ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

<= b>ВЕНОКОР

= (VENOCOR)

Скл= ад:

діюча речовина: = ethylmethylhy= droxypyridine succinate;<= /span>

1 мл розчи= ну містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;

допоміжні речовини: натрію = метабісульфіт (Е 223), вода для ін’єкці= й.

Лікарська форма. Р= озчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.<= o:p>

Фармакотерапевтич= на група. Засоби, що впливають на нервову систему.

Код АТХ N07 X X.

Фармакологічні власт= ивості.

Фармакодинаміка.

Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мемб= ранопротектором, чинить антигіпоксичну, стр= есопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до киснево= залежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообіг= у, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засо= бами (нейролептиками)).

Венокор покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властиво= сті крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст за= гального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.

Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. <= span class=3DSpellE>Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхол= інестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст у головному м= озку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозин= трифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.

Венокор нормалізує метаб= олічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокар= да, а також збільшує коронарний кровотік у зоні іше= мії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при го= стрій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активн= ість сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору.

Фармако= кінетика.

При внутрішньом’язовому введенні препарат визначається у = плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при д= озах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в орга= ни і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму= із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій форм= і та в незначних кількостях – у незміненому вигляді.

Клінічні характерист= ики.

Показання.

Гострі порушення мозкового кровообігу;

черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозков= их травм;

дисциркуляторна енцефалопатія;

синдром вегетативної дистонії;

легкі когнітивні порушення атеросклеротичного <= span class=3DSpellE>генезу;

тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах;

гострий інфаркт міокарда (з першої доби), у скл= аді комплексної терапії;

первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії;

купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібни= х і вегетативно-судинних розладів;

гостра інтоксикація антипс= ихотичними засобами;

гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії.

Протипоказання.

Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Венокор посилює дію бензодіазепін= ових анксіолітиків, протисудомн= их засобів (карбамазепіну), п= ротипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект ети= лового спирту.

Особливості застосування.

В окремих випадках, особливо у схи= льних пацієнтів, у пацієнтів із бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутли= вості. Лікарський засіб містить натрію метабісульфіт, = який може спричиняти бронхоспазм.<= /p>
З обережністю слід застосовувати хворим з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищува= ти 7-10 днів) у зв’язку із властивістю потенціювати пролі= феративні процеси.

Після завершення парентерального введення для підтримки досягнутого еф= екту рекомендується продовжити застосування препарату перор= ально у вигляді таблеток.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Венокор протипоказаний при вагітності та в період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовiрнiсть побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.

Спосіб застосування та дози.

Венокор призначають внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При = інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи = дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно <= span class=3DSpellE>Венокор вводять повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40-60 крапель за= 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим у комплексній терапії в = перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно по 200-500 мг 1 раз на добу, поті= м внутрішньом’язово по 200-500 мг 2-3 рази на добу. Термін лікування становить 14 діб.

При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Венокор застосовують про= тягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200-500&nb= sp;мг 2-4 рази на добу.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно аб= о краплинно в дозі 200-500 мг 1-2 рази на добу про= тягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово= по 100-250 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять внутрішньом’язово по = 200-250 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.

При легких когніт= ивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат застосов= ують внутрішньом’язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.

При гострому інфа= ркті міокарда Венокор вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб на тлі традиці= йної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-ад= реноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антик= огулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб для досягнення максимального ефек= ту бажане внутрішньовенне введення Венокору, в нас= тупні 9 діб можливе внутрішньом’язове введення <= span class=3DSpellE>Венокору. Внутрішньовенне введення Венокору проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (= щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9 % розчином хлориду натрію або 5 % розчином декстрози (глюкози) в об’ємі 100-150 мл протягом 30-90 хв. За необхідності можливе повільне струминне введення Венок= ору протягом не менше 5 хвилин.

Введення Венокору (внутрішньовенне або вн= утрішньом’язове) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтич= на доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза= – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 8= 00 мг, разова – 250 мг.

При відкритокутовій глаукомі різних стадій Венокор застосовують у с= кладі комплексної терапії внутрішньом’язово по 100-30= 0 мг на добу, 1-3 рази на добу протягом 14 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять у дозі 20= 0-500 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово 2-3 = рази на добу протягом 5-7 днів.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять внутрішньовенно в дозі 200-500 мг на добу протягом 7-= 14 днів.

При гос= трих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреати= т, перитоніт) препарат признача= ють у першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.

При гос= трому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають дорослим по 200-500 мг 3&nbs= p;рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом’язово. = Легкий ступінь тяжкості: по 100-200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та = внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: доросли= м – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапли= нно (з ізотонічним розчином натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні = 800 мг у першу добу при дворазовому введенні, далі – по 200-500 мг 2 раз= и на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.

Діти.

Суворо контрольованих клiнiчних дослідже= нь безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор протипоказано застосовува= ти цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Симптоми: сонливість, безсоння.

Лікування:<= /i> у зв’язку з низькою токсичністю передозування малоймовірне. Лікуван= ня, як правило, не потрібне, симптоми проходять самостійно протягом доби. При виражених проявах проводиться підтримуюче і симптоматичне лікування.=

=

Побічні реакції.

Щоб уникнути вин= икнення побічних е= фекті<= /span>в рекомендується дотримуватися режиму дозування і швидкості введ= ення препарату. Частота побічних ефектів визначалася у відповід= ності до = класиф= ікації<= /span> Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): дуже часто (≥ 10 %); часто (≥ 1 % але X= 04; 10 %); нечасто (≥ 0,1 % а= ле ≤ 1 %); рідко (≥ 0,01 % але ≤ 0,1 %); дуже рідко (≤ 0,01 %); частота не= відома (частота не може бути визначена на основі наявних даних).

З боку імунної системи: дуже рідко – анафі<= /span>лактич= ний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; частота невідома – алергічні реакції, гіпер= емія, можливі тяжкі реакції гіперчутливості.

Психічні <= /i>порушення: дуже рідко – со= нливість; частота невідома – по= рушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність.

З боку серцево-судин= ної системи: частота = невідома – відчуття серцебиття, тахікардія.

З боку нервової системи: дуже рідко – головний біль, запамороченн= я (може бути пов’яз= ане з надмір= но високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – по= рушення координації, тремор.

З боку суд= ин: дуже р<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>ідко – знижен= ня АТ, підвищення АТ (може бути пов’язан<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>е з надмір= но високою швидкістю введення і носити короткочасний характер).

З боку дихальної системи, органів грудно= ї кл<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>ітки і середостіння: дуже рідко – су= хий кашель, першіння= у горлі, дискомфорт у грудній кл<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>ітині, затруднення дихання (може б= ути пов’яз= ане з надмір= но високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – бронхоспазм<= /span>.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – сухість у<= /span> роті, нудота, відчуття неприємного запаху, металевий прис= мак = у роті; частота неві= дома – = диспепсичні розлади, діарея.

З боку шкіри і підшк= ірних тканин: дуже рідк= о – свербіж, висипання, гіперемія обличчя; частота невідома – дистальний гіпергідроз.

Загальні порушення і= реакції в місці введення:= дуже рідко – відчуття тепла; частота невідома – зміни у місці введення.

На фоні довготривалого введення препарату можливе виникнення таких побі= чних ефектів: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.

=

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці = при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Препара= т не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в iнструкцiї.

Упаковка. По 2 мл в ампулі; по 10 або 100 ампул у пачці аб= о по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці; по 5 мл в ампулі, по 5 або 100 ампул в пачці або по 5 ампул у блістері= , по 1 блістеру в пачці.

=

Категорія відпуску.<= o:p>

За рецептом.

Виробник.=

Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

<= span class=3DSpellE>Україна, 61115, Харківська<= /span> обл., місто Харків,= вулиця Северина Потоцького, будинок 36.