MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D0184C.4A707710" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D0184C.4A707710 Content-Location: file:///C:/6A0B1055/UA96690102_4BA5.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6; засобу
МАНІ=
;НІЛâ=
5
( MANINIL=
â 5 )
Ск=
083;ад:
діюча
речовина: 1
таблетка
містить
глібенкламo=
0;ду
5 мг;
доп=
;оміжні
речовини: лактози
моногідрат,
крохмаль
картопляниl=
1;,
желатин,
магнію стеа
=
88;ат,
тальк, понсо 4R
(Е 124).
Лік=
;арська
форма. Таблетки.
Осн=
;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
плоскопараl=
3;ельні
таб=
летки
рожевого
кольору зі
скошеними к
=
88;аями
та рискою дл=
103;
поділу з
одного боку.
Фармакотер&=
#1072;певтична
група. Пероральн=
;і
гіпоглікемo=
0;зуючі
препарати. С=
091;льфонаміди,
похідні
сульфанілсk=
7;човини.
Код АТХ А10В В01.
Фарма&=
#1082;ологічні
властивостo=
0;.
Фармакодин&=
#1072;міка.
&=
#1043;лібенкламі=
;д
чинить
гіпоглікемo=
0;зуючу
дію як у
хворих на
цукровий
діабет ІІ
типу, так і у
здорових
людей,
оскільки ві
=
85;
підвищує
секрецію
інсуліну b-клітинами
підшлунковl=
6;ї
залози за
рахунок їх
стимуляції.
Ця дія залеж=
080;ть
від
концентрацo=
0;ї
глюкози в
середовищі,
що оточує b-клітини.
Фармакокін&=
#1077;тика.
&=
#1055;ісля
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
глібенкламo=
0;д
швидко і
майже
повністю
всмоктуєтьl=
9;я.
Одночасний
прийом їжі
суттєво на ц=
077;
не впливає.
Зв’язуваннn=
3;
глібенкламo=
0;ду
з білками пл=
072;зми
крові
становить
більше 98 %.
Максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
у сироватці
крові
досягаєтьсn=
3;
через 2,5 годин=
и
і становить 100
нг/мл. Через 8-10
годин
концентрацo=
0;я
у сироватці =
082;рові
знижується,
залежно від
введеної
дози, на 10-20
нг/мл. Період
напіввиведk=
7;ння
після внутр=
10;шньовенног=
1086;
введення ст
=
72;новить
близь=
ко
2 годин, а
після
пероральноk=
5;о
– 7 годин.
Однак деякі
дослідженнn=
3;
вказують на
те, що у
хворих на ді=
072;бет
цей час може
подовжуватl=
0;ся
до 8-10 годин.
Глібенкламo=
0;д
повністю
метаболізуn=
8;ться
у печінці до
кількох
метаболітіk=
4;,
які не берут=
100;
суттєвої
участі у
цукрознижуk=
4;альному
ефекті
глібенкламo=
0;ду.
Метаболіти
виводяться
із сечею та
жовчю
приблизно в
однакових
кількостях, =
072;
їхнє повне
виведення з
=
72;кінчується
через 45-72
години. У
хворих зі
зниженою
функцією
печінки вив
=
77;дення
глібенкламo=
0;ду
з плазми
сповільненk=
7;.
У хворих із
нирковою
недостатніl=
9;тю,
залежно від
ступеня
порушення
функції
нирок, компе=
085;саторно
збільшуєтьl=
9;я
виведення м
=
77;таболітів
із сечею. При
помірній
нирковій
недостатноl=
9;ті
(кліренс
креатиніну X=
05;
30 мл/хв)
сумарна елі
=
84;інація
залишаєтьсn=
3;
без змін, а
при тяжкій
недостатноl=
9;ті
нирок
можлива
кумуляція.
=
=
Клінічн=
10;
характерисm=
0;ики.
По=
082;азання.
Інсуліннез=
;алежний
діабет
дорослих
(цукровий
діабет ІІ
типу), якщо
інші заходи,
як, наприкла=
076;,
суворе
дотримання
дієти,
зниження за
=
81;вої
маси тіла,
достатня
фізична
активність
=
85;е
призвели до
задовільноo=
1;
корекції
рівня
глюкози в
крові.
Пр=
086;типоказанн&=
#1103;.
Підвищена
чутливість
до діючої
речовини, до
понсо 4R або до
будь-якого
компонента
препарату. П=
110;двищена
чутливість
до інших
препаратів
=
89;ульфонілсе=
1095;овини,
до
сульфонаміk=
6;ів,
cульфон=
1072;мідних
діуретиків
та до
пробенецидm=
1;.
У випадках
цукрового
діабету, і
коли вимага=
08;ться
лікування
інсуліном:
інсулінзалk=
7;жний
цукровий
діабет (цукровий
діабет І
типу), повна &=
#1074;торинна
неефективнo=
0;сть
терапії
глібенкламo=
0;дом
при
цукровому
діабеті ІІ типу,
метаболізм
=
79;
ухилом у бік
ацидозу, пре=
082;ома
або
діабетична
кома, стан
після резек
=
94;ії
підшлунковl=
6;ї
залози. Тяжк=
110;
порушення
функції
печінки.
Тяжкі
порушення
функції
нирок. Періо=
076;
вагітності
=
72;бо
годування
груддю. Зас=
090;осування
разом з
препаратом
бозентан.
Вз=
072;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
препарату М
=
72;нінілâ=
5 k=
9;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами
його дія мож=
077;
посилюватиl=
9;ь
або послабл=
02;ватись,
тому треба
проконсульm=
0;уватися
з лікарем
щодо
застосуванl=
5;я
інших
препаратів.
По
=
89;илення
дії
глібенкламo=
0;ду
(можлива поя=
074;а
гіпоглікемo=
0;чних
реакцій) можли=
;ве
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з: іншими
пероральниl=
4;и
антидіабетl=
0;чними
препаратамl=
0;
та інсуліно
=
84;,
інгібітораl=
4;и
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту,
анаболічниl=
4;и
стероїдами
та чоловічи
=
84;и
статевими
гормонами,
антидепресk=
2;нтними
засобами
(флуоксетин,
інгібітори
МАО),
бета-адрено
=
73;локаторами,
похідними
хінолону,
хлорамфеніl=
2;олом,
клофібратоl=
4; та
його аналог
=
72;ми,
похідними
кумарину,
дизопіраміk=
6;ом,
фенфлураміl=
5;ом,
міконазолоl=
4;,
парааміносk=
2;ліциловою
кислотою,
пентоксифіl=
3;іном
(що введений
парентералn=
0;но
у високій
дозі), пергек=
1089;иліном,
похідними
піразолону,
пробенецидl=
6;м,
саліцилатаl=
4;и,
сульфонаміk=
6;ами,
препаратамl=
0;
тетрацикліl=
5;ового
ряду,
тритокваліl=
5;ом,
цитостатикk=
2;ми
типу
циклофосфаl=
4;іду.
Прийом
блокаторів
бета-адрене
=
88;гічних
рецепторів,
клонідину,
гуанетидинm=
1;
і резерпіну
може
знижувати
сприйняття
ранніх симп
=
90;омів
гіпоглікемo=
0;ї.
Зн
=
80;ження
дії
глібенкламo=
0;ду
(можлива поя=
074;а
гіперглікеl=
4;ічних
реакцій)
можливе пр
=
80;
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з:
ацетазоламo=
0;дом,
бета-адрено
=
73;локаторами,
барбітуратk=
2;ми,
діазоксидоl=
4;,
діуретикамl=
0;, глюкагоном,
ізоніазидоl=
4;,
кортикостеl=
8;оїдами,
нікотинатаl=
4;и,
похідними
фенотіазинm=
1;, фенітоїном,
рифампіцинl=
6;м,
гормонами
щитовидної
залози,
жіночими
статевими
гормонами (г=
077;стагени,
естрогени),
симпатомімk=
7;тиками.
Блокатори Н2-рецепторі=
074;,
клонідин та
резерпін
можуть як
послаблюваm=
0;и,
так і
посилювати
цукрознижуk=
4;альну
дію
препарату. В
окремих
випадках
пентамідин
може призво
=
76;ити
до тяжкої
гіпоглікемo=
0;ї
або гіпергл=
10;кемії.
Дія похідни
=
93;
кумарину
може як поси=
083;юватись,
так і
послаблюваm=
0;ись.
Босентан:<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> У
пацієнтів,
які
отримували
глібенкламo=
0;д
одночасно з
босентаном,
спостерігаl=
3;ося
зростання
частоти
підвищення
рівня печін
=
82;ових
ферментів. І
глібенкламo=
0;д,
і босентан
пригнічуютn=
0;
функцію
насоса, що
виводить
жовчні солі =
079;
клітини. Це
призводить
до
внутрішньоl=
2;літинного
накопиченнn=
3;
жовчних
солей, які ма=
1102;ть
цитотоксичl=
5;ий
ефект, тому
таку
комбінацію
використовm=
1;вати
не слід.
Ос=
086;бливості
застосуванl=
5;я. =
Cприйня
=
90;тя
тривожних
ознак
низького
рівня
глюкози у
крові може
бути
послаблене,
якщо пацієн
=
90;
страждає на
автономні
нервопатії. При
застосуванl=
5;і
препарату
хворим=
із
порушенням
функції
нирок або пе=
095;інки
чи зниженою
функцією
щитовидної
залози,
гіпофізу аб
=
86;
кори наднир
=
82;ових
залоз
вимагаєтьсn=
3;
особлива
обережністn=
0;.
У хворих
літнього
віку існує
небезпека
розвитку
пролонговаl=
5;ої
гіпоглікемo=
0;ї,
тому їм
глібенкламo=
0;д
слід призна
=
95;ати
з особливою
обережністn=
2;
та ретельно
контролюваm=
0;и
їх стан на
початку
лікування. У
цій віковій
групі за
певних умов
спочатку до
=
94;ільніше
застосовувk=
2;ти
препарати
сульфанілсk=
7;човини
з коротшим
часом дії.
Хворі на діа=
073;ет
з ознаками
церебральнl=
6;го
склерозу та
хворі, з
якими утруд
=
85;ений
контакт вці
=
83;ому,
схильні до
більшої
загрози
розвитку
гіпоглікемo=
0;ї.
Значні
інтервали
між
прийомами ї
=
78;і,
недостатнє
забезпеченl=
5;я
вуглеводамl=
0;, незвичне
фізичне
навантаженl=
5;я,
діарея або
блювання
можуть
підвищуватl=
0;
ризик
розвитку
гіпогілікеl=
4;ії.
Алкоголь,
застосованl=
0;й
неодноразоk=
4;о
у значній
кількості, т=
072;
при його
постійному
застосуванl=
5;і
може
непередбачm=
1;ваним
чином
посилити аб
=
86;
послабити
дію препара
=
90;у
Манінілâ 5.
Постійне
зловживаннn=
3;
проносними
засобами
може
призвести д
=
86;
погіршення
стану обмін
=
91;
речовин. При
недотриманl=
5;і
плану лікув
=
72;ння,
при
недостатніl=
1;
цукрознижуk=
4;альній
дії
препарату
або при
наявності
стресових
ситуацій
рівень цукр
=
91;
в крові може
підвищуватl=
0;сь.
Симптомами
гіперглікеl=
4;ії
можуть бути
відчуття
сильної
спраги,
сухості у ро=
090;і,
часте
сечовипускk=
2;ння,
свербіж,
сухість
шкіри,
грибкові аб
=
86;
інфекційні
=
79;ахворюванн=
1103;
шкіри та
зниження
працездатнl=
6;сті.
При незвичн
=
80;х
стресових
ситуаціях
(травма,
операція,
інфекційне
захворюванl=
5;я,
що
супроводжуn=
8;ться
підвищенняl=
4;
температурl=
0;
тіла) може по=
1075;іршитись
обмін
речовин, що
може призве
=
89;ти
до
гіперглікеl=
4;ії
іноді
настільки
значної, що
може
вимагати
тимчасовогl=
6;
переведеннn=
3;
хворого на
інсулін.
Пацієнтів
слід
проінформуk=
4;ати
про нагальн
=
91;
необхіднісm=
0;ь
без зволіка
=
85;ня
проконсульm=
0;уватися
з лікарем у
випадках
розвитку
інших
захворюванn=
0;
під час
лікування
Манінілом ® 5.
Пацієнтів
також слід
проінструкm=
0;увати
про те, що у
разі зміни
лікуючого л=
10;каря
(наприклад,
при
стаціонарнl=
6;му
лікуванні, у
зв'язку з
нещасним
випадком,
хворобою чи
відпусткою),
їм слід
звернути
увагу новог
=
86;
лікаря на
наявність
цукрового
діабету. У
хворих із
недостатніl=
9;тю
в організмі
глюкозо-6-фос=
1092;атдегідрог=
енази
лікування п
=
88;епаратами
сульфанілсk=
7;човини,
у тому числі
глібенкламo=
0;дом,
може спричи
=
85;ити
гемолітичнm=
1;
анемію, тому
слід
вирішити пи
=
90;ання
про їх
переведеннn=
3;
на препарат
=
80;,
альтернатиk=
4;ні
похідним
сульфанілсk=
7;човини.
Хворим зі
спадковою н
=
77;переносимі=
1089;тю
галактози,
недостатніl=
9;тю
лактази або
синдромом
глюкозо-гал
=
72;ктозної
мальабсорбm=
4;ії
Манінілâ 5
застосовувk=
2;ти
не слід.
Деякі
пацієнти
можуть
потребуватl=
0;
контролю за
прийомом
таблеток з
боку людей,
які за ними д=
1086;глядають.
За=
089;тосування
у період ваг=
110;тності
або
годування
груддю.
Застосуванl=
5;я
глібенкламo=
0;ду
вагітним та =
091;
період
годування
груддю
протипоказk=
2;не.
Якщо це
можливо,
терапію пер
=
86;ральними
протидіабеm=
0;ичними
засобами не
=
86;бхідно
відкласти
перед
плануванняl=
4;
вагітності.
Контроль ді
=
72;бету
інсуліном є
терапією
вибору у
період
вагітності
=
72;бо
годуванням
груддю.
Зд=
072;тність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;. Г&=
#1110;поглікемія
може
знижувати
здатність д
=
86;
концентрацo=
0;ї
уваги та
реакцію
хворого. Це
може
становити
ризик, якщо
пильна уваг
=
72;
і швидка
реакція
необхідні п=
10;д
час
керування
автомобілеl=
4;
або під час
роботи з
іншими
механізмамl=
0;.
Хворим слід
застосовувk=
2;ти
заходи
безпеки для
уникнення
гіпоглікемo=
0;ї
під час керу=
074;ання
автомобілеl=
4;
та під час
роботи з інш=
080;ми
механізмамl=
0;.
Це особливо
важливо для
Сп=
086;сіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Препарат
слід
призначати
лише за
призначеннn=
3;м
лікаря та
обов’язковl=
6;
з корекцією
дієти. Дозув=
072;ння
залежить ві
=
76;
результатіk=
4;
дослідженнn=
3;
стану обмін
=
91;
речовин
(рівень цукр=
091;
в крові та
сечі).
Контроль рі
=
74;ня
цукру в кров=
110;
та сечі
необхідний
при переход=
10;
з іншого
гіпоглікемo=
0;чного
засобу.
Пе
=
88;ше
та наступні
призначеннn=
3;.
Терапію
розпочинатl=
0;, за
можливості, =
079;
якомога
менших доз,
перш за все
це
стосується
хворих із
підвищеною
схильністю
до
гіпоглікемo=
0;ї
або масою
тіла менше
3
таблетки
препарату
Манінілâ 5 (що
відповідає 15
мг
глібенкламo=
0;ду)
на добу.
Пе
=
88;еведення
хворого із
застосуванl=
5;я
інших
антидіабетl=
0;чних
препаратів.
Лікарю слід
виконувати перев=
едення
на препа=
рат
Мані&=
#1085;ілâ=
5 дуже ретел=
ьно
і розпо=
;чинати
від
½ табле&=
#1090;ки
(2,5 мг глібенкл=
;аміду)
до 1 таблетки (=
5 мг
глібенкламo=
0;ду)
препарату
Манінілâ 5 на добу. =
Пі
=
76;бір
дози. Хворим
літнього
віку,
ослабленим
або хворим і=
079;
недостанім
харчуванняl=
4;,
а також із по=
1088;ушенням
функції
нирок або
печінки
початкову т
=
72;
підтримуючm=
1;
дозу
необхідно з
=
84;еншити
через
можливість
розвитку
гіпоглікемo=
0;ї.
При зниженн=
10;
маси тіла
хворого або
зміні
способу
життя треба
вирішити
питання про
коригуваннn=
3;
дози. Комбін=
ація
з іншими
антидіабетl=
0;чними
засобами. Ма=
;нінілâ=
5
може бути
використанl=
0;й
окремо
(монотерапі=
11;)
або в
комбінації
=
79;
метформіноl=
4;. В
обґрунтоваl=
5;их
випадках
хворим із
непереносиl=
4;істю
метформіну
може бути
показане
додаткове
призначеннn=
3;
препаратів
групи
глітазону (розіглітаk=
9;он,
піоглітазоl=
5;).
Манінілâ 5
також можн
=
72;
комбінуватl=
0;
з
пероральниl=
4;и
антидіабетl=
0;чними
препаратамl=
0;,
що не
стимулюють
викид
бета-клітин
=
72;ми
ендогенногl=
6;
інсуліну
(гуармель аб=
086;
акарбоза).
При появі
вторинної
неефективнl=
6;сті
терапії
глібенкламo=
0;дом
(зниження
продукуванl=
5;я
інсуліну в
результаті
виснаження
бета-клітин)
можна
спробувати
комбінованk=
7;
лікування з =
110;нсуліном.
Однак при
повному
припиненні
=
89;екреції
власного
інсуліну
організмом
показана
монотерапіn=
3;
інсуліном.
Слід
проконсульm=
0;уватися
з лікарем,
якщо у паціє=
085;та
створюєтьсn=
3;
враження, що
ефект Маніні=
083;â=
5 занад
=
90;о
сильний чи
занадто
слабкий.
Хворі
не повинні
припиняти
лікування
або змінюва
=
90;и
дозу чи
діабетичну
дієту без
консультацo=
0;ї
з лікарем.
У разі
необхідносm=
0;і
зміни,
пацієнт
повинен
проконсульm=
0;уватися
з лікарем
заздалегідn=
0;.
Режим
та
тривалість
лікування.=
Т=
аблетки
слід
приймати
перед їдою,
не
розжовуючи,
та запивати
достатньою
кількістю
рідини (кращ=
077;
склянкою
води). Добову
дозу, що
становить н
=
77;
більше 2
таблеток
препарату, с=
083;ід
прийняти
перед
сніданком.
При добовій
дозі, що
с
=
90;ановить
більше
2
таблеток
препарату,
рекомендуєm=
0;ься
усю кількіс
=
90;ь
розподілятl=
0;
на один
ранковий та
один
вечірній
прийоми у
співвідношk=
7;нні
2:1. Дуже
важливо
застосовувk=
2;ти
препарат ко
=
78;ного
разу в один і
той же час.
Якщо хворий
помилково
пропустив
один прийом, =
1085;е
слід
наступний
прийомом до
=
87;овнювати
більш
високою
дозою.
Тривал=
110;сть
лікування
залежить ві
=
76;
перебігу
хвороби.
Протягом
лікування
треба прово
=
76;ити
регулярний
контроль рі
=
74;ня
глюкози в
крові та
сечі; крім
того, рекоме=
085;дується
додатково
визначати
такі
параметри я
=
82;
рівень
глікозильоk=
4;аного
гемоглобінm=
1; (Hb=
A1=
c<=
/span>)
та/або
фруктозаміl=
5;у,
а також інші
показники (н=
072;приклад
рівень
ліпідів
крові).
Ді=
090;и.
Застосовув=
;ати
глібенкламo=
0;д
дітям не слі=
076;,
оскільки
відсутній
достатній
клінічний
досвід.
Пе=
088;едозування.=
Одноразове
передозуваl=
5;ня
або
застосуванl=
5;я
незначно
підвищених
доз протяго
=
84;
тривалого ч
=
72;су
можуть
призвести д
=
86;
тяжкої
пролонговаl=
5;ої
гіпоглікемo=
0;ї,
що становит=
00;
загрозу для
життя. У разі
передозуваl=
5;ня
та умисного
зловживаннn=
3;
препаратом
очікується
розвиток
тривалої
гіпоглікемo=
0;ї,
яка має тенд=
077;нцію
до нормаліз
=
72;ції
після
успішно
проведеної
початкової
терапії
даного стан
=
91;.
Симптоми
передозуваl=
5;ня
(гіпоглікем=
10;чного
шоку): раптов=
1077;
потовиділеl=
5;ня,
посилене
серцебиття,
тремтіння,
відчуття
голоду,
неспокій,
парестезії
=
91;
ділянці рот
=
72;,
блідість
шкірних
покривів, го=
083;овний
біль, розлад=
080;
сну
(сонливість,
порушення
сну),
лякливість,
непевність
рухів,
оборотні
неврологічl=
5;і
випадання
(порушення
мовлення та
зору, поява
паралічу аб
=
86;
порушення
чутливості).
При
прогресуючo=
0;й
гіпоглікемo=
0;ї
хворий може
втратити
контроль на
=
76;
своїм стано
=
84;
та втратити
свідомість
(гіпоглікем=
10;чний
шок). У таких
випадках
шкіра на
дотик волог
=
72;
та холодна,
має місце
тахікардія,
гіпертерміn=
3;,
рухове
збудження,
гіперрефлеl=
2;сія,
парези та
позитивний
рефлекс
Бабінськогl=
6;,
можуть
з’явитися
судоми. Ліку=
вання.
Гіпоглікемo=
0;ю
легкого або
середнього
ступеня тяж
=
82;ості
хворий може
усунути
самостійно,
застосовуюm=
5;и
цукор або їж=
091;
чи напої з
високим йог
=
86;
вмістом. Том=
091;
вони повинн=
10;
завжди носи
=
90;и
з собою
По=
073;ічні
реакції. При
оцінці
побічних ді
=
81;
за основу
прийняті
наступні
значення
частоти
виникнення: =
076;уже
часто
(≥ 10 %), часто (< 10 %
але ≥1 %),
іноді (< 1 % але
≥ 0,1 %), рідко =
(< 0,1 % але ≥ 0,01 %),
дуже рідко (< 0,01=
%),
невідомі (не
можуть бути
оцінені за
наявними да
=
85;ими).
Порушення
обміну
речовин та
харчування. Часто:
гіпоглікемo=
0;я
є найбільш
поширеним
небажаним
ефектом, пов´=
язаним з
прийомом
глібенкламo=
0;ду
(детальна
інформація
наведена у
розділі ( Пер=
;едозування
), збільшеннn=
3;
маси тіла.
Даний
небажаний
ефект
терапії
глібенкламo=
0;дом
може бути
тривалим і
призводити
до розвитку
тяжкої гіпо
=
75;лікемії,
що
супроводжуn=
8;ться
гіпоглікемo=
0;чною
комою із
загрозою дл=
03;
життя.
З боку
органів зор
=
91;. Дуже рідко:
розлади зор
=
91;
та
акомодації,
особливо на
початку
лікування.
З боку
травного
тракту. Іноді:
нудота,
відчуття
переповненl=
5;я
шлунка,
блювання,
біль у
животі, діар=
077;я,
відрижка,
металічний
присмак у
роті. Ці скар=
1075;и
мають
минущий
характер і н=
077;
вимагають
відміни
препарату.
З боку
печінки та
жовчного
міхура. Дуже рідко:
минуще
підвищення
АсАТ та АлАТ,
лужної
фосфатази,
медикаментl=
6;зний
гепатит,
внутрішньоl=
7;ечінковий
холестаз, що,
можливо, спр=
080;чині
алергічною
реакцією
гіперергічl=
5;ого
типу клітин
печінки. Ці
порушення
мають оборо
=
90;ний
характер
після
відміни
препарату, а=
083;е
можуть
призвести д
=
86;
печінкової
недостатноl=
9;ті,
що загрожує
життю.
З боку шкір=
080;
та
підшкірної
клітковини. Іноді:
свербіж,
уртикарний
висип, erythema nоdоsum,
кореподібнk=
2;
або
макулопапуl=
3;ьозна
екзантема, п=
091;рпура,
світлочутлl=
0;вість.
Ці явища
реакцій
підвищеної
чутливості мають
оборотний
характер, ал=
077;
дуже рідко
можуть пере
=
81;ти
у загрозлив=
10;
для життя
стани, що
супроводжуn=
2;ться
ядухою та
зниженням
артеріальнl=
6;го
тиску, дуже
рідко, аж до
розвитку шо
=
82;у.
Дуже рідко:
генералізоk=
4;ані
реакції під
=
74;ищеної
чутливості,
що
супроводжуn=
2;ться
шкірним
висипом,
артралгією,
пропасницеn=
2;,
протеїнуріn=
8;ю
та
жовтяницею;
алергічний
васкуліт, що
становить
загрозу для
життя. При
появі шкірн
=
80;х
реакцій
треба
звернутися
до лікаря.
З боку
системи
крові та
лімфатичноo=
1;
системи. Рідко:
тромбоцитоl=
7;енія.
Дуже рідко:
лейкоцитопk=
7;нія,
еритроцитоl=
7;енія,
гранулоцитl=
6;пенія,
аж до
розвитку
агранулоциm=
0;озу.
В окремих
випадках:
панцитопенo=
0;я,
гемолітичнk=
2;
анемія.
Анемія,
еозинофіліn=
3;,
апластична
анемія були
зареєстровk=
2;ні
на тлі сульф=
086;намідів.
Перераховаl=
5;і
зміни
картини
крові мають =
086;боротний
характер
після
відміни
препарату,
але дуже
рідко можут=
00;
становити
загрозу для
життя.
Інші
побічні дії. Дуже рідко:
слабка
діуретична
дія, оборотн=
072;
протеїнуріn=
3;,
гіпонатрієl=
4;ія,
дисульфіраl=
4;оподібна
реакція,
синдром
неадекватнl=
6;ї
секреції
антидіуретl=
0;чного
гормону,
перехресна
алергія з
сульфонаміk=
6;ами,
похідними
сульфонаміk=
6;ів
та
пробенецидl=
6;м.
Понсо 4 R може сприч=
080;нити
алергічні
реакції.
Термін
придатностo=
0;. 3 роки.
Не
застосовувk=
2;ти
препарат
після закін
=
95;ення
терміну
придатностo=
0;,
зазначеногl=
6;
на упаковці.
Умо=
;ви
зберігання. З&=
#1073;ерігати
при
температурo=
0;
нижче 25 ° С і в
захищеному
від
вологості
місці!
Упа=
;ковка.
Флакон із
прозорого
скла, що
містить 120
таблеток; 1
флакон у
картонній
коробці.
Кат=
;егорія
відпуску. За
рецептом.
=
=
Виробни
=
82;.=
Б=
ЕРЛІН-ХЕМІ
АГ /
Berlin- Chemie AG.=
=
=
Заявник.
БерлІн-ХемІ
АГ/
Berlin- Chemie AG.
М=
;ісцезнахо=
;дження
заявника
та/або
представниl=
2;а
заявника<=
span
class=3Drvts9>. Глінікер Вk=
7;г
125, 12489 Берлін,
Німеччина / =
span>Glienicker Weg 125, 12489 Berlin, Germany.