І&= #1053;СТРУКЦІЯ

= для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nb= sp;

ЛE= ВОБАЦИД

(LEVOBAC= ID)

&nb= sp;

Склад:

діюча речовина: левофлокс&#= 1072;цин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить левофло= ;ксацину гемігідратm= 1; 512,46 мг, що еквів&#= 1072;лентно левофлоксаm= 4;ину 500 мг;

допоміж&= #1085;і речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, гідр= 086;ксипропілц&= #1077;люлоза, кросповідоl= 5;, магнію стеарат;

плівков&= #1077; покриття: <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-fareast-language: UK'>гіпромелоз&= #1072;, FD&C Blue #2 алюмінієвиl= 1; лак, FD&C yellow #6 алюмo= 0;нієвий лак (Е 110), заліз= 072; оксид червоний (Е 172), поліетиленk= 5;ліколь, титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; жовтий (Е 172).

Ліка = 88;ська форма. Таблет&#= 1082;и, вкриті плівковою оболонкою.=

О&= #1089;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: помk= 2;ранчевого кольору, продовгуваm= 0;і, двоопуклі таблетки з рискою.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакотерап= ;евтична група. Антибак&= #1090;еріальні засоби груп = 80; хінолонів. Фторхінолоl= 5;и. Код АТХ J01M А12.=

Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;.

Ф&= #1072;рмакодинам= ;іка.

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н – синтетичниl= 1; антибактерo= 0;альний засіб із групи фторхінолоl= 5;ів, S (-) енантіомер рацемічної суміші лікарськогl= 6; засобу офлоксацинm= 1;.

М&= #1077;ханізм дії

Я&= #1082; антибактерo= 0;альний засіб із групи фторх= 10;нолонів, левофлоксаm= 4;ин діє на комплекс ДН = 50;-ДНК-гірази та топоізомерk= 2;зу IV.

С&= #1087;іввідношен= ;ня фармакокінk= 7;тика/фармак&#= 1086;динаміка

С&= #1090;упінь бактеріальl= 5;ої активності левофлоксаm= 4;ину залежить ві = 76; співвідношk= 7;ння максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у сироватці крові (С_max) або площі пі= 076; фармакокінk= 7;тичною кривою «кон = 94;ентрація-ча&= #1089;» (АUC) та мінімальноo= 1; інгібуючої концентрацo= 0;ї (МІК).

М&= #1077;ханізм розвитку резистентнl= 6;сті

С&= #1090;ійкість до левофлоксаm= 4;ину розвиваєтьl= 9;я поетапно завдяки мутації сайту-мішен= 10; в т = 86;поізомераз&#= 1072;х II типу, ДНК-гірази і топоізомерk= 2;зи IV. Інші механізми резистентнl= 6;сті, такі як бар’єри пр= ;оникнення (характерно для Pseudomonas aeruginosa) та ефлюксні механізми, можуть тако = 78; впливати на чутливість до левофлоксаm= 4;ину.

С&= #1087;остерігаєт= ;ься перехресна резистентнo= 0;сть між левофлоксаm= 4;ином та іншими фторхінолоl= 5;ами. З огляду на механізм ді= 11;, зазвичай не існує перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті між левофлоксаm= 4;ином та іншими класами ант = 80;бактеріаль&#= 1085;их засобів.

К&= #1086;нтрольні точки

Р&= #1077;комендован= ;і EUCAST (Європейськ = 80;й комітет тес = 90;ування антимікробl= 5;ої чутливості) контрольні точки МІК дл= 103; левофлоксаm= 4;ину, за якими відрізняютn= 0; чутливі мікроорганo= 0;зми від мікроорганo= 0;змів з помірною чутливістю та мікроорганo= 0;зми з помірною чутливістю від резистентнl= 0;х мікроорганo= 0;змів, представлеl= 5;і у таблиці 1 для тестування МІК (мг/л).

Табл = 80;ця 1

К&= #1083;інічно визначені EUCAST MIК для левофлоксаm= 4;ину (версія 2.0, 2012-01-01)

Збуд&#= 1085;ик	Чутл&#= 1080;вий	Рези&#= 1089;тентний
Enterobacteriacae	≤ 1 мг/л	> 2 мг/= 083;
Pseudomonas spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг/= 083;
Acinetobacter spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг/= 083;
Staphylococcus spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг/= 083;
S. pneumoniae ¹	≤ 2 мг/л	> 2 мг/= 083;
Streptococcus A, B, C, G	≤ 1 мг/л	> 2 мг/= 083;
H. influenzae ^{2, 3}	≤ 1 мг/л	> 1 мг/= 083;
M. catarrhalis ³	≤ 1 мг/л	> 1 мг/= 083;
Контрольні точки, не пов’язані = 79; видом⁴	≤ 1 мг/л	> 2 мг/= 083;

^1 <=
/span>К&= #1086;нтрольні точки для левофлоксаm= 4;ину, пов’язані з лікуванням високими дозами.

^2 <=
/span>М&= #1086;жливий низький рівень резистентнl= 6;сті до фторхінолоl= 5;ів (МІК ципрофлоксk= 2;цину 0,12‑0,5 мг/л), але немає доказів клінічного значення цієї резистентнl= 6;сті при інфекціях д = 80;хальних шляхів, спричинениm= 3; Haemophilus influenzae.

^3 <=
/span>Ш&= #1090;ами зі значеннями MIК, вищими за граничні зн = 72;чення, дуже рідкісні аб = 86; про них ще не повідомлялl= 6;ся. Тести на ідентифікаm= 4;ію і протимікр = 86;бну чутливість на будь-який такий ізоля = 90; необхідно повторити і, якщо резуль = 90;ат буде підтверджеl= 5;о, ізолят повинен бут = 80; направлениl= 1; до довідкової лабораторіo= 1;. Доки не буде доведено клінічну відповідь для підтверджеl= 5;их ізолятів із МІК вище пот= 086;чної контрольноo= 1; точки резистентнl= 6;сті, вони вважаються резистентнl= 0;ми.

^4.К&= #1086;нтрольні точки застосовуюm= 0;ься для перорал= 00;ної дози 500 мг × 1 до 500 мг × 2 та внутрішньоk= 4;енної дози 500 мг × 1 до 500 мг × 2.

&nb= sp;

П&= #1086;ширеність резистентнl= 6;сті для окремих = 074;идів може варіювати географічнl= 6; та з часом, тому місцев = 72; інформація щодо резистентнl= 6;сті дуже важлив = 72;, особливо пр = 80; лікуванні тяжких інфекцій. Пр= 080; необхідносm= 0;і слід зверну = 90;ися за експертною консультацo= 0;єю, коли місцев = 72; поширеністn= 0; резистентнl= 6;сті є такою, що доцільністn= 0; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу, принаймні щодо деяких видів інфекцій, залишаєтьсn= 3; під питання = 84;.

З&= #1072;звичай чутливі вид = 80;

Аеро = 73;ні грампозитиk= 4;ні k= 3;актерії: Bacillus anthracis, S= taphylococcus aureus метицилін&= #1095;утливі, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, k= 5;рупи C і G, Streptococcus agalactiae,<= i> Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.

Аеро = 73;ні грамнегатиk= 4;ні б = 72;ктерії: Eikenella corrodens= , Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анае = 88;обні k= 3;актерії: Peptostreptococcus.=

Інші: Chlamydophila pneumonia= e, Chlamydophila psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumop= hila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum.

Види = 079; можливою набутою резистентнo= 0;стю

Аеро = 73;ні грампозитиk= 4;ні б = 72;ктерії:

Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus&n= bsp;метицилін = 88;езистентни&#= 1081; (з великою вірогіднісm= 0;ю має ко-резистен = 90;ність до фторхіно = 83;онів, у тому числі до левофлоксаm= 4;ину), коагулазонk= 7;гативні Staphylococcus spp.

Аеро = 73;ні грамнегатиk= 4;ні б = 72;ктерії: Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes,&n= bsp;Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens. Ана&#= 1077;робні бактерії: Bacte= roides fragilis.

П&= #1088;иродно резистентнo= 0; штами

Аеро = 73;ні грампозитиk= 4;ні б = 72;ктерії: Enterococcus faecium.

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика.

В&= #1089;моктування= ;

П&= #1088;ийнятий перорально, левофлоксаm= 4;ин швидко та майже повністю всмоктуєтьl= 9;я, С_max у плазмo= 0; крові досягаєтьсn= 3; через 1–2 години післ= 03; прийому. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить 99–100 %. Вживаннn= 3; їжі дещо впливає на його всмоктуванl= 5;я. Стабільн= 110; показники досягаютьсn= 3; протягом 48 годин після застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу в доз= 110; 500 мг 1‑2 рази на добу.

Р&= #1086;зподіл

П&= #1088;иблизно 30–40 % левофлоксаm= 4;ину зв’язуєтьсn= 3; з білками сироватки к = 88;ові. Серед&#= 1085;ій об’єм розподілу левофлоксаm= 4;ину становить приблизно 100 л після одноразовоo= 1; і повторної дози 500 мг, що вказує на ши= 088;окий розподіл у тканинах організму.=

П&= #1088;оникнення у тканини та рідини організму<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>

В&= #1089;тановлено, що левофлоксаm= 4;ин проникає у с= 083;изову оболонку бронхів, рідину епітеліальl= 5;ої вистилки, альвеолярнo= 0; макрофаги, т= 082;анини легень, шкір= 091; (вміст пухирів), тканини передміхурl= 6;вої залози та в сечу. Однак проникністn= 0; левофлоксаm= 4;ину у спинномозкl= 6;ву рідину є слабкою.

М&= #1077;таболізм

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н метаболізуn= 8;ться дуже незнач = 85;ою мірою, метаболітаl= 4;и є дисметил-ле = 74;офлоксацин та левофлоксаm= 4;ин N-оксид. Ці мет= аболіти становлять менше 5 % кількості л= ;ікарського засобу, що виділяєтьсn= 3; зі сечею. Мо = 83;екула левофлоксаm= 4;ину є стереохіміm= 5;но стабільною = 10; не зазнає інверсії хіральної структури.=

В&= #1080;ведення

П&= #1110;сля пероральноk= 5;о т = 72; внутрішньоk= 4;енного за = 89;тосування левофлоксаm= 4;ин виводиться = 79; плазми кров= 10; відносно повільно (період напі= 074;виведення становить 6–8 годин). Виведення здійснюєтьl= 9;я, в основному, нирками (пон= 072;д 85 % введеної дози). Середн= 10;й уявний загальний кліренс левофлоксаm= 4;ину після застосуванl= 5;я однієї дози 500 мг становит= 00; 175 ± 29,2 мл/хв. = 53;емає суттєвої різниці щод = 86; фармакокінk= 7;тики левофлоксаm= 4;ину після внутрішньоk= 4;енного та пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я, що свідчить про взаємозаміl= 5;ність цих шляхів.

Л&= #1110;нійність

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н підлягає лінійній фармакокінk= 7;тиці в діапазоні від 50 до 1000 мг.

П&= #1072;цієнти з нирковою недостатніl= 9;тю

Н&= #1072; фармакокінk= 7;тику левофлоксаm= 4;ину впливає ниркова недостатніl= 9;ть. При зниженн= 10; функції нирок знижується ниркове виведення і кліренс креатиніну, = 072; період напіввиведk= 7;ння збільшуєтьl= 9;я (див. таблицю 2= ).

Т&= #1072;блиця 2

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика при ниркові = 81; недостатноl= 9;ті після одноразовоk= 5;о пероральноk= 5;о прийому доз = 80; 500 мг

Cl_cr[м&= #1083;/хв]

< 20=

20–49<= /p>

50–80<= /p>

Cl_R[м&#= 1083;/хв]

13

26

57

t_1/2[г&= #1086;д]

35

27

9

П&= #1072;цієнти літнього віку

Н&= #1077;має значних відмінностk= 7;й у фармакокі = 85;етиці левофлоксаm= 4;ину у молодих пацієнтів т = 72; пацієнтів літнього віку, крім відмінностk= 7;й, пов’язаних із кліренсо = 84; креатиніну.

С&= #1090;ать

О&= #1082;ремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та ч= 086;ловічої статі продемонстl= 8;ував незначні відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці левофлоксаm= 4;ину залежно від статі. Не існує доказ= 10;в того, що ці відмінностo= 0; є клінічно значущими.=

&nb= sp;

К&= #1083;інічні характерисm= 0;ики.

П&= #1086;казання.

І&= #1085;фекції, спричинені чутливими д = 86; левофлоксаm= 4;ину мікроорганo= 0;змами:

– гострий синусит;

– загостреннn= 3; хронічного обструктивl= 5;ого захворюванl= 5;я легень, включаючи бронхіт;

– негоспіталn= 0;на пневмонія;=

– неускладнеl= 5;ий цистит;

– ускладнені інфекції шкіри та м’яких ткан = 80;н

(д= ля лікування вищевказанl= 0;х інфекцій ле = 74;офлоксацин слід застосовувk= 2;ти тільки тоді, коли вважається недоцільниl= 4; застосуванl= 5;я антибактерo= 0;альних засобів, які зазвичай рекомендуюm= 0;ь для початковогl= 6; лікування цих інфекцій);

– гострий пієлонефриm= 0; та ускладнені інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів;

– хронічний бактеріальl= 5;ий простатит;=

– легенева форма сибірської виразки: пос= 090;контактна профілактиl= 2;а та лікуванн= 03;.

Л&= #1110;карський засіб також може бути використанl= 0;й для завершення курсу терапії у пацієнтів, у яких показано поліпшення під час поча= 090;кового лікування левофлоксаm= 4;ином внутрішньоk= 4;енно. Слід враховуватl= 0; офіційні рекомендацo= 0;ї щодо належного застосовувk= 2;ння антибактерo= 0;альних засобів.

&nb= sp;

Прот = 80;показання.<= /i>

– Підk= 4;ищена чут = 83;ивість до левофлоксаm= 4;ину, інших фторхінолоl= 5;ів або до будь-якого компонента = ;л= 10;карського засобу.

– Епo= 0;лепсія.

– Ушl= 2;одження сухожиль в анамнезі, пов’язані з= 10; застосуванl= 5;ям фторхінолоl= 5;ів.

– Диm= 0;ячий вік.

– Пеl= 8;іод вагітності та годуванн= 03; груддю.

&nb= sp;

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

В&= #1087;лив інших лікарських засобів на левофлоксаm= 4;ин.

С&= #1086;лі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній та алюміній, диданозин Всмо = 82;тування левофлоксаm= 4;ину значно змен = 96;ується при застосув&= #1072;нні солей заліза або магнієвих m= 5;и алюмінієвиm= 3; антацидів, або диданозину (лише для форм, які містять буферні агенти алюмінію аб = 86; магнію) одночасно з таблетками левофлоксаm= 4;ину. С = 91;путнє зас= 090;осування фторхінолоl= 5;ів з мультивіт = 72;мінними засобами, як= 110; містять цин = 82;, призводить до зниження їх абсорбці= 11; при перорал= 00;ному прийомі. Не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти л= 10;карські засоби, якo= 0; містять двовалентнo= 0; або тривалентнo= 0; катіони, так= 110; як солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній чи алюміній, аб= 086; диданозин (ц= 077; стосується лише лікарських форм дидано = 79;ину, які містять буферні агенти алюм= 10;нію або магнію) протягом 2 годин до або після прийому таблеток левофлоксаm= 4;ину (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

С&= #1086;лі кальцію мінімально впливають н = 72; абсорбцію левофлоксаm= 4;ину при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і.

С&= #1091;кральфат.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>

Б&= #1110;одоступніс= ;ть таблеток левофлоксаm= 4;ину значно зменшуєтьсn= 3; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і л= 10;карського засобу зі сукральфатl= 6;м. Якщо пацієнтові необхідно отримувати як сукральфат, так і левофл= 086;ксацин, краще приймати сукральфат через 2 годин&#= 1080; після прийому таблеток левофлоксац&#= 1080;ну.

Т&= #1077;офілін, фенбуфен аб = 86; подібні нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ).<= /span>

Н&= #1077; було виявлено фармакокінk= 7;тичної взаємодії левофлоксаm= 4;ину з теофіліно = 84;. Проте можли= ;ве суттєве зниження порога судомної готовності при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і хінолонів з теофіліном, НПЗЗ та іншими агентами, як= 110; знижують с = 91;домний поріг. Концентрацo= 0;я левофлоксаm= 4;ину п = 88;и застосуванl= 5;і з фенбуфеном = ;була приблизно н = 72; 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксаm= 4;ину.

П&= #1088;обенецид і циметидин.

П&= #1088;обенецид і циметидин статистичнl= 6; достовірно впливають н = 72; виведення левофлоксаm= 4;ину. Нирковий кліренс левофлоксаm= 4;ину знижується при наявності циметидину на 24 %, пробене= циду – на 34 %. Це пояснюєтьсn= 3; тим, що обидв&#= 1072; лікарські засоби здат= ;ні блокувати к = 72;нальцеву секрецію левофлоксаm= 4;ину. Однак при дозах, які випробовувk= 2;лися у досліджен = 85;і, малоймовірl= 5;о, що статистичнl= 6; значущі кінетичні відмінностo= 0; матимуть клінічну значимість. Слід з обережністn= 2; призначати левофлоксаm= 4;ин одночасно з лікарськимl= 0; засобами, що впливають н = 72; канальцеву секрецію, такими як пр= 086;бенецид та циметиди = 85;, особливо пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю.

І&= #1085;ші л= 10;карські засоби.

В&= #1110;домо, що на фармакокінk= 7;тику левофлоксаm= 4;ину не було спричинено ніякого клінічно зн = 72;чущого впливу при застосуванl= 5;і левофлоксаm= 4;ину разом із карбонатом кальцію, диг= 086;ксином, глібенкламo= 0;дом, ранітидиноl= 4;.

В&= #1087;лив левофлоксаm= 4;ину на інші лікарські з = 72;соби.

Ц&= #1080;клоспорин.

П&= #1077;ріод напіввиведk= 7;ння циклоспориl= 5;у збільшуєтьl= 9;я на 33 % при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і його з левофлоксаm= 4;ином.

А&= #1085;тагоністи вітаміну К.

П&= #1088;и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з антагоніс = 90;ами вітаміну К (наприклад, із варфарином) = 087;овідомляло&= #1089;я про підвищення коагуляційl= 5;их тестів (прот = 88;омбіновий час [ПЧ]/між= 085;ародне нормалізоваl= 5;е відношення = ;[М = 53;В]) і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, у пацієнтів, які отримую = 90;ь паралельно антагоністl= 0; вітаміну К, необхідно здійснюватl= 0; контроль показників = 82;оагуляції.

Л&= #1110;карські засоби, що подовжують інтервал QT.

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н, я = 82; і інші фтоl= 8;хінолони, слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які отримують лікарські засоби, здат = 85;і подовжу= 074;ати інтервал QT (наприклад, протиаритмo= 0;чні засоби клас = 91; ІА та ІІІ, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, макроліди т = 72; антипсихотl= 0;чні засоби) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Подовження інтервалу QT»).=

І&= #1085;ша k= 4;ажлива інформація.

Н&= #1077; зафіксованl= 6; впливу левофлоксаm= 4;ину на фармакок= 10;нетику теофіліну (який є маркерним субстратом для фермент = 91; CYP1A2), що свідчить пр = 86; те, що левофлоксаm= 4;ин не є інгібітороl= 4; CYP1A2.

І&= #1085;ші види взаємодій.=

К&= #1086;ртикостеро= ;їди.

Р&= #1080;зик тендиніту т = 72; розриву сухожиль збільшуєтьl= 9;я у пацієнтів, які лікуються одночасно кортикостеl= 8;оїдами та левофлоксаm= 4;ином. Отже, слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів з левофлоксаm= 4;ином.

В&= #1078;ивання їжі.

Н&= #1077; спостерігаl= 3;ося клінічно значущої вз = 72;ємодії лев= 086;флоксацину&= nbsp;з їжею, таким чином, таблетки можна приймати незалежно від вживанн= 03; їжі.

О&= #1089;обливості застосуванl= 5;я.

Н&= #1077;обхідно уникати застосуванl= 5;я левофлоксаm= 4;ину пацієнтам, які в минулому мали серйоз = 85;і побічні реакції при застосуванl= 5;і хінолонів або фторхінолоl= 5;ів (див. розділ «Побічні реакції»). Лікування цих пацієнтів л = 77;вофлоксаци&#= 1085;ом слід починати лише за відс= 091;тності альтернатиk= 4;них варіантів лікування т = 72; після ретельної оцінки співвідношk= 7;ння користі та ризику (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

М&= #1077;тицилінрез= ;истентний S. Aureus.

Д&= #1083;я метицилінрk= 7;зистентног= 086; S. aureus (MRSA) існує дуже висока імовірністn= 0; корезистенm= 0;ності до фторхінолоl= 5;ів, з = 86;крема до левофлоксаm= 4;ину. У зв’язку з цим левофло = 82;сацин не рекомендовk= 2;ний для лікування і = 85;фекцій, відомим чи підозрюванl= 0;м збудником яких є MRSA, за винятком випадків, коли резуль = 90;ати лабораторнl= 0;х тестів підтвердилl= 0; чутливість збудника до левофлоксаm= 4;ину (і якщо вважається неможливим застосуванl= 5;я зазвичай рекомендовk= 2;них антибактерo= 0;альних засобів для лікування MRSA-інфекцій).<= /span>

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н можна застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я гострого бактеріальl= 5;ого синуситу та загостреннn= 3; хронічного бронхіту, як= 097;о ці інфекції були діагностовk= 2;ні відповідниl= 4; чином. Резистентнo= 0;сть E. coli (н = 72;йпоширеніш&#= 1086;го збудни&= #1082;а інфекцій сечовивіднl= 0;х шляхів) до фторхінолоl= 5;ів варіює у різних країнах. При призначеннo= 0; фторхінолоl= 5;ів слід врахов = 91;вати місцеву поширеністn= 0; резистентнl= 6;сті E. сoli до фторхінолоl= 5;ів.

У разі легеневої форми сибірської виразки застосуванl= 5;я л= 10;карського засобу ґру = 85;тується на даних чутl= 3;ивості Bacillus&nb= sp;anthracis in vitro та експерименm= 0;альних даних на тваринах, а т&#= 1072;кож на обмежени = 93; даних застосуванl= 5;я людям. Лікар= 110; повинні враховуватl= 0; національнo= 0; та/або міжнародні = ;н = 72;станови щ= 086;до лікування сибірської виразки.

П&= #1088;олонговані= ;, інвалідизуn= 2;чі та потенцій = 85;о необоротні серйозні поб= ;ічні реакm= 4;ії.

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли хінолони та фторхінолоl= 5;и, незалежно від їхнього віку і наявності факторів ризику, спостерігаl= 3;ися дуже рідкісні випадки пролонговаl= 5;их (впродовж місяців або років), інвалідизуn= 2;чих та потенційно необоротниm= 3; серйозних п = 86;бічних ре= 072;кцій на лікарський засіб, що впливають н = 72; різні, іноді&nb= sp;д = 77;кілька, си&#= 1089;теми організму (кістково-м’= 103;зову, нервову системи, психіку, органи чуття). Застосуванl= 5;я левофлок = 89;ацину необхідно негайно припинити після появи перших озна = 82; або симптом= 10;в будь-якої серйозної п = 86;бічної ре= 072;кції та звернутися до лікаря.

Т&= #1077;ндиніт та розрив сухожиль.

Т&= #1077;ндиніт та розрив сухожиль (особливо ах= 110;ллового сухожилля, але не обмежуючисn= 0; ним), іноді білатеральl= 5;і, можуть виникати вж = 77; протягом 48 годин після початку лікування х= 10;нолонами і фторхінолоl= 5;ами, про їх виникнення повідомлялl= 0; навіть чере = 79; кілька міся = 94;ів після припинення лікування. Ризик тенди = 85;іту та розриву сухожиль підвищуєтьl= 9;я у пацієнтів літнього віку, пацієнтів, які отримую = 90;ь 1000 мг левофлоксаm= 4;ину на добу, паці&#= 1108;нтів із порушеннямl= 0; функції нирок, паціє= 085;тів після трансплантk= 2;ції паренхіматl= 6;зних органів та пацієнтів, які отримують супутнє лікування кортикостеl= 8;оїдами. Тому слід уникати суп = 91;тньої терапії кортикостеl= 8;оїдами.

П&= #1088;и появі перши = 93; симптомів тендиніту (наприклад, болісного набряку, запалення) необхідно припинити лікування левофлоксаm= 4;ином та розглянути можливість призначеннn= 3; альтернатиk= 4;ного лікування. Необхідно з = 72;безпечити відповідне лікування ураженої (-и = 93;) кінцівки (-в = 86;к) (наприклад, іммобілізаm= 4;ію). Не слід застосовувk= 2;ти кортикостеl= 8;оїди при появі ознак тендинопатo= 0;ї.

Д&= #1086;бову дозу необхідно коригувати для пацієнт= 10;в літнього віку, зважаючи на кліренс кре = 72;тиніну. Потрібно контролюваm= 0;и стан пацієн = 90;ів літнього віку, якщо їм призначено левофлоксаm= 4;ин.

Міоклон&= #1091;с.

П&= #1086;відомлялос= ;я про випадки міоклонусу = 91; пацієнтів, я= 082;им застосовувk= 2;ли левофлоксаm= 4;ин (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). Ризик розвитку міоклонусу підвищуєтьl= 9;я у пацієнтів літнього ві = 82;у та у пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю, якщо дозу левофлоксаm= 4;ину не відкориговk= 2;но відповідно = 76;о кліренсу креатиніну. = 055;ри першій появ= 10; міоклонусу = 79;астосуванн&#= 1103; левофлоксаm= 4;ину слід негайн = 86; припинити т = 72; розпочати відповідне лікування.=

З&= #1072;хворювання= ;, спричинені Clostridium difficile.

Д&= #1110;арея, особливо тяжка, персистуючk= 2; та/або гемор= 072;гічна під час або після лікування л = 77;вофлоксаци&#= 1085;ом (у тому числі протягом кі = 83;ькох тижнів післ= 03; лікування) може бути си= 084;птомом захворюванl= 5;я, зумовленогl= 6; Clostridium difficile. Захворюванl= 5;я, зумовлене Clo= stridium difficile, за своєю тяжкістю може варіювати від легкого до небезпечноk= 5;о для життя; найбільш тя = 78;кою формою такого захворюванl= 5;я є псевдомем = 73;ранозний коліт (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»). У зв’язку з цим важливо брати до ува= 075;и можливість такого діагнозу у пацієнтів, я = 82;що на тлі лікування левофлоксаm= 4;ином або після нього розвиваєтьl= 9;я тяжка діарея. При підозрі аб= ;о підтверджеl= 5;ні Clostridium difficile-асоційовk= 2;ного захворюванl= 5;я слід негайн = 86; припинити застосуванl= 5;я л= 10;карського засобу і н = 77;відкладно почати н = 72;лежне лікування.&nbs= p;Л= 10;карські засоби, що пригнічуютn= 0; перистальтl= 0;ку кишечнику, протипоказk= 2;ні у цій клінічній ситуації.=

П&= #1072;цієнти, схильні до судом.

Х&= #1110;нолони можуть знижувати судомний поріг та провокуватl= 0; виникнення судом. Левоф= 083;оксацин протипоказk= 2;ний пацієнтам з епілепсією = 74; анамнезі (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Як і інші хінолони, левофлоксаm= 4;ин слід застосовувk= 2;ти з надзвичайнl= 6;ю обережністn= 2; пацієнтам, схильним до судом, та при застосуванl= 5;і лікарських засобів, що знижують судомний поріг, таких як теофілін (дl= 0;в. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).&nb= sp;У разі появи судомного нападу застосуванl= 5;я левофло = 82;сацину слід припинити.=

П&= #1072;цієнти з недостатніl= 9;тю глюкозо-6-фос&#= 1092;атдегідрог= енази.

П&= #1072;цієнти з латентним = 80; чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фос&#= 1092;атдегідрог= енази можуть бути схильними д = 86; гемолітичнl= 0;х реакцій при лікуванні антибактерo= 0;альними засобами групи хінолонів, тому левофл = 86;ксацин їм слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю та контролюваm= 0;и щодо можливого виникнення гемолізу.=

Паці= 08;нти з ниpковою недостатніl= 9;тю.

О&= #1089;кільки левофлоксац&#= 1080;н виводиться переважно нирками, пацo= 0;єнтам із порушеннямl= 0; функції нирок (нирl= 2;овою недостатніl= 9;тю) потрібна корекція дози (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Реак = 94;ії підвищеної чутливості (гіперчутли = 74;ості).

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н може спричи = 85;я = 90;и серйозн= 110;, потенційно летальні реакції гіп = 77;рчутливост&#= 1110; (наприклад, ангіоневроm= 0;ичний набряк до анафілактиm= 5;ного шоку), в окрем&= #1080;х випадках – після застосуванl= 5;я першої дози (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід негайн = 86; припинити лікування і звернутися до свого лікаря або з= 072; невідкладнl= 6;ю медичною допомогою. Т= яжкі побічн= ;і реакції з боку шкіри.<= /o:p>

П&= #1088;и застосуванl= 5;і левофлоксаm= 4;ину повідомлялl= 6;ся про тяжкі побічні реакції з боку шкіри, такі як токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (також відомий як синдром Лаєлла), синд&#= 1088;ом Стівенса-Дж = 86;нсона, реакція на лікарський засіб з еозинофіліn= 8;ю та системними = 89;имптомами (DRESS-синдром), які можуть бути небезп = 77;чними для життя аб= 086; летальними (див. розділ «Побічні реакції»). Під час призначеннn= 3; лікарськог&#= 1086; засобу пацієнтів необхідно п = 86;передити про ознаки т= 072; симптоми ци = 93; тяжких реакцій з боку шкіри т= 072; встановити ретельне сп = 86;стереження. Якщо виникають ознаки та симптоми, що свідчать пр = 86; ці реакції, слід негайн = 86; припинити застосуванl= 5;я левофлоксаm= 4;ину і розглянут = 80; альтернатиk= 4;не лікування. Я= 082;що у пацієнта розвинуласn= 3; така серйоз = 85;а реакція як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз аб = 86; DRESS-синдром прl= 0; застосуванl= 5;і левофлоксаm= 4;ину, то забороня= 08;ться повторно починати лікування цього пацієнта левофлоксаm= 4;ином.

З&= #1084;іна рівня глюкози у крові.

П&= #1088;и застосуванl= 5;і хінолонів, особливо па = 94;ієнтам із цукрови = 84; діабетом, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемo= 0;чні засоби (у тому числі глібенкламo= 0;д) чи інсулін, повідомлялl= 6;ся&nbs= p;про зміни рівня глюкози у крові (як гіперглікеl= 4;ія, так і гіпоглікемo= 0;я) (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»). Зафіксованl= 6; випадки гіп = 86;глікемічно&#= 1111; коми. У пацієнтів= ; із цукровим діабетом необхідно контролюваm= 0;и рівень цукр = 91; в крові. При зміні рівня глюкози в крові у паці= 108;нта лікування л = 77;вофлоксаци&#= 1085;ом необхідно негайно при = 87;инити та розглянути можливість проведення альтернатиk= 4;ної терапії антибіотикk= 2;ми не з групи фторхінолоl= 5;ів.

П&= #1088;офілактика фотосенсибo= 0;лізації.

Х&= #1086;ча фотосенсибo= 0;лізація виникає дуж = 77; рідко при застосуванl= 5;і левофлоксаm= 4;ину, для запобіг = 72;ння її розвитку пацієнтам рекомендуєm= 0;ься у = 85;икати інтенсивноk= 5;о сонячно = 75;о випромінювk= 2;ння чи штучного УФ-випромін= 02;вання (наприклад, лампи штучного ультрафіолk= 7;тового випромінювk= 2;ння, солярій) під час лікування т = 72; протягом 48 годин після&nbs= p;й = 86;го припин= 077;ння.

Пацієнти, які отримують а= нтагоністи вітаміну К.

В&= #1085;аслідок можливого п= 10;двищення = 087;оказників коагуляційl= 5;их тестів (ПЧ/М = 53;В) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймали ле= ;вофлоксаци = 85; у поєднанні з антагоністl= 6;м вітаміну К (наприклад, із варфарином), за показник&= #1072;ми коагул= яції слід спостерігаm= 0;и, якщо ці ліка= 088;ські засоби застосовуюm= 0;ься одночасно (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

П&= #1089;uхотичні реакції.

П&= #1086;відомлялос= ;я про психотичні реакції у па= 094;ієнтів, які приймал = 80; хінолони, включаючи л= ;евофлоксац = 80;н. У дуже рідкісних випадках вони прогресуваl= 3;и до суїцидальнl= 0;х думок та самодеструl= 2;тивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксаm= 4;ину (див. розділ «Побічні реакції»). У разі виникнен&= #1085;я таких реак= ;ції прийом лево= ;флоксацину&nbs= p;слід припинити т = 72; вдатися до відповідниm= 3; заходів. Рекомендуєm= 0;ься з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти лікарський засіб пацієнтам і = 79; психотичниl= 4;и розладами або пацієнтам і = 79; психічними захворюванl= 5;ями в анамнезі.

П&= #1086;довження інтервалу QT.<= /i>

С&= #1083;ід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти фторхінолоl= 5;и, включаючи левофлоксаm= 4;ин, пацієнтам і = 79; відомими факторами ризику подовження інтервалу QT:

· вр = 86;джений синдром подовження інтервалу QT;

· су = 87;утнє застосуванl= 5;я лікарських засобів, здатних подо&#= 1074;жувати інтервал QT (наприклад, протиаритмo= 0;чних засобів класу ІА та ІІІ, трицикл= 110;чних антидепресk= 2;нтів, макролідів, антипсихотl= 0;чних засобів);

· не = 89;кориговани&#= 1081; електролітl= 5;ий дисбаланс (наприклад, гіпокаліємo= 0;я, гіпомагнієl= 4;ія);

· з = 72;хворювання серця (наприклад, серцева недостатніl= 9;ть, інфаркт міокарда, брадикардіn= 3;).

П&= #1072;цієнти літнього віку та жінк= 080; молодшого віку можуть бути більш чутливими д = 86; лікарських засобів, які подовжують інтервал QTc, то= ;му необхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при застосуванl= 5;і фторхінолоl= 5;ів, у тому числі левофлоксаm= 4;ину, таким категоріям = 87;ацієнтів (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій», «Спосіб застосуванl= 5;я та дози. Пацієl= 5;ти літнього віку», «Пеl= 8;едозування&ra= quo; та «Побічні реакції»). Пе= ;риферична нейропатія.=

У пацієнтів, які приймал = 80; хінолони і фторхінолоl= 5;и, повідомлялl= 0; про випадки сенсорної або сенсомот&= #1086;рної полінейропk= 2;тії, що призводить до парестез= 10;ї, гіпоест&#= 1077;зії, дизес= тезії або слабкості. Щоб запобігти р = 86;звитку потенційно необоротноk= 5;о стану, у разі виникнення симптомів l= 5;ейропатії, т = 72;ких як біль, печіння, пl= 6;колювання, оніміння аб = 86; слабкість, пацієнтам, які застосов&= #1091;ють лево= флоксацин, слід повідомити про це лікар= 103;, перш ніж продовжуваm= 0;и лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Г&= #1077;nатобіліарl= 5;і порушення.=

П&= #1088;и прийомі левофлоксаm= 4;ину (переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюванl= 5;ями, наприклад сепсисом) зафіксованl= 6; випадки некрозу печінки аж д= 086; печінкової недостатноl= 9;ті з летальним наслідком (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід рекоме = 85;дувати припинити лікування т = 72; звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми&nbs= p;з = 72;хворювання&n= bsp;печінки, як анорексі= 03;, жовтяниця, темна сеча, свербіж або біль у ділянці живота.

З&= #1072;гострення = myasthenia gravis.

Ф&= #1090;орхінолони= ;, включаючи левофлоксаm= 4;ин, блокують нервово-м’я = 79;ову передачу і можуть пос = 80;лювати м’язову слабкість у пацієнтів із myasthenia gravis. Пр = 80; прийомі фторхінолоl= 5;ів у післяреєс = 90;раційний період повідомлялl= 6;ся про серйозн= 10; побічні реакції, включаючи летальні ви = 87;адки і необхіднісm= 0;ь підтримки дихання, у пацієнтів з&nbs= p;myasthenia = gravis.&nb= sp;Левофлокса&#= 1094;ин не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти пацієнтам і= ;з myasthenia = gravis в анамнезі.=

Поруm= 6;ення зору.

Я&= #1082;що спостерігаn= 8;ться порушення зору або інш= 080;й вплив на оргk= 2;ни зору, слід негайно звернутися до офтальмолоk= 5;а (див. розділи «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;» та «Побічні= ; реакції»).

С&= #1091;перінфекці= ;я.

П&= #1088;и застосуванl= 5;і левофлоксаm= 4;ину, особливо тривалому, можливий надмірний ріст нечутл = 80;вих (резистентн = 80;х) мікроорганo= 0;змів. Якщо на тлі терапії розвиваєтьl= 9;я суперінфекm= 4;ія, необхідно застосуватl= 0; належні зап = 86;біжні заходи.

А&= #1085;евризма та дисекція (розшаруван = 85;я) аорти, регургітацo= 0;я/недостатн&#= 1110;сть серцевих кл = 72;панів.

Е&= #1087;ідеміологі= ;чні дослідженнn= 3; свідчать пр = 86; підвищений ризик аневризми і розшаруванl= 5;я аорти, особливо у пацієнтів літнього ві = 82;у, та регургітацo= 0;ї аортальногl= 6; й мітрально = 75;о клапанів після застосуванl= 5;я фторхінолоl= 5;ів. Повідомлялl= 6;ся про випадки аневризми т = 72; дисекції аорти, іноді ускладнені розривом (включаючи летальні випадки), та п&= #1088;о регургітацo= 0;ю/недостатн&#= 1110;сть будь-якого з клапанів серця у пацієнтів, які отримув = 72;ли фторхінолоl= 5;и (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»). Отже, фторхінолоl= 5;и слід застосовувk= 2;ти тільки післ= 03; ретельної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к та після розгляду інших терапевтичl= 5;их варіантів лікування пацієнтів і = 79; випадками аневризми у сімейному анамнезі чи вродженою вадою серцевих клапанів, аб= 086; у пацієнтів із вже діагностовk= 2;ною аневризмою = 90;а/або розшаруванl= 5;ям аорти, або захворюванl= 5;ям серцевого клапана, або за наявност= 10; інших факторів ризику чи сприятливиm= 3; умов:

· як = 110; для аневризми т = 72; дисекції аорти, так і при регургітацo= 0;ї/недостатн&#= 1086;сті серцевого клапана (наприклад, порушення сполучної тканини, так= 110; як синдром Марфана або синдром Елерса-Данл = 86;са, синдром Тернера, хво= 088;оба Бехчета, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, ревматоїднl= 0;й артрит) або додатково<= /span>

· пр = 80; аневризмі т = 72; дисекції аорти (напри= 082;лад, судинні розлади, так= 110; як артеріїт Такаясу або гігантокліm= 0;инний артеріїт аб = 86; діагностовk= 2;ний атеросклерl= 6;з, або синдром = 064;егрена) або додатково<= /span>

· пр = 80; регургітацo= 0;ї/недостатн&#= 1086;сті серцевого клапана (наприклад, інфекційниl= 1; ендокардит).

Р&= #1080;зик аневризми і дисекції аорти та їх розрив може бути підвищений = 91; пацієнтів, які одночас = 85;о отримують системні кортикостеl= 8;оїди.

У разі раптового болю в животі, грудях або с= 087;ині пацієнтам слід невідкладнl= 6; звернутися до лікаря у відділення невідкладнl= 6;ї медичної допомоги.=

П&= #1072;цієнтам потрібно рекомендувk= 2;ти негайно звертатись за медичною допомогою у разі гостро= 11; задишки, нового нападу серцебиття або розвитк = 91; набряку живота або нижніх кінц= 10;вок. Порушення з боку крові.<= /o:p>

Під час лікування левофлоксаm= 4;ином може розвин = 91;тися недостатніl= 9;ть кісткового мозку, зокре= 084;а лейкопенія, нейтропеніn= 3;, панцитопенo= 0;я, гемолітичнk= 2; анемія, тромбоцитоl= 7;енія, апластична анемія або агранулоциm= 0;оз (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»). Якщо є підоз= 088;а на будь-яке з цих порушен= 00;, потрібно контролюваm= 0;и показники аналізу крові. У разі отримання аномальних результатіk= 4; слід розглянути питання щод = 86; припинення лікування левофлоксаm= 4;ином.

Г&= #1086;стрий панк= реатит.=

У пацієнтів, які приймають левофлоксаm= 4;ин, може спостерігаm= 0;ися гострий панкреатит. = 055;ацієнтів слід поінформувk= 2;ти про характе = 88;ні симптоми гострого панкреатитm= 1;. Пацієнтам, які відчувають нудоту, нездужання, = 072;бдомінальн&= #1080;й дискомфорт, гострий абдомінальl= 5;ий біль або блювання, слід негайн = 86; пройти медичне обстеження. При підозрі на гострий панкреатит прийом левофлоксаm= 4;ину слід припинити, а у разі підтверджеl= 5;ня застосуванl= 5;я левофлоксаm= 4;ину не поновлюватl= 0;. Слід бути обережним пацієнтам і = 79; панкреатитl= 6;м в анамнезі. В= ;плив на лабораторнo= 0; дослідженнn= 3;.

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли левофлоксаm= 4;ин, визначення опіатів у сечі може дати хибноп = 86;зитивний результат. Може виникнути необхіднісm= 0;ь підтвердитl= 0; позитивні р = 77;зультати аналізу на опіати за допомогою б= 10;льш специфічниm= 3; методів.

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis, тому можливий хибнонегатl= 0;вний результат при проведенні бактеріолоk= 5;ічного дослідженнn= 3; у пацієнтів із туберкульоk= 9;ом. Важлива інформація про допоміжні речовини.

Лікаl= 8;ський засіб містит&#= 1100; лактозу, том= 091; його не слід призначати пацієнтам і = 79; рідкісними спадковими = 92;ормами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-гал = 72;ктозної мальабсорбm= 4;ії.

Ц&= #1077;й лікарський засіб містить менше 1 ммоль (= 23 мг)/дозу натрію, тобт= 086; практично вільний від натрію.

П&= #1083;івкове покриття таблетки містить азо = 73;арвники, що може спричиняти алергічні р = 77;акції.

&nb= sp;

З&= #1072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В&= #1072;гітність.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>

Д&= #1072;ні щодо застосуванl= 5;я левофлоксаm= 4;ину вагітним жінкам обмежені. Дослідженнn= 3; на тваринах не свідчать про наявність прямого або опосередкоk= 4;аного шкідливого впливу, який би був проявом репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;.

Ч&= #1077;рез відсутністn= 0; досліджень за участю лю= 076;ей і можливе ушкодження хінолонами суглобовогl= 6; хряща в організмі, який росте, левофлоксаm= 4;ин протипоказk= 2;но призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщl= 6; під час лікування настає вагітність, про це слід повідомити лікаря.

П&= #1077;ріод годування груддю.

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н протипоказk= 2;ний до застосув = 72;ння в період годування груддю. Інформації щодо виділення левофлоксаm= 4;ину у грудне молоко недостатньl= 6;, хоча інші фторхінолоl= 5;и екскретуютn= 0;ся в грудне молоко. Чеl= 8;ез відсутністn= 0; досліджень за участю лю= 076;ей і можливе ушкодження фторхінолоl= 5;ами суглобовогl= 6; хряща в організмі, який росте, = 83;евофлоксац&#= 1080;н не можна призначати жінкам, які годують груддю.

Ф&= #1077;ртильність= ;.

Л&= #1077;вофлоксаци= ;н не призводи = 74; до розладів = 092;ертильност&= #1110; та репродуктиk= 4;ної функції у щу= 088;ів.

&nb= sp;

З&= #1076;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Д&= #1077;які побічні реакції (наприклад, запаморочеl= 5;ня/вертиго, сонливість, порушення зору) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрацo= 0;ї уваги і швидкість його реакці= 11; і, таким чином, обумовлюваm= 0;и підвищений ризик у тих ситуаціях, коли ці якості мают= 00; особливо велике значення (наприклад, при керуванні автомобілеl= 4; або роботі з іншими механізмамl= 0;).

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Т&= #1072;блетки приймають 1 або 2 рази на добу. Доза за&#= 1083;ежить від типу, тяжкості інфекції та чутливості ймовірного збудника.=

Л&= #1110;карський засіб ЛEВОБАЦИД можна застосовувk= 2;ти для завершення курсу терапії пац= 10;єнтам, які продемонстl= 8;ували поліпшення = 91; процесі первинного лікування л = 77;вофлоксаци&#= 1085;ом, розчином дл= 03; інфузій, використовm= 1;ючи при цьому такі ж дозування, зважаючи на біоеквівалk= 7;нтність парентералn= 0;ної та перораль = 85;ої форм лікарськогl= 6; засобу. Табl= 3;етки слід ковта= ;ти, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Для зручнос= ;ті дозування таблетку можна розділити п = 86; рисці для поділу. Приймати та= ;блетки можна незал = 77;жно від вживанн= 03; їжі.

Лікаl= 8;ський засіб треба застосовувk= 2;ти щонайменше за 2 години до або після застосуванl= 5;я солей заліз = 72;, солей цинку, антацидів, щ= 086; містять магній або алюміній, диданозину (лише для форм, які міс&#= 1090;ять алюміній аб = 86; магній у буферних аг = 77;нтах) та сукральфатm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Т&= #1072;блиця 3

Р&= #1077;комендован= ;е дозування = 076;ля дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок

(к= ліренс креатиніну = ;>= 50 мл/хв)

П= ;оказання=

Д= ;обова доза (залежно від тяжкості)

К= ;ількість=

п= ;рийомів на добу

Т= ;ривалість лікування (залежно від тяжкості)

Гост&#= 1088;и&#= 1081; бактеріа&= #1083;ьний синусит

500 мг

1 раз

10R= 11;14 днів

Заго&#= 1089;трення хронічного обструктив= 085;ого захворюван= 085;я легень бактеріаль= 085;ої природи, у тому числі бронхіту

500 мг

1 раз

7̵= 1;10 днів

Него&#= 1089;пітальна пневмонія

500 мг

1̵= 1;2 рази

7̵= 1;14 днів

Гост&#= 1088;ий пієлонефри= 090;

500 мг

1 раз

7̵= 1;10 днів

Ускл&#= 1072;днені інфекції сечовивідн= 080;х шляхів

500 мг

1 раз

7̵= 1;14 днів

Неус&#= 1082;ладнений цистит

250 мг

1 раз

3 дні

Хрон&#= 1110;чний бактеріаль= 085;ий простатит

500 мг

1 раз

28 днів

Ускл&#= 1072;днені інфекції шкіри і м’яких тканин

500 мг

1̵= 1;2 рази

7̵= 1;14 днів

Леге&#= 1085;ева форма сибірсько&#= 1111; виразки

500 мг

1 раз

8 тижнів

&nb= sp;

О&= #1089;обливі популяції.=

Т&= #1072;блиця 4

Д&= #1086;зування д = 83;я пацієнті= 074; із порушеннямl= 0; функції нир = 86;к (кліренс креатиніну X= 04; 50 мл/хв)

=

Р= ;ежим дозування

(k= 9;алежно від тяжкості інфекції та нозологічн= 086;ї форми)

250 мг/24 години

500 мг/24 години

500 мг/12 годин

К= ;ліренс креатиніну

п= ;ерша доза – 250 мг=

п= ;ерша доза – 500 мг=

п= ;ерша доза – 500 мг=

50R= 11;20 мл/хв

н= ;аступні – 125 мг/24 год

н= ;аступні – 250 мг/24 год

н= ;аступні – 250 мг/12 год

19R= 11;10 мл/хв

н= ;аступні – 125 мг/48 год

н= ;аступні – 125 мг/24 год

н= ;аступні – 125 мг/12 год

<&n= bsp;10 мл/хв

(k= 2; також при гемодіаліз= 110; та ХАПД¹)

н= ;аступні – 125 мг/48 год

н= ;аступні – 125 мг/24 год

н= ;аступні – 125 мг/24 год

^1 <=
/span>П&= #1110;сля гемодіалізm= 1; або хронічного амбулаторнl= 6;го перитонеалn= 0;ного діалізу (ХАПД) додатк&#= 1086;ві дози не потрібні.=

П&= #1072;цієнти з порушеннямl= 0; функції печінки. Корk= 7;кція дози не потрібна, оскільки левофлоксаm= 4;ин незначною мірою метаболізуn= 8;ться в печінці та виводиться переважно нирками.

П&= #1072;цієнти літнього віку. Якщо функція нирок не порушена, немає потре = 73;и в корекції дози (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»: тендині= 090; та розриви с= 091;хожиль, под&= #1086;вження інтервалу QT).

&nb= sp;

Д&= #1110;ти.

Д&= #1110;тям протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти л= 10;карський засіб лево= ;флоксацин, оскільки не виключене у = 96;кодження суглобовогl= 6; хряща (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

&nb= sp;

П&= #1077;редозуванн= ;я.

С&= #1080;мптоми.

З&= #1072; даними досліджень токсичностo= 0; на тваринах і клінічним = 80; фармакологo= 0;чними дослідженнn= 3;ми, провед= 077;ними при застосуванl= 5;і доз, вищих за терапевтичl= 5;і, найбільш важливими о = 79;наками, які можна очікувати після гостр = 86;го передозуваl= 5;ня левофлоксаm= 4;ину, є симптоми з боку центра = 83;ьної нервової системи [ЦНС] (сплутаніст= 00; свідомості, запаморочеl= 5;ня, порушення свідомості та судомні напади); можл&#= 1080;ве подовження інтервалу QT; реакції з бо= 082;у ш = 83;унково-кишк&= #1086;вого тракту, так= 110; як нудота та ерозія слизових оболонок. У післяреєстl= 8;аційний період спостерігаl= 3;ись випадки впливу на ЦНС, зокрема сплутаністn= 0; свідомості, судоми, міок= 083;онус, галюцинаціo= 1; і тремор.

Л&= #1110;кування.

Л&= #1110;кування си= мптоматичнk= 7;. Варто передбачитl= 0; моніторинг ЕКГ, оскільк= 080; можлива про = 83;онгація інтервалу QT. Для захисту слизової шл = 91;нка застосовуюm= 0;ь антацидні засоби. Гемо= 076;іаліз, у тому числі перитонеалn= 0;ний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення л = 77;вофлоксаци&#= 1085;у з організму. Немає жодни = 93; специфічни&= #1093; антидотів.=

П&= #1086;бічні реакції.

Ч&= #1072;стота побічних реакцій, зазначених = ;н = 80;жче, визна&#= 1095;алася за допомогою таких критеріїв: дуже часто (≥&nbs= p;1/10), часто (від ≥ 1/1= 00 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рід&= #1082;о (від ≥ 1/10000 до < 1/1000= ), дуже рідко (< 1/10000), частота&= nbsp;невідома&nbs= p;(не можна визначити з наявних даних).

У кожній груп= 10; побічні реакції подано в пор= 103;дку зниження серйозностo= 0;.

І&= #1085;фекції та інвазії. Нечасто: грибкові інфекції, включаючи гриби роду Ca= ndida, резистентнo= 0;сть мікроорганo= 0;змів.

З боку ендокринноo= 1; системи. Рідко: синдl= 8;ом неадекватнl= 6;ї секреції ан = 90;идіуретичн&#= 1086;го гормону (СНС АДГ).

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи. Нечасто: леl= 1;копенія, еозинофіліn= 3;. Рідко: тромk= 3;оцитопенія, нейтропеніn= 3;. Ч = 72;стота невідома: н = 77;достатніст&#= 1100; кісткового мозку, зокре= 084;а апластична анемія, панцитопенo= 0;я, агранулоциm= 0;оз, гемолітичнk= 2; анемія.

З боку імунно= 11; системи. Рідко: ангіоневроm= 0;ичний набряк, гіперчутлиk= 4;ість (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Ч = 72;стота невідома: k= 2;нафілактич= 085;ий/анафілак= тоїдний шок^a(див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку метаболізмm= 1; та харчування. Нечk= 2;сто: анорек= 089;ія. Рідко: г&= #1110;поглікемія= ;, в основному = 091; пацієнтів і = 79; цукровим діабетом, гіпоглікемo= 0;чна кома (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). Ч = 72;стота невідома: k= 5;іперглікем= 110;я (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). З боку психіки*. Часто: безсl= 6;ння. Нечаст= 086;: тривожністn= 0;, сплутаністn= 0; свідомості, нервовість. Рідко: психо= 090;ичні реакції (у т.ч. галюцинаціo= 1;, параноя), депресія, ажитація, нk= 7;звичні сновидіння, нічні жахи, делірій, порушення пам’яті. Часm= 0;ота невідома: манія, психо= 090;ичні реакції зі самодеструl= 2;тивною поведінкою, включаючи суїцидальнm= 1; спрямованіl= 9;ть мислення аб = 86; дій (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

З боку нервової системи*. Часто: голоk= 4;ний біль, запаморочеl= 5;ня. Нечасто: сонливість, тремор, дисгевзія (суб’єктивн = 80;й розлад смаку). Рідко: судоl= 4;и (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), парестезія.&nbs= p;Ч = 72;стота невідома: міоклонус, периферичнk= 2; сенсорна аб = 86; сенсомоторl= 5;а нейропатія = ;(див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), порушення нюху (паросмія), включаючи аносмію (відсутніст= 00; нюху), дискінезія (порушення координаціo= 1; рухів), екстрапіраl= 4;ідні розлади, агевзія, синкопе (непритомні = 89;ть), доброякіснk= 2; внутрішньоm= 5;ерепна гіпертензіn= 3;.

З боку органі = 74; зору*. Рідко: зорові порушення, такі як нечіткість зору (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Ч = 72;стота невідома: m= 0;имчасова втрата зору (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»), увеїт.

З боку органі = 74; слуху та рівноваги<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>*. Нечасто: веl= 8;тиго. Рідко: дзвін у вухах. Част = 86;та невідома: k= 4;трата слуху, порушення слуху.

З боку серця= **. Рідко: тахікардія, відчуття серцебиття.&nbs= p;Ч = 72;стота невідома: шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця, шлуночкова аритмія та to= rsade de pointes (переважl= 5;о у пацієнтів із факторам = 80; ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Подовження інтервалу QT» та «Передоз = 91;вання»).

З боку судин= **. Рідко: артеріальнk= 2; гіпотензія.

З боку дихальної системи. Нечk= 2;сто: задишка (диспное). Ч = 72;стота невідома: k= 3;ронхоспазм, алергічний пневмоніт.=

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Часто: діарея, блювання, нудота. Нечасто: абk= 6;омінальний біль, диспепсія, метеоризм/з = 76;уття живота, запор. Частот = 72; невідома: k= 5;еморагічна діарея, що може свідчити пр = 86; ентероколі&= #1090;, включаючи псевдомембl= 8;анозний коліт (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), панкреатит.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи. Часm= 0;о: підвищен= 085;я показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП). Нечаст&#= 1086;: підвищення рівня білірубіну = 74; крові. Частот = 72; невідома: жовтяниця т = 72; тяжке ураження печінки, вкл= 102;чаючи випадки гострої печінкової недостатноl= 9;ті (іноді летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюванl= 5;ями (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), гепатит.

З&= nbsp;боку шкіри та підшкірних тканин^b. Нечk= 2;сто: висипання, свербіж, кропив’янкk= 2;, гіпергідро&= #1079;. Рідко: реакція на лікарський = 79;асіб з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS-синдром) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), стійкі медикаментl= 6;зні висипання. Ч = 72;стота невідома: гіперпігмеl= 5;тація шкіри, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (синдром Лаєлла), синд&#= 1088;ом Стівенса — Д= 078;онсона, мультиформl= 5;а еритема, реакції фот = 86;чутливості (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), лейкоцитокl= 3;астичний васкуліт, стоматит.=

З боку кістко= ;во-м’язової системи та сполучної тканини_*. Неча = 89;то: артралгія, міалгія. Рідко: ураження сухожиль (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), у тому числі тендиніт (наприклад, а&#= 1093;іллового сухожилля), м’язова слабкість, я= 082;а може мати особливе значення дл= 03; пацієнтів з&nbs= p;myasthenia = gravis (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Ч = 72;стота невідома: рабдоміоліk= 9;, розрив сухожилля (наприклад, а&#= 1093;іллового) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), розрив зв’язок, розрив м’язів, артр= 080;т.

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи. Нечk= 2;сто: підвищ= 077;ні показники креатиніну = 74; сироватці крові. Рідко: гостра ниркова нед = 86;статність (наприклад, внаслідок інтерстиціk= 2;льного нефриту). Загальні розлади_*.Н= ечасто: астk= 7;нія. Рідко: = 087;ідвищення температурl= 0; тіла (пірексія). Ч = 72;стота невідома: біль (включаючи біль у спині, грудях та кі= 085;цівках).

^a <=
/span>А&= #1085;афілактичн= ;і та анафілактоo= 1;дні реакції іноді можливі навіть післ= 03; застосуванl= 5;я першої дози.

^b <=
/span>Р&= #1077;акції з боку шкіри та слизової оболонки ін = 86;ді можливі навіть післ= 03; застосуванl= 5;я першої дози.

^* <=
/span>П&= #1088;и застосуванl= 5;і хінолонів т = 72; фторхінолоl= 5;ів повідомлялl= 0; про дуже рідкісні випадки пролонговаl= 5;их (впродовж місяців або років), інвалідизуn= 2;чих і потенційн = 86; необоротниm= 3; серйозних реакцій на лікарський засіб, що іноді впливали на кілька систем орга = 85;ізму та органи чуття (включаючи такі реакці= 11; як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, нейроп= 072;тії, пов’язані з парестезієn= 2;, депресія, вт= 086;ма, порушення пам’яті, розлади сну та порушенн= 03; слуху, зору, смаку та нюху) у деяких випа = 76;ках незалежно від наявності факторів ризику (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

^** =У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли фторхінолоl= 5;и, повідомлялl= 6;ся про випадки аневризми т = 72; дисекції аорти, інкол= 080; ускладнені розривом (включаючи летальні випадки), та регургітацo= 0;ї/недостатн&#= 1086;сті будь-якого з клапанів серця (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Опис окремих побічних реакцій

С&= #1077;ред інших побічних ефектів, що асоціюютьсn= 3; з прийомом фторхінолоl= 5;у, зафіксованl= 6; напади порфірії у пацієнтів з наявністю п = 86;рфірії.

Т&= #1088;ивожність, суїцидальнo= 0; думки, панічні ата = 82;и, невралгія т = 72; порушення концентрацo= 0;ї уваги є поте= 085;ційними проявами тривалих побічних реакцій, вик= 083;иканих фторхінолоl= 5;ами, що можуть призводити до втрати працездатнl= 6;сті.

П&= #1086;відомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

П&= #1086;відомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним пр = 77;дставникам слід повідомлятl= 0; про усі випа= 076;ки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та в= 110;дсутності ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

&nb= sp;

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>Терм= 10;н придатностo= 0;. 5 років.

У&= #1084;ови зберігання.

Н&= #1077; потребує спеціальниm= 3; умов зберігання. = 047;берігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

&nb= sp;

У&= #1087;аковка.

По 10 таблеток у блістері; по&nb= sp;1 блістеру в картонній коробці.

Кате = 75;орія відпуску. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>За рецептом.=

В&= #1080;робник.

Ф&= #1040;РМАТЕН СА

&nb= sp;

Місц = 77;знаходженн&#= 1103; виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Д&= #1077;рвенакіон 6, Палліні Аттика, 15351, Греція

Cl_cr[м&= #1083;/хв]	< 20=	20–49<= /p>	50–80<= /p>
Cl_R[м&#= 1083;/хв]	13	26	57
t_1/2[г&= #1086;д]	35	27	9

П= ;оказання=	Д= ;обова доза (залежно від тяжкості)	К= ;ількість= п= ;рийомів на добу	Т= ;ривалість лікування (залежно від тяжкості)
Гост&#= 1088;и&#= 1081; бактеріа&= #1083;ьний синусит	500 мг	1 раз	10R= 11;14 днів
Заго&#= 1089;трення хронічного обструктив= 085;ого захворюван= 085;я легень бактеріаль= 085;ої природи, у тому числі бронхіту	500 мг	1 раз	7̵= 1;10 днів
Него&#= 1089;пітальна пневмонія	500 мг	1̵= 1;2 рази	7̵= 1;14 днів
Гост&#= 1088;ий пієлонефри= 090;	500 мг	1 раз	7̵= 1;10 днів
Ускл&#= 1072;днені інфекції сечовивідн= 080;х шляхів	500 мг	1 раз	7̵= 1;14 днів
Неус&#= 1082;ладнений цистит	250 мг	1 раз	3 дні
Хрон&#= 1110;чний бактеріаль= 085;ий простатит	500 мг	1 раз	28 днів
Ускл&#= 1072;днені інфекції шкіри і м’яких тканин	500 мг	1̵= 1;2 рази	7̵= 1;14 днів
Леге&#= 1085;ева форма сибірсько&#= 1111; виразки	500 мг	1 раз	8 тижнів

=	Р= ;ежим дозування (k= 9;алежно від тяжкості інфекції та нозологічн= 086;ї форми)
250 мг/24 години	500 мг/24 години	500 мг/12 годин
К= ;ліренс креатиніну	п= ;ерша доза – 250 мг=	п= ;ерша доза – 500 мг=	п= ;ерша доза – 500 мг=
50R= 11;20 мл/хв	н= ;аступні – 125 мг/24 год	н= ;аступні – 250 мг/24 год	н= ;аступні – 250 мг/12 год
19R= 11;10 мл/хв	н= ;аступні – 125 мг/48 год	н= ;аступні – 125 мг/24 год	н= ;аступні – 125 мг/12 год
<&n= bsp;10 мл/хв (k= 2; також при гемодіаліз= 110; та ХАПД¹)	н= ;аступні – 125 мг/48 год	н= ;аступні – 125 мг/24 год	н= ;аступні – 125 мг/24 год