MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D1373E.3DBEF5C0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D1373E.3DBEF5C0 Content-Location: file:///C:/6811DE53/UA147410101_B613.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІН=
057;ТРУКЦІЯ
дл=
103;
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
РУ=
052;ІКСОН
ФАРМЮНІОН
=
057;клад:
діюч=
;а
речовина: ceftriaxone;
1 флакон
містить
цефтриаксоl=
5; (у
формі цефтр
=
80;аксону
натрію) 1 г або=
2
г.
=
051;ікарська
форма. Поро=
;шок
для розчину
для ін’єкці
=
81;.
=
054;сновні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: зл=
077;гка
гігроскопіm=
5;ний
кристалічнl=
0;й
порошок май
=
78;е
білого або
жовтуватогl=
6;
кольору.
=
060;армакотера&=
#1087;евтична
група.
Антиба
=
82;теріальні
засоби для
системного
=
79;астосуванн=
1103;.
Інші
бета-лактам
=
85;і
антибіотикl=
0;.
Цефалоспорl=
0;ни
третього
покоління. Ц=
077;фтриаксон.
Код АТХ
J01D D04.
<=
o:p>
=
060;армакологі&=
#1095;ні
властивостo=
0;.
=
060;армакодина&=
#1084;іка.
Цефтриакс=
1086;н
–
парентералn=
0;ний
цефалоспор&=
#1080;новий
антибіотик III
покоління з
пролонговаl=
5;ою
дією.
Бактери
=
94;идна
активність
цефтриаксоl=
5;у
зумовлена
пригніченнn=
3;м
синтезу
клітинної с
=
90;інки.
Цефтриаксоl=
5;
активний in vitro
відносно
широкого
спектра
грамнегатиk=
4;них
і
грампозитиk=
4;них
мікроорганo=
0;змів.
Цефтриаксоl=
5;
характеризm=
1;ється
дуже велико=
02;
стійкістю д
=
86;
більшості b-лактам=
072;з
(як
пеніцилінаk=
9;,
так і
цефалоспорl=
0;наз)
грампозитиk=
4;них
і
грамнегатиk=
4;них
бактерій.
Цефтриаксоl=
5;
звичайно
активний
відносно
таких
мікроорганo=
0;змів
in vitro і при
клінічних
інфекціях
(див. розділ
«Показання&raqu=
o;):
Грампо=
1079;итивні
аероби.
Sta=
phylococcus
aureus (метицилін
=
86;чутливий),
коагулазо-н
=
77;гативні
стафілококl=
0;, Streptococcus pyogenes (β-гем=
1086;літичний,
груп&=
#1080;
А), Streptococcus
agalactiae (β-гем=
1086;літичний,
груп&=
#1080;
В), β-гем=
олітичні
стрептококl=
0;
(групи ні А, ні
В), Streptococcus viridans,
Streptococcus pneumoniae.
=
055;римітка.
Стійкі до
метициліну Staphylococcus spp.
резистентнo=
0;
до цефалосп
=
86;ринів,
у тому числі
до
цефтриаксоl=
5;у.
Також Enterococcus
faecalis, Enterococcus faecium<=
/i>
та Listeria monocytogen=
es
виявляють
стійкість до
цефтриаксоl=
5;у.
=
Грамнегатиk=
4;ні
аероби.
Acinetobacter lwoffi, Acinetobacter anitratus
(головним
чином A.
baumanii)*, Aeromonas hydrophil=
a,
Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans,
алкагенопоk=
6;ібні
бактерії, Borrelia burgdorferi, Burkholderia cepacia, Capnocytophaga spp.,
Citrobacter
diversus (у тому =
числ&=
#1110;
C. amalonaticus), Citrobacter freundii*, Escherichia col=
i,
Enterobacter aerogenes*, Entero=
bacter
cloacae*, Enterobacter spp. (інші)*,
Haemophilus ducreyi, Haemophilus
influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Klebsiella oxytoca, Kle=
bsiella
pneumoniae**, Moraxella catarrh=
alis
(раніше
називалися Branhamella catarrhalis), Moraxella osloensis, Moraxella spp.
(інші), Mor=
ganella
morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multoc=
ida,
Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus penneri*, Prote=
us
vulgaris, Pseudomonas fluoresce=
ns*, Pseudomonas spp.
(інші)*, Providentia rettgeri, Providentia =
spp. (інші=
), Salmonella typhi, Salmonella spp.
(група enteritidis),
Serratia marcescens, Serratia spp.<=
/i>
(інші), Shi=
gella
spp., Vibrio spp., Yersinia
enterocolitica, Yersinia spp.=
i>
(інші).
* Де&=
#1103;кі
ізоляти цих
видів стійк=
10;
до цефтриак
=
89;ону
головним
чином
унаслідок
утворення β-
=
83;актамаз,
що кодуютьс=
03;
хромосомамl=
0;.
** Де=
які
ізоляти Klebsiella pneumoniae стійкі
до
цефтриаксоl=
5;у
унаслідок
утворення
низки
плазмідо-оп
=
86;середкован=
1080;х
β-лактамаз.
=
055;римітка.
Багато
штамів
вищезазначk=
7;них
мікроорганo=
0;змів,
які мають
множинну
стійкість до
таких
антибіотикo=
0;в,
як
амінопеніцl=
0;ліни
та
уреїдопеніm=
4;иліни,
цефалоспорl=
0;ни
першого та
другого
покоління,
аміноглікоk=
9;иди,
є чутливими
до цефтриак
=
89;ону. Treponema pallidum
чутлива до
цефтриаксоl=
5;у
in vitro і в
дослідах на
тваринах.
Клінічні
випробуванl=
5;я
показують, щ=
086;
цефтриаксоl=
5;
ефективний
для
лікування
первинного =
10;
вторинного
=
89;ифілісу.
За деякими
винятками,
клінічні
штами P.
аeruginosa стійкі д
=
86;
цефтриаксоl=
5;у.
=
Анаероби.=
Bacteroides s=
pp.
(чутливі до
жовчі)*, Clostridium
spp. (крі
=
84;
групи C.
perfringens), Fusobacterium
nucleatum, Fusobacterium spp. (інші), Gaffkia anaerobica
(раніше
називалися Peptococcus), Peptostreptococci.
*
деякі
ізоляти Bacteroides spp.
стійкі до
цефтриаксоl=
5;у.
=
055;римітка.
Багато
штамів
Bacteroides spp.,
які
продукують b-лактам=
072;зи
(зокрема B. fragilis), стійкі
до
цефтриаксоl=
5;у. Стійl=
2;ий Clostridium difficile.
Чутлив=
10;сть
до
цефтриаксоl=
5;у
можна визна
=
95;ати
методом
дисків або
методом
серійних ро
=
79;ведень
на агарі або
бульйоні, ви=
082;ористовуюч&=
#1080;
стандартну
методику,
подібну до
тієї, яку
рекомендує
Національнl=
0;й
комітет
клінічних
лабораторнl=
0;х
стандартів
(НККЛС). Для
цефтриаксоl=
5;у
НККЛС
встановив т
=
72;кі
критерії
оцінки
результатіk=
4;
випробуванn=
0;:
|
Чут
=
83;иві |
Пом=
10;рно чут
=
83;иві |
Сті
=
81;кі |
&=
#1052;етод
розведень Інгібу=
1102;ча
концентрац=
110;я,
мг/л |
≤ 8 |
16-32 |
≥ 64 |
&=
#1052;етод
дисків (диск з 30
мкг
цефтриаксо=
085;у) Діамет=
1088;
зони
затримки
росту, мм |
≥ 21 |
20-14 |
≤ 13 |
Для
визначення
чутливості
мікроорганo=
0;змів
слід
використовm=
1;вати
диски з
цефтриаксоl=
5;ом,
оскільки у
дослідженнn=
3; in vitro
показало, що
цефтриаксоl=
5;
активний
відносно
окремих
штамів, які
стійкі при
використанl=
5;і
дисків,
призначениm=
3;
для всієї
групи
цефалоспорl=
0;нів.
Замістn=
0;
стандартів НК=
050;ЛС
для
визначення
чутливості
мікроорганo=
0;змів
можна
використовm=
1;вати
й інші добре
стандартизl=
6;вані
нормативи,
наприклад DIN
та ICS, що дають
змогу
адекватно
оцінити
рівень
чутливості.
Фармакокі=
085;етика.
Фармакl=
6;кінетика
цефртиаксоl=
5;у
має неліній
=
85;ий
характер. Вс=
110;
основні
фармакокінk=
7;тичні
параметри, щ=
086;
базуються н
=
72;
загальних к
=
86;нцентрація=
1093;
препарату
(вільний та
зв’язаний з
білками
цефтриаксоl=
5;),
за винятком
періоду
напіввиведk=
7;ння,
залежать ві
=
76;
дози.
Всмоктува=
085;ня
Максим
=
72;льна
концентрацo=
0;я
у плазмі
крові після
внутрішньоl=
4;’язового
введення 1 г
препарату
становить 81
мг/л та
досягаєтьсn=
3;
за 2-3 години пі=
;сля
введення.
Одноразові
внутрішньоk=
4;енні
інфузії 1 г та 2
г призводят=
00;
через 30
хвилин до
концентрацo=
0;й
168,1±28,2 та 256,9±16,8 мг/л
відповідно. =
055;лоща
під кривою
концентрацo=
0;я-час
у плазмі кро=
074;і
після
внутрішньоk=
4;енного
введення до
=
88;івнює
такій після
внутрішньоl=
4;’язового
введення. Це
означає, що
біодоступнo=
0;сть
цефтриаксоl=
5;у
після
внутрішньоl=
4;’язового
введення
становить 100 %.
=
056;озподіл
Об’єм
розподілу
цефтриаксоl=
5;у
становить 7-12 л=
;.
Після
внутрішньоk=
4;енного
введення
цефтриаксоl=
5;
швидко
проникає в
інтерстиціk=
2;льну
рідину, де
бактерицидl=
5;і
концентрацo=
0;ї
щодо чутлив
=
80;х
мікроорганo=
0;змів
зберігаютьl=
9;я
протягом 24
годин.
Після
введення у
дозі 1-2 г
цефтриаксоl=
5;
добре
проникає у
тканини та
рідини
організму. П=
088;отягом
більш ніж 24
годин його
концентрацo=
0;я
набагато
перевищує
мінімальну
пригнічуючm=
1;
концентрацo=
0;ю
для
більшості
збудників
інфекцій
більш ніж у 60
тканинах та
рідинах (у
тому числі
легенях,
серці,
жовчовивідl=
5;их
шляхах,
печінці, сер=
077;дньому
вусі та
слизовій
носа,
кістках, а та=
1082;ож
спинномозкl=
6;вій,
плевральніl=
1;
та синовіал=
00;ній
рідинах, у
секреті
простати).
Цефтри
=
72;ксон
оборотно
зв’язуєтьсn=
3;
з альбуміно
=
84;,
причому сту
=
87;інь
зв’язуваннn=
3;
зменшуєтьсn=
3;
зі зростанн=
03;м
концентрацo=
0;ї,
наприклад,
знижуючись
=
79;
95 % при
концентрацo=
0;ї
у плазмі
крові менше 100
мг/л до 85 % при
концентрацo=
0;ї
300 мг/л. Завдякl=
0;
нижчій
концентрацo=
0;ї
альбуміну у
тканинній
рідині
частка
вільного
цефтриаксоl=
5;у
в ній вища, ні&=
#1078;
у плазмі
крові.
Цефтри
=
72;ксон
проникає
через
запалені мо
=
79;кові
оболонки у дітей=
i>,
у т. ч.
новонароджk=
7;них.
Максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
у
спинномозкl=
6;вій
рідині
досягаєтьсn=
3;
приблизно
через 4
години післ=
03;
внутрішньоk=
4;енного
введення та
становить у
середньому 18
мг/л при
дозах 50-100 мг/кг.
При бактері
=
72;льному
менінгіті
середня
концентрацo=
0;я
цефтриаксоl=
5;у
в
цереброспіl=
5;альній
рідині стан
=
86;вить
17 %
концентрацo=
0;ї
у плазмі
крові, при
асептичномm=
1;
менінгіті – 4 %.
Через 24 годин&=
#1080;
після
внутрішньоk=
4;енного
введення пр
=
77;парату
в дозі 50-100 мг/кг
концентрацo=
0;ї
цефтриаксоl=
5;у
у спинномоз
=
82;овій
рідині
перевищуютn=
0;
1,4 мг/л. У
дорослих
хворих на
менінгіт
після
введення
дози 50 мг/кг
через 2-24 годин=
;и
досягаютьсn=
3;
такі
концентрацo=
0;ї
цефтриаксоl=
5;у
у
цереброспіl=
5;альній
рідині, які в
багато разі
=
74;
перевищуютn=
0;
мінімальні
інгібуючі
концентрацo=
0;ї
для
найрозповсn=
2;дженіших
збудників
менінгіту.
Цефтри
=
72;ксон
проходить
через
плацентарнl=
0;й
бар’єр та в
малих
концентрацo=
0;ях
виділяєтьсn=
3;
у грудне
молоко (3-4 %
концентрацo=
0;ї
у плазмі
крові матер=
10;
через 4-6 годин=
).
=
052;етаболізм
Цефтри
=
72;ксон
не
піддається
системному
метаболізмm=
1;,
а
перетворюєm=
0;ься
у неактивні =
084;етаболіти
під дією
кишкової
флори.
=
042;иведення
Загаль
=
85;ий
плазмовий
кліренс
цефтриаксоl=
5;у
дорівнює 10-22
мл/хв.
Нирковий кл=
10;ренс
дорівнює 5-12
мл/хв. 50-60 %
цефтриаксоl=
5;у
виводиться
=
91;
незміненомm=
1;
вигляді
нирками і 40-50 % –
у
незміненомm=
1;
вигляді з
жовчю. Періо=
076;
напіввиведk=
7;ння
цефтриаксоl=
5;у
у дорослих с=
090;ановить
близько 8
годин.
=
060;армакокіне&=
#1090;ика
в особливих
популяціях.
У
новонароджk=
7;них
дітей
нирками
виводиться
приблизно 70 %
дози. У дітей
перших 8 днів
життя, а
також у
пацієнтів в=
10;ком
понад 75 років
період
напіввиведk=
7;ння
у середньом
=
91;
в 2-3 рази
більшим, ніж
у дорослих
молодого ві
=
82;у.
У хвори=
093;
із легкою та
помірною нирковою
або
печінковою
недостатніl=
9;тю
фармакокінk=
7;тика
цефтриаксоl=
5;у
змінюється
незначною
мірою,
відзначаєтn=
0;ся
лише незнач
=
85;е
збільшення
періоду
напіввиведk=
7;ння
з плазми
крові. Якщо
порушена
лише функці=
03;
нирок,
збільшуєтьl=
9;я
виведення з
жовчю, якщо
порушена
функція
печінки, збі=
083;ьшується
виведення
через нирки.
=
050;лінічні
характерисm=
0;ики.
Показа
=
85;ня.
Лікува
=
85;ня
інфекцій,
збудники
яких чутлив=
10; до
цефтриаксоl=
5;у:
-&nb=
sp;
інфекці=
11;
дихальних
шляхів,
особливо
пневмонія, а
також
інфекції
вуха, горла і
носа;
-&nb=
sp;
інфекці=
11;
органів
черевної
порожнини
(перитоніт,
інфекції
жовчовивідl=
5;их
шляхів і шлу=
085;ково-кишков=
ого
тракту);
-&nb=
sp;
інфекці=
11;
нирок і
сечовивіднl=
0;х
шляхів;
-&nb=
sp;
інфекці=
11;
статевих
органів,
включаючи
гонорею;
=
-&nb=
sp;
сепсис;
=
-&nb=
sp;
інфекці=
11;
кісток,
суглобів,
м'яких
тканин, шкір=
080;,
а також
ранові
інфекції;
=
-&nb=
sp;
інфекці=
11; у
хворих з
ослабленим
імунним
захистом;
=
-&nb=
sp;
менінгі
=
90;;
=
-&nb=
sp;
дисемін
=
86;ваний
бореліоз
Лайма (стаді=
111;
ІІ та ІІІ);
Пери=
;операційна
профілактиl=
2;а
інфекцій пр
=
80;
хірургічниm=
3;
втручаннях
на органах
шлунково-ки
=
96;кового
тракту,
жовчовивідl=
5;их
шляхів, сечо=
074;ивідних
шляхів і під
час
гінекологіm=
5;них
процедур, ал=
077;
лише у разі
потенційноo=
1;
чи відомої
контамінацo=
0;ї.
При
призначеннo=
0; цього
препарату
необхідно
дотримуватl=
0;сь
офіційних
рекомендацo=
0;й
з
антибіотикl=
6;терапії
та, зокрема,
рекомендацo=
0;й
з
профілактиl=
2;и
антибіотикl=
6;резистентн=
086;сті.
Про=
;типоказанн=
03;.
Пі=
076;вищена
чутливість
до
цефалоспорl=
0;нів.
При
наявності у
хворого
підвищеної
чутливості
до
пеніциліну
слід
врахувати
можливість
алергічної
реакції до л=
110;карського
засобу.
Гі=
087;ербілірубі&=
#1085;емія
у
новонароджk=
7;них
та недоноше
=
85;их
дітей,
оскільки
цефтриаксоl=
5;
може витісн=
03;ти
білірубін з=
10;
зв’язку з
альбуміном
сироватки
крові, що мож=
1077;
призвести д
=
86;
ризику
розвитку
енцефалопаm=
0;ії,
спричиненоo=
1;
білірубіноl=
4;.
Препар
=
72;т
протипоказk=
2;ний
новонароджk=
7;ним
при
лікуванні
парентералn=
0;ними
розчинами,
які містять
кальцій, у
зв’язку з
ризиком
виникнення
преципітатo=
0;в
кальцієвих
солей цефтр
=
80;аксону,
що
становлять
ризик
фатального
ушкодження
нирок та
легень.
У
новонароджk=
7;них
та
недоношениm=
3;
дітей описа
=
85;о
окремі
випадки
виникнення
преципітатo=
0;в
у легенях та
нирках, які
спричинили
летальні
наслідки пр
=
80;
одночасномm=
1;
введенні
цефтриаксоl=
5;у
та препарат=
10;в
кальцію. У
деяких з цих
випадків
застосовувk=
2;лися
ті ж самі
інфузійні
системи для
внутрішньоk=
4;енного
введення дл=
03; цефтриаксо&=
#1085;у
та розчинів,
які містять
кальцій, і в
деяких
інфузійних
системах дл=
03;
внутрішньоk=
4;енного
введення
спостерігаl=
3;ося
виникнення
преципітатo=
0;в.
Щонайменше
про один
летальний
випадок
повідомлялl=
6;ся
у
новонароджk=
7;ного,
якому цефтр
=
80;аксон та каль
=
94;ієвмісні
розчини
вводили у
різний час т=
072;
за допомого=
02;
різних
інфузійних
систем, при
цьому при
аутопсії
преципітатl=
0;
знайдені не
були. Схожі
повідомленl=
5;я
для
пацієнтів
більш
старшого
віку відсут
=
85;і.
Осо=
;бливі
заходи
безпеки.
Над=
;ходження
лікарськогl=
6;
засобу у
зовнішнє
середовище
слід звести
до мінімуму.
Слід
запобігати
потрапляннn=
2;
лікарськогl=
6;
засобу у
каналізаціl=
1;ну
систему або
домашні
відходи.
Взаємо
=
76;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
високих доз =
094;ефтриаксон&=
#1091;
і таких
сильнодіючl=
0;х
діуретиків,
як фуросемі
=
76;,
порушень
функції нир
=
86;к
не
спостерігаl=
3;ося.
Після
прийому алк
=
86;голю
одразу післ=
03;
прийому цеф
=
90;риаксону
не
спостерігаl=
3;ося
ефектів,
схожих на ді=
102;
дисульфіраl=
4;у.
Цефтри = 72;ксон не містить N-метилтіоте= 090;разольну групу, яка б могла викликати непереносиl= 4;ість етанолу, а також кровотечі, щ= 086; властиві деяким інши = 84; цефалоспорl= 0;нам. Пробенецид не впливає н= 072; виведення ц = 77;фтриаксону.<= o:p>
Немає д=
086;казів
того, що цефт=
1088;иаксон
підвищує
ниркову
токсичністn=
0;
аміноглікоk=
9;идів.
Не дивлячис=
00;
на це, обидва
продукти сл=
10;д
вводити
окремо (див.
розділ
«Несумісніl=
9;ть»).
Бактеріостk=
2;тичні
лікарські
засоби можу
=
90;ь
негативно
впливати на
бактерицидl=
5;ий
ефект
цефалоспорl=
0;нів.
In =
vitro бу=
1074;
виявлений
антагонізм
між
хлорамфеніl=
2;олом
та
цефтриаксоl=
5;ом.
Не можн=
072;
використосm=
0;овувати
розчинники, =
103;кі
містять
кальцій, так=
110;
як розчин
Рінгера чи
розчин
Гартмана, дл=
103;
розчинення
=
94;ефтриаксон=
1091;
у флаконах ч=
080;
для
розведення
відновленоk=
5;о
розчину для
внутрішньоk=
4;енного
введення у
зв’язку з
вірогіднісm=
0;ю
утворення
преципітатo=
0;в.
Виникнення
преципітатo=
0;в
кальцієвих
солей
цефтриаксоl=
5;у
також можли
=
74;е
при змішува
=
85;ні
цефтриаксоl=
5;у
з розчинами,
які містять
кальцій, в
одній
інфузійній
системі для
внутрішньоk=
4;енного
введення. Ру=
084;іксон
Фармюніон н
=
77;
можна
одночасно
вводити
внутрішньоk=
4;енно
з розчинами,
які містять
кальцій, у
тому числі з
тривалими
інфузіями,
які містять =
082;альцій,
наприклад, п=
088;и
парентералn=
0;ному
харчуванні.
Однак, за вин=
1103;тком
новонароджk=
7;них,
цефтриаксоl=
5; та
кальцієвміl=
9;ні
розчини
можна
вводити пос
=
83;ідовно,
якщо
інфузійну
систему
ретельно
промити між
інфузіями
сумісним
розчином. У
дослідженнn=
3;х
in vitro із
застосуванl=
5;ям
плазми кров=
10;
дорослих та
пуповинної
крові
новонароджk=
7;них
було
показано, що =
1091;
немовлят
підвищений
ризик
утворення п
=
88;еципітатів
кальцієвих
солей
цефтриаксоl=
5;у.
Немає
повідомленn=
0;
про
взаємодію
між цефтриа
=
82;соном
та препарат
=
72;ми
для
пероральноk=
5;о
прийому, які
містять
кальцій, та
взаємодію
між цефтриа
=
82;соном
при
внутрішньоl=
4;’язовій
ін’єкції і п=
088;епаратами,
які містять
кальцій.
Особли
=
74;ості
застосуванl=
5;я.
Як і при
застосуванl=
5;і
інших
цефалоспорl=
0;нів,
при
застосуванl=
5;і
цефтриаксоl=
5;у
повідомлялl=
6;ся
про випадки
анафілактиm=
5;них
реакцій з ле=
090;альним
наслідком,
навіть якщо =
091;
докладному
анамнезі
немає відпо
=
74;ідних
вказівок. Пр=
080;
виникненні
алергічних
реакцій цеф
=
90;риаксон
слід одразу
відмінити т
=
72;
призначити
відповідне
лікування.
Цефтри
=
72;ксон
може
збільшуватl=
0;
протромбінl=
6;вий
час. У зв’язк=
1091;
з цим при
підозрі на
дефіцит
вітаміну К
необхідно
визначати
протромбінl=
6;вий
час.
Імуноо
=
87;осередкова=
1085;а
гемолітичнk=
2;
анемія
спостерігаl=
3;ась
у пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
цефалоспорl=
0;ни,
у тому числі =
1094;ефтриаксон.
Про випадки
тяжкої
гемолітичнl=
6;ї
анемії, у том=
1091;
числі летал=
00;ної,
повідомлялl=
6;ся
у дорослих т=
072;
дітей. При
розвитку
анемії під
час застосу
=
74;ання
цефтриаксоl=
5;у
необхідно
виключити
анемію,
спричинену
цефтриаксоl=
5;ом,
та відмінит
=
80;
препарат до
встановленl=
5;я
етіології
анемії.
На фоні
застосуванl=
5;я
практично
всіх антиба
=
82;теріальних
препаратів, =
091;
тому числі і =
1094;ефтриаксон=
у,
можливе
виникнення
діареї, асоц=
110;йованої
з Clostridium difficile,
від легкого
ступеня до
коліту з лет=
072;льним
наслідком.
Антибактерo=
0;альні
препарати з
=
84;інюють
нормальну
флору
товстого
кишечнику, щ=
086;
призводить
до
надмірного
росту Clostridium
difficile. Clostridium difficil=
e
продукує
токсини А та
В, які
сприяють
розвитку
діареї,
асоційованl=
6;ї
з Clostridium difficile.
Штами Clostridium
difficile, які
надмірно
продукують
токсини,
спричиняютn=
0;
підвищену
захворюванo=
0;сть
та
летальністn=
0;,
так як ці
інфекції мо
=
78;уть
бути
резистентнl=
0;ми
до
антимікробl=
5;их
засобів та
потребуватl=
0;
колектомії.
Діарею,
асоційованm=
1;
з Clostridium difficile,
необхідно
виключити у
всіх
пацієнтів
під час
застосуванl=
5;я
антибіотикo=
0;в.
Необхідно
зібрати дет
=
72;льний
медичний
анамнез, оск=
110;льки
діарея,
асоційованk=
2;
з Clostridium difficile,
може
виникати
протягом
двох місяці
=
74;
після
закінчення
застосуванl=
5;я
антибактерo=
0;альних
засобів.
При підозрі чи підтверджеl= 5;ні діареї, асоц= 110;йованої з Clostridium difficile, необхідно відмінити антибіотикl= 6;терапію, яка не вплив= 072;є на Clostridium difficil= e. За клінічними показаннямl= 0; слід призначити відповідну кількість рідини та електролітo= 0;в, білкових добавок, антибіотикl= 6;терапію, до якої чутлива Clostridium difficile та хірургічне обстеження. Антиперистk= 2;льтичні лікарські засоби у таких випадках пр = 86;типоказані.<= o:p>
Протяг
=
86;м
тривалого
застосуванl=
5;я
цефтриаксоl=
5;у
можливі
труднощі у
контролюваl=
5;ні
нечутливих
до препарат
=
91;
мікроорганo=
0;змів.
У зв’язку з
цим
необхідний
ретельний
нагляд за
пацієнтами.
При
виникненні
суперінфекm=
4;ії
необхідно
вжити
відповідниm=
3;
заходів.
Після
застосуванl=
5;я
цефтриаксоl=
5;у
зазвичай у
дозах, що
перевищуютn=
0;
стандартні
рекомендовk=
2;ні,
при
ультразвукl=
6;вому
досліджені
жовчного
міхура
можуть
спостерігаm=
0;ись
тіні, що поми=
1083;ково
сприймаютьl=
9;я
за камені. Це
преципітатl=
0;
кальцієвої
солі
цефтриаксоl=
5;у,
що зникають
після
завершення
чи
припинення
терапії цеф
=
90;риаксоном.
Подібні
зміни рідко
супроводжуn=
2;ться
будь-якою
симптоматиl=
2;ою.
Але і в таких
випадках
рекомендуєm=
0;ься
лише
консерватиk=
4;не
лікування.
Якщо ці явищ=
072;
супроводжуn=
2;ться
клінічною
симптоматиl=
2;ою,
то рішення п=
088;о
відміну
препарату
приймає
лікар.
У
хворих, яким
вводили цеф
=
90;риаксон,
описано
поодинокі
випадки
панкреатитm=
1;,
що
розвинувся,
можливо,
внаслідок
обструкції
жовчовивідl=
5;их
шляхів.
Більшість і
=
79;
цих хворих
мали фактор
=
80;
ризику
застою у
жовчовивідl=
5;их
шляхах, напр=
080;клад,
лікування в
анамнезі,
тяжкі
захворюванl=
5;я
та повністю
парентералn=
0;не
харчування.
При цьому у
розвитку
панкреатитm=
1;, не
можна
виключати
роль
преципітатo=
0;в,
що
утворилися
=
87;ід
дією цефтри
=
72;ксону
в
жовчовивідl=
5;их
шляхах.
Цефтри
=
72;ксон
може
витісняти
білірубін з=
10;
зв’язку з
альбуміном
сироватки
крові. З
огляду на це
застосуванl=
5;я
цефтриаксоl=
5;у
у
новонароджk=
7;них
з
гіпербілірm=
1;бінемією
протипоказk=
2;не
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Під час
тривалого
лікування
слід
регулярно к
=
86;нтролювати
картину
крові.
Слід
виявляти
обережністn=
0;
при
застосуванl=
5;і
цефтриаксоl=
5;у
хворим із
нирковою
недостатніl=
9;тю,
які одночас
=
85;о
отримують
аміноглікоk=
9;иди
та діуретик
=
80;.
Цефтри
=
72;ксон
не можна
змішувати ч
=
80;
призначати
=
86;дночасно
з
кальцієвміl=
9;ними
розчинами, н=
072;віть
при введенн=
10;
препаратів
через різні =
110;нфузійні
системи. У
новонароджk=
7;них
дітей
описані
випадки
виникнення
преципітатo=
0;в
у легенях та
нирках, які
спричинили
летальні
наслідки пр
=
80;
одночасномm=
1;
введенні це
=
92;триаксону
та
препаратів
кальцію,
навіть при
застосуванl=
5;і
різних
інфузійних
систем та у
різний час. У
зв’язку з ци=
084;
не можна
застосовувk=
2;ти
кальцієвміl=
9;ні
розчини для
внутрішньоk=
4;енного
введення
новонароджk=
7;ним
протягом що
=
85;айменше
48 годин після
введення
останньої
дози цефтри
=
72;ксону.
Про випадки
виникнення
внутрішньоl=
9;удинних
преципітатo=
0;в
після
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
цефтриаксоl=
5;у
з
внутрішньоk=
4;енними
кальцієвміl=
9;ними
розчинами н
=
77;
повідомлялl=
6;ся
у пацієнтів
інших
вікових гру
=
87;.
Не дивлячис=
00;
на це, слід
уникати
одночасногl=
6; застосуван=
1085;я
всім пацієн
=
90;ам.
=
047;астосуванн&=
#1103;
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Цефтри
=
72;ксон
проникає
через
плацентарнl=
0;й
бар’єр.
Існують
обмежені
дані щодо
застосуванl=
5;я
цефтриаксоl=
5;у
вагітним
жінкам. У пер=
1110;од
вагітності,
зокрема у І
триместрі, ц=
077;фтриаксон
можна
застосовувk=
2;ти,
лише якщо
користь пер
=
77;вищує
ризик.
У
малих
концентрацo=
0;ях
цефтриаксоl=
5;
виділяєтьсn=
3;
у грудне
молоко, тому
лікарський
засіб не слі=
076;
застосовувk=
2;ти
жінкам, які
годують
груддю. Якщо
лікування
абсолютно
необхідне,
слід
припинити
годування г
=
88;уддю.
=
047;датність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Немає
даних щодо
впливу
цефтріаксоl=
5;у
на швидкіст=
00;
реакції, але
у зв’язку з
можливістю
виникнення
запаморочеl=
5;ня
препарат мо
=
78;е
впливати на
здатність
керувати тр
=
72;нспортними
засобами аб
=
86;
працювати з
іншими
механізмамl=
0;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
=
044;орослі
і діти віком
від 12 років:
Зазвич
=
72;й
призначаютn=
0;
1-2 г препарату=
Руміксон
Фармюніон 1
раз на добу
(кожні 24
години). При
тяжких інфе
=
82;ціях
або
інфекціях,
збудники як
=
80;х
мають лише
помірну
чутливість
до цефтриак
=
89;ону,
добову дозу
можна
збільшуватl=
0; до
4 г.
=
044;іти
віком до 12
років у тому
числі
новонароджk=
7;ні,
немовлята
Нижче
наводяться
рекомендовk=
2;ні
дози для зас=
090;осування
1 раз на добу.
=
053;овонародже&=
#1085;і (до 2
тижнів): 20-50 мг/к=
1075;
маси тіла 1
раз на добу,
добова доза
не повинна
перевищуваm=
0;и
50 мг/кг маси
тіла. При
визначенні
дози
препарату
для
доношених і
недоношениm=
3;
дітей
відмінностk=
7;й
немає.
Румікс
=
86;н
Фармюніон про=
типоказаниl=
1;
для
застосуванl=
5;я
новонароджk=
7;ним
віком ≤ 28 днів
при необхід
=
85;ості
(чи
очікуваній
необхідносm=
0;і)
лікування
внутрішньоk=
4;енними
розчинами, я=
082;і
містять
кальцій, у
тому числі у
разі постій
=
85;их
внутрішньоk=
4;енних
вливань, які
містять
кальцій,
наприклад, п=
088;и
парентералn=
0;ному
харчуванні, =
091;
зв’язку з
ризиком
виникнення
преципітатo=
0;в
кальцієвих
солей
цефтриаксоl=
5;у.
=
044;іти
віком від 15
днів до 12
років: 20-80 мг/кг
маси тіла 1
раз на добу.
Дітям з
масою тіла
понад 50 кг
призначаютn=
0;
дози для
дорослих.
Внутрі
=
96;ньовенні
дози 50 мг/кг
або вищі слі=
076;
вводити
шляхом
інфузії
протягом
принаймні 30
хвилин.
=
061;ворі
літнього
віку
Хворим
літнього
віку
корекція
дози не потр=
110;бна.
=
058;ривалість
лікування
Тривал=
10;сть
лікування
залежить ві
=
76;
показання т
=
72;
перебігу
хвороби. Як
прийнято пр
=
80;
терапії
антібіотикk=
2;ми,
хворим слід
продовжуваm=
0;и
приймати
препарат ще
протягом як
мінімум 48-72
годин після
того, як темп=
1077;ратура
нормалізуєm=
0;ься
і аналізи по=
082;ажуть
відсутністn=
0;
збудників.
=
050;омбінована
терапія
Дослід
=
78;ення
показали, що
відносно
багатьох
грамнегатиk=
4;них
бактерій
існує синер
=
75;ізм
між цефтриа
=
82;соном
і
аміноглікоk=
9;идами.
Незважаючи
на те, що
підвищену
ефективнісm=
0;ь
таких
комбінацій
не завжди
можна перед
=
73;ачити,
її слід мати
на увазі при
наявності т=
03;жких,
загрозливиm=
3;
для життя
інфекцій, сп=
088;ичинених Pseudomonas aeruginosa.
Через
фізичну
несуміснісm=
0;ь
цефтриаксоl=
5;у
та аміноглі
=
82;озидів
їх слід
вводити
окремо в
рекомендовk=
2;них
дозах.
=
052;енінгіт
При бактеріал=
;ьному
менінгіті у
немовлят і д=
110;тей
віком від 15
днів до 12
років лікув
=
72;ння
розпочинаюm=
0;ь
з дози 100 мг/кг
(але не
більше 4 г) 1 раk=
9;
на добу. Як
тільки
збудник буд
=
77;
ідентифікоk=
4;аний,
а його чутли=
074;ість
визначена,
дозу можна
відповідно
=
79;низити.
Найкращі
результати
досягалися
=
87;ри
такій
тривалості
лікування:
Neisseria meningitidis Haemophilus influenzae Streptococcus pneumoniae<=
/span> |
4 дні 6 днів 7 днів |
=
041;ореліоз
Лайма:
дорослим та
дітям – 50 мг/кг
(найвища
добова доза =
211;
2 г) 1 раз на доб
=
91;
протягом 14
днів.
Гонор=
;ея
Для
лікування
гонореї
(спричинено=
11;
утворюючимl=
0;
і
неутворюючl=
0;ми
пеніцилінаk=
9;у
штамами)
рекомендуєm=
0;ься
призначати
разову дозу 250
мг
внутрішньоl=
4;’язово.
=
055;рофілактик&=
#1072;
інфекцій у
хірургії
Для
профілактиl=
2;и
післяопераm=
4;ійних
інфекцій пр
=
80;
контаміновk=
2;них
або
потенційно
=
82;онтамінова=
1085;их
хірургічниm=
3;
втручаннях
=
88;екомендуєт=
1100;ся
– залежно ві=
076;
ступеня неб
=
77;зпеки
зараження –
вводити
разову дозу 1-2
г препарату
за 30-90 хвилин д
=
86;
початку
операції. Пр=
080;
операціях н
=
72;
товстій і
прямій кишц=
10;
добре
зарекомендm=
1;вало
себе
одночасне
введення пр
=
77;парату
і одного з
5-нітроіміда=
079;олів,
наприклад
орнідазолу.
=
053;иркова
та печінков
=
72;
недостатніl=
9;ть
Хворим
із
порушеннямl=
0;
функції
нирок немає
необхідносm=
0;і
знижувати
дозу, якщо
функція
печінки
залишаєтьсn=
3;
нормальною.
Лише у разі
ниркової
недостатноl=
9;ті
в передтерм=
10;нальній
стадії
(кліренс
креатиніну
менше 10 мл/хв)
добова доза
не має перев=
080;щувати
2 г.
Хворим,
які
знаходятьсn=
3;
на
діалізі,
немає
потреби в до=
076;атковому
введенні
препарату
після діалі
=
79;у.
Слід, однак,
контролюваm=
0;и
концентрацo=
0;ю
цефтриаксоl=
5;у
в сироватці
крові,
оскільки у
цих хворих м=
086;же
знижуватисn=
3;
швидкість
виведення.
Добова доза =
087;репарату
для хворих,
які
знаходятьсn=
3;
на діалізі,
не повинна
перевищуваm=
0;и
2 г.
У хвори=
093;
із
порушеннямl=
0;
функції печінки
немає
необхідносm=
0;і
знижувати
дозу, якщо
функція нирок
залишаєтьсn=
3;
нормальною.
При одночасні=
081;
тяжкій
нирковій та
печінковій
недостатноl=
9;ті
слід
регулярно
визначати
концентрацo=
0;ю
цефтриаксоl=
5;у
у плазмі
крові та
проводити
корекцію
дози
препарату у
разі
необхідносm=
0;і,
оскільки
рівень
виведення у
таких
пацієнтів
може
знижуватисn=
3;.
=
055;риготуванн&=
#1103;
розчинів
Віднов
=
83;ені
розчини слі
=
76;
використатl=
0;
відразу
після
приготуванl=
5;я.
Залежн
=
86;
від
концентрацo=
0;ї
колір
розчинів мо
=
78;е
варіювати
від
блідо-жовто
=
75;о
до
бурштиновоk=
5;о.
Ця властиві
=
89;ть
активної
речовини не
впливає на
ефективнісm=
0;ь
або
переносиміl=
9;ть
препарату.
=
042;нутрішньом&=
#8217;язова
ін’єкція
Для
внутрішньоl=
4;’язової
ін’єкції 1 г
розчиняють
=
91;
3,5 мл 1 % розчину
лідокаїну;
ін’єкцію ро
=
73;лять
у центр
великого
м’яза.
Рекомендуєm=
0;ься
вводити не
більше 1 г в
одну ділянк
=
91;.
Розчин,
що містить
лідокаїн, не
можна вводи
=
90;и
внутрішньоk=
4;енно.
Застос
=
91;вання
лідокаїну
передбачає
попереднє
проведення
проби для
визначення
індивідуалn=
0;ної
чутливості
до цього
лікарськогl=
6;
засобу.
=
042;нутрішньов&=
#1077;нна
ін’єкція
Для
внутрішньоk=
4;енної
ін’єкції
розчиняють 1
г препарату =
074;
10 мл води для
ін’єкцій;
вводять
внутрішньоk=
4;енно
повільно (2-4
хвилини).
=
042;нутрішньов&=
#1077;нне
вливання
Внутрі
=
96;ньовенне
вливання ма=
08;
тривати не м=
077;нше
30 хвилин. Для
приготуванl=
5;я
розчину для
вливання
розчиняють 2
г препарату =
074;
40 мл одного з т=
;аких
інфузійних
розчинів,
вільних від
іонів кальц=
10;ю:
0,9 % хлорид
натрію, 0,45 %
хлорид
натрію + 2,5 % глю=
082;оза,
5 % глюкоза, 10 %
глюкоза, 6 %
декстран у
розчині
глюкози 5 %, 6-10 % гі=
;дроксіетил=
00;ований
крохмаль,
вода для
ін’єкцій. Зв=
072;жаючи
на можливу
несуміснісm=
0;ь,
розчини, які
містять Рум=
10;ксон
Фармюніон, н=
077;
можна
змішувати з
розчинами,
які містять
інші
антибіотикl=
0;,
як при
приготуванl=
5;і,
так і при
введенні.
Однак 2 г
цефтриаксоl=
5;у
і 1 г орнідазо&=
#1083;у
фізично та
хімічно
сумісні у 250 мл
фізіологічl=
5;ого
розчину
натрію
хлориду або
розчину
глюкози.
Не можн=
072;
використосm=
0;овувати
розчинники, =
103;кі
містять
кальцій, так=
110;
як розчин
Рінгера чи
розчин
Гартмана, дл=
103;
розчинення
=
87;репарату
у флаконах ч=
080;
для розведе
=
85;ня
відновленоk=
5;о
розчину для
внутрішньоk=
4;енного
введення у
зв’язку з
вірогіднісm=
0;ю
утворення
преципітатo=
0;в
кальцієвих
солей
цефтриаксоl=
5;у.
Виникнення
преципітатo=
0;в
кальцієвих
солей
цефтриаксоl=
5;у
також можли
=
74;е
при
змішуванні
=
87;репарату
з розчинами,
які містять
кальцій, в
одній
інфузійній
системі для
внутрішньоk=
4;енного
введення. Ру=
084;іксон
Фармюніон н
=
77;
можна
вводити
внутрішньоk=
4;енно
одночасно з
розчинами,
які містять
кальцій, у
тому числі з
тривалими
інфузіями,
які містять
кальцій,
наприклад, п=
088;и
парентералn=
0;ному
харчуванні.
Однак, за вин=
1103;тком
новонароджk=
7;них,
Руміксон
Фармюніон та
кальцієвміl=
9;ні
розчини
можна
вводити пос
=
83;ідовно,
якщо
інфузійну
систему
ретельно
промити між
інфузіями
сумісним
розчином
(див.
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
=
044;іти.
Пр=
077;парат
застосовуюm=
0;ь
дітям згідн
=
86;
з дозування
=
84;,
вказаним у
розділі
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози».
Передо
=
79;ування.
У разі
передозуваl=
5;ня
гемодіаліз
чи перитоне
=
72;льний
діаліз не
зменшать
надмірні ко
=
85;центрації
препарату у
плазмі кров=
10;.
У разі перед=
086;зування
можливі
нудота, блюв=
072;ння,
діарея.
Специфічноk=
5;о
антидоту не
існує. Лікув=
072;ння
передозуваl=
5;ня
симптоматиm=
5;не.
Побічн=
10;
реакції.
Пр=
080;
застосуванl=
5;і
цефтриаксоl=
5;у мож=
ливі
нижчезазнаm=
5;еніпобічні
явища, які
регресувалl=
0;
спонтанно а
=
73;о
після
відміни
препарату.
=
030;нфекції:
мікоз
статевих
шляхів,
суперінфекm=
4;ії,
спричинені
резистентнl=
0;ми
мікроорганo=
0;змами.
=
047;
боку систем
=
80;
крові: еозино
=
92;ілія,
лейкопенія,
гранулоцитl=
6;пенія,
гемолітичнk=
2;
анемія,
тромбоцитоl=
7;енія,
збільшення
протромбінl=
6;вого
часу,
підвищення
рівня
креатиніну
=
74;
сироватці
крові; дуже
рідко
поширені:
розлади
коагуляції.
Дуже рідко
спостерігаl=
3;ися
випадки
агранулоциm=
0;озу
(< 500/мм3),
переважно
після
застосуванl=
5;я
загальної д
=
86;зи
20 г чи більше.
Під час
тривалого
лікування
слід
регулярно
контролюваm=
0;и
картину кро
=
74;і.
Повідомлялl=
6;ся
про незначн
=
77;
подовження
протромбінl=
6;вого
часу.
=
047;
боку
травного
тракту:
рідкі
випорожненl=
5;я/діарея;
нудота;
блювання;
стоматит;
глосит;
панкреатит,
що
розвинувся,
можливо,
внаслідок
обструкції
жовчовивідl=
5;их
шляхів. Хвор=
080;х,
які мали
фактори
ризику заст
=
86;ю
у
жовчовивідl=
5;их
шляхах, такі
як, велике
хірургічне
лікування в
анамнезі, тя=
078;кі
захворюванl=
5;я
та повністю
парентералn=
0;не
харчування.
При цьому у
розвитку
панкреатитm=
1;
не можна
виключати
роль
преципітатo=
0;в,
що
утворилися
під дією цеф=
090;риаксону
в
жовчовивідl=
5;их
шляхах;
псевдомембl=
8;анозний
ентероколіm=
0;.
=
047;
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи:
преципітатl=
0;
кальцієвої
солі
цефтриаксоl=
5;у
у жовчному
міхурі з
відповідноn=
2;
симптоматиl=
2;ою
у дітей,
оборотний
холелітіаз
=
91;
дітей.
Вказані
явища рідко =
089;постерігал&=
#1080;сь
у дорослих;
збільшення
рівня
печінкових
ферментів у
сироватці к
=
88;ові
(АСТ, АЛТ,
лужної
фосфатази).
=
047;
боку шкіри і
підшкірної
клітковини:
висипання,
алергічний
дерматит,
свербіж, кро=
087;ив’янка,
набряки, мул=
100;тиформна
еритема,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз
(синдром
Лайєлла).
=
047;
боку сечови
=
76;ільної
системи:
олігурія,
утворення
преципітатo=
0;в
у нирках,
головним
чином у діте=
081;
віком від 3
років, які
отримували
великі
добові дози
препарату (≥ 80
мг/кг на добу),
або
кумулятивнo=
0;
дози понад 10 г,
а також які
мали додатк
=
86;ві
фактори
ризику
(обмежене
вживання
рідини,
постільний
режим тощо).
Утворення
преципітатo=
0;в
у нирках мож=
077;
протікати б
=
77;зсимптомно
або
проявлятисn=
3;
клінічно, мо=
078;е
спричинити
ниркову
недостатніl=
9;ть,
яка минає
після
припинення
лікування Ц
=
77;фтриаксоно=
1084;.
=
047;агальні
розлади та р=
077;акції
у місці
введення:
головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
гарячка,
озноб,
анафілактиm=
5;ні
або
анафілактоo=
1;дні
реакції.
Після
внутрішньоk=
4;енного
введення
спостерігаn=
2;ться
запальні
реакції
стінки вени. =
1031;х
можна
уникнути,
застосовуюm=
5;и
повільну інR=
17;єкцію
(2-4 хвилини).
Внутрі
=
96;ньом’язова
ін’єкція без
застосуванl=
5;я
лідокаїну
болюча.
=
042;заємодія
з кальцієм
Були
проведені 2
дослідженнn=
3; in vitro, у
яких
вивчалась
взаємодія
цефтриаксоl=
5;у
та кальцію
(одне
дослідженнn=
3;
із застосув
=
72;нням
плазми кров=
10;
дорослих,
інше – із
застосуванl=
5;ям
плазми кров=
10;
з пуповини
новонароджk=
7;них).
Цефтриаксоl=
5;
у
концентрацo=
0;ї
до 1 мМ (надлиш=
кові
концентрацo=
0;ї
досягались in vivo
після
внутрішньоk=
4;енного
вливання
протягом 30
хвилин 2 г
цефтриаксоl=
5;у)
застосовувk=
2;ли
у комбінаці=
11;
з кальцієм у
концентрацo=
0;ї
до 12 мМ (48 мг/дл).
Відновленнn=
3; цефтр=
;иаксону з
плазми крові=
;
зменшувалl=
6;ся при
концентраm=
4;ії
кальцію 6 мМ
(24 мг/дл) ч
=
80;
вище у плазм=
110;
крові
дорослих чи 4
мМ (16 мг/дл) чи
вище у плазм=
110;
крові
новонароджk=
7;них.
Це може
відображатl=
0;
утворення
преципітатo=
0;в
кальцієвих
солей
цефтриаксоl=
5;у.
Описан
=
72;
невелика
кількість л
=
77;тальних
випадків
утворення
преципітатo=
0;в
кальцієвих
солей
цефтриаксоl=
5;у
у легенях та
нирках
новонароджk=
7;них.
У деяких
випадках
венозні
доступи та
час введенн=
03;
цефтриаксоl=
5;у
та
кальцієвміl=
9;них
розчинів
були
однаковими, =
072;
в деяких
преципітатl=
0;
були
виявлені в
інфузійній
системі. Щон=
072;йменше
про один
летальний
випадок
повідомлялl=
6;ся
у
новонароджk=
7;ного,
якому цефтр
=
80;аксон та каль
=
94;ієвмісні
розчини
вводили у
різний час т=
072;
за допомого=
02;
різних
інфузійних
систем, при
цьому при
аутопсії
преципітатl=
0;
знайдені не
були. Схожі
повідомленl=
5;я
для пацієнт=
10;в
більш
старшого
віку
відсутні.
=
042;плив
на
результати
лабораторнl=
0;х
аналізів.
У
поодиноких
випадках пр
=
80;
лікуванні ц
=
77;фтриаксоно=
1084;
у хворих
можуть
відзначатиl=
9;я
хибнопозитl=
0;вні
результати
=
87;роби
Кумбса. Як і
інші
антибіотикl=
0;, цефтриаксо&=
#1085;
може
спричиняти
хибнопозитl=
0;вний
результат
проби на
галактоземo=
0;ю.
Хибнопозитl=
0;вні
результати
можуть бути
отримані і
при визначе
=
85;і
глюкози в
сечі, тому
під час
лікування ц
=
77;фтриаксоно=
1084;
глюкозурію
=
91; разі
при
необхідносm=
0;і
слід
визначати
лише фермен
=
90;ним
методом.
Терм=
;ін
придатностo=
0;. 3 роки.
Не
застосовувk=
2;ти
після
закінчення
терміну
придатностo=
0;,
зазначеногl=
6;
на упаковці.
Умови
зберігання.
Зберіг
=
72;ти
в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25 °C.
Зберіг
=
72;ти
у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Не=
089;умісність.
Румікс
=
86;н
Фармюніон н
=
77;
можна
змішувати з
іншими
препаратамl=
0;,
за винятком тих, щ
=
86;
вказані в
розділі «Ос
=
86;бливості
застосуванl=
5;я».
Румікс
=
86;н
Фармюніон є
несумісним
=
79;:
розчинами, щ=
086;
містять
кальцій (так=
080;ми
як розчин
Хартмана і
розчин
Рінгера), амс=
1072;крином,
ванкоміцинl=
6;м,
флуконазолl=
6;м,
аміноглікоk=
9;идами
і
лабеталолоl=
4;.
Упак=
;овка.
По 1 =
075;
або 2 г порошк&=
#1091;
для розчину
для ін'єкцій =
1091;
флаконі № 1 у
коробці з
картону.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник.
Антібіотік&=
#1077;
С.А./Antibiotice S.A.
Місцезнахо&=
#1076;ження
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3; діяльності.
Вул. Валеа
Люпулуї 1, 707410
Яси, Румунія/ 1,
Valea Lupului Street, 707410 Iasi, Romania.