ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

РОЗУК&= #1040;РД^® 10

(ROSUCARD^® 10)=

РОЗУК&= #1040;РД^® 20

(ROSUCARD^® 20)=

= =

= Ск= 083;ад:

діюча речовина: розуk= 4;астатин;

1 таблетка містить розувастатl= 0;ну (у формі розувастатl= 0;ну кальцієвої солі) 10 мг або= 20 мг;

допом= ;іжні речовини: лакто= ;зи моногідрат, целюлоза мі = 82;рокристалі&#= 1095;на, натрію кроскармелl= 6;за, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелозk= 2; 2910/5, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), тальк, заліз= 072; оксид червоний (E 172).

<= /span>

Лік= ;арська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки п= 086; 10 мг: овальні двоопуклі таблетки, вкриті обол = 86;нкою, світло-роже = 74;ого кольору з розподільчl= 6;ю рискою;=

таблетки п= 086; 20 мг: овальні двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, рожевого ко = 83;ьору.

Фар= ;макотерапе = 74;тична група. Гіполі= 087;ідемічні засоби. Інгібіт = 86;ри ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Код АТХ С10А А07.=

Фар= ;макологічн= 10; властивостo= 0;.

Фармак&#= 1086;динаміка.

Механіз= ;м дії

Розувастат&= #1080;н є селективниl= 4; конкурентнl= 0;м інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ферменту, що &#= 1074;изначає швидкість реакції та п= 077;ретворює 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3;коензим А у мевалонат, попередник холестеринm= 1;. Основним місцем= дії розувастатl= 0;ну є печінка, орган-міше&= #1085;ь для зменшення рівня холестеринm= 1;.

= Розув= ;астатин збільшує кі = 83;ькість печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні кл= 10;тин, збільшуючи захоплення та катаболі = 79;м ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до пригніченнn= 3; синтезу ліпопротеїk= 6;ів дуже низько= 11; щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ.

Фа = 88;макодинамі&#= 1095;на дія

Р&#= 1086;зувастатин зменшує підвищену кількість холестеринm= 1;-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестеринm= 1; та тригліцериk= 6;ів (ТГ), дещо збільшує кількість холестеринm= 1;-ліпопротеї&#= 1076;ів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він зменшує кількість аполіпопроm= 0;еїну В (= 072;поВ), Х = 57;-неЛПВЩ,

ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та дещо підвищує рівень апол= 10;попротеїну А-І (апоA-I) (див. таблицю 1= ), зменшує співвідношk= 7;ння ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ та <= o:p>

ХС-l= 5;еЛПВЩ/ХС-ЛП = 42;Щ та співвідношk= 7;ння аl= 7;оВ/ ап&#= 1086;A-I.

В&= #1110;дповідь на дозу розувастатl= 0;ну у пацієнтів із первинно= 02; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IІ<= /span>b (відкоригов = 72;на середня від = 89;откова зміна порівняно з = 087;очатковим рівнем)

= &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; Таблиця 1

Доза	N	ХС-ЛПНЩ	Загальний ХС	ХС-ЛПВЩ	ТГ	ХС-неЛПВЩ<= /o:p>	апоВ	апоA-I
&#= 1055;лацебо	13	-7	-5	3	-3	-7	-3	0
5	17	-45	-33	13	-35	-44	-38	4
10	17	-52	-36	14	-10	-48	-42	4
20	17	-55	-40	8	-23	-51	-46	5
40	18	-63	-46	10	-28	-60	-54	0

Терапевтич&= #1085;ий ефект проявляєтьl= 9;я протягом 1 тижня після початку тер = 72;пії розувастатl= 0;ном, через 2 тижні лікування ефект досягаєтьсn= 3; 90 % максимальнl= 6; можливого ефекту. Максимальнl= 0;й ефект, як правило, досягаєтьсn= 3; через 4 тижні і після цьог= 086; постійно триває.

Клінічн= ;а ефективнісm= 0;ь та безпека

Розув= ;астатин ефективний = 91; лікуванні дорослих із гіперхолесm= 0;еринемією – із гіпертриглo= 0;церидемією або без неї – незалежно від раси, статі чи вік= 091;, а також у пацієнтів особливих груп, таких як хворі на цукровий діабет або пацієнти із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

За об’єднанимl= 0; даними досліджень фази ІІІ розувастатl= 0;н ефективно знижував рівні холестеринm= 1; у більшості пацієнтів і = 79; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IIb (середній початковий рівень ХС-ЛПНЩ приб= 083;изно 4,8 ммоль/л) до цільових значень, встановленl= 0;х визнаним керівництвl= 6;м Європейськl= 6;го товариства атеросклерl= 6;зу (EAS; 1998); приблизно = 91; 80 % пацієнтів, які приймал = 80; препарат у дозі 10 мг, вдалося досягти нормативниm= 3; цільових рі = 74;нів ХС-ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

У великому дослідженнo= 0; 435 пацієнтів із гетерози = 75;отною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією приймали розувастатl= 0;н у дозах від 20 до 80 мг за схемою посиленого = 90;итрування дози. Спр&= #1080;ятливий вплив лікарськогl= 6; засобу на по= 082;азники ліпідів та досягнення цільових рівнів відзначали при всіх дозах. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів ліку = 74;ання)
ХС-ЛПНЩ зменшився на 53 %. У 33 % пацієнтів було досягнуто нормативниm= 3; рівнів
ХС-ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

У відкритому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз відповідь н = 72; застосуванl= 5;я роз= увастатину у дозах 20–= ;40 мг вивчали у 42 пацієнтів (вк&#= 1083;ючаючи 8 дітей) із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. У загальній популяції рівень ХС-ЛПНЩ зменшився в середньом = 91; на 22 %.

У клінічни&= #1093; дослідженнn= 3;х з участю обмеженої кількості пацієнтів с = 87;остерігавс&#= 1103; адитивний ефект розувастат&= #1080;ну на зниження рівня тригліцериk= 6;ів при застосу = 74;анні у комбінаці= 11; з фенофібратl= 6;м та на підвищ= 077;ння рівнів ХС-ЛПВЩ при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з ніацином (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У багатоцентl= 8;овому подвійно сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; (METEOR) 984 пацієнти віком 45–70 років із низьким ризиком ішемічної х = 74;ороби серця (визначеним як ризик за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою <10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл), але із субклінічнl= 0;м атеросклерl= 6;зом (визначеним за збільшенняl= 4; товщини ком = 87;лексу інтима-меді= 03; сонної артерії (ТКІ= 052;СА)) були рандомізовk= 2;ні до двох груп та приймали один раз на добу або 40 мг розувастатl= 0;ну, або плацебо протягом 2 років. Порівняно з плацебо розувастатl= 0;н значно сповільнювk= 2;в прогресуваl= 5;ня максимальнl= 6;ї ТКІМСА у 12 точ= ках сонної артерії на -0,0145 мм/рік [95 % довірчий інтервал
-0,0196, -0,0093; p<0,0001]. Зміна порівняно з почат= ;ковим рівнем становила -0,0014 мм/рік
(-0,12 %/рік (статистичн = 86; незначуща)) у групі розув = 72;статину порівняно з прогресуваl= 5;ням +0,0131 мм/рік (1,12 %/рі= 082; (p<0,0001)) у групі плацебо. Прямої кореляції м= 10;ж зменшенням ТКІМСА та зниженням ризику пору = 96;ень з боку серцево-суд = 80;нної системи про = 76;емонстрова&#= 1085;о не було. До дослідженнn= 3; METEOR були залучені пацієнти із низьким риз = 80;ком ішемічної хвороби серця, які не є представниl= 2;ами цільової за = 89;тосування роз= увастатину 40 мг. Розува&#= 1089;татин 40 мг слід призначати призначати лише пацієнтам і = 79; тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних розладів (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

В інтервен&= #1094;ійному дослідженнo= 0; розувастатl= 0;ну з метою обгрунтуваl= 5;ня застосуванl= 5;я статинів як засобу первинної профілактиl= 2;и (JUPITER) вплив розувастатl= 0;ну на частоту значних ате = 88;осклеротич&#= 1085;их серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; оцінювали у 178= 02 чоловіків (≥50 років) та жін&#= 1086;к (≥60 років).

Учасники дослідженнn= 3; були випадковим чином розподіленo= 0; до груп плацебо (n=3D8901) або розувас = 90;атину в дозі 20 мг один раз на добу (n=3D8901) і за нl= 0;ми спостерігаl= 3;и в середньом = 91; протягом 2 ро&#= 1082;ів.

Концентра&#= 1094;ії холестеринm= 1;-ЛПНЩ зменшилися на 45 % (p<0,001) у групі розувастатl= 0;ну порівняно з групою плацебо.

У post-hoc аналізі даних підгр = 91;пи пацієнтів високого ризику з початк&#= 1086;вим значенням >20 % з&= #1072; Фрамінгемсn= 0;кою шкалою (1558 учасників) спостерігаl= 3;ося значне зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої то = 95;ки, що охоплювала летал= ;ьний наслідок від серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,028), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Абсо= ;лютне зниження ризику поді = 81; становило = 8,8 випадків на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник за = 75;альної лет= альності лишався незміненим = 91; цій групі високого ри = 79;ику (р=3D0,193). У post-hoc аналізі даних підгрупи високого ризику (9302 учасники загалом) із почат= ;ковим значенням ≥5&nb= sp;% за шкалою SCORE (екстраполь = 86;вано з метою вклю= 095;ення даних учасників віком понад 65 років) спост= 077;рігалося значуще зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої точки, що охоплювала летал= ;ьний наслідок від серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,0003), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зниження абсолютногl= 6; ризику, вираженого за частотою подій, становило 5,1 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної летал= ;ьності у цій підгрупі високого ризику лиша = 74;ся незміненим (р=3D0,076).

У дослідженнo= 0; JUPITER 6,6 % учасників групи прийому розувастатl= 0;ну та 6,2 % учасників групи плацебо припинили застосуванl= 5;я досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу чере = 79; небажані явища. Найча= 089;тішими небажаними явищами, що призводили до припинен = 85;я лікування, були міалгі= 03; (0,3 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,2 % − плацебо), абдомінальl= 5;ий біль (0,03 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,02 % − плацебо) та висип (0,02 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,03 % − плацебо). Найчастіши= ми небажаними явищами, що спостерігаl= 3;ися у групі розувастатl= 0;ну із частотою, більшою або рівною відзначеніl= 1; у групі плацебо, бул= 080; інфекції сечових шляхів (8,7 % у групі розув = 72;статину, 8,6 % − плацебо), назофарингo= 0;т (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 7,2 % − плацебо), біль у спині (7= ,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,9 % − плацебо) та міалгія (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,6 % − плацебо).

Діти=

У подвійно<= /span>му сліпому рандомізовk= 2;ному багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091;

12-тижневому дослідженнo= 0; (n=3D176, 97 учасників чоловічої т = 72; 79 − жіночої статі) із подальшим 40-тижневим періодом (n=3D173, 96 учасників чоловічої т = 72; 77 − жіночої статі) відкритого титрування дози розувастатl= 0;ну пацієнти ві = 82;ом 10–17 років (II–IV стадії розвитку за Таннером, дівчата, у яких менструаціo= 1; почалися що = 85;айменше 1 рік тому) із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією протягом 12 тижнів отримували розувастатl= 0;н у дозі 5, 10 або 20 мг/добу або плацебо, після чого в= 089;і учасники щодня приймали розувастатl= 0;н протягом 40 тижнів. На початку дослідженнn= 3; приблизно 30 % пацієнтів були віком 10–13 років та приблизно 17 %, = 18 %, 40 % та 25 % із них знаходилися на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розвитку за Таннером ві = 76;повідно.

Рівень ХС-Л= ПНЩ зменшився н = 72; 38,3 %, 44,6 % та 50,0 % відповідно = 91; групах прийому розувастатl= 0;ну в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно з 0,7= % у групі плацебо.

Наприкінц&#= 1110; 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для досягнення цільового рівня (максимальн = 72; доза станов = 80;ла 20 мг один раз на добу) у 70 з 173 пацієнтів (40,5 = %) вдалося досягти цільового рівня ХС-ЛПН= 065; менше 2,8 ммоль/л.

Після 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування н = 77; було виявлено жодного впливу на ріст, масу, І<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>МТ або статеве дозрівання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Це дослідженнn= 3; (n=3D176) не прийнятне для порівня = 85;ня рідких небажаних явищ.

Р&#= 1086;зувастатин також вивчали у 2-річному від&#= 1082;ритому дослідженнo= 0; із цільовою титрацією дози у 198 дітей з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією у віці від 6 до 17 років (88 учасників чоловічої статі та 110 – жo= 0;ночої статі, стаді= 103; розвитку за Таннером <II-V). Початкова доза для всі= 093; пацієнтів становила 5 мг розувастатl= 0;ну один раз на добу. Пацієн= 090;ам віком від 6 до 9 років (n =3D 64) дозу титрув = 72;ли до максимальнl= 6;ї дози 10 мг один раз на добу, а пацієнтам віком від 10 до 17 років (n =3D 134) R= 11; до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу.

П&#= 1110;сля 24 місяців лікування розувастатl= 0;ном середнє зниження ві = 76; вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визначене з = 72; методом найменших к = 74;адратів, становило -43 % (вихідний рівень: 236 мг/дл, місяц= ь 24: 133 мг/дл). Для кожної вікової групи серед = 85;є зниження ві = 76; вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визн&#= 1072;чене за методом найменших квадратів, становило -43% (вихідний рівень: 234 мг/дл, місяц= ь 24: 124 мг/дл), -45% (вихі= дний рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл) та -35% (ви= хідний рівень: 241 мг/дл, місяць 24: 153 мг/дл) у віко= ;вих групах від 6 до <10, від 10 до <14 o= 0; від 14 до <18 рокі= в відповідно.

Р&#= 1077;зультатом застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 5 мг, 10 м= 075; і 20 мг також були статистичнl= 6; значущі середні змі = 85;и у порівнянн= 10; з вихідними показникамl= 0; таких вторинних змінних величин ліпідів і ліпопротеїl= 5;ів: ХС-ЛПВЩ, загальний Х = 57;, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ТГ/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ, апоВ, апоВ/ап&#= 1086;А-1. Кожна з цих змін демонструвk= 2;ла поліпшення ліпідних реакцій і зберігаласn= 3; протягом 2 років.

П&#= 1110;сля 24 місяців лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).

У рандомізовk= 2;ному, подвійному сліпому, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091;, багатоцентl= 8;овому, перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; вивчали розувастатl= 0;н у дозі 20 мг один раз на добу у порівнянні = 79; плацебо за участю 14 дітей та підлітків (віком від 6 до 17 років) з гомозиготнl= 6;ю сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією. Дослідженнn= 3; включало ак = 90;ивну 4-тижневу підготовчу фазу з дотри= 084;анням дієти, під час якої пацієнтів лікували розувастатl= 0;ном у дозі 10 мг, перехресну = 92;азу, що складалася = 79; 6-тижневого періоду лік = 91;вання розувастатl= 0;ном в дозі 20 мг із попереднім або подальшим 6-тижневим лікуванням плацебо, та 12-тижневу підтримуючm= 1; фазу, протяг= 086;м якої всі пацієнти отримували 20 мг розувас= 090;атину. Пацієнти, як= 110; перебували на терапії езетимібом або аферезо = 84;, продовжуваl= 3;и отримувати це лікуванн= 03; протягом усього досл= 10;дження.

С&#= 1090;атистично значуще (p =3D 0,005) зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (22,3 %; 85,4 мг/дл, або 2,2 ммоль/л) спостерігаl= 3;и через 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у порівнянні = 79; плацебо. Спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значуще зниження за = 75;ального ХС (20,1%, р=3D0,003), ХС-неЛПВЩ (22,9%, р=3D0,003) і апоВ (17,1%, р=3D0,0= 24). Також спостерігаl= 3;ося зниження рівнів ТГ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ та апоВ/апоА-&#= 1030; після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у порівнянні = 79; плацебо. Зниження рівня ХС-ЛПН= 065; через 6 тижнів лік = 91;вання розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг з наступними 6 тижнями лікування плацебо зберігалосn= 3; протягом 12 тижнів безперервнl= 6;ї терапії. У одного пацієнта спостерігаl= 3;ося подальше зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (8,0 %), загального = 61;С (6,7 %) і ХС-неЛПВ = 65; (7,4 %) після 6 тижнів лікування з титруванняl= 4; дози до 40 мг.<= /p>

П&#= 1110;д час продовженнn= 3; відкритого лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у 9 k= 9; цих пацієнт= 10;в до 90 тижнів зниження рівня ХС-ЛПН= 065; зберігалосn= 3; в межах від -12,1&nbs= p;% до -21,3 %.

У &= #1074;ідкритому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз у 7 оцінюваниm= 3; дітей і підлітків (у віці від 8 до 17 років) з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією (див. вище) відсоток зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (21,0 %), загального = 61;С (19,2 %) та ХС-неЛПВЩ (21,0 %) від вихідного рівня після 6 тижнів лікування р = 86;зувастатин&#= 1086;м в дозі 20 мг відповідав тому, що спостерігаl= 3;ося у вищезгаданl= 6;му дослідженнo= 0; у дітей та підлітків з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

Є&#= 1074;ропейське агентство з лікарських засобів відмовилосn= 3; від зобов’язанl= 5;я надавати результати досліджень розувастатl= 0;ну у всіх підгрупах д= 10;тей з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, первинною комбінованl= 6;ю (змішаною) дисліпідемo= 0;єю та для профілактиl= 2;и порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи (див.&n= bsp;розділ «Сп&#= 1086;сіб застосуванl= 5;я та дози» для отримання і = 85;формації щодо застосуванl= 5;я дітям).

Фармакоl= 2;інетика.<= /h4>
Всм= ;октування та розподіл

Максимальн&= #1072; концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 годин після прийому внутрішньо. Біодоступнo= 0;сть становить приблизно 20 %. Розувастатl= 0;н накопичуєтn= 0;ся у печінці. Об’єм його розподілу становить п = 88;иблизно 134 л. Майже 90 % розувастатl= 0;ну зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;, в основному = 079; альбуміном.

Метаболі= ;зм

Розув= ;астатин піддається обмеженому метаболізмm= 1; (приблизно 10 %). Розувастатl= 0;н є непрофільнl= 0;м субстратом для метаболізмm= 1; ферментами системи цитохрому Р450. Головним ізоферментl= 6;м, що бере участь у метаболізмo= 0; розувастатl= 0;ну, є CYP2C9. Ферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 беруть менш активну уча = 89;ть у метаболіз = 84;і. Головними виявленими метаболітаl= 4;и розувастатl= 0;ну є N-дисметил та лактонов= 10; метаболіти. N-дисметил приблизно н = 72; 50 % менш активн= ;ий, ніж розувастатl= 0;н, лактонові метаболіти фармакологo= 0;чно неактивні. На розувастатl= 0;н припадає більше 90 % активності циркулюючоk= 5;о інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Виведенн= ;я

Приблизно 90 % дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді з фекаліями (включаючи абсорбованl= 0;й та неабсорбовk= 2;ний розувастатl= 0;н). Інша частин = 72; виводиться = 79; сечею. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і становить приблизно 19 г&= #1086;дин. Період напіввиведk= 7;ння не змінюється при збільше = 85;ні дози. Середній геометричнl= 0;й кліренс становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7 %). Як і у випадку інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у процесі печінковогl= 6; захоплення розувастатl= 0;ну бере участь переносник холестериl= 5;у, який викону= 08; важливу рол= 00; у печінкові = 81; елімінації розувастатl= 0;ну.

Лінійніс= ;ть

Системна експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози. При прийомі декількох добових доз фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.

Особливі популяції хворих

Вік та стать

Відсу= ;тній клінічно значущий вплив віку т= 072; статі на фармакокінk= 7;тику розувастатl= 0;ну у дорослих. Фармакокінk= 7;тика розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією була подібн = 86;ю до фармакокінk= 7;тики у дорослих добровольцo= 0;в (див. розділ «Діти»).

= 45;тнічні групи

У представниl= 2;ів народів Азі= 11; (японців, кит&#= 1072;йців, філіппінціk= 4;, в’єтнамців = 10; корейців) ПП= 050; (площа під кривою «концентраm= 4;ія-час») та C_max є приблизно у 2 рази більшими, ні= 078; у представн = 80;ків європеоїднl= 6;ї раси. В індусів спо = 89;терігалося збільшення медіани ППК = 090;а C_max у 1,3 раза. Популяційнl= 0;й фармакокіl= 5;етичний аналіз виявив, що клінічно значущих відмінностk= 7;й у фармакокінk= 7;тичних параметрах між представниl= 2;ами європеоїднl= 6;ї та негроїдної раси немає.

Пацієнти з нирковою недостатніl= 9;тю

У пацієнтів із легкими або помірними порушеннямl= 0; функції нирок рівен= 00; концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну та N-дисметилу у плазмі кров= 10; істотно не змінюється. = 059; пацієнтів і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і у 3 рази вища, а концентрацo= 0;я N-дисметилу у 9 разів вища, ніж у здорових добровольцo= 0;в. Концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і пацієнтів, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, була приблизно н = 72; 50 % вищою, ніж у здорових добровольцo= 0;в.

Хворі з печінковою недостатніl= 9;тю

Серед хворих із різними ступенями печінкової недостатноl= 9;ті не виявлено збільшення періоду напіввиведk= 7;ння розувастатl= 0;ну, якщо бал за Чайлдом-П’ю = 091; них був 7 та нижче. Однак у двох пацієнтів з балами 8 та 9 за Чайлдом-П’ю спостерігаl= 3;ося подовження періоду нап= 10;ввиведення щонайменше = 91; 2 рази. Досвід застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну пацієнтам і = 79; балом вище 9 за Чайлдом-П= 217;ю відсутній.

Генетич= ;ний поліморфізl= 4;

Розпо= ;діл інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, в тому числі розувастатl= 0;ну, відбуваєтьl= 9;я з участю транспортнl= 0;х білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів і = 79; генетичним поліморфізl= 4;ом SLCO1B1 (= OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існу= 08; ризик підвищеної експозиції розувастатl= 0;ну. При окремих формах поліморфізl= 4;у SLCO1B1 с.= 521СС та ABCG2 с.421АА експозиція розувастатl= 0;ну (AUC) підвищена порівняно з генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG= 2 с.421СС. Спеціальне генотипуваl= 5;ня у клінічній практиці не передбаченk= 7;, але пацієнт = 72;м із таким поліморфізl= 4;ом рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу розувастатl= 0;ну.

Діти

Два дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики розувастатl= 0;ну (у вигляді таблеток) у дітей із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією віком від 10 до= 17 років або від 6 до 17 років (загалом 214 пацієнтів) показали, що експозиція препарату в дітей нижча або подібна до експозиції = 91; дорослих пацієнтів. Екс = 87;озиція розувастатl= 0;ну була передбачувk= 2;ною відповідно до дози та тривалості = 87;рийому протягом більш ніж 2 роки спостережеl= 5;ь.

&nbs= p;

Клі= ;нічні характерисm= 0;ики.

По= 082;азання.

Лікув= ;ання гіперхолесm= 0;еринемії

Дорослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років із первинною гіперхолесm= 0;еринемією (типу ІІа, у тому числі і= 079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією) або змішано= 02; дисліпідемo= 0;єю (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосуванl= 5;я інших немедикамеl= 5;тозних засобів (наприклад фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатніl= 4;.

До= 088;ослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років при гомозиготнo= 0;й сімейнійніl= 1; при гомозиготнo= 0;й сімейній гіперхолесm= 0;еринемії як доповнення до дієти та інших ліпід = 86;знижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПН = 65;) або у випадках, коли таке лікування є = 085;едоречним.

Профі= ;лактика серцево-суд = 80;нних порушень

З&#= 1072;побігання значним сер = 94;ево-судинни&= #1084; порушенням = 91; пацієнтів, яким, за оцін&#= 1082;ами, загрожує ви = 89;окий ризик першо = 75;о випадку сер = 94;ево-судинно&= #1075;о порушення (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»), як доповне= ;ння до корекції = 110;нших факторів ри = 79;ику.

Пр= 086;типоказанн&= #1103;.

- = Гіпер = 95;утливість до розувастатl= 0;ну або до будь-я&#= 1082;ої допоміжної речовини;=

- = захво = 88;ювання печінки в активній фазі, в тому числі стійк = 77; підвищення рівня сиров = 72;ткових трансамінаk= 9; невідомої етіології т = 72; підвищення рівня будь-якої трансамінаk= 9;и більш ніж у 3 рази вище верхньої межі норми (ВМН);

- = тяжке = 087;орушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв);

- = міопа = 90;ія;

- = одноч = 72;сний прийом комбін&#= 1072;ції софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

- = одноч = 72;сний прийом циклоспориl= 5;у;

- = періо = 76; вагітності = 72;бо годування груддю. Протипоказk= 2;ний жінкам репр = 86;дуктивного віку, які не застосовуюm= 0;ь відповідниm= 3; засобів контрацепцo= 0;ї.

Розувастат&= #1080;н 40 мг протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; факторами, щ= 086; сприяють розвитку міопатії/ рабдоміоліk= 9;у. До таких факторів належать:=

- = помірн = 77; порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв);

- = гіпоти = 88;еоз;

- = наявні = 89;ть в індивідуалn= 0;ному або сімейному анамнезі сп = 72;дкових м’язових захворюванn= 0;;

- = наявні = 89;ть в анамнезі міотоксичнl= 6;сті, спричиненоo= 1; іншими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА- редуктази або фібратами;=

- = зловжи = 74;ання алкоголем;=

- = ситуац= 10;ї, що можуть призвести д = 86; підвищення рівнів препарату у плазмі кров= 10;;

- = належн= 10;сть до монголоїднl= 6;ї раси;

- = супут = 85;є застосуванl= 5;я фібратів =

(Див. роз= діли «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій» та «Фармакокіl= 5;етика»).

&= nbsp;

&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Впл= ;ив супутніх препаратів на розувастатl= 0;н

Інгібітори транспортнl= 0;х білків

Розувастат&= #1080;н є субстрато = 84; для деяких транспортнl= 0;х білків, у тому числі печінковогl= 6; транспортеl= 8;а захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортеl= 8;а BCRP. Одночасне k= 9;астосуванн= 103; препарату з лікарськимl= 0; засобами, що пригнічуютn= 0; ці транспор = 90;ні білки, може призводити до підвищен = 85;я концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну у плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).

Циклос&#= 1087;орин

У період супутнього застосуванl= 5;я препарату т = 72; циклоспориl= 5;у значення AUC розувастатl= 0;ну були в середньому приблизно у 7 разів вищим = 80;, ніж ті, які спостерігаl= 3;ися у здорових добровольцo= 0;в (див. таблицю 2= ). Препарат протипоказk= 2;ний пацієнтам, які одночасно о = 90;римують циклоспориl= 5; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Супутнє застосуванl= 5;я не впливало на концентр = 72;ції циклоспориl= 5;у у плазмі крові.

Інгібі&#= 1090;ори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протеази може значно збільшуватl= 0; експозицію розувастатl= 0;ну (див. таблицю 2= ). Наприклад, у дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тики одночасне застосуванl= 5;я 10 мг розуваст&= #1072;тину та комбінованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавірm= 1;/100 мг ритонавіру), у здорових добровольцo= 0;в супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; AUC та C_max розувастатl= 0;ну приблизно в 3 та
7 разів відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я препарату т = 72; деяких комбінацій інгібіторіk= 4; протеази можливе після ретельного обміркуванl= 5;я корекції дози препарату, виходячи з очікуваногl= 6; зростання експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).

Гемфібрози= ;л та інші ліпідознижm= 1;вальні засоби <= /i>

Одночасне застосуванl= 5;я препарату т = 72; гемфіброзиl= 3;у призводило до зростанн= 03; AUC та C_max розувастатl= 0;ну в 2 рази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Виходячи з даних спеціальниm= 3; досліджень, фармакокінk= 7;тично значущої взаємодії з фенофібратl= 6;м не очікується, однак можли = 74;а фармакодинk= 2;мічна взаємодія. Гемфіброзиl= 3;, фенофібрат, інші фібрат = 80; та ліпідознижm= 1;вальні дози (> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотиново= 11; кислоти) збільшують ризик міопа = 90;ії при супутньому застосуванl= 5;і з інгібітор = 72;ми ГМГ-КоА, імов&#= 1110;рно, за рахунок того, що вони можуть спри = 95;иняти міопатію, коли їх застосовувk= 2;ти окремо. Розу= 074;астатин 40 мг протипоказk= 2;ний при супутньому застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосуванl= 5;я препарату в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнта = 84; із гіперхол = 77;стеринеміє&#= 1102; призводило до зростанн= 03; AUC розувастат&= #1080;ну в 1,2 раза (таблиця 2). Не можна виключати фармакодинk= 2;мічної взаємодії між препаратом та езетиміб = 86;м, що може призвести д = 86; небажаних явищ (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Антацидні препарати

Одночасне застосуванl= 5;я препарату і = 79; суспензіямl= 0; антацидів, що містять гідроксид алюмінію аб = 86; магнію, знижувало концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застос = 91;вання антацидних засобів через 2 годин&#= 1080; після препарату. Клінічну значущість цієї взаємодії н = 77; вивчали.

Еритроміци= ;н

Одночасне застосуванl= 5;я препарату т = 72; еритроміциl= 5;у знижувало AUC розувастатl= 0;ну на 20 %, а C_max – на 30 %. Ця взаємоді= 03; може бути спричинена посиленою перистальтl= 0;кою кишечнику внаслідок д= 10;ї еритроміциl= 5;у.

Ферменти цитохрому Р450<= /span>

Результа = 90;и досліджень in vitro та in vivo свідч= ать, що розувастатl= 0;н не інгібує і не стимулює ізоферментl= 0; цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатl= 0;н є слабким субстратом цих ізоферментo= 0;в. Так= им чином, взаємодії з лікарськимl= 0; засобами в результаті метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного Р450, не очікуєт= ;ься. Не спостерігаl= 3;ося клінічно значущих взаємодій між розувастатl= 0;ном та флуконаз = 86;лом (інгібіторо = 84; CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазоl= 3;ом (інгібіторо = 84; CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що вимагают= 00; корекції дози розува = 89;татину

При необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату з іншими лікарськимl= 0; засобами, зд= 072;тними підвищуватl= 0; експозиції розувастатl= 0;ну, дозу препарату потрібно скоригуватl= 0;. Якщо очікується, що експозиція препарату (AUC) зросте приблизно в 2 або більше разів, засто= 089;ування препарату слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальнm= 1; добову дозу препарату слід скоригуватl= 0; таким чином, щоб очікува = 85;а експозиція розувастатl= 0;ну не перевищу = 74;ала експозицію, що відзначаєтn= 0;ся при прийомі = 088;озувастати&= #1085;у 40 мг/добу без застосуванl= 5;я лікарських засобів, що взаємодіютn= 0; із препаратом; наприклад, при застосуванl= 5;і з гемфіброз = 80;лом доза препар = 72;ту становитимk= 7; 20 мг (збільшення експозиції = 74; 1,9 раза), при застосуванl= 5;і з комбінацієn= 2; ритонавір/а = 90;азанавір – 10 мг (збільше= ;ння в 3,1 раза).

Якщо лікарський засіб збільшує AUC розувастатl= 0;ну менш ніж у 2 рази, початкову дозу зменшу = 74;ати не потрібно, але слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при збільшенні дози розува = 89;татину до понад 20 мг.

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатl= 0;ну (AUC; у порядку зменшення величини) за опубліковаl= 5;ими даними клінічних досліджень=

        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp; Таблиця 2

Збіль&#= 1096;ення AUC розувастат= 080;ну в 2 рази або більше, ніж у= 2 рази<= /p>

Реж = 80;м дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Реж = 80;м дозування розувастат= 080;ну

Змі = 85;и AUC розувастат= 080;ну*

&= #1057;офосбувір/&= #1074;елпатасвір= ;/&= #1074;оксилапрев= ;ір (400 мг-100 мг-100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один раз на добу протягом 15 днів

10 мг<= /span>, одноразова дозk= 2;

= ↑ 7,4 ра= 079;а

Циклосп&#= 1086;рин від 75 мг 2 рази на добу до 200 l= 4;г 2 рази на добу= ;, 6 місяців

10 мг 1 раз на добу,
10 днів

↑ 7,1 раза

Даролу= 090;амід 600 мг двічі на добу, 5 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 5,2 раза=

Регора= 092;еніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 3,8 раза=

Атазана&#= 1074;ір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 3,1 раза

Велпат= 072;свір 100 мг 1 раз на добу

10 мг, одноразова доза

↑ 2,7 раза=

Омбіта= 089;вір 25 мг/паритапр&#= 1077;вір 150 мг/

ритона= 074;ір 100 мг один раз на добу/даса&= #1073;увір 400 мг 2 рази на добу, 14 днів<= /span>

5 мг, одноразова доза

↑ 2,6 раза=

Гразоп= 088;евір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг 1 раз на добу, 11 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 2,3 раза=

Глекап= 088;евір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів

5 мг 1 ра= 079; на добу, 7 дніk= 4;

↑ 2,2 раза=

Лопінав&#= 1110;р 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 2 рази на добу, 17 днів<= /span>

20 мг 1 раз на добу,
7 днів

↑ 2,1 раза

Клопід= 086;грель 300 мг, потім 75 мг через

24 години=

20 мг, одноразова доза

↑ 2 рази

Гемфібр&#= 1086;зил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↑ 1,9 раза

&= #1047;більшення AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази

Реk= 8;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Режим дозування розувастат= 080;ну

Зміни AUC розувастат= 080;ну*

Елтромб&#= 1086;пак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1,6 раза

Дарунав&#= 1110;р 600 мг/ритонавo= 0;р 100 мг 2 рази на добу, 7 днів

10 мг 1 раз на добу,
7 днів

↑ 1,5 раза

Типрана&#= 1074;ір 500 мг/ритонаві&#= 1088; 200 мг 2 рази на добу, 11 днів<= /span>

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раза

Дронеда&#= 1088;он 400 мг 2 рази на добу

Невідом&#= 1086;

↑ 1,4 раза

Ітракон&#= 1072;зол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раза **

Езетимі&#= 1073; 10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>

10 мг 1 раз на добу,
14 днів

↑ 1,2 раза **

Зниженн&#= 1103; AUC розувастат= 080;ну

Реk= 8;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Режим дозування розувастат= 080;ну

Зміни AUC розувастат= 080;ну*

Еритром&#= 1110;цин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↓ 20 %

Байкалі&#= 1085; 50 мг 3 рази на добу, 14 днів<= /span>

20 мг, одноразова доза

↓ 47 %

* Дані, представлеl= 5;і як зміна в х разів, являю= 090;ь собою співвідношk= 7;ння між застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; та окремо. Дані, представлеl= 5;і у вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно показників при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну окремо.

Збільшення позначено значком ↑, зменшення – ↓.

** Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах препа = 88;ату, в таблиці подано найбільш значуще спі = 74;відношення.<= o:p>

Лікарські засоби / комбінації, які не мали к&#= 1083;інічно значущого впливу на співвідношk= 7;ння AUC розувастатl= 0;ну при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і: алеглітазаl= 8; 0,3 мг 7 днів; фенофібрат 67 мг 7 днів 3 рази на добу; флуконазол 200 мг 11 днів 1 раз на добу; фозампренаk= 4;ір 700 мг / ритонавір 100 мг 8 днів 2 рази на добу; кето&#= 1082;оназол 200 мг 7 днів 2 рази на добу; рифампін 450 мг= 7 днів 1 раз на добу; силімарин 140 мг 5 днів 3 рази на добу.

Впл= ;ив розувастатl= 0;ну на супутні лікарські засоби

Антагоніст= ;и вітаміну К=

Як і щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, на початку застосуванl= 5;я препарату а = 73;о при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночас = 85;о застосовуюm= 0;ь антагоністl= 0; вітаміну К (наприклад варфарин аб = 86; інший кумар = 80;новий антикоагулn= 3;нт), можливе підвищення Міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС). Припинення застосуванl= 5;я препарату а = 73;о зменшення його дози може призвести д = 86; зниження МН = 57;. У таких випадках бажаний нал = 77;жний моніторинг МНС.

Пероральні контрацептl= 0;ви/гормоноз&#= 1072;місна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосуванl= 5;я препарату т = 72; пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів призводило до підвищен = 85;я AUC етинілестрk= 2;діолу та норгестр = 77;лу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових р= 10;внів крові слід враховуватl= 0; при підборі = 076;ози пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів. Даних щодо фармакокінk= 7;тики препаратів = 91; пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь препарат та ГЗТ, немає, тому не можн= 072; виключати подібного ефекту. Однак комбінацію широко застосовувk= 2;ли жінкам у рамках клінічних досліджень = 10; вона переносилаl= 9;я добре.

Інші лікарські засоби <= /i>

Дигоксин

За даними спеціальниm= 3; досліджень взаємодії клінічно значущої взаємодії і = 79; дигоксином не очікується.

Фузидова кислота

Ризик розвитку міопатії, в тому числі рабдоміоліk= 9;у, може підвищуватl= 0;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препаратів фузидової кислоти сис = 90;емної дії та статинів. Механізм даної взаєм = 86;дії (чи це є фармакодинk= 2;мічна взаємодія, ч= 080; фармакокінk= 7;тична взаємодія, ч= 080; одночасно обидва види взаємодії) наразі невідомий. Були повідомленl= 5;я про випадки виникнення рабдоміоліk= 9;у (в тому числі з летальним = 80; наслідками) у пацієнтів, які отримували таку комбінацію препаратів.

Я&#= 1082;що застосуванl= 5;я препарату фузидової к = 80;слоти системної дії є необхідним, то терапія препаратом повинна бут = 80; припинена н = 72; весь період лікування препаратом фузидової кислоти.

Діти

Дослідженн&= #1103; взаємодії проводили лише у дорос= 083;их пацієнтів. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.=

&= #1054;собливості застосуванl= 5;я.

Впл= ;ив на нирки

Протеїнурі&= #1103;, виявлена у результаті аналізу за тест-смужка = 84;и та переважн = 86; канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які лікувал = 80;ся вищими дозами препарату, зокрема роз = 91;вастатином 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчасm= 0;ою. Протеїнуріn= 3; не була передвісниl= 2;ом гострої або прогресуючl= 6;ї хвороби нирок (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»). Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку нирок у постмаркетl= 0;нгових дослідженнn= 3;х вища при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат розува&#= 1089;татин 40 мг, в ході спостережеl= 5;ня слід регулярно п = 77;ревіряти функцію нирок.

Впл= ;ив на скелетну мускулатурm= 1;

Порушення з боку скелетної мускулатурl= 0;, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабд = 86;міоліз, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які приймал = 80; препарат у будь-яких дозах, особл= 080;во більше 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміоліk= 9;у відзначалиl= 9;я при застосуванl= 5;і езетимібу у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Не можна виключати можливість фармакодинk= 2;мічної взаємодії (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>«Взає= ;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;.

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, частота повідомленn= 0; про випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; із застосув = 72;нням препарату, у постмаркетl= 0;нговому періоді бул = 72; вищою для розувастатl= 0;ну 40 мг. Є повідомленl= 5;я про рідкісн= 10; випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротизуюm= 5;ої міопатії, що клінічно проявляєтьl= 9;я стійкою проксизмалn= 0;ною м’язовою слабкістю і підвищенняl= 4; рівня сироватковl= 6;ї креатинкінk= 2;зи, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи розувастатl= 0;н. У такому раз= 110; можуть бути необхіднимl= 0; додаткові нейром’язоk= 4;і і серологічнo= 0; дослідженнn= 3;, лікування імуносупреl= 9;ивними препаратамl= 0;.

Рівень креатинкінk= 2;зи

Рівень креатинкінk= 2;зи (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантаженn= 0; або у разі наявності можливих ал= 00;тернативни&#= 1093; причин підвищення КК, що можуть ускладнюваm= 0;и   інтерпретk= 2;цію результатіk= 4;. Якщо початк = 86;ві рівні КК значно підвищені (>5 разів вище В= 052;Н), протягом 5-7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердитl= 0; результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджуn= 2;ть, що початков = 77; значення КК більш ніж у 5 разів перевищує ВНМ, застосуванl= 5;я препарату починати не слід.

Перед початком лікування<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Розувастат&= #1080;н, як і решту інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА редуктази, с= 083;ід з обережністn= 2; призначати пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу. До факторів такого ризику належать:=

– порушення функції нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинно = 84;у анамнезі спадкових захворюванn= 0; м’язів;

– наявність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгіб= 10;торів ГМГ-КоА редуктази або фібраті = 74;;

– зловживаннn= 3; алкоголем;=

– ві= к > 70 років;

– си= ;туації, що можуть призвести д = 86; підвищення рівнів препарату у плазмі крові (д= ;ив. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Фармакокіl= 5;етика»);

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів.=

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванн= 03;м ризик потрібно оцінювати, порівнюючи = 79; очікуваною користю; також рекомендуєm= 0;ься клінічний моніторинг. Якщо початк = 86;ві рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування р = 86;зпочинати не слід.

У періо&= #1076; лікування<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Пацієнтів слід попросити негайно повідомлятl= 0; про м’язови = 81; біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або гарячко= 02;. У таких пацієнтів п = 86;трібно вимірювати рівні КК. Застосуванl= 5;я препарату слід припинити, якщо рівні К= 050; значно підвищені (>5 = 93; разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняютn= 0; щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 х ВМН). У разі зникнення симптомів т = 72; повернення рівня КК до норми можна поновити терапію препаратом або альтернатиk= 4;ним інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК в асимптоматl= 0;чних пацієнтів немає потре = 73;и. Дуже рідко повідомлялl= 0; про випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротизуюm= 5;ої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатl= 0;ном. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість п = 88;оксимальни&#= 1093; м’язів та підвищення рівня креат = 80;нкінази у сироватці крові, що зберігаєтьl= 9;я навіть післ= 03; припинення застосуванl= 5;я статинів.=

У клінічних дослідженнn= 3;х не було отримано доказів підвищеногl= 6; впливу на скелетну му = 89;кулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; та супутні препарати. О= 076;нак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалоl= 9;я у пацієнтів, які приймал = 80; інші інгібі = 90;ори ГМГ-КоА-реду= 082;тази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзиl= 3;ом, циклоспориl= 5;ом, нікотиновоn= 2; кислотою, азольними протигрибкl= 6;вими препаратамl= 0;, інгібітораl= 4;и протеази та макролідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми. Гемфіброзиl= 3; підвищує ризик міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і з деякими ін= 075;ібіторами ГМГ-КоА. Тому застосовувk= 2;ти препарат у комбінації = 79; гемфіброзиl= 3;ом не рекомендуєm= 0;ься. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванl= 5;і препарату у комбінації = 79; фібратами або ніацино = 84; потрібно ретельно зважувати порівняно і = 79; потенційниl= 4;и ризиками, пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям таких комбінацій. = 056;озувастати&= #1085; 40 мг протипоказk= 2;ний при супутнь = 86;му застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Взаємодіn= 3; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Побічні ре = 72;кції»).

Препарат не= слід застосовувk= 2;ти одночасно з препаратамl= 0; фузидової кислоти системної дії або впродовж 7 днів після п= 088;ипинення лікування препаратом фузидової кислоти. &= #1059; пацієнтів, у яких застосуванl= 5;я препарату фузидової кислоти системної дії є необхі= 076;ним, терапія статинами повинна бут = 80; припинена н = 72; весь період лікування препаратом фузидової кислоти. Бул= 080; повідомленl= 5;я про випадки виникнення рабдоміоліk= 9;у (в тому числі з летальним = 80; наслідками) у пацієнтів, які отримув = 72;ли одночасно препарати фузидової кислоти та статини (див. розділ «Взаємодія = 079; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнт повинен бут = 80; повідомленl= 0;й про те, що у випадку поя = 74;и таких симптомів я = 82; м’язова слабкість, біль або болючість у м’язах, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.

Т&#= 1077;рапія статинами може бути поновлена ч = 77;рез 7 днів після прийому останньої дози препар = 72;ту фузидової кислоти.

У виняткових випадках, коли тривал = 72; терапія препаратамl= 0; фузидової кислоти системної д= 10;ї є необхідно= 02;, наприклад, для лікування в = 72;жких інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, необхіднісm= 0;ь одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату т = 72; фузидової кислоти повинна розглядатиl= 9;я = 074; кожному випадку окремо та здійснюватl= 0;ся під ретельним медичним спостережеl= 5;ням.

Препарат не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гострими, серйозними станами, що свідчать пр = 86; міопатію аб = 86; можливість розвитку ниркової не = 76;остатності внаслідок рабдоміоліk= 9;у (таких як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні = 90;а електролітl= 0;чні розлади або неконтрольl= 6;вані судоми).

Впл= ;ив на печінку=

Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, препарат слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки.

Рекомендов&= #1072;но перевіряти біохімічні показники функції печ= 10;нки перед початком лікування т = 72; через 3 місяц&#= 1110; потому. Застосуванl= 5;я препарату слід припин = 80;ти або зменшит = 80; дозу, якщо рівень тран = 89;аміназ у сироватці = 082;рові більш ніж у 3 рази перевищує верхню межу норми. Частота пов= 10;домлень про серйозн= 10; явища з боку печінки (пер= 077;важно про підвищення рівня трансамінаk= 9; печінки) у післяреєстl= 8;аційному періоді бул = 72; більшою при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну 40 мг.

У пацієнтів із вторинно= 02; гіперхолесm= 0;еринемією, зумовленою гіпотиреозl= 6;м або нефроти = 95;ним синдромом, слід спочатку вилікувати = 86;сновну хворобу, пер= 096; ніж розпочи = 85;ати терапію пре = 87;аратом.

Рас= ;а

Дослідженн&= #1103; фармакокінk= 7;тики свідчать пр = 86; зростання експозиції = 91; пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси приблизно в 2 рази порівняно з європейцямl= 0;. Для таких пацієнтів необхідна корекція дозування препарату (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання» та «Фармакокіl= 5;етика»). Для пацієнтів азійської раси початк = 86;ва доза розува = 89;татину повинна бут = 80;
5 мг. Підвищена концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і була помічена в азійських пацієнтів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 82;інетика»). Слід взяти д= 086; уваги збільшену системну ек = 89;позицію при лікуванні пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси, у яких гіперхолесm= 0;еринемія не контролюєтn= 0;ся адекватно дозами до 20 мг= .

Інг= ;ібітори протеази<= /i>

Підвищена системна експозиція до розуваст = 72;тину спостерігаl= 3;ася в осіб, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н супутньо з різними інг= 10;біторами протеази у поєднанні з ритонавіроl= 4;. Слід обміркуватl= 0; як користь від зниженн= 03; рівня ліпідів за д= 086;помогою препарату у пацієнтів і = 79; ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, та= 082; і можливіст= 00; підвищення концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози розува = 89;татину у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосуванl= 5;я препарату з інгібітораl= 4;и протеази не рекомендуєm= 0;ься, якщо доза ро= 079;увастатину не скоригованk= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Неп= ;ереносиміс = 90;ь лактози

Пацієнтам із рідкісними спадковими = 92;ормами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом л = 72;ктази Лаппа або глюкозо-гал = 72;ктозною мальабсорбm= 4;ією не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

Інт= ;ерстиціаль = 85;а хвороба легень

Під час застосуванl= 5;я деяких статинів, ос= 086;бливо при тривалому лікуванні, повідомлялl= 0; про виняткові випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів ціє= 11; хвороби можна віднести задишку, непродуктиk= 4;ний кашель та загальне погіршення стану (підви= 097;ена втомлюваніl= 9;ть, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозр = 80; на інтерстиціk= 2;льну хворобу легень застосуванl= 5;я статинів слід припин = 80;ти.

Цук= ;ровий діабет

Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких паці= 08;нтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньомm= 1;, можуть спричиняти гіперглікеl= 4;ію такого рівн= 03;, при якому необхідне належне лікування діабету. Цю з&#= 1072;грозу, однак, перевищує зниження ризику суди = 85;них порушень пр = 80; застосуванl= 5;і статинів, і тому вона не має бути підставою для припине = 85;ня терапії статинами. З= 072; пацієнтами групи ризик = 91; (рівень глюкози нат = 97;е 5,6-6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м², підвищений рівень тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;) слід встановити як клінічни = 81;, так і біохімічниl= 1; контроль згідно з національнl= 0;ми інструкціяl= 4;и.

У дослідженнo= 0; JUPITER зареєстро = 74;ана загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % m= 1; групі прийому розувастатl= 0;ну та 2,3 % − у групі плацебо, переважно у пацієнтів і = 79; рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Діт= ;и

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМ&#= 1058; (індексу мас= 080; тіла) та вторинних характерисm= 0;ик статевого дозрівання за Таннером = 091; дітей віком від 6 до 17 рокіk= 4;, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, обмежена періодом тривалістю 2 роки. Після 2 років досліджуваl= 5;ого лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве доз = 88;івання виявлено не було (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

У клінічному дослідженнo= 0; у дітей та підлітків, які приймал = 80; розувастатl= 0;н протягом 52 ти&= #1078;нів, підвищення рівня КК >10 разів вище В= 053;М та симптоми = 079; боку м’язів після фізичного навантаженl= 5;я або підвище = 85;ої фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

&= #1047;астосуванн= ;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Препарат протипоказk= 2;ний у період вагітності = 72;бо годування груддю.

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку необхі = 76;но використовm= 1;вати належні засоби контрацепцo= 0;ї.

Оскільки холестерин та інші продукти бі = 86;синтезу холестеринm= 1; відіграють істотну рол= 00; у розвитку плода, потенційниl= 1; ризик від пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= 082;тази перевищує користь від застосуванl= 5;я препарату у період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктиk= 4;ну функцію обмежені. Якщо пацієнтка з = 72;вагітніє у період застосуванl= 5;я цього препарату, лікування слід негайн = 86; припинити.=

Р&#= 1086;зувастатин потрапляє у молоко щурі = 74;. Дан= их щодо проникненнn= 3; препарату у грудне молоко у людини нема= 08; (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

&= nbsp;

Здатні= ;сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt'>Беру&= #1095;и до уваги фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0; розувастатl= 0;ну, його вплив н= 072; здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з механізмамl= 0; є малоймові = 88;ним. При керуванні транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; роботі з інш= 080;ми механізмамl= 0; слід пам’ятати, щ= 086; під час ліку= 074;ання може розвиватисn= 3; запаморочеl= 5;ня.

<= /o:p>

Сl= 7;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призна = 95;ити стандартну гіпохолестk= 7;ринемічну дієту, якої він повинен дотримуватl= 0;ся і протягом лікування. Дозу слід підбирати і = 85;дивідуальн&#= 1086;, залежно від мети терапі= 11; та відповід= 10; пацієнта на лікування, керуючись рекомендацo= 0;ями поточних загальнопрl= 0;йнятих інструкцій.

П&#= 1088;епарат розувастатl= 0;ну можна приймати у будь-який ча= 089; дня, незалеж= 085;о від прийому їжі.

Лі&= #1082;ування гіперхолесm= 0;еринемії

Р&#= 1077;комендован= а початкова доза становить 5 а&#= 1073;о 10 мг перорально один раз на добу як для п&#= 1072;цієнтів, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли статини, так і переведениm= 3; на лікарський засіб з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА–ред = 91;ктази. При виборі початкової дози слід враховуватl= 0; рівні холестеринm= 1; в кожного окремого па = 94;ієнта та ризик серцево-суд = 80;нних порушень у майбутньомm= 1;, а також імо= вірність розвитку небажаних реакцій. У разі<= span lang=3DRU> необхідносm= 0;і слі= д підвищува&#= 1090;и дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). З огляду на те, що на тлі застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу розува&#= 1089;татин 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших д= 086;зах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати дозу до максимальнl= 6;ї - розувастатl= 0;ну 40 мг варто лише пацієнтам і = 79; тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних порушень (зокрема у хворих із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією), у яких не вдалося досягти мет = 80; лікування при застосу = 74;анні дози 20 мг і які перебуватиl= 4;уть під регулярним наглядом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Під час іні= ціації прийому лікарськогl= 6; засобу розува&#= 1089;татину 40 мг рекомендовk= 2;ний нагляд спеціалістo= 0;в.

Профілакти= ;ка серцево-суд = 80;нних подій

У дослідженнo= 0; зниження ризику серцево-суд = 80;нних подій лікарський засіб застосовувk= 2;ли у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Па&= #1094;ієнти літнього віку
Р&#= 1077;комендован= а початкова доза для пацієнтів віком >70 рокі = 74; становить 5 мг (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Інша корекція дози з огляд= 091; на вік не потрібна.

Па&= #1094;ієнти із нирковою недостатніl= 9;тю

П&#= 1072;цієнтам із легкими або помірними порушеннямl= 0; функції нирок корекція дози не потрібна.

Р&#= 1077;комендован= а початкова доза для пацієнтів і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нир = 86;к (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) становить 5 м&#= 1075;. Роз= увастатин 40 мг протипоказk= 2;но пацієнтам із помірним = 80; порушеннямl= 0; функції нирок. Застосуванl= 5;я препарату розувастатl= 0;ну пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; ниркових функції протипоказk= 2;но у будь-яких дозах (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Фармако = 82;інетика»).

Па&= #1094;ієнти із порушеннямl= 0; функції печінки

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функцій печінки, що оцінювалисn= 3; у 7 або менше балів за шкалою Чайлда–П’ю, підвищення системної експозиції розувастатl= 0;ну не спостері = 75;алося. Однак в осіб і = 79; порушеннямl= 0; у 8 та 9 балів зk= 2; шкалою Чайл = 76;а-П= 217;ю системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). У таких пацієнтів д = 86;цільною є оцінка фун= 082;ції нирок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Досвід застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу пацієнтам, які набрали більше 9 балі&#= 1074; за шкалою Чайлда–П’ю, відсутній. П= 088;епарат роз= увастатину протип= ;оказаний пацієнтам з активними захворюванl= 5;ями печінки (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ра&= #1089;ова належність

У пацієнті&= #1074; монголо&= #1111;дної раси спосте= рігалася підвищена системна експозиція лікарськогl= 6; засобу (див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»). Рекомендовk= 2;на початкова доза для пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси становить 5 мг; l= 8;озувастати= 085; 40 мг таким пацієнтам протипоказk= 2;на.

Ге&= #1085;етичний поліморфізl= 4;

П&#= 1077;вні типи генетичногl= 6; поліморфізl= 4;у можуть призводити до підвищення експозиції = 88;озувастати&#= 1085;у (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Пацієнтам і = 79; відомою наявністю таких типів поліморфізl= 4;у рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу препарату розув= ;астатину.

Па&= #1094;ієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Р&#= 1077;комендован= а початкова доза для пацієнтів і = 79; факторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг (див. розді&= #1083; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Розувастат&= #1080;н 40 мг протипоказk= 2;но деяким із таких пацієнтів (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Су&= #1087;утнє застосуванl= 5;я

Р&#= 1086;зувастатин є субстрато = 84; різних транспортнl= 0;х білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопа = 90;ії (в тому числі рабдоміоліk= 9;у) зростає при супутньому застосуванl= 5;і препарату розув= ;астатину із певними лікарськимl= 0; засобами, що можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну у плазмі крові <= span lang=3DRU>внаслідок взаємодії з цими транспортнl= 0;ми білками (наприклад ц= 080;клоспорино&= #1084; та певними інгібітораl= 4;и протеази, в тому числі комбінаціяl= 4;и ритонавіру = 79; атазанавірl= 6;м, лопінавіроl= 4; та/або типранавірl= 6;м; див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). По можливості слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них лікарських засобів та у разі необхідносm= 0;і тимчасово перервати терапію пре = 87;аратом роз= увастатину. Якщо супутнього застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів із п= 088;епаратом роз= увастатину уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосуванl= 5;я та відповід = 85;им чином відкорегувk= 2;ти дозу препар = 72;ту роз= увастатину (див. роздіl= 3; «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

&= nbsp;

Д= ;іти.

З&#= 1072;стосування лікарськогl= 6; засобу дітя = 84; має проводити лише спеціаліст.

Д= ;іти та підлітки віком від 6 до = 17 років (стадія Таннера ˂ІІ-V).

Г= ;етерозигот = 85;а сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

З&#= 1074;ичайна початкова добова доза для дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією становить 5 мг на добу.

Звичайна доза для дітей віком від 6 до 9 років із гетерозиго= тною сімейною гі= ;перхолесте = 88;инемією становить від 5 мг до 10 мг перорально один раз на добу. Безпека та ефективніс= ть застосуван= ня лікарськог= о засобу у дозах більше 10 мг = 91; цій популяції не досліджува= лися.

Звичайна доза для діm= 0;ей віком від 10 до 17 років і = 79; гетерозиго= тною сімейною гіперхолес= теринемією становить від 5 мг до 20 мг перорально один раз на добу. Безпека та ефективніс= ть застосуван= ня лікарськог= о засобу в дозах більше 20 мг = 91; цій популяц= ;ії не досліджува= лися.

П&#= 1110;двищувати дозу слід відповідно до індивідуалn= 0;ної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті лікарськогl= 6; засобу, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікування дітей (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Перед почат = 82;ом терапії розувастатl= 0;ном дітям та під= 083;іткам слід призначити стандартну гіпохолестk= 7;ринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватl= 0;ся і протягом лікування.

Г= ;омозиготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Р&#= 1077;комендован= а максимальнk= 2; доза для діт= 077;й віком від 6 до 17 років із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить 20 мг один раз на добу.

Р&#= 1077;комендован= а початкова доза становить в= 10;д 5 мг до 10 мг один раз на добу залежн = 86; від віку, маси тіла та попередньоk= 5;о застосуванl= 5;я статинів. Підвищуватl= 0; до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу слід відповідно до індивіду = 72;льної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті препарату, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікування дітей (див. р= 086;зділ «Особ&#= 1083;ивості застосуванl= 5;я»). Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестk= 7;ринемічну дієту, якої пацієнти мають дотри = 84;уватися і протягом лікування.

Д&#= 1086;свід лікування цієї популяції у дозах більш = 77; 20 мг обмежени&= #1081;.

Діти віком до 6 років

Б&#= 1077;зпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу дітя = 84; віком до 6 років не ви= 074;чались. Таким чином, препарат розува&#= 1089;татину не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям віком до 6 років.

Передо&#= 1079;ування.<= /p>
Специфічно&= #1075;о лікування передозуваl= 5;ня немає. Лікування має бути симптоматиm= 5;ним, у разі необхідносm= 0;і слід вживат = 80; підтримуваl= 3;ьних заходів. Потрібно проводити моніторинг функції печінки та рівнів КФК. Користь гемодіалізm= 1; є малоймовірl= 5;ою.

&= #1055;обічні реакції.

Небажані явища, що відзначаютn= 0;ся при застосу = 74;анні препарату, зазвичай легкі та тим= 095;асові.

Небажані реакції класифіковk= 2;ні за частотою та системно-ор = 75;анними класами.

У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х менше 4 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н, вийшли із дослідженнn= 3; через небажані ре = 72;кції.

Перелік побічних реакцій у вигляді таблиці

У нижченаведk= 7;ній таблиці представлеl= 5;ий профіль небажаних реакцій на розувастатl= 0;н за даними клінічних досліджень та великого досвіду післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я. Небажані реакції кла = 89;ифіковані за частотою та системно-ор = 75;анними класами (СОК).<= /span>

За частотою небажані реакції розподіленo= 0; таким чином: часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 т= 072; <1/100), рідко (≥1/10000 т = 72; <1/1000), дуже рідкl= 6; (<1/10000), невідомо= 11; частоти (неможливо оцінити за н= 072;явними даними).

Побіч = 85;і ре&#= 1072;кції за даними клінічних досліджень = 90;а досвіду піс = 83;яреєстраці&#= 1081;ного застосуванl= 5;я

        =                      =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;    Таблиц= ;я 3

Системно-ор= ганний клас

Часто

Нечасто

Рідко

Дуже рідко

Частота невідома

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Тромбоц&#= 1080;то-пенія

З боку імунної системи

Реакції гіперчутли-&#= 1074;ості, у тому числі ангіоневро-&#= 1090;ичний набряк

Ендокри&#= 1085;ні розлади

Цукрови&#= 1081; діабет¹

Психічн&#= 1110; розлади

Депресі&#= 1103;

З боку нервової системи

Головни&#= 1081; біль, запаморо-че&#= 1085;ня

Поліней&#= 1088;о-патія, втрата пам’&#= 1103;ті

Перифер&#= 1080;чна нейропатія, &= #1088;озлади сну (у тому числі безсоння та нічні кошмари)

З боку органів дихання, грудної клітки та се&= #1088;едостіння<= /o:p>

Кашель, задишка

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Запор, нудота, абдоміналь-&#= 1085;ий біль

Панкреа&#= 1090;ит

Діарея

З боку ге= патобіліарl= 5;ої системи

Підвище&#= 1085;ня рівня печінкових трансаміна= 079;

Жовтяни&#= 1094;я, гепатит

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Свербіж, висип, кропив’янк= 072;

Синдром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона

З боку скелетної мускулатур= 080; та сполучно&#= 1111; тканини

Міалгія

Міопаті&#= 1103; (у тому числі міозит), рабдоміолі= 079;, вовчак= 086;-подібний синдром, розрив м’язів

Артралг&#= 1110;я

Порушен&#= 1085;я з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосе-&#= 1088;едкована некротизую-&#= 1095;а міопатія

З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи

Гематур&#= 1110;я

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Гінеком&#= 1072;стія

Загальн&#= 1110; розлади та стан місця введення

Астенія

Набряк

¹ Частота залежить ві = 76; наявності факторів ри = 79;ику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ
> 30 кг/м², підвищені рівні тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; в анамнезі).

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА, частота небажаних реакцій має тенденцію залежати ві = 76; дози.

Вплив на нирки

Протеїнурі&= #1103;, виявлена у результаті аналізу за тест-смужка = 84;и та переважн = 86; канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли препарат. Зм= 110;ни вмісту білк = 72; у сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше спостерігаl= 3;ися у < 1 % пацієнтів у деяких часових точках у ход= 110; застосуванl= 5;я препарату в дозах 10 та 20 мг = 110; у приблизно 3 % – при розува= 089;татині 40 мг. Невелик = 77; збільшення частоти зміни вміст = 91; від нуля або слідів до значення
+ спостерігаl= 3;ися при дозі 20 мг. i= 9; більшості випадків протеїнуріn= 3; зменшувалаl= 9;я або зникала спонтанно при продовж = 77;нні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;ь на даний час не виявлено причинно-на = 89;лідкового зв’язку між протеїнуріn= 8;ю та гострим або прогрес = 91;ючим захворюванl= 5;ям нирок.

На тлі застосуванl= 5;я препарату відзначено випадки гематурії; з= 072; даними клінічних досліджень частота її н= 077;значна.

Вп= ;лив на скелетну мускулатурm= 1;

Ураження скелетної мускулатурl= 0;, такі як міал= 075;ія, міопатія (у тому числі міозит), та зрідка рабдоміоліk= 9; із гострою нирковою недостатніl= 9;тю чи без неї були відзначені при застосуванl= 5;і будь-яких до= 079; розувастатl= 0;ну, особливо пр = 80; дозах > 20 мг.

У пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зростання рівнів КК; у більшості випадків явище було слабким, аси= 084;птоматични&= #1084; та тимчасовим. Якщо рівні К= 050; підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>«Особ= ;ливості застосуванl= 5;я»).

Вп= ;лив на печінку=

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, відзначалоl= 9;я дозозалежнk= 7; збільшення рівня трансамінаk= 9;; у більшості випадків явище було слабким, аси= 084;птоматични&= #1084; та тимчасовим. При застосу = 74;анні розувастатl= 0;ну також відзн = 72;чалося підвищення рівнів HbA1c.

На тлі застосуванl= 5;я деяких статинів відзначалиl= 9;я такі небажані явища:

розлади статевої функції;

окремі випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби лег = 77;нь, особливо пр = 80; тривалому застосуванl= 5;і (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>«Особ= ;ливості застосуванl= 5;я»).

Частота повідомленn= 0; про рабдоміоліk= 9;, серйозні порушення з боку нирок т= 072; печінки (пер= 077;важно підвищення активності печінкових трансамінаk= 9;) більша при застосуванl= 5;і препарату розув= ;астатину 40 мг.

У процесі післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату ідентифікоk= 4;ано таку небажану реакцію як летальна та нелетальна печінкова недостатніl= 9;ть. Оскільки пр = 86; цю реакцію повідомлялl= 0; спонтанно і = 79; популяції невизначенl= 6;ї кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність п = 88;ичинно-насл&= #1110;дкового зв’язку із застосуванl= 5;ям препарату.

Зрідка у післяреєстl= 8;аційному періоді пов= 10;домляли про порушення когнітивниm= 3; функцій (наприклад погіршення пам’яті, забудькуваm= 0;ість, амнезія, погіршення = 87;ам'яті, сплутаністn= 0; свідомості), що асоціюютьсn= 3; із застосуванl= 5;ям статинів. Пр= 086; такі когніт = 80;вні проблеми повідомлялl= 0; у зв’язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться = 091; повідомленl= 5;ях, зазвичай мають легки = 81; характер і минають після відмі = 85;и статинів, а також мають різний час д= 086; появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).

Ді= ;ти

Підвищення рівня креатинкінk= 2;зи >10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізич = 85;ого навантаженl= 5;я або підвищеної фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше у
52-тижневому клінічному дослідженнo= 0; з участю дітей та підлітків порівняно з дорослими (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>«Особ= ;ливості застосуванl= 5;я»). Проте профіль безпеки розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків був подібни = 84; до такого у д&#= 1086;рослих.

Повід= ;омлення про підозрю = 74;ані побічні реакції

Важли= ;во повідомлятl= 0; про підозрюванo= 0; побічні реакції у післяреєстl= 8;аційний період застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Ц&= #1077; дає змогу зд= 110;йснювати безперервнl= 0;й моніторинг співв= ;ідношення користь/риз = 80;к застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Спеціалістl= 0; у галузі охорони здоров’я зобов’язанo= 0; повідомлят&#= 1080; про будь-які &#= 1074;ипадки підозрюваних побічних реакцій через національнm= 1; систему звітності.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання. Збері= ;гати в оригінальнo= 0;й упаковці в сухому, захищеному від світла, недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 °С.

Упа= ;ковка.

Таб= 083;етки по 10 мг: № 90 (10х9): по 10 таблеток у блістері; по 9 блістерів у картонній коробці; № 90 (15х6): по 15 таблеток у блістері; по 6 блістерів у картонній коробці;

Та= 073;летки по 20 мг: № 90 (10х9): по 10 таблеток у блістері; по 9 блістерів у = 082;артонній коробці.

= Ка= 090;егорія відпуску. За рецептом= .

= =

Виробник. ТОВ «Зентіва».

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.

Заявни&#= 1082;.

Т= ОВ «Санофі-Аве = 85;тіс Україна».=

&n= bsp;

Місцезн = 72;ходження заявника.=

У= країна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50h= 0;.

Збіль&#= 1096;ення AUC розувастат= 080;ну в 2 рази або більше, ніж у= 2 рази<= /p>
Реж = 80;м дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Реж = 80;м дозування розувастат= 080;ну	Змі = 85;и AUC розувастат= 080;ну*
&= #1057;офосбувір/&= #1074;елпатасвір= ;/&= #1074;оксилапрев= ;ір (400 мг-100 мг-100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один раз на добу протягом 15 днів	10 мг<= /span>, одноразова дозk= 2;	= ↑ 7,4 ра= 079;а
Циклосп&#= 1086;рин від 75 мг 2 рази на добу до 200 l= 4;г 2 рази на добу= ;, 6 місяців	10 мг 1 раз на добу, 10 днів	↑ 7,1 раза
Даролу= 090;амід 600 мг двічі на добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 5,2 раза=
Регора= 092;еніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 3,8 раза=
Атазана&#= 1074;ір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу, 8 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 3,1 раза
Велпат= 072;свір 100 мг 1 раз на добу	10 мг, одноразова доза	↑ 2,7 раза=
Омбіта= 089;вір 25 мг/паритапр&#= 1077;вір 150 мг/ ритона= 074;ір 100 мг один раз на добу/даса&= #1073;увір 400 мг 2 рази на добу, 14 днів<= /span>	5 мг, одноразова доза	↑ 2,6 раза=
Гразоп= 088;евір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг 1 раз на добу, 11 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза=
Глекап= 088;евір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів	5 мг 1 ра= 079; на добу, 7 дніk= 4;	↑ 2,2 раза=
Лопінав&#= 1110;р 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 2 рази на добу, 17 днів<= /span>	20 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 2,1 раза
Клопід= 086;грель 300 мг, потім 75 мг через 24 години=	20 мг, одноразова доза	↑ 2 рази
Гемфібр&#= 1086;зил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↑ 1,9 раза
&= #1047;більшення AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази
Реk= 8;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Режим дозування розувастат= 080;ну	Зміни AUC розувастат= 080;ну*
Елтромб&#= 1086;пак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 1,6 раза
Дарунав&#= 1110;р 600 мг/ритонавo= 0;р 100 мг 2 рази на добу, 7 днів	10 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 1,5 раза
Типрана&#= 1074;ір 500 мг/ритонаві&#= 1088; 200 мг 2 рази на добу, 11 днів<= /span>	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раза
Дронеда&#= 1088;он 400 мг 2 рази на добу	Невідом&#= 1086;	↑ 1,4 раза
Ітракон&#= 1072;зол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раза **
Езетимі&#= 1073; 10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>	10 мг 1 раз на добу, 14 днів	↑ 1,2 раза **
Зниженн&#= 1103; AUC розувастат= 080;ну
Реk= 8;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Режим дозування розувастат= 080;ну	Зміни AUC розувастат= 080;ну*
Еритром&#= 1110;цин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↓ 20 %
Байкалі&#= 1085; 50 мг 3 рази на добу, 14 днів<= /span>	20 мг, одноразова доза	↓ 47 %

Системно-ор= ганний клас	Часто	Нечасто	Рідко	Дуже рідко	Частота невідома
З боку крові та лімфатично= 111; системи			Тромбоц&#= 1080;то-пенія
З боку імунної системи			Реакції гіперчутли-&#= 1074;ості, у тому числі ангіоневро-&#= 1090;ичний набряк
Ендокри&#= 1085;ні розлади	Цукрови&#= 1081; діабет¹
Психічн&#= 1110; розлади					Депресі&#= 1103;
З боку нервової системи	Головни&#= 1081; біль, запаморо-че&#= 1085;ня			Поліней&#= 1088;о-патія, втрата пам’&#= 1103;ті	Перифер&#= 1080;чна нейропатія, &= #1088;озлади сну (у тому числі безсоння та нічні кошмари)
З боку органів дихання, грудної клітки та се&= #1088;едостіння<= /o:p>					Кашель, задишка
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Запор, нудота, абдоміналь-&#= 1085;ий біль		Панкреа&#= 1090;ит		Діарея
З боку ге= патобіліарl= 5;ої системи			Підвище&#= 1085;ня рівня печінкових трансаміна= 079;	Жовтяни&#= 1094;я, гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини		Свербіж, висип, кропив’янк= 072;			Синдром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона
З боку скелетної мускулатур= 080; та сполучно&#= 1111; тканини	Міалгія		Міопаті&#= 1103; (у тому числі міозит), рабдоміолі= 079;, вовчак= 086;-подібний синдром, розрив м’язів	Артралг&#= 1110;я	Порушен&#= 1085;я з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосе-&#= 1088;едкована некротизую-&#= 1095;а міопатія
З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи				Гематур&#= 1110;я
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз				Гінеком&#= 1072;стія
Загальн&#= 1110; розлади та стан місця введення	Астенія				Набряк