ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МІСТОЛ^®

(MISTOL^®)

&nb= sp;

Склад:=

діюча речовина: метронідазол (metronidazole);

1 супозиторій містить = метр= онідазолу 500 мг;

= допоміжна речовина: твердий жир.

Лікарська форма. Супозиторії вагінальні.

= Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії від білого до світло-жовтого кольору, торпедоподібної форми.

= &nb= sp;

= Фармакот= ерапевтична група.

Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології.

Код АТХ G01A F01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Метронідазол належить до нітро-5-імідазолі= в і має широкий спектр дії. Граничними концентраціями, які дозволяють відрізняти чутливі штами (S) від штамів з помірною чутливістю, а штами з помірною чутливістю – від резистентних штамів (R), є: S < 4 мг/л = і R > 4 мг/л.

До препарату чутливі: Peptostreptococcu= s spp., Clostridium spp., Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Porphyromonas, Bilophila, Helicobacter pylori, Prevotella spp., Veilonella. Метронідаз= ол стримує розвиток найпростіших: Trichomonas vaginalis, Giardia intestinal= is (Lamblia intestinalis), Entamoeba histolytica. До препарату непостійно чутливі: Bifidobacterium spp., Eubacterium spp. Нечутливі штами мікроорганізмів: Propionibacterium, Actinomyces, Mobiluncus.

Фармакокінетика.

Після вагінального введення системне проникнення є мінімальним.

= Період напіввиведення з плазми становить 8˗10 годин.

= Зв’язування з білками плазми крові незначне (менше 20 %).

= Швидка і виражена дифузія у легені, нирки, печінку, жовч, спинномозкову рідину, шкір= у, слину та вагінальний секрет. Перетинає плацентарний бар’єр і екскретується в грудне молоко.

= Метаболізм відбувається головним чином у печінці: утворюються два некон’юговані окислені активні метаболіти (5˗30 % активності).

Екскреція = – переважно нирками: 35˗65 % від отриманої дози виводиться із сечею у вигляді метронідазолу і його окислених метаболітів.

Клінічні характеристики.

Показання.

Місцеве лікування трихомонадного= та неспецифічного вагінітів.

Протипоказання.

Підвищ= ена чутливість до метронідаз= олу або до іншого компонента препарату. = Гіперчутливість до похідних імідазолу.

Комбінації з дисульфірамом або алкоголем (див. розділ «Взаємодія з ін= шими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

&nb= sp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антабусний ефект. Існує багато лікарських засобів, які запускають антабусну реакцію на алкого= ль, і їхнє одночасне застосування з алкоголем не рекомендується.

Комбінації, що не рекомендуються.

Дисульфірам. Повідомляли про випадки гострих транзиторних розладів з маренням (гострий напад марення, сплутаність свідомості) у пацієнтів, = які приймали одночасно метронідазол і дисульфірам.

Алкоголь (у складі напоїв або як допоміжна речовина). Не слід вживати алкогольні напої та приймати препарати, які містять спирт, під час лікування та протягом принаймні ще одного дня після його закінчення через можливе виникнення дисульфірамоподібного (антабусного ефекту) припливи, еритема, блювання, тахікардія). Слід брати до уваги час повного виведення препарату з організму, враховуючі пері= од його напіврозпаду, до початку вживання алкогольних напоїв або прийому лікарських засобів, які містять спирт.

Бусульфан. Метронідазол може підвищувати р= івні бусульфану у плазмі крові, що може призвести до значного токсичного впливу бусульфану.

Комбінації, які вимагають запобіжних заходів при застосуванні.

Пероральна терапія антикоагулянт= ами. Посилення ефектів пероральних антикоагулянтів та підвищення ризику геморагічних ускладнень через сповільнення їхнього метаболізму у печінці. Необхідно част= іше контролювати рівні протромбіну та здійснювати нагляд за рівнями МНВ (міжнародного нормалізованого відношення). Рекомендується коригування дози перорального антикоагулянту під час прийому метронідазолу та протягом 8 днів після його відміни.

Літій. Підвищення концентрацій літію в крові, які можуть досяга= ти токсичних рівнів, з ознаками передозування літію. Необхідно перевіряти концентрацію літію в крові та у = разі необхідності провести корекцію дозування препарату літію.=

Циклоспорин. Існує р= изик підвищення рівнів циклоспорину в сироватці крові. Якщо препарати необхідно приймати одночасно, слід ретельно контролювати рівні циклоспорину та креатиніну.

Рифампіцин. Зниження концентрацій метроніда= золу у плазмі крові внаслідок стимуляції його метаболізму в печінці рифампіцином. Під час та після лікування рифампіцином слід здійснювати клінічний монітори= нг. Може бути необхідною корекція дозування метронідазолу.

Протисудомні препарати, які є індукторами ферментів (карбамазепін, фосфенітоїн, фенобарбітал, фенітоїн, примідон). Зниження концентрацій метронідазолу у плазмі крові внаслідок стимуляції його метабол= ізму в печінці індуктором. Під час та після лікування індуктором слід здійснювати клінічний моніторинг. Може бути необхідною корекція дозування метронідазолу= .

Комбінації, які потребують особливої уваги.

5-Фторурацил (тегафур, капецитац= ин). Знижен= ня кліренсу 5-фторурацилу спричиняє підвищення його токсичності.

Поруше= ння рівноваги МНВ (міжнародне нормалізоване відношення). <= /o:p>

У пацієнтів, які отримували антибактеріальну терапію, реєструвалися чисельні випадки посилення активнос= ті пероральних антикоагулянтів. При цьому факторами ризику, що зумовлюють схильність до та= кого ускладнення, виступають наявність інфекції або вираженого запалення, вік пацієнта і загальний стан його здоров’я. У цих обставинах складно визначити, якою мірою на порушення рівноваги МНВ впливає сама інфекція або її лікуванн= я. Проте деякі класи антибіотиків відіграють при цьому більшу роль, зокрема: фторхінолони, макроліди, цикліни, котримоксазол і деякі цефалоспорини.=

Результати лабораторних дослідже= нь. Метронідазол здатний іммобілізувати трепонеми, що спричиняє хибнопозитивний результат тесту Нельсона.

=

Особливості застосування. <= /o:p>

У пацієнті= в із тяжкими, хронічними або прогресуючими захворюваннями периферичної або центральної нервової системи (ЦНС) є ризик погіршення неврологічного статус= у.

У пацієнтів, які мають в анамнезі гематологічні порушення або які отримують препарат у високих дозах та/або протягом тривалого терміну, необхідно регулярно робити аналіз крові, особли= во визначення кількості лейкоцитів.

У випадку тривалого лікування препаратом необхідно здійснювати нагляд за пацієнткою на предмет виникнення ознак побічних реакцій, таких як центральна або периферична нейропатія (парестезія, атаксія, запаморочення, судоми).

Пацієнтів слід повідомити, що метронідазол може забарвлювати сечу у темний колір (через активний метаболі= т).

Гіперчутли= вість/розлади з боку шкіри та її похідних. Можуть виникнути алергічні реакції, в тому числі анафілактичний шок, які можуть бути небезпечними для життя (див. розділ «Побічні реакції»). У такому випадку необхідно відмінити лікування метронідазолом і розпочати належну терапію.

Якщо на початку лікування у пацієнта з’являється генералізована еритема та пустульо= зні висипи, які супроводжуються підвищенням температури тіла, слід запідозрити = гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Побічні реакції»); у разі розвитку такої реакції лікування препаратом потрібно припинити, і нада= лі застосування метронідазолу як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими препаратами протипоказане.

Із прийомом метронідазолу асоціюються гострі шкірні реак= ції, включаючи синдром Стівенса−Джонсона, синдром Лаєлла, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП). Пацієнтам потрібно повідо= мити про симптоми таких реакцій, а також слід проводити ретельний моніторинг шкі= ри.

При появі у пацієнта симптомів синдрому Стівенса−Джонсона, синдрому Лаєлла (наприклад, поступова поява висипі= в та шкірних пухирів або уражень слизової оболонки) або генералізованої еритеми = із пустульозними висипами, які супроводжуються підвищенням температури тіла, лікування препаратом потрібно припинити, а надалі застосування метронідазол= у як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими препаратами протипоказан= е.

Розлади з = боку центральної нервової системи. У разі появи симптомів, характерних для енцефалопатії або мозочкового синдрому (див. розділ «Побічні реакції»), лікування пацієнтки потрібно негайно переглянути, а застосування метронідазолу припинити.

Про випадки розвитку енцефалопатії повідомляли в рамках післяреєстраційного нагляду за препаратом. Крім цього, спостерігалися випадки змін на МРТ, пов’язаних з енцефалопатією (див. розділ «Побіч= ні реакції»). Ділянки уражень найчастіше локалізуються в мозочку (особливо в з= убчастому ядрі) та у валику мозолистого тіла. У більшості випадків енцефалопатія та з= міни на МРТ зникали після припинення лікування препаратом. Дуже рідко були повідомлення про летальні випадки.

Слід здійснювати моніторинг стану пацієнтів щодо можливих ознак енцефалопатії або щодо загострення симптомів у разі наявності розладів з боку ЦНС.=

У разі розвитку асептичного менінгіту під час лікування препаратом повторне призначення метронідазолу не рекомендується, а для пацієнтів із серйозним інфекційним захворюванням потрібно провести повторну оцінку співвідношення користь/ризик.

Розлади з = боку периферичної нервової системи. Слід здійснювати моніторинг стану пацієнтів щодо можливих ознак периферичної нейропатії, особливо при довготривалому лікуванні препаратом або у разі наявності тяжкої, хронічної = або прогресуючої периферичної нейропатії.

Розлади з = боку психіки. Після застосування першої дози препарату у пацієнтів можуть виникну= ти психотичні реакції, в тому числі поведінка самопошкодження, особливо при наявності в анамнезі психічних розладів (див. розділ «Побічні реакції»). У цьому випадку потрібно припинити лікування метронідазолом, повідомити лікар= я та негайно вжити відповідні лікувальні заходи.

Гематологі= чні ефекти. У пацієнтів з наявністю в анамнезі розладів з боку системи крові та= у пацієнтів, які отримують препарат у високих дозах та/або впродовж тривалого періоду часу, потрібно регулярно проводити аналіз крові, особливо контроль кількості лейкоцитів.

Продовження лікування препаратом у пацієнтів із лейкопенією залежить від того, наскільки серйозним є інфекційне захворювання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування метронідазолу та алкоголю не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне = застосування метронідазолу та бусульфану не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосування метронідазолу та дисульфіраму не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Інші види взаємодій. Максимальна тривалість лікування метронідазолом не пови= нна перевищувати 10 днів, а кількість курсів лікування – 2−3 на рік.=

Застосування супозиторіїв при використанні презервативів= або діафрагм підвищує ризик розриву латексу.

Гепатотоксичність у пацієнтів із синдромом Коккейна

У пацієнтів із синдромом Коккейна спостерігалися випадки швидкого розвитку гострої печінкової недостатності, в тому числі з летальним наслідком, при прийомі препаратів, що містять метрон= ідазол, призначених для системного застосування. Пацієнтам цієї групи метронідазол = не слід застосовувати за винятком випадків, коли вважається, що користь переважає ризик та лише за умови відсутності будь-якого альтернативного лікування.

Аналізи функції печінки необхідно проводити безпосередньо до початку застосування препарату, протягом його застосування та після завершення лікування препаратом до моменту повернення показників функції печінки до норми або до початкового стану. Якщо під час застосування препарату аналізи функції печінки демонструють помітно підвище= ні показники, то застосування препарату слід припинити.

Пацієнтам із синдромом Коккейна = слід порекомендувати у випадку появи будь-яких симптомів можливого порушення фун= кції печінки негайно повідомити про це своєму лікарю та припинити прийом метронідазолу (див. розділ «Побічні реакції»).

&= nbsp;

Застос= ування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Дослідження на тваринах не продемонстрували тератогенного ефекту. Оскільки тератогенний ефект не спостерігається у тварин, не очікується виникнення мальформацій у людини. <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Результати чисельних клінічних дослідже= нь не свідчать про наявність специфічних тератогенних або фетотоксичних ефектів, пов’язаних із метронідазолом. Проте відсутність такого ризику може бути підтверджена лише епідеміологічними дослідженнями. У зв’язку з цим у період вагітності метронідазол можна призначати лише у разі необхідності.

Годування груддю.

Метрон= ідазол екскретується у грудне молоко. У зв’язку з цим необхідно уникати застосуван= ня цього лікарського засобу у період годування груддю.=

= Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом= або іншими механізмами.

= Пацієнтів потрібно попередити про ризик виникнення запаморочення, сплутаності свідомості, галюцинацій, судом та розладів зору. У разі появи таких симптомів пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

= =

= Спосіб застосування та дози.
Препарат дозволяється застосовувати для лікування тільки дорослих пацієнток.

Вагінальний супозиторій слід вво= дити глибоко у піхву.

Показання

Разова доза

Кратність прийому

Тривалість лікування

Одночасний прийом із таблетованими формами метронідазолу

Трихомонадний вагініт

1 вагінальний супозиторій

1 раз на добу

10 днів

Є необхідним

Неспецифічні вагініти

7 днів

Застосовується у разі необхідності

Абсолютно необхідним є одночасне лікування статевого партнера пацієнтки, навіть у разі відсутності у нього симптомів інфекції.

Максимальна тривалість лікування препаратом Містол^®= не повинна перевищувати 10 днів, а кількість курсів лікування – 2˗3 на рік.

=

Діти.<= b> =

Препарат протипоказано застосовувати для лікування дітей.=

=

Передозування.

= Пероральний прийом метронідазолу у дозі до 12 г був зафіксований = при спробі суїциду та внаслідок випадкового передозування. Може спостерігатися лейкопенія, нейропатія, атаксія, блювання, легка дезорієнтація.

= Лікування. Оскільки специфічний антидот метронідазолу невідомий, рекомендовано проводити симптоматичну терапію.<= /i>

= &nb= sp;

= Побічні реакції.

З боку травного тракту: незначні розлади шлунково-кишкового тракту (б= іль в епігастрії, нудота, блювання, діарея), запалення слизової оболонки ротової порожнини, глосит із сухістю у роті, стоматит, смакові розлади (металевий присмак у роті), анорексія, зміна кольору або зміна зовнішнього вигляду язика (мікоз), обкладений язик, панкреатит, що має оборотний характер.

З боку шкіри та її похідних: припливи з гіперемією, свербіж, висипи, які можуть супроводжуватися пропасницею, кропив’янка, ангіоневротич= ний набряк, анафілактичний шок (див. розділ «Особливості застосування»), дуже рідкісні випадки гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (див. розділ «Особливості застосування»), токсичний епідермальний некроліз (синдр= ом Лаєлла), фіксована токсикодермія, синдром Стівенса–Джонсона та мультиформна еритема.

З боку нервової системи: периферична сенсорна нейропатія; головний біл= ь, запаморочення, сплутаність свідомості, судоми, атаксія, сонливість; енцефалопатія*, підгострий мозочковий синдром**, асептичний менінгіт (див. ро= зділ «Особливості застосування»).

З боку психіки: галюцинації; психотичні реакції= з параноєю і/або делірієм, які в поодиноких випадках можуть супроводжуватися думками суїцидального характеру або спробами суїциду (див. розділ «Особливо= сті застосування»); депресивний настрій.

З боку органів зору: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>тимчасові порушення зору (наприклад диплопія, міопія, порушення чіткості зору, зниження гостроти зору, зміни у сприйняті кольорів); оптична нейропатія/неврит.

Гематоло= гічні розлади: агрануло= цитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія та лейкопенія.=

Гепато= біліарні розлади: = підвищен= ня рівнів печінкових ферментів (аспартатамінотрансфераза (АСТ), аланінамінотрансфераза (АЛТ), лужна фосфатаза); гострий холестатичний або змішаний гепатит; гепатоцелюлярне ураження печінки (інколи з появою жовтяни= ці); гепатоцелюлярна недостатність (може призводити до ускладнень, які вимагають трансплантації печінки).

З боку органів слуху та рівноваги: порушення слуху, втрата слуху (включаючи нейросенсорний тип); дзвін у вухах.=

З боку опорно-рухового апарату і сполучної тканини: міалгія, артралгія.

Інші побічні реакції: підвищення темпера= тури тіла, забарвлення сечі у червоно-коричневий колір (що зумовлено пігментами,= які є продуктом метаболізму метронідазолу).

* Клінічні прояви енцефалопатії = (сплутаність свідомості, підвищення температури тіла, підвищена чутливість до світла, кривошия, галюцинації, параліч, розлади зору та руху) можуть супроводжуватись оборотними змінами на МРТ та минати після припинення прийому препарату. Дуже рідко повідомляли про летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»).

** Клінічні прояви підгострого мозочкового синдрому (атаксія, дизартрія, поруш= ення ходи, ністагм, тремор) можуть минати після припинення прийому препарату (див. роз= діл «Особливості застосування»).=

Випадки тяжкої необоротної гепатотоксичності/гострої печінкової недостатності, включаючи випадки з летальними наслідками з дуже швидким перебігом після початку системного застосування метронідазолу, повідомлялося у пацієнтів із синдромом Коккейна (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомл= ення про підозрювані побічні реакції.

Повідомл= ення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванн= і цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнт= ам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних= побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

=

Термін придатності. <= /span>

3 роки.

&= nbsp;

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для діт= ей місці.

&= nbsp;

Упаковка. =

По <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>5 с= упозиторіїв у стрипі. По 2 с= трипи у картонній упаковці.=

&= nbsp;

Категорія відпуску. <= /span>

За рецептом= .

&= nbsp;

Виробник.

КУСУМ ХЕЛТХКЕР ПВТ ЛТД/

K= usum Healthcare PVT LTD.

Місцезна= ходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

СП-289 (= А), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діст. Алвар (Раджастан), Індія/

SP-289 (A), RIICO = Industrial = area, Chopanki, Bhiwadi, Dist. Alwar (Rajasthan), India.

&nb= sp;