MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D06579.6B34B950" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D06579.6B34B950 Content-Location: file:///C:/680C5EA4/UA142610101_763D.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ЕНАЛ=
;АПРИЛ
10/
ГІДРОХЛОРОi=
8;ІАЗИД
12,5 КРКА
ЕНАЛ=
;АПРИЛ
20/
ГІДРОХЛОРОi=
8;ІАЗИД
12,5 КРКА
ЕНАЛ=
;АПРИЛ
10/
ГІДРОХЛОРОi=
8;ІАЗИД
25 КРКА
(Enalapril 10=
/ hydrochlorothiazide 12=
,5 KRKA
Enalapril=
span> 20/ hydrochloro=
thiazide 12,5 KRKA
Enalapril=
span> 10/ hydrochloro=
thiazide 25 KRKA=
)=
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:RU'>
=
057;клад:
або
еналаприлу
=
84;алеату
20 мг і гідрохл=
оротіазиду
12,5 мг;
доп
=
86;міжні
речовини: нат=
1088;ію
гідрокарбоl=
5;ат,
лактози
моногідрат,
крохмаль
кукурудзянl=
0;й,
крохмаль
прежелатинo=
0;зований,
тальк, магні=
102;
стеарат,
барвник хін
=
86;ліновий
жовтий (Е 104) –
лише в Енала=
087;рил
10/ гідрохлоро&=
#1090;іазид
25 КРКА.
Лікарс=
00;ка
форма. Таблет=
082;и.
Осно=
;вні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
=
ЕНАЛАПРИЛ
10/
ГІДРОХЛОРОi=
8;ІАЗИД
12,5 КРКА:
круглі
плоскі
таблетки
білого
кольору зі с=
082;ошеними
краями та
насічкою з
одного боку;
=
ЕНАЛАПРИЛ
20/
ГІДРОХЛОРОi=
8;ІАЗИД
12,5 КРКА:
круглі
плоскі
таблетки
білого
кольору зі
скошеними
краями та
насічкою з
одного боку;
=
ЕНАЛАПРИЛ
10/
ГІДРОХЛОРОi=
8;ІАЗИД
25 КРКА:
круглі
плоскі
таблетки
жовтого
кольору зі
скошеними
краями та
насічкою з
одного боку.
&=
#1060;армакотера=
;певтична
група.=
span> Комбінован=
і
препарати інгібіт=
;орів
АПФ.
Еналаприл і
діуретики.
Код АТХ С09В А02.
=
55;репарат
є
комбінацієn=
2;
інгібітора
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(еналаприлу
малеат) і
діуретика
(гідрохлоро
=
90;іазид).
=
40;нгіотензин=
1087;еретворюва=
льний
фермент (АПФ)
– це
пептидиловk=
2;
дипептидазk=
2;,
що каталізу=
08;
перетворенl=
5;я
ангіотензиl=
5;у
І у пресорну
субстанцію
ангіотензиl=
5;
ІІ. Після абс=
1086;рбції
еналаприл
гідролізуєm=
0;ься
до еналапри
=
83;ату,
який
пригнічує
АПФ.
Пригніченнn=
3;
АПФ
призводить
до зменшенн=
03;
рівня у плаз=
084;і
крові
ангіотензиl=
5;у
ІІ, що
призводить
до збільшен
=
85;я
активності
реніну
плазми кров=
10;
(через пригн=
110;чення
негативногl=
6; зворотного
зв’язку при
вивільненнo=
0;
реніну) і
зменшення
секреції
альдостероl=
5;у.
=
40;ПФ
ідентичний
кініназі ІІ.
Еналаприл
може також
блокувати
розпад брад
=
80;кініну,
який є
потужним
вазодепресl=
6;рним
пептидом.
Однак роль
цього факту =
091;
терапевтичl=
5;их
ефектах
еналаприлу
залишаєтьсn=
3;
невідомою. Т=
086;ді
як механізм,
за яким
еналаприл
знижує арте
=
88;іальний
тиск,
передусім
пов’язують
із пригніче
=
85;ням
активності
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи, що
відіграє ос
=
85;овну
роль у
регуляції
артеріальнl=
6;го
тиску,
еналаприл
може
виявляти
антигіпертk=
7;нзивний
ефект навіт=
00;
у пацієнтів
із низькоре
=
85;іновою
гіпертензіn=
8;ю.
Гідрохлоро=
;тіазид
– це
сечогінний =
10;
антигіпертk=
7;нзивний
засіб, що
підвищує
активність
реніну
плазми кров=
10;.
Антигіпертk=
7;нзивні
ефекти двох
компонентіk=
4;
є адитивним
=
80;
і, як правило,
тривають 24
години. Хоча
один
еналаприл
проявляє
гіпотензивl=
5;у
дію навіть у
пацієнтів і
=
79;
низькореніl=
5;овою
гіпертензіn=
8;ю,
одночасне
застосуванl=
5;я
з гідрохлор
=
86;тіазидом
у таких
пацієнтів
призводить
до більшого
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
Компонент
енаприлу у
препараті, я=
082;
правило,
послаблює
зменшення
калію, сприч=
080;нене
прийомом гі
=
76;рохлоротіа=
1079;иду.
Фармак
=
86;кінетика.
Еналаприлу
малеат
i=
5;ісля
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
еналаприл
швидко
абсорбуєтьl=
9;я,
досягаючи
максимальнl=
0;х
концентрацo=
0;й
у сироватці
крові
протягом 1
години.
Базуючись н
=
72;
показнику
виведення з
сечею,
об’єм абсо
=
88;бції
еналаприлу
при
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
становить
приблизно 60-70 %.
Після
абсорбції е
=
85;алаприл
швидко і
екстенсивнl=
6;
гідролізуєm=
0;ься
до
еналаприлаm=
0;у
– потужного
інгібітора
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту.
Максимальнo=
0;
концентрацo=
0;ї
еналаприлаm=
0;у
у сироватці
крові
досягаютьсn=
3;
через 3-4 годин=
и
після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
еналаприлу
малеату.
Виводиться
еналаприл
головним
чином нирка
=
84;и.
Основними
компонентаl=
4;и
у сечі є енал=
1072;прилат,
що становит=
00;
приблизно 40 %
дози, і енала=
1087;рил
у
незміненомm=
1;
вигляді. За
винятком
перетворенl=
5;я
в
еналаприлаm=
0;,
ознак
істотного
метаболізмm=
1;
еналаприлу
=
85;емає.
Профіль кон
=
94;ентрації
еналаприлаm=
0;у
у сироватці =
082;рові
характеризm=
1;ється
пролонговаl=
5;ою
термінальнl=
6;ю
фазою, що,
імовірно,
пов’язано з=
10;
зв’язуваннn=
3;м
АПФ. В осіб із
нормальною
функцією
нирок
рівноважниl=
1;
стан
концентрацo=
0;й
еналаприлаm=
0;у
у сироватці
крові досяг
=
72;ється
на 4-й день
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
еналаприлу.
Ефективний
напівперіоk=
6;
кумуляції е
=
85;алаприлату
після
багатократl=
5;ого
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
еналаприлу
становить 11
годин. Прийо=
084;
їжі не
впливає на
абсорбцію
еналаприлу
=
91;
шлунково-ки
=
96;ковому
тракті. Об’є=
084;
абсорбції і
гідроліз
еналаприлу =
08;
подібними
при прийомі
різних доз у
межах
рекомендовk=
2;ного
терапевтичl=
5;ого
діапазону.
Гідрохлоро=
;тіазид
При
моніторінгm=
1;
рівнів у
плазмі кров=
10;
протягом
принаймні 24
годин періо
=
76;
напіввиведk=
7;ння із
плазми кров=
10;
становив 5,6-14,8
години.
Гідрохлороm=
0;іазид
не
метаболізуn=
8;ться,
але швидко
виводиться
нирками. При
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
як мінімум 61 %
дози виводи
=
90;ься
у
незміненомm=
1;
вигляді
протягом 24
годин.
Гідрохлороm=
0;іазид
проникає
через плаце
=
85;тарний
і не проника=
108;
через
гематоенцеm=
2;алічний
бар’єр.
Еналапр=
080;л/гідрохлор=
отіазид
Одночасне
багатократl=
5;е
застосуванl=
5;я
еналаприлу =
10;
гідрохлороm=
0;іазиду
незначним ч
=
80;ном
або взагалі
не впливає н=
072;
біодоступнo=
0;сть
цих
препаратів.
Комбінованk=
2;
таблетка є
біоеквівалk=
7;нтною
до окремих ї=
111;
компонентіk=
4;,
що
застосовуюm=
0;ься
одночасно.
Кл=
110;нічні
характерисm=
0;ики.
Показан&=
#1085;я.
Протип
=
86;казання.
- =
Підвище
=
85;а
чутливість
до еналапри
=
83;у
та до інших
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ), гідрохл&=
#1086;ротіазиду
та до інших
похідних су
=
83;ьфонамідів
або до інших
компонентіk=
4;
препарату.
- =
Наявніс
=
90;ь
в анамнезі
ангіоневроm=
0;ичного
набряку, пов’язаного =
079;
попереднім
лікуванням
інгібітораl=
4;и
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту.
- =
Спадков
=
80;й
або
ідіопатичнl=
0;й
ангіоневроm=
0;ичний
набряк.
- =
Пацієнт
=
80; з
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції нир
=
86;к
(кліренс
креатиніну
менше 30 мл/хв
або рівень
креатиніну
=
91;
сироватці к
=
88;ові
перевищує 265
мкмоль/л (3 мг/100
мл).
- =
Стеноз
ниркової
артерії.
- =
Період
проведення
гемодіалізm=
1;.
- =
Клінічн
=
80;й
стан після
трансплантk=
2;ції
нирки.
- =
Тяжкі
порушення
функції печ=
10;нки.
- =
Анурія, п=
1077;рвинний
гіперальдоl=
9;теронізм.
- =
Вагітні
або жінки,
які плануют=
00;
вагітність
(див. розділ
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або
годування
груддю»),
період году
=
74;ання
груддю.
=
Взаємод&=
#1110;я
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Еналпрl=
0;лу
малеат та гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;ид
Інm=
6;і
антигіпертk=
7;нзивні
препарати
Супутнє
застосуванl=
5;я
бета-блокат
=
86;рів,
метилдопи,
блокаторів
кальцієвих
каналів мож
=
77;
підвищуватl=
0;
гіпотензивl=
5;ий
ефект препа
=
88;ату.
Одночасне
застосуванl=
5;я
нітрогліцеl=
8;ину
та інших
нітратів аб
=
86;
вазодилатаm=
0;орів
може
додатково
знизити арт
=
77;ріальний
тиск.
Гангліоблl=
6;катори
або
адреноблокk=
2;тори,
поєднані з
еналаприлоl=
4;,
слід вводит
=
80;
тільки під
ретельним
спостережеl=
5;ням
за станом па=
094;ієнта.
Літій
=
55;ри
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
літію і
інгібіторіk=
4;
АПФ оборотн
=
86;
підвищуєтьl=
9;я
концентрацo=
0;я
літію у сиро=
074;атці
крові і
збільшуєтьl=
9;я
його
токсичністn=
0;.
Одночасне
застосуванl=
5;я
з тіазидним
=
80; діуретикам&=
#1080;
може ще
підвищити
рівні літію
та збільшит
=
80;
ризик
літієвої
токсичностo=
0;
спричиненоo=
1;
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Застосуванl=
5;я
енал
=
72;прилу/гідро&=
#1093;лоротіазид=
;у
з літієм не
рекомендуєm=
0;ься, ал&=
#1077;
якщо супутн
=
77;
застосуванl=
5;я
визначене я
=
82;
необхідне,
Нес
=
90;ероїдні
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП),
включаючи
селективні
інгібітори
циклооксигk=
7;нази-2
(ЦОГ-2 інгібіт&=
#1086;ри)
Нестероїдl=
5;і
протизапалn=
0;ні
засоби, вклю=
;чаючи
селективні
інгібітори
циклооксигk=
7;нази-2
(ЦОГ-2
інгібітори)
можуть
знижувати
ефект
діуретиків
та інших
антигіпертk=
7;нзивних
засобів.
Таким чином,
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
антагоністo=
0;в
ангіотензиl=
5;у
ІІ, інгібіто=
088;ів
АПФ та
діуретиків
може бути по=
089;лаблений
=
53;ПЗП,
включаючи
селективні
інгібітори
ЦОГ-2.
Супутній
прийом НПЗП=
;,
включаючи
селективні
інгібітори, та
антагоністo=
0;в
ангіотензиl=
5;у
ІІ або інгіб=
110;торів
АПФ
спричиняє д
=
86;датковий
ефект
підвищення
рівнів калі=
02;
в сироватці
крові та мож=
077;
погіршити
функцію
нирок.
Зазвичай ці
явища
оборотні.
Рідко може
виникнути
гостра
ниркова нед
=
86;статність,
особливо у
пацієнтів з
порушеннямl=
0;
функції
нирок (зокре=
084;а
у пацієнтів
літнього
віку або
пацієнтів з=
10;
зниженим
об’ємом
циркулюючоo=
1;
крові,
включаючи
тих, хто
приймає
діуретики). Т=
1086;му,
препарат
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
пацієнтам з
порушеннямl=
0;
функції
нирок.
Еналапl=
8;ил
Каl=
3;ійзберігаю=
095;і
діуретики і
калієві доб
=
72;вки
Інгібіторl=
0;
АПФ
послаблюютn=
0;
втрату калі=
02;.
Калійзберег=
1072;ючі
діуретики
(наприклад
спіронолакm=
0;он,
еплеренон,
триамтерен
або амілори
=
76;),
калієві
добавки або
солі, що міст=
1103;ть
калій, можут=
100;
призводити
до значного =
087;ідвищення
рівня калію =
091;
сироватці
крові. Якщо
необхідне
одночасне
застосуванl=
5;я
через
встановленm=
1;
гіпокаліємo=
0;ю,
їх слід заст=
086;совувати
з
обережністn=
2;
і проводити
регулярниl=
1;
моніторинг
рівня калію =
091;
сироватці
крові.
Діурет
=
80;ки
(тіазидні аб=
086;
петльові
діуретики)
=
55;опередня
терапія
високими
дозами діур
=
77;тиків
може
призвести д
=
86;
зниження об’єму
циркулюючоo=
1;
крові в
організмі, а
потім до
ризику
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
на початку
терапії
еналаприлоl=
4;.
Гіпотензивl=
5;ий
ефект можна
зменшити
шляхом
відміни
діуретика,
підвищенняl=
4;
вживання
рідини або
солі, або
розпочинаюm=
5;и
лікування з
низьких доз
препарату.
Трицик
=
83;ічні
антидепресk=
2;нти/антипси=
1093;отичні
засоби/нарк
=
86;тики
=
54;дночасне
застосуванl=
5;я
анестетикіk=
4;,
трициклічнl=
0;х
антидепресk=
2;нтів
і антипсихо
=
90;ичних
засобів з
інгібітораl=
4;и
АПФ може
призводити
до
подальшого
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
Препара
=
90;и
золота
=
55;оодинокі
реакції,
подібні до р=
077;акцій
на нітрити
(симптоми
вазодилатаm=
4;ії,
у тому числі
припливи,
набряк
обличчя,
запаморочеl=
5;ня,
нудота,
блювання та
артеріальнk=
2;
гіпотензія),
спостерігаl=
3;ися
у пацієнтів,
які лікувал
=
80;ся
ін’єкційниl=
4;и
препаратамl=
0;
золота
(натрію
ауротіомалk=
2;т)
та сумісно
інгібітороl=
4;
АПФ, у тому чи&=
#1089;лі
еналаприлоl=
4;.
Сим
=
87;атоміметик=
1080;
Симпатоміl=
4;етики
можуть
зменшити
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Алl=
2;оголь
Алкоголь
потенціює гі=
087;отензивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Анm=
0;идіабетичн=
110;
препарати
=
45;підеміолог=
1110;чні
дослідженнn=
3;
вказують на
те, що
супутнє зас
=
90;осування
інгібіторіk=
4;
АПФ та
антидіабетl=
0;чних
засобів
(інсуліни,
пероральні
гіпоглікемo=
0;чні
засоби) може
підвищити
ефект зниже
=
85;ня
глюкози у
крові з
ризиком
гіпоглікемo=
0;ї.
Такий ефект,
ймовірно, сп=
086;стерігатим&=
#1077;ться
протягом
перших
тижнів
супутнього
лікування т
=
72;
у разі з
порушення
функції
нирок. Ацетил&=
#1089;аліцилова
кислота,
тромболітиl=
2;и,
бета-блокат
=
86;ри
Еналаприл
можна з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
разом з
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою (ко=
083;и
її
застосовуюm=
0;ь
як
тромболітиm=
5;ний
засіб),
тромболітиm=
5;ними
засобами і
бета-блокат
=
86;рами.
&=
#1043;ідрохлорот=
;іазид
Неk=
6;еполяризую=
095;і
міорелаксаl=
5;ти
Тіазидні
діуретики
можуть
посилити
реакцію у
відповідь н
=
72;
тубокурариl=
5;.
Алl=
2;оголь,
барбітуратl=
0;,
наркотичні
аналгетики
Можливе по
=
90;енціювання
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії.
Анm=
0;идіабетичн=
110;
препарати
(пероральні
гіпоглікемo=
0;чні
препарати т
=
72;
інсулін)
=
47;астосуванн=
1103;
антидіабетl=
0;чних
препаратів
та тіазидни
=
93;
діуретиків
може
потребуватl=
0;
коригуваннn=
3;
дози
антидіабетl=
0;чного
препарату.
Холест
=
80;рамін
та смоли
колестиполm=
1;
=
40;ніонообмін=
1085;і
смоли можут=
00;
зменшити
всмоктуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду.
Однократні
дози
холестирамo=
0;ну
або смол кол=
077;стиполу
знижують
всмоктуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
зі
шлунково-ки
=
96;кового
тракту
відповідно
на 85 та 43 %.
&=
#1055;ідвищення
інтервалу =
QT=
i> (наприкл=
072;д
прокаїнаміk=
6;,
аміодарон,
соталол)
=
55;ідвищений
ризик
тахікардії
типу «піруе
=
90;».
Серцев=
10;
глікозиди
=
43;іпокаліємі=
1103;
може
підвищити
чутливість
=
72;бо
збільшити
клінічну
відповідь
серця на
токсичністn=
0;
дигіталісу
(наприклад
через підви
=
97;ену
шлуночкову
збудливістn=
0;).
Кортик
=
86;стероїди,
адренокортl=
0;котропний
гормон
=
54;дночасне
застосуванl=
5;я
з тіазидним
=
80;
діуретикамl=
0;
призводить
до
інтенсивноk=
5;о
зниження
електролітo=
0;в,
зокрема до
гіпокаліємo=
0;ї.
Калійу
=
88;етичні
діуретики (н=
072;приклад
фуросемід),
карбеноксоl=
3;он
або
зловживаннn=
3;
проносними
засобами
=
Гідрохлороm=
0;іазид
може cпричини
=
90;и
підвищення
=
74;иведення
калію і/або
магнію.
Пресор
=
85;і
аміни (напри=
082;лад
адреналін)=
=
58;іазиди
можуть
знизити
реакцію у
відповідь н
=
72;
пресорні
аміни, але
недостатньl=
6;
для того, щоб
виключати
супутній
прийом.
&=
#1062;итотоксичн=
;і
препарати (н=
072;приклад
циклофосфаl=
4;ід,
метотрексаm=
0;)
=
58;іазиди,
включаючи г=
10;дрохлороті=
1072;зид,
можуть
зменшити
виведення
цитотоксичl=
5;их
лікарських
засобів нир
=
82;ами
та посилити
їхні
мієлосупреl=
9;ивні
ефекти.
&=
#1030;нгібітори
простагланk=
6;ин-синтази
У деяких
пацієнтів ї
=
93;
застосуванl=
5;я
може зменшу
=
74;ати
діуретичні,
натрійуретl=
0;чні
та
антигіпертk=
7;нзивні
ефекти
діуретиків.
Особлив&=
#1086;сті
застосуванl=
5;я.
Енk=
2;лаприл
та гідрохло
=
88;отіазид
Арm=
0;еріальна
гіпотензія
та дисбалан
=
89;
електролітo=
0;в
Симптоматl=
0;чну
артеріальнm=
1;
гіпотензію
=
88;ідко
спостерігаn=
2;ть
у пацієнтів
із неусклад
=
85;еною
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
У пацієнтів =
079;
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
які
отримують еналаприл/&=
#1075;ідрохлорот=
;іазид,
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;
розвиваєтьl=
9;я
частіше у
пацієнтів і
=
79;
виснаженняl=
4;
солі/об’єму, =
1085;априклад
унаслідок
терапії
діуретикамl=
0;,
обмеження
вживання со
=
83;і,
діалізу,
діареї або
блювання.
Необхідно п
=
88;оводити
регулярний
контроль
рівня елект
=
88;олітів
у сироватці
крові для
таких паціє
=
85;тів.
Симптоматиm=
5;на
артеріальнk=
2;
гіпотензія
спостерігаl=
3;ася
у пацієнтів
із серцевою
недостатніl=
9;тю,
яка
супроводжуk=
4;алася
або не супро=
074;оджувалася
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Артеріальнk=
2;
гіпотензія
розвиваласn=
3;
частіше у
пацієнтів і
=
79;
тяжкими
формами
серцевої не
=
76;остатності,
яким
застосовувk=
2;ли
вищі дози
петльових
діуретиків, =
079;
гіпонатрієl=
4;ією
або
порушеннямl=
0;
функції
нирок. Таким
пацієнтам
лікування
препаратом
слід
розпочинатl=
0;
під наглядо
=
84;
лікаря. При
зміні дози енk=
2;лаприлу/гід=
1088;охлоротіаз=
иду
та/або
діуретика
нагляд має
бути
особливо ре
=
90;ельним.
Аналогічниl=
4;
чином слід
вести спост
=
77;реження
за
пацієнтами
=
79;
ішемічною х
=
74;оробою
серця, а
також із
захворюванl=
5;ями
судин мозку,
в яких різке
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може
призвести д
=
86;
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту.
При
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензіo=
1;
пацієнта
слід
покласти на
спину та, якщ=
1086;
необхідно,
ввести
внутрішньоk=
4;енно
0,9 %
розчин
натрію
хлориду.
Транзиторнk=
2;
артеріальнk=
2;
гіпотензія
при прийомі
препарату н
=
77;
є
протипоказk=
2;нням
для лікуван
=
85;я,
яке можна
продовжуваm=
0;и
після норма
=
83;ізації
артеріальнl=
6;го
тиску та
відновленнn=
3;
об’єму
рідини.
У деяких
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
і нормальни
=
84;
або знижени
=
84;
артеріальнl=
0;м
тиском
препарат
може
додатково з
=
85;изити
рівень
артеріальнl=
6;го
тиску. Таку
реакцію на
прийом
препарату
можна
очікувати, і
її не слід
розцінюватl=
0;
як підставу
для припине
=
85;ня
лікування. У
тих випадка
=
93;,
коли артері
=
72;льна
гіпотензія
стає
резистентнl=
6;ю
до лікуванн=
03;,
слід знизит
=
80;
дозу та/або
припинити л=
10;кування
діуретиком
та або
препаратом =
10;з
еналаприл
=
86;м/гідрохлор&=
#1086;тіазидом.
Порушення
функції
нирок
Повідоl=
4;лялося
про
порушення
функції нир
=
86;к,
спричинене
еналаприлоl=
4;,
особливо у
пацієнтів і
=
79;
тяжкою
серцевою
недостатніl=
9;тю
або
захворюванl=
5;ями
нирок,
включаючи
стеноз
ниркових
артерій. Якщ=
086;
діагноз вст
=
72;новлено
швидко і
проведено
відповідне
=
83;ікування,
ниркова
недостатніl=
9;ть,
пов’язана з
терапією
еналаприлоl=
4;,
зазвичай
оборотна.
У деяки
=
93;
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
без раніше
існуючої
ниркової
недостатноl=
9;ті
при прийомі
еналаприлу
разом з
діуретиком
спостерігаn=
8;ться
підвищення
сечовини і
креатиніну
=
91;
сироватці к
=
88;ові.
Може бути
потрібне
зниження
дози
еналаприлу
та/або
припинення
прийому
діуретиків. =
059;
такому разі
необхідно
враховуватl=
0;
можливість
існування с
=
90;енозу
ниркових
артерій.
Гіперкаліє=
084;ія
Комбінk=
2;ція
еналаприлу
та діуретик
=
72;
в низьких
дозах може
спричинити
виникнення
гіперкалієl=
4;ії.
Літій
Супутній
прийом
еналаприлу
та літію заз=
074;ичай
не
рекомендуєm=
0;ься.
Паm=
4;ієнти
літнього
віку
Ефективніl=
9;ть
і
переносиміl=
9;ть
еналаприлу
малеату і гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;иду,
що
застосовуюm=
0;ься
одночасно,
подібні як у
пацієнтів
літнього
віку, так і у
молодших до
=
88;ослих
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Енk=
2;лаприл
Аортальний
або
мітральний
стеноз/гіпе
=
88;трофічна
кардіоміопk=
2;тія
Як і усі
вазодилатаm=
0;ори,
інгібітори
АПФ необхід
=
85;о
з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам і
=
79;
стенозом
мітральногl=
6;
клапана і бл=
086;кадою
відтоку з
лівого
шлуночка. Їх
застосуванl=
5;ю
слід
запобігати
=
91;
разі
кардіогеннl=
6;го
шоку та
обструкції
вихідного
отвору
лівого
шлуночка.
Реноваскул=
103;рна
гіпертензіn=
3;
У
пацієнтів і
=
79;
двобічним
стенозом
ниркових
артерій або
зі стенозом
аорти єдино=
11;
здорової
нирки, які
приймають
АПФ-інгібіт
=
86;ри,
існує
підвищений
ризик розви
=
90;ку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії.
Навіть при с=
083;абких
змінах
креатиніну
сироватки
крові може
погіршитисn=
3;
функція
нирок. У цих
пацієнтів
лікування
слід
розпочинатl=
0;
під суворим
медичним
контролем, з
низьких доз =
110;
при ретельн
=
86;му
коригуваннo=
0;
доз та
контролі фу
=
85;кції
нирок.
Пацієнти,
які
перебуваютn=
0;
на гемодіал=
10;зі
У
пацієнтів,
які
перебуваютn=
0;
на діалізі з
використанl=
5;ям
мембран із
високою
проникністn=
2; (наприклад
AN 69) і супутнім
лікуванням
інгібітораl=
4;и
АПФ, у деяких
випадках
розвивалисn=
3; анафo=
0;лактоїдні
реакції.
Тому для
таких
пацієнтів
рекомендуєm=
0;ься
застосуванl=
5;я
діалізних
мембран
іншого типу
або
антигіпертk=
7;нзивних
засобів інш
=
86;ї
групи.
Пересадка
нирки
Досвід
застосуванl=
5;я
еналаприл
=
91;/гідрохлоро&=
#1090;іазиду
пацієнтам і
=
79;
нещодавно
перенесеноn=
2;
пересадкою
нирки відсу
=
90;ній.
Тому
лікування
препаратом
для них не
рекомендуєm=
0;ься.
Порушення
функції
печінки
Дуже
рідко із
застосуванl=
5;ям
інгібіторіk=
4; АПФ
пов’язують
синдром, яки=
081;
розпочинаєm=
0;ься
з
холестатичl=
5;ої
жовтяниці і
прогресує д
=
86;
некрозу
печінки,
іноді з
летальним
наслідком.
Механізм
цього
синдрому
невідомий.
Пацієнтам,
які
отримують
інгібітори
АПФ, при вини=
1082;ненні
жовтяниці
або значном
=
91;
підвищенні
печінкових
ферментів
слід
припинити ї
=
93;
прийом і
отримати
відповідну
медичну доп
=
86;могу.
Нейтропені=
103;/агранулоци=
тоз
Були
повідомленl=
5;я
про
нейтропеніn=
2;/агранулоци=
1090;оз,
тромбоцитоl=
7;енію
та анемію у
пацієнтів,
які отримую
=
90;ь
терапію
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Нейтропеніn=
3;
рідко
виникає у
пацієнтів і
=
79;
нормальною
=
92;ункцією
нирок і без
особливих
факторів ри
=
79;ику.
Еналаприл
слід дуже
обережно
застосовувk=
2;ти
пацієнтам і
=
79;
колагенозоl=
4;,
при
імунонодепl=
8;есивній
терапі, при
лікуванні
алопуринолl=
6;м
або
прокаїнаміk=
6;ом
або при
комбінації
вищевказанl=
0;х
факторів
ризику,
особливо
якщо раніше
встановленl=
6;
порушення
функції
нирок. У
деяких з
таких паціє
=
85;тів
розвиваютьl=
9;я
тяжкі інфек
=
94;ії,
які іноді не
реагують на
інтенсивну
терапію
антибіотикk=
2;ми.
При
застосуванl=
5;і
еналаприлу
цим пацієнт
=
72;м
рекомендуєm=
0;ься
періодичниl=
1;
моніторинг
лейкоцитів, =
072;
пацієнта
слід
попередити
=
97;одо
інформуванl=
5;я
лікаря про
будь-які озн=
072;ки
інфекції.
Гіперка
=
83;іємія
=
59;
деяких
пацієнтів
при прийомі
інгібіторіk=
4;
АПФ,
включаючи
еналаприл,
відзначалоl=
9;я
збільшення
концентрацo=
0;ї
калію у
сироватці
крові. До
факторів
ризику
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
належать
ниркова
недостатніl=
9;ть
або зниженн=
03;
функції
нирок, вік по=
1085;ад
70 років, цукро=
вий
діабет,
інтеркуренm=
0;ні
стани, такі
як дегідрат
=
72;ція,
гостра
серцева
недостатніl=
9;ть,
метаболічнl=
0;й
ацидоз та
одночасне
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків (=
090;аких
як
спіронолакm=
0;он,
еплеренон,
триамтерен
або амілори
=
76;),
харчових
добавок, що
містять кал=
10;й,
або
замінників
солі з
калієм; або
інших препа
=
88;атів,
що
викликають
підвищення
концентрацo=
0;ї
калію у
сироватці
крові (напри=
082;лад
гепарину).
Застосуванl=
5;я
харчових
добавок, що
містять
калій,
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
або замінни
=
82;ів
солі з
калієм,
особливо у
пацієнтів з
порушеннямl=
0;
функції
нирок, може
призвести д
=
86;
значного
збільшення
рівня калію =
074;
сироватці
крові.
Гіперкалієl=
4;ія
може
спричинити
виникнення
серйозної,
іноді летал=
00;ної
аритмії. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
енал
=
72;прилу/гідро&=
#1093;лоротіазид=
;у
і будь-якого
з зазначени
=
93;
засобів слі
=
76;
регулярно
перевіряти
рівень калі=
02;
у сироватці
крові. =
Гіпоглікем=
110;я
Пацієнm=
0;ам,
хворим на
цукровий
діабет, які п=
1088;иймають
пероральні
антидіабетl=
0;чні
препарати
або інсулін,
необхідний
ретельний г
=
83;ікемічний
контроль,
особливо у
перший міся
=
94;ь
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Підk=
4;ищена
чутливість/
=
72;нгіоневрот=
1080;чний
набряк
У пацієнті
=
74;,
яких
лікували
інгібітораl=
4;и
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту, вк=
083;ючаючи
еналаприл/=
075;ідрохлорот&=
#1110;азид,
у деяких
випадках
з’являвся
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, язика,
голосової
щилини та/аб=
086;
гортані. Він
може
виникати у
будь-який ча=
089;
протягом
лікування. У
такому
випадку зас
=
90;осування
еналаприл
=
91;/гідрохлоро&=
#1090;іазиду
необхідно
негайно
припинити і
встановити
постійне
спостережеl=
5;ня
за пацієнто
=
84;,
щоб упевнит
=
80;ся
у повному
зникненні
симптомів.
Навіть якщо
візначаєтьl=
9;я
лише набряк
язика при
відсутностo=
0;
дихального
дистресу,
пацієнту
може бути
потрібне
тривале
спостережеl=
5;ня,
оскільки
лікування
антигістамo=
0;нними
і
кортикостеl=
8;оїдними
агентами
може бути
недостатніl=
4;.
Дуже рідко
повідомлялl=
6;ся
про летальн
=
80;й
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
гортані або
язика. При
виникненні
набряку
язика,
голосової
щілини або
гортані
ймовірне
виникнення
=
86;бструкції
дихальних
шляхів,
особливо у п=
072;цієнів,
які
перенесли
операцію на
органах
дихання. У
цих випадка
=
93;
необхідне
застосуванl=
5;я
невідкладнl=
6;ї
терапії, яка
може
включати пі
=
76;шкірне
введення
розчину
адреналіну 1:10=
00
(0,3-0,5 мл) та/або
заходи для
забезпеченl=
5;я
вільl=
5;ої
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів.
У
представниl=
2;ів
негроїдної
раси, які
застосовувk=
2;ли
інгібітори
АПФ, частіше
виникав
ангіоневроm=
0;ичний
набряк порі
=
74;няно
з пацієнтам
=
80;
інших рас.
Пацієнти,
які мають в
анамнезі
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, який
не
пов’язують
із застосув
=
72;нням
інгібіторіk=
4;
АПФ, можуть
мати підвищ
=
77;ний
ризик його в=
080;никнення
і при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Анафілакто=
111;дні
реакції при
десенсибілo=
0;зуючій
терапії
Зрідка
=
91;
пацієнтів,
які
отримували
інгібітори
АПФ, під час
проведення
десенсибілo=
0;зації
алергеном з
отрути
перетинчасm=
0;окрилих,
розвивалисn=
3;
анафілактоo=
1;дні
реакції, що
могли бути
загрозливиl=
4;и
для життя
пацієнтів.
Подібних
реакцій
можна уникн
=
91;ти,
якщо до
початку
гіпосенсибo=
0;лізації
тимчасово
припинити
прийом
інгібітора
АПФ.
Анафілакто=
111;дні
реакції при
аферезі ліпоl=
7;ротеїнів
низької
щільності
(ЛПНЩ)
Рідко
при аферезі ЛПНЩ
за допомого=
02; декстрину
сульфату у
пацієнтів,
які
отримують
інгібітори
АПФ, можуть
проявлятисn=
3;
небезпечні
=
76;ля
життя
анафілактоo=
1;дні
реакції.
Таких
реакцій
можна
уникнути пр
=
80;
тимчасовіl=
1;
відміні
терапії інг=
10;бітором
АПФ перед
кожним
аферезом.
Ка=
096;ель
=
55;овідомляло=
1089;я
про
виникнення
кашлю при лі=
082;уванні
інгібітораl=
4;и
АПФ. Зазвича=
081;
кашель
носить
непродуктиk=
4;ний,
стійкий
характер і
припиняєтьl=
9;я
після
відміни
препарату.
Кашель у
зв’язку з
лікуванням
інгібітороl=
4;
АПФ
необхідно в
=
88;аховувати
при
диференційl=
5;ій
діагностицo=
0;
кашлю.
Хірургі
=
95;ні
операції/ан
=
77;стезія
=
55;ід
час великих
хірургічниm=
3;
операцій аб
=
86; при
анестезії і
=
79;
застосуванl=
5;ям
препаратів,
які спричин=
03;ють
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
еналаприл б
=
83;окує
утворення
ангіотензиl=
5;у
ІІ вторинно
до
компенсатоl=
8;ного
вивільненнn=
3;
реніну. Якщо
при цьому
розвиваєтьl=
9;я
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
яку можна
пояснити
цими механі
=
79;мами
взаємодії,
вона
коригуєтьсn=
3; хляхом
збільшення
=
86;б’єму
рідини.
Расови
=
81;
фактор
=
71;к
повідомлялl=
6;ся
для інших
інгібіторіk=
4;
АПФ, еналапр=
080;л
може менш
ефективно
знижувати
артеріальнl=
0;й
тиск у
пацієнтів
негроїдної
раси з гіпер=
090;ензією,
ніж у
пацієнтів
іншої раси,
що, можливо,
пояснюєтьсn=
3;
низьким
рівнем рені
=
85;у
у крові цих
пацієнтів.
Порушення
функції
нирок
Тіазиди
можуть
виявитися
недостатньl=
6;
ефективнимl=
0;
діуретикамl=
0;
для
лікування
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок, а
також коли
рівень
кліренсу
креатиніну 30
мл/хв і нижче
(тобто при
помірній аб
=
86;
вираженій
нирковій
недостатноl=
9;ті).
Таблетl=
2;и
еналаприл/=
075;ідрохлорот&=
#1110;азид
не слід
призначати
пацієнтам з
нирковою не
=
76;остатністю
(кліренс
креатиніну <=
80
мл/хв), доки
титрування
окремих
компонентіk=
4;
препарату н
=
77;
вкаже на
необхіднісm=
0;ь
доз, присутн=
110;х
у
комбінованl=
0;х
таблетках.
Порушення
функції
печінки
Тіазиди
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
порушеннямl=
0;
функції
печінки або
прогресуючl=
0;м
захворюванl=
5;ям
печінки,
оскільки
навіть при
незначних
відхиленняm=
3;
рідинного т
=
72;
електролітl=
5;ого
балансу мож
=
77;
виникнути
печінкова
кома.
Метаболічн=
110;
та
ендокринні
ефекти
Т&=
#1077;рапія
тіазидами
може
змінювати толер=
;антність
до глюкози.
Може бути
потрібною
корекція до
=
79;
антидіабетl=
0;чних
препаратів,
включаючи
інсулін. =
Т&=
#1110;азиди
можуть
знижувати
рівні натрі=
02;,
магнію та
калію у
сироватці к
=
88;ові.
Підвищеннn=
3;
рівнів
холестеринm=
1;
та тригліце
=
88;идів
може
асоціюватиl=
9;я
з терапією
тіазидними
діуретикамl=
0;;
однак
протягом
застосуванl=
5;я
малих доз (12,5 м
=
75;)
повідомлялl=
6;ся
про мінімал=
00;ний
ефект або пр=
086;
його
відсутністn=
0;.
Тіазидl=
0;
можуть
знизити
виділення
кальцію з
сечею та
спричинити
періодичне
незначне
підвищення
кальцію у
сироватці
крові.
Виражеl=
5;а
гіперкальцo=
0;ємія
може бути
проявом
прихованогl=
6;
гіперпаратl=
0;реоїдизму.
Застосуванl=
5;я
тіазидів
слід
припинити
перед
проведенняl=
4;
тестів щодо
функції
щитовидної
залози.
Терапіn=
3;
тіазидними
діуретикамl=
0;
може спричи
=
85;яти
гіперурикеl=
4;ію
та/або
загостреннn=
3;
подагри у
деяких
ацієнтів.
Однак
еналаприл м
=
86;же
підвищуватl=
0;
рівень
сечової
кислоти у се=
095;і
та, таким
чином,
послабити
гіперурикеl=
4;ічний
ефект гідро
=
93;лоротіазид=
1091;.
Хоча
немає
наявних дан
=
80;х
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень
для
пацієнтів,
які
отримують еналаприл/г=
1110;дрохлороті=
азид,
їм, як пацієн=
1090;ам,
які
отримують
діуретичну
терапію, слі=
076;
регулярно
вимірювати
рівні
електролітo=
0;в
у сироватці
через
відповідні
інтервали ч
=
72;су.
Тіазидl=
0;
(включаючи г=
110;дрохлороті&=
#1072;зид)
можуть
спричиняти
дисбаланс
рідини та ел=
077;ктролітів
(гіпокалієм=
10;я,
гіпонатрієl=
4;ія
і
гіпохлоремo=
0;чний
алкалоз).
Небезпечниl=
4;и
ознаками
порушення
водно-елект
=
88;олітного
балансу є
ксеростоміn=
3;,
спрага,
слабкість, л=
077;таргічний
сон,
сонливість,
втомлюваніl=
9;ть,
м’язовий
біль або судом
=
80;,
м’язова
слабкість,
Хоча
протягом
застосуванl=
5;я
тіазидних д=
10;уретиків
може
виникнути
гіпокаліємo=
0;я,
сумісна
терапія з
еналаприлоl=
4;
може
зменшити
гіпокаліємo=
0;ю,
спричинену
застосуванl=
5;ям
діуретика. Р=
080;зик
гіпокаліємo=
0;ї
може
підвищуватl=
0;ся
у пацієнтів =
079;
цирозом
печінки, у
пацієнтів з =
087;ідвищеним
діурезом, у
пацієнтів, у
яких
пероральне
вживання
електролітo=
0;в
є
недостатніl=
4;, та
у пацієнтів,
які
одночасно
отримують
терапію
кортикостеl=
8;оїдами
або
адренокортl=
0;котропним
гормоном
(АКТГ).
У
спекотну
погоду у
пацієнтів,
які схильні =
076;о
набряків,
може
виникнути
гіпонатрієl=
4;ія.
Дефіцит
хлоридів
зазвичай
помірний та =
085;е
потребує
лікування.
Тіазиди
підвищують
виведення
магнію з
сечею, що мож=
1077;
призвести д
=
86;
гіпомагнієl=
4;ії.
Анm=
0;идопінгови=
081;
тест
Препарат
містить гід
=
88;охлоротіаз=
1080;д,
що може
давати
позитивний
результат в
антидопінгl=
6;вому
тесті.
Піk=
6;вищена
чутливість
У пацієнті
=
74;,
схильних до
алергії, або
у хворих на
бронхіальнm=
1;
астму в
анамнезі
можуть
виникати
реакції
підвищеної
чутливості
до гідрохло
=
88;отіазиду.
При
застосуванl=
5;і
тіазидних
діуретиків
=
89;постерігал=
1086;ся
загостреннn=
3;
або активац=
10;я
системного
червоного
вовчака.
Особли
=
74;і
попередженl=
5;я
щодо
неактивних
=
82;омпонентів
препарату.
Препар=
1072;ти
містять
лактозу. Паці=
;єнтам
з рідкісним
=
80;
спадковими
порушеннямl=
0;,
такими як
галактозна
недостатніl=
9;ть,
лактозна
недостатніl=
9;ть
Лаппа чи
синдром
глюкозо-гал
=
72;ктозної
мальабсорбm=
4;ії,
не слід
застосовувk=
2;ти
цей препара
=
90;.
Вагo=
0;тність
Ін=
075;ібітори
АПФ протипо
=
82;азано
застосовувk=
2;ти
вагітним аб
=
86;
жінкам, які
планують
вагітність
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Пацієнток, які
планують
вагітність,
слід
перевести н
=
72;
альтернатиk=
4;не
антигіпертk=
7;нзивне
лікування,
яке має
затвердженl=
0;й
профіль
безпеки
застосуванl=
5;я
під час
вагітності.
Якщо вагітн=
10;сть
встановленk=
2;,
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ слід
негайно
припинити т
=
72;,
якщо це
можливо,
розпочати
альтернатиk=
4;ну
терапію.
Епідем=
1110;ологічні
висновки
відносно
ризику
тератогеннl=
6;сті
після вплив
=
91;
інгібіторіk=
4;
АПФ протяго
=
84;
І триместру
вагітності
не є однозна=
095;ними;
однак не
можна
виключати
невеликого
підвищення
ризику.
Відомо, що
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ під час
ІІ і ІІІ
триместру
вагітності
може
зумовити
розвиток
фетотоксичl=
5;ості
(зниження
функції
нирок, олігогід
=
88;амніон,
ретардацію
окостеніннn=
3;
черепа) і
неонатальнm=
1;
токсичністn=
0;
(ниркову
недостатніl=
9;ть,
гіпотензію,
гіперкалієl=
4;ію).
При
призначеннo=
0;
еналаприлу
необхідно і
=
85;формувати
пацієнтку
відносно
потенційноo=
1;
шкоди для
плода.
У
випадках,
якщо прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ відбува
=
74;ся
під час
вагітності,
слід провод
=
80;ти
періодичні
ультразвукl=
6;ві
обстеження
=
76;ля
оцінки
інтраамніоm=
0;ичного
простору.
Однак як
лікарям, так
і пацієнтам
необхідно
знати про те,
що
олігоамніоl=
5;
може розвин
=
91;тися
вже після
появи у плод=
072;
необоротниm=
3;
ушкоджень.
Якщо
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ відбуло
=
89;я
у ІІ
триместрі
вагітності,
рекомендуєm=
0;ься
провести
ультразвукl=
6;ве
дослідженнn=
3;
функції
нирок
ембріона та
черепа ембр=
10;она.
Неl=
4;овлят,
матері яких
приймали
інгібітори
АПФ, слід
ретельно
перевіряти
на предмет а=
088;теріальної
гіпотензії,
олігурії та
гіперкалієl=
4;ії.
Еналаприл,
який має
здатність
проникати
крізь
плаценту, мо=
078;на
частково ви
=
74;ести
з організму
новонароджk=
7;ного
шляхом
перитонеалn=
0;ного
діалізу;
теоретично
=
81;ого
можна
вивести
шляхом
обмінного
переливаннn=
3;
крові, хоча
немає
досвіду щод
=
86;
проведення
останньої
процедури.
=
043;ідрохлорот&=
#1110;азид
Існує
обмежений
досвід
застосуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
у період
вагітності,
особливо у =
І
триместрі.
Досліджень
на тваринах
недостатньl=
6;.
Гідрохлор
=
86;тіазид
проникає
крізь
плаценту. Пр=
080;
застосуванl=
5;і
у ІІ та ІІІ
триместрах
вагітності
=
75;ідрохлорот=
1110;азид
за рахунок
своєї фарма
=
82;ологічної
дії може пор=
091;шити
фетоплаценm=
0;арний
кровообіг і
спричинити
жовтяницю у
плода або
новонароджk=
7;ної
дитини,
електролітl=
5;ий
дисбаланс і
тромбоцитоl=
7;енію.
Гідрохлор
=
86;тіазид
не можна
застосовувk=
2;ти
для
лікування
набряків,
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
чи прееклам
=
87;сії
у вагітних,
оскільки
замість
сприятливоk=
5;о
впливу на
перебіг
захворюванl=
5;я
він підвищу=
08;
ризик зменш
=
77;ння
об’єму
плазми та
погіршує
фетоплаценm=
0;арний
кровообіг.
Гідрохлор
=
86;тіазид
не слід
застосовувk=
2;ти
для
лікування
есенціальнl=
6;ї
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
у вагітних.
Гідрохлор
=
86;тіазид
не можна
застосовувk=
2;ти
у період
вагітності.
&=
#1055;еріод
годування
груддю
Еналап
=
88;ил
Обмежені
фармакокінk=
7;тичні
дані демонс
=
90;рують
дуже низькі
концентрацo=
0;ї
у грудному
молоці. Хоча =
1094;і
концентрацo=
0;ї
не мають
клінічного
значення,
застосуванl=
5;я
еналаприлу/
=
75;ідрохлорот=
1110;азиду
у період
годування
груддю не
рекомендуєm=
0;ься,
якщо на
грудному
вигодовуваl=
5;ні
знаходятьсn=
3;
недоношені
діти та
новонароджk=
7;ні
перших
тижнів житт=
03;,
через
гіпотетичнl=
0;й
ризик
серцево-суд
=
80;нних
і ниркових
ефектів і
недостатніl=
9;ть
клінічного
досвіду. При
необхідносm=
0;і
застосуванl=
5;я
препарату
слід припин
=
80;ти
годування
груддю.
&=
#1043;ідрохлорот=
;іазид
Гідрохлор
=
86;тіазид
проникає у
грудне моло
=
82;о;
його
застосуванl=
5;я
у період
годування г
=
88;уддю
протипоказk=
2;не.
Якщо його
використанl=
5;я
вкрай
необхідне,
годування
груддю необ
=
93;ідно
припинити.
Здатніст=
;ь
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Під час
керування
автомобілеl=
4;
та іншими ме=
093;анічними
засобами
слід бути
обережними
та
враховуватl=
0;
можливість
виникнення
=
85;ебажаних
реакцій з
боку
нервової
системи,
таких як
запаморочеl=
5;ня
або
сонливість.
Спосі
=
73;
застосуванl=
5;я
та дози.
Арm=
0;еріальна
гіпертензіn=
3;
Таблетки з
фіксованою
комбінацієn=
2;
еналаприлу
малеату та г=
110;дрохлороті&=
#1072;зиду
призначаютn=
0;
пацієнтам, у
яких
артеріальнl=
0;й
тиск
недостатньl=
6;
контролюєтn=
0;ся
тільки одни
=
84;
еналаприлоl=
4;.
Фіксовану
комбінацію
еналаприлу
малеату і гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;иду
не застосов
=
91;ють
для
початкової
терапії. Заз=
074;ичай
така
комбінація
=
88;екомендуєт=
1100;ся
після
коригуваннn=
3;
доз індивід
=
91;альних
компонентіk=
4;.
При
клінічній д
=
86;цільності
можна
переходити
одразу від
монотерапіo=
1;
до
фіксованої
комбінації.
Режим
дозування
встановлююm=
0;ь
індивідуалn=
0;но,
залежно від
стану
хворого та
ступеня тяж
=
82;ості
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;.
Лікування
слід
розпочинатl=
0;
з низьких до=
079;
препарату з
поступовим
збільшенняl=
4;
дозування.
Препарат
застосовуюm=
0;ь
перорально
незалежно
від прийому
їжі.
Встановленm=
1;
добову дозу
слід прийма
=
90;и
вранці разо
=
84;
із великою
кількістю
рідини.
Зазвичай
доза
становить 1
таблетку на
добу. При
необхідносm=
0;і
дозу можна з=
073;ільшити
до =
2
таблеток 1
раз на добу.
Таблетки з
фіксованою
комбінацієn=
2;
10 мг/25 мг та 20 мг/12,5
мг можуть
замінити
терапію, що
складаєтьсn=
3; з
прийому
окремо 10 або 20
=
84;г
еналаприлу
та
відповідно 25
або 12,5 мг гідрl=
6;хлоротіази=
076;у,
у пацієнтів,
стан яких
стабілізовk=
2;но
лікуванням
індивідуалn=
0;ними
компонентаl=
4;и.
Попереднє
лікування д=
10;уретиками.
Симптом
=
72;тична
гіпотензія
може
виникнути н
=
72;
початку
терапії еналаприл
=
86;м/гідрохлор&=
#1086;тіазидом.
Частіше вон
=
72;
спостерігаn=
8;ться
у пацієнтівR=
18; у
яких
попередня
терапія
діуретикамl=
0;
викликала
порушення
водно-елект
=
88;олітного
балансу.
Терапію
діуретикамl=
0; слід
припинити з
=
72;
2-3 дні до
початку
терапії пре
=
87;аратами.
Доз
=
91;вання
при порушен
=
85;і
функції нир
=
86;к
Клі
=
88;енс
креатиніну
=
87;онад
30 мл/хв
Для
пацієнтів і
=
79;
порушеннямl=
0; функції
нирок (кліре=
085;с
креатиніну X=
05; 30
мл/хв) перед
переходом н
=
72;
фіксовану
комбінацію
необхідне
коригуваннn=
3;
дози
еналаприлу
шляхом титр
=
91;вання.
Для таких
пацієнтів
петльові
діуретики б=
10;льш
прийнятні,
ніж тіазиди.
Доза
еналаприлу
та гідрохло
=
88;отіазиду
має бути
найменшою.
Необхідний
періодичниl=
1;
контроль
калію і
креатиніну, =
085;априклад,
кожні 2 місяц=
1110;,
коли стан
пацієнта
стабілізувk=
2;вся.
Клі
=
88;енс
креатиніну
=
84;енше
30 мл/хв
Застосува=
1085;ня
препарату
протипоказk=
2;не.
Спе
=
94;іальні
популяції<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US=
'>
Для
пацієнтів і
=
79;
виснаженняl=
4;
солей/об’єм
=
91; рідини
початкова
доза
еналаприлу
становить 5
мг або менше
і рекоменду=
08;ться
титрування
монокомпонk=
7;нтів.
Доk=
9;ування
для
пацієнтів
літнього
віку
Пацієнтам
літнього
віку препар
=
72;т
застосовуюm=
0;ь
у таких же
самих дозах,
як і молодши=
084;
пацієнтам. У =
1088;азі
фізіологічl=
5;ої
ниркової
недостатноl=
9;ті
перед
переходом д
=
86;
фіксованої
комбінації
=
85;еобхідне
коригуваннn=
3;
дози
еналаприлу
шляхом титр
=
91;вання.
Немає
обмеження у
часі щодо
тривалості
лікування.
Діти.
Бе=
079;пека
і
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
препарату
дітям не
встановленo=
0;.
Передозува=
ння.
=
53;емає
специфічноo=
1;
інформації
щодо лікува
=
85;ня
передозуваl=
5;ня
енал
=
72;прилом/гідр&=
#1086;хлоротіази=
;дом.
Лікування
симптоматиm=
5;не
і
підтримуючk=
7;.
Лікування енала=
087;рилом/гідро=
хлоротіазиk=
6;ом
слід
припинити, і
за станом
пацієнта не
=
86;бхідно
встановити
ретельне
спостережеl=
5;ня.
Пропонованo=
0;
заходи
включають
викликання
блювання
та/або проми=
074;ання
шлунка,
корекцію
дегідратацo=
0;ї
та
електролітl=
5;ого
дисбалансу, =
072;
також
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії.
&=
#1045;налаприлу
малеат
Симпто
=
84;и
=
Найбільш
частими
ознаками
передозуваl=
5;ня,
згідно з
існуючими
даними, є
виражена ар
=
90;еріальна
гіпотензія,
яка
починаєтьсn=
3;
приблизно
через 6 годин
після
прийому
препарату і
збігається
=
79;
блокадою
системи
ренін-ангіо
=
90;ензин,
і ступор.
Рівні
еналаприлаm=
0;у
у плазмі
крові, які
перевищуютn=
0;
у 100 і 200 разів
максимальнo=
0;
рівні, що
досягаютьсn=
3;
при прийомі
терапевтичl=
5;их
доз, за
повідомленl=
5;ями,
реєструвалl=
0;ся
після
прийому
відповідно 300
мг і 440 мг
еналаприлу.
Лікува
=
85;ня
=
Після
прийому
внутрішньо
великої
кількості
таблеток
рекомендуєm=
0;ься
припинення
=
87;рийому
препарату,
моніторинг
життєво важ
=
83;ивих
параметрів
=
91;
лікарні,
промивання
шлунка,
застосуванl=
5;я
активованоk=
5;о
вугілля і
проносного
засобу. Ліку=
074;ання
симптоматиm=
5;не.
Артеріальнk=
2;
гіпотензія
корегуєтьсn=
3;
інфузією 0,9 %
розчину нат
=
88;ію
хлориду.
Зазвичай
достатньо надати
=
87;ацієнту
горизонтаl=
3;ьного
положення з
низьким узг
=
86;лів’ям. У
більш тяжки
=
93;
випадках
слід вводит
=
80;
інфузію 0,9 %
розчину
натрію
хлориду і у
разі
необхідносm=
0;і
– інфузії
ангіотензиl=
5;у
II. Слід
перевіряти
артеріальнl=
0;й
тиск
пацієнта,
пульс,
дихання, кон=
094;ентрації
сечовини,
креатиніну
та електрол=
10;тів
у сироватці
крові і
діурез.
У більш тяжк=
;их
випадках
токсичні
кількості
еналаприлу
та/або
еналаприлаm=
0;у
необхідно
видалити з
кровообігу
за допомого=
02;
гемодіалізm=
1;.
Терапія за
допомогою
кардіостимm=
1;лятора
призначена
при брадика
=
88;дії,
резистентнo=
0;й
до
терапевтичl=
5;их
засобів.
Постійно
слід
контролюваm=
0;и
життєві
показники, к=
086;нцентрації
електролітo=
0;в
та креатині
=
85;у
в сироватці
крові.
&=
#1043;ідрохлорот=
;іазид
=
Найпоширенo=
0;шими
є симптоми,
викликані н
=
77;достатніст=
1102;
електролітo=
0;в
(гіпокалієм=
10;я,
гіпохлоремo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія)
та дегідрат
=
72;цією
внаслідок
надмірного
діурезу. Якщ=
086;
також
застосовувk=
2;лися
серцеві
глікозиди,
гіпокаліємo=
0;я
може спрово
=
82;увати
серцеву
аритмію.
Побічн=
10;
реакції.
=
53;айчастішим=
1080;
побічними
реакціями
були запамо
=
88;очення
і підвищена
втомлюваніl=
9;ть,
що зазвичай
зникали при
зниженні
дози і рідко
вимагали
відміни
препарату.
=
30;ншими
побічними
реакціями (1-2 %)
були: м’язов=
110;
судоми, нудо=
090;а,
астенія,
ортостатичl=
5;і
ефекти,
включаючи
артеріальнm=
1;
гіпотензію;
головний
біль, кашель
та
імпотенція.
Включені п=
086;бічні
реакції, про
які
повідомленl=
6; при
застосуванl=
5;і
кожного
компонента
окремо.
З
боку систем
=
80;
крові
та
лімфатичноo=
1;
системи
=
72;немія
(включаючи
апластичну =
10;
гемолітичнm=
1;
анемію),
нейтропеніn=
3;,
зниження
рівня
гемоглобінm=
1; і
гематокритm=
1;, алкалоз,
тромбоцитоl=
7;енія,
аграl=
5;улоцитоз,
пригніченнn=
3;
функції
кісткового
мозку, лейко=
087;енія,
панцl=
0;топенія,
лімфаденопk=
2;тія,
аутоімунні
захворюванl=
5;я,
але
причинний
зв’язок із
застосуванl=
5;ям
препарату н
=
77;
встановленl=
0;й.
Ендокр
=
80;нні
порушення
=
57;индром
порушення
секреції
антидіуретl=
0;чного
гормона.
Метабо
=
83;ічні
порушення
=
43;іпокаліємі=
1103;,
підвищення
рівня
холестеролm=
1;,
підвищення
рівня
тригліцериk=
6;ів,
гіперурикеl=
4;ія,
гіпоглікемo=
0;я,
подагра,
підвищення
рівня
глюкози у
крові,
гіперкальцo=
0;ємія.
З боку
нервової
системи
=
47;апаморочен=
1085;я,
головний
біль,
депресія,
зміни смаку, =
1089;плутаність
свідомості,
сонливість,
безсоння,
нервозністn=
0;,
парестезія, =
074;ертиго,
розлади сну, =
1072;номальні
сновидіння,
парез (унасл=
110;док
гіпокаліємo=
0;ї).
З боку
органів зор
=
91;
Поруше=
ння
зору, ксанто=
087;сія.
З боку
органа слух
=
91;
Шум у
вухах.
З боку
серцево-суд
=
80;нної
системи
=
40;ртеріальна
гіпотензія
(включаючи
ортостатичl=
5;у
гіпотензію), =
1085;еортостати=
чна
гіпотензія,
біль у грудн=
110;й
клітці, різн=
086;манітні
порушення
серцевого
ритму, стено=
082;ардія,
тахікардія, =
087;рипливи,
відчуття
серцебиття, =
110;нфаркт
міокарда, це=
088;ебрально-ва=
скулярний
інсульт (мож=
083;иво
вторинний
при
надмірній
артеріальнo=
0;й
гіпотензії
=
91;
пацієнтів з
високим риз
=
80;ком),
феномен
Рейно,
синкопе.
З боку
дихальної
системи,
грудної
клітки та
органів
середостінl=
5;я
=
50;ашель,
задишка,
ринорея, фар=
080;нгіт
та
охриплість,
бронхоспазl=
4;/астма,
інфільтрат
легень,
дихальна
недостатніl=
9;ть
(включаючи п=
085;евмоніт
та набряк
легень), рині=
1090;,
алергічний
альвеоліт/е
=
86;зинофільна
пневмонія.
З боку т=
1088;авної
системи
=
53;удота,
діарея, біль
у животі,
кишкова
непрохідніl=
9;ть,
панкреатит,
блювання,
диспепсія,
запор, аноре=
082;сія,
подразненнn=
3; слизової
оболонки шл
=
91;нка,
сухість у
роті,
пептична
виразка, мет=
077;оризм,
стоматит/аф
=
90;озні
виразки,
глосит, ангі=
086;невротични&=
#1081;
набряк
кишечнику.
З боку
печінки та
жовчного
міхура
Печінк=
ова
недостатніl=
9;ть,
=
85;екроз
печінки (мож=
077;
бути
летальним), г=
1077;патит
(гепатоцелю
=
83;ярний
або
холестатичl=
5;ий),
жовтяниця,
холецистит
(зокрема у
пацієнтів з =
091;же
існуючою
жовчнокам’n=
3;ною
хворобою).
=
047;
боку
шкіри та
підшкірниm=
3;
тканин
=
42;исипання,
гіперчутлиk=
4;ість/ангіон=
1077;вротичний
набряк (пові=
076;омлялося
про а=
нгіоl=
5;евротичний
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, язика,
голосової щ=
10;лини
та/або
гортані), під=
1074;ищене
потовиділеl=
5;ня,
свербіж, кропl=
0;в’янка,
алопеція, полімl=
6;рфна
еритема, си=
;ндром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит, токси=
чний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
пурпура, шкі=
088;ний
червоний
вовчак, пухи=
088;чатка,
еритродермo=
0;я,
анафілактиm=
5;на
реакція.
Повідом=
;лялося
про комплек
=
89;
симптомів,
який міг
включати де=
03;кі
або всі з так=
1080;х
симптомів: г=
072;рячка,
серозит, нек=
088;отизуючий
ангіїт (васк=
091;літ),
міалгія/міо
=
79;ит,
артралгія/а
=
88;трит,
позитивний
результат
аналізу на а=
085;тинуклеарн&=
#1080;й
фактор,
підвищена
ШОЕ,
еозинофіліn=
3;
та
лейкоцитоз.
Можуть
виникати
висип, фоточ=
091;тливість
або інші
дерматологo=
0;чні
прояви.
З боку
скелетно-м’=
03;зового
апарату,
сполучної т
=
72;
кісткової
тканин
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;letter-spacing:.2pt;mso-ansi-language:U=
K'>М’язові
судоми,
артралгія.
З боку
нирок і
сечового
міхура.
=
76;исфункція
нирок,
ниркова
недостатніl=
9;ть,
протеїнуріn=
3;,
олігурія,
інтерстиціk=
2;льний
нефрит.
З боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних
залоз
=
30;мпотенція,
зниження
лібідо,
гінекомастo=
0;я.
=
047;агальні
порушення т
=
72;
порушення
умов введен
=
85;я
=
Аст=
077;нія,
біль у
грудях, підв=
080;щена
втомлюваніl=
9;ть, спазм=
1080; у
м’язах,
припливи,
нездужання,
гарячка,
сіаладеніт.
Лабора
=
90;орні
показники
=
43;іперкалієм=
1110;я,
підвищення
рівня
креатиніну
сироватки,
підвищення
сечовини у
сироватці
крові, гіпон=
072;тріємія,
підвищення
ферментів
печінки, під=
074;ищення
білірубіну
сироватки к
=
88;ові,
глюкозурія,
гіпохлоремo=
0;чний
алкалоз.
=
62;і
симптоми, як
правило, маю=
090;ь
оборотній
характер пр
=
80;
відміні
препарату.
Термін
придатностo=
0;. 5 рок&=
#1110;в.
Кате&=
#1075;орія
відпуску.
За рецептом.