MIME-Version: 1.0 Content-Location: file:///C:/680C5C86/UA192580101_75BF.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii" ІНСТРУКЦІk= 1;

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nb= sp;

АТАЗОР - Р

(АT= AZOR - R)=

 

Скл= ;ад:

діючі речовини: атазанаві&#= 1088;, ритонавір<= /span>;

1 таблеткk= 2;, вкрита плівковою оболонкою, містить атазанавірm= 1; сульфату еквівалентl= 5;о атазанавірm= 1; 300 мг, ритонаві= 088;у 100 мг;

допоміжні речовини: л&= #1072;ктози моногідрат, кросповідо&= #1085;, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, кремнію діо = 82;сид колоїдний безводний, магнію стеа = 88;ат, коповідl= 6;н, сорбітан монолаурат, полісорбат 80, натрію стеарилфумk= 2;рат;

п&= #1086;криття Opadry Yellow 15B82855*: гі = 87;ромелоза, титану діоксид (E 171), макрогол, та= 083;ьк, заліза окси = 76; жовтий (Е 172), полісорбат 80.<= o:p>

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою о = 73;олонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: капсул&#= 1086;подібні таблетки, вкриті плівковою оболонкою к = 88;емово-жовто&= #1075;о кольору, із тисненням «ЕМ» із одного боку = 090;а «149» - із іншогl= 6; боку.

 

Фармакотер&= #1072;певтична група. Пl= 8;отивірусні засоби для системного застосуванl= 5;я. Противірусl= 5;і засоби прямої дії. П&#= 1088;отивірусні засоби для лікування ВІЛ-інфекці = 11;, комбінації. = 050;од АТX J05AR23.

 

Фар= ;макологічн = 10; властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Механі&#= 1079;м дії

Ат= 072;занавір

Атазанавір є азапеп = 90;идним інгібітороl= 4; протеази (ІП) ВІЛ-1. Сполука селективно інгібує вірус-специ = 92;ічну обробку вір = 91;сних білків Gag-Pol у клітинах, інфікованиm= 3; ВІЛ-1, тим самим запобігаючl= 0; утворенню зрілих в = 10;ріонів та інфікуваннn= 2; інших кліти = 85;.

Да= ні, одержані in vitro, показали, що атазанавір активний проти випро = 73;уваних у різних клітинних культурах ВІЛ-1 (включаючи всі дослідж = 91;вані штами) та ВІЛ-2= .

Ритонав= ;ір, дозований я = 82; фармакокінk= 7;тичний підсилювач.

Фармакокін= ;етичне підсилення ритонавіроl= 4; ґрунтуєтьсn= 3; на активності ритонавіру = 03;к потужного інгібітора CYP3A-опосередко= ;ваного метаболізмm= 1;. Ступінь посилення пов’язаний = 79; метаболічнl= 0;м шляхом інгібітора = 87;ротеази, який застосовуєm= 0;ься одночасно, а також впливом супутнього інгібітора протеази на метаболізм ритонавіру. Максимальнk= 7; пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; інгібітора протеази, який застосовуєm= 0;ься одночасно, зазвичай досягаєтьсn= 3; при дозах ритонавіру від 100 мг на добу до 200 мг два рази на добу і залежить ві = 76; супутнього інгібітора протеази.

Ритонав= ;ір, дозований я = 82; антиретровo= 0;русний засіб.

Гальмуванн= ;я ВІЛ-протеаз = 80; робить цей фермент нездатним д = 86; обробки попередникk= 2; gag-pol поліпротеїl= 5;у, що призводить до утворенн = 03; морфологіч&= #1085;о незрілих ВІЛ-частино = 82;, нездатних ініціювати нові цикли інфекції. Ри= 090;онавір має селективну спорідненіl= 9;ть з ВІЛ-про= 090;еазою і низьку = 110;нгібіторну<= /span> активність проти людських аспартил протеаз.

Резистен= тність.

Ре= зистентні до ритонаві = 88;у ізоляти ВІЛ-1 були відібрані in vitro та ізольовані = 91; пацієнтів, які отримували = 90;ерапевтичн&#= 1110; дози ритонавіру.

Зниження антиретровo= 0;русної активності = 88;итонавіру у першу черг= 091; пов’язано з мутаціями протеази V82A/F/T/S і I84V. Накопиченнn= 3; інших мутацій у гені протеази (у тому числі і в позиціях 20, 33, 36, 46, 54, 71, і 90) також може сприят = 80; резистентнl= 6;сті до ритонаві = 88;у. Загалом по мірі накопиченнn= 3; мутацій, пов’яза = 85;их з резистентнo= 0;стю до ритонавіру, чутливість для обрання інших ІП мож= 077; зменшуватиl= 9;я через перехресну резистентнo= 0;сть. Для отримання конкретної інформації стосовно мутацій протеази, пов’язаних зі зниженою відповіддю на ці речовини, слід ознайо = 84;итися з короткою характерисm= 0;икою лікарськогl= 6; засобу для інших інгібіторіk= 4; протеази аб = 86; з офіційним = 80; даними, що вносяться д = 86; оновлених і = 85;струкцій для медичного застосуванl= 5;я.

Фармакокін&= #1077;тика.

&#= 1040;бсорбція

Атазанавір= ; у дозі 300 мг (при застосуванl= 5;і зі 100 мг ритонавіру) швидко всмоктуєтьl= 9;я, час досягне = 85;ня максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Тmax) – пр&= #1080;близно 3 години.

Ат= азанавір демонструє нелінійну фармакокінk= 7;тику із більшим, ніж пропорційнk= 7; дозі, значен= 085;ям AUC та Cmax у діапазоні доз від 200 до 800 мг один раз на день. Рівн&#= 1086;важна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; на 4–8 день, накоп= ичення становить приблизно 2,3 раза.

Ритонавір m= 1; формі для парентералn= 0;ного застосовувk= 2;ння не існує, тому ступін = 00; всмоктуванl= 5;я та абсолютн = 91; біодоступнo= 0;сть цієї форми н= 077; вивчали. Час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Тmax) залишався постійним при збільше = 85;ні дози – приблизно 4 години. Середній ни = 88;ковий кліренс становив менше 0,1 л/год o= 0; був відносн = 86; постійним у такому діапазоні доз.

Вплив їжі<= /span>

Пр= ийом атазанавірm= 1; одночасно з їжею поліпш = 91;є його біодоступнo= 0;сть та зменшує фармакокінk= 7;тичну варіабельнo= 0;сть. Одноl= 8;азова доза 400 мг атазанавірm= 1; в таблетках = 087;ри прийомі з їжею з низ&#= 1100;ким вмістом жир = 91; (357 ккал, 8,2 г жиру,= 10,6 г білка) збіль= 096;ує показник AUC атазанавірm= 1; в середньом = 91; на 70 % і підвищує Сmax на 57 % порівняно з відповідниl= 4;и показникамl= 0; при прийомі натще.

Їжа дещо знижує біодоступнo= 0;сть ритонавіру = 74; лікарській формі таблеток. Од= 085;оразова доза 100 мг ритонавіру = 74; таблетках п = 88;и прийо = 84;і із &#= 1089;ередньожир= ною (857 ккал, 31 % калорій з жиру) або дуже жирною (907 ккал, 52 % калорій з жиру) їжею знижує показники AUC і= Сmax ритонавіру = 74; середньому на 20–23 %.

Розподіл

Ат= азанавір на 86 % зв’язуєтьсn= 3; з білками си= 088;оватки крові, ступінь зв’язуваннn= 3; з білками не залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї. Такою ж міро= 102; атазанавір зв’язуєтьсn= 3; з альфа-1-глік&= #1086;протеїном та альбуміном (89 та 86 % відповідно). У досліджен = 85;і багаторазоk= 4;их доз за участ= 102; ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які приймал = 80; атазанавір = 91; дозі 400 мг один раз на добу з їжею = 79; низьким вмістом жир = 91; протягом 12 тижнів, атазанавір визначався = 91; спинномозк&= #1086;вій та сім’яній рідині.

Очікуваний об’єм розподілу (VB/F) ритонавіру становить приблизно 20–40 л після разо= 074;ого прийому доз = 80; 600 мг. Ступінь зв’язуваннn= 3; ритонавіру = 79; білками плазми люди = 85;и становить приблизно 98–99= % і є постійни= 084; в діапазоні концентрацo= 0;й від 1,0 до 100 мкг/мл. Ритон&#= 1072;вір зв’язуєтьсn= 3; як із людським α-1-ацидгліко= 087;ротеїном (ААГ), так і з людським сироватковl= 0;м альбуміном (ЛСА) із порівнянноn= 2; спорідненіl= 9;тю.

Метаболізм= ;

Атазан= 072;вір широко метаболізуn= 8;ться в організмі людини в основному шляхом м = 86;нооксигена&#= 1094;ії та диокс = 80;генації. Іншими допоміжнимl= 0; шляхами метаболізмm= 1; атазанавірm= 1; або його метаболітіk= 4; є глюкуронізk= 2;ція, N-дезалкілув= 072;ння, гідроліз та оксигенаціn= 3; з дегідруванl= 5;ям. В плазмі вия= 074;ляються два вторинн = 10; метаболіти атазанавірm= 1;.

Було відзначено, що ритонаві = 88; широко мета = 73;олізується системою печінковогl= 6; цитохрому Р450, переважно ізоферментl= 6;м CYP3A і меншою мірою – CYP2D6. Дослідженнn= 3; на тваринах, а також експерименm= 0;и in vitro на мікросом = 72;х печінки людини показали, що ритонавір метаболізуn= 8;ться переважно шляхом окиснення. У людини було ідентифікоk= 4;ано      4 метаболіти = 88;итонавіру. Головним метаболітоl= 4; є оксида = 90;ивний метаболіт ізопропі = 83;тіазол (М-2), антивіруснk= 2; активність якого подібна до активності вихідної лікарської речовини. Однак AUC метаболіту М-2 становила приблизно 3 % від AUC вихідно= ї лікарської речовини.=

Низькі дозl= 0; ритонавіру показали виражений вплив на фармакокінk= 7;тику інших інгібіторіk= 4; протеази (та інших препаратів, що метаболізуn= 2;ться за участю CYP3A4), а також інші інгібітори протеази можуть впли = 74;ати на фармакокінk= 7;тику ритонавіру.

Вив= 077;дення

Пі= сля разового прийому 14С- = 72;тазанавіру у дозі 400 мг у калі і сечі визначалосn= 3; відповідно    79 % і 13 % загальної радіоактивl= 5;ості. Частка незміненогl= 6; лікарськогl= 6; засобу в кал= 110; і сечі становила відповідно близько 20 % і 7 %.

Дослідженн= ;я з радіоакти = 74;но міченим ритонавіроl= 4; показали, що виведення ритонавіру = 91; людини відб = 91;вається переважно через гепатобіліk= 2;рну систему; приблизно 86 % радіаційноo= 1; мітки були знайдені в калі, частин= 072; речовини виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді. У ході цих дос= 083;іджень було встановленl= 6;, що елімінація нирками не є основним шляхом виведення ритонавіру. = 062;і дані відповідаюm= 0;ь спостережеl= 5;ням, зробленим у ході досліджень на тваринах.

&#= 1054;собливі популяції<= /span>

Ниркl= 6;ва недостатніl= 9;ть.

Нема= ;є даних про фармакокінk= 7;тику атазанавірm= 1; з ритонавір = 86;м у пацієнтів із нирковою недостатніl= 9;тю.

Печіl= 5;кова недостатніl= 9;ть.

Очік= ;ується, що концентрацo= 0;ї атазанавірm= 1; з або без ритонавіру будуть підв = 80;щені у пацієнтів = 079; помірними або тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки.

Вік/с = 90;ать.

Відс= ;утні клінічно важливі фар = 84;акокінетич&#= 1085;і відмінностo= 0; залежно від = 074;іку та статі пацієнта.=

&nb= sp;

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Пок= ;азання.=

Застосовую= ть у складі комбінованl= 6;ї терапії з іншими анти = 88;етровірусн&#= 1080;ми засобами дл = 03; лікування В = 30;Л-1-інфікован= ;их дорослих.=

 

Про= ;типоказанн = 03;.

- Гіперчутлиk= 4;ість до діючої аб= 086; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин.

- Печінкова недостатніl= 9;ть помірного т = 72; тяжкого ступенів.

- Одночасне застосуванl= 5;я із симвастатиl= 5;ом або ловастатинl= 6;м.

- Одно = 95;асне застосуванl= 5;я з рифампіцинl= 6;м.

- О&= #1076;ночасне призначеннn= 3; з інгібітороl= 4; PDE5 силденафіл= ом за умови, що с&= #1080;лденафіл застосовуєm= 0;ься для лікування легеневої а = 88;теріальної гіпертензіo= 1;.

- П&= #1088;отипоказан= ;а комбінація = 79; препаратамl= 0;, що метаболізуn= 2;ться у печінці за участю ізоферментm= 1; CYP3A4 цитохрому Р450 і мають вузький терапевтичl= 5;ий діапазон (кветіапін, альфузоk= 9;ин, астемізl= 6;л, терфенаk= 6;ин, цизаприk= 6;, пімозид, хінідин, = 073;епридил, тріазолk= 2;м, мідазолk= 2;м (для перорал= 100;ного застосуванl= 5;я) та алкалоїд = 80; ріжків, зокр= 077;ма ерготамін, дигідроергl= 6;тамін, ергоновін, метилергонl= 6;він). 

- Одночасне застосуванl= 5;я з препарата = 84;и, які містять звіробій звичайний (hypericum perfora= tum).

- Одночасне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; з лікарськи = 84;и засобами, виведення яких пов’яз = 72;не з ізоферментl= 6;м CYP3A та збільшення концентрацo= 0;ї яких в крові призводить до тяжких та/або небез= 087;ечних для життя на= 089;лідків. Ці препарат = 80; наведено нижче у табл= 080;ці 1.

            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            Таблиця 1 Лі&#= 1082;арські засобі, одночасне з = 72;стосування яких з атазанавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м протипоказk= 2;не

Групи препаратів

Ліка&#= 1088;ські засоби, одночасне застосуван= 085;я яких з атазанавір= 086;м/ритонавір= ом протипоказ= 072;не

Коментарі

Антагонісm= 0; α1-адренорk= 7;цепторів

 

Аl= 3;ьфузозин=

Підв&#= 1080;щена концентрац= 110;я альфузозин= 091; у плазмі крові може спричиняти тяжку артеріальн= 091; гіпотензію.

Антимікl= 6;бактеріаль= 085;і засоби=

 

Рифа&#= 1073;утин

Одночасне застосуван= 085;я ритонавіру як антиретр&#= 1086;вірусного засобу (у дозах   500 мг два рази на добу) і рифабутину протипоказ= 072;не через підвищення концентрац= 110;ї рифабутину у сироватці крові і ризик виник&#= 1085;ення побічних реакцій, включно з увеїтом. Реко&#= 1084;ендації щодо застосуван= 085;я ритонавіру як фармакокін= 077;тичного підсилювач= 072; у поєднанні із рифаб&#= 1091;тином зазначено у розділі «Вз&#= 1072;ємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій».

Антибіотиl= 2;и

&= nbsp;

Рифа&#= 1084;піцин

Ком&= #1073;інація рифампіцин= 091; та атазанавір= 091; протипоказ= 072;на.

Алка&#= 1083;оїди ріжків

Дигі&#= 1076;роерготамі= н, ергоновін, ерготамін, метилергон= 086;він

Підвищена концентрац= 110;я похідних ріжків у плазмі крові, що спричиняє гостру е&#= 1088;готоксичні= сть, включаючи спазм судин та ішемію.

Засоби для лікування моторики шл&#= 1091;нково-кишко= ;вого тракту (ШКТ)=

&= nbsp;

Циза&#= 1087;рид

Підвищена концентрац= 110;я цизаприду у плазмі крові. Як наслідок, підвищення ризику розвитку се&#= 1088;йозних аритмій, спричинени= 093; цією речовиною.

Лікарські засоби рослинного походження

Пl= 8;епарати звіробою (Hypericum perforatum)

Може призвести до зниження &= #1091; плазмі крові конце&#= 1085;трації атазанавір= 091; та зниження клінічного ефекту ритонавіру. &= #1053;аслідком цих явищ можуть бути &= #1074;трата  терапевти= 095;ного ефекту та розвиток резистентн= 086;сті.

Гіпо= ліпідемічнo= 0; засоби

 

Інгібіторl= 0; ГМГ-Ко-А-реду= ктази

Лова&#= 1089;татин, симвастати= 085;

Підвищена концентрац= 110;я ловаста= 090;ину і симвастати= 085;у у плазмі крові. Як наслідок, підвищення ризику розвитку мі&#= 1086;патії, включно з рабдоміолі= 079;ом.

Іl= 5;гібітор мікросо= 084;ального білка – переносник= 072; тригліцери= 076;ів

Ломітапід

&= nbsp;

Підв&#= 1080;щується концентрац= 110;я ломітапіду в плазмі крові

Агоніст β-адренорец= 077;пторів тривалої дії.

Сальметk= 7;рол

Може призвести до потенційно= 075;о збільшення ризику серцево-суд&#= 1080;нних побічних реакцій, пов’язаних із сальм&#= 1077;теролом

Інгібітор фо= сфодіестерk= 2;зи ФДЕ5

&= nbsp;

Силд&#= 1077;нафіл (у разі засто= сування для  лікування легеневої а&#= 1088;теріальної гіпертензі= 111;)

Підвищеннn= 3; концентрац= 110;ї силденафіл= 091; у плазмі крові, внасл&= #1110;док чого підвищ&#= 1091;ється ризик розвитку побічних реакцій, пов’язаних із застосуван= 085;ям силденафіл= 091; (включаючи артеріальн= 091; гіпотензію і вазова&#= 1075;альне синкопе).   Інфl= 6;рмацію про одночасне застосуван= 085;я із силденафіл= 086;м  паці = 08;нтам з еректильно= 102; дисфункціє= 102; див. у розділ= і «Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій» та «Особливос= 090;і застосуван= 085;я».

Аванафіl= 3;

Підв&#= 1080;щення концентрац= 110;ї аванафілу у плазмі крові.

Варденафіl= 3;

&= nbsp;

Підв&#= 1080;щення концентрац= 110;ї варденафіл= 091; у плазмі крові.

Аналгетик = 80;

Пk= 7;тидин, піро= 082;сикам, пропокс= 080;фен

Підвищена концентрац= 110;я петидину, піроксикам= ;у і пропок&#= 1089;ифену у плазмі крові. Відтак, підвищений ризик виник&#= 1085;ення серйозної дихальної недостатно= 089;ті або відхилень з боку системи кровотворе= 085;ня, або інших серйозних побічних ефектів цих препаратів.

Антиангo= 0;нальні засоби

 

Рано&#= 1083;азин

Підвищуєтn= 0;ся концентрац= 110;я ранолазину в плазмі крові, що може призвести до серйозни&#= 1093; та/або загрозливи= 093; для життя реакцій.

Протирако = 74;і засоби

Апал&#= 1091;тамід

Апалутаl= 4;ід є індукторо&#= 1084; CYP3A4 від помірного до сильного і може призв&= #1077;сти до зниження експозиції лопінавіру/&#= 1088;итонавіру та потенційно= 111; втрати віру&#= 1089;ологічної відповіді. Крім того, збільшення концентрац= 110;ї апалутамід= 091; в плазмі кро&= #1074;і може призвести до серйозних небажаних я&#= 1074;ищ, включно із судомами.

Нk= 7;ратиніб

Підвищеl= 5;ня концентрац= 110;ї нератинібу в плазмі кро&= #1074;і може збільшити ч&#= 1072;стоту виникнення серйозних та/або таких, що загрожую&#= 1090;ь життю, реакц&= #1110;й, включно з гепатотокс= 080;чністю.

Вене&#= 1090;оклакс

Збільшуn= 8;ться плазмова концентрац= 110;я венетоклак= 089;у. Підвищуєть= 089;я ризик виникнення синдрому лізису пухлини при ініціальні= 081; дозі і під час фази насичення.

Антиаритмo= 0;чні засоби

 

Аміо&#= 1076;арон, беприди= 083;, дронеда= 088;он, енкаїні= 076;, флекаїн= 110;д, пропафе= 085;он, квініди= 085;

Підвищена концентрац= 110;я аміодарону, <= span class=3DSpellE>бепридил&#= 1091;, дронедарон= ;у, енка = 11;ніду, флекаїн= 110;ду, пропафе= 085;ону, квініди= 085;у у плазмі крові. Як наслідок, підвищений ризик розвитку аритмії або інших серйозних побічних ефектів цих препаратів.

Антибіоти = 82;и

Фm= 1;зидова кислота

Підвищена концентрац= 110;я фузидової кислоти і ритонавіру у плазмі крові.

Протигриб = 82;ові засоби

Вори&#= 1082;оназол

Одночасне застосуван= 085;я ритонавіру (400 мг два разl= 0; на добу і більше) та вориконазо= 083;у протипоказ= 072;не через зниження концентрац= 110;ї вориконазо= 083;у у плазмі крові і можливу відсутніст= 100; терапевтич= 085;ого ефекту.

Антигіста = 84;інні препарати

Асте&#= 1084;ізол, терфенадин

Підвищена концентрац= 110;я астеміз= 086;лу і терфенадин= 091; у плазмі крові. Як наслідок, пі&= #1076;вищений ризик розвитку серйозної аритмії у зв’язку із застосуван= 085;ям цих препаратів.

Антипсихо = 90;ичні засоби/ нейр&= #1086;лептики

Лура&#= 1079;идон

Підвищуn= 8;ться концентрац= 110;я луразид= 086;ну в плазмі крові, що може призвести до серйозни&#= 1093; та/або загрозливи= 093; для життя реакцій.

Квет&#= 1110;апін

Підвищеннn= 3; концентрац= 110;ї кветіапіну у плазмі крові, що може призвести до коми. Одночасне застосуван= 085;я з кветіапіно= 084; протипоказ= 072;не.

 

Кl= 3;озапін, блон= 072;нсерин,  пімоk= 9;ид

Підвищеl= 5;а концентрац= 110;я клозапіну, блонансе&#= 1088;ину і пімозиду у плазмі крові. Як наслідок, підвищення ризику серйозних відхилень з боку систем&#= 1080; кровотворе= 085;ня або інших серйозних небажаних явищ, спричинени= 093; цими речовинами.

Протип&= #1086;дагричні засоби

Колх&#= 1110;цин

Можливий розвиток серйозних та/або таких,= що загрожують життю, реакцій у пацієнтів з &= #1087;орушенням роботи нирок та/або печінки.

Седативні/= 089;нодійні засоби

Клоразеl= 7;ат, діаз= 077;пам, етазолам, флуразепам= ;, мідазолам перорально і тріазолам

Підвищена концентрац= 110;я клоразе= 087;ату, діазепа= 084;у, етазола= 084;у, флуразе= 087;аму, перорально= 075;о мідазоламу і тріазо&#= 1083;аму у плазмі крові. Як наслідок, ризик розвитку надмірного седативног= 086; ефекту і респіратор= 085;ої недостатно= 089;ті. Застережен= 085;я щодо парент&#= 1077;рального застосуван= 085;я мідазоламу див. у розділ= і «Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій».

&nb= sp;

Вза= ;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Пр= и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і атазанавірm= 1; і ритонавір = 91; метаболічнl= 0;й профіль вза = 08;модії останнього переважає, оскільки ритонавір є = 073;ільш потужним інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; CYP3A4, ніж атазанавір.

І= ;нші взаємодії

Взає = 84;одії між комбінацієn= 2; атазанавір/ = 88;итонавір і інгібітораl= 4;и протеази, іншими анти = 88;етровірусн&#= 1080;ми лікарськимl= 0; засобами та іншими лікарськимl= 0; засобами наведені у таблиці нижче. Відом= 086;сті, наведені у таблиці, базуються н = 72; даних клінічних досліджень  щодо дії атазанавірm= 1; у здорових добровольцo= 0;в, якщо не вказано інш = 77;. Важливо, що багато досл = 10;джень проводилосn= 3; із застосуванl= 5;ям непідсиленl= 6;го атазанавірm= 1;, що відрізняєтn= 0;ся від затвердженl= 6;го режиму застосуванl= 5;я.

         Таблиця 2

Взаємо= 076;ія атазанавірm= 1; та інших лікарських засобів

Лік&= #1072;рський засіб відповідно до терапевтич= 085;ої групи

Вза&= #1108;модія

Рек&= #1086;мендації щодо одночасног= 086; застосуван= 085;я

АНТИРЕТРО = 42;ІРУСНІ ПРЕПАРАТИ

Інгібіт= ;ори протеази: одн= 086;часне застосуван= 085;я комб&#= 1110;нації атазанавір/&#= 1088;итонавір т= ;а інших інгібіторі= 074; протеази не досліджува= 083;ось, але очікується посилення дії інгібіт&#= 1086;рів протеази. Тому така комбінація не рекомендує= 090;ься.

Рит&= #1086;навір 100 мг 1 раз на до&= #1073;у

(атазанk= 2;вір 300 мг 1 раз на добу).

Дослідж= ;ення проводилис= 100; за участю ВІЛ-інфіков&#= 1072;них пацієнтів.

М= ;еханізм взаємодії між атазанавір= 086;м і ритонавір&#= 1086;м – пригніченн= 103;  CYP3A4.

 

Р= ;итонавір 100 мг 1 раз на добу застосовує= 090;ься для посилення фармакокін= 077;тики атазанавір= 091;.

Індинавір

Дія індинавіру пов’язана з непрямою некон’югов= аною гіпербілір= 091;бінемією у зв’язку з пригніченн= 103;м УГТ (уридиндl= 0;-фосфатглюк&#= 1091;ронозилтра= нсферази).

О= ;дночасне застосуван= 085;я комб&#= 1110;нації атазана= 074;ір/ ритонавір та індинавіру не рекомендує= 090;ься.

Нуклеозl= 0;дні інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи (НІЗТ)

Ламівудин 150 мг 2 рази на добу + зидовудин 300 мг 2 рази на добу

(k= 2;тазанавір 400 мг 1 раз на добу)

З= ;начного впливу на концентрац= 110;ю ламівудину та зидовудину не виявлено. =

&= nbsp;

Ви= ;ходячи з цих даних, і оскільки ри&#= 1090;онавир, як очікується, не матиме суттєвого впливу на фармакокін= 077;тику НІЗТ, одночасне введення цих лікарських засобів та атазанавір= 091;, як очікується, не буде істотно змі&#= 1085;ювати вплив препаратів, які одночасно в&#= 1074;одяться.

&= nbsp;

Абакавір

Значног= ;о впливу комбінаm= 4;ії атазанавір/ ритонавір на експозицію абакавіру не очікується.

 =

Диданозин (таблетки з буферним покриттям) 200 мг/ ставудин = 40 мг<= /o:p>

(k= 2;тазанавір 400 мг)

Дl= 0;данозин у таблетках помітно знижує дію а&= #1090;азанавіру, оскільки таблетки диданозину містять антациди, що знижують кислотніст= 100; шлункового соку. Атазан&= #1072;вір не впливає на ефективніс= 090;ь диданозину.

Преп&#= 1072;рати диданозину слід приймати через 2 години після прийому комбінації атазанавір/&#= 1088;итонавір.

Диданозин (таблетки кишковороз= 095;инні) 400 мг

(k= 2;тазанавір 300 мг 1 раз на до&= #1073;у з ритонавіро= 084; 100 мг 1 раз на добу)

З= ;міни концентрац= 110;ї атазанавір= 091; не спостері&#= 1075;алось, але концентрац= 110;я диданозину зменшувала= 089;я при застосуван= 085;і з їжею.

Тенофовір = 91; дизопрокси= 083;у фумарат 300 мг 1 раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-far= east-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>

(k= 2;тазанавір 300 мг 1 раз на добу з ритонавіро= 084; 100 мг 1 раз на добу).

Д= ;ослідження проводилис= 100; за участю здорових добровольц= 110;в та ВІЛ-інфіков&#= 1072;них пацієнтів.

= Дані досліджень застосуван= 085;я комбінації атазанавір/&#= 1088;итонавір та т= ;енофовіру продемонст= 088;ували ефективніс= 090;ь у лікуванні ВІЛ-інфекці&#= 1111;. Механізм взаємодії атазанавір= 091; та тенофовіру невідомий.

С= ;лід проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів через можливість виникнення залежних ві&#= 1076; тенофовіру &#= 1087;обічних реакцій, у т. ч.  ниркових розладів.

Н= ;енуклеозид = 85;і інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи (ННІЗТ)

Ефавіреl= 5;ц 600 мг 1 раз на добу

(атазанk= 2;вір 400 мг 1 раз на добу з ритонавіро= 084; 100 мг 1 раз на добу)

Атазанавіl= 8; (ввечері): все вживається з іжею

Атазанавіl= 8; AUC ↔0 %(↓9 % ↑10 %)*

Атазанавіl= 8; Cmax ↑17 %(↑8 % ↑27 %)*

Атазанавіl= 8; Cmin ↓42 %(↓51 % ↓31 %)*

Така комбінація не рекомендує= 090;ься.

Ефавіре&= #1085;ц 600 мг 1 р= ;аз на д = 86;бу

(аm= 0;азанавір 400 мг 1 раз на добу з ритонавіро= 084; 200 мг 1 раз на добу)

 

Ат= ;азанавір (ввечері): все вживається з іжею

Ат= ;азанавір AUC ↔6 % (↓10 % ↑26 %)*/**

Ат= ;азанавір Cmax ↔9 % (↓5 % ↑26 %)*/**

Атазанавіl= 8; Cmin ↔12 % (↓16 % ↑49 %)*/**

*Пl= 8;и порівнянні з атазанавір= 086;м 300 мг/ритонав= іром 100 мг 1 раз на добу ввечері без ефавіренцу. Це зменшення атазанавір= 091; Cmin може негативно вплинути на ефективніс= 090;ь атазанавір= 091;. Механізм взаємодії ефавіренцу/ атазанавір= 091; є індукція CYP3A4.<= o:p>

**Н = 72; підставі історичног= 086; порівняння.

Невірапo= 0;н 200 мг 2 рази на добу (атазанавір 2= 00 мг 2 рази на добу з ритонавіро= 084; 100 мг 1 раз на добу)

Дослідж= ;ення проводилис= 100; з= ;а участю ВІЛ-інфіко = 74;аних пацієнтів.

Невірап&= #1110;н AUC ↑2= 6 % (↑17 % ↑36 %)

Невірап&= #1110;н Cmax ↑21 % (↑11 % ↑32 %)

Невірап&= #1110;н Cmin ↑35 % (↑25 % ↑47 %)

Атазанавіl= 8; AUC ↓19 % (↓35 % ↑2 %)*

Атазанавіl= 8; Cmax ↔2 % (↓15 % ↑24 %)*

Атазанавіl= 8; Cmin ↓59 % (↓73 % ↓40 %)*

*При порівнянні з атазанавір= 086;м 300 мг/ритонав= іром 100 мг без невірапіну. Це зменшенн&#= 1103; атазанавір= 091; Cmin, може негативно вплинути на ефективніс= 090;ь атазанавір= 091;. Механізмом взаємодії невірапіну/&#= 1072;тазанавіру є індукція CYP3A4.<= o:p>

Така комбінація не рекомендує= 090;ься.

Інгіб= ітори інтегрази

Ралтегр= ;авір 400 мг 2 рази на добу (атазанавір/&= #1088;итонавір)<= /span>

Ралт&#= 1077;гравір AUC ↑41 %

Ралт&#= 1077;гравір Cmax ↑24 %

Ралт&#= 1077;гравір C12hr ↑77 %

Механіз= ;м ‒ інгібу&#= 1074;ання UGT1A1.

Коригув= ;ання дози ралтеграві= 088;у не потрібно.<= o:p>

І = 85;гібітори протеази

Б= ;оцепревір 800 мг 3 рази на добу (атазан&= #1072;вір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу)

Боцепр&= #1077;вір AUC ↔5 = %

боцепр&= #1077;вір cmax ↔7 %

боцепр&= #1077;вір cmin ↔18 %

атазанавір= ; AUC ↓35 = %

атазанавір= ; cmax ↓25 %

атазанавір= ; cmin ↓49 %

ритонавір AUC ↓36 %

ритонавір Cmax ↓27 %

ритонавір Cmin ↓45 %

 

Одночасне застосуван= 085;я атазана= 074;іру/ ритонав= 110;ру з боцепр&#= 1077;віром призводило до зменшення впливу а&#= 1090;азанавіру, що може бути пов’язано зі зниженням ефективнос= 090;і та втратою контролю за ВІЛ-інфекці&#= 1108;ю.

Така комбінація може розглядати= 089;я за необхідн&#= 1086;сті для ВІЛ-інфіков&#= 1072;них пацієнтів з&#= 1110; зниженим вірусним навантажен= 085;ям та вірусним штамом, якщо немає підозри на стійкість до схеми лік&= #1091;вання ВІЛ-інфекці&#= 1111;.

Необхідни = 81; ретельний клінічний та лаборато&#= 1088;ний моніторинг для пацієнтів із пригніче&#= 1085;ням ВІЛ-інфекці&#= 1111;.

 

А = 53;ТИБІОТИКИ

Кларитр= ;оміцин 500 мг 2 рази на добу (атазанавір 4= 00 мг 1 раз на добу)

Зниженн= ;я дози кларитромі= 094;ину може призвести д&#= 1086; субтера= 087;евтичних концентрац= 110;й 14-ОН-кларитро= ;міцину. Механізм взаємодії пов’язаний з  індукцією CYP3A4.

Немає рекомендац= 110;й щодо зниження дози, слід з обережніст= 102; застосовув= 072;ти комбінацію атазанавір/

ритонавір з кларитром&#= 1110;цином

П = 56;ОТИГРИБКОВ&#= 1030; ЗАСОБИ

Кетокон= ;азол 200 мг 1 раз на добу (атазанавір 4= 00 мг 1 раз на добу)

Суттєво= ;го впливу на концентрац= 110;ю атазанавір= 091; не спостеріга= 083;ося.

З обережніст= 102; слід застосовув= 072;ти кетоконазо= 083; та ітраконазо= 083; разом з А&= #1090;азором - Р. Високі доk= 9;и кетоконазо= 083;у та ітраконазо= 083;у (вище 200 мг на добу) не рекомендую= 090;ься.

Ітракон= ;азол

 

Ітракон= ;азол, як і кетоконазо= 083;, є потужним і&= #1085;гібітором, а також субстратом CYP3A4. Вивчалось тільки сумісне застосуван= 085;я кетоконазо= 083;у та атазанавір= 091; без ритонав&#= 1110;ру; концентрац= 110;ї атазанавір= 091; при прийомі цієї комбін&#= 1072;ції підвищувал= 080;ся незначно. Кетоконазо= 083; та ітраконазо= 083; можуть збільшуват= 080; концентрац= 110;ї атазанавір= 091; та ритонаві&#= 1088;у в плазмі крові.=

Ворикон= ;азол 200 мг 2 рази на добу (атазанавір 3= 00 мг/ритонаві&= #1088; 100 мг 1 раз на добу).

Пацієнт= ;и, які мають щонайменше один функці&#= 1086;нальний алель CYPC19.

У більшості пацієнтів щонайменше з одним функціонал= 100;ним алелем CYP2C19 очі&= #1082;ується зменшення концентрац= 110;ї вориконазо= 083;у та атазанавір= 091;.

Одночас= ;не застосуван= 085;я вориконазо= 083;у та комбінац&#= 1110;ї атазанавір/&#= 1088;итонавір не рекомендов= 072;но, крім випадків, коли користь перевищує ризик.

Під час лікування вориконазо= 083;ом рекомендує= 090;ься визначити генотип CYP2C19 пацієнта. Якщо така комбінація необхідна, для пацієнтів щонайменше з одним функціонал= 100;ним алелем  CYP2C19 рекомендує= 090;ься клінічний контроль  ефективно= 089;ті обох препаратів: атазанавір= 091; (вірусологі&#= 1095;на відповідь) та ворикона&#= 1079;олу (клінічні ознаки).

Для пацієнтів без

функціо= ;нального алеля  CYP2C19 рекоменд&#= 1091;ється клінічний і лабораторн= 080;й контроль ефективнос= 090;і вориконазо= 083;у для виявлення небажаних реакцій.

Якщо генотипува= 085;ня неможливе, необхідний повний контроль бе&#= 1079;пеки та ефективнос= 090;і.

Ворикон= ;азол 50 мг 2 рази на добу (атазан&= #1072;вір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу).

Пацієнт= ;и без функціонал= 100;ного алеля CYPC19.

У невеликої кількості пацієнтів без функціо&#= 1085;ального алеля CYP2C19 очікується значне збіл&#= 1100;шення концентрац= 110;ї вориконазо= 083;у.

Флукона= ;зол 200 мг 1 раз на добу

(атазанk= 2;вір 300 мг і ритонавір 100 = мг 1 раз на добу)=

Концент= ;рації атазанавір= 091; та флуконазол= 091; не змінювал&#= 1080;ся при одночасном= 091; застосуван= 085;і комбінації атазанавір/&#= 1088;итонавір.

Коригув= ;ання доз не потрібне.

ПРОТИ= ТУБЕРКУЛЬОh= 7;НІ ЗАСОБИ

Рифа&#= 1073;утин 150 мг 2 рази на тиждень (атазанавір 3= 00 мг і ритонавір 100 мг 1 раз на добу)

Фармакокі = 85;етика атазанавір= 091; не змінювал&#= 1072;ся при застосуван= 085;і разом з р&= #1080;фабутином.

Доза рифабутину повинна становити 150 мг 3 рази на тиждень у призначені дні (наприклад, понеділок, с&= #1077;реда, п’ятниця).

Необхідни = 81; ретельний контроль стану паціє&#= 1085;та  чере = 79; ризик виникнення небажаних реакцій, включно з нейтропені= 108;ю та увеїтом; може бути по&= #1090;рібне коригуванн= 103; дози рифабутину. Подальше зн&#= 1080;ження до 150 мг 2 рази на тиждень у призначені &#= 1076;ні рекомендує= 090;ься для пацієнтів, для яких доза рифабутину 15= 0 мг 3 рази на тиждень не п&= #1088;ийнятна. Доза 150 мг 2 рази на тижд&= #1077;нь не може забезпечит= 080; оптимально= 111; експозиції рифабутину; існує ризик розвитку резистентн= 086;сті та неефективн= 086;сті лікування.

Немає необхіднос= 090;і у коригуванн= 110; дози атазан&#= 1072;віру/ритона= ;віру.

Рифампіци = 85;

Рифампіци = 85; є сильним індуктором CYP3А4 і спричин= 103;є зменшення площі під кривою «концентра= 094;ія-час» (AUC) атазанавір= 091; на 72 %, що може призвести до вірусоло&#= 1075;ічної неефективн= 086;сті та розвитку резистентн= 086;сті. При спробах знизити впл&#= 1080;в, збільшуючи дозу атазанавір= 091; або інших інгібіторі= 074; протеази з ритонавіро= 084;, відзначала= 089;я висока частота появи небажаних реакцій з боку печінки.

Комбінаці = 03; атазанавір= 091; з рифампіцин= 086;м з супутньою низькою дозою ритонавіру протипоказ= 072;на.

НЕЙРО= ЛЕПТИКИ

Кветіапін

Через пригніченн= 103; препаратом CYP3А4 концентр = 72;ція кветіапіну збільшуєть= 089;я.

Одночасне застосуван= 085;я атазанавір= 091;/ритонавіру та кветіапіну протипоказ= 072;но через підви&#= 1097;ення залежної ві&#= 1076; кветіапіну &#= 1090;оксичності. Збільшення концентрац= 110;ї кветіапіну у плазмі крові може призвести до коми.

БЛОКА= ТОРИ Н2-ГІСТАМІ = 53;ОВИХ РЕЦЕПТОРІВ

Без тенофовіру

ВІЛ-інфіко= 074;аним пацієнтам рекомендує= 090;ься атазана= 074;ір/ритонаві&#= 1088; у дозі 300 мг/ 100 мг 1 раз на добу.

Для пацієнтів, які не отримують тенофовір: п&= #1088;и одночасном= 091; застосуван= 085;і атазанавір= 091;/ритонавіру

(300 мг/100 мг) і блокаторів Н2-гістамі = 85;ових рецепторів доза фамоти&#= 1076;ину не повинна перевищува= 090;и 20 мг 2 рази на добу. Якщо потрібні вищі дози блокаторів Н2-гістамі = 85;ових рецепторів (наприклад, фамотиди&#= 1085; 40 мг 2 рази на добу або еквівалент), можна підви&#= 1097;ити дози атазанавір= 091;/ритонавіру від 300 мг/100 мг до 400 мг/100 мг.

Фамотидин 20 мг 2 рази на добу

Атазанаk= 4;ір AUC ↓21 % (↓34 % ↓4 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmax ↓21 % (↓36 % ↓4 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmin ↓19 % (↓37 % ↑5 %)*

Фамотидин 40 мг 2 рази на добу

Атазанаk= 4;ір AUC ↓24 % (↓36 % ↓11 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmax ↓23 % (↓36 % ↓8 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmin ↓25 % (↓47 % ↑7 %)*

У ході досліджень здоровим добровольц= 103;м застосовув= 072;ли підвищені дози атазанавір= 091;/ритонавіру 400 мг/100 мг 1 раз н = 72; добу

Фамотидин 40 мг 2 рази на добу

Атазанаk= 4;ір AUC ↑18 % (↑6,5 % ↑30 %)*<= /p>

Атазанаk= 4;ір Cmax ↑18 % (↑6,7 % ↑31 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmin ↑24 % (↑10 % ↑39 %)*

З тенофовіро= 084; 300 мг 1 раз на добу

ВІЛ-інфіко= 074;ані пацієнти, які приймають атазанавір/&#= 1088;итонавір у рекомендов= 072;ній дозі 300 мг/100 мг 1 раз на добу

Для пацієнтів, які отримують тенофовір: при одночасном= 091; застосуван= 085;і препарату з тенофовіро= 084; та блокаторам= 080; Н2-гістамі = 85;ових рецепторів рекомендує= 090;ься збільшення дози атазанавір= 091;/ритонавіру 400 мг/100 мг. Дозу, еквівалент= 091; фамотидину

40 мг 2 рази на добу, не слід перевищува= 090;и.

 

Фамотидин 20 мг 2 рази на добу

Атазанаk= 4;ір AUC &= #8595;21 % (↓34 % ↓4 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmax ↓21 % (↓36 % ↓4 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmin ↓19 % (↓37 % ↑5 %)*

Фамотидин 40 мг 2 рази на добу

Атазанаk= 4;ір AUC ↓24 % (↓36 % ↓11 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmax ↓23 % (↓36 % ↓8 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmin ↓25 % (↓47 % ↑7 %)*

ВІЛ-інфіко= 074;ані пацієнти, які приймають атазанавір/&#= 1088;итонавір у підвищені&#= 1081; дозі 400 мг/100 мг 1 раз на добу

Фамотидин 20 мг 2 рази на добу

Атазанаk= 4;ір AUC ↑18 % (↑6,5 % ↑30 %)*<= /p>

Атазанаk= 4;ір Cmax ↑18 % (↑6,7 % ↑31 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmin ↑24 % (↑10 % ↑39 %)*

Фамотидин 40 мг 2 рази на добу

Атазанаk= 4;ір AUC ↔2,3 % (↓13 % ↑10 %)*<= /p>

Атазанаk= 4;ір Cmax ↔5 % (↓17 % ↑8,4 %)*

Атазанаk= 4;ір Cmin ↔1,3 % (↓10 % ↑15 %)*

* Порівняно з <= span class=3DSpellE>атазанав&#= 1110;ром по 300 мг 1 раз на добу з ри&= #1090;онавіром по 100 мг 1 раз на добу і те&= #1085;офовіру дизопро= 082;силу фумарат= 086;м 300 мг все як одноразову дозу з їжею. Порівняно з 3= 00 мг атаза&#= 1085;авіру та 100 мг ри = 90;онавіру без тено&#= 1092;овіру дизопро= 082;силу фумарат= 091; очікується, що концентрац= 110;ї атазана= 074;іру додатково знизяться приблизно на 20 %. Механіз= 084; взаємодії полягає у зменшенні розчинност= 110; атазана= 074;іру внаслідок підвищення рН у травному тракті при застосуван= 085;і блокаторів Н2-гістаміно&= #1074;их рецепторів.

ІНГІБ= ІТОРИ ПРОТОННОЇ ПОМПИ

Омепразол 40 мг 1 раз на добу

(атазанаві= 088; 400 мг 1 раз на добу з ритонавіро= 084; 100 мг 1 раз на добу)

 

 

Омепразол 20 мг 1 раз на до&#= 1073;у

(атазанаві= 088; 400 мг 1 раз на добу з ритонавіро= 084; 100 мг 1 раз на добу)

Застосува = 85;ня атазанавір= 091; 300 мг 1 раз на добу з ритонавіро= 084; 100 мг 1 раз на добу.

Не спостеріга= 083;ося значного зниження AUC, максимальн= 086;ї та мінімально= 111; концентрац= 110;ї при збільшенні дози атазанавір/&#= 1088;итонавіру (400 мг/100 мг 1 раз н= 072; добу), що застосовув= 072;лися без омепразолу, протягом 12 годин. Аналогічні результати очікуються при застосуван= 085;і інших інгібіторі= 074; протонної помпи. Зменшення експозиції атазанавір= 091; може негативно впливати на ефективніс= 090;ь препарату. Механізм взаємодії п&#= 1086;лягає у зменшенні розчинност= 110; атазанавір= 091; внаслідок підвищення рН у травному тракті при застосуван= 085;і інгібіторі= 074; протонної помпи.

Одночасне застосуван= 085;я атазанавір= 091; з ритонавір&#= 1086;м та інгібітора= 084;и протонної помпи не рек&= #1086;мендується= ;.

Якщо така комбінація вважається необхідною, рекомендує= 090;ься контроль стану паціє&#= 1085;та при збільшенні дози атазанавір= 091; до 400 мг разом = 079; ритонавіро= 084; 100 мг; дози інгібіторі= 074; протонної помпи, зокрема омепразолу, не повинні перевищува= 090;и

20 мг.

АНТАЦ= ИДИ

Антациди та інші буферні засоби

Зниження концентрац= 110;ї атазанавір= 091; у плазмі крові може бути наслідком підвищеної рН шлунка, якщо антациди або інші буферні зас&#= 1086;би застосовую= 090;ься одночасно з препаратом.

Препарат слід застосовув= 072;ти за 2 години до= ; або через 1 годину після прийому антацидів.

Антаг= оністи α1-адренорk= 7;цепторів

Альфузоk= 9;ин =

Збільшенн = 03; концентрац= 110;ї альфузозин= 091; у плазмі крові може призвести до артеріальн= 086;ї гіпотензії. Механізм взаємодії пов’язаний з  індукцією CYP3A4.

Одночасне застосуван= 085;я альфузозин= 091; і атазанавір= 091;/ритонавіру протипоказ= 072;но.

АНТИК= ОАГУЛЯНТИ

Варфарин

Можливе зменшення або (рідко) збільшення міжнародно= 075;о нормалізов= 072;ного відношення (МНВ).

Рекоменду = 08;ться контроль міжнародно= 075;о нормалізов= 072;ного відношення (МНВ), особливо на початку терапії.

ПРОТИ= ЕПІЛЕПТИЧНg= 0; ЗАСОБИ

Карбамазе = 87;ін

Препарат може збільшуват= 080; плазмові рівні карбамазеп= 110;ну через пригніченн= 103; CYP3А4.

Не виключено зниження експозиції препарату.

Карбамазе = 87;ін слід з обережніст= 102; призначати разом з препаратом. У разі необхіднос= 090;і слід контролюва= 090;и концентрац= 110;ю карбамазеп= 110;ну у сироватці крові і відповідно &#= 1082;оригувати дозу. Необхідний ретельний моніторинг терапевтич= 085;ої відповіді.

Фенітоїн, фенобарбіт= 072;л

Ритонавір може зменшувати плазмові рівні фенітоїну та/або фенобарбіт= 072;лу через індук&#= 1094;ію CYP2C9 і СYP2С19. Не виключено зниження експозиції препарату.

Фенітоїн/ф= 077;нобарбітал слід з обережніст= 102; призначати разом з препаратом.

Може бути потрібне коригуванн= 103; дози феніто&#= 1111;ну або фенобарбіт= 072;лу. Необхідний ретельний моніторинг терапевтич= 085;ої відповіді.

Ламотриk= 6;жин =

Одночасне застосуван= 085;я препарату і ламотриджи= 085;у може зменшити концентрац= 110;ю ламотриджи= 085;у у плазмі крові через індукцію УГ&#= 1058;1А4.

Слід з обережніст= 102; призначати одночасно ламотрид&#= 1078;ин і атазанавір/&#= 1088;итонавір.

У разі необхіднос= 090;і слід контро&#= 1083;ювати концентрац= 110;ю ламотриджи= 085;у у плазмі крові і відповідно коригувати дозу.

ПРОТИ= ПУХЛИННІ ЗАСОБИ ТА ІМУНОДЕПРЕ= 057;АНТИ

Проти= пухлинні засоби

Іринотека = 85;

Атазанаві = 88; інгібує УГТ і може впливати на &= #1084;етаболізм іринотекан= 091;, що може призвести до збільшення токсичност= 110; іринотекан= 091;.

Пацієнтам потрібен ретельний нагляд чере&#= 1079; можливе виникнення небажаних реакцій, пов&= #8217;язаних із іринотекан= 086;м.

Імуно= депресанти=

Циклоспор = 80;н

Такроліму = 89;

Сиролімус

Концентра = 94;ія цих лікарських засобів мож&#= 1077; збільшуват= 080;ся при одночасном= 091; застосуван= 085;і з препаратом за рахунок інгібуванн= 103; CYP3А4.

Моніторин = 75; концентрац= 110;ї цих лікарських &#= 1079;асобів рекомендує= 090;ься до стабілізац= 110;ї плазмових рівнів.

СЕРЦЕ= ВО-СУДИННІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

Антиа= ритмічні засоби

Аміодарон, лідокаїн для системного застосуван= 085;я, хінідин

Може збільшуват= 080;ся концентрац= 110;я цих лікарсь&#= 1082;их засобів при одночасном= 091; застосуван= 085;і з препаратом. Механізм взаємодії аміодарону або лідокаїну для системного застосуван= 085;я та атаза&#= 1085;авіру – пригніченн= 103; CYP3A. Хінідин має вузький терапевтич= 085;ий діапазон і протипоказ= 072;ний через можливе пригніченн= 103; CYP3А препаратm= 1;.

Необхідна обережніст= 100; та терапевтич= 085;ий моніторинг концентрац= 110;й цих препаратів. &= #1057;упутнє призначенн= 103; хінідину протипоказ= 072;но.

Блока= тори кальцієвих каналів

Бепридил

Атазанаві = 88;/ритонавір не слід заст&= #1086;совувати у комбінації з лікарським= 080; засобами, що не є субстратам= 080; CYP3А4 та які мають вузьк&#= 1080;й терапевтич= 085;ий індекс.

Комбінаці = 03; препарату та  бепридил&#= 1091; протипоказ= 072;на.

Дилтіазем 180 мг 1 раз на добу (атазанавір 4= 00 мг 1 раз на добу)

Суттєвого впливу на ко&= #1085;центрацію у плазмі крові атазанавір= 091; не спостері&#= 1075;алося.

Сумісне застосуван= 085;я атазанавір= 091; з дилтіазем&#= 1086;м не вивчалося. Механізм взаємодії дилтіазе&#= 1084;/атазанав&#= 1110;р – пригніченн= 103; CYP3А4.

Рекоменду = 08;ться на початку лікування знижувати дозу дил&#= 1090;іазему на 50 % з подаль= 096;им титрування= 084; за необхіднос= 090;і та контроле&#= 1084; роботи серця за допомогою ЕКГ.

Верапаміл

Концентра = 94;ія верапамілу у сироватці крові може бути підвищеною за рахунок інгібуванн= 103; CYP3А4.

Слід з обережніст= 102; застосовув= 072;ти комбінацію верапаміл та атазанавір/&#= 1088;итонавір.

КОРТИ= КОСТЕРОЇДИ=

Флутиказо = 85;у пропіонат інтраназал= 100;но 50 мкг 4 рази на добу протягом 7 днів (ритонавір, капсули по 100 мг, 2 рази на добу)

Рівні флутиказон= 091; пропіонату у плазмі кро&= #1074;і значно збільшувал= 080;ся, тоді як рівень кортизолу зменшувавс= 103; приблизно на 86 %. Найчастіше слід очікувати побічних реакцій при застосуван= 085;і флутиказон= 091; пропіонату інгаляційн= 086;. При сумісному застосуван= 085;і ритонавіру та інгаляційн= 080;х (або інтраназал= 100;них) препаратів флутиказон= 091; пропіонату відмічався розвиток системних побічних реакцій системних кортикосте= 088;оїдів (синдром Кушинга, пригніченн= 103; кори надниркови= 093; залоз); подібні ефекти можливі при супутньому застосуван= 085;і з іншими системними кортикосте= 088;оїдами, що метаболізу= 102;ться ізофермент= 086;м CYP3А4, наприкла= 076; з будесонідо= 084;. Системний в&#= 1087;лив флутиказон= 091; пропіонату на рівні рит&= #1086;навіру у плазмі крові невідомий. Механізм взаємодії пов’язаний з  індукцією CYP3A4.

Сумісне застосуван= 085;я флутиказон= 091; пропіонату та атазанавір= 091;/ритонавіру не рекоменд&#= 1091;ється, крім випадків, коли потенційна &#= 1082;ористь терапії перевищує ризик системних побічних реакцій на застосуван= 085;я системних кортикосте= 088;оїдів. Слід розгля&#= 1085;ути необхідніс= 090;ь зниження дози глюкокорти= 082;остероїдів з огляду на місцеві та системні побічні ефекти або застосовув= 072;ти глюкокорти= 082;остероїди, які не є субс= тратами CYP3А4 (наприкла= 076; бекламе= 090;азон). Крім того, у разі припинення терапії глюкокорти= 082;остероїдам&= #1080; дозу слід зменшувати поступово протягом тривалого часу.

ЗАСОБ= И, ЩО ЗАСТОСОВУЮ= 058;ЬСЯ ПРИ ПОРУШЕННІ Е&#= 1056;ЕКТИЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ

Інгіб= ітори ФЕД-5

Силденафі = 83;, тадалафіл, варденафіл

Силденафі = 83;, тадалафіл та варденафіл метаболізу= 102;ться шляхом CYP3А4. При сумісному застосуван= 085;і препарату з інгібітора= 084;и ФЕД-5 можливе значне збільшення концентрац= 110;ї інгібіторі= 074; ФЕД-5 і посилення побічних реакцій, таких як артеріальн= 072; гіпотензія, порушення зору, прі&= #1072;пізм. Механізм взаємодії пов’язаний з  індукцією CYP3A4.

Пацієнтів слід попередити про виникнення побічних явищ при застосуван= 085;і інгібіторі= 074; ФЕД-5 для лікування еректильно= 111; дисфункції разом з препаратом Атазор - Р= ;. Відомо про виникнення легеневої артеріальн= 086;ї гіпертензі= 111; при застосуван= 085;і силденафіл= 091; та Атазо&#= 1088;у - Р.

ЛІКАР= СЬКІ ТРАВИ

Препарати звіробою (Hypericum perforatum)=

Одночасне застосуван= 085;я препаратів звіробою та <= span class=3DSpellE>Атазору - Р може призвести до значного зниження рівня атазанавір= 091; у плазмі крові. Цей ефект обумовлени= 081; індукцією CYP3h= 0;4. Існує ризик втрати терапевтич= 085;ого ефекту та розвитку резистентн= 086;сті.

Комбінаці = 03; препаратів звіробою та <= span class=3DSpellE>Атазору - Р протипоказ= 072;на.

ГОРМО= НАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТ= 048;ВИ

Етинілест = 88;адіол 25 мкг + норгестима= 090; (атазанавір 3= 00 мг 1 раз на добу та ритонавір 100 l= 4;г 1 раз на добу)=

Збільшенн = 03; впливу п&#= 1088;огестину може призвести до виникнення таких небаж&#= 1072;них реакцій, як резистентн= 110;сть до інсуліну, акне, дис&= #1083;іпідемія, плями на тілі.

Рекоменду = 08;ться використов= 091;вати контрацепт= 080;ви з вмістом етинілестр= 072;діолу не менше 30 мк= г. Пацієнт повинен суворо дотримуват= 080;ся призначени= 093; доз контрацепт= 080;ву. Сумісне зас&#= 1090;осування Атазору - Р з іншими гормональн= 080;ми контрацепт= 080;вами або пероральни= 084; контрацепт= 080;вами, що містять норгестима= 090; або прогест&#= 1077;рон, не вивчено, тому така комбінація не рекоменд&#= 1091;ється. Рекомендує= 090;ься альтернати= 074;ний надійний метод контрацепц= 110;ї.

Етинілест = 88;адіол 35 мкг + нор = 77;тиндрон (атазанавір 4= 00 мг 1 раз на добу)

ГІПОЛ= ІПІДЕМІЧНІ ЗАСОБИ

Інгіб= ітори ГМГ-КоА-реду&= #1082;тази

Симвастат = 80;н

Ловастати = 85;

Симвастат = 80;н і ловастатин значною мірою метаболізу= 102;ться за участю CYP3А4, і їхня концентрац= 110;я в крові може підвищуват= 080;ся при одночасном= 091; застосуван= 085;і з атазанаві&#= 1088;ом/ритонаві= ;ром.

Сумісне застосуван= 085;я симвастати= 085;у і ловаст&#= 1072;тину з атазанавір= 086;м/ритонавір= ом протипоказ= 072;но через підвищений ризик міопатії, включно з рабдоміолі= 079;ом.

Аторваста = 90;ин

Ризик міопатії, включаючи рабдоміолі= 079;, підвищуєть= 089;я при застосуван= 085;і аторвастат= 080;ну, що також метаболізу= 108;ться CYP3А4.

Одночасне застосуван= 085;я Атазору - Р з аторваст&= #1072;тином не рекомендує= 090;ься. Якщо застос&#= 1091;вання аторвастат= 080;ну є необхідним, слід призна&#= 1095;ати найменшу дозу аторвастат= 080;ну і спостеріг&#= 1072;ти за станом па&= #1094;ієнта.

Правастат = 80;н

Флувастат = 80;н

Не вивчалася. Є дані, що при сумісному застосуван= 085;і з інгібітора= 084;и  протеази можливе збільшення експозиції праваста&#= 1090;ину та флува&#= 1089;татину. Правастати= 085; не метаболізу= 108;ться CYP3А4, а флуваст&#= 1072;тин частково метаболізу= 108;ться CYP2С9.

Слід застосовув= 072;ти з обережніст= 102;.

ІНГАЛ= ЯЦІЙНІ ß-АГОНІСТИ (ПРОТИАСТМА&#= 1058;ИЧНІ ЗАСОБИ)

Салметеl= 8;ол =

Одночасне застосуван= 085;я салмете= 088;олу з атазанавір= 086;м/ритонавір= ом може призвести до збільшення концентрац= 110;ї салмете= 088;олу у плазмі крові і збільшення побічних реакцій, асоційован= 080;х з салмет&#= 1077;ролом. Механізм взаємодії пов’язаний з  індукцією CYP3A4.

Така комбінація не рекоменд&#= 1091;ється.

ОПІОЇ= ДИ

 

 

Бупреноl= 8;фін, стабільна доза 1 раз на добу (атазанавір 3= 00 мг 1 раз на добу з ритонавіро= 084; 100 мг 1 раз на добу)

Механізм взаємодії – гальмуванн= 103; CYP3А4 і УГТ. Конц&= #1077;нтрація атазана= 074;іру суттєво не змінювалас= 103;.

При одночасном= 091; застосуван= 085;і атазанавір= 091; і бупренорфі= 085;у необхідний ретельний моніторинг стану пацієнта (оцінка седативної дії і когнітивни= 093; функцій). Мож= е  бути потрібне зниження дози буп&#= 1088;енорфіну.

Метадон, стабільна підтримуюч= 072; доза (атазан&= #1072;вір 400 мг 1 раз на добу)

Суттєвого впливу на концентрац= 110;ю метадону не спостеріга= 083;ося. Призначенн= 103; низької дози ритонавіру (1= 00 мг 2 рази на добу) суттєво не впливало на концентрац= 110;ю метадону. На підставі цих даних пр&= #1080; одночасном= 091; застосуван= 085;і метадону з атазанав&#= 1110;ром взаємодія не очікувалас= 103;.

При сумісному призначенн= 110; Атазору - Р і метадону регулюванн= 103; дози не потрібно.

ЛЕГЕН= ЕВА АРТЕРІАЛЬН= 040; ГІПЕРТЕНЗІ= 071;<= /o:p>

Силденафі = 83;

Одночасне застосуван= 085;я атазанавір= 091;/

ритонавір = 91; може призвести до збільшення &#= 1082;онцентраці= ї інгібіторі= 074; ФЕД-5 та&n= bsp; посилення побічних ефектів, пов’язаних з інгібітора= 084;и ФЕД-5. Механіз= ;м взаємодії пов’язаний з  індукцією CYP3A4.

Дані щодо безпеки та ефективнос= 090;і застосуван= 085;я комбінації атазанавір/ ритонавір і силденафіл для лікування легеневої артеріальн= 086;ї гіпертензі= 111; не встановлен= 110;. Силденафіл протипоказ= 072;ний при лікуванні легеневої а&#= 1088;теріальної гіпертензі= 111;.

СЕДАТ= ИВНІ ЗАСОБИ

Бензо= діазепіни

Мідазолам

Тріазолk= 2;м =

Мідазолk= 2;м o= 0; тріазола&#= 1084; метаболізу= 102;ться CYP3А4. Сумісне застосуван= 085;я Атазору - Р може спричинити значне підвищення концентрац= 110;ї бензодіазе= 087;інів у плазмі крові. Жодного дослідженн= 103; взаємодії атазанавір= 091;/ритонавіру з бензод&#= 1110;азепінами проведено не було. При застосуван= 085;і з іншими інгібітора= 084;и CYP3А4 плазмові концентрац= 110;ї мідазоламу були значно вищими порівняно з пероральни= 084; мідазоламо= 084;. Дані щодо застосуван= 085;я парентерал= 100;ного мідазоламу з іншими інгібітора= 084;и протеази св&#= 1110;дчать про можливе 3= –4-разове збільшення рівнів мідазоламу у плазмі крові.

Атазанаві = 88;/ритонавір не слід застосовув= 072;ти разом з м&= #1110;дазоламом і тріазо&#= 1083;амом перорально. Слід дотримуват= 080;ся обережност= 110; при застосуван= 085;і Атазору - Р і парентерал= 100;ного мідазоламу. Сумісне зас&#= 1090;осування Атазору - Р з парентерал= 100;ним мідазоламо= 084; слід провод&#= 1080;ти у відділенні інтенсивно= 111; терапії або аналогічни= 093; закладах, де є можливість надання термінової допомоги у разі виникнення пригніченн= 103; дихання або тривалої седації. Слід враховуват= 080; дози мідазо&#= 1083;аму, особливо якщо вводиться не одна доза.=

 =

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>Рито = 85;авір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб.

Ритонавір має високий ступінь подібності = 79; деякими ізоформами цитохрому P450 (CYP) і може пригнічуваm= 0;и окислення з інтенсивніl= 9;тю такого поря = 76;ку: CYP3A4 > CYP2D6. Застосуванl= 5;я ритонавіру = 74; комбінації = 79; препаратамl= 0;, які метаболізуn= 2;ться головним чином ізоферментl= 6;м CYP3A, може сприч = 80;нити підвищення плазмової к = 86;нцентрації цих лікарських засобів, а ві&#= 1076;повідно, посилення і подовження їхнього тер = 72;певтичного ефекту і побічних реакцій. Для окремих лікарських засобів (наприклад альпразолаl= 4;у) ефект пригніченнn= 3; ритонавіру відносно CYP3A4 може з часом послаблюваm= 0;ися. Ритонавір також має високий ступінь подібності = 79; P‑глікопрот = 77;їном, а отже, здатен пригнічуваm= 0;и цей переносник. Пригніченнn= 3; ритонавіроl= 4; (з або без інших інгібіторіk= 4; протеази) ак= 090;ивності Р-gp може з часом послаблюваm= 0;ися (наприклад, відносно дигоксину і фексоф = 77;надину; див. «= 042;заємодія ритонавo= 0;ру з неанти = 88;етровірусн&#= 1080;ми лікарськимl= 0; засобами, як= 110; одночасно застосовуюm= 0;ься»). Ритонавір може індукувати глюкуронізk= 2;цію та окисленн = 03; ізоферментk= 2;ми CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 і CYP2C19, а отже, стимулюватl= 0; біотрансфоl= 8;мації деяких лікарських засобів, які проходять відповідні шляхи метаболізмm= 1;. Це може спричинити зниження системної експозиції = 90;аких препаратів = 10; зменшення або скорочення терапевтичl= 5;ого ефекту. 

Важлива інформація щодо взаємодій лікарських засобів з ритонавіроl= 4; як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м міститься в інструкції для медичного застосуванl= 5;я, призначеноk= 5;о для супутнього застосуванl= 5;я інгібітора протеази.=

Ліка = 88;ські засоби, які впливають н = 72; концентрацo= 0;ю ритонавіру.

Концентрац&= #1110;ю ритонавіру = 74; сироватці крові може знижувати одночасний прийом рослинних препаратів, які містять звіробій продірявлеl= 5;ий (Hypericum perforatum).  Це зумовлено індукцією ферментів, які беруть участь у метаболізмo= 0; препарату. Рослинні препарати, які містять звіробій, не можна застосовувk= 2;ти паралельно = 79; ритонавіроl= 4;. Якщо пацієн = 90; уже отримує звіробій, прийом слід припинити і, якщо можлив = 86;, визначити рівень вірусного інфікуваннn= 3;. Після припинення прийому звіробою ко = 85;центрація ритонавіру може збільшуватl= 0;ся, у зв’язку з чим дози потребують корегуваннn= 3;. Індукуючий ефект звіробою триває щонайменше = 97;е 2 тижні після припинення лікування фітопрепарk= 2;том.

На рівень концентрацo= 0;ї ритонавіру = 74; сироватці крові можут = 00; також впливати такі лікарс = 00;кі засоби, як делавірдин= , ефавіренц, фенітоїн і рифампіцин.

Лікарсь&= #1082;і засо = 73;и, на які впливає застосуванl= 5;я ритонавіру.

Взаємодія ритонавіру = 79; інгібітораl= 4;и протеази,  антиретроk= 4;ірусними препаратамl= 0; та іншими неантиретрl= 6;вірусними препаратамl= 0; зазначена нижче.

Взає&#= 1084;одія ритонавo= 0;ру з інгібітораl= 4;и протеази.=

Ампренав= ір. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї ампренавірm= 1; (AUC ↑ 64 %, Cmin ↑ у 5 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ферменту CYP3A4. К= 083;інічні дослідженнn= 3; підтвердилl= 0; безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я 600 мг ампренавірm= 1; два рази на добу одночасно з = 10; 100 мг ритонавіру два рази на добу.

Атазанав= ір. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї атазанавірm= 1; (AUC ↑ 86 %, Cmin ↑ в 11 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Клінічні дослідженнn= 3; підтвердилl= 0; безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я 300 мг/добу атазанавірm= 1; разом зі 100 мг/добу ритонавіру під час лікування пацієнтів, які вже отримували лікування.

Дарунаві= р. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї дарунавіру (AUC= ↑ &#= 1091; 14 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Разову доз= 091; 600 мг дарунаві= ру слід застосовувk= 2;ти одночасно з = 10;  100 мг ри&#= 1090;онавіру два рази на добу для забезпеченl= 5;я його терапевтичl= 5;ої дії. Взаємодію ритонавіру = 91; дозі вище 100 мг два рази на добу з  одноч= асно застосовувk= 2;ним дарунавo= 0;ром  не вивчали. 

Фосампре= навір. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї  ампренавіl= 8;у (із фосампренаk= 4;іру) (AUC ↑ у 2,4 раза, Cmin ↑ &#= 1074; 11 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4.  Фосампренk= 2;вір слід застос = 86;вувати з ритонавіроl= 4; для забезпеченl= 5;я терапевтичl= 5;ої дії.  Клінічні дослідженнn= 3; підтвердилl= 0; безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я 700 мг фосампре= навіру два рази на добу разом з= 110; 100 мг ритонавіру два рази на добу. Взаємодію р = 80;тонавіру у дозі вище 100 мг два рази на добу з  одночасно застосовувk= 2;ним фосампрk= 7;навіром не вивчали. 

Індинаві= р. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї індинавіру (AUC індинавіру ↑ 17= 8 %, AUC ритонавіру = ↑ 72= %) в результат = 10; інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Відповідн = 10; дози щодо ефективносm= 0;і та безпеки такої комбінації не встановленo= 0;. Мінімальна = 82;ористь опосередкоk= 4;аного ритонавіроl= 4; фармакокін&#= 1077;тичного підсилення досягаєтьсn= 3; після введе = 85;ня дози більше 100 мг два рази на добу. У разі  сумісного введення ритонавіру (100 мг двічі на добу) та індинавіру (800 мг двічі на д&#= 1086;бу) слід бути обережним, оскільки існує ризик загостреннn= 3; сечокам’янl= 6;ї хвороби.

Нелфінав= ір. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї нелфінавірm= 1; (AUC ↑ 20–39 %) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Відповідн = 10; дози щодо ефективносm= 0;і та безпеки такої комбінації не встановленo= 0;. Мінімальна = 82;ористь опосередкоk= 4;аного ритонавіроl= 4; фармакокін&#= 1077;тичного підсилення досягаєтьсn= 3; після введення дози більше ніж 100 мг два рази на добу.

Саквінав= ір. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї саквінавірm= 1; (AUC ↑ у 15 разів, Cmi= n ↑у 5 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Саквінаві = 88; слід прийма = 90;и лише в комбінації = 79; ритонавіроl= 4;. 100 мг ритонавіру два рази на добу та 1000 мг саквінавірm= 1; два рази на добу забезпечуюm= 0;ь системну ді = 02; саквінавірm= 1; протягом більше 24 годин, якої можна досягти, застосовуюm= 5;и 1200 мг лише самого саквінавірm= 1; три рази на добу.

У ході клінічного дослідженнn= 3; взаємодії рифампіцинm= 1; (600 мг один раз на добу) та саквінавірm= 1; (1000 мг два рази на добу) із ритонавіроl= 4; (100 мг два рази на добу) спостерігаl= 3;ася гостра г = 77;патоцелюля&#= 1088;на токсичністn= 0; із підвищенняl= 4; трансамінаk= 9; у > 20 разів від верхньої межі норми через 1–5 днів після супутнього введення препаратів. Оскільки існує ризик виникнення тяжкої гепатотоксl= 0;чності, саквінавір/ = 88;итонавір не слід застосовувk= 2;ти одночасно з рифампіцинl= 6;м. 

Симепрев= ір. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я 200 мг симепрев= іру один раз на добу зі 100 мг рl= 0;тонавіру може призвести д = 86; збільшення концентрацo= 0;ї симепревірm= 1; у плазмі крові. Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я симепревірm= 1; та ритонавіру. 

Типранав= ір. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї типранавірm= 1; (AUC типранавір= у ↑ в 11 разів, Cmi= n ↑ у 29 разів, AUC ритонавіру U= 95; 40 %) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Типранаві = 88; слід застос = 86;вувати з низькою дозою ритонавіру для забезпеченl= 5;я його терапевтичl= 5;ого ефекту. Ритонавір у дозі менше 200 мг два рази на добу не слід застосовувk= 2;ти із типра = 85;авіром, оскільки ефективнісm= 0;ь комбінації може змінит = 80;ся.

Взає&#= 1084;одія ритонавіру = 79; антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;, окрім інгібіторіk= 4; протеази.=

Диданози= н. Оскі = 83;ьки ритонавір у дозі 600 мг 2 раз = 80; на добу рекомендовk= 2;но приймати з їжею, а диданозин у дозі 200 мг 2 раз = 80; на добу – натще, ці препарати слід вводит = 80; з інтервало = 84; 2,5 години. AUC ↓ 64= %. Немає необхідносm= 0;і у зміні доз. 

Дела = 74;ірдин. = З огляду на порівняння даних за останні рок = 80;, фармакокінk= 7;тика делавірk= 6;ину, який застос = 86;вували у дозі 400 мг 3 рази на добу, не зазнала впливу ритонавіру = 91; дозі 600 мг 2 раз = 80; на добу. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препаратів можна розглянути питання про зниження дози ритонавіру (AUC ритонавіру ↓ 50=  %, Cmin ритонаві= 088;у ↑ 75 %).

Ефавірен= ц. Біль = 96; висока частота виникнення побічних реакцій (таких як запаморочеl= 5;ня, нудота, парестезія) та відхилен = 00; лабораторнl= 0;х показників від норми (наприклад підвищення рівнів печі = 85;кових ферментів) спостерігаl= 3;ися під час супу= 090;нього застосуванl= 5;я ефавіренцу (600 мг один раз на добу) з ритонавіроl= 4; (500 мг два рази = 85;а добу) як антиретровo= 0;русним препаратом (AUC ефавіренцу ↑ 21= %, AUC ритонавіру<= /span> ↑ 17= %).

Маравіро= к. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї маравіроку (AUC= ↑ 16= 1 %, Cmin ↑ 28 %) в результаті інгібува = 85;ня ізоферментm= 1; CYP3A4.  Маравірок = 91; дозі 100 мг 2 раз = 80; на добу можн= 072; застосовувk= 2;ти з ритонавіроl= 4; у дозі 100 мг 2 раз = 80; на добу з метою підсилення впливу маравіроку.  

Невірапі= н. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я 600 мг ритонаві= ру 2 рази на добу з 200 мг невірапіну 2 рази на добу не призводить до важливих = 079; клінічної точки зору змін у фармакокінk= 7;тиці як невірапі = 85;у, так і ритонавіру.

Ралтегра= вір. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я 100 мг ритонаві= ру 2 рази на добу та разової дози 400 мг рал&= #1090;егравіру призводить до незначного = 79;ниження рівня ралтегравіl= 8;у (AUC ↓ 16 %,        Cmin ↓ 1 %).

Зидовуди= н. Рито = 85;авір у дозі 300 мг 4 рази на добу може спричинити глюкуронізk= 2;цію зидовудину, який застос = 86;вують у дозі 200 мг 3 рази на добу, що призведе до незначного = 79;ниження рівня зидовудину (AUC=  ↓ 25 %).  Нема&= #1108; необхідносm= 0;і у зміні дози. 

Взає&#= 1084;одія ритонавіру = 79; неантиретрl= 6;вірусними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; одночасно застосовуюm= 0;ься.

Антагоніст= и α1-адреноре= цепторів<= /u>

&#= 1040;льфузозин= . = Комбінац= ія ритонавіру = 79; альфузозинl= 6;м може призве = 89;ти до підвищення плазмових концентрацo= 0;й альфузозинm= 1; і тому є протипоказk= 2;ною.

Похідні амфетаміну=

Амфетамі= н. Ритонавір я = 82; антиретровo= 0;русний засіб здатн = 80;й пригнічуваm= 0;и CYP2D6 і, як результат, підвищує концентрацo= 0;ї амфетаміну та його похі= 076;них. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препара = 90;ів (із дозою ритонавіру для антиретровo= 0;русної терапії) рекомендуєm= 0;ься ретельне спостережеl= 5;ня щодо терапе = 74;тичних та побічних реакцій.

Взаємоді= я ритонавіру із неантиретрl= 6;вірусними лікарськимl= 0; засобами, що одночасно застосовуюm= 0;ься.

Аналгет= ;ики

Бупр = 77;норфін, = норбупре = 85;орфін, глюкуроl= 5;ідні метаболіти. &#= 1055;ідвищення плазмових концентрацo= 0;й бупренорфіl= 5;у (AUC ↑ 57 %, Cmax ↑ 77 %),  но= ;рбупренорф = 10;ну (AUC ↑ 33 %, Cmax ↑ 108 %) та його активного метаболіту не призводи = 90;ь до клінічно значущих фармакодинk= 2;мічних змін у пацієнтів і = 79; толерантніl= 9;тю до опіоїдів. Тому у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я бупренорфіl= 5;у у дозі 16 мг один раз на добу з ритонавіроl= 4; у дозі 100 мг 2 рази на добу в корегуван = 85;і доз немає потреби.   Якщо= ритонавір застосовуюm= 0;ь у комбінаці = 11; з іншими інгібітораl= 4;и протеази та бупренор = 92;іном, слід переглянутl= 0; інструкцію для медично = 75;о застосуванl= 5;я інгібітора протеази, який одночасно вводять, щод= 086; спеціальноk= 5;о дозування.  

Пети = 76;ин, = піроксик = 72;м, пропоксl= 0;фен. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я ритонавіру може призве = 89;ти до підвищення плазмових концентрацo= 0;й петидину, піроксикам&= #1091; та пропо = 82;сифену, а тому є прот&#= 1080;показаним. 

Фент = 72;ніл. = Ритонаві= р як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат пригнічує  CYP3A4 і, як результат, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї фентанілу. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і фентанілу т = 72; ритонавіру рекомендуєm= 0;ься ретельне спостережеl= 5;ня щодо терапе = 74;тичних та побічних реакцій (включно з дихальною недостатніl= 9;тю).

Метадон. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я метадону в разовій доз = 10; 5 мг та ритонавіру = 91; дозі 500 мг 2 раз = 80; на добу (як  фармакокіl= 5;етичного підсилювачk= 2; або  антиретроk= 4;ірусного препарату) з огляду на індукцію глюкуронізk= 2;ції можна розглянути питання про збільшення дози метадону. AUC ↓ 36= %, Cmax ↓ 38 %. Зважаючи на клінічну реакцію пацієнта на лікування метадоно = 84;, також слід розглянути питання про корегуваннn= 3; дози.

Морфін. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman"'>У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я морфіну та ритонавіру (як  фармакокіl= 5;етичного підсилювачk= 2; або  антиретроk= 4;ірусного препарату) плазмові концентрацo= 0;ї морфіну можуть зменшитися через  індукцію глюкуронізk= 2;ції.

Антиангі= нальні засоби

Ранолази= н. У зв’язк = 91; з пригніченнn= 3;м CYP3A ритонавіроl= 4; очікується підвищення концентрацo= 0;й ранолазину. Супутнє призначеннn= 3; ритонавіру = 79; ранолази = 85;ом протипоказk= 2;но.

Антиари= ;тмічні засоби

Аміодаро= н, бепридиl= 3;, дронедаl= 8;он, енкаїніk= 6;, флекаїнo= 0;д, пропафеl= 5;он, квінідиl= 5;. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я ритонавіру може призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й аміодарону, бепридил = 91;, дронедаронm= 1;, енкаїніду, флекаїні = 76;у, пропафенонm= 1;, а тому є протипоказk= 2;ним.

Дигоксин= . Зазначен= а взаємодія можлива з причини опосередкоk= 4;аного Р-глікопрот = 77;їном ефлюксу дигоксину, спричиненоk= 5;о ритонавіроl= 4;, дозованого як  фармакокіl= 5;етичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат. Підвищені концентрацo= 0;ї дигоксину (AUC ↑ 86=  %), що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які отримув = 72;ли ритонавір, можуть з часом зменшитися  у результаті розвитку індукції.=

Прот&#= 1080;астматичні= засоби

Теофілін= . Підвищен= а доза теофіліну (3 мг/кг 3 рази на добу) може бути необхідною = 91; разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4; у дозі 500 мг 2 рази на добу з причини індукції CYP1A2 (AUC ↓ 43= %, Cmax ↓ 32 %).

Протира= ;кові засоби

Даса = 90;иніб, = нілотині = 73;, вінкристин, вінбласт = 80;н. У раз= 110; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ритонавір = 86;м концентрацo= 0;ї цих препаратів = 91; сироватці крові можут = 00; бути підвищені, щ= 086; призводить до збільшення частоти виникнення побічних реакцій. 

Афатиніб= . Концентр= ації у сироватці крові можут = 00; зростати у зв’язку із пригніченнn= 3;м білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози=   та гострим пригніченнn= 3;м P-глікопроте= 111;ну ритонавіроl= 4;. Ступінь збільшення AUC та Cmax залежи&#= 1090;ь від часу прийому ритонавіру: 20 мг афатиніб = 91;, разова доза, та 200 мг ритонавіру 2 рази на добу (за 1 годину до разової доз = 80; афатиніб = 91;) – AUC ↑ 48 %, Cmax ↑ 39= %, 40 мг афати&= #1085;ібу, разова доза, та 200 мг рит= ;онавіру 2 рази на добу (одночасне застосуванl= 5;я) – AUC ↑ 19 %, Cmax ↑ 4 %, 40 мг афатинібу, разова доза, та 200 мг ритонавіру 2 рази на добу (через 6 годин після разової доз = 80; афатиніб = 91;) – AUC ↑ 11 %, Cmax ↑ 0,5 %. Слід бути обережними при призначеннo= 0; афатинібу у комбінації = 79; ритонавіроl= 4;. Потрібно спостерігаm= 0;и за можливим = 80; небажаними реакціями, пов’язанимl= 0; з афатин = 10;бом.   

&#= 1040;бемацикліб= .<= /span> Концентрацo= 0;я в сироватці крові може збільшуватl= 0;сь внаслідок інгібуваннn= 3; CYP3A4 ритонавірl= 6;м. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я абемацикліk= 3;у та ритонавіру. Якщо неможл = 80;во уникнути одночасногl= 6; застосуванl= 5;я, необхідно  ознайомитl= 0;ся з інструкцієn= 2; для медичного застосуванl= 5;я  абема= ;циклібу. Потрібне ретельне спостережеl= 5;ня щодо виникнення можливих побічних реакцій, = 087;овʼязаних з абемац = 80;клібом.

Апалутам= ід. Апалутамід = 08; індуктором CYP3= A4 від помірного д = 86; сильного і може призве = 89;ти до зниження експозиції ритонавіру та потенцій = 85;ої втрати вірусологіm= 5;ної відповіді. Концентрацo= 0;я апалутамідm= 1; в сироватці крові може збільшитисn= 3; через інгібуваннn= 3; CYP3A ритонавіроl= 4;, що  може сприч = 80;нити серйозні не = 73;ажані явища, в тому числі судом = 80;. Одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру та апалутам = 10;ду протипоказk= 2;но. 

Церитині= б. Конц = 77;нтрації у сироватці крові можут = 00; зростати у зв’язку з пригніченнn= 3;м CYP3A та P-глікопр= 086;теїну ритонавіроl= 4;. Слід бути обережними при признач = 77;нні церитинібу = 91; комбінації = 79; ритонавіроl= 4;. Потрібно спостерігаm= 0;и за можливим = 80; небажаними реакціями, п= 086;в’язаними з церитиніб = 86;м.

Нера = 90;иніб. Концентр= ація нератинібу = 74; сироватці крові може збільшуватl= 0;сь внаслідок інгібуваннn= 3; CYP3A ритонавіроl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я нератинібу та ритонавіру протипоказk= 2;не через можливість серйозних та/або таких, що загрожують життю, реакцій, включно з гепатотоксl= 0;чністю.

&#= 1045;нкорафеніб= та івоси = 76;еніб. Концентрацo= 0;я цих лікарських засобів в си= 088;оватці крові може збільшитисn= 3; через інгіб = 91;вання CYP3A ритонавіроl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я потенційно підвищує ризик виникнення побічних реакцій, таких як пролонгаціn= 3; QT-інтервалу.

Ібру = 90;иніб. Ритонавір інгібує CYP3A. Супутнє призначеннn= 3; ібрутинібу та ритонаві = 88;у може збільшуватl= 0; експозицію ібрутинібу, що потенційно може призводити до серйозно = 75;о ризику синдрому лізису пухлини.

Венетокл= акс. С&#= 1091;путнє призначеннn= 3; венетоклакl= 9;у та ритонаві = 88;у може збільшити ризик виникнення = 89;индрому лізису пухлини при ініціальніl= 1; дозі і під час фази насичення. Для пацієнт = 10;в, які завершили фазу насичення і знаходятьсn= 3; на підтриму = 74;альній добовій доз = 10; венетоклакl= 9;у, необхідно з = 84;еншити дозу венетоклакl= 9;у щонайменше на 75 % при застосуванl= 5;і з сильними інгібітораl= 4;и CYP3A (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я венетоклакl= 9;у).

Антикоа= ;гулянти

Варфарин= , S-варфарин, R-варфарин. При разов= ;ому застосуванl= 5;і 5 мг варфарину з ритонавіроl= 4; у дозі 400 мг два рази на добу індукція  CYP1A2 та CYP2C9 l= 7;ризводить до зниження концентрацo= 0;й R-варфарину (AUC ↑ 9&= nbsp;%, Cmax ↓ 9 %), однак мало вплива = 08; на фармакок = 10;нетику S-варфарину (AUC ↓ 33=  %). Знижений рівень R-варф&#= 1072;рину спричиняє зниження антикоагул&#= 1103;ції, тому у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ритонавір = 86;м (дозованим я= 082; антиретровo= 0;русний препарат аб = 86; фармакокінk= 7;тичний підсилювач) рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и параметри антикоаг = 91;ляції.

Риварокс= абан. Приг = 85;ічення CYP3A та P-глікопроте= 111;ну призводить до підвищення плазмових рівнів та посилення фармакодинk= 2;мічних ефектів ривароксабk= 2;ну (AUC ↑ 153 %, Cmax ↑ 55= %) що, у свою чергу, може підвищуватl= 0; ризик крово = 90;ечі. Таким чином, застосуванl= 5;я ритонавіру = 91; дозі 600 мг 2 раз = 80; на добу не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам, які отримують ривароксабk= 2;н у разовій дозі 10 мг.

Вора = 87;аксар. = Концентр= ації у сироватці крові можут = 00; збільшуватl= 0;ся у зв’язку з пригніченнn= 3;м CYP3A ритонавіро= ;м. Одночасне застосуванl= 5;я ворапакl= 9;ару з ритонавіроl= 4; не рекомендуєm= 0;ься.

Протису= ;домні засоби

Карбамаз= епін. Рито = 85;авір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат пригнічує CYP3A4 = 10;, як результа = 90;, підвищує пл = 72;змову концентрацo= 0;ю карбамазепo= 0;ну. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну та ритонаві = 88;у  рекомендуn= 8;ться ретельний нагляд щодо = 090;ерапевтичн&= #1080;х та побічних реакцій.

Дива = 83;проекс, = ламотрид = 78;ин, фенітоїн. Ритонаві= р як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат спричиняє оксидацію ізоферментl= 6;м CYP2C9 та глюкуронізk= 2;цію і, як результ&#= 1072;т, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї протисудомl= 5;их засобів. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і зазначених препаратів та ритонаві = 88;у  рекомендуn= 8;ться ретельний моніторинг концентрацo= 0;ї протисудомl= 5;их засобів у си= 088;оватці крові та терапевтичl= 5;ої дії. Фенітої= 085; може знижув = 72;ти рівень ритонавіру = 91; сироватці к = 88;ові.

Антидеп= ;ресанти

Амітрипт= илін, флуоксеm= 0;ин, іміпрамo= 0;н, нортрипm= 0;илін, пароксетин, сертралі = 85;. Рито = 85;авір як антиретровo= 0;русний препарат здатний пригнічуваm= 0;и CYP2D6 і, як резуль&#= 1090;ат, може підвищуватl= 0; плазмові концентрацo= 0;ї амітриптилo= 0;ну, флуоксеm= 0;ину, іміпрамo= 0;ну, нортриптилo= 0;ну, пароксетинm= 1; або серт = 88;аліну. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я зазначених препаратів та ритонавіру = 91; дозах, призн= 072;чених для антиретровo= 0;русної терапії, рек= 086;мендується ретельне сп = 86;стереження щодо терапе = 74;тичних та побічних реакцій.

Дези = 87;рамін. = AUC та Cmax 2-гідроксиме= 090;аболіту знижуються на 15 % та  67 % відповідн= о.  У разo= 0; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я 100 мг дезипрам= іну, разова доза, та 500 мг ритона= ;віру 2 рази на день слід розгля = 85;ути питання про зниження дози дезипрамінm= 1;.

Тразодон= . Збільшен= ня частоти виникнення побічних ре = 72;кцій, пов’язаних із застосуванl= 5;ям 50 мг тразодон&= #1091;, разова доза, спостерігаn= 8;ться у разі одноч= 072;сного застосуванl= 5;я зазначеногl= 6; препарату з ритонавіроl= 4; у дозі 200 мг 2 раз = 80; на добу, що застосовувk= 2;вся як фармакок = 10;нетичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат (AUC ↑ 2,4 раза, Cmax ↑ 34=  %).  Зазначену комбінацію = 89;лід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;.  Терап= ;ію тразодоl= 5;ом слід розпочинатl= 0; з найменшої дози. Необхі= 076;но моніторити клінічну реакцію та переносиміl= 9;ть комбінації пацієнтами.

Прот&#= 1080;подагричні= засоби

Колх&#= 1110;цин. i= 5;ри одночасномm= 1; застосуванl= 5;і колхіцину з ритонавіроl= 4; очікується збільшення концентрацo= 0;ї колхіцину. Лікарські взаємодії і = 79; загрозливиl= 4;и для життя наслідками = 10; лікарські взаємодії з летальним наслідком були зареєстровk= 2;ні у пацієнтів із порушенням роботи ниро = 82; та/або печінки, які отримували колхіцин та ритонавір (п= 088;игнічення CYP3A4 та P-глікопроте= 111;ну).

&#= 1040;нтигістамі= нні засоби

Астемізо= л, терфенадин. Одночасн= е застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; астемізо = 83;ом та терфенадинl= 6;м може призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й останніх, а тому є протипоказk= 2;ним.

Фекс = 86;фенадин. = Ритонаві= р (як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат) може модифі = 82;увати опосередкоk= 4;аний Р-глікопрот = 77;їном ефлюкс фексофенадl= 0;ну, що призводить до збільшен = 85;я концентрацo= 0;й фексофенадl= 0;ну. Підвищені концентрацo= 0;ї фексофенадl= 0;ну можуть з часом зменш = 80;тися у результат = 10; розвитку індукції. 

Лоратади= н. Рито = 85;авір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат пригнічує  CYP3A4 і, як результат, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї лоратадину. = 059; разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лоратадину та ритонаві = 88;у потрібне ре = 90;ельне спостережеl= 5;ня щодо появи терапевтичl= 5;их та побічних реакцій.

Антибак= ;теріальні засоби

Фузи = 76;ова кислота. Одночасн= е застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; фузидовою кислотою мо = 78;е призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й як фузидово = 11; кислоти, так і ритонавір = 91;, а тому така взаємодія є протипоказk= 2;ною.

Рифабути= н, метаболіт 25-<= /i>O-деза= 094;етил-рифабу= тин. Фарм = 72;кокінетичн&#= 1110; дослідженнn= 3; показали, що одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру = 74; дозі 500 мг 2 раз = 80; на добу і 150 мг = 88;ифабутину на добу призвели до AUC= ↑ 4 рази, Cmax ↑ 2,5 раза рифабу = 90;ину і AUC ↑ 38 разів, Cmax = ↑ 16 разів  його актив = 85;ого метаболіту 25-O-деацетил-ри= ;фабутину відповідно.

З огляду на зн= 072;чне збільшення AUC рифабутину його одночасне застосуванl= 5;я з ритонавір = 86;м як антиретровo= 0;русним препаратом протипоказk= 2;не. Зниження дози рифабутину до 150 мг три рази на добу може бути показаним для окремих інгібіторіk= 4; протеаз під час одночас = 85;ого застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4; як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м. <= /o:p>

Рифампіц= ин. Незв = 72;жаючи на те, що рифампіцин може спричи = 85;ити метаболізм ритонавіру, деякі дані свідчать, що у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру = 91; високих дозах (600 мг двk= 2; рази на добу) із рифампіцинl= 6;м додатковий стимулюючиl= 1; ефект ритонавіру = 08; незначним або може мат= 080; клінічно незначущий = 74;плив на концентрацo= 0;ї ритонавіру під час лікування останнім у в= 080;соких дозах. Вплив ритонавіру на рифампіц = 80;н невідомий.=

Ворикона= зол. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я ритонавіру, 400 або 100 мг 2 рази на добу, як антиретровo= 0;русного препарату з вориконазоl= 3;ом, 200 мг 2 рази на добу, протипоказk= 2;не з причини зниження концентрацo= 0;ї вориконазоl= 3;у (AUC ↓ 82 % або 39 %, Cmax = ↓ 66= % або 24 % відповідно).  Супутньогl= 6; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у  з ритонавіроl= 4; як фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м слід уникат = 80;, доки  оцінка користі/риз = 80;ку для пацієнт = 72; не обґрунту = 08; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у. 

Атов = 72;квон. = Ритонаві= р як фармакокінk= 7;тичний підсилювач  або антиретровo= 0;русний засіб сприч = 80;няє глюкуронізk= 2;цію і, як результат, з= 085;ижує плазмові концентрацo= 0;ї атоваквону. = 059; разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я атоваквону = 79; ритонавіроl= 4; слід ретельно контролюваm= 0;и рівні обох п= 088;епаратів у сироватці крові та їхн= 110; терапевтичl= 5;і дії.  <= /o:p>

Беда = 82;вілін. = Лікарськ= а взаємодія лише із ритонавіроl= 4; не вивчалася. У дослідженнo= 0; взаємодії разової доз = 80; бедаквілінm= 1; та багаторазоk= 4;их доз лопінавіру/ = 88;итонавіру показник AUC бедаквілінm= 1; збільшувавl= 9;я на 22 %. Таке підвищення, імовірно, пов’язане і = 79; ритонавіроl= 4;, і під час тривалого одночасногl= 6; застосуванl= 5;я може спостерігаm= 0;ися більш виражений вплив. У зв’язку з ризиком пов’язаних = 79; бедаквіл = 10;ном небажаних явищ комбінації бедаквілінm= 1; та ритонавіру слід уникат = 80;. Якщо корист = 00; переважує ризик, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і бедаквілінm= 1; з ритонавір = 86;м слід бути дуже обережними. Рекомендуєm= 0;ься частіше здійснюватl= 0; моніторинг електрокарk= 6;іограм та рівня трансамінаk= 9;.

Кларитро= міцин, 14-гідроксиме&#= 1090;аболіт кларитроміm= 4;ину. З огляду на велике терапевтичl= 5;е вікно клари = 90;роміцину немає необхідносm= 0;і зменшувати дозу для пацієнтів і = 79; нормальним функціонувk= 2;нням нирок. Не слід одночасно застосовувk= 2;ти кларитроміm= 4;ин у дозах вище 1 г і= з ритонавіроl= 4; у дозі 200 мг 3 рази на добу, дозованим я = 82; антиретровo= 0;русний препарат або  фармакокіl= 5;етичний підсилювач (кларитромі = 94;ин: AUC ↑ 77 %, Cmax ↑ 31 %; 14-гідроксиме&#= 1090;аболіт кларитроміm= 4;ину: AUC ↓ 10= 0 %, Cmax ↓ 99 %). У разі наявності  ниркової недостатноl= 9;ті у пацієнтів слід розглянути питання про зниження до = 79;и кларитроміm= 4;ину:  для пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну  30–60 мл/хв дозу слід зменшити на 50 = %, для пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв дозу потріб = 85;о зменшити на 75 = %.

Дела = 84;анід. = Лікарськ= у взаємодію лише із ритонавіроl= 4; не вивчали. У дослідженнo= 0; лікарської взаємодії і = 79; деламанідоl= 4; у дозі 100 мг двічі на доб= 091; та лопінавіроl= 4;/ритонавіро&#= 1084; у дозі 400/100 мг двічі на доб= 091; протягом 14 днів у здорових добровольцo= 0;в концентрацo= 0;я DM-6705- метаболіт= 091; деламаніду = 79;більшувала&#= 1089;я на 30 %. У зв’язк = 91; з ризиком подовження комплексу QT, пов’язаногl= 6; з DM-6705, якщо одночасне застосуванl= 5;я деламаніду = 79; ритонавіроl= 4; вважається необхідним, рекомендуєm= 0;ься дуже частий моніторинг ЕКГ протяго = 84; усього періоду лікування деламанідоl= 4;.

Еритромі= цин, ітраконазоl= 3;. Ритонаві= р як фармакокінk= 7;тичний підсилювач  або антиретровo= 0;русний засіб  інгібує CYP3A4 і, як результа = 90;, підвищує пл = 72;змові концентрацo= 0;ї еритроміциl= 5;у та ітракона = 79;олу. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; еритроміциl= 5;ом або ітракон = 72;золом необхідний ретельний контроль що = 76;о терапевтичl= 5;их та побічних реакцій.  

Кетокона= зол. Рито = 85;авір у дозі 500 мг 2 рази на добу інгібує CYP3A-опосередко= ;ваний метаболізм кетоконазоl= 3;у, який застосовуєm= 0;ься у дозі 200 мг на добу. AUC &#= 8593; у 3,4 раз= ;а, Cmax ↑ 55 %. Через  висок= у частоту виникнення побічних реакцій з боку ШКТ та п&#= 1077;чінки слід розглянути питання про зниження дози кетоконазоl= 3;у при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ритонавіроl= 4;, дозованим я = 82; антиретровo= 0;русний препарат аб = 86; фармакокінk= 7;тичний підсилювач.

Сульфаме= токсазол/тр = 80;метоприм. Не слід змінювати дозу сульфаметоl= 2;сазолу/ триметоприl= 4;у (800 мг/160 мг разова доза) під час супу= 090;нього застосуванl= 5;я із ритонавіроl= 4; (500 мг 2 рази на добу). AUC ↓ 20 %/↑ 20= %.

Антипси= ;хотичні/ней= 088;олептичні засоби

Клоз = 72;пін, пімозид. Одночасн= е застосуванl= 5;я ритонавіру із клоза = 87;іном та пімоз = 80;дом може призводити до  підвищеннn= 3; плазмових концентрацo= 0;й останніх, а тому є проти= 087;оказаним.

Гало = 87;еридол, рисперидон, тіоридазин. Ритонаві= р як антиретровo= 0;русний засіб здатн = 80;й пригнічуваm= 0;и CYP2D6 і, як результат, знижує плазмові концентрацo= 0;ї галоперl= 0;долу,  рисперидоl= 5;у та тіоридазинm= 1;. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру із зазначен = 80;ми препаратамl= 0; необхідний ретельний контроль щодо терапе = 74;тичних та побічних реакцій.

Лура&#= 1079;идон.  Очікуєтьсn= 3; підвищення концентрацo= 0;й луразидl= 6;ну через пригніченнn= 3; CYP3A ритонавіроl= 4;. Супутнє при = 79;начення з лурази = 76;оном протипоказk= 2;не.

Кветіапі= н. Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і ритонавіру разом з квет= 110;апіном. Передбачаєm= 0;ься, що внаслідо = 82; інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A ритонавіроl= 4; зростатиме концентрацo= 0;я кветіапіну, що може призвести д = 86; проявів токсичностo= 0;, пов’язаної із застосуванl= 5;ям кветіапіну.

β2-агон&= #1110;ст тривалої ді = 11;

Сальмете= рол. Ритонавір інгібує CYP3A4 і, як результа = 90;, очікується чітко виражене підвищення плазмових концентрацo= 0;й сальметероl= 3;у. Тому одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру із сальм = 77;теролом не рекомендуєm= 0;ься.

Блокато= ;ри кальцієвих каналів

Амлодипі= н, дилтіазем, ніфедипі = 85;. Рито = 85;авір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб інгіб = 91;є  CYP3A4 і, як результат, підвищує пл = 72;змові концентрацo= 0;ї блокаторів кальцієвих каналів. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру із зазначенимl= 0; препаратамl= 0; необхідний ретельний контроль щодо терапе = 74;тичних та побічних реакцій  препа= ратів.

Антагон= ;істи рецепторів ендотелі = 85;у

Бозента= ;н. i= 7;пільне застосуванl= 5;я бозентану т = 72; ритонавіру може підвищити рівноважні максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї (Cmax) бозентану т = 72; збільшити показник AUC.

Р= ;іоцигуат= . Конценm= 0;рації у сироватці крові можут = 00; збільшуватl= 0;ся у зв’язку з пригніченнn= 3;м CYP3A та P-глікопроте= 111;ну ритонавіроl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я ріоцигуk= 2;ту з ритонавіроl= 4; не рекомендуєm= 0;ься.

Похідні ріжків

Дигідрое= рготамін, ергометl= 8;ин, ерготамін, метилерг = 86;метрин. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; похідними ріжків може призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й останніх, тому таке застосуванl= 5;я є протипока = 79;аним.

Засоби для лікування моторики шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту (ШКТ)

Цизаприд= . Паралель= ний прийом ритонавіру та цизаприд = 91; може призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й останніх, тому  = таке застосуванl= 5;я є протипоказk= 2;ним.

Противі= ;русні препарати прямої дії

Глекапре= вір/пібрент = 72;свір. Концентрац= ія в сироватці крові може збільшуватl= 0;сь внаслідок інгібуваннn= 3; CYP3A4 ритонавірl= 6;м Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я глекапревіl= 8;у/пібрентас&#= 1074;іру та ритонавіру  через ризик підвищення АЛТ, пов’яза= 085;ий з підвищенняl= 4; концентрацo= 0;ї глекапревіl= 8;у в плазмі крові.<= /o:p>

Інгібіт= ;ор протеази =

Симепрев= ір. Рито = 85;авір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї симепревірm= 1; в результат = 10; пригніченнn= 3; CYP3A4 (AUC ↑ у 7,2 рази, Cmax ↑&#= 1091; 4,7 разів). Не рекомендуєm= 0;ься одночасно застосовувk= 2;ти ритонавір 100 мг 2 рази на добу та симе= 087;ревір 200 мг на добу.<= /span>

Інгібіт= ;ори ГМГ-КоА-редуктази

Аторваст= атин, флувастатиl= 5;, ловастатин, правастатиl= 5;, розувастатl= 0;н, симвастатиl= 5;. Інгібіто= ри ГМГ-КоА-реду= 082;тази,  які суттєво залежать ві = 76; метаболізмm= 1; CYP3A (наприклад ловастатин та симваста = 90;ин), мають помітно підвищені плазмові концентрацo= 0;ї у разі комбінації зазначених препаратів із ритонавіроl= 4; як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м або антиретровo= 0;русним засобом. Оскільки підвищені концентрацo= 0;ї ловастаm= 0;ину та симвастатиl= 5;у можуть спровокуваm= 0;и виникнення = 91; пацієнтів міопатії, включно з рабдоміоліk= 9;ом, комбінація зазначених препаратів із ритонаві = 88;ом протипоказk= 2;на. Аторвастатl= 0;н менш залежний ві = 76; CYP3A.  Тод&= #1110; як виведенн = 03; розувастатl= 0;ну не залежить від  CYP3A, відзначено збільшення часу дії розувастатl= 0;ну при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ритонавір = 86;м.

Ме= ханізм такої взаємодії н = 77; чіткий, але може призвести д = 86; пригніченнn= 3; переносникk= 2;. Якщо застосовувk= 2;ти аторвастатl= 0;н та розуваст = 72;тин паралельно = 79; ритонавіроl= 4; як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м або антирет = 88;овірусним засобом, то дози аторвастатl= 0;ну та розувастатl= 0;ну повинні бут = 80; якомога ниж = 95;ими. Метаболізм праваста = 90;ину та флува = 89;татину не залежить від CYP3A, а їхня взаємодія з ритонавіроl= 4; не передбачаєm= 0;ься. Якщо показане лікування інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази, рекомендуюm= 0;ь застосовувk= 2;ти правастатиl= 5; або флувастатиl= 5;.

Ломітапі= д. Ломітапід є чутливим субстратом для метабол = 10;зму CYP3A4. Інгібітор = 80; CYP3A4 підвищуютn= 0; вплив ломіт = 72;піду до 27 разів. Супутнє застосуванl= 5;я помірних аб = 86; сильних інгібіторіk= 4; CYP3A4 з ломітапідоl= 4; протипоказk= 2;но.

Гормона= ;льні контрацептl= 0;ви

Етин = 10;лестрадіол.<= /span> При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ритонавіру = 91; дозі 500 мг 2 раз = 80; на добу з раз&#= 1086;вою дозою 50 мк&= #1075; етинілеl= 9;традіолу можуть зниж = 91;ватися концентрацo= 0;ї етинілестрk= 2;діолу (AUC ↓  40 %,= Cmax ↓ 32 %). Слід розглянути = 79;астосуванн&#= 1103; бар’єрного або інших методів негормоналn= 0;ної контрацепцo= 0;ї паралельно = 79; ритонавіроl= 4; (як фармакок= 110;нетичним підсилювачk= 7;м або антирет = 88;овірусним засобом). Ритонавір м = 86;же змінити профіль маткових кровотеч та зменшити ефективнісm= 0;ь контрацептl= 0;вів, які містять естрадіол.=

Імуносу= ;пресивні засоби

Циклоспо= рин, такролімус, еверолімус. Ритонавір я = 82; фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб інгібує CYP3A4 і, як результа = 90;, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у, такролімусm= 1; та еверолімусm= 1;. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру із зазначенимl= 0; препаратамl= 0; необхідний ретельний контроль щодо терапе = 74;тичних та побічних реакцій.

Інгібіт= ;ори фосфодіестk= 7;рази

Аван = 72;філ.<= /span> Разове зk= 2;стосування 50 мг аванафіл&= #1091; з ритонавіроl= 4; у дозі 600 мг 2 раз = 80; на добу протипоказk= 2;не. AUC ↑ у 13 разів, Cma= x ↑ у 2,4 раза.

Силденаф= іл. Комб = 10;нування 100 мг силденаф= ілу (для лікування еректильноo= 1; дисфункції), разова доза, з 500 мг ритонав= ;іру 2 рази на добу як фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2; або антиретровo= 0;русного засобу потрібно здійснюватl= 0; з обережністn= 2;, а дози силденафілm= 1; не повинні перевищуваm= 0;и 25 мг протягом = 48 годин. AUC ↑ в 11 разів, Cm= ax ↑ у 4 рази. Протипоказk= 2;не одночасне застосуванl= 5;я силденафілm= 1; та ритонавіру пацієнтам і = 79; легеневою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. 

Тадалафі= л. Комб = 10;нування 20 мг тадалафі&= #1083;у (для лікування еректильноo= 1; дисфункції), разова доза, з 200 мг ритонав= ;іру 2 рази на добу як фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2; або антиретровo= 0;русного засобу потрібно здійснюватl= 0; з обережністn= 2;, із застосув = 72;нням низьких доз (не більше 10 мг тадалафілу кожні 72 години) та під посиленим к = 86;нтролем на випадок виникнення побічних ре = 72;кцій. AUC ↑ 124 %.

Якщо тадалафіл застосовувk= 2;ти одночасно з ритонавіроl= 4; пацієнтам і = 79; легеневою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, слід звернутися до інструкції для медичного застосуванl= 5;я  тадалафіл= 091;.

Варденаф= іл. Заст = 86;сування 5 мг варденаф&#= 1110;лу, разова доза, з 600 мг ритонавіру 2 рази на добу протипоказk= 2;не. AUC ↑ у 49 разів, Cma= x ↑ у 13 разів.

Анта = 75;оністи рецепторів гонадотропo= 0;н-рилізинг-г&= #1086;рмону.

Елаг = 86;лікс. Одночасне застосуванl= 5;я елаголіксу = 79; ритонавіроl= 4; може збільшити експозицію елаголіксу  внаслідок інгібуваннn= 3; OATP, CYP3A та P-gp. Відомі серйозні побічні реакції у разі застос = 91;вання елаголіксу, такі як суїцидальнo= 0; наміри та збільшення рівня печінкових трансамінаk= 9;. Крім того, елаголікс є слабким/пом = 10;рним індуктором CYP3= A, що може зниж= 091;вати експозицію ритонавіру. = 057;лід звернутися до інструкції для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу елаг = 86;лікс щодо дозування у разі застосуванl= 5;я із сильними CYP= 3A4-інгібітора&= #1084;и.

Інгі = 73;ітори кінази

&#= 1060;остаматині= б.<= /span> Одночасне застосуванl= 5;я фостаматинo= 0;бу з ритонавір = 86;м може збільшити експозицію = 84;етаболіту R406 фостаматинo= 0;бу, що призводить = 76;о дозозалk= 7;жних побічних ре = 72;кцій, таких як гепатотоксl= 0;чність та нейтропе = 85;ія.

Противір= усні препарати прямої дії проти вірус = 91; гепатиту С.

Елба = 89;вір/<= span class=3DSpellE>гразопре = 74;ір. Плаз = 84;ові концентрацo= 0;ї можуть збільшуватl= 0;ся внаслідок пригніченнn= 3; CYP3A ритонавіроl= 4;.  Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів протипоказk= 2;но.

Омбітасв= ір/паритапр = 77;вір/ритонав&= #1110;р з дасабу = 74;іром або без нього. Для паритапревo= 0;ру підвищуєтьl= 9;я AUC у 2,17 раза, Cmax – = 91; 2,04 раза, Cmin – у 2,36 раза. Експозиція паритапревo= 0;ру може збільш = 91;ватися при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ритонавір = 86;м. Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не.

Софосбув= ір/велпатас = 74;ір/воксилап&= #1088;евір. Концентрацo= 0;я софосбувірm= 1;, велпатасвіl= 8;у та воксилапреk= 4;іру в сироватці крові може з= 073;ільшуватис&= #1100; внаслідок інгібуваннn= 3; P-gp, BCRP та OATP1B1/3 ритонавіроl= 4;. Однак лише збільшення експозиції воксилапреk= 4;іру вважається = 82;лінічно значущим. Не рекомендовk= 2;но одночасно застосовувk= 2;ти ритонавір і софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір.

Седатив= ;ні/снодійні засоби

Клор = 72;зепам, = діазепам, естазола = 84;, флуразеl= 7;ам, пероральниl= 1; та парентералn= 0;ний мідазолам. Ритонаві= р у комбінаці = 11; з клораз = 77;памом, діазепаl= 4;ом, естазолk= 2;мом та флура = 79;епамом може збільшити плазмові концентрацo= 0;ї останніх, а тому така комбінація протипоказk= 2;на.

Мі= дазолам інтенсивно метаболізуn= 8;ться ферментом CYP3A4. Одночасне застосуванl= 5;я з ритонавір = 86;м може призвести д = 86; значного підвищення концентрацo= 0;ї бензодіазеl= 7;іну. Взаємодія р = 80;тонавіру з бензод = 10;азепінами у разі їх одночасногl= 6; застосуванl= 5;я не вивчалас = 03;. З огляду на дані щодо інших CYP3A4-інгібіторo= 0;в, плазмові концентрацo= 0;ї бензодіk= 2;зепінів передбачаюm= 0;ься значно вищими, якщо застосовувk= 2;ти пероральниl= 1; мідазолам. Тому не слід комбінуватl= 0; ритонаві = 88; із пероральниl= 4; мідазола = 84;ом, а також необхідно бути обережним під час пара= 083;ельного застосуванl= 5;я ритонавіру = 90;а парентералn= 0;ного мідазоламу.  

За даними, отриманими після одночасногl= 6; застосуванl= 5;я парентералn= 0;ного мідазоламу = 79; іншими інгібітораl= 4;и протеази, можна припустити можливість збільшення плазмової концентрацo= 0;ї м = 10;дазоламу у 3–4 рази. Якщо= ; ритонавір потрібно пр = 80;ймати паралельно із парентералn= 0;ним мідазоламоl= 4;, таке лікування с = 83;ід здійснюватl= 0; у відділенн = 10; інтенсивноo= 1; терапії або = 074; іншій подіб = 85;ій установі, де буде забезпеченl= 6; ретельний клінічний моніторинг та належна медична допомога у разі виникнення дихальної недостатноl= 9;ті та/або тривалого с = 77;дативного стану паціє = 85;та. Слід розглянути питання про корегуваннn= 3; дози мідазоламу, особливо якщо вводит = 00;ся більш ніж одна доза ць= 086;го препарату.=

Тріазола= м. Пара = 83;ельний прийом 4 доз  ритон= ;авіру по 200 мг та m= 0;ріазоламу 0,125 мг разово може призвести д = 86; підвищення плазмових к = 86;нцентрацій останнього (AUC= ↑ > &#= 1091; 20 разів, Cmax ↑ 87=  %), тому  подібне застосуванl= 5;я  протипокаk= 9;ане.

Пети = 76;ин (метаболіт – норпетид = 80;н). Чере = 79; ризик підвищення концентрацo= 0;й метаболіту (AUC норпетидинm= 1; ↑ 47= %, Cmax ↑ 87 %), який має як аналгетичнm= 1;, так і ЦНС-стимулю = 02;чу активність, одночасне застосуванl= 5;я пероральноo= 1; разової доз = 80; 50 мг петидину та ритонавіру = 91; дозі 500 мг 2 раз = 80; на добу протипоказk= 2;не. Збільшені к = 86;нцентрації норпетидинm= 1; підвищують ризик виникнення побічних реакцій з боку центра = 83;ьної нервової системи (нап= 088;иклад судом).

Альпразо= лам. Рито = 85;авір інгібує метаболізм альпразолаl= 4;у (AUC ↑ у 2,5 раза). Інгібуюча дія ритонавіру, застосовувk= 2;ного по 500 мг 2 рази н= 072; добу, зникає &#= 1095;ерез 10 днів його застосуванl= 5;я (AUC ↓ 12 %, Cmax = ↓ 16=  %). Слід бути обережним у перші дні паралельноk= 5;о застосуванl= 5;я альпразолаl= 4;у з ритонавіроl= 4; як фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м або антиретровo= 0;русним засобом, пер= 096; ніж розпочнетьl= 9;я метаболізм альпразолаl= 4;у.  

Бусп = 10;рон. = Ритонаві= р як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб інгіб = 91;є CYP3A і, як результат, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї буспіроl= 5;у. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; буспірон = 86;м необхідний ретельний контроль щодо терапевтичl= 5;их ефектів та побічних реакцій.

Снодійн= ;і засоби

Золп = 10;дем. = Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти комбінацію 5 мг золпі = 76;ему та 4 дози 200 мг ритонаві = 88;у і ретельно контролюваm= 0;и стан пацієн = 90;а щодо надмір = 85;ого седативногl= 6; ефекту (AUC ↑ 28= %, Cmax &#= 8593; 22 %).

Припине= ;ння паління

Бупропіо= н. Бупр = 86;піон  здебільшоk= 5;о метаболізуn= 8;ться за допомого = 02; CYP2B6. Одночасне застосуванl= 5;я 150 мг бупропіо= ну та 100 мг або 600 мг = ритонавіру 2 рази на добу знижує рівн = 10; останнього (AUC= ↓ 2= 2 % або 66 % відповідно, Cmax ↓ 21 % або 62 % відповідно).  Вважаєтьсn= 3;, що такий ефект спричинює метаболізм бупропіону. Однак, оскільки  ритонавір продемонстl= 8;ував пригніченнn= 3; CYP2B6 in vitro, не слід перевищуваm= 0;и рекомендовk= 2;ну дозу бупроп = 10;ону. Значної взаємодії з бупропіо = 85;ом після нетривалогl= 6; (на відміну від тривало = 75;о) застосуванl= 5;я низьких доз ритонавіру (200= мг два рази на добу протягом двох днів) не спостерігаl= 3;ося. З огляду на це спостережеl= 5;ня можна припустити, що зниження концентрацo= 0;й бупропіону розпочинаєm= 0;ься через декілька днів після початку введення ритонавіру.

Стероїд= ;и

Флутиказ= ону пропіонат (інгаляційн = 86;, інтраназалn= 0;но або у вигляд= 110; ін’єкцій), будесонід, триамцин = 86;лон. Системнk= 2; дія кортикостеl= 8;оїдів, включаючи синдром Кушинга та адреналь = 85;у супресію (у ході досліджень відзначено зниження рівня кортизолу у плазмі кров = 10; на 86 %), зафіксо = 74;ана у пацієнтів, які отримували = 88;итонавір у дозі 100 мг 2 ра= 079;и на добу та інгаляційнl= 0;й або інтраназалn= 0;ний флутиказонm= 1; пропіонат у дозі 200 мкг 1 ра = 79; на добу (AUC ↑ &#= 1091; 350 разів, Cmax ↑ &#= 1091; 25 разів). Подіб= ;на дія також може виникнути і при застосу = 74;анні інших кортикостеl= 8;оїдів, які метабол = 10;зуються ферментом CYP3A, наприклад будесоніду. Отже, не рекомендовk= 2;не одночасне застосуванl= 5;я глюкокортиl= 2;оїду та ритонаві = 88;у як антиретровo= 0;русного засобу або фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2;, поки потенційна користь лікування н = 77; переважить ризику системної дії кортикостеl= 8;оїдів. Слід розгля = 85;ути питання щод = 86; зниження дози глюкокортиl= 2;оїду, при цьому необхідно забезпечитl= 0; ретельний контроль місцевої та системної д = 10;ї глюкокортиl= 2;оїду або перейти на глюко = 82;ортикоїд, який не є субстратом CYP3A4 (наприклад бекломет = 72;зон). Крім того, у разі відмін = 80; глюкокорти&= #1082;оїду існує необхіднісm= 0;ь у поступово = 84;у зменшенні дози препарату протягом тривалого часу. 

Дексамет= азон. Рито = 85;авір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб інгібує CYP3A і, я= 082; результат, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї дексаметазl= 6;ну. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; дексаметазl= 6;ном необхідний ретельний контроль щодо терапе = 74;тичних ефектів та побічних реакцій.

Преднізо= лон. У раз= 110; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я 200 мг ритонаві= ру 2 рази на добу із преднізолоl= 5;ом у дозі 20 мг нео= ;бхідний ретельний контроль щодо терапевтичl= 5;их ефектів та побічних реакцій. AUC метаболіту преднізолоl= 5;у зростає на 37 % та 28 % через 4 та 14 днів застосуванl= 5;я ритонавіру = 74;ідповідно.

Замісна терапія гормонами щитоподібнl= 6;ї залози.

Лево = 90;ироксин.  Повідомл= ялося про взаємодію між рито = 85;авіровмісн&#= 1080;ми лікарськимl= 0; засобами та левотироксl= 0;ном.  Пацієнтам, = 103;кі отримують левотироксl= 0;н, необхідно контролюваm= 0;и рівень тиреотропнl= 6;го гормону (ТТГ) як мінімум протягом мі = 89;яця після початку та/або закінчення лікування ритонавіроl= 4;.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ритонавіру = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами необхідно о = 79;найомитися з інструкці = 02; для медичного застосуванl= 5;я останніх.=

Під час комбінованl= 6;ї терапії ритонавіроl= 4; із дизоп = 10;рамідом, мексилеm= 0;ином або нефа = 79;адоном повідомлялl= 6;ся про побічні = 088;еакції з боку серцево-суд = 80;нної системи та Ц= 053;С. Можливість медикаментl= 6;зної взаємодії н = 77; виключаєтьl= 9;я.

Оскільки ритонавір добре зв’язуєтьсn= 3; з білками, слід врахувати можливість виникнення підвищеної  терапевтиm= 5;ної та токсично = 11; дії через витіснення супутніх пр = 77;паратів зі зв’язку з білками.

&#= 1056;итонавір, дозований я = 82; фармакокінk= 7;тичний підсилювач=

Важлива інформація щодо взаємодії лікарських препаратів із ритонавіроl= 4;, який застос = 86;вують як фармакокінk= 7;тичний підсилювач, міститься в інструкції для медичного з = 72;стосування інгібітора протеази, який одночасно застосовуєm= 0;ься.

Інгі = 73;ітори протонної помпи та антагоністl= 0; H2-рецептор&#= 1110;в. Інгібітори протонної помпи  та антагон = 10;сти H2-рецепторo= 0;в (наприклад омепразол або ранітид = 80;н) можуть знижувати концентрацo= 0;ю супутніх інгібіторіk= 4; протеази. Дл= 103; детальної інформації щодо впливу одночасногl= 6; застосуванl= 5;я засобів, які знижують кислотністn= 0;, слід звернутися = 76;о інст = 88;укції для медичного застосуванl= 5;я інгібітора протеази. З огляду на дослідженнn= 3; медикаментl= 6;зної взаємодії при застосу = 74;анні інгібіторіk= 4; протеази, підсилених ритонавіроl= 4; (лопінавір/р= итонавір, атазанавір), одночасне застосуванl= 5;я омепразолу або ранітид = 80;ну незначною мірою змінили ефективнісm= 0;ь ритонавіру, який застосовуюm= 0;ь як фармакок = 10;нетичний підсилювач, незважаючи на незначні зміни у дії препарату (приблизно 6–18= %).

 

Осо= ;бливості застосуванl= 5;я.

Ритонавір не є лікарським засобом безпосередl= 5;ьо проти ВІЛ-1 або СНІД. У пацієнтів, які отримують ритонавір або іншу антиретровo= 0;русну терапію, можуть прод = 86;вжувати розвиватисn= 3; інфе = 82;ції, що спричиня = 02;ться умовно-пато = 75;енними мікроорганo= 0;змами, та інші ускладненнn= 3; ВІЛ-1 інфекції.

Хо= ча було доведено, що ефективна вірусна суп = 88;есія при антиретровo= 0;русній терапії зна = 95;но зменшує ризик передачі інфекції ст = 72;тевим шляхом, не можна виключати залишковий ризик. Необхід&= #1085;о вжити профілактиm= 5;них заходів відповідно до керівництвk= 2; національнl= 0;х компетентнl= 0;х органів, щоб уникнути передачі інфекції.=

Пере = 76; призначеннn= 3;м препарату слід дослід = 80;ти індивідуалn= 0;ну вірусну резистентнo= 0;сть та анамнез пацієнта.=

Па= цієнтів необхідно попереджатl= 0; про те, що антиретровo= 0;русна терапія не запобігає ризику передачі ВІ = 51; через кров або під час статевих контактів, у зв’язку з чи= 084; слід вживат = 80; запобіжних заходів.

На сьогодні недостатньl= 6; даних, щоб рекомендувk= 2;ти препарат у визначеній дозі пацієн = 90;ам, які раніше н= 077; лікувалися антиретровo= 0;русними засобами.=

Од= ночасне застосуванl= 5;я Атазору - i= 6; з ритонавіроl= 4; у дозах, що перевищуютn= 0; 100 мг 1 раз на добу, не було оцінено клінічно. Підвищуватl= 0; дозу ритонавіру = 74; комбінації = ;з препаратом не рекомендуєm= 0;ься. Більш висок = 10; дози ритонавіру можуть змінювати профіль безпеки (наприклад спричинюваm= 0;и кардіотl= 6;ксичну дію, гіпербілірm= 1;бінемію).

Ті= льки тоді, коли атазанавір = 79; ритонавіроl= 4; призначаютn= 0; разом з ефавірензоl= 4;, можливе збільшення дози ритонавіру до 200 мг 1 раз на &#= 1076;обу.

&#= 1055;ацієнти з супутніми захворюванl= 5;ями

Захворюв= ання печінки.

У пацієнтів і = 79; хронічним гепатитом В або С, які отримують комбінованm= 1; антиретровo= 0;русну терапію, суттєво зростає ризик розви = 90;ку тяжких і потенційно н= ;ебезпечних для життя побічних реакцій з боку печінк = 80;. У разі проведення к= ;омбіновано = 11; антиретровo= 0;русної терапії у пацієнтів з = 075;епатитом В або С слід звернутися до відповід = 85;их інструкцій для медичного застосуванl= 5;я цих лікарських засобів.

У пацієнтів з і= ;снуючими раніше порушенн= ями функції печінки, включаючи х = 88;онічний гепатит в активній формі, під час комбіно = 74;аної антиретровo= 0;русної терапії мож = 83;иве  підвищеннn= 3; частоти розвитку порушень функції печінки. За с&#= 1090;аном таких пацієнтів слід встановити ретельний контроль відповідно до стандартноo= 1; практики. Якщо є симпт= 086;ми погіршення захворюванl= 5;я печінки у таких пацієнтів, слід розглянути питання про = 087;ереривання або припинення лікування.=

Захворюв= ання нирок.

Ос= кільки нирковий кліренс ритонавіру незначний, зниження загального кліренсу у п= 072;цієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю малоймовірl= 5;е.

Надходили повідомленl= 5;я про ни= ркову недостатніl= 9;ть, п&= #1086;рушення функції нирок, підвищення рівня креат = 80;ніну, гіпофосm= 2;атемію та проксимальl= 5;у тубулопk= 2;тію (у тому числі синдром = 60;анконі) при застосуванl= 5;і тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату у клінічній практиці.=

Ниркова недостатніl= 9;ть.

Ко= ригування дози не потрібно. Однак паціє = 85;там, які перебуваютn= 0; на гемодіал = 10;зі, комбінація атазанавір/ = 88;итонавір не рекомендуєm= 0;ься.

Подовже&= #1085;ня інтервалу QT

Атазан= 072;вір спричиняв незначне асимптомат&#= 1080;чне подовження інтервалу QT у кліні&= #1095;них дослідженнn= 3;х.

Сл= ід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при сумісно = 84;у застосуванl= 5;і з препаратамl= 0;, що подовжую = 90;ь інтервал QT (та= кими як атенолол, дилтіазем, верапаміл). Пацієнтам з уже наявним = 80; проблемами серцевої провідностo= 0; (атріовентр = 80;кулярна блокада ІІ ступеня або блокада ніжки пучка Гіса) атазанавір слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю і тільки тоді, коли користь перевищує р = 80;зик.

Подовжен= ня інтервалу PR<= /o:p>

Ритона= 074;ір спричиняв незначне асимптомат&#= 1080;чне подовження інтервалу PR у кількох здорових до = 88;ослих добровольцo= 0;в. Були поодин = 86;кі повідомленl= 5;я про атріове = 85;трикулярну блокаду ІІ або ІІІ ступ= 077;ня у хворих, у яких в анамнезі було захвор = 02;вання серця та ная= 074;ні порушення провідностo= 0;, або у пацієнтів, які отримували лікарські з = 72;соби, що, як відомо, подовжують інтервал PR, пр= и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ритонавір = 86;м. Препарат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю таким пацієнтам.=

Пацієнти з хронічною діареєю або мальабсорбm= 4;ією.

У р= ;азі розвитку діареї рекомендовk= 2;но додаткове обстеження. Відносно висока част = 86;та виникнення діареї на тл= 110; лікування ритонавіроl= 4; може позначитисn= 3; на рівні всмоктуванl= 5;я і на ефективносm= 0;і (через неналежне дотримання режиму тера = 87;ії) ритонавіру або супутні = 93; лікарських = 79;асобів. Нестримне блювання та/або діаре= 103; тяжкої форм = 80;, зумовлені прийомом ритонавіру, можуть тако = 78; позначитисn= 3; на функції нирок. У пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю бажано пров = 86;дити регулярний контроль функції нир = 86;к.

Гемофілі= я.

У хворих на гемофілію типу А і В при лікуванні інгібітораl= 4;и протеази спостерігаl= 3;ися кровотечі, у тому числі спонтанні ш = 82;ірні крововиливl= 0; і гемартроз = 80;. Деяким з цих пацієнтів було потрібно введення фактора VIII. Більш ніж у половини пацієнтів лікування інгібітораl= 4;и протеази було продовжено або відновлено після перер = 74;и. Припускаютn= 0; причинний зв’язок кровотеч з лікуванням, хоча механізм такої дії інгібіторіk= 4; протеази не з’ясований. Хворих на гемофілію слід попере = 76;ити про можливість таких ускладнень.

Маса тіла та метаболічнo= 0; параметри.

Пі= д час антиретровo= 0;русної терапії можливе збільшення маси тіла і рівнів ліпідів та глюкози в крові. Такі зміни можут = 00; бути частково по = 74;’язані з контролем захворюванl= 5;я і способом життя. Що стосується ліпідів, є свідчення т = 86;го, що у деяких випадках це стало результатоl= 4; лікування, тоді як не було отримано пе = 88;еконливих доказів, що пов’язують збільшення маси тіла з певним способом лікування. К= 086;нтроль рівня ліпідів та глюкози в крові здійс = 85;юється відповідно до встановленl= 0;х правил лікування ВІЛ-інфекці = 11;. Порушення р = 10;вня ліпідів слі = 76; лікувати відповідно = 76;о клінічної практики.=

Як показали дослідженнn= 3;, атазанавір/ = 88;итонавір спричиняв дисліпід = 77;мію меншою міро = 02;, ніж препарати порівняння.

Цукровий діабет і гіперглікеl= 4;ія.

По= відомлялосn= 3; про випадки вперше д = 10;агностован&#= 1086;го цукрового діабету, гіперглікеl= 4;ії та загостре = 85;ня наявного цукрового діабету на т= 083;і лікування і = 85;гібіторами протеази. У деяких з них гіперглікеl= 4;ія була тяжкою = 110; супроводжуk= 4;алася кетоацидозl= 6;м. Значна частина таких паціє = 85;тів мала обтяжливі стани, що потребувалl= 0; медикамент&#= 1086;зної терапії, пов’язаної = 79; розвитком цукрового діабету або гіперглікеl= 4;ією. Необхідно моніторити рівень глюкози в крові.

Ліподист= рофія.

Ко= мбінована антиретровo= 0;русна терапія повR= 17;язана із ВІЛ-асоційо = 74;аним перерозподo= 0;лом жирових тканин (ліподистро = 92;ія). Віддалені наслідки цього явища наразі невідомі, а його механізм не з’ясований. Наразі прип = 91;скають існування зв’язку між вісцеральнl= 0;м ліпоматl= 6;зом і застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; протеази, ліпоатрофі&= #1108;ю і застосуванl= 5;ям нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи (НІЗТ). Підвищений ризик розвитку ліподистроm= 2;ії пов’язаний = 79; індивідуалn= 0;ними факторами, такими як літній вік, та медикаментl= 6;зними факторами, такими як довша тривалість антиретровo= 0;русної терапії та пов’язані з цим порушення метаболізмm= 1;. Під час клін= 110;чного огляду слід звертати увагу на озн= 072;ки жирового перерозподo= 0;лу. Слід також зважати на п= 086;казники ліпідів у сироватці крові і глюк= 086;зи в крові натще. Поруш= 077;ння ліпідного метаболізмm= 1; необхідно лікувати відповідниl= 4;и лікарськимl= 0; засобами.=

Панкреат= ит.

Можливість розвитку панкреатитm= 1; слід розгля = 76;ати при наявності клінічної симптоматиl= 2;и (нудо= 090;а, блювання, біль у животі) або змін лабораторнl= 0;х показників (підвищення рівня ліпаз = 80; або амілази = 091; сироватці к = 88;ові). Пацієнтів, у яких спостерігаn= 2;ться ці ознаки аб= 086; симптоми, слід обстежити, а при встанов = 83;енні діагнозу панкреатит терапію рит = 86;навіром необхідно п = 88;ипинити.

Гіпербіл= ірубінемія.

У пацієнтів, які отримували атазанавір, спостерігаl= 3;ися випадки оборотного збільшення рівня непрямого (вільного) білірубіну, пов’язаногl= 6; з пригніченнn= 3;м  ур= ;идиндифосф = 72;тглюкуроно&#= 1079;илтрансфер= ази (УГТ). Слід враховуватl= 0;, що збільшен = 85;я активності трансамінаk= 9;, відмічене п = 88;и підвищенні білірубіну = 91; пацієнтів, які отримув = 72;ли атазанавір, може бути спричинене іншими захворюванl= 5;ями, що також супроводжуn= 2;ться гіпербілірm= 1;бінемією. Якщо жовтян = 80;ця або пожовтіння склери небажані дл = 03; пацієнта, мо= 078;на застосовувk= 2;ти альтернатиk= 4;ну антиретровo= 0;русну терапію. Зниження дози препар = 72;ту не рекомендуєm= 0;ься, оскільки це може призве = 89;ти до втрати терапевтичl= 5;ого ефекту або д= 086; розвитку резистентнl= 6;сті. Застосуванl= 5;я індинавіру може спричиняти некон’юг = 86;вану гіпербілірm= 1;бінемію внаслідок пригніченнn= 3;  УГТ. Комбінація атазанавірm= 1; та індинаві = 88;у не вивчалас = 00;, тому вона не рекомендовk= 2;на для застосуванl= 5;я.

Інгібіто= ри фосфодіестk= 7;рази (ФДЕ 5).

Па= цієнтам, які отримують ритонавір, призначати силденафіл, тадалафіл або вардена = 92;іл для лікування еректильноo= 1; дисфункції слід з особливою обережністn= 2;. Вважається, що паралель = 85;ий прийом ритонавіру = 79; цими препаратамl= 0; суттєво підвищує концентрацo= 0;ю останніх і може спричинити пов’язані з ними побічн = 10; реакції, так= 110; як артеріал = 00;на гіпотензія та пр= 086;лонгована ерекція. При легеневій артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1; одночасний прийом силденафілm= 1; і ритонавір = 91; протипоказk= 2;ний. О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я аванафілу або вардена = 92;ілу та ритонавіру протипоказk= 2;не.

Інгібіто= ри ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Ме= таболізм інгібіторіk= 4; редуктази (симвастати = 85;у і ловаст = 72;тину) великою мірою залежить ві = 76; ізоферментm= 1; CYP3A, тому, зважаючи на підвищений ризик розви = 90;ку міопатії аж до рабдоміоліk= 9;у, одночасний прийом ритонавіру із симвастатиl= 5;ом або ловаста = 90;ином не рекомендовk= 2;ний. Також слід з обережністn= 2; призначати або розглядати можливість зниження дози, якщо лікування ритонавіроl= 4; здійснюєтьl= 9;я паралельно = 79; прийомом ат = 86;рвастатину, який меншою мірою метаболізуn= 8;ться CYP3A. Виведення розувастатl= 0;ну не залежить від CYP3A, але під час паралельноk= 5;о застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4; повідомлялl= 6;ся про зростан = 85;я експозиції розувастатl= 0;ну. Механізм цієї взаємодії н = 77; з’ясований, але гіпотет = 80;чно причиною може бути пригніченнn= 3; переносникk= 2;. У разі застосуванl= 5;я паралельно = 79; ритонавіроl= 4; слід призначати нижчі дози а= 090;орвастатин&= #1091; і розувастатl= 0;ну. Метаболізм праваста = 90;ину і флувас = 90;атину не залежить від CYP3A, тому очікуваних взаємодій з ритонавіроl= 4; не відзначаєтn= 0;ся. У разі необх= 110;дності лікування інгібітораl= 4;и  редуктази  рекомендуn= 8;ться обирати правастатиl= 5; або флувастатиl= 5;.

Колх&#= 1110;цин.

Лікарські взаємодії і = 79; загрозливиl= 4;и для життя наслідками = 10; лікарські взаємодії з = 083;етальним наслідком були зареєстровk= 2;ні у пацієнтів, які отримували колхіцин та ритонавір.=

Дигоксин= .

З особливою обережністn= 2; слід призначати = 88;итонавір пацієнтам, які приймають дигоксин, оскільки вважається, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я препаратів, імовірно, сп= 088;ичиняє підвищення концентрацo= 0;ї дигоксину. З часом підвищена концентрацo= 0;я дигоксину зменшуєтьсn= 3;. Пацієнтам, які вже приймають дигоксин, на час терапії ритонавіроl= 4; рекомендовk= 2;но зменшити дозу дигоксину д = 86; половини зв = 80;чної дози і впродовж кількох тижнів післ = 03; початку сукупного прийому ритонавіру = 10; дигоксину перебувати під ретельним наглядом лікарів. Пацієнтам, які вже приймають р = 80;тонавір, рекомендовk= 2;но починати застосуванl= 5;я дигоксину більш поступово, ніж зазвича = 81;. Водночас концентрацo= 0;ї дигоксину слід контро = 83;ювати ретельніше, ніж зазвича = 81;, зі своєчасн = 80;м корегуваннn= 3;м дози в разі необхідносm= 0;і, зважаючи на клінічні дані, електрокарk= 6;іографічні показники т = 72; рівень дигоксину.

Етинілес= традіол.  Під час застосуванl= 5;я бар’єрних т = 72; інших негормоналn= 0;них методів контрацепцo= 0;ї слід зважат = 80; на те, що прийом ритонавіру = 74; терапевтичl= 5;их або нижчих дозах парал = 77;льно з контрацептl= 0;вами, які містять естрадіол, може послаблюваm= 0;и дію останні = 93; і змінювати = 087;рофіль маткової кровотечі.

Глюкокор= тикоїди. Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру із флюти = 82;азоном або іншими кортикостеl= 8;оїдами, які метабол = 10;зуються ферментною системою CYP3A4, з= 072; винятком випадків, коли потенційна користь від = 083;ікування переважає ризик системної дії кортикостеl= 8;оїдів, включаючи синдром Кушинга та адреналь = 85;у супресію.=

Тразодон= . З особливою обережністn= 2; ритонавір с = 83;ід призначати пацієнтам, які отримують тразодон. Тразодон – субстрат CYP3A4, тому припускаютn= 0;, що паралельне застосуванl= 5;я ритонавіру підвищує концентрацo= 0;ї тразодону. Під час дослідженнn= 3; взаємодії р = 72;зових доз препаратів = 79; участю здорових до = 73;ровольців було зафіксованl= 6; побічні реа = 82;ції – нудоту, запаморочеl= 5;ня, артеріальнm= 1; гіпотензію = 10; синкопе.

Риварокс= абан. Не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти ритонавір пацієнтам, які отримув = 72;ли ривароксабk= 2;н, у зв’язку з ризиком підвищеної кровотечі.=

Ріоц = 80;гуат.<= /span> Одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру не рекоменд = 91;ється через можливе збільшення = 82;онцентраці&#= 1111; ріоцигуk= 2;ту.

Вора = 87;аксар.<= /span> Одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру не рекомендуєm= 0;ься через можли = 74;е збільшення концентрацo= 0;ї ворапакl= 9;ару.

Дела = 84;анід. = Одночасн= е застосуванl= 5;я деламаніду = 79; іншим потужним інгібітороl= 4; CYP3A (ритонавір) може збільш = 80;ти кількість метаболітіk= 4; деламаніду, що асоціюєтьсn= 3; з пролонгаціn= 8;ю скоригованl= 6;го інтервалу QT. Таким чином, якщо одноча = 89;не застосуванl= 5;я деламаніду = 79; ритонавіроl= 4; є необхідни = 84;, рекомендовk= 2;но дуже часто проводити моніторинг ЕКГ протяго = 84; усього періоду лікування деламанідоl= 4;.

Саквінав= ір. Не слід перевищуваm= 0;и дозу ритона = 74;іру 100 мг двічі на добу. З’ясовано, щ= 086; зростання дози ритонавіру збільшує ча = 89;тоту виникнення побічних реакцій. Одночасний прийом саквінавірm= 1; і ритонавір = 91; спричиняв тяжкі побічні ефекти, переважно д = 10;абетичний кетоацидоз = 10; порушення функції печінки, особливо у пацієнтів з наявними захворюванl= 5;ями печінки. Сак= 074;інавір/рито= навір не слід призначати разом із рифампіцинl= 6;м через ризик розвитку тя = 78;кої гепатотоксl= 0;чності (яка проявляєтьl= 9;я підвищенняl= 4; рівня печінкових трансамінаk= 9;) у разі прийому усі = 93; трьох препаратів = 86;дночасно. 

Типранав= ір. Із прийомом типранавірm= 1; в комбінаці = 11; з 200 мг ритонавіру пов’язані повідомленl= 5;я про клінічн = 80;й гепатит і печінкову декомпенсаm= 4;ію, включаючи кілька летальних випадків. Підвищеної уваги потре = 73;ують пацієнти з коінфекцієn= 2; хронічним гепатитом В або С, оскільки ризик гепатотоксl= 0;чності у них значно вищий.

Не= обхідно застосовувk= 2;ти дози ритонавіру нижче 200 мг два рази на добу, оскільки вищі дози можуть впливати на профіль безпечностo= 0; такої комбінації препаратів.

Фосампре= навір. Клінічної оцінки комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я фосампренаk= 4;іру з ритонавір = 86;м у дозах, вищих за 100 мг, двічі на доб= 091; не проводил = 80;. Збільшення дози ритонавіру не рекоменд = 91;ється, оскільки це може вплива = 90;и на профіль безпечностo= 0; такої комбінації.

Печінков= а недостатніl= 9;ть. Атаз = 72;навір метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці, том= 091; пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю препарат слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; через можливе збільшення його концентрацo= 0;ї.

Да= них щодо безпек = 80; та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; пацієнтам і = 79; тяжкими захворюванl= 5;ями печінки немає. У пацієнтів, інфікованиm= 3; вірусом гепатиту B і/або C, частіше відмічалосn= 3; підвищення активності трансамінаk= 9;, але підвищення концентрацo= 0;ї білірубіну, = 072; також часто= ;та прояву гепатиту не відрізнялиl= 9;я від таких у пацієнтів без цієї суп= 091;тньої інфекції.=

У хворих на хронічний гепатит B або C комбінованk= 2; антиретровo= 0;русна терапія підвищує ризик виникнення тяжкого потенційно летального ураження печінки. У пацієнтів і = 79; захворюван&= #1085;ями печінки, включаючи хронічний активний гепатит, частіше розвиваютьl= 9;я порушення функції печінки під час комбіно = 74;аної антиретровo= 0;русної терапії, том= 091; таким пацієнтам потрібне ретельне медичне спостережеl= 5;ня. При виявленні погіршання функції печінки необхідно тимчасово п = 88;ипинити застосуванl= 5;я противірусl= 5;их препаратів або відміни = 90;и їх.

Жовчнока= м’яна хвороба.

Пр= и застосуванl= 5;і атазанавірm= 1; повідомлялl= 0; про жовчнокам’n= 3;ну хворобу. Деяких паці = 08;нтів госпіталізm= 1;вали для відповідноk= 5;о лікування, а деякі мали ускладненнn= 3;. Якщо ознаки жовчнокам’n= 3;ної хвороби не зникають, слід тимчасово або повніст = 02; припинити терапію атазанавірl= 6;м.

Нефроліт= іаз.

Пр= и застосуванl= 5;і атазанавірm= 1; повідомлялl= 0; про нефролітіаk= 9;. Деяких пацієнтів госпіталізm= 1;вали для відповідноk= 5;о лікування, а деякі мали ускладненнn= 3;. У деяких випадках нефролітіаk= 9; був пов’язаний із гострою н= 080;рковою недостатніl= 9;тю або нирково = 02; недостатніl= 9;тю. Якщо виникають ознаки або симптоми нефролітіаk= 9;у, можна розгл = 03;нути питання щод = 86; тимчасової перерви або припинення лікування.=

Синдром імунної реактиваціo= 1;.

У ВІЛ-інфіков = 72;них хворих з тяжким імунним деф = 10;цитом під час проходженнn= 3; комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) може виникати за = 87;альна реакція на безсимптомl= 5;і або залишко = 74;і умовно-пато = 75;енні мікроорганo= 0;зми і тяжкі клінічні стани або погіршення симптомів. Я= 082; правило, так= 110; реакції спостерігаl= 3;ися протягом пе = 88;ших декількох тижнів або місяців після почат = 82;у КАРТ. Прикладами цього можут = 00; бути цит = 86;мегаловіру&#= 1089;ний ретиніт, генералізоk= 4;ані та/або вогнищеві мікобакт = 77;ріальні інфекції, а також пн = 77;вмоцистна пневмонія (Pneumocyst= is jiroveci pneumonia). = 55;отрібно оцінювати в = 89;і симптоми запалення, а у разі необхідносm= 0;і призначати відповідне лікування.

Ау= тоімунні захворюванl= 5;я (наприклад хвороба = 43;рейвса) також, як повідомляєm= 0;ься, розвиваютьl= 9;я в умовах відновленнn= 3; імунітету; п= 088;оте час виникнення побічних реакцій мож = 77; змінюватисn= 3;, і вони можуть виявитися через багат = 86; місяців після почат = 82;у лікування.=

Остеонек= роз.

Не= зважаючи на те, що етіологія цього захво = 88;ювання є багатофактl= 6;рною (включаючи застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів, вживання ал = 82;оголю, тяжкий імунодефіцl= 0;т, високий інд = 77;кс маси тіла), випадки остеонекроk= 9;у виникали, зокрема, у пацієнтів н = 72; пізніх стадіях ВІЛ захворюванl= 5;я та/або при довгострокl= 6;вій терапії ком = 73;інованими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;. Якщо хворий відчуває біль у суглобах, скутість у суглобах аб = 86; труднощі пр = 80; русі, рекоме= 085;дується звернутися до лікаря.

Висипи та пов’язані з ними синдроми.

Макулопапу= льозні висипи, зазвичай легкого або помірного с = 90;упеня, можуть спостерігаm= 0;ися протягом пе = 88;ших 3 тижнів терапії атазанавірl= 6;м.

Пр= и застосуванl= 5;і атазанавірm= 1; можуть спос = 90;ерігатися синдром Стівенса – Д= 078;онсона, мультиформl= 5;а еритема, медикаментl= 6;зні висипи з еозинофіліn= 8;ю, токсичні шк = 10;рні реакції (DRESS) та системні симптоми. Пацієнтам слід повідомити про можливі ознаки та симптоми та рекомендувk= 2;ти ретельно сл = 10;дкувати за виникненняl= 4; будь-яких шкірних реакцій. Застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; слід припинити у разі розвит = 82;у тяжкого висипу.

На= йкращий шлях контролюваm= 0;и розвиток ци = 93; явищ – раннє діагностувk= 2;ння та негайне п= 088;ипинення застосуванl= 5;я підозрюванl= 6;го лікарськогl= 6; засобу. Якщо у пацієнта р= 086;звинувся синдром Стівенса – Д= 078;онсона або DRESS, атазанавір надалі не застосовуюm= 0;ь.

Хронічне захворюванl= 5;я нирок.

Про хронічне захворюванl= 5;я нирок у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримували атазанавір = 79; ритонавіроl= 4; або без нього, повідомлялl= 0; під час постмаркетl= 0;нгового нагляду. Велике спостережнk= 7; дослідженнn= 3; показало звR= 17;язок між збільшенняl= 4; частоти хронічних з = 72;хворювань нирок та сукупним впливом реж = 80;му лікування, щ= 086; містить атазанавір/ = 88;итонавір, у ВІЛ-інфіко= 074;аних пацієнтів з початково нормальним показником = 86;ціночної швидкості клубочковоo= 1; фільтрації. Ця асоціаці = 03; спостерігаl= 3;ася незалежно від впливу тенофовіру дизопроксиl= 3;у. Регулярний контроль функції нирок у хворих слід підтримуваm= 0;и протягом ус = 00;ого часу лікування (див. розділ «П= ;ротипоказа = 85;ня»).<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman"'>

Взаємоді= я з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Ко= мбінація атазанавірm= 1; з аторвастатl= 0;ном не рекомендуєm= 0;ься.

Од= ночасне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; з невірапін = 86;м або ефавірензоl= 4; не рекомендуєm= 0;ься.

Як= що необхідна комбінація атазанавірm= 1; з нуклеозид = 85;ими інгібітораl= 4;и зворотної т = 88;анскриптаз&#= 1080;, дози атазанавірm= 1; і ритонавір = 91; збільшують до 400 мг і 200 мг відповідно, = 091; поєднанні з = 077;фавірензом. Терапію проводять під пильним наглядом лікаря.

Ат= азанавір метаболізуn= 8;ться головним чи = 85;ом CYP3А4. Сумісне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; з лікарськи = 84;и засобами, що пригнічуютn= 0; CYP3А4, не рекомендуєm= 0;ься.

З особливою обережністn= 2; слід призначати = 10;нгібітори ФЕД-5 (силденафіл, тадалафіл і варденафіл) для лікування еректильноo= 1; дисфункції; таким пацієнтам атазанавір = 10; ритонавір призначаютn= 0; у низьких дозах. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і атазанавірm= 1; з цими лікар= 089;ькими засобами можливе значне збільшення концентрацo= 0;ї інгібіторіk= 4; ФЕД-5 і посилення  побічних реакцій, таких як артеріальнk= 2; гіпотензія, розлади зор = 91; і пріапі = 79;м.

Су= місне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та атазанав = 10;ру з ритонавір = 86;м не рекомендуєm= 0;ься, якщо тільки користь прийому вориконазоl= 3;у не перевищу = 08; ризики.

У більшості пацієнтів зниження  експо= ;зиції атазанавірm= 1; і вориконазоl= 3;у не очікуєть = 89;я. У невеликої кількості пацієнтів з функціоналn= 0;ним алелем CYP2С19 значно поси = 83;юється експозиція вориконазоl= 3;у.

Од= ночасне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1;/ритонавіру з флутик = 72;зоном або іншими глюкокортиl= 2;остероїдам= 080;, що метаболі = 79;уються CYP3А4, не рекомендуєm= 0;ься, якщо потенц = 10;йна користь від лікування системними кортикостеl= 8;оїдами не перевищу = 08; ризик виникнення побічних ефектів, включно з синдромом Кушинга і пригніченнn= 3;м функції наднирковиm= 3; залоз.

Пр= и сумісному застосуванl= 5;і сальметероl= 3;у з атазанавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м підвищуєтьl= 9;я ризик побічних реакцій з боку серцево-суд = 80;нної системи, пов’язаних із сальм = 77;теролом. Комбінація сальметероl= 3;у та Атазо = 88;у - i= 6; не рекомендуєm= 0;ься.

Аб= сорбція атазанавірm= 1; може зменшуватиl= 9;я, коли рН шлунка збільшуєтьl= 9;я з будь-яких причин.

Ко= мбінація атазанавірm= 1; з інгібітораl= 4;и протонної помпи не рекомендуєm= 0;ься.

Як= що комбінація атазанавірm= 1; з інгібітораl= 4;и протонної помпи є необхідною, рекомендуєm= 0;ься медичний нагляд і збі= 083;ьшення дози атазанавірm= 1; до 400 мг, а ритонавіру до 100 мг; дози інгібіторіk= 4; протонної помпи не повинні перевищуваm= 0;и відповідні дози омепразолу 20 мг.

Су= місне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1;/ритонавіру з гормональнl= 0;ми пероральниl= 4;и контрацептl= 0;вами, що містять п= 088;огестерон (крім нор= 075;естимату), не вивчалос = 03;. Тому така комбінація не рекоменд = 86;вана.

Вплив на показники лабораторнl= 0;х досліджень.

Ліку = 74;ання пацієнтів  з резистентнo= 0;стю до множинни = 93; інгібіторіk= 4; протеази (ІП) неефективнk= 7; (≥ 4 IП мутацій). <= /span>

До найбільш розповсюджk= 7;них відхилень, в= 080;явлених у показника = 93; лабораторнl= 0;х досліджень = 91; пацієнтів, які одержували медикаментl= 6;зне лікування, д= 086; складу яког = 86; входив атаз = 72;навір у сполученн = 10; з одним або к&#= 1110;лькома нуклеозиднl= 0;ми інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи (НІЗТ), належать: пі= 076;вищення рівня білірубіну, підвищення = 88;івня амілази, = 082;реатинінкі&= #1085;ази, аланінамінl= 6;трансфераз= 080;/ сироватковl= 6;ї глютаміновl= 6;ї піровинl= 6;градної трансамінаk= 9;и, зниження кількості нейтрофільl= 5;их лейкоцитів, підвищення вмісту аспа = 88;татамінотр&#= 1072;нсферази/ сироватковl= 6;ї глютаміновl= 6;ї щавлевоl= 6;цтової трансамінаk= 9;и, а також зростання рівня ліпаз = 80;.

Лактоза. =

Па= цієнтам з рідкісним = 80; спадковими проблемами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом лактази, = 075;люкозо-гала= ктозною мальабсорбm= 4;ією препарат не застосовуюm= 0;ь.

 

Застосу&= #1074;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітніс= ть

На= лежні та контрольовk= 2;ні дослідженнn= 3; за участю вагітних жінок не проводилисn= 0;. Застосовувk= 2;ти атазанавір = 91; період вагітності слід тільки за гострої необхідносm= 0;і. Дослідженнn= 3; на тваринах продемонстl= 8;ували токсичний вплив на репродуктиk= 4;ну функцію. Застосовувk= 2;ти Атазор-Р у період вагітності слід тільки = 074; тих випадка = 93;, коли потенційна користь лікування п = 77;ревищує можливий ризик. У одному із до= 089;ліджень у 30 % жінок, які отримували атазанавір/ = 88;итонавір у дозі 300/100 мг, та= у 62 % жінок, які отримува = 83; атазанавір/ = 88;итонавір у дозі 400/100 мг, спостерігаl= 3;и гіпербілірm= 1;бінемію 3 та 4 ступенів. Під час дослідженнn= 3; не повідомл = 03;лось про випадки лактоацидоk= 9;у. Невідомо, чl= 0; Атазор-Р, призначениl= 1; у період ваг= 110;тності, посилить фізіологічl= 5;у гіпербілірm= 1;бінемію та призведе до біліl= 8;убінової енцефалопаm= 0;ії у новонароджk= 7;них та немовлят. У передполо = 75;овий період потрібен додатковий моніторинг.

Пе&= #1088;іод годування груддю

Ат= азанавір здатний виділятись = 91; грудне моло = 82;о. ВІЛ-інфіков = 72;ні жінки повинні уникати годування груддю в зв’язку з ризиком інф = 10;кування немовляти.=

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Ос= кільки сонливість та запаморо = 95;ення є відомою побічною реакцією пр = 80; застосуванl= 5;і препарату, ц= 077; необхідно врахувати під час керування автотранспl= 6;ртом або роботи з іншими механізмамl= 0;.<= /p>

 

Спо= ;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Призначенн= я препарату Атазор-Р повинен здійснюватl= 0; лікар з достатнім досвідом лікування ВІЛ- інфекці= 111;.

Дозуванн= я

Рекомендов= ана доза препарату – одна таблет = 82;а один раз на добу перорально під час їди.

Рекомендов= ана пероральна доза атазанавірm= 1;/ритонавіру залежить ві = 76; історії лік = 91;вання пацієнта та застосуванl= 5;я супутніх лікарських засобів.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з блокатора = 84;и Н2-рецептор= ;ів або інгібітораl= 4;и протонної п = 86;мпи рекомендуєm= 0;ься коригуваннn= 3; доз.

Доза блокатора Н2-рецепторі= 074; не повинна перевищуваm= 0;и дозу, еквіва= 083;ентну фамотидину 40 мг 2 рази на добу. Заст = 86;сосувати атазанавір/ = 88;итонавір слід одноча = 89;но та/або принаймні через 10 годин після введення блокатора Н2-рецепторі= 074;. Дози інгібіторіk= 4; протонної п = 86;мпи не повинні перевищуваm= 0;и дозу, еквівалентl= 5;у омепразолу 20 мг на добу, та повинні бут = 80; введені за 12 годин перед застосуванl= 5;ям атазанавірm= 1;/ритонавіру.

Па&= #1094;ієнтам, які раніше отримували лікування, н= 077; рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1;/ритонавіру з ефавіренц = 86;м.

Особl= 3;иві популяції =

Пацієнти з порушення = 84; функції нирок.

Атазор-Р= не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам, які проходять гемодіаліз. = 055;еред застосуванl= 5;ям ритонавіру пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю лікар повин = 77;н ознайомитиl= 9;я з інформацієn= 2; щодо дозува = 85;ня, викладеною = 74; інструкції для медичного з = 72;стосування  інгібіторk= 2; протеази, що призначаєтn= 0;ся одночасно з ритонавіроl= 4;.<= /span>

Пацієнти з порушення = 84; функції печінки.

Не вивчали застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; з ритонавіроl= 4; пацієнтам з порушеннямl= 0; функції печінки. Атазанавір = 79; ритонавіроl= 4; слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з легким порушенням печінки. Атазанавір = 79; ритонавіроl= 4; не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з помірними т = 72; тяжкими порушеннямl= 0; печінки.

Пацієнти літнього віку. =  

Слід дотримуватl= 0;сь належних заходів без = 87;еки та ретельного моніторингm= 1; при признач = 77;нні препарату пацієнтам літнього ві = 82;у у зв’язку з підвищеною частотою негативногl= 6; впливу на функції печінки, нирок та серцево-суд = 80;нної системи та з можливою наявністю супутніх захворюванn= 0; або лікарської взаємодії.

Вагі = 90;ність і післяпологl= 6;вий період

ІІ та ІІІ триместри вагітності

Атазанавір з ритонавіроl= 4; може не забезпечитl= 0; достатньогl= 6; ефекту атазанавірm= 1;, особливо якщо активність атазанавірm= 1; або всього режиму ліку = 74;ання може бути знівельоваl= 5;а через резистентнo= 0;сть до ліків. Оскільки існує обмежена кі = 83;ькість наявних даних та через відмінностo= 0; між пацієнтами = 91; період вагітності, для забезпеченl= 5;я належного е = 92;екту може розглядатиl= 9;я терапевтичl= 5;ий моніторинг лікарських засобів (ТМЛЗ).

Можливий ризик подальшого зменшення експозиції атазанавірm= 1;, якщо атазанавір застосовуєm= 0;ься з лікарськимl= 0; засобами, які, як відомо, зменшують його експозицію (наприклад, тенофовіру дизопроксиl= 3; фумарат або антагоністl= 0; Н2-рецептор= ;ів).

·      Якщо необхідне застосуванl= 5;я тенофовіру = 76;изопроксил&#= 1091; фумарату аб = 86; антагоністo= 0;в Н2-рецептор= ;ів, слід розглянути збільшення = 76;ози атаза&#= 1085;авіру 400= мг з ритонавіроl= 4; 100 мг з ТМЛЗ.

·      Не рекомендуєm= 0;ься призначати = 72;тазанавір з ритонавіроl= 4; вагітним, як= 110; отримують я = 82; тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат, так і антагоністl= 0; Н2-рецептор= ;ів.

Післяпо&= #1083;оговий період

Після можливого зменшення впливу атазанавірm= 1; протягом ІІ та ІІІ триместру т = 72;кий вплив може збільшитисn= 3; протягом перших 2 міся&#= 1094;ів після пологів. Том= 091; потрібно ретельно контролюваm= 0;и післяпологl= 6;вих пацієнток щодо побічних реакцій.

▪ У цей час післяпологl= 6;ві пацієнтки повинні дот = 88;имуватися тих самих рекомендацo= 0;й щодо дози як &#= 1110; невагітні пацієнтки, включно з ре= 082;омендаціям&= #1080; щодо одночасногl= 6; введення лікарських засобів, які, як відомо, впливають н = 72; експозицію = 72;тазанавіру.<= o:p>

&#= 1057;посіб застосуванl= 5;я

Атаз&= #1086;р-Р рекоменд= ований до пероральноk= 5;о прийому під час їди.

 

Діти

Пр= епарат не застосовуюm= 0;ь дітям.

 

Пер= ;едозування.

Досвід гострого передозуваl= 5;ня атазанавірl= 6;м у людей обмежений. Р= 072;зові дози до 1200 мг приймали здорові добровольцo= 0; без симптоматиm= 5;них небажаних ефектів. При високих дозах, що призводять до високого ступеня впливу препарату, може спостерігаm= 0;ися жовтяниця через непряму (= 085;еконʼюгова&#= 1085;у) гіпербілірm= 1;бінемію (без відповідниm= 3; змін в аналізі функцій печінки) або продовженнn= 3; періоду PR.

Досвід гострого передозуваl= 5;ня ритонавіру = 91; людини досить обмежений. Під час клін= 110;чних досліджень один пацієн = 90; приймав 1500 мг ритонавіру на добу протягом двох днів, після чого повідомив про парестезію, = 103;ка припиниласn= 3; після зменш = 77;ння дози. Повідомлялl= 6;ся про випадок ниркової недостатноl= 9;ті з еозинофіл = 10;єю.

Ознаки токсичностo= 0;, що спостерігаl= 3;ися у тварин (миші та щури), включали зменшення активності, атаксію, дис= 087;ное та тремор.

Лікування

Пр= и передозуваl= 5;ні препарату п = 86;трібно вживати таких заходів: контроль основних фі = 79;іологічних показників та ЕКГ, промивання шлунка, провокація блювання дл = 03; видалення препарату, щ= 086; не всмоктав = 89;я в кров, прийом активованоk= 5;о вугілля, спо= 089;тереження за загальни = 84; станом пацієнта. Оскільки атазанавір інтенсивно метаболізуn= 8;ться в печінці і зв’язуєтьсn= 3; з білками крові, діалі= 079; є неефектив = 85;им для виведення препарату з організму.=

Спеціально= го антидоту пр = 80; передозуваl= 5;ні ритонавіру немає. Лікув= 072;ння передозуваl= 5;ня повинно передбачатl= 0; загальні підтримуючo= 0; заходи, що включають моніторинг життєво важливих функцій та с= 087;остереженн&= #1103; за клінічни = 84; станом паці = 08;нта. Зважаючи на розчинністn= 0; препарату т = 72; можливість трансінm= 0;естинально= 111; елімінації, до лікуванн = 03; передозуваl= 5;ня слід включати промивання шлунка та застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля. Оскільки ри = 90;онавір активно метаболізуn= 8;ться печінкою та інтенсивно зв’язуєтьсn= 3; з білками, ді&#= 1072;ліз навряд чи буде корисним дл = 03; виведення значної кількості препарату.=

 

Поб= ;ічні реакції.

На= йчастішими побічними реакціями у пацієнтів, які отримують ритонавір окремо або в комбінації = 79; іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;, були розлад = 80; з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (у тому числі діарея, нудо= 090;а, блювання, болі у верхній та нижній част = 80;ні живота), неврологічl= 5;і порушення (включаючи парестезію та парестезію слизової об = 86;лонки ротової порожнини), втома/астен = 10;я.

Про хронічне захворюванl= 5;я нирок у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримували атазанавір = 79; ритонавіроl= 4; або без нього, повідомлялl= 0; під час післяреєстl= 8;аційного нагляду. Вел= 080;ке спостережнk= 7; дослідженнn= 3; показало звR= 17;язок між збільшенняl= 4; частоти хронічних з = 72;хворювань нирок та сукупним впливом реж = 80;му лікування, щ= 086; містить атазанавір/ = 88;итонавір, у ВІЛ-інфіко= 074;аних пацієнтів з початковим нормальним показником оціночної швидкості клубочковоo= 1; фільтрації. Ця асоціаці = 03; спостеріга&= #1083;ася незалежно від впливу тенофовіру дизопроксиl= 3;у. Регулярний контроль функції нирок у хворих слід підтримуваm= 0;и протягом ус = 00;ого лікування (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

 

Ни= жче наведено побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і атазанавірm= 1; та ритонавіру згідно з даними клінічних досліджень та після = 88;еєстраційн&#= 1080;ми даними. Частота визначаєтьl= 9;я таким чином: &#= 1076;уже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, <&nbs= p;1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000) і дуже рідко (< 1/10 000). У межах кожної груп = 80; за частотою побічні реакції зазначено у порядку зменшення проявів.

 

= З боку систем&#= 1080; крові та лімфатично= 111; системи=

Чk= 2;сто

Зl= 5;иження рівня лейкоцитів, гемоглобін= 091;, нейтрофілі= 074;, підвищення рівня еозинофілі= 074;, тромбоцито= 087;енія

Нk= 7;часто

Пo= 0;двищення рівня нейтрофілі= 074;

= З боку імунної системи

Чk= 2;сто

Пo= 0;двищена чутливість, у тому числі кропив’янк= 072; і набряк обличчя

Рo= 0;дко

Аl= 5;афілаксія, гіперчутли= 074;ість

= Порушення обміну речовин, метаболізм= 091;=

Чk= 2;сто

Гіперхолес= ;теринемія, гіпертригл= 110;церидемія, подагра, набряк і периферичн= 110; набряки, дег&= #1110;дратація (зазвичай пов’язана з&#= 1110; шлунково-ки&#= 1096;ковими симптомами)

Нk= 7;часто

Зl= 4;еншення або збільшення маси тіла, ан= орексія, підвищений апетит, цукровий діабет

Рo= 0;дко

Гo= 0;перглікемі= 103;

З боку психіки 

Нk= 7;часто

Дk= 7;пресія, дезорієнта= 094;ія, неспокій, безсоння, розлади сну, аномальні сновидіння

З боку нервової системи

Дm= 1;же часто

Д= ;исгевзія, парестезія слизової оболонки ро&#= 1090;ової порожнини та периферичн= 072; парестезія, запамороче= 085;ня, периферичн= 072; нейропатія, головний біль=

Чk= 2;сто

Безсоння, занепокоєн= 085;я, сплутаніст= 100; свідомості, неуважніст= 100;, синкопе, судоми

Нk= 7;часто

Аl= 4;незія, сонливість

З боку органів зору

Чk= 2;сто

Іктеричl= 5;ість склери, затуманенн= 103; зору

З боку серця

Нk= 7;часто

Інфаркт міокарда, шлуночкl= 6;ва тахікардія за типом «пірует» (torsades de pointes)

Рo= 0;дко

Пl= 6;довження інтервалу QT, набряк, пальпітаці= 103;

З боку судин

Чk= 2;сто

Артеріальн= ;а гіпертензі= 103;, артеріальн= 072; гіпотензія, у тому числі ортостатич= 085;а гіпотензія, відчуття холоду на периферії=

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостін= 085;я

Дm= 1;же часто

Фарингіт, біль у ротоглотці, кашель

Нk= 7;часто

Диспное

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дm= 1;же часто

Біль у животі (у верхній та нижній частині), нудота, діарея (включаючи тяжку, з електроліт= 085;им дисбалансо= 084;), блювання, ди&= #1089;пепсія

Чk= 2;сто

Анорексія, метеоризм, виразки в ротовій пор&#= 1086;жнині, шлунково-ки&#= 1096;кова кровотеча, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, панкреатит=

Нk= 7;часто

Пk= 2;нкреатит, гастрит, здуття живота, афтозний стоматит, ме&= #1090;еоризм, сухість у роті

З боку пе= 095;інки та жовчовивід= 085;их шляхів

Чk= 2;сто

Жовтяниця, гепатит (у тому числі підвищення АСТ, АЛТ, ГГТ), підвищення білірубіну в крові (в тому числі жовтяниця)

Нk= 7;часто

Гk= 7;патит, холеліт= 110;аз, холестаз

Рo= 0;дко

Гепатосl= 7;леномегалі= 103;, холецистит

З боку шкіри і підшкірної клітковини

Дm= 1;же часто

Свербіж, висипання (в тому числі е&= #1088;итематозне і макулопапу= 083;ьозне)

Чk= 2;сто

Акне

Нk= 7;часто

Мm= 1;льтиформна еритема, медикамент= 086;зні висипи з еозинофілі= 108;ю, токсичні шкірні реакції (DRESS), облисіння, свербіж, кро&= #1087;ив’янка, набряк К&#= 1074;інке

Рo= 0;дко

Синдром Стівенса – Д&= #1078;онсона, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз (ТЕН), везикулl= 6;бульозні висипи, екзема, в&= #1072;зодилатаці= ;я

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини

Дm= 1;же часто

Артралгія та біль у спині

Чk= 2;сто

Міозит, рабдоміолі= 079;, міалгія, міопатія/ п= 110;двищення креатинфос= 092;окінази

Нk= 7;часто

М̵= 7;язова атрофія, артралгія

Рo= 0;дко

Мo= 0;опатія

= З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів

Чk= 2;сто

Збільшенн&#= 1103; частоти сечовипуск= 072;ння, ниркова недостатні= 089;ть (наприклад олігурія, підвищення рівня креатиніну крові)

Нk= 7;часто

Нk= 7;фролітіаз, гематурія, протеїнурі= 103;, полакіу= 088;ія, інтерст= 080;ціальний нефрит, гост&= #1088;а ниркова недостатні= 089;ть

Рo= 0;дко

Нирковий біль

З боку ст= 072;тевих органів та молочних залоз

Чk= 2;сто

Мено&#= 1088;агія

Нk= 7;часто

Гінекомаст= ;ія

Загальнo= 0; розлади

Дm= 1;же часто

Втомлюван&#= 1110;сть, включаючи а&#= 1089;тенію, припливи, відчуття жару

Чk= 2;сто

Гарячка, втрата маси тіла, ліподи&= #1089;трофія

Нk= 7;часто

Бo= 0;ль у грудях, лихоманка, загальне нездужання, &= #1072;стенія

Рo= 0;дко

Порушення ходьби

= Лабораторнo= 0; дослідженн= 103;

Чk= 2;сто

Підвищенн&#= 1103; рівня амілази крові, зниження рі&#= 1074;ня вільного та загального тироксину

Нk= 7;часто

Підвищенн&#= 1103; рівня глюкози, підвищення рівня магнію, підв&= #1080;щення рівня лужної фосфатази

 

&#= 1054;пис окремих побічних реакцій

Метаболі= чні параметри<= /span>

Пі= д час антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; підвищуватl= 0;ся маса тіла та рівні ліпідів і гл= 102;кози в крові.

У ВІЛ-інфіков = 72;них хворих з тяжким імунним деф = 10;цитом на початку комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) може виникати за = 87;альна реакція на безсимптомl= 5;і або залишкові умовно-пато = 75;енні мікроорганo= 0;зми. Аутоімунні захворюванl= 5;я (наприклад хвороба = 43;рейвса) також фіксувалисn= 3;; проте час виникнення = 87;обічних реакцій мож = 77; змінюватисn= 3;, і вони можуть виявитися через багат = 86; місяців після почат = 82;у лікування.=

У пацієнтів, які отримували ритонавір, були зафікс = 86;вані випадки панкреатитm= 1;, у тому числі у тих пацієнтів, в яких розвинуласn= 3; гіпертриглo= 0;церидемія. У деяких випадках це призводило до летального наслідку. У хворих з про= 075;ресуючою ВІЛ-інфекці = 08;ю ризик підвищення концентрацo= 0;ї тригліцериk= 6;ів і розвитку панкреатитm= 1; може збільшуватl= 0;ся.

Зу= стрічалися випадки остеонекроk= 9;у, зокрема у пацієнтів і = 79; загальновиk= 9;наними факторами ризику, на пізніх стадіях ВІЛ захворюванl= 5;я або при довгострокl= 6;вій терапії ком = 73;інованими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;. Частота таких явищ невідома.=

Ко= мплексна антиретровo= 0;русна терапія ВІЛ-інфіков = 72;них пов’язана з перерозподo= 0;лом підшкірногl= 6; жиру (ліп= 086;дистрофією<= /span>), у тому числі із втратою периферичнl= 6;го і підшкірно = 75;о жиру на обличчі, збільшенняl= 4; обсягу внутрішньоm= 5;еревного і вісцеральнl= 6;го жиру, гіперт= 088;офією молочних залоз і акумуляцієn= 2; жиру у верхн= 110;й частині спини й у ділянці шийного від = 76;ілу («бичачий горб»).

Ко= мплексна антиретровo= 0;русна терапія повR= 17;язана з метаболічнl= 0;ми порушеннямl= 0;, наприклад з гіпертриглo= 0;церидемією, гіперхолесm= 0;еринемією, інсуліновоn= 2; резистентнo= 0;стю, гіперглікеl= 4;ією і гіперл = 72;ктатемією.<= o:p>

 

Тер= ;мін придатностo= 0;. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігат= и при температурo= 0; не вище 25 °C в оригінальнo= 0;й упаковці.  

Зберігат= и у недоступноl= 4;у для дітей місці.

 

Упаковка.

По 30 таблеток у флаконі. По 1 флакону у картонніl= 1; упаковці.

 

Категорія відпуску. За рецептом= ;.

 

Виробник. Eмкур Фармасью = 90;ікалс Лтд.

 

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Плот № П-1 та П-2, І.Т.В.Т. Парк, Фаза ІІ, МІДС, Хін= 076;іваді, Пуне - 411 057, Махарашт = 88;а, Індія.