ІНСТ = 56;УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікаl= 8;ського засобу

ЕЛЬ = 58;РОМБОПАГ-ВІ&= #1057;ТА

(ELTROMBOPAG-VISTA)

С&= #1082;лад:

діюча речовина: ельтромбопk= 2;г;

1 таблетка містить 25 або = 50 мг ельтромбопk= 2;гу (у формі ельтромбопk= 2;гу оламіну);

допоміж&= #1085;і речовини: ц= елюлоза мікрокристk= 2;лічна, маніт, повід= 086;н, ізомальт (Е 953), кальцію силікат, натрію крох = 84;альгліколя&#= 1090;, магнію стеарат;

п&= #1086;криття: гіпроме&= #1083;оза, титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; червоний (Е 172), заліза окси = 76; жовтий (Е 172), триацетин.=

Лікарсь&= #1082;а форма. Таблетк&= #1080;, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

т&= #1072;блетки по 25 мг: круглі= ;, двоопуклі, вкриті плів = 82;овою оболонкою таблетки, темно-&#= 1088;ожевого кольору, з тисненням «II» з одного боку, діаметром приблизно 8 мм;

т&= #1072;блетки по 50 мг: круглі= ;, двоопуклі, вкриті плів = 82;овою оболонкою таблетки, рожевого ко = 83;ьору, з тисненням «III» з одного боку, діаметром приблизно 10 мм.

&nb= sp;

Фармако&= #1090;ерапевтичн= ;а група. Антигем&= #1086;рагічні засоби, системні гемостатикl= 0;. Код АТX В02В Х05.=

&nb= sp;

Фармако&= #1083;огічні властивостo= 0;.

Фарм = 72;кодинаміка.<= o:p>

М&= #1077;ханізм дії.

Т&= #1088;омбопоетин є основним цитокіном, щ= 086; бере участь = 091; регуляції мегакаріопl= 6;езу та утворенн= 10; тромбоцитіk= 4; і є ендогенним лігандом дл= 03; рецепторів тромбопоетl= 0;ну. Ельтромбопk= 2;г взаємодіє з трансмембрk= 2;нним доменом рецепторів тромбопоетl= 0;ну людини і іні= 094;іює каскад сигналів, схожих, але не ідентичн = 80;х з тими, що запускаютьl= 9;я ендогенним = 90;ромбопоети&#= 1085;ом, індукуючи проліферацo= 0;ю та диференціаm= 4;ію мегакаріоцl= 0;тів із клітин-по= 087;ередників у кістковом = 91; мозку.

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

Д&= #1086;слідження за участю пацієнтів з хронічною імунною (ідіопатичн = 86;ю) тромбоцитоl= 7;енією (ІТП). Два рандомізовk= 2;них подвійно сліпих плац = 77;боконтроль&#= 1086;ваних дослідженнn= 3; фази ІІІ RAISE (TRA102537) і TRA100773B та два відкриті дослідженнn= 3; REPEAT (TRA108057) і EXTEND (TRA105325) оцін&= #1102;вали безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу дорослим пацієнтам з попередньо лікованою хронічною ІТП. = Клінічне дослідженнn= 3;, яке б порівнювалl= 6; лікування ельтромбопk= 2;гом з іншими варіантами лікування (наприклад спленектомo= 0;єю), не проводил = 86;сь. До початку терапії слі = 76; розглянути питання довгострокl= 6;вої безпеки ель = 90;ромбопагу.=

Д&= #1110;ти (у віці 1‒17 років). Безп = 77;ку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу дітям вивчали в двох дослід = 78;еннях.

TRA115450 (PETIT2): п&= #1077;рвинною кінцевою точкою була стійка відп = 86;відь, визначена я = 82; частка осіб, які отримув = 72;ли ельтромбопk= 2;г і досягли кількості т = 88;омбоцитів ≥ 50000/мкл протягом щонайменше 6 з 8 тижнів (за відсутностo= 0; екстреної терапії) в період з 5-го по 12‑й тижні під час подвійно сліпої рандомізовk= 2;ної фази. &#= 1059;часники мали підтверджеl= 5;у хронічну ІТ = 55; протягом принаймні 1 року і не дали відпов= 10;ді щонайменше на один попередній курс терапі= 11; ІТП або в них стався рецидив під час такої терапії, або вони були не в змозі продовжуваm= 0;и інше лікування ІТП з медичн= 086;ї причини та мали кількість тромбоцитіk= 4; < 30000/мкл. 92 % пацієнтів були рандомізовk= 2;ні у співвідно = 96;енні 2:1 для отримання ельтромбопk= 2;гу (n =3D 63) та плацебо= (n =3D 29) і стратифікоk= 4;ані до трьох вих= 110;дних груп. Дозу ельтромбопk= 2;гу можна було коригувати залежно від кількості тромбоцитіk= 4; у конкретногl= 6; пацієнта.

В цілому значно більша частка пацієнтів, я= 082;і отримували ельтромбопk= 2;г (40 %), порівняно= ; з групою плацебо (3 %) досягли первинної кінцевої точки (відношення шансів: 18,0 [95 % довірчий ін = 90;ервал (ДІ): 2,3; 140,9], p < 0,001). Цей результат був узгодже = 85;им в усіх трьох вікових групах (таблиця 1).

Т&= #1072;блиця 1

Стій = 82;а відповідь тромбоцитіk= 4; у дітей з хронічною ІТП за віком

Г= ;рупи	Ельтром= ;бопаг n/N (%) [95 % ДІ]	Плацебо= ; n/N (%) [95 % ДІ]
Г= ;рупа 1 (12‒17 років)	9/23 (39 %) [20 %, 61 %]	1/10 (10%) [0 %, 45 %]
Г= ;рупа 2 (6‒11 років)	11/26 (42 %) [23 %, 63 %]	0/13 (0 %) [ДВ]
Г= ;рупа 3 (1‒5 років)	5/14 (36 %) [13 %, 65 %]	0/6 (0 %) [ДВ]

ДВ — дані відсутні.=

С&= #1090;атистично менша кількість пацієнтів, я= 082;і отримували ельтромбопk= 2;г, потребувалl= 0; екстреної терапії під час рандомізовk= 2;ного періоду порівняно з групою плацебо (19 % [12/63] п= ;роти 24 % [7/29], p =3D 0,032).

Н&= #1072; вихідному рівні 71 % осіб в групі ельтромбопk= 2;гу та 69 % в групі плацебо повідомили про будь-яку кровотечу (1‒4-го ступеня за ВООЗ). Чере&= #1079; 12 тижнів частка пацієнтів, які отримув = 72;ли ельтромбопk= 2;г і повідомил = 80; про будь-яку &#= 1082;ровотечу, зменшилась до половини від вихідно = 75;о рівня (36 %). Для порівняння через 12 тижні&= #1074; 55 % пацієнтів, які отримували плацебо, пов= 110;домили про будь-яку кровотечу.=

Учасник&= #1072;м було дозволено зменш = 80;ти обсяг вихідної терапії ІТ = 55; лише протягом відкритої фази дослідженнn= 3;, а 53 % (8/15) пацієнтів могли зменшити обсяг вихідної терапії ІТ = 55; (n =3D 1) чи припинити (n =3D 7) <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>таку терапію, переважно кортикостеl= 8;оїдами, без необхід = 85;ості в екстреній терапії.

TRA108062 (PETIT): п&= #1077;рвинною кінцевою точкою була частка учас = 85;иків, які досягли кількості тромбоцитіk= 4; ≥ 50000/мкl= 3; щонайменше один раз в період між 1-м та 6-м тижнем рандомізовk= 2;ного періоду. Пацієнти не дали відповіді щонайменше на один попе= 088;едній курс терапі= 11; ІТП або в них стався реци = 76;ив під час тако= 111; терапії і кількіст= 100; тромбоцитіk= 4; була < 30000/мкл (= n =3D 67). Під час рандомізовk= 2;ного періоду дослідженнn= 3; учасники були рандомізовk= 2;ні у співвідно = 96;енні 2:1 для отримання ельтромбопk= 2;гу (n =3D 45) та плацебо (n =3D 22) і стратифікоk= 4;ані до трьох вихідних груп. Дозу ельтромбопk= 2;гу можна було коригувати залежно кількості тромбоцитіk= 4; у конкретногl= 6; пацієнта.=

В цілому значно більша частка пацієнтів, я= 082;і отримували ельтромбопk= 2;г (62 %), порівняно= ; з групою плацебо (32 %) досягли первинної кінцевої точки (відношення шансів: 4,3 [95 % ДІ: 1,4; 13,3] p =3D 0,011).

С&= #1090;ійка відповідь була відзначена = 91; 50 % тих, хто дав початкову відповідь протягом 20 з 24 = ;тижнів у дослідженнo= 0; PETIT 2 та протягом 15 з 24 тижнів в дослідженнo= 0; PETIT. Досліджен&#= 1085;я за участю пацієнтів з тромбоцитоl= 7;енією, асоційованl= 6;ю з хронічним гепатитом С. Ефективнісm= 0;ь та безпеку ельтромбопk= 2;гу в лікуванні тромбоцитоl= 7;енії у пацієнтів = 079; вірусним гепатитом С (ВГС) оцінювали в двох рандом= 10;зованих подвійно сліпих плацебоконm= 0;рольованих дослідженнn= 3;х. В досліджен = 85;і ENABLE 1 використовm= 1;вали пегінтерфеl= 8;он альфа-2а + риба= вірин для противірусl= 5;ого лікування, а в дослідженнo= 0; ENABLE 2 — пегінтерфеl= 8;он альфа-2b та рибавірин. Пацієнти не отримували противірусl= 5;их засобів прямої дії.

Т&= #1103;жка апл= ;астична анемія. Ельтромбопk= 2;г вивчали в одноцентроk= 4;ому відкритому випробуванl= 5;і в одній груп= 110; за участю 43 пацієнтів = 079; тяжкою апластичноn= 2; анемією та рефрактернl= 6;ю тромбоцитоl= 7;енією після щонайменше одного курс = 91; імуносупреl= 9;ивної терапії (ІСТ), які мали кількість т = 88;омбоцитів ≤ 30000/мкл.

Вв&= #1072;жалось, що більшіст= 00; учасників, 33 (77 %), має первиl= 5;не рефрактернk= 7; захворюванl= 5;я, визначене я = 82; відсутністn= 0; належної відповіді н = 72; попередню ІСТ за будь-яким показником. = 042; інших 10 учасників була недостатня відповідь тромбоцитіk= 4; на попередн= 08; лікування. В= 089;і 10 отримали щонайменше 2 попередні схеми ІСТ, а 50 % — щонайменш = 77; 3 попередні схеми ІСТ. Паці= 08;нти з анемією Фанконі, інфекцією, щ= 086; не відповідає на належну терапію, наявністю ПНГ-клону в нейтрофілаm= 3; на рівні ≥ 50 %, були виключені з дослідженнn= 3;. На вихідном= ;у рівні медіана кількості тромбоцитіk= 4; становила 20 000/мкл, рівні гемоглобінm= 1; — 8,4 г/дл, АКН — 0,58 × 10⁹/л, а абсолютна кількість ретикулоциm= 0;ів — 24,3 × 10⁹/л. 86 % пацієнтів мали залежність від перелив = 72;ння еритроцитіk= 4;, а 91 % — від переливаннn= 3; тромбоцитіk= 4;. Більшість пацієнтів (84 %)= отрим = 72;ли щонайменше 2 попередні курси ІСТ. Три пацієнти мали цитогенетиm= 5;ні патології н = 72; вихідному рівні.

П&= #1077;рвинною кінцевою точкою була гематологіm= 5;на відповідь з = 72; оцінкою через 12 тижнів лік= 091;вання ельтромбопk= 2;гом. Гематологіm= 5;ну відповідь визначали я = 82; відповідніl= 9;ть одному чи кільком з таких критеріїв: зростання кількості тромбоцитіk= 4; до 20000/мкл від вихідного рівня або стабілізацo= 0;я кількості т = 88;омбоцитів на тлі незалежносm= 0;і від перелив = 72;нь протягом принаймні 8 тижнів; підвищення рівнів гемоглобінm= 1; на > 1,5 г/дл або зменшення н = 72; ≥ 4 одиниці переливань еритроцитіk= 4; протягом 8 тижнів поспіль; збільшення = 72;бсолютної кількості нейтрофіліk= 4; (АКН) до 100 % або збільшення АКН > 0,5 × 10⁹/л.

Ч&= #1072;стота гематологіm= 5;ної відповіді становила 40 % (= 17 із 43 пацієнтів; 95 % ДІ 25, 56), причому біл= 00;шість дали відповідь з = 72; одним показником (13/= 17, 76 %), тоді як через 12 тижнів бул= 086; відзначено 3 &#= 1074;ідповіді за 2 показникамl= 0; та 1 відповідь з = 72; 3 показникамl= 0;. Застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу припиняли через 16 тижнів, якщо гематологіm= 5;на відповідь або незалежнісm= 0;ь від перелив = 72;нь не були досягнуті. Пацієнти, як= 110; дали відповідь, продовжили лікування в розширеній фазі дослідженнn= 3;. Всього 14 пацієнтів увійшли до цієї фази. 9 з цих пацієнтів досягли відповіді з = 72; декількома показникамl= 0;, 4 з 9 продовжувk= 2;ли отримувати терапію, а 5 зменшили обсяг лікування ельтромбопk= 2;гом та підтримуваl= 3;и відповідь (медіана спостережеl= 5;ня — 20,6 місяця, ді= ;апазон — від 5,7 до 22,5 місяця). Інші 5 пацієнтів п = 88;ипинили терапію: тро= 108; — через рецидив чер = 77;з 3 місяці розширеної фази. Під час лікування ельтромбопk= 2;гом 59 % (23/39) пацієнтів досягли нез = 72;лежності від переливань тромбоцитіk= 4; (28 днів без переливаннn= 3;), а 27 % (10/37) досягли незалежносm= 0;і від перелив = 72;нь еритроцитіk= 4; (56 днів без переливаннn= 3;). Найдовший період незалежносm= 0;і від перелив = 72;нь тромбоцитіk= 4; для тих, хто не дав відпо= 074;іді, дорівнював 27 днів (медіана). Найдовший період незалежносm= 0;і від переливань тромбоцитіk= 4; для тих, хто дав відповідь, дорівнював 287 днів (медіана). Найдовший період неза = 83;ежності від переливань еритроцитіk= 4; для тих, хто не дав відповіді, дорівнював 29 днів (медіана). Найдовший період незалежносm= 0;і від переливань еритроцитіk= 4; для тих, хто д&= #1072;в відповідь, дорівнював 266 днів (медіана).

П&= #1086;над 50 % тих, хто дав відповідь і залежав від переливань на вихідном = 91; рівні, досягли зни = 78;ення на > 80 % потреби в переливаннo= 0; як тромбоци = 90;ів, так і еритроцитіk= 4; порівняно з = 074;ихідним рівнем.

П&= #1086;передні дані підтвердноk= 5;о дослідженнn= 3; (дослідженн= 03; ELT116826), нерандомізl= 6;ваного відкритого дослідженнn= 3; фази II в одній групі, прове= 076;еного за участю пацієнтів з рефрактернl= 6;ю тяжкою апластичноn= 2; анемією (ТАА), продемонстl= 8;ували узгоджені результати. Дані обмеже = 85;і 21 із запланованl= 0;х 60 пацієнтів з гематологіm= 5;ною відповіддю, про яку повідомили 52 % пацієнтів через 6 місяців. Відповідь з = 72; декількома показникамl= 0; була відзначена = 91; 45 % пацієнтів.<= o:p>

Педі = 72;трична популяція<= /span>

Е&= #1092;ективність пероральноk= 5;о елтромбопаk= 5;у у дітей віко= 084; від 2 до 17 рокіk= 4; з рефрактернl= 6;ю/рецидивую&#= 1095;ою (когорта А; n=3D14) або раніше нелікованоn= 2; (когорта В; n=3D37) ТАА оцінюється = 91; відкритому, неконтрольl= 6;ваному дослідженнo= 0; з підвищенн= 03;м дози у пацієнтів (загалом N=3D51) (дослідженн= 03; CETB115E2201) (див. також розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Когорта А складалася = 79; 14 пацієнтів з рефрактернl= 6;ю (6 пацієнтів) або рецидив = 91;ючою (8 пацієнтів) ТАА. Ці 14 пацієнтів о = 90;римували один із двох режимів лікування: 1) елтромбопаk= 5; плюс кінський антитимоциm= 0;арний глобулін (hATG)/циклоспорl= 0;н А (CsA) або 2) елтромбопаk= 5; плюс CsA. У когорті В 37 пацієнтів з ТАА, які раніше не отримували IST, отримували лікування hATG та CsA на додаток до елтромбопаk= 5;у. Тривалість лікування становила 26 тижнів з додатковим 52-тижневим періодом спостережеl= 5;ня.

П&= #1086;чаткові дози елтромбопаk= 5;у становили 25 м&= #1075; на день для пацієнтів віком від 1 до <6 років та 50 мг на день для пацієнтів віком від 6 до <18 років, незалежно від етнічно= 11; приналежноl= 9;ті. Збільшення дози всередині пацієнта до = 79;волялося кожні 2 тижні, доки пацієн = 90; не досягав цільової кількості тромбоцитіk= 4; або максима = 83;ьної дози (150 мг), залежно від того, що наст&#= 1072;ло раніше. Основною метою було охарактериk= 9;увати фармакокінk= 7;тику елтромбопаk= 5;у при найвищі = 81; індивідуалn= 0;ній стаціонарнo= 0;й дозі (див. розділ Фармакокнеm= 0;ика). Вторинними цілями ефективносm= 0;і були оцінка загальної частоти відповіді (ЧОВ) та часто&= #1090;и відповіді тромбоцитіk= 4; (ЧОВ), а також о= ;цінка незалежносm= 0;і від переливаннn= 3; тромбоцитіk= 4; та еритроцитіk= 4;. ЧОВ визначаласn= 3; як частка пацієнтів, які мали повну відповідь (ПВ) або часткову відповідь (ЧВ). ПВ визнач= алася як відповідніl= 9;ть критеріям незалежносm= 0;і від переливаннn= 3; тромбоцитіk= 4; та еритроци = 90;ів, нормальногl= 6; скоригованl= 6;го за віком рівня гемоглобінm= 1;, кількості тромбоцитіk= 4; >100 x 10⁹/л та абсолютної кількості нейтрофіліk= 4; >1,5 x 10⁹/л. Часткова відповідь (ЧВ) визначаласn= 3; як відповід = 85;ість принаймні двом або більше з нас= 090;упних критеріїв: абсолютна кількість ретикулоциm= 0;ів >30 x 10⁹/л, кількість тромбоцитіk= 4; >30 x 10⁹/л, абсолютна кількість нейтрофіліk= 4; >0,5 x 10⁹/л вище початковогl= 6; рівня з незалежнісm= 0;ю від трансфузії протягом щонайменше 28 днів для трансфузії тромбоцитіk= 4; та 56 днів для трансфузії еритроцитіk= 4; (RBC). ЧВВ також визначаласn= 3; як частка пацієнтів, які мали повну відпо = 74;ідь (ЧВ) або часткову відповідь (ЧВ). ЧВ визнач= алася як відповідніl= 9;ть критерію кількості тромбоцитіk= 4; >100 x 10⁹/л. ЧВ визначаласn= 3; як відповідніl= 9;ть критерію кількості тромбоцитіk= 4; >30 x 10⁹/л. Медіанний вік загальної популяції становив 10 років (діапазон: від 2 до 17 рокіk= 4;), 54,9% пацієнтів були чоловіками, = 072; 58,8 % пацієнтів були європеоїднl= 6;ї раси. Медіан= 085;ий індекс маси тіла (ІМТ) становив 17,9 кг/м². Було 12 пацієнтів віком <6 рокіk= 4; та 39 пацієнті&= #1074; віком від 6 до <18 років. Частка відповідалn= 0;ності (ORR) становила 19,6 % на 12-му тижні, 52,9 % на 26-му тижні, 45,1&= nbsp;% на 52-му тижні та 45,1 % на 78-му тижні для всіх пацієнтів. ORR загалом бул = 72; вищою в когорті А, ніж у когорт= 110; B (наприклад, 71,4&nb= sp;% проти 45,9 % на 26-му тижні). Частка відповідалn= 0;ності (PRR) становила 47,1&= nbsp;% на 12-му тижні, 56,9&= nbsp;% на 26-му тижні, 51&nb= sp;% на 52-му тижні та 49 % на 78-му тижні.

Д&= #1074;адцять вісім (7 пацієнтів у когорті А та 21 пацієнт у когорті B) з 42 пацієнтів, які були зал= 077;жними від переливаннn= 3; еритроцитіk= 4; на початку дослідженнn= 3;, досягли незалежносm= 0;і від переливаннn= 3; протягом щонайменше 56 днів під час дослідженнn= 3;. Станом на дату заверш = 77;ння збору даних (22 квітня 2022 року= ;) медіана най = 76;овшого періоду без переливаннn= 3; еритроцитіk= 4; становила 264 дні для 34 пацієнтів (діапазон: від 58 до 1074 днів),= 321 день (діапазон: від 185 до 860 днів) для когорті = 040; та 259 днів (діапазон: від 58 до 1074 днів) для когорті B. Тридцять тр = 80; (8 пацієнтів у когорті А та 25 пацієнтів у когорті B) з 43 пацієнтів, які були залежними від переливаннn= 3; тромбоциті&#= 1074; на початку дослідженнn= 3;, досягли незалежносm= 0;і від переливаннn= 3; протягом щонайменше 28 днів під час дослідженнn= 3;. Станом на дату завершення збору даних, медіана найдовшого періоду без переливаннn= 3; тромбоцитіk= 4; становила 263 дні (діапазон: від 34 до 1067 днів) для 40 пацієнтів, 268 днів (діапазон: від 36 до 860 днів) для когорти = 040; та 250 днів (діапазон: ві&#= 1076; 34 до 1067 днів) для когорти B. Результати щодо безпек = 80; відповідалl= 0; відомому профілю безпеки елт = 88;омбопагу (див. розділ П&= #1086;бічні реакції). Результатіk= 4; щодо ефективносm= 0;і було недост = 72;тньо для висновк = 91; про ефективнісm= 0;ь елтромбопаk= 5;у у дітей з ТАА.<= o:p>

Фарм = 72;кокінетика.<= o:p>

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ичні параметри ельтромбопk= 2;гу при застосуванl= 5;і для лікування дорослих, хворих на ідіопатичнm= 1; тромбоцитоl= 7;енічну пурпуру (ІТП), такі: при застосуванl= 5;і у дозі 50 мг 1 раз на день максимальнk= 2; концентрацo= 0;я препарату (Сmax) становить 8,01 мкг/мл (6,73; 9,53), а площа під кривою «кон = 94;ентрація/ча&= #1089;» (AUC) — 108 мкг/год/мл (88; 134). При застос= уванні препарату у дозі 75 мг 1 раз на день С_max становить 12,7 мкг/мл (11,0; 14,5), а AUC — 168 мкг/год/мл (143, 198).=

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ичні параметри ельтромбопk= 2;гу при застосуванl= 5;і для лікування дорослих хворих з хронічним вірусним гепатитом С (ВГС) такі: при застосуванl= 5;і у дозі 50 мг 1 ра = 79; на день максимальнk= 2; концентрацo= 0;я препарату (Сmax) становить 9,08 мкг/мл (7,96; 10,35), а площа під кривою «кон = 94;ентрація/ча&= #1089;» (AUC) — 166 мкг/год/мл (143; 192). При засто&= #1089;уванні препарату у дозі 75 мг 1 раз на день С_max становить 16,71 мкг/мл (14,26; 19,58), а AUC — 301 мкг/год/мл (250; 363). При застосу = 74;анні препарату у дозі 100 мг 1 раз на день С_max становить 19,19 мкг/мл (16,81; 21,91), а AUC — 354 мкг/год/мл (304; 411). Таким чином, при застосуванl= 5;і однакових доз ельтром = 73;опагу його експозиція при лікуван = 85;і хворих на хронічний ВГС вища за його експоз = 80;цію при лікуванні хворих на ІТП.

Абсорбц&= #1110;я та біодоступнo= 0;сть. П&= #1110;к концентрацo= 0;ї ельтромбопk= 2;гу досягаєтьсn= 3; через 2‑6 год= 080;н після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Сумісне застосуванl= 5;я з антацидам = 80; та іншими речовинами, що містять полівалентl= 5;і катіони, так= 110; як молочні продукти та мінеральні добавки, суттєво зменшує концентрацo= 0;ю ельтромбопk= 2;гу. В дослідженнo= 0; відносної біодоступнl= 6;сті у дорослих застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу у формі порошку для приготуванl= 5;я пероральноo= 1; суспензії дало змогу досягти значення AUC_{(0–<=
/sub>}_¥₎, на 22&nbs= p;% вищого, ніж при застосуванl= 5;і таблеток. Абсо = 83;ютна біодоступнo= 0;сть ельтромбопk= 2;гу при призначеннo= 0; людині не встановленk= 2;. Базуючись н = 72; екскреції і = 79; сечею та виведенні метаболітіk= 4; із фекаліям = 80;, встановленl= 6;, що пероральна абсорбція речовин, пов’язаних = 79; препаратом, після прийому разової доз = 80; 75 мг ельтромбопk= 2;гу приблизно становить 52 %. Розподіл. Ел= ;ьтромбопаг великою мірою зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми людини (> 99,9 %), переважно з = 072;льбуміном. Ельтромбопk= 2;г є субстрато = 84; білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози, але не є субстратом Р-глікопрот = 77;їну та транспортнl= 0;х поліпептидo= 0;в органічних аніонів.

Метабол&= #1110;зм. Е&= #1083;ьтромбопаг первинно метаболізуn= 8;ться шляхом розщепленнn= 3;, окислення т = 72; кон’югації = 79; глюкуроновl= 6;ю кислотою, глютатіоноl= 4; або цистеїном. Під час радіологічl= 5;ого дослідженнn= 3; ельтромбопk= 2;г відповідав приблизно з = 72; 64 % AUC плазмового радіоактивl= 5;ого вуглецю. Незначні метаболіти, отримані у результаті глюкуронізk= 2;ції та окисленн= 03;, кожен з яких відповідає менш ніж за 10 % плазмової радіоактивl= 5;ості, також були виявлені. З = 86;гляду на дані дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я людині міченого радіоактивl= 5;ого ельтромбопk= 2;гу вважається, що приблизн = 86; 20 % дози метаболізуn= 8;ться шляхом окислення. З= 072; даними дослідженнn= 3; in vitro бул = 86; ідентифікоk= 4;ано, що ізоензим = 80; CYP1A2 та CYP2C8 відпов= 10;дальні за метаболізм шляхом окислення, ізоензими уридиндифоl= 9;фоглюкурон= 110;лтрансфера&= #1079;и UGT1A1 та UGT1A3 відповідалn= 0;ні за глюкурон= 10;зацію, а бактерії з нижніх відділів шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту можуть бути відповідалn= 0;ними за процес розщепленнn= 3; препарату.

Еліміна&= #1094;ія. А&= #1073;сорбований ельтромбопk= 2;г інтенсивно = 84;етаболізує&#= 1090;ься. Виводиться ельтромбопk= 2;г переважно з фекаліями (59 %), 31 % дози виявляєтьсn= 3; у сечі у вигляді метаболітіk= 4;. Незміненогl= 6; ельтромбопk= 2;гу у сечі не виявлено. Незмінений ельтромбопk= 2;г, що екскретуєтn= 0;ся з фекаліями, становить приблизно 20 % дози. Період напіввиведk= 7;ння ельтромбопk= 2;гу з плазми становить приблизно 21–32 години.

Фармако&= #1082;інетичні взаємодії. Ґрун = 90;уючись на результатаm= 3; досліджень = 79; міченим радіоактивl= 5;им ельтромбопk= 2;гом, можна стверджуваm= 0;и, що глюкуронізk= 2;ція відіграє незначну роль у його метаболізмo= 0;. Дослідженнn= 3; з використанl= 5;ям мікросом печінки людини показали, що саме ферменти UGT1A1 т = 72; UGT1A3 відповідаn= 2;ть за глюкуронізk= 2;цію ельтромбопk= 2;гу. Ельтромбопk= 2;г був інгібітороl= 4; низки ферментів UGT in vitro. Клінічно значущої медикаментl= 6;зної взаємодії і = 79; залученням глюкуронізk= 2;ції не очікуєть = 89;я у зв’язку з обмеженим впливом енз = 80;мів UGT на процес глюкуронізk= 2;ції ельтромбопk= 2;гу та потенційниm= 3; супутніх препаратів. Приблизно 21&nbs= p;% дози ельтромбопk= 2;гу може метабо = 83;ізуватися шляхом окислення. Дослідженнn= 3; з використанl= 5;ям мікросом печінки людини пока = 79;али, що саме ферменти CYP1A2 т = 72; CYP2C8 відповідаn= 2;ть за окисленн= 03; ельтромбопk= 2;гу. Дослідженнn= 3; in vitro та in vivo показали, що ельтромбопk= 2;г не є інгібітороl= 4; ензимів CYP.

У дослідженнn= 3;х in vitro бул= 086; продемонстl= 8;овано, що ельтромбопk= 2;г є інгібітор = 86;м транспортеl= 8;ів OATP1B1 та транспо= 088;терів білка резистентнl= 6;сті раку молочн = 86;ї залози (BCRP — breast cancer resistance protein); ельтромбопk= 2;г підвищував експозицію субстрату розувастатl= 0;ну OATP1B1 і BCRP у клінічному дослідженнo= 0; взаємодії лікарських засобів. У к = 83;інічних дослідженнn= 3;х із застосуванl= 5;ям е&= #1083;ьтромбопаг= ;у рекомендувk= 2;лось зниження дози статинів на 50 %. О&= #1076;ночасне введення 200 мг циклоспориl= 5;у (інгібітору BCR= P) зменшувало Cmax та AUC_inf ельтромбопk= 2;гу на 25 % та 18 % відповідно. Одночасне введення 600 мг циклоспориl= 5;у зменшувало Cmax та AUC_inf ельтромбопk= 2;гу на 39 % та 24 %, відповідно.

Е&= #1083;ьтромбопаг утворює хелатні комплекси з полівалентl= 5;ими катіонами, такими як за= 083;ізо, кальцій, магній, алюміній, селен та цин= 082;.

У дослідженнn= 3;х in vitro бул= 086; продемонстl= 8;овано, що ельтромбопk= 2;г не є субс = 90;ратом для транспортнl= 0;х поліпептидo= 0;в органічних аніонів, OATP1B1, але є інгібітороl= 4; цього транспортеl= 8;у (значення IC₅₀ 2,7 мкМ [1,2 мкг/мl= 3;]). = У дослідженнn= 3;х in vitro також було продемонстl= 8;овано, що ельтромб = 86;паг є інгібітороl= 4; та субстратом транспортеl= 8;ів білка резистентнl= 6;сті раку молочн = 86;ї залози (BCRP) (значенн= я IC₅₀ 2,7 мкМ [1,2 мкг/мл]). Окремі гр = 91;пи пацієнтів.

Ниркова недостатніl= 9;ть. Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика ельтромбопk= 2;гу вивчалась після застосуванl= 5;я цього препарату дорослим пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю. Після прийому разової доз = 80; 50 мг AUC ельтром = 73;опагу зменшувалаl= 9;я на 32 % у хворих з легкою нир= 082;овою недостатніl= 9;тю, на 36 % — у хворих з пом= 110;рною нирковою недостатніl= 9;тю та на 60 % — у хворих із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми. Хоча зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю зменшуєтьсn= 3; плазмова концентрацo= 0;я ельтромбопk= 2;гу, існує суттє = 74;а варіабельнo= 0;сть показників експозиції при порівнянні пацієнтів з нирковою не = 76;остатністю і здорових добровольцo= 0;в. Пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю необхідно застосовувk= 2;ти ельтромбопk= 2;г з обережніс = 90;ю і за умови постійного спостережеl= 5;ня, наприклад шляхом вимірюваннn= 3; сироватковl= 6;го креатиніну та/або проведення аналізу сеч= 10;. Ефективнісm= 0;ь і безпека ельтромбопk= 2;гу у пацієнтів = 079; помірною аб = 86; тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю та порушеннямl= 0; функції печінки не встановленo= 0;.

Печінко&= #1074;а недостатніl= 9;ть. Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика ельтромбопk= 2;гу вивчалася після застосуванl= 5;я цього препарату дорослим пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю. Після прийому разової доз = 80; 50 мг AUC ельтром = 73;опагу збільшувалk= 2;ся на 41 % у хворих із легкою печінковою недостатніl= 9;тю, на 80 % — у хвори= ;х із помірною печінковою недостатніl= 9;тю та на 93 % — у хворих із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю порівняно з відповідниl= 4; показником = 91; здорових добровольцo= 0;в. Існує суттє = 74;а варіабельнo= 0;сть показників експозиції при порівнянні пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю і здорових д= 086;бровольців.=

В&= #1087;лив печінкової недостатноl= 9;ті на фармакок= 10;нетику ельтромбопk= 2;гу при повторному застосуванl= 5;і був вивчени = 81; шляхом попу = 83;яційного фармакокінk= 7;тичного аналізу дан = 80;х 28 здорових добровольцo= 0;в та 714 пацієнтів з порушенням функції печінки (673 пацієнти з = ВГС та 41 пацієнт з хронічною хворобою печінки іншої етіології). З цих 714 пацієнтів 642 мали легке порушення функції печінки, 67 — помірне порушення функції печінки і 2 — тяжке поруш = 77;ння функції печінки. Пацієнти з легким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті мали прибли = 79;но на 111 % (95 % ДІ: від 45 % до 283 %) вищі показники AUC е= льтромбопаk= 5;у у плазмі крові, а пацієнти з п= 086;мірним ступенем печінкової недостатноl= 9;ті мали на 183 % (95 % ДІ: від 90 % до 459 %) вищі показники AUC ельтромбопk= 2;гу у плазмі крові порівняно з відповідниl= 4; показником = 91; здорових добровольцo= 0;в.

Т&= #1086;му ельтромбопk= 2;г не слід застосовувk= 2;ти для лікування пацієнтів з ІТП та печінковою недостатніl= 9;тю (шкала Чайлд-П’ю ≥ 5), якщо очікув = 72;на користь від застосуванl= 5;я препарату н = 77; буде переважати ризику тромбозу по = 88;тальних вен (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

П&= #1072;цієнтам з печінково= 02; недостатніl= 9;тю необхідно застосовувk= 2;ти ельтромбопk= 2;г з обережніс = 90;ю. Пацієнтам з хронічною ІТП та легко= 102;, помірною чи тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю лікування ельтромбопk= 2;гом слід почина = 90;и зі зменшено= 11; дози 25 мг 1 раз на день.

Расова приналежніl= 9;ть. В&= #1087;лив східноазійl= 9;ького походження пацієнта на фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у 111 здорових дорослих (31 особа східноазійl= 9;ького походження) = 090;а 88 пацієнтів з ІТП (18 осіб східноазійl= 9;ького походження). За даними аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у пацієнтів східноазійl= 9;ького походження = 79; ІТП значенн= 03; AUCельтромб = 86;пагу виявилися приблизно н = 72; 49 % вищими, ніж у пацієнтів інших рас, головним чи = 85;ом, представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси (див. розділ «Спо= ;сіб застосуванl= 5;я»).

Вплив східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження пацієнта (наприклад китайськогl= 6;, японського, тайванськоk= 5;о, корейськогl= 6; або тайського) н= 072; фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у 635 пацієнті&#= 1074; з ВГС (145 — східноазійl= 9;ького походження та 69 — південно-сх= 10;дно-азійськ&= #1086;го походження). На підставі оцінок аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у пацієнтів східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження = 79;начення AUC ельтромбопk= 2;гу виявилися приблизно н = 72; 55 % вищими порівняно з такими у пацієнтів інших рас, го&#= 1083;овним чином у представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси (див. розділ «Спо= ;сіб застосуванl= 5;я»).

Стать. Впли = 74; статі на фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу поп = 91;ляційної фармакокінk= 7;тики у 111 здорових дорослих (14 жінок) та 88 пацієнтів = 079; ІТП (57 жінок). За даними аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у пацієнток = 079; ІТП значенн= 03; AUCельтромб = 86;пагу виявилися приблизно н = 72; 23 % вищими, ніж у пацієнтів чоловічої статі, без ко&#= 1088;игування за масою тіла.<= /o:p>

В&= #1087;лив статі на фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу поп = 91;ляційної фармакокінk= 7;тики у 635 пацієнті&#= 1074; з ВГС (260 жінок= ). За результатаl= 4;и моделюваннn= 3; у жінок з ВГС значення AUC= 077;льтромбопа&= #1075;у виявилися приблизно н = 72; 41 % вищими порівняно з такими у чоловіків.=

Вік. Впли = 74; віку на фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу поп = 91;ляційної фармакокінk= 7;тики у 28 здорових осіб, 673 пацієнтів з ВГС та 41 пацієнта з хронічною хворобою іншої етіології у віці від 19 до 74 років. Дані фармакокінk= 7;тики ельтромбопk= 2;гу у пацієнтів віком від 75 років відс= 091;тні. За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу, у пацієнтів літнього віку (> 65 років) значення AUC ельтромбопk= 2;гу в плазмі кро= 074;і були на 41 % вище в порівнянні = 79; більш молод = 80;ми пацієнтами.

Діти (від= ; 1 до 17 років). За даними клінічних досліджень, виведення ельтромбопk= 2;гу з плазми крові після пероральноk= 5;о прийому збільшуєтьl= 9;я зі збільшен = 85;ям маси тіла. Вплив раси і статі на показники фармакокінk= 7;тики ельтромбопk= 2;гу у дітей і дорослих пацієнтів однаковий. Значення AUC ельтромбопk= 2;гу у пацієнтів східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження були прибли = 79;но на 43 % вище порівняно з пацієнтами інших рас. Значення AUC ельтромбопk= 2;гу у пацієнток = 079; ІТП були приблизно н = 72; 25 % вище порів&= #1085;яно пацієнтами чоловічої статі.

Пара = 84;етри фармакокінk= 7;тики ельтромбопk= 2;гу у дітей з ІТП наведено у таблиці 2.

Т&= #1072;блиця 2

С&= #1077;редні значення плазмових параметрів = 92;армакокіне&#= 1090;ики ельтромбопk= 2;гу в рівноважн = 86;му стані дітей = 079; ІТП (50 мг 1 раз н= 072; день).

В= ;ік

C_max(мкг/м= ;л)

AUC_(0–_t₎(мкг&time= s;год/мл)

12R= 11;17 років (n =3D 62)

6,80 (6,17; 7,50)

103 (91,1; 116)

6̵= 1;11 років (n =3D 68)

10,3 (9,42; 11,2)

153 (137; 170)

1̵= 1;5 років (n =3D 38)

11,6 (10,4; 12,9)

162 (139; 187)

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ичні дані елтромбопаk= 5;у в плазмі, зібрані при найвищій індивідуалn= 0;ній стаціонарнo= 0;й дозі від 38 дітей з ТAA першої ліні= 11; (когорта B) або другої ліні= 11; (когорта A), вкл= ;ючених до дослідженнn= 3; CETB115E2201, після корекції на звичайну дозу 50 мг представлеl= 5;і в таблиці нижче. Загалом, кліренс елтромбопаk= 5;у був нижчим, а експозиція елтромбопаk= 5;у в плазмі бул= 072; вищою у пацієнтів віком від 2 до <6 років порівняно з пацієнтами віком від 6 до <18 років.

Т&= #1072;блиця. Фармакокінk= 7;тичних параметрів = 77;лтромбопаг&#= 1091; у стаціонарнl= 6;му стані в досл= 110;дженні CETB115E2201, скоригованl= 0;х до дози 50 мг, при найвищі = 81; індивідуалn= 0;ній дозі (12-й тиждень або пізніше) за когортами т = 72; віковими групами

Лікува = 85;ня

Вік

Статис = 90;ика

AUC _(0–_t₎(мкг×г= 086;д/мл)

C_max( = 84;кг/мл)

Когорта= ; A (n=3D11)

2 до <6 р= 086;ків

n

1

1

=

=

Geo-m= ean

272

16.1<= o:p>

=

=

Geo-C= V%

=

=

=

6 до <18 р= 086;ків

n

5

7

=

=

Geo-m= ean

306

14.5

=

=

Geo-C= V%

63.8

58.2

Когорта= ; B (n=3D27)

2 до <6 р= 086;ків

n

6<= /o:p>

8<= /o:p>

=

=

Geo-m= ean

502

27.1

=

=

Geo-C= V%

65.6<= /span>

40.6

=

6 до <18 р= 086;ків

n

10

15<= /o:p>

=

=

Geo-m= ean

275

15.6

=

=

Geo-C= V%

52.6

47.2

h= 7;агальна кількість пацієнтів (n =3D38)=

2 до <6 р= 086;ків

n

7<= /o:p>

9<= /o:p>

=

=

Geo-m= ean

460

25.6

=

=

Geo-C= V%

64.9

42.2

=

6 до <18 р= 086;ків

n

15<= /o:p>

22<= /o:p>

=

=

Geo-m= ean

285

15.2

=

=

Geo-C= V%

54.2<= /span>

49.5

Когорта= ; A: ельтромбоп= 072;г, що застосовув= 072;вся як терапія другої лінії, когорта B: ельтромбоп= 072;г, що застосовув= 072;вся як терапія першої лінії

Клінічн&= #1110; характерисm= 0;ики.

П&= #1086;казання.<= /i>

Лікува= ння дорослих пацієнтів і = 79; хронічною імунною (ідіопатичн = 86;ю) тромбоцитоl= 7;енічною пурпурою, як= 110; не піддаються лікуванню іншими лікарськимl= 0; засобами (наприклад, к&#= 1086;ртикостеро= їдами, імуноглобуl= 3;інами).

Лікува= ння дітей віком від одного року із хрон= 110;чною імунною (ідіопатичн = 86;ю) тромбоцитоl= 7;енічною пурпурою із тривалістю захворюванl= 5;я 6 місяців або довше з моменту встановленl= 5;я діагнозу, як= 110; не піддаються лікуванню іншими лікарськимl= 0; засобами (наприклад кортикостеl= 8;оїдами, імуноглобуl= 3;інами).

Лікува= ння тромбоцитоl= 7;енії у дорослих п= 072;цієнтів із хронічни = 84; вірусним гепатитом С, якщо ступін= 00; тромбоцитоl= 7;енії є головним чинником, що заважає розпочати або обмежує можливість продовжуваm= 0;и оптимальну = 90;ерапію на основі інтерферонm= 1;.

Лікува= ння дорослих пацієнтів з набутою апл = 72;стичною анемією тяжкого ступеня (ТАА), які не піддавалисn= 3; попередній імуносупреl= 9;ивній терапії або важко піддавалисn= 3; попередньоl= 4;у лікуванню т = 72; не підходять для трансплантk= 2;ції гемопоетичl= 5;их стовбуровиm= 3; клітин.

&nb= sp;

П&= #1088;отипоказан= ;ня.

Г&= #1110;перчутливі= ;сть до ельтромбопk= 2;гу або будь-яко= 075;о іншого компонента лікарськогl= 6; засобу.

&nb= sp;

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

В&= #1087;лив ельтромбопk= 2;гу на інші лікарські з = 72;соби.

Інгібіт&= #1086;ри ГМГ-КоА-реду= 082;тази (гідроксиме = 90;илглютарил-&= #1082;оензим-А-ре = 76;уктази). Д&= #1086;слідження in vitro продемонстl= 8;увало, що ельтромбопk= 2;г не є субстра= 090;ом для транспортнl= 0;х поліпептидo= 0;в органічних аніонів (OATP1B1 — organic anion transporter polypeptide), але є інгібітороl= 4; цих транспортеl= 8;ів. Дослідженнn= 3; in vitro також продемонстl= 8;увало, що ельтромбопk= 2;г є субстрато = 84; та інгібітороl= 4; BCRP. Застосуван= ;ня ельтромk= 3;опагу 75 мг один раз на добу прот= 103;гом 5 днів з разовою дозою 10 мг субстрату OATP1B1 = 110; BCRP розувастатl= 0;ну у 39 здорових дорослих добровольцo= 0;в призвело до = 079;більшення C_max розувастатl= 0;ну плазми на 103 % (90&nb= sp;% довірчий ін = 90;ервал [ДІ]: 82 %, 126 %) і AUC_{0–∞
на 55 % (90 % ДІ: 42 %, 69 %).
Також слід
очікувати
взаємодії з
іншими
інгібітораl=
4;и
ГМГ-КоА-реду=
082;тази,
у тому числі
аторвастатl=
0;ном,
флувастатиl=
5;ом,
ловастатинl=
6;м,
правастатиl=
5;ом
і симвастат
=
80;ном.
При
сумісному
застосуванl=
5;і
з ельтромбо
=
87;агом
слід
зменшувати
дози статин=
10;в
та ретельно
контролюваm=
0;и
побічні реа
=
82;ції,
спричинені
статинами.}

Субстра&= #1090;и OATP1B1 та BCRP.

З&= #1072;стосовуват= ;и ельтромбопk= 2;г разом з інши= 084;и субстратамl= 0; OATP1B1 (наприклад з метотрексаm= 0;ом) та BCRP (наприклад з топотеканоl= 4; та метотрек = 89;атом) слід з обережністn= 2;. Субст= 088;ати цитохрому Р450.=

Д&= #1086;слідження з використанl= 5;ям печінкових = 84;ікросом людини показали, що ельтромбопk= 2;г (у дозі до 100 µМ) in vitro не гальмує CYP450 ензими 1А2, 2А6, 2C19, 2D6, 2E1, 4A4/5 та 4A9/11 і гальмує CYP2C8 та CYP= 2C9, якщо при вимірюваннo= 0; використовm= 1;вати паклітаксеl= 3; та диклофенак як тестові субстрати. Застосуванl= 5;я 75 мг ельтромбопk= 2;гу 24 здоровим чоловікам-д = 86;бровольцям не гальмува = 83;о або індукувало метаболізм тестових субстратів для 1А2 (кофеїну), 2С19 (омепразолу), 2= С9 (флурбіпроф = 77;ну) або 3А4 (мідазоламу). При сумісно = 84;у застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу і субстраті = 74; СYP450 клінічно значущої взаємодії н = 77; очікується.

І&= #1085;гібітори протеази ВГ = 57;.

К&= #1086;ригування дози не потрібне, якщо ельтро = 84;бопаг застосовуюm= 0;ь сумісно з телапревірl= 6;м або боцепревірl= 6;м. Сумісне застосуванl= 5;я разової доз = 80; ельтромбопk= 2;гу 200 мг з 750 мг тела&= #1087;ревіру кожні 8 годин не змінює концентрацo= 0;ї телапревірm= 1; в плазмі.

С&= #1091;місне призначеннn= 3; разової доз = 80; ельтромбопk= 2;гу 200 мг з 800 мг боцепревірm= 1; кожні 8 годи = 85; не змінює AUC_(0–t₎, але збільшує C_max на 20 % і знижує= C_min на 32 %. Клінічну зн= ;ачущість зниження C_min не було встановленl= 6;, рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний і лабораторнl= 0;й контроль су = 87;ресії ВГС.

В&= #1087;лив інших лікарських засобів на ельтромбопk= 2;г.

Циклосп&= #1086;рин.

Д&= #1086;слідження in vitro показали, що ельтромбопk= 2;г є субстрато = 84; та інгібіто = 88;ом білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози. Зниження впливу ельтромбопk= 2;гу спостерігаl= 3;ося при сумісному застосуванl= 5;і 200 мг та 600 мг циклоспориl= 5;у (інгібітору BCR= P). Одно = 95;асне застосуванl= 5;я 200 мг циклоспориl= 5;у зменшувало Cmax та AUC_0–_¥ ельтромбопk= 2;гу на 25 % та 18 % відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я 600 мг циклоспориl= 5;у зменшувало Cmax та AUC_0–_¥ ельтромбопk= 2;гу на 39 % та 24 % відповідно. i= 0;оригування дози ельтромбопk= 2;гу під час ліку= 074;ання здійснюєтьl= 9;я на підставі кількості тромбоцитіk= 4; пацієнта. Кількість тромбоцитіk= 4; слід контролюваm= 0;и принаймні раз на тиждень про = 90;ягом 2–3 тижнів після призначеннn= 3; сумісного застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу з циклоспор = 80;ном. Може потребуватl= 0;ся збільшення дози ельтромбопk= 2;гу відповідно до кількост= 10; тромбоцитіk= 4;. Полівален= 090;ні катіони (хелатне сполучення).

Е&= #1083;ьтромбопаг вступає у хелатне сполучення = 79; полівалентl= 5;ими катіонами, такими як ал= 102;міній, кальцій, залізо, магній, селе= 085; та цинк. Призначеннn= 3; ельтромбопk= 2;гу разовою доз = 86;ю 75 мг з полівалентl= 5;им антацидом, щ= 086; містить катіони (1524 мг гідроксиду алюмінію і 1425 l= 4;г карбонату магнію), зменшило AUC_0–_¥ ельтром&= #1073;опагу в плазмі крові на 70 % і C_=
max на 70 %. Антациди, молочні продукти та інші речови = 85;и, що містять полівалентl= 5;і катіони, так= 110; як мінеральні добавки, слі= 076; приймати що = 85;айменше за 2 години до або через 4 години післ= 03; застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу, щоб запобіг = 90;и значному зменшенню абсорбції е = 83;ьтромбопаг&#= 1091; за рахунок хелатного сполучення.

Взаємод&= #1110;я з їжею.

Застосу&= #1074;ання ельтромбопk= 2;гу у формі табл= 077;ток разом з їжею з високим вмістом кальцію (наприклад, їжею, що включає молочні продукти) значно зменшило AUC_0–_¥ та С_max.І = ;навпаки, застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу за 2 години до або 4 години після їжі з високим чи низьким вмістом кальцію (< 50 мг кальцію) не змінило експозицію ельтромбопk= 2;гу в плазмі до клінічно значущого ступеня.

П&= #1088;ийом одноразовоo= 1; дози ельтромбопk= 2;гу 50 мг у формі таблетки разом зі стандартниl= 4; висококалоl= 8;ійним сніданком з високим вмі = 89;том жирів, включаючи молочні продукти, зм= 077;ншує плазмовий AUC ельтромбопk= 2;гу на 59 %, а C_maх — н = 72; 65 %.

П&= #1088;ийом одноразовоo= 1; дози ельтромбопk= 2;гу 25 мг у формі порошку для приготуванl= 5;я суспензії для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я разом з середньокаl= 3;орійною їжею з високим вмі = 89;том кальцію, середнім вмістом жирів зменш = 91;вав плазмовий середній AUC_0–_¥ ельтром&= #1073;опагу на 75 % та середній C_max на 79 %. Таке зменшення експозиції послаблюваl= 3;ось при застосуванl= 5;і разової доз = 80; 25 мг ельтром= 073;опагу у формі порошку для приготуванl= 5;я суспензії для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я за 2 години до прийому їжі = 079; високим вмі = 89;том кальцію (середнє зна= 095;ення AUC_0–=_¥ зменшил&= #1086;сь на 20 %, а середнє значення C_max — на 14 %).

П&= #1088;одукти харчування = 79; низьким вмістом кал= 00;цію (< 50 мг кальцію), у тому числі фрукти, нежи= 088;на шинка, яловичина і незбагаченl= 0;й (без додаван= 085;я кальцію, магнію або заліза) фрук= 090;овий сік, незбагаченk= 7; соєве молок = 86; і незбагаче = 85;і крупи суттєво не впливали на експозицію ельтромбопk= 2;гу в плазмі, незалежно в= 10;д калорійносm= 0;і і вмісту жирів. Лопінавір/р&#= 1080;тонавір.

С&= #1091;місне застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу із лопінаві = 88;ом/ритонаві&= #1088;ом (ЛПВ/РТВ) може зменшувати концентрацo= 0;ю ельтромбопk= 2;гу. Дослідженнn= 3;, проведене з = 72; участю 40 здорових до = 73;ровольців, показало, що сумісне призначеннn= 3; єдиної дози ельтромбопk= 2;гу 100 мг з ЛПВ/РТВ 400/= 100 мг двічі на добу призвело до зниження AUC_0–¥ ельтром&= #1073;опагу плазми кров= 10; на 17 %. Тому застосовувk= 2;ти ельтромбопk= 2;г разом з лопінавіроl= 4;/ритонавіро&#= 1084; слід з обережністn= 2;. Для правиль = 85;ого визначення дози ельтромбопk= 2;гу необхідно ретельно перевіряти кількість т = 88;омбоцитів у разі супутнього початку або = 087;рипинення лікування лопінавіроl= 4;/ритонавіро&#= 1084;.

І&= #1085;гібітори та індуктор = 80; CYP1A2 і CYP2C8.

Е&= #1083;ьтромбопаг метаболізуn= 8;ться кількома шл= 03;хами, включаючи CYP1A2, CYP= 2C8, UGT1A1 і UGT1A3. Лікарські засоби, які впливають н = 72; інгібуваннn= 3; або індукці= 02; одного ферменту, навряд чи можуть вияв = 83;яти істотний вплив на концентрацo= 0;ї ельтромбопk= 2;гу в плазмі; тоді як лікарські засоби, які впливають н = 72; інгібуваннn= 3; або індукці= 02; кількох ферментів, мають потенціал для збільше = 85;ня (наприклад флувоксаміl= 5;) або зменшен = 85;я (наприклад рифампіцин) концентрацo= 0;й ельтромбопk= 2;гу.

І&= #1085;гібітори протеази ВГ = 57;.

Р&= #1077;зультати дослідженнn= 3; взаємодії фармакокінk= 7;тики лікарських засобів показують, щ= 086; сумісне введення з однією дозо= 02; ельтромбопk= 2;гу 200 мг повторних доз боцепревірm= 1; 800 мг кожні 8 годин або телапревірm= 1; 750 мг кожні 8 го = 76;ин не змінює концентрацo= 0;й ельтромбопk= 2;гу в плазмі клінічно значущою мірою.

Лікарсь&= #1082;і засоби для лікування ІТП.

Л&= #1110;карські засоби, що застосовуюm= 0;ься у поєднанні = 079; ельтромбопk= 2;гом в клінічних дослідженнn= 3;х для лікування ІТП, включають кортикостеl= 8;оїди, даназол та/або азатіоприн, = 074;нутрішньов&= #1077;нний імуноглобуl= 3;ін та анти-D-імун&= #1086;глобулін. При сумісному застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу з іншими лікарськимl= 0; засобами дл= 03; лікування ІТП слід контролюваm= 0;и кількість тромбоцитіk= 4;, щоб утримувати = 11;ї у межах рекомендовk= 2;ного діапазону (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

&nb= sp;

О&= #1089;обливості застосуванl= 5;я.

У хворих на хронічний ВГС з тромбоцитоl= 7;енією та хронічни = 84; захворюванl= 5;ям печінки піз = 85;ьої стадії існу= 08; підвищений ризик розви = 90;ку побічних реакцій, у тому числі потенційно летальної печінкової недостатноl= 9;ті та тромбоембоl= 3;ічних ускладнень. Підвищений ризик визначаєтьl= 9;я за низьким рівнем альбуміну ≤&nbs= p;35 г/л або при значенні показника моделі термінальнl= 6;ї стадії захворюванl= 5;я печінки (MELD) ≥ 10 під час лікування ельтромбопk= 2;гом у поєднанні = 079; терапією інтерферонl= 6;м. Крім того, переваги лікування з точки зору досягнення стійкої вірусологіm= 5;ної відповіді (СВВ) в порівн&= #1103;нні з плацебо у цих пацієнтів були незнач = 85;ими (особливо у пацієнтів з базовим рівнем альбуміну ≤&nbs= p;35 г/л). Лікування е= ;льтромбопа = 75;ом цих хворих повинні розпочинатl= 0; лише лікарі, що мають досвід ведення пац= 10;єнтів з хронічним ВГС на пізні= 081; стадії, і тіл&#= 1100;ки тоді, коли є ризик розвитку тромбоцитоl= 7;енії або підтримка противірусl= 5;ої терапії вимагає втручання. Якщо лікування є клінічно обумовлениl= 4;, потрібен ретельний м = 86;ніторинг стану цих хворих.

В&= #1079;аємодія з противірусl= 5;ими лікарськимl= 0; засобами прямої дії.

Б&= #1077;зпека та ефективнісm= 0;ь комбінації ельтромбопk= 2;гу з противірусl= 5;ими лікарськимl= 0; засобами прямої дії, затвердженl= 0;ми для лікуван = 85;я хронічного гепатиту С, на цей час не встановленk= 2;.

Ризик гепатотоксl= 0;чності.

З&= #1072;стосування ельтромбопk= 2;гу може спричи = 85;яти порушення функції печінки і виявляти серйозний токсичний вплив на печінку, що м&#= 1086;же бути небезпечниl= 4; для життя (див. розділ «Побічні реакції»).

С&= #1083;ід вимірювати сироватковo= 0; рівні алані = 85;амінотранс&#= 1092;ерази (АЛТ), аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ) та білірубіну перед почат = 82;ом лікування ельтромбопk= 2;гом, кожні 2 тижні &= #1087;ід час корекці= 11; дози і щомісячно після стабі = 83;ізації дозового режиму. Ельтромбопk= 2;г є інгібітороl= 4; UGT1A1 і OATP1B1, що може призвести д = 86; розвитку непрямої гіпербілірm= 1;бінемії. Якщо рівень білірубіну підвищений, слід провод = 80;ти контроль прямого та непрямого білірубіну. При появі змін у печінкових тестах необхідно провести повторне визначення протягом 3–5 днів. Якщо порушення підтвердятn= 0;ся, потрібно контролюваm= 0;и рівень печінкових ферментів д = 86; їх нормалізацo= 0;ї або стабілізацo= 0;ї. Припиняти лікування ельтромбопk= 2;гом слід при підвищенні рівня АЛТ (³<= /span> 3 × ВМН [верхня межа норми] у пацієнтів з нормальною функцією печінки або = 805; 3 рази від вl= 0;хідного рівня чи > 5 × ВМН, залежно від того, яке значення є нижчим, у пацієнтів з підвищенимl= 0; рівнями трансамінаk= 9; перед лікув = 72;нням), а також при:

= -      =     п&= #1088;огресуванн= ;і процесу;

= -      =     п&= #1077;рсистенції процесу ≥ 4 тижнів;

= -      =     с&= #1091;путньому підвищенні рівня прямого біл= 10;рубіну;

= -      =     п&= #1086;яві супутніх клінічних симптомів порушення функції печінки або ознак печінкової декомпенсаm= 4;ії.

Е&= #1083;ьтромбопаг пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки слі = 76; призначати = 79; обережністn= 2;. Пацієнтам з ІТП та ураженням печінки лік = 91;вання ельтромбопk= 2;гом слід починати зі зниженої дози. При призначеннo= 0; пацієнтам з = 087;орушенням функції печінки необхідний ретельний моніторинг (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

Печінко&= #1074;а недостатніl= 9;ть (при застосуванl= 5;і разом з інтерферонl= 6;м).

П&= #1077;чінкова недостатніl= 9;ть у пацієнтів = 079; хронічним ВГС: слід ретельно контролюваm= 0;и стан пацієнтів з низьким рівнем альбуміну (≤ 35 г/л) або при початковомm= 1; значенні показника моделі термінальнl= 6;ї стадії захворюванl= 5;я печінки (MELD) ≥ 10.

У пацієнтів з ВГС з цирозо= 084; печінки при застосуванl= 5;і альфа-інтер = 92;ерону є ризик печі= 085;кової декомпенсаm= 4;ії. В 2 контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х у пацієнтів = 079; ВГС та тромбоцитоl= 7;енією ознаки печінкової недостатноl= 9;ті (асцит, печінкова енцефалопаm= 0;ія, кровотеча з варикозно розширених вен, спонтан= 085;ий бактеріальl= 5;ий перитоніт) спостерігаl= 3;ися частіше в групі ельтромбопk= 2;гу (11 %), ніж у груп= 10; плацебо (6 %). Пацієнти з низьким рівнем альбуміну (< = 35 г/л) або ³ 10 за шкалою MELD на початку дослідженнn= 3; мали у 3 рази б= ільший ризик печінкової недостатноl= 9;ті та збільшення ризику летальних ускладнень порівняно з тими, хто мав менш пізню стадію захворюванl= 5;я печінки. Крі= 084; того, перева= 075;и лікування з точки зору досягнення СВВ в порівн= 103;нні з плацебо у цих пацієнтів були незнач = 85;ими (особливо у пацієнтів з базовим рівнем альбуміну ≤&nbs= p;35 г/л). Ельтромбопk= 2;г таким пацієнтам слід призначати тільки післ= 03; ретельної оцінки очікуваних переваг у по= 088;івнянні з ризиками. При лікуванні пацієнтів з такими характерисm= 0;иками необхідно уважно стежити за ознаками та симптомами печінкової недостатноl= 9;ті. За інформац= ;ією щодо критер= 10;їв припинення лікування інтерферонl= 6;м слід звернутися до відповідноo= 1; інструкції для медичного застосуванl= 5;я. Застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу слід припинити, якщо против= 10;русну терапію припинили в зв’язку з пе= 095;інковою недостатніl= 9;тю. Тромб= отичні/тром = 73;оемболічні ускладненнn= 3;.

П&= #1110;д час контрольовk= 2;них досліджень за участю пацієнтів з тромбоцитоl= 7;енією, хворих на ВГС, які отримували терапію інтерферонl= 6;м (n =3D 1439), у 38 з 955 пацієнтів (4 %), які отримували ельтромбопk= 2;г, і у 6 з 484 (1 %) пацієнтів групі плаце = 73;о розвинулисn= 0; тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3; (ТЕУ). Зазначені тромботичнo= 0;/тромбоембо&#= 1083;ічні ускладненнn= 3; включали як венозні, так і артеріальнo= 0; явища. Більшість ТЕУ були нес= 077;рйозними і були усунуті до кінця дослі = 76;ження. Тромбоз портальної вени є найбі= 083;ьш поширеним TEУ в обох група= 093; лікування (2 % пацієнтів, які отримували ельтромбопk= 2;г, проти < 1% тих, які отримували плацебо). Не спостерігаl= 3;ося жодного зв’язку між часом початку лікування і розвитком ТЕУ. У пацієнтів з низьким рівнем альбуміну (≤ 35 г/л) або MELD ≥ 10 було зафіксованl= 6; вдвічі більший ризик розвитку ТЕ = 59;, ніж у пацієнтів з вищим рівне = 84; альбуміну; у пацієнтів віком ≥ 60 рок&#= 1110;в ризик ТЕУ бу= 074; у 2 рази вищим у порівнянн= 10; з молодшими пацієнтами. Ельтромбопk= 2;г таким пацієнтам потрібно призначати тільки післ= 03; ретельного розгляду оч= 10;куваних переваг і можливих ризиків. Необхідно уважно стежити за ознаками та симптомами розвитку ТЕ = 59; у таких пацієнтів. Було встано = 74;лено, що ризик ТЕУ збільшуєтьl= 9;я у пацієнтів = 079; хронічною печінковою недостатніl= 9;тю (ХПН) при призначеннo= 0; ельтромбопk= 2;гу у дозі 75 мг 1 ра = 79; на добу протягом двох тижнів = 087;ри підготовці до інвазивних процедур. У 6 з= 143 (4 %) дорослих пацієнтів з ХПН, які отримували ельтромбопk= 2;г, розвинулисn= 3; ТЕУ (всі у системі портальної вени), у групі плацебо ТЕУ розвинулисn= 3; у 2 з 145 (1 %) пацієнтів (однин випадок ускладненнn= 3; в системі портальної вени і один випадок інфаркту міокарда). У 5 з= ; 6 пацієнтів, щ= 086; одержували ельтромбопk= 2;г, розвинулисn= 3; тромботичнo= 0; ускладненнn= 3; при кількості тромбоцитіk= 4; > 200000/мкл протя&= #1075;ом 30 днів з моменту прийому останньої дози. Ельтромбопk= 2;г не показани = 81; для лікування т = 88;омбоцитопе&#= 1085;ії у пацієнтів = 079; хронічною п = 77;чінковою недостатніl= 9;тю в рамках підготовки до інвазивних процедур.=

З&= #1072; даними клінічних досліджень = 79; ельтромбопk= 2;гом у хворих з ІТП, випадки тромбоембоl= 3;ій спостерігаl= 3;ися при низьком = 91; та нормальн = 86;му рівні тромбоцитіk= 4;. З обережніс= ;тю слід призначати ельтромбопk= 2;г пацієнтам з факторами ризику виникнення тромбоембоl= 3;ії, включаючи спадкові (наприклад фактор V Лейдена) або набуті фактори ризику (напр= 080;клад дефіцит антитромбіl= 5;у ІІІ, антифос= 092;оліпідний синдром), літний вік, тривалий пе = 88;іод іммобілізаm= 4;ії, злоякісні новоутвореl= 5;ня, застосуванl= 5;я контрацептl= 0;вів та гормонал= 00;ної замісної терапії, хірургічні втручання / травми, ожиріння, па= 083;іння. Рівень тромбоцитіk= 4; слід постій = 85;о контролюваm= 0;и, а у разі його зростання більше необхідногl= 6; рівня потрібно вирішувати питання про зменшення дози або припинення лікування ельтромбопk= 2;гом (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»). Завжди потр= 10;бно оцінювати співвідношk= 7;ння ризик/корис = 90;ь при лікуванні пацієнтів і = 79; ризиком вин = 80;кнення ТЕУ будь-яко= 111; етіології.=

У клінічних випробуванl= 5;ях при рефрактернo= 0;й ТАА не було виявлено жодного випадку ТЕУ, однак ризик розвитку ци = 93; явищ не слід виключати у цій популяції пацієнтів через обмеж = 77;ну кількість хворих, які отримували = 83;ікування. Оскільки пацієнтам з показанням ТАА призначаєтn= 0;ся максимальнk= 2; схвалена доза (150 мг/добу) і враховуючи характер ре = 72;кції, розвиток ТЕ = 59; можна очікувати в цій популяц= 10;ї пацієнтів.=

Е&= #1083;ьтромбопаг не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів і = 79; помірною та тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю (за шкалою Чайлда-П’ю ≥ 5), якщо потенційна користь від застосуванl= 5;я не буде переважати ризик тромб = 86;зу портальних вен. Якщо застосуванl= 5;я препарату необхідне, ельтромбопk= 2;г для лікуван = 85;я хворих з ІТП та печінковою недостатніl= 9;тю слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Побічні реакції»).

Кровоте&= #1095;і після припинення лікування е = 83;ьтромбопаг&#= 1086;м.

П&= #1110;сля припинення лікування ельтромбопk= 2;гом у пацієнтів = 079; ІТП може повторно виникнути тромбоцитоl= 7;енія. У більшості пацієнтів після припинення лікування ельтромбопk= 2;гом кількість тромбоцитіk= 4; повертаєтьl= 9;я до початковогl= 6; рівня протягом 2 тижнів, що збільшує ризик виникнення кровотеч. Це= 081; ризик підвищуєтьl= 9;я, якщо лікування ельтромбопk= 2;гом припиняєтьl= 9;я на тлі застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів або антитромбоm= 4;итарних засобів. У разі припинення терапії ель = 90;ромбопагом лікування ідіопатичнl= 6;ї тромбоцитоl= 7;енічної пурпури рекомендуєm= 0;ься відновити згідно з чинними клінічними рекомендацo= 0;ями. Як додатков= ;і заходи, можн= 072; припинити антикоагулn= 3;нтну та/або антитромбоm= 4;итарну терапію, переглянутl= 0; антикоагулn= 3;ційну або тромбоцитаl= 8;ну підтримку. Кількість тромбоцитіk= 4; слід переві = 88;яти щотижня протягом 4 тижнів післ= 03; припинення лікування ельтромбопk= 2;гом.

У клінічних дослідженнn= 3;х пацієнтів, хворих на ВГС, після припинення прийому пегінтерфеl= 8;ону, рибавірину та ельтромбопk= 2;гу повідомлялl= 6;сь про вищий рівень виникнення = 96;лунково-киш&= #1082;ових кровотеч, в тому числі т= 103;жких і летальних. Після припи= ;нення терапії пацієнтів потрібно контролюваm= 0;и на наявніст= 00; будь-яких симптомів шлунково-ки = 96;кової кровотечі.=

Кістков&= #1086;-мозкове формування ретикуліну = 90;а ризик кістково-мо = 79;кового фіброзу. Ельт = 88;омбопаг збільшує ризик появи або підвище = 85;ого утворення ретикуліноk= 4;их волокон у кістковому мозку. Значення цього, як і при застосуванl= 5;і інших агоністів тромбопоетl= 0;нових рецепторів, ще не встановленl= 6;.

П&= #1077;ред початком лікування ельтромбопk= 2;гом слід ретельно вивчити мазок периферичнl= 6;ї крові для визначення початковогl= 6; рівня морфологічl= 5;их порушень клітин кров= 10;. Після встан= ;овлення стабільногl= 6; режиму дозу = 74;ання ельтромбопk= 2;гу щомісяця потрібно ро = 73;ити повний аналіз кров= 10; із підрахункоl= 4; лейкоцитарl= 5;ої формули. У разі появи незрілих аб = 86; диспластичl= 5;их клітин необхідно п = 88;оаналізува&#= 1090;и мазок периферичнl= 6;ї крові щодо виявлення нових або поглибленнn= 3; вже наявних морфологічl= 5;их порушень (наприклад розривів та появи ядер в еритроцитаm= 3;, незрілих лейкоцитів) або цитопен= 10;й. Якщо у хворого з’являютьсn= 3; нові або пос= 080;люються уже наявні морфологічl= 5;і порушення або виникає цитопенія, лікування ельтромбопk= 2;гом слід припинити і вирішити питання про проведення біопсії кісткового мозку, включаючи фарбування мазка для визначення фіброзу.

Злоякіс&= #1085;і новоутвореl= 5;ня та їх прогресуваl= 5;ня.

Щ&= #1086;до агон= 10;стів TPO-R ісl= 5;ує теоретичне припущення, що вони можу= 090;ь стимулюватl= 0; прогресуваl= 5;ня наявних гем = 72;топоетични&#= 1093; новоутвореl= 5;ь, таких як міє= 083;одиспласти&= #1095;ний синдром. Аг= 086;ністи тромбопоетl= 0;нових рецепторів = 08; факторами росту, що спричиняютn= 0; розвиток кл= 10;тин-поперед&= #1085;иків тромбопоезm= 1;, їх диференц= 10;ювання та продукуванl= 5;я тромбоцитіk= 4;. Тромбопоетl= 0;нові рецептори представлеl= 5;і, головним чином, на поверхні клітин мієл = 86;їдного походження.

У клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я агоністів тромбопоетl= 0;нових рецепторів = 91; пацієнтів з мієлодисплk= 2;стичним синдромом (МДС) фіксувалисn= 0; випадки транзиторнl= 6;го збільшення кількості бластних клітин і про= 075;ресування МДС до гострого мієлоїдногl= 6; лейкозу (ГМЛ).<= o:p>

Д&= #1110;агноз ІТП або ТАА у дорослих і літніх паці= 08;нтів повинен бут = 80; підтверджеl= 5;ий шляхом виключення інших нозологій, щ= 086; розвиваютьl= 9;я з тромбоцитоl= 7;енією, зокрема слі = 76; виключити діагноз МДС. Слід розглянути можливість виконання аспірації кісткового мозку та біопсії протягом перебігу захворюванl= 5;я і лікування, особливо у пацієнтів в= 10;ком від 60 років, які мають системні симптоми аномалій, такі як зростання кількості п = 77;риферичних бластних клітин.

Е&= #1092;ективність та безпеку застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу для лікування інших тромбоцитоl= 7;енічних станів, включаючи МДС або тром= 073;оцитопенію, індуковані хіміотерапo= 0;єю, не встановленl= 6;. Ельтромбопk= 2;г слід застос = 86;вувати лише за затвердженl= 0;ми показаннямl= 0; і не слід застосовувk= 2;ти для лікування т = 88;омбоцитопе&#= 1085;ії, викликаної МДС, або будь-якої іншої причини тромбоцитоl= 7;енії.

Цитоген&= #1077;тичні дефекти та прогресуваl= 5;ня до МДС/ГМЛ у пацієнтів з ТАА.

Відомо, що у пацієнтів з ТАА виникають цитогенетиm= 5;ні дефекти. Невідомо, чи ельтромбопk= 2;г підвищує ризик цитогенетиm= 5;них дефектів у пацієнтів з ТАА. У клінічному випробуванl= 5;і фази II ельтромбопk= 2;гу у початкові = 81; дозі 50 мг/добу (з підвищенняl= 4; дози кожні 2 тижні до максимальнl= 6;ї дози 150 мг/добу= ;) (ELT112523) у пацієнті= ;в з рефрактернl= 6;ю ТАА виникнення нових цитог = 77;нетичних патологій спостерігаl= 3;ось у 17,1 % дорослих пацієнтів [7/41 ( = 91; 4 з яких були зміни в хромосомі 7)]. Медіана час = 91; до появи цитогенетиm= 5;ної патології д = 86;рівнювала 2,9 місяця.

У клінічному дослідженнo= 0; фази II ельтромбопk= 2;гу у дозі 150 мг/добу (зі змінами залежно від етнічної приналежноl= 9;ті або віку відповідно до показань) (ELT116826) за участю пацієнтів з = 088;ефрактерно&= #1102; ТАА, виникнення нових цитог = 77;нетичних патологій спостерігаl= 3;ось у 22,6 % дорослих пацієнтів [7/31 ( = 91; 3 з яких були зміни в хром= 086;сомі 7)]. Всі 7 пацієнтів мали нормальні ц = 80;тогенетичн&#= 1110; параметри н = 72; вихідному рівні. У шести пацієнтів відмічалисn= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти на 3-му місяці лікування ельтромбопk= 2;гом. У одного пацієнта відмічалисn= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти на 6-м&= #1091; місяці лікування. У клінічних випробуванl= 5;ях ельтромбопk= 2;гу за участю пацієнтів з ТАА 4 % пацієнтів (5/133) був поставлениl= 1; діагноз МДС. Медіана час = 91; до встановленl= 5;я діагнозу становила 3 місяці з початку лікування ельтромбопk= 2;гом.

Д&= #1083;я пацієнтів з ТАА, які не піддавалисn= 3; або важко піддавалисn= 3; попередній імуносупреl= 9;ивній терапії, рекомендовk= 2;не проведення обстеження кісткового мозку з цитогенетиm= 5;ними дослідженнn= 3;ми перед тим, як починати прийом ельтромбопk= 2;гу, а потім на 3 та на 6 місяці лікування. Якщо будуть виявлені но = 74;і цитогенетиm= 5;ні дефекти, слі= 076; оцінити доц= 10;льність продовженнn= 3; лікування ельтромбопk= 2;гом.

Катарак&= #1090;а та інші змін= 080; з боку органів зор = 91;.

З&= #1072; даними токсикологo= 0;чних досліджень на тваринах, при застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу спостерігаl= 3;ися випадки виникнення катаракти. У контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х у пацієнтів = 079; ВГС і тромбоцитоl= 7;енією (n =3D 1439), які отри&= #1084;ували терапію інтерферонl= 6;м, прогресуваl= 5;ня вже наявної катаракти або вперше в= 080;явлені випадки катаракти склали 8 % у групі ельтромбопk= 2;гу і 5 % у групі плацебо. Крововиливl= 0; в сітківку, переважно класу 1 або 2, б= ули зареєстровk= 2;ні у пацієнтів = 079; ВГС, які отри&#= 1084;ували інтерферон, рибавірин і ельтромбопk= 2;г (2 % у групі ельтромбопk= 2;гу і 2 % у групі плацебо). Крововиливl= 0; спостерігаl= 3;ись на поверхні сітківки (преретинал= 00;ні), під сітківкою (с= 091;бретинальн&= #1110;) або в тканин= 080; сітківки. Рекомендуєm= 0;ься регулярне офтальмолоk= 5;ічне спостережеl= 5;ня за пацієнтами, = 074; тому числі з &#= 1084;етою виявлення катаракти.=

П&= #1086;довження інтервалу QT/QTc.

Д&= #1086;слідження інтервалу QTc у здорових добровольцo= 0;в, які отримували по 150 мг ельтромбопk= 2;гу на добу, не показали клінічно значущого в = 87;ливу на реполяризаm= 4;ію серця. Подовження інтервалу QTc спостерігаl= 3;ося в клінічних = 074;ипробуванн&= #1103;х у пацієнтів = 079; ІТП і у пацієнтів з ВГС та тромбоцитоl= 7;енією. Клінічне зн = 72;чення цих випадкі = 74; подовження QTc невідоме.=

Зниженн&= #1103; терапевтичl= 5;ого ефекту лікування ельтромбопk= 2;гом.

У разі зниження терапевтичl= 5;ого ефекту ліку = 74;ання або неможливосm= 0;і підтримуваm= 0;и відповідь тромбоцитіk= 4; на лікуванн= 03; ельтромбопk= 2;гом у межах рекомендовk= 2;них доз слід шукати причинні фактори, включаючи підвищення вмісту ретикуліноk= 4;их волокон у кі= 089;тковому мозку.

Діти.

З&= #1072;значені особливостo= 0; застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу для лікування ІТП необхідно в = 88;аховувати у разі призначеннn= 3; препарату д= 10;тям.

Вплив на показники лабораторнl= 0;х аналізів.=

Е&= #1083;ьтромбопаг сильно забарвлениl= 1;, отже може впливати на деякі показники лабораторнl= 0;х аналізів. У пацієнтів, які отримували = 77;льтромбопа&#= 1075;, спостерігаl= 3;ись зміна кольо = 88;у сироватки т = 72; вплив на рівні загального = 73;ілірубіну та креатиніну. Якщо результати лабораторнl= 0;х аналізів та клінічні спостережеl= 5;ня не узгоджуютьl= 9;я між собою, для визначе = 85;ня валідності результатіk= 4; можна викон = 72;ти повторні аналізи з використанl= 5;ям іншого методу.

Важлива інформація про допоміжні речовини.=

Ц&= #1077;й лікарський засіб містить менше 1 ммоль &= #1085;атрію (23 мг)/таблетку= ;, вкриту плівковою оболонкою, тобто практично вільний від натрію.

&nb= sp;

Застосу&= #1074;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В&= #1072;гітність.<= /i>

Н&= #1077;має достатніх даних щодо застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу вагітним. За даними досліджень на тваринах була виявлена репродуктиk= 4;на токсичністn= 0; лікарськогl= 6; засобу. Поте= 085;ційний ризик для людини невідомий.=

Е&= #1083;ьтромбопаг= ;-Віста не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти у період вагітності.

Ж&= #1110;нки репрод= уктивного віку / контрацепцo= 0;я у чоловіків та жінок.

Е&= #1083;ьтромбопаг= ;-Віста не рекомендуєm= 0;ься для лікування жінок репродуктиk= 4;ного віку, які не користуютьl= 9;я засобами контрацепцo= 0;ї.

Г&= #1086;дування груддю.

Н&= #1077;відомо, чи проникає ельтромбопk= 2;г або його метаболіти = 91; грудне молоко людини. За д = 72;ними досліджень на тваринах, ельтромбопk= 2;г проникає у грудне молоко, тому не можна вик= 083;ючити ризик для немовляти. Слід виріши = 90;и питання про припинення годування груддю або утримання від лікування Ельтромбопk= 2;гом-Вістою, зважаючи на очікувану користь від лікування для матері і потенційниl= 1; ризик для дитини.

Ф&= #1077;ртильність= ;.

Р&= #1077;продуктивн= ;а функція самок і самців щурі = 74; при застосуванl= 5;і їм доз препарату, порівнянниm= 3; з дозами ельтромбопk= 2;гу для людини, не зазнала впливу. Одна= 082; ризик для людини не може бути повністю виключений.

&nb= sp;

Здатніс&= #1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Е&= #1083;ьтромбопаг чинить незначний вплив на шви= 076;кість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або під час роботи з іншими механізмамl= 0;. Слід враховуватl= 0; клінічний стан пацієн = 90;а і профіль побічних реакцій ельтромбопk= 2;гу, у тому числі запаморочеl= 5;ня і відсутніс = 90;ь пильності, при оцінці здатності п = 72;цієнта виконувати завдання, як= 110; вимагають концентрацo= 0;ї уваги та швидкості психомоторl= 5;их реакцій.

&nb= sp;

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Л&= #1110;кування ельтромбопk= 2;гом потрібно починати і проводити під наглядо = 84; лікаря, який &#= 1084;ає досвід лікування гематологіm= 5;них захворюванn= 0; або хронічного гепатиту С т= 072; його ускладнень.

Р&= #1077;жим дозування є індивідуалn= 0;ним і ґрунтуєть = 89;я на кількост= 10; тромбоцитіk= 4; у кожного пацієнта. Метою лікування ельтромбопk= 2;гом є не нормалізацo= 0;я кількості тромбоцитіk= 4;. Лікув= ання пацієнтів і = 79; хl= 8;онічною імунною (ідіопатичн = 86;ю) тромб= 086;цитопенічн&= #1086;ю пурпурою (ІТП). Для досягне= ;ння та підтримк = 80; кількості т = 88;омбоцитів ≥ 50000/мкл необхідно застосовувk= 2;ти мінімальну ефективну дозу ельтромбопk= 2;гу. Коригуваннn= 3; дози базується н = 72; зміні кільк = 86;сті тромбоцитіk= 4;. Не слід використовm= 1;вати ельтромбопk= 2;г для нормалізацo= 0;ї кількості тромбоцитіk= 4;. У клінічних дослідженнn= 3;х збільшення кількості тромбоцитіk= 4; спостерігаl= 3;ося впродовж 1–2 тижнів післ= 03; початку терапії ель = 90;ромбопагом і зменшення їх кількост= 10; спостерігаl= 3;ося впродовж 1–2 тижнів післ= 03; припинення застосуванl= 5;я препарату. Дорос= 083;і пацієнти та діти віко= 084; від 6 до 17 рокі= в.

Р&= #1077;комендован= ;а початкова доза ельтромбопk= 2;гу — 50 мг 1 раз на добу. Лікування пацієнтів с = 93;ідно/півден&= #1085;о-східно-аз= 10;йського походження слід розпочинатl= 0; зі зменшено= 11; дози — 25 мг 1 раз на добу.

Діти віком від 1 до 5 років.

Р&= #1077;комендован= ;а початкова доза ельтромбопk= 2;гу — 25 мг 1 раз на добу.

Монітор&= #1080;нг та коригуваннn= 3; дозування.=

П&= #1110;сля початку лікування ельтромбопk= 2;гом дозу потрібно коригувати так, щоб досягнути рівня тромбоцитіk= 4; ≥ 50000/мкл та підтримуваm= 0;и його для зменшення ризику виникнення = 82;ровотеч. Не слід перевищуваm= 0;и дозу 75 мг на до= ;бу.

В ході лікування ельтромбопk= 2;гом необхідно регулярно контролюваm= 0;и печінкові функціоналn= 0;ні тести і гематологіm= 5;ні показники т = 72; коригувати дозу ельтромбопk= 2;гу залежно від рівня тромбоцитіk= 4;, як наведено = 091; таблиці 3. Розгорнутиl= 1; аналіз кров= 10;, включаючи підрахунок кількості тромбоцитіk= 4; та мазок периферичнl= 6;ї крові, потрібно проводити щотижня до встановленl= 5;я сталого рів = 85;я тромбоцитіk= 4; (≥ 50000/мкл щонайменше впродовж 4 ти&#= 1078;нів). Після цього розгорнутиl= 1; аналіз кров= 10; проводитьсn= 3; щомісяця.=

З&= #1072;стосовуєть= ;ся найменша ефективна доза лікарс= 00;кого засобу для підтримки необхідногl= 6; рівня тромбоцитіk= 4;.

Т&= #1072;блиця 3

Коре = 82;ція дози ельтромбопk= 2;гу для пацієнт= 10;в з ІТП

К= ;ількість тромбоциті= 074;

Д= ;оза

< 50000/мк= л після щонайменше 2 тижнів терапії

З= ;більшити добову дозу на 25 мг до досягнення максимальн= 086;ї дози 75 мг на добу.*

≥ 50000/м = 82;л та ≤ 150000/мкл

З= ;астосовува = 90;и найменшу ефективну дозу ельтро&#= 1084;бопагу та/або супутнього препарату для лікування ІТП для підтримки рівня тромб&#= 1086;цитів, що запобігає кровотечі або зменшує її.

> 150000/мк= ;л та ≤ 250000/мкл

З= ;меншити добову дозу на 25 мг. Зачекати 2 тижні для оцінки ефекту від цього та подальшого відповідно= 075;о коригуванн= 103; дози**.

> 250000/мк= ;л

П= ;рипинити застосуван= 085;я ельтромбоп= 072;гу, збільшити частоту підрахунку тромбоциті= 074; до 2 разів на тиждень. При рівні тромбоциті= 074; ≤ 100000/мкл повторно призначити ельтромбоп= 072;г у зменшеній на 25 мг добовій дозі.

* Для пацієнтів, які отримують терапію ель = 90;ромбопагом у дозі 25 мг 1 ра = 79; через добу, підвищуватl= 0; дозу до 25 мг 1 раз на добу.

** Для пацієнтів, які отримують терапію ель = 90;ромбопагом у дозі 25 мг 1 ра = 79; на добу, слід спробувати відновити лікування у дозі 25 мг чере= з добу.

&nb= sp;

Е&= #1083;ьтромбопаг можна застосовувk= 2;ти додатково д = 86; інших лікарських засобів для лікування ІТП. Відповідно до клінічного стану слід коригувати дозу супутніх лікарських засобів для лікування ІТП з метою уникнення надмірного збільшення кількості тромбоцитіk= 4; в ході лікування ельтромбопk= 2;гом.

П&= #1077;ред кожним нови = 84; коригуваннn= 3;м дози слід зачекати щонайменше 2 тижні після попередньоk= 5;о коригуваннn= 3; дози для того, щоб побачити відповідь тромбоцитіk= 4; пацієнта на = 083;ікування.

С&= #1090;андартною кількістю ельтромбопk= 2;гу для збільшення або зменшення добової доз = 80; є 25 мг на добу.=

Припине&= #1085;ня лікування.=

З&= #1072;стосування ельтромбопk= 2;гу слід припин = 80;ти, якщо рівень тромбоцитіk= 4; не підвищив = 89;я до рівня, достатньогl= 6; для уникнення клінічно значущої кровотечі, після 4 тижнів ліку = 74;ання ельтромбопk= 2;гом у дозі 75 мг 1 ра = 79; на добу.

П&= #1077;ріодично потрібно проводити клінічне об = 89;теження пацієнта та приймати рішення про продовженнn= 3; лікування н = 72; індивідуалn= 0;ній основі. У пацієнтів з інтактною селезінкою слід оцінит = 80; можливість проведення спленектомo= 0;ї. Після припинення лікування можлива повторна поява тромбоцитоl= 7;енії.

Лікуван&= #1085;я тромбоцитоl= 7;енії у дорослих п= 072;цієнтів із хронічни = 84; ВГС.

П&= #1088;и застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу у комбінаці= 11; з противірусl= 5;ими препаратамl= 0; слід зверну = 90;ися до інструкції = 79; медичного застосуванl= 5;я цих препаратів.

У клінічних дослідженнn= 3;х збільшення кількості тромбоцитіk= 4; загалом спостерігаl= 3;ося впродовж 1 тижня після початку лікування ельтромбопk= 2;гом. Метою лікування повинно бут = 80; досягнення мінімальноo= 1; необхідної кількості тромбоцитіk= 4; для початку противірусl= 5;ої терапії. В ході противірусl= 5;ої терапії метою лікування повинна бут = 80; підтримка кількості тромбоцитіk= 4; на рівні, що з&= #1072;побігає виникненню кровотеч — звичайно це 50000–75000/мкл. Рівня тромб= ;оцитів > 75000/мкл слід у&= #1085;икати. Застосовуєm= 0;ься найменша ефективна доза ельтро = 84;бопагу для досягнення та підтримк = 80; кількості тромбоцитіk= 4;, що необхідн = 72; для початку та оптимізаціo= 1; противірусl= 5;ої терапії. Під= 073;ір доз базується н = 72; відновленнo= 0; кількості тромбоцитіk= 4;.

Початко&= #1074;а доза.

П&= #1086;чаткова доза лікарськогl= 6; засобу скла = 76;ає 25 мг 1 раз на добу. Не потрібно змінювати д = 86;зу пацієнтам східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження або пацієнтам і = 79; легким порушенням функції печінки.

Монітор&= #1080;нг та коригуваннn= 3; дози.

Д&= #1086;зу ельтромбопk= 2;гу збільшують на 25 мг кожні 2 тижні до досягнення кількості тромбоцитіk= 4;, оптимальноo= 1; для початку противірусl= 5;ої терапії. Кількість тромбоцитіk= 4; слід переві = 88;яти щотижня перед початком противірусl= 5;ої терапії. На початку противірусl= 5;ої терапії кількість тромбоцитіk= 4; може зменши = 90;ись, тому відраз = 91; коригувати дозу не слід (див. таблицю 3= ).

В ході противірусl= 5;ої терапії слі = 76; коригувати дозу ельтромбопk= 2;гу таким чином, щоб уникнут = 80; зменшення дози пегінтерфеl= 8;ону, оскільки зменшення кількості тромбоцитіk= 4; збільшує ризик кровотеч у пацієнтів (див. таблицю 4= ). Кількість тромбоцитіk= 4; слід контро = 83;ювати щотижня до досягнення їх стабільн = 86;го рівня, зазвичай це 50000–75000/мкл. Надалі щомі = 89;яця необхідно проводити моніторинг загального аналізу крові, включаючи кількість тромбоцитіk= 4; та мазок периферичнl= 6;ї крові.

С&= #1083;ід розглянути можливість щодобового = 79;меншення дози на 25 мг, якщо кількість тромбоцитіk= 4; перевищує необхідний рівень. Чере= 079; 2 тижні слід оцінити ефект нової дози та прий= 085;яти рішення про подальшу корекцію до = 79;и.

Н&= #1077; слід перевищуваm= 0;и дозу 100 мг на добу.

Т&= #1072;блиця 4

Коре = 82;ція дози ельтромбопk= 2;гу для пацієнт= 10;в з хронічним вірусним гепатитом С = 074; ході против= 10;русної терапії

К= ;ількість тромбоциті= 074;

Д= ;озування=

< 50000/мк= л після щонайменше 2 тижнів терапії

З= ;більшити добову дозу на 25 мг, але не більше 100 мг н = 72; добу.

≥ 50000/м = 82;л та ≤ 100000/мкл

Н= ;айменша доза ельтромбоп= 072;гу, що дає змогу = уникнути зменшення дози пегінтерфе= 088;ону.

≥ 100000/м= 082;л та ≤ 150000/мкл

З= ;меншити добову дозу до 25 мг. Через 2 тижні оціни&#= 1090;и ефект нової дози та прийняти рішення про подальше коригуванн= 103; дози*.

> 150000/мк= ;л

П= ;рипинити лікування ельтромбоп= 072;гом; підвищити частоту контролю кількості тромбоциті= 074; до 2 разів на тиждень.

Я= ;к тільки кількість тромбоциті= 074; становитим= 077; ≤ 100000/ мкл, відновити терапію у добовій дозі, зменшеній на 25 мг**.

* На початку противірусl= 5;ої терапії кількість тромбоцитіk= 4; може зменшитись, тому негайн = 86; коригувати дозу не слід.

** Для пацієнтів, які отримують терапію ель = 90;ромбопагом у дозі 25 мг 1 ра = 79; на добу, слід спробувати відновлюваm= 0;и лікування у дозі 25 мг чере= з добу.

&nb= sp;

Припине&= #1085;ня лікування.=

Я&= #1082;що після 2-тижневої терапії ельтромбопk= 2;гом у дозі 100 мг не було досягнуто необхідногl= 6; рівня тромбоцитіk= 4; для початку противірусl= 5;ої терапії, застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу слід припинити.=

Т&= #1077;рапію ельтромбопk= 2;гом слід припинити, я= 082;що припиняєтьl= 9;я противірусl= 5;а терапія. Над= 084;ірний рівень тромбоцитіk= 4; або серйозн= 10; порушення печінкових функціоналn= 0;них тестів тако = 78; потребують припинення лікування.=

Апласти&= #1095;на анемія тяжкого ступеня.

Початко&= #1074;а доза.

П&= #1086;чаткова доза ельтромбопk= 2;гу становить 50 м&= #1075; 1 раз на добу. Для пацієнтів східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження прийом ельт = 88;омбопагу слід розпочинатl= 0; з дози 25 мг 1 раз на добу. Лікування н = 77; слід розпочинатl= 0;, якщо пацієнти мають встановленo= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти хромосоми 7.

Монітор&= #1080;нг та коригуваннn= 3; дози.

Г&= #1077;матологічн= ;а відповідь потребує титрування дози, зазвичай до 150 мг, і може зайняти до 16 тижнів з початку прийому ельтромбопk= 2;гу. Дозу ельтромбопk= 2;гу слід коригувати = 79; кроком 50 мг кожні 2 тижн= 10; для досягнення необхідної кількості тромбоцитіk= 4; ≥ 50 000/мкл. Для пацієнтів, щ= 086; приймають 25 мг 1 раз на добу, дозу слід спочатку збільшити д = 86; 50 мг на добу, а вже потім збільшуватl= 0; дозу на 50 мг. Дозу 150 мг на добу не слід перевищуваm= 0;и. Під час тера= 087;ії із застосуванl= 5;ям ельтромбопk= 2;гу слід проводити моніторинг клінічних гематологіm= 5;них показників та печінков = 80;х проб і змінювати дозу ельтромбопk= 2;гу відповідно до кількост= 10; тромбоцитіk= 4;, як зазначен = 86; у таблиці 5.

Таблиця&= nbsp;5

Коригув&= #1072;ння дози ельтромбопk= 2;гу для пацієнт= 10;в з апластичноn= 2; анемією тяжкого сту = 87;еня

Кількіс= ;ть тромбоциті= 074;

Кори&#= 1075;ування дози або відповідь

<&n= bsp;50000/мкл після щонайменше 2 тижнів терапії

Збільшу= ;вати добову дозу на 50 мг до досягнення максимальн= 086;ї дози 150 мг на добу.

Для пацієнтів, що приймають 25 мг 1 раз на добу, спочатку підвищити до 50 мг на добу, а вже по= ;тім збільшуват= 080; дозу на 50 мг.<= /o:p>

В= ;ід ³ 50000/мк = 83; до £ 150000/мкл

Застосо= ;вувати найменшу дозу ельтромбоп= 072;гу, достатню для підтримки кількості тромбоциті= 074;.

В= ;ід > 150000/мкл до £ 250000/мк= 083;

Зменшит= ;и добову дозу на 50 мг. Зачекати два тижні для оцінки ефектів та подальшого коригуванн= 103; дози (у разі необхіднос= 090;і).

>&n= bsp;250000/мкл

П= ;рипинити застосуван= 085;я ельтромбоп= 072;гу; протягом принаймні одного тижня.

П= ;ри досягненні кількості тромбоциті= 074; ≤ 100000/мкл відновити терапію, зменшивши добову дозу на 50 мг.

&nb= sp;

Поступо&= #1074;е зниження дози для пацієнтів з = 074;ідповіддю за трьома показникамl= 0; (рівні лейко= 094;итів, еритроцитіk= 4; та тромбоцитіk= 4;).

Для пацієнтів, щ= 086; досягли відповіді з = 72; трьома показникамl= 0;, включаючи відсутністn= 0; необхідносm= 0;і в трансфузіяm= 3;, що триває принаймні 8 тижнів: доз= 072; ельтромбопk= 2;гу може бути знижена на 50 %.=

k= 1;кщо аналіз кров= 10; залишаєтьсn= 3; стабільним через 8 тижнів при зниженій дозі, слід припинити прийом ельтромбопk= 2;гу і проводити = 084;оніторинг за результатаl= 4;и аналізу кро = 74;і. Якщо кількість тромбоцитіk= 4; падає до < 30000/мк&#= 1083;, гемогло&= #1073;ін до < 9 г/дл або абсолютне число нейтр = 86;філів < 0,5 × 10⁹/л, прийом ельтромбопk= 2;гу може бути відновлено = 74; попередній ефективній дозі.

Припине&= #1085;ня лікування.=

Я&= #1082;що жодної гематологіm= 5;ної відповіді н = 77; спостеріга&= #1108;ться через 16 тижнів терапії, зас= 090;осування ельтромбопk= 2;гу слід припин = 80;ти. Якщо не виявлено жодних нови = 93; цитогенетиm= 5;них дефектів, слід оцінит = 80;, чи доцільно = 087;родовжуват&= #1080; приймати ельтромбопk= 2;г. Застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу слід припинити п = 88;и надмірних змінах кількості тромбоцитіk= 4; (як зазначен= 086; у таблиці 4) або значних відхиленняm= 3; значень печінкових проб від нор= 084;альних.

Особлив&= #1110; популяції.=

Ниркова недостатніl= 9;ть. З&= #1084;інювати дозу не потрібно. Лікування пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю слід здійсн= 02;вати з обережністn= 2; та контролюваm= 0;и рівень сироватковl= 6;го креатиніну та/або прово= 076;ити аналізи сеч= 10;.

Печінко&= #1074;а недостатніl= 9;ть. Е&= #1083;ьтромбопаг не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з ІТП і печінковою недостатніl= 9;тю (за шкалою Чайлда-П’ю ≥ 5), якщо тіль&= #1082;и очікувана користь від застосуванl= 5;я не буде переважати визначеногl= 6; ризику порт = 72;льного венозного тромбозу (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Я&= #1082;що застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу вважається необхідним для лікування ідіопатичнl= 6;ї тромбоцитоl= 7;енічної пурпури, початкова доза має становити 25 мг на добу. Збільшуватl= 0; дозу ельтромбопk= 2;гу пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю слід не раніше ніж ч= 077;рез 3 тижні післ= 03; початку терапії.

Д&= #1083;я пацієнтів з хронічним ВГС і печінковою недостатніl= 9;тю (за шкалою Чайлда-П’ю ≤ 6) дозу змінювати н = 77; потрібно. Пацієнтам і = 79; хронічним ВГС і пацієнтам з апластичноn= 2; анемією тяжкого ступеня та печінковою недостатніl= 9;тю слід починати лікування ельтромбопk= 2;гом у дозі 25 мг 1 ра = 79; на добу. Збільшуватl= 0; дозу ельтромбопk= 2;гу пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю слід не раніше ніж через 2 тижні після початку терапії. Було встано= ;влено підвищення ризику побічних ефектів, включаючи печінкову декомпенсаm= 4;ію та тромбоем = 73;олічні ускладненнn= 3;, у пацієнтів із хронічними = 79;ахворюванн&#= 1103;ми печінки при лікуванні е = 83;ьтромбопаг&#= 1086;м у період підготовки до інвазивн = 86;го втручання або протяго = 84; лікування хворих на ВГ= 057; в ході противірусl= 5;ої терапії (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Побічні реакції»).

Пацієнт&= #1080; літнього віку. Дані щодо застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу для лікування пацієнтів з ІТП віком ві= 076; 65 років обмежені, клінічного досвіду застосуванl= 5;я препарату пацієнтами = 79; ІТП віком ві= 076; 85 років немає. Загалом, за даними клінічних д = 86;сліджень ельтромбопk= 2;гу, суттєвої різниці у безпеці застосуванl= 5;я препарату пацієнтам віком до 65 років і пацієнтам віком понад 65 років не виявлено. За даними інши = 93; клінічних спостережеl= 5;ь не було виявлено ві = 76;мінностей у терапевтичl= 5;ому ефекті між п= 072;цієнтами літнього віку і молод= 096;ими пацієнтами, але не слід виключати і = 89;нування більшої чутливості = 91; деяких паці= 08;нтів літнього віку. Дані щодо застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу для лікування пацієнтів і = 79; ВГС віком ві= 076; 75 років обмежені. Ци= 084; пацієнтам лікарський засіб слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пацієнт&= #1080; східно/півд = 77;нно-східно-азі&#= 1081;ського походження. Для дітей та дорослих пацієнтів і = 79; країн Східн = 86;ї та Південно-Сх= 10;дної Азії, включаючи пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю, початкова доза ельтромбопk= 2;гу має станови = 90;и 25 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Н&= #1077;обхідно контролюваm= 0;и кількість тромбоцитіk= 4; та керуватися стандартниl= 4;и критеріями для подальшої модифікаціo= 1; доз.

Б&= #1077;зпека та ефективнісm= 0;ь елтромбопаk= 5;у не встановл = 77;ні для дітей та підлітків (<18 років) з ТАА. Наявні наразі дані описані в розділах «П = 86;бічні реакції», «Ф= 072;рмакокінет&= #1080;ка» та «Фармако = 76;инаміка», але рекомендацo= 0;ї щодо дозування н = 77; можуть бути надані. Спосіб &#= 1074;ведення.

Перорал&= #1100;не застосуванl= 5;я.

Таблетк&= #1080; слід приймати щонайменше за дві годин= 080; до або через чотири години післ= 03; вживання будь-яких продуктів, таких як антациди, молочні продукти (чи інші продукти, що &#= 1084;істять кальцій) або мінеральні добавки, що містять полівалентl= 5;і катіони (наприклад, залізо, кальцій, магній, алюміній, селен і цинк) (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» і «Взаємоді= 03; з і&= #1085;шими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
&nb= sp;

Діти.

Е&= #1083;ьтромбопаг= ;-Віста, таблетки вкриті плів = 82;овою оболонкою, н= 077; рекомендуєm= 0;ься для лікуван = 85;я дітей віком до 1 року з хронічною І = 58;П у зв’язку з недостатніl= 9;тю даних щодо ефективносm= 0;і та безпеки лікарськогl= 6; засобу.

Д&= #1072;них щодо ефективносm= 0;і та безпеки ельтромбопk= 2;гу для дітей та підлітків (<18 років) з тром&#= 1073;оцитопеніє= ю, пов’язаною = 79; хронічним В = 43;С. Дані відсутні. Безпека та ефективнісm= 0;ь елтромбопаk= 5;у не встановленo= 0; для дітей та підлітків (<18 років) з ТАА. Наявні наразі дані описані в розділах «Побічні реакції», «Ф= 072;рмакокінет&= #1080;ка» та «Фармакодиl= 5;аміка», але рекомендацo= 0;ї щодо дозування н = 77; можуть бути надані.

&nb= sp;

П&= #1077;редозуванн= ;я.

Симптом&= #1080;. П&= #1110;д час клінічних досліджень за участю хв= 086;рих на ІТП спостерігаk= 4;ся один випадо = 82; передозуваl= 5;ня, коли хворий прийняв 5000 мг ельтромбопk= 2;гу. Побічні реакції включали помірне висипання, транзиторнm= 1; брадикардіn= 2;, стомленістn= 0; та підвищення рівня трансамінаk= 9;. Рівень печінкових ферментів, щ= 086; вимірювавсn= 3; між 2-м та 18-м днем після передозуваl= 5;ня, був у 1,6 раза вище верхньої межі норми для АСТ, у 3,9 раза — для АЛТ та у 2,4 разk= 2; — для загального білірубіну. Кількість тромбоцитіk= 4; становила 672000/мкл на 18-й ден= ;ь після передозуваl= 5;ня, максимальнl= 0;й рівень тромбоцитіk= 4; становив 929000/мкл. Усі побічні реакції минули післ= 03; лікування без ускладн = 77;нь.

Лікуван&= #1085;я. У результаті передозуваl= 5;ня кількість т = 88;омбоцитів може надмірно зрости і спричинити тромботичнo= 0;/тромбоембо&#= 1083;ічні ускладненнn= 3;. При передозуваl= 5;ні слід прийняти пе = 88;орально препарати металів, що містять кат= 10;они, такі як кальцій, алюміній аб = 86; магній, для утворення хелатних комбінацій = 79; ельтромбопk= 2;гом та обмеженн= 03; його абсорбції. С= 083;ід ретельно контролюваm= 0;и рівень тромбоцитіk= 4;. Повторно розпочинатl= 0; лікування е = 83;ьтромбопаг&#= 1086;м можна згідн = 86; з наведеним = 80; рекомендацo= 0;ями (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

О&= #1089;кільки ельтромбопk= 2;г не виводиться нирками у значній кількості і великою мірою зв’яз = 91;ється з білками плазми, гемодіаліз = 85;е буде ефективним методом елімінації ельтромбопk= 2;гу.

&nb= sp;

П&= #1086;бічні реакції=

Тяжк = 72; апластична анемія у дітей

Б&= #1077;зпека застосуванl= 5;я препарату ельтромбопk= 2;гу у дітей з рефрактернl= 6;ю/рецидивую&#= 1095;ою (когорта А; n=3D14) або раніше н= 077; отримувала лікування (когорта В; n=3D37) = TAA оцінюється = 91; відкритому, неконтрольl= 6;ваному дослідженнo= 0; з підвищенняl= 4; дози у паціє= 085;тів (загалом n= =3D51) (див. розділ «Фар = 84;акодинамік&#= 1072;» для отримання детальної інформації про дослідж = 77;ння). Побічні реакції, включаючи г = 86;стре ураження нирок, гепатотоксl= 0;чність, тромбоембоl= 3;ічні події та клональну еволюцію аб = 86; цитогенетиm= 5;ні аномалії, були зареєс = 90;ровані у 29 (56,9 %), 39 (76,5 %), 2 (3,9 %) та 1= (2 %) пацієнтів відповідно. Загалом, частота, тип та тяжкість побічних реакцій, що спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу у дітей з ТАА, відповідалl= 0; тим, що спостерігаl= 3;ися у дорослих пацієнтів з = 058;АА.

Імун = 85;а тромбоцитоl= 7;енія у дорослих пацієнтів з ІТП та дітей.

Б&= #1077;зпеку застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу оцінювали у дорослих пацієнтів (n =3D 763) в рамках об’= 108;днаних, подвійно сліпих, плацебоконm= 0;рольованих досліджень TRA100773A та B, TRA102537 (RAISE) і TRA113765, в яких 403 паціє&#= 1085;ти отримували ельтромбопk= 2;г, а 179 пацієнтів отримували плацебо, а також за результатаl= 4;и завершених відкритих досліджень (n = =3D 360) TRA108057 (REPEAT), TRA105325 (EXTEND) та TRA112940. Пацієнти отримували досліджуваl= 5;ий препарат протягом до 8 років (в рамках EXTEND). Найбільш серйозними побічними реакціями були гепатотоксl= 0;чність та тромботи = 95;ні/тромбоем&= #1073;олічні ускладненнn= 3;. Найбільш часті побічні реакції, що виникали принаймні у 10 % пацієнтів, включали: нудоту, діар= 077;ю, підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; та біль у спині.

Б&= #1077;зпека застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу дітям (віком від 1 до 17 рокіk= 4;) з попереднь = 86; лікованою ІТП була продемонстl= 8;ована у двох дослі= 076;женнях (n =3D 171). PETIT2 (TRA115450) являло собою подвійно сліпе, відкрите, рандомізовk= 2;не, плацебоконm= 0;рольоване дослідженнn= 3;, що складалось = 79; двох частин. Пацієнтів було рандомізовk= 2;но у співвідно = 96;енні 2:1 до групи застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу (n =3D 63) або плацебо (n =3D 29) протягом 13 тижнів у рандомізовk= 2;ний період дослідженнn= 3;. PETIT (TRA108062) являло собою відкрите і подвійно сліпе, рандомізовk= 2;не, плацебоконm= 0;рольоване дослідженнn= 3; в когортах з відстроченl= 0;м за часом набором пацієнтів, щ= 086; складалося = 79; 3 частин. Пацієнтів було рандомізовk= 2;но у співвідно = 96;енні 2:1 до групи застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу (n =3D 44) або плацебо (n =3D 21) протягом 7 тижнів. Про= 092;іль небажаних реакцій був порівнянниl= 4; з тим, який спостерігаk= 4;ся у дорослих, з додаванням деяких небажаних реакцій, відміченимl= 0; знаком «♦» в таблиці нижче. Найбільш поширеними небажаними реакціями у дітей з ІТП віком від 1 року (≥ 3 % та більше, ніж в групі плацебо) бул= 080; інфекція верхніх дих = 72;льних шляхів, назофарингo= 0;т, кашель, піре= 082;сія, біль у шлунку, біль у ротоглотц= 10;, зубний біль = 110; ринорея.

Тром = 73;оцитопенія, пов’язана k= 9; вірусом гепатиту C, у дорослих пацієнтів.=

ENABLE 1 (TPL103922 n =3D 716, n =3D 715 лікувалися ельтромбопk= 2;гом) та ENABLE 2 (TPL108390 n =3D 805) являли собою рандомізовk= 2;ні, подвійно сл= 10;пі, плацебоконm= 0;рольовані, багатоцентl= 8;ові дослідженнn= 3; для оцінки безпеки та ефективносm= 0;і ельтромбопk= 2;гу у пацієнтів = 079; тромбоцитоl= 7;енією, пов’язаною = 79; вірусом гепатиту C, які, в іншому випадку, мал= 080; право розпо = 95;ати противірусl= 5;у терапію. У дослідженнn= 3;х гепатиту С популяцію для оцінки безпеки скл = 72;дали всі рандомізовk= 2;ні пацієнти, як= 110; отримували досліджуваl= 5;ий препарат у подвійно сл= 10;пому періоді частини 2 дослідженнn= 3; ENABLE 1 (лікуванн= 03; ельтромбопk= 2;гом n =3D 450, лікування плацебо n =3D 232) та дослідженнn= 3; ENABLE 2 (лікуванн= 03; ельтромбопk= 2;гом n =3D 506, лікування плацебо n =3D 252). Стан пацієн = 90;ів аналізувалl= 0; відповідно до застосованl= 6;ї схеми лікування (загальна популяція д = 83;я оцінки безпеки у подвійно сліпому періоді, ельтромбопk= 2;г n =3D 955, плацебо n =3D 484).

Н&= #1072;йбільш серйозними побічними реакціями, виявленими під час досліджень терапії ІТП або ВГС, були гепатотоксl= 0;чність і тромботич = 85;і/тромбоемб&= #1086;лічні ускладненнn= 3;. Найбільш ча= ;стими побічними реакціями (перенесени = 84;и принаймні 10 % пацієнтів) будь-якого ступеня в дослідженнn= 3;х лікування ІТП або ВГС були: головний біль, анемія, зниження ап = 77;титу, безсоння, кашель, нудота, діарея, гіпе= 088;білірубіне&= #1084;ія, алопеція, свербіж, біл= 100; у м’язах, гіпертерміn= 3;, втома, грипоподібl= 5;і захворюванl= 5;я, астенія, озноб і периферичнo= 0; набряки.

Тяжк = 72; апластична анемія у дорослих пацієнтів.
Безпеку ельтромбопk= 2;гу при апластичніl= 1; анемії тяжкого ступеня оцінювали під час пров= 077;дення неконтрольl= 6;ваного відкритого дослідженнn= 3; за участю 43 пацієнтів, в якому 11 паці= 108;нтів (26 %) отримували лікування протягом > 6 місяців, а 7 пацієнтів (16 %) отримували = 83;ікування протягом > 1 року. Найбільш серйозними побічними реакціями були фебрил= 00;на нейтропеніn= 3; та сепсис/інфе = 82;ція. Найбільш часті побічні реакції, що виникали принаймні у 10 % пацієнтів, включали: головний бі = 83;ь, запаморочеl= 5;ня, безсоння, кашель, задишку, біл= 100; у ротоглотц= 10;, ринорею, нудоту, діарею, біль у животі, збільшений рівень трансамінаk= 9;и, екхімоз, артралгію, м’язові спазми, біль у кінцівках, втому, фебрильну нейтропеніn= 2; та пірексію.=

П&= #1086;бічні реакції, про які повідомлялl= 6;ся в досліджен = 85;ях за участю 763 дорослих пацієнтів т = 72; 171 пацієнта дитячого віку з ІТП, 1520 пацієнтів з ВГС, 43 пацієнтів з ТАА та у післяреєстl= 8;аційних звітах, перелічені нижче згідн = 86; з терміноло = 75;ією MedDRA [Медичний словник для регуляторнl= 6;ї діяльності] за частотою виникнення. = 042; межах кожно= 11; системи органів побічні реакції на лікарський засіб наведено за частотою, де на першому місці йдуть побічні реакції, що зустрічаютn= 0;ся найчастіше. = 063;астоту виникнення побічних реакцій вка = 79;ано із застосуванl= 5;ям такого умовного поділу (CIOMS III): дуже часто (³<= /span> 1/10), часто (³ 1/100 та < 1/10), нечасто (³<= /span> 1/1000 та < 1/100), рідко (³ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (за наявними даними частоту виз = 85;ачити неможливо).

П&= #1088;и лікуванні ІТП.

С= ;истеми органів

Частота

П= ;обічна реакція

І= ;нфекції та інвазії

= 044;уже часто

Н= ;азофарингі = 90;^♦, інфекція верхніх дихальних шляхів^♦

Часто

Ф= ;арингіт, грип, герпес ротової порожнини, п&= #1085;евмонія, синусит, тонзиліт, інфекції дихальних шляхів, гінгівіт

Н= ;ечасто<= /span>

І= ;нфекція шкіри

Н= ;овоутворен = 85;я доброякісн= 110;, злоякісні та неіденти&#= 1092;іковані (включаючи кісти та пол&= #1110;пи)

Н= ;ечасто<= /span>

Р= ;ак ректосигмо= 111;дного відділу товстої киш&#= 1082;и

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Часто

А= ;немія, еозинофілі= 103;, лейкоцитоз, тромбоцито= 087;енія, зниження рівня гемоглобін= 091;, зниження рівня лейкоцитів

Н= ;ечасто<= /span>

А= ;нізоцитоз, гемолітичн= 072; анемія, мієлоцитоз, підвищення рівнів паличкояде= 088;них нейтрофілі= 074;, наявність мієлоцитів, підвищення кількості тромбоциті= 074;, підвищення рівнів гемоглобін= 091;

З боку імунної системи

Нечасто

Гіперчутли= ;вість

З боку обміну речовин та харчування

Часто

Гіпокалієм= ;ія, зниження апетиту, підвищення рівнів сечової кислоти в крові

Нечасто= ;

Анорекс= ;ія, подагра, гіпокальці= 108;мія

П= ;сихічні розлади

Часто

Порушен= ;ня сну, депресія

Нечасто= ;

Апатія, зміни настрою, плаксивіст= 100;

З боку нервової системи

Часто

Паре&#= 1089;тезія, гіпестезія, сонливість, мігрень

Н= ;ечасто

Тремор, порушення рівноваги, дизестезія, геміпарез, мігрень з аурою, периферичн= 072; нейропатія, периферичн= 072; сенсорна нейропатія, порушення мовлення, токсична нейропатія, судинний головний біль

З боку органів зору

Часто

Сухі&#= 1089;ть в очах, нечіткість зору, біль в очах, зниження гостроти зору

Н= ;ечасто

Лентику= ;лярне помутніння, астигматиз= 084;, кортикальн= 072; катаракта, підвищена сльозотеча, ретинальні геморагії, ретинальна пігментна епітеліопа= 090;ія, погіршення зору, поруше&= #1085;ня гостроти зору, блефарит та сухий керат&#= 1086;кон’юнктив= іт

З боку органів слуху та лабіринту

Ч= ;асто

Б= ;іль у вухах, вертиго

З боку серця

Н= ;ечасто

Тахікар= ;дія, гострий інфаркт міокарда, кардіоваск= 091;лярні порушення, ціаноз, синусова тахікардія, подовження інтервалу QT на електрок&#= 1072;рдіограмі

З боку судин

Часто

Тром&#= 1073;оз глибоких вен, гематома, припливи жа&#= 1088;у

Н= ;ечасто

Е= ;мболія, тромбофлеб= 110;т поверхневи= 093; вен, почерво&= #1085;іння обличчя

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостін= 085;я

Дуже часто

Каше&#= 1083;ь^♦

Ч= ;асто

Біль у ротоглотці♦, ринорея^♦<= /o:p>

Н= ;ечасто

Легенев= ;а емболія, інфаркт легенів, неприємні відчуття у носовій порожнині, поява пухир&#= 1094;ів та біль у ротоглотці, ускладненн= 103; з боку назальних синусів, синдром нічного апн&#= 1086;е

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дуже часто

Нудота, діарея

Часто

Вира&#= 1079;ка в роті, сухість у роті, зубний біль^♦, блювання, біль у животі*, кровотеча у ротовій порожнині, здуття.

* Дуже поширені у дітей з ІТП.

Н= ;ечасто

Сухість у роті, глосодинія, болісність живота, знебарвлен= 085;я випорожнен= 100;, харчове отр&#= 1091;єння, часта дефекація, гематемези= 089;, дискомфорт у роті

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Д= ;уже часто

Збільше= ;ння рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;^†

Ч= ;асто

Збільше= ;ння рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи^†, гіпербілір= 091;бінемія, порушення функції печ&#= 1110;нки

Н= ;ечасто

Холеста= ;з, ураження печінки, гепатит, медикамент= 086;зне ураження печінки

З боку шкіри та підшкірних тканин

Часто

Виси&#= 1087;ання, алопеція, гіпергідро= 079;, генералізо= 074;аний свербіж, петехії

Нечасто= ;

Кропив’= ;янка, дерматоз, холодний піт, еритема, меланоз, порушення пігментаці= 111;, знебарвлен= 085;я шкіри, лущення шкіри

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

Дуже часто

Біль у спині

Часто

Міал&#= 1075;ія, судоми м’язів, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, біль у кістках

Н= ;ечасто

М’язова слабкість

З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

Часто

Прот&#= 1077;їнурія, збільшення рівня креатиніну в крові, тромбоцита= 088;на мікроангіо= 087;атія з нирковою недостатні= 089;тю^‡

Н= ;ечасто

Ниркова недостатні= 089;ть, лейкоцитур= 110;я, вовчаковий нефрит, ніктурія, збільшення рівня сечовини в крові, збільшення співвіднош= 077;ння протеїн/кре&#= 1072;тинін у сечі

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Ч= ;асто

Менораг= ;ії

З= ;агальні порушення та стан місця введення

Часто

Лихо&#= 1084;анка*, біль у грудях, астенія

*Дуже поширені у дітей з ІТП.

Н= ;ечасто

Відчутт= ;я жару, геморагії у місці пункції суд&#= 1080;н, відчуття тривожност= 110;, запалення ран, нездужа&= #1085;ня, відчуття сторонньог= 086; тіла

Л= ;абораторні дані

Часто

Збіл&#= 1100;шення рівня лужної фосфатази крові

Н= ;ечасто

Збільше= ;ння рівня альбуміну крові, збільшення загального рівня білків, зменшення р&#= 1110;вня альбуміну крові, збільшення рівня рН сеч&= #1110;

Т= ;равми, отруєння та ускладненн= 103; процедур

Нечасто= ;

Сонячні опіки

^♦До= даткові побічні реакції, що спостерігаn= 2;ться під час педіатричнl= 0;х досліджень (= 091; дітей віком від 1 до 17 рокіk= 4;).

^† Збіl= 3;ьшення рівнів аланінамінl= 6;трансфераз= 080; та аспартатам&= #1110;нотрансфер= ;ази мо= жуть виникати одночасно, хоча і з меншою част = 86;тою.

^‡ <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "MS Mincho";mso-fareast-language:JA'>Згруп= 086;ване за переважнимl= 0; термінами гостре порушення функції нирок та ниркова недостатніl= 9;ть.

П&= #1088;и лікуванні ВГС (разом з противірусl= 5;им лікуванням інтерферонl= 6;м та рибавіриноl= 4;).

С= ;истеми органів

Частота

П= ;обічна реакція

І= ;нфекції та інвазії

= 063;асто

І= ;нфекція сечовивідн= 080;х шляхів, інфекція ве&#= 1088;хніх дихальних шляхів, бронхіт, назофаринг= 110;т, грип, герпес ротової порожнини

= 053;ечасто

Г= ;астроентер = 80;т, фарингіт

Н= ;овоутворен = 85;я доброякісн= 110;, злоякісні та неіденти&#= 1092;іковані (включаючи кісти та пол&= #1110;пи)

Час= то

Злоя&#= 1082;існі новоутворе= 085;ня печінки

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

= 044;уже часто

А= ;немія

Час= то

Лімф&#= 1086;пенія

Неч= асто

Гемо&#= 1083;ітична анемія

З боку обміну речовин та харчування

= 044;уже часто

З= ;ниження апетиту

= 063;асто

Гіпе&#= 1088;глікемія, патологічн= 072; втрата маси тіла

П= ;сихічні розлади

= 063;асто

Депр&#= 1077;сія, неспокій, порушення сну

= 053;ечасто

Пору&#= 1096;ення свідомості, збудження

З боку нервової системи

Дуже часто<= o:p>

Г= ;оловний біль

= 063;асто

Запам&= #1086;рочення, порушення уваги, дисгевзія, печінкова енцефалопа= 090;ія, летаргія, порушення пам’яті, парестезія

З боку органів зору

= 063;асто

Ката&#= 1088;акта, ексудати сітківки, сухість в оч&= #1072;х, жовтяниця очей, крововилив у сітківці

З боку органів слуху та лабіринту

= 063;асто

Верти&= #1075;о

З боку серця

= 063;асто

Посил&= #1077;ння серцебиття

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостін= 085;я

= 044;уже часто

Кk= 2;шель <= /o:p>

= 063;асто

Задиш&= #1082;а, біль у ротоглотці, задишка при фізичному навантажен= 085;і, кашель з мокротиння= 084;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дуже часто<= o:p>

Нm= 1;дота, діарея

Часто

Бl= 3;ювання, асцит, біль у шлунку, біль у верхніх відділах шлунково-ки&#= 1096;кового тракту, дисп&= #1077;псія, сухість у роті, запор, здуття, зубн&= #1080;й біль, стоматит, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, геморой, дискомфорт у шлунку, варикозне розширення вен

= 053;ечасто

Крово&= #1074;илив з вен стравоходу, гастрит= ;, виразко= ;вий стоматит

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

= 063;асто

Гіпер&= #1073;ілірубінем= ;ія, жовтяниця, медикам= ;ентозне ураження печінки

= 053;ечасто

Тромб&= #1086;з портальної вени, печінкова недостатні= 089;ть

З боку шкіри та підшкірних тканин

Дуже часто<= o:p>

Сk= 4;ербіж

Часто

Вl= 0;сип, сухість шкіри, екзема, висип зі свербежем, еритема, гіпергідро= 079;, генералізо= 074;аний свербіж, алопеція

= 053;ечасто

Шкірн&= #1110; ураження, зміна кольору шкіри, гіперпігме= 085;тація шкіри, нічне потовиділе= 085;ня

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

Д= ;уже часто

Мo= 0;алгія <= /o:p>

= 063;асто

Артра&= #1083;гія, м’язові спазми, біль у спині, біль у кінцівках, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, біль у кістках

З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

Не= 095;асто

Тром&#= 1073;оцитарна мікроангіо= 087;атія з гострою нирковою недостатні= 089;тю^†, дизурія

З= ;агальні порушення та стан місця введення

Д= ;уже часто

Пo= 0;рексія, втомлювані= 089;ть, грипоподіб= 085;ий синдром, астенія, озноб

Часто

Дl= 8;атівливіст= 100;, біль, нездужання, реакція в мі&= #1089;ці ін’єкції, біль у грудях несерцевог= 086; походження, набряк, периферичн= 080;й набряк

= 053;ечасто

Сверб&= #1110;ж у місці ін’єкції, висип у місці ін’єкції, дискомф= ;орт у грудях

Л= ;абораторні дані

Часто

Пo= 0;двищення рівня білірубіну в крові, зниж= ення маси тіла, зниження рівня лейкоцитів, зниження рівня гемоглобін= 091;, нk= 7;йтропенія, підвищене міжнародне нормалізов= 072;не відношення, подовження активовано= 075;о часткового тромбоплас= 090;инового часу, підвищення рівня глюкози в крові, зниже&= #1085;ня рівня альбуміну в крові

Нечасто

Пl= 6;довження інтервалу QT на електрокар= 076;іограмі

^†Згруп= 086;вана за переважнимl= 0; термінами олігурія, ниркова недостатніl= 9;ть та порушенн= 03; функції нирок.

П&= #1086;пуляція дослідженнn= 3; ТАА.

С= ;исте&#= 1084;и органів

Частота

П= ;обічна реакція

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

= 063;асто

Нейт&#= 1088;опенія, інфаркт селезінки

З боку обміну речовин та харчування

Час= то

Переван= ;таження залізом, зниження апетиту, гіпоглікем= 110;я, підвищення апетиту

П= ;сихічні розлади

Час= то

Трив&#= 1086;жність, депресія

З боку нервової системи

Дуже <= /span>= 095;асто

Г= ;оловний біль, запамороче= 085;ня

Час= то

Неприто= ;мність

З боку органів зору

= 063;асто

Сухість в очах, катаракта, жовтяниця очей, затума&= #1085;ення зору, погіршення зору, плаваючі помутніння склистого тіла

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостін= 085;я

Дуже <= /span>= 095;асто

Каше&#= 1083;ь, біль у ротоглотці, ринорея

Час= то

Носова кровотеча

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

= 044;уже часто

Д= ;іарея, нудота, кровоточив= 110;сть ясен, біль у ш= ;лунку

Час= то

Утво&#= 1088;ення пухирців на слизовій оболонці ро&#= 1090;а, біль у ротовій порожнині, блювання, ди&= #1089;комфорт у шлунку, запор, здуття, дисфагія, зн&= #1077;барвлення випорожнен= 100;, набряк язика, поруш&= #1077;ння моторики шлунково-ки&#= 1096;кового тракту, метеоризм

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Дуже <= /span>= 095;асто

Підв&#= 1080;щення рівнів трансаміна= 079;

= 063;асто

Підв&#= 1080;щення рівня білірубіну в крові (гіпе= рбілірубінk= 7;мія), жовтяниця

Невідом= ;о

Медикам= ;ентозне ураження печінки*

* Випадки медикамент= 086;зного ураження печінки були зареєстров= 072;ні у пацієнтів з ІТП та ВГС.<= /o:p>

З боку шкіри та підшкірних тканин

= 063;асто

Пете&#= 1093;ії, висип, свербіж, кропив’янк= 072;, шкірні ураження, макулярний висип

Невідом= ;о

Зміна кольору шкіри, гіперпігме= 085;тація шкіри

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

Дуже <= /span>= 095;асто

Артр&#= 1072;лгія, біль у кінцівках, м’язові спазми

Час= то

Біль у спині, міалгія, біль в кістках

З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

Час= то

Хромату= ;рія

З= ;агальні порушення та стан місця введення

Дуже <= /span>= 095;асто

Втом&#= 1083;юваність, пірексія, озноб

= 063;асто

Асте&#= 1085;ія, периферичн= 080;й набряк, нездужання

Л= ;абораторні дані

Час= то

Підвище= ;ння рівня креатинфос= 092;окінази в крові

&nb= sp;

Опис деяких побічних реакцій.

Т&= #1088;омбоемболі= ;чні ускладненнn= 3;.

У 3 контрольовk= 2;них та 2 неконтрольl= 6;ваних клінічних дослідженнn= 3;х за участю 446 дорослих хворих із ІТП, які лікувались ельтромбопk= 2;гом, у 17 пацієнтів виникло загалом 19 тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, що включали (у порядку зменшення частоти виникнення) тромбоз глибоких ве = 85; (6), легеневу емболію (6), гострий інф = 72;ркт міокарда (2), церебральнl= 0;й інфаркт (2), емб= ;олію (1) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У плацебоко= ;нтрольован = 86;му клінічному дослідженнo= 0; (228 пацієнтів) після 2 тижні&#= 1074; лікування перед інвазійнимl= 0; процедурамl= 0; у 6 з 143 (4 %) дорослих пацієнтів і = 79; хронічними хворобами печінки, які лікувались ельтромбопk= 2;гом, виникло 7 тромбоембl= 6;лічних ускладнень = 91; системі портальних = 74;ен та у 2 з 145 (1 %) пацієнтів з плацебо-гру = 87;и виникло 3 тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3;. У 5 з 6 пацієнті= ;в, які лікувались ельтромбопk= 2;гом, виникли тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3; при кількос = 90;і тромбоцитіk= 4; > 200000/мкл.

З&= #1072; винятком кількості тромбоцитіk= 4; ≥ 200000/мкл, не було визначено інших специфічниm= 3; ризик-факто = 88;ів у пацієнтів, у яких виникали тр = 86;мбоемболіч&#= 1085;і ускладненнn= 3;.

У контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х за участю па= 094;ієнтів із тромбоцитоl= 7;енією, хворих на ВГ= 057;, які отримували терапію інтерферонl= 6;м (n =3D 1439), у 38 з 955 (4 %), як&#= 1110; отримували ельтромбопk= 2;г, і 6 з 484 (1 %) пацієнтів групи плацебо розвинулисn= 0; тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3; (ТЕУ). Зазначе&= #1085;і тромботичнo= 0;/тромбоембо&#= 1083;ічні ускладненнn= 3; включали як венозні, так і артеріаль = 85;і явища. Тромбоз портальної вени є найбільш поширеним TEУ в обох група= 093; лікування (2 % пацієнтів, які отримували ельтромбопk= 2;г, проти < 1 % тих= ;, які отримували плацебо) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У пацієнтів = 079; низьким рівнем альб = 91;міну (≤ 35 г/л) або МELD ≥ 10 було зафіксованl= 6; вдвічі більший ризик розвитку ТЕ = 59;, ніж у пацієн= 090;ів з вищим рівнем альбуміну; у пацієнтів в= 10;ком від 60 років ризик ТЕУ бу= 074; у 2 рази вищим у порівнянн= 10; з молодшими пацієнтами.

П&= #1077;чінкова не= достатністn= 0; (при застосуванl= 5;і з інтерферонl= 6;м).

Х&= #1074;орі на ВГС з цирозом печінки при отриманні терапії альфа-інтер = 92;ероном мають ризик розвитку печінкової декомпенсаm= 4;ії. У 2 контрольо&#= 1074;аних клінічних дослідженнn= 3;х за участю пацієнтів з тромбоцитоl= 7;енією і ВГС ознаки печінкової декомпенсаm= 4;ії (асцит, печін&#= 1082;ова енцефалопаm= 0;ія, кровотеча з варикозно розширених вен, спонтанний бактеріальl= 5;ий перитоніт) спостерігаl= 3;и частіше в групі ельтромбопk= 2;гу (11 %), ніж у груп= 10; плацебо (6 %). У пацієнтів з низьким рівнем альбуміну (≤ 35 г/л) або прl= 0; початковомm= 1; значенні по = 82;азника за шкалою МELD ≥ 10 було зафіксованl= 6; втричі біль = 96;ий ризик печінкової декомпенсаm= 4;ії та збільшен = 85;я ризику летальних ускладнень = 87;орівняно з тими, хто мав менш пізню стаді= 02; захворюван&= #1085;я печінки. Ельтромбопk= 2;г таким пацієнтам слід призначати тільки післ= 03; ретельної оцінки очікуваних переваг у по= 088;івнянні з ризиками. При лікуванні пацієнтів з такими характерисm= 0;иками необхідно у = 74;ажно контролюваm= 0;и симптоми печінкової декомпенсаm= 4;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Р&= #1080;зик гепатотоксl= 0;чності

П&= #1110;д час контрольовk= 2;них клінічних досліджень лікування хронічної ІТП із застосуванl= 5;ям ельтромбопk= 2;гу спостерігаl= 3;ось збільшення сироватковl= 0;х рівнів АЛТ, АСТ та білір= 091;біну. Ці порушенн= ;я були легким = 80; (ступінь 1–2), мали оборотний характер та не супровод = 78;увалися клінічно значущими симптомами, які б свідчили пр = 86; порушення функції печ= 10;нки. Серед учасників 3 плацебоконm= 0;рольованих досліджень лікування ІТП у 1 паціє= 085;та групи плацебо і 1 пацієнта групи ельтр = 86;мбопагу розвинуласn= 0; печінкова недостатніl= 9;ть 4 ступеня. У двох плацебоконm= 0;рольованих дослідженнn= 3;х лікування дітей (віком від 1 до 17 років) з хронічною ІТП рівні АЛТ, більш ніж у 3 рази вищі за верх= 085;ю межу норми (ВМН), були встановленo= 0; у 4,7 % і 0 % пацієнтів з груп ельтромбопk= 2;гу і плацебо відповідно.

У двох контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х у хворих з ВГС рівні АС= 058; або АЛТ, біль&#= 1096; ніж у 3 рази вищі за ВМН, були встановленo= 0; у 34 % і 38 % пацієнтів з груп ельтромбопk= 2;гу і плацебо відповідно. Застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу разом із пегінтерфеl= 8;оном/рибофл&#= 1072;віном пов’язано з непрямою гіпербілірm= 1;бінемією. Рівень зага= ;льного білірубіну ≥ 1,5 × ВМН було встановленl= 6; у 76 % і 50 % пацієнтів з груп ельтромбопk= 2;гу і плацебо відповідно.

П&= #1110;д час непорівнялn= 0;ного дослідженнn= 3; фази ІІ монотеріпаo= 1; рефрактернl= 6;ї ТАА рівні АС= 058; або АЛТ, більш ніж у 3 рази вищі за ВМН, та загал&#= 1100;ного (непрямого) білірубіну, більш ніж у 1,5 раза вищі за ВМН, с&= #1087;остерігали= ;сь у 5 % пацієнтів. Рівні загал= 00;ного білірубіну, більш ніж у 1,5 раза вищі за &#= 1042;МН, спостерігаl= 3;ись у 14 % пацієнтів.=

Т&= #1088;омбоцитопе= ;нія після припинення лікування.=

З&= #1072; даними 3 контрольовk= 2;них клінічних досліджень, спостерігаl= 3;ося транзиторнk= 7; зменшення рівня тромбоцитіk= 4; нижче початковогl= 6; рівня після припинення лікування у 8 % пацієнтів групи ельтромбопk= 2;гу і 8 % групи пла&= #1094;ебо (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З&= #1073;ільшення рівня ретикуліну = 91; кістковому мозку.

З&= #1072; даними клінічних досліджень, не було вияв= 083;ено ознак клінічно значущих порушень кі = 89;ткового мозку або клінічних ознак, які б свідчили пр = 86; порушення функції кісткового мозку. У 1 пацієнта лікування ельтромбопk= 2;гом було припинено у зв’язку з появою рети = 82;уліну у кістковом = 91; мозку (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Ц&= #1080;тогенетичн= ;і дефекти.=

У клінічному дослідженнo= 0; фази II ельтромбопk= 2;гу у початкові = 81; дозі 50 мг/добу (з підвищенняl= 4; дози кожні 2 тижні до максимальнl= 6;ї дози 150 мг/добу= ;) (ELT112523) за участю пацієнтів з рефрактернl= 6;ю ТАА виникнення нових цитогенетиm= 5;них патологій спостерігаl= 3;ось у 17,1 % дорослих пацієнтів (7/41, = 91; 4 з яких були зміни в хромосомі 7). М= едіана часу до появ= 080; цитогенетиm= 5;ної патології дорівнювалk= 2; 2,9 місяця.

У клінічному дослідженнo= 0; фази II (ELT116826) за участю пацієнтів з рефрактернl= 6;ю ТАА при застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу у дозі 150 мг/добу (зі з= ;мінами залежно від етнічної приналежноl= 9;ті або віку відповідно до показань) виникнення нових цитогенетиm= 5;них патологій спостерігаl= 3;ось у 22,6 % дорослих пацієнтів (7/31, = 91; 3 з яких були зміни в хромосомі 7). Всі 7 пацієнтів мали нормальні цитогенетиm= 5;ні параметри н = 72; вихідному рівні. У шести пацієнтів відмічалисn= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти на 3-му місяці лікування ельтромбопk= 2;гом. У одного пацієнта відмічалисn= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти на 6-му місяці лікування.=

Під час неконтрольl= 6;ваного відкритого дослідженнn= 3; ТАА пацієнтам проводили пункцію кісткового мозку та оцінювали цитогенетиm= 5;ні дефекти. 8 (19 %) пацієнтів мали нові ци= 090;огенетичні дефекти, включаючи 5 пацієнтів, які мали зміни в хромосомі 7. За результа= ;тами двох поточних досліджень (ELT116826 та ELT116643), цитог&#= 1077;нетичні дефекти бул = 80; виявлені у 4 з = 28 (14 %) та у 4 з 62 (6 %) пацієнтів в кожному дослідженнo= 0;. Гематол&= #1086;гічні злоякісні новоутвореl= 5;ня.

З&= #1072; даними неконтрольl= 6;ваного відкритого = 76;ослідження ТАА у 3 (7 %) пацієнтів було діагно = 89;товано МДС після лікування ельтромбопk= 2;гом, у двох поточних дослідженнn= 3;х (ELT116826 та ELT116643) у 1 з 28 (4 %) та у 1 з 62 (2 %) пацієнтів було діагностовk= 2;но МДС та ГМЛ.

Повідомлен= ;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідо= млення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу до Державного експертногl= 6; центру МОЗ України за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/

&nb= sp;

Т&= #1077;рмін придатностo= 0;. 2 роки.=

Умови зберігання.

Д&= #1083;я лікарськогl= 6; засобу не вимагаєтьсn= 3; спеціальниm= 3; умов зберігання. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

&nb= sp;

Упаковк&= #1072;. П&= #1086; 7 таблеток у блістері; по 2 або 4 блістери в к= 072;ртонній коробці.

Категор&= #1110;я відпуску. За рецептом.=

Виробник.

Сінт = 86;н Хіспанія, С. Л.= / Synthоn Hispaniа, S.L.

Місцезн&= #1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

В&= #1091;л. К/Кастелло, n° 1, Сант Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, Іспанія / C/Castello, n° 1, S= ant Boi de Llobregat, Barcelona, 08830, Spain

В= ;ік	C_max(мкг/м= ;л)	AUC_(0–_t₎(мкг&time= s;год/мл)
12R= 11;17 років (n =3D 62)	6,80 (6,17; 7,50)	103 (91,1; 116)
6̵= 1;11 років (n =3D 68)	10,3 (9,42; 11,2)	153 (137; 170)
1̵= 1;5 років (n =3D 38)	11,6 (10,4; 12,9)	162 (139; 187)

Лікува = 85;ня	Вік	Статис = 90;ика	AUC _(0–_t₎(мкг×г= 086;д/мл)	C_max( = 84;кг/мл)
Когорта= ; A (n=3D11)	2 до <6 р= 086;ків	n	1	1
=	=	Geo-m= ean	272	16.1<= o:p>
=	=	Geo-C= V%	=	=
=	6 до <18 р= 086;ків	n	5	7
=	=	Geo-m= ean	306	14.5
=	=	Geo-C= V%	63.8	58.2
Когорта= ; B (n=3D27)	2 до <6 р= 086;ків	n	6<= /o:p>	8<= /o:p>
=	=	Geo-m= ean	502	27.1
=	=	Geo-C= V%	65.6<= /span>	40.6
=	6 до <18 р= 086;ків	n	10	15<= /o:p>
=	=	Geo-m= ean	275	15.6
=	=	Geo-C= V%	52.6	47.2
h= 7;агальна кількість пацієнтів (n =3D38)=	2 до <6 р= 086;ків	n	7<= /o:p>	9<= /o:p>
=	=	Geo-m= ean	460	25.6
=	=	Geo-C= V%	64.9	42.2
=	6 до <18 р= 086;ків	n	15<= /o:p>	22<= /o:p>
=	=	Geo-m= ean	285	15.2
=	=	Geo-C= V%	54.2<= /span>	49.5
Когорта= ; A: ельтромбоп= 072;г, що застосовув= 072;вся як терапія другої лінії, когорта B: ельтромбоп= 072;г, що застосовув= 072;вся як терапія першої лінії

К= ;ількість тромбоциті= 074;	Д= ;оза
< 50000/мк= л після щонайменше 2 тижнів терапії	З= ;більшити добову дозу на 25 мг до досягнення максимальн= 086;ї дози 75 мг на добу.*
≥ 50000/м = 82;л та ≤ 150000/мкл	З= ;астосовува = 90;и найменшу ефективну дозу ельтро&#= 1084;бопагу та/або супутнього препарату для лікування ІТП для підтримки рівня тромб&#= 1086;цитів, що запобігає кровотечі або зменшує її.
> 150000/мк= ;л та ≤ 250000/мкл	З= ;меншити добову дозу на 25 мг. Зачекати 2 тижні для оцінки ефекту від цього та подальшого відповідно= 075;о коригуванн= 103; дози**.
> 250000/мк= ;л	П= ;рипинити застосуван= 085;я ельтромбоп= 072;гу, збільшити частоту підрахунку тромбоциті= 074; до 2 разів на тиждень. При рівні тромбоциті= 074; ≤ 100000/мкл повторно призначити ельтромбоп= 072;г у зменшеній на 25 мг добовій дозі.

К= ;ількість тромбоциті= 074;	Д= ;озування=
< 50000/мк= л після щонайменше 2 тижнів терапії	З= ;більшити добову дозу на 25 мг, але не більше 100 мг н = 72; добу.
≥ 50000/м = 82;л та ≤ 100000/мкл	Н= ;айменша доза ельтромбоп= 072;гу, що дає змогу = уникнути зменшення дози пегінтерфе= 088;ону.
≥ 100000/м= 082;л та ≤ 150000/мкл	З= ;меншити добову дозу до 25 мг. Через 2 тижні оціни&#= 1090;и ефект нової дози та прийняти рішення про подальше коригуванн= 103; дози*.
> 150000/мк= ;л	П= ;рипинити лікування ельтромбоп= 072;гом; підвищити частоту контролю кількості тромбоциті= 074; до 2 разів на тиждень. Я= ;к тільки кількість тромбоциті= 074; становитим= 077; ≤ 100000/ мкл, відновити терапію у добовій дозі, зменшеній на 25 мг**.

Кількіс= ;ть тромбоциті= 074;	Кори&#= 1075;ування дози або відповідь
<&n= bsp;50000/мкл після щонайменше 2 тижнів терапії	Збільшу= ;вати добову дозу на 50 мг до досягнення максимальн= 086;ї дози 150 мг на добу. Для пацієнтів, що приймають 25 мг 1 раз на добу, спочатку підвищити до 50 мг на добу, а вже по= ;тім збільшуват= 080; дозу на 50 мг.<= /o:p>
В= ;ід ³ 50000/мк = 83; до £ 150000/мкл	Застосо= ;вувати найменшу дозу ельтромбоп= 072;гу, достатню для підтримки кількості тромбоциті= 074;.
В= ;ід > 150000/мкл до £ 250000/мк= 083;	Зменшит= ;и добову дозу на 50 мг. Зачекати два тижні для оцінки ефектів та подальшого коригуванн= 103; дози (у разі необхіднос= 090;і).
>&n= bsp;250000/мкл	П= ;рипинити застосуван= 085;я ельтромбоп= 072;гу; протягом принаймні одного тижня. П= ;ри досягненні кількості тромбоциті= 074; ≤ 100000/мкл відновити терапію, зменшивши добову дозу на 50 мг.

С= ;истеми органів	Частота	П= ;обічна реакція
І= ;нфекції та інвазії	= 044;уже часто	Н= ;азофарингі = 90;^♦, інфекція верхніх дихальних шляхів^♦
Часто	Ф= ;арингіт, грип, герпес ротової порожнини, п&= #1085;евмонія, синусит, тонзиліт, інфекції дихальних шляхів, гінгівіт
Н= ;ечасто<= /span>	І= ;нфекція шкіри
Н= ;овоутворен = 85;я доброякісн= 110;, злоякісні та неіденти&#= 1092;іковані (включаючи кісти та пол&= #1110;пи)	Н= ;ечасто<= /span>	Р= ;ак ректосигмо= 111;дного відділу товстої киш&#= 1082;и
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	Часто	А= ;немія, еозинофілі= 103;, лейкоцитоз, тромбоцито= 087;енія, зниження рівня гемоглобін= 091;, зниження рівня лейкоцитів
Н= ;ечасто<= /span>	А= ;нізоцитоз, гемолітичн= 072; анемія, мієлоцитоз, підвищення рівнів паличкояде= 088;них нейтрофілі= 074;, наявність мієлоцитів, підвищення кількості тромбоциті= 074;, підвищення рівнів гемоглобін= 091;
З боку імунної системи	Нечасто	Гіперчутли= ;вість
З боку обміну речовин та харчування	Часто	Гіпокалієм= ;ія, зниження апетиту, підвищення рівнів сечової кислоти в крові
Нечасто= ;	Анорекс= ;ія, подагра, гіпокальці= 108;мія
П= ;сихічні розлади	Часто	Порушен= ;ня сну, депресія
Нечасто= ;	Апатія, зміни настрою, плаксивіст= 100;
З боку нервової системи	Часто	Паре&#= 1089;тезія, гіпестезія, сонливість, мігрень
Н= ;ечасто	Тремор, порушення рівноваги, дизестезія, геміпарез, мігрень з аурою, периферичн= 072; нейропатія, периферичн= 072; сенсорна нейропатія, порушення мовлення, токсична нейропатія, судинний головний біль
З боку органів зору	Часто	Сухі&#= 1089;ть в очах, нечіткість зору, біль в очах, зниження гостроти зору
Н= ;ечасто	Лентику= ;лярне помутніння, астигматиз= 084;, кортикальн= 072; катаракта, підвищена сльозотеча, ретинальні геморагії, ретинальна пігментна епітеліопа= 090;ія, погіршення зору, поруше&= #1085;ня гостроти зору, блефарит та сухий керат&#= 1086;кон’юнктив= іт
З боку органів слуху та лабіринту	Ч= ;асто	Б= ;іль у вухах, вертиго
З боку серця	Н= ;ечасто	Тахікар= ;дія, гострий інфаркт міокарда, кардіоваск= 091;лярні порушення, ціаноз, синусова тахікардія, подовження інтервалу QT на електрок&#= 1072;рдіограмі
З боку судин	Часто	Тром&#= 1073;оз глибоких вен, гематома, припливи жа&#= 1088;у
Н= ;ечасто	Е= ;мболія, тромбофлеб= 110;т поверхневи= 093; вен, почерво&= #1085;іння обличчя
З боку дихальної системи, грудної клітки та середостін= 085;я	Дуже часто	Каше&#= 1083;ь^♦
Ч= ;асто	Біль у ротоглотці♦, ринорея^♦<= /o:p>
Н= ;ечасто	Легенев= ;а емболія, інфаркт легенів, неприємні відчуття у носовій порожнині, поява пухир&#= 1094;ів та біль у ротоглотці, ускладненн= 103; з боку назальних синусів, синдром нічного апн&#= 1086;е
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Дуже часто	Нудота, діарея
Часто	Вира&#= 1079;ка в роті, сухість у роті, зубний біль^♦, блювання, біль у животі, кровотеча у ротовій порожнині, здуття. Дуже поширені у дітей з ІТП.
Н= ;ечасто	Сухість у роті, глосодинія, болісність живота, знебарвлен= 085;я випорожнен= 100;, харчове отр&#= 1091;єння, часта дефекація, гематемези= 089;, дискомфорт у роті
З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів	Д= ;уже часто	Збільше= ;ння рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;^†
Ч= ;асто	Збільше= ;ння рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи^†, гіпербілір= 091;бінемія, порушення функції печ&#= 1110;нки
Н= ;ечасто	Холеста= ;з, ураження печінки, гепатит, медикамент= 086;зне ураження печінки
З боку шкіри та підшкірних тканин	Часто	Виси&#= 1087;ання, алопеція, гіпергідро= 079;, генералізо= 074;аний свербіж, петехії
Нечасто= ;	Кропив’= ;янка, дерматоз, холодний піт, еритема, меланоз, порушення пігментаці= 111;, знебарвлен= 085;я шкіри, лущення шкіри
З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини	Дуже часто	Біль у спині
Часто	Міал&#= 1075;ія, судоми м’язів, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, біль у кістках
Н= ;ечасто	М’язова слабкість
З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів	Часто	Прот&#= 1077;їнурія, збільшення рівня креатиніну в крові, тромбоцита= 088;на мікроангіо= 087;атія з нирковою недостатні= 089;тю^‡
Н= ;ечасто	Ниркова недостатні= 089;ть, лейкоцитур= 110;я, вовчаковий нефрит, ніктурія, збільшення рівня сечовини в крові, збільшення співвіднош= 077;ння протеїн/кре&#= 1072;тинін у сечі
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз	Ч= ;асто	Менораг= ;ії
З= ;агальні порушення та стан місця введення	Часто	Лихо&#= 1084;анка, біль у грудях, астенія Дуже поширені у дітей з ІТП.
Н= ;ечасто	Відчутт= ;я жару, геморагії у місці пункції суд&#= 1080;н, відчуття тривожност= 110;, запалення ран, нездужа&= #1085;ня, відчуття сторонньог= 086; тіла
Л= ;абораторні дані	Часто	Збіл&#= 1100;шення рівня лужної фосфатази крові
Н= ;ечасто	Збільше= ;ння рівня альбуміну крові, збільшення загального рівня білків, зменшення р&#= 1110;вня альбуміну крові, збільшення рівня рН сеч&= #1110;
Т= ;равми, отруєння та ускладненн= 103; процедур	Нечасто= ;	Сонячні опіки

С= ;исте&#= 1084;и органів	Частота	П= ;обічна реакція
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	= 063;асто	Нейт&#= 1088;опенія, інфаркт селезінки
З боку обміну речовин та харчування	Час= то	Переван= ;таження залізом, зниження апетиту, гіпоглікем= 110;я, підвищення апетиту
П= ;сихічні розлади	Час= то	Трив&#= 1086;жність, депресія
З боку нервової системи	Дуже <= /span>= 095;асто	Г= ;оловний біль, запамороче= 085;ня
Час= то	Неприто= ;мність
З боку органів зору	= 063;асто	Сухість в очах, катаракта, жовтяниця очей, затума&= #1085;ення зору, погіршення зору, плаваючі помутніння склистого тіла
З боку дихальної системи, грудної клітки та середостін= 085;я	Дуже <= /span>= 095;асто	Каше&#= 1083;ь, біль у ротоглотці, ринорея
Час= то	Носова кровотеча
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	= 044;уже часто	Д= ;іарея, нудота, кровоточив= 110;сть ясен, біль у ш= ;лунку
Час= то	Утво&#= 1088;ення пухирців на слизовій оболонці ро&#= 1090;а, біль у ротовій порожнині, блювання, ди&= #1089;комфорт у шлунку, запор, здуття, дисфагія, зн&= #1077;барвлення випорожнен= 100;, набряк язика, поруш&= #1077;ння моторики шлунково-ки&#= 1096;кового тракту, метеоризм
З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів	Дуже <= /span>= 095;асто	Підв&#= 1080;щення рівнів трансаміна= 079;
= 063;асто	Підв&#= 1080;щення рівня білірубіну в крові (гіпе= рбілірубінk= 7;мія), жовтяниця
Невідом= ;о	Медикам= ;ентозне ураження печінки* * Випадки медикамент= 086;зного ураження печінки були зареєстров= 072;ні у пацієнтів з ІТП та ВГС.<= /o:p>
З боку шкіри та підшкірних тканин	= 063;асто	Пете&#= 1093;ії, висип, свербіж, кропив’янк= 072;, шкірні ураження, макулярний висип
Невідом= ;о	Зміна кольору шкіри, гіперпігме= 085;тація шкіри
З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини	Дуже <= /span>= 095;асто	Артр&#= 1072;лгія, біль у кінцівках, м’язові спазми
Час= то	Біль у спині, міалгія, біль в кістках
З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів	Час= то	Хромату= ;рія
З= ;агальні порушення та стан місця введення	Дуже <= /span>= 095;асто	Втом&#= 1083;юваність, пірексія, озноб
= 063;асто	Асте&#= 1085;ія, периферичн= 080;й набряк, нездужання
Л= ;абораторні дані	Час= то	Підвище= ;ння рівня креатинфос= 092;окінази в крові