мех= ;анізм дії. Пантопразоl= 3; – заміщений бензимідазl= 6;л, який інгібу= 08; секрецію соляної кислоти у шлунку шляхом специфічноo= 1; блокади протонних помп парієтальнl= 0;х клітин.

Пантопразо&= #1083; трансформуn= 8;ться в активну фо= 088;му у кислотном = 91; середовищі = 74; парієтальнl= 0;х клітинах, де інгібує фермент H⁺-K^{+-АТФазу,
тобто блоку=
08;
кінцевий
етап продук
=
91;вання
соляної
кислоти у
шлунку.
Інгібуваннn=
3; є
дозозалежнl=
0;м
та
стосується
як базально=
11;,
так і
стимульоваl=
5;ої
секреції
кислоти. Біл=
100;шість
пацієнтів
звільняютьl=
9;я
від симптом=
10;в
протягом 2
тижнів.
Застосуванl=
5;я
пантопразоl=
3;у,
як і у випадк&#=
1091;
з іншими
інгібітораl=
4;и
протонної
помпи та
інгібітораl=
4;и
H₂-рецепторo=
0;в,
знижує
кислотністn=
0;
у шлунку і та&#=
1082;им
чином
збільшує
секрецію
гастрину пр
=
86;порційно
до зменшенн=
03;
кислотностo=
0;.
Збільшення
секреції
гастрину є
оборотним. О=
089;кільки
пантопразоl=
3;
зв’язує
фермент
дистально щ
=
86;до
клітинного
рецептора,
він може
інгібувати
секрецію
соляної
кислоти
незалежно в=
10;д
стимуляції
іншими
речовинами
(ацетилхолі
=
85;,
гістамін,
гастрин).
Ефект при
пероральноl=
4;у
та
внутрішньоk=
4;енному
застосуванl=
5;і
препарату
однаковий.=}

При застосуванl= 5;і пантопразоl= 3;у збільшуютьl= 9;я рівні гастр = 80;ну натщесерце. При короткострl= 6;ковому застосуванl= 5;і вони у більшості випадків не перевищуютn= 0; верхньої границі норми. При довготриваl= 3;ому лікуванні рівні гастрину у б= 110;льшості випадків зростають вдвічі. Їх на&#= 1076;мірне збільшення виникає лиш = 77; у поодиноки = 93; випадках. Як наслідок, у невеликій кількості випадків пр = 80; довготриваl= 3;ому лікуванні спостерігаn= 8;ться слабке або помірне збільшення специфічниm= 3; ендокринниm= 3; клітин у шлунку (поді= 073;но до аденоматоїk= 6;ної гіперплазіo= 1;). Тим не менше, згідно з проведенимl= 0; на даний момент дослідженнn= 3;ми, утворення клітин-попе = 88;едників нейроендокl= 8;инних пухлин (атипова гіперплазіn= 3;) або нейроендокl= 8;инних пухлин шлунка у люд= 077;й не спостерігаl= 3;ося.

Фар= ;макокінети = 82;а.

Всм= ;октування. Пантопразоl= 3; всмоктуєтьl= 9;я швидко, а мак&#= 1089;имальні концентрацo= 0;ї (С_ma=
x) у плазмі кров= 10; досягаютьс&= #1103; вже після од= 085;оразового пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я дози 40 мг. В середньому через 2,5 години післ= 03; прийому досягаєтьсn= 3; С_max у сироватці= крові на рівні близько 2-3 мкг/мл; концентрацo= 0;я залишаєтьсn= 3; на постійно = 84;у рівні після багаторазоk= 4;ого прийому. Фармакокінk= 7;тичні властивостo= 0; не змінюються після одноразовоk= 5;о або повторного прийому. У діапазоні доз від 10 до 80 м= 075; фармакокінk= 7;тика пантопразоl= 3;у у плазмі крові залишаєтьсn= 3; лінійною як при пероральноl= 4;у прийомі, так і при внутрішньоk= 4;енному введенні. Вс= 090;ановлено, що абсолютн = 72; біодоступнo= 0;сть таблеток ст = 72;новить приблизно 77 %. Одночасний прийом їжі н= 077; впливає на площу під кривою «концентраm= 4;ія-час» (AUC) або С_max у сироватці крові, а відповідно, = 110; на біодоступнo= 0;сть. При одночасномm= 1; прийомі їжі збільшуєтьl= 9;я лише варіативніl= 9;ть латентного періоду.

Роз= ;поділ. Зв’язуваннn= 3; пантопразоl= 3;у з білками сироватки с = 90;ановить близько 98 %. Об’єм розподілу с = 90;ановить десь 0,15 л/кг.=

Біо= ;трансформа = 94;ія. Пантопразоl= 3; метаболізу&#= 1108;ться майже винят = 82;ово у печінці. Основним метаболічнl= 0;м шляхом є деметилуваl= 5;ня за допомого= 02; CYP2C19 з подальшо= 102; сульфатною кон’югацієn= 2;; до інших метаболічнl= 0;х шляхів належить окиснення з = 72; допомогою CYP3A4.

Вив= ;едення.   Кінц&= #1077;вий пері&= #1086;д напів= виведення стан&= #1086;вить приб&= #1083;изно 1 годин= у, а кліре= нс – 0,1 л/год/кг. Було відзначено декілька випадків затримки виведення. Внаслідок специфічноk= 5;о зв’язуваннn= 3; пантопразоl= 3;у з протонним = 80; помпами парієтальнl= 0;х клітин, період напіввиведk= 7;ння не корелює з набагато довшою тривалістю = 76;ії (інгібуванн= 03; секреції кислоти).

Основна частина метаболітіk= 4; пантопразоl= 3;у виводиться із сечею (близько 80 %), решта виводиться = 79; калом. Основним метаболітоl= 4; як у сироватці крові, так і в сечі є десметилпаl= 5;топразол, кон’югованl= 0;й з сульфатом. Період напі = 74;виведення основного метаболіту (близько 1,5 год= ;ини) ненабагато перевищує період напі = 74;виведення пантопразоl= 3;у.

Особли&#= 1074;і групи пацієнтів.=

Пов= ;ільні метаболізаm= 0;ори. Близько 3 % європейців мають функціоналn= 0;ну нестачу акт = 80;вності ферменту CYP2C19; їх називают= 00; повільними метаболізаm= 0;орами. В організма = 93; таких осіб метаболізм пантопразоl= 3;у, імовірно, головним чином каталізуєтn= 0;ся ферментом CYP3A4. Після прийому однієї дози 40 мг пантопра = 79;олу середня AUC бу&#= 1083;а приблизно в 6 разів більшою у повільних метаболізаm= 0;орів, ніж у осіб, які мають функціоналn= 0;но активний фе = 88;мент CYP2C19 (швидкі метаболізаm= 0;ори). Середня пік = 86;ва концентрацo= 0;я в плазмі кро= 074;і зростала приблизно н = 72; 60 %. Ці результати не впливают= 00; на дозуванн= 03; пантопразоl= 3;у.

Пор= ;ушення функції нирок. Рекомендацo= 0;й щодо знижен = 85;я дози при призначеннo= 0; пантопразоl= 3;у пацієнтам з= 10; зниженою функцією нирок (у тому числі пацієнтам н = 72; діалізі) немає. Як і в здорових людей, періо= 076; напіввиведk= 7;ння пантопразоl= 3;у в них є коротким. Діалізуютьl= 9;я лише дуже невеликі кількості пантопразоl= 3;у. Попри те, що в основного метаболіту помірно тривалий період напіввиведk= 7;ння (2-3 години), виведення все одно є швидким, том= 091; кумуляції н = 77; відбуваєтьl= 9;я.

Пор= ;ушення функції печінки. Хоча у пацієнтів і = 79; цирозом печінки (класи А та Б за шкалою Чайлда-П’ю) період напіввиведk= 7;ння зростає до 7-9 годин, а AUC збільшуєтьl= 9;я в 5-7 разів, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я в сироватці крові збіль = 96;ується лише незначним чином – у 1,5 раk= 9;а порівняно з такою у здорових добровольцo= 0;в.

Пац= ;ієнти літнього віку. Невелике збільшення AUC та C_max у паціє&= #1085;тів літнього віку порівняно з молодшими д = 86;бровольцям&#= 1080; також не має клінічного значення.=

Діт= ;и. Післn= 3; одноразовоk= 5;о застосуванl= 5;я дози 20 або 40 мг пантопразоl= 3;у перорально, AUC та C_max = у дітей віком від 5 до 16 рокіk= 4; знаходилисn= 3; в межах відповідниm= 3; значень у дорослих. Після однор = 72;зового внутрішньоk= 4;енного введення пантопразоl= 3;у в дозах 0,8 або 1,6 мг/кг дітям віком від 2 до = 16 років не бул= 086; відзначено значущого зв’язку між кліренсом пантопразоl= 3;у і віком або масою тіла. AUC та об’єм розподілу в= 10;дповідали даним, одержаним при дослідженнn= 3;х на дорослих.

=

Кліні= ;чні характерисm= 0;ики.

Показання.

Доросл&#= 1110; та діти віко= 084; від 12 років.

– Рефлюкс-езо = 92;агіт.

Доросл&#= 1110;.

– Ерадикаці= я Helicobacter pylori (H. рylor= i) у пацієнтів = 079; H. рylori – асоційованl= 0;ми виразками шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки у комбінації = 79; певними антибіотикk= 2;ми.

– Виразка дванадцятиl= 7;алої кишки.

– Виразка шлунка.

– Синдром Золлінгера- = 45;ллісона та інші гіпе= 088;секреторні патологічнo= 0; стани= ;.

Про= ;типоказанн= 03;.

Підвищена чутливість до пантопра = 79;олу, похідних бензимідазl= 6;лу або д= о будь-якого компонента препарату.

Вза= ;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємоді= ;й.

Дія пантопразоl= 3;у на абсорбці= 02; інших лікар = 89;ьких засобів. Пантопразоl= 3; може зменшувати всмоктуванl= 5;я препаратів, біодоступнo= 0;сть яких залежи = 90;ь від рН шлунк= 086;вого соку (наприклад, деяких протигрибкl= 6;вих препаратів, таких як кетоконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, позаконазоl= 3;, або інших лі= 082;арських засобів, таких як ерлотиніб).

Пре= ;парати проти ВІЛ (атазанавір). Сумісне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протонної помпи з атазанавірl= 6;м та іншими препаратамl= 0; проти ВІЛ, адсорбція яких залежить ві = 76; рН, може призводити до суттєвог = 86; зниження біодоступнl= 6;сті останніх та впливати на їх ефективнісm= 0;ь. Тому сумісн = 77; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протонної помпи з атазанавірl= 6;м не рекомендуєm= 0;ься.

Кум= ;аринові антикоагулn= 3;нти (фенпрокумо = 85; і варфарин). Незважаючи на відсутністn= 0; взаємодії при одночас = 85;ому призначеннo= 0; з фенпрокумоl= 5;ом і варфарино = 84; під час проведення клінічних досліджень, = 073;ули зареєстровk= 2;ні поодинокі випадки змі = 85;и МНІ (міжнародни = 81; нормалізацo= 0;йний індекс) у постмаркетl= 0;нговому періоді. Так= 080;м чином, пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь кумаринові антикоагулn= 3;нти (наприклад, фенпрокумоl= 5; і варфарин), рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; моніторинг протромбінl= 6;вого часу/МНІ піс= 083;я початку, припинення або при нерегулярнl= 6;му прийомі пантопразоl= 3;у.

Мет= ;отрексат. Повідомлялl= 6;ся, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я високих доз метотрексаm= 0;у (наприклад, 300 мг) та інгібіторіk= 4; протонної помпи збільшує рі = 74;ні метотрексаm= 0;у в крові у деяких паці= 08;нтів. Пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь високі дози метотрексаm= 0;у, наприклад, хворим на ра= 082; або псоріаз, рекомендуєm= 0;ься тимчасово припинити лікування пантопразоl= 3;ом.

Інш= ;і взаємодії.= Пантl= 6;празол значною мірою метаболізуn= 8;ться у печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізмm= 1; – деметилюв = 72;ння за доl= 7;омогою CYP2С19, а також окиснення ферментом CYP3А= 4. З лікарськимl= 0; засобами, як= 110; також метаболізуn= 2;ться цими шляхам = 80;, такими як карбамазепo= 0;н, діазепам, глібенкламo= 0;д, ніфедипін, ф= 077;нпрокумон, та оральним = 80; контрацептl= 0;вами, які містять левоноргесm= 0;рел і етинілест = 88;адіол, не було виявлено клінічно значущих взаємодій.=

Пантопразо&= #1083; не впливає н= 072; метаболізм активних речовин, що метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; CYP1A2 (наприклад, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (&= #1085;априклад, метопролол), CYP2Е1 (наприклаk= 6;, етанол), не впливає на р-глікопрот = 77;їн, який забезпечує всмоктуванl= 5;я дигоксину.

Не виявлено взаємодії з одночасно призначениl= 4;и антацидами.

Пантоп&#= 1088;азол можна одноч = 72;сно застосовувk= 2;ти з антибіотикk= 2;ми (кларитромі = 94;ин, метронідазl= 6;л, амоксициліl= 5;). Клінічно значущих взаємодій між цими пре= 087;аратами не виявлено.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Пор= ;ушення функції печінки. Пацієн&= #1090;ам з тяжкими порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки необхідно регулярно контролюваm= 0;и рівень печінкових ферментів, особливо пі = 76; час довготриваl= 3;ого лікування. У разі підвищ = 77;ння рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити.

Ком= ;бінована терапія. Під час комбінованl= 6;ї терапії необхідно д = 86;тримуватис&#= 1100; інструкцій щодо застосуванl= 5;я відповідниm= 3; лікарських засобів.

Ная= ;вні тривожні симптоми. При наявності тривожних симптомів (у разі суттєв = 86;ї втрати маси тіла, періодичноk= 5;о блювання, дисфагії, блювання з кров’ю, анем= 110;ї, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити злоякіснісm= 0;ь, оскільки лікування пантопразоl= 3;ом може маскувати симптоми злоякісної виразки і відстрочувk= 2;ти встановленl= 5;я діагнозу. Якщо симптоми зб = 77;рігаються при подальшому адекватномm= 1; лікуванні, необхідно п = 88;овести додаткове обстеження.

Сум= ;існе застосуванl= 5;я з атазанавірl= 6;м. Суміl= 9;не застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; з інгібітораl= 4;и протонної помпи не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»). Якщо комбінація Пульцету^® з атазанавірl= 6;м є необхідно= 02;, слід провод = 80;ти ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вимірюваннn= 3; вірусного навантаженl= 5;я) у поєднанні зі збільшенняl= 4; дози атазан = 72;віру до 400 мг із застосуванl= 5;ям 100 мг ритонаві= ру. Дозу пантопразоl= 3;у 20 мг на добу не слід переви = 97;увати.

Абс= ;орбція вітаміну В_12. У пацієнтів і = 79; синдромом Золлінгера- = 45;ллісона та іншими гіперсекреm= 0;орними патологічнl= 0;ми станами, що потребують тривалого лікування, пантопразоl= 3;, як і всі анта&#= 1094;идні препарати, може зменшувати всмоктуванl= 5;я вітаміну В_{12
(ціанокобал
=
72;міну)
у зв’язку з
виникненняl=
4;
гіпо- та
ахлоргідріo=
1;.
Це слід
враховуватl=
0;
у разі зниже=
085;ої
маси тіла у
пацієнтів
або наявнос
=
90;і
факторів
ризику
зниження
поглинання
вітаміну В_{12
при
довготриваl=
3;ому
лікуванні,
або наявнос
=
90;і
відповідниm=
3;
клінічних
симптомів.}}

Довготрив= 072;ле лікування. При довготриваl= 3;ому лікуванні, особливо більше 1 року, пацієнти повинні знаходитисn= 0; під наглядо = 84; лікаря.

Інф= ;екції шлунково-ки = 96;кового тракту, спри= 095;инені бактеріями. Пантl= 6;празол, як і інші інгібітори протонної помпи, може збільшуватl= 0; кількість бактерій, як= 110; зазвичай пр = 80;сутні у верхніх відділах шлунково-ки = 96;кового тракту. Лікування препаратом незначною мірою підвищує ризик виникнення шлунково-ки = 96;кових інфекцій, спричинениm= 3; такими бактеріями як Salmonella і Camp= ylobacter або C.difficile.

Гіпl= 6;магніємія. Cпостерігал = 80;ся випадки тяжкої гіпомагнієl= 4;ії у пацієнтів, &#= 1103;кі отримували = 10;нгібітори протонної помпи (ІПП), такі як пантопразоl= 3;, протягом не менше 3 місяців, та в більшості випадків протягом ро = 82;у. Можуть виникнути т = 72; спочатку непомітно розвиватисn= 3; наступні серйозні клінічні прояви гіпомагнієl= 4;ії: втома, тетанія, дел= 110;рій, судоми, запаморочеl= 5;ня та шлуночкова = 72;ритмія. У разі гіпомагнієl= 4;ії у більшості випадків стан пацієнтів покращувавl= 9;я після замісної коригуючої терапії препаратамl= 0; магнію та припинення прийому ІПП.

&#= 1055;ацієнтам, які потребують довготриваl= 3;ої терапії, або пацієнтам, які приймають ІПП одночасно з дигоксином або препаратамl= 0;, що можуть спричинити гіпомагнієl= 4;ію (наприклад, діуретики), потрібно визначати рівень магнію пере = 76; початком лікування ІПП та періодично під час ліку= 074;ання.

Перk= 7;ломи кісток. Довготр= ;ивале лікування (більше 1 року) високими дозами інгібіторіk= 4; протонної помпи може незначною мірою збільшити ризик перел = 86;му стегна, зап’= 103;стя та хребта, переважно у людей літнього ві = 82;у або при наявності інших факторів ри = 79;ику. Дані досліджень вказують на те, що застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протонної помпи може збільшити загальний ризик переломів н = 72; 10-40 %. Деякі з них можуть бути = 079;умовлені іншими факторами ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозm= 1; повинні отримувати лікування в= 10;дповідно до діючих клінічних рекомендацo= 0;й та споживат = 80; достатню кількість вітаміну D і кальцію.=

Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ваг= ;ітність. Досвід застосуванl= 5;я препарату вагітним жі = 85;кам обмежений. Потенційниl= 1; ризик для лю= 076;ини невідомий. Препарат не слід застосовувk= 2;ти у період вагітності, окрім випадків нагальної необхідносm= 0;і.

Год= ;ування груддю. Є дані щодо екскреції пантопразоl= 3;у з грудним молоком людини. Рішення про припинення годування груддю або припинення/ = 91;тримання від лікування п = 88;епаратом приймає лікар з урахуванняl= 4; користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом для жінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Необхідно брати до уваги можливий ро = 79;виток побічних реакцій, таких як запаморочеl= 5;ня та розлади зору. У таких випадках не слід керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.
Пульцет^®, гаст = 88;орезистент&#= 1085;і таблетки, слід приймати за 1 годину до їд= 080; цілими; таблетки не розжовуватl= 0; та не подрібнюваm= 0;и, запивати водою.

Рек= ;омендоване дозування.=

Дор= ;ослі та діти віко= 084; від 12 років.

Лікува&#= 1085;ня рефлюкс-езо = 92;агіту.

Рекомендов&= #1072;на доза = стано= вить 1 таблетку Пульцету<= sup>® 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна п= 086;двоїти (2 таблетки пр&= #1077;парату Пульцету^® 40 мг на добу), особливо у разі відсутностo= 0; ефекту від застосуванl= 5;я інших препаратів для лікування рефлюкс-езо = 92;агіту. Для лікування рефлюкс-езо = 92;агіту, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньl= 6;, виліковуваl= 5;ня можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.

Дор= ;ослі.

Ерадик&#= 1072;ція H. рylori у комбінації = 79; двома антибіотикk= 2;ми.

У дорослих пацієнтів з виразкою шлунка та дв= 072;надцятипал&= #1086;ї кишки та з позитивним результатоl= 4; на H. pylori необхідно досягти ерадикації мікроорганo= 0;зму за допомого= 02; комбінованl= 6;ї терапії. Слі= 076; зважати на локальні дані щодо бактеріальl= 5;ої резистентнl= 6;сті та національнo= 0; рекомендацo= 0;ї щодо застос = 91;вання і призначеннn= 3; відповідниm= 3; антибактерo= 0;альних засобів. Залежно від чутливості, = 076;ля ерадикації H. pylori дор= 086;слим можна призначати такі терапевтичl= 5;і комбінації:

а) 1 таблетка Пульцету<= sup>® 40 мг 2 рази на добу

    + 1000 мг амоксициліl= 5;у 2 рази на добу<= o:p>

    + 500 мг кларитроміm= 4;ину 2 рази на добу;=

б) 1 таблетка = 055;ульцету^® 40 мг 2 рази на добу

    + 400-500 мг метронідазl= 6;лу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу

    + 250-500 &#= 1084;г кларитроміm= 4;ину 2 рази на добу;=

в) 1 таблетка = 055;ульцету^®40 мг 2 рази на добу

    + 1000 мг амоксициліl= 5;у 2 рази на добу<= o:p>

    + 400-500 мг метронідазl= 6;лу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на добу.

При застосу= ванні комбінованl= 6;ї терапії для ерадикації H. pylori дру= 075;у таблетку препарату П = 91;льцет^® слід приймати ввечері за 1 годину до їди. Термін лікування становить 7 днів і може бути продов = 78;ений ще на 7 днів із загальною т = 88;ивалістю лікування н = 77; більше 2 тижнів. Якщо для забезпеченl= 5;я загоєння виразки пок = 72;зане подальше лікування пантопразоl= 3;ом, слід розглянути рекомендацo= 0;ї щодо дозування при виразка = 93; шлунка та дв= 072;надцятипал&= #1086;ї кишки. Якщо комбінованk= 2; терапія не показана, наприклад пацієнтам з негативним результатоl= 4; на H. рylori, для монотерапіo= 1; призначаютn= 0; препарат Пу = 83;ьцет^®= у нижчезазнаm= 5;еному дозуванні.
Лікува&#= 1085;ня виразки шлунка. 1 таблетка Пm= 1;льцету^® на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки Пу = 83;ьцету^®на добу), особливо у разі відсут = 85;ості ефекту від застосуванl= 5;я інших препаратів. Для лікування виразки шлунка, як правило, пот= 088;ібно 4 тижні. Якщо цього недостатньl= 6;, виліковуваl= 5;ня можна очікувати протягом на = 89;тупних 4 тижнів. Лікува&#= 1085;ня виразки дванадцятиl= 7;алої кишки. 1 таблетка Пm= 1;льцету^®на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки Пу = 83;ьцету^®на добу), особливо у разі відсутностo= 0; ефекту від застосуванl= 5;я інших препаратів. Для лікування виразки, як правило, потрібно 2 тижні. Якщо цього недостатньl= 6;, виліковуваl= 5;ня можна очікувати протягом наступних 2 тижнів. Лікува&#= 1085;ня синдрому Золлінгера- = 45;ллісона та інших гіперсекреm= 0;орних патологічнl= 0;х станів. Для тривалого лікування синдрому Золлінгера- = 45;ллісона та інших патологічнl= 0;х гіперсекреm= 0;орних станів= початкова добова доза становить 80 мг (2 таблетки = Пульцету^® по 40 мг). При необхідносm= 0;і після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, з= 072;лежно від показників = 82;ислотності шлункового соку. Дозу, що перевищує 80 мг на добу, не&= #1086;бхідно розподілитl= 0; на два прийоми. Мож= 083;иве тимчасове збільшення дози понад 160 мг пантопразоl= 3;у, але тривалість засто= ;сування слід обмежувати тільки періодом, потрібним д = 83;я адекватногl= 6; контролю ки = 89;лотності. Тривалість лікування синдрому Золлінгера- = 45;ллісона та інших патологічнl= 0;х станів не обмежена і залежить ві = 76; клінічної необхідносm= 0;і.
Пац= ;ієнти з пор= ушенням функ&= #1094;ії печін= ки. Па= 094;ієнтам із тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки не слід перевищуваm= 0;и добову дозу 20 мг. Не слід застосовувk= 2;ти препарат Пу = 83;ьцет^®для ерадикаціїH. рyloriу комбінованo= 0;й терапії пацієнтам і = 79; порушеною функцією печінки середнього та тяжкого ступеня, оскільки на = 094;ей час немає даних про ефективнісm= 0;ь і безпеку такого застосуванl= 5;я для цієї категорії пацієнтів.

Пац= ;ієнти з порушенняl= 4; функц= ;ії нирок= ;. Для пацієнтів і = 79; порушеною функцією нирок коригуваннn= 3; дози не потр= 110;бно. Не слід застосовувk= 2;ти препарат Пу = 83;ьцет^®для ерадикації H. рyloriу комбінованo= 0;й терапії пацієнтам і = 79; порушеною функцією нирок, оскільки на = 094;ей час немає даних про ефективнісm= 0;ь і безпеку такого застосуванl= 5;я для цієї категорії пацієнтів.

Пац= ;ієнти літнього віку не потребують коригуваннn= 3; дози.

Діти.=

Пульце&#= 1090;^®показ= ;аний дітям віком від 12 років для лікуван = 85;я рефлюкс-езо = 92;агіту.

Препар&#= 1072;т не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям віком до 12 років, оскільки дані щодо безпеки та ефективносm= 0;і препарату для цієї вік= 086;вої категорії обмежені.=

Передоз= ;ування.

С= имптоми передозуваl= 5;ня у людини невідомі.

Д= ози до 240 мг при внутрішньоk= 4;енному введенні протягом 2 хвилин добр = 77; переносилиl= 9;я.

Оскільки пантопразоl= 3; екстенсивнl= 6; зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;, він не відноситьсn= 3; до препаратів, що можуть легко вивод = 80;тися за допомого= 02; діалізу.

У разі передозуваl= 5;ня з появою клінічних о = 79;нак інтоксикацo= 0;ї застосовуюm= 0;ь симптоматиm= 5;ну та підтримуючm= 1; терапію. Рекомендацo= 0;й щодо специфічноo= 1; терапії немає.

&n= bsp;

Поб= ;ічні реакції.

Побічн= 110; реакції спостерігаl= 3;ися у близько 5 % пацієнтів. Найчастіші побічні реа = 82;ції – діарея і головний біль (близьк= 086; 1 %).

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: аграну&#= 1083;оцитоз, лейкl= 6;пенія, тромбоцитоl= 7;енія, панцитопенo= 0;я.

З боку імунно= 11; системи: реакці&= #1111; гіперчутлиk= 4;ості (включаючи анафілактиm= 5;ні реакції, анафілактиm= 5;ний шок).

З боку метабо = 83;ізму: гіперліпідk= 7;мія і підвищенн= 03; рівня ліпід= 10;в (тригліцери = 76;и, холестирол), зміни маси тіла, гіпонатрієl= 4;ія, гіпомагнезo= 0;ємія, гіпокальціn= 8;мія¹, гіпокаліємo= 0;я.

З боку психік = 80;: розлади сну, депресія (у тому числі загостреннn= 3;), дезорієнтаm= 4;ія (у тому числі загостреннn= 3;), галюцинаціn= 3;; сплутаністn= 0; свідомості (особливо у пацієнтів з= 10; схильністю до таких розладів, а також загостреннn= 3; цих симптом= 10;в у випадку їх наявності).

З боку нервової системи: головн&= #1080;й біль, запаморочеl= 5;ня, розлади смаку, парестезія.

З боку органі = 74; зору: порушення зору, затьма= 088;еність зору.

З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запо= 088;, сухість у роті, абдомінальl= 5;ий біль і диско= 084;форт.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (т= 088;ансаміназ, гамма-глута = 84;ілтрансфер&#= 1072;з), підвищення рівня білірубіну, = 091;раження гепатоцитіk= 4;, жовтяниця, гепатоцелюl= 3;ярна недостатніl= 9;ть.

З боку шкіри т= 072; підшкірних тканин: шкірні висипання, екзантема, свербіж, кро= 087;ив’янка, ангіоневроm= 0;ичний набряк, синд= 088;ом Стівенса-Дж = 86;нсона, синдром Лайєлла, мультиформl= 5;а еритема, фоточутливo= 0;сть.

З боку кістково-м’= 03;зової системи: переломи стегна, зап’ястя, хребта (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), артр = 72;лгія, міалгія, спазм м’язі = 74;².

З боку сечовидільl= 5;ої системи: інтерстиціk= 2;льний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатноl= 9;ті).

З боку репродуктиk= 4;ної системи: гінекомастo= 0;я.

Заг= ;альні розлади: астенія, втома, нездужання, = 087;ідвищення температурl= 0; тіла, периферичнo= 0; набряки.

^1. Гіпокальціn= 8;мія одночасно з гіпомагнієl= 4;ією.

^2. Спазм м’язів як наслідок порушення балансу електролітo= 0;в.

Тер= ;мін придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберіг= 072;ти в сухому, захищеному від світла м= 110;сці при температурo= 0; не вище 25 ºС.

Зберіг= 072;ти в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк= ;а.

П= о 4 таблетки у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.=

По 14 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери в картонній упаковці.=

Кат= ;егорія відпуску. За рецептом.=

Вир= ;обник.

НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.



Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Квартал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, №299= , 81100 м. Дюздже, Туреччина.=