ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

(LEFSAN)

Склад:

діюча речовина: levofloxacin;

1 флакон містить левофлоксаци= ну гемігідрат еквівалентно левофлоксацину 500 мг;

1 мл розчину містить левофлoксацину гемігідрат еквівалент= но левофлоксацину 5 мг;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію едетат, кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин зелено-жовтого кольору.<= /span>

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Левофлоксацин. Код АТХ J01M А12.=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. <= /span>

Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхіноло= нів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

Механізм дії.

Антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.

Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка.

Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвіднош= ення максимальної концентрації у сироватці крові (С_max) або площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальної інгібуючої (пригнічувальної) концентрації (МІК (МПК)).

Механізм резистентності.=

Стійкість до левофлоксацину розвивається у вигляді ступеневої мутації сайту-мішені в обох типів топоізомерази II, ДНК-гірази і топоізомерази IV. = Інші механізми резистентності, такі як проникність (характерно для Pseudomonas aeruginosa) та механіз= ми відтоку, також можуть впливати на чутливість до левофлоксацину.

Спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. З огляду на механізм дії не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів.

Межові значення.

Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливо= сті (EUCAST) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у нижченаведеній таблиці тестування МІК (мг/л).

Клінічні межові значення MІК E= UCAST для левофлоксацину (версія 2.0, 01.01.2012):

Таблиця 1

Патогенні=	Чутливі	Резистентні
Enterobac= teriacae	≤ 1 мг/л	> 2 мг= /л
Pseudomon= as spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг= /л
Acinetoba= cter spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг= /л
Staphyloc= occus spp.	≤ 1 мг/л	> 2 мг= /л
S. pneumoniae ¹<= /span>	≤ 2 мг/л	> 2 мг= /л
Streptoco= ccus A, B, C, G	≤ 1 мг/л	> 2 мг= /л
H. influe= nzae ^{2 ,3}	≤ 1 мг/л	> 1 мг= /л
M. catarr= halis ³	> 1 мг= /л	> 1 мг= /л
Межові значення, не пов’язані з видами⁴=	≤ 1 мг/л	> 2 мг= /л

<= sup>1= ^{<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>}Межові значення левофлоксацину стосуються терапії високих доз.

<= sup>2= Можливий низький рівень резистентності до фторхінолонів (МІК ципрофлоксацину 0,12-0,5 мг/л), але не існує доказів того, що така резистентність має клінічне значе= ння при інфекціях дихальних шляхів, спричинених H. influenzae.

<= sup>3 Штами з величинами МІК, вищими від межового значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами, є дуже рідкісними або п= ро них ще не повідомляли. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити і, якщо результат буде підтверджен= о, надіслати ізолят до уповноваженої лабораторії. Поки існують дані, що свідчать про клінічну реакцію для підтверджених ізолятів з МІК вище поточної резистентного межового значення, про них необх= ідно повідомляти як про резистентні.

⁴ Межові значення пероральних = доз від 500 мг одноразово до 500 мг х 2 рази на добу і внутрішньовенних доз від= 500 мг одноразово до 500 мг х 2 рази на добу.

Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для окремих видів, і бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися= за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що користь препарату, щонайменше при деяких типах інфекцій, є сумнівною. =

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Bacillus anthracis, Staphylococcus aureus метицилінчутливий, Staphyloco= ccus saprophyticus, Streptococci, групи C і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumonia, Streptococcus pyogenes.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para-influenza= e, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Peptostreptococcus.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Інші.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplas= ma urealyticum.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематично= ю

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus метицилін-резистентний*, Staphylococcus coagulase spp.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Bacteroides fragilis.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Enterococcus faecium.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>* стійкі до метицилліну S. aureus можуть мати стійкість до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину.

Фармакокінетика.

Абсорбція.<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk490730073'>

Прийнятий перорально, левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктуєть= ся, пік концентрації у плазмі крові досягається через 1–2 години після прийому. Абсолютна біодоступність становить 99–100 %. Прийом їжі дещо впливає на його всмоктування. Стабільні показники досягаються протягом 48 годин після застосування 500 мг 1–2 рази на добу.

Розподіл.

Приблизно 30–40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки кров= і. Середній об’єм розподілу левофлоксацину становить близько 100 л після одноразової і повторної дози      5= 00 мг, що вказує на добрий розподіл у тканинах організму.=

Проникнення у тканини та ріди= ни організму.

Було показано, що левофлоксацин проникає у слизову оболонку бронхів, бронхоальвеолярну рідину, альвеолярні макрофаги, тканини легенів, шкіру (вм= іст пухирів), тканини простати та сечу. Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Біотрансформація.<= /span>

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять м= енше 5 % кількості препарату, що виділяється із сечею. Левофлоксацин є стереохім= ічно стабільним та не підлягає інверсії хоральної структури.

Виведення.<= /i>

Після перорального та внутрішньовенного застосування левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становит= ь 6–8 годин). Виведення відбувається зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).=

Загальний кліренс левофлоксацину після одноразового введення 500 мг ста= новив              175 ± 29,2 мл/хв.=

Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньо- венний) є взаємозамінними.

Лінійність.=

Левофлоксацин слідує лінійній фармакокінетиці у діапазоні 50–1000 мг. <= o:p>

Особливі популяції.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з нижченаведеної таблиці.<= /span>

Фармакокінетика при нирковій недостатності після одноразового прийому 5= 00 мг препарату перорально.

Таблиця 2

Кліренс креатиніну (мл/хв)

< 20

20–49

50–80

Нирковий кліренс (мл/хв)

13

26

57

Період напіввиведення (години)

35

27

9

Пацієнти літнього віку.<= /o:p>

Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.

Гендерні відмінності.

Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лефсан, розчин для інфузій призначений для лікування наступних інфекційних захворювань у дорослих:

-&nb= sp;            =             &nb= sp;           негоспітальна пневмонія;=

-&nb= sp;            =             &nb= sp;           ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;

(стосовно вищевказаних інфекційних захворювань левофлоксацин слід призначати лише у випадках недостатньої ефективності інших антибактеріальних лікарських засоб= ів, які переважно застосовують для початкового лікування даних інфекцій);<= /o:p>

-&nb= sp;            =             &nb= sp;           пієлонефрит та ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;

-&nb= sp;            =             &nb= sp;           хронічний бактеріальний прост= атит;

-&nb= sp;            =             &nb= sp;           легенева форма сибірської виразки: постконтактна профілактика та радикальне лікування.

Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного використання антибактеріал= ьних засобів.

Протипоказання.

Лефсан не слід призначати в наступних випадках:

-<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'>      =    підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів чи до будь-яких інших компонентів лікарського засобу;

-<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'>      =    побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів;

-<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'>      =    епілепсія;

-<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'>      =    дитячий вік (до 18 років);

-<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'>      =    період вагітності або годування груддю.

Особливі заходи безпеки.

Лефсан для внутрішньовенного введення слід застосовувати негайно (протя= гом 3 годин) після перфорації гумової пробки. Захист від світла при інфузії не потрібний.

При кімнатному освітленні розчин для внутрішньовенного введення можна зберігати щонайбільше протягом 3 діб без захисту від світла. = Лікарський засіб призначений тільки для одноразового використання. Перед використанням розчин необхідно оглянути. Використовувати слід тільки прозорий зелено-жовтий розч= ин, вільний від часток.

Як і всі інші препарати, будь-який невикористаний лікарський засіб слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Вплив інших лікарських засобів на препарат Лефсан.

Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби.

Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліно= м. Проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

Пробенецид і циметидин.<= /o:p>

Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину на 24 % та пробенециду на 34 %. Це тому, що обидва препарати зда= тні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, випробуваних= у ході дослідження, не є вірогідним, щоб статистично значущі кінетичні відмін= ності мали клінічну значющість. Слід з обережністю одночасно застосовувати левофлоксацин з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам із нирковою недостатністю.

Інша інформація.

Клінічні дослідження фармакології продемонстрували, що на фармакокінети= ку левофлоксацину не було спричинено ніякого клінічно значущого впливу при при= йомі левофлоксацину разом з такими лікарськими засобами: карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Вплив препарату Лефсан на інші лікарські засоби.<= /span>

Циклоспорин.

Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.

Антагоністи вітаміну К.<= /o:p>

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомляли про підвищення коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне = нормалізаційне співвідношення) та/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на ц= е, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно контр= олювати показники коагуляції (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікарські засоби, що подовжую= ть інтервал QT.

Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатніс= тю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди та антипсихотичні засоби) (див. розділ «Особливості застосування» (Подовже= ння інтервалу QT)).

Інша значуща інформація.=

Не відзначається впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (як= ий є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлокс= ацин не є інгібітором CYP1A2.

Особливості застосування.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Тривалість введення.

Рекомендована тривалість введення становить щонайменше 30 хвилин для 25= 0 мг або      60 хвилин для 500 мг розчи= ну для інфузій препарату Лефсан. Стосовно офлоксацину відомо, що під час інфузій можуть відзначатися тахікардія та тимчасове збільшення артеріального тиску.= У рідкісних випадках може спостерігатися, як наслідок, різке зниження артеріального тиску, циркуляторний колапс. Якщо під час введення левофлокса= цину (l-ізомеру офлоксацину) спостерігається виражене зниження артеріальн= ого тиску, введення слід негайно припинити.

Метицилінрезистентний золотис= тий стафілокок (MRSA).

Дуже імовірно, що метицилінрезистентний золотистий стафілокок має перехресну резистентність до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. Тому левофлоксацин не рекомендується застосовувати для лікування відомих або підозрюваних MRSA інфекцій, за винятком випадків, коли результати лаборатор= них тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину.

Резистентність E. coli.

Резистентність = E. сoli, найбільш поширеного збудника інфекцій сечових шляхів, до фторхінолонів варіює у різних країнах Європейського Союзу. Під час призначе= ння левофлоксацину лікарям слід враховувати місцеву поширеність резистентності = E. coli до фторхінолонів.

Легенева форма сибірської виразки.=

Клінічна практика базується на дослідженнях чутливості Bacillus anthracis in vitro, а також на експериментальних даних досліджень на тваринах разом з обмеженими даними досліджень у людини. Лікарям слід звертатися до узгоджених національ= них та/або міжнародних документів щодо лікування сибірської виразки.=

Натрій.

Цей лікарський засіб містить 39,1 ммоль (900 мг) натрію на 100 мл розчину. Це потрібно враховува= ти пацієнтам, які дотримуються дієти з контролем вмісту натрію. =

Тендиніт та розриви сухожиль.=

Рідко можуть траплятися випадки тендиніту. Найчастіше це стосується ахіллового сухожилля та може призвести до розриву сухожилля. Тендиніти і розриви сухожиль, іноді білатеральні, можуть виникати через 48 годин після застосування левофлоксацину і навіть через кілька місяців після припинення застосування левофлоксацину. Найбільш схильні до тендинітів і розривів сухо= жиль пацієнти віком понад 60 років, пацієнти, які отримують добову дозу 1000 мг левофлоксацину, а також пацієнти, яких лікують кортикостероїдами. Пацієнти,= які перенесли трансплантацію, мають підвищений ризик розвитку тендиніту, тому рекомендується з обережністю застосовувати фторхінолони даній популяції. До= бову дозу необхідно коригувати для пацієнтів літнього віку, зважаючи на кліренс креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Необхідно контролюв= ати стан пацієнтів літнього віку, якщо їм призначено левофлоксацин. Пацієнтам с= лід проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендин= іту. При підозрі на тендиніт лікування препаратом Лефсан слід негайно припинити = та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечивши іммобілізацію сухожилл= я).

Захворювання, спричинені Clostridium difficile.

Діарея, особливо у тяжких випадках, персистуюча та/чи геморагічна, під = час чи після лікування препаратом Лефсан (включаючи декілька тижнів після лікування), може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium diffici= le, найбільш тяжкою формою якої є псевдомембранозний коліт. Ступінь тяжкості CDAD варіює= від слабкого до стану, що може загрожувати життю. Важливо враховувати цей діагн= оз у пацієнтів, у яких розвивається серйозна діарея під час або після лікування левофлоксацином. Якщо виникає підозра на псевдомембранозний коліт, слід нег= айно припинити інфузію препарату Лефсан та одразу розпочати відповідне лікування. Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.

Пацієнти, схильні до судом.

Хінолони можуть знижувати судомний поріг і спричинити судоми. Розчин для інфузій Лефсан протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі та, як у випадку з іншими хінолонами, слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової системи або при одночасному прийомі лікарських засобів= , що знижують церебральний судомний поріг, такими як теофілін (див. розділ «Взає= модія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадку появи суд= ом лікування левофлоксацином слід припинити.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Пацієнти з латентними або наявними дефектами активності                                        глюкозо-6-фосфатдегідрог= енази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальн= ими засобами групи хінолонів, тому левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю та моніторити можливе виникнення гемолізу.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція = дози для хворих з ослабленою функцією нирок (нирковою недостатністю) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості).

Левофлоксацин може час від часу спричиняти серйозні, потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (наприклад ангіоневротичний набряк, аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ «Побі= чні реакції»). У цьому випадку пацієнтам слід негайно припинити лікування і звернутися до лікаря.

Тяжкі бульозні реакції.<= /o:p>

При застосуванні левофлоксацину повідомляли про випадки тяжких бульозних реакцій на шкірі, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи реакці= й на шкірі та/або слизових оболонках пацієнтам слід звернутися до лікаря перед продовженням лікування.

Дисглікемія.

Як у випадку з усіма хінолонами, повідомляли про коливання рів= нів глюкози у крові, включаючи випадки гіперглікемії та гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримували супутню терапію гіпоглікемічними пероральними засобами (наприклад глібенкламідом) або інсуліном. Повідомляли про випадки гіпоглікемічної коми. Рекомендується рет= ельний нагляд за рівнями глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет (д= ив. розділ «Побічні реакції»).

Профілактика фотосенсибілізац= ії.

Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при застосуванні левофлоксац= ину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час прийому левофлоксацину та протягом 48 годин після припинення застосування препарату.

Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К.

Внаслідок можливого збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) та/або кровотечі у пацієнтів,= які приймали Лефсан у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином= ), за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби засто= совувати одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Психотичні реакції.

Повідомляли про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксацин. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку, якщо= у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдат= ися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами чи пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

Подовження інтервалу QT.=

Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику для подовження інтервалу QT, такими я= к, наприклад:

–&nb= sp;       вроджений синдром подовження = інтервалу QT;

–&nb= sp;       супутнє застосування лікарськ= их засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічних засобів класу ІА та ІІІ, трициклічних антидепресантів, макролідів, антипсихотичних засобів);

–&nb= sp;       нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);=

–&nb= sp;       хвороба серця (наприклад серц= ева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарськ= их засобів, які подовжують інтервал QT, тому необхідно дотримуватися обережнос= ті при застосуванні фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, таким категорі= ям пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»; «Пацієнти літнього віку»;= розділ «Взаємодія з іншими лікарськ= ими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування»).=

Периферична нейропатія.<= /o:p>

Повідомляли про сенсорну або сенсомоторну периферичну нейропатію у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин, яка може шви= дко наставати. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.

Гепатобіліарні порушення.

Повідомлялося про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загрожує життю, при прийомі левофлоксацину переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розд= іл «Побічні реакції»). Пацієнтам слід порекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінк= и як анорексія, жовтяниця, забарвлення сечі у чорний колір, свербіж або біль у ділянці живота.

Загострення міастенії гравіс.=

Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м’язову передач= у і можуть провокувати м’язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. При прийомі фторхінолонів у післяреєстраційний період повідомляли про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки і необхідність підтримки диханн= я, у пацієнтів з міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.

Порушення зору.

Якщо спостерігається порушення з= ору або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога (див. розді= ли «Побічні реакції», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).

Суперінфекція.

Застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до надмірного зростання нечутливих до дії препарату мікроорганізмів. Якщо на тлі терапії розвиваєть= ся суперінфекція, необхідно застосувати належні заходи.

Вплив на лабораторні дослідження<= /span>.

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно позитивний результат. Може виник= нути необхідність підтвердити позитивні результати аналізу на опіати за допомогою більш специфічних методів. Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis, і тому можливий хибно негат= ивний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів із туберкульозом.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

= Вагітність.=

Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені. Дослідж= ення тварин не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну токсичність. Через відсутність досліджень з участю людей і можливе ушкоджен= ня хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, Лефсан не можна призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом Лефсан діагностується вагітність, про це слід повідомити лікаря.=

Годування груддю.<= /span>

Лефсан протипоказаний для застосування у період годування груддю. Інформації щодо проникнення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінолони екскретуються у грудне молоко. Через відсутність дослідже= нь з участю людей і можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща в органі= змі, який росте, Левофлоксацин не можна призначати жінкам, які годують груддю.

Фертильність.

Лефсан не призводив до розладів фертильності та репродуктивної функції у щурів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

Пацієнтам, які керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід враховувати можливі небажані реакції з боку нервової сист= еми (запаморочення, закляклість, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зо= ру та слуху, розлади процесів руху також під час ходьби).

Спосіб застосування та дози.

Перед застосуванням необхідно провести пробу на чутливість.<= /span>

Препарат слід вводити внутрішньовенно повільно 1 або 2 рази на добу. Дозування залежить від типу та тяжкості інфекції, а також чутливості до пре= парату можливого збудника.

Можна перейти від початкового внутрішньовенного застосування левофлоксацину до відповідного перорального прийому відповідно= до інструкції для медичного застосування лікарського засобу у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, виходячи зі стану пацієнта. З урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе одна= кове дозування.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Для лікування пацієнтів з нормальною функцією нирок,<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk490730073'> у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хвилину, зазвичай рекомендують такі дози препарату:

Таблиця 3

Показання=

Добова доза

Загальна тривалість лікуван= ня¹

(залежно від тяжкості)=

Негоспіта= льні пневмонії

500 мг 1 або 2 рази на добу

7–14 днів

Пієлонефр= ит

500 мг 1 раз на добу

7–10 днів

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів

500 мг 1 раз на добу

7–14 днів

Хронічний бактеріальний простатит

500 мг 1 раз на добу

28 днів

Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин

500 мг 1 або 2 рази на добу

7–14 днів

Легенева форма сибірської виразки

500 мг 1 раз на добу

8 тижнів

1 Тривалість лікування включає внутрішньовенний та пероральний прийом. Ч= ас переходу від внутрішньовенного застосування до перорального прийому залежить від клінічної картини, але зазвичай триває від 2 до 4 днів.

Особливі популяції=

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв:

Таблиця 4

Кліренс креатиніну

Режим дозування<= /span>

(залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми)

250 мг/24 години

500 мг/24 години

500 мг/12 годин

50–20 мл/= хв

перша доз= а – 250 мг;
наступні – =

125 мг/24 години

перша доз= а – 500 мг;
наступні – =

250 мг/ 24 години

перша доз= а – 500 мг;
наступні – =

250 мг/12 годин

19–10 мл/= хв

перша доз= а – 250 мг;
наступні – =

125 мг/48 годин

перша доз= а – 500 мг;
наступні – =

125 мг/24 години

перша доз= а – 500 мг;
наступні – =

125 мг/12 годин

<10 мл= /хв

(а також = при гемодіалізі та ХАПД ¹)

перша доз= а – 250 мг;
наступні – =

125 мг/48 годин

перша доз= а – 500 мг;
наступні – =

125 мг/24 години

перша доз= а – 500 мг;
наступні – =

125 мг/24 години

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk490730073'>. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці та переваж= но виводиться нирками.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози (див. розділ «Особливості застосування»: Тендиніт та розриви сухожиль, Подовження інтервалу QT).=

Спосіб застосування.

Лефсан, розчин для інфузій, призначений тільки для повільної внутрішньовенної інфузії. Розчин вводити 1 раз або двічі на добу. Час інфуз= ії препарату Лефсан становить не менше 30 хвилин для дозування 250 мг або 60 хвилин для дозування 500 мг (див. розділ «Особливості застосування»). =

Діти.

Застосування препарату Лефсан протипоказане дітям (віком до 18 років), оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

Передозування.

Найважливіші передбачувані симптоми передозування препарату Лефсан стосуються центральної нервової системи (запаморочення, порушення свідомост= і та судомні напади). Згідно з результатами досліджень при застосуванні доз, вищ= их за терапевтичні, спостерігалося подовження QT-інтервалу. =

Під час постмаркетингових досліджень спостерігали такі побічні дії з бо= ку ЦНС як сплутаність свідомості, конвульсії, галюцинації та тремор.

Лікування: симптоматичне, відповідно до клінічних проявів. У випадках передозування необхідно проводити ретельний н= агляд за пацієнтом, включаючи ЕКГ.

Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

Побічні реакції.

Наведена нижче інформація базується на даних клінічних досліджень більш= ніж у          8300 пацієнтів та на постмаркетинговому досвіді.

Частотність визначається, виходячи з такого умовного позначення: дуже ч= асто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, ≤1/100), рідко (≥1/10000, ≤1/1000), дуже рідко (≥1/10000), частотність невідома (не може бути оцінена, виходячи з на= явних даних).

У кожній групі побічні реакції подано у порядку зниження серйозності. <= o:p>

Таблиця 5

Системи органів та систем

Часто=

Нечас= то

Рідко=

Невід= омо

Інфекції та інвазії

грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida, р= езистентність п= атогенних мікр= оорганізмів

З боку системи крові та лімфати= чної системи

Лейкопенія Еозинофілія

Тромбоц= итопенія

Нейтроп= енія

Панцитопенія

Агранулоцитоз

Гемолітична анемія

З боку імунної системи<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>

Ангіо= невротичний набряк

Гіпер= чутливість
(див. розділ «Особливості за= стосування»)

Анафі= лактичний/ анафілактоїдний шок^a

(див. розділ «Особливості застосування»)
Анафілактичні та анафілакто= їдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози.

З боку метаболізму та харчування

Аноре= ксія

Гіпог= лікемія, в основному у пацієнтів, хворих на діабет

(див. розділ «Особливості застосування»)

Гіпер= глікемія

Гіпог= лікемічна кома (див. розд= іл «Особливості застосування»)

З боку психіки

Безсоння =

Т= ривожність

С= плутаність свідомості Нервовість

Психотичні реакції

(у т.ч. галюцинації, параноя)

Депресія =

Ажита= ція

Занеп= окоєність

Н= езвичайні сновидіння

Н= ічні кошмари

П= сихотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямовані= сть мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»).<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk490730073'>

З боку нервової системи

Голов= ний біль

Запам= орочення

Сонливість <= o:p>

Тремор<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

Дисгевзія = (суб’єктивний розлад смаку)

Судом= и (див. розд= іл «Протипоказання» та «Особливості застосування»)

Парестезія

П= ериферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія (див. «Особливості застосування»= )<= /p>
п= орушення нюху (паросмія), включаючи аносмію (відсутність нюху)

Дискі= незія (порушення координації ру= хів)

Екстрапірамідні розлади

Агевзія

Синкопе (непритомність) Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія

З боку органів зору

Зорові порушення, т= акі як зату= манення зору (<= /span>див. «Особливості застосува= ння»)

Тимчасова втрата зору<= /span> (див. «Особливості застосува= ння»), увеїт

З боку орга= нів слуху та рівноваги

Вертиг= о

Шум у вухах

Втрата = слуху П= орушення слуху<= /span>

З боку серця

Тахікар= дія
Відчуття серцебиття

Ш= луночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця

Ш= луночкова аритмія типу torsade de <= /span>pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтерв= алу QT на електрокардіограмі (див.= розділи «Особливості застосування»: Подовження інтервалу = та «Передозування»)

З боку судин

Флебіт (стосується ін’єкційних форм)

Артер= іальна гіпотензія

З боку дихальної системи

Задишка (диспное)

Бронх= оспазм

Алерг= ічний пневмоніт

Шлунково-кишкові розла= ди

Діаре= я

Блюва= ння

Нудот= а

Абдом= інальний біль

Диспе= псія

Здуття живота

Запор=

Геморагічна діарея, що рідко може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»)<= /span>
Панкреатит

Гепато-= біліарні розлади

Підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП)

Підви= щення рівня білірубіну в крові

Жовтяниця та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді леталь= ні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»)

Гепатит

З боку шкіри та підшкірн= их тканин^b

Висип= ання

Сверб= іж

Кропи= в’янка

Гіпер= гідроз

Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлл= а), синдром Стівенса–Джонсона мульти= формна еритема, реакції фоточутливості

(див. «Особливості застосува= ння»)

лейкоцито-пластичний васкуліт, стоматит<= /span>

З боку кістково-м’язової сист= еми та сполучної тканини

Артра= лгія

Міалг= ія

Ураження сухожиль (див. роз= діл «Особливості застосування»), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприк= лад, ахіллового сухожилля). М’язова слабкість, яка може мати особливе значення= для хворих на міастенію гравіс (див. розділ «Особливості застосування»)<= /o:p>

Ураження мускулатури (рабдо= міоліз), розрив сухожилля (наприклад ахіллового: див. розділ «Особливості застосування»), розрив зв’язок, розрив м’язів, артрит <= /span>

З= боку нирок та сечовивідної системи

Підвищені показники креатиніну в сироватці крові=

Гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту)

З= агальні роз<= /span>-= лади = та стан у місці вве-дення засобу

Реакції у місці введення інфузії (біль, почервоніння)

Астен= ія

Пірексія<= /span>

Біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівка= х)<= /p>

^aАнафілактичні та анафілактоїдні реакції іноді можливі навіть після застосування першої дози.

^bРеакції з боку шкіри та слизової оболонки іноді можливі навіть після застосування першої дози.

Серед інших небажаних побічних ефектів, що асоціюються з прийомом фторхінолону, такі:

- екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів;

- гіперсенситивний васкуліт;

- напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Левофлоксацин не слід змішувати з гепарином або лужними розчинами (наприклад з гідрокарбонатом натрію), з іншими лікарськими засобами, крім лікарських засобів, вказаних у розділі «Спосіб застосування = та дози».

Змішування з іншими розчинами для інфузій.

Левофлоксацин сумісний з такими розчинами для інфузій:

0,9 % розчин хлориду натрію, 5 % моногідрат глюкози, 2,5 % декстроза у розчині Рінгера, багатокомпонентні розчини для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).

Упаковка.

По 100 мл препарату у флаконі.

По 1 флакону у пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ПТ. НОВЕЛЛ ФАРМАСЬЮТІКАЛ ЛАБОРАТОРІЗ

PT= . NO= VELL PH= ARMACEUTICAL LA= BORATORIES

Місцезнаходження виробника та адре= са місця провадження його діяльності.

ДжЛ. Ванахеранг № = 35 Тладжунг Удік, Гунунг Путрі Богор 16962, Індонезія

Jl. Wanaherang No. 35 Tlajung Udik, Gunung Putri Bogor 16962, Indonesia

=

Заявник.

М.Біотек Лтд

M.Biotech Ltd

Місцезнаходження заявника.

Гледстоун Хауз, 77-79 Хай Стріт, Егам ТВ20 9ГИ, Суррей, Велика Британія=

Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY, Surrey, United Kingdom

Кліренс креатиніну (мл/хв)	< 20	20–49	50–80
Нирковий кліренс (мл/хв)	13	26	57
Період напіввиведення (години)	35	27	9

Показання=	Добова доза	Загальна тривалість лікуван= ня¹
(залежно від тяжкості)=
Негоспіта= льні пневмонії	500 мг 1 або 2 рази на добу	7–14 днів
Пієлонефр= ит	500 мг 1 раз на добу	7–10 днів
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	500 мг 1 раз на добу	7–14 днів
Хронічний бактеріальний простатит	500 мг 1 раз на добу	28 днів
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин	500 мг 1 або 2 рази на добу	7–14 днів
Легенева форма сибірської виразки	500 мг 1 раз на добу	8 тижнів

Системи органів та систем	Часто=	Нечас= то	Рідко=	Невід= омо
Інфекції та інвазії		грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida, р= езистентність п= атогенних мікр= оорганізмів
З боку системи крові та лімфати= чної системи		Лейкопенія Еозинофілія	Тромбоц= итопенія Нейтроп= енія	Панцитопенія Агранулоцитоз Гемолітична анемія
З боку імунної системи<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>			Ангіо= невротичний набряк Гіпер= чутливість (див. розділ «Особливості за= стосування»)	Анафі= лактичний/ анафілактоїдний шок^a (див. розділ «Особливості застосування») Анафілактичні та анафілакто= їдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози.
З боку метаболізму та харчування		Аноре= ксія	Гіпог= лікемія, в основному у пацієнтів, хворих на діабет (див. розділ «Особливості застосування»)	Гіпер= глікемія Гіпог= лікемічна кома (див. розд= іл «Особливості застосування»)
З боку психіки	Безсоння =	Т= ривожність С= плутаність свідомості Нервовість	Психотичні реакції (у т.ч. галюцинації, параноя) Депресія = Ажита= ція Занеп= окоєність Н= езвичайні сновидіння Н= ічні кошмари	П= сихотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямовані= сть мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»).<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk490730073'>
З боку нервової системи	Голов= ний біль Запам= орочення	Сонливість <= o:p> Тремор<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> Дисгевзія = (суб’єктивний розлад смаку)	Судом= и (див. розд= іл «Протипоказання» та «Особливості застосування») Парестезія	П= ериферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія (див. «Особливості застосування»= )<= /p> п= орушення нюху (паросмія), включаючи аносмію (відсутність нюху) Дискі= незія (порушення координації ру= хів) Екстрапірамідні розлади Агевзія Синкопе (непритомність) Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія
З боку органів зору			Зорові порушення, т= акі як зату= манення зору (<= /span>див. «Особливості застосува= ння»)	Тимчасова втрата зору<= /span> (див. «Особливості застосува= ння»), увеїт
З боку орга= нів слуху та рівноваги		Вертиг= о	Шум у вухах	Втрата = слуху П= орушення слуху<= /span>
З боку серця			Тахікар= дія Відчуття серцебиття	Ш= луночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця Ш= луночкова аритмія типу torsade de <= /span>pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтерв= алу QT на електрокардіограмі (див.= розділи «Особливості застосування»: Подовження інтервалу = та «Передозування»)
З боку судин	Флебіт (стосується ін’єкційних форм)		Артер= іальна гіпотензія
З боку дихальної системи		Задишка (диспное)		Бронх= оспазм Алерг= ічний пневмоніт
Шлунково-кишкові розла= ди	Діаре= я Блюва= ння Нудот= а	Абдом= інальний біль Диспе= псія Здуття живота Запор=		Геморагічна діарея, що рідко може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»)<= /span> Панкреатит
Гепато-= біліарні розлади	Підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП)	Підви= щення рівня білірубіну в крові		Жовтяниця та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді леталь= ні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування») Гепатит
З боку шкіри та підшкірн= их тканин^b		Висип= ання Сверб= іж Кропи= в’янка Гіпер= гідроз		Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлл= а), синдром Стівенса–Джонсона мульти= формна еритема, реакції фоточутливості (див. «Особливості застосува= ння») лейкоцито-пластичний васкуліт, стоматит<= /span>
З боку кістково-м’язової сист= еми та сполучної тканини		Артра= лгія Міалг= ія	Ураження сухожиль (див. роз= діл «Особливості застосування»), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприк= лад, ахіллового сухожилля). М’язова слабкість, яка може мати особливе значення= для хворих на міастенію гравіс (див. розділ «Особливості застосування»)<= /o:p>	Ураження мускулатури (рабдо= міоліз), розрив сухожилля (наприклад ахіллового: див. розділ «Особливості застосування»), розрив зв’язок, розрив м’язів, артрит <= /span>
З= боку нирок та сечовивідної системи		Підвищені показники креатиніну в сироватці крові=	Гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту)
З= агальні роз<= /span>-= лади = та стан у місці вве-дення засобу	Реакції у місці введення інфузії (біль, почервоніння)	Астен= ія	Пірексія<= /span>	Біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівка= х)<= /p>