І&= #1053;СТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Н&= #1059;РОФЄН^® ДЛЯ ДІТЕЙ ФОРТЕ

(NUROF&#= 1028;N^®FOR CHILDREN FORTE)

С&= #1082;лад:

діюча речовина: ібупрофен;

5 мл суспензії містять 200 мг ібупрофену;

д&= #1086;поміжні речовини: мальтит рідкий; кислота лимонна, моногідрат; натрію цитрат; натрію хлорид; сахарин нат = 88;ію; доміфену бромід; полісорбат 80; ксантанова камедь; полуничний ароматизатl= 6;р; гліцерин; вода очищен = 72;.

Лікарська форма. Сусп = 77;нзія оральна з полуничним смако= ;м.

Осно = 74;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: м&= #1072;йже біла сиропоподіk= 3;на суспензія з характерниl= 4; полуничним запахом.

Фармакоте = 88;апевтична група.

Н&= #1077;стероїдні протизапалn= 0;ні та протирев = 84;атичні засоби. Похідні пропіоновоo= 1; кислоти. Код АТХ М01А Е01.

Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;.

Фарм = 72;кодинаміка.<= /span> Ібупрофен – це нестероїднl= 0;й протизапалn= 0;ний засіб (НПЗЗ), похідне пропіоновоo= 1; кислоти, яки= 081; продемонстl= 8;ував свою ефективнісm= 0;ь шляхом пригніченнn= 3; синтезу простагланk= 6;инів – медіаторі = 74; болю та запалення. Iбупрофен чи= 085;ить анальгезуюm= 5;у, жарознижувk= 2;льну та протизап = 72;льну дії. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитіk= 4;.

Клінічну ефективнісm= 0;ь ібупрофену було продемонстl= 8;овано під час симптоматиm= 5;ного лікування від легкого до помірног = 86; болю, такого як зубний біль, головний біль, та симптоматиm= 5;ного лікування гарячки.

Аналn= 0;гезуюча доза для дітей становить в= 10;д 7 до 10 мг/кг мас = 80; при максима = 83;ьному застосуванl= 5;і 30 мг/кг/добу. Нурофєн^® для дітей форте містить ібупрофен, який продем = 86;нстрував у відкритом = 91; дослідженнo= 0; початок жарознижувk= 2;льної дії через 15 хвилин післ= 03; його застосуванl= 5;я і зниження температурl= 0; у дітей протягом періоду до 8 годин.

Експери&= #1084;ентальні дані свідчать, що ібупрофен може пригнічуваm= 0;и вплив низької доз = 80; аспірину (ацетилсалі = 94;илової кислоти) на агрегацію тромбоцитіk= 4; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів. = 042; одному дослідженнo= 0;, коли разову дозу ібупрофену 400 мг приймали = 074; межах 8 год до або 30 хв після прийому аспірину не = 75;айного вивільненнn= 3; (81 мг), спостерігаl= 3;ося зниження впливу ацетилсаліm= 4;илової кислоти на формування тромбоксанm= 1; або агрегац= 10;ю тромбоцитіk= 4;. Хоча існує непевність = 74;ідносно екстраполяm= 4;ії даних на клінічну ка = 88;тину, не можна виключити того, що систематичl= 5;е довготриваl= 3;е застосуванl= 5;я ібупрофену = 84;оже знизити кардіопротk= 7;кторний ефект низьк = 80;х доз ацетилсаліm= 4;илової кислоти. При несистематl= 0;чному застосуванl= 5;і ібупрофену клінічно значущий ефект вважається = 84;алоймовірн&#= 1080;м.

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика.

Спеціал&= #1100;них досліджень фармакокінk= 7;тики за участю дітей не проводили. Опубліковаl= 5;і дані підтверджуn= 2;ть, що абсорбці= 03;, метаболізм та виведенн= 03; ібупрофену = 91; дітей відбу = 74;аються таким же чином, як у дорослих.=

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я ібупрофен частково абсорбуєтьl= 9;я у шлунку, після чого повністю – в тонкому кишечнику. Після метаб = 86;лізму в печінці (гідроксилю = 74;ання, карбоксилюk= 4;ання, кон’югація) фармакологo= 0;чно неактивні метаболіти виводяться повністю, переважно нирками (90%), а також із жовчю. Час напіввиведk= 7;ння у здорових добровольцo= 0;в, а також у пацієнтів, і= 079; захворюванl= 5;ями нирок або печінки – від 1,8 до 3,5 години. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми становить близько 99%.

Ниркова недостатніl= 9;ть.

Оскільк&= #1080; ібупрофен т = 72; його метаболіти виводяться переважно нирками, у пацієнтів з різними ступенями н = 80;ркової недостатноl= 9;ті фармакокінk= 7;тика препарату може змінюватисn= 3;. У пацієнтів = 079; порушенням функції нирок спостерігаl= 3;ися нижчий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками пл= 072;зми, підвищені рівні в плазмі кров= 10; загального ібупрофену та незв’язаноk= 5;о (S)-ібупрофену, більші значення AUC для (S)-ібупрофену та підвищен= 10; співвідношk= 7;ння енантіометl= 8;ичної AUC (S/R) порівняно з контрольноn= 2; групою здорових добровольцo= 0;в. У пацієнтів = 079; термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок, які перебуваютn= 0; на діалізі, середнє значення фракції ібу = 87;рофену становило близько 3%, порівняно з 1% у здорових добровольцo= 0;в. Тяжке порушення ф = 91;нкції нирок може призвести д = 86; накопиченнn= 3; метаболітіk= 4; ібупрофену. Значимість цього ефект = 91; невідома. Метаболіти можуть бути видалені шляхом гемодіалізm= 1;.

Порушен&= #1085;я функції печінки.

А&= #1083;когольна хвороба печінки з порушенням = 92;ункції печінки від легкого до помірного с = 90;упеня не призвела до істотної зміни фарма = 82;окінетични&#= 1093; параметрів. Захворюванl= 5;я печінки можуть змінити кінетику розподілу і = 73;упрофену. У пацієнтів, хворих на цироз, з помі&#= 1088;ним ступенем порушення функції печ= 10;нки (6–<= /span>10 за класифікацo= 0;єю Чайлда–П&= #8217;ю) спостерігаl= 3;ося збільшення періоду нап= 10;ввиведення в середньом = 91; в 2 рази, а співвідношk= 7;ння енантіометl= 8;ичної AUC (S/R) було значн&= #1086; нижчим, у порівнянні зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми з контрольноo= 1; групи, що свідчить пр = 86; погіршення метаболічнl= 6;ї інверсії (R)-ібупрофену в активний (S)-енантіомер.=

Клінічні характерисm= 0;ики.

П&= #1086;казання.

С&= #1080;мптоматичн= ;е лікування гарячки та болю різног = 86; походження = 91; дітей віком від 6 місяців до 12 років з масою тіла н= 077; менше 7 кг (включаючи гарячку після імунізації, при гострих респіраторl= 5;их вірусних інфекціях, грипі, біль при прорізуванl= 5;і зубів, біль після видалення зуба, зубний біль, головн= 080;й біль, біль у горлі, біль при розтягненнo= 0; зв’язок та інші види болю, у тому числі запального генезу).

П&= #1088;отипоказан= ;ня.

• = П&= #1110;двищена чутливість до ібупрофену або до будь-якого з компонентіk= 4; препарату.=

• = Н&= #1072;явність в анамнезі реакцій гіперчутлиk= 4;ості (таких як бронхоспазl= 4;, астма, риніт, ангіоневроm= 0;ичний набряк або кропив’янкk= 2;) після засто = 89;ування ібупрофену, ацетилсаліm= 4;илової кислоти (аспірину) або інших НПЗЗ.

• = В&= #1080;разкова хвороба шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки/ кровотеча в активній формі або ре= 094;идиви в анамнезі (два або більше виражених епізоди підтверджеl= 5;ої виразкової хвороби чи кровотечі).

• = Наявн= ість в анамнезі шлунково-ки = 96;кової кровотечі або перфорації, пов’язаної із застосуванl= 5;ям НПЗЗ.

• = З&= #1072;пальне захворюванl= 5;я кишечника в активній формі.

• = Ц&= #1077;реброваску= ;лярні або інші кровотечі.=

• = Г&= #1077;морагічний діатез або інші порушення згортання крові.

• = Т&= #1103;жка серцева недостатніl= 9;ть (клас ІV за NYHA), тя= жка печінкова недостатніl= 9;ть або тяжка ни= 088;кова недостатніl= 9;ть.

• = С&= #1087;адкова непереносиl= 4;ість фруктози.=

• О&= #1089;танній триместр вагітності.

• Т&= #1103;жка форма зневодненнn= 3; (внаслідок блювання, діареї або недостатньl= 6;го вживання рідини).

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;є&= #1084;одій.

Ібупроф&= #1077;н, як і інші НПЗЗ, не слід заст= 086;совувати в комбінаці= 11; з:

- ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (аспірином), оскільки це може збільшити ризик виник = 85;ення побічних реакцій, крі= 084; випадків, ко= 083;и аспірин (доз= 072; не вище 75 мг на добу) призначав лікар. Дані експерименm= 0;альних досліджень свідчать пр = 86; те, що при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ібупрофен може пригнічуваm= 0;и антиагрегаl= 5;тну дію низьких доз аспірин = 91;. Проте обмеж = 77;ність цих даних та непевність відносно екстраполяm= 4;ії даних ex vivo на клінічну картину не дає підстав зробити чіткі висновки щодо систематичl= 5;ого застосуванl= 5;я ібупрофену. Отже, при несистематl= 0;чному застосуванl= 5;і ібупрофену такі клініч = 85;о значущі ефекти вваж = 72;ються малоймовірl= 5;ими;

- іншими Нi= 5;ЗЗ, в тому числі з селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и циклооксигk= 7;нази-2,= оскільки це може підвищити ризик побічних ефектів.

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти ібупрофен (я= 082; і інші НПЗЗ) в комбінації = 79; такими препаратамl= 0;:

анти = 82;оагулянти: Н&= #1055;ЗЗ можуть посилити ефект антикоагулn= 3;нтів, таких як варфарин;

а&= #1085;тигіпертен= ;зивні засоби (інгібітор = 80; АПФ, бета-= 073;локатори та антагоністl= 0; ангіотензиl= 5;у II): Н&= #1055;ЗЗ можуть знижувати ефект цих препаратів. = 059; деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (напри= 082;лад, пацієнти зі зневодненнn= 3;м або пацієнт = 80; літнього віку з порушенням функції нир = 86;к) супутнє застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, бета-блокат = 86;рів або антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у ІІ та інгіk= 3;іторів циклооксигk= 7;нази може призве = 89;ти до подальшого порушення функції нир = 86;к, включаючи можливу гостру ниркову нед = 86;статність, що зазвичай = 108; оборотною. Тому таку комбінацію слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю, особливо пацієнтам літнього ві = 82;у. Пацієнтам слід вживат = 80; достатню кількість рідини, а також слід контролюваm= 0;и функцію нирок після початку супутньої терапії та періодично надалі;

к&= #1086;ртикостеро= ;їди: п&= #1110;двищений ризик утворення виразок та к= 088;овотеч у шлунково-ки = 96;ковому тракті;
а&= #1085;титромбоци= ;тарні засоби та се= 083;ективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: п&= #1110;двищений ризик виник = 85;ення шлунково-ки = 96;кової кровотечі;

с&= #1077;рцеві глікозиди, наприклад дигоксин: НПЗЗ = можуть посилювати порушення серцевої фу = 85;кції, знижувати функцію клубочковоo= 1; фільтрації нирок = 090;а п&= #1110;двищувати рівень глікозидів = 91; плазмі кров= 10;. НПЗЗ можуть підвищуватl= 0; рівні дигок = 89;ину в плазмі крові, а отже, підвищуватl= 0; ризик токсичностo= 0; дигоксину; при правильномm= 1; застосуванl= 5;і (максимум пр= 086;тягом 3 днів) контроль рівня дигок = 89;ину в сироватці крові зазвичай не потрібен.=

&nb= sp;

пент = 86;ксифелін: у пацієнтів, які отримують терапію ібупрофеноl= 4; у комбінаці= 11; з пентоксифеl= 3;іном, може бути пі= 076;вищений ризик геморагії, тому слід контролюваm= 0;и час кровотечі;=

л&= #1110;тій: Н&= #1055;ЗЗ можуть підвищуватl= 0; рівень літі= 02; в плазмі крові, можливо, внаслідок зниження ни = 88;кового кліренсу. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів, якщ= 086; рівень літі= 02; не контролю= 08;ться. Слід розглянути доцільністn= 0; зниження дози літію; при правильномm= 1; застосуванl= 5;і (максимум пр= 086;тягом 3 днів) контроль рівня літію = 074; сироватці крові зазвичай не потрібен.

м&= #1077;тотрексат у дозі 15 мг/тиждень а= 073;о вище: засто = 89;ування НПЗЗ протягом 24 годин до або після застосуванl= 5;я метотрексаm= 0;у може призве = 89;ти до підвищення концентрацo= 0;ї метотрексаm= 0;у в плазмі крові (ймовірно, нирковий кл= 10;ренс метотрексаm= 0;у може бути знижений че = 88;ез вплив НПЗЗ) та подальшого збільшення = 81;ого токсичного ефекту. Тому слід уникат = 80; застосуван&= #1085;я ібупрофену пацієнтам, які отримую = 90;ь високі дози метотрексаm= 0;у;

м&= #1077;тотрексат у дозі нижче 15 мг/тиждень: o= 0;бупрофен підвищує рівні метотрексаm= 0;у. При застосуванl= 5;і ібупрофену = 91; комбінації = 79; низькими дозами мето = 90;рексату слід ретельно стежити за картиною крові пацієнта, особливо протягом пе = 88;ших тижнів супутнього застосуванl= 5;я. Необхідно посилити контроль пр = 80; погіршенні функції нирок, навіт= 100; мінімальноl= 4;у, та у пацієнт= 110;в літнього віку, а також контролюваm= 0;и функцію нирок для попередженl= 5;я можливого зниження кліренсу метотрексаm= 0;у;

ц&= #1080;клоспорин та такролімус: l= 4;ожливе п&= #1110;двищення ризику нефротоксиm= 5;ності при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і НПЗЗ через з= 085;иження ниркового синтезу простагланk= 6;ину. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих лікарсь = 82;их засобів з НПЗЗ слід ретельно контролюваm= 0;и функцію нирок;

м&= #1110;фепристон: НПЗЗ = не слід застосовувk= 2;ти раніше ніж через 8–12 діб після застосуванl= 5;я міфепристоl= 5;у, оскільки вони можуть знизити ефективнісm= 0;ь останнього;

п&= #1088;епарати групи сульфонілсk= 7;човини: спостері= галася взаємодія НПЗЗ з гіпоглікемo= 0;чними засобами (препаратам = 80; сульфонілсk= 7;човини). НПЗЗ можуть посилювати гіпоглікемo= 0;чний ефект препаратів сульфонілсk= 7;човини шляхом витіснення їх зі зв’язк= 091; з протеїнам = 80; плазми; рекомендуn= 8;ться контролюваm= 0;и рівень глюк = 86;зи в крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препаратів сульфонілсk= 7;човини з ібупрофен = 86;м;

п&= #1088;обенецид і сульфінпірk= 2;зон: можл = 80;ве підвищення концентрацo= 0;ї ібупрофену = 74; плазмі кров= 10; та зат= 088;имка виведення ібупрофену; що може бути зумовлено інгібіторнl= 0;м механізмом на ділянці, де відбуваєтьl= 9;я ниркова тубулярна секреція та глюкуронідk= 2;ція; отже, може бу&#= 1090;и потрібна корекція дози ібупрофену;

бакл = 86;фен: інсує ризик розвитку токсичностo= 0; баклофену після початку застосуванl= 5;я

ібупрофе= ну;

ритонаві= р: можли= ве збільшення плазмових к = 86;нцентрацій НПЗЗ;

а&= #1084;іноглікози= ;ди: НПЗЗ можуть знижувати виведення аміноглікоk= 9;идів;

к&= #1072;птоприл: е= 082;сперимента&= #1083;ьні дослідженнn= 3; показали, що ібупрофен пригнічує ефект каптоприлу щодо виведення натрію;

в&= #1086;риконазол і флуконазо = 83; (інгібітори CYP= 2C9): одночасн= е застосуванl= 5;я ібупрофену = 79; інгібітораl= 4;и CYP2C9 може підвищуватl= 0; вплив ібупрофену (субстрат CYP2C9). В дослідженнo= 0; із застосуванl= 5;ям вориконазоl= 3;у та флуконазолm= 1; (інгібітори CYP= 2C9) було продем = 86;нстровано збільшення впливу S(+)-ібупрофену приблизно н = 72; 80–100%. При одноч= 072;сному застосуванl= 5;і ібупрофену = 79; сильними інгібітораl= 4;и CYP2C9 рекомендуєm= 0;ься зниження до = 79; ібупрофену, особливо коли високі дози ібупрофену застосовуюm= 0;ься разом з вориконазоl= 3;ом або флуконазолl= 6;м;

холестир= амін: ібупрофен т = 72; холестирамo= 0;н слід приймати з і= 085;тервалом в декілька годин через сповільненl= 5;я та зниження (25= %) всмоктуванl= 5;я ібупрофену при їх одночасномm= 1; застосуванl= 5;і;

з&= #1080;довудин: підвищени = 81; ризик гематологіm= 5;ної токсичностo= 0; при сумісному застосуванl= 5;і зидовудину та НПЗЗ. Існую = 90;ь докази підвищення ризику розв = 80;тку гемартрозу та гематоми = 091; ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з гемофілією = 91; разі супутн= 00;ого лікування зидовудиноl= 4; та ібупрофе = 85;ом;

трав’яні екстракти: при сумісному застосуванl= 5;і з НПЗЗ гінгк= 086; білоба може потенціюваm= 0;и ризик кровотечі;

хінолоно= ві антибіотикl= 0;: дані, отримані в дослідженнn= 3;х на тваринах, &#= 1087;оказують, що НПЗЗ можуть збільшуватl= 0; ризик судом, пов’язаних із застосуванl= 5;ям хінолоновиm= 3; антибіотикo= 0;в. Пацієнти, як= 110; приймають НПЗЗ та хінолони, можуть мати підвищений ризик розвитку судом;

г&= #1110;дантоїни та сульфамі = 76;и: можли&= #1074;е підвищення токсичного ефекту цих лікарських засобів. Рівні фенітоїну в плазмі кров= 10; можуть підвищитисn= 3; при одночас = 85;ому лікуванні ібупрофеноl= 4;; при правильномm= 1; застосуванl= 5;і (максимум пр= 086;тягом 3 днів) контроль рівня фенітоїl= 5;у в сироватці крові зазви = 95;ай не потрібен.

тіазиди, тіазидні речовини, петлеві діуретики т = 72; калійзберіk= 5;аючі діуретики<= /span>: НПЗЗ можуть протидіяти діуретичноl= 4;у ефекту цих лікарських засобів. Одночасне застосуванl= 5;я НПЗЗ та діуретика може підвищ = 80;ти ризик нефротоксиm= 5;ності, спричиненоo= 1; НПЗЗ (наприклад, у пацієнтів з= 10; зневодненнn= 3;м або у хворих літнього віку з порушеною ф = 91;нкцією нирок), внаслідок погіршення ниркового кровотоку. Тому таку комбінацію слід застос = 86;вувати з обережністn= 2;, особливо па = 94;ієнтам літнього віку. Пацієнтам слід вживат = 80; достатню кількість рідини, а також слід контролюваm= 0;и функцію нирок після початку суп = 91;тньої терапії та періодично надалі. Як і у = разі застосуванl= 5;я інших НПЗЗ, супутня тер = 72;пія калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0; може асоціюватиl= 9;я з підвищени = 84; рівнем калі= 02;, отже, слід контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в плазмі кро= 074;і;

З&= #1072;стосування ібупрофену під час їди сповільнює всмоктуванl= 5;я, хоча це не впливає на с= 090;упінь всмоктуванl= 5;я (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

О&= #1089;обливості застосуванl= 5;я.

= Побічні ефекти терапії ібупрофеноl= 4;, можна мінім= 10;зувати шляхом= застосуваl= 5;ня найнижчої ефективної дози, потрібної для лікування симптомів, протягом найкоротшоk= 5;о періоду час = 91;.

П&= #1072;цієнти літнього віку мають підвищену ч = 72;стоту побічних реакцій на НПЗЗ, особливо шл = 91;нково-кишко&= #1074;их кровотеч та перфорацій, які можуть бути летальними. = 059; пацієнтів літнього віку існує підвищений ризик наслідків побічних реакцій. Не рекомендуєm= 0;ься тривале застосуванl= 5;я НПЗЗ пацієнтам літнього віку. У разі тривалої терапії слі = 76; регулярно стежити за станом пацієнтів.=

С&= #1083;ід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; пацієнтам з такими станами:=

-&nb= sp;         сист = 77;мний червоний вовчак, а також зміша = 85;е захворюванl= 5;я сполучної тканини – через підвищений ризик асептичногl= 6; менінгіту;=

-&nb= sp;         врод = 78;ене порушення метаболізмm= 1; порфірину, наприклад гостра суміжна порфірія;=

-&nb= sp;         розл = 72;ди з боку шлунк= 086;во-кишковог= о тракту та хронічне за = 87;альне захворюванl= 5;я кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона);

-&nb= sp;         наяв = 85;ість в анамнезі артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та/або серцева недостатніl= 9;ть, оскільки існують повідомленl= 5;я про затримк = 91; рідини та набряк, що пов’язані з терапією НПЗЗ;

-&nb= sp;         нирк = 86;ва недостатніl= 9;ть – чере = 79; можливість погіршення функції нир = 86;к;

-&nb= sp;         пору = 96;ення функції печінки;=

-&nb= sp;         безп = 86;середньо після обширних хірургічниm= 3; втручань;=

-&nb= sp;         сінн = 72; гарячка, носові поліпи або хронічні об = 89;труктивні захворюванl= 5;я дихальних ш = 83;яхів – у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення алергічних реакцій, до яких належать напади астм = 80; (так звана анальгетичl= 5;а астма), набряк Квін = 82;е або кропив’янкk= 2;;

-&nb= sp;         наяв = 85;ість в анамнезі алергічних реакцій на інші речовини – ч&= #1077;рез підвищений ризик виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості на ібупрофе = 85;.

= Впли = 74; на органи дихання. <= /o:p>

У пацієнтів з бронхіальнl= 6;ю астмою чи алергічнимl= 0; захворюванl= 5;ями або з такими захворюванl= 5;ями в анамнезі може виникнути бронхоспазl= 4;.

Інші НПЗЗ.

С&= #1083;ід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ібупрофену = 79; іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигk= 7;нази-2, оскільки це підвищує ризик розви = 90;ку побічних реакцій.=

Я&= #1082; і інші НПЗЗ, ібупрофен може спричинити = 72;лергічні реакції, так= 110; як анафілактиm= 5;ні/анафілак&#= 1090;оїдні реакції, навіть якщо лікарський засіб застосовуєm= 0;ься вперше.

С&= #1080;стемний червоний вовчак і змішане зах = 74;орювання сполучної тканини.

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти ібупрофен при системному червоному вовчаку та п= 088;и змішаному захворюванl= 5;і сполучної тканини через підвищений ризик асептичногl= 6; менінгіту.

В&= #1087;лив на серцево-с= 091;динну та церебровасl= 2;улярну систему.

Паці= 08;нтам з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та/або серцевою недостатніl= 9;тю в анамнезі слід k= 9; обережністn= 2; починати лікування (необхідна консультацo= 0;я лікаря), оскільки пр = 80; терапії ібупрофеноl= 4;, як і іншими НПЗЗ, повідо= 084;лялося про випадки затримки рідини, розв= 080;тку артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та набряків.

К&= #1083;інічні дослідженнn= 3; і епідеміолоk= 5;ічні дані свідчать пр = 86; те, що застосуванl= 5;я ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу) та при довготриваl= 3;ому лікуванні, може бути пов'язане з невеликим підвищенняl= 4; ризику розвитку артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х ускладнень (таких як, інфаркт міокарда аб = 86; інсульт). В цілому, епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; не показуют= 00;, що низькі дози ібупрофену (наприклад ≤1200 мг на добу) асоціюютьсn= 3; з підвищени = 84; ризиком розвитку інфаркту міокарда.=

Пацієнтам з неконтрольl= 6;ваною артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, застійною серцевою не = 76;остатністю (клас ІІ–ІІІ за класифікацo= 0;ю NYHA), діагностоk= 4;аною ішемічною хворобою серця, захворюванl= 5;ям периферичнl= 0;х артерій та/а= 073;о церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями слід прийма = 90;и ібупрофен тільки післ= 03; ретельної о = 94;інки клінічної картини. Необхідно уникати високих доз (24= 00 мг на добу).<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk36047531'>

Т&= #1072;кож слід ретельно оцінювати клінічну ка = 88;тину перед початком довготриваl= 3;ого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-суд = 80;нних ускладнень (таких як артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, гіперліпідk= 7;мія, цукровий діабет, паління), особливо якщо необхідні високі дози ібупрофену (2400 мг на добу).

Впли = 74; на нирки та печінку.

i= 7;лід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; пацієнтам з = 085;ирковою недостатніl= 9;тю у зв’язку з можливістю погіршення функції нирок. Ібупрофен с = 83;ід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ям нирок або печінки та о= 089;обливо під час супутньої терапії діуретикамl= 0;, оскільки пригніченнn= 3; простагланk= 6;инів може призве = 89;ти до затримки рідини та подальшого погіршення функції нирок. Таким пацієнтам с = 83;ід застосовувk= 2;ти найнижчу можливу доз = 91; ібупрофену та регулярн = 86; контролюваm= 0;и функцію нирок. У разі зневодненнn= 3; слід забезп = 77;чити достатнє вживання рідини. Існу= 108; ризик ниркової недостатноl= 9;ті у дітей та підлітків з= 10; зневодненнn= 3;м.

h= 7;агалом звичне застосуванl= 5;я анальгетикo= 0;в, особливо комбінацій різних знеболювалn= 0;них засобів, мож= 077; призвести д = 86; тривалого ураження нирок з ризиком ниркової недостатноl= 9;ті (анальгетич = 85;а нефропатія). Найвищий ризик цієї реакції у пацієнтів літнього ві = 82;у, пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, серцевою недостатніl= 9;тю та печінковою недостатніl= 9;тю, а також у тих, хто отримує терапію діуретикамl= 0; або інгібітораl= 4;и АПФ. Після припинення терапії НПЗ = 47; зазвичай функція нир = 86;к повертаєтьl= 9;я до стану, що спостерігаk= 4;ся до лікуванн= 03;.

Можливе порушення функції печінки. Як і інші НПЗЗ, ібупрофен може спричиняти тимчасове збільшення певних показників функції печінки, а також суттєве збільшення рівнів АСТ т= 072; АЛТ. У разі суттєвого підвищення цих показників лікування слід припин = 80;ти.

Впли = 74; на шлунково-ки = 96;ковий тракт.

Н&= #1055;ЗЗ слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями шлунково-ки = 96;кового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хворо= 073;а Крона), оскільки їхній стан може загост = 88;итися. Таким пацієнтам слід звернутися за консульт = 72;цією до лікаря.

І&= #1089;нують повідомленl= 5;я про випадки шлунково-ки = 96;кової кровотечі, перфорації, виразки, потенційно летальні, як= 110; виникали на будь-якому етапі лікування НПЗЗ незалежно в= 10;д наявності попереджувk= 2;льних симптомів або наявності тяжких розладів з боку шлунково-ки = 96;кового тракту в анамнезі.

Ризи = 82; шлунково-ки = 96;кової кровотечі, перфорації або виразки підвищуєтьl= 9;я при збільше = 85;ні доз Н&= #1055;ЗЗ, н&= #1072;явності у пацієнтів виразкової хвороби в анамнезі, особливо ускладненоo= 1; кровотечею або перфорацієn= 2;, та у хворих літнього віку. Цим пацієнтам слід починати лі = 82;ування з найнижчих доз. Таким пацієнтам, а також пацієнтам, яким потріб = 85;е супутнє застосуванl= 5;я низьких доз = 072;цетилсаліц&= #1080;лової кислоти або інших лікар = 89;ьких засобів, що можуть підвищити ризик з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, рекомендуєm= 0;ься комбінованk= 2; терапія захисними препаратамl= 0; (наприклад м= 110;зопростоло&= #1084; або інгібітораl= 4;и протонної помпи).

Паці= 08;нтам з наявністю шлунково-ки = 96;кової токсичностo= 0; в анамнезі, особливо особам літн= 00;ого віку, слід повідомлятl= 0; про будь-які незвичайні симптоми з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (особливо пр= 086; шлунково-ки = 96;кову кровотечу), зокрема на початку лікування.=

Слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при лікуван = 85;і пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь препарати, щ= 086; можуть підвищити ризик утвор = 77;ння виразок або кровотечі, зокрема пер = 86;ральні кортикостеl= 8;оїди, антикоагулn= 3;нти (наприклад варфарин), l= 9;елективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або&= nbsp; антитромбl= 6;цитарні засоби (напр= 080;клад ацетилсаліm= 4;илова кислота).

У раз= 110; шлунково-ки = 96;кової кровотечі або виразки = 091; пацієнтів, які отримують ібупрофен, лікування слід негайно припинити.=

П&= #1086;рушення фертильносm= 0;і у жінок.

Існу= 02;ть обмежені дані, що інгібітори синтезу циклооксигk= 7;нази/проста&#= 1075;ландину можуть погіршуватl= 0; фертильнісm= 0;ь у жінок, впливаючи н = 72; овуляцію. Це є оборотним явищем при припиненні терапії.=

Тяжкі шкірні реакції.

Повідомлял&#= 1086;ся про рідкісн= 10; серйозні ре = 72;кції з боку шкіри, &= #1097;о можуть призвести д = 86; смерті, включаючи е = 82;сфоліативн&#= 1080;й дерматит, синдром Стівенса – Джонсона та токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, що пов’язані з використанl= 5;ям нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів (див. розділ «Побічні реакції»).

Високий ризик виникнення цих реакцій на початку терапії. Початок реа = 82;ції настає в більшості випадків протягом пе = 88;шого місяця лікування. Також повідомлялl= 6;ся про випадок гострого генералізоk= 4;аного екзантематl= 6;зного пустульозу, що виник після застосуванl= 5;я лікарських засобів, які містять ібу = 87;рофен.

Слід припинити застосуванl= 5;я ібупрофену = 87;ри появі перши = 93; ознак та симптомів уражень шкіри, таких як шкірні висипання, ураження слизової оболонки аб = 86; будь-які інш= 110; ознаки гіперчутлиk= 4;ості.

У виключних випадках вітряна віспа може с= 087;ричинити тяжкі інфек = 94;ійні ускладненнn= 3; з боку шкіри та м’яких тканин. На сьогодні не можна виключати в = 87;ливу НПЗЗ на погіршення цих інфекці = 81;, тому рекомендуєm= 0;ься уникати застосуванl= 5;я ібупрофену = 91; разі вітряної віспи.

Дуже рідко спостерігаn= 2;ться тяжкі реакц= 10;ї гострої гіперчутлиk= 4;ості (наприклад анафілактиm= 5;ний шок). При перш&= #1080;х ознаках реакції гіперчутлиk= 4;ості після застосуванl= 5;я ібупрофену терапію слі = 76; припинити т = 72; негайно звернутися до лікаря.

Маск = 91;вання симптомів основних інфекцій.=

Цей лікарський засіб може замаскуватl= 0; симптоми ін = 92;екційного захворюванl= 5;я, що може призвести д = 86; затримки початку відповідноk= 5;о лікування і тим самим ускладнити перебіг зах = 74;орювання. Це спостерігаl= 3;ось при бактері = 72;льній позагоспітk= 2;льній пневмонії т = 72; бактеріальl= 5;их ускладненнn= 3;х вітряної віспи. Коли ц&#= 1077;й лікарський засіб засто = 89;овують при підвищенні температурl= 0; тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг = 10;нфекційног&#= 1086; захворюванl= 5;я. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт пов = 80;нен звернутися до лікаря, якщо симптоми зб = 77;рігаються або посилюютьсn= 3;.

Ібупрофе= н може тимчасово пригнічуваm= 0;и агрегацію тромбоцитіk= 4;. Тому рекомендуєm= 0;ься ретельно стежити за станом пацієнтів з = 087;орушеннями згортання крові.

При тривалому застосуванl= 5;і ібупрофену = 85;еобхідно регулярно перевіряти показники функції печінки, функцію нирок, а також гемат = 86;логічну функцію/ картину крові..

Тривале застосуванl= 5;я будь-яких знеболювалn= 0;них засобів для лікування головного б = 86;лю може погіршити цей стан. В таких випад = 82;ах слід звернутися до лікаря та припинити л= 10;кування. Слід розгля = 85;ути ймовірністn= 0; виникнення головного болю внаслідок зловживаннn= 3; лікарським засобом у пацієнтів, які страждають = 85;а частий або щоденний головний біль незваж = 72;ючи на регулярн = 77; застосуванl= 5;я лікарських засобів проти головного болю.

При сумісному вживанні ал = 82;оголю та застосуванl= 5;і НПЗЗ можуть посилитись небажані реакції, пов’язані з діючою речовиною, особливо ті, що стосуються = 96;лунково-киш&= #1082;ового тракту або центральноo= 1; нервової системи.

НПЗЗ можуть маскувати симптоми інфекції та лихоманки.=

Цей лікарський засіб містить рідкий мальтит. Йог= 086; не слід приз= 085;ачати пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннямl= 0; толерантноl= 9;ті до фруктози. Через вміст рідкого мальтиту це = 81; лікарський засіб може мати легкий послаблюючl= 0;й ефект.

Цей лікарський засіб містить натрій, це сл&#= 1110;д враховуватl= 0; пацієнтам, щ= 086; дотримуютьl= 9;я низькосольl= 6;вої дієти. 15 мл суспензії містять 28,09 мг натрію (=3D1,87 мг натрію на 1 мл суспензії). Слід бути обережним при застосуванl= 5;і пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь натрій-конт = 88;ольовану дієту.

У раз= 110; застосуванl= 5;я дорослим необхідно звернутися до лікаря, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб, у наступних випадках: Ви є вагітною, Ви намагаєтесn= 3; завагітніт&#= 1080;, Ви є людиною літнього віку, Ви кури&#= 1090;е.

Впли = 74; на результати лабораторнl= 0;х досліджень:

= - час кровотечі може збільшуватl= 0;ся до одного дн= 103; після припинення лікування;=

= - конц = 77;нтрація глюкози крові може знижуватисn= 3;;

= - клір = 77;нс креатиніну може знижуватисn= 3;;

= - гема = 90;окрит або гемоглобін може знижуватисn= 3;;

-&nb= sp; конц = 77;нтрація азоту сечовини крові та кон= 094;ентрації креатиніну та калію в сироватці крові можут= 00; збільшуватl= 0;ся;

-&nb= sp; пока = 79;ники функції печінки: збільшення рівнів трансамінаk= 9;и.

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Преп = 72;рат застосовуюm= 0;ь дітям віком до 12 років.

В&= #1072;гітність.<= /span>

Пригніч&= #1077;ння синтезу простагланk= 6;инів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/пл = 86;да. Дані епідеміолоk= 5;ічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вро= 076;жених вад серця та гастрошизиl= 9;у після засто = 89;ування інгібіторіk= 4; синтезу простагланk= 6;инів на ранній стадії вагітності. Вважається, що ризик підвищуєтьl= 9;я зі збільшенняl= 4; дози та тривалості терапії. Абсолютний ризик серце = 74;о-судинних вад збільшувавl= 9;я з менше ніж 1 % до приблизн = 86; 1,5 %. Ризик зростає зі збільшенняl= 4; дози та тривалості лікування.

Почин= аючи з 20-го тижня вагітності застосуванl= 5;я <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk119318403'>ібупроф&= #1077;н може спричинити олігогідраl= 4;ніоз внаслідок дисфункції нирок плода. Це може статися невдовзі після початку лікування і зазвичай є оборотним після припинення лікування. Крім того, є повідомленl= 5;я про звуженн= 03; артеріальн&= #1086;ї протоки після лікування у = 076;ругому триместрі вагітності, більшість з яких пройшл = 80; після припинення лікування. То= му <= /span>пр= отягом першого та другого триместру в = 72;гітності ібупроф&= #1077;н не слід призначати, якщо в цьому немає потре = 73;и. Якщо ібуп = 88;офен застосовуєm= 0;ься жінкою, яка намагаєтьсn= 3; завагітнітl= 0;, або протяго = 84; першого і другого триместру вагітності, доза повинн = 72; бути повинн = 72; бути якомог = 72; нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшим. Допо&= #1083;оговий моніторинг олігогідраl= 4;ніозу та звуження артеріальнl= 6;ї протоки слі = 76; розглянути після вплив = 91; ібуп = 88;офену прот= ;ягом декількох днів, починаючи з 20-го гестацій&= #1085;ого тижня. Застосуванl= 5;я ібупроф&= #1077;н слід припинити, якщо виявлено олігогідраl= 4;ніоз або звуженн= 03; артеріальнl= 6;ї протоки.=

Протягом третього триместру вагітності = 74;сі інгібітори синтезу простагланk= 6;инів можуть спричинити ризики:

Ризи = 82;и для плода:

– серцево-лег = 77;нева токсичністn= 0; (передчасне <= /span>зв= уження/закр = 80;ттяя артеріальнl= 6;ї протоки та легенева гіпертензіn= 3;);

– ниркова дисфункція (див. вище);

Ризи = 82;и для матері наприкінці вагітності = 90;а для новонароджk= 7;ного:

– можливе под = 86;вження часу кровотечі, антиагрегаm= 4;ійний ефект, який може виникати навіть при д= 091;же низьких дозах;=

– пригніченнn= 3; скорочень матки, що призводить до затримки чи подовження пологів.=

Отже, ібуп = 88;офен протипоказk= 2;ний протягом третього триместру вагітності (див. Розділ «Протипокаk= 9;ання»).<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk36047531'>=

Г&= #1086;дування груддю. Ібупрофен т = 72; його метаболіти потрапляютn= 0; у грудне молоко у низьких концентрацo= 0;ях. На сьогодні невідомо пр = 86; негативний вплив на немовля, том= 091; при короткотриk= 4;алому лікуванні болю та лихоманки рекомендовk= 2;ними дозами зазвичай не потрібно припиняти годування груддю.

Ферт = 80;льність.=

І&= #1089;нують деякі свідчення, щ= 086; лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; синтез циклооксигk= 7;нази/проста&#= 1075;ландину можуть порушити жіночу фертильнісm= 0;ь, впливаючи н = 72; овуляцію. Це= 081; ефект є оборотним при відміні лікування.

З&= #1072;стосування ібупрофену не рекомендуєm= 0;ься жінкам, які намагаютьсn= 3; завагітнітl= 0;. Стосовно жінок, які мають труднощі із зачаттям аб = 86; які проходять обстеження = 79; приводу безпліддя, слід розглянути питання про = 074;ідміну цього лікарськогl= 6; засобу.

&nb= sp;

Здатність впливати на швидкість реакції при = 082;еруванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Паці= 08;нтам, у яких спостерігаn= 8;ться запаморочеl= 5;ня, вертиго, порушення зору або інш= 110; розлади з боку центральноo= 1; нервової системи при застосуванl= 5;і ібупрофену, слід уникат = 80; керування автотранспl= 6;ртом або роботи з &#= 1110;ншими механізмамl= 0; під час терапії цим лікарським засобом.=

П&= #1088;и застосуванl= 5;і разової доз = 80; ібупрофену або застосуванl= 5;і препарату протягом ко = 88;откого періоду час = 91; особливі запобіжні з = 72;ходи не потрібні.

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Н&= #1072;йменша ефективна доза повинн = 72; застосовувk= 2;тись протягом найменшого часу, необхі= 076;ного для полегшення симптомів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Побіч= ні ефекти можн = 72; мінімізуваm= 0;и шляхом застосуванl= 5;я найнижчої ефективної дози, необхі= 076;ної для контрол= 02; симптомів, протягом найкоротшоk= 5;о періоду час = 91;.

Д&= #1083;я пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Препарат мо = 78;на застосовувk= 2;ти розведеним водою або бе= 079; розведення. Рекомендовk= 2;на добова доза препарату становить 20–30 мг на 1 кг маси тіла, розділена н = 72; рівні дози, інтервали між прийомами становить 6 – 8= годин. Для забезпеченl= 5;я точного дозування використовm= 1;ють шприц-дозат = 86;р, що міститьс= 03; в упаковці.

М= ;аса тіла та

в= ;ік дитини

Р= ;азова доза та

с= ;посіб дозування

М= ;аксимальна добова

д= ;оза протягом 24 годин

7-9 кг

(6-11 місяців)

1 х 50 мг (1,25 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)

3–4 рази=

10-15 кг

(1-3 роки)

1 х 100 мг (2,5 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)

3 рази=

16-19 кг

(4-5 років)

1 х 150 мг (3,75 мл= ;, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)

3 рази=

20-29 кг

(6-9 років)

1 х 200 мг (5 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)

3 рази

30-40 кг

(10-12 років)

1 х 300 мг (7,5 мл, подвійне використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора

(1 х 2,5 мл, та 1 х 5 мл)

3 рази=

Не слід перевищуваm= 0;и рекомендовk= 2;ну дозу. Тільки для коротко = 90;ривалого застосуванl= 5;я. Перед засто = 89;уванням збовтати.=

Якщо у дитини симптоми зберігаютьl= 9;я більше 3 днів від початку лікування або погіршу= 02;ться, слід звернутися до лікаря.

Пацієнт&= #1072;м з чутливим шлунком препарат сл= 10;д застосовувk= 2;ти під час їди.

О&= #1089;обливі категорії пацієнтів:=

НПЗЗ слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам з порушенням функції нирок, оскіл= 100;ки ібупрофен виводиться переважно нирками. Більш низьк= 10; дози слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з легкою та помірною нирковою не = 76;остатністю.<= o:p>

Ібупроф&= #1077;н не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Хоча не спостерігаl= 3;ося відмінностk= 7;й фармакокінk= 7;тичного профілю ібупрофену = 91; пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю, НПЗЗ слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; таким паціє = 85;там. Пацієнтам з легкою та помірною печінковою недостатніl= 9;тю слід починати лікування з низьких доз = 110; ретельно контролюваm= 0;и. Ібупрофен н = 77; слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пацієнт&= #1072;м слід проконсульm= 0;уватися з лікарем, якщо симптоми зберігаютьl= 9;я або погіршуютьl= 9;я під час лікування.=

У разі застосуванl= 5;я дози, що перевищує рекомендовk= 2;ну, слід негайн = 86; звернутися до лікаря.

Діти.

Пре= 087;арат застосовуюm= 0;ь д&= #1110;тям віком від 6 місяців, мас= 072; тіла яких не &#= 1084;енше 7 кг, до 12 років.

Пере = 76;озування.

У дитячому віці симптоми передозуваl= 5;ня можуть виникати пр = 80; прийомі доз = 80; ібупрофену, що перевищу= 08; 400 мг/кг. У дорослих реакції на дозу є менш вираженими.&nbs= p; Період напіввиведk= 7;ння при передозува= ;нні становить 1,5–3 години.

Симп = 90;оми. У більшості пацієнтів застосуваl= 5;ня клінічно значущої кількості НПЗЗ виклик = 72;ло лише нудоту, блювання, біль в епігастралn= 0;ній ділянці або рідше – діарею. Тако= 078; можливі шум = 091; вухах, головний біль та шлунково-ки = 96;кова кровотеча. При більш тяжкому отр = 91;єнні можливі токсичні ураження центральноo= 1; нервової системи у вигляді вертиго, запаморочеl= 5;ня, сонливості, інколи – збудженого = 89;тану та дезорієнтаm= 4;ії або коми. Інколи у пац= 110;єнтів розвиваютьl= 9;я судоми. При тяжкому отр = 91;єнні може виникати гіперкалієl= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз, гіпотермія та збільшення протромбінl= 6;вого часу/МНВ (ймо&#= 1074;ірно, через взаємодію з факторами згортання крові, що циркулюють = 91; кров’яному руслі). Може виникнути гостра ниркова недостатніl= 9;ть, пошкодженнn= 3; печінки, гіпотензія, = 087;ригнічення дихальної функції та ціаноз. У хворих на бронхіальнm= 1; астму можли = 74;е загостреннn= 3; перебігу астми. Можли= 074;і ністагм, порушення чіткості зору та втра= 090;а свідомості.

Ліку = 74;ання. Специфічноk= 5;о антидоту не існує. Лікування симптоматиm= 5;не і підтримуючk= 7;, включаючи забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів та моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльl= 5;ості до нормалізацo= 0;ї стану паціє = 85;та. Розглянути необхіднісm= 0;ь пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля або промивання шлунка, якщо пройшло не більше 1 години післ= 03; застосуван&= #1085;я пацієнтом потенційно токсичної дози препарату. Якщо ібупрофен вже всмокта = 74;ся, можна застосовувk= 2;ти лужні речов = 80;ни, що сприяють виведенню кислотного = 10;бупрофену з сечею. При частих або тривалих су = 76;омах лікування слід проводити внутрішньоk= 4;енним введенням діазепаму або лоразепаму. = 059; разі бронхі = 72;льної астми слід застосовувk= 2;ти бронходилаm= 0;атори. Слід звернутися до лікаря за медичною допомогою.=

Побі = 95;ні реакції.

Перелік нижчезазнаm= 5;ених побічних реакцій включає всі небажані реакції, про які стало відомо при лікуванні ібупрофеноl= 4;, включаючи т= 10;, що спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і високих доз, при довготриваl= 3;ій терапії пацієнтів з ревматизмоl= 4;. Зазначена частота, що виходить за межі дуже рідких повідомленn= 0;, стосується короткотриk= 4;алого застосуванl= 5;я (максимум 1200 мk= 5; ібупрофену на добу) пероральниm= 3; лікарських форм.

Побі = 95;ні реакції, що виникали пр = 80; застосуванl= 5;і ібупрофену, наводяться нижче за сис= 090;емами органів та частотою їх прояву. Част= 086;та побічних реакцій визначаєтьl= 9;я таким чином: дуже часто (≥1/= 10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (не підлягає оцінці з огляду на наявні дані). У межах кожної груп = 80; частоти побічні реакції нав = 86;дяться у порядку зниження ступеня тяжкості.

Найч = 72;стіше спостерігаl= 3;ися побічні реа = 82;ції з боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Здеб= 110;льшого побічні реакції є залежними від дози, зокрема ризик виникнення шлунково-ки = 96;кової кровотечі залежить ві = 76; дози та трив= 072;лості лікування. Можуть виникнути шлунково-ки = 96;кові виразки, перфорація або шлунков = 86;-кишкова кровотеча, іноді летальні, ос= 086;бливо у пацієнтів літнього віку. Повідомлялl= 6;ся про нудоту, блювання, діарею, здуття живо = 90;а, запор, диспепсію, біль у животі, меле= 085;у, криваве блювання, виразковий стоматит, за= 075;острення коліту та хвороби Крона після = 079;астосуванн&= #1103; ібупрофену. Рідше спостерігаk= 4;ся гастрит.=

Пові = 76;омлялося про набряк, артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2;, серцеву недостатніl= 9;ть, що асоціюва = 83;ися з лікування = 84; НПЗЗ.

Д&= #1072;ні клінічних досліджень свідчать пр = 86; те, що застос&#= 1091;вання ібупрофену, особливо у високій доз= 10; по 2400 мг на доб = 91; та при довготриваl= 3;ому лікуванні може бути пов’язаним = 79; дещо підвищ = 77;ним ризиком артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х ускладнень (наприклад інфаркту міокарда аб = 86; інсульту).

Є описи випадків загостреннn= 3; запалень, пов’язаних = 79; інфекцією, наприклад р = 86;звиток некротизуюm= 5;ого фасциту, що у часі збігал = 80;ся із застосуванl= 5;ям НПЗЗ. Це, можливо, пов’язано з механізмом дії НПЗЗ.

При виникненні або погіршенні ознак інфек = 94;ії під час застосуванl= 5;я ібупрофену пацієнту рекомендуєm= 0;ься негайно звернутися до лікаря. Необхідно з’ясувати наявність показань дл= 03; терапії антимікробl= 5;ими засобами/ антибіотикk= 2;ми.

При довготриваl= 3;ій терапії необхідно регулярно проводити аналіз кров= 10;.

Паці= 08;нту слід негайн = 86; звернутися до лікаря та припинити з = 72;стосовуван&#= 1085;я ібупрофену при виникненні одного із симптомів реакцій гіперчутлиk= 4;ості, які можуть розвинутисn= 0; навіть при першому застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу. В таких випадках потрібна негайна мед = 80;чна допомога.=

При виникненні сильного болю в епігастралn= 0;ній ділянці або мелени, або кривавого блювання, слід припинити застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу та негайно звернутися до лікаря.

Інфекції тk= 2; інвазії.

Д= ;уже рідко: загос= 090;рення запалення, пов’язаногl= 6; з інфекцією (наприклад розвиток некротизуюm= 5;ого фасциту, у вик= 083;ючних випадках вітряна віспа може спричинити тяжкі інфекційні ускладненнn= 3; з боку шкіри та м’яких тканин).

З боку= системи крові та лімфатичноo= 1; системи.

Д= ;уже рідко: поруш= 077;ння кровотвореl= 5;ня (а&= #1085;емія, лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, панцитопенo= 0;я, агранулоциm= 0;оз). Першими ознаками є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, г= 088;ипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, носова та шкірна кровотеча, гематоми. В таких випадках пацієнту слід припинити прийом лікі = 74;, утриматись від лікуван= 03; знеболюючиl= 4;и або жарознижуюm= 5;ими засобами та проконсульm= 0;уватись з лікарем.

З боку імунно= 11; системи. Реакції гіперчутлиk= 4;ості¹

Неча = 89;то: кропив’янкk= 2; та свербіж;

Дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутлиk= 4;ості, симптоми як = 80;х можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, зад= 080;шку, тахікардію, артеріальнm= 1; гіпотензію (анафілакти = 95;на реакція, ангіоневроm= 0;ичний набряк або тяжкий шок)^{1.
Загостреннn=
3;
астми.}

Част = 86;та невідома: ре= 072;ктивність дихальних шляхів, включаючи а = 89;тму, бронхоспазl= 4; або задишку.

З боку психік = 80;.

Дуже рідко: психо= 090;ичні реакції, депресія.=

З боку нервової системи.

Неча = 89;то: головний біль, запаморочеl= 5;ня, безсоння, зб= 091;дження, дратівливіl= 9;ть або втома;

Дуже рідко: асепт= 080;чний менінгіт².<= /o:p>

З боку органі = 74; зору.

Неча = 89;то: при тривалому лікуванні можуть вини = 82;ати поруm= 6;ення зору, неврит зорового нерва.

З боку органі = 74; слуху.

Рідк = 86;: дзвін у вухах.

З боку серця.

Дуже рідко: серцева недостатніl= 9;ть, прискорене серцебиття, набряк, інфаркт міокарда.=

З боку судинної системи.

Дуже рідко: артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, васкуліт.=

З бок= 091; травної системи

Част = 86;: біль в животі, нудота, диспепсія, діарея, метеоризм, запор, печія, блювання та невеликі шлунково-ки = 96;кові крововтратl= 0;, що у виключн= 080;х випадках можуть призвести д = 86; анемії;

Неча = 89;то: виразкова хвороба шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки, перфорації або шлунков = 86;-кишкові кровотечі, мелена, криваве блю = 74;ання, іноді летальні (особливо у пацієнтів літнього віку), виразковий стоматит, га= 089;трит, загостреннn= 3; коліту та хвороби Кро = 85;а;

Дуже рідко: езофагіт, утворення діафрагмопl= 6;дібних стриктур кишечника, панкреатит.

З = боку печінки.

Дуже рідко: порушення функції печінки, ураження печінки, особливо пр = 80; довготриваl= 3;ій терапії, печінкова недостатніl= 9;ть, гострий гепатит.=

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини.

Неча = 89;то: різні висипання н = 72; шкірі;

Дуже рідко: тяжкі шкірні реакції, так= 110; як бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса–Д&= #1078;онсона, мультиформl= 5;у еритему і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, алопеція.=

Част = 86;та невідома: ме= 076;икаментозн&= #1072; реакція з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS-синдром); гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пусту= льоз; реакції світлочутлl= 0;вості.

З боку нирок та сечовиділn= 0;ної системи.

Рідк = 86;: гl= 6;стре порушення функції нирок (папілярний некроз), особл = 80;во при довготриваl= 3;ому застосуванl= 5;і НПЗЗ, та підвищена концентрацo= 0;я сечовини в крові, підвищенниl= 1; рівень сечової кислоти в крові та появою набр= 03;ків;

Дуже рідко: утвор&= #1077;ння набряків, особливо у пацієнтів з = 072;ртеріально&= #1102; гіпертензіn= 8;ю або нирково= 02; недостатні&= #1089;тю, нефротичниl= 1; синдром, інт= 077;рстиціальн&= #1080;й нефрит, що може супроводжуk= 4;атися гострою нирковою недостатніl= 9;тю.

Л&= #1072;бораторні дослідженнn= 3;.

Рідко: зниження рівня гемоглобінm= 1;.

Опис окремих побічних реакцій

¹ Існують повідомленl= 5;я про виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості після лікування і = 73;упрофеном. До таких реакцій належать неспецифічl= 5;і алергічні реакції та анафілаксіn= 3;, реакції з боку дихальних шляхів, вклю= 095;аючи бронхіальнm= 1; астму, загостреннn= 3; астми, бронхоспаk= 9;м або задишку або різні розлади з боку шкіри, включаючи висипи різн = 86;го типу, свербіж, кропив`янку, пурпуру, анг= 110;оневротичн&= #1080;й набряк та рідше – ексфоліатиk= 4;ний та бульозни = 81; дерматози (включаючи епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса–Д&= #1078;онсона та мультиформl= 5;у еритему).

^=
2= Механізм патогенезу асептичногl= 6; менінгіту, зумовленогl= 6; лікарським засобом, вив= 095;ено не повністю. Проте наявн= 10; дані щодо ас= 077;птичного менінгіту, пов`язаного із застосуванl= 5;ям НПЗЗ, вказують на реакцію гіперчутлиk= 4;ості (через асоціацію в часі з прийомом препарату т = 72; зникнення симптомів після відміни лікарськогl= 6; засобу). Зокрема, під час лікування ібупрофеноl= 4; у пацієнтів = 079; наявними аутоімунниl= 4;и порушеннямl= 0; (такими як системний червоний вовчак, зміш= 072;не захворюванl= 5;я сполучної тканини) спо= 089;терігалися<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> поодинокі симптоми ас = 77;птичного менінгіту (такі як ригідність = 87;отиличних м'язів, головний біль, нудота, блювання, пропасниця або дезорієнтаm= 4;ія).

Терм= 10;н придатностo= 0;.

2 роки.<= /p>
Після першого відкриття флакона зберігати н = 77; більше 6 місяців.

Умови зберігання.

Зберіга&= #1090;и в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 30 °С. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк&= #1072;.

По 100 мл або 150 мл суспензії у флаконі. По 1 флакону у комплекті з= 10; шприцом-доз = 72;тором у картонній коробці.

К&= #1072;тегорія відпуску.=

Без рецепта.

В&= #1080;робник.

Рек= 082;ітт Бенкізер Хелскер (Юкей) Лімітед.

М&= #1110;сцезнаходж= ;ення виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Денсом Лейн, Халл, HU8 7DS, Велика Британія.=

М= ;аса тіла та в= ;ік дитини	Р= ;азова доза та с= ;посіб дозування	М= ;аксимальна добова д= ;оза протягом 24 годин
7-9 кг (6-11 місяців)	1 х 50 мг (1,25 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)	3–4 рази=
10-15 кг (1-3 роки)	1 х 100 мг (2,5 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)	3 рази=
16-19 кг (4-5 років)	1 х 150 мг (3,75 мл= ;, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)	3 рази=
20-29 кг (6-9 років)	1 х 200 мг (5 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)	3 рази
30-40 кг (10-12 років)	1 х 300 мг (7,5 мл, подвійне використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора (1 х 2,5 мл, та 1 х 5 мл)	3 рази=