І&#= 1053;СТРУКЦІЯ

д&#= 1083;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nbs= p;

Кораксан^® 5 мг (Coraxan^®
5 mg)

Кораксан^® 7,5 мг (Coraxan^®= 7.5 mg)

<= o:p>

&= #1057;клад:

діюча речовина: ivabradine;

1 та&= #1073;летка містить 5 м= 075; івабрадl= 0;ну, що відповідає 5,39 мг іваб&= #1088;адину гідрохлориk= 6;у, а= ;бо 7,5 мг іва&#= 1073;радину, що відповідає 8,085 мг іваб= радину гідрохлориk= 6;у;<= /span>

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>допомiж&= #1085;i речовини:= л= ;актози моногідрат, магнію с = 90;еарат, крохмаль кукурудзянl= 0;й, мальтодk= 7;кстрин, кремнію діоксид колоїдний безводний;=

п&#= 1083;івкова оболонка: глі&= #1094;ерин, гіпромеl= 3;оза, заліза окси = 76; жовтий (E 172), заліза окси = 76; червоний (E 172), макрогол 6000, магнію l= 9;теарат, титану діоксид (Е 171).

Лі= карська форма. Таблетl= 2;и, вкриті плівковою оболонкою.<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

Кор= аксан^® 5 м= 075;: таблетка довгастої форми, вкрит= 072; плівковою оболонкою о = 88;анжево-роже&= #1074;ого кольору, з насічками н = 72; обох краях і тисненням «5&ra= quo; з одного бок= 091; та «» - з іншого.<= /p>

Кор= аксан^® 7,5 мг: = 090;аблетка трикутної форми, вкрит= 072; плівковою оболонкою о = 88;анжево-роже&= #1074;ого кольору, з тисненням «7.5» з одного боку та «» − з іншоk= 5;о.

Фармакотеl= 8;апевтична група. Кардіол&#= 1086;гічні засоби. Інші кардіологіm= 5;ні засоби.
Код ATX С01Е B17.

Фармакологi= чнi властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.=

Механізм дії.

Івабрадин<= /span> – це речовина, як= 072; виключно зн = 80;жує частоту серцевих скорочень (ЧСС), діючи на водія ритму серця шляхо = 84; селективноk= 5;о та специфічноk= 5;о інгібувk= 2;ння І_f-пото= ;ку, що контролю= 08; спонтанну діастолічнm= 1; деполяризаm= 4;ію на рівні синусового вузла, регул= 102;ючи ЧСС. Іваб= 088;адин діє виключн = 86; на синусови = 81; вузол та не впливає на внутрішн= 00;опередсерд&#= 1085;у, атріовеl= 5;трикулярну і внутрі = 96;ньошлуночк&#= 1086;ву провідністn= 0;, скоротністn= 0; міокарда й реполяри = 79;ацію шлуночків.=

Івабрад = 80;н також може взаємодіятl= 0; з &#= 1030;_h-потоко&= #1084; сітківки ок = 72;, які схожі за структурою = 79; І_f-потоl= 2;ом синусового вузла серця. Це лежить в основі розв = 80;тку тимчасовогl= 6; порушення світлосп = 88;ийняття внаслідок зменшення реакції сітківки на = 103;скраві світлові стимули. При &#= 1087;ояві тригерних обставин (раптова зміна освіт = 83;ення) часткове інгібуванн&#= 1103; івабрадl= 0;ном І_h-пот= ;оку може пр= извести до несподів = 72;ного виникнення = 91; пацієнтів зоров = 80;х феноменів. Зорові феномени (фосфени) описують як т&#= 1080;мчасове підвищення яскравості на обмежені = 81; ділянці пол= 03; зору (див. розділ «Побічні реакції»).

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>Фа= 088;макодинамі&= #1095;ні ефекти.

Основною фармакод = 80;намічною властивістn= 2; івабради = 85;у є вибіркове дозозале = 78;не зниження ЧС = 57;. Аналіз зменшення ЧСС при застосуванl= 5;і івабрадl= 0;ну в дозах < 20 мг двічі на доб= 091; показав тенденцію д = 86; виникнення ефекту плат = 86;, що знижує ризик виникнення тяжкої брад = 80;кардії < 40 уд./хв= ; (д&= #1080;в. розділ «Побічні реакції»).

При застосу= ванні івабрадl= 0;ну у рекомендовk= 2;них терапевтичl= 5;их дозах (5‒7,5 мг двічі на доб= 091;) ЧСС знижується приблизно н = 72; 10 уд./хв у стані споко= 02; та при навантаженl= 5;і. Це зменшує роботу серц= 03; та споживання кисню міока = 88;дом. Івабрадl= 0;н не впливає н= 072; внутрішl= 5;ьосерцеву провідністn= 0;, скоротністn= 0; міокарда (негативний інотропн = 80;й ефект відсутній) т= 072; реполярl= 0;зацію шлуночків:=

·          &= nbsp;     у клінічних електрофізo= 0;ологічних дослідженнn= 3;х івабрадl= 0;н не впливав н= 072; атріовеl= 5;трикулярну або інтр = 72;вентрикуля&#= 1088;ну провідністn= 0; або на коригованиl= 1; інтервал QT;

·      =           у пацієнтів з дисфункцієn= 2; лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка [ФВ= 051;Ш] становить 30‒= 45 %) івабрадl= 0;н не виявляв будь-якого негативногl= 6; впливу на показники Ф = 42;ЛШ.

Кл= інічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

Антиангіна&= #1083;ьну та а= нтиішемічнm= 1; ефективнісm= 0;ь івабрадl= 0;ну було доведено у ході п’яти подвійно сліпих р = 72;ндомізован&#= 1080;х досліджень (= 091; трьох ‒ порівнювалl= 0; з плацебо та по одному ‒ з <= span class=3DSpellE>атенолол = 86;м та амлод = 80;піном). У цих дослідженнn= 3;х брали участ= 00; 4111 пацієнтів з хронічною стабільною стенокардіn= 8;ю, 2617 з яких прийl= 4;али івабрадl= 0;н.

Івабрад = 80;н у дозі 5 мг двічі на доб= 091; довів свою ефективнісm= 0;ь за показникамl= 0; тестів з фізичним навантаженl= 5;ям впродовж 3‒= 4 тижнів лікування. Додаткові переваги зб= 10;льшення дози іва = 73;радину до 7,5 мг двічі на добу були доведені у ході контрольовk= 2;ного порівняльнl= 6;го дослідженнn= 3; з атенол = 86;лом: тривалість тесту з фізичним навантаженl= 5;ям у міждоз = 86;вий період збіл= 00;шилася на 1 хвилину після місяц= 03; лікування івабради = 85;ом у дозі 5 мг двічі на доб= 091;; через три місяці післ= 03; підвищення дози до 7,5 мг д= вічі на добу спостерігаl= 3;ося подальше збільшення тривалості навантаженl= 5;я ще майже на 25 с. У ході цього дослідженнn= 3; антиангі = 85;альні та антиі = 96;емічні властивостo= 0; івабради = 85;у були підтверджеl= 5;і у пацієнтів віком ≥ 65 рок&#= 1110;в. Ефективнісm= 0;ь івабрадl= 0;ну в дозах 5 та 7,5 l= 4;г двічі на доб= 091; була сталою = 091; всіх дослідженнn= 3;х за показник = 72;ми тестів з фізичним навантаженl= 5;ям (загальна тривалість навантаженl= 5;я, час до виник= 085;ення лімітуюm= 5;ої стенокардіo= 1;, час до розвитку нападу стен = 86;кардії, час до розвитку депресії сегмента ST на = 1 мм) та супровод = 78;увалася зменшенням кількості нападів стенокардіo= 1; приблизно н = 72; 70 %. Режим дозування івабради = 85;у двічі на доб= 091; забезпечувk= 2;в стабільну ефективну дію протяго = 84; 24 годин.

У ході ра= ;ндомізован = 86;го плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; дослідженнn= 3; за участю 889 пацієнтів івабради = 85;, що призначавсn= 3; додатково д = 86; атенолол = 91; в дозі 50 мг на добу, показа= 074; додаткову ефективнісm= 0;ь усіх показн = 80;ків тестів з фізичним навантаженl= 5;ям у міждоз = 86;вий період (чере= 079; 12 годин післ= 103; прийому).

Дослідженн&= #1103; продемонстl= 8;ували, що ефективнісm= 0;ь івабрадl= 0;ну повністю зберігаєтьl= 9;я впродовж 3‒= 4 місяців лікування. Під час цих д&#= 1086;сліджень не спостерігаl= 3;ося випадків фа = 88;макологічн&#= 1086;ї толерантноl= 9;ті (втрати ефек= 090;ивності) або ефекту «відміни» після рапто = 74;ого припинення лікування. Антиангі = 85;альна та антиі = 96;емічна ефективнісm= 0;ь івабрадl= 0;ну були пов’язані з дозозале = 78;ним зменшенням ЧСС і достовірниl= 4; зниженням подвійного добутку (ПД), що відображає потребу міокарда у кисні, у спокої та пі= 076; час фізичного навантаженl= 5;я (ПД =3D ЧСС × l= 9;истолічний артеріальнl= 0;й тиск [САТ]). Вплив ів = 72;брадину на артеріальнl= 0;й тиск (АТ) та резистентнo= 0;сть периферичнl= 0;х судин був мінімальниl= 4; та не мав клінічного значення.=

До= 089;лідження тривалістю 1 рік за участю 713 пац&#= 1110;єнтів підтвердилl= 6; стійкий ефект ів = 72;брадину щодо зниження ЧС = 57; та продемонстl= 8;увало відсутністn= 0; впливу і = 74;абрадину на метаболізм глюкози та ліпідів.

У х&#= 1074;орих на цукровий діабет (n =3D 457) було підтверджеl= 5;о антиішеl= 4;ічну та антиа = 85;гінальну ефективнісm= 0;ь і безпеку застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну.

У широко= 084;асштабному дослідженнo= 0; BEAUTIFUL з вивчення захворюванl= 6;сті та смертнос = 90;і за участю 10 917 l= 6;сіб з ішемічною хворобою серця й дисф= 091;нкцією лівого шлуночка (ФВ= 051;Ш < 40 %) івабl= 8;адин призначавсn= 3; на тлі оптимальноo= 1; базисної те = 88;апії (86,9 % пацієнтів отримували ^= 6;-блокатори). Основним критерієм ефективносm= 0;і (первинна комбінованk= 2; кінцева точка) була загальна кількість випадків кардіоваск&#= 1091;лярної смерті, госп= 110;талізацій внаслідок інфаркту міокарда (ІМ), а також з приводу вин = 80;кнення або погіршення серцевої недостатноl= 9;ті (СН). Дослідже&= #1085;ня показало відсутністn= 0; достовірноo= 1; різниці у зниженні первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки між групами = 10;вабрадину та плацебо я= 082; у загальній популяції (в= 110;дносний ризик [ВР] 1,00; p =3D 0,94), так і при аналізі даних підгрупи пацієнтів і = 79; ЧСС ≥ 70 у = 76;./хв (ВР 0,91; p =3D 0,17). Проте = 91; групі хворих із ЧСС ≥ 70 у = 76;./хв, які приймал = 80; івабради = 85;, частота гос = 87;італізацій у зв’язку з летальним т = 72; нелетальниl= 4; ІМ зменшилася = 85;а 36 % (p =3D 0,001), а рев= аскуляризаm= 4;ії коронарних судин – на 30 % (p =3D= 0,016).

Суб&#= 1072;наліз даних у підгрупі пацієнтів і = 79; симптомн = 86;ю стенокардіn= 8;ю (n =3D 1507) показав, щ = 86; первинна кінцева точка знизи = 83;ася на 24 % у групі івабради = 85;у (p =3D 0,05). Ця перевага була зумовл = 77;на в основному значним зме = 85;шенням частоти госпіталізk= 2;цій внаслідок І = 52; (42 %; p =3D 0,021). Зниження частоти гос = 87;італізацій у зв’язку з летальним т = 72; нелетальниl= 4; ІМ було ще сутт= 108;вішим (73 %; p =3D 0,002) у групі пацієнтів з лімітуюч = 86;ю стенокардіn= 8;ю та ЧСС ≥ 70 уд./хв.

У широкомасшm= 0;абному дослідженнo= 0; SIGNIFY з вивчення захворюванl= 6;сті та смертності = 79;а участю 19 102 пацієнті&#= 1074; з ішемічною хворобою серця без клінічних ознак серцевої не = 76;остатності (ФВЛШ > 40 %) = 110;вабрадин призначавсn= 3; на тлі оптимальноo= 1; базисної те = 88;апії. В цьому дослідженнo= 0; застосовувk= 2;лась терапевтичl= 5;а схема з вищи= 084; дозуванням, ніж затвердженk= 7; (початкова доза – 7,5 мг дв= ічі на добу [5 мг двічі на доб= 091; для пацієнт= 10;в віком понад 75 років] та титрація дози до 10 мг двічі на добу). Основним критерієм ефективносm= 0;і була комбінованk= 2; первинна кінцева точка, яка складалась із загально= 11; кількості випадків серце = 74;о-судинної смерті або нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда. Дослідженнn= 3; не виявило різниці за частотою виникнення комбінованl= 6;ї первинної к= 10;нцевої точки між групами = 10;вабрадину та плацебо (ВР 1,08; р =3D 0,197). Брадикардіn= 3; спостерігаl= 3;ась у 17,9 % пацієнтів групи ів = 72;брадину (2,1 % в групі плацебо). Під час дослідженнn= 3; 7,1 % пацієнтів отримували верапамі = 83;, дилтіазk= 7;м або інгібітори CYP3= A4 сильної дії.

Нез&#= 1085;ачне статистичнl= 6; достовірне збільшення частоти виникнення комбінованl= 6;ї первинної к= 10;нцевої точки спостерігаl= 3;ось у попереднь = 86; визначеній підгрупі пацієнтів з= 10; стенокардіn= 8;ю ІІ класу абl= 6; вище за класифікацo= 0;єю Канадськогl= 6; товариства серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; (CCS) (n =3D 12 049) (3,4 % випадків на рік проти 2,9 %, ВР 1,18; р =3D 0,018); але в підгрупі загальної популяції пацієнтів з= 10; стенокардіn= 8;ю класу CCS ≥ І такого ефекту виявлено не було (n =3D 14 286) (ВР 1,11; = 88; =3D 0,110).

Вик&#= 1086;ристання у дослідженнo= 0; вищої за зат= 074;ерджену дози частково пояснює одержані ре = 79;ультати.

SHIFT – багатоце = 85;трове міжнародне рандоміз = 86;ване подвійно сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; захворюванl= 6;сті та смертнос = 90;і, яке включал = 86; 6505 дорослих пацієнтів з= 10; стабільною хронічною С = 53; (ХСН) і дисфун&= #1082;цією лівого шлуночка (ФВ= 051;Ш ≤ 35 %). У дослідженнo= 0; брали участ= 00; хворі із систоліч = 85;ою ХСН II‒IV функц&= #1110;ональних класів (за класифікацo= 0;єю хронічної серцевої недостатноl= 9;ті Нью-Йоркськ = 86;ї асоціації кардіологіk= 4; [NYHA]) тривалістю X= 05; 4 тижнів та ЧСС ≥ 70 у = 76;./хв у стані спок= 086;ю.

Пац&#= 1110;єнти отримували стандартну терапію, вкл= 102;чаючи застосуванl= 5;я β-блокаторіk= 4; (89 %), інгібіторіk= 4; АПФ та/або антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у ІІ (91 %), діуl= 8;етиків (83 %) і антагоні= ;стів альдостероl= 5;у (60 %). У групі івабрадину 67 % пацієнті = 74; отримували лікарський засіб у дозі 7,5 мг двічі на добу. Медіан= 072; спостережеl= 5;ня - 22,9 місяця. Лікува&#= 1085;ня івабрадl= 0;ном асоціювалоl= 9;я зі зниження = 84; ЧСС у середньому на 15 уд./х&= #1074; порівняно з вихідним значенням 80 уд./хв. Різ= ниця у ЧСС між групами = 10;вабрадину та плацебо становила 10,8 <= span class=3DSpellE>уд./хв після 28 днів прийому, 9,1 уд./хв - 12 місяців та 8,3 уд./хв = - 24 місяців.<= /span>

Це дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало клінічно та статистичнl= 6; достовірне зниження ча = 89;тоти виникнення комбінованl= 6;ї первинної кінцевої то = 95;ки (смерть від серцево-суд = 80;нних подій та гос= 087;італізація з приводу погіршення СН) на 18 % (ВР 0,82, 95 %&nb= sp;довірч&#= 1080;й інтервал [ДІ] 0,75‒0,90; p < 0,0001). Абсолютне зменшення В = 56; становило 4,2 %. Ефект від лікування івабради = 85;ом був очевидним вже у перші 3 місяці терапії. Рез= 091;льтати комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки головним чином були обумовлені кінцевими точками СН, госпіталізk= 2;ції з приводу погіршення СН (абсолютн= 077; зменшення В = 56; - 4,7 %) та смертей від СН (абсолютн= 077; зменшення В = 56; - 1,1 %).

Вплив терапії = 10;вабрадином на комбінованm= 1; первинну кінцеву точку, її компоненти та вторинні кінцеві точки

Ів&#= 1072;брадин (N =3D 3241) n = (%)

Пл&#= 1072;цебо (N =3D 3264)
n (%)

ВР

(95 % ДІ)

p-значення

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Комбін= ована первинна кінцева точка

793 (24,47)

937 (28,71)

= 0,82 (0,75‒0,90)=

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>< 0,0001=

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Компон= енти первинної кінцевої точки:

·      смерть= внаслідок серцево-суд&#= 1080;нних подій;

·      госпіт= алізація з приводу погіршення &#= 1057;Н

449 (13,85)

514 (15,86)

491 (15,04)

672 (20,59)

<= o:p>

0,91= (0,80‒1,03)=

0,74= (0,66‒0,83)=

0,12= 8

< 0,0001

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Інші вторинні кінцеві точки:

·      смерть з будь-якої причини;

·      смерть, викликана С&#= 1053;;

·      госпіт= алізації з будь-якої причини;

·      госпіт= алізації з приводу серцево-суд&#= 1080;нного захворюван= 085;я

503 (15,52)

113 (3,49)

1231 (37,98)

977 (30,15)

552 (16,91)

151 (4,63)

1356 (41,54)

1122 (34,38)

0,90= (0,80‒1,02)=

0,74 (0,58‒0,94)

0,89 (0,82‒0,96)

0,85= (0,78‒0,92)=

0,09= 2

0,01= 4

0,00= 3

0,00= 02

Зменше&#= 1085;ня частоти виникнення комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки спостерігаl= 3;ося незалежно від статі, класу NYHA, ішемічної а = 73;о неішемічноo= 1; етіології С = 53; та наявност= 10; супутнього захворюванl= 5;я (цукрового д= 110;абету або артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;) в анамнезі пацієнта.=

В підгрупі пацієнтів і = 79; ЧСС ≥ 75 у = 76;./хв (n =3D 4150) спостеріг= ;алось значне зниження ча = 89;тоти виникнення первинної кінцевої точки на 24 % (ВР 0,76, 95 % ДІ 0,68‒0,85; p < 0,0001) т= а інших вторинних кінцевих точок, включ= 072;ючи смерть з будь-якої причини (ВР 0,83, 95 % ДІ 0,72R= 10;0,96; p < 0,0109) і смерть в&#= 1085;аслідок серцево-суд = 80;нних подій (ВР 0,83, 95 % ДІ 0,71R= 10;0,97; p < 0,0166). Профіль безпеки = 10;вабрадину в цій підгрупі пацієнтів відповідає такому у загальній популяції.=

Це дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало достовірне зниження частоти виникнення комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки в загальній групі пацієнтів, які отримували терапію β-блокатораl= 4;и (ВР 0,85, 95 % ДІ 0,76‒0,94). h= 2; підгрупі пацієнтів і = 79; ЧСС ≥ 75 у = 76;./хв, які приймал = 80; β-блокатори = 74; рекомендовk= 2;них дозах, не було виявлено статистичнl= 6; достовірноk= 5;о впливу на комбінованm= 1; первинну кінцеву точ = 82;у (ВР 0,97, 95 % ДІ 0,74‒1,28) та інші вторинні кінцеві точки, включаючи госпіталізk= 2;цію з приводу погіршення СН (ВР 0,79, 95 % ДІ 0,56R= 10;1,10) або смерть від СН (ВР 0,69, 95 % ДІ 0,31‒1,53).

У 887 (28 %) хв&= #1086;рих групи ів = 72;брадину відмічалосn= 3; достовірне покращання = 92;ункціональ&#= 1085;ого класу (за класифікацo= 0;єю NYHA) порівняно k= 9; 776 (24 %) пацієнт= ами групи плацебо (р =3D 0,001).=

У ра&= #1085;домізовано= ;му плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; за участю 97 пацієнтів дані, отримані пі = 76; час спеціальниm= 3; офтальмолоk= 5;ічних досліджень, метою яких була докуме = 85;тальна фіксація функції систем колб = 86;чок та паличок і висхідного візуальногl= 6; шляху (за допомогою аналізу електроретl= 0;нограми, статичних т = 72; кінетичних зорових пол= 10;в, кольоровогl= 6; зору, гостроти зору), у паціє&= #1085;тів, які застосовувk= 2;ли івабрадl= 0;н для лікування хронічної стабільної стенокардіo= 1; протягом 3 років, не підтвердилl= 0; будь-якої ретинально&= #1111; токсичностo= 0;.

Педіат&#= 1088;ичні пацієнти.

Було проведено рандоміз = 86;ване, подвійно сліпе, плаце= 073;о-контрольо= ване дослідженнn= 3; за участю 116 пе= ;діатричних пацієнтів (17 з яких були віком 6–12 міся= ців, 36 — віком 1–3 ро = 82;и та 63 — віком 3&#= 8211;18 років) з ХСН та дилат = 72;ційною кардіоміопk= 2;тією (ДКМП) на тлі оптимальноo= 1; терапії; 74 пацієнти от&= #1088;имували івабрадl= 0;н (співвіднош = 77;ння щодо групи плацебо 2:1). <= /p>
Початк&#= 1086;ва доза у підгрупі пацієнтів в= 10;ком 6–12 місяців ст= ановила 0,02 мг/кг два рази на день (2 р/д), у підгрупі пацієнтів в= 10;ком 1–3 роки та вік= ом 3–18 років з масою тіла < = 40 кг — 0,05 мг/кг 2 р= ;/д, а у підгрупі пацієнтів в= 10;ком 3–18 років з масою тіла ≥ 40= кг — 2,5 мг 2 р= ;/д. Дозу підбирали залежно від терапевтичl= 5;ої відповіді, а &#= 1084;аксимальні дози станов = 80;ли 0,2 мг/кг 2 р= ;/д, 0,3 мг/кг 2 р= ;/д та 15 мг/кг 2 р/д відповідно. = 059; цьому дослідженнo= 0; івабради = 85; застосовувk= 2;ли у вигляді ор= 072;льного розчину або таблеток 2 р/д. Відс&= #1091;тність фармакоl= 2;інетичної відмінностo= 0; між цими дво= 084;а лікарськимl= 0; формами було показа = 85;о у відкритом = 91; рандоміз = 86;ваному двоперіl= 6;дному перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; за участю 24 зд= орових дорослих добровольцo= 0;в.

Знижен&#= 1085;я ЧСС на 20 % без брадикардіo= 1; було досягнуто у 69,= 9 % пацієнтів групи ів = 72;брадину порівняно з 12,= 2 % пацієнтів групи плаце = 73;о протягом періоду тит = 88;ування від 2 до 8 тижнів (співвіднош = 77;ння шансів: Е =3D 17,24, 95 % ДІ 5,91‒50,30= ).

Середн&#= 1110; дози іва = 73;радину, що дозволял = 80; досягти 20 % від= ;новлення ЧСС, становили 0,13 &= plusmn; 0,04 мг/кг 2 р/д, 0,10 = ± 0,04 мг/кг 2 р/д т = 72; 4,1 ± 2,2 мг 2 р= ;/д у підгрупах = 087;ацієнтів віком 1–3 рок= 080;, віком 3–18 років з масо= 102; тіла < 40 кг та = 074;іком 3–18 років з масою тіла ≥&nb= sp;40 кг відповідно.

Середн&#= 1103; ФВЛШ зросла з 31,8 % до 45= ,3 % при М012 у групі= ; івабради = 85;у порівняно з= 10; зростанням = 79; 35,4 % до 42,3 % у групі плацебо. Пок= 088;ащення за класифік = 72;цією NYHA спо= 089;терігалося у 37,7 % пацієнтів, які отримували івабради = 85;, порівняно з 25,= 0 % пацієнтів у групі плацебо. Ці покращення не були стат= 080;стично значущими.=

Профіл&#= 1100; безпеки протягом 1 року був подібним до профілю дорослих па = 94;ієнтів з ХСН.

Дослід&#= 1078;ення довготриваl= 3;ого впливу і = 74;абрадину на ріст, статевий та загальний розвиток, а також довго = 90;ривалого ефекту тера = 87;ії івабрадl= 0;ну на зниження серцево-суд = 80;нної захворюванl= 6;сті та смертності = 91; педіатричнl= 0;х пацієнтів н = 77; проводилис&= #1100;.

Європе&#= 1081;ське агентство з лікарських = 79;асобів скасувало зобов’язанl= 5;я подавати результати досліджень = 83;ікарського засобу К = 86;раксан^® у всіх підгрупах педіат&#= 1088;ичної популяції = 87;ри лікуванні стенокардіo= 1; та у дітей віко= 084; від 0 до 6 місяців при лікуванні ХСН.

&n= bsp;

Фармак&#= 1086;кінетика.=

У фізіологічl= 5;их умовах і = 74;абрадин швидко виві = 83;ьняється та має висок= 091; розчинністn= 0; у воді (> 10 мг/мл). = 030;вабрадин є S-енанті&#= 1086;мером, який не показав = 73;іоконверсі&#= 1111; in vivo. Основним активним метаболітоl= 4; івабради = 85;у є N-десмет&#= 1080;льований дериват.

Абсорбція та біодо = 89;тупність.<= /u> Піс&= #1083;я пероральноk= 5;о прийому = 10;вабрадин швидко та майже повністю всмоктуєтьl= 9;я. При застосуванl= 5;і натще максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (C_max) в плазмі кров= 10; досягаєтьс&= #1103; приблизно через 1 годину. Абс= 086;лютна біодостm= 1;пність івабрадl= 0;ну становить майже 40 %, що зумовлено ефектом першого проходженнn= 3; через травний тракт та печінку. При= 081;мання препарату одночасно з їжею уповіл= 00;нює абсорбцію приблизно н = 72; 1 годину та підвищує концентрацo= 0;ю в плазмі на 20‒= 30 %. Щоб уникнут = 80; інтраінд = 80;відуальних коливань ко = 85;центрації івабрадl= 0;ну в плазмі крові, препарат рекомендовk= 2;но приймати пі = 76; час вживанн= 03; їжі (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Розпод&#= 1110;л. Прибли&= #1079;но 70 % івабра&#= 1076;ину зв’язуєтьсn= 3; з протеїнам = 80; плазми кров= 10;. Об’єм розподілу у стадії стабільної рівноваги становить б = 83;изько 100 л. При тривалому застосуванl= 5;і рекомендовk= 2;ної початкової дози 5 мг двічі на доб= 091; C_max у плазмі стан = 86;вить приблизно 22 нг/мл (CV =3D 29 %). Середня концентрацo= 0;я в плазмі у стадії стабільної концентрацo= 0;ї дорівнює 10 нг/мл (CV =3D 38 %).

Біотрансфl= 6;рмація. Івабради = 85; екстенсивнl= 6; метаболі = 79;ується в печінці та кишечнику шляхом окиснення с = 80;стемою цитохрому P450 3= A4 (CYP3A4). Основним активним метаболітоl= 4; івабради = 85;у є його N-де&= #1089;метильован= ;ий дериват (S18982), концентрацo= 0;я якого стано = 74;ить 40 % від концентрацo= 0;ї івабрадl= 0;ну гідрохлориk= 6;у. Основний активний метаболіт т = 72;кож метаболo= 0;зується системою ци = 90;охрому CYP3A4. І&#= 1074;абрадин має низьку спорідненіl= 9;ть з CYP3A4, не активує та н= 077; інгібує йог = 86;, а отже, вірогідно, н= 077; змінюватимk= 7; метаболізм CYP3= A4 або його кон= 094;ентрацію у плазмі крові. Проте інгібітори та стимуляторl= 0; CYP3A4 можуть зна = 95;ною мірою впливати на концентрацo= 0;ю івабрадl= 0;ну в плазмі (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Виведення.= Основн&= #1080;й період напіввиведk= 7;ння івабрадl= 0;ну становить 2 години (70‒75 % показника п = 83;ощі під кривою н= 072; графіку залежності концентрацo= 0;ї препарату в крові від часу спосте = 88;еження [AUC]), ефективни = 81; період напіввиведk= 7;ння − 11 годин. Загальний кліренс = 10;вабрадину – 400 мл/хв, а нирковий кліренс = 10;вабрадину – 70 мл/хв. Екск= реція метаболітіk= 4; відбуваєтьl= 9;я однаковою мірою з сече= 102; та калом. Приблизно 4 % активної речовини виводяться = 79; сечею у незміненомm= 1; вигляді.

Лінійність/= нелінійнісm= 0;ь. Кінети&= #1082;а івабрадl= 0;ну для доз 0,5‒24 мг є лінійною.=

Ос = 86;бливі групи пацієнтів.=

Пацієнти літнього віку (від 65‒75 років): фармакок= 10;нетичні параметри (AUC та C_max) у х= ворих даної вікової групи не відрізняютn= 0;ся від фармакокінk= 7;тичних параметрів = 91; загальній популяції п = 72;цієнтів.

Ниркова недостатніl= 9;ть: вплив ниркової не = 76;остатності (кліренс креатиніну 15‒60 мл/х= в) на кінетику івабради = 85;у є мінімальниl= 4; з огляду на невелику частку нирк = 86;вого кліренсу (бл= 080;зько 20 %) від загального кліренсу івабрадину та його основного метаболіту S189= 82 (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Печінкова недостатніl= 9;ть: у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня тяжкості не = 79;в’язана AUC івабрад&= #1080;ну та основног = 86; активного метаболіту були на 20 % вищ= ими, ніж у хворих &#= 1110;з нормальною функцією печінки. Кількість даних щодо фармакокінk= 7;тики івабрадl= 0;ну у пацієнтів із помірною печінковою недостатніl= 9;тю є недостатньl= 6;ю; щодо хворих на тяжку печінкову недостатніl= 9;ть ці дані відсутні (ди= 074;. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Протипокаk= 9;ання»).

Педіатричн&= #1110; пацієнти: фармакокін&= #1077;тичний профіль = 10;вабрадину у пацієнтів = 079; ХСН віком ві= 076; 6 місяців до 18 років подібний до = 090;акого у дорослих п= 072;цієнтів при титруванні = 76;ози з урахуванняl= 4; віку та маси тіла.

Співві&#= 1076;ношення фармакокінk= 7;тика/фармакод = 80;наміка. Аналіз співвідношk= 7;ння = 92;армакокіне&#= 1090;ики й фармак = 86;динаміки прод= 077;монстрував лінійну залежність зменшення ЧСС від збільшення концентрацo= 0;ї івабрадl= 0;ну та його активного метаболіту = 74; плазмі кров= 10; для доз 15-20 мг двічі на доб= 091;. При застосуванl= 5;і більших доз = 079;ниження ЧСС стає непропорціl= 1;ним до концентрацo= 0;ї івабрадl= 0;ну у плазмі і має тенденцію досягати плато. Висок= 072; концентрацo= 0;я івабрадl= 0;ну в плазмі мож= 077; бути зумовл = 77;на застосуванl= 5;ям івабрадl= 0;ну у комбінаці= 11; із сильними інгібітораl= 4;и CYP3A4, що може призвести д = 86; значного зм = 77;ншення ЧСС, проте ри&#= 1079;ик знижується = 87;ри застосуванl= 5;і івабрадl= 0;ну у комбінаці= 11; з інгібітораl= 4;и CYP3A4 помірної с = 80;ли (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Співвід = 85;ошення фармакокінk= 7;тика/фа = 88;макодинамі&#= 1082;а і= 074;абрадину у пацієнтів віком від 6 м= 110;сяців до 18 років з ХС= ;Н подібне до т= 072;кого у дорослих.

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Пока&#= 1079;ання.

Симпто&#= 1084;атичне лікування х = 88;онічної стабільної стенокардіo= 1;.

Кор&#= 1072;ксан^® показаний для симптом = 72;тичного лікування хронічної стабільної стенокардіo= 1; у дорослих п= 072;цієнтів з ішемічною хворобою серця, нормальним синусовим ритмом та частотою серцевих скорочень ≥ 70 уд./х= 074;. Препарат слід призначати:

пацієнтам, які мають протипоказ= ання чи обмеженн= ;я до застосуван= ня β‑адрен&= #1086;блокаторів= ;;

у комбінації з β-адрен= ;облокатора = 84;и пацієнтам, стан яких є недостатнь= о контрольов= аним при застосу= ;ванні оптимально= ї дози β-ад= ;реноблокат = 86;рів.

=

Лікува&#= 1085;ня хронічної серцевої недостатноl= 9;ті.

Зн= 080;ження ризику розвитку серцево-суд = 80;нних подій (серце= 074;о-судинної смерті або госпіталізk= 2;ції з приводу погіршення серцевої недостатноl= 9;ті) у дорослих пацієнтів і = 79; симптомн = 86;ю хронічною серцевою недостатніl= 9;тю, синусовим ритмом та частотою серцевих скорочень ≥ 70 уд./х= 074;.

&= #1055;ротипоказа= ;ння.

·      =    Г= іперчутливo= 0;сть до діючої речовини аб = 86; будь-яких допоміжних речовин.

·      =    Ч= СС у стані спок= 086;ю < 70 уд./хв до початку лікування.=

·      =    Кардіогенн&= #1080;й шок.

·      =    Г= острий інфаркт міокарда.=

Тяжка арте&#= 1088;іальна гіпотен= зія (АТ < 90/50 мм рт. ст.).

Тяжка печі&#= 1085;кова недостатні= сть.

Синдром сл&#= 1072;бкості синусового вузла.

Синоа = 90;ріальна блока= 076;а.

Нестабіль= 085;а або гостра серцева недостатні= сть.

Наявність &#= 1091; пацієнта штучного водія ритму (ЧСС контроl= 3;юється виключно за допомогою штучного водія ритму= ;).

·      =    Н= естабільна стенокардіn= 3;.

·      =    AV- = 73;локада III ступеня.

К= 086;мбінація з інгібітора= ми P450 3A4 сильної дії: протигрибк= ові препарати –= ; похідні азолу (кетокона= ;зол, ітракон= азол), макролі= дні антибіотик= и (кларитр= ;оміцин, еритроміци= н для перорально= го застосуван= ня, джозамі= цин, телітро= міцин), інгібітори ВІЛ-протеаз= ;и (нелфіна= ;вір, ритонавір) o= 0; нефазодо= ;н (див. розділ = 80; «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= і «Фармакокі= нетика»).

О= 076;ночасне застосуван= ня з верапа= ;мілом або дилт= ;іаземом, які належать до інгібіторі= в CYP3A4 помірної дії, що мают= 00; властивост= і знижувати ЧСС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= ).

В= 072;гітність, період годування груддю та жo= 0;нки репродукти= вного віку, які не застосовую= ть належні зас= ;оби контрацепц= ії (див. розділ «За&= #1089;тосування у період вагітності або годування груддю»).<= /span>

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Фармак= 086;динамічні<= /u> взаємодії.=

Нере&#= 1082;омендовані комбінації.<= o:p>

Пр = 77;парати, що подовжують інтервал QT:= =

·         Кардіоваск&= #1091;лярні: хінідин, дизопіра = 84;ід, бепридиl= 3;, соталол, ібутилід, аміодаро = 85;.

·         Некардіова&= #1089;кулярні: пім= озид, зипразиk= 6;он, сертиндl= 6;л, мефлоквo= 0;н, галофанm= 0;рин, пентаміk= 6;ин, цизаприk= 6;, еритроміциl= 5; внутрішньоk= 4;енний.

Слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну та карді = 86;васкулярни&#= 1093; і некард= 10;оваскулярн&#= 1080;х препаратів, що подовжують інтервал QT, оскільки зменшення ЧСС може пос= 080;лити пролонгаціn= 2; інтервалу QT. За необхідн = 86;сті такої комбінації слід забезп = 77;чити ретельний моніторинг серцевої ді= 03;льності (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Комб&#= 1110;нації, які потребують застереженn= 0; при застосуванl= 5;і.

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Салуре&#= 1090;ики (тіа= зидні та петльові). Гіп&= #1086;каліємія може підвищуватl= 0; ризик розвитку аритмії. = 030;вабрадин може спричи = 85;ити виникнення брадикардіo= 1;, комбінація якої з гі= 087;окаліємію може спровокуваm= 0;и аритмію тяжкого ступеня, особливо у пацієнтів і = 79; синдромом подовженогl= 6; інтервалу QT, як вродженого, так і спричи= 085;еного лікарськимl= 0; засобами.=

Фармак= 086;кінетичні<= /u> взаємодії.=

Цитохрl= 6;м P450 3A4 (CYP3A4). &#= 1030;вабрадин= &= #1084;етаболізує= ;ться тільки за допомогою цитохрому CYP3A4 та є д= 091;же слабким інгібітороl= 4; цього цитохрому. Було підтверджеl= 5;о, що івабр = 72;дин не впливає н= 072; метаболізм та концентрацo= 0;ю в плазмі крові інших похідних CYP3A4 (слабких, пом&#= 1110;рних та сильних). Інгібітори та стимулят = 86;ри CYP3A4 схильні до взаємодії з івабради = 85;ом, що має клінічно значущий вплив на йог= 086; метаболізм = 10; фармакокін&= #1077;тику. Дослідженнn= 3;, у яких вивчал = 80; взаємодії п = 88;епаратів, підтвердилl= 0;, що інгібітори CYP3= A4 підвищують концентрацo= 0;ю івабрадl= 0;ну в плазмі крові, у той час як індуктори CYP3A4 знижують її. &#= 1047;більшення концентрацo= 0;ї івабрадl= 0;ну в плазмі крові може підвищити ризик розви = 90;ку надмірної брадикардіo= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Прот&#= 1080;показані комбінації.

Протипоказ&= #1072;не одночасне застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну і таких сильних інгібіторіk= 4; CYP3A4, як протигрибкl= 6;ві препарати, щ= 086; належать до похідних азолу (кетокон = 72;зол, ітраконk= 2;зол), макроліk= 6;ні антибіотикl= 0; (кларитро = 84;іцин, еритроміциl= 5; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я, джозаміm= 4;ин, телітроl= 4;іцин), інгібітори ВІЛ-протеаз = 80; (нелфіна = 74;ір, ритонавір) т= 072; нефазодl= 6;н (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Такі сильні інгібітори CYP3= A4, як кеток = 86;назол (200 мг/добу) та джозаміц = 80;н (по 1 г двічі на доб= 091;) підвищують середню концентрацo= 0;ю івабрадl= 0;ну в плазмі крові у 7‒8 разів.

Інгібітори CYP3A4 помірної дії. = 57;пеціальні дослідженнn= 3; за участю здорових добровольцo= 0;в та пацієнті = 74; показали, що комбінація івабради = 85;у з препаратамl= 0;, що знижують ЧСС, такими я&#= 1082; дилтіазk= 7;м та верап = 72;міл, призводить до підвищення концентрацo= 0;ї івабрадl= 0;ну (в 2‒3 рази за показником AUC)= та додатковогl= 6; зниження ЧС = 57; на 5 уд./х&#= 1074;. Одно&#= 1095;асне застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну та цих лікарських засобів про = 90;ипоказане (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Нере&#= 1082;омендовані комбінації.

Грейпфруто&= #1074;ий сік. Одночасний прийом грейпфрутоk= 4;ого соку та і= 074;абрадину вдвічі збільшує концентрацo= 0;ю останнього = 74; плазмі кров= 10;. Тому слід уникати споживання грейпфрутоk= 4;ого соку.<= /o:p>

Комб&#= 1110;нації, які потребують застереженn= 0; при застосуванl= 5;і.

Інші інгібітори CYP3= A4 помірної ді= 11; (наприклад флуконаз = 86;л). Одночасне застосуванl= 5;я з івабра = 76;ином можна розпо = 95;ати з дози 2,5 мг двічі на доб= 091;, якщо ЧСС у стані споко= 02; > 70 уд./хв. Необхідно проводити моніторинг ЧСС.

Стимулятор&= #1080; CYP3A4 – рифам = 87;іцин, барбітуратl= 0;, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum). Одноча&= #1089;не застосуванl= 5;я цих препаратів = 79; івабради = 85;ом може призвести д = 86; зменшення концентрацo= 0;ї останнього = 90;а його ефективносm= 0;і, внаслідок чого виникн = 77; потреба коригувати дозу іва = 73;радину. При одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і івабрадl= 0;ну в дозі 10 мг двічі на доб= 091; та звіробою концентрацo= 0;я івабрадl= 0;ну знижується = 74;двічі. Тому слід уникати застосуванl= 5;я звіробою пі = 76; час лікування івабради = 85;ом.

Інші комбінації.

Спеціа&#= 1083;ьні дослідженнn= 3;, у яких вивчал = 80; взаємодії препаратів, показали відсутністn= 0; клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику та фарма = 82;одинаміку івабрадl= 0;ну таких лікарських засобів: інгібітори протонної помпи (ом= 077;празол, лансопрk= 2;зол), силденаm= 2;іл, інгібітори ГМГ-КоA-ред&= #1091;ктази (симваст = 72;тин), дигідроl= 7;іридинові блокатори кальцієвих каналів (= 072;млодипін, лацидипo= 0;н), дигоксиl= 5; та варфа = 88;ин. Дослідженнn= 3; також довел = 80;, що івабр = 72;дин не чинить будь-якого клінічно зн = 72;чимого впливу на фармакокінk= 7;тику симвастk= 2;тину, амлодипo= 0;ну, лацидипo= 0;ну, на фармакокінk= 7;тику та фарма = 82;одинаміку дигоксиl= 5;у й варфар = 80;ну, а також на фармакодин= аміку аспірину.=

Клінічні дослідженнn= 3; ІІІ фази підтвердилl= 0; можливість застосовувk= 2;ти івабрадl= 0;н з інгібітораl= 4;и АПФ, антагоністk= 2;ми ангіотензиl= 5;у ІІ, β-блокатораl= 4;и, діуретиl= 2;ами, антагоністk= 2;ми альдостероl= 5;у, нітратами к = 86;роткої та тривалої дії, інгібітораl= 4;и ГМГ-КоA-ре&#= 1076;уктази, фібратаl= 4;и, інгібітораl= 4;и протонної помпи, пероральниl= 4;и протидіk= 2;бетичними засобами, аспірином й = 110;ншими антитроl= 4;ботичними препаратамl= 0;.

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.=

Особливі застереженl= 5;я.

&= #1053;едостатній сприятливиl= 1; вплив на клінічні наслідки захворюванl= 5;я у пацієнтів = 079; симптоматиm= 5;ною хронічною стабільною стенокардіn= 8;ю. Івабрадин показаний тільки для симптоматиm= 5;ного лікування хронічної стабільної стенокардіo= 1;, оскільки лікування івабради = 85;ом не продемонстl= 8;увало сприятливоk= 5;о впливу на зниження ризику розвитку серцево-суд = 80;нних подій (таких як інфаркт міокарда аб = 86; смерть внаслідок серцево-суд = 80;нних подій) (див. розділ «Фармакодин = 72;міка»).

&= #1042;имірювання ЧСС. Зважаючи нk= 2; можливість суттєвого коливання ЧСС, при визн&#= 1072;ченні ЧСС у стані спокою пере = 76; початком лікування т = 72; у разі необхідносm= 0;і проведення титрації дози у пацієнтів, які приймають івабради = 85;, слід проводити серійні вимірюваннn= 3; ЧСС, ЕКГ або цілодобовиl= 1; амбулаторнl= 0;й моніторинг. Це також стосується пацієнтів з низьким рівнем ЧСС, особливо якщо ЧСС знижується = 76;о < 50 уд./хв= ;, або після зменшення дози (див. розділ «Спо= ;сіб застосуванl= 5;я та дози»).

&= #1040;ритмії. І= ;вабрадин не призначаютn= 0; для профілактиl= 2;и та лікуванн= 03; аритмій. Якщ= 086; під час тера= 087;ії івабрадl= 0;ном у пацієнта виникає = 90;ахіаритмія (вентрик = 91;лярна чи супра = 74;ентрикуляр&#= 1085;а), прийом і = 74;абрадину вже не є доцільним. Саме тому івабрадин не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти пацієнтам з фібриляцієn= 2; передсердь та іншими ви= 076;ами аритмій, які впливають н = 72; функцію син = 91;сового вузла.

У пацієнтів, які приймають івабради = 85;, підвищуєтьl= 9;я ризик розвитку фібриляції = 87;ередсердь (див. розділ &la= quo;Побічні реакції»). Фібриляція передсердь виникає частіше у па= 094;ієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь аміодарl= 6;н або сильнодіючo= 0; антиарит = 84;ічні лікарські засоби I кла = 89;у. Під час лікування івабради = 85;ом рекомендуєm= 0;ься регулярний клінічний к = 86;нтроль за станом пацієнтів з метою своєчасної діагностикl= 0; розвитку миготливої аритмії (пар= 086;ксизмально&= #1111; або перс = 80;стуючої) з проведенняl= 4; ЕКГ-монітор = 80;нгу, якщо це клін= 110;чно обґрунтоваl= 5;о (погіршення симптомів стенокардіo= 1;, пальпітаціn= 3;, нерегулярнl= 0;й пульс). Паці&#= 1108;нти мають бути попередженo= 0; про ознаки т= 072; симптоми фібриляції передсердь та проінфор = 84;овані про необхіднісm= 0;ь повідомлятl= 0; свого лікар= 03; про їх виникнення. = 071;кщо під час лікування виникає фібриляція передсердь, слід ретельно зважити доцільністn= 0; продовженнn= 3; терапії = 10;вабрадином з урахуванняl= 4; співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

Пацієн&#= 1090;и із ХСН, порушеннямl= 0; внутрішн= 00;ошлуночков&#= 1086;ї провідностo= 0; (блокада лівої ніжки пучка Гі = 89;а, блокада правої ніжк = 80; пучка Гі = 89;а) та шлуно = 95;ковою десинхроніk= 9;ацією повинні знаходитисn= 3; під ретельним наглядом.=

&= #1055;ацієнти з AV-блокадою II ступеня. Так= ;им пацієнтам івабради = 85; не рекомендовk= 2;ний.

Пацієнт = 80; з низькою ЧС= 057;. Н= ;е слід призначати івабради = 85; пацієнтам, у яких ЧСС у стані споко= 02; до початку лікування становить < 70&nbs= p;уд./хв (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Якщо під час &#= 1090;ерапії ЧСС у спокої знижується = 76;о < 50 уд./хв або пацієнт відчуває симптоми, як= 110; є проявами брадикардіo= 1; (запамороче = 85;ня, слабкість, артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я), дозу необхі = 76;но поступово зменшити аб = 86; припинити прийом преп = 72;рату, якщо ЧСС лишається < 5= 0 уд./хв або симптоми брадикардіo= 1; тривають (ди= 074;. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

К&#= 1086;мбінація з блокаторамl= 0; кальцієвих каналів. Зас&#= 1090;осовувати і= 074;абрадин раз&= #1086;м із блокаторамl= 0; кальцієвих каналів, які зменшують Ч = 57;С, такими як верапаміл або дилт= 10;азем, прот= 080;показано (див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Повідомленn= 0; про небезпеку з = 72;стосування івабрадl= 0;ну з нітратами короткої та тривалої ді= 11;, дигідроl= 7;іридиновим= 080; блокаторамl= 0; кальцієвих каналів (= 072;млодипін) не надходил = 86;. Додаткова ефективнісm= 0;ь івабрадl= 0;ну у комбінаці= 11; з дигідр = 86;піридинови&#= 1084;и блокаторамl= 0; кальцієвих каналів не досліджуваl= 3;ась (див. розділ «<= span class=3DSpellE>Фармакод = 80;наміка»).

Хрон&#= 1110;чна серцева недостатніl= 9;ть. При прийнятті рішення про початок тер = 72;пії івабрадl= 0;ном при СН необх= 110;дно оцінити ста = 85; пацієнта. Лікування можливе тільки за умови, якщо С&#= 1053; є стабільно= 02;. Хворим на ХС= 053; IV функціона = 83;ьного класу (за класифікацo= 0;єю NYHA) івабрад= ;ин слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; через обмеж = 77;ну кількість даних щодо цієї популя = 94;ії.

&= #1030;нсульт. І= ;вабрадин не рекомендовk= 2;но призначати = 93;ворим відразу ж після перенесеноk= 5;о інсульту, через те що д&#= 1086;слідження за участю такої групи пацієнтів н = 77; проводилисn= 0;.

&= #1047;орова функція. Івабрад&#= 1080;н вплива&= #1108; на функцію сітківки ок = 72;. Н= емає доказів токсичного впливу<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'> довготр&= #1080;валого лікування іва&= #1073;радином нk= 2; сітківку (диk= 4;. розділ « = 60;армакодина&#= 1084;іка»). У разі виникнення будь-якого непередбачm= 1;ваного порушення зор= ;ової функці&= #1111; лікування необхідно припинити. З обережністn= 2; слід призначати івабради = 85; пацієнтам з пігментним ретинітом.=

Запобіжні заходи при застосуванl= 5;і.

&= #1055;ацієнти з артеріальнl= 6;ю гіпотенk= 9;ією. Чере= ;з відсутністn= 0; достатньої кількості д = 72;них про застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну пацієнтами = 79; артеріальнl= 6;ю гіпотенk= 9;ією легкого та помірного ступеня тяжкості та = 82;им хворим слід = 079;астосовува&= #1090;и його з обережністn= 2;. Івабради = 85; протипоказk= 2;ний пацієнтам з = 090;яжкою артеріальнl= 6;ю гіпотенk= 9;ією (АТ < 90/50 мм рт. ст.) (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

&= #1060;ібриляція передсердь. Кардіоар = 80;тмії. Дока= ;зів ризику виникнення тяжкої брадикардіo= 1; у разі відновленнn= 3; синусового ритму при проведенні фармакологo= 0;чної кардіовk= 7;рсії у пацієнтів, які лікувалися івабради = 85;ом, немає. Проте у зв’язку з відсутністn= 2; достатньої = 82;ількості даних проводити DC-кардіове = 88;сію (яка не є невідкладнl= 6;ю) рекомендуєm= 0;ься не раніше ні= 078; через 24 години після останнього = 87;рийому івабрадl= 0;ну.

Пацієнт = 80;, які мають пр= 086;лонгований інтервал QT вродженого ґенезу або= приймають препарати, щ= 086; подовжують інтервал QT. Так&#= 1080;м хворим слід уникати застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). У разі необхідносm= 0;і призначеннn= 3; івабради = 85;у вищезазначk= 7;ним пацієнтам р = 77;комендован&#= 1080;й ретельний кардіологіm= 5;ний моніторинг. Зм= 077;ншення ЧСС внаслідок застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну може посили = 90;и подовження інтервалу QT, що асоціюєт= 00;ся з виникненн= 03;м аритмій тяжкого ступеня, особливо пароксизмаl= 3;ьної шлуночкl= 6;вої тахікардії типу «пірует».=

= 055;ацієнти з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, які потребують змін у лікуванні. У ході дослідженнn= 3; SHIFT у пацієнтіk= 4;, які застосовувk= 2;ли івабрадl= 0;н, спостерігаl= 3;ось більше епізодів пі = 76;вищення АТ (7,1 %) порівняно з = 087;ацієнтами, які приймал = 80; плацебо (6,1 %). Ц= 10; епізоди частіше виникали невдовзі пі = 89;ля змін у лікуванні артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;, були тимчасовимl= 0; та не впливали на терапевтичl= 5;ий ефект ів = 72;брадину. У разі впровадженl= 5;я змін у терап= 110;ї пацієнтів із ХСН пі= 076; час застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну АТ слід контролюваm= 0;и через певні проміжки часу (див. розділ «Побічні реакції»).=

&= #1044;опоміжні речовини. До складу препарату входить лактоза, том= 091; пацієнтам з уродженою непереносиl= 4;істю галактози, синдромом мальабсо = 88;бції глюкози та галактози, недостатніl= 9;тю лактази = 51;аппа не слід його &#= 1079;астосовува= ти.

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінк= ;и репродуктиk= 4;ного віку. Під час лікування жінкам репр = 86;дуктивного віку слід застосовувk= 2;ти належні зас = 86;би контрацепцo= 0;ї.

В= ;агітність= . Дані щод= 086; застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну вагітними жінками відсутні аб = 86; обмежені. До= 089;лідження на тваринах виявили токсичний вплив ів = 72;брадину на репродуктиk= 4;ну функцію, а також наявність ембріото = 82;сичної та терат = 86;генної дії. Потенці= 081;ний ризик для людей невідомий. Тому застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну під час вагітності протипоказk= 2;не.

Году= ;вання груддю. Дослідженн&= #1103; на тваринах продемонстl= 8;ували, що івабр = 72;дин проникає у грудне молоко. Тому застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну під час годування груддю протипоказk= 2;не.

Жінкам, які потребують лікування івабради = 85;ом, слід припин = 80;ти годування груддю та обрати інши = 81; спосіб годування дитини.

Ферт= ;ильність.= У ході досліджень на щурах впливу і = 74;абрадину на фертильнісm= 0;ь самок та самців виявлено не було.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

У ході цільового дослідженнn= 3; за участю зд= 086;рових добровольцo= 0;в було доведено, що івабради = 85; не впливає н= 072; здатність керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;. Однак у п= 110;сляреєстра&= #1094;ійний період повідомлялl= 6;ся про випадки порушення здатності керувати автомобілеl= 4; через зоров= 10; симптоми. Застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну може спричинити тимчасове в = 80;никнення зорових феноменів, здебільшогl= 6; у вигляді фосфенів, які зазвича = 81; з’являютьс&= #1103; внаслідок раптової зміни інтенсивноl= 9;ті світла. Це необхідно брати до уваги при керуванні автомобілеl= 4;, особливо вночі, та роботі з іншими механізмамl= 0;.

<= o:p>

&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози.

Коракс&#= 1072;н^® призначают= ь дорослим.=

Таблетки приймають перораль = 85;о два рази на д&#= 1086;бу: вранці та ввечері під час їди.

Таблетку препарату Кораксан^® 5 мг можна розділити н = 72; рівні дози.

Таблет&#= 1082;а препарату Кораксан^® 7,5 мг не підлягає поділу.

Симптом&= #1072;тичне лікування х = 88;онічної стабільної стенокардіo= 1;.

Рішенн&#= 1103; щодо початк = 91; лікування або проведе = 85;ня титраціo= 1; дозування рекомендовk= 2;но приймати за наявності результатіk= 4; серійних вимірювань = 63;СС, ЕКГ або цілодобовоk= 5;о амбулаторнl= 6;го моніторингm= 1;.

У пацієнтів віком до 75 років поча= 090;кова доза іва = 73;радину не повинна перевищуваm= 0;и 5 мг двічі на добу. Якщо у пацієнтів, які приймають івабради = 85; по 2,5 або 5 мг двічі на добу, після 3‒4 тижн= ів лікування т = 88;ивають симптоми стабільної стенокардіo= 1;, дозу івабрадину= ; можна збільшити д = 86; наступної, за умови гарно= 11; переносимоl= 9;ті початкової дози та якщо ЧСС у стані спокою залишаєтьсn= 3; на рівні > 60 уд<= /span>./хв. Підтримуючk= 2; доза не повинна перевищуваm= 0;и 7,5 мг двічі на добу.

У разі відсутностo= 0; поліпшення симптомів с = 90;енокардії протягом 3 місяців після почат = 82;у лікування прийом і = 74;абрадину слід припинити.=

Крім того, слід розглядати можливість припинення терапії у разі, якщо відповідь н = 72; симптоматиm= 5;не лікування є незначною т = 72; відсутнє клінічно значуще зниження ЧС = 57; у стані спокою протягом 3 місяців лікування.=

Якщо пі&= #1076; час лікування ЧСС знижується = 76;о < 50 уд./хв у стані спок= 086;ю або пацієнт відчуває симптоми, які є проявами брадикардіo= 1; (запамороч = 77;ння, слабкість, артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я), дозу необхідно поступово зменшити, включаючи можливість застосуванl= 5;я найнижчої дози 2,5 мг двічі на доб= 091; (¹/₂ таблет&= #1082;и препарату Кораксан^® 5 мг двічі на добу). Після зменшення дози слід контролюваm= 0;и ЧСС (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). Прийом препарату слід припинити, я= 082;що ЧСС залишаєтьсn= 3; на рівні < 50 m= 1;д./хв або якщо симптоми брадикардіo= 1; тривають, не= 079;важаючи на зменшенн= 03; дози.

Лікуван&= #1085;я хронічної серцевої недостатноl= 9;ті.

Лікува&#= 1085;ня має бути іні= 094;ійоване тільки пацієнтам з= 10; стабільною = 57;Н за призначеннn= 3;м лікаря з досвідом лікування Х = 57;Н.

Рек&#= 1086;мендована початкова доза іва = 73;радину становить 5 мг двічі на добу. Після 2-тижневого курсу лікування дозу можна п= 110;двищити до 7,5 мг двічі на добу у разі, якщо під час лікування івабради = 85;ом ЧСС залишаєтьсn= 3; на рівні > 60 уд./хв у ст= ані спокою; або дозу необхідно знизити до 2,5 мг двічі на добу (½ таблетки препарату Кораксан^® 5 мг двічі на добу), якщо ЧСС залишаєтьсn= 3; на рівні < 50 уд./хв у стані споко= 02; або пацієнт відчуває симптоми, зумовлені брадикардіn= 8;ю (запамороче = 85;ня, слабкість, артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я). Якщо ЧСС зна= 093;одиться в діапазоні 50&= #8210;60 уд./хв, доз= у івабрадl= 0;ну 5 мг двічі на добу залишають незміненою.

Якщо пі&= #1076; час лікування ЧСС знижуєт= 00;ся до < 50 уд= ./хв у стані спок= 086;ю або пацієнт відчуває симптоми, зу= 084;овлені брадикардіn= 8;ю, при застосу = 74;анні івабрадl= 0;ну по 7,5 або 5 мг двічі на доб= 091; необхідно поступово з = 85;изити дозу до наступної меншої. Якщо ЧСС є постій= 085;о > 60 уд./хв у стані спок= 086;ю, пацієнтам, які приймаю = 90;ь івабрадl= 0;н по 2,5 або 5 мг двічі на доб= 091;, слід поступово підвищити дозу до наступної б= 10;льшої.

Застос&#= 1091;вання препарату необхідно припинити, я= 082;що під час лікування ЧСС залишаєтьсn= 3; < 50 уд./хв або симптом = 80; брадикардіo= 1; тривають (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Особливі категорії п = 72;цієнтів.=

&= #1055;ацієнти літнього віку. У паціn= 8;нтів віком від 75 р&#= 1086;ків лікування починають з меншої поча = 90;кової дози (2,5 мг двічі на добу, тобто ½ таблетки препарату Кораксан^® 5 мг двічі на добу). За необхідносm= 0;і подальшого зменшення ЧСС дозу можна поступово п= 10;двищити.

&= #1055;орушення функції нирок. = Пацієн&#= 1090;и, у яких кліренс креатиніну > 15 мл/хв, не потребують корекції дози (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Через відсутністn= 0; достатньої кількості д = 72;них хворим із кліренсом креатиніну <= 15 мл/хв івабрадl= 0;н слід призначати = 79; обережністn= 2;.

Пору&#= 1096;ення функції печінки. Пацієн&#= 1090;и з печінково= 02; недостатніl= 9;тю легкого ступеня тяжкості не потребують корекції дози. З обережністn= 2; призначаютn= 0; івабради = 85; пацієнтам з помірною печінковою недостатніl= 9;тю. Івабрадl= 0;н протипоказk= 2;ний пацієнтам з тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю у зв’язку з в&#= 1110;дсутністю досліджень за участю цієї групи х= 074;орих, а також чере= 079; можливість значного збільшення концентрацo= 0;ї препарату в крові (див. ро&= #1079;діли «Протипокаk= 9;ання» та «Фарм = 72;кокiнетика&= raquo;).

Діти.

Бе= 079;пека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я івабрадl= 0;ну дітям (віком до 18 років) не встановленo= 0;. Наявні на це= 081; час дані щод= 086; лікування Х = 57;Н наведені в підрозділаm= 3; «Фармакl= 6;динаміка» і «Фарма = 82;окінетитик&#= 1072;», але жодних рекомендацo= 0;й із дозуванн= 03; дати неможливо. С= 090;осовно симптоматиm= 5;ного лікування хронічної с = 90;абільної стенокардіo= 1; інформації немає.

<= o:p>

&= #1055;ередозуван= ;ня.

Передо&#= 1079;ування івабрадl= 0;ном може призвести д = 86; тяжкої та тривалої брадикардіo= 1; (див. розділ «Побічні реакції»). Тяжкі форми брадикардіo= 1; потребують симптоматиm= 5;ної терапії у спеціалізоk= 4;аних закладах. У разі виникнення брадикардіo= 1; з порушення = 84; гемодина = 84;ічних показників = 88;екомендова&#= 1085;о застосуванl= 5;я внутрішньоk= 4;енних β-стимулюючl= 0;х засобів, таких як = 110;зопреналін<= /span>. У вкрай тяжких випадках можна розглянути = 87;итання про тимчасове використанl= 5;я електроl= 2;ардіостиму= 083;ятора.

Побі&#= 1095;ні реакції.

Івабра&#= 1076;ин вивчався у ході клінічних досліджень за участю приблизно 45 0= 00 осіб.

На = 81;частіші побічні реакції = 10;вабрадину – зорові феномени (фосфени) та брадикардіn= 3; ‒ є дозозале = 78;ними та зумовлен= 10; його фармакологo= 0;чним механізмом дії.

Під час лікування препаратом можуть вияв = 83;ятися нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції, які за частотою розподіленo= 0; таким чином: дуже часто (= ³ 1/10); част= 086; (= ³ 1/100, < 1/10); нечасто (= ³ 1/1000, < 1/100); рідко (³<= /span> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомl= 6; (неможливо визначити згідно з наявною інформацієn= 2;).

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи. Не = 95;асто: еозинофo= 0;лія.<= o:p>

З боку обміну речовин, метаболізмm= 1;. Нечасто: підвищення рівня сечової кислоти в плазмі кров= 10;.

Невроло= ;гічні розлади. Ча = 89;то: головний біль, зазвичай пі = 76; час першого місяця лікування; запаморочеl= 5;ня, вірогідно пов’язане з брадикардіn= 8;ю. Нечасто*: непритомніl= 9;ть, вірогідно пов’язана з брадикардіn= 8;ю.

З боку органів зор = 91;. &= #1044;уже часто: зоров= 110; феномени (фосфени). Часто: розмитий зір. Н= 077;часто*: диплопіn= 3;, порушення зору.

З боку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату. Не = 95;асто: вертиго.

Кардіа= 083;ьні порушення. Ча = 89;то: брадикардіn= 3;; АV-блокада I ступеня (на ЕКГ – подовження інтервалу PQ); шлуночко = 74;а екстрасистl= 6;лія; фібр= 080;ляція передсердь. Нечас = 90;о: пальпітаціn= 3;, надшлуно = 95;кова екстрасистl= 6;лія. Дуже рідко: АV-блок&#= 1072;да II та III ступен&= #1103;; синдром слабкості синусового вузла.

З боку судин. Часто: неконтрольl= 6;ваний кров’яний тиск. Нечаст= 086;*: артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я, вірогідно пов’язана з брадикардіn= 8;ю.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я. &= #1053;ечасто: диспное.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Нечаст= 086;: нудота, запор, діарея, біль в абдомінальl= 5;ій ділянці*.

З боку шкіри і підшкірної клітковини. Не = 95;асто*: ангіоедk= 7;ма; висипання. Рідко*: еритема, свербіж, кропив’янкk= 2;.

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини. Не = 95;асто: м’язові спазми.

Загальн= ;і розлади. Не = 95;асто*: астенія, вірогідно пов’язана з брадикардіn= 8;ю; втома, вірогідно пов’язана з брадикардіn= 8;ю. Рідко*: нездужання, вірогідно пов’язане з брадикардіn= 8;ю.

Дослідж= ;ення. &= #1053;ечасто: підвищення рівня креатиніну = 74; плазмі кров= 10;; подовження інтервалу QТ на ЕКГ.

* Ча= ;стота проявів побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахован&= #1072; за даними клінічних досліджень.

Опис деяких побічних реакцій.

Зо = 88;ові феномени (фосфени) спостерігаl= 3;ись у 14,5 % пацієнтів у вигляді тимчасовогl= 6; підвищення яскравості на обмежені = 81; ділянці пол= 03; зору. Зазвичай їх = 85;є виникнення = 79;умовлене раптовою зміною інтенсивноl= 9;ті світла. Ф= 086;сфени також описують як ореол, деком= 087;озицію зображення (стробоскоп= 10;чний та калейдос = 82;опічний ефекти), яскраві кол= 00;орові спалахи або = 073;агатократн&= #1077; зображення (персисте = 85;ція сітківки). Фосфени виникають переважно протягом двох перших місяців лікування т = 72; можуть повт = 86;рюватися пізніше. Пов= 110;домлялося здебільшогl= 6; про легку аб= 086; помірну інтенсивніl= 9;ть фосфеніk= 4;. Усі фосф = 77;ни минали під час лікуван = 85;я або після йо= 075;о припинення, більшість (77,5 = %) – протягом те = 88;апії. Менш ніж 1 % пацієнтів потребувалl= 0; змін звичайної д= 10;яльності або відміни = 083;ікування через виникнення фосфенів.

Б&#= 1088;адикардія спостерігаl= 3;ась у 3,3 % пацієнт&#= 1110;в, особливо упродовж перших 2‒3 міся = 94;ів з початку лікування. Т= 103;жку форму брадикардіo= 1; з ЧСС &= #8804; 40&= nbsp;уд./хв мал&= #1080; 0,5 % пацієнті= 074;.

У дослідженнo= 0; SIGNIFY фібр= 080;ляція передсердь спостерігаl= 3;ась у 5,3 % пацієнтів, які приймал = 80; івабради = 85;, порівняно з 3,8 % пацієнтів групи плацебо. Зве= 076;ений аналіз результатіk= 4; усіх подвій = 85;о сліпих плацебо-кон = 90;рольованих клінічних досліджень ІІ та ІІІ фа = 79; тривалістю не менше 3 місяців за участю більше 40 000 пацієнті&#= 1074; продемонстl= 8;ував, що частота виникнення фібриляції передсердь становила 4,86 % у пацієнтів, які приймал = 80; івабради = 85;, порівняно з 4,08 % у пацієнтів групи плацебо, що відповідає відносному ризику у 1,26, 95 % довірчий інтервал 1,15‒1,39.

Звіт прl= 6; підозрюванo= 0; побічні реакції.

Повідо&#= 1084;лення про побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинk= 5; співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Мед= 080;чним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повід= омляти про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконаг&= #1083;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 3 ро&#= 1082;и.<= /i>

Умови зберігання.

Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Уп= аковка.

По 14 таб= леток у блістері з алюмінієвоo= 1; фольги та ПВХ-плівки; по 2 або 4 блістери в коробці з картону пакувальноk= 5;о.

<= o:p>

Катего&#= 1088;ія відпуску.=

За рецептом.=

Виробник.

Лабораторі&= #1111; Серв’є Індастрі/Les Laboratoires Servier = Іndustrie.

Місц&#= 1077;знаходженн= я виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

905 рут де Саран, 45520 Ж= 10;ді, Франція/905 = route de Saran, 45520 Gidy, France.<= /span>

=

Виробн&#= 1080;к.

Сер&#= 1074;’є (Ірландія) Індастріс Лтд/Servier (Ireland) Industries Ltd.

=

= Місцезнахоk= 6;ження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Гор&#= 1077;й Роу&= #1076;, Арклоу, Ко. Вікло= 091;, Y14 E284, Ірландія/ Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Y14 E2= 84, Ireland.

Заявник.

ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ’Є/Les Laboratoires Servier.=

Місц&#= 1077;знаходженн= я заявника.

50, рю Карно, 92284 С= 02;рен Седекс, Франція/50, = rue Carnot, 92284 Suresnes Сedex, France.=

У разі виникнення запитань звертайтесn= 0; до ТОВ «= Серв’є У= 082;раїна»: за тел. (044) 490= 3441.

=