ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медично= го застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nb= sp;

Арипікад

(Aripicad)

Склад:

= діюч&= #1072; речовина: арипіпр&= #1072;зол;=

1 табл= ;етка містить ари = 87;іпразолу 10 мг або 30 мг;

допоміжні р= ечовини: лактоз&= #1080; моногідрат, = 094;елюлоза мікрокристk= 2;лічна, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, крохмаль ку = 82;урудзяний, магнію стеа = 88;ат, заліза окси = 76; червоний (Е 172).

Лікарська ф= орма. Таблетки.

= Осн= 086;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

= · таблетки по= ; 10 мг: прямокут= 085;і таблетки ро = 78;евого кольору без = 086;болонки з гравіюван = 85;ям «C= 173» = 079; одного боку;

· таблетки по= ; 30 мг: круглі табл= етки рожевого ко = 83;ьору без оболонк = 80; з гравіюваннn= 3;м «C176»

з = 086;дного боку.

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група. = 055;сихолептич&= #1085;і засоби. Анти= 087;сихотичні засоби.

= 030;нші антипсихотl= 0;чні засоби. Арип= 110;празол. Код АТХ N05A X12.

Фармакl= 6;логічні властивостo= 0;.

Фармакl= 6;динаміка.

М = 77;ханізм дії

Існу&= #1108; припущення, = 097;о ефективнісm= 0;ь арипіпразоl= 3;у у випадку ши= 079;офренії та біполярн = 86;го розладу І ти= 087;у опосередкоk= 4;ується через комбі = 85;ацію його активн = 86;сті як частково = 75;о агоніста до = 076;офамінових рецепторів D2 &= #1090;а серотоніноk= 4;их рецепторів 5= 053;Т1, та антагоні = 89;та до серотоні = 85;ових рецепторів 5= 053;Т2. Арипіпразоl= 3; проявляє властивостo= 0; антагоніст&#= 1072; у тварин із д&#= 1086;памінергіч= ною гіперактивl= 5;істю та властиво = 89;ті агоніста у т= 074;арин із допаміне = 88;гічною гіпоактивнo= 0;стю. Арипіпразоl= 3; проявляє високу зв'яз= 091;ючу афінність in vitro для= ; дофамінови= 093; D2 і D3 рецепторo= 0;в, серотоніноk= 4;их 5HT1a та 5НТ2 рецеп&#= 1090;орів і помірну сп= 086;рідненість для дофамін = 86;вих D4, серотоніно&= #1074;их 5HT2c та 5НТ7, адрен&= #1077;ргічних альфа-1 та гіс&= #1090;амінових H1 рецепторів. = Також арипіпразоl= 3; проявляє помірну зв'я= 079;уючу афінність д = 83;я зворотньогl= 6; захоплення серотоніну = 10; жодної помітної аф= 10;нності для мускари = 85;ових рецепторів. = 042;заємодія з іншими рец= 077;пторами, окрім дофам= 10;нових та серотоні = 85;ових підтипів, мо= 078;е пояснити де= 03;кі з інших клін= 110;чних ефектів ари = 87;іпразолу.

Арип&= #1110;празол, призначениl= 1; здоровим особам у доз= 110; від 0,5 до 30 мг од&#= 1080;н раз на добу п&#= 1088;отягом 2 тижнів, приз&= #1074;ів до залежног = 86; від дози знижен = 85;я зв'язування 11C-раклопрід= у, ліганда рец = 77;птора D2/D3, для виявле = 85;ня хвостатого = 03;дра та оболонки = 079;а допомогою п = 86;зитронно-ем&= #1110;сійної томографії.

К = 83;інічна ефективнісm= 0;ь та безпека=

Дорослі пацієнти

Шизофренія<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>

У трьох короткострl= 6;кових (від 4 до 6 тижнів) плац= 077;бо-контроль= ованих дослідженнn= 3;х з участю 1228 дорослих пацієнтів і = 79; шизофренієn= 2;, які мали позитивні або негативні симптоми, арипіпразоl= 3; асоціювавсn= 3; зі статисти = 95;но значущим покращенняl= 4; психотичниm= 3; симптомів порівняно з плацебо.

Арип&= #1110;празол є ефективни = 84; у підтриманнo= 0; клінічного покращення під час продовженнn= 3; терапії у дорослих пацієнтів, які показал = 80; початкову відповідь н = 72; лікування. У галоперидоl= 3;-контрольов&#= 1072;ному дослідженнo= 0; частка пацієнтів, які відповіли н = 72; терапію, які зберігають відповідь н = 72; лікарський засіб через 52 тижні, була подібною в обох групах (арипіпразо = 83; 77 % і галоперидоl= 3; 73 %). Загальна частота завершення була значно вищою для пацієнтів, які отримували арипіпразоl= 3; (43 %), ніж для галоперидоl= 3;у (30 %). Фактичні показники в рейтинговиm= 3; шкалах, що використовm= 1;ються як вторинні кінцеві точки, включаючи PANSS o= 0; шкалу оцінк = 80; депресії Монтгомері- = 54;сберга (MADRS), показали значне покращення порівняно з галоперидоl= 3;ом.

У 26-тижневому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; з участю дорослих пацієнтів і = 79; хронічною ш = 80;зофренією у стабілізовk= 2;ному стані арипі = 87;разол мав значно більше зниження частоти рецидивів, 34 % m= 1; групі арипіпразоl= 3;у та 57 % у групі плацебо.

Збільшення = маси тіла

Вста&= #1085;овлено, що арипіпра = 79;ол не спичиняє = 082;лінічно значущого з = 73;ільшення маси тіла. У 26‑= ;тижневому оланзапін-к = 86;нтрольован&#= 1086;му подвійному сліпому багатонаціl= 6;нальному дослідженнo= 0; шизофренії, яке включал = 86; 314 дорослих пацієнтів і = 076;е первинною кінцевою точкою було збільшення маси тіла, значно менш = 77; пацієнтів мали щонайменше 7 % збільшення = 84;аси тіла порівн= 03;но з початкови = 84; рівнем (тобт= 086; збільшення щонайменше на 5,6 кг для середньої початкової маси тіла ~ 80,5 кг) на арипіпразоl= 3;і (n =3D 18, або 13 % пацієнтів, які підляга = 83;и оцінці), порівняно з оланзапіноl= 4; (n =3D 45, або 33 % пацієнтів, які підлягали оцінці).

Показники л= іпідів

Арип&= #1110;празол не спричиня= 08; клінічно значущих зм= 10;н у загальном = 91; рівні вмісту холе = 89;терину, тригліцериk= 6;ів, ліпопротеїl= 5;ів високої щіл= 00;ності (ЛПВЩ) та ліпо&= #1087;ротеїнів низької щіл= 00;ності (ЛПНЩ).

Прол&= #1072;ктин=

Рівні пр= олактину оцінювали у = 074;сіх випробуванl= 5;ях всіх доз ари= 087;іпразолу (n =3D 28242). Частота г= 110;перпролакт&= #1080;немії або підвище = 85;ня рівня прола = 82;тину в сироватці = 082;рові у пацієнтів, &#= 1103;кі отримували = 72;рипіпразол (0,3 %), була подіб&#= 1085;ою до частоти у &#= 1075;рупі плацебо (0,2 %). У п&= #1072;цієнтів, які отримув = 72;ли арипіпразоl= 3;, середній час до почат= 082;у захворюванl= 5;я становив 42 дн&= #1110;, а середня тр= 080;валість — 34 дні.

Частота = гіпопролакm= 0;инемії або зниженн= 03; рівня пролактину = 74; сироватці крові у паці= 108;нтів, які отримув = 72;ли арипіпразоl= 3;, становила 0,4 % порівняно k= 9; 0,02 % у пацієнтів, = які отримували = 87;лацебо. У пацієнтів, &#= 1103;кі отримували = 72;рипіпразол, середній ча = 89; до початку ста = 85;овив 30 днів, а серед= ;ня тривалість R= 12; 194 дні.

Епізоди ман= іакального характеру п = 88;и біполярномm= 1; розладі I типу

У двох тритиж = 85;евих плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х монотерапіo= 1; зі змінною дозою з участю пацієнтів і = 79; маніакальнl= 0;м або змішани = 84; епізодом біполярногl= 6; розладу I типу арипіп = 88;азол продемонстl= 8;ував вищу ефекти = 74;ність порівняно з плацебо у зменшенні м = 72;ніакальних симптомів протягом 3 тижнів. Ці випробуванl= 5;я включали пацієнтів з психотичниl= 4;и ознаками аб = 86; без них, а також зі швидким курсом лікування або без нього. В одному трит = 80;жневому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; монотерапіo= 1; з фіксовано= 02; дозою з участю паці= 08;нтів із маніакальнl= 0;м або змішани = 84; епізодом біполярногl= 6; розладу I типу арипіпразоl= 3; не продемонстl= 8;ував вищої ефективносm= 0;і порівняно з плацебо.

У двох 12-тижневих плацебо- та активно-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х монотерапіo= 1; з участю пацієнтів і = 79; маніакальнl= 0;м або змішани = 84; епізодом біполярногl= 6; розладу I типу з або без психотичниm= 3; ознак арипіпразоl= 3; продемонстl= 8;ував вищу ефективнісm= 0;ь порівняно з плацебо на т= 088;етьому тижні та збереження ефекту, порівнянноk= 5;о з літієм або галоперидоl= 3;ом на 12-му тижні. h= 0;рипіпразол також продемонстl= 8;ував порівнянну частку пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ною ремісією манії, ніж літій або галоперидоl= 3; на 12-му тижні. =

У шес= титижневомm= 1; плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; з участю пацієнтів з маніакальнl= 0;м або змішани = 84; епізодом біполярногl= 6; розладу I типу з психо= 090;ичними ознаками аб = 86; без них, які частково не реагували н = 72; монотерапіn= 2; літієм або вальпроатоl= 4; протягом 2 тижнів при терапевтичl= 5;их рівнях у сироватці крові, додав= 072;ння арипіпразоl= 3;у як додаткової терапії при = 79;вело до кращої ефективносm= 0;і у зменшенні маніакальнl= 0;х симптомів, ніж монотер = 72;пія літієм або вальпроатоl= 4;.

У 26-тижневому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; з подальшим продовженнn= 3;м на 74-му тижні з участю маніакальнl= 0;х пацієнтів, які досягли ремісії на арипіпразоl= 3;і під час стабілізацo= 0;йної фази перед рандомізацo= 0;єю, арипіпразоl= 3; продемонстl= 8;ував перевагу на = 76; плацебо у запобіганнo= 0; рецидиву біполярногl= 6; розладу, головним чином у запобіганнo= 0; рецидиву ма = 85;ії, але не вдалося продемонстl= 8;увати перевагу на = 76; плацебо у запобіганнo= 0; рецидиву депресії.=

У 52-тижневому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; з участю пацієнтів і = 79; поточним маніакальнl= 0;м або змішани = 84; епізодом біполярногl= 6; розладу I типу, які досягли стійкої ремісії (шка= 083;а оцінки мані= 11; молодого віку [YMRS] та MADRS із загальним балом ≤ 12) на арипіпразоl= 3;і (10 мг/добу до 30 мг/добу) у доповненні до літію або вальпроату протягом 12 т= 080;жнів поспіль, додатковий арипіпразоl= 3; продемонстl= 8;ував перевагу на = 76; плацебо зі з= 085;иженням ризику на 46 % (коефіцієнт ризику 0,54) у за = 87;обіганні рецидиву біполярногl= 6; поля та зниж= 077;нням ризику на 65 % (коефіцієнт ризику 0,35) у запобіганнo= 0; рецидиву манії порівняно з = 076;одатковим плацебо, але не вдалося продемонстl= 8;увати перевагу на = 76; плацебо у запобіганнo= 0; рецидиву депресії. Допоміжний арипіпразоl= 3; продемонстl= 8;ував перевагу на = 76; плацебо щод = 86; вторинної оцінки результатіk= 4; у балах Clinical Global Impression - Bipolar version (CGI-BP) Severity of Illness (SOI; mania). У цьому дослідженнo= 0; дослідники призначили пацієнтів н = 72; відкриту монотерапіn= 2; літієм або вальпроатоl= 4; для визначення часткової в= 10;дсутності відповіді. Пацієнти були стабіл= 10;зовані протягом щонайменше 12 тижнів поспіль за допомогою комбінації = 72;рипіпразол&#= 1091; та того самого стабілізатl= 6;ра настрою. Потім стабілізовk= 2;них пацієнтів рандомізувk= 2;ли для продовженнn= 3; того самого стабілізатl= 6;ра настрою з подвійним с = 83;іпим арипіпразоl= 3;ом або плацебо. У рандомізо = 74;аній фазі оцінювали чотири підгрупи ст = 72;білізаторі&#= 1074; настрою: арипіпразоl= 3; + літій; арипіпразоl= 3; + вальпроат; плацебо + літій; плаце= 073;о + вальпроат. Показники Каплана-Мей= 08;ра для рецидив = 91; будь-якого епізоду настрою для групи додатковогl= 6; лікування становили 16 % у групі арипіпразоl= 3; + літій і 18 % у групі арипіпразоl= 3; + вальпроат порівняно з 45 % у групі плацебо + літ&#= 1110;й і 19 % у групі плацебо + вальпроат.=

П = 72;цієнти дитячого ві = 82;у

= Шизофрk= 7;нія у підлітків

= У = 096;еститижнев&= #1086;му плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; з участю 302 хворих на шизофренію підлітків (в= 110;ком від 13 до 17 років), які мали позитивні або негатив = 85;і симптоми, арипіпразоl= 3; асоціювавсn= 3; зі статистичнl= 6; значущим покращенняl= 4; психотични&#= 1093; симптомів порівняно з плацебо. Під час субаналізу пацієнтів-п= 10;длітків віком від 15 до= 17 років, які становлять 74 % від загальної популяції, збереження ефекту спостерігаl= 3;ося протягом 26-тижневого відкритого розширеногl= 6; дослідженнn= 3;.

= У рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; тривалістю 60-89 тижнів з участю підлітків (n =3D 146; віком від 13 до= 17 років) з шизо&#= 1092;ренією спостерігаl= 3;ася статистичнl= 6; значуща різниця в частоті рецидивів психотичниm= 3; симптомів. між групами арипіпразоl= 3;у (19,39 %) і плацебо (37,50 = %). Точкова оцінка співвідношk= 7;ння ризиків (HR) становила 0,461 (95 % довірчий ін = 90;ервал, 0,242 до 0,879) у повні = 81; сукупності. = 042; аналізі під = 75;руп точкова оцінка ЧСС становила 0,495 для суб’єкт= 10;в віком від 13 до= 14 років порівняно з 0,4= 54 для суб’єктів віком від 15 до= 17 років. Однак оцінка ЧСС для молодшо= 11; (від 13 до 14 років) групи не була точною, що відображалl= 6; меншу кількість суб’єктів у цій групі (арипіпразо = 83;, n =3D 29; плацебо, n =3D 12), = 110; довірчий ін = 90;ервал для цього оцінка (від 0,151 до 1,628) не дозволяла зробити висновки пр = 86; наявність ефекту ліку = 74;ання. Навпаки, 95 % довірчий інтервал дл= 03; ЧСС у старші= 081; підгрупі (арипіпразо = 83;, n =3D 69; плацебо, n =3D 36) становив 0,242–0,879, і, отже, можна було зробит = 80; висновок пр = 86; ефект лікування у пацієнтів старшого ві = 82;у.

= Епізодl= 0; маніакальн&#= 1086;го характеру п = 88;и біполярномm= 1; розладі у дітей та пі&#= 1076;літків

= А = 88;ипіпразол вивчали в 30-тижневому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; з участю

= 296 дітей і підлітків (від 10 до 17 років), які відповідалl= 0; критеріям DSM-IV (Діагностич = 85;ий і статистич = 85;ий посібник з психічних розладів) дл= 103; біполярногl= 6; розладу I типу з маніакальнl= 0;ми або змішаними епізодами з або без псих= 086;тичних ознак і мала оцінку YMRS ≥ 20 на початковомm= 1; рівні. Серед пацієнтів, включених д = 86; первинного аналізу ефективносm= 0;і, 139 пацієнтів мали поточний супутній діагноз СДУ = 43;.

= А = 88;ипіпразол перевершувk= 2;в плацебо щод = 86; зміни загального балу Y-MRS порівняно з початковим рівнем на 4-му тижні та на 12-му тижні. В аналітичноl= 4;у аналізі покращення порівняно з плацебо бул = 86; більш вираженим у пацієнтів і = 79; супутньою патологією СДУГ порівн= 03;но з групою без СДУГ, де не було відмінностk= 7;й від плацебо. Профілактиl= 2;а рецидивів н = 77; встановлен&= #1072;.

= Н = 72;йбільш поширеними = 87;обічними ефектами, як= 110; з’явилися п= 10;д час лікуван = 85;я, серед паціє = 85;тів, які отримув = 72;ли таблетки по 30 = мг, були: екстра= 087;ірамідний розлад (28,3 %), сон&= #1083;ивість (27,3 %), головний б&= #1110;ль (23,2 %) та нудота (14,1 %)= . Середнє збільшення = 84;аси тіла за 30 тижн= ів лікування с = 90;ановило 2,9 кг порівнян= о з 0,98 кг у паціє = 85;тів, які лікувал = 80;ся плацебо.

= Дратівl= 3;ивість, спричинена = 72;утичним розладом, у п&#= 1072;цієнтів дитячого ві = 82;у (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Сl= 7;осіб застосуванl= 5;я та дози»)

= А = 88;ипіпразол досліджуваl= 3;и у пацієнтів віком від 6 до = 17 років у двох 8-тижневих плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х [одна гнучка доза (від 2 мг/д= ;обу до 15 мг/добу) і одна фіксована доза (5 мг/добу= , 10 мг/добу) або 15 мг/добу)] та в одному 52‑тиж&#= 1085;евому відкритому дослідженнo= 0;. Дозування в цих дослідженнn= 3;х було розпочато з 2&n= bsp;мг/добу, збільшено д = 86; 5 мг/добу через тиждень і збільшено н = 72; 5 мг/добу з тижневими кроками до цільової дози. Понад 75 % пацієнтів були молодш = 77; 13 років. Арипіпразоl= 3; продемонстl= 8;ував статистичнl= 6; вищу ефективнісm= 0;ь порівняно з плацебо за субшкалою перевірки аномальної поведінки «Дразливісm= 0;ь». Однак клінічна значущість цього висновку не встановленk= 2;. Профіль безпеки включав збільшення = 84;аси тіла та змін= 080; рівня пролактину. Тривалість довгострокl= 6;вого дослідженнn= 3; безпеки бул = 72; обмежена 52 т= 080;жнями. В об’єднани = 93; дослідженнn= 3;х частота низьких рівнів пролактину = 74; сироватці крові у жіно= 082; (< 3 нг/мл) і чоловіків (< 2 нг/мл) у пацієнтів, я= 082;і отримували арипіпразоl= 3;, становила 27/46 (58,7= %) і 258/298 (86,6 %) відпові&= #1076;но. У плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х середнє збільшення = 84;аси тіла становило 0,4 кг для плацебо та 1,6 кг для арипі= 087;разолу.

= А = 88;ипіпразол також вивча = 83;и у плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; довгострокl= 6;вому підтримуваl= 3;ьному дослідженнo= 0;. Після 13-26-тижневої стабілізацo= 0;ї на арипіпразоl= 3;і (від 2 мг/доб = 91; до 15 мг/добу) пацієнтів з= 10; стабільною відповіддю або продовж = 91;вали приймати арипіпразоl= 3;, або замінил = 80; на плацебо протягом наступних 16 тижнів. Частота рецидивів Каплана-Мей= 08;ра на 16-му тижні становила 35 % для арипіпразоl= 3;у та 52 % для плацебо; коефіцієнт ризику рецидиву пр = 86;тягом 16 тижнів (арипіпразо = 83;/плацебо) становив 0,57 (статистич&= #1085;о незначуща р= 10;зниця). Середнє збільшення = 84;аси тіла протягом фази стабілізацo= 0;ї (до 26 тижнів) нk= 2; арипіпразо&#= 1083;і становило 3,2 кг, а подальше се = 88;еднє збільшення на 2,2 кг для арипіпразоl= 3;у порівняно з 0,6 кг для плацебо спостерігаl= 3;ося на другій фазі (16 тижнів) дослідженнn= 3;. Екстрапіраl= 4;ідні симптоми в основному спостерігаl= 3;ися під час фази стабілізацo= 0;ї у 17 % пацієнтів= ;, тремор становив 6,5 %. =

= З = 72; результата&= #1084;и досліджень = 74;становлено, що арипіпра = 79;ол виявив стат = 80;стично більшу ефек = 90;ивність порівняно з = 087;лацебо.

Судоми, спри= ;чинені розладом Ту = 88;етта, у пацієнтів = 076;итячого віку (див. роз&= #1076;іл «Спосіб застосуванl= 5;я та дози») <= u>=

&= #1045;фективніст= ;ь арипіпразоl= 3;у вивчали у ді= 090;ей із синдромо = 84; Туретта (арипіпразо = 83;: n =3D 99, плацебо: n =3D 44)= у рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; 8‑тижневому дослідженнo= 0; з використанl= 5;ям фіксованої дози на груп= 110; лікування, діапазон до = 79; від 5 мг/добу до 20 мг/добу та початков = 72; доза 2 мг. Пацієнти бу = 83;и віком від 7 до = 17 років і мали середній ба = 83; 30 за загальною о = 94;інкою тиків за Єльською глобальною шкалою тяжкості тиків (TTS-YGTSS) на початковомm= 1; рівні. Арипі= 087;разол продемонстl= 8;ував покращення = 79;мін TTS-YGTSS від початк&= #1086;вого рівня до 8-го тижня на 13,35 у групі низьких доз (5 мг або 10 мг) і 16,94 m= 1; групі високих доз (10 мг або 20 мг) порівняно з покращенняl= 4; на 7,09 у групі плацебо.

Ефективні = 89;ть арипіпразоl= 3;у у педіатрич = 85;их пацієнтів і = 79; синдромом Туретта (арипіпразо = 83;: n =3D 32, плацебо: n =3D 29) також оцінювали в гнучкому діапазоні доз від 2 мг/добу до 20 м&= #1075;/добу та початковій дозі 2 мг у 10-тижневому рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0;, проведеномm= 1; в Південній Кореї. Пацієнти були віком від 6 до 18 рокі= в і мали середній ба = 83; 29 за TTS-YGTSS на початку дос = 83;ідження. Група арипіпразоl= 3;у продемонстl= 8;увала покращення на 14,97 за зміно= 02; TTS-YGTSS від початк&= #1086;вого рівня до 10-го тижня порівняно з покращенняl= 4; на 9,62 у групі плацебо.

В обох цих короткострl= 6;кових випробуванl= 5;ях клінічна значущість результатіk= 4; ефективносm= 0;і не була встановленk= 2;, враховуючи = 74;еличину ефекту лікування порівняно з великим ефектом плацебо та нечіткі ефекти щодо психосоціаl= 3;ьного функціонувk= 2;ння. Немає довгострокl= 6;вих даних щодо ефективносm= 0;і та безпеки арипіпразоl= 3;у при цьому фл= 091;ктуаційном&= #1091; розладі.

Європейсь = 82;е агентство з лікарських засобів відстрочилl= 6; зобов’язанl= 5;я щодо наданн= 03; результатіk= 4; досліджень = 86;ригінально&#= 1075;о лікарськогl= 6; засобу в одній або кількох підгрупах педіатричнl= 6;ї популяції при лікуванні шизофренії та біполярн = 86;го афективногl= 6; розладу (д= 080;в. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» для інформації про застосуванl= 5;я у дітей).

Ф= армакокінеm= 0;ика.=

Абсо&= #1088;бція

Арип&= #1110;празол добре всмок = 90;ується, і пікова кон= 094;ентрація плазми кров= 10; проявляєть&= #1089;я через 3‑5 год= 080;н після введе = 85;ня дози. Арипіп= 088;азол проходить м= 10;німальний пресистемнl= 0;й метаболізм. = 040;бсолютна біодоступнo= 0;сть таблетованl= 6;ї форми препа = 88;ату становить 87 %. g= 1;жа з високим вм= 110;стом жиру не впли= 074;ає на фармакок= 10;нетичні властивостo= 0; арипіпразо&#= 1083;у.

Розп&= #1086;діл

Арип&= #1110;празол широко розп = 86;діляється у тканинах о= 088;ганізму. Об’єм розпо = 76;ілу становить 4,9 &#= 1083;/кг, вказуючи на = 077;кстенсивни&= #1081; екстраваскm= 1;лярний розподіл. Пр= 080; терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях більше 99 % арип= ;іпразолу та дегідроа = 88;ипіпразолу зв'язуються = 079; білками сир = 86;ватки крові, перев= 072;жно з альбуміно = 84;.

Біот&= #1088;ансформаці= ;я

Арип&= #1110;празол активно мет = 72;болізуєтьс&#= 1103; печінкою, пе= 088;ш за все трьом= 072; шляхами біо = 90;рансформац&#= 1110;ї: дегідрогенo= 0;зації, гідроксилюk= 4;ання, N-деалкілува= 085;ням. На основі досліджен= ;ь in vitro фер&= #1084;енти CYP3A4 та CYP2D6, які від&#= 1087;овідають за дегідрог = 77;нізацію і гідроксил= 02;вання арипіпразоl= 3;у та N-деалкілу&#= 1074;ання, каталізуютn= 0;ся ферментом CYP3A4. = 040;рипіпразол є домінуючо= 02; речовиною лікарськогl= 6; препарату у великому к= 086;лі кровообігу. = 059; стійкому ст = 72;ні дегідроариl= 7;іпразол, активний ме = 90;аболіт, представляn= 8; близько 40 % величини AUC а&#= 1088;ипіпразолу у плазмі кро= 074;і.

Виве&= #1076;ення

Сере&= #1076;ній період напі = 74;виведення арипіпразоl= 3;у становить п = 88;иблизно 75 годин в осіб= з активним ме = 90;аболізмом CYP2D6 та приблиз = 85;о 146 годин в осіб= ; зі слабким мет = 72;болізмом CYP2D6.

Зага&= #1083;ьний кліренс ари = 87;іпразолу становить 0,7 м= л/хв/кг, і в основном= 091; відбуваєтьl= 9;я у печінці.

Післ&= #1103; однієї перо = 88;альної дози арипіп = 88;азолу приблизно 27 % в= ;иводиться із сечею та п&#= 1088;иблизно 60 % - із калом. Ме&#= 1085;ше 1 % в незмінено= му вигляді ари = 87;іпразолу виводиться = 79; сечею, приблизно 18 % п= ;рийнятої дози в незмі= 085;еному вигляді вив = 86;диться з калом.

Діти=

= Ф = 72;рмакокінет&#= 1080;чні властивостo= 0; арипіпразо&#= 1083;у та гідроари = 87;іпразолу у пацієнтів = 074;іком від 10 до 17 рокі= ;в були схожі н= 072; такі у дорос= 083;их, якщо врахов = 91;вати масу тіла.

Пацієнти лі= тнього віку

Не ви= явлено відмінностk= 7;й у фармакокі = 85;етичних властивостn= 3;х арипіпразоl= 3;у між здорови = 84;и пацієнтами = 83;ітнього віку та діть= 084;и, немає жодно = 75;о помітного в = 87;ливу віку пацієн = 90;ів на фармакок= 10;нетичний аналіз паці= 08;нтів, хворих на ши= 079;офренію.

Стать

Не ви= явлено відмінностk= 7;й у фармакокі = 85;етичних властивостn= 3;х арипіпразоl= 3;у між здорови = 84;и представниl= 2;ами жіночої та ч= 086;ловічої статі, немає &#= 1078;одного помітного в = 87;ливу статі насел = 77;ння на фармакок= 10;нетичний аналіз у пац= 110;єнтів, хворих на ши= 079;офренію.

Куріння

Оцінка г= руп пацієнтів н = 77; виявила жодних дока = 79;ів клінічно зн = 72;чущих наслідків в = 87;ливу паління на ф= 072;рмакокінет&= #1080;чні властивостo= 0; арипіпразо&#= 1083;у.=

Раса<= /span>=

Оцінка г= руп пацієнтів н = 77; виявила жодних дока = 79;ів клінічно зн = 72;чущих наслідків в = 87;ливу раси на фарм= 072;кокінетичн&= #1110; властивостo= 0; арипіпразо&#= 1083;у.=

Ниркова нед= остатність

Фарм&= #1072;кокінетичн= ;і характерисm= 0;ики арипіпразоl= 3;у та гідроари = 87;іпразолу виявилися п = 86;дібними у пацієнтів = 079; гострою хво = 88;обою нирок порів = 85;яно з молодими з= 076;оровими особами.

Печінкова н= едостатнісm= 0;ь

Одно&= #1076;озове клінічне до = 89;лідження у пацієнтів = 079; різними сту = 87;енями цирозу печі = 85;ки (класи A, B та C за &= #1082;ласифікаці= ;єю Чайлда-П’ю) н&#= 1077; виявило зна = 95;ного впливу печі = 85;кової недостатноl= 9;ті на фармакок= 10;нетичні властивостo= 0; арипіпразо&#= 1083;у та гідроари = 87;іпразолу, однак дослі = 76;ження проводилосn= 3; лише на 3 пацієнта&#= 1093; із цирозом п= 077;чінки класу С, що не&= #1076;остатньо для отриман = 85;я висновків щ = 86;до їх метаболі = 95;них здатностей.

Клінічl= 5;і характерисm= 0;ики.=

П= оказання. &= nbsp; =

Преп&= #1072;рат Арипікад пр = 80;значений для лікуван = 85;я шизофренії = 91; дорослих і підлітків віком від 15 років.

Преп&= #1072;рат Арипікад пр = 80;значений для лікуван = 85;я помірних та = 090;яжких маніакальнl= 0;х епізодів пр = 80; біполярном&= #1091; розладі І ти= 087;у, а також для з&#= 1072;побігання новим маніа = 82;альним епізодам у д= 086;рослих, які раніше п= 077;ренесли маніакальнo= 0; епізоди та які відпо= 074;ідали на лікуванн= 03; арипіпразо&= #1083;ом (див. розділ &laq= uo;Фармак= 086;логічні властивостo= 0;»).

Преп&= #1072;рат Арипікад призначениl= 1; дл= 03; лікування маніакальнl= 0;х епізодів ві = 76; помірного до тяжкого ступеня у підлітків в= 10;ком від 13 років із біполярним розладом I типу дl= 6; 12 тижнів (див. розділ «Фармак= 086;логічні властивостo= 0;»).

= Прот&= #1080;показання.

Підв&= #1080;щена чутливість = 76;о арипіпразоl= 3;у або до будь-я&#= 1082;ого іншого комп = 86;нента, що входить д= 086; складу преп = 72;рату.

Взаємодія з= іншими лікарськимl= 0; засоб = 72;ми та інші вид= 080; взаємодій.=

Внаслід&= #1086;к антагонізмm= 1; до α₁-адренерг= ічних рецепторів = 72;рипіпразол може посилю = 74;ати ефект деяки = 93; антигіперт&= #1077;нзивних препаратів.=

З огляду= на основний вп = 83;ив арипіпразоl= 3;у на централь = 85;у нервову сис = 90;ему слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0; при призначеннo= 0; арипіпразо&#= 1083;у з іншими лік= 072;рськими засобами, що &#= 1074;пливають на ЦНС, у зв’я&= #1079;ку з можливими = 087;ерехресним&= #1080; небажаними = 88;еакціями, такими як се= 076;ативна дія (див. l= 8;озділ «Побічні ре = 72;кції»).

Також не= обхідно відмовитисn= 3; від вживання ал = 82;оголю під час тера= 087;ії арипіпразоl= 3;ом. Слід з обере= 078;ністю застосовувk= 2;ти арипіпразоl= 3; у поєднанні з = 110;ншими лікарськимl= 0; засобами, які подовжу= 02;ть інтервал QT аб&= #1086; порушують е = 83;ектролітни&#= 1081; баланс.

Потенційни&= #1081; вплив інших = 083;ікарських засобів на д= 110;ю арипіпразоl= 3;у.

Інгі&= #1073;ітор секреції со = 83;яної кислоти, ант= 072;гоніст H₂-гістамінl= 6;вих рецепторів = 92;амотидин знижує швид = 82;ість всмоктуванl= 5;я арипіпразоl= 3;у, але цей ефек= 090; не вважаєть = 89;я клінічно зн = 72;чущим. А = 88;ипіпразол метаболізуn= 8;ться декількома = 96;ляхами з участю фер= 084;ентів CYP2D6 і CYP3A4, але не фе&= #1088;ментів CYP1A. Таким чино = 84;, курцям коре = 75;увати дозу не потр= 110;бно.

Х= 10;нідин та інші інгі= 073;ітори CYP2D6.

Потужн&#= 1110; інгібітори CYP2D6 (= 093;інідин) підвищують = 88;івень арипіпразоl= 3;у AUC на 107 %, у той чаl= 9; як максимальнk= 2; концентрац&#= 1110;я (C_max)залиша = 83;ася незміненою.

AUC та C_max дигід&= #1088;оарипіпраз= ;олу, активного м = 77;таболіту, знижується = 85;а 32 % та 47 %. Дозу ари= ;піпразолу необхідно з = 84;еншити наполовину = 87;ри одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і з хінідином. &#= 1030;нші інгібітори CYP2= D6, такі як флуоксет = 80;н та пароксет = 80;н, можуть мати = 087;одібну дію, і може бу&= #1090;и необхідним = 79;меншення дози препар = 72;ту.

К = 77;токоназол та інші інгі= 073;ітори CYP3A= 4.

У ході дослі= ;джень виявлено, що &#= 1087;отужні інгібітори CYP3= A4 (кетоконазо&= #1083;) підвищувалl= 0; AUC та C_max арипіп&#= 1088;азолу на 63 % та 37 % відпо= відно. AUC та C_max дегідl= 8;оарипіпраз= 086;лу підвищувалl= 0;ся на 77 % та 43 % відпо= відно. Одночасне з = 72;стосування потужних ін = 75;ібіторів CYP3A4 може призв = 86;дити до підвищен = 86;ї концентрацo= 0;ї у крові арип= 110;празолу. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і кетоконазоl= 3;у або інших по= 090;ужних інгібіторіk= 4; CYP3A4 слід зважит = 80; потенційну користь та м= 086;жливі ризики для п= 072;цієнта. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і кетоконазоl= 3;у рекомендовk= 2;ну дозу арипіп = 88;азолу необхідно з = 84;еншити приблизно н = 72;половину. При застосу = 74;анні інших потуж = 85;их інгібіторіk= 4; CYP3A4, таких як ітр= 072;коназол або інгібіт = 86;ри ВІЛ-протеаз, &#= 1086;чікуються подібні ефе = 82;ти, тому також п= 086;трібне зниження до = 79;и. Після припи = 85;ення застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; CYP2D6 чи CYP3A4 дозу ари= 087;іпразолу необхідно п= 10;двищити до початков = 86;го рівня. При од&#= 1085;очасному застосуванl= 5;і слабких інг= 10;біторів CYP3A4 (наприклад = 076;илтіазем) чи CYP2D6 (наприкл= 072;д есциталопрk= 2;м) можна очіку = 74;ати помірного п= 10;двищення концентрацo= 0;ї арипіпразоl= 3;у.

К = 72;рбамазепін та інші інгі= 073;ітори CYP3A4.

П = 88;и комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну, потужного і = 85;дуктора CYP3A4, і перораль= 085;ого арипіпразоl= 3;у пацієнтам і = 79; шизофреніє&= #1102; і шизоафект = 80;вним розладом ге = 86;метричні C_max і AUC арипіпl= 8;азолу були на 68 % і 73 % ни= ;жчими порівняно з = 074;ідповідним&= #1080; показникамl= 0; при монотерапіo= 1; арипіпразо&#= 1083;ом в дозі 30 мг. Сеl= 8;едні геометричнo= 0; C_max і AUC дегідроар= ипіпразолу при комбіно = 74;аному застосуванl= 5;і з карбамазе = 87;іном знижувалисn= 3; на 69 % і 71 % порівнян&= #1086; з відповідн = 80;ми показникамl= 0; монотерапі&#= 1111; арипіпразоl= 3;ом.

Дозу ар = 80;піпразолу потрібно по = 76;воїти у разі його о&#= 1076;ночасного прийому з ка= 088;бамазепіно&= #1084;. І = 85;ші потужні інд = 91;ктори CYP3A4 (такі як риф&#= 1072;мпіцин, рифабутин, ф= 077;нітоїн, фенобарбітk= 2;л, примідон, еф= 072;віренз, невірапін і = 079;віробій звичайний) т= 077;оретично мають анало = 75;ічний вплив, тому н&#= 1077;обхідне відповідне = 87;ідвищення дози арипіп = 88;азолу. Після припи = 85;ення прийому пот = 91;жних індукторів CYP3= A4 дозу арипіпразоl= 3;у слід зменши = 90;и до рекоменд = 86;ваної.=

В = 72;льпроат та літій.
У раз= і одночасногl= 6; прийому вальпроату = 72;бо літію з арип= 110;празолом не було відз= 085;ачено клінічно зн = 72;чущих змін концен = 90;рації арипіпразоl= 3;у, тому коригуваннn= 3; дози не потрібне.=

Потенційни&= #1081; вплив арипі = 87;разолу на дію інших &#= 1083;ікарських засобів.

При прийомі= арипіпразо = 83;у у дозі 10–30 мг/д = 86;бу відсутній в = 87;лив на метаболі = 79;м субстратів CYP2= D6 (співвіднош&= #1077;ння декстрометl= 6;рфан/3-метокс= иморфін), CYP2C9 (варфарин), CYP2C19 = (омепразол) та CYP3A4 (декстро= 084;еторфан). Крім того, ар&#= 1080;піпразол і його основ= 085;ий метаболіт д = 77;гідроарипі&#= 1087;разол не змінював = 084;етаболізм з участю фер= 084;енту CYP1A2 in vitro. Мало ймо&= #1074;ірний клінічно зн = 72;чущий вплив арипі = 87;разолу на лікарськ= 10; засоби, що метаболі = 79;уються з участю цих &#= 1092;ерментів. Таким чином, &#= 1072;рипіпразол не спричиня= 08; клінічно значущих вз = 72;ємодій, опосередкоk= 4;аних дією даних ф= 077;рментів.

При застосу= ванні арипіпразоl= 3;у одночасно з = 074;альпроатом, літієм чи ла= 084;отриджином відсутні кл= 10;нічно важливі змі = 85;и концентрацo= 0;й вальпроату, = 083;ітію або ламотри = 76;жину.

С = 77;ротонінови&#= 1081; синдром.

У пац= ієнтів, які приймал = 80; арипіпразо&= #1083;, спостерігаl= 3;ися випадки сер = 86;тонінового синдрому; ос= 086;бливо у разі одноч= 072;сного застосуванl= 5;я з іншими сер= 086;тонінергіч&= #1085;ими препаратамl= 0;, такими як СІЗЗС (селе= ктивний інгібітор з = 74;оротного захоплення = 89;еротоніну/с&= #1077;лективний інгібітор з = 74;оротного захоплення = 89;еротоніну/н&= #1086;радреналін= ;у), або з препар= 072;тами, які підвищу= 02;ть концентрацo= 0;ю арипіпразоl= 3;у (див. розділ &laq= uo;Побічні реакції»).=

<= /b>

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

При л= ікуванні нейролептиl= 2;ами поліпшення = 82;лінічного стану паціє = 85;та може зайнят = 80; від декількох д = 85;ів до декілько = 93; тижнів. У цей період &#= 1089;лід вести ретел= 00;ний нагляд за ст= 072;ном пацієнтів.=

Схил&= #1100;ність до суїциду= : п&#= 1086;ява суїцидальнl= 6;ї поведінки п = 88;итаманна пацієнтам і = 79; психотични&= #1084;и захворюванl= 5;ями та афективн = 80;ми розладами і = 074; деяких випа = 76;ках спостерігаl= 3;ася невдовзі п= 10;сля початку зас = 90;осування нейролептиl= 2;ів або переход = 91; з одного нейр = 86;лептика на інший ней= 088;олептик, включаючи л= 10;кування арипіпразоl= 3;ом (див. розділ &laq= uo;Побічні реакції»). Л= 110;кування нейролептиl= 2;ами повинно суп = 88;оводжувати&#= 1089;я ретельним н = 72;глядом за пацієнта = 84;и, які належат= 00; до групи підви = 97;еного ризику.

Серц&= #1077;во-судинні розлади: арипіп = 88;азол слід з обере= 078;ністю застосовувk= 2;ти пацієнтам, в &#= 1072;намнезі яких наявні = 089;ерцево-суди= нні захворюванl= 5;я (інфаркт міо= 082;арда або ішемічн = 72; хвороба серця, серце= 074;а недостатніl= 9;ть або порушен = 85;я провідностo= 0;), церебровасl= 2;улярні порушення, с= 090;ани, що зумовлюю = 90;ь схильність = 87;ацієнтів до гіпотенз= 10;ї (зневодненн= 03;, гіповолеміn= 3;, застосуван&= #1085;я антигіпертk= 7;нзивних лікарських = 79;асобів) або гіперте = 85;зії, включаючи п = 88;огресуючу або злоякіс = 85;у гіпертензіn= 2;.

При л= ікуванні нейролептиl= 2;ами спостерігаl= 3;ися випадки вен = 86;зної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ).

Оскі&= #1083;ьки у пацієнтів, &#= 1103;кі приймають н = 77;йролептики, часто спост = 77;рігаються набуті факт = 86;ри ризику ВТЕ, д&#= 1086; і під час лік&#= 1091;вання арипіпразоl= 3;ом повинно бут = 80; виявлено всі можливі = 092;актори ризику ВТЕ і &#= 1074;жито всіх профіл = 72;ктичних заходів.=

Подо&= #1074;ження інтервалу QT: m= 5;астота подовження = 10;нтервалу QT при лікуван&= #1085;і арипіпразоl= 3;ом була порівн= 03;нна з такою при з&#= 1072;стосуванні плацебо. Одн= 072;к слід дотрим = 91;ватись обережностo= 0; при застосовувk= 2;нні арипіпразоl= 3;у пацієнтам, у &#= 1089;імейному анамнезі як = 80;х є випадки по= 076;овження інтервалу QT (д= ив. розділ «Поб= 10;чні реакції»).

Пізн&= #1103; дискінезія: l= 8;ідко повідомлялl= 0; про симптоми пі = 79;ньої дискінезії = 91; пацієнтів, які приймал = 80; арипіпразо&= #1083; протягом пе = 88;іоду до одного ро= 082;у. У разі появи &#= 1089;имптомів пізньої дис = 82;інезії у пацієнта, я&#= 1082;ий приймає ари = 87;іпразол, слід розгля = 85;ути доцільністn= 0; зниження дози препар = 72;ту або припине = 85;ня лікування (д= 080;в. розділ «Поб= 10;чні реакції»). За&#= 1079;начені симптоми мо = 78;уть тимчасово з = 72;гостритися або навіть в= 080;никнути після припи = 85;ення.

Інші = екстрапіраl= 4;ідні симптоми: при зас= 090;осуванні арипіпразоl= 3;у у дітей спос= 090;ерігалися акатизія і п= 072;ркінсонізм. У разі появи &#= 1086;знак інших екстр = 72;пірамідних симптомів с = 83;ід розглянути = 84;ожливість зниження до = 79;и та вести рет= 077;льний клінічний м = 86;ніторинг стану паціє = 85;та.

Злоя&= #1082;існий нейролептиm= 5;ний синдром (ЗНС):<= /span> при лік = 91;ванні нейролептиl= 2;ами, у тому числі &#= 1072;рипіпразол= ом, описаний за = 75;розливий для життя си= 084;птомокомпл&= #1077;кс, відомий під = 085;азвою злоякісний = 85;ейролептич&#= 1085;ий синдром. Клінічl= 5;ими проявами ЗН = 57; є гіперпірекl= 9;ія, м'язова ригі= 076;ність, змінений пс = 80;хічний статус і озн= 072;ки розладу вег = 77;тативної нервової си = 89;теми (нерегулярн = 80;й пульс або ар= 090;еріальний тиск, тахіка= 088;дія, посилене по = 90;овиділення і серцева ар= 080;тмія). Додаткові о = 79;наки можуть вклю = 95;ати підвищення = 88;івня креатинкінk= 2;зи, міоглобінуl= 8;ію (рабдоміолі = 79;) і гостру нир= 082;ову недостатніl= 9;ть. Проте спост = 77;рігалися й окремі вип= 072;дки підвищення = 88;івня креатинкінk= 2;зи і рабдоміол= 10;зу, не обов'язко= 074;о пов'язані зі &#= 1047;НС. У разі появи &#= 1091; пацієнта си = 84;птомів ЗНС або нез'я&#= 1089;овної дуже високо= 11; температур&= #1080; тіла без дод= 072;ткових клінічних п = 88;оявів ЗНС прийом у= 089;іх нейролептиm= 5;них лікарських = 79;асобів, у тому числі &#= 1072;рипіпразол= у, необхідно п = 88;ипинити.

Епілепm= 0;ичні судоми: у клі= нічних дослідженнn= 3;х арипіпразоl= 3;у нечасто пов= 10;домлялося про випадки = 089;удом. Таким чином, &#= 1072;рипіпразол слід застос = 86;вувати з обережніс = 90;ю пацієнтам з = 085;аявністю судом в анам= 085;езі чи при стана= 093;, пов’язаних = 79; виникнення&= #1084; судом (див. ро&= #1079;діл «Побічні ре = 72;кції»).

Пацієнти лі= тнього віку із псих= 086;зом на тлі демен= 094;ії.=

Підвищена л= етальність: у кліні = 95;них дослідженнn= 3;х арипіпразоl= 3;у у пацієнтів = 083;ітнього віку з хворо= 073;ою Альцгеймерk= 2; (середній вік 82 роки) від= ;значався підвищений = 88;изик летального = 85;аслідку порівняно з = 087;лацебо. Рівень лета = 83;ьності становив пр = 80; прийомі арипіпразоl= 3;у 3,5 % порівняно = з 1,7 % при прийомo= 0; плацебо. Хоча були рі= 079;ні причини лет = 72;льного наслідку, зо= 082;рема серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я (наприклад с= 077;рцева недостатніl= 9;ть, раптова сер = 94;ева смерть) та ін&#= 1092;екції (наприклад п= 085;евмонія) (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

= Небажаl= 5;і реакції цер = 77;броваскуля&#= 1088;ного характеру:= m= 1; пацієнтів літнього ві = 82;у (середній ві= 082; ‑ 84 роки; діапа= ;зон 78−88 років) споl= 9;терігалися церебровасl= 2;улярні побічні реа = 82;ції (наприклад і= 085;сульт, транзиторнk= 2; ішемічна атака), у тому = числі з летальним = 085;аслідком. Загалом в 1,3 % п= ацієнтів, які отримув = 72;ли арипіпразоl= 3;, виникали серцево-суд = 80;нні побічні реа = 82;ції порівняно з 0,6= % пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо. Ця в&#= 1110;дмінність не є статист= 080;чно значущою. Кр= 110;м того, у ході д&= #1086;сліджень із застосув = 72;нням фіксованої = 76;ози відзначавсn= 3; зв’язок з прийомом а= 088;ипіпразолу та виникнен = 85;ям церебровасl= 2;улярних побічних ре = 72;кцій) (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Арипіпl= 8;азол не показани = 81; для лікування п = 72;цієнтів із психозом, спричинениl= 4; деменцією.=

Гіпергліке&= #1084;ія і цукровий д= 110;абет: г= 110;перглікемі&= #1103;, у деяких вип= 072;дках надзвичайнl= 6; тяжка і пов'язана з &= #1082;етоацидозо= ;м або гіперос = 84;олярною комою, у т. ч. з = 83;етальним наслідком, б= 091;ла відзначена = 91; пацієнтів, які приймал = 80; атипові нейролептиl= 2;и, у тому числі &#= 1072;рипіпразол. Фактори риз = 80;ку тяжких ускл = 72;днень включають о = 78;иріння і наявність = 076;іабету в сімейному = 072;намнезі. У клінічн= их дослідженнn= 3;х арипіпразоl= 3;у не було вияв= 083;ено суттєвих ві = 76;мінностей у частоті ви= 085;икнення побічних ре = 72;кцій, пов’язаних = 79; гіпергліке&= #1084;ією (включаючи д= 110;абет), або в аномал= 100;них лабораторнl= 0;х показниках = 75;лікемії порівняно з = 087;лацебо. В= 10;дсутня точна порів = 85;яльна оцінка ризи = 82;ів небажаних р = 77;акцій, пов'язаних і= 079; гіперглікеl= 4;ією, у пацієнтів, &#= 1103;кі використовm= 1;вали арипіпразоl= 3; та інші атипов= 10; нейролепти&= #1082;и. Необхідно р = 77;тельно наглядати з = 72; станом пацієнтів, я= 082;і приймають б = 91;дь-які нейролептиl= 2;и, включаючи а = 88;ипіпразол, фіксуючи си = 84;птоми гіперглікеl= 4;ії (такі як полі&#= 1076;ипсія, поліурія, по= 083;іфагія і слабкість), &= #1072; стан пацієн = 90;ів із цукровим = 076;іабетом або фактора = 84;и ризику розв = 80;тку цукрового д= 10;абету необхідно р = 77;гулярно контролюваm= 0;и щодо підвищ = 77;ння рівня глюко = 79;и (див. розділ &laq= uo;Побічні реакції»).

Гіперчутли&= #1074;ість: пр = 80; використан&= #1085;і арипіпразоl= 3;у можуть розв = 80;ватися реакції гіп = 77;рчутливост&#= 1110;, які характе = 88;изуються алергічнимl= 0; симптомами (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Збіл&= #1100;шення маси тіла: у &#= 1087;ацієнтів, із шизофрен= 10;єю і біполярно= 02; манією часто спост = 77;рігається збільшення = 84;аси тіла внаслі = 76;ок супутніх за = 93;ворювань, застосуванl= 5;я нейролептиl= 2;ів, які, як відом&#= 1086;, спричиняютn= 0; збільшення маси тіла, а т&= #1072;кож відсутностo= 0; здорового способу жит = 90;я; це явище мож= 077; призвести д = 86; серйозних ускладнень. Пові = 76;омляли пр&= #1086; збільшення = 84;аси тіла у постмk= 2;ркетингово= 084;у періоді сер = 77;д пацієнтів, я= 082;і отримували = 72;рипіпразол.<= /span> П = 88;и лікуванні а = 88;ипіпразоло&#= 1084; випадки збі = 83;ьшення маси тіла, як &= #1087;равило, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів = 079;і значними фа = 82;торами ризику, таки= 084;и як діабет, по&#= 1088;ушення з боку щитов= 080;дної залози або а= 076;енома гіпофіза в а= 085;амнезі.

У клінічних д = 86;слідженнях не було пока= 079;ано, що арипіпра = 79;ол спричиняє к = 83;інічно значуще збі = 83;ьшення маси тіла у д&#= 1086;рослих (див. розділ «<= /span>Фармак&#= 1086;динаміка»= ). <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>У = 076;ослідження&= #1093; з участю пац= 110;єнтів підлітковоk= 5;о віку, з біпол&#= 1103;рною манією, було &#= 1074;ідзначено підвищення = 84;аси тіла на тлі л&#= 1110;кування арипіпразоl= 3;ом через 4 тижні &= #1090;ерапії. Необхідно к = 86;нтролювати масу тіла у п&#= 1110;длітків з біполярно= 02; манією. При істотно = 84;у підвищенні = 84;аси тіла може бу= 090;и показано зн = 80;ження дози (див. роз&= #1076;іл «Побічні ре = 72;кції»).

Дисф&= #1072;гія: н= 077;йролептики, включаючно = 79; арипіпразо&= #1083;ом, можуть спри = 95;иняти порушення м = 86;торики стравоходу = 10; аспірацію вмісту шлун = 82;а. Арипіпразоl= 3; та інші нейрол = 77;птики слід з обере= 078;ністю застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; підвищеним ризиком аспіраційн= ;ої пневмонії.=

Пато&= #1083;огічна схильність = 76;о азартних іг = 86;р: п = 72;цієнти можуть відч = 91;вати посилення в = 80;падків патологічнl= 6;ї схильності, = 086;собливо до азартних = 110;гор, і нездатніс = 90;ь контролюваm= 0;и ці напади пі= 076; час прийому = 072;рипіпразол&= #1091;. Також повід = 86;мляли про гіперсе = 82;суальність, непереборнl= 0;й потяг до пок= 091;пок, переїдання = 72;бо неконтрольl= 6;ваний потяг до вжи= 074;ання їжі та інші р&#= 1086;злади імпульсивнl= 6;ї та компульс = 80;вної поведінки. В= 072;жливо, щоб лікарі п= 086;відомляли пацієнтам п = 88;о розвиток но = 74;их або вищезаз = 85;ачених розладів пр = 80; лікуванні арипіпразоl= 3;ом. Слід зазнач = 80;ти, що симптоми = 110;мпульсного контролю мо = 78;уть бути пов’яз = 72;ні з основним р= 086;зладом; однак іноді = 087;овідомляли про припине = 85;ня спонукань п = 88;и зменшенні д = 86;зи препарату а = 73;о при припине = 85;ні лікування. Розл = 72;ди імпульсногl= 6; контролю можуть нане = 89;ти шкоду паціє = 85;ту та іншим люд= 103;м, якщо вони не &#= 1074;изначені. Якщо у паціє= 085;та розвинутьсn= 3; такі схильності = 87;ід час прийому = 072;рипіпразол&= #1091;, необхідно в = 80;рішити питання про = 079;меншення дози або при= 087;инення лікування (д= 080;в. розділ «Поб= 10;чні реакції»).=

Лакт&= #1086;за: п= 088;епарат Арипікадм= істить лактозу. Пац= 110;єнтам із рідкісни = 84;и спадковими = 87;орушеннями, такими як не= 087;ереносиміс&= #1090;ь галактози, н= 077;переносимі&= #1089;тю лактази або = 087;орушення всмоктуванl= 5;я глюкози-гал = 72;ктози, не слід прий= 084;ати цей лікарсь = 82;ий засіб.

Паці&= #1108;нти із супутнім = 079;ахворюванн&= #1103;м СДУГ (синдро= 084; дефіциту ув = 72;ги і гіперакти = 74;ності): н&#= 1077;зважаючи на високу ча= 089;тоту супутніх за = 93;ворювань біполярногl= 6; розладу I типу і СДУГ, є= ; дуже обмежені да = 85;і з безпеки од= 085;очасного застосуванl= 5;я арипіпразоl= 3;у і стимулято = 88;ів, тому при одн= 086;часному призначеннo= 0; цих засобів нео = 73;хідна надзвичайнk= 2; обережніст&#= 1100;.

Падіння: арипіпразо= л може спричи = 85;яти сонливість, = 086;ртостатичн&= #1091; гіпотензію, = 088;ухову та сенсорну = 085;естабільні&= #1089;ть, що може приз= 074;ести до падіння. С&#= 1083;ід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при лікуванні п = 72;цієнтів з підвищени = 84; ризиком та починати = 083;ікування з більш низь= 082;их початкових = 76;оз (наприклад, д&#= 1083;я пацієнтів л= 10;тнього віку або осл= 072;блених пацієнтів; д&#= 1080;в. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

=

= Застосу&= #1074;ання у період ваг= 110;тності або годуван = 85;я груддю.=

= Вагітні&= #1089;ть.=

Відс&= #1091;тні адекватні і = 076;обре контрольовk= 2;ні дослідженнn= 3; застосуван&#= 1085;я арипіпразоl= 3;у у вагітних ж= 110;нок. Повідомлялl= 0; про вроджені ан = 86;малії, проте причи = 85;ного зв'язку з ари&#= 1087;іпразолом не можна бул= 086; встановити. = 044;ослідження на тваринах = 085;е виключили п = 86;тенційний несприятлиk= 4;ий вплив на вну= 090;рішньоутро&= #1073;ний розвиток. Па= 094;ієнтам слід рекоме = 85;дувати попереджатl= 0; свого лікаря, якщо &#= 1074;они завагітнілl= 0; або мають намір = 079;авагітніти під час ліку= 074;ання арипіпразоl= 3;ом. У зв'язку з не&= #1076;остатньою інформацієn= 2; щодо безпеки у лю= 076;ей і проблемам = 80;, виявленими = 88;епродуктив&#= 1085;ими дослідженнn= 3;ми на тваринах, &#= 1094;ей препарат не = 089;лід застосовувk= 2;ти при вагітно = 89;ті, якщо тільки = 086;чікувана користь чіт = 82;о виправдовуn= 8; потенційни&#= 1081; ризик для пл= 086;да.

У нов= онароджениm= 3;, матері яких = 087;риймали антипсихотl= 0;чні засоби (вклю= 095;аючи арипіпразоl= 3;) протягом ІІІ тримест = 88;у вагітності, = 110;снує ризик виник = 85;ення побічних ре = 72;кцій, включаючи е = 82;страпірамі&#= 1076;ні симптоми та/= 072;бо синдром від = 84;іни, які м= ожуть бути різним = 80; за тяжкістю і т= 088;ивалістю. Відомо про в= 080;падки збудження, г= 110;пертонії, гіпотонії, т= 088;емору, сонливості, = 088;еспіраторн&= #1086;го дистресу аб = 86; розладів при годуван = 85;і. Отже, нео= ;бхідно ретельно на= глядати за станом та= 082;их новонароджk= 7;них (див. розділ &laq= uo;Побічні реакції»).

П = 77;ріод годування г = 88;уддю.

Арипіпразо&= #1083; прон&= #1080;кає у груд&= #1085;е моло&= #1082;о. Необхідно п = 88;ийняти рішення щод = 86; припинення годування г = 88;уддю або припине = 85;ня/утриманн&= #1103; від терапії = 072;рипіпразол&= #1086;м з урахуванн= 03;м користі гру = 76;ного годування д = 83;я дитини та пе= 088;еваги терапії для = 078;інки.

Фертильніс&= #1090;ь.

Відповідно = до даних дослі = 76;ження репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; арипіпразо&#= 1083; не впливає н= 072; фертильнісm= 0;ь.

=

= 47;датність впливати на = 096;видкість реакції при = 082;еруванні автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами.= =

Арипіпразо&= #1083; має незначн = 80;й або помірни = 81; вплив на здатніст= 00; керування автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами у зв’язку з п&#= 1086;тенційним впливом на н= 077;рвову систему та о= 088;гани зору та проя= 074;ом побічних ре = 72;кцій, таких як сед= 072;ція, сонливість, = 085;епритомніс&= #1090;ь, розмитість = 79;ору, диплопія (ди= 074;. розділ «Поб= 10;чні реакції»).

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози. =

Дорослі

Шизофренія:= р = 77;комендован&#= 1072; початкова д = 86;за препарату А = 88;ипікад становить 10 а&= #1073;о 15 мг/добу з пі&= #1076;тримуючою дозою 15 мг/доб= у один раз на д&#= 1086;бу незалежно в= 10;д прийому їжі. &#= 1055;репарат Арипікад еф = 77;ктивний у діапазоні = 076;озування від 10 до 30 мг/до= 073;у. Покращена е = 92;ективність у дозах, що пе&= #1088;евищують добову дозу 15 = мг, не була прод= 077;монстрован&= #1072;, хоча для окр= 077;мих пацієнтів б= 10;льш високі дози = 084;ожуть бути корисн = 80;ми. Максимальнk= 2; добова доза не пови= 085;на перевищуваm= 0;и 30 мг.

Маніакальн&= #1110; епізоди при = 073;іполярному розладі I тип&#= 1091;: рекомендов&= #1072;на початкова д = 86;за препарату А = 88;ипікад становить 15 м&= #1075; один раз на д&#= 1086;бу незалежно в= 10;д прийому їжі = 074; якості моно = 90;ерапії або комбіно = 74;аної терапії (див. &= #1088;озділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Для окремих = 087;ацієнтів можуть бути = 082;орисними більш висок= 10; дози. Максимальнk= 2; добова доза не пови= 085;на перевищуваm= 0;и 30 мг.

Запобіганн&= #1103; новим маніа = 82;альним епізодам пр = 80; біполярном&= #1091; розладі I тип&#= 1091;: для запобіг= ання рецидивів м = 72;ніакальних епізодів у п= 072;цієнтів, які отримую = 90;ь арипіпразоl= 3; у якості моно = 90;ерапії або комбіно = 74;аної терапії, тер= 072;пію продовжуютn= 0; у тій самій до= 079;і. Коригуваннn= 3; добової дози, в тому ч&= #1080;слі зниження до = 79;и, слід розгля = 76;ати на основі кл= 110;нічного стану.

Пацієнти дитячого віку

Шизофренія у підлітків віком від 15 років: реко&= #1084;ендована доза арипіпl= 8;азолу становить 10 мг/добу один раз на добу незале = 78;но від прийому їжі. Лікування слід розпоч = 80;нати з дози 2 мг (використов = 91;ючи пероральниl= 1; розчин арип&= #1110;празолу 1 мг/мл) протягом 2 днів, потім т&#= 1080;трувати дозу до 5 мг* протягом 2 додаткових днів для досягнення = 88;екомендова&#= 1085;ої добової доз = 80; 10 мг. За необхі= ;дності подальше підвищення дози слід зд= 110;йснювати з кроком 5 мг*, не перевищуючl= 0; максимальнm= 1; добову дозу 30 = мг (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Арипіпразо&= #1083; ефективний = 91; діапазоні доз від 10 мг/добу до 30 мг/добу. Підв&#= 1080;щення ефективносm= 0;і при дозах, вищих за доб= 086;ву дозу 10 мг, не було продемонстl= 8;овано, хоча окремі пацієнти можуть отримати користь від більш високої доз = 80;.

Арип&= #1110;празол н= 077; рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; шизофренієn= 2; віком до 15 років чере= 079; недостатніl= 9;ть даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і (див. розділи <= /span>« = 55;обічні реакції» т= 072; «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Маніакальн&= #1110; епізоди при біполярномm= 1; розладі I типу у підлітків віком від 13 років: рекомендовk= 2;на доза арипіпl= 8;азолу становить 10 мг/добу один раз на добу незалежно від прийому їжі. Лікування слід розпоч = 80;нати з дози 2 мг (використов = 91;ючи пероральниl= 1; розчин арип&= #1110;празолу 1 мг/мл) протягом 2 днів, потім титрувати дозу до 5 мг* протягом 2 додатковиm= 3; днів для досягнення рекомендовk= 2;ної добової доз = 80; 10 мг. Триваліс= ть лікування має бути мінімально необхідною для контрол= 02; симптомів і не повинна перевищуваm= 0;и

12 тижнів. Підвищення ефективносm= 0;і при дозах, вищих за добову дозу 10 мг, не було продемонстl= 8;овано, а добова доз= 072; 30 мг пов’язана з= 10; значно вищо= 02; частотою значних побічних ре = 72;кцій, включаючи явища, пов’язані з е = 82;страпірамі&#= 1076;ними симптомами, сонливість, втома та збільшення маси тіла (ди&#= 1074;. розділ «Поб&= #1110;чні реакції»). Тому дози вище 10 мг/добу слід застосовувk= 2;ти лише у виняткових випадках і під ретельн = 80;м клінічним моніторингl= 6;м (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я», «Побічні реакції» т= 072; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Пацієнти молодшого в= 10;ку мають підвищений ризик виникнення побічних ефектів, пов’язаних із застосуванl= 5;ям арипіпразоl= 3;у. Тому арипіпl= 8;азол н= 077; рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам віком до 13 ро&#= 1082;ів (див. розділи <= /span>« = 55;обічні реакції» т= 072; «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Дратівливі&= #1089;ть, пов’язана з аутизмом: безпека та ефективнісm= 0;ь арипіпразо&= #1083;у = 091; дітей та підлітків віком до 18 років ще не в&#= 1089;тановлені. Наявні на даний момен = 90; дані описан= 10; в розділі «Ф= 072;рмакологіч&= #1085;і властивостo= 0;», але рекомендацo= 0;ї щодо дозування надати немо = 78;ливо.

Судоми, спри= ;чинені розладом Туретта: безпека та ефективнісm= 0;ь арипіпразо&= #1083;у у дітей та під= 083;ітків віком від 6 до = 18 років ще не встановленo= 0;. Наявні на даний момен = 90; дані описан= 10; в розділі «Фа = 88;макологічн&#= 1110; властивостo= 0;», але рекомендацo= 0;ї щодо дозування надати немо = 78;ливо.

*Заст= осовувати препарати а = 88;ипіпразолу у відповідн = 86;му дозуванні.=

Печінкова н= едостатнісm= 0;ь

Пацієнт&= #1072;м із легкою аб= 086; помірною пе = 95;інковою недостатніl= 9;тю корекція до = 79;ування не потрібна. &#= 1044;ля пацієнтів і = 79; тяжкою печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю наявних дан = 80;х недостатньl= 6; для встановленl= 5;я рекомендацo= 0;й. У таких паці= 108;нтів дозування п = 86;винно здійснюватl= 0;ся з обережніс = 90;ю. Однак макси = 84;альну добову дозу 30 = мг у пацієнтів = 110;з тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю слід застос = 86;вувати з обережніс = 90;ю (див. розділ «&= #1060;армакологі= ;чні властивостo= 0;»).

Ниркова нед= остатність=

Паці&= #1108;нтам з нирковою н= 077;достатніст&= #1102; корекція до = 79;ування не потрібна.

Пацієнти лі= тнього віку

Ефек&= #1090;ивність препарату А = 88;ипікад при лікуван = 85;і шизофренії = 90;а біполярногl= 6; розладу I типу у паціє&= #1085;тів віком від 65 ро= ків не встановл = 77;на. Завдяки біл= 00;шій чутливості = 94;ієї групи паціє = 85;тів при наявнос = 90;і клінічних ф = 72;кторів слід розгля = 85;ути зменшення п = 86;чаткової дози (див. роз&= #1076;іл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Стать

Паці&= #1108;нти жіночої ста = 90;і не потребую = 90;ь корекції до = 79;ування порівняно з = 087;ацієнтами чоловічої с = 90;аті (див. розділ «&= #1060;армакологі= ;чні властивостo= 0;»).

Куріння

Відп&= #1086;відно до метаболі = 95;ного шляху арипі = 87;разолу, корекція до = 79;и для курців н= 077; потрібна (ди= 074;. розділ «Взаємодія = 079; іншими ліка = 88;ськими засоk= 3;ами та інші вид= 080; взаємодій&raqu= o;).

Коригуванн&= #1103; дози внаслі = 76;ок взаємодії<= /i>=

При о= дночасному призначеннo= 0; з арипіпразоl= 3;ом сильнодіючl= 0;х інгібіторіk= 4; CYP3A4 або CYP2D6 дозу ар= 080;піпразолу потрібно зм = 77;ншити. Після відмі = 85;и в складі ком= 073;інованої терапії інг= 10;бітора CYP3A4 або CYP2D6 дозу а= 088;ипіпразолу необхідно з = 73;ільшити (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм= 086;дія з іншими лік= 072;рськими засоk= 3;ами та інші вид= 080; взаємодій&raqu= o;).

При о= дночасному застосуванl= 5;і з арипіпраз = 86;лом сильнодіючl= 0;х індукторів CYP3= A4 дозу арипіпразоl= 3;у потрібно зб= 10;льшити. Після відмі = 85;и у складі ком= 073;інованої терапії інд = 91;ктора CYP3A4 дозу арипі = 87;разолу необхідно з = 84;еншити до рекоменд = 86;ваної дози (див. роз&= #1076;іл «Вза= 08;модія з іншими лік= 072;рськими засоk= 3;ами та інші вид= 080; взаємодій&raqu= o;).

Діти.

Арип&= #1110;празол призначаютn= 0; для лікування ш = 80;зофренії підліткам віком від 15 років та дл= 03; лікування маніакальнl= 0;х епізодів ві = 76; помірного до тяжкого ступеня у підлітків в= 10;ком від 13 років із біполярним розладом I типу дl= 6; 12 тижнів.

<= /b>

Передозува&= #1085;ня.

У дор= ослих пацієнтів о = 87;исано випадки нав = 84;исного або випадко = 74;ого гострого пе = 88;едозування арипіпразоl= 3;ом, дозами до 1260 мk= 5; без подальшого = 83;етального наслідку. По= 090;енційно важливими з = 084;едичної точки зору с= 080;мптомами, що спостері = 75;алися, були летарг= 10;я, підвищений = 72;ртеріальни&#= 1081; тиск, сонлив= 110;сть, тахікардія, = 085;удота, блювання і д= 110;арея. Окрім цього, &#= 1073;ули отримані да = 85;і про випадко = 74;е передозуваl= 5;ня винятково а = 88;ипіпразоло&#= 1084; (у дозі до 195 мг) &#= 1091; дітей, що не м&= #1072;ло летального = 85;аслідку. Потенційно = 74;ажливими з медичної т= 086;чки зору симпто = 84;ами, що спостері = 75;алися, були сонлив= 10;сть, короткочасl= 5;а втрата свід = 86;мості та екстрапі = 88;амідні симптоми.<= /p>
Ліку&= #1074;ання передозуваl= 5;ня повинно вкл= 02;чати підтримуючm= 1; терапію, забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів, окси= 075;енотерапію, штучну вент = 80;ляцію легень, а так&#= 1086;ж контроль си = 84;птомів. Слід брати д= 086; уваги можли = 74;ість передозуваl= 5;ня чисельними = 83;ікарськими засобами. Че= 088;ез це необхідн = 86; негайно розпочати к = 86;нтроль стану серце = 74;о-судинної системи, що п&#= 1086;винен включати по = 89;тійний моніторинг = 45;КГ для виявлен = 85;я можливих ар = 80;тмій.

Післ&= #1103; підтверджеl= 5;ого або імовірн = 86;го передозуваl= 5;ня арипіпразоl= 3;ом необхідний = 88;етельний медичний на = 75;ляд і контроль з= 072; станом паці= 08;нта до його відн= 086;влення.

Акти&= #1074;оване вугілля (50 г), щ = 86; застосовув&= #1072;лося через 1 годин&#= 1091; після прийо = 84;у арипіпразоl= 3;у, знижувало п = 86;казник C_max арипіпра= 079;олу приблизно н = 72; 41 %, а показник AUC = 209; приблизно н = 72; 51 %, що вказує на= можливу ефективнісm= 0;ь активованоk= 5;о вугілля в лі= 082;уванні передозуваl= 5;ня.

Хоча = інформація про вплив ге= 084;одіалізу на лікуванн= 03; передозува&= #1085;ня арипіпразоl= 3;ом відсутня, ма= 083;оймовірно, щоб гемодіа = 83;із міг бути кор= 080;сним у лікуванні = 087;ередозуван&= #1085;я, оскільки ар = 80;піпразол значною мір = 86;ю зв'язується = 079; білками пла = 79;ми крові.

Поб&#= 1110;чні реакції.=

Короткий ог= ляд профілю без = 87;еки.

Найчастіши&= #1084;и побічними р = 77;акціями були акатиз= 10;я і нудота. Кож&#= 1077;н із зазначен = 80;х симптомів в = 80;никав більш ніж у 3 % l= 7;ацієнтів, які приймал = 80; арипіпразо&= #1083; перорально.

Перелік поб= ічних реакцій.

У таблиці ни= ;жче наведено по = 73;ічні явища, які сп&#= 1086;стерігалис= я під час клін= 110;чних випробуванn= 0; та під час післ= 103;реєстрацій&= #1085;ого застосуванl= 5;я арипіпразоl= 3;у.

Всі побічні= реакції приведено з = 72; системою класів та ор= 075;анів та частотою: дуже ча= ;сті (≥1/10), ча&#= 1089;ті (≥ 1/100 – < 1/10), нечаl= 9;ті (≥ 1/1000 – < 1/100), пооди= 085;окі (≥ 1/10000 – < 1/1000), рід= кісні (< 1/10000), частота н&#= 1077;відома (не можуть бу&#= 1090;и оцінені за н= 072;явними даними). У рам&= #1082;ах кожної груп = 80; частоти побічні реа = 82;ції приведено у = 087;орядку зменшення п = 88;оявів.

Частота поб= ічних реакцій, зар= 077;єстрованих у постмарке = 90;инговий період заст = 86;сування, не може бути &#= 1086;цінена, оскільки во = 85;и отримані зі = 089;понтанних звітів, тому &#= 1095;астота цих побічни = 93; реакцій класифікуєm= 0;ься як невідома.

К= ;лас систем орга&#= 1085;ів

Ч= ;асті

Н= ;ечасті

Ч= ;астота невідома

З боку кр= ові та лімфатич&#= 1085;ої системи

Лейкопе&#= 1085;ія, нейтропені= 103;, тромбоцито= 087;енія

З= ; боку імунної сис&#= 1090;еми

А= ;лергічні реакції (нап&= #1088;иклад анафілакти= 095;ні реакції; анг&= #1110;оневротичн= ;ий набряк, вклю&= #1095;но з набряком я&= #1079;ика; набряк язик&#= 1072;, набряк обли&#= 1095;чя, свербіж або &= #1082;ропив’янка= ;)

З= ; боку ендокринно= 111; системи

Г= ;іперпролак = 90;инемія, зниження рівня пролактину у крові

Діабети&#= 1095;на гіперосмол= 103;рна кома, діабет&= #1080;чний кетоацидоз

З= ; боку обміну речо&#= 1074;ин і харчуванн&#= 1103;

Ц= ;укровий діабет

Гіпергліке= ;мія

Г= ;іпонатрієм= 10;я, анорексія

З= ; боку психіки

Безсоння,

неспокій, з = 73;удження

Депресія,

г= ;іперсексуа = 83;ьність

С= ;проби суїциду,

с= ;уїцидальне мислення і з&= #1072;вершене самогубств= 086; (див. розділ «= ;Особливост= 10; застосуван= 085;я»), патологічн= 072; пристрасть &#= 1076;о азартних іг&#= 1086;р, розлади імп&#= 1091;льсного контролю, ко&= #1084;пульсивне переїдання, &= #1085;епереборни= ;й потяг до пок&= #1091;пок, поріоманія, &= #1072;гресивніст= ;ь,

з= ;будження, нервозніст= 100;

З= ; боку нервової си&#= 1089;теми

Акатизія, =

екстрапіра= ;мідні порушення, т&= #1088;емор, головний бі&#= 1083;ь, седативний &#= 1077;фект, сонливість, &= #1079;апаморочен= ;ня

Пізня дискo= 0;незія, дистонія, си&= #1085;дром неспокійни= 093; ніг

&nbs= p;

З= ;лоякісний нейролепти= 095;ний синдром (ЗНС)= , великий судомний на&#= 1087;ад, серотоніно= 074;ий синдром,

п= ;орушення мовлення

З= ; боку органів зор&#= 1091;

Р= ;озмитість поля зору

Д= ;иплопія, світлобояз= 085;ь

О= ;кулогірний криз

З= ; боку серця

Т= ;ахікардія<= /o:p>

Р= ;аптовий летальний н&#= 1072;слідок, піруетна шл&#= 1091;ночкова тахікардія, &= #1096;луночкова аритмія, зуп&= #1080;нка серцевої ді&#= 1103;льності, брадикарді= 103;

З= ; боку судин

О= ;ртостатичн = 72; гіпотензія

В= ;енозна тромбоембо= 083;ія (включаючи л&= #1077;геневу емболію та т&= #1088;омбоз глибоких ве&#= 1085;), гіпертензі= 103;,

с= ;инкопе

З= ; боку дихальної с&#= 1080;стеми, органів гру&#= 1076;ної клітки та се&= #1088;едостіння

Г= ;икавка

А= ;спіраційна пневмонія, л&= #1072;рингоспазм= ;,

р= ;отоглотков = 80;й спазм

З= ; боку травної сис&#= 1090;еми

З= ;апор, диспепсія, н&= #1091;дота, надмірне сл&#= 1080;новиділенн= я,

б= ;лювання

П= ;анкреатит, дисфагія, ді&= #1072;рея, дискомфорт у животі, шлунку

З= ; боку печінки і жо&= #1074;човивідних шляхів

П= ;ечінкова недостатні= 089;ть, гепатит, жов&= #1090;яниця

З= ; боку шкіри і підш&= #1082;ірних тканин

Висип,

реакції фоm= 0;очутливост= 110;,

алопеція,

п= ;осилене потовиділе= 085;ня,

лікарські l= 8;еакції з еозинофіл&#= 1110;єю та системни&#= 1084;и симптомами (D= RESS)

З= ; боку скелетно-м’я= ;зової та сполучно&#= 1111; тканин

Рабдоміолі= ;з, міалгія, риг&= #1110;дність м’язів

З б= ;оку нирок і сечо&= #1074;ивідних шляхів

Н= ;етримання сечі, затрим&= #1082;а сечовипуск= 072;ння

В= ;агітність,

п= ;ісляполого = 74;і і перинатал&#= 1100;ні стани

С= ;индром відміни пре&#= 1087;арату в новонарод&#= 1078;ених (див. розділ «= ;Застосуван = 85;я у період ваг&= #1110;тності або годуван&#= 1085;я груддю»)

З= ; боку статевих ор&#= 1075;анів та молочних &= #1079;алоз

П= ;ріапізм

У= ;складнення загального &#= 1093;арактеру і реакції у м= ісці введення

В= ;тома

П= ;орушення температур= 085;ої регуляції (н&= #1072;приклад гіпотермія, &= #1087;ірексія),

біль у груд = 85;ій клітці,

п= ;ериферични = 81; набряк

Лабо= ;раторні дослідженн= 103;

З= ;ниження маси тіла,

збільше&#= 1085;ня маси тіла, п= ;ідвищення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080; (АЛТ), підвищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи (АСТ), підвище= ;ння рівня гамма-глута&#= 1084;ілтрансфер= ази (ГГТ), підвищення рівня лужної фосфатази, подовження інтервалу QT, підв= ;ищення рівня глюко&#= 1079;и крові, підви&= #1097;ення рівня гліко&#= 1079;ильованого гемоглобін= 091;, коливання р&#= 1110;вня глюкози кро&#= 1074;і,

підв= ;ищення рівня креат&#= 1080;нфосфокіна= зи

О = 87;ис окремих поб= 10;чних реакцій

Дорослі

Екстрапіра&= #1084;ідні симптоми (ЕП= 057;)

Шизофренія:= у 52-= тижневому контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; у пацієнтів, я= 082;і отримували = 72;рипіпразол, частота роз = 74;итку ЕПС, включаю= 095;и паркінсоніk= 9;м, акатизію, ди= 089;тонію та дискінез= 10;ю, була нижчою (25= ,7 %) порівняно з = 087;ацієнтами, які отримув = 72;ли галоперидоl= 3; (57,3 %). У тривалому= 26-тижневому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; частота ЕПС була 19 % длn= 3; пацієнтів, які лікувал = 80;ся арипіпразоl= 3;ом, та 13,1 % для паці= 108;нтів, які отримув = 72;ли плацебо. В ін&#= 1096;ому 26-тижневому к&= #1086;нтрольован= ;ому дослідженнo= 0; частота ЕПС була 14,8 % дл= 103; пацієнтів, я= 082;і отримували = 83;ікування арипіпразоl= 3;ом, і 15,1 % для паціє= 085;тів, які отримув = 72;ли лікування о = 83;анзапіном.

Маніакальн&= #1110; епізоди при = 073;іполярному розладі I тип&#= 1091;: у контрольо= ваному 12-тижневому д&= #1086;слідженні частота ЕПС = 089;тановила 23,5 % для пацієн = 90;ів, які лікувал = 80;ся арипіпразоl= 3;ом, і 53,3 % для паціє= 085;тів, які отримув = 72;ли галоперидоl= 3;. В іншому 12-тижн&= #1077;вому дослідженнo= 0; частота виникнення = 45;ПС становила 26,6 % = 76;ля пацієнтів, я= 082;і отримували = 72;рипіпразол, і

17,6 % для пацієн= тів, які отримув = 72;ли літій. У довг&#= 1086;тривалій 26-тижневій фа&= #1079;і тестування = 87;лацебо-конт&= #1088;ольованого дослідженнn= 3; частота ЕПС станови = 83;а 18,2 % для пацієн = 90;ів, які отримув = 72;ли арипіпразоl= 3;, і 15,7 % для пацієн = 90;ів, які отримув = 72;ли плацебо.

Акатизія<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

У плацебо-ко= ;нтрольован = 80;х дослідженнn= 3;х частота ака = 90;изії у пацієнтів = 079; біполярним = 88;озладом становила 12,1 % = 87;ри лікуванні а = 88;ипіпразоло&#= 1084; та 3,2 % в групі п= 083;ацебо. У пацієнтів, &#= 1103;кі страждають = 85;а шизофренію, = 095;астота акатизії ст = 72;новила 6,2 % при застосm= 1;ванні арипіпразоl= 3;у та 3,0 % в групі п= 083;ацебо.

Дистонія<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Ефект класу= лікарських засобів: у вр&#= 1072;зливих пацієнтів п = 88;отягом перших кіль = 82;ох днів лікува = 85;ня можуть вини = 82;ати симптоми ди = 89;тонії, тривалі ано = 84;альні скорочення = 75;руп м’язів. Симп= 090;оми дистонії вк = 83;ючають: спазм м’язі = 74; шиї, іноді прогр = 77;суючи до напружен = 85;я горла, утруд= 085;ене ковтання, ут= 088;уднене дихання та/а= 073;о висовуваннn= 3; язика. Хоча ці симп= 090;оми можуть проя = 74;лятися при низьких = 076;озах, вони виника= 02;ть частіше і з б&#= 1110;льшою вираженістn= 2; при більш висок = 80;х дозах антип = 89;ихотичних лікарських = 79;асобів першого пок = 86;ління. Підвищений = 88;изик виникнення = 75;острої дистонії сп = 86;стерігаєть&#= 1089;я у чоловіків = 090;а у молодших в= 110;кових групах.

Пролактин<= /u>

У клінічних= випробуван = 85;ях за затвердж = 77;ними показаннямl= 0; та протягом пі = 89;ляреєстрац&#= 1110;йного періоду спо = 89;терігали як збільшен = 85;я, так і знижен= 085;я рівня прола = 82;тину в сироватці = 082;рові порівняно з = 081;ого початковим = 88;івнем (див. розділ «Фармак&#= 1086;динаміка»= ).

Лабораторн&= #1110; параметри<= u>

Порівняння = лабораторнl= 0;х параметрів (= 074;ключаючи ліпідний сп = 77;ктр) у пацієнтів, &#= 1103;кі отримували = 72;рипіпразол і плацебо (д= 080;в. розділ «Фармак&#= 1086;динаміка»= ), н&#= 1077; виявило пот = 77;нційно клінічно зн = 72;чущих відмінностk= 7;й. Підвищення = 88;івня КФК (креатиl= 5;фосфокіназ= 080;), у більшості = 074;ипадків минуще і без= 089;имптомне, спостерігаl= 3;ося у 3,5 % пацієнтіk= 4;, які приймали ар = 80;піпразол, у групі плац= 077;бо цей показни = 82; становив 2,0 %.

Пацієнти дитячого віку

Шизофре = 85;ія у підлітків віком від 15 років

У короткотриk= 4;алому плацебоконm= 0;рольованом= 091; клінічному дослідженнo= 0;, в якому брал= 080; участь 302 підлітки (віком від 13 до= ; 17 років) із шиз&#= 1086;френією, частота та тип побічни = 93; реакцій бул = 80; подібними д = 86; таких у дорослих, за винятком нижченаведk= 7;них реакцій, що частіше спо = 89;терігалися у підлітків, ніж у доросл= 080;х, які отримували арипіпразоl= 3; (частіше, ніж &= #1087;лацебо).

Дуже часто повідомлялl= 6;ся про сонливість/ = 89;едативну дію та екстрапіраl= 4;ідні розлади (дуж= 077; часто), а тако&= #1078; сухість у роті, підвищений апетит, орто= 089;татична гіпотензія = ;(часто). Профіль без = 87;еки лікарськогl= 6; засобу, визначений = 91; 26-тижневому відкритому дослідженнo= 0;, був схожий і= 079; профілем безпеки, визначеним = 91; короткострl= 6;ковому плацебоконm= 0;рольованом= 091; дослідженнo= 0;.

Профіл&#= 1100; безпеки, визначений = 91; довгострокl= 6;вому подвійно сліпому плацебоконm= 0;рольованом= 091; клінічному дослідженнo= 0;, також був аналогічниl= 4;, за винятком таких побічних ре = 72;кцій, які виникал = 80; часто і частіше спостерігаl= 3;ися у дітей і під&#= 1083;ітків, порівняно з групою, яка одержувала плацебо: зниження маси тіла, підвищення = 88;івня інсуліну в крові, аритмія і лейкопенія (часто).

В об’єднаній групі підлітків і = 79; шизофренієn= 2; у віці 13–17 років при експозиції лікарськогl= 6; засобу до 2 років частота зниження рі = 74;ня пролактину = 91; дівчаток (< 3 нг/мл) і хлопчиків (< 2 нг/мл) становила 29,5 % = 10; 48,3 % відповіднl= 6;. У підлітків із шизофренієn= 2; у віці

13–17 років, які отримували від 5 до 30 мг арипіпразоl= 3;у протягом періоду до 72 місяців, частота зниження рівня прола = 82;тину у дівчаток (< 3 нг/мл) і хлопчиків (< 2 нг / мл) станов= ила 25,6 % і 45,0 % відповідно.

У двох клінічних дослідженнn= 3;х з участю підлітків (у віці 13–17 років= ;) із шизофрен= 10;єю і біполярни = 84; розладом, як= 110; отримували арипіпразоl= 3;, частота зниження рівня прола = 82;тину у дівчаток (< 3 нг/мл) і хлопчиків (< 2 = 085;г/мл) становила 37,0 % = 10; 59,4 % відповіднl= 6;.

Маніака = 83;ьні епізоди при біполярномm= 1; розладі I типу у підлітків віком від 13 років

Частота та тип побічних реакцій у підлітків і = 79; біполярним розладом I типу були подібними д = 86; таких у дорослих, за винятком таких побіч = 85;их реакцій: дуж= 077; часто (≥ 1/10) — сонливість (23,0 %), екстрапіраl= 4;ідні розлади (18,4 %), акатизія (16,0 %) та втома (11,8 <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: UK'>%); часто

(≥ 1/100, <1/10) — біль у верхній частині живота, підв= 080;щене серцебиття, збільшення маси тіла, підвищення апетиту, посмикуванl= 5;я м’язів та ди= 089;кінезія.

Побічні реакції, які, можливо, є дозозалежнl= 0;ми: екстрап= 110;рамідні розлади (частота роз= 074;итку при застосуванl= 5;і арипіпразоl= 3;у в дозі 10 мг — 9,1 %, 30 мг — 28,8 %, при застосуванl= 5;і плацебо — 1,7 %); а&#= 1082;атизія (частота розвитку пр = 80; застосуванl= 5;і арипіпразоl= 3;у 10 мг — 12,1 %, 30 мг — 20,3 %, плацебо — 1,7 %).

Середнє значення зміни маси тіла у підлі= 090;ків з біполярни = 84; розладом I типу на 12-му та= ; 30‑му тижні лікування арипіпразоl= 3;ом становило 2,4 кг та 5,8 кг, а в групі плацебо –— 0,2 &= #1082;г та 2,3 кг відповідно.

У педіатричнo= 0;й популяції частіше спостерігаl= 3;и сонливість та втому у пацієнтів з = 073;іполярним розладом порівняно з шизофренієn= 2;.

У педіатричнl= 0;х пацієнтів віком 10–17 років при експозиції лікарськогl= 6; засобу до 30 тижнів частота зниження рівня пролактину = 91; дівчаток (< 3 нг/мл) і хлопчиків (< 2 нг/м= л) становила 28,0 % і 53,3 % відповідно.

Патологічн&= #1072; схильність = 76;о азартних іг = 86;р та інші пору= 096;ення контролю ім = 87;ульсної поведінки<= /span>

Пацієнти, як= ;і приймають а = 88;ипіпразол, можуть відч = 91;вати патологічнm= 1; схильність до азартних = 110;гор, підвищення = 89;татевого потягу (гіпе= 088;сексуальні&= #1089;ть), схильність = 76;о компульсивl= 5;их покупок і ко= 084;пульсивног&= #1086; переїдання.

П = 86;відомлення про підозрю = 74;ані побічні реа = 82;ції

= З = 74;ітність про передбачувk= 2;ні побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу продовжуваm= 0;и моніторинг балансу користь/риз = 80;к лікарськогl= 6; засобу. Інформацію про будь-які передбачувk= 2;ні побічні реакції слі = 76; подавати відповідно до вимог законодавсm= 0;ва.

Т = 77;рмін придатностo= 0;. 2 р&= #1086;ки.

=

У = 84;ови зберігання.

З&= #1073;ерігати при темпера = 90;урі не вище 30 °С. Збk= 7;рігати у недоступн = 86;му для дітей мі= 089;ці.

У = 87;аковка.

По 10 таблето = 82; у блістері; по 3 = або 10 блістерів у = картонній коробці.

<= /p>
Категорія в= ідпуску. За рецеп= ;том.=

Виро&= #1073;ник. Каділа Ф = 72;рмасьютика&#= 1083;з Лімітед.=

=

М= 10;сцезнаходж&#= 1077;ння виробника т = 72; адреса місця прова = 76;ження його діяльн = 86;сті.

1389, i= 8;расад Роуд, Дхолка &#= 8211; 382 225, Ахмедабад, &= #1043;уджарат, Індія.

К= ;лас систем орга&#= 1085;ів	Ч= ;асті	Н= ;ечасті	Ч= ;астота невідома
З боку кр= ові та лімфатич&#= 1085;ої системи			Лейкопе&#= 1085;ія, нейтропені= 103;, тромбоцито= 087;енія
З= ; боку імунної сис&#= 1090;еми			А= ;лергічні реакції (нап&= #1088;иклад анафілакти= 095;ні реакції; анг&= #1110;оневротичн= ;ий набряк, вклю&= #1095;но з набряком я&= #1079;ика; набряк язик&#= 1072;, набряк обли&#= 1095;чя, свербіж або &= #1082;ропив’янка= ;)
З= ; боку ендокринно= 111; системи		Г= ;іперпролак = 90;инемія, зниження рівня пролактину у крові	Діабети&#= 1095;на гіперосмол= 103;рна кома, діабет&= #1080;чний кетоацидоз
З= ; боку обміну речо&#= 1074;ин і харчуванн&#= 1103;	Ц= ;укровий діабет	Гіпергліке= ;мія	Г= ;іпонатрієм= 10;я, анорексія
З= ; боку психіки	Безсоння, неспокій, з = 73;удження	Депресія, г= ;іперсексуа = 83;ьність	С= ;проби суїциду, с= ;уїцидальне мислення і з&= #1072;вершене самогубств= 086; (див. розділ «= ;Особливост= 10; застосуван= 085;я»), патологічн= 072; пристрасть &#= 1076;о азартних іг&#= 1086;р, розлади імп&#= 1091;льсного контролю, ко&= #1084;пульсивне переїдання, &= #1085;епереборни= ;й потяг до пок&= #1091;пок, поріоманія, &= #1072;гресивніст= ;ь, з= ;будження, нервозніст= 100;
З= ; боку нервової си&#= 1089;теми	Акатизія, = екстрапіра= ;мідні порушення, т&= #1088;емор, головний бі&#= 1083;ь, седативний &#= 1077;фект, сонливість, &= #1079;апаморочен= ;ня	Пізня дискo= 0;незія, дистонія, си&= #1085;дром неспокійни= 093; ніг &nbs= p;	З= ;лоякісний нейролепти= 095;ний синдром (ЗНС)= , великий судомний на&#= 1087;ад, серотоніно= 074;ий синдром, п= ;орушення мовлення
З= ; боку органів зор&#= 1091;	Р= ;озмитість поля зору	Д= ;иплопія, світлобояз= 085;ь	О= ;кулогірний криз
З= ; боку серця		Т= ;ахікардія<= /o:p>	Р= ;аптовий летальний н&#= 1072;слідок, піруетна шл&#= 1091;ночкова тахікардія, &= #1096;луночкова аритмія, зуп&= #1080;нка серцевої ді&#= 1103;льності, брадикарді= 103;
З= ; боку судин		О= ;ртостатичн = 72; гіпотензія	В= ;енозна тромбоембо= 083;ія (включаючи л&= #1077;геневу емболію та т&= #1088;омбоз глибоких ве&#= 1085;), гіпертензі= 103;, с= ;инкопе
З= ; боку дихальної с&#= 1080;стеми, органів гру&#= 1076;ної клітки та се&= #1088;едостіння		Г= ;икавка	А= ;спіраційна пневмонія, л&= #1072;рингоспазм= ;, р= ;отоглотков = 80;й спазм
З= ; боку травної сис&#= 1090;еми	З= ;апор, диспепсія, н&= #1091;дота, надмірне сл&#= 1080;новиділенн= я, б= ;лювання		П= ;анкреатит, дисфагія, ді&= #1072;рея, дискомфорт у животі, шлунку
З= ; боку печінки і жо&= #1074;човивідних шляхів			П= ;ечінкова недостатні= 089;ть, гепатит, жов&= #1090;яниця
З= ; боку шкіри і підш&= #1082;ірних тканин			Висип, реакції фоm= 0;очутливост= 110;, алопеція, п= ;осилене потовиділе= 085;ня, лікарські l= 8;еакції з еозинофіл&#= 1110;єю та системни&#= 1084;и симптомами (D= RESS)
З= ; боку скелетно-м’я= ;зової та сполучно&#= 1111; тканин			Рабдоміолі= ;з, міалгія, риг&= #1110;дність м’язів
З б= ;оку нирок і сечо&= #1074;ивідних шляхів			Н= ;етримання сечі, затрим&= #1082;а сечовипуск= 072;ння
В= ;агітність, п= ;ісляполого = 74;і і перинатал&#= 1100;ні стани			С= ;индром відміни пре&#= 1087;арату в новонарод&#= 1078;ених (див. розділ «= ;Застосуван = 85;я у період ваг&= #1110;тності або годуван&#= 1085;я груддю»)
З= ; боку статевих ор&#= 1075;анів та молочних &= #1079;алоз			П= ;ріапізм
У= ;складнення загального &#= 1093;арактеру і реакції у м= ісці введення	В= ;тома		П= ;орушення температур= 085;ої регуляції (н&= #1072;приклад гіпотермія, &= #1087;ірексія), біль у груд = 85;ій клітці, п= ;ериферични = 81; набряк
Лабо= ;раторні дослідженн= 103;			З= ;ниження маси тіла, збільше&#= 1085;ня маси тіла, п= ;ідвищення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080; (АЛТ), підвищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи (АСТ), підвище= ;ння рівня гамма-глута&#= 1084;ілтрансфер= ази (ГГТ), підвищення рівня лужної фосфатази, подовження інтервалу QT, підв= ;ищення рівня глюко&#= 1079;и крові, підви&= #1097;ення рівня гліко&#= 1079;ильованого гемоглобін= 091;, коливання р&#= 1110;вня глюкози кро&#= 1074;і, підв= ;ищення рівня креат&#= 1080;нфосфокіна= зи