MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D32D41.62541C80" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D32D41.62541C80 Content-Location: file:///C:/6A1310B3/UA15380102_DBD3.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
АМЛОДИПІН-ЗДОРОВ’Я
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка у перерахуванні на амлодипін 5= мг або 10 мг; м= істить амлодипіну бесилату
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза|, лактози моногідрат, кальцію гідрофосфат безводний|безводний|, кремнію діоксид колоїдний безводний, каль= цію стеарат .
Лікарська форма. Таблетки
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 5 мг
таблетки по 10 мг
=
Код АТХ С08С А01.
=
Фармакол= огічні властивості.
Фармакод= инаміка. Амлодипін – антагоніст кальцію (похідне дигідропіридину), що блокує надходження іонів кальцію до міокарду та до клітин гладких м’язів.= p>
Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений безпосередньою розслаблюючою дією на гладкі м’язи судин. Точний механізм ан= тиангінального ефекту амлодипіну визначений недостатньо, однак нижчезазначені ефекти відіграють певну роль.
1. Амлодипін розширює периферичні артеріоли і, таким чином, знижує периферичний опір (постнавантаження). Оскільки серцевий ритм залишається стабільним, зниження навантаження на серце призводить до знижен= ня споживання енергії та потреби міокарда в кисні.
2. Розширення головних коронарних артерій та коронарн=
их
артеріол (нормальних та ішемізованих), можливо, також відіграє роль у механ=
ізмі
дії амлодипіну. Таке розширення підвищує насиченість міокарда киснем у
пацієнтів зі спазмом коронарної артерії (стенокардія Принцметала або варіан=
тна
стенокардія).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування препарату 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин у положенні як лежачи, так і стоячи. Через повільний початок дії амлодипіну гостра артеріальна гіпотензія зазвичай не спостерігається.
У пацієнтів зі стенокардією при застосуванні однієї добової дози препарату підвищується загальний час фізичного навантаження, ч= ас до початку стенокардії і час до 1 мм депресії сегмента ST. Препарат знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу у застосуванні нітрогліцерин= у.
Амлодипін не асоціюється з будь-якими побічними метаболічними діями або змінами рівня ліпідів у плазмі крові, його можна застосовувати = пацієнтам з астмою, цукровим діабетом та подагрою.
Фармакок= інетика.
Всмоктування/розподіл. Після перорального застосування терапевтичних доз амлодипін поступово =
абсорбується
у плазму крові. Абсолютна біодоступність незміненої молекули становить
приблизно 64-80 %. Максимальна концентрація у плазмі крові
досягається протягом 6-12 годин після застосування. Об’єм розподілу становить
приблизно 21 л/кг; константа дисоціації кислоти (рКа) амлодипіну становить =
8,6.
Дослідження in vitro
продемонстрували, що зв’язування амлодипіну з білками плазми крові становить
приблизно 97,5 %.
Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування амлодипіну.
Метаболізм/виведення. Період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 35-50 годин. Рівноважна концентрація у плазмі крові
досягається після 7-8 днів безперервного застосування препарату. Амлодипін
головним чином метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Близько
60 % введеної дози виводиться із сечею, приблизно 10 % з яких
становить амлодипін у незміненому вигляді.
Пацієнти літнього віку. Час досягнення рівноважних концентрацій амлодипіну у плазмі крові подібний у пацієнтів літнього віку та у
дорослих пацієнтів. Кліренс амлодипіну зазвичай дещо знижений, що у пацієнт=
ів
літнього віку призводить до збільшення площі під кривою «концентрація/час»
(AUC) та періоду напіввиведення препарату.
Пацієнти з порушенням функцій нирок.
Пацієнти з порушенням функції печінки. Інформація щодо застосування амлодипіну пацієнтам із
порушенням функції печінки дуже обмежена. У пацієнтів із печінковою
недостатністю кліренс амлодипіну знижений, що призводить до збільшення
тривалості періоду напіврозпаду та до збільшення AUC приблизно на 40-60&nbs=
p;%.
Діти. Дослідження фармакокінетики проводили з
участю 74 дітей з артеріальною гіпертензією віком від 12 до 17 років (також=
34
пацієнти віком від 6 до 12 років та 28 пацієнтів віком від 13 до 17
років), які застосовували амлодипін у дозах 1,25-20 мг на добу за 1 або за 2
прийоми. Зазвичай кліренс при пероральному застосуванні дітям віком від 6 д=
о 12
років та від 13 до 17 років становив 22,5 та 27,4 л/годину відповідно для
хлопчиків і 16,4 та 21,3 л/годину відповідно для дівчаток. Спостерігається
значна варіабельність експозиції у різних пацієнтів. Інформація щодо пацієн=
тів
віком до 6 років обмежена.
=
= Клінічні характеристики.
Показання.
·&nb= sp; Артеріальна гіпертензія.
·&nb= sp; Хронічна стабіл= ьна стенокардія.
·&nb= sp; Вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).
Протипоказання.=
·&nb= sp; Відома підвищена чутливість до дигідропіридинів, амлодипіну або до будь-якого іншого компоне= нта препарату.
·&nb= sp; Артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня.
·&nb= sp; Шок (включаючи кардіогенний шок).
·&nb= sp; Обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад стеноз аорти тяжкого ступеня).<= /span>
·<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> = Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.<= /p>
=
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види
взаємодій.
Вплив інших лікарських засобів на амлодипін.= span>
Наявні д= ані щодо безпечного застосування амлодипіну з тіазидними діуретиками, альфа-блокатор= ами, бета-блокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами пролонгованої дії, сублінгвал= ьною формою нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними лікарськими засобами, антибіотиками, оральними гіпоглікемічними лікарськими засобами.
Вплив амлодипіну на зв’язування з білками крові таких лікарських засобі= в як дигоксин, фенітоїн, варфарин або індометацин, іn vitro відсутній.
Вплив інших лікарських засобів на амлодипін.
Інгібіто= ри CYP3A4. Одночасне застосування амлодипіну та інгібіторів CYP3A4 потужної або помірної дії (інгібітори протеаз, азольні протигрибкові засоби, макроліди, такі як еритроміцин або кларитроміцин, верапаміл або дилтіазем) може призвести до значущого підвищення експозиції амлодипіну, що також може призвести до підвищення ризику виникнення гіпотензії. Клінічне значення таких змін може = бути більш вираженим у пацієнтів літнього віку. Може бути необхідним клінічне спостереження за станом пацієнта та підбір дози.
Не рекомендується одночасно застосовувати амлодипін та грейпфрути або грейпфрутовий сік, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність амлодипіну може підвищуватися, що, у свою чергу, призводить до посилення гі= потензивної дії.
Індуктори
CYP3A4. Інформації щодо впливу індукторів CYP3A4 на амлодипін
немає. Одночасне застосування амлодипіну та речовин, що є індукторами CYP3A4
(наприклад рифампіцину, звіробою), може призводити до зниження концентрації
амлодипіну у плазмі крові, тому застосовувати такі комбінації слід з
обережністю.
Дантроле=
н (інфузії). У тварин спостерігалися шлуночкові фібриля=
ції
з летальним наслідком та серцево-судинний колапс, що асоціювалися з
гіперкаліємією, після застосування верапамілу та дантролену внутрішньовенно.
Через ризик розвитку гіперкаліємії рекомендовано уникати застосування
блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, схильним до злоякісної
гіпертермії пацієнтам та при лікуванні злоякісної гіпертермії.
Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби.
Гіпотензивний ефект амлодипіну потенціює гіпотензивний
ефект інших антигіпертензивних засобів.
Такролім=
ус. Існує ризик підвищення рівнів такролімусу в крові при одночасному застосуван=
ні з
амлодипіном, однак фармакокінетичний механізм такої взаємодії повністю не
встановлено. Щоб уникнути токсичності такролімусу, при супутньому застосува=
нні
амлодипіну пацієнтам, які приймають такролімус, слід проводити регулярний
моніторинг рівнів такролімусу в кр=
ові
та, у разі необхідності, корекція дозування.
Циклоспо=
рин. Досліджень взаємодій циклоспорину та амлодипіну при
застосуванні здоровим добровольцям або в інших групах не проводили, за виня=
тком
застосування пацієнтам із трансплантованою ниркою, у яких спостерігалося
мінливе підвищення залишкової концентрації циклоспорину (в середньому на
0-40 %). Для пацієнтів із трансплантованою ниркою, які застосовують
амлодипін, слід розглянути можливість моніторингу концентрацій циклоспорину=
та,
у разі необхідності, зменшити дозу циклоспорину.
Симваста= тин. Одночасне застосування багаторазових доз амлодипіну= 10 мг та симвастатину в дозі 80 мг призводило до збільшення експозиції симвастатину на 77 % порівняно із застосуванням лише симвастатину. Для пацієнтів, які застосовують амлодипін, дозу симвастатину слід обмежити до 20 мг на добу.
Силденафіл.
Одноразовий прийом 100 мг силденаф=
ілу
пацієнтами з есенціальною гіпертензією не впливав на фармакокінетику
амлодипіну. При одночасному застосуванні амлодипіну та силденафілу в якості
комбінованої терапії кожен із препаратів проявляв гіпотензивний ефект незал=
ежно
від іншого.
Інші
лікарські засоби.=
Клінічні дослідження взаємодії пре=
парату
показали, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигокси=
ну
або варфарину.
Етанол (алкоголь).
Одноразовий та багаторазовий прийо= м 10 мг амлодипіну не мав суттєвого впливу на фармакокінетику етанолу.
Сумісне застосування амлодипіну з циметидином, не мало впливу на фармакокінетику амлодипіну.
Сумісне застосування препаратів алюмінію/магнію (антацидів) із разовою дозою амлодипіну не має суттєвого вп= ливу на фармакокінетику амлодипіну.
Лабораторні тести.
Вплив на показники лабораторних те= стів невідомий.
= Особливості застосування . Безпечні= сть та ефективність застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не оцінюва= лися.=
Пацієнти= із серцевою недостатністю.
Даній категорії пацієнтів препарат слід застосовувати=
з
обережністю. Наявні дані, що у пацієнтів із серцевою недостатністю тяжкого
ступеня (клас III та IV за класифікацією NYHA) при застосуванні амлодипіну
частота випадків розвитку набряку легень була вищою порівняно із пацієнтами,
які амлодипін не приймали. Пацієнтам із застійною серцевою недостатністю
блокатори кальцієвих каналів, включаючи амлодипін, слід застосовувати з
обережністю, оскільки вони можуть підвищувати ризик серцево-судинних подій =
та
летальних випадків у майбутньому.
Пацієнти=
із
порушенням функції печінки.
Період напіввиведення амлодипіну та параметри AUC вищ= і у пацієнтів із порушенням функції печінки; рекомендацій стосовно доз препарату немає. Тому даній категорії пацієнтів слід розпочинати застосування препара= ту із найнижчої дози. Слід бути обережними як на початку застосування препарат= у, так і під час збільшення дози. Пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю може бути необхідним повільний підбір дози та ретельний нагляд за станом пацієнта.
Пацієнти літнього віку.
Збільшувати дозу препарату даній категорії пацієнтів = слід з обережністю.
Пацієнти= із нирковою недостатністю.
Даній категорії пацієнтів слід застосовувати звичайні дози препарату. Зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелюють зі ступенем порушень функцій нирок. Амлодипін не видаляється шляхом діалізу.= span>
Амлодипін не впливає на результати лабораторних досліджень.
Не рекомендується застосовувати амлодипін разом із грейпфрутом або з грейпфрутовим соком, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може бути збільшена, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту препарату.
Фертильн= ість.
Повідомлялося про оборотні біохімічні зміни головки
сперматозоїда у деяких пацієнтів при застосуванні блокаторів кальцієвих
каналів. Клінічної інформації щодо потенційного впливу амлодипіну на
фертильність недостатньо.
Препарат містить лактозу, т=
ому,
якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж
приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності а=
бо
годування груддю. Безпечність
застосування амлодипіну жінкам у період вагітності не встановлена.
Застосовувати амлодипін у період вагітності
рекомендується лише у тих випадках, коли немає безпечнішої альтернативи, а
ризик, пов’язаний із самим захворюванням, перевищує можливу шкоду від лікув=
ання
для матері та плода. =
У тварин= при застосуванні високих доз спостерігалася репродуктивна токсичність.= p>
Період годування груддю. Невідомо, чи проникає амлодипін у грудне молоко. При прийнятті рішення про продовження годування груддю або про застосування амлодипіну необхідно оцінювати користь годування груддю для дитини та користь від застосування препарату для матері.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами. Амлодипін може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Швидкість реакції може бути знижена при наявності так= их симптомів, як запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості чи нудот= а.
Слід бути обережними, особливо на початку терапії.
= Спосіб застосування та дози.
Дорослі.=
Для лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії звичайна початков= а доза препарату = span>становить 5 мг 1 раз на добу. Зале= жно від реакції пацієнта на терапію дозу можна збільшити до максимальної дози, що становить 10 мг 1 раз на добу.
Пацієнтам зі стенокардією препарат можна застосовувати як монотерапію а= бо у комбінації з іншими антиангінальними лікарськими засобами при резистентност= і до нітратів та/або адекватних доз бета-блокаторів.
Є досвід застосування препарату у комбінації з тіазидними діуретиками, альфа-блокаторами, бета-блокаторами або інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту пацієнтам з артеріальною гіпертензією.
Немає необхідності у підборі дози препарату при одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками, бета-блокаторами та інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.
Дітям ві=
ком від
6 років з артеріальною гіпертензією рекомендована початкова доза препарату
становить 2,5 мг 1 раз на добу. Якщо необхідного рівня артеріального тиску =
не
буде досягнуто протягом 4 тижнів, дозу можна збільшити до 5 мг на добу. Дані
щодо застосування препарату у дозах вище 5 мг даній категорії пацієнтів
відсутні.
Пацієнти літнього віку.
Немає необхідності у підборі дози =
для
даної категорії пацієнтів. Підвищення дози слід проводити з обережністю.
Пацієнти
з порушенням функції нирок.
Рекомендується застосовувати звича= йні дози препарату, оскільки зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не пов’яза= ні зі ступенем тяжкості ниркової недостатності. Амлодипін не виводиться шляхом діалізу.
Пацієнти з порушенням функції печінки.
Дози препарату для застосування па=
цієнтам
з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня не встановлен=
і,
тому підбір дози слід проводити з обережністю та починати застосування
препарату із найнижчої дози в діапазоні доз (див. розділ «Особливості
застосування» і «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Фармакокіне=
тику
амлодипіну не досліджували у пацієнтів із порушенням функції печінки тяжкого
ступеня. Для пацієнтів із порушенням функції печінки тяжкого ступеня
застосування амлодипіну слід починати із найнижчої дози та поступово її збі=
льшувати.
Таблетки по 5 мг препарату не призначені для розподілу навпіл для отрим= ання дози 2,5 мг, тому амлодипін у дозі 2,5 мг слід призначати у лікарських форм= ах з відповідним дозуванням.
Діти. Препарат можна застосовува= ти дітям віком від 6 років. Вплив амлодипіну на артеріальний тиск пацієнтів ві= ком до 6 років невідомий.
= Передозування. Досвід навмисного передозування препарату обмежений.
Симптоми передозування: значне передозування препарату призводить до надм= ірної периферичної вазодилатації та, можливо, до рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про розвиток значної та, можливо, тривалої системної артеріал= ьної гіпотензії, включаючи шок із летальним наслідком.
Лікування: клінічно значуща артеріальна гіпотензія, зумовлена передозуванням амлодипіну, вимагає активної підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи частий моніторинг функцій серця та дихання, підняття нижніх кінці= вок, моніторинг об’єму циркулюючої рідини та сечовиділення.
Для відновлення тонусу суд= ин та артеріального тиску можна застосувати судинозвужувальні препарати, упевнившись у відсутності протипоказань до їх застосування. Застосування кальцію глюконату внутрішньовенно може бути корисним для нівелювання ефектів блокади кальцієвих каналів.
У деяких випадках може бути корисним промивання шлунка. Застосування активованого вугілля здоровим добровольцям протягом 2-х годин після введення 10 мг амлодипіну значно змен= шило рівень його всмоктування.
= Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками, ефект діалізу незначний.
=
Побічні реакції.
При застосуванні амлодипіну
найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції як: сонливість,
запаморочення, головний біль, поси=
лене
серцебиття, припливи, біль у черевній порожнині, нудота, набряки гомілок,
набряки та втомлюваність.
З боку к= рові та лімфатичної системи: лейкоцитопені= я, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: алергічні реакції.=
З боку
метаболізму та аліментарні розлади: гіперглікемія.
Психічні порушення: депресія, = зміни настрою (включаючи тривожність), безсоння, сплутаність свідомості.= p>
З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль (головним чином на початку лікування), тремор, дисгевзія, синкопе, гіпестезія, парестезія, гіпертонус, периферична нейропатія.=
З боку органів зору: порушення зору (включаючи диплопію).
З боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах= .
З боку с= ерця: посилене серцебиття, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда.= p>
З боку с= удин: припливи, артеріальна гіпотензія, васкуліт.<= /p>
Респірат= орні, торакальні та медіастинальні порушення: диспное, кашель, риніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, диспепсія, порушення перистальтики кишечнику (включаючи діарею та запор), блювання, сухість у роті, панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен.
З боку гепатобіліарної системи: гепатити, жовтяниця, підвищення рівня печінкових ферментів (що найчастіше асоціювалос= я із холестазом).
З боку ш= кіри та підшкірної тканини: алопеція, пурпура, зміна забарвлення шкіри, підвищене потовиділення, свербіж, висип, екзантема, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, фоточутливість.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин: набряк= ання гомілок, судоми м’язів, артралгія, міалгія, біль у спині.
З боку н= ирок та сечовидільного тракту: порушення сечовиділення, ніктурія, підвищена частота сечовипускання.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія.
Загальні порушення та стани у місці введення: набряк= и, втомлюваність, астенія, біль у грудях, біль, нездужання.
Дослідже= ння: збільшення або зменшення маси тіла.
Повідомлялося про виняткові випадки розвитку екстрапірамідного синдрому.
Діти.
Амлодипін добре переноситься при
застосуванні дітям. Профіль побічних реакцій подібний до тих, що
спостерігаються у дорослих. У дітей найчастіше спостерігаються такі побічні
реакції: головний біль, запаморочення, розширення кровоносних судин, носова
кровотеча, біль у животі, астенія, неконтрольована гіпертензія.
Більшість побічних реакцій були ле= гкого або помірного ступеня.
Повідомл=
ення
про підозрювані побічні реакції. Повідомлення =
про
підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе
значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення між
користю і ризиками, пов’язаними із застосуванням цього лікарського засобу.
Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно =
до
вимог законодавства. =
Термін придатності.<= /i> 5 років.
Умови зберігання. Зберігати в оригі= нальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.=
Упаковка. Таблетки № 10 по 5 мг або 10 мг´3 у блістерах у коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Україна, 61013, Харківська обл., мі= сто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.