ТОПІРОМАКi= 7; 25

(TOPIROMAX 25)=

ТОПІРОМАКi= 7; 100

(TOPIROMAX 100)

Склад:

діюча речовина: топір= 072;мат;

1 табл&= #1077;тка містить топіраматm= 1; 25 мг або 100 мг;до&= #1087;оміжні речовини: целю&= #1083;оза мікрокристk= 2;лічна; лактоза, мон= 086;гідрат; крохмаль прежелатиl= 5;ізований; натрію крохмальглo= 0;колят (тип А); коповідон; тальк; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат;

покритт= ;я для нанесення оболонки Opadry II White (Топіромакс 25): пол= 110;етиленглік&= #1086;ль, спирт полівінілоk= 4;ий, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171);

покритт= ;я для нанесення оболонки Opadry II <= span lang=3DEN-US style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language= :EN-US'>Yellow (Топіромакс 100= ): спирт полівінілоk= 4;ий, поліетиленk= 5;ліколь, хіноліновиl= 1; жовтий (Е 104), тальк, титан= 091; діоксид (Е 171), заліза окси = 76; жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Лі&= #1082;арська форма. Таблетl= 2;и, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки по 25 мг: = = 090;аблетки, вкриті плівковою оболонкою білого коль = 86;ру, з двоопуклою поверхнею, &#= 1082;ругло&= #1111; форми;

таблетки по 100 мг: табл= 077;тки, вк&#= 1088;иті плівковою оболонкою жовтого кол= 00;ору, з двоопуклою поверхнею, кр&#= 1091;глої форми.<= /span>

Фармакоте&= #1088;апевтична група. = 055;ротиепілеп&= #1090;ичні засоби. Інші протиепілеl= 7;тичні засоби. Топірамат. К= 086;д АТХ N03A X11.

Фармако&= #1083;огічні властивостo= 0;.

Фарма= 082;одинаміка.=

= 058;опірамат належить до класу сульфаматзk= 2;міщених моносахариk= 6;ів. Точний механізм протисудомl= 5;ої та профілак = 90;ичної дії проти мігрені топірамату невідомий. Виявлено тр = 80; фармакологo= 0;чні властивостo= 0; топірамату, які можуть бути пов’язані з його протие = 87;ілептичною ефективнісm= 0;ю. Топірамат блокує натрієві канали і пригнічує виникнення повторних потенціаліk= 4; дії на тлі тривалої деполяризаm= 4;ії мембрани нейрона. Топ= 110;рамат підвищує частоту активації Г = 40;БА_А-рецеп = 90;орів g-амінобу= ;тиратом (ГАБА), а також збільшує зд = 72;тність ГАБА індуку = 74;ати потік іонів хлору в нейрони, що свідчить пр = 86; властивістn= 0; топірамату посилювати активність цього інгібіторнl= 6;го нейротрансl= 4;ітера. Ця дія не блокується флумазенілl= 6;м, антагоністl= 6;м бензодіазеl= 7;іну. До того ж, топірамат н = 77; збільшує тривалості часу, коли іонні канал = 80; є відкритим = 80;, що відрізня= 08; топірамат від барбітуратo= 0;в, які модулюю = 90;ь ГАБА_А-реце= птори.

= 058;опірамат може модулювати бензодіазеl= 7;ін-нечутлив&#= 1080;й підтип ГАБАА-рецептор= 10;в внаслідок суттєвих відмінностk= 7;й у протиепілеl= 7;тичних властивостn= 3;х топірамату = 10; бензодіазеl= 7;інів. Топірамат п = 77;решкоджає здатності каїнату активувати підтип каїнат/АМПК (α-аміно-

3-&= #1075;ідрокси-5-ме= 090;илізоксазо&= #1083;-4-пропіонов= 072; кислота) глутаматниm= 3; рецепторів, але не має яв&#= 1085;ого впливу на активність N-метил-D-аспар= тату (NMDA) серед підтипу NMDA-рецепторів= . Ці ефекти топірамату = 08; дозозалежнl= 0;ми при концентрацo= 0;ї препарату у плазмі кров= 10; від 1 мкмоль до 200 мкмоль, з мінімальноn= 2; активністю = 91; межах від 1 мкмоль до 10 мкмоль. Крім того, топіра= 084;ат пригнічує активність деяких ізоф = 77;рментів карбоангідl= 8;ази. За вираженістn= 2; цей фармакологo= 0;чний ефект топірамату значно поступаєтьl= 9;я ацетазоламo= 0;ду – відомому інгібітору вугільної ангідрази, тому ця акти= 074;ність топірамату не вважається основним компонентоl= 4; його протиепілеl= 7;тичної активності.

Фарма= 082;окінетика.

= 060;армакокіне&= #1090;ичний профіль топірамату, порівняно з іншими протиепілеl= 7;тичними засобами характеризm= 1;ється тривалим періодом напіввиведk= 7;ння з плазми крові, лінійним характером фармакокінk= 7;тики, переважно нирковим кліренсом, відсутністn= 2; суттєвого зв’язуваннn= 3; з білками кр= 086;ві та відсутністn= 2; клінічно значущих активних метаболітіk= 4;. Топірамат н = 77; є потужним і = 85;дуктором ферментів, які метаболізуn= 2;ть лікарські засоби, його можна застосовувk= 2;ти незалежно від прийому їжі, немає необхідносm= 0;і у моніторингm= 1; концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10;. Відомо, що кl= 3;інічні дослідженнn= 3; не показали достовірноk= 5;о зв’язку між концентрацo= 0;ями у плазмі кро= 074;і та ефективнісm= 0;ю або побічними реакціями.

Всмокту= ;вання. Топірамат всмоктуєтьl= 9;я швидко та ефективно. При пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і 100 мг топірама= ту здоровим добровольцn= 3;м середня пік = 86;ва концентрацo= 0;я у плазмі крові (C_max) 1,5 мкг/мл досягалася протягом 2-3 годин (Т_max). Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я топірамату = 79; радіоактивl= 5;ою міткою та оцінки раді = 86;активності сечі було встановленl= 6;, що середній рівень всмоктуванl= 5;я пероральноo= 1; дози 100 мг ¹⁴С-топір= амату становить щонайменше 81 %. Їжа не має клінічно важливого впливу на біодоступнo= 0;сть топірамату.

Р = 86;зподіл. З білками плазми кров= 10; зв’язуєтьсn= 3; 13-17 % топірамат = 91;. Показано, що ділянка зі слабкою зда = 90;ністю зв’язуватиl= 9;я із топіраматоl= 4; в/на еритроц= 080;тах досягає порога насичення при концент = 88;аціях у плазмі крові понад 4 мкг/мл. Об’єм розподілу змінюється обернено пр = 86;порційно до дози. Після одноразовоk= 5;о прийому доз = 80; від 100 до 1200 мг значення середнього уявного об’єму розподілу становить 0,80-0,55 л/кг. Величин&#= 1072; об’єму розподілу залежить ві = 76; статі: у жінок вона становить приблизно 50 % від значень, що спостері = 75;аються у чоловіків, що пов’язують = 79; більш високим вмістом жирової тканини в організмі жінок; дана різниця не є клінічно важливою.=

Метабол&= #1110;зм. Відомо, що у здорови= 093; добровольцo= 0;в топірамат переважно н = 77; піддається метаболізмm= 1; (~ 20 %). Але у пац= 10;єнтів, які отримують супутню терапію про = 90;иепілептич&#= 1085;ими препаратамl= 0; з відомими властивостn= 3;ми індукувати ферменти, як= 110; відповідаюm= 0;ь за метаболізм лікарських = 79;асобів, метаболізм топірамату підвищувавl= 9;я до 50 %. Із плазм = 80; крові, сечі та фекалій людини були виділені та ідентифікоk= 4;ані 6 метаболіті= 074;, утворених шляхом гідроксилюk= 4;ання, гідролізу т = 72; глюкуронідk= 2;ції. Кожен з цих метаболітіk= 4; складав менше 3 % від загальної радіоактивl= 5;ості сечі після застосуванl= 5;я ¹⁴С-топірамk= 2;ту. Дослідженнn= 3; двох метаболітіk= 4;, що зберегли більшість структури топірамату, показали, що вони виявляють невеликий або зовсім н= 077; виявляють протисудоl= 4;ного ефекту.

В = 80;ведення. Основнl= 0;м шляхом виведення незміненогl= 6; топірамату (щонайменше 81 % від дози) і його метабо = 83;ітів у людини є нирки. Близько 66 % дози ¹⁴С-топ= 10;рамату виділяєтьсn= 3; у незміненомm= 1; вигляді із сечею протягом 4 днів. При застосуванl= 5;і 50 мг та 100 мг топірамату         =      2 рази на добу середній нирковий кл= 10;ренс становить близько 18 мл/хв та 17 мл/хв відпо&#= 1074;ідно, що свідчить про канальц = 77;ву реабсорбціn= 2; топірамату = 91; нирках. Ці дані узгоджуютьl= 9;я з результат = 72;ми досліджень на щурах, яким топірамат застосовувk= 2;ли одночасно з пробенецидl= 6;м та спостерігаl= 3;и суттєве підвищення ниркового кліренсу топірамату. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я плазмовий кліренс препарату становить 20-30 мл/хв.

Л= 10;нійність. Топіраl= 4;ат має низьку міжсуб’єктl= 5;у варіабельнo= 0;сть концентрацo= 0;й у плазмі крові, тому його фармакокінk= 7;тичні властивостo= 0; є передбачу = 74;аними. Фармакокінk= 7;тика топірамату = 08; лінійною, плазмовий кліренс залишаєтьсn= 3; постійним, а площа під кривою «концентраm= 4;ія-час» збільшуєтьl= 9;я дозопропорm= 4;ійно після застосуванl= 5;я доз у діапазоні в= 10;д 100 мг до 400 мг здоровим добровольцn= 3;м. У пацієнтів = 079; нормальною функцією нирок рівноважна концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; протягом 4-8 днів. Значення С_{max
після
багаторазоk=
4;ого
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
100 мг топірама=
ту
2 рази на добу
здоровим
добровольцn=
3;м
становить 6,76
мкг/мл. Після
багаторазоk=
4;ого
прийому доз
по 50 і 100 мг 2 рази
на добу
середній
період
напіввиведk=
7;ння
топірамату
=
79;
плазми кров=
10;
становить
приблизно
21 годину.}

О = 76;ночасне застосуванl= 5;я з іншими протие= пілептичниl= 4;и лікарськимl= 0; засобами. Багатоl= 8;азове застосуванl= 5;я топірамату = 91; дозах від 100 до 400 мг 2 рази на добу одночасно з = 092;енітоїном або карбамазепo= 0;ном демонструє дозопропорm= 4;ійне зростання концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10;.

П = 86;рушення функції нирок. = 59; хворих з помірними т = 72; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок плазмовий т = 72; нирковий кл= 10;ренс топірамату знижується (СL_CR= £ 70 мл/хв). Я = 82; наслідок, дл= 103; заданої доз = 80; препарату у пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к очікуються вищі рівноважні концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10; порівняно з = 087;ацієнтами з нормально= 02; функцією нирок. Паціє= 085;там з відомими порушеннямl= 0; функцій нир = 86;к може знадобитисn= 3; більше часу для досягне = 85;ня рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й після прийо = 84;у кожної дози. Пацієнтам з помірними т = 72; тяжкими порушеннямl= 0; функцій нирок реком = 77;ндується половина ві = 76; звичайної п = 86;чаткової та підтримуючl= 6;ї доз. Топірамат е = 92;ективно виводиться = 79; плазми кров= 10; шляхом гемодіалізm= 1;. Подовжений час гемодіалізm= 1; може спричинити зниження концентрацo= 0;ї топірамату нижче рівня, необхідногl= 6; для підтрим = 72;ння протисудомl= 5;ого ефекту. Для у&#= 1085;икнення швидких знижень концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10; під час гемодіалізm= 1; може потребуватl= 0;ся додаткова доза. При доборі дози слід враховуватl= 0;: 1) триваліс&#= 1090;ь діалізного періоду;            =             &nb= sp; 2) швидкість кліренсу діалізної системи, що в&#= 1080;користовує= ться; 3) значення ниркового к = 83;іренсу топірамату = 91; пацієнта, який перебу = 74;ає на діалізі.

П = 86;рушення функції печінки. У пацієнтів з порушеннямl= 0; функцій печінки від середнього до тяжкого ступеня кліренс топірамату знижується = 74; середньому до 26 %. Тому пацієнтам з порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки топірамат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю.

П = 72;цієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку, які не мають захво = 88;ювань нирок, плазмовий кліренс топірамату не змінюється.

Фарма= 082;окінетика у дітей віко= 084; до 12 років.

= 060;армакокіне&= #1090;ичні властивостo= 0; топірамату = 91; дітей, як і в дорослих, виявлені пр = 80; вивченні додаткової терапії, мають ліній = 85;ий характер із дозонезалеk= 8;ним кліренсом т = 72; сталими рів = 85;ями концентрацo= 0;ї у плазмі крові, що підвищуютьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози. Однак діти мають вищий рівень клір = 77;нсу та коротший період напіввиведk= 7;ння. Отже, рівні концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10; для одних і тих же доз у міліграмах на 1 кг маси тіла можуть бути нижчим = 80; для дітей порівняно з такими у дорослих. Як і у дорослих, протиепілеl= 7;тичні лікарські засоби, які індукують п = 77;чінкові ферменти, зменшують стабільні р= 10;вні концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10;.

Клініч= 085;і характерисm= 0;ики.

Пl= 6;казання.

- = 52;онотерапія для лікування дорослих та дітей віком = 074;ід 6 років з парціальниl= 4;и епілептичнl= 0;ми нападами з а= 073;о без вторинн = 86; генералізоk= 4;аних нападів та з &#= 1087;ервинно генералізоk= 4;аними тоніко-клон= 10;чними нападами.

-Додат= 082;ова терапія для лікування дорослих та дітей віком = 074;ід 2 років з парціальниl= 4;и епілептичнl= 0;ми нападами з а= 073;о без вторинн = 86; генералізоk= 4;аних нападів, або з первинно генералізоk= 4;аними тоніко-клон= 10;чними нападами та лікування п = 88;и нападах, асоційованl= 0;х із синдромо = 84; Леннокса-Га = 89;то.

-Профіл = 72;ктика нападів мігрені у дорослих пі = 89;ля ретельної оцінки можливостеl= 1; альтернатиk= 4;ного лікування.=

Топірам= ;ат не рекоменд = 86;ваний для лікування гострих станів.

Пl= 8;отипоказан= 085;я.

Підв= 080;щена чутливість до будь-яког= 086; компонента препарату.=

Проф= 110;лактика мігрені:

- під час вагітності (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

- у жінок репродуктиk= 4;ного віку, які не використовm= 1;ють високоефекm= 0;ивні засоби конт = 88;ацепції (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Епіл= 077;псія:

- у період вагітності, якщо немає відповідноk= 5;о альтернатиk= 4;ного лікування (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

- у жінок репродуктиk= 4;ного віку, які не використовm= 1;ють високоефекm= 0;ивні засоби конт = 88;ацепції. Єдиним винятком є жінки, для як&#= 1080;х немає відповідноo= 1; альтернатиk= 4;и, але які план= 091;ють вагітність = 10; повністю поінформовk= 2;ні про ризики прийому топірамату під час вагі= 090;ності (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Взаємоді&= #1103; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Вплив &#= 1090;опірамату на інші протиепілеl= 7;тичні препарати.=

= 054;дночасний прийом топі = 88;амату та інших протиепілеl= 7;тичних препаратів (= 092;енітоїну, карбамазепo= 0;ну, вальпроєвоo= 1; кислоти, фенобарбітk= 2;лу, примідону) н= 077; впливає на значення їх сталих концентрацo= 0;й у плазмі крові, за винятком окремих хворих, у яких одноча = 89;ний прийом топі = 88;амату і фенітоїну може спричинити підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; фенітоїну у плазмі кров= 10;. Це може бути пов’язано з пригніченнn= 3;м специфічноo= 1; поліморфноo= 1; ізоформи ферменту (CYP2C19). У кожного хворого, яки= 081; приймає фенітоїн і в якого розвиваютьl= 9;я клінічні оз = 85;аки або симптом = 80; інтоксикацo= 0;ї, необхідно к = 86;нтролювати рівень фенітоїну у плазмі кров= 10;.

= 044;ослідження фармакокінk= 7;тичних взаємодій у пацієнтів з епілепсією показало, що додавання т = 86;пірамату до ламотриджиl= 5;у не впливає н= 072; показник сталої концентрацo= 0;ї ламотриджиl= 5;у у плазмі крові при дозах топірамату від 100 до 400 мг на добу. Крім того, не було виявлено зм= 10;н у показника = 93; сталої концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10; протягом аб = 86; після відміни лікування ламотриджиl= 5;ом (середня доз= 072; – 327 мг на добу).

= 058;опірамат інгібує фермент CYP2C19 і може інтерф = 77;рувати з іншими речовинами, які метабол= 10;зуються цим ферментом (наприклад з діазепамом, іміпраміноl= 4;, моклобемідl= 6;м, прогуанілоl= 4;, омепразолоl= 4;).

Вплив інших протиепілеl= 7;тичних препаратів на лікарськ = 80;й засіб Топір = 86;макс.

= 060;енітоїн і карбамазепo= 0;н знижують концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10;. Додавання (або відміна) фенітоїну або карбама = 79;епіну до лікуванн= 03; топірамакт&= #1086;м може вимагати зміни доз останнього. Дозу слід підбирати, орієнтуючиl= 9;ь на досягнен = 85;я необхідногl= 6; терапевтичl= 5;ого ефекту.

= 044;одавання (або відміна) вальпроєвоo= 1; кислоти не спричиняє терапевтичl= 5;о значущих зм= 10;н концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі і, відповідно, не потребує зміни доз то= 087;ірамату.

= 042;плив фенобарбітk= 2;лу і примідону на концентр = 72;цію топірамату не досліджуваl= 3;и.

Таблицn= 3; 1.

ПЕП, що додається

Кон= центрація ПЕП

Концентра= 094;ія топірамату

Феніто= 111;н

   «^**

¯

Карбам= 072;зепін

«

¯

Вальпр= 086;єва кислота

«

«

Ламотр= 080;джин

«

«

Феноба= 088;бітал

«

НД

Примід= 086;н

«

НД

= « =3D відсутністn= 0; впливу (змін= 072; ≤ 15 %);

** =3D підвищення концентрацo= 0;ї в окремих пацієнтів;=

¯      =3D зниження концентрацo= 0;ї у плазмі крові;

Н = 44; =3D не досліджуваl= 3;ися;

П = 45;П =3D протиепілеl= 7;тичний препарат.=

Ін= ші лікарські взаємодії.

Дигок= 089;ин. &#= 1042;ідомо, що під час досліджень із застосуванl= 5;ям одноразовоo= 1; дози площа під кривою «концентраm= 4;ія–час» дигоксину у плазмі кров= 10; (AUC) при одночаl= 9;ному прийомі топірама&= #1090;у зменшувалаl= 9;я на 12 %. Клінічне значення ць = 86;го спостережеl= 5;ня не з’ясован = 77;. При призначеннo= 0; або відміні = 090;опірамату пацієнтам, які приймають дигоксин, особливу увагу необх= 10;дно приділяти р = 77;гулярному моніторуваl= 5;ню концентрацo= 0;ї дигоксину у сироватці крові.

Засоб= 080;, що пригнічуютn= 0; центральну нервову систему (ЦНС).<= /span> &#= 1053;аслідки одночасногl= 6; застосуванl= 5;я топірамату = 79; алкоголем або іншими речовинами, = 097;о пригнічуютn= 0; функції ЦНС, &#= 1085;е вивчали. Не рекомендуєm= 0;ься приймати то = 87;ірамат одночасно з вживанням алкоголю і препаратамl= 0;, які спричиняютn= 0; пригніченнn= 3; функції ЦНС.

Препа= 088;ати звіробою (Hypericum perforatum). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і топірамату = 10; препаратів звіробою існує імові = 88;ність виникнення ризику зменшення п = 83;азмових концентрацo= 0;й топірамату = 10; відповідно R= 11; зниження ефективносm= 0;і. Але клінічних досліджень цієї потенц= 10;йної взаємодії н = 77; проводили.=

Систе= 084;ні гормональнo= 0; контрацептl= 0;ви. &#= 1050;лінічне значення змін, що спостерігаn= 2;ться, невідоме. У пацієнток, які приймають системні гормональнo= 0; контрацептl= 0;ви з лікарськи = 84; засобом Топіромакс слід враховуватl= 0; можливість зниження ефективносm= 0;і контрацепцo= 0;ї та посиленн= 03; проривних кровотеч. Пацієнток слід попросити повідомлятl= 0; про будь-які &#= 1079;міни в характері кровотеч. Ефективнісm= 0;ь контрацепцo= 0;ї може знижуватисn= 3; навіть за ві= 076;сутності проривних кровотеч. Жінкам, які застосовуюm= 0;ь системні гормональнo= 0; контрацептl= 0;ви, слід рекоме = 85;дувати також використовm= 1;вати бар'єрний метод контрацепцo= 0;ї.

Препа= 088;ати літію. Відо= 084;о, що у здорових добровольцo= 0;в спостерігаl= 3;ося зниження (до 18= %) AUC літію під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я топірамату = 91; дозі 200 мг на добу. У пацієнтів і = 79; біполярним&= #1080; розладами фармакокінk= 7;тика літію залишалася незміненою під час одно= 095;асного лікування топіраматоl= 4; у дозах 200 мг нk= 2; добу, тоді як при застосуванl= 5;і топірамату = 91; дозах         = 600 мг на добу спостерігаl= 3;ося збільшення AUC літію до 26 %. Рекомеl= 5;дується проводити моніторинг рівня літію при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топірамат = 86;м.

Риспе= 088;идон. Від&#= 1086;мо, що дослідженнn= 3; взаємодії, щ= 086; проводили і = 79; застосуванl= 5;ям разових доз за участю здорових добровольцo= 0;в і багаторазоk= 4;их доз за участ= 102; пацієнтів з біполярнимl= 0; розладами, показали схожі результати. = 055;ри одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топірамат = 86;м у зростаючи = 93; дозах 100, 250 та   400 мг н&#= 1072; добу спостерігаl= 3;ося зниження площі під кр= 080;вою «концентраm= 4;ія-час» (AUC)&nbs= p; рисперидоl= 5;у, призначеноk= 5;о у дозах 1-6 мг нk= 2; добу, до 16 % та 33 % для дозуван= 00; 250 і 400 мг топіра&#= 1084;ату на добу відповідно. Однак відмінностo= 0; в AUC для загальних активних метаболітіk= 4; при застосу = 74;анні тільки рисперидонm= 1; або у комбін= 072;ції з топіраматоl= 4; не є статистичнl= 6; значущими. Спостерігаl= 3;ися мінімальні зміни у фарма= кокінетиці активних метаболітіk= 4; (рисперидон + 9-гідроксири= 089;перидон), і жодних змі= 085; не спостерігаl= 3;ося щодо 9-гідрок&#= 1089;ирисперидо= ну. Також не спостерігаl= 3;ися клінічно значущі зміни у фармакокінk= 7;тиці активних метаболітіk= 4; як рисперидонm= 1;, так і топірамату. Після допов = 85;ення топірамату (250= -400 мг на добу) до терапії рисперидонl= 6;м (1-6 мг на добу) спостерігаl= 3;ося підвищення частоти про= 03;вів побічних реакцій порівняно з періодом лікування д = 86; включення топірамату (90 % і 54 % відповідно). Найчастішиl= 4;и побічними реакціями після включення топірамату до лікуванн= 03; рисперидонl= 6;м були: сонлив= 110;сть, парестезії = 10; нудота.

Гідро= 093;лоротіазид. Від&#= 1086;мо, що у дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й гідрохлороm= 0;іазиду (25 мг кожні 24 години) і топірамату (96 = мг кожні 12 годин) при монотерапіo= 1; та одночасн = 86;му застосуванl= 5;і. Результати дослідженнn= 3; показали, що при одночасномm= 1; прийомі топ= 10;рамату та гідрохлороm= 0;іазиду показники C_{max та AUC
топірамату
збільшуютьl=
9;я
на 27 % та 29 %
відповідно.
Клінічне
значення ци
=
93;
змін невідо
=
84;е}. Призначеннn= 3; гідрохлороm= 0;іазиду пацієнтам, які приймають т = 86;пірамат, може вимагати коригуваннn= 3; дози топіра = 84;ату. Фармакокінk= 7;тичні параметри г= 10;дрохлороті&#= 1072;зиду не піддавалисn= 3; значним змінам при супутній терапії топіраматоl= 4;. Дослідженнn= 3; показали зниження рівня калію = 091; сироватці крові при застосуванl= 5;і топірамату або гідрохлороm= 0;іазиду, яке було сут= 090;євішим при застосуванl= 5;і топірамату та гідрохло = 88;отіазиду у комбінаці= 11;.

М = 77;тформін.

У дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й метформіну та топірама = 90;у у плазмі крові при монотерапіo= 1; метформіноl= 4; та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і метформіну та топірамату. Результати дослідженнn= 3; показали, що середні значення C_max та AUC_{0-12h<=
/sub>
метформіну
збільшувалl=
0;ся
на 18 % та 25 %
відповідно,
тоді як
середнє
значення CL/F
зменшувалоl=
9;я
на 20 % при
застосуванl=
5;і
метформіну
одночасно з
топіраматоl=
4;.
Топірамат н
=
77;
впливав на t_{max<=
/sub>
метформіну. Кліні=
095;не
значення
впливу
топірамату
на
фармакокінk=
7;тику
метформіну
невідоме. Пр=
080;
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
кліренс
топірамату
=
79;
плазми кров=
10;
знижується
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з метформін
=
86;м.
Рівень змін
=
80;
кліренсу
невідомий.
Клінічне
значення
впливу
метформіну
на
фармакокінk=
7;тику
топірамату
невідоме.}}

У випадках призначеннn= 3; або відміни = 090;опірамату пацієнтам, які лікуються метформіноl= 4;, слід регулярно контролюваm= 0;и їх діабетич = 85;ий статус.

П= 10;оглітазон.

У дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й топірамату та піогліта = 79;ону у плазмі крові при монотерапіo= 1; піоглітазоl= 5;ом та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і піоглітазоl= 5;у та топірамату. Спостерігаl= 3;ося зниження AUC_{τ,ss<=
/sub>
піоглітазоl=
5;у
на 15 % без змін Cmax,ss}. Результат н = 77; є статистичнl= 6; значущим. Крім того, спостерігаl= 3;ося зниження C_max,ss та AUC_τ,ss активного гідроксимеm= 0;аболіту на 13 % та 16 % відпо= відно та зниження Cmax,ss та AUC_τ,ss активного кетометабоl= 3;іту на 60 %. Клінічнk= 7; значення ци = 93; результатіk= 4; не встановл = 77;не. При одночасномm= 1; призначеннo= 0; пацієнтам т = 86;пірамату та піоглітазоl= 5;у необхідно регулярно контролюваm= 0;и їх діабетичниl= 1; статус.

Глібенклk= 2;мід. У дослідженнo= 0; взаємодії у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й глібенкламo= 0;ду у дозі 5 мг на добу при монотерапіo= 1; та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топірамат = 86;м у дозі 150 мг на добу. Спостерігаl= 3;ося зниження AUC₂₄ глібенкламo= 0;ду на 25 % при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топіраматоl= 4;. Системний вплив актив = 85;их метаболітіk= 4; 4-транс-гідр&#= 1086;ксиглібенк= ламіду (М1) та 3-цис-гідрокс&#= 1080;глібенклам= іду (М2) знижувався на 13 % та 15 % відповідно. Одночасне лікування глібенкламo= 0;дом не впливало на рівноважні концентрацo= 0;ї топірамату.

При одночасномm= 1; призначеннo= 0; топірамату та глібенкламo= 0;ду необхідно регулярно к = 86;нтролювати діабетичниl= 1; статус пацієнтів.

І = 85;ші види взаємодій.

Л= 10;карські засоби, що сприяють розвитку не = 92;ролітіазу.<= /i>

= 054;дночасне застосуванl= 5;я топірамату та інших препаратів, що спричиняютn= 0; виникнення нефролітіаk= 9;у, може підвищуватl= 0; ризик утворення конкрементo= 0;в у нирках. Під час лікування т = 86;піраматом слід уникат = 80; застосуванl= 5;я таких препа = 88;атів, оскільки вони можуть спричиняти фізіологічl= 5;і зміни, які призводять до нефроліт= 10;азу.

Вальп= 088;оєва кислота. = 054;дночасне застосуванl= 5;я топірамату разом з вальпроєвоn= 2; кислотою спричиняло гіперамоніn= 8;мію з або без енцефалопаm= 0;ії у пацієнтів, які добре переносили монотерапіn= 2; зазначенимl= 0; препаратамl= 0;. У більшості випадків симптоми зникали піс = 83;я припинення прийому одного з препаратів. Зазначена побічна дія не пов’язан = 72; із фармакок= 10;нетичною взаємодією.

= 055;овідомляли про випадки гіпотермії, визначеної як мимовіль = 85;е зниження температурl= 0; тіла до < 35 ^оС, асоційованl= 6;ї з одночасни = 84; застосуванl= 5;ям вальпроєвоo= 1; кислоти і топірамат = 91; як з гіперамоніn= 8;мією, так і без неї. = Ця побічна реакція у пацієнтів, які застосо = 74;ують топірамат т = 72; вальпроєву кислоту одн = 86;часно, може виникнути я = 82; на початку лікування топіраматоl= 4;, так і після збільшення добової доз = 80;.

Варфа= 088;ин. <= /span>Повідом = 83;ялося про зниженн= 03; протромбінl= 6;вого часу/міжна= 088;одного нормованогl= 6; відноше = 85;ня (ПТЧ/МНВ) у пацієнтів, які отримували топірамат у поєднанні з варфарином. = 058;ому МНВ слід ретельно контролюваm= 0;и у пацієнтів, які одночасно отримували топірамат т = 72; варфарин.=

До= даткові дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тичної взаємодії лікарських засобів.

Для оцінки можливих варіантів фармакокінk= 7;тичної взаємодії топірамату = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами було проведено додаткові клінічні дослідженнn= 3;. Зміни показ = 85;иків C_max та AUCу результаті взаємодії наведено у таблиці 2. У першій колонці зазначено лікарський = 79;асіб, що застосовуєm= 0;ься під час супровідноo= 1; терапії. У другій колонці описано зміни у концентрацo= 0;ї лікарськогl= 6; засобу, що застосовуєm= 0;ься під час супровідноo= 1; терапії, при додаванні топірамату. = 059; третій колонці (концентрац= 10;я топірамату) зазначено вплив одноч = 72;сного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу на концентрацo= 0;ю топірамату.

Таблиця = 2

Р= езюме результатіk= 4; додаткових клінічних досліджень фармакокінk= 7;тичних взаємодій лікарських засобів.

i= 1;З , що додається

i= 0;онцентраці= 103; ЛЗ^а

i= 0;онцентраці= 103; топіраматуа

Амітрип= ;тилін

« 20 % збільшення C<= sub>max та AUC метаболіту нортриптил= 110;ну

НД

Дигідро= ;ерготамін=

(перораl= 3;ьно та підшкірно)

«

«

Галопер= ;идол

« 31 % збільшення AUC метаболіту

НД

Пропран= ;олол

« 17 % збільшення C<= sub>max 4-ОН пропраноло= 083;у (топірамат 50 мг кожні 12 годин)

9 % та 16 % збільшення C<= sub>max і    9 % та 17 % збільшення AUC (пропраноло&#= 1083; 40 мг та 80 мг кожні 12 годин відповідно)

Суматри= ;птан

(перораl= 3;ьно та підшкірно)

«

НД

Пізотиф= ;ен

«

«

= 044;илтіазем

25 % зменшення AUC дилтіазему та 18 % зменшення DEA, і « для DEM^*

20 % збільшення AU= C

Венлафа= ;ксин

«

«

Флунари= ;зин

16 % збільшення AUC (топірамат 50 мг кожні 12 годин)^b

«

^аВи= ражена у відсотках зміна значення C_max у плазмі крові або AUC порівняно з монотерапіn= 8;ю.

« – відсутністn= 0; впливу на C_max та AUC (не більшk= 7; 15 % від початкових даних).

НД – не досліджуваl= 3;ася.

*DEA – дезацетилдl= 0;лтіазем, DEM – N-диметилдил= 090;іазем.

^bAUC флунаризинm= 1; зросла на 14 % у пацієнтів, які приймал = 80; тільки флунаризин. Збільшення впливу може бути пов’язано з його накопиченнn= 3;м під час досягнення стану рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й.

<= /o:p>

Оl= 9;обливості застосуванl= 5;я.

Програм = 72; запобіганнn= 3; вагітності.

Т&= #1086;пірамат може спричинити серйозні вроджені вади розвитку та затримку росту плода при його зас= 090;осуванні жінками під час вагітності.

Д&= #1077;які дані свідчать пр = 86; підвищений ризик поруш = 77;нь розвитку не = 88;вової системи у дітей, які зазнали впливу топірамату внутрішньоm= 1;тробно, на відміну від дітей, які не зазнали впл = 80;ву цього лікарськогl= 6; засобу (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Жінк&= #1080; репродуктиk= 4;ного віку

П&= #1077;ред початком лікування топіраматоl= 4; жінок репродуктиk= 4;ного віку необхідно обстежити н = 72; вагітність. Пацієнтка повинна бут = 80; повністю поінформовk= 2;на та розуміти ризики, пов'язані із застосуванl= 5;ям топірамату під час вагітності (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Застосуваl= 5;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю»). Це включає нео = 73;хідність консультацo= 0;ї з фахівцем, якщо жінка планує вагітність, щоб обговорити = 87;ерехід на альтернатиk= 4;ні методи лікування д = 86; припинення контрацепцo= 0;ї, а також нега= 081;ного звернення д = 86; фахівця, якщ= 086; вона завагітнілk= 2; або вважає, що може завагітнітl= 0;.

Д&= #1110;ти жіночої статі.

•   <= /span>Лікар, який призначає препарат, ма= 108; впевнитися = 91; тому, що батьки/опік = 91;ни дітей жіноч = 86;ї статі, які приймають топірамат, розуміють необхіднісm= 0;ь звернутися = 76;о фахівця після того, як у дитини настане мен = 72;рхе. У цей час пацієнтці т = 72; батькам/опі = 82;унам слід надати вичерпну інформацію про ризики, п&#= 1086;в'язані з внутрішньоm= 1;тробним впливом топірамату, = 072; також про необхіднісm= 0;ь використанl= 5;я високоефекm= 0;ивних засобів кон = 90;рацепції, як тільки це стане доцільним. Необхіднісm= 0;ь продовженнn= 3; терапії топіраматоl= 4; слід переоцінитl= 0;, а також розглянути альтернатиk= 4;ні варіанти лікування.=

•   <= /span>Для медичних працівникіk= 4; та пацієнті = 74; (або батьків/опі = 82;унів) доступні освітні мат = 77;ріали щодо цих заходів.

При необхідносm= 0;і швидкої відміни топірамату рекомендовk= 2;но клінічне спостережеl= 5;ня за станом пацієнта (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози» для додаткової інформації).

Як і при застосуванl= 5;і інших протиепілеl= 7;тичних препаратів, = 091; деяких пацієнтів може спосте = 88;ігатися зростання частоти нападів або поява нових типів нападів при застосуванl= 5;і топірамату. Ці явища можуть бути = 085;аслідком передозуваl= 5;ня, зниження концентрацo= 0;й у плазмі крові протиепілеl= 7;тичних препаратів, які застосовуюm= 0;ь одночасно, п= 088;огресуванн&= #1103; захворюванl= 5;я чи парадокс = 72;льним ефектом.<= /span>

Дост= 072;тня гідратація = 08; дуже важливою пр = 80; застосуванl= 5;і топірамату для зниженн= 03; ризику розвитку нефролітіаk= 9;у. Вживання достатньої кількості рідини до та під час фізи= 095;них навантаженn= 0; або впливу високих температур може зменшити ризик температурl= 6;залежних побічних ре = 72;кцій (див. розділ «Побічні реакції»).

Ол&= #1110;гогідроз.

Пові= 076;омляли про випадки олігогідроk= 9;у (зменшення потовиділеl= 5;ня), асоційованo= 0; із застосуванl= 5;ям топірамату. Зменшення потовиділеl= 5;ня та гіпертерміn= 3; (підвищення температурl= 0; тіла) можуть виникати головним чином у маленьких дітей, які піддаються впливу високих температур = 85;авколишньо&#= 1075;о середовища.

Розл= 072;ди настрою/деп = 88;есія.

Пові= 076;омляли про підвищення частоти випадків розладів настрою та депресії пі = 76; час лікування т = 86;піраматом.

Суїцид/суї= цидальні думки.<= /span>

Пові= 076;омляли про випадки появи суїцидальнl= 0;х думок та суї= 094;идальної поведінки у пацієнтів, які лікувал = 80;ся протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; за декількома показаннямl= 0;. Відомо, що метааналіз плацебо-кон = 90;рольованих досліджень протиепілеl= 7;тичних препаратів показав невелике підвищення ризику суїцидальнl= 0;х думок та поведінки. Механізм розвитку ць = 86;го явища невідомий, наявні дані не виключаю = 90;ь можливості підвищення ризику у зв’= 103;зку з застосуванl= 5;ям топірамату.

Тому рекомендовk= 2;но відстежуваm= 0;и ознаки суїц = 80;дальних думок та поведінки пацієнтів з призначеннn= 3;м відповідноk= 5;о лікування. Пацієнтам (т= 072; особам, які їх доглядають) = 089;лід звертатися за консультацo= 0;єю до лікаря пр= 080; першій появ= 10; суїцидальнl= 0;х думок та пов= 077;дінки.

Нефроліті&= #1072;з.

Деяк= 110; пацієнти, особливо зі схильністю до нефроліт= 10;азу, можуть мати підвищений ризик утворення каменів у нирках і появи пов’я = 79;аних із цим симптомів, таких як нир= 082;ова коліка, нирковий біль або біл= 100; у боці. Факторами ризику розвитку не = 92;ролітіазу є утворення каменів у минулому, не= 092;ролітіаз у сімейному анамнезі, гіперкальцo= 0;урія. Жоден із цих факторів ризику не мо= 078;е достатньою мірою передбачатl= 0; виникнення каменів під час прийому топірамату. = 050;рім того, ризик додатково підвищуєтьl= 9;я у пацієнтів, які приймають супутні препарати, щ= 086; сприяють розвитку нефролітіаk= 9;у. <= /span>

Порушення функцій нирок.<= /span>

Пацієнт= ;ам з порушення = 84;и функції нирок (CL_CR ≤ 70 мл/хв) топірамат слід призначати = 79; обережністn= 2; з огляду на те, що плазмовий т = 72; нирковий кліренси топірамату знижені у таких паціє = 85;тів. Рекоменда&#= 1094;ії щодо дозування пацієнтам з = 074;ідомим порушенням функції нирок навед = 77;ні у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози». <= /span>

Порушення функцій печінки.

Паці= 108;нтам із порушеннямl= 0; функції печінки топ= 10;рамат слід призначати = 79; обережністn= 2; внаслідок м = 86;жливості зниження кліренсу топірамату.

Гостра міопія та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома.

= 55;ри застосуванl= 5;і топірамату повідомлялl= 0; про випадки синдрому гострої міопії, асоц= 110;йованої із вторинн&= #1086;ю закритокутl= 6;вою глаукомою. Симптоми включають різке зниження гостроти зору та/або біль у оці. Офтальмолоk= 5;ічний огляд може виявити міопію, зменшення глибини передньої камери ока, гіперемію (почервонін = 85;я очей) та підвищений внутрішньоl= 6;чний тиск. Також може спостерігаm= 0;ися мідріаз. Описаний синдром мож = 77; бути пов’язаний із супрациліаl= 8;ним випотом, що спричиняє з = 89;ув кришталика та райдужно= 11; оболонки і р= 086;звиток вторинної закритокутl= 6;вої глаукоми. Як правило, симптоми виникали протягом пе = 88;шого місяця лікування т = 86;піраматом. На відміну від первин = 85;ої відкритокуm= 0;ової глаукоми, що рідко спостерігаn= 8;ться у пацієнтів віком до 40 років, втор= 080;нна закритокутl= 6;ва глаукома, по = 74;’язана із застосуванl= 5;ям топірамату, = 089;постерігал&= #1072;сь як у дітей, так і у дорослих. Лі= 082;ування передбачає щонайшвидшm= 1; відміну топ= 10;рамату та вжиття відповідниm= 3; заходів для зниження внутрішньоl= 6;чного тиску. <= /span>

= 55;ідвищений внутрішньоl= 6;чний тиск будь-як= 086;ї етіології при відсутностo= 0; відповідноk= 5;о лікування може призвести д = 86; серйозних у = 89;кладнень, включаючи постійну втрату зору.

= 57;лід визначити, ч= 080; можна призначати топірамат пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; зору в анамн= 077;зі.

Дефекти поля зору.

У пацієнтів, які отримували лікування топіраматоl= 4;, спостерігаl= 3;ись дефекти пол= 03; зору, що не залежали ві = 76; підвищеногl= 6; внутрішньоl= 6;чного тиску. Повід= 086;мляли, що під час клінічних досліджень більшість т = 72;ких випадків ма = 83;а зворотний характер і зникала після припинення лікування. При появі ві= 079;уальних дефектів у будь-який ча= 089; протягом те = 88;апії слід розглянути необхіднісm= 0;ь відміни препарату.

Метаболіч&= #1085;ий ацидоз. <= /span>

= 55;ри застосуванl= 5;і топірамату може виника = 90;и гіперхлореl= 4;ічний, не пов’язаний із дефіцито = 84; аніонів, метаболічнl= 0;й ацидоз (тобт= 086; зниження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в у плазмі крові нижче норми при відсутностo= 0; респіраторl= 5;ого алкалозу). Зн&#= 1080;ження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в у сироватці крові є наслідком пригніченнn= 3; топіраматоl= 4; карбоангідl= 8;ази у нирках. У більшості випадків зниження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в відбуваєтьl= 9;я на початку прийому препарату, хоча даний ефект може виявитися у будь-який ча= 089; протягом лікування топіраматоl= 4;. Рівень зниження концентрацo= 0;ї, як правило, невеликий або помірни = 81; (у середньом= 091; на 4 ммоль/л при застосуванl= 5;і дорослим па = 94;ієнтам у дозі 100 мг на добу і близько 6 мг/кг маси тіла на добу при застосуванl= 5;і дітям). У деяк&= #1080;х випадках у пацієнтів відзначалоl= 9;я зниження концентрацo= 0;ї нижче рівня 10 ммоль/л. Деякі захворюванl= 5;я або заходи лікування, щ= 086; призводять до розвитку ацидозу (наприклад захворюванl= 5;я нирок, тяжкі респіраторl= 5;і захворюванl= 5;я, епілептичнl= 0;й статус, діар= 077;я, хірургічні втручання, кетогенна дієта, прийо= 084; деяких лікарських засобів), можуть бути додатковимl= 0; факторами, щ= 086; посилюють вплив топірамату на зниження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в.

= 61;ронічний метаболічнl= 0;й ацидоз підвищує ри = 79;ик утворення ниркових каменів та потенційно може призвести д = 86; виникнення остеопенії.

= 59; дітей хронічний метаболічнl= 0;й ацидоз може призвести д = 86; уповільненl= 5;я росту. Вплив &#= 1090;опірамату на ускладненнn= 3;, пов’язані з кістковою тканиною, систематичl= 5;о не досліджу = 74;ався ні у дітей, ні у дорослих пацієнтів.

Заl= 3;ежно від основного захворюванl= 5;я, при лікуван = 85;і топіраматоl= 4; рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; відповідні дослідженнn= 3;, включаючи рівень бікарбонатo= 0;в у сироватці крові. У разі наявності симптоl= 4;ів або ознак (наприклад дихання Кус = 89;мауля, задишка, анорексія, нудота, блювання, надмірна втомлюваніl= 9;ть, тахікардія або аритмія), що вказують на метаболічнl= 0;й ацидоз, рекомендуєm= 0;ься дослідженнn= 3; рівня бікар = 73;онатів у сироватці крові. При виникненні та прогресуваl= 5;ні метаболічнl= 6;го ацидозу рекомендуєm= 0;ься зменшити дозу або при= 087;инити застосуванl= 5;я топірамату (шляхом зниження дози).

= 55;ацієнтам з факторами ризику появ = 80; метаболічнl= 6;го ацидозу топі&= #1088;амат слід призначати = 79; обережністn= 2;.

По&= #1088;ушення когнітивниm= 3; функцій.

Когн= 110;тивні порушення при епілепсії зумовлені багатьма факторами і можуть бути пов’язані з основною причиною захворюванl= 5;я, безпосередl= 5;ьо епілепсією або протиеп= 10;лептичним лікуванням. = 059; літературнl= 0;х джерелах є повідомленl= 5;я про випадки погіршення когнітивниm= 3; функцій у дорослих, як= 110; отримували лікування топіраматоl= 4;, що вимагали зниження дози або відміну лікування п = 88;епаратом. Однак існуючі дан= 10; досліджень = 74;пливу топірамату на когнітивні функції у дітей є недостатніl= 4;и, зв’язок потребує по = 76;альшого вивчення.=

Гіпе= 088;амонемія та енцефалопаm= 0;ія.

Пові= 076;омлялося про гіперамонеl= 4;ію з енцефалоп = 72;тією або без неї при лікуванні топіраматоl= 4; (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик розвитку гіперамонеl= 4;ії при застосуванl= 5;і топірамату залежить ві = 76; дози. Про розвиток гіперамонеl= 4;ії повідомляюm= 0;ь частіше, кол= 080; топірамат застосовуюm= 0;ь одночасно з = 074;альпроєвою кислотою (див. розділ «<= /span>Взаємод&= #1110;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Паці= 108;нтам, у яких розвиваєтьl= 9;я незрозумілk= 2; млявість аб = 86; зміни психічного стану, пов’я= 079;ані з монотерапіn= 8;ю топіраматоl= 4; або додатко = 74;ою терапією, рекомендуєm= 0;ься розглянути питання про гіперамоніn= 8;мічну енцефалопаm= 0;ію та визначення рівня аміак = 91; в крові.

Особливос&= #1090;і дієти. Якщо у пацієнта під час застосуванl= 5;я топірамату зменшуєтьсn= 3; маса тіла, може бути рекомендовk= 2;на підтримуючk= 2; дієта або посилене ха = 88;чування.

Пр&= #1077;парат містить лактозу, том= 091; не рекоменд = 86;ваний пацієнтам з недостатніl= 9;тю лактази, галактоземo= 0;єю або синдромом порушення всмоктуванl= 5;я глюкози або галактози.=

З&= #1072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітніст= 00;.

Р&= #1080;зик пов'язаний з епілепсією та застосув = 72;нням протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів.
Жінкам репродуктиk= 4;ного віку, а особливо жі = 85;кам, які плануют= 00; вагітність, та вагітним жінкам, слід отримати консультацo= 0;ю фахівця щод = 86; потенційниm= 3; ризиків для плода, сприч= 080;нених як судомами, так і протиепілеl= 7;тичним лікуванням. = 055;ри плануванні вагітності слід переглянутl= 0; необхіднісm= 0;ь лікування протиепілеl= 7;тичними лікарськимl= 0; засобами. Жінкам, які о&#= 1090;римують протиепілеl= 7;тичні засоби, слід &#= 1091;никати раптового припинення лікування, о= 089;кільки це може призвести д = 86; загостреннn= 3; нападів та спричинити серйозні наслідки як для жінки, так і для плода. При можливості слід віддавати перевагу мо = 85;отерапії, оскільки пр = 80; комбінованo= 0;й терапії протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; ризик виникнення вроджених вад вищий.

Р= 080;зик, пов’язаний із застосуванl= 5;ям топірамату. Топ= ірамат продемонстl= 8;ував тератогеннl= 0;й вплив на мишей, щурів та кролів. У щурів топірамат п = 88;оникає через плацентарнl= 0;й бар’єр.

У людини топірамат проникає через плаце = 85;ту, і подібні концентрацo= 0;ї визначаютьl= 9;я в пуповині т= 072; материнськo= 0;й крові.

К= лінічні дані реєстр = 91; вагітностеl= 1; свідчать, що новонароджk= 7;ні, які зазнали внутрішньоm= 1;тробного впливу топі = 88;амату як монотерапіo= 1;, мають:

&n= bsp;

С= ерйозні вроджені вади розвитку та затримку росту плода

-&nb= sp;         п= 10;двищений ризик розвитку вроджених вад (зокрема вроджене розщепленнn= 3; губи/піднеб= 10;ння, гіпоспадія та аномалії різних сист = 77;м організму) внаслідок застосуванl= 5;я топірамату під час І триместру вагітності. Дані щодо вагітностеl= 1; Північноамk= 7;риканськог= 086; реєстру протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів (NAAED) вказують на майже у 3 рази вищу частот = 91; випадків виникнення вад розвитк = 91; (4,3 %) порівняно з контрольноn= 2; групою, яка не приймала протиепілеl= 7;тичних препаратів (1,4= %). Дані обсерваційl= 5;ого популяційнl= 6;го реєстровогl= 6; дослідженнn= 3;, проведеногl= 6; в Скандинав = 89;ьких країнах, свідчать пр = 86; 2-3-кратне збіл= ьшення частоти серйозних вроджених в = 72;д розвитку (до 9,= 5 %) порівняно з контрольноn= 2; групою, яка не приймала ПЕП (3,0 %). Крім того, дані інших досліджень вказують на підвищення ризику тератогеннl= 0;х ефектів при комбінованo= 0;й терапії протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; порівняно ї = 93; застосуванl= 5;ям як монотера = 87;ії. Як повідомляєm= 0;ься, ризик залежить ві = 76; дози; ефекти спостерігаl= 3;ись при застосуванl= 5;і всіх доз. У жінок, які отримували топірамат і = 091; яких народилася дитина з вродженими = 74;адами розвитку, виявляєтьсn= 3; підвищений = 88;изик вроджених вад розвитк = 91; у наступних = 074;агітностях при дії топірамату.

-&nb= sp;         З = 73;ільшення частоти випадків народження = 76;ітей з малою масо= 102; (<2500 грамів) порівняно з = 082;онтрольною групою.

-&nb= sp;         З = 73;ільшення частоти випадків затримки вн = 91;трішньоутр&#= 1086;бного росту плода (SGA; визначають при масі тіл= 072; новонароджk= 7;ного нижче 10-го процентилю = 79; поправкою н = 72; гестаційнl= 0;й вік та стратифікаm= 4;ією за статтю). У Північноамk= 7;риканськом= 091; реєстрі вагітних, як= 110; приймають протиепілеl= 7;тичні препарати, ризик SGA у дітей жінок, які отримують топірамат, становив 18 % порівняно з 5 % у дітей жіно= 082; без епілепс= 10;ї, які не отримують ПЕП. Віддале= 085;і наслідки SGA немовлят не встановленo= 0;.

= 56;озлади нервового розвитку<= /p>
-&nb= sp;         Д = 72;ні двох обсерваційl= 5;их популяційнl= 0;х реєстрових досліджень, проведених на основі майже однакового набору дани = 93; у скандинав = 89;ьких країнах, свідчать пр = 86; те, що пошире&#= 1085;ість розладів аутистичноk= 5;о спектру, інт= 077;лектуально&= #1111; недостатноl= 9;ті або синдром = 91; дефіциту уваги та гіперактивl= 5;ості (СДУГ) у майже = 300 дітей, матер= 110; яких страждають = 85;а епілепсію і використовm= 1;вали топірамат п= 10;д час вагітності, була у 2-3 рази вищою, ніж у дітей матерів з епілепсією, які не приймали ПЕ = 55; під час вагітності. Третє обсерваційl= 5;е когортне дослідженнn= 3;, проведене в США, не виявило підвищеної кумулятивнl= 6;ї частоти цих наслідків д = 86; 8-річного віку у приблизно 1000 дітей, матер= 110; яких страждають на епілепсі= 02; і використо = 74;ували топірамат під час вагітності, порівняно з дітьми матерів з епілепсією, які не отримували ПЕП.

Признаm= 5;ення при епілепсії. Топіраl= 4;ат протипоказk= 2;ний у період вагітності, = 103;кщо немає відповідноk= 5;о альтернатиk= 4;ного лікування (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

- Ж= ;інка репродуктиk= 4;ного віку повинн = 72; бути повністю поінформовk= 2;на про ризики застосуванl= 5;я топірамату під час вагі= 090;ності та розуміти їх. Це включає обговореннn= 3; ризиків неконтрольl= 6;ваної епілепсії для вагітності.

- Якщо жінка планує вагітність, слід доклас = 90;и зусиль для переходу на відповідне альтернатиk= 4;не лікування д = 86; відміни контрацепцo= 0;ї.

- Якщо жінка завагітнілk= 2; під час прийому топ= 10;рамату, її слід негайно направити д = 86; фахівця для переоцінки лікування топіраматоl= 4; та розгляду альтернатиk= 4;них варіантів л= 10;кування.

- Якщо топірамат застосовуюm= 0;ь під час вагі= 090;ності, пацієнтку слід направити д = 86; фахівця для обстеження та консультувk= 2;ння щодо вагітн = 86;сті. Слід проводити ретельний пренатальнl= 0;й скринінг.=

Признаm= 5;ення для профілактиl= 2;и мігрені. Топіраl= 4;ат протипоказk= 2;ний для профілактиl= 2;и мігрені у жінок у період вагітності (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Протипокаk= 9;ання»).

Ж= інки репродуктиk= 4;ного віку

Топі = 88;амат протипоказk= 2;ний жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які не застосовуюm= 0;ь ефективні засоби контрацепцo= 0;ї. Єдиним винятком є жінки з епілепсією, для яких немає відпо = 74;ідної альтернатиk= 4;и, але які планують ва = 75;ітність і повністю поінформовk= 2;ні про ризики, пов'язані з прийомом топірамату під час вагітності (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «В= 079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Під час лікування т = 72; щонайменше протягом 4 ти&#= 1078;нів після припинення лікування топіраматоl= 4; слід використовm= 1;вати принаймні о = 76;ин з високоефекm= 0;ивних методів контрацепцo= 0;ї (наприклад, внутрішньоl= 4;аткову спіраль) або дві додаткові форми контрацепцo= 0;ї, включаючи бар'єрний метод (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Жінк = 72;м репродуктиk= 4;ного віку слід розглянути альтернатиk= 4;ні методи лікування.=

Пере = 76; початком лікування топіраматоl= 4; жінкам репр = 86;дуктивного віку слід провести тест на вагітність.

Паці= 08;нтка повинна бут = 80; повністю поінформовk= 2;на та розуміти ризики, пов'язані із застосуванl= 5;ям топірамату під час вагітності. Це включає необхіднісm= 0;ь консультацo= 0;ї фахівця, якщ= 086; жінка плану= 08; вагітність, та негайног = 86; звернення д = 86; фахівця, якщ= 086; вона завагі = 90;ніла або вважає, що може бути вагітною і приймає топірамат.=

Для жінок, хвори= 093; на епілепсі= 02;, слід також в= 088;аховувати ризик неконтрольl= 6;ваної епілепсії для вагітності (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» та «Особлив = 86;сті застсуваннn= 3;»).

Для дітей жіночої статі див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Періо= ;д годування груддю.

Відомо, що під час досліджень на тваринах було виявле = 85;о виділення топірамату = 91; грудне молоко. Екскрецію топірамату = 91; грудне молоко людини не вивчали під час контрольовk= 2;них досліджень. Обмежені спостережеl= 5;ня припускаютn= 0;, що топірама = 90; проникає у грудне молоко у значних кіл= 00;костях. Ефекти, які спостерігаl= 3;ись у новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090;, що перебуваютn= 0; на грудному = 074;игодовуван&= #1085;і, включають діарею, сонливість, дратівливіl= 9;ть та неадекватнk= 7; збільшення маси тіла.

Оскі = 83;ьки більшість лікарських засобів про = 85;икає у грудне молоко, необхідно вирішити питання про доцільністn= 0; припинення годування груддю або припинення прийому пре = 87;арату, враховуючи ступінь йог = 86; важливості для матері (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ферт= 080;льність.

Досл= 110;дження на тваринах не виявили шкідливого впливу топірамату на фертильнісm= 0;ь. Вплив топірамату на фертильнісm= 0;ь людини не встановленl= 0;й.

Здатніс= ;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

= 58;опірамат має незначний або помірни = 81; вплив на здатність керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;.

= 058;опірамат діє на центральну нервову систему і може спричи = 85;яти виникнення сонливості, запаморочеl= 5;ня та інші подібні симптоми. Ві= 085; також може викликати зорові порушення та/або помутніння зору. Зазнач= 077;ні побічні ефекти= досить сла = 73;ко або помірно виражені, ал= 077; можуть бути потенційно небезпечниl= 4;и для пацієнт= 10;в, які керують автомобілеl= 4;, або для тих, хто працює з технікою, особливо у випадку, кол= 080; пацієнт ще н= 077; має індивідуалn= 0;ного досвіду застосуванl= 5;я препарату.=

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози.

= 051;ікування слід починати з мінімальноo= 1; дози, у подальшому поступово добираючи ефективну дозу. Дозу препарату т = 72; рівень її підвищення слід підбирати відповідно до ефекту лікування. П= 088;епарат можна приймати незалежно від вживанн= 03; їжі.

= 052;оніторинг концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров= 10; не є необхідним = 76;ля оптимізаціo= 1; лікування препаратом. = 059; рідкісних випадках дл= 03; досягнення оптимальноk= 5;о клінічного ефекту лікування супровідна терапія фенітоїном = 79; топіраматоl= 4; може потребуватl= 0; коригуваннn= 3; дози феніто= 11;ну. Додавання або відміна фенітоїну або карбама = 79;епіну під час супровідноo= 1; терапії топіраматоl= 4; може потребуватl= 0; коригуваннn= 3; дози препарату.=

= 055;ротиепілеп&= #1090;ичні препарати, включаючи т = 86;пірамат, слід відміняти поступово, щоб звести д= 086; мінімуму можливість = 74;иникнення нападів і пі= 076;вищення частоти нападів незалежно від наявності випадків нападів або епілепсії в анамнезі. До= 073;ові дози знижув = 72;ти на 50-100 мг з тижневим інтервалом = 91; дорослих хворих на еп= 110;лепсію та на 25-50 мг у дорослих, як= 110; одержували топірамат у дозах до 100 мг на добу для профілактиl= 2;и мігрені. Діт= 103;м відміну топір= амату проводити поступово протягом 2-8 тижнів.

= 044;іти жіночої статі, жінки репродуктиk= 4;ного віку.

= 051;ікування топіраматоl= 4; повинно бут = 80; розпочато т = 72; контролюваm= 0;ися лікарем, яки= 081; має досвід лікування е = 87;ілепсії або мігрені.

= 059; дітей жіночої статі, жінок репродуктиk= 4;ного віку слід розглянути альтернатиk= 4;ні варіанти лікування. Потреба в лікуванні т = 86;піраматом у цих групах населення повинна пер = 77;глядатися щонайменше раз на рік (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосуваl= 5;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю»).

Епіле= 087;сія.

Монот= 077;рапія.

При відміні супутніх протиепілеl= 7;тичних препаратів = 79; метою переходу на монотерапіn= 2; топіраматоl= 4; необхідно враховуватl= 0; можливий вплив цього кроку на частоту нападів. Якщо = з міркувань безпеки нем = 72;є необхідносm= 0;і у термінові = 81; відміні суп = 91;тніх протиепілеl= 7;тичних засобів, рекомендуєm= 0;ься послідовне зменшення ї = 93; дози приблизно н = 72; одну третин = 91; від поперед = 85;ьої дози протягом 2 тижнів. Післ= 103; припинення прийому лікарських засобів з властивостn= 3;ми індукторів ферментів, щ= 086; відповідаюm= 0;ь за метаболізм лікарських засобів, рівні топір = 72;мату збільшуютьl= 9;я. У таких ситуаціях при наявності клінічних показань дозу топірамату можна знизити.

Дорос= 083;і. Дозу слід титрувати залежно від клінічної відповіді. &= #1051;ікування слід розпоч = 80;нати з прийому 25 мг топірамату на ніч протя= 075;ом тижня. У подальшому дозу можна збільшуватl= 0; на 25-50 мг з тижневим аб = 86; двотижневиl= 4; інтервалом та приймати її за два прийоми. Якщ= 086; пацієнт не встигає пристосуваm= 0;ися до збільшення дози, можна застосуватl= 0; менш значні = 079;більшення дози або біл= 100;ші інтервали між збільше = 85;нями.

= 056;екомендова&= #1085;ий рівень початкової цільової дози лікарс= 00;кого засобу Топі = 88;омакс при монотерапіo= 1; у дорослих – &#= 1074;ід 100 мг до 200 мг на добу, розпод= 110;лену на 2 прийоми, а максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза станов = 80;ть 500 мг на добу. Деякі пацієнти з рефрактернl= 0;ми формами епілепсії добре переносять монотерапіn= 2; лікарським засобом Топ= 10;ромакс у дозі 1000 мг на добу. Зазначені рекомендацo= 0;ї щодо дозування м = 86;жуть бути придатними для всіх дорослих па = 94;ієнтів, включаючи п = 72;цієнтів літнього ві = 82;у, при відсутностo= 0; у них захворюванn= 0; нирок.

Діти віком від 6 років.

Дозу для дітей слід титрувати залежно від = 082;лінічної відповіді. = 051;ікування дітей віком = 074;ід 6 років слід р&= #1086;зпочинати з прийому 0,5-1 мг/кг маси тіла топіра = 84;ату на ніч протягом першого тижня. У подальшому дозу можна збільшуватl= 0; на 0,5-1 мг/кг мас= 080; тіла на добу з тижневим або двотижневиl= 4; інтервалом; добову дозу можна розділяти н = 72; 2 прийоми. Якщ= 086; дитина не може пристосуваm= 0;ися до режиму підбору доз = 80;, можна застосуватl= 0; менш значне збіл= 00;шення дози або триваліші інтервали між збільше = 85;нями.

= 056;екомендова&= #1085;ий рівень початкової цільової дози лікарс= 00;кого засобу Топі = 88;омакс при монотерапіo= 1; у дітей віко= 084; від 6 років становить 100 мг на добу залежно від клінічної відповіді (близько 2 мг/кг маси тіла на добу для дітей ві= 082;ом 6-16 років). У раз= 110; необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я менших доз слід прийма = 90;и інші препарати топірамату = 79; можливістю = 90;акого дозування.=

Додат= 082;ова терапія епілепсії (парціальні = 085;апади з наявністю або відсутністn= 2; вторинної генералізаm= 4;ії, первинні генералізоk= 4;ані тоніко-клон= 10;чні напади чи напади, асоц= 110;йовані з синдромом Леннокса-Га = 89;то).

Дорос= 083;і. Лікування починаєтьсn= 3; з прийому 25-50 м = 75; препарату н = 72; ніч протяго = 84; тижня. Б= ули повідомленl= 5;я про застосуванl= 5;я нижчих початкових доз, однак вони не вивчалися с = 80;стематично. У подальшому = 79; тижневим аб = 86; двотижневиl= 4; інтервалом дозу можна збільшуватl= 0; на 25-50 мг і розд= 110;ляти її на 2 прийоми. При &#= 1076;оборі дози необхідно керуватися терапевтичl= 5;им ефектом. У деяких паці= 08;нтів ефект може бути досягнутий при прийомі препарату 1 раз на добу.

= 052;інімальна ефективна доза – 200 мг. Підтримуючk= 2; доза становить від 200 до 400 мг на добу, приймати з = 72; два прийоми.

= 053;аведені рекомендацo= 0;ї щодо дозування м = 86;жуть бути придатними для всіх дорослих па = 94;ієнтів, включаючи людей літнього віку, за умов&#= 1080; відсутностo= 0; у них захворюванn= 0; нирок (&#= 1076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Діти віком від 2 років.

= 056;екомендова&= #1085;а добова доза = 083;ікарського засобу Топі = 88;омакс для додаткової терапії становить у середньому 5-9 мг/кг маси тіла, розподіленk= 2; на 2 прийоми. Лікування починати з добору дози шляхом прийому 25 мг (а= ;бо менше, беруч= 080; за основу дозування 1-3 мг/кг маси тіла на добу) на ніч протягом тижня. У подальшому = 79; тижневим аб = 86; двотижневиl= 4; інтервалом дозу можна збільшуватl= 0; на 1-3 мг/кг масl= 0; тіла на добу та приймати її за два прийоми до досягнення терапевтичl= 5;ого ефекту. При доборі дози = 089;лід керуватися терапевтичl= 5;им ефектом. Від= 086;мо, що у клінічних дослідженнn= 3;х добре зарекомендm= 1;вала себе доза 30 мг/кг маси тіла на добу.

Мігре= 085;ь.

Дорос= 083;і.

Для профілактиl= 2;и нападів мігрені у дорослих ре = 82;омендована добова доза топірамату становить 100 мг, розподіленk= 2; на 2 прийоми. Слід розпоч = 80;нати з прийому 25 мг ввечері протягом ти = 78;ня. У подальшом = 91; дозу збільш = 91;вати на 25 мг на добу з інтервало = 84; в тиждень після кожного підвищення дози. Можна застосуватl= 0; менш значне = 079;більшення дози або триваліші інтервали між збільше = 85;нями, якщо пацієн = 90; погано переносить зазначений режим добор = 91; дози.

У деяких пацієнтів позитивний результат д = 86;сягається при добовій дозі топірамату 50 &= #1084;г. Відомо, що у клінічних дослідженнn= 3;х пацієнти отримували добові дози топірамату до 200 мг на добm= 1;. Таке дозування може бути ефективним для деяких пацієнтів, однак рекомендуєm= 0;ься призначати його з обережністn= 2; внаслідок з = 72;побігання підвищення частоти виникнення побічних ефектів. При підборі доз = 80; слід керуватися терапевтичl= 5;ою ефективнісm= 0;ю.

Особл= 080;ві групи пацієнтів.=

Поруш= 077;ння функції нирок. У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок (CL_CR ≤ 70 мл/хв) топірамат слід призначати = 79; обережністn= 2;, оскільки плазмовий і нирковий кл= 10;ренс топірамату = 91; таких пацієнтів знижений. Таким пацієнтам необхідно більше часу = 076;ля досягнення стабілізацo= 0;ї стану після прийому кожної дози. Рекомендуєm= 0;ься половина звичайної початкової = 90;а підтримуючl= 6;ї дози.

Топірамат виводиться = 79; плазми кров= 10; під час гемодіалізm= 1;. Пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті у дні проведення гемодіалізm= 1; рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти додаткову дозу топіра = 84;ату, яка станови = 90;ь приблизно половину добової доз = 80;. Додаткову дозу слід розподілитl= 0; на 2 прийоми і застосуватl= 0; перед почат = 82;ом процедури гемодіалізm= 1; і після завершення процедури. Додаткова доза може варіювати залежно від характерисm= 0;ик обладнання для проведення гемодіалізm= 1;, яке викорис = 90;овується.

Порушення функції печінки. = 055;ацієнтам з помірними = 110; тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки топірамат слід призна = 95;ати з обережністn= 2;, зважаючи на знижений = 082;ліренс топірамату.

Пацієнти літнього віку. Для лікування п = 72;цієнтів літнього віку немає необхідносm= 0;і у корекції дози при відсутностo= 0; у них поруше= 085;ь функції нирок.

&nb= sp;

Д&= #1110;ти.

Монотерап&= #1110;я епілепсії<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>. Застосовувk= 2;ти дітям від 6 років.

Додаткова терапія (парціальні напади з або без вторинної генералізаm= 4;ії, первинні ге = 85;ералізован&#= 1110; тоніко-клон= 10;чні напади чи на= 087;ади, асоційованo= 0; з синдромом Леннокса-Га = 89;то). Застосовувk= 2;ти дітям віком від 2 років.

Мігрень. &= #1058;опірамат не рекомендовk= 2;ний для лікуван = 85;я або профілактиl= 2;и мігрені у дітей через = 085;едостатніс&= #1090;ь даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і.

Перед= ;озування.

Повідом&= #1083;ялося про випадки передозуваl= 5;ня топіраматоl= 4;.

Симпт= 086;ми та ознаки передозуваl= 5;ня: судоми, сонливість, порушення мовлення та зору, диплопія, порушення мислення, порушення координаціo= 1;, летаргія, ступор, арте= 088;іальна гіпотензія, біль у живот= 110;, ажитація, запаморочеl= 5;ня та депресія. &#= 1059; більшості випадків клінічні прояви не бу= 083;и тяжкими, але були зареєстровk= 2;ні летальні випадки внаслідок передозуваl= 5;ня при застосу = 74;анні у комбінаці= 11; кількох лікарських засобів, вкл= 102;чаючи топірамат.

= 055;ередозуван&= #1085;я топірамату може спричиняти тяжкий метаболічнl= 0;й ацидоз (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Лікув= 072;ння. При гострому передозуваl= 5;ні топірамату, якщо з моменту прийому пройшло небагато часу, необхідно одразу промити шлу = 85;ок або спровокуваm= 0;и блювання. <= /span>У ході дослідженнn= 3; in vitro бул = 86; встановленl= 6;, що активоване вугілля адс = 86;рбує топірамат. = 055;ри необхідносm= 0;і проводити симптоматиm= 5;ну терапію пацієнт&= #1072;м рекомендуєm= 0;ься вживати багато рідини. Ефективним шляхом виведення топірамату = 79; організму є гемодіаліз.

Пl= 6;бічні реакції.

= 53;айчастішим&#= 1080; побічними реакціями є анорексія, зниження апетиту, брадифреніn= 3;, депресія, порушення експресивнl= 6;го мовлення, бе= 079;соння, порушення координаціo= 1; рухів, поруш= 077;ння концентрацo= 0;ї уваги, запаморочеl= 5;ня, дизартрія, спотвореннn= 3; смаку, гіпестезія, летаргія, порушення пам’яті, ністагм, пар= 077;стезія, сонливість, тремор, диплопія, розмитість зору, діарея, нудота, втома, роздратоваl= 5;ість та зменшенн= 03; маси тіла.

= 47;а частотою небажані реакції класифіковk= 2;ні таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до &l= t; 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000) та невідомо (не може бути встановленl= 6; з доступних даних).

Інфекц= 110;ї та інвазії: дуже часто –= &#= 1085;азофарингі= т^*.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: часто – анемія; = 085;ечасто – еозино = 92;ілія, лейкопенія, лімфаденопk= 2;тія, тромбоцитоl= 7;енія; рідко – н&#= 1077;йтропенія^*<=
/sup>.

З боку імунно= 11; системи: часто – гіперч = 91;тливість; невідомо – алергі = 95;ний набряк^*.

Порушення метаболізмm= 1; і харчуванн= 03;: час&= #1090;о – ано&= #1088;ексія, зниження апетиту; неч= 072;сто – гіпока = 83;іємія, метаболічнl= 0;й ацидоз, підвищення апетиту, пол= 110;дипсія; рідко – г&#= 1110;перхлоремі= чний ацидоз, гіперамонеl= 4;ія^*, гіперамонеl= 4;ічна енцефалопаm= 0;ія^*.

Психічн&= #1110; порушення: ду= ;же часто= – депресія; часто = – брадифрені= ;я, безсоння, порушення експресивнl= 6;го мовлення, тр= 080;вожність, сплутаністn= 0; свідомості, = 076;езорієнтац&= #1110;я, агресія, пор= 091;шення настрою, схв= 080;льованість, перепади настрою, деп= 088;есивний настрій, злість, незв= 080;чна поведінка; нечасто – с= 091;їцидальні думки, спроб= 072; самогубствk= 2;, галюцинаціo= 1;, психотичні порушення, слухові гал= 02;цинації, зорові галюцинаціo= 1;, апатія, пору= 096;ення спонтанногl= 6; мовлення, порушення сну, афективна лабільністn= 0;, зниження лі = 73;ідо, неспокій, плач, дисфем= 110;я, ейфоричний настрій, параноя, персеверацo= 0;я, панічна атака, плаксивістn= 0;, порушення здатності ч = 80;тати, первинне безсоння, сплощення емоційного афекту, незвичне мислення, втрата лібі = 76;о, байдужість, інтрасомніm= 5;ний розлад, відв= 086;лікання, раннє пробудженнn= 3;, панічні реа = 82;ції, піднесений настрій; рідко <= /span>– манія, розлади панічного типу, відчуття ві = 76;чаю^*, гіпоманія.

З боку нервової системи: дуже часто= – = запам&#= 1086;рочення, парестезії, сонливість; = 095;асто – порушення концентрацo= 0;ї уваги, поруш= 077;ння пам’яті, амн= 077;зія, когнітивні розлади, пор= 091;шення розумової діяльності, розлади пси = 93;омоторних функцій, кон= 074;ульсії, порушення координаціo= 1;, тремор, летаргія, гіпестезія, = 085;істагм, дисгевзія, п= 086;рушення рівноваги, д= 080;зартрія, інтенційниl= 1; тремор, седація; нечасто – пригніченнn= 3; свідомості, великий епілептичнl= 0;й напад, дефек= 090; поля зору, ко&#= 1084;плексні парціальні напади, пору= 096;ення мовлення, пс= 080;хомоторна гіперактивl= 5;ість, синкопе, сен= 089;орні порушення, с= 083;инотеча, гіперсомніn= 3;, афазія, повторюванo= 0;сть мовлення, гіпокінезіn= 3;, дискінезія, = 087;остуральне запаморочеl= 5;ня, погана якість сну, в&#= 1110;дчуття печіння, пор= 091;шення чутливості, = 087;аросмія, мозочковий синдром, диз= 077;стезія, гіпогевзія, = 089;тупор, незграбнісm= 0;ь, аура, агезія, дисграфія, дисфазія, пе= 088;иферична нейропатія, = 087;ресинкопе, дистонія, ві= 076;чуття «повзання мурашок»; рідко – апраксія, порушення циркадного ритму сну, гі&#= 1087;ерестезія, гіпосмія, аносмія, есе= 085;ціальний тремор, акін= 077;зія, відсутністn= 0; реакції на подразники.

= 047; боку органі = 74; зору: часто –= дипл= 086;пія, затуманеннn= 3; зору, розлад= 080; зору; нечаст= 086; – зни = 78;ення гостроти зору, скотома, гостра міоп= 10;я^*<=
/span>, незвич = 85;і відчуття в очах^*, с= 091;хість очей, фотофобія, б= 083;ефароспазм, посилення сльозовидіl= 3;ення, фотопсія, мідріаз, пресбіопія; рідко –= односторонl= 5;я сліпота, короткочасl= 5;а сліпота, гла= 091;кома, порушення акомодації, = 079;мінене візуальне сприйняття глибини, мер= 077;хтлива скотома, набряк пові = 82;^*<=
/span>, нічна сліпота, амбліопія; невідомо – закритокутl= 6;ва глаукома^*<=
/span>, макулопатіn= 3;^*<=
/span>, розлад = 80; руху очей^*<=
/span>, набряк кон’юнктивl= 0;^*<=
/span>, увеїт.

З боку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату: &#= 1095;асто – вер = 90;иго, тиніт, біль у вухах; нk= 7;часто – глухота, односторонl= 5;я глухота, нейросенсоl= 8;на глухота, відчуття дискомфортm= 1; у вухах, порушення слуху.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: &#= 1085;ечасто – бради= 082;ардія, синусова брадикардіn= 3;, пальпітаціn= 3;.

= 047; боку судин: нечасто – пр= 080;пливи, артеріальнk= 2; гіпотензія, ортостатичl= 5;а гіпотензія, гіпертерміn= 3;; рідко – ф= еномен Рейно.

З боку органів дихання, грудної клітки та се= 088;едостіння: часто – k= 6;испное, епістаксис, = 079;акладеніст&= #1100; носа, ринорея, кашель^*; нечаст = 86; – диспное при фізичному навантаженl= 5;і, параназальl= 5;а синусова гіперсекреm= 4;ія, дисфонія.

З боку травного тракту: д= уже часто – нудота, діарея; част= 086; – блювання, закреп, біль у верхній частині жив = 86;та, диспепсія, б= 110;ль у животі, сухість у роті, відчут= 090;я дискомфортm= 1; у шлунку, парестезія слизової оболонки порожнини рота, гастри= 090;, дискомфорт = 91; животі; неча= 089;то – п = 72;нкреатит, метеоризм, г= 072;строезофаг&= #1077;альна рефлюксна хвороба, біл= 100; у нижній частині живота, гіпестезія слизової оболонки порожнини рота, кровоточивo= 0;сть ясен, здуття живота, відч= 091;ття дискомфортm= 1; в епігастрі= 11;, біль при пальпації живота, гіперсекреm= 4;ія слини, біль у порожнині рота, запах з рота, глосодинія.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: рідко= – гепат&#= 1080;т, печінкова недостатніl= 9;ть.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – алоп= 077;ція, свербіж, висипання; нечасто – ангідроз, гіпестезія обличчя, кро= 087;ив’янка, еритема, ген= 077;ралізовани&= #1081; свербіж, мак= 091;лярні висипання, знебарвленl= 5;я шкіри, алерг= 110;чний дерматит, набряк обличчя; рідко –= синдроl= 4; Стівенса-Дж = 86;нсона^*<=
/span>, мультиформl= 5;а еритема^*<=
/span>, незвичний запах шкіри, періорбітаl= 3;ьний набряк^*, локалізоваl= 5;а кропив’янкk= 2;; невідомо – токсичн&= #1080;й епідермальl= 5;ий некроліз.

З боку скелетно-м'я= 079;ової системи та сполучної тканини: часто – k= 2;ртралгія, м’язові спазми, міалгія, м’язові посмикуванl= 5;я, м’язова слабкість, м’язово-ске = 83;етний біль у грудній клітці; нечасто – набряк суглобів^*<=
/span>, м’язово-ске = 83;етна скутість, бі= 083;ь у боці, м’язова втомлюваніl= 9;ть; рідко –= &#= 1074;ідчуття дискомфортm= 1; у кінцівках^*<=
/span>.

З боку сечовивіднl= 6;ї системи: часто – дизурія, нефролітіаk= 9;, часте сечовипускk= 2;ння (полакіурія), нефрокальцl= 0;ноз^*<=
/span>; нечасто= ; – конкрементl= 0; у сечі, гематурія, нетримання сечі, іl= 5;континенці= 103;, позиви до сечовипускk= 2;ння, ниркова коліка, нирковий біль; рідко – камені у сечовивіднl= 0;х шляхах, нирковоканk= 2;льцевий ацидоз^*.

З боку репродуктиk= 4;ної системи: нечасто= – еректильна дисфункція, = 089;татева дисфункція.

Загальн&= #1110; порушення: дуже часто – підвищена= втомлювані = 89;ть; часто – l= 7;ірексія, астенія, роз= 076;ратованіст&= #1100;, розлади ход = 80;, незвичні відчуття, нездужання; нечасто – гіпертерміn= 3;, відчуття спраги, грипоподібl= 5;ий стан^*, млявість, п= 086;холодіння кінцівок, відчуття сп’яніння, відчуття тривожностo= 0;; рідко – набряк обличчя.

Дослідж&= #1077;ння: дуже часто – зменшення маси тіла; часто – збільшенн= 03; маси тіла^*<=
/span>; нечасто – наявніс= ;ть кристалів у сечі, аномальний результат тесту «тандем-ход = 72;», знижена кіл= 00;кість лейкоцитів, збільшення рівня печін = 82;ових ферментів; рідко – зниження рівня бікарбонатm= 1; у крові.

Соціаль&= #1085;а поведінка:= рідко – нездатністn= 0; до навчання.

*Побічні реакції, відзначені = 91; постмаркетl= 0;нговому періоді (спонтанні повідомленl= 5;я). Їхню частот = 91; було вирахувано на основі да= 085;их клінічних досліджень.

&n= bsp;

В= роджені вади розвитку та обмеження росту плода (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосу&= #1074;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»= ).

&n= bsp;

Особливост= ;і профілю безпеки у дітей.

Побічн= і реакції, що спостерігаl= 3;ися у дітей у ≥ 2 рази частіше, ніж у дорослих, у ході подвій = 85;о сліпих контрольовk= 2;них досліджень: зниження апетиту, підвищення апетиту, гіперхлореl= 4;ічний ацидоз, гіпокаліємo= 0;я, розлади пов = 77;дінки, агресія, апатія, первинне безсоння, суїцидальнo= 0; думки, порушення концентрацo= 0;ї уваги, летаргія, порушення циркадного ритму сну, погана якість сну, посилення с = 83;ьозовиділе&#= 1085;ня, синусова брадикардіn= 3;, незвичні відчуття, порушення ходи.

Небажа= ні реакції, які спостерігаl= 3;ися лише у дітей у ході подвійно сліпих контрольовk= 2;них досліджень: еозинофіліn= 3;, психомоторl= 5;а гіперактивl= 5;ість, вертиго, блювання, гі= 087;ертермія, пірексія та нездатністn= 0; до навчання.

Термін придатностo= 0;. 3 роки= ;.

Ум&= #1086;ви зберігання.

Збер= 110;гати у недоступноl= 4;у для дітей місці, в оригінальнo= 0;й упаковці при температурo= 0; не вище 25 °С.

Уп&= #1072;ковка.

Топіромаl= 2;с 25: п&= #1086; 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістери в к= 072;ртонній = пачц&= #1110;.

Топіромаl= 2;с 100: по 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістер&#= 1080; в картонній = пачц&= #1110;.

Ка&= #1090;егорія відпуску. За рецептом.

Ви&= #1088;обник. ТОВ «Фарма Старт», Україна.

Мі&= #1089;цезнаходже= ;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Україна= ;, 03124, м. Київ, буль&= #1074;ар Вацлава Гавела, 8.

У разі виникнення побічних ефектів та запитань щодо безпек = 80; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу просимо звертатися до відділу фармаконагl= 3;яду ТОВ «АСІНО УКРАЇНА» за адресою: бул= 100;вар Вацлава Гавела, 8, м. Київ, 03124, тел/фа&#= 1082;с:+38 044 281 2333.

ПЕП, що додається	Кон= центрація ПЕП	Концентра= 094;ія топірамату
Феніто= 111;н	«^**	¯
Карбам= 072;зепін	«	¯
Вальпр= 086;єва кислота	«	«
Ламотр= 080;джин	«	«
Феноба= 088;бітал	«	НД
Примід= 086;н	«	НД

i= 1;З , що додається	i= 0;онцентраці= 103; ЛЗ^а	i= 0;онцентраці= 103; топіраматуа
Амітрип= ;тилін	« 20 % збільшення C<= sub>max та AUC метаболіту нортриптил= 110;ну	НД
Дигідро= ;ерготамін= (перораl= 3;ьно та підшкірно)	«	«
Галопер= ;идол	« 31 % збільшення AUC метаболіту	НД
Пропран= ;олол	« 17 % збільшення C<= sub>max 4-ОН пропраноло= 083;у (топірамат 50 мг кожні 12 годин)	9 % та 16 % збільшення C<= sub>max і 9 % та 17 % збільшення AUC (пропраноло&#= 1083; 40 мг та 80 мг кожні 12 годин відповідно)
Суматри= ;птан (перораl= 3;ьно та підшкірно)	«	НД
Пізотиф= ;ен	«	«
= 044;илтіазем	25 % зменшення AUC дилтіазему та 18 % зменшення DEA, і « для DEM^*	20 % збільшення AU= C
Венлафа= ;ксин	«	«
Флунари= ;зин	16 % збільшення AUC (топірамат 50 мг кожні 12 годин)^b	«