І = 53;СТРУКЦІЯ

д = 83;я медичного застосуванl= 5;я лікаl= 8;ського засобу

ПІРФЕКТ=

(PIRFECT)

Склад:

діюч&= #1072; речовина: &#= 1087;ірфенідон= ;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить пірфенідонm= 1; 200 мг;

допоміk= 8;ні речовини: лакт&= #1086;зи моногідрат, натрію кроскармелl= 6;за, кальцію карбоксимеm= 0;илцелюлоза, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, натрію стеарилфумk= 2;рат, покриття «Opadry KB L= ow viscosity White 310A180023»*, покриття «Opadry KB L= ow viscosity Yellow 310A120019»**.

* Склад покриття «Opadry KB L= ow viscosity White 310A180023»: макро&= #1075;ол, титану діоксид (Е 171), каолін, копо= 083;івідон, натрію лаурилсульm= 2;ат.

**Склад покриття «Opadry KB L= ow viscosity Yellow 310A120019»: макро= гол, каолін, заліза окси = 76; жовтий (Е 172), ко= 087;олівідон, титану діоксид (Е 171), натрію лаур = 80;лсульфат.

Ліка&= #1088;ська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору.

Фармакl= 6;терапевтич= 085;а група. Імуносупреl= 9;анти. Інші імуносупреl= 9;анти. Код АТХ L04AX05.

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Фармакl= 6;динаміка.

Механізм дії пірфенідонm= 1; повністю не вивчений. Однак наявн= 10; дані свідчать пр = 86; те, що пірфенідон має антифібротl= 0;чні і протизапа = 83;ьні властивостo= 0; в різних системах in vitro і тваринних моделях фіброзу легень (фібр= 086;з, індукованиl= 1; блеоміциноl= 4;, і фіброз, індукованиl= 1; трансплантk= 2;том).

Ідіопатичн&= #1080;й легеневий фіброз є хронічним фіброзним і запальним захворюванl= 5;ям легень, що залежить ві = 76; синтезу і вивільненнn= 3; прозапальнl= 0;х цитокінів, включаючи фактор некрозу пухлини альфа і інтерлейкіl= 5;-1-бета. Було продемонстl= 8;овано, що пірфенідон = 79;меншує накопиченнn= 3; запальних клітин у від= 087;овідь на різні стимули.

Пірфенідон зменшує проліферацo= 0;ю фібробластo= 0;в, вироблення фіброзоасоm= 4;ійованих білків і цитокінів і збільшує біосинтез т = 72; накопиченнn= 3; екстрацелюl= 3;ярного матриксу у відповідь н = 72; фактори росту цитокінів, т= 072;ких як трансформаm= 4;ійний фактор рост = 91; бета і тромбоцитаl= 8;ний фактор рост = 91;.

Фармакокін= ;етика.

Всмоктува = 85;ня. = З = 72;стосування капсул пірфенідонm= 1; з їжею призв= 086;дило до значного зменшення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї C_max (на 50 %) та меншого впливу на площу під кривою зале = 78;ності концентрацo= 0;ї від часу (AUC) у порівнянні із застосуванl= 5;ям препарату натще. Після пероральноk= 5;о прийому однократноo= 1; дози 801 мг здоровими добровольцn= 3;ми віком 50‑66 рок&= #1110;в після їди швидкість всмоктуванl= 5;я пірфенідонm= 1; зменшилася, = 074; той час як AUC після прийо = 84;у після їди становила 80–85 % від AUC після прийо = 84;у препарату натще. При прийомі пре = 87;арату натще була продемонстl= 8;ована біоеквівалk= 7;нтність таблетки 801 мг та трьох кап= 089;ул по 267 мг. У разі застос= ;ування препарату після прийому їжі таблетка 801 мг досягала кр = 80;терію біоеквівалk= 7;нтності за показник = 86;м AUC у порівнянні = 79; капсулами, тоді як 90 % довірчий інтервал дл= 03; С_max (108,26–125,60 %) дещ= 086; перевищуваk= 4; верхню межу стандартноk= 5;о ліміту біоеквівалk= 7;нтності (90 % ДІ: 80,00–125,00 %). Вплив їжі на AUC при пероральноl= 4;у прийомі пір = 92;енідону був однаковим для лікарських форм у вигляді таблеток і капсул. Порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям натще засто = 89;ування будь-якої лікарської форми з їжею призводило до зниження = 057;_max пірфенідонm= 1;, а зниження Сmax було менш вираженим при прийомі таблеток пі = 88;фенідону (на 40 %), ніж капсул пірфенідонm= 1; (на 50 %). У порівнянні = 79; групою, яка голодувала, = 089;постерігал&= #1086;ся зниження частоти побічних явищ (нудота та сонливість) = 091; пацієнтів, я= 082;их годували. Тому рекомендуєm= 0;ься вводити пірфенідон = 79; їжею, щоб зменшити частоту вин = 80;кнення нудоти та сонливості. Абсолютна біодоступнo= 0;сть пірфенідонm= 1; у людини не визначена.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>

Розподіл. Пірфенідон зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10; людини, переважно і = 79; сироватковl= 0;м альбуміном. Загальне середнє зв’язуваннn= 3; коливалося від 50 % до 58 % пр = 80; концентрацo= 0;ях, що спостерігаl= 3;ися в клінічних дослідженнn= 3;х (від 1 до 100 мкг/мл). Уявний об’є = 84; розподілу п = 88;и пероральноl= 4;у прийомі препарату в рівноважноl= 4;у стані становить близько 70 л, що вказує на обмежене розповсюджk= 7;ння пірфенідонm= 1; в тканинах.

Метаболізм.= Близько 70–80 % пірфенідонm= 1; метаболізуn= 8;ться за допомого= 02; CYP1A2 із незначним залученням інших ізоферментo= 0;в CYP, включаючи CYP2C9, 2C19, 2D6 і 2E1. Дані дос&#= 1083;іджень іn vitro показують певну фармакологo= 0;чно значущу акт = 80;вність основного метаболіту (5&#= 8209;карбокси-пі= ;рфенідону) у концентрацo= 0;ї, яка перевищ = 91;є пікові концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і у пацієнтів із ідіопатичнl= 0;м легеневим фіброзом. Це може бути клінічно значущим дл= 03; пацієнтів і = 79; помірним порушенням функції нирок, у яких підвищуєтьl= 9;я експозиція 5-карбокси-пі&#= 1088;фенідону в плазмі крові.

Виведення.= Кліренс пірфенідонm= 1; при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і є помірно насиченим. В досліджен= ;ні багатократl= 5;ого прийому з метою визна = 95;ення оптимальноo= 1; дози здоровим добровольцn= 3;м літнього віку препарат застосовувk= 2;ли у дозах від 267 мг до 1335 мг 3 рази на добу, і середній кліренс зменшився приблизно н = 72; 25 % при застосуванl= 5;і дози вище 801 мг= ; 3 рази на добу. &= #1055;ісля прийому одноразовоo= 1; дози пірфенідонm= 1; у здорових добровольцo= 0;в літнього ві = 82;у середній уявний термінальнl= 0;й період напі = 74;виведення становив близько 2,4 год= ини. Близько 80 % прийнятої перорально дози пірфен= 10;дону виводиться = 79; сечею протягом 24 го&= #1076;ин після прийому. Більша частина пірфенідонm= 1; екскретуєтn= 0;ся у вигляді метаболіту 5-карбокси-пі&#= 1088;фенідону (> 95 % від того, що відновив = 89;я), і менше 1 % пірфенідонm= 1; виділяєтьсn= 3; з сечею у незміненомm= 1; вигляді.

Фармако = 82;інетика в особливих випадках<= /u>

По= 088;ушення функції печінки. Фармакокін&= #1077;тика пірфенідонm= 1; і його метаб= 086;літу 5-карбокси-пі&#= 1088;фенідону була порівн= 03;нною у осіб з помірним порушенням функції печінки (кла= 089; В за Чайлдом — Пʼю) і в осіб з нормально= 02; функцією печінки. У пацієнтів з = 087;омірним порушенням функції печінки спо = 89;терігалося середнє підвищення на 60 % експози&= #1094;ії пірфенідонm= 1; після прийому одноразовоo= 1; дози препарату 801 мг (3 капсули по 267 мг). Пірфе = 85;ідон слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з легким чи помірним порушенням функції печінки, і за пацієнтами слід уважно спостерігаm= 0;и щодо ознак токсичностo= 0;, особливо пр = 80; одночасномm= 1; прийомі інгібітору CYP1= A2 (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Препара = 90; протипоказk= 2;ний при тяжкому порушенні функції печінки і термінальнo= 0;й стадії захворюванl= 5;я печінки (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання»).

По= 088;ушення функції нирок. Не спостерігаl= 3;ося клінічно значимої рі = 79;ниці в фармакокінk= 7;тиці пірфенідонm= 1; в осіб з порушенням функції нирок від легкого до тяжкого ступеня у порівнянні = 79; особами з но= 088;мальною функцією нирок. Вихідна субстанція = 74; основному метаболізуn= 8;ться до 5-карбокси-&= #1087;ірфенідону= ;. Середнє значення (стандартне відхилення [СВ]) AUC_0–∞ 5-карбокси-пі&#= 1088;фенідону було значно вищим у груп= 072;х осіб із порушенням функції нирок помір = 85;ого (p =3D 0,009) та тяжкого (p < 0,0001) ступеня порівняно з групами осі = 73; із нормальн = 86;ю функцією нирок: 100 (26,3) мг∙год/л та 168 (67,4) мг∙год/л порівняно з 28,7 (4,99) мг∙год/л відповідно.

Функція нирок

Стат= ;истичні дані

AUC_0–∞мг∙= год/л

Пірфені&#= 1076;он

5-карбокс= и-пірфенідо = 85;

Нормальна n =3D 6

Сере= ;днє значення (СВ)=

Меді= ;ана (25^-й–75^-й)

42,6 (17,9)

42,0 (33,1–55,6)

28,7 (4,99)

30,8 (24,1–32,1)

Легкий ступінь порушення функції нирок n =3D 6

Сере= ;днє значення (СВ)=

Меді= ;ана (25^-й–75^-й)

59,1 (21,5)

51,6 (43,7–80,3)

49,3^a (14,6)

43,0 (38,8–56,8)

Помірний ступінь порушення функції нирок n =3D 6

Сере= ;днє значення (СВ)=

Меді= ;ана (25^-й–75^-й)

63,5 (19,5)

66,7 (47,7–76,7)

100^b (26,3)

96,3 (75,2–123)

Тяжкий ступінь порушення функції нирок n =3D 6

Сере= ;днє значення (СВ)=

Меді= ;ана (25^-й–75^-й)

46,7 (10,9)

49,4 (40,7–55,8)

168^c (67,4)

150 (123–248)

AUC_0–∞ =3D площа під кривою «концентраm= 4;ія — час» від нуля до безкінечноl= 9;ті.

^a p-значення порівняно з нормальним значенням =3D 1,00 (попарне порівняння = 79; поправкою з = 72; методом Бонферонні).

^b p-значення порівняно з нормальним значенням =3D 0,009 (попарне порівняння = 79; поправкою з = 72; методом Бонферонні).

^c p-значення порівняно з нормальним значенням =3D 0,0001 (попарне порівняння = 79; поправкою з = 72; методом Бонферонні).

Експози = 94;ія 5-карбокси-пі&#= 1088;фенідону підвищуєтьl= 9;я в 3,5 раза або більше у пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня тяж = 82;ості. Клінічно значуща фармакодинk= 2;мічна активність цього метаболіту = 91; пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня не може бути виключена.=

Для пацієнтів з порушенням функції нирок легко = 75;о ступеня тяжкості корекція дози пірфен= 10;дону не потрібна. Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пірфенідон пацієнтам з = 087;орушенням функції нирок помірного ступеня. Лікування пірфенідонl= 6;м протипоказk= 2;не пацієнтам з тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або пацієнтам з термінальнl= 0;м порушенням функції нир = 86;к, яке потребу= 08; гемодіалізm= 1; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання»).

Результ = 72;ти популяційнl= 6;го аналізу фармакокінk= 7;тики 4 досліджень за участю здорових осіб або осі= 073; із порушенням функції нир = 86;к і одного дослідженнn= 3; за участю пацієнтів з ідіопатичнl= 0;м легеневим фіброзом не показали клінічно значимого впливу віку, статі чи мас= 080; тіла на фармакокінk= 7;тику пірфенідонm= 1;.

Клінічl= 5;і характерисm= 0;ики.

Показання<= /i>.

Пірфен&#= 1110;дон призначати дорослим дл= 03; лікування легкого та середнього ступеня іді = 86;патичного фіброзу легенів (ІФЛ).<= /span>

<= /p>
Протипоказ&= #1072;ння.

Гіпе= ;рчутливіст= 00; до діючої речовини аб = 86; будь-якої допоміжної речовини (див. розділ «&= #1057;клад»). Ангіоневроm= 0;ичний набряк внаслідок застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1; в анамнезі (д&#= 1080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я флувоксаміl= 5;у (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Тяжке порушення функції печінки або термінальнk= 2; стадія захворюванl= 5;я печінки (див. &= #1088;озділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Ос&#= 1086;бливості застосуванl= 5;я»).

Тяжке порушення функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну < 30 мл/хв) або термінальнk= 2; стадія пору = 96;ення функції нирок, яка потребує діалізу (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'> =

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Близько 70–80 % пірфенідонm= 1; метаболізуn= 8;ться за допомого= 02; CYP1A2 із незначним залученням інших ізоферментo= 0;в CYP, у тому числo= 0; CYP2C9, 2C19, 2D6 і 2E1.

Спожива = 85;ня грейпфрутоk= 4;ого соку супров = 86;джується інгібуваннn= 3;м CYP1A2, і тому слід уникати йог = 86; вживання пі = 76; час лікування пірфенідонl= 6;м.

Інгібіт = 86;ри CYP1A2. Під час лікування пірфенідонl= 6;м слід уникат = 80; застосуванl= 5;я лікарських засобів, які &#= 1108; інгібітораl= 4;и CYP1A2 і одного чи більше інши = 93; ізоферментo= 0;в CYP, що беруть участь у метаболізмo= 0; пірфенідонm= 1; (наприклад, CYP2C9, 2С19 і 2D6).

Екстрап = 86;ляції in vitro та in vivo показують, щ= 086; сильні і селективні інгібітори CYP1= A2 (наприклад, еноксацин) мають потенціал для збільшення експозиції пірфенідонm= 1; приблизно в 2–4 рази.

Якщо неможливо уникнути одночасногl= 6; застосуванl= 5;я пірфенідо = 85;у і сильного т= 072; селективноk= 5;о інгібітору CYP1= A2, дозу пірфенідонm= 1; слід зменши = 90;и до 800 мг на добm= 1; (200 мг чотири рази на день). = За пацієнтами слід ретельно спостерігаm= 0;и щодо появи побічних реакцій, = пов’язаних із терапією лікарським засобом ПІРФЕКТ. При необхідносm= 0;і прийом пірф = 77;нідону слід припинити (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Од= ночасне застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1; і 750 мг ципрофл= ;оксацину (помірного інгібітора CYP1= A2) супр= ;оводжувало = 89;я збільшенняl= 4; експозиції пірфенідонm= 1; на 81 %. Якщо неможливо уникнути прийому ципр= ;офлоксацин = 91; в дозі 750 мг двk= 2; рази на добу, дозу пірфенідонm= 1; слід зменшити до 1600 мг на добу (400 м = 75; чотири рази на день). ПІРФЕКТ слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, коли ципроф = 83;оксацин застосовуюm= 0;ь у дозі 250 мг абl= 6; 500 мг один або два рази на день. &#= 1055;ІРФЕКТ слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам, які отримують інші помірн= 10; інгібітори CYP1= A2 (наприклад, аміодарон, пропафенон). Особливу увагу також = 089;лід проявляти, якщо інгібітори CYP1= A2 використовm= 1;ють одночасно з сильними інгібітораl= 4;и одного або більше ізоферментo= 0;в CYP, що беруть участь у метаболізмo= 0; пірфенідонm= 1;, таких як CYP2C9 (наприклад, аміодарон, флуконазол), 2C= 19 (наприклад, хлорамфеніl= 2;ол) та 2D6 (наприклад, флуоксетин, пароксетин).

Індукто = 88;и CYP1A2. &#= 1059; разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я помірних індукторів CYP1= A2 (наприклад, омепразолу) теоретично можливе зниження рівня пірфенідонm= 1; у плазмі крові. Одно= 095;асне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які діють як потенційні індуктори CYP1A2 та інших ізоферментo= 0;в, залучених у метаболізм пірфенідонm= 1; (наприклад, рифампіцин), може призвести д = 86; суттєвого зниження рівня пірфе = 85;ідону в плазмі крові. Наскільки ц = 77; можливо, слі= 076; уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих лікарських засобів.=

=

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.=

Пору= ;шення функції печінки. = У пацієнтів, які отримували пірфенідон, часто спостерігаl= 3;ося підвищення рівня транс = 72;міназ. Печінкові тести (визначення рівнів аланінамінl= 6;трансфераз= 080; [АЛТ], аспарта&= #1090;амінотранс= ;ферази [АСТ] і білірубіну) слід провод = 80;ти перед початком лікування пірфенідонl= 6;м, потім з інтервалом = 91; місяць прот= 03;гом перших 6 місяців, а потім кожні 3 місяці (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Якщо після початку терапії пірфенідонl= 6;м у пацієнта спостерігаn= 8;ться підвищення = 88;івня амінотрансm= 2;ерази у > 3 — < 5 разів від верхньо= 11; межі норми (ВМН) без підвищення рівня білірубіну та без симптомів або ознак ме= 076;икаментозн&= #1086;го ураження печінки, потрібно виключити інші причин = 80; та ретельно спостерігаm= 0;и за пацієнто = 84;. Слід розглянути = 87;итання про припинення прийому інших лікар = 89;ьких засобів, пов’язаних = 79; токсичністn= 2; для печінки. Залежно від клінічної доцільностo= 0;, потрібно зменшити дозу пірфенідонm= 1; або припинити прийом. Коли показники функції печінки будуть у межах норми, дозу пірфенідонm= 1; можна збіль = 96;ити до рекомендовk= 2;ної добової доз = 80;, якщо вона добре переноситьl= 9;я.

Медикам = 77;нтозне ураження печінки. Нечасто підвищення рівнів АСТ і АЛТ було пов= 217;язане із супутнім підвищенняl= 4; рівня білір = 91;біну. У постмарке= ;тинговий період пові = 76;омлялося про випадки тяжкого ураження печінки, спричиненоk= 5;о прийомом препарату, включаючи окремі випадки з летальним н = 72;слідком (див. розділ «Побічні реакції»).

Окрім рекомендовk= 2;ного регулярногl= 6; моніторингm= 1; функціоналn= 0;них показників печінки, у пацієнтів, у яких з’являютьсn= 3; симптоми, що можуть вказувати н = 72; ураження печінки, включаючи втомлюваніl= 9;ть, анорексію, дискомфорт = 91; правій верхній частині живота, поте= 084;ніння сечі або жовтяницю, слід провес = 90;и швидку клінічну оцінку та вимірюваннn= 3; функціонал&#= 1100;них проб печінк = 80;.

Якщо у пацієнта спостерігаn= 8;ться підвищення рівня амінотрансm= 2;ерази у > 3 — < 5 разів від ВМН, що супроводжуn= 8;ться гіпербілірm= 1;бінемією або клінічними ознаками чи симптомами, що вказують на ураження печінки, лік= 091;вання пірфенідонl= 6;м слід припинити остаточно і не призначати пацієнту знову.

Якщо у пацієнта спостерігаn= 8;ться підвищення рівня амінотрансm= 2;ерази у ≥ 5 разів від ВМН, застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1; слід припин = 80;ти назавжди і н= 077; призначати пацієнту по = 74;торно. У субʼєктів з помірною печінковою недостатніl= 9;тю (наприклад, клас В за Чайлдом — Пʼ= 02;) експозиція пірфенідонm= 1; збільшувалk= 2;сь на 60 %. Пірфенідон слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з легким або помірним по = 88;ушенням функції печінки (тобто клас А і В за Чайлдом — Пʼю), враховуючи потенціальl= 5;у можливість збільшення експозиції пірфенідонm= 1;. Слід уважн&#= 1086; спостерігаm= 0;и за пацієнтами = 85;а наявність ознак токсичностo= 0;, особливо як = 97;о вони одночасно приймають інгібітор CYP1A2 (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Фармакокіl= 5;етика»). Застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1; не вивчалос= 00; у пацієнтів = 079; тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю, і пірфенідо = 85; не можна застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; важкою печінковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Реак= ;ція світлочутлl= 0;вості та шкірні висипи. Під час лікування пірфенідонl= 6;м слід уникат = 80; або звести д= 086; мінімуму вплив прями = 93; сонячних променів (включаючи сонячні промені). Пацієнтів слід проінструкm= 0;увати про необхід = 85;ість застосовувk= 2;ти сонцезахисl= 5;ий крем щоденн = 86;, носити одяг, який захища= 08; від впливу сонця, а також уникати прийому лік = 72;рських засобів, що спричиняютn= 0; світлочутлl= 0;вість. Пацієнти повинні повідомлятl= 0; лікарю про виникнення симптомів реакції сві = 90;лочутливос&#= 1090;і або висипання. Тяжкі реакц= 10;ї світлочутлl= 0;вості є непоширениl= 4;и. Корекція дози або тимчасове припинення лікування може бути необхідним = 91; разі виникнення реакції світлочутлl= 0;вості або висипання від легкого до тяжкого ступеня (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).<= o:p>

Тяжк= ;і шкірні реакції. У зв’язку з лікуванням пірфенідонl= 6;м повідомлялl= 6;ся про синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз та = 084;едикаменто&= #1079;ну реакцію з еозинофіліn= 8;ю і системним = 80; симптомами (DRE= SS-синдром), які можуть бути небезпечниl= 4;и для життя аб= 086; летальними. = 059; разі появи ознак та симптомів, щ= 086; вказують на ці реакції застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1; слід негайн = 86; припинити. Якщо під час застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у пацієнта розвинувся синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, аб= 086; DRESS-синдром, лі = 82;ування слід остаточно припинити і ніколи не відновлюваm= 0;и.

Ангіоне = 74;ротичний набряк / а= 085;афілаксія.= В постмаркетl= 0;нговий період на фоні застос = 91;вання пірфенідонm= 1; виникав ангіоневроm= 0;ичний набряк (в деяких випадках серйозний), який проявлявся набряком обличчя, губ і/або язика і міг супроводжуk= 4;атися утрудненим або свистячим диханням. Також надходили повідомленl= 5;я про алергічні реакції. Том= 091; пацієнтам, у яких розвинулисn= 3; ознаки і сим= 087;томи ангіоневроm= 0;ичного набряку або = 072;лергічних реакцій з тяжким перебігом після застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1;, слід негайн = 86; припинити лікування. Вести пацієнтів з ангіоневроm= 0;ичним набряком аб = 86; алергічнимl= 0; реакціями з тяжким пере = 73;ігом слід відповідно до стандартів медичної допомоги. Пірфенідон не можна призначати пацієнтам з ангіоневроm= 0;ичним набряком аб = 86; реакціями гіперчутлиk= 4;ості внаслідок застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1; в анамнезі (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Сонливі = 89;ть/запаморо&= #1095;ення. Повідомлялl= 6;ся про сонливість = 91; пацієнтів, які отримували лікування пірфенідонl= 6;м. Тому пацієнти повинні знати, як вони реагую = 90;ь на пірфенідон, перш ніж вон= 080; будуть займ = 72;тися діяльністю, що вимагає розумової а = 82;тивності або координаціo= 1; (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;»). В клінічних дослідженнn= 3;х у більшості пацієнтів виникали епізоди сонливості, які в більшо= 089;ті випадків зникали в середньому = 95;ерез 22 дні. Якщо сон= ;ливість не зменшуєтьсn= 3; або навіть посилюєтьсn= 3;, може бути виправдана корекція до = 79;и або навіть припинення лікування пірфенідонl= 6;м.

Ст = 86;млюваність.<= /span> У пацієнтів= ;, які отримували лікування пірфенідонl= 6;м, спостерігаl= 3;ася стомлюваніl= 9;ть. Тому пацієнти повинні знати, як вони реагую = 90;ь на лікарський засіб, перш ніж вони буд= 091;ть за= йматися діяльністю, що вимагає розумової активності або координ = 72;ції (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;»).

Вт = 88;ата маси тіла. У пацієнтів= ;, які отримували лікування пірфенідонl= 6;м, спостерігаl= 3;ася втрата маси тіла (див. розділ «Побічні реакції»). Лікарям слі = 76; контролюваm= 0;и масу тіла пацієнтів і = 091; разі необхідносm= 0;і заохочуватl= 0; пацієнтів д = 86; збільшення споживання калорій, якщ= 086; втрата маси тіла набува= 08; клінічного значення.=

Гіпонат = 88;іємія. Повідомлялl= 6;ся про гіпонатрієl= 4;ію у пацієнтів, які отримували пірфенідон (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Оскільки си = 84;птоми гіпонатрієl= 4;ії можуть бути ледь помітн = 80;ми та маскуватисn= 3; супутніми захворюванl= 5;ями, рекомендуєm= 0;ься регулярний моніторинг відповідниm= 3; лабораторнl= 0;х параметрів, особливо за наявності таких ознак = 110; симптомів, я= 082; нудота, головний біль або зап= 072;морочення.

Важли&= #1074;а інформація про допоміжні речовини. Лікарський засіб містить лактози моногідрат. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереноснo= 0;стю галактози, недостатніl= 9;тю лактази або мальабсорбm= 4;ією глюкози-гал = 72;ктози не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

Це = 81; лікарський засіб містить 12 мг натрію в 1 таб&= #1083;етці. Слід бути обережним при застосу = 74;анні пацієнтам, які дотримуютьl= 9;я натрієвої дієти.

Утилізація невикористk= 2;ного або простро = 95;еного препарату:= надходженнn= 3; лікарськогl= 6; засобу у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Лікарський засіб не слі= 076; викидати у стічні води = 110; побутові відходи. Для утилізації необхідно використовm= 1;вати так звану «с= 080;стему збору відходів» з = 72; наявності такої.

<= /span>

Застос= 091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність.= Немає даних щодо застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1; вагітним жінкам.

Я= 082; запобіжний захід, бажан= 086; уникати застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу під час вагітно = 89;ті. Грудне годування. Н = 77;відомо, чи пірфенідон або його метаболіти виділяютьсn= 3; в грудне молоко. Риз= 080;к для дитини, яка знаходитьсn= 3; на грудному вигодовуваl= 5;ні, не може бути виключений. Рішення про припинення грудного вигодовуваl= 5;ня або припинення терапії препаратом слід приймати, беручи до уваги користь гру = 76;ного вигодовуваl= 5;ня для дитини і користь лікування препаратом для матері.

Фертильніс&= #1090;ь. У доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х не спостері = 75;алося несприятлиk= 4;ого впливу на фертильнісm= 0;ь.

= ;

= 047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Ліка&= #1088;ський засіб може спричинити сонливість та швидку стомлюваніl= 9;ть, що може помі= 088;но вплинути на здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з механізмамl= 0;, тому пацієнти повинні проявляти обережністn= 0; при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з механізмамl= 0;, якщо у них спостерігаl= 3;ися ці симптоми.=

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.=

Лікm= 1;вання пірфенідонl= 6;м повинні розпочинатl= 0; та контролюваm= 0;и лікарі, які мають досві = 76; діагностикl= 0; та лікуванн= 03; ідіопатичнl= 6;го фіброзу легенів.

Спосіб введення.=

Лікk= 2;рський засіб призначениl= 1; для перорал= 00;ного застосуванl= 5;я. Таблетки препарату с = 83;ід ковт&= #1072;ти цілими, запиваючи водою, і приймати з їжею, щоб зменшити ймовірністn= 0; виникнення нудоти та сонливості (див. розділи «Побічні реакції», «Фармакокіl= 5;етика»).

Доро&= #1089;лі.

На початку лікування дозу слід титрувати д = 86; рекомендовk= 2;ної добової доз = 80; 2400 мг/добу проm= 0;ягом 14 днів таким чином:

● 1–7 день: доза 200 мk= 5; (одна таблетка 200 мг= ), застосовуєm= 0;ься чотири рази на добу (800 мг/добу).
● 8–14 день: доза 400 мk= 5; (дві таблетк= 080; по 200 мг), засто = 89;овується чотири рази на добу (1600 мг на добу)= .

● Починаючи з 15 дня і надалі: доза 600 мг (три таблетки по 200 мг), застосовуєm= 0;ься чотири рази = 085;а добу (2400 мг/день). Рекомендовk= 2;на підтримуваl= 3;ьна добова доза препарату становить 600 мг чотири рази на добу з їжею, в цілому 2400 мг/день.

Д= 086;зи, що перевищуютn= 0; 2400 мг/добу, не рекомендуюm= 0;ься жодному пацієнту (див. розділ «Передозувk= 2;ння»). Пацієнтам, які пропустили лікування препаратом 14 днів поспіл= 00; або більше, слід знову розпочати лікування з початковогl= 6; 2-тижневого режиму титрування до досягнен = 85;я рекомендовk= 2;ної добової доз = 80;.

Корекція дози та інші фактори, які слід врахув = 72;ти для безпечного застосуванl= 5;я препарату<= /i> Розлади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

П = 72;цієнтам, у яких спостерігаl= 3;ася непереноснo= 0;сть лікування у зв’язку з побічними е = 92;ектами з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, слід нагадати пр = 86; необхіднісm= 0;ь прийому пре = 87;арату разом з їжею. Якщо симптоми зберігаютьl= 9;я, дозу пірфенідонm= 1; можна зменшити до 1–2 таблеток (200R= 09;400 мг) чотири рази на добу разом з їжею з подальшим підвищенняl= 4; до рекомендовk= 2;ної добової доз = 80; залежно від переносносm= 0;і. Якщо симпто = 84;и зберігаютьl= 9;я, пацієнтів слід проінс = 90;руктувати про необхіднісm= 0;ь припинення лікування н = 72; один-два тижні з мето= 102; зникнення симптомів.=

Реакція світлочутлl= 0;вості або висип.

Пацієнтам, у яких виникають реакції світлочутлl= 0;вості або висипання від легкого до тяжкого ступеня, слі= 076; нагадати пр = 86; необхіднісm= 0;ь щоденного застосовувk= 2;ння сонцезахисl= 5;ого крему та уникнення впливу сонц= 03; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Доза пірфенідонm= 1; може бути зменшена до 800 мг на день (200 м = 75; чотири рази на день). Якщо висипання зберігаєтьl= 9;я після 7 днів, прийом пірф = 77;нідону необхідно відмінити н = 72; 15 днів із пода= льшим підвищенняl= 4; до рекомендовk= 2;ної добової доз = 80; таким же чином, як у період підв = 80;щення дози. Пацієнтів, у яких спостерігаn= 2;ться тяжкі реакції світлочутлl= 0;вості або висипан = 85;я, слід проінструкm= 0;увати щодо необхі = 76;ності припинення лікування і звернення д = 86; лікаря за медичною допомогою (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Після того, я&#= 1082; висипання зникне, можн= 072; повторно відновити лікування пірфенидонl= 6;м з подальшим = 087;ідвищенням дози до рекомендовk= 2;ної добової доз = 80; на розсуд лікаря.

Функція печінки.

У разі значного підвищення рівня алані = 85;- та/або аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АЛТ/АСТ), з під= ;вищенням рівня білірубіну або без ньог= 086;, дозу пірфенідонm= 1; слід відкоригувk= 2;ти або припинити лікування відповідно до рекоменд = 72;цій, наведених у розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Особлив= 10; групи пацієнтів.=

Па= 094;ієнти літнього віку. Пацієнт = 72;м віком від 65 років корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушен = 85;я функції печінки. Пацo= 0;єнтам з легким чи помірним порушенням функції печінки (кла= 089; А і В за Чайлдом — П’= 102;) корекція дози не потрібна. Однак, оскільки у деяких пацієнтів з легким чи помірним по = 88;ушенням функції печінки мож = 77; спостерігаm= 0;ися підвищення рівня пірфенідонm= 1; у плазмі крові, пірфенідон слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; для цієї категорії пацієнтів. Терапію пір= ;фенідоном не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки або термінальнl= 6;ю стадією зах = 74;орювання печінки (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушення функції нирок. Корекц&#= 1110;я дози не потрібна пацієнтам з легким порушенням функції нирок. Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пірфенідон пацієнтам з помірним порушенням функції нирок (кліре= 085;с креатиніну 30–50 мл/хв). Терапію пірфенідонl= 6;м не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з = 090;яжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс кре= 072;тиніну < 30 мл/хв) або пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією порушення функції нирок, які потребують діалізу (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Фармакокіl= 5;етика»).

Діти. Немає досвіду застосуванl= 5;я пірфенідонm= 1; дітям для лікування ідіопатичнl= 6;го легеневого фіброзу.=

Передозува&= #1085;ня.

Клінічний досвід щодо передозуваl= 5;ня обмежений. Здоровим добровольцn= 3;м застосовувk= 2;ли багаторазоk= 4;і добові дози пірфенідонm= 1; до 4806 мг (6 капсул по 267 мг= ; 3 рази на добу) протягом 12-денного періоду збільшення дози. Побічн= 110; реакції бул = 80; легкого ступеня тяжкості, тр= 072;нзиторними і порівнянниl= 4;и з побічними реакціями, про які найбільш часто повід = 86;млялося. У разі підозри на передозуваl= 5;ня слід надати підтримуваl= 3;ьну медичну допомогу з моніторингl= 6;м основних показників = 78;иттєдіяльн&#= 1086;сті і уважним спостережеl= 5;ням за клінічни = 84; станом пацієнта.=

Побічнo= 0; реакції.

Коро= ;ткий опис профіл= 02; безпеки.

Найбіль = 96; частими побічними реакціями п= 10;д час клінічного дослідженнn= 3; із застосув = 72;нням пірфенідон= ;у у дозі 2403 мг/добу порівняно з плацебо бул = 80;: нудота (32,4 % проти 12,2 %), висип (26,2 % проm= 0;и 7,7 %), діарея (18,8 % проти 14,4 %), втома (18,5 % проти 10,4 %), дис = 87;епсія (16,1 % проти 5,0 %), анорексія (11,4 % проти 3,5 %), голl= 6;вний біль (10,1 % протl= 0; 7,7 %) та реакція світлочутлl= 0;вості (9,3 % проти 1,1 %).

Звед= ;ена таблиця побічних реакцій.

Безп= ;ека пірфенідонm= 1; вивчалась у клінічних дослідженнn= 3;х, до яких було залучено 1650 з&= #1076;орових добровольцo= 0;в та пацієнті = 74;. Більше 170 пацієнтів брали участ= 00; у відкритих дослідженнn= 3;х тривалістю більше ніж 5 років, в тому числі тривалістю до 10 років.

У таблиці 1 наведені побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися з частотою ≥ 2 % у 623 пацієнтів, я= 082;і отримували пірфенідон = 91; рекомендовk= 2;ній дозі 2403 мг/добm= 1;, в трьох базових клінічних д = 86;слідженнях 3 фази. Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися в процесі постмаркетl= 0;нгового досвіду, також перелічені = 74; таблиці ниж = 95;е. Побічні реакції наведені за системами о = 88;ганів і за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідкl= 6; (≥ 1/10000 і < 1/1000), часm= 0;ота невідома (неможливо визначити з наявних даних). В кожній груп= 10; за частотою виникнення побічні реакції вказані у по= 088;ядку зменшення серйозностo= 0;.

= ;

Таблиця 1. Побічні реакції за системами органів та з= 072; частотою згідно з MedDRA [Медичний сл= 086;вник для регуляторнl= 6;ї діяльності]

І = 85;фекції та інвазії

Дуж = 77; часто

Інфекці&#= 1111; верхніх дихальних шляхів

Час = 90;о

Інфекці&#= 1111; сечовивідн= 080;х шляхів

П = 86;рушення з боку крові та лімфатично= 111; системи

Неч = 72;сто

Агранул&#= 1086;цитоз¹

П = 86;рушення з боку імунної системи

Нечасто

Ангіоне&#= 1074;ротичний набряк ¹=

Частота невідома

Анафіла&#= 1082;сія¹

П = 86;рушення з боку обміну речовин та харчування

Дуж = 77; часто

Зменшен&#= 1085;я маси тіла, зниження апетиту, ано&= #1088;ексія

Нечасто

Гіпонат&#= 1088;іємія

П = 89;ихічні розлади

Дуж = 77; часто

Безсонн&#= 1103;

П = 86;рушення з боку нервової системи

Дуже часто

Головни&#= 1081; біль, запамороче= 085;ня

Час = 90;о

В’яліст&#= 1100;, сонливість, дисгевзія, млявість

П = 86;рушення з боку судин<= o:p>

Час = 90;о

Відчутт&#= 1103; жару

П = 86;рушення з боку органів дихання, грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я

Дуж = 77; часто

Задишка, кашель

Час = 90;о

Продукт&#= 1080;вний кашель

Ш = 83;унково-кишк&= #1086;ві розлади

Дуже часто

Диспепс&#= 1110;я; нудота; діарея; гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба; блювота; запор

Час = 90;о

Здуття живота; дискомфорт у животі; біль у живот&= #1110;; біль у верхній частині живота; дискомфорт у шлунку; гастрит; метеоризм

Г = 77;патобіліар&#= 1085;і розлади

Час = 90;о

Підвище&#= 1085;ня рівня АЛТ; підвищення рівня АСТ; підвищення рівня гамма-глута&#= 1084;ілтрансфер= ази

Неч = 72;сто

Збільше&#= 1085;ня загального білірубіну в сироватці в поєднанні з підвищення= 084; рівнів АЛТ і АСТ¹; медикамент= 086;зне ураження печінки²<= /span>

П = 86;рушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

Дуже часто

Висип

Час = 90;о

Реакція світлочутл= 080;вості, свербіж; еритема; сухість шкіри; еритематоз= 085;і висипи; маку&= #1083;ярний висип, сверблячий висип

Частота невідома

Синдром Стівенса — Джонсона¹; токсичний епідермаль= 085;ий некроліз¹; = 084;едикаменто&= #1079;на реакція з еозинофілі= 108;ю і системними симптомами (DRESS-синдром)¹

П = 86;рушення з боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини

Дуж = 77; часто

Артралг&#= 1110;я

Час = 90;о

Міалгія

З = 72;гальні розлади та стан місця введення

Дуже часто

Втома

Час = 90;о

Астенія, несерцевий біль у грудях

О = 90;руєння, травми та процедурні ускладненн= 103;

Час = 90;о

Сонячни&#= 1081; опік

^{1 <=
/sup>Визначено у
ході
постмаркетl=
0;нгового
нагляду (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).}

^{2 Під час
постмаркетl=
0;нгового
спостережеl=
5;ня
були
виявлені
випадки
тяжкого
ураження
печінки,
спричиненоk=
5;о
прийомом
лікарських
засобів, у
тому числі
повідомлялl=
6;ся
про
летальний
наслідок
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).}

=

Повідомлен= ;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

По = 74;ідомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має велике знач = 77;ння. Це дає змогm= 1; проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

<= /p>
Умов&= #1080; зберігання.

Зб= 077;рігати при температурo= 0; не вище 25 °С в оригінальнo= 0;й упаковці.

Зб= 077;рігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

&#= 1059;паковка.
По 28 таблеток у блістері, по 9 блістерів у картонній упаковці.

Категоl= 8;ія відпуску. За рецептом.=

Виробник.

Нобел Ілач Санаї в= 077; Тіджарет А.Ш.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Квартал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, №299, 81100 м. Дюздже, Туреччина.

І = 85;фекції та інвазії
Дуж = 77; часто	Інфекці&#= 1111; верхніх дихальних шляхів
Час = 90;о	Інфекці&#= 1111; сечовивідн= 080;х шляхів
П = 86;рушення з боку крові та лімфатично= 111; системи
Неч = 72;сто	Агранул&#= 1086;цитоз¹
П = 86;рушення з боку імунної системи
Нечасто	Ангіоне&#= 1074;ротичний набряк ¹=
Частота невідома	Анафіла&#= 1082;сія¹
П = 86;рушення з боку обміну речовин та харчування
Дуж = 77; часто	Зменшен&#= 1085;я маси тіла, зниження апетиту, ано&= #1088;ексія
Нечасто	Гіпонат&#= 1088;іємія
П = 89;ихічні розлади
Дуж = 77; часто	Безсонн&#= 1103;
П = 86;рушення з боку нервової системи
Дуже часто	Головни&#= 1081; біль, запамороче= 085;ня
Час = 90;о	В’яліст&#= 1100;, сонливість, дисгевзія, млявість
П = 86;рушення з боку судин<= o:p>
Час = 90;о	Відчутт&#= 1103; жару
П = 86;рушення з боку органів дихання, грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я
Дуж = 77; часто	Задишка, кашель
Час = 90;о	Продукт&#= 1080;вний кашель
Ш = 83;унково-кишк&= #1086;ві розлади
Дуже часто	Диспепс&#= 1110;я; нудота; діарея; гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба; блювота; запор
Час = 90;о	Здуття живота; дискомфорт у животі; біль у живот&= #1110;; біль у верхній частині живота; дискомфорт у шлунку; гастрит; метеоризм
Г = 77;патобіліар&#= 1085;і розлади
Час = 90;о	Підвище&#= 1085;ня рівня АЛТ; підвищення рівня АСТ; підвищення рівня гамма-глута&#= 1084;ілтрансфер= ази
Неч = 72;сто	Збільше&#= 1085;ня загального білірубіну в сироватці в поєднанні з підвищення= 084; рівнів АЛТ і АСТ¹; медикамент= 086;зне ураження печінки²<= /span>
П = 86;рушення з боку шкіри та підшкірної клітковини
Дуже часто	Висип
Час = 90;о	Реакція світлочутл= 080;вості, свербіж; еритема; сухість шкіри; еритематоз= 085;і висипи; маку&= #1083;ярний висип, сверблячий висип
Частота невідома	Синдром Стівенса — Джонсона¹; токсичний епідермаль= 085;ий некроліз¹; = 084;едикаменто&= #1079;на реакція з еозинофілі= 108;ю і системними симптомами (DRESS-синдром)¹
П = 86;рушення з боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини
Дуж = 77; часто	Артралг&#= 1110;я
Час = 90;о	Міалгія
З = 72;гальні розлади та стан місця введення
Дуже часто	Втома
Час = 90;о	Астенія, несерцевий біль у грудях
О = 90;руєння, травми та процедурні ускладненн= 103;
Час = 90;о	Сонячни&#= 1081; опік