ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МІСТОЛ^®

(MISTOL^®)

Склад:

діюча речовина: метро= нідазол (metronidazole);

1 супозиторій містить метронідазолу 500 мг;

допоміжна речовина: твердий жир.

Лікарська форма. Супозито= рії вагінальні.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії від білого до світло-жовтого кольор= у, торпедоподібної форми.

Фармакотерапевтична група. <= /p>
Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології. =

Код АТХ G01A F01.

Фармакологічні властивості.

Фармак= одинаміка.

Метронідазол належить до нітро-5-імідазолів і має широкий спектр дії. Граничними концентраціями, які дозволяють відрізняти чутливі штами (S) від штамів з помірною чутливістю, а штами з помірною чутливістю – від резистентних штамів (R), є: S < 4 мг/л = і R > 4 мг/л.

Поширеність набутої резистентності може змінюватися залежно від географічного регіону т= а з плином часу для окремих видів мікроорганізмів. Тому доцільно враховувати да= ні про місцеву поширеність резистентності, особливо під час лікування тяжких інфекцій. Ці відомості можуть лише орієнтовно свідчити про ймовірність чутливості конкретного бактеріального штаму до цього антибіотика.

Категорії

Частота набутої резистентності
(> 10 %) (граничні значення)

Чутливі штами

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Helicobacter pylori

30 %

Анаеробні мікроорганізми<= /span>

Bacteroides fragilis

Bifidobacterium

60–70 %

Bilophila

Clostridium

Clostridium difficile

Clostridium perfringens

Eubacterium

20–30 %

Fusobacterium=

Peptostreptococcus

Porphyromonas

Prevotella

Veilonella

Резистентні штами<= /span>

<= /p>

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

<= /p>

Actinomyces

<= /p>

= Анаеробні мікроорганізми

<= /p>

Mobiluncus

<= /p>

Propionibacterium acnes=

<= /p>

= Антипаразитарна активність

<= /p>

Entamoeba histolytica

<= /p>

Giardia intestinalis

<= /p>

Trichomonas vaginalis

<= /p>

Це= й спектр відповідає спектру дії системних лікарських форм метронідазолу. Для місцевих форм лікарського засобу, концентрації, що досягаються in situ (у міс= ці застосування), значно перевищують плазмові рівні. Водночас залишаються певні невизначеності щодо кінетики концентрацій in situ, фізико-хімічних місцевих умов, які можуть змінювати активність антибіотика, а також щодо йо= го стабільності in situ.

Фармак= окінетика.

Після вагінального введення системне проникнення є мінімальним.

= Період напіввиведення з плазми крові становить 8˗10 годин.

= Зв’язування= з білками плазми крові незначне (менше 20 %).

= Швидка і виражена дифузія у леге= ні, нирки, печінку, жовч, спинномозкову рідину, шкіру, слину та вагінальний сек= рет. Перетинає плацентарний бар’єр і екскретуєт= ься в грудне молоко.

= Метаболізм відбувається головним чином у печінці: утворюються два некон’юговані окисле= ні активні метаболіти (5˗30 % активності).

Екскреція = – переважно нирками: 35˗65 % від отриманої дози виводиться із сечею у вигляді метронідаз= олу і його окислених метаболітів.

Клінічні характеристики.

Показання.

Місцеве лікування трихомонадного= та неспецифічного вагінітів.

Слід врахову= вати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних лікарсь= ких засобів.

Протипоказання.

Підвищ= ена чутливість до метронідаз= олу або до іншого компонента препарату. Гіперч= утливість до похідних імідазолу.

&nb= sp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антабусний ефект. Існує багато лікарських засобів, які призводять до антабусної реакції на алкоголь, їх одночасне застосування= з алкоголем не рекомендується.

Комбінації, що не рекомендуються.<= /p>
Алкоголь (у складі напоїв або як допоміжна речовин= а) може спричиняти дисульфірамоподібний ефект (припливи, почервоніння шкіри, нудоту, блювання, тахікардію). Під час лікування не рекомендується вживати алкогольні напої а= бо лікарські засоби, що містять алкоголь. Перед відновленням уживання алкоголю= чи прийомом препаратів, які його містять, слід враховувати час повного виведен= ня лікарського засобу з організму з огляду на його період напіввиведення.

Бусульфан. При застосуванні високих доз бусульфану метронід= азол може подвоювати його концентрацію в крові.

Дисульфірам. Ризик розвитку гострих психозів або сплутаності свідомості, які є оборотними після припинення прийому такого поєднання лікарських засобів.

Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT. Надходи= ли по= відомлення про випадки подовження інтервалу QT, особливо при одночасному застосуванні метронідазолу з іншими лікарськими засобами, здатними подовжувати інтервал QT.

Комбінації, які вимагають запобіжних заходів при застосуванні.

Пероральні антикоагулянти. Посилення дії перорального антикоагулянту та підвищення ризику кровот= ечі внаслідок зниження його метаболізму в печінці. Необхідний частіший контроль= показника МНВ. За потреби слід скоригувати дозу перорального антикоагулянту під час л= ікування метронідазолом і протягом 8 днів після його відміни.

Протисудомні лікарські засоби, які є індукторами ферментів (карбамазепін, фосфенітоїн, фенобарбітал, фенітоїн, примідон). Зниження концентрації метронідазолу у плазмі крові внаслідок стимуляції його метаболізму в печінц= і. Під час та після лікування індуктором слід здійснювати клінічний моніторинг. Може бути необхідною корекція дозування метронідазолу під час лікування індуктором і п= ісля його відміни.

Рифампіцин. Зниження концентрації метроніда= золу у плазмі крові внаслідок стимуляції його метаболізму в печінці рифампіцином. Під час та після лікування рифампіцином слід здійснювати клінічний монітори= нг. Може бути необхідною корекція дозування метронідазолу під час лік= ування рифампіцином і після його відміни.

Літій. Ко= нцентрація літію у плазмі крові може збільшуватися і досягати токсичних рівнів з ознак= ами передозування при одночасному застосуванні метронідазолу. Необхідно ретельн= о стежити за концентрацією літію у крові та у разі необхідності провести корекцію його дозування.

Комбінації, які потребують особливої уваги.

Фторурацил (а = також, шляхом екстраполяції, тегафур і капецитабін). Підвищення токсичності фторура= цилу через зниження його кліренсу.

Особливі проблеми, пов’язані з нестабільністю показника МНВ (міжнародне нормалізоване відношення). Повідомлялося про численні вип= адки підвищення активності пероральних антикоагулянтів у пацієнтів, які отримува= ли антибіотики. Наявність виражених інфекційних або запальних захворювань, вік= та загальний стан пацієнта є факторами ризику. За таких обставин важко визначи= ти, чим саме зумовлена нестабільність показника МНВ — самим інфекційним захворю= ванням чи його лікуванням. Однак подібні проблеми частіше виникають при застосуван= ні певних класів антибіотиків, зокрема фторхінолонів, макролідів, тетрациклінів, котримоксазолу та деяких цефалоспоринів.

=

Особливості застосування. <= /o:p>

Гіперчутли= вість/порушення з боку шкіри та її придатків. Можуть виникнути алергічні реакції, включно з анафілактичним шоком, які можуть бути небезпечними для ж= иття (див. розділ «Побічні реакції»). У такому випадку необхідно відмінити лікув= ання метронідазолом і розпочати належну терапію.

Якщо на початку лікування у пацієнта з’являються генералізована еритема та пустульо= зні висипи, які супроводжуються підвищенням температури тіла, слід запідозрити гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Побічні реакції»); у разі розвитку такої реакції лікування потрібно припинити, і на= далі застосування метронідазолу як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими лікарськими засобами протипоказане.

Повідомляли про випадки тяжких побіч= них реакцій з боку шкіри, включно з синдромом Стівенса−Джонсона, синдромом Лаєлла та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (ГГЕП). Пацієнтів слід поінформувати про можли= ві ознаки та симптоми, а також рекомендувати їм ретельно стежити за станом своєї шкір= и.

У разі появи ознак або симптомів синдрому Стівенса — Джонсона, синдрому Лаєлла (наприклад, поширених висипань, які часто супрово= джуються утворенням пухирів або ураженням слизових оболонок), чи гострого генералізо= ваного екзантематозного пустульозу (ГГЕП) (див. розділ «Побічні реакції») лікуванн= я необхідно негайно припинити. У подальшому призначення метронідазолу як окремо, так і в комбінації з іншими лікарськими засобами протипоказане.
Розлади з = боку центральної нервової системи. У разі появи симптомів, характерних для енцефалопатії або мозочкового синдрому (наприклад, атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор, запаморочення, сплутан= ість свідомості, судоми, периферична сенсорна нейропатія та головний біль (див. розділ «Побічні реакції»)), лікування пацієнтки потрібно негайно переглянути, а застосування метронідазолу припинити.

У період післяреєстраційного спостереження повідомляли про випадки розвитку енцефалопатії на тлі застосування метронідазолу. Крім цього, спостерігалися випадки змін на МРТ (магнітно-резонансна томографія), пов’язаних з енцефалопатією (див. розділ «Побіч= ні реакції»). Ділянки уражень найчастіше локалізуються в мозочку (особливо в зубчастому ядрі) та у валику мозолистого тіла. У більшості випадків енцефалопатія та зміни на МРТ зникали після припинення лікування. Були повідомлення про дуже рідкі випадки з летальним наслідком.

Слід здійснювати моніторинг стану пацієнтів щодо можливих ознак енцефалопатії або щодо загострення симптомів у разі наявності розладів з боку ЦНС.=

У разі розвитку асептичного менінгіту під час застосування лікарського засобу повт= орне призначення метронідазолу не рекомендується, а для пацієнтів із серйозним інфекційним захворюванням потрібно провести повторну оцінку співвідношення користь/ризик.

Розлади з = боку периферичної нервової системи. Слід здійснювати моніторинг стану пацієнтів щодо можливих ознак периферичної нейропатії, особливо при довготривалому лікуванні метронідазолом або у разі наявності тяжкого, хроні= чного або прогресуючого захворювання периферичної нервової системи.

Розлади з = боку психіки. Після застосування першої дози лікарського засобу у пацієнтів можуть виникнути психотичні реакції, в тому числі поведінка самопошкодження, особл= иво при наявності в анамнезі психічних розладів (див. розділ «Побічні реакції»)= . У цьому випадку потрібно припинити лікування метронідазолом, повідомити лікар= я та негайно вжити відповідні лікувальні заходи.

Гематологі= чні ефекти. У пацієнтів з наявністю в анамнезі розладів з боку системи крові та= у пацієнтів, які отримують метронідазол у високих дозах та/або впродовж трива= лого періоду часу, потрібно регулярно проводити аналіз крові, особливо контроль кількості лейкоцитів.

Продовження лікування препаратом у пацієнтів із лейкопенією залежить від того, наскільки серйозним є інфекційне захворювання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування метронідазолу та алкоголю не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосування метронідазолу та бусульфану не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосування метронідазолу та дисульфіраму не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Влив на результати лабораторних досліджень. Метронідазол здатний іммобілізувати трепонеми, що спричиняє хибнопозитивний результат тесту Нельсона.

Метронідазол може впливати на результати деяк= их аналізів крові (аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (АСТ= ), лактатдегідрогеназа (ЛДГ), тригліцериди, глюкоза), що може призвести до хибнонегативних або аномально низьких результатів. Ці аналітичні методи засновані на зниженні поглинання ультрафіолету, яке відбувається при окисле= нні гідрованого нікотинамідаденіндинуклеотиду (НАДФ) до нікотинамідаденіндинуклеотиду (НАД). Ця інтерференція зумовлена схожістю пі= ків поглинання НАДФ (340 нм) і метронідазолу (322 нм) при рН 7.

Інше. Тривалість лікування метронідазолом не повинна перевищувати 10 днів, а кількість курсів лікування – 2−3 на рік.

Застосування супозиторіїв при використанні презервативів або діафрагм підвищує ризик розриву латексу.

Гепатотоксичність у пацієнтів із синдромом Коккейна. Після початку лікув= ання метронідазолом для системного застосування у пацієнтів із синдромом Коккейна спостерігалися випадки тяжкої гепатотоксичності та гострої печінкової недостатності, зокрема швидко прогресуючі випадки з летальним наслідком. То= му таким пацієнтам метронідазол слід призначати лише після ретельної оцінки співвідношення користь / ризик і тільки за відсутності будь-яких інших дост= упних методів лікування.

Показники функції печінки необхідно визначати= до початку терапії, протягом усього періоду лікування та після його завершення= — до відновлення нормальних або початкових значень. У разі значного підвищення показників функції печінки застосування метронідазолу слід негайно припинит= и.

Пацієнтів із синдромом Коккейна необхідно поі= нформувати, що у випадку появи будь-яких симптомів ураження печінки слід негайно зверну= тися до лікаря та припинити прийом метронідазолу (див. розд= іл «Побічні реакції»).

&= nbsp;

Застос= ування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Дослідження на тваринах не продемонстрували тератогенного ефекту. Оскільки тератогенний ефект не спостерігається у тварин, не очікується виникнення мальформацій у людини. <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Результати чисельних клінічних дослідже= нь не свідчать про наявність специфічних тератогенних або фетотоксичних ефектів, пов’язаних із метронідазолом. Проте відсутність такого ризику може бути підтверджена лише епідеміологічними дослідженнями. У зв’язку з цим у період вагітності метронідазол можна призначати лише у разі необхідності.

Годування груддю.

Метрон= ідазол екскретується у грудне молоко. У зв’язку з цим необхідно уникати застосуван= ня цього лікарського засобу у період годування груддю.=

= Здатні= сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

= Пацієнтів потрібно попередити про ризик виникнення запаморочення, сплутаності свідомості, галюцинацій, судом та розладів зору. У разі появи т= аких симптомів пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

= =

= Спосіб застосування та дози. <= /o:p>

Препарат дозволяється застосовувати для лікування тільки дорослих пацієнток.

Вагінальний супозиторій слід вво= дити глибоко у піхву.

Показання

Разова доза

Кратність прийому

Тривалість лікування

Одночасний прийом із таблетованими формами метронідазолу

Трихомонадний вагініт

1 вагінальний супозиторій=

1 раз на добу

10 днів<= /o:p>

Є необхідним=

Неспецифічні вагініти

7 днів

Застосовується у разі необхідн= ості

Абсолютно необхідним є одночасне лікування статевого партнера пацієнтки, навіть у разі відсутності у нього симптомів інфекції.

Максимальна тривалість лікування препаратом Містол^®= не повинна перевищувати 10 днів, а кількість курсів лікування – 2˗3 на рік.

=

Діти.<= b> =

Препарат протипоказано застосовувати для лікування дітей.=

Передозування.

= Пероральний при= йом метронідазолу у дозі до 12 г був зафіксований при спробі суїциду та внаслідок випадкового передозування<= /span>. Може спостерігатися лейкопенія, нейропатія, атаксія, блювання, легка дезорієнтація.

= Лікування. Оскільки специфічний антидот метронідазолу невідомий, рекомендовано проводити симптоматичну терапію.<= /i>

= =

= Побічні реакції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT,особливо при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, здатними спричиняти подовження інтервалу QT.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>

Психічні розлади: галюцинації, психотичні реакції з параноєю та/або маренням, які в поодиноких випадках можуть супроводжуватися суїцидальними думками або спробами самогубства (див. розділ «Особливості застосування»); депресивний настрій.

З боку нервової системи: периферична сенсорна нейропатія, головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, судоми, енцефалопатія¹, підгострий мозочковий синдром^{2,
асептичний менінгіт, синдром оборотної задньої енцефалопатії (PRES)^3.}

З боку органів зору: <= /span>тимчасові порушення зору (наприк= лад, диплопія, міопія, порушення чіткості зору, знижен= ня гостроти зору, зміни у сприйняті кольорів); оптична нейропатія/неврит.

З боку травного тракту: п= орушення травлення легкого ступеня (біль в епігастрії, нудота, блювання, діарея), глоси= т із відчуттям сухості у роті; стоматит, порушення смаку, анорексія, панкреатит,= що має оборотний характер; зміна кольору або зовнішнього вигляду язика (з= окрема, у випадку мікозу).

З боку гепатобіліарної системи: = гостре ураження печінки цитоліти= чного (іноді з жовтяницею), холестатичного або змішаного типу; гепатоцелюля= рна недостатність (що може потребувати трансплантації печінки); підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза). =

У пацієнтів із синдромом Кокейна повідомлялося про випадки тяжкої необоротної гепатотоксичності/гострої печінкової недостатності (включно з летальним наслідком) з дуже швидким перебігом після початку системного застосування метронідазолу (див. розділ «Особливості застос= ування»).

З боку шкіри та її придатків: <= /span>гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Особливості застосування»); токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), фіксован= а медикаментозна еритема, синдром Стівенса–Джонсона; гіперемія, свербіж, шкірні висипання (що іноді супроводжуються підвищенням температури тіла), кропив’я= нка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші: = забарвлення сечі у червоно-коричневий колір (що зумовлено пігментам= и, які є продуктом метаболізму метронідазолу).<= /o:p>

¹Енцефалопатія може супроводжуватися змінами на МРТ= , зазвичай оборотними після відміни лікування; у поодиноких випадках повідомлялося про летальний наслідок (див. розділ «Особливості застосування»).

²Клініч= ні прояви підгострого мозочкового синдрому (атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор) (див. розділ «Особливості застосування»).

³Зазнач= ена побічна реакція стосується лише системних лікарських форм метронідазолу.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.=

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутнос= ті ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua= .

=

Термін придатності. <= /span>

3 роки.

&= nbsp;

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для діт= ей місці.

&= nbsp;

Упаковка. =

По <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>5 супозиторіїв у стрипі. По 2 стрипи у картонній упаковці.

&= nbsp;

Категорія відпуску. <= /span>

За рецептом= .

&= nbsp;

Виробник.

КУСУМ ХЕЛТХКЕР ПВТ ЛТД/

K= usum Healthcare PVT LTD.

Місцезнаходження виробника та ад= реса місця провадження його діяльності.

СП-289 (= А), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діст. Алвар (Раджастан), Індія/

SP-289 (A), RIICO Industrial area, Chopanki, Bhiwadi<= /span>, Dist. Alwar (Rajastha= n), India.

&nb= sp;

&nb= sp;

&nb= sp;

Категорії	Частота набутої резистентності (> 10 %) (граничні значення)
Чутливі штами
Аеробні грамнегативні мікроорганізми
Helicobacter pylori	30 %
Анаеробні мікроорганізми<= /span>
Bacteroides fragilis
Bifidobacterium	60–70 %
Bilophila
Clostridium
Clostridium difficile
Clostridium perfringens
Eubacterium	20–30 %
Fusobacterium=
Peptostreptococcus
Porphyromonas
Prevotella
Veilonella
Резистентні штами<= /span>	<= /p>
Аеробні грампозитивні мікроорганізми	<= /p>
Actinomyces	<= /p>
= Анаеробні мікроорганізми	<= /p>
Mobiluncus	<= /p>
Propionibacterium acnes=	<= /p>
= Антипаразитарна активність	<= /p>
Entamoeba histolytica	<= /p>
Giardia intestinalis	<= /p>
Trichomonas vaginalis	<= /p>