ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу=

Золедронова кислота= = - Віста

(Zoledronic acid - Vista)

&nb= sp;

Склад:

діюча речовина: zoledronic= acid;

5 мл концентрату містять 4 мг= золедронової кислоти, що еквівалентно 4,264 мг золедронової кислоти моногідрату;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), тринат= рію цитрату дигідрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концен= трат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні власти= вості: прозорий, безбарвний розчин.

Фармакот= ерапевтична група. Засоби, = що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфос= фонати. Код АТХ М05В А08.

Фармакол= огічні властивості.

Фармакодинаміка.

Золедронова кислота належить до нового класу бісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є одним із найпотужніших серед відомих на сьогодні інгібіторів остеокластичної<= /span> кісткової резорбції.

Селективна дія бісфосфонатів на кістки базу= ється на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що призводить до інгібіції остеокластичної активності, на сьогодні не з’ясований. Дослідження на тваринах встановили, що золедронова кислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.

Крім інгібіції остеокластичної кісткової резорбції, золедронова кислота чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та р= аку молочної залози людини завдяки інгібіції проліф= ерації клітин та індукції апоптозу. Це вказує на те, щ= о золедронова кислота може мати ан= тиметастатичні властивості. В доклінічних дослід= женнях були продемонстровані такі властивості:

In vivo – інгібі= ція остеокластної кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічного матриксу кістки, що зменшує ріст пухлини, антиангіогенну дію (дія на судини, що призводить до зменшення кровопостачання пухлини), протибольову д= ію.

In vitro – інгібіція остеобластної проліферації, цитостатична дія, проапоптостатична дія на пухлинні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними лікарськими засобами, а= нтиадгезивна та антиінвазивна дія.

Фармакокінетика.

Дані з фармакокінетики при метастазах у кістці отримані після одноразов= ої і повторних 5- і 15-хвилинних інфузій 2, 4, 8 і 16 мг зо= ледронової кислоти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні параметр= и не залежать від дози препарату.

Після початку інфузії = золедронової кислоти плазмові концентрації препарату швидко збільшуються, досягаючи піка наприкінці інфузії, далі відбувається швидке зменшення концентрації на 10 % від пікового значення після 4 годин і на <= ; 1 % від пікового значення після 24 годин з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0,1 % від піка, до другої інфузії на 28-й день.

Золедронова кислота, введена внутрішньовенно, виводиться нирками у 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з періодом напівжиття t_½α =3D 0,24 години і t_½β =3D= 1,87 години і тривала фаза з кінцевим періодом напіввиведен= ня t_½γ =3D 146 годин. Не відзначено кумуляції препарату= у плазмі при повторних введеннях кожні 28 днів. =

Золедронова кислота= не піддається метаболізму і виводиться нирками у незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин у сечі виявляється 39±16 % введеної дози. Решта препарату в основному зв’язується з кістковою тканиною. Потім поволі відбувається зворо= тне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тк= анини у системний кровотік і її виведення нирками. Загальний кліренс препарату в організмі становить 5,04±2,5 л/годину і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти на 30 % наприкінці інфузії, але не впли= ває на криву залежності концентрації від часу у плазмі крові (AUC).

Варіабельність фармакокінетичних параметрів= золедронової кислоти у різних пацієнтів була високою,= як і в інших бісфосфонатів.

Дані з фармакокінетики золедронової кислоти= у пацієнтів з гіперкальціємією і печінковою недостатністю відсутні. За даними, отриманими in vitro, золедронова кислота не інгібує фермент Р450 люд= ини і не піддається біотрансформації; за даними експериментальних досліджень, проведених на тваринах, з калом виводиться ме= нше 3 % введеної дози, що дає можливість припускати, що стан функції печінки не впливає на фармакокінетику золедронової кислоти= .

Нирковий кліренс золедронової кислоти корел= ює із кліренсом креатиніну, нирковий кліренс становить 75±33 % кліренсу креатинін= у, що досягав у середньому 84±29 мл/хв (діапазон 22-143 мл/хв) у 64 онкологічн= их пацієнтів, включених у дослідження. Аналіз групи пацієнтів показав, що у пацієнтів із кліренсом креатиніну 20 мл/хв (гостра ниркова недостатність) т= а 50 мл/хв (середня ниркова недостатність) відносний кліренс золедронової кислоти – 37 % та 72 % відповідно. Однак дані з фармакокінетики у хворих із гострою нирковою недостатністю (< 30 мл/хв) обмежені.<= /p>

Виявлена низька спорідненість золедронової кислоти з клітинними компонентами крові.

Зв’язування з білками плазми низькі, незв’язана фракція – від 60 % п= ри 2 нг/мл до 77 % при 2000 нг= /мл золедронової кислоти.

Особливі популяції

Діти

Обмежені фармакокінетичні дані щодо дітей з тяжкою формою порушення остеогенезу дають можли= вість припустити, що фармакокінетика золедронової кис= лоти у дітей віком від 3 до 17 років аналогічна такій у дорослих при застосуванні в еквівалентних дозах (мг/кг). Вік, маса, стать і кліренс креатиніну, як виявилося, не впливають на системну експозицію золедро= нової кислоти.

Клінічні характеристики.

Показання.

- Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовпа, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкал= ьціємія, обумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями= на пізніх стадіях.

- Лікува= ння гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною.

&nb= sp;

Протипоказання.

Гіперчутливість до ді= ючої речовини (золедронової кислоти), інших бісфосфонатів або до будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу.

Вагітн= ість або період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Під час клінічних досліджень одночасно з лікарським засобом Золедронова кислота = - Віста часто призначали інші лікарські засоби: протипу= хлинні препарати, антибіотики, аналгетики. Будь-яких клінічно значущих взаємодій не відзначалося.

За даними, отриманими в процесі досліджень in vitro, золедр= онова кислота істотно не зв’язується з білками плазми крові і не інгібує ферменти системи цитохрому Р450. Проте спеціальні клінічні дослідження щодо вивчення лікарської взаємодії не проводилися.

Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні <= span class=3DSpellE>бісфосфонатів і аміноглікозидів<= /span>, оскільки вони можуть виявляти адитивний вплив, унаслідок чого рівень кальці= ю в сироватці крові може залишатися зниженим довше, ніж потрібно. Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів і петльових діуретиків, оскільки вони можуть виявляти адитивний вплив, внаслідок чого може виникнут= и гіпокальціємія. Слід бути обережними, призначаючи Золедронову кислоту = - Віста та інші потенційно нефрото= ксичні препарати. Слід також мати на увазі можливість розвитку гіпомагніємії протягом лікування.

У пацієн= тів із множинною мієломою при внутрішньовенному введенні б= ісфосфонатів у комбінації з талідомідом збільшує= ться ризик розвитку ниркової недостатності.

Повідомлялося про остеонекроз щелепи у паці= єнтів, які отримували одночасне лікування Золедроновою кислотою - Віста та антиангіогенними лікарськими засобами (зменшують кровопостачання пухлини).=

Особливості застосування.

Загальні

Перед введенням лікарського засобу Золедронова кислота <= /span>- Віста слід переконатися в достатній гідратації всіх пацієнтів, включаючи пацієнтів з легкими і помірними поруше= ннями функції нирок.

Слід уникати гіпергідратації у пацієнтів із ризиком розвитку серцевої недостатності.

Стандартні метаболічні показники, пов’язані з гіпе= ркальціємією, такі як рівні кальцію, фосфатів і магнію, потрібно ретельно перевірити після початку терапії препаратом Золедронова кислота <= /span>- Віста. Якщо виникає гіпокальціємія, гіпофосфатемія або гіпомаг= ніємія, може бути необхідна короткочасна коригуюча терапія.

Неліковані пацієнт= и із гіперкальціємією зазвичай мають деякі порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг показників функції ниро= к.

При остеопорозі та для лікування хвороби Паджета доступні й інші препарати, які містять золедронову кислоту як діючу речовину. Пацієнти, які одержують терапію Золедронов= ою кислотою - Віста, не пов= инні одночасно приймати інші препарати, що містять золедрон= ову кислоту.

Пацієнти, які одержують терапію Золедроновою кислотою = - Віста, також не повинні застосовувати будь-які інші бісфосфонати.
Порушення функції нирок

При вирішенні питання про застосування препарату хворим із гіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною, на тлі порушення функції нирок слід оцінити стан хворого і зробити висновок про те, чи переважає потенційна користь від= лікування над можливим ризиком.

При прийнятті рішення про лікування пацієнтів з метастазами в кістки з метою запобігання симптомам, пов’язаним із захворюваннями хребта, слід враховувати, що ефект від застосування препарату починає проявлятися через 2-3 місяці.

Були повідомлення щодо ниркових дисфункцій, пов’язаних із застосуванням бісфосфонатів. Факт= ори, які збільшують можливість порушення ниркової функції, включають дегідратаці= ю, раніше існуюче порушення функції нирок, багаторазові цикли Золедронової кислоти - Віста або інших бісфосфонаті= в, а також застосування нефротоксичних засобів або проведення інфузії в коротший термін, ніж було рекомендовано. Хоча при введенні Золедронової кислоти -= Віста в дозі 4 мг протягом не менше 15 хв ризик зменшується, погіршення функції нирок можливе. Випадки погіршення ниркових функцій, прогресування до ниркової недостатності та потреби в діал= ізі спостерігались у пацієнтів після введення початкової дози або одноразової д= ози золедронової кислоти 4 мг.

Підвищення рівня креатиніну в сироватці крові спостерігається також у деяких пацієнтів, які постійно приймають препарат у рекомендованих дозах для запобігання виникненню симптомів, пов’язан= их із захворюваннями хребта, хоча це відбуває= ться досить рідко.

Перед прийомом кожної дози Золедронової кислоти -= Віста у пацієнтів необхідно оцінювати рівень креатиніну в сироватці крові. Після початку лікування пацієнтам із метастазами в кістки та жінкам із ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді під час лікування інгібіт= орами ароматази (AIs) для запоб= ігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток при незначних або помірних порушеннях функції нирок рекомендую= ться нижчі дози Золедронов= ої кислоти - Віста (див. таблицю у розділі «Спосіб застосу= вання та дози»). Пацієнтам, у яких спостерігаються порушення функції нирок під час лікуванн= я, прийом препарату можна відновлювати лише тоді, коли рівень креатиніну повернеться до початкового значення в межах 10 % початкової величини. При поновленні терапії препарат = Золедронова кислота - Віста застосовують у тій самій дозі, як і до тимчасового припинення.

Через можливий вплив бісфосфонатів, у тому числі Золедронової кислоти - Віста, на фун= кцію нирок, у зв’язку з відсутністю розгорнутих даних з клінічної безпеки щодо п= ацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю креатинін сироватки становить ≥ 400 = мкмоль/л або ≥ 4,5 мг/дл, для пацієнтів з = гіперкальціємією, що індукована пухлиною, та креатин= ін сироватки становить ≥ 265 мкмоль/л або &#= 8805; 3 мг/дл для пацієнтів із метастазами в кістки т= а у жінок з ранньою стадією раку молочної залози в постмен= опаузальному періоді під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для зап= обігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток відповідно) і лише обмеже= ними фармакокінетичними даними щодо пацієнтів з тяжк= ою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), застосування Золедронової кислоти - Віста пацієнт= ам з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується.

Порушення функції печінки

Відсутні певні рекомендації для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки доступні лише обмежені клінічні дані.

Остеонекроз= щелепи<= o:p>

Повідомлялося про остеонекроз щелепи перева= жно в онкологічних пацієнтів, які одержували схеми лікування, що включали бісфосфонати, у тому числі й Золедронову кислоту -= Віста.

Багато з цих пацієнтів отримува= ли також хіміотерапію і кортикостероїди. Більшість зафіксованих випадків були пов’язані зі стоматологічними процедурами, такими як видалення зуба. Багато= хто з пацієнтів мав ознаки місцевої інфекції, включаючи остеомієліт.

Початок лікування або новий курс лікування слід відкласти, якщо у пацієнтів наявні незагоєні відкриті уражен= ня м’яких тканин у порожнині рота, за винятком медичних надзвичайних ситуацій.= До початку лікування бісфосфонатами пацієнтам із супутніми факторами ризику рекомендується провести стоматологічний огляд з відповідним профілактичним стоматологічним лікуванням та індивідуальною оці= нкою користі та ризику.

Необхідно враховувати такі фактори ризику для оцінки індивідуальних риз= иків розвитку остеонекрозу щелепи:=

- Активність бісфосфонатів (більший ризик д= ля більш активних складових), спосіб введення (більший ризик для парентерального введення) та кумулятивну дозу.

- Рак, супутні захворювання (наприклад, анемія, ко= агулопатії, інфекція), паління.

- Супутнє лікування: хіміотерапія, застосування інгібіторів ангіогенезу, променева терапія шиї та голови, терапія кортикостероїдами.

- Дентальні захворювання в анамнезі, недостатня гігієна порожнини рота,= періодонтичні захворювання, інва= зивні дентальні процедури та неприпасований зубний протез.

До початку лікування бісфосфонатами потрібно проводити огляд порожнини рота з відповідною стоматологічною профілактикою.=

Всіх пацієнтів слід попередити про необхідність підтримувати гігієну порожнини р= ота, проходити звичайні стоматологічні огляди і повідомляти про появу таких симптомів, як рухомість зубів, біль чи припухлість, незагойні рани, під час лікування бісфосфонатами.

Під час терапії цим пацієнтам по можливості слід уникати і= нвазивних стоматологічних процедур. Стоматологічна операція може погіршити стан пацієнтів, у яких під час терапії бісфосфонатами розвинувся остеонекроз ще= лепи. Відсутні дані щодо пацієнтів, які потребують стоматологічних процедур, щоб припустити, знижує ризик розвитку остеонекрозу щелепи припинення лікування бісфосфонатами чи ні. Лікар повинен керуватися планом ведення кожного пацієнта, що грунтується на індивідуальній оцінці користі/ризику. Режим лікув= ання для пацієнтів, у яких виникає остеонекроз щелеп= и, має розроблятися в тісній співпраці між лікуючим лікарем і лікарем-стоматологом= або хірургом-стоматологом, що має досвід лікування пацієнтів з остеонекрозом щелепи. Слід розглянути можливість тимчасової відміни = золедронової кислоти до нормалізації стану та максимального зменшення факторів ризику.

Остеонекроз зовнішнього слухового проходу

Остеонекроз зовнішн= ього слухового проходу спостерігався при прийомі бісфосфона= тів, в основному під час тривалої терапії. Можливі фактори ризику остеонекрозу зовнішнього слухового проходу включають застосування стероїдів і хіміотерапію та/або місцеві фактори ризику, такі як інфекції або травми. Можливість остеонекрозу зовнішнього слухового проходу слід розглянути у пацієнтів, які отримують бісфосфонати та скаржаться на симптоми з боку органів слуху, в тому числі на хронічні інфекції вуха.

Надходили спорадичні повідомлення про виникнення остеонекрозу інших кісток, включаючи стегнову кістку і кістки таза, у дорослих пацієнтів= з онкологічними захворюваннями, які отримували терапію бісфосфонатами<= /span>.

Кістково-м’язовий біль

Під час постмаркетингових досліджень повідомлялося про сильний, іноді <= span class=3DSpellE>інвалідизуючий біль у кістках, суглобах та/або м’язах= у пацієнтів, які застосовували бісфосфонати. Прот= е такі повідомлення були поодинокими. Ця категорія препаратів включає і Золедронову кислоту - Віста (золедронову кислоту). Час до початку появи симптомів варіював від одного дня до декількох місяців від початку лікування. У більш= ості пацієнтів після припинення лікування зменшувалася вира= женість симптомів. У даної категорії пацієнтів відзначали рецидив симптомів, якщо лікування відновлювали тим же лікарським засобом або іншим бісфосфонатом.

Атиповий перелом стегнової кістки

Атипові підвертлюгові і діафізарні переломи стегнової кістки були зареєстровані під час терапії бісфосфонатами, насамперед у пацієнтів, які отримували тривале лікування остеопорозу. Ці поперечні або короткі косі переломи можли= ві в будь-якому місці вздовж стегна від трохи нижче малого вертлюга до трохи вищ= е надвиростків. Ці переломи виникають після мінімальної травми або без неї. Деякі пацієнти відчувають біль у стегні або паху, що часто асоціюється із рентгенологічними ознаками стрес-перелому, за кілька тижнів або місяців до виникнення повного перелому стегна. Переломи часто двобічні, тому другу стегнову кістку потріб= но обстежити у пацієнтів, які отримують бісфосфонатну терапію і які перенесли перелом стегнової кістки. Також повідомлялося про погане загоєння таких переломів. На підставі індивідуальної оцінки ризику і користі слід вирішити питання про припинення бісфосфон= атної терапії для пацієнтів з підозрою на атипові переломи стегна.

Під час лікування бісфосфонатами пацієнтам потрібно повідомити лікаря про будь-який біль у тазу, стегні або паху, а кожного пацієнта з такими симптомами потрібно обстежити на наявність неповн= ого перелому стегнової кістки.

Гіпокальціємія=

Повідомлялося про гіпокальціємію у пацієнті= в, які застосовували препарат Золедронова кислота -= Віста. Зафіксовано випадки серцевих аритмій та неврологічні реакції (включаючи епілептичні напади, гіпостезію, заціпеніння та тетанію), вторинні до тяжкої гіпокальціємії. Повідомлялося про випадки тяжких гіпокальціємій, що потребують госпіталізації. У деяких випадках гіпокальціємія може загрожувати життю.= Слід проявляти обережність при одночасному застосуванні золедронової кислоти з лікарськими засобами, які можуть викликати гіпокальціємію, = оскільки вони можуть виявляти синергічний ефект, що веде до тяжкої гіпокальціємії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді= ї»). Перед початком терапії необхідно перевірити рівень кальцію в сироватці кров= і і провести його корекцію при необхідності. Лікування таких пацієнтів повинно = бути адекватно доповнено препаратами кальцію і вітаміном D.

Натрій

Золедронова кислота= – Віста містить 24,00 мг/дозу натрію. Слід бути обережн= им при застосуванні препарату пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану діє= ту.

Застос= ування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності і годування груддю.

Період вагітності

Немає достатніх даних про застосування золедронової кислоти у вагітних жінок. Дослідження ре= продукції у тварин показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Період годування груддю=

Невідомо, чи потрапляє золедронова к= ислота у грудне молоко.

Фертильність

Золедронову кислоту оцінювали у щурів на предмет можливого несприятливого впливу на фертильніст= ь. Результати досліджень не дозволили визначити вплив золедронової кислоти на фертильність у людини.

Здатні= сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.

Побічні реа= кції препарату, такі як запаморочення та сонливість, можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, тому нео= бхідна обережність під час керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами в період застосування Золедронової кислоти -= Віста.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб вводять тільки лікарі, які мають досвід внутрішньовенного введення бісфосфонатів.<= /o:p>

Перед введенням 5 мл концентрату Золедрон= ової кислоти= = - Віста, що містить 4 мг золедронової кислоти, розводя= ть у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Готовий розчин= Золедронової кислоти - Віста для інфузій вводять у вигляді одноразової внутрішньовенно= ї інфузії протягом щонайменше 15 хв.<= /p>
Концентрат Золедронової кислоти= = - Віста не можна змішувати з розчинами для інфуз= ій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, такими як лактатний розчин Рінгера, і необхідно вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії з використ= анням окремої інфузійної системи.
Профілак= тика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зіі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях

Дорослі, в тому числі пацієнти літнього віку

Рекомендована доза золедронової кислоти ста= новить 4 мг у вигляді інфузії кожні 3-4 тижні.

Пацієнтам також необхідне щоденне призначення препаратів кальцію перорально у дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D на= добу.

При вирішенні питання<= /span> щодо лікування пацієнтів з метастати= чним ураженням кісток для профілактики симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, слід враховувати, що початок ефек= ту від лікування настає через 2-3 місяці.

Лікуванн= я гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною=

Дорослі, в тому числі пацієнти літнього віку

При застосуванні препарату у зв’язку з гіперкальціємією (вміст кальцію в сироватці крові із = коригуванням на альбумін ≥ 12,0 мг/дл або 3,0 ммоль/л) рекомендоване одноразове введення 4 мг золедронової кислоти.

Порушення функції нирок

Гіперкал= ьціємія, обумовлена злоякісною пухлиною=

Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоя= кісною пухлиною, у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок можливе після ретельної оцінки ризику застосування препарату та очікуваної користі. Кліні= чний досвід застосування препарату пацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці кр= ові >400 мкмоль/л або >4,5 мг/дл відсутній. Пацієнтам із гіперкальціємією, обумо= вленою злоякісною пухлиною, з рівнем креатиніну в сироватці крові < 400 мкмоль/л або < 4,5 мг/дл корекція дози не потрібна.

Профілактика симптомів, пов’язан= их з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях

На початку лікування препаратом пацієнтів із множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток внаслідок солідної пухлини слід визначити рі= вень креатиніну в сироватці крові і кліренс креатиніну. Кліренс креатиніну розраховується за формулою Кокрофта-Голтаі рівня креатиніну в сиро= ватці крові. Золедронову кислоту= = - Віста не рекомендується застосовувати= пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок до початку терапії (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Клінічні дослідження щодо застосування препарат= у пацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці крові &= gt; 265 мкмоль/л або ≥ 3 мг/дл не проводилися.

Пацієнтам із метастатичним ураженням кісток при порушенні функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості до початку терапії (кліренс креатині= ну 30-60 мл/хв) рекомендуються такі дози препарату:

Початк= овий рівень кліренсу креатиніну (мл/хв)

Рекоме= ндована доза

препар= ату*

>60

4 мг золедр= онової кислоти

50-60

3,5 мг золедр= онової кислоти*

40-49

3,3 мг золедр= онової кислоти*

30-39

3 мг золедр= онової кислоти*

*Дози розраховані з допущенням заданої AUC=3D0,66 = мг•год/л (кліренс креатиніну 75 мл/хв). Для пацієнтів із порушеннями функції нирок передбачається зменшення дози до такого рівня, при якому досягається така A= UC, як і в пацієнтів із кліренсом креатиніну 75 мл/хв.

Після початку терапії рівень креатиніну в сироватці крові слід вимірюва= ти перед введенням кожної дози Золедрон= ової кислоти= = - Віста. У разі порушення функції нирок лікування слід відмінити.

У процесі клінічних досліджень порушення функції нирок було визначене т= аким чином:

– для пацієнтів із нормальним початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (< 1,4 мг/дл або < 124 мкмоль/л) – підвищення на 0,5 мг/дл або 44 мкмоль/л;

– для пацієнтів зі зміненим початковим рівнем креатиніну в сироватці кр= ові (> 1,4 мг/дл або > 124 мкмоль/л) – підвищення на 1 мг/дл або 88 мкмоль/л.

Під час клінічних досліджень терапію Золедрон= овою кислото= ю = - Віста відновлювали після повернення рівня креа= тиніну до початкового рівня в межах 10 % початкової величини.

Терапію Золедроновою кислото= ю = - Віста слід відновлювати у тій же дозі= , що й до переривання лікування.

Педіатричні популяції=

Безпека та ефективність застосування золедронової<= /span> кислоти у дітей віком від 1 року до 17 років не з’ясована. Немає рекомендац= ій щодо способу застосування препарату дітям.

Інструкції щодо приготування доз Золедрон= ової кислоти= = - Віста^<=
/o:p>

Для внутрішньовенного введення.

5 мл концентрату Золедронової кислоти= = - Віста, що містить 4 мг золедронової кислоти, слід розвести у 100 мл стерильн= ого 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % глюкози для внутрішньовенної інфузії.

Пацієнтам із порушеннями= функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості рекомендовані знижені дози препарату Золедрон= ова кислота= = - Віста= .

Інструкція щодо приготування знижених доз Золедронової кислоти= = - Віста.<= /o:p>

Набрати відповідний об’єм концентрату, як вка= зано нижче:

– 4,4 мл відповідає 3,5 мг;

– 4,1 мл відповідає 3,3 мг;

– 3,8 мл відповідає 3 мг.

Необхідну кількість рідкого концентрату слід розвести у 100 мл стерильного 0,9 % розч= ину натрію хлориду або 5 % глюкози для внутрішньовенної ін= фузії.

Перед введенням Золедронової кислоти= = - Віста і після цього потрібно забезпеч= ити достатню гідратацію пацієнта.

Діти.<= /span>

Безпека та ефективність застосування золедронової<= /span> кислоти дітям не встановлена.=

Передозування.

Клінічний досвід терапії гострого передозування зо= ледроновою кислотою обмежений. Повідомлялося про помилкове застосування золедронової кислоти у дозі до 48 мг. Пацієнти, яким застосували дозу препарату, що перевищує рекомендовану, повинні знаходитися= під постійним медичним наглядом, оскільки може виникнути порушення функції ниро= к (у т. ч. ниркова недостатність), зміна електролітного складу сироватки (у т. ч. концентрацій кальцію, фосфатів і магнію). При виникненні= гіпокальціємії рекомендується проведення інфузії кальцію глюконату= за клінічними показниками. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції.=

Протягом трьох днів після застосування препарату Золедрон= ова кислота= = - Віста зазвичай повідомлялося про гострофазні реакції, симптоми яких включали біль у кі= стках, гарячку, слабкість, артралгію, міалгію, озноб та артрити з набряками суглобів. Ці симптоми зазвичай зникають протягом декіль= кох днів.

У разі застосування Золедрон= ової кислоти= = - Віставиявлено такі важливі побічні реакції:

порушення ниркової функції, некроз щелепи, гостроф= азні реакції, гіпокальціємія, порушення зору, фібрил= яція передсердь, анафілаксія, інтерстиціальна хвороба легенів.

Інформація про частоту небажаних реакцій при застосуванні препарат= у у дозі = 4 мг ґрунтується головним чином на даних, отриманих при проведенні тривалої тера= пії.

Небажані реакції, пов’язані із застосуванням Золедрон= ової кислоти= = - Віста, подібні до тих, про які повідомлялося при застосуванні інших бісфосфонатів, і можуть розвиватися приблизно в однієї третини всіх пацієнтів.

Інформація про нижчевказані побічні реакції була зібрана під час клінічних досліджень, переважно після тривалого лікування золедроновою кислотою.=

Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, = < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), ча= стота невідома (не можна оцінити, виходячи з наявних даних).

З боку системи крові та лімфатичної системи: =

часто – анемія; =

нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія;

рідко – панцитопенія.<= o:p>

З боку нервової системи: =

часто – головний біль; =

нечасто – парестезія, запаморочення, смакові розла= ди, гіпостезія, гіперстезія, = тремор, сонливість;

дуже рідко – епілептичні напади, гіпостезія, заціпеніння та тетанія (вторинний до гіпокальціємії).

З боку психіки: =

нечасто – занепокоєність, розлади сну;

рідко – сплутаність свідомості.<= /p>
З боку органів зору: =

часто – кон’юнктивіт;

нечасто – помутніння зору, склерит та запалення очниці;

рідко – увеїт; =

дуже рідко – епісклерит.

З боку шлунково-кишкового тракту:= =

часто – нудота, блювання, анорексія; =

нечасто – діарея, запор, абдомінальний біль, диспепсія, стоматит, сухіс= ть у роті.

З боку дихальної системи: =

нечасто– диспное, каше= ль, бронхоконстрикція; =

рідко – інтерстиціальна хвороба легенів.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

нечасто – свербіж, висипання (включаючи еритематозні та макулярні висипання), підвищена пітливість.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини: =

часто – біль у кістках, міалгія, артралгія,= генералізований біль; =

нечасто – м’язові судоми, остеонекроз щелеп= и;

дуже= рідко – = остеонекроз зовнішнього слухового проходу (несприятливі реакц= ії, типові для бісфосфонатів) та інших кісток, вклю= чаючи стегнову кістку і кістки таза.

З боку серцево-судинної системи:<= /span> =

нечасто – артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, фібриляція передсердь, артеріальна гіпотензія, що спричинює синкопе= та циркуляторний колапс;

рідко – брадикардія, серцева аритмія (вторинна до = гіпокальціємії).

З боку н= ирок та сечостатевої системи: =

часто – ниркові порушення;

нечасто – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія;

рідко – набутий синдром Фанконі.=

З боку імунної системи:<= /span> =

нечасто – реакції гіперчутливості; <= span style=3D'font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New Roman","s= erif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-= language: UK'>

рідко – ангіоневротичний набряк.=

Загаль= ні порушення і реакції у місці застосування препарату: =

нечасто – гарячка, грипоподібний стан (включаючи стомленість, озноб, нездужання і припливи); =

іноді – реакції у місці ін’єкції (включаючи біль, подразнення, припухлість, затвердіння), астенія, периферичний набряк, біль у грудях, збільшення маси тіла, анафілактичні реакції/шок, кропив’янка= ; =

рідко – артрит та набряки суглобів як симптоми гострофазової реакції.

Відхил= ення лабораторних показників:

дуже часто – гіпофосфатемія;

часто – підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові, гіпокальціємія; =

нечасто – гіпомагніємія, гіпокаліємія; =

рідко – гіперкаліємія,= гіпернатріємія.

Порушення функції нирок

При застосуванні препарату зафіксовано порушення функції нирок. На підставі аналізу даних з безпеки, отриманих у процесі реєстраційн= их досліджень Золедронової кислоти= = - Віста щодо попередження небажаних яви= щ, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів із поширеними злоякіс= ними захворюваннями частота порушень функції нирок, які вважалися пов’язаними із= Золедроновою кислотою - Віста, була такою: множинна мієлома –= 3,2 %, рак простати – 3,1 %, рак молочної залози – 4,3 %, рак легень та інші солідні пухлини – 3,2 %. Фактори, що можуть підвищувати ризик порушення фун= кції нирок, включають дегідратацію, попереднє порушення функції нирок, багатораз= ові курси лікування Золедроновою кислото= ю = - Віста або іншими бісфосфонатами, а також одночасне застосування інших нефротоксичних засобів або скорочення рекомендованого часу інфузії. Повідомлялося про випадки порушення функції нирок, прогресування ниркової недостатності і виникнення необхідності проведення гемодіалізу при першому = або одноразовому застосуванні золедронової кислоти = у дозі 4 мг.

Остеонекроз= щелепи<= o:p>

Про випадки остеонекрозу (в основному щелеп= и) повідомлялося переважно у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримували Золедронову кислоту= = - Віста. Багато хто з цих пацієнтів мав прояви місцевої інфекції, включаючи остеомієліт. Більшість випадків були пов’язані зі стоматологічними процедурами, такими як видалення зуба. Остеонекроз щелепи має багато встановлених факторів р= изику, зокрема діагностований рак, супутня терапія (наприклад, хіміотерапія, проме= нева терапія, кортикостероїди) та супутні захворювання (наприклад, анемія, коагулопатія, інфекції, захворювання ротової порожнин= и).

Хоча причинно-наслідкового зв’язку не доведено, цим пацієнтам рекомендо= вано уникати інвазивних стоматологічних процедур.

Фібриляція передсердь=

У процесі рандомізованого подвійного сліпого контрольованого клінічного дослідження, в якому оцінювалася ефективність і безпека застосування золедронової кислоти пацієнткам із пост= менопаузальним остеопорозом, загальна частота розвитку фібриляції передсердь становила 2,5= % у групі пацієнток, які отримували золедронову кис= лоту в дозі 5 мг, і 1,9 % – у групі плацебо. Причина виникнення підвищеної частоти розвитку фібриляції передсердь невідома.

Гострофазові реакції=

Ці небажані реакції включають гарячку, міалгію, головний біль, біль у кінцівках, нудоту, блю= вання, діарею та артралгію, а також артрит з асоційованим опуханням суглобів, які можуть проявитися протягом перших 3 днів після інфузії= Золедронової кислоти= = - Віста. Зазначену реакцію називають грипоподібним синдромом, або синдромом після отримання препарату.

Атипові переломи стегнової кістки

Протягом періоду постреєстраційного застосу= вання рідко повідомлялося про такі реакції, як гострі підвер= тлюгові та діафізарні переломи стегнової кістки (небажа= на реакція на бісфосфонати).

Побічні реакції, зумовлені гіпокальціємією<= o:p>

Гіпокальціємія є важли= вим ідентифікованим ризиком при застосуванні Золедрон= ової кислоти= = - Віста за зареєстрованими показаннями. Дані клінічних та постмаркетингових досліджень свідчать про зв’язок між терапією Золедроновою кислото= ю = - Віста, повідомленнями про гіпокальціємію та розвитком вторинних серцевих аритмі= й. Крім того, є дані про зв’язок між гіпокальціємією та повідомленнями про вторинні неврологічні реакції, включаючи епілептичні нап= ади, гіпостезію, заціпеніння та тетанію.<= /span>

Несумісність.

Концентрат препарату Золедронова кислота = - Віста підлягає розведенню у стерильному 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % роз= чині глюкози. Концентрат препарату не можна змішувати з розчинами для інфузій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, такими як лактатний розчин Рінгера, і необхідно вводити у вигляді одноразової інфузії з використанням окремої сис= теми для інфузій.

Дослідження зі скляними флаконами, а також кількома типами інфузійних пакетів та інфузійних= систем, виготовлених із полівінілхлориду, поліетилену та поліпропілену (попередньо заповнених 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюко= зи), показали відсутність несумісності з вищезазначеними пакувальними матеріалам= и.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.= Не потребує спеціальних умов зберігання. Після розкриття флакона розчин хімічн= о і фізично стабільний протягом 24 годин при температурі 2 – 8 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 5 мл у флаконі, по 1 флакону концентрату в картонній коробці.

Категорія відпуску. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:115%;font-family:"Times New= Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>За рецеп= том.

Виробник.

Актавіс Італія С.п= .А.

Місцезнаходження виробника та ад= реса місця провадження його діяльності.

Віа Пастер, 10 - 20014 Нервіано (М= ілан), Італія.

Початк= овий рівень кліренсу креатиніну (мл/хв)	Рекоме= ндована доза препар= ату*
>60	4 мг золедр= онової кислоти
50-60	3,5 мг золедр= онової кислоти*
40-49	3,3 мг золедр= онової кислоти*
30-39	3 мг золедр= онової кислоти*