MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D024F3.D036CE90" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D024F3.D036CE90 Content-Location: file:///C:/68091731/UA25400101_0D81.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУК
=
62;ІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6; засобу
ТРИФАС® 10
(TRIFAS® 10)
Ск=
083;ад:
k=
6;іюча
речовина: 1
таблетка
містить
торасеміду 10
мг;
доп=
;оміжні
речовини: лактози
моногідрат,
крохмаль
кукурудзянl=
0;й,
кремнію
діоксид кол
=
86;їдний
безводний,
магнію стеа
=
88;ат.
Лік=
;арська
форма. Таблетки.
Осн=
;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:білог=
;о
кольору,
круглі,
пласкі
таблетки зі =
089;кошеними
краями і
насічкою дл=
03;
поділу з одн=
086;го
боку.
Таблетку
можна
розділити н
=
72;
дві рівні
частини.
Фа&=
#1088;макотерапе=
;втична
група.Сечогінні
препарати.
Високоактиk=
4;ні
діурети
=
82;и.
Ко&=
#1076;
АТХ С03С А04.
Фар=
;макологічн=
10;
властивостo=
0;.
Фармак=
1086;динаміка.
Торасемід
діє як
салуретик,
його дія
пов’язана з
пригніченнn=
3;м
ренальної
абсорбції і
=
86;нів
натрію та
хлору у
висхідній
частині пет
=
83;і
Генле. У
людини
діуретичниl=
1;
ефект швидк
=
86;
досягає
свого
максимуму
впродовж пе
=
88;ших
2-3 годин після
внутрішньоk=
4;енного
та перораль
=
85;ого
застосуванl=
5;я
відповідно =
10; залишаєтьс&=
#1103;
постійним
впродовж
майже 12 годин.
У здорових
добровольцo=
0;ву
діапазоні д
=
86;з
5-100 мг
спостерігаl=
3;ося
пропорційнk=
7;
логарифму д
=
86;зи
збільшення
діурезу
(петльова
активність
діуретика).
Збільшення
діурезу
спостерігаl=
3;ось
навіть у тих
випадках,
коли інші се=
095;огінні
засоби,
наприклад,д
=
80;стально
діючі
діуретикитo=
0;азидового
ряду вже не
чинили
потрібного
ефекту,
наприклад,
при ниркові
=
81;
недостатноl=
9;ті.
Завдяки
такому
механізму
дії торасем=
10;д
призводить
до зменшенн=
03;
набряків. У
випадку
серцевої
недостатноl=
9;ті
торасемід
зменшує
прояви
захворюванl=
5;я
та покращує
функціонувk=
2;ння
міокарда за
рахунок зме
=
85;шення
пре- та
постнавантk=
2;ження.
Після перор
=
72;льного
застосуванl=
5;я
антигіпертk=
7;нзивна
дія торасем=
10;ду
розвиваєтьl=
9;я
поступово,
починаючи з
першого
тижня після
початку
лікування.
Максимум
антигіпертk=
7;нзивної
дії досягає
=
90;ься
не пізніше,
ніж через 12
тижнів. Тора=
089;емід
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск за
рахунок зни
=
78;ення
загального
периферичнl=
6;го
опору судин.
Цей вплив
пояснюєтьсn=
3;
нормалізацo=
0;єю
порушеного
електролітl=
5;ого
балансу,
головним
чином, за
рахунок
зменшення
підвищеної
активності
вільних
іонів
кальцію у
клітинах м’=
03;зів
артеріальнl=
0;х
судин, що
було
виявлено у п=
072;цієнтів,
які
страждають
на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;.
Вірогідно,
цей вплив
знижує
підвищену с
=
87;рийнятливі=
1089;ть
судин до
ендогенних
вазопресорl=
5;их
речовин,
наприклад,к
=
72;техоламіні=
1074;.
Фармакокін
=
77;тика.
=
1055;ісля
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
торасемід
швидко та
повністю
всмоктуєтьl=
9;я.
Пікова
концентрацo=
0;я
у сироватці
крові досяг
=
72;ється
впродовж 1-2
годин.
Біодоступнo=
0;сть
становить
приблизно 80-90 %;
за умови
повного всм
=
86;ктування
максимальнk=
7;
значення
ефекту
першого
проходженнn=
3;
становить 10-20 %.
Їжа знижує
швидкість
(динамічну
складову) вс=
084;октування
торасеміду
(зменшуєтьс=
03;
Cmaxі
збільшуєтьl=
9;я
tmax), ал=
е
не впливає н=
072;
загальну
абсорбцію.
Зв’язуваннn=
3;
торасеміду
=
79;
білками
плазми кров=
10;
становить
понад 99 %,
метаболітіk=
4;
М1, М3, і М5 ̵=
1;
86 %, 95 %, і 97 %
відповідно.
Уявний об'єм
розподілу (Vz) д=
;орівнює
16 л. У людини
торасемідмk=
7;таболізуєт=
100;ся
з утворення
=
84;
трьох
метаболітіk=
4;
М1, М3 та М5.
Докази
існування
інших
метаболітіk=
4;
відсутні.
Метаболіти
=
52;1,
М3та М5
утворюютьсn=
3;
у результат=
10;
окислення
метальної
групи, що
знаходитьсn=
3;
на
фенільному
=
82;ільці,
до карбонов
=
86;ї
кислоти,
метаболіт М3
утворюєтьсn=
3;
в результат=
10;
гідроксилюk=
4;ання
кільця.
Метаболіти
=
52;2
і М4,
виявлені у
дослідженнn=
3;х
на тваринах,
у людини не
виявлені.
Фармакокінk=
7;тика
торасеміду
та його
метаболітіk=
4;
характеризm=
1;ється
лінійною
залежністю.
=
62;е
означає, що й=
1086;го
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
у сироватці
крові та
площа під
кривою
вмісту в
сироватці
збільшуєтьl=
9;я
пропорційнl=
6;
дозуванню. К=
110;нцевий
час
напіввиведk=
7;ння
(t1/2)
торасеміду =
10;
його
метаболітіk=
4;
у здорових л=
102;дей
становить 3-4
години.
Загальний
кліренс
торасеміду
=
89;тановить
40 мл/хв.,
ренальний
кліренс –
приблизно, 10
мл/хв. У
здорових
людей
приблизно 80%
від введено=
11;
дози
виводиться
=
91;
вигляді
торасеміду =
10;
його
метаболітіk=
4;
із сечею у
наступному
відсотковоl=
4;у
співвідношk=
7;нні:
торасемід –
приблизно 24%,
метаболіт M1 –
приблизно 12%,
метаболіт M3
– приблизно 3%,
метаболіт M5
– приблизно 41%.
Основний
метаболіт М5
діуретичноk=
5;о
ефекту не
має, а на
рахунок дію
=
95;их
метаболітіk=
4;
М1 і М3разо=
м
припадає
приблизно 10 %
усієї
фармакодинk=
2;мічної
дії. При
нирковій
недостатноl=
9;ті
загальний
кліренс і
період
напіввиведk=
7;нняторасем=
110;ду
не
змінюються, =
072;
період
напіввиведk=
7;ння
М3 і М5
подовжуєтьl=
9;я.
Однак
фармакодинk=
2;мічні
характерисm=
0;ики
залишаютьсn=
3;
незмінними, =
072;
ступінь
тяжкості
ниркової
недостатноl=
9;ті
на
тривалість
дії не
впливає. У
пацієнтів і
=
79;
порушенням
функцій
печінки або =
079;
серцевою не
=
76;остатністю
період
напіввиведk=
7;нняторасем=
110;ду
і метаболіт
=
91;
М5 незначно
подовжуютьl=
9;я,
а кількість
речовини, що
виводиться
із сечею,
майже
повністю до
=
88;івнює
кількості, щ=
086;
виводиться
=
91;
здорових
людей, тому
накопиченнn=
3;
торасеміду =
10;
його
метаболітіk=
4;
не відбуває
=
90;ься.
Торасемід т
=
72;
його
метаболіти
практично н
=
77;
виводяться
при
гемодіалізo=
0;
та гемофіль
=
90;рації.
=
Клінічн=
10;
характерисm=
0;ики.
По=
082;азання.
Лікування і профілактиl= 2;а рецидивів набряків та/або випотів, спричинениm= 3; серцевою не = 76;остатністю.<= o:p>
Пр=
086;типоказанн&=
#1103;.
Підвищена
чутливість
до діючої
речовини, пр=
077;паратів
сульфонілсk=
7;човини
і до допоміж=
085;их
речовин
препарату.
Ниркова
недостатніl=
9;ть
з анурією.
Печінкова
кома або
прекома.
Артеріальнk=
2;
гіпотензія.
Гіповолеміn=
3;.
Гіпонатрієl=
4;ія.
Гіпокаліємo=
0;я.
Значне
порушення
сечовипускk=
2;ння,
наприклад,
внаслідок
гіпертрофіo=
1;
передміхурl=
6;вої
залози.
Період
годування
груддю.
Вз=
072;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
Торасе=
084;ід
підсилює ді=
02;
інших
антигіпертk=
7;нзивних
засобів,
зокрема,
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту, що
може
спричинити
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску під ча=
089;
їх одночасн
=
86;го
застосуванl=
5;я.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
торасеміду
=
79;
препаратамl=
0;
дигіталісу
дефіцит
калію,
спричинениl=
1;
застосуванl=
5;ям
діуретика, м=
086;же
призвести д
=
86;
підвищення
або посилен
=
85;я
побічної ді=
11;
обох
препаратів.
Торасемід
може
знижувати
ефективнісm=
0;ь
антидіабетl=
0;чних
засобів.Про
=
73;енециді
нестероїднo=
0; протизапал=
1100;ні
засоби
(наприклад,
індометациl=
5;,
ацетилсаліm=
4;илова
кислота)
можуть галь
=
84;увати
діуретичну
та
антигіпертk=
7;нзивну
дію
торасеміду. =
055;ри
лікуванні
саліцилатаl=
4;и
у високих до=
079;ах
торасемід
може
підвищити ї
=
93;
токсичну ді=
02;
на
центральну
нервову
систему.
Торасемід,
особливо у
високих
дозах,
може підси
=
83;ити
ототоксичнm=
1;та
нефротоксиm=
5;ну
діюетакринl=
6;вої
кислотита
аміноглікоk=
9;идних
антибіотикo=
0;в,
наприклад
канаміцину,
гентаміцинm=
1;,
тобраміцинm=
1;
тацитостатl=
0;чних
засобів –
активних по
=
93;ідних
платини, а
також
нефротоксиm=
5;ну
дію
цефалоспорl=
0;нів.
Торасемід
може підсил=
02;вати
дію
теофіліну, а
також вплив
курареподіk=
3;них
лікарських
засобів.
Проносні
засоби, а
також мінер
=
72;ло-
та
глюкокортиl=
2;оїди
можуть
підсилити
втрату калі=
02;,
зумовленутl=
6;расемідом.
При одночас
=
85;ому
застосуванl=
5;і
торасеміду
та препарат=
10;в
літію
можливе
підвищення
концентрацo=
0;ї
літію у
плазмі кров=
10;,
що може спри=
095;инити
посилення
впливу та
підсилення
побічних ді
=
81;
літію.
Торасемід
може
знижувати
судинозвужm=
1;вальну
дію
катехоламіl=
5;ів,
наприклад,е
=
87;інефрину
та
норепінефрl=
0;ну.
При одночас
=
85;ому
застосуванl=
5;і
з
холестерамo=
0;ном
може знижув
=
72;тися
всмоктуванl=
5;я
торасеміду
та, відповід=
085;о,
його
очікувана
ефективнісm=
0;ь.
Особлив
=
86;сті
застосуванl=
5;я.
Перед
початком
застосуванl=
5;я
препарату н
=
77;обхідно
усунути
існуючу
гіпокаліємo=
0;ю,
гіпонатрієl=
4;ію
або
гіповолеміn=
2;. При
тривалому
застосуванl=
5;і
торасеміду
=
87;отрібен
регулярний
контроль
електролітl=
5;ого
балансу, зок=
088;ема
калію у
сироватці
крові,особ
=
83;иво
у пацієнтів,
які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
глікозиди
наперстянкl=
0;,
глюкокортиl=
2;остероїди,
мінералокоl=
8;тикостерої=
076;и
або проносн=
10;
засоби. Крім цього,
необхідно
регулярно
контролюваm=
0;и
вміст
глюкози,
сечової
кислоти,
креатиніну
=
90;а
ліпідів у
крові. Тора=
089;емідз
особливою
обережністn=
2;
слід застос
=
86;вувати
пацієнтам,
які
страждають
=
85;а
захворюванl=
5;я
печінки, що
супроводжуn=
2;ться
цирозом
печінки та
асцитом, оск=
110;льки
раптові
зміни
водно-елект
=
88;олітного
балансу
можуть
призвести д
=
86;
печінкової
=
82;оми.
Терапію із
застосуванl=
5;ям
торасеміду (=
103;к
і інших
сечогінних
засобів)
пацієнтам ц=
10;єї
групи
необхідно
проводити в
умовах стац=
10;онару.
Для
попередженl=
5;я
гіпокаліємo=
0;ї
та
метаболічнl=
6;го
ацидозу
препарат
слід призна
=
95;ати
з
препаратамl=
0;-антагоніст=
1072;ми
альдостероl=
5;у
або
препаратамl=
0;,
що сприяють
затримці
калію в
організмі.
Після
застосуванl=
5;я
торасеміду
спостерігаl=
3;ися
випадки
ототоксичнl=
6;сті
(шум у вухах і
втрата
слуху), які
мали оборот
=
85;ий
характер,
однак
прямого
зв’язку із з=
072;стосування&=
#1084;
препарату н
=
77;
встановленl=
6;.
При приз=
085;аченні
діуретиків
необхідно
ретельно ко
=
85;тролювати
клінічні
симптоми
порушення
електролітl=
5;ого
балансу,
гіповолеміo=
1;,
екстраренаl=
3;ьної
азотемії та
інших поруш
=
77;нь,
що можуть
проявлятисn=
3;
у
виглядісухl=
6;сті
у роті,
спраги,
слабкості,
в’ялості,
сонливості,
збудження,
м’язового
болю або
судом,
міастенії,
гіпотонії,
олігурії,
тахікардії,
нудоти, блюв=
072;ння.
Надмірний
діурез може
стати
причиною зн
=
77;воднення
організму,п
=
88;извести
до зниження
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові,
тромбоутвоl=
8;ення
та емболії,
особливо у
пацієнтів л=
10;тнього
віку.
Пацієнт
=
72;м
з
порушеннямl=
0;
водно-елект
=
88;олітного
балансу слі
=
76;
припинити
застосуванl=
5;я
препарату т
=
72;
після
усунення
небажаних е
=
92;ектів
відновити
терапію,
починаючи з
більш
низьких доз.
Внаслі=
076;ок
того, що при
лікування
торасемідоl=
4;
може
спостерігаm=
0;ися
збільшення
вмісту
глюкози в
крові, то у
пацієнтів з
латентним т
=
72;
явним
цукровим
діабетом не
=
86;бхідна
ретельна
перевірка
метаболізмm=
1; вуглеводів.
Також слід
регулярнокl=
6;нтролювати
картину
крові
(еритроцити,
лейкоцити,
тромбоцити).
Особливо на
початку
лікування
пацієнтів
літнього
віку
необхідно
звертати ос
=
86;бливуувагу
на появу
симптомів
втрати елек
=
90;ролітів
та згущення
крові.
У
разівідсутност&=
#1110;
достатньогl=
6;
клінічного
досвіду
застосуванl=
5;я
не слід
призначати
торасемід
при
нижченаведk=
7;них
захворюванl=
5;ях
та станах: п=
одагр=
;а;
аритмії,
наприклад,с
=
80;ноатріальн=
1072;блокада,
атріовентрl=
0;кулярна
блокада ІІ т=
072;
ІІІ ступені
=
74;;
патологічнo=
0;
зміни
кислотно-лу
=
78;ного
метаболізмm=
1;;
супутня
терапія з ви=
082;ористанням
препаратів
літію,
аміноглікоk=
9;идів
або
цефалоспорl=
0;нів;
патологічнo=
0; зміни
картини кро
=
74;і,
наприклад,т
=
88;омбоцитопе=
1085;ія
або анемія у
пацієнтів
без нирково=
11;
недостатноl=
9;ті;
порушення
функцій
нирок,
спричинениm=
3;нефротокси=
095;ними
речовинами.
Препарат мі
=
89;тить
лактозу,том
=
91;
пацієнти з
такими рідк
=
80;ми
спадковими
хворобами я
=
82;
непереносиl=
4;ість
галактози, д=
077;фіцит
лактази
Лаппа або
порушення
мальабсорбm=
4;ії
глюкози-гал
=
72;ктози,
не повинні з=
072;стосовуват&=
#1080;
даний
препарат.
Застосуван&=
#1085;я
препарату
Трифас®10
таблетки
може бути
причиною
отримання
позитивногl=
6;
результату
при
здійсненні
тесту на доп=
110;нг.
Неможливо
прогнозуваm=
0;и
вплив на ста=
085;
здоров’я,
якщо
препарат
Трифас®10
таблетки
застосованl=
6;
неправильнl=
6;,
тобто з мето=
102;
допінгу, у
цьому випад
=
82;у
не можна
виключити
можливу
шкоду для зд=
086;ров’я.
За=
089;тосування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ва
=
75;ітність.
Достовірні
дані стосов
=
85;о
впливу
торасеміду
на ембріон т=
072;
плід у людин=
080;
відсутні. В
експерименm=
0;ах
на тваринах
була
показана
репродуктиk=
4;на
токсичністn=
0;
торасеміду.
Торасемід
проникає
через
плацентарнl=
0;й
бар’єр. У
зв’язку з ви=
097;енаведеним
торасемід
застосовуєm=
0;ься
у період
вагітності
лише за
життєвими
показаннямl=
0;
та в мінімал=
100;но
можливій
ефективній дозі.
Діуретики
непридатні
для
стандартноo=
1; схеми
лікування
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
або набрякі
=
74;
у вагітних,
оскільки
вони здатні
знижувати
перфузію
плацентарнl=
6;го
бар’єру і
спричиняти
токсичний
вплив на
внутрішньоm=
1;тробний
розвиток
плода. Якщо
торасемід
застосовуєm=
0;ься
для
лікування
вагітних із
серцевою не
=
76;остатністю
або нирково=
02;
недостатніl=
9;тю,
то необхідн
=
86;
проводити
ретельний
моніторинг
рівня
електролітo=
0;в
та
гематокритm=
1; в
крові, а
також за
розвитком
плоду.
Пе
=
88;іод
лактації. Н=
а
даний час не
встановленl=
6;,
чи
проникаєтоl=
8;асемід
у грудне
молоко
тварин або
людей. Не
можна
виключити
ризик
застосуванl=
5;я
препарату у
новонароджk=
7;них/грудних
дітей. Тому
застосуванl=
5;я
торасеміду
=
74;
період лакт
=
72;ції
протипоказk=
2;но.
Якщо
необхідно
застосовувk=
2;ти
торасемід у
цей період,
то годуванн=
03;
груддю слід
припинити.
Фертил=
1100;ність.
Дослідженн&=
#1103;
впливу
торасеміду
на фертильн=
10;сть
у людей не
проводилосn=
3;.
В експериме
=
85;ті
на тваринах
не було
виявлено т
=
72;кого
впли=
ву
торасеміду.
Зд=
072;тність
впливати на
швидкість
реакції при =
082;еруванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими м=
077;ханізмами.
Навіть
за належног
=
86;
застосуванl=
5;я
торасемід
може
вплинути на
реакцію
пацієнта до =
090;акого
ступеня, що
це
спричинить
значний нег
=
72;тивний
вплив на
здатність
керувати ав
=
90;отранспорт=
1086;м
або
виконувати
роботу з інш=
080;ми
механізмамl=
0;.
Це значною
мірою
стосується
таких
випадків, як
початок
лікування, з=
073;ільшення
дози
препарату,
заміна
лікарськогl=
6;
засобу або
при
призначенl=
5;і
супутньої
терапії. Том=
091;
під час
застосуванl=
5;я
торасеміду
треба бути
дуже
обережним
при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Сп=
086;сіб
застосуванl=
5;я
та дози.
До
=
88;ослі.
Лікування
розпочати і
=
79;
застосуванl=
5;я
добової доз
=
80;
5 мг
торасеміду,
що дорівнює
½ таблетки
препарату
Трифас® 10.
Звичайно ця
доза вважає
=
90;ься
підтримуючl=
6;ю.
Для поділу
таблетки на
дві половин
=
80;
виконувати
наступні ді=
11;:
таблетку ро
=
79;містити
на твердій
поверхні та
натискуватl=
0;
великими
пальцями
справа та
зліва від
риски для
поділу, що
розташованk=
2;
з одного бок=
091;
таблетки і
яка
забезпечуn=
8;
можливість
отримання
необхідної
дози. Якщо
добова доза 5
мг є
недостатньl=
6;ю,
то
застосовувk=
2;ти
добову дозу 10
мг
торасеміду,
яку
призначати
щоденно.
Залежно від
тяжкості
стану
пацієнта
добова доза
може бути
збільшена д
=
86;
20 мг торасемі&=
#1076;у.
Таблетки
застосовувk=
2;ти
натще, не роз=
1078;овувати
і запивати
незначною
кількістю р=
10;дини.
Біологічна
доступністn=
0;
торасеміду
не залежить
від
споживання
продуктів х
=
72;рчування.
Трифас® 10
зазвичай
застосовувk=
2;ти
впродовж
тривалого
часу або до
зменшення
вираженостo=
0;
набряків.
Па
=
94;ієнти
з печінково=
02;
недостатніl=
9;тю.
Лікування
таких
пацієнтів
треба
проводити з
обережністn=
2;,
оскільки
можливе
підвищення
концентрацo=
0;ї
торасеміду
=
74;
плазмі кров=
10;.
Па
=
94;ієнти
літнього
віку.
Спеціальноk=
5;о
підбору доз
=
80;
не потрібно.
Однак
надійних
досліджень
порівняно
дії препара
=
90;у
у молодих і
пацієнтів
літнього
віку не
проводилосn=
0;.
Ді
=
90;и
та підлітки.Б&=
#1077;зпека
та
ефективнісm=
0;ь
препарату
Трифас® 10 у
дітей не
встановленo=
0;.
У зв’язку з
цим дітям
торасемід
протипоказk=
2;ний.
Ді=
090;и.
Застос=
086;вувати
торасеміду
дітей не слі=
076;
у зв’язку з
відсутністn=
2;
достатньогl=
6;
клінічного
досвіду.
Пе=
088;едозування.=
Типова
симптоматиl=
2;а
невідома.
Передозуваl=
5;ня
може
спричинити
сильний
діурез, у том=
1091;
числі ризик
надмірної
втрати води
та електрол=
10;тів,
сонливість,
аментивний
синдром (одн=
072;
з форм
порушення
свідомості),
симптоматиm=
5;ну
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
серцево-суд
=
80;нну
недостатніl=
9;ть
і розлади з
боку травно=
11;
системи.
Лі
=
82;ування
передозуваl=
5;ня.
Специфічниl=
1;
антидот
невідомий.
Симптоми ін
=
90;оксикації
зникають, як
правило, при
зменшенні
дозування т
=
72;
відміні
лікарськогl=
6; засобу
та при відпо=
074;ідному
заміщенні
рідини та
електролітo=
0;в
(треба
проводити
контроль
рівня елект
=
88;олітів
у крові).
Торасемід н
=
77;
виводиться
із крові за
допомогою
гемодіалізm=
1;.
Лікування у
випадку
гіповолеміo=
1;:
заміщення
об’єму ріди
=
85;и.
Лікування у
випадку
гіпокаліємo=
0;ї:
призначеннn=
3;
препаратів
калію.
Лікування
серцево-суд
=
80;нної
недостатноl=
9;ті:
положення
лежачи паці=
08;нта
та, у разі
необхідносm=
0;і,
призначити
симптоматиm=
5;ну
терапію. Ана=
філактичниl=
1;
шок (негайні
заходи). При
першій появ=
10;
шкірних
реакцій
(таких як,
наприклад,
кропив’янкk=
2;
або
почервонінl=
5;я
шкіри),
збудженого
стану хворо
=
75;о,
головного
болю,
пітливості,
нудоти, ціан=
086;зу
слід
проводити
катетеризаm=
4;ію
вени; пацієн=
090;апокласти
у
горизонталn=
0;не
положення,
забезпечитl=
0;
вільне
надходженнn=
3;
повітря,
призначити
кисень. У
разі
необхідносm=
0;і
застосовувk=
2;ти
введення
епінефрину,
розчинів, що =
1079;аміщують
об’єм рідин
=
80;,
глюкокортиl=
2;оїдних
гормонів.
По=
073;ічні
реакції.
Для
оцінки
побічних
реакцій бул
=
72;
використанk=
2;
наступна
частота їх
проявів: дуж=
077;
часто: ³ 1/10;
часто: ³від 1/100 д=
1086; <
1/10;
іноді: ³від 1/1 000 =
1076;о
=
<
1/100;
рідко: ³ від 1/10 000
до =
<
1/1 000; дуже рідко: <=
/span><
1/10000.
Невідомо:
неможливо
оцінити за
наявними да
=
85;ими.
Ме
=
90;аболізм/ел
=
77;ктроліти.
Часто:
посилення
метаболічнl=
6;го
алкалозу. Сп=
072;зми
м’язів
(особливо на
початку
лікування),
не
перетравлюk=
4;аність
їжі, метеори=
079;м,
позиви до
сечовипускk=
2;ння,
висипання.
Підвищення
концентрацo=
0;ї
сечової кис
=
83;оти
та глюкози в
крові, а
також холес
=
90;ерину
та
тригліцериk=
6;ів.
Гіпокаліємo=
0;я
при супутні
=
81;
безкалієвіl=
1;
дієті, при
блюванні,
проносі,
після
надмірного
застосуванl=
5;я
проносних з
=
72;собів,
а також у
пацієнтівіk=
9;
хронічною д
=
80;сфункцією
печінки.
Залежно від
дозування т
=
72;
тривалості
лікування
можливі
порушення
водного та
електролітl=
5;ого
балансів, на=
087;риклад,гіпо=
волемія,
гіпокаліємo=
0;я
та/або гіпон=
072;тріємія.
При
значних
втратах
рідини та
електролітo=
0;в
у результат=
10;
посиленого
сечовиділеl=
5;ня
може
спостерігаm=
0;исьартеріа=
083;ьна
гіпотензія,
головний
біль, втома,
сонливість, =
086;собливо
на початку
лікування і =
091;
пацієнтівлo=
0;тнього
віку.
З
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи.
Дуже рідко:
через
можливе
згущення
крові можут=
00;
спостерігаm=
0;ися
тромбоембоl=
3;ічні
ускладненнn=
3;,
сплутаністn=
0;
свідомості,
артеріальнk=
2;
гіпотензія, =
072;
також
розлади
кровообігу
та серцевої
діяльності, =
091;
тому числі і=
096;емія
серця та
мозку, що
може
призвести,
наприклад, д=
086;
аритмії,
стенокардіo=
1;,
гострого ін
=
92;аркту
міокарда,
синкопе.
З
боку
травноїсисm=
0;еми.
Часто:
розлади
травної
системи
(особливо на
початку
лікування), в
тому числі
відсутністn=
0;
апетиту, біл=
100;
в шлунку,
нудота,
блювання,
пронос,
запор. Дуже
рідко:
панкреатит.
З
боку нирок т=
072;
сечовивіднl=
0;х
шляхів.
Іноді:
підвищення
концентрацo=
0;ї
креатиніну
та сечовини
крові. У
пацієнтівіk=
9;
розладами с
=
77;човипускан=
1085;я
(наприклад,
при
гіпертрофіo=
1; передміхур=
1086;вої
залози)
підвищене
утворення
сечі може
призвести д
=
86;
її затримки
та надмірно
=
75;о
розтягуванl=
5;я
сечового
міхура.
З
боку печінк
=
80;.
Часто:
підвищення
концентрацo=
0;ї
деяких печі
=
85;кових
ферментів
(гама-глутам=
110;л-транспепт=
идази)
в крові.
З
боку імунно=
11;
системи.
Дуже рідко:
алергічні
реакції,
наприклад, с=
074;ербіж,
екзантема,
фотосенсибo=
0;лізація,
тяжкі шкірн=
10;
реакції.
З
боку систем
=
80;
крові та
кровотворнl=
6;ї
системи. Ду
=
78;е
рідко:
зниження
кількості
тромбоцитіk=
4;,
еритроцитіk=
4;
та/або
лейкоцитів,
як результа
=
90;
гемоконценm=
0;рації.
=
Загальн=
;і
прояви та
реакції у
місці введе
=
85;ня
препарату.=
Часто:
головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
підвищена
втомлюваніl=
9;ть,
загальна
слабкість
(особливо на
початку
лікування).
Іноді:
сухість у
роті,
неприємні
відчуття у
кінцівках
(парестезії).
Дуже рідко:
розлади зор
=
91;,
шум у вухах,
втрата слух
=
91;.
=
Термін
придатностo=
0;. 5 рокі=
074;.
Умо=
;ви
зберігання. С&=
#1087;еціальні
умови
зберігання
не вимагают=
00;ся.
Зберігати в
недоступноl=
4;у
для дітей мі=
089;ці.
Упа=
;ковка. По 10
таблеток у
блістері; по 3
або 5, або 10
блістерів у
картонній
коробці.
Кат=
;егорія
відпуску. За
рецептом.
=
=
Кінцеве
пакування,
контроль та
випуск сері=
11;
БЕРЛІН-ХЕМІ АГ.
=
52;ісцезнаход=
1078;ення
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
Г=
лінікерВег
125, 12489 Берлін,
Німеччина.
=
=
Заявник.
МенарініІн= 1090;ернешоналО= перейшонс Люксембург С.А.
=
52;ісцезнаход=
1078;ення
заявниката
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
1,
Авеню де ла
Гар, L-1611, Люкс=
ембург.