ІН= СТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Аг= ріппа

(A= gryppa)

Склад:

ді= юча речовина: озельтамівір;

1 капсула тверда містить озельтамівіру 75 мг (у ви= гляді озельтамівіру фосфату);

до= поміжні речовини:

вм= іст капсули: крохмаль прежелатинізований кукурудзяний, повідон, тальк, натрію кроскармел= оза, натрію стеарилфумарат;

об= олонка капсули: титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), желатин.

Лі= карська форма. Капсули тверді.

Ос= новні фізико-хімічні властивості: білий гранульований або дещо спресован= ий порошок у капсулі розміром 2; білий непрозорий корпус, насичено жовта кришк= а.

Написи: OS чорного кольору (на кришці), 75 чорного кольору (на корпусі).

Фа= рмакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Інгібітори нейрамінідази. Озельтамівір. Код АТХ J05A H02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Озельтамівіру фосфат є пропрепаратом активного метаболіту (озельтамівіру карбоксилату). Активний метаболіт є селективним інгібітором ферменту нейрамінідази вірусів грипу, що являє собою глікопроте= їн на поверхні віріона. Активність вірусного ферменту нейрамінідази є важливою= для проникнення вірусу в неінфіковані клітини, вивільнення новоутворених вірусн= их частинок з інфікованих клітин та подальшого поширення вірусу в організмі.

Озельтамівіру карбоксилат інгібує нейрамінідазу вірусів грипу типів А та В in vitro= . Озельтамівіру фосфат пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vitro. Озельтамівір при пероральному застосуванні пригнічує реплікацію вірусів грипу типів А та В та його патогенність на моделях грипозної інфекц= ії у тварин in vivo при антивірусній експозиції, що досягалася у людини при застосуванні дози 75 мг 2 рази на до= бу.

Антивірусна активність озельтамівіру була підтверд= жена щодо вірусів грипу типів А та В в експериментальних дослідженнях у здорових добровольців.

Значення ІС₅₀ озельтамівіру для ферменту нейрамінідази клінічних ізолятів вірусів грипу А коливалися від 0,1 нмоль до 1,3 нмоль, а для вірусів грипу В становили 2,6 нмоль. В опублікованих даних досліджень відзначалися вищі значення ІС₅₀ для вірусів гри= пу В з медіаною 8,5 нмоль.

Ре= зистентність до озельтамівіру

Кл= інічні дослідження. Ризик появи вірусів грипу зі зниженою чутливістю або вираженою резистентніс= тю до озельтамівіру вивчався під час клінічних досліджень. Розвиток резистентн= ості до озельтамівіру у вірусу під час лікування спостерігався частіше у дітей, = ніж у дорослих, варіюючи від менше 1% у дорослих до 18% у немовлят віком до 1 р= оку. Діти – носії вірусу, резистентного до озельтамівіру, загалом виділяли вірус протягом більш тривалого періоду порівняно з такими із нерезистентним вірусом. Однак спричинена лікуванням резистентність до озельтамівіру не впливала на відповідь на лікування та не призводила до подовження симптомів грипу.

Загалом вища частота резистентності до озельтаміві= ру спостерігалася у дорослих та підлітків з ослабленим імунітетом, які отримув= али стандартну або подвійну дозу озельтамівіру протягом 10 днів [14,5% (10/69) у групі стандартної дози та 2,7% (2/74) у групі подвійної дози], порівняно з даними досліджень за участю дорослих та підлітків без інших захворювань, які отримували лікування озельтамівіром. Більшість дорослих пацієнтів, у яких розвинулася резистентність, були пацієнтами після трансплантації (8/10 пацієнтів у групі стандартної дози та 2/2 пацієнтів у групі подвійної дози). Більшість пацієнтів з вірусом, резистентним до озельтамівіру, були інфікова= ні вірусом грипу типу А та виділяли вірус протягом більш тривалого періоду.

Частота резистентності до озельтамівіру у дітей з ослабленим імунітетом (≤12 років), які отримували озельтамівір у двох дослідженнях, дорівнювала 20,7% (6/29). Із 6 дітей з ослабленим імунітетом,= у яких спостерігався розвиток резистентності до озельтамівіру протягом лікува= ння, 3 пацієнти отримували стандартну дозу і 3 пацієнти – високу (подв= ійну або потрійну) дозу. Більшість із них мали гострий лімфоїдний лейкоз і були віком ≤5 років.

Частота розвитку резистентності до озельтамівіру в клінічних дослідженнях

Популяція пацієнт= ів	Пацієнти з мутаціями резистентності (%)
Фенотипування*	Гено- та фенотипування*
Дорослі та підліт= ки	0,88% (21/2382)	1,13% (27/2396)
Діти (1-12 років)	4,11% (71/1726)	4,52% (78/1727)
Немовлята (<1 року)	18,31% (13/71)	18,31% (13/71)

*Повне генотипування в усіх дослідженнях не проводилося.

Профілактика грипу. Не= має підтвердження виникнення резистентності до лікарського засобу, асоційованої= із застосуванням озельтамівіру, у проведених дотепер клінічних дослідженнях профілактики грипу після контакту (7 днів), членам сім’ї після контакту (10 днів) та сезонної профілактики грипу (42 дні) у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Під час 12-тижневого дослідження профілактики у пацієнтів з ослабленим імунітетом виникнення резистентності не спостерігалося.

Клінічні дані та дані спостережень. У вірусах грипу типу A та B, виділених у пацієнтів без експозиції озельтаміві= ром, in vitro були виявлені природні мутації, асоційовані зі зниженою чутливістю до озельтамівіру. Резистентні штами, відібрані під час лікування озельтамівіром, були виділені у пацієнтів з нормальним та ослабленим імунітетом. У пацієнтів з ослабленим імунітетом та дітей молодшого віку риз= ик розвитку резистентності до озельтамівіру під час лікування вірусу був вищий= .

Було виявлено, що резистентні до озельтамівіру вір= уси, виділені у пацієнтів, які отримували лікування озельтамівіром, та резистент= ні до озельтамівіру лабораторні штами вірусів грипу містять мутації в нейрамінідазах N1 та N2. Мутації резистентності мали тенденцію бути специфічними до вірусного підтипу. З 2007 року спорадично виявлялася резистентність, що виникала природним шляхом та була асоційована з мутацією H275Y, у сезонних штамах H1N1. Як виявилося, чутливість до озельтамівіру та поширеність таких вірусів змінюється сезонно та географічно. У 2008 році H2= 75Y була виявлена у >99% циркулюючих ізолятів грипу H1N1 в Європі. У 2009 ро= ці вірус грипу H1N1 («свинячий грип») був майже однорідно чутливим до озельтамівіру, при цьому надходили спорадичні повідомлення про резистентніс= ть при застосуванні препарату з метою лікування та профілактики.

Фа= рмакокінетика.

Всмоктування

Після перорального прийому озельтамівіру фосфат (пропрепарат) лег= ко всмоктується у травному тракті і значною мірою перетворюється на активний метаболіт (озельтамівіру карбоксилат) під дією печінкових естераз. Не менше= 75% прийнятої внутрішньо дози потрапляє у системний кровообіг у вигляді активно= го метаболіту, менше 5% – у вигляді вихідного препарату. Плазмові концентрації= , як пропрепарату, так і активного метаболіту, пропорційні дозі, тому не залежать від одночасного застосування з їжею.

Розподіл

У людини середній об’єм розподілу активного метаболіту у рівноважному стані становить приблизно 23 л, це об’є= м, еквівалентний об’єму позаклітинної рідини організму. Оскільки активність нейрамінідази є позаклітинною, озельтамівіру карбоксилат досягає всіх основ= них місць локалізації грипозної інфекції.

Зв’язування активного метаболіту з білками плазми людини низьке (приблизно 3%).

Метаболізм

Озельтамівір значною мірою перетворюється на озельтамівіру карбоксилат під дією естераз, що знаходяться переважно в печінці. Ні озельтамівіру фосфат, ні активний метаболіт не є субстратами або інгібіторами основних ізоферментів системи цитохрому Р450 у дослідженнях in vitro. Жодних кон’югатів фази 2 для обох сполук виявлено in vivo не було.

Виведення

Озельтамівір, що всмоктався, виводиться головним чином (>90%) шляхом перетворення на озельтамівіру карбоксилат, який не піддається подальшій трансформації та виводиться із се= чею. У більшості пацієнтів максимальна концентрація активного метаболіту у плазм= і крові знижується з періодом напіввиведення 6= -10 годин. Повністю активний метаболіт виводиться нирками. Нирковий клі= ренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації (7,5 л/год), що вказує на = те, що додатково препарат виводиться ще й шляхом канальцевої секреції. З калом виводиться менше 20% прийнятого = перорально радіоактивно позначеного препарату.

Фа= рмакокінетика в особливих групах.

Ді= ти віком від 1 року. Фармакокінетику озельтамівіру вивчали у дітей віком= від 1 до 16 років у фармакокінетичному дослідженні з одноразовим прийомом препара= ту. Фармакокінетика при багаторазовому прийомі препарату вивчалась у невеликої кількості дітей у клінічному дослідженні ефективності. У дітей молодшого ві= ку виведення пропрепарату та активного метаболіту відбувалося швидше, ніж у дорослих, що призводило до більш низької експозиції, вираженої у мг/кг дози= . Прийом препарату в дозі 2 мг/кг дає таку ж експо= зицію озельтамівіру карбоксилату, яка досягаєтьс= я у дорослих після одноразового прийому 75 мг препарату (що еквівалентно прибли= зно 1 мг/кг). Фармакокінетика озельтамівіру у дітей і підлітків віком від 12 ро= ків така ж сама, як і у дорослих.

Па= цієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку (65-78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані на 25-35% вища,= ніж у молодших пацієнтів (<65 років) при застосуванні аналогічних доз озельтамівіру. Період напіввиведення препарату в осіб літнього віку = є = подібним до такого у молодших пацієнтів. На основі експозиції препарату та переносимості, немає необхідності в коригуванні дози пацієнтам літнього віку, крім пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недо= статністю (кліренс креатиніну <60 мл/хв) (див. розділ «Спосіб застосування = та дози»).

Па= цієнти з порушеннями функції нирок. Прийом озельтамівіру фосфату 100 мг 2 рази на добу протягом 5 днів пацієнтами із різним ступенем= порушення функції нирок продемонстрував, що експозиція озельтамівіру карбоксилату є обернено пропорційною зниженню функції нирок. Для дозування див. розділ «Сп= осіб застосування та дози».

Па= цієнти з порушеннями функції печінки. За результатами іn vitro досліджень, не очікується ні зна= чного збільшення експозиції озельтамівіру, ні значного зниження експозиції активн= ого метаболіту озельтамівіру у пацієнтів з порушеннями функції печінки (див. ро= зділ «Спосіб застосування та дози»).

Вагітні жінки. Зведений популяційний фармакокінетичний аналіз вказує на те, що режим дозування озельтамівіру, який описано у розді= лі «Спосіб застосування та дози», призводить до меншої експозиції (в середньом= у 30% протягом всіх триместрів) активного метаболіту у вагітних жінок у порівнянн= і із невагітними. Проте менша передбачувана експозиція залишається вищою від інгібуючих концентрацій (значення IC₉₅) та діапазонів штамів вір= усу грипу на терапевтичному рівні. Крім того, дані обсерваційних досліджень відображають користь від поточного режиму дозування для даної категорії пацієнтів. Таким чином, не рекомендовано коригувати дозу для вагітних жінок= при лікуванні або профілактиці грипу (див. розділ «Застосування у період вагітн= ості або годування груддю»).

Пацієнти з ослабленим імунітетом. Популяційні фармакокінетичні аналізи продемонстрували, що застосування озельтамівіру дорослим і дітям (<18 років) з ослабленим імунітетом (як вказано в розділі «Спосіб застосування та дози») призводить до збільшення прогнозован= ої експозиції (приблизно на 5‑50%) активного метаболіту порівняно з пацієнтами з нормальним імунітетом із порівнянним кліренсом креатиніну. У зв’язку з широким діапазоном безпеки активного метаболіту пацієнтам з ослабленим імунітетом коригування дози не потрібне. Однак для пацієнтів з ослабленим імунітетом та порушеннями функції нирок дозу слід відкоригувати згідно з рекомендаціями, зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози= ». Аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних даних двох досліджень за участю паціє= нтів з ослабленим імунітетом продемонстрував відсутність значущої додаткової кор= исті від застосування доз, що перевищують стандартну дозу.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лі= кування грипу

Лікарський засіб Агріппа показаний для дорослих та дітей віком від 1 року, у яких наявні симптоми грипу, під час циркуляції ві= русу грипу. Ефективність була продемонстрована, коли лікування було розпочато протягом 2 днів після першої появи симптомів.

Профілактика грипу

– Профілактика грипу у дорослих та дітей віком від 1 року після контакту з особою з клінічно діагностованим гр= ипом під час циркуляції вірусу грипу.

– Відповідне застосування препарату = Аг= ріппа з метою профілактики грипу необхідно визначати в кожному конкретному випадку, враховуючи обставини та зважаючи на групу пацієнтів, якій потрібен захист.<= /span> У виняткових ситуаціях (наприклад, у разі розбіжностей між циркулюючим вірусом грипу та вірусом грипу, проти якого проводилася вакцинація, та під = час пандемії) сезонну профілактику можна проводити у осіб віком від 1 року.

За= стосування препарату Агріппа не замінює вакцинацію проти грипу.<= /p>

Застосування противірусних засобів для лікування та профілактики грипу має базуватися на офіційних рекомендаціях. Рішення про застосування озельтамівіру для лікування та профілактики слід приймати з урахуванням характеристик циркулюючих вірусів грипу, доступної інформації щ= одо чутливості вірусів грипу до лікарських засобів у кожному сезоні, впливу захворювання у різних географічних регіонах та групи пацієнтів.<= /span>

Протипоказання.

Гіперчут= ливість до озельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобам= и та інші види взаємодій.

Фармакокінетичні властивості озельтамівіру, такі як слабке зв’язування з білками та метаболізм, який не залежить від систем CYP= 450 і глюкуронідази (див. розділ «Фармакокінетика»), свідчать, що клінічно значуща взаємодія з іншими лікарськими засобами через ці механізми малоймовірна.

Пробенецид<= /span>

При одночасному прийомі озельтамівіру і пробенециду для пацієнтів з нормальною функцією нирок корекція дози не потрібна. Одноча= сне застосування пробенециду, який є потужним інгібітором аніонного шляху ниркової канальцев= ої секреції, призводить до збільшення експозиції активного метаболіту озельтамівіру приблизно вдвічі.

Амоксицилін<= /span>

Озельтамівір не виявляє кінетичної взаємодії з амоксициліном, елімінація якого відбувається тим же шляхом, що й озельтамів= іру, що свідчить про слабку взаємодію з озельтамівіром даним шляхом.<= /span>

Виведення нирками

Клінічно важлива взаємодія з іншими лікарськими засобами, яка включає конкуренцію за ниркову канальцеву секрецію, малоймові= рна у зв’язку з відомими межами безпеки більшості з цих засобів, характеристика= ми елімінації активних метаболітів (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція) і об’ємом екскреції за допомогою даних шляхів. Однак слід виявляти обережність при призначенні озельтамівіру пацієнтам, які приймають лікарські засоби з аналогічним шляхом екскреції та вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, хлорпропамід, метотрексат, фенілбутазон).

Додаткова інформація=

Фармакокінетичні взаємодії між озельтамівіром або = його основним метаболітом при одночасному призначенні з парацетамолом, ацетилсал= іциловою кислотою, циметидином, антацидними засобами (гідроксид магнію і гідроксид алюмінію, кальцію карбонат), римантадином, варфарином (у пацієнтів, які знаходяться на стабільних дозах варфарину та не хворіють на грип) не виявле= ні.

У клінічних дослідженнях III фази застосування озельтамівіру для лікування і профілактики грипу озельтамівір призначали із загальновживаними лікарськими засобами, такими як інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорин, азитроміци= н, еритроміцин, доксициклін), блокатори Н₂-рецепторів (ранітидин, циметидин), бета-блокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатомімет= ики (псевдоефедрин), опіоїди (кодеїн), кортикостероїди, інгаляційні бронходилататори, анальгетики (ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен, парацетамол). При застосуванні озельтамівіру р= азом із перерахованими препаратами зміни профілю безпеки та частоти виникнення побі= чних реакцій не зареєстровані.

Механізм взаємодії з пероральними контрацептивами відсутній.

Особливості застосування.

Озельтамівір ефективний тільки проти захворювань, спричинених вірусами грипу. Даних щодо ефективності озельтамівіру при будь-= яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу, немає.

Застосування озельтамівіру не замінює вакцинацію проти грипу. Застосування озельтамівіру не повинно впливати на оцінку осіб щодо щорічної вакцинації проти грипу. Захи= ст проти грипу триває лише під час прийому озельтамівіру. Озельтамівір слід застосовувати для лікування та профілактики грипу лише при наявності надійн= их епідеміологічних даних, які свідчать про циркуляцію вірусу. Продемонстрован= о, що чутливість циркулюючих штамів вірусу грипу до озельтамівіру має високу варіабельність, тому лікар повинен враховувати найсвіжішу інформацію щодо чутливості до озельтамівіру циркулюючих на даний час вірусів перед прийнятт= ям рішення про застосування озельтамівіру.

Тяжкі шкірні реакції та реакції гіперчутливості

Під час післяреєстраційного застосування озельтамі= віру повідомлялося про випадки анафілаксії та тяжких шкірних реакцій, включаючи токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона та мультиформну еритему. Слід відмінити озельтамівір і призначити відповідне лікування, якщо спостерігаються такі реакції або є підозра щодо їх виникнення.

Тяжкі супутні стани<= /u>

Немає інформації щодо безпеки та ефективності застосування озельтамівіру пацієнтам з тяжкими чи нестабільними захворюванн= ями з неминучим ризиком госпіталізації.

Пацієнти з ослабленим імунітетом<= /o:p>

Безпека та ефективність озельтамівіру для лікуванн= я та профілактики грипу у пацієнтів з ослабленим імунітетом не встановлені.=

Захворювання серця/дихальної системи

Ефективність озельтамівіру для лікування осіб з хронічними захворюваннями серця і/чи захворюваннями дихальної системи не встановлена. У таких пацієнтів різниця у частоті ускладнень між групами лік= ування та плацебо не спостерігалася.

Тяжка ниркова недостатність=

Корекція дози озельтамівіру при застосуванні для лікування та профілактики рекомендується дорослим та підліткам (13-17 років) з тяжкою нирковою недостатністю. Недостатньо клінічних даних щодо за= стосування дітям віком від 1 року з нирковою недостатністю для рекомендацій з дозування (див. розділи «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»).

Нейропсихічні розлади

У хворих на грип (переважно у дітей та підлітків) = при застосуванні озельтамівіру були зафіксовані випадки нейропсихічних розладів. Такі розлади також були зареєстровані у хворих на грип, які не застосовувал= и озельтамівір. За станом пацієнтів слід ретельно спостерігати для виявлення змін у поведін= ці, а користь та ризик продовження лікування слід оцінювати з обережністю для кожного пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»).

Ут= илізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності= . На= дходження лікарського засобу у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Лікарський засіб не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану систему збору відходів, при наявності такої.

До= поміжні речовини

На= трій. Цей лікарськ= ий засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в одній капсулі, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Грип асоціюється зі шкідливим впливом на перебіг вагітності, розвиток плода та з ризиком значних вроджених вад розвитку, у т= ому числі вроджених вад серця. Велика кількість даних щодо застосування озельтамівіру під час вагітності, отриманих у післяреєстраційний період та = в процесі обсерваційних досліджень (більше ніж 1000 наслідків експозиції під час перш= ого триместру), свідчать про відсутність у озельтамівіру мальформативної або фе= тальної/неонатальної токсичності.

Однак в одному обсерваційному дослідженні на тлі відсутності підвищення сукупного ризику вроджених вад розвитку результати щ= одо значних вроджених вад серця, діагностованих протягом 12 місяців після народження, не були переконливими. У цьому дослідженні частота виникнення значних вроджених вад серця після впливу озельтамівіру в першому триместрі становила 1,76% (7 немовлят із 397 вагітностей) порівняно з 1,01% для вагіт= ностей без впливу озельтамівіру у загальної популяції (відношення ризиків 1,75, 95% довірчий інтервал від 0,51 дo 5,98). Клінічне значення цих даних незрозуміл= е, оскільки дане дослідження мало обмежений розмір вибірки. Також це досліджен= ня було недостатньо масштабним для достовірної оцінки окремих типів значних вроджених вад; окрім того, було неможливо порівняти у повному обсязі жінок з експозицією озельтамівіру та без неї і, зокрема, визначити, чи хворіли вони= на грип.

Дослідження на тваринах не свідчать про репродукти= вну токсичність.

За необхідності застосування озельтамівіру під час вагітності може розглядатися з урахуванням наявної інформації з безпеки та користі, а також патогенності циркулюючого штаму вірусу грипу.

Годування груддю=

У лактуючих щурів озельтамівір та активний метабол= іт проникають у грудне молоко. Існує дуже обмежена інформація щодо дітей, мате= рі яких застосовували озельтамівір в період лактації, та щодо екскреції озельтамівіру у грудне молоко людини. Обмежені дані демонструють, що озельт= амівір та його активний метаболіт були виявлені у грудному молоці, однак їх рівні = були низькими, що може призвести до отримання субтерапевтичної дози немовлятами. Враховуючи ці дані, а також патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу та стан жінки, яка годує груддю, може бути розглянуто питання про призначення озельтамівіру за умови очевидної потенційної користі для жінки, яка годує груддю.

Фертильність

На основі доклінічних даних докази про вплив озель= тамівіру на фертильність чоловіків або жінок відсутні.

Зд= атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Лікарський засіб не впливає на швидкість реакції п= ри керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування

Для перорального застосування. Пацієнти, які не мо= жуть проковтнути капсулу, можуть отримувати відповідні дози у вигляді суспензії озельтамівіру.

Дозування

Дорослі та підлітки віком від 13 років

Лікування<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -no-proof: yes'>. Рекомендований режим дозування препарату Агріппа – по 1 капсулі 75 м= г 2 рази на добу перорально протягом 5 днів дорослим та підліткам (13-17 років)= з масою тіла більше 40 кг.

Для пацієнтів з ослабленим імуніт= етом (дорослі та підлітки (13-17 років) з масою тіла більше 40 кг) рекомендований режим дозування лікарського засобу Агріппа – по 1 капсулі 75 мг 2 рази на добу перораль= но протягом 10 днів (див. підрозділ «Дозування в особливих випадках. Пацієнти з ослабленим імунітетом»).

Лікування потрібно розпочинати якомога раніше, протягом перших двох днів появи симптомів грипу.

Профілактика після контакту. Рекомендована доза препарату Агріппа для профілактики грипу після тісного контакту з інфікованою особою – по 75 мг 1 раз на добу перорально протягом 10<= /span> днів до= рослим та підліткам (13-17 років) з масою тіла більше 40 кг, у тому числі пацієнта= м з ослабленим імунітетом (дорослі та підлітки (13-17 років) з масою тіла більш= е 40 кг). Лікування слід розпочинати яко= мога швидше протягом двох днів після контакту з інфікованою особою.

Профілактика під час сезонної епідемії грипу. Рекомендована доза для профілактики під час спалаху сезонної епідемії грипу – по 75 мг 1 раз на добу протягом 6 тижнів (= або до 12 тижнів для пацієнтів з ослабленим імунітетом, див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).=

Діти віком в= ід 1 до 12 років

Лікування. Рекомендова= ний режим дозування препарату Агріппа –= по 1 капсулі 75 мг 2 рази на добу перорально протягом 5 днів дітям віком від 1 р= оку з масою тіла більше 40 кг, які здатні проковтнути капсулу.

Для дітей з ослабленим імунітетом віком від 1 року= з масою тіла більше 40 кг, які здатні проковтнути капсулу, рекомендований реж= им дозування лікарського засобу Агріппа – по 1 капсулі 75 мг 2 рази на добу перорально протягом 10 днів (див. підрозділ «Дозування в особливих випадках. Пацієнти з ослабленим імунітетом»).

Лікування потрібно розпочинати якомога швидше, протягом перших двох днів появи симптомів грипу.

Профілактика після контакту. Рекомендован= ий режим дозування препарату Агріппа –= по 1 капсулі 75 мг 1 раз на добу перорально протягом 10 днів дітям віком від 1 року з ма= сою тіла більше 40 кг (у тому числі дітям з ослабленим імунітетом), які здатні проковтнути капсулу, для профілактики після контакту з хворим на грип.

Профілактика під час сезонної епідемії грипу. Профілактика під час сезонної епідемії грипу у дітей віком до 12 ро= ків не досліджувалася.

Дозування в особливих випадках

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Немає необхідності коригувати дозу для лікування а= бо профілактики пацієнтам із порушеннями функції печінки. Безпека і фармакокін= етика озельтамівіру у дітей із порушеннями функції печінки не вивчалися.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

Лі= кування грипу. Дорослим та підліткам (13-17 років) з тяжкою або помірною (кліренс креатиніну ≤= ;60 мл/хв) нирковою недостатністю препарат Агр= іппа, капсули 75 мг не застосовувати, оскільки потрібне зменшення дози (у таких випадках застосовують препарати озельтамівіру в інших лікарських формах, наприклад капсули 30 мг або порошок для оральної суспензії). При кліренсі креатиніну >60 мл/хв рекомендована доза для лікування грипу становить 75 мг 2 рази = на добу.

Пр= офілактика грипу. Дорослим та підліткам (13-17 років) з тяжкою або помірною (кліренс креатині= ну ≤60 мл/хв) нирковою недостатністю препарат Агріппа, капсули 75 мг не застосовувати, оскільки потрібне змен= шення дози (у таких випадках застосовують препарати озельтамівіру в інших лікарських формах, наприклад капсули 30 мг або порошок для оральної суспензії). При кліренсі креатиніну >60 мл/хв рекомендована доза для профілактики грипу становить 75 мг 1 ра= з на добу.

Недостатньо клінічних даних для надання рекомендацій з дозування дітям віком до 12 років із порушеннями функції нирок.<= /span>

Пацієнти літнього віку

Немає потреби коригувати дозу, за винятком наявності порушень функції нирок помірного або тяжкого ступеня.<= o:p>

Пацієнти з ослабленим імунітетом

Лі= кування. Рекомендована тривалість лікування грипу у пацієнтів з ослабленим імунітетом становить 10 днів (див. розділи «Особливос= ті застосування» та «Побічні реакції»). Корекція дози не потрібна. Лікування слід розпочинати якомога швидше протягом перших двох днів появи симптомів грипу.

Се= зонна профілактика. У пацієнтів з ослабленим імунітетом вивчалася довша тривалість (до 12 тижнів) сезонної профілактики (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).<= /span>

Діти.

Наявна інфор= мація з безпеки застосування озельтамівіру для лікування грипу у дітей віком від 1 року, отримана у процесі проспективних = та ретроспективних досліджень і спостережень, а також дані епідеміологічної ба= зи даних і післяреєстраційного застосування свідчать, що профіль безпеки у діт= ей віком від 1 року порівнянний зі встановленим профілем безпеки у дорослих.

Застосовують= дітям віком від 1 року з масою тіла більше 40 кг, які здатні проковтнути капсулу.=

Передозування.

Повідомлення про передозування озельтамівіром<= /span> б= ули одержані під час клінічних досліджень та протягом післяреєстраційного застосування препарату. У більшості випадків передозування про побічні реак= ції не повідомлялося.

Побічні реакції, про які повідомлялося при передозуванні, були за характером та розподілом подібними до тих, що спостерігалися при застосуванні терапевтичних доз озельтамівіру (= див. розділ «Побічні реакції»).

Специфічний антидот невідомий.

Ді= ти. Ча= стіше повідомлялося про передозування у дітей, ніж у дорослих та підлітків. Слід виявляти обережність при застосуванні озельтамівіру дітям.=

Побічні реакції.

У цілому профіль безпеки озельтамівіру базується на даних лікування грипу у 6049 дорослих/підлітків та 1473 дітей, які отримува= ли озельтамівір або плацебо, та на даних профілактики грипу у 3990 дорослих/підлітків та 253 дітей, які отримували озельтамівір або плацебо у клінічних дослідженнях. Кр= ім того, 245 пацієнтів з ослабленим імунітетом (включаючи 7 підлітків і 39 діт= ей) отримували озельтамівір для лікування грипу та 475 пацієнтів з ослабленим імунітетом (включаючи 18 дітей, 10 – у групі озельтамівіру, 8 – у групі пла= цебо) отримували озельтамівір або плацебо для профілактики грипу.

У дорослих/підлітків при прийомі озельтамівіру у дослідженнях застосування для лікування грипу найчастішими побічними реакці= ями були нудота і блювання, у дослідженнях застосування для профілактики грипу – нудота. Про більшість із цих побічних реакцій повідомлялося в поодиноких випадках, вони мали транзиторний характер і виникали зазвичай у перший-друг= ий день лікування та самостійно зникали через 1-2 дні. У дітей найчастішим небажаним явищем було блювання. У більшості випадків ці побічні реакції не призводили до відміни озельтамівіру.

Під час післяреєстраційного застосування озельтамі= віру рідко повідомлялося про такі серйозні побічні реакції: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, розлади з боку печінки (фульмінантний гепатит, порушення функції печінки та жовтяниця), ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, шлунково-кишкова кровотеча та нейропсихічні розлади (щодо нейропсихічних розладів див. розділ «Особливості застосування»).

За частотою побічні реак= ції розподілені таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не може бути встановлена виходячи з наявних даних). По= бічні реакції віднесено до певної категорії згідно з аналізом об’єднаних даних клінічних досліджень.

Лікування та профілактика грипу у доро= слих та підлітків

Найчастіші побічні реакції, які були зареєстровані= у дослідженнях застосування озельтамівіру для лікування та профілактики грипу= у дорослих та підлітків та в післяреєстраційному періоді при застосуванні рекомендованої дози (75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів для лікування та = 75 мг 1 раз на добу протягом до 6 тижнів для профілактики), наведено нижче.

Профіль безпеки, зафіксований у пацієнтів, які отримували озельтамівір у рекомендов= аних дозах для профілактики (75 мг 1 раз на добу протягом до 6 тижнів), був поді= бним до такого, що спостерігався у дослідженнях лікування, незважаючи на більшу тривалість досліджень з метою профілактики.

Ін= фекції та інвазії: часто – бронхіт, простий герпес, інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт, синусит.

З = боку системи крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія.<= /o:p>

З = боку імунної системи: нечасто – реакція гіперчутливості; рідко – анафіл= актичні та анафілактоїдні реакції.

З = боку психіки: рідко – ажитація, патологічна поведінка, тривожність, сплутаність свідомост= і, марення, делірій, галюцинації, нічні кошмари, самоушкодження.

З = боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – безсоння; неч= асто – порушення свідомості, судоми.

З = боку органів зору: рідко – порушення зору.

З = боку серця: нечасто – с= ерцеві аритмії.

З = боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: ч= асто – кашель, ринорея, біль у горлі.

З = боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота; часто – блювання, біль у животі (в тому числі у верхніх відділах), диспепсія; рідко – шлунково-кишкова кровотеча, геморагічний коліт.

З = боку гепатобіліарної системи: нечасто – підвищення рівня печінкових ферментів; рідко – фульмінантний гепатит, печінкова недостатність, гепатит.=

З = боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – дерматит, висипання, екзема, кропив’янка; рідко – ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; частота невідома – алергія, набряк обличчя.

За= гальні розлади та реакції у місці введення: часто – запаморочення (включаю= чи вертиго), слабкість, біль, гіпертермія, біль у кінцівках.=
Лі= кування та профілактика грипу у дітей

Загалом 1473 дитини (включаючи здорових дітей віко= м 1-12 років та дітей з астмою віком 6‑12 ро= ків) взяли участь у клінічних дослідженнях озельтамівіру для лікування грипу. Се= ред них 851 дитина отримувала лікування суспензією озельтамівіру. Загалом 158 д= ітей отримували рекомендовану дозу озельтамівіру 1 раз на добу у дослідженнях профілактики після застосування препарату у домашніх умовах (n=3D99), у 6-тижневих дослідженнях сезонної профілактики (n=3D49) та у 12-тижневих дослідженнях сезонної профілактики серед дітей з ослабленим імунітетом (n= =3D10).

Найчастіші побічні реакції, які були зареєстровані= у дослідженнях застосування озельтамівіру для лікування та профілактики грипу= у дітей (при застосуванні дозування на основі віку – від 30 мг до 75 мг 1 раз= на добу), наводяться нижче.

Ін= фекції та інвазії: часто – середній отит; частота невідома – бронхіт, пневмонія, синусит.=

З = боку нервової системи: часто – головний біль.

З = боку системи крові та лімфатичної системи: частота невідома – лімфаденопа= тія.

З = боку органів зору: часто – кон’юнктивіт (включаючи почервоніння очей, виділення з очей та біль= ).

З = боку органів слуху та вестибулярного апарату: часто – біл= ь у вухах; нечасто – порушення з боку барабанної перетинки.
З = боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: д= уже часто – кашель, закладеність носа; часто – ринорея; частота невідома – астма (включаючи загострення), носові кровотечі.

З = боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – блювання; часто – нудота, біль у животі (в тому числі у верхніх відділах), диспепсія; частота невідом= а – діарея.

З = боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – дерматит (включаючи алергіч= ний та атопічний дерматит).

Опис окремих побічних реакцій

Пс= ихічні та неврологічні розлади

Грип може бути пов’язаним з різноманітними неврологічними та поведінковими симптомами, що можуть включати галюцинації, делірій та неадекватну поведінку в деяких випадках з летальними наслідками. Вказані явища можуть спостерігатись як прояв енцефаліту чи енцефалопатії, а= ле можуть виникати без очевидного тяжкого захворювання.

У хворих на грип при застосуванні озельтамівіру у післяреєстраційному періоді також були зафіксовані випадки судом і делірію (включаючи такі симптоми, як зміна рівня свідомості, сплутаність свідомості, неадекватна поведінка, марення, галюцинації, ажитація, тривога, нічні кошма= ри), які у поодиноких випадках призводили до випадкового самоушкодження чи летального наслідку. Вказані явища були зафіксовані в основному у дітей та підлітків і часто мали раптовий початок та швидке завершення. Невідомо, чи пов’язані психоневрологічні порушення із застосуванням озельтамівіру, оскіл= ьки психоневрологічні розлади також були зареєстровані у хворих на грип, які не застосовували цей препарат.

Ге= патобіліарні порушення

У пацієнтів із грипоподібним захворюванням спостерігалися розлади гепатобіліарної системи, включаючи випадки гепатиту = та підвищення рівня печінкових ферментів. Вказані випадки включали летальний фульмінантний гепатит/печінкову недостатність.

Додаткова інформація про окремі групи пацієнтів

Па= цієнти літнього віку та пацієнти з хронічними захворюваннями серця та/або дихальної системи

Досліджувана популяція для лікування грипу включала здорових дорослих/підлітків і пацієнтів з факторами ризику (пацієнти з підвищеним ризиком розвитку ускладнень, пов’язаних з грипом, наприклад паці= єнти літнього віку та пацієнти з хронічними захворюваннями серця або дихальної системи). Загалом профіль безпеки у пацієнтів з факторами ризику був якісно= подібним до такого, що спостерігався у здорових дорослих/підлітків.

Па= цієнти з ослабленим імунітетом

Лікування грипу у пацієнтів з ослабленим імунітетом оцінювалося у двох дослідженнях із застосуванням стандартної або високої (подвійної чи потрійної) дози озельтамівіру. Профіль безпеки озельтамівіру,= що спостерігався в цих дослідженнях, відповідав такому, що спостерігався в попередніх клінічних дослідженнях, в яких озельтамівір застосовували для лікування грипу у пацієнтів без імунодефіциту всіх вікових груп (пацієнтів = без інших захворювань або пацієнтів із факторами ризику [супутні захворювання с= ерця та/або дихальної системи]). Найчастішою побічною реакцією у дітей з ослабле= ним імунітетом було блювання (28%).

У 12-тижневому дослідженні профілактики у 475 осіб= із ослабленим імунітетом, в тому числі у 18 дітей віком 1-12 років, профіль безпеки у 238 пацієнтів, які отримували озельтамівір, був порівнянним з так= им, що спостерігався у клінічних дослідженнях застосування озельтамівіру для профілактики.

Ді= ти з бронхіальною астмою

Загалом профіль побічних реакцій у дітей з бронхіальною астмою був якісно подібним до такого, що спостерігався у здоро= вих відносно інших захворювань дітей.

По= відомлення про підозрювані побічні реакції. Про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності препарату слід повідомляти за посилання= м: https://aisf.dec.gov.= ua/.<= o:p>

Термін придатності. 7 = років.

Ум= ови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Уп= аковка. По= 10 капсул твердих у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Ка= тегорія відпуску. За рецептом.

Ви= робник. Ба= лканфарма-Дупниця АТ.

Мі= сцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Самоковське шосе 3, Дупниця, 2600, Болгарія.<= o:p>