І= 053;СТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЛІ= ;ЗОПРЕС 10, ЛІЗОПРЕС 20<= /span>

(LISOPRES 10, <= /b>LISOPRES 20)

Склад:

ді= ;ючі речовини: лізи= ;ноприл (у вигляді лізиноприлm= 1; дигідрату) та= = ;гідрохлор= отіазид;

1 таблетка містить 10 мг або 20 мг лізиноприлm= 1; (у вигляді лізиноприлm= 1; дигідрату) т= 072;
12,5 мг гідрохло= ;ротіазиду;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), кальцію гідрофосфаm= 0;у дигідрат, кр= 086;хмаль кукурудзянl= 0;й, магнію стеа = 88;ат.

Лі= ;карська форма. Табл= ;етки.

Осно = 74;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: &#= 1090;аблетки плоскоциліl= 5;дричної форми, з фаск&#= 1086;ю, білого або майже білог = 86; кольору.

Фа= ;рмакотерап = 77;втична група. Інгібіm= 0;ори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АП= 060;) і діуретики. &#= 1050;од АТХ С09В А03.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Лізо= ;прес є комбінованl= 0;м препаратом = 79; фіксованою = 76;озою лізиноприлm= 1;, інгібітору ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ), і гідрох= лоротіазидm= 1; — тіазидног = 86; діуретика. Обидва компоненти = 74;иявляють взаємодопоk= 4;няльний та адитивни = 81; антигіпертk= 7;нзивний ефект.

Фармако = 76;инаміка        &= nbsp;

Лізи= ;ноприл. Механізм ді= 11;.

Лізи= ;ноприл є інгібітор = 86;м ферменту пептидилдиl= 7;ептидази. Лізиноприл інгібує а= нгіотензинl= 7;еретворюва= 083;ьний фермент (АП= 060;), який каталізує перетворенl= 5;я ангіотензиl= 5;у I у вазоконстрl= 0;кторний пептид ангіотензиl= 5; II. Ангіоте&#= 1085;зин II також стимулює секрецію альдостероl= 5;у корою наднирковиm= 3; залоз. В результаті інгібуваннn= 3; АПФ спостерігаn= 8;ться зниження ко = 85;центрації ангіотензиl= 5;у II і, як наслідок, пригніченнn= 3; судинозвужm= 1;вальної активності = 10; секреції альдостероl= 5;у. Цей ефект призводить до збільшення концентрацo= 0;ї калію в сироватці крові.

Вважаєт= ;ься, що лізиноприл знижує артеріальнl= 0;й тиск завдяк = 80; механізму первинного пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи. Одн= 072;к лізиноприл чинить антигіпертk= 7;нзивну дію навіть при артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1; з низькою активністю реніну. АПФ ідентичний ферменту кініназі II, який бере участь в деградації брадикінінm= 1;. Не з’ясован = 86;, чи впливає підвищення рівня брадикінінm= 1; (потужного судинорозшl= 0;рювального пептиду) на терапевтичl= 5;у дію лізиноприлm= 1;.

Кліні= 095;на ефективнісm= 0;ь та безпека=

Засоби, що впливають н = 72; ренін-ангіо = 90;ензинову систему (РАС)

Відом= 086;, що у двох масштабних рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х (ONTARGET [ONgoing Telmisartan Alone and in combination with Ramipril Global Endpoint Trial — <= /span>міжна= 088;одне дослідженнn= 3; з досягненн= 03; цільових показників при тривалому лікуванні т = 77;лмісартано&#= 1084; ок= ремо і в поєднанн= 110; з раміприлом] та VA NEPHRON-D [The Veterans Affair Nephropathy in Diabetes — дослідk= 8;ення лікування нефропатії = 91; пацієнтів з = 076;іабетом у відділенн= 10; ветеранів]) вивчали застосуванl= 5;я комбінації інгібітора АПФ з блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ.

Дослі= 076;ження ONTARGET проводили з участю пацієнтів, які в анамнезі мали серцево-суд = 80;нні чи церебров = 72;скулярні захворюванl= 5;я або цукрови = 81; діабет ІІ типу з ознаками ішемічного ураження органів. У дослідженнo= 0; VA NEPHRON-D брали учаl= 9;ть пацієнти з цукровим діабетом ІІ типу та діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

У цих дослідженнn= 3;х не був продемонстl= 8;ований значущий позитивний ефект щодо с= 090;ану нирок та/або серцево-суд = 80;нної системи і летальностo= 0;, при цьому існував високий риз = 80;к гіперкалієl= 4;ії, гострого ураження ни = 88;ок та/або гіпотензії порівняно з монотерапіn= 8;ю. Ці результати також застосовні до інших інгібіторіk= 4; АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, зважаючи на їх= ні схожі фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0;. Тому інгібітори АПФ і блокатори рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ не слід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Відом= 086;, що дослідженнn= 3; ALTITUDE (Aliskiren Trial in Type 2 Diabetes Using Cardiovascular = and<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> Renal Disease = Endpoints — дослідж= ;ення лікування аліскіреноl= 4; пацієнтів і= з діабетом ІІ типу із застосуванl= 5;ям кі= нцевих точок серцево-суд = 80;нної системи та ниркових&nb= sp; захворюваl= 5;ь) проводили для вивченн= 03; позитивногl= 6; впливу додавання аліскірену до стандартноo= 1; терапії інгібітороl= 4; АПФ або блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ у пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу та хронічним захворюванl= 5;ям нирок чи серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям або обома видами захворюванn= 0;. Дослідженнn= 3; було припинено достроково через висок = 80;й ризик побічних реакцій. Частота лет = 72;льних наслідків через серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я та інсульт була вищою у групі застосуванl= 5;я аліскірену, ніж у групі плацебо, і побічні реакції, зокр= ;ема серйозні (гіперкаліє = 84;ія, гіпотензія та ниркова недостатніl= 9;ть), реєструвалl= 0;ся частіше у групі аліскірену порівняно з групою плац = 77;бо.

Гідро= 093;лоротіазид. Механізм ді= 11;.

Гідрохл= ;оротіазид є діуретико = 84; і гіпотензивl= 5;им засобом. Він впливає на реабсорбціn= 2; електроліт&#= 1110;в в дистальни = 93; ниркових канальцях і приблизно о = 76;наково збільшує екскрецію іонів натрі= 02; і хлору. Натр&#= 1110;йурез може супроводжуk= 4;атися деякою втратою калію і бікарбонатo= 0;в. Механізм антигіпертk= 7;нзивної дії тіазидн = 80;х діуретиків не встановленl= 6;.

Тіазиди зазвичай не впливають н = 72; нормальний артеріальнl= 0;й тиск.

Немел= 072;номний рак шкіри (НМРШ)

Згідно з даним= 080;, отриманими = 74; епідеміолоk= 5;ічних дослідженнn= 3;х, іс= нує зв’язок між сумарною дозою гідрохлороm= 0;іазиду і розвитком НМРШ. Чіткий зв’язок між сумарною дозою і ризи= 082;ом розвитку раку шкіри простежуваk= 4;ся і при базально-кл= 10;тинної карциноми (БКК), і при пло= ;скоклітинн = 86;ї карциноми (ПКК). Існують дані про можливість зв’язку між раком губи (П&#= 1050;К) і застосуванl= 5;ям гідрохлороm= 0;іазиду (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фармакокін&= #1077;тика.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; і гідрохлор = 86;тіазиду має незначний вплив (або не впливає взагалі) на біодоступнo= 0;сть кожного з ци= 093; компонентіk= 4;. Комбі= 085;ований препарат є біоеквівалk= 7;нтним одночасномm= 1; прийому компонентіk= 4; препарату у вигляді окремих лікарських форм.

Лізиноп= ;рил.

Абс= орбція. Після &#= 1087;ероральног= о прийому ліз = 80;ноприлу пік концентрацo= 0;ї у плазмі дос= 103;гається протягом приблизно 7 годин, хоча і&#= 1089;нує тенденція д = 86; невеликої затримки у ч= 072;сі досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у сироватці крові у пацієнтів з гострим інф = 72;рктом міокарда. Вихо= ;дячи з даних про виведення з сечею, середня величина абсорбції лізиноприлm= 1; у діапазоні вивчених до = 79; (5−80 мг) становить приблизно 25 % з міжсуб'єктн = 86;ю варіабельнo= 0;стю 6−60 %. Абсолютнk= 2; біодоступнo= 0;сть знижується приблизно н = 72; 16 % у пацієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю. Абсорбція лізиноприлm= 1; не залежить від прийому їжі.

Роз= поділ. Лізин= 086;прил не зв’язуєтьсn= 3; з іншими білками сироватки крові, окрім циркулюючоk= 5;о ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АП= 060;).

Відомо, що лізиноприл погано проникає через гематоенцеm= 2;алічний бар’єр.

Елі= мінація. Лізин= 086;прил не піддаєть = 89;я метаболізмm= 1;, і вся його абсорбованk= 2; кількість виводиться нирками у незміненомm= 1; вигляді. При багаторазоk= 4;ому введенні лізиноприл = 84;ає ефективний напівперіоk= 6; кумуляції 12,6 години. Кліренс лізиноприлm= 1; у здорових добровольцo= 0;в становить приблизно 50 мл/хв. Зменше&#= 1085;ня концентрацo= 0;ї у сироватці крові свідч = 80;ть про пролонговаl= 5;у термінальнm= 1; фазу, яка не є наслідком кумуляції препарату. Ц= 103; термінальнk= 2; фаза, можливо, свідчить пр = 86; насичуване зв’язуваннn= 3; з АПФ і не має дозозалежнl= 6;го характеру.

Пор= ушення функції печінки=

Порівняно зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми, у пацієнтів = 079; порушенням функції печінки при цирозі спостерігаl= 3;ося зменшення абсорбції (приблизно н= 072; 30 % за даними виведення з = 089;ечею), але збільшення впливу лізиноприлm= 1; (приблизно н= 072; 50 %) у зв’язку з= 10; зниженим кліренсом.=

Пор= ушення функції нирок

При порушенні функції нирок спостерігаn= 8;ться уповільненl= 5;я виведення лізиноприлm= 1;, який виводиться нирками. Однак це уповільненl= 5;я стає клінічно значущим тільки тоді, коли швидкі = 89;ть клубочковоo= 1; фільтрації зменшуєтьсn= 3; до величини <= ; 30 мл/хв.

Таблиця= ; 1

Показники = 092;армакокінет= ики лі= 079;иноприлу після багаторазоk= 4;ого прийому= ; препарату в доз= 110; 5 мг у різних груп па = 94;ієнт= ів із захворювання= ;ми нирок

Функція нирок відповідно до кліренсу креатиніну

Кількість<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:HU; mso-bidi-font-weight:bold'> прийомів<= o:p>

C_max

(нг/мл)

T_max

(год<= /span>)

AUC

(0–24 год)

(нг/год/мл)<= o:p>

t_1/2<= o:p>

(год<= /span>)

>80 м&= #1083;/хk= 4;

6<= /p>

40,3=

6<= /p>

492±172<= /o:p>

6,0= ±1,1

30&= #8211;80 мл/хв

6<= /p>

36,6=

8<= /p>

555±364<= /o:p>

11,8= ±1,9

5&= #8211;30 мл/хв

6<= /p>

106,7=

8<= /p>

2228±938=

19,5= ±5,2

При кліренсі креатиніну 30−80 мл/хв спостерігаn= 8;ться збільшення середнього значення AUC («к= ;онцентраці= 03; — час») лише на 13 %; при кліренсі креатиніну 5−30 мл/хв спостерігаn= 8;ться 4−5-кратне збільшення = 89;ереднього значення AUC.

Лізинопри = 83; може бути видалений з організму з = 72; допомогою гемодіалізm= 1;. Після 4-годинного сеансу гемодіалізm= 1; відзначено зниження концентрацo= 0;ї лізиноприлm= 1; в плазмі в середньому на 60 % (при величині діалізного кліренсу 40−55 мл/хв).

Сер= цева недостатніl= 9;ть. Паціє= 085;ти з серцевою недостатніl= 9;тю більше піддаються впливу лізиноприлm= 1; порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми (збільшення площі під кр= 080;вою AUC у середньому на 125 %), але на підставі да = 85;их про виведення лізиноприлm= 1; з сечею з’яс= 091;валося, що абсорбція у них знижена приблизно н = 72; 16 % порівняно зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми.

Пац= ієнти літнього віку. Пацієнти літнього віку мають більш висок= 10; значення площі під кривою AUC у плазмі (приб= 083;изно на 60 %) порівняно з молодшими добровольцn= 3;ми.

Гідрохл= ;оротіазид=

При контролі концентрацo= 0;ї гідрохлороm= 0;іазиду в плазмі крові протягом мінімум 24 год&= #1080;н період напіввиведk= 7;ння його варіював ві = 76; 5,6 до 14,8 години.

Не менше 61 % речовини виводиться = 74; незміненомm= 1; вигляді протягом 24 годин. Після пероральноk= 5;о прийому гідрохлороm= 0;іазиду діуретичниl= 1; ефект розвиваєтьl= 9;я через 2 години, дося= 075;ає максимуму через 4 години і зберігаєтьl= 9;я протягом 6−12 годин.

Гідрохлор = 86;тіазид проникає через плаце = 85;тарний бар’єр, але не проникає через гемат = 86;енцефалічн&#= 1080;й бар’єр.

Кл= ;інічні характерисm= 0;ики.

Показання.=

Лікуван = 85;я пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю легкого або середнього ступеня тяж = 82;ості, що має стабільний перебіг на тлі терапії окремими препаратамl= 0; у тих же дозу&#= 1074;аннях.

Протипоказ&= #1072;ння.

Гіпеl= 8;чутливість до діючих речовин або до однієї з допоміжних речовин, заз= ;начених у розділі «Ск&= #1083;ад&raq= uo;.

Гіпеl= 8;чутливість до інших інгібіторі= в = 72;нгіотензин&#= 1087;еретворюва= льного ферменту= АПФ.

Гіпеl= 8;чутливість до будь-якиm= 3; похідних су= ;льфонаміду.

Ангіl= 6;невротични= 081; набряк в анамнезі, пов’я&#= 1079;аний із застосуван= ням інгібіторі= в АПФ.

Спадl= 2;овий або ідіопатичн= ий ангіоневро= тичний набряк.

Ваг&= #1110;тність або планува= ;ння вагітності (див. розділ «Застосува= ння у період вагітності або годуван= ;ня груддю»).<= /li>
Тяжкk= 7; порушення функції нирок (клірk= 7;нс креатиніну < 30 мл/хв).

Тяжкk= 7; порушення функції печінки.

А= ;нурія.

Ліз&= #1086;прес протипоказ= ано застосовув= ати одночасно з лікарським= и засобами, які містять аліскірен, пацієнтам із цукровим діабетом або з порушk= 7;ннями функції нирок (швидкість клубочково= ї фільтрації <60 мл / хв / 1,73 м²) (див. розділ = 80; «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= і «Особливос= ті застосуван= ня»).

Про&= #1090;ипоказано застосовув= ати одночасно зі сакубітрил= ом/валсарта = 85;ом; не слід починати прийом ліка= ;рського засобу Лізопрес раніше ніж через 36 годи= 085; після прийо= ;му останньої дози сакубітрил= у/валсартан = 91; (див. також розділи «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій» і «Особливос= ті застосуван= ня»).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Гіпотен = 79;ивні лікарські засоби

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими гіп= 086;тензивними препаратамl= 0; можливе посилення антигіпертk= 7;нзивної дії. Одночасне з = 72;стосування з нітрогліцеl= 8;ином, іншими нітр = 72;тами або вазодилатаm= 0;орами підсилює ан = 90;игіпертенз&#= 1080;вний ефект.

Слід уникати призначеннn= 3; лізиноприлm= 1; в комбінаці= 11; з препаратамl= 0;, що містять аліскірен (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Відомо, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) при ком&= #1073;інованому застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену пов’язана з більш високою час = 90;отою розвитку побічних реакцій, таких як артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія і зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного лікарськогl= 6; засобу, що впливає на РААС (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Препара= ;ти, які підвищують ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку

Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ зі сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не у зв’язку зі збільшенняl= 4; ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одночас= ;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з інгібітораl= 4;и мішені рапаміцину = 74; клітинах ссавців (mTOR) (наприклад, темсиролімm= 1;с, сиролімус, еверолімус), інгібітораl= 4;и нейтральноo= 1; ендопептидk= 2;зи (наприклад, рацекадотрl= 0;л), тканинним активатороl= 4; плазміногеl= 5;у або вілдагл= 10;птином підвищує ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку.

Препара= ;ти літію

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препаратів літію та інгібіторіk= 4; АПФ зареєстровk= 2;но випадки оборотного підвищення рівня літію = 074; сироватці крові і появ= 080; ознак токсичностo= 0;. Діуретичні засоби і інгібітори АПФ зменшую = 90;ь нирковий кліренс літію, що підвищує ризик його токсичностo= 0;. Таким чином, застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; і гідрохлороm= 0;іазиду в комбінаці= 11; з препаратамl= 0; літію не рек= 086;мендується. У разі якщо застосуванl= 5;я даної комбінації необхідне, слід ретельно ко = 85;тролювати рівень літі= 02; в сироватці крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Калій= 079;берігаючі діуретики, харчові доб = 72;вки, що містять калій, або замінники солі та інші лікарські засоби, що можуть підвищуватl= 0; рівень калі= 02; в плазмі крові

Незважа= ;ючи на те, що вміст калію = 074; сироватці крові зазвичай залишаєтьсn= 3; в межах норм= 072;льних значень, у деяких пацієнтів при лікуван = 85;і лізиноприлl= 6;м може виникнути гіперкалієl= 4;ія. Калійзберіk= 5;аючі діуретики (такі як спіронолакm= 0;он, тріамтерен або амілорид), харчові добавки або замінники солі, що містять калій, можут= 100; призводити до значного підвищення вмісту калі= 02; в сироватці крові, особливо у пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок або цукровим діабетом ІІ типу. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лізиноприлm= 1; з іншими пре= 087;аратами, що підвищують рівень калі= 02; в сироватці крові, таким= 080; як триметоприl= 4; і ко-тримокс= 072;зол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;, оскільки відомо, що дія триметоприl= 4;у подібна до дії калійзб = 77;рігаючих діуретиків, таких як амілорид. Та= 082;им чином, одночасний прийом лізиноприлm= 1; з перераховаl= 5;ими вище лікарськимl= 0; засобами не рекомендуєm= 0;ься. У разі необхідносm= 0;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарські засоби слід = 079;астосовува&= #1090;и з обережністn= 2; і з періодичн = 80;м моніторингl= 6;м вмісту калі= 02; в сироватці крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гепар= 080;н

Одночас= ;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і гепарину може призвести д = 86; гіперкалієl= 4;ії. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг вмісту калі= 02; в сироватці крові.

Лікарсь= ;кі засоби, здатні спричиняти шлуночкову тахікардію типу «піруе = 90;»

Через ризи= 082; розвитку гіпокаліємo= 0;ї слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і гідрохлороm= 0;іазиду і лікарськи = 93; засобів, здатних спричинити шлуночкову тахікардію типу «піруе = 90;» (деякі антиаритміm= 5;ні, антипсихотl= 0;чні засоби та інші препарати).

Трицикл= ;ічні антидепресk= 2;нти / антипсихотl= 0;чні препарати / анестетики=

Одночасне застосуванl= 5;я деяких анестетикіk= 4;, трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів або антипси = 93;отичних препаратів та інгібіторіk= 4; АПФ може призвести д = 86; додатковогl= 6; зниження артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Нестеро= ;їдні протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП), включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту

При тривалому застосуванl= 5;і НПЗП (селект= 080;вні інгібітори циклооксигk= 7;нази-2, ацетилсаліm= 4;илова кислота в дозі > 3 г/добу, неселективl= 5;і НПЗП) можлив= 077; ослаблення антигіпертk= 7;нзивної і діуретичноo= 1; дії інгібіторіk= 4; АПФ і тіазидів. Одночасне застосуванl= 5;я НПЗП та інгібіторіk= 4; АПФ може призводити до збільшен = 85;я вмісту калі= 02; в сироватці крові і погі= 088;шення функції нирок. Як правило, зазначені явища мають оборотний характер. У рідкісних випадках може розвиватисn= 3; ниркова недостатніl= 9;ть, особливо у разі поруше = 85;ня функції нирок, наприклад у пацієнтів літнього віку або пац= 110;єнтів з дегідратацo= 0;єю.

Препара= ;ти золота

У пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, частіше спостерігаl= 3;ися нітритоїднo= 0; (вазомоторн= 10;) реакції на тлі застосуванl= 5;я ін’єкційниm= 3; форм препаратів золота (наприклад натріn= 2; ауротіомалk= 2;ту). Для нітритоїднl= 0;х реакцій характерна поява симптомів вазодилатаm= 4;ії (почервонін = 85;я шкіри), нудота, запаморочеl= 5;ня і артеріаль = 85;а гіпотензія, що може бути тяжкою.

Симпато= ;міметики=

Симпатомі = 84;етики можуть послаблюваm= 0;и антигіпертk= 7;нзивний ефект інгібіторіk= 4; АПФ. Тіазиди можуть знижувати артеріальнm= 1; чутливість до норадреналo= 0;ну, але недостатньl= 6; для того, щоб виключити ефект лікарськогl= 6; засобу, що збільшує артеріальнl= 0;й тиск.

Протиді= ;абетичні засоби

Застосува = 85;ня тіазидів може погіршити т = 86;лерантніст&#= 1100; до глюкози. Найчастіше = 94;ей ефект розвиваєтьl= 9;я в перші тижн= 110; комбінованl= 6;ї терапії у пацієнтів з порушеною функцією нирок. Може виникнути потр= ;еба у коригуваннo= 0; дози гіпоглікемo= 0;чних засобів, зокр= ;ема інсуліну, для паціє= 085;тів із цукровим діабетом.=

Тіазидні діуретики можуть посилювати гіперглікеl= 4;ічний ефект діазоксиду.

Амфотер= ;ицин В (для парентералn= 0;ного введення), карбеноксоl= 3;он, кортикостеl= 8;оїди, кортикотроl= 7;ін (АКТГ) або стимулюючі проносні за = 89;оби

Гі= покаліємічl= 5;ий ефект гідрохлороm= 0;іазиду можуть поси = 83;ювати лікарські засоби, що впливають н = 72; рівень калі= 02; та гіпокаліємo= 0;ю (наприклад, інші калійуретиm= 5;ні діуретики, п= 088;оносні засоби, амфотерициl= 5;, карбеноксоl= 3;он, похідні саліциловоo= 1; кислоти).

Гі= покаліємія може розвинутисn= 3; під час одно= 095;асного застосуванl= 5;я стероїдів або АКТГ.

Солі кальцію

Застl= 6;сування тіазидних діуретиків може призве = 89;ти до підвищення рівн&= #1103; кальm= 4;ію в сироватці крові у зв’язку зі з= 084;еншенням екскреції. Я= 082;що необхідне сумісне застосуванl= 5;я добавок кальцію або вітаміну D<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext; background:white;mso-fareast-language:SL'>, слід проводити ретельний моніторинг рівня кальцію та, коли треба, коригувати дозу.

Cерцеві глікозиди<= /span>

Гіпокаліє = 84;ія може збільшуватl= 0; чутливість або реакцію серця на токсичні ефекти, зумо= 074;лені препаратамl= 0; наперстянкl= 0; (у тому числі підвищення збудливостo= 0; шлуночків).

Холести= ;рамін і колестипо = 83;

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і із холестир = 72;міном і колестиполl= 6;м зменшуєтьсn= 3; всмоктуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду. Таким чином, &#= 1089;ульфонамід= ні діуретики слід приймати мі = 85;імум за 1 годину до або через 4−6 годин після прийому зазначених препаратів.<= o:p>

Недепол= ;яризуючі міорелаксаl= 5;ти (наприклад тубокурариl= 5;у хлорид)

Тіа = 79;иди можуть підвищити чутливість до недеполя = 88;изуючих міорелаксаl= 5;тів (наприклад, до тубокурариl= 5;у).

Соталол= ;

При гіпокаліємo= 0;ї, що виникає внас= ;лідок застосуванl= 5;я тіазидів, зростає ризик розвитку аритмії при застосуванl= 5;і соталолу.=

Алопури= ;нол

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ і алопуринолm= 1; зростає ризик розви = 90;ку ураження нирок і розвитку лейкопенії.

Циклосп= ;орин

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ і циклоспориl= 5;у зростає ризик розви = 90;ку ураження нирок і розвитку гіперкалієl= 4;ії. Рекомендовk= 2;но контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в сироватці крові.

Ловаста= ;тин

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ і ловастатинm= 1; зростає ризик гіпер = 82;аліємії.

Цитоста= ;тики, імунодепреl= 9;анти, прокаїнаміk= 6;

Тіазиди можуть послаблюваm= 0;и ниркову екс = 82;рецію цитотоксичl= 5;их препаратів (наприклад, циклофосфаl= 4;іду, метотрексаm= 0;у) і потенціюв = 72;ти їх мієлосупреl= 9;ивний ефект (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ін= ші супутні препарати<= /span>

Ті= азиди підвищують = ри= зик розвитку побічних реакцій, спричинениm= 3; амантадиноl= 4;.

Алкого&= #1083;ь, барбітуратl= 0;, анестетики можуть поси = 83;ювати оl= 8;тостатичну гіпотензію.=

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Симптом = 72;тична артеріальнk= 2; гіпотензія=

У рідкісних випадках у пацієнтів з неускладнеl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 2; може спосте = 88;ігатися симптоматиm= 5;на артеріальнk= 2; гіпотензія. = 047;ниження артеріальнl= 6;го тиску найбільш ім = 86;вірне у пацієнтів зі зменшенн= 03;м об’єму циркулюючоo= 1; крові, наприклад н = 72; тлі терапії діуретикамl= 0;, при дотриманні дієти з обмеженням солі, внаслідок гемодіалізm= 1;, діареї або блювання, аб= 086; якщо у пацієнта є тяжка ренінзалежl= 5;а гіпертензіn= 3; (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Побічні реакції»).

У таких пацієнтів слід регулярно контролюваm= 0;и вміст електролітo= 0;в у сироватці крові. Підбі= 088; доз і лікування пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку клінічно вираженої гіпотензії починають під пильним медичним наглядом.

Пацієнтам = 079; ішемічною хворобою серця або з церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями лі= карський засіб слід застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2;, оскільки надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску може призвести д = 86; розвитку ін = 92;аркту міокарда аб = 86; гострого порушення м = 86;зкового кровообігу.

При розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії пацієнта слід покласти на спину і у разі необхі = 76;ності провести внутрішньоk= 4;енну інфузію фізіологічl= 5;ого розчину. Транзиторнk= 2; гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для прийому наступної дози. Після відновленнn= 3; об’єму циркулюючоo= 1; крові і нормалізацo= 0;ї артеріальнl= 6;го тиску терапію можна відновити в менших доза = 93; або почати застосуванl= 5;я будь-якого з компонентіk= 4; препарату я = 82; монотерапіo= 1;.

У деяких пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, але з нормальним або знижени = 84; артеріальнl= 0;м тиском на тл= 110; застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; можливе зниження системного артеріальнl= 6;го тиску. Цей ефект є очікуваним = 10; зазвичай не = 108; підставою для відміни препарату. При розвитк = 91; клінічно вираженої г= 10;потензії може бути потрібне зниження до = 79;и або відміна терапії лізиноприлl= 6;м та гідрохло = 88;отіазидом.

Стеноз аортальногl= 6; та мітральногl= 6; клапана / гіпертрофі= чна кардіоміопk= 2;тія

Як і інші інгібітори АПФ, лізиноприл слід застос = 86;вувати з обережністn= 2; пацієнтам з= 10; стенозом мітральногl= 6; клапана і з обструкцієn= 2; вихідного тракту лівого шлуночка (на= 087;риклад внаслідок аортальногl= 6; стенозу або гіпертрофіm= 5;ної кардіоміопk= 2;тії).

Подвійн= ;а блокада рен= 10;н-ангіотенз&= #1080;н-альдостеl= 8;онової системи (РААС)

Відомо, що при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену зростає ризик розви = 90;ку артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії і порушення функції нирок (включ= 072;ючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть). Таким чином, не рекомендуєm= 0;ься подвійна блокада РАА = 57; шляхом одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Якщо подвійна блокада абсолютно необхідна, т= 086; її слід проводити під наглядо = 84; фахівця і пр= 080; регулярномm= 1; контролі функції нир = 86;к, вмісту електролітo= 0;в і артеріальнl= 6;го тиску.

Інгібітор = 80; АПФ і блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у II не слід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Порушен= ;ня функції нирок

Тіазиди не рекомендовk= 2;ні для застосу = 74;ання пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок; тіази= 076;и неефективнo= 0; при значеннях кліренсу креатиніну 30 мл/хв або нижче (що відповідає помірній аб = 86; тяжкій нирковій недостатноl= 9;ті).

Комбінаці= 02; лізиноприлm= 1; і гідрохлороm= 0;іазиду не слід призначати пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну ≤80 мл/хв), поки не будуть підібрані дози окреми = 93; компонентіk= 4;, що відповідаюm= 0;ь дозам в комб= 110;нованому препараті.=

Артеріаль = 85;а гіпотензія, що виникає після почат = 82;у лікування інгібітораl= 4;и АПФ у пацієн= 090;ів і= з серцевою недостатніl= 9;тю, може призвести д = 86; подальшого погіршення функції нирок. У деяк&#= 1080;х випадках повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; гострої ниркової недостатноl= 9;ті (як правило, оборотної).

У пацієнті= 074; і= з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирк = 80; на тлі засто= 089;ування інгібіторіk= 4; АПФ можливе підвищення концентрацo= 0;ї сечовини і креатиніну = 74; сироватці крові, зазвичай оборотне пі = 89;ля відміни терапії. Імовірністn= 0; розвитку да = 85;ого стану вища у пацієнтів з нирковою не = 76;остатністю. При наявності вазоренальl= 5;ої гіпертензіo= 1; існує підвищений ризик розви = 90;ку вираженої артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті. Лікування т = 72;ких пацієнтів починають під пильним медичним наглядом із застосуванl= 5;ям низьких доз препарату і = 79; подальшим обережним підбором до = 79;. Протягом перших тижнів лікування комбінацієn= 2; лізиноприлm= 1; і гідрохлороm= 0;іазиду слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и функцію нирок, оскіл= 100;ки діуретики сприяють розвитку вищевказанl= 0;х змін.

У деяких пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю (без виражених фонових захворюванn= 0; нирок) при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лізиноприлm= 1; і діуретика можливе підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; сечовини і креатиніну = 74; сироватці крові. Імовірністn= 0; розвитку ци = 93; порушень вища у пацієнтів із нирковою недостатніl= 9;тю в анамнезі. У таких випадках може бути потрібне зменшення д = 86;зи та (або) відміна терапії лізиноприлl= 6;м та (або) діуретиком.

Поперед = 85;є лікування діуретикамl= 0;

Прийом діуретиків слід припинити з = 72; 2−3 дні до початку застосуванl= 5;я комбінації лізиноприлm= 1; і гідрохлороm= 0;іазиду. Якщ = 86; це неможлив = 86;, лікування слід почина = 90;и з монотерапіo= 1; лізиноприлl= 6;м у дозі 5 мг.

Стан після трансплантk= 2;ції нирки

Оскільки даних щодо застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; пацієнтам після пересадки нирки немає, застосуванl= 5;я лі= карського засобу Лі= зопрес дані= 081; групі пацієнтів н = 77; рекомендуєm= 0;ься.

Анафіла= ;ктоїдні реакції у пацієнтів, які перебув = 72;ють на гемодіалізo= 0;

Застосува = 85;ня комбінації лізиноприлm= 1; і гідрохлор = 86;тіазиду не показано для лікуван = 85;я пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, що вимагає проведення гемодіалізm= 1;.

Є повідомленl= 5;я про розвито = 82; анафілактоo= 1;дних реакцій у пацієнтів, які отримують і = 85;гібітори АПФ, при проведенні певних виді = 74; гемодіаліз&= #1091; (наприклад, з використанl= 5;ям високопронl= 0;кних мембран AN69 і при проведенні аферезу ліпопротеїl= 5;ів низької щільності (ЛПНЩ) з використанl= 5;ям декстрану сульфату). У таких випадках слід використовm= 1;вати діалізні мембрани іншого типу або застосо = 74;увати антигіпертk= 7;нзивні засоби інши = 93; класів.

Анафіла= ;ктоїдні реакції при проведенні = 72;ферезу ліпопротеїl= 5;ів низької щільності (ЛПНЩ)

У поодинок= 080;х випадках у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, при проведенні аферезу ЛПН = 65; з використа = 85;ням декстрану сульфату спостерігаl= 3;ися загрозливі для життя анафілактиm= 5;ні реакції. Для запобіганнn= 3; розвитку ан = 72;філактични&#= 1093; реакцій слі = 76; тимчасово припиняти терапію інгібітораl= 4;и АПФ перед ко= 078;ною процедурою аферезу.

Захворю= ;вання печінки

Пацієнтам із порушенням функції печінки або = 079; прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям печінки тіазидні ді = 91;ретики слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю, оскільки незначні зміни водно-елект = 88;олітного балансу можуть спровокуваm= 0;и розвиток печінкової коми (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У рідкісних випадках на тлі застосу = 74;ання інгібіторіk= 4; АПФ спостерігаk= 4;ся синдром розвитку холестатичl= 5;ої жовтяниці а = 73;о гепатиту з переходом у фульмінантl= 5;ий некроз печі = 85;ки, іноді з летальним наслідком. Механізм ро = 79;витку цього синдрому неясний. У разі якщо на тлі застосуванl= 5;я комбінації лізиноприлm= 1; і гідрохлороm= 0;іазиду відзначена поява жовтяниці або значне підвищення рівня печінкових ферментів, прийом препарату слід припинити; пацієнт повинен перебувати під пильним медичним наглядом.=

Хірургі= ;чні втручання, анестезія<= /span>

При проведенні хірургічниm= 3; втручань аб = 86; під час анестезії і = 79; застосуванl= 5;ям засобів, що спричиняютn= 0; артеріальнm= 1; гіпотензію, лізиноприл може блокувати утворення а = 85;гіотензину II у відповідь на компенсатоl= 8;не вивільненнn= 3; реніну. При розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії, яку можна пояснити зазначеним механізмом, показано поповнення об’єму циркулюючоo= 1; крові.

Вплив нk= 2; метаболізм та ендокринну систему

На тлі застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і тіазид= 110;в можливе порушення толерантноl= 9;ті до глюкози. Може виникнути потреба в регулюваннo= 0; дози антидіабетl= 0;чних препаратів, = 091; тому числі інсуліну. У пацієнтів із цукровим діабетом, як= 110; отримують пероральні протидіабеm= 0;ичні препарати або інсулін, протягом першого місяця лікування і = 85;гібітором АПФ слід ретельно контролюваm= 0;и рівень глікемії.=

На тлі застосуванl= 5;я тіазидних діуретиків можливий перехід латентної форми цукро = 74;ого діабету в маніфестну.

На тлі терапії тіазидами може підвищуватl= 0;ся концентрацo= 0;я холестеринm= 1; і тригліцер = 80;дів.

У деяких пацієнтів терапія тіазидами може провокуватl= 0; розвиток гіперурикеl= 4;ії та (або) подагри. Однак лізиноприл = 84;оже прискорюваm= 0;и виведення сечової кислоти нирками, тим самим послаблюючl= 0; гіперурикеl= 4;ічну дію гідрохлороm= 0;іазиду.

Порушен= ;ня електролітl= 5;ого балансу

При лікуванні діуретикамl= 0; показане регулярне визначення вмісту електролітo= 0;в в сироватці крові пацієнта. Пр= 080; застосуванl= 5;і тіазидів, в тому числі гідрохлороm= 0;іазиду, можливе порушення водного або електролітl= 5;ого балансу (гіпокалієм= 10;я, гіпонатрієl= 4;ія, гіпохлоремo= 0;чний алкалоз). До ознак поруш = 77;ння водного або електролітl= 5;ого балансу нале= ;жать: сухість у роті, спрага, слабкість, млявість, сонливість, м’язовий біль або спазми, м’яз= 086;ва втома, артеріальнk= 2; гіпотензія, олігурія, тахікардія, порушення з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (нудота, блювання). У пацієнтів з = 085;абряками в спекотну погоду може розвиватисn= 3; гіперволемo= 0;чна гіпонатрієl= 4;ія. Дефіцит хлоридів зазвичай буває незначним і = 085;е потребує лікування. Відомо, що тіазиди збі = 83;ьшують виведення магнію з сечею, що може призве = 89;ти до гіпомагнієl= 4;ії.

Тіазиди можуть знижувати екскрецію кальцію з сечею і спричиняти незначне періодичне підвищення вмісту кальцію в сироватці крові. Виражена гіперкальцo= 0;ємія може бути ознакою прихованогl= 6; гіперпаратl= 0;реозу. Перед дослідженнn= 3;м функції паращитовиk= 6;них залоз тіазидні діуретики слід відмін = 80;ти.

Гіперка= ;ліємія

Інгібітор = 80; АПФ можуть спричинити розвиток гіперкалієl= 4;ії, оскільки вони пригнічуютn= 0; виділення альдостероl= 5;у. Зазвичай цей ефект клінічно незначний у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Однак у пацієнтів із порушеннямl= 0; функції нирок, цукровим ді = 72;бетом ІІ типу, &= #1091; пацієнтів, які приймають харчові добавки, що містять калій (зокрема замінники солі), калійзберіk= 5;аючі діуретики, а також у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь лікарські засоби, що здатні підвищити рівень калі= 02; в сироватці крові (такі як гепарин, триметоприl= 4;, комбінованl= 0;й пр= епарат ко-тримокса = 79;ол [триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол] та, особливо, антагоністl= 0; альдостероl= 5;у або блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у), може розвинутисn= 3; гіперкалієl= 4;ія. При необхідносm= 0;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я вищезазначk= 7;них препаратів рекомендуєm= 0;ься регулярно контролюваm= 0;и вміст калію = 074; сироватці крові та функціоналn= 0;ний стан нирок (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнт= ;и з цукровим діабетом<= /u>

У пацієнті= 074; з цукровим діабетом, як= 110; отримують пероральні протидіабеm= 0;ичні препарати або інсулін, протягом першого місяця ліку = 74;ання інгібітороl= 4; АПФ слід ретельно ко = 85;тролювати рівень глікемії (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Гіперчу= ;тливість, ангіоневроm= 0;ичний набряк

Інг= 110;бітори АПФ

На тлі застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, включаю= 095;и лізиноприл, = 091; поодиноких випадках можливий розвиток ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, глотки та (аб&#= 1086;) гортані в будь-який період лікування. А= 085;гіоневроти&= #1095;ний набряк може виникнути будь-коли пі= 076; час лікування. При розвитк = 91; подібної реакції лізиноприл слід негайн = 86; відмінити; пацієнт повинен отр = 80;мувати відповідну терапію і перебувати під медични = 84; наглядом до повного зни = 82;нення симптомів. Навіть тоді, коли спосте = 88;ігається тільки набряк язик = 72; (без порушення дихальної функції), пацієнту по = 82;азане тривале спостережеl= 5;ня, тому що заст= 086;сування антигістамo= 0;нних засобів і ко= 088;тикостерої&= #1076;ів може бути неефективнl= 0;м.

У рідкісни= 093; випадках ангіоневроm= 0;ичний набряк гортані або язика може призвести д = 86; летального наслідку. Набряк язик = 72;, голосових складок або гортані мож = 77; призвести д = 86; обструкції дихальних шляхів, особливо у п= 072;цієнтів, які перенесли хірургічні втручання н = 72; органах дихання. У подібних випадках показана екстрена терапія. Мож= 077; бути потріб = 85;им введення розчину адреналіну та (або) забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів. Пацієнт повинен перебувати під пильним медичним наглядом до повного і стійкого зникнення симптомів.=

У пацієнті= 074; негроїдної раси, які приймають інгібітори АПФ, ангіоневроm= 0;ичний набряк спостерігаn= 8;ться частіше, ніж у представн = 80;ків інших рас.

Пацієнти, які мають в анамнезі ангіоневроm= 0;ичний набряк, не пов’язаний із застосув = 72;нням інгібіторіk= 4; АПФ, можуть бути більшо= 02; мірою схильні до розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку на тлі терапії інгібітораl= 4;и АПФ (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

Одночас= ;не заcто= 089;ування інгібіторіk= 4; АПФ зі сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не у зв’язку зі збільшенняl= 4; ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої д = 86;зи лізиноприлm= 1;. Лікування лізиноприлl= 6;м слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої дози сакубі = 90;рилу/валсар&= #1090;ану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і= «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ із рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімm= 1;с) та вілдагліптl= 0;ном підвищує ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (нап= 088;иклад, набряк дихальних шляхів або я= 079;ика з дихальною недостатніl= 9;тю або без неї) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнтам, які уже приймають інгібітори = 40;ПФ, починати лікування рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR та вілдагліптl= 0;ном слід з обере= 078;ністю.

Тіа= 079;иди

У пацієнтів, які отримують тіазиди, реакції гіперчутлиk= 4;ості можуть розвиватисn= 3; незалежно від наявності алергії або бронхіальнl= 6;ї астми в анамнезі. Описано випадки вин = 80;кнення або загостреннn= 3; системного червоного вовчака на тлі застосуванl= 5;я тіазидних діуретиків.

Гостра респіраторl= 5;а токсичністn= 0;

Повідом = 83;ялося про рідкісн= 10; тяжкі випад = 82;и гострої респіраторl= 5;ої токсичностo= 0;, включно з гострим респіраторl= 5;им дистрес-син = 76;ромом (ГРДС), після прийому гідрохлороm= 0;іазиду. Набряк легень зазвичай розвиваєтьl= 9;я протягом декількох хвилин або годин після прийому гідрохлороm= 0;іазиду. На початку с= 080;мптоми включають задишку, лихоманку, п= 086;гіршення стану леген= 00; та артеріальнm= 1; гіпотензію. При підозрі на ГРДС слід &#= 1087;рипинити застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Лі= зопрес та призначити відповідне лікування. Гідрохлороm= 0;іазид не варто при= 079;начати пацієнтам, у яких раніше вже виникав ГРДС після прийому гідрохлороm= 0;іазиду.

Десенси= ;білізація=

У пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, можуть виникати анафілактоo= 1;дні реакції під час проведення десенсибілo= 0;зації (наприклад, отрутою перетинчасm= 0;окрилих). Зазначених реакцій можна уникнути, якщо тимчас = 86;во припинити прийом інгібітору АПФ, однак небажані реакції можуть виникнути знову при ви= 087;адковому повторному застосуванl= 5;і препарату.=

Немелан= ;омний рак шкіри=

У двох епід&#= 1077;міологічни= х дослідженнn= 3;х, що ґрунтувалиl= 9;я на відомостях Данського національнl= 6;го реєстру пацієнтів з= 10; злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, бу= ло виявлено збільшення ризику розвитку НМРШ (БКК та ПКК) при збільшенні сумарної дози гідрохлороm= 0;іазиду. Фотосенсибo= 0;лізуюча дія гідрохлороm= 0;іазиду може виступ = 72;ти як можливий механізм розвитку НМ = 56;Ш.

Пацієнтів, які приймають гідрохлороm= 0;іазид, слід проінформуk= 4;ати про ризик ро= 079;витку НМРШ, а також про необхіднісm= 0;ь регулярно перевіряти шкірні покр= 080;ви на наявніст= 00; нових вогни = 97; і негайно повідомлятl= 0; про будь-які підозрілі ураження шкіри. З мето&#= 1102; мінімізаціo= 1; ризику розв = 80;тку раку шкіри пацієнтам слід пореко = 84;ендувати в= живати про = 92;ілактичних заходів, зокрема обмежити вп = 83;ив сонячних і УФ-променів, &#= 1072; та= кож використовm= 1;вати відповідні захисні зас = 86;би. По= трібно у найкоротші терміни обстежити підозрілі ураження шкірних пок = 88;ивів, включно із гістологічl= 5;им дослідженнn= 3;м біопсіl= 1;ного матеріалу. К= 088;ім того, слід переглянутl= 0; можливість застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду дл= я пацієнтів з НМРШ в анамнезі (див. розділ «П= обічні реакції»).

Нейтроп= ;енія, агранулоциm= 0;оз

У пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, зареєст= 088;овано випадки розвитку нейтропеніo= 1; (агранулоци = 90;озу), тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією ни = 88;ок і при відсутностo= 0; інших обтяжливих = 95;инників нейтропеніn= 3; розвиваєтьl= 9;я рідко. Нейтропеніn= 3; і агранулоциm= 0;оз мають оборо = 90;ний характер і зникають після відміни інг= 10;бітору АПФ. Лізиноприл слід= ; засто= 089;овувати з винятково= 02; обережністn= 2; пацієнтам і = 79; системними захворюванl= 5;ями сполучної тканини, на тлі терапії імунодепреl= 9;антами, при терапії = 072;лопуриноло&= #1084; або прокаїнаміk= 6;ом, особливо пацієнтам із порушеннямl= 0; функції нирок. Іноді у даної кате= 075;орії пацієнтів спостерігаk= 4;ся розвиток серйозних інфекцій, в тому числі таких, що не відповідалl= 0; на інтенсивну антибіотикl= 6;терапію. При призначеннo= 0; лізиноприлm= 1; таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься періодично контролюваm= 0;и вміст лейкоцитів = 74; крові. Пацієнти повинні бут = 80; поінформовk= 2;ні про необхіднісm= 0;ь відразу ж повідомлятl= 0; лікаря про будь-які ознаки інфекції.=

Хоріоїд= ;ний випіт, гостр= 072; короткозорo= 0;сть та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома        =

Препарати, які містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у, можуть викликати ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що спричиняє хоріоїдний випіт з дефе= 082;том зорового поля, транзиторнl= 6;ю міопією, та гостру закритокутl= 6;ву глаукому. Симптоми включають гострий початок зниження го = 89;троти зору або біл= 100; в оці і, як правило, вин= 080;кають протягом декількох годин або тижнів з початку застосуванl= 5;я препарату. Нелікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома мо = 78;е призвести д = 86; остаточної втрати зору. Основне лікування — це якнайшвидшk= 7; припинити з = 72;стосування лікарських засобів. Якщ= 086; внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, потр= ;ібно застосовувk= 2;ти оперативні медикаментl= 6;зні або хірургічні методи лікування. Фактором ризику розвитку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми є алергія на сульфонаміk= 6; або пеніцил= 10;н в анамнезі.

Расова= приналежніl= 9;ть

У пацієнті= 074; негроїдної раси, які приймають інгібітори АПФ, ангіоневроm= 0;ичний набряк спостерігаn= 8;ться частіше, ніж у представн = 80;ків інших рас.

Як і інші інгібітори АПФ, лізиноприл менш ефекти = 74;но знижує артеріальнl= 0;й тиск у предс= 090;авників негроїдної раси порівняно з пацієнтами інших рас. Ймовірно, це пов’язано з переважно низьким вмістом реніну у пац= 110;єнтів негроїдної раси з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.

Кашель<= /o:p>

На тлі лікування інгібітораl= 4;и АПФ можливи = 81; розвиток кашлю. Кашел= 100; за своїм характером = 08; непродуктиk= 4;ним, стійким і припиняєтьl= 9;я після відміни терапії. При &#= 1076;иференційн= ій діагностицo= 0; слід врахов = 91;вати кашель, що виникає на тлі застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ.

Препара= ;ти літію

Зазвичай н= 077; рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і препаратів літію (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
Антидоп= ;інговий тест

Лікар= 089;ький засіб містить гідрохлороm= 0;іазид, застосуванl= 5;я якого може призвести д = 86; позитивних результатіk= 4; антидопінгl= 6;вої проби.

&= nbsp;

З= ;астосуванн= 03; у період вагітності або годування груддю. <= /p>
Вагі= ;тність.

Інгі= ;бітори АПФ. = Заст= ;осовувати інгібітори АПФ у період вагітності протипоказk= 2;но         =             &nb= sp;  (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Епідемі = 86;логічні дані про ризик тератогеннl= 0;х ефектів інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; першого триместру вагітності не дають змоги зроби = 90;и остаточні висновки. Проте не можна виклю = 95;ити ймовірністn= 0; їх розвитку. Пацієнткам, які плануют= 00; завагітнітl= 0;, слід призна = 95;ити альтернатиk= 4;ну гіпотензивl= 5;у терапію з доведеним профілем безпеки в період вагі = 90;ності. Якщо вагітність настала в період ліку = 74;ання, інгібітор АПФ слід негайно від = 84;інити і, якщо можна, розпочати альтернатиk= 4;ну терапію.

Відомо, що на тлі застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ у II і III триместрах вагітності можуть спостерігаm= 0;ися явища фетотоксичl= 5;ості (погіршення = 092;ункції нирок, олігогідраl= 4;ніон, уповільненl= 5;я окостеніннn= 3; кісток черепа) та неонатальнl= 6;ї токсичностo= 0; (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія). Якщо інгібітор АПФ застосовувk= 2;вся з II триместру вагітності, рекомендуєm= 0;ься провести ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; нирок і кісток черепа плод = 72;. Новонароджk= 7;ні, матері яких приймали інгібітори АПФ, повинні перебувати = 87;ід ретельним медичним наглядом у зв’язку з можливим розвитком артеріальнl= 6;ї гіпотензії (= 076;ив. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гі= ;дрохлороті = 72;зид. Д= 086;свід застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду у період вагітності (особливо у І триместрі) обмежений. Прове= 076;ених досліджень на тваринах недостатньl= 6;.

Гідрохлор = 86;тіазид проникає через плаце = 85;тарний бар’єр. З огляду на механізм фармакологo= 0;чної дії гідрохлороm= 0;іазиду при його застосуванl= 5;і у ІІ і ІІІ триместрах вагітності можливе порушення кровообігу = 91; фетоплаценm= 0;арному комплексі, а також розви = 90;ок жовтяниці, порушення електролітl= 5;ого балансу і тромбоцитоl= 7;енії у новонароджk= 7;ного.

Гідрохлор = 86;тіазид не слід застосовувk= 2;ти при гестаційниm= 3; набряках, артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1; вагітних аб = 86; прееклампсo= 0;ї, оскільки існує ризик зниження об’єму плаз = 84;и крові і розвитку гіпоперфузo= 0;ї плаценти, пр= 080; цьому якийсь позитивний ефект щодо перебігу захворюванl= 5;я відсутній. Гідрохлороm= 0;іазид не слід заст= 086;совувати для лікування есенціальнl= 6;ї артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; у вагітних, з&#= 1072; винятком рідкісних випадків, коли альтер = 85;ативне лікування неможливе.=

Період годування груддю.

Інг= 110;бітори АПФ. У зв’язку з відсутністn= 2; інформації про застосу = 74;ання комбінації лізиноприлm= 1; і гідрохлор = 86;тіазиду у період грудного вигодовуваl= 5;ня застосуванl= 5;я зазначеної комбінації = 85;е рекомендовk= 2;но (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У період гру= 076;ного вигодовуваl= 5;ня необхідно застосовувk= 2;ти препарати з краще вивченим профілем безпеки, особливо у період догляду за н= 086;вонароджен&= #1086;ю або недоношеноn= 2; дитиною.

Гід= 088;охлоротіаз&= #1080;д. У невеликих кількостях гідрохлороm= 0;іазид проникає у грудне молоко. Високі дози тіазидів спричиняютn= 0; інтенсивниl= 1; діурез і мож= 091;ть пригнічуваm= 0;и вироблення грудного мо = 83;ока. Застосуванl= 5;я комбінації лізиноприлm= 1; та гідрохло = 88;отіазиду у період грудного ви = 75;одовування не рекомендовk= 2;но. Якщо комбінація лізиноприлm= 1; та гідрохло = 88;отіазиду застосовуєm= 0;ься в період грудного вигодовуваl= 5;ня, це= й комбінованl= 0;й препарат слід призначати = 74; найменшій дозі.

Здат = 85;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. =

На тлі лікування гіпотензивl= 5;ими препаратамl= 0; (в тому числі при застосуванl= 5;і комбінації лізиноприлm= 1; і гідрохлороm= 0;іазиду) може спостерігаm= 0;ися незначний або помірни = 81; вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0;. Труднощі пр = 80; керуванні автотранспl= 6;ртом або при роботі з механізмамl= 0; індивідуалn= 0;ні і частіше виникають н = 72; початку лік = 91;вання або при змін= 110; дози препарату, а також на тлі вживання алкоголю.=

При керуванні автомобілеl= 4; і роботі з іншими механізмамl= 0; слід врахов = 91;вати, що на тлі застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобуможлива поява запаморочеl= 5;ня і стомлюван = 86;сті (див. р&= #1086;зділ «Побічн&= #1110; реакції&= raquo;).

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Есенціа= ;льна артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;.

Застосува = 85;ня комбінованl= 6;го препарату з = 092;іксованою дозою не підходить для початку терапії. Комбінованl= 0;й препарат із фіксованою дозою може замінити комбінацію 10 мг або 20 мг лізиноприлm= 1; та 12,5 мг гідрохлороm= 0;іазиду для пацієнтів, чий стан бул= 086; стабілізовk= 2;но на тлі терапії окремими активними речовинами = 91; тих же дозуваннях, призначуваl= 5;их у вигляді окремих препаратів. Стандартна доза — 1 таблетка 1 раз на добу. Як і будь-які інші медичн= 10; препарати, які приймають 1 раз на добу, Лізопрес слід прийма = 90;и приблизно в один і той же час кожен день.

Якщо не вдається досягти бажаного терапевтичl= 5;ого ефекту протягом 2−4 тижнів лікування, дозу можна збільшити д = 86; 2 таблеток 1 раз на добу.

Поперед= ;ня терапія діуретикамl= 0;.

Після прийому першої дози ліка= ;рського засобу Лізопрес може розвинутисn= 3; симптоматиm= 5;на артеріальнk= 2; гіпотензія. Розвиток такого стан = 91; більш імовірний у пацієнтів із порушеннямl= 0; водно-елект = 88;олітного балансу внаслідок попередньоo= 1; терапії діуретикамl= 0;. Застосуванl= 5;я діуретиків слід припин = 80;ти за 2−3 дні до початку терапії ліка= ;рським засобом Лізопрес. Якщо це неможливо, лікування слід починати з монотерапіo= 1; лізиноприлl= 6;м у дозі 5 мг.

Порушен= ;ня функції нирок.

Тіазидні діуретики н = 77; рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам із порушенням функції нирок; тіазиди неефективнo= 0; при значеннях кліренсу креатиніну 30 мл/хв або нижче (тобто при помірні = 81; або тяжкій нирковій недостатноl= 9;ті).

Лізопрес н= 077; можна застосовувk= 2;ти як початков = 91; терапію пацієнтам із нирковою недостатніl= 9;тю. Пацієнтам із кліренсом креатиніну >= 30 і <80 мл/хв препар = 72;т можна засm= 0;осовув= 072;ти тільки післ= 03; індивідуалn= 0;ного підбору доз = 80; кожного із компонентіk= 4; препарату. Рекомендовk= 2;на доза лізиноприлm= 1; при його застосуванl= 5;і як монотерапіo= 1; при ниркові = 81; недостатноl= 9;ті легкого ступеня ста = 85;овить 5−10 мг.

Пацієнт= ;и літнього віку.

Пацієнтам літнього віку корекція дози не потр= 110;бна.

Відомо, що показники ефективносm= 0;і і переносим = 86;сті лізиноприлm= 1; та гідро= 093;лоротіазид&= #1091; при їх &#= 1086;дночасному застосуванl= 5;і були подібними у літніх і молодших пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. Ефективнісm= 0;ь лізиноприлm= 1; при його застосуванl= 5;і в дозах від         =   20 &#= 1076;о 80 мг була порівнянноn= 2; у літніх пацієнтів (віко= ;м від 65 років) та у пацієнтів молодшого віку; моноте= 088;апія лізиноприлl= 6;м також ефективно з = 85;ижувала діастолічнl= 0;й артеріальнl= 0;й тиск, як і монотерапіn= 3; гідрохлороm= 0;іазидом або атеноло = 83;ом. Згідно з відомими ре = 79;ультатами клінічних досліджень, вік не вплив= 072;є на переносиміl= 9;ть лізиноприлm= 1;.

=

Діти. =

Безпека і ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я цього лікарськогl= 6; засобу для лікування дітей не встановленo= 0;.

Передозува&= #1085;ня.

Дані про передозуваl= 5;ня у людини обмежені. Пр= 080; передозуваl= 5;ні інгібіторіk= 4; АПФ можуть спостерігаm= 0;ися такі симптоми: артеріальнk= 2; гіпотензія, циркуляторl= 5;ий шок, порушен= 085;я електролітl= 5;ого балансу, ниркова нед = 86;статність, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, = 074;ідчуття серцебиття, брадикардіn= 3;, запаморочеl= 5;ня, тривожністn= 0;, кашель.

При передозуваl= 5;ні показано проведення = 10;нфузії фізіологічl= 5;ого розчину.

У разі розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії пацієнта слід покласти на спину. При необхідносm= 0;і показано проведення інфузії ангіотензиl= 5;у II та (<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>або) внутрішньоk= 4;енне введення катехоламіl= 5;ів. Якщо препарат прийнятий нещодавно, показано проведення заходів, спрямованиm= 3; на виведенн= 03; лізиноприлm= 1; (наприклад, стимулюванl= 5;я блювання, промивання шлунка, введення абсорбентіk= 4; і сульфату натрію).

Лізинопри = 83; може бути видалений і = 79; загального кровотоку шляхом гемодіалізm= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). При розвитк = 91; брадикардіo= 1;, стійкої до терапії, пок= 072;зано встановленl= 5;я штучного водія ритму. &#= 1057;лід ретельно контролюваm= 0;и показники ж = 80;ттєво важливих функцій, вміст електролітo= 0;в і креатинін = 91; в сироватці крові.

Симптомам = 80; передозува&= #1085;ня гідрохлороm= 0;іазиду є підвищенн= 03; діурезу, пригніченнn= 3; свідомості (аж до коми), судоми, парез, порушення с = 77;рцевого ритму, ниркова недостатніl= 9;ть.

Для корекції брадикардіo= 1; або виражених в = 72;гусних реакцій показано введення атропіну.=

Гіпокаліє = 84;ія може призвести д = 86; посилення аритмії у пацієнтів, які отримують дигоксин.=

Побічні реакції.

Нижче пе= 088;ераховані побічні реакції, зареєстровk= 2;ні на тлі застосуванl= 5;я лізиноприлm= 1; та (або) гідрохлороm= 0;іазиду. Частота виникнення побічних реакцій виз = 85;ачається за такими категоріямl= 0;: дуже часті (≥1/= 10), часті (від ≥1/100 до <1/10), нечасті (від ≥1/1000 до <1/100), поодинокі (від ≥1/10000 до <1/1000), рідкісні (<1/10000), = 095;астота невідома (не можна оцінити з наявних даних).

Серед побічних реакцій найчастіше спостерігаl= 3;ися кашель, запаморочеl= 5;ня, артеріальнk= 2; гіпотензія = 10; головний біль (виника= 083;и у 1−10 % пацієнтів). За даними клінічних досліджень, побічні реа = 82;ції були помірними, мали транзиторнl= 0;й характер та = 074; більшості випадків не потребувалl= 0; відміни терапії.

Лізиноп&= #1088;ил

Частl= 6;та ро= ;звитку побічних реакцій

Система органів

Часті =

Нечас&= #1090;і

Пооди&= #1085;окі

Рідкі&= #1089;ні

Частота невідома

З боку крові та лімфатично= 111; системи

зниже&= #1085;ня рівня гемоглобін= 091;, зниження гематокрит= 091;

пригнічен= ня функції кісткового мозку, анемі&= #1103;, тромбоцито= 087;енія, лейкопенія, нейтропені= 103;, агранулоци= 090;оз (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), гемолітичн= 072; анемія, лімф&= #1072;денопатія, аутоімунні захворюван= 085;я

= ;

З боку імунної системи

<= span lang=3DRU style=3D'letter-spacing:.1pt'>анафo= 0;лактична/

анафo= 0;лактоїдна реакція

З боку ендокринно= 111; системи

синдром неадекватн= 086;ї секреції антидіурет= 080;чного гормону (СНС АДГ)

= ;

З боку обміну речовин та харчування

гіпогліке= мія

= ;

З боку= психіки

лабільніс= ть настрою, симптоми депресії

сплут&= #1072;ність свідомості

г= ;алюцинації

= ;

З боку нервової системи

запамороч= ення, головний біль, синкопе

парестезі= я, вертиго, порушення смакових ві&#= 1076;чуттів, порушення сну

рl= 6;злади нюху<= /span>

= ;

З боку серця

інфа&= #1088;кт міокарда або порушення мозкового кровообігу, <= /span>ймовірно на тлі надмірного зниження артеріальн= 086;го тиску у пацієнтів групи високого ризику (див. розділ «Особливостo= 0; застосуван= 085;я»), пальпітаці= 103;, та&#= 1093;ікардія

= ;

З боку судинної систем&#= 1080;

ортостати= чні ефекти (в т. ч. ортостатич= 085;а гіпотензія)

синдр&= #1086;м Рейно

п= ;рипливи

= ;

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я

кашеl= 3;ь (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

рині&= #1090;

брон&= #1093;оспазм, синусит, алергічний альвеоліт та (або) еозинофіль= 085;а пневмонія

= ;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

діаре&= #1103;, блювання

нудота, біль у животі, диспепсія

сухіс&= #1090;ь у роті

панкреати= т, ангіоневро= 090;ичний набряк кише&#= 1095;нику

= ;

З боку гепатобілі= 072;рної системи

гепатит (гепатоцелю&#= 1083;ярний або холестатич= 085;ий), жовтяниця, печінкова недостатні= 089;ть* (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

= ;

З боку шкіри та підшкірних тканин

висипання, свербіж

гіпер&= #1095;утливість/

ангіоневр= отичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) гортані (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), кропив’&= #1103;нка, алопеція, псоріаз

підв&= #1080;щена пітливість, пухирчатка (пемфігус), токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса — Д = 78;онсона, мультиформ= 085;а еритема, псевд = 86;лімфома шкіри**

= ;

З боку нирок та = 89;ечовивідни&#= 1093; шляхів

поруш&= #1077;ння функції нирок

урем&= #1110;я, гостра ниркова недостатні= 089;ть

оліг&= #1091;рія, анурія

= ;

З боку репрод&#= 1091;ктивної системи та молоm= 5;них залоз

імпотенці= я

гіне&= #1082;омастія

= ;

Загаль= 085;і порушеннn= 3;

астеl= 5;ічний синдром, втомлювані= 089;ть

= ;

= Дослідженнn= 3;

= ;

підвl= 0;щення активності печінкових ферментів та білірубіну, підвищення рівня сечовини, підвищення креатиніну в сироватці крові, гіперкаліє= 084;ія

гіпо&= #1085;атріємія

= ;

* У рідкісних випадках повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; гепатиту з подальшим прогресуваl= 5;ням до печінкової недостатноl= 9;ті. У разі якщо на тлі застосуванl= 5;я комбінації лізиноприлm= 1; і гідрохлороm= 0;іазиду відзначена = 87;оява жовтяниці або значне підвищення активності печінкових ферментів, застосуванl= 5;я лі= карського засобу слід припинити; пацієнт повинен перебувати під пильним медичним наглядом.=

** Повід= 086;млялося про розвито = 82; симптомокоl= 4;плексу, що включає один або кілька симптомів: лихоманка, васкуліт, міалгія, артралгія (а= 088;трит), підвищення рівня антинуклеаl= 8;них антитіл (АНА), збільшення швидкості осідання еритроцитіk= 4; (ШОЕ), еозинофіліn= 3;, лейкоцитоз, висипання, фотосенсибo= 0;лізація або інші шкірні реакції.

= Гідрохлороm= 0;іазид

<= o:p>

Час = 90;ота розвитку побічних реакцій

Сис = 90;ема органів

= 56;ідкісні<= /span>

Ч= астот&= #1072; невідома

&= #1030;нфекційні та паразитарн= 110; захворюван= 085;я

<= o:p>

&= #1089;іаладеніт<= /o:p>

Доброякіс&#= 1085;і, злоякісні та неуточнені пухлини (вкл&= #1102;чно з кістами та поліпами)

немела = 85;омний рак шкіри (базальнокл&#= 1110;тинна карцинома та плоскокліт= 080;нна карцинома)

З боку крові та лімфатично= 111; системи

лейкопені&#= 1103;, нейтропені= 103; (агранулоци&#= 1090;оз), тромбоцито= 087;енія, апластична анемія, гемолітичн= 072; анемія, пригніченн= 103; функцій кісткового мозку

З боку обміну речовин та харчування

анорексія; гіпергліке= 084;ія; глюкозурія; гіперурике= 084;ія, порушення електроліт= 085;ого балансу (в т. ч. гіпонатріє= 084;ія та гіпокалієм= 110;я, гіпо= ;хлоремічни = 81; алкалоз, гіпомагніє= 084;ія), збільшення концент= ;рації холестерин= 091; та тригліцери= 076;ів, подагра

З боку психіки

<= o:p>

&= #1085;епосидючіс= ;ть, депресія, розлади сну

З боку нервової системи

<= o:p>

&= #1079;ниження апетиту, парестезія, пере&= #1076;непритомни= ;й стан

З боку органів зору

<= o:p>

&= #1082;сантопсія, тимчасове зниження гостроти зо&#= 1088;у, хоріоїдний випіт, гостра міопія, гостра закритокут= 086;ва глаукома

З боку орган&= #1110;в сл = 91;ху і рівноваги

<= /p>

Зап = 72;морочення<= /span>

З боку серця

<= o:p>

&= #1086;ртостатичн= ;а гіпотензія

З боку судинної си= 089;теми

<= o:p>

&= #1085;екротизуюч= ;ий ангіїт (васкуліт, шкірний вас&#= 1082;уліт)

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я

гострий респіратор= 085;ий дистрес-син&#= 1076;ром (ГРДС) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)<= /span>

&= #1088;еспіраторн= ;ий дистрес-син&#= 1076;ром (в т. ч. пневмоніт та набряк легень)

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

<= o:p>

&= #1087;одразнення слизової оболонки шлунка, діар&= #1077;я, запор, панкреатит

З боку гепатобілі= 072;рної системи

<= o:p>

&= #1078;овтяниця (жовтяниця, зумовлена внутрішньо= 087;ечінковим холестазом)<= /span>

З боку шк= 110;ри та підшкірних тканин

<= o:p>

&= #1088;еакції фотосенсиб= 110;лізації, висипання, с&= #1080;стемний червоний вовчак, шкірні = 074;овчакоподі&= #1073;ні реак= ;ції, загостренн= 103; системного червоного вовчака, кропив’янк= 072;, анафілакти= 095;ні реакції, ток&= #1089;ичний епідермаль= 085;ий некроліз

З= бо= 082;у кістково= ;-м’язової системи та спо= лучної тканини

<= o:p>

&= #1084;’язовий спазм, м’язова слабкість

З боку нирок та сечовивідl= 5;их шляхів

<= o:p>

&= #1087;орушення функції нирок, інтерстиці= 072;льний нефрит

Загаль = 85;і порушення

<= o:p>

&= #1083;ихоманка, слабкість

<= span style=3D'text-decoration:none'>

Опис деяких побічних реакцій

Немеланом = 85;ий рак шкіри (НМ&#= 1056;Ш): зг= ідно з да= 085;ими, отриманими = 74; епідеміолоk= 5;ічних дослідженнn= 3;х, існує зв’язок між сумарною до = 79;ою гідрохлороm= 0;іазиду і розвитком НМРШ (див. розділи &= laquo;Фармаколог= ;ічні властивостo= 0;» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Повід&#= 1086;млення про небажан= 10; побічні реакції.

Повідомле = 85;ня про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має велик= ;е зна = 95;ення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.

=

Термін придатностo= 0;. 3 рок= 080;.

Ум= ;ови зберігання.

Зберіга = 90;и в оригінальнo= 0;й упаковці &#= 1087;ри температурo= 0; не вище 25 °С.

= Зберігати в недоступн = 86;му для дітей місці.

Уп= ;аковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці.

Ка= ;тегорія відпуску. За рецептом.=

Ви= ;робник. А= 058; «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Мі= ;сцезнаходж = 77;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівськk= 2;, 38.

Web-&#= 1089;айт: www.vitamin.com.ua.

Функція нирок відповідно до кліренсу креатиніну	Кількість<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:HU; mso-bidi-font-weight:bold'> прийомів<= o:p>	C_max (нг/мл)	T_max (год<= /span>)	AUC (0–24 год) (нг/год/мл)<= o:p>	t_1/2<= o:p> (год<= /span>)
>80 м&= #1083;/хk= 4;	6<= /p>	40,3=	6<= /p>	492±172<= /o:p>	6,0= ±1,1
30&= #8211;80 мл/хв	6<= /p>	36,6=	8<= /p>	555±364<= /o:p>	11,8= ±1,9
5&= #8211;30 мл/хв	6<= /p>	106,7=	8<= /p>	2228±938=	19,5= ±5,2

	Частl= 6;та ро= ;звитку побічних реакцій
Система органів	Часті =	Нечас&= #1090;і	Пооди&= #1085;окі	Рідкі&= #1089;ні	Частота невідома
З боку крові та лімфатично= 111; системи			зниже&= #1085;ня рівня гемоглобін= 091;, зниження гематокрит= 091;	пригнічен= ня функції кісткового мозку, анемі&= #1103;, тромбоцито= 087;енія, лейкопенія, нейтропені= 103;, агранулоци= 090;оз (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), гемолітичн= 072; анемія, лімф&= #1072;денопатія, аутоімунні захворюван= 085;я	= ;
З боку імунної системи					<= span lang=3DRU style=3D'letter-spacing:.1pt'>анафo= 0;лактична/ анафo= 0;лактоїдна реакція
З боку ендокринно= 111; системи			синдром неадекватн= 086;ї секреції антидіурет= 080;чного гормону (СНС АДГ)		= ;
З боку обміну речовин та харчування				гіпогліке= мія	= ;
З боку= психіки		лабільніс= ть настрою, симптоми депресії	сплут&= #1072;ність свідомості		г= ;алюцинації = ;
З боку нервової системи	запамороч= ення, головний біль, синкопе	парестезі= я, вертиго, порушення смакових ві&#= 1076;чуттів, порушення сну	рl= 6;злади нюху<= /span>		= ;
З боку серця		інфа&= #1088;кт міокарда або порушення мозкового кровообігу, <= /span>ймовірно на тлі надмірного зниження артеріальн= 086;го тиску у пацієнтів групи високого ризику (див. розділ «Особливостo= 0; застосуван= 085;я»), пальпітаці= 103;, та&#= 1093;ікардія			= ;
З боку судинної систем&#= 1080;	ортостати= чні ефекти (в т. ч. ортостатич= 085;а гіпотензія)	синдр&= #1086;м Рейно			п= ;рипливи = ;
З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я	кашеl= 3;ь (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	рині&= #1090;		брон&= #1093;оспазм, синусит, алергічний альвеоліт та (або) еозинофіль= 085;а пневмонія	= ;
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	діаре&= #1103;, блювання	нудота, біль у животі, диспепсія	сухіс&= #1090;ь у роті	панкреати= т, ангіоневро= 090;ичний набряк кише&#= 1095;нику	= ;
З боку гепатобілі= 072;рної системи				гепатит (гепатоцелю&#= 1083;ярний або холестатич= 085;ий), жовтяниця, печінкова недостатні= 089;ть* (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	= ;
З боку шкіри та підшкірних тканин		висипання, свербіж	гіпер&= #1095;утливість/ ангіоневр= отичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) гортані (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), кропив’&= #1103;нка, алопеція, псоріаз	підв&= #1080;щена пітливість, пухирчатка (пемфігус), токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса — Д = 78;онсона, мультиформ= 085;а еритема, псевд = 86;лімфома шкіри**	= ;
З боку нирок та = 89;ечовивідни&#= 1093; шляхів	поруш&= #1077;ння функції нирок		урем&= #1110;я, гостра ниркова недостатні= 089;ть	оліг&= #1091;рія, анурія	= ;
З боку репрод&#= 1091;ктивної системи та молоm= 5;них залоз		імпотенці= я	гіне&= #1082;омастія		= ;
Загаль= 085;і порушеннn= 3;		астеl= 5;ічний синдром, втомлювані= 089;ть			= ;
= Дослідженнn= 3; = ;		підвl= 0;щення активності печінкових ферментів та білірубіну, підвищення рівня сечовини, підвищення креатиніну в сироватці крові, гіперкаліє= 084;ія	гіпо&= #1085;атріємія		= ;

<= o:p>	Час = 90;ота розвитку побічних реакцій
Сис = 90;ема органів	= 56;ідкісні<= /span>	Ч= астот&= #1072; невідома
&= #1030;нфекційні та паразитарн= 110; захворюван= 085;я	<= o:p>	&= #1089;іаладеніт<= /o:p>
Доброякіс&#= 1085;і, злоякісні та неуточнені пухлини (вкл&= #1102;чно з кістами та поліпами)		немела = 85;омний рак шкіри (базальнокл&#= 1110;тинна карцинома та плоскокліт= 080;нна карцинома)
З боку крові та лімфатично= 111; системи		лейкопені&#= 1103;, нейтропені= 103; (агранулоци&#= 1090;оз), тромбоцито= 087;енія, апластична анемія, гемолітичн= 072; анемія, пригніченн= 103; функцій кісткового мозку
З боку обміну речовин та харчування		анорексія; гіпергліке= 084;ія; глюкозурія; гіперурике= 084;ія, порушення електроліт= 085;ого балансу (в т. ч. гіпонатріє= 084;ія та гіпокалієм= 110;я, гіпо= ;хлоремічни = 81; алкалоз, гіпомагніє= 084;ія), збільшення концент= ;рації холестерин= 091; та тригліцери= 076;ів, подагра
З боку психіки	<= o:p>	&= #1085;епосидючіс= ;ть, депресія, розлади сну
З боку нервової системи	<= o:p>	&= #1079;ниження апетиту, парестезія, пере&= #1076;непритомни= ;й стан
З боку органів зору	<= o:p>	&= #1082;сантопсія, тимчасове зниження гостроти зо&#= 1088;у, хоріоїдний випіт, гостра міопія, гостра закритокут= 086;ва глаукома
З боку орган&= #1110;в сл = 91;ху і рівноваги	<= /p>	Зап = 72;морочення<= /span>
З боку серця	<= o:p>	&= #1086;ртостатичн= ;а гіпотензія
З боку судинної си= 089;теми	<= o:p>	&= #1085;екротизуюч= ;ий ангіїт (васкуліт, шкірний вас&#= 1082;уліт)
З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я	гострий респіратор= 085;ий дистрес-син&#= 1076;ром (ГРДС) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)<= /span>	&= #1088;еспіраторн= ;ий дистрес-син&#= 1076;ром (в т. ч. пневмоніт та набряк легень)
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	<= o:p>	&= #1087;одразнення слизової оболонки шлунка, діар&= #1077;я, запор, панкреатит
З боку гепатобілі= 072;рної системи	<= o:p>	&= #1078;овтяниця (жовтяниця, зумовлена внутрішньо= 087;ечінковим холестазом)<= /span>
З боку шк= 110;ри та підшкірних тканин	<= o:p>	&= #1088;еакції фотосенсиб= 110;лізації, висипання, с&= #1080;стемний червоний вовчак, шкірні = 074;овчакоподі&= #1073;ні реак= ;ції, загостренн= 103; системного червоного вовчака, кропив’янк= 072;, анафілакти= 095;ні реакції, ток&= #1089;ичний епідермаль= 085;ий некроліз
З= бо= 082;у кістково= ;-м’язової системи та спо= лучної тканини	<= o:p>	&= #1084;’язовий спазм, м’язова слабкість
З боку нирок та сечовивідl= 5;их шляхів	<= o:p>	&= #1087;орушення функції нирок, інтерстиці= 072;льний нефрит
Загаль = 85;і порушення	<= o:p>	&= #1083;ихоманка, слабкість