ІНСТРУКЦІЯ =

для медичного застосування лікарського засобу

ПЛЕТОЛ=

(PLETOL)

Склад:

діюча речовина: cilostazol; <= /p>
1 таблетка містить цилостазолу 50 мг або 100 мг;

таблетки по= 50 мг: допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, гідроксиметилпропілцелюлоз= а Е 5, целюлоза мікрокристалічна 101, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна 12, кальцію кармелоза= ;

таблетки по= 100 мг: допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, гідроксиметилпропілцелюлоз= а Е 5, целюлоза мікрокристалічна 101, магнію стеарат, кальцію кармелоза.

=

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 50 мг: круглі, пласкі таблетки від б= ілого до майже білого кольору, з гравіюванням «50» з одного боку;

таблетки по 100 мг: круглі, пласкі таблетки від білого до майже білого кольору, з гравіюванням «100» з одного боку.

<= /p>

Фармакотерапевтична група.

Антитромботичні засоби. Інгібітори агрегації= тромбоцитів за винятком гепарину.

Код АТХ B01<= /span>A C23.=

<= /b>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цилостазол є інгібіто= ром агрегації тромбоцитів. Препарат покращує здатність переносити фізичні навантаження, яку оцінюють за абсолютною дистанцією при переміжній кульгаво= сті (або за максимальною дистанцією ходьби (МДХ)) та початковою дистанцією переміжної кульгавості (або за безболісною дистанцією ходьби (БДХ)) у тесту= ванні на біговій доріжці. За результатами досліджень при різних навантаженнях було встановлено значне абсолютне покращення на 42 метри МДХ при застосуванні препарату порівняно з такою при прийомі плацебо. Це відповідає відносному покращенню на 100 % порівн= яно з плацебо. Цей ефект був дещо нижчим у хворих на цукровий діабет.

Цилостазол виявляє вазодилататорний ефект, що було підтверджено вимірюва= нням кровотоку нижніх кінцівок за допомогою тензометричної плетизмографії. Цилостазол також інгібує проліферацію клітин гладких = м’язів та інгібує реакцію вивільнення тромбоцитів тромбоцитар= ного фактора росту та PF-4 у тромбоцитах людини.

Дослідження продемонстрували, що цилостазол спричиняє оборотне пригнічення агрегації тромбоцитів. Інгібування ефективне проти низки = агрегантів (включаючи арахідонову кислоту, колаген, <= span class=3DSpellE>аденозиндифосфат (АДФ) та адреналін); у пацієнтів інгібування триває до 12 годин, а після завершення пр= ийому цилостазолу відновлення агрегації проходило в межах 4= 8-96 годин без ефекту рикошету (гіперагрегації). Так= ож встановлено вплив цилостазолу на ліпіди, які циркулюють у плазмі крові. Прийом препарату знижує рівень тригліцеридів та підвищує рівень HDL-холесте= ролу. Тривале застосування препарату не викликало збільшення рівня летальності се= ред пацієнтів порівняно з плацебо.

Фармакокіне= тика.

При регулярному прийомі цилостазолу в дозі 100 мг 2 рази на добу у пацієнтів = із захворюваннями периферичних судин стабільний стан досягається протягом 4 дн= ів. Максимальна концентрація (С_max) цилостазолу та його первинних метаболітів підвищуєтьс= я менш пропорційно з підвищенням дози, проте площа під кривою «концентрація-час» (= AUC) цилостазолу та його метаболітів збільшується приблизно пропорційно до дозування. Явний період напів= виведення цилостазолу складає 10,5 години. Існує два голо= вних метаболіти – дегідроцилостазол та 4'-транс-гідроксицилостазол, що мають близькі показники напіввиведення. Дегідрометаболіт має у 4-7 разів вищу антитромботичну активність, ніж вихідна речовина, а 4'-транс-гідроксиметаболіт – 1/5 від активності цилостазолу. Концентрації в плазмі к= рові (отримані за допомогою AUC) дегідро- та 4'-тран= с-гідроксиметаболітів приблизно складають 41 % та 12 % від концентрації цило= стазолу відповідно.

Метаболізм<= o:p>

Цилостазол<= /span> виводиться переважно за допомогою метаболізму та подальшого виведення його метаболітів= зі сечею. Первинні ізоферменти цитохрому Р450, які беруть участь у його метаболізмі, – CYP3A4, меншою мірою – CYP2C19 та ще меншою мірою – CYP1A2. =

Виведення

Головний шлях виведення – зі сечею (74 %), залишкові кількості виділяються з калом. Незначні кількості незміненого цилостазолу виділяються зі сечею, а= менш ніж 2 % його дози виділяється у вигляді дегідроцилоста= золу. Приблизно 30 % від початкової дози виділяється зі сечею як 4'-транс-гідроксиметаболіт. Залишкова кількість виділяється як сума метаболітів, жоден з яких не перевищує 5 % від загальної кількості.

Розподіл

Цилостазол<= /span> зв’язуєтьс= я з білками на 95-98 %, переважно з альбуміном. Дегідромет= аболіт та 4'-транс-гідроксиметаболіт зв’язуються з білками на 97,4 % та 66 % відповідно.

Немає підтвердження здатності= цилостазолу індукувати мікросома= льні ферменти печінки. Фармакокінетика цилостазолу т= а його метаболітів не залежала значною мірою від віку або статі пацієнтів віком 50= -80 років.

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю вільна фракція цилостазолу була н= а 27 % вищою, а С_max та AUC були відповідно= на 29 % та 39 % нижчими, ніж у осіб з нормальною функцією нирок. С_max та AUC дегідрометаболіту були відповідно на 41 = % та 47 % нижчими у пацієнтів з тяжкими порушеннями нирок порівняно з пацієнтами= з нормальною функцією нирок. С_max та A= UC 4'-транс-гідроксицилостазолу були на 173 % та 209 % відповідно вищими у пац= ієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Немає даних щодо пацієнтів з помірною та тяжкою печінковою недостатністю.

=

Клінічні характеристики.

Показання.

Для збільшення максимальної безболісної дистанції ходьби у пацієнтів з переміжною кульгавістю, які не м= ають болю у стані спокою та ознак некрозу периферичних тканин (захворювання периферичних артерій, стадія II за Фонтейном).

Застосовува= ти як терапію другої лінії для пацієнтів, у яких зміна стилю життя (включаючи відмову від куріння та контрольовані програми занять спортом) та інші відповідні заходи не призвели до значного послаблення симптомів переміжної кульгавості.

=

Протипоказа= ння.

-&nb= sp;         Відома г= іперчутливість до цилостазолу або до будь-якого компонента препарату;

-&nb= sp;         тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну £ 25 мл/хв);=

-&nb= sp;         помірна або тяжка печінкова недостатність;

-&nb= sp;         застійна серцева недостатніст= ь;

-&nb= sp;         вагітність;

-&nb= sp;         будь-яка відома схильність до кровотечі (наприклад, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення, нещодавній геморагічний інсульт (протягом 6 місяців), проліферативна форма діабетичної ретинопатії, слабоконтрольована артеріальна гіпертензія);

-&nb= sp;         шлуночкова тахікардія, фібрил= яція шлуночків або мультилокулярна шлуночкова ектопія в анамнезі у пацієнтів, які проходили а= бо не проходили відповідну терапію, а також подовження інтервалу QT;

-&nb= sp;         тяжка та= хіаритмія в анамнезі;

-&nb= sp;         одночасне лікування двома або більше додатковими антитромбоцитарними засобами= або антикоагулянтами (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель, гепарин, варфарин, аценоку= марол, дабігатран, ривароксабан або апіксабан);

-&nb= sp;         нестабільна стенокардія, інфа= ркт міокарда протягом останніх 6 місяців або коронарне втручання протягом остан= ніх 6 місяців.

<= /p>
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. <= /b>

Антитромботичні засоби. Цилостазол є інгібітором фосфоді= естерази ІІІ з антитромбоцитарною активністю. Його застосування здоровим добровольцям у дозі 150 мг протягом 5 днів не призвод= ило до подовження часу кровотечі.

Ацетилсаліц= илова кислота (АСК). Сумісне застосування з АСК протягом короткого часу (до 4 днів) було пов’язане з підвищенням на 23-25 % пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів порівняно з прийомом тільки АСК. Не спостерігалося очевидних тенденцій до збільшення рівня геморагічних побічних ефектів у пацієнтів, які приймали АСК та цилостазол, порівняно з пацієнт= ами, які приймали плацебо та еквівалентні дози АСК.

Клопідогрель<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'> та інші антитромбоцитарні засоби. Сумісний прийом цилостазолу та клоп= ідогрелю не впливав на кількість тромбоцитів, протромбіновий час (ПЧ) або активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ). Усі здорові добровольці мали подовжений час кровотечі при прийо= мі клопідогрелю як монотерапії та при сумісному застосуванні з цилостазолом, що не призводило до значного сумарного впливу на час кровотечі. Проте потрібно дотримуватися обережності при комбінованому застосуванні цилостазолу з будь-якими антитромботичними засобами. Слід розглянути можливість періодичного моніторингу часу кровотечі. Лікування цилостазолом протипоказано пацієнтам, які приймають д= ва або більше додаткових антитромбоцитарних/антикоагулянтних засобів. Більш висока частота випадк= ів крововиливів спостерігалася при одночасному застосуванні клопідогрелю, АСК і цилостазолу в процесі дослідження CASTLE.=

Пероральні антикоагулянти (наприклад, варфарин). При однора= зовому прийомі не було виявлено пригнічення метаболізму варфа= рину або впливу на параметри коагуляції (ПЧ, АЧТЧ, час кровотечі). Проте рекомендовано дотримуватися обережності пацієнтам, які приймають цилостазол з будь-яким антикоагу= ляційним засобом, та проводити періодичний моніторинг для мінімізації можливості кровотечі. Лікування цилостазолом протипоказано пацієнтам, які приймають два або більше додаткових ант= итромбоцитарних/антикоагулянтних засобів.

Інгібітори цитохрому Р450 (CYP). Цилостазол значною мірою метабол= ізується ферментами CYP, особливо CYP3A= 4 та CYP2C19, і меншою мірою – CYP1A2. Дегідрометаболіт, який має антитромбоцитарну активність у 4-7 разів вищу, ніж цилостазол, імовірно, утворюється головним чином під дією CYP3A4. 4'-транс-гідроксиметаболіт з активністю, що дорівнює 1/5 активності = цилостазолу, імовірно, утворюється за допомогою CYP2C19. Таким чином, засоби, що пригнічують CYP3A4 (наприклад, деякі макроліди, азолові протигрибкові засоби, інгібітори протеаз) або CYP2C19 (наприклад, інгібітори протонного насоса), підвищують загальну фармакологічну активність на 32 % та 42 % відповідно та можуть підвищувати побічні ефекти цилостазолу. Може бути необхідним зниження дози цилостазолу до 50 мг 2 рази на до= бу залежно від індивідуальної ефективності та переносимос= ті.

Прийом 100 мг цилостазолу<= /span> на 7-й день застосування еритроміцину (помірний інгібітор CYP3A4) 500 мг 3 рази на добу призводило до підвищення AUC цилостазолу до 74 %, яке супроводжувалося зниженням н= а 24 % AUC його дегідрометаболіту, але з помітним підвищенням AUC 4'-транс-гідроксиметаболіту. З урахуванням значень AUC загальна фармакологічна активність цилостазолу збільшуєт= ься на 34 % при одночасному його прийомі з еритроміцином. На підставі цих даних рекомендована доза цилостазолу становить 50 мг = 2 рази на добу при одночасному прийомі з еритроміцином та з подібними лікарськими = засобами (наприклад, із кларитроміцином).

Сумісний прийом одноразових доз кетоконазолу (сильний інгібітор CYP3A= 4) 400 мг т= а цилостазолу 100 мг призводив до підвищення AUC цилостазолу на 117 %, яке супроводжувалось зниженням на 15 % AUC дегідро= метаболіту та підвищенням на 87 % AUC 4'-транс-гідроксиметаболіту. З урахуванням значень AUC загальна фармакологі= чна активність цилостазолу збільшується на 35 % при одночасному застосуванні з кетоконазолом. На пі= дставі цих даних рекомендована доза цилостазолу станов= ить 50 мг 2 рази на добу при одночасному прийомі з кетоконазо= лом та з подібними засобами (наприклад, з ітраконазолом).

Застосування 100 мг цилост= азолу 2 рази на добу з дилтіаземом (слабкий інгібітор= CYP3A4) 180 мг 1 раз на добу призводило до підвищення AUC цилостазолу на 44 %, яке супроводжувалося збільшенням= AUC дегідрометаболіту на 4 % та збільшенням AUC 4'-транс-гідроксиметаболіту на 43 %. З урахуванням значень AUC загальна фармакологічна активність цилостазолу збільшуєт= ься на 19 % при одночасному прийомі з дилтіаземом. Грунтуючись на цих даних, коригування дози не потрібн= о.

Прийом одноразової дози 100 мг цилостазолу з 240 мл грейпфрутового соку (інгібітор кишкового CYP3A4) не виявляв помітного ефекту на фармакокінетику = цилостазолу. У зв’язку з цим коригування дози не потрібно. Проте вживання великих обсягів грейпфрутового соку може мати клінічно значущий вплив на фармакокінетику цилостазолу.

Застосування цилостазолу з омепразолом (інгібітором CYP2C19) призводило = до збільшення AUC цилостазолу на 22 %, яке супроводжувалося збільшенням AUC дегідрометаболіту на 68 % і зниженням AUC 4'транс-гідроксиметаболіту на 36 %. З урахуванням значень AUC загальна фармакологічна активність = цилостазолу збільшується на 47 % при одночасному прийомі з омепразолом. На підставі цих даних рекомендована доза цилостазолу становить 50&nbs= p;мг 2 рази на добу при одночасному прийомі з омепразолом.

Субстрати ферменту цитохрому Р450. Було відзначено підвищення <= span class=3DSpellE>цилостазолом AUC ловастатину (чутливий субстрат CYP3A4) та його β-гідроксикислоти до 70 %. = Слід дотримуватися обережності при сумісному прийомі цилост= азолу зі субстратами CYP3A= 4 з вузьким терапевтичним індексом (такими як цизаприд, галофантрин, пімозид, пох= ідні ріжків). Потрібно дотримуватися обережності при одночасному прийомі цилостазолу зі статинами,= що метаболізуються ферментами цитохрому CYP3A4, наприклад зі симвастатином, аторвастатином і ловастати= ном.

Індуктори ферменту цитохрому Р450. Вплив індукторів CYP3A4 та CYP2C19 (таких як карбамазепін, фенітоїн, рифампіцин та препарати звіробою) на фармакокін= етику цилостазолу не був досліджений. Теоретично антитромботична дія може бути змінена, тому необхідно проводити моніторинг у разі застосування цилостазолу з індукторами CYP3A4 та CYP2C19.

Під час досліджень тютюнопаління (яке індукує <= /span>CYP1A2) знижувало концентрацію цилостазолу у пла= змі крові на 18 %.

Інші потенційні взаємодії

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні цилостазолу з будь-яким іншим засо= бом, здатним знижувати артеріальний тиск, через можливість розвитку адитивного гіпотензивного ефекту, що супроводжується рефлекторною тахікардією.

Особливості застосування.

Прийнятність лікування цил= остазолом сл= ід ретельно оцінювати поряд з іншими варіантами лікування, такими як реваскуляризація.

В силу свого механізму дії цилостазол може спричинити тахікардію, відчуття серцебиття, тахіаритмі= ю та/або артеріальну гіпотензію. Збільшення часто= ти серцевих скорочень, асоційоване з цилостазолом, становить приблизно від 5 до 7 ударів на хвилину, тому у пацієнтів із ризик= ом даного явища препарат може спричиняти стенокардію.=

За пацієнтами, які можуть бу= ти схильні до підвищеного ризику серйозних побічних ефектів з боку серця в результаті збільшення частоти серцевих скорочень, наприклад за пацієнтами зі стабільною ішемічною хворобою серця, слід ретельно спостерігати під час лікування цилостазолом; потрібно враховувати, щ= о цилостазол протипоказаний пацієнтам, які перенесли нестабільну стенокардію або інфаркт міокарда/коронарне втручання протягом останніх 6 місяців, та пацієнтам з тяжкою тахіари= тмією в анамнезі.

Слід дотримуватися обережності при призначенні ц= илостазолу пацієнтам з ектопією передсердя і шлуночків, а = також пацієнтам із фібриляцією або тріпотінням передсердя.

Пацієнтів необхідно попередити про необхідність звернутися до лікаря у випадку появи кровотеч або синців п= ід час терапії. У разі появи очних кровотеч прийом цилост= азолу необхідно припинити.

Оскільки препарат здатний пригнічувати агрегацію тромбоцитів, збільшується ризик кровотеч під час хірургічних втручань (включаючи незначні втручання, наприклад видалення зуб= а). Якщо пацієнту необхідно провести хірургічне втручання і антиагрегаційний ефект є небажаним, прийом цилостазолу слід прип= инити за 5 днів до операції.

Надходили поодинокі повідомле= ння про гематологічні відхилення, включаючи тромбоцитопені= ю, лейкопенію, агранулоцитоз, панцитопенію та апластичну анемію. Більшість пацієнтів видужували піс= ля припинення прийому цилостазолу. Проте декілька випадків панцитопенії та а= пластичної анемії мали летальний наслідок.

Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно повідомляти про будь-які ознаки, які можуть свідчити п= ро ранній розвиток патологічних змін крові, таких як гіпертермія та біль у гор= лі. Необхідно провести повний аналіз крові, якщо є підозра на інфекцію або наяв= ні будь-які інші клінічні ознаки патологічних змін крові. Прийом цилостазолу слід припинити, якщо є клінічні або лабор= аторні докази патологічних змін крові.

У пацієнтів, які приймали потужні інгібітори CYP3A4 або CYP2C19, спостерігало= ся збільшення рівня цилостазолу у плазмі крові. У = таких випадках рекомендована доза цилостазолу станови= ть 50 мг 2 рази на добу.

Необхідна обережність при сумісному застосуванні цилостазолу з інгібітора= ми або індукторами CYP 3A4, CYP 2C19 або субстратами CYP 3A4.

Необхідно з обережністю призначати препарат пацієнтам із передсердною а= бо шлуночковою ектопією, фіб= риляцією або тріпотінням передсердь.

Необхідна обережність при сумісному прийомі цилостазолу з будь-якими інши= ми лікарськими засобами, що можуть знижувати артеріальний тиск, оскільки існує ризик адитивного гіпотензивного ефекту з рефлекторною тахікардією.

Слід дотримуватися обережності при призначенні цилостазолу з будь-якими іншими= антитромботичними засобами.

Ефект гальмування нападу інсульту, що проявляє цей препарат, не досліджувався при асимптоматичному ішемічному інсульті.

Застосування у період вагітності або годування груддю. =

Вагітність<= /i>

Відсутні підтверджені дані щодо застосування цилостазолу вагітним, потенційний ризик невідомий. До= слідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик невідомий, тому цилостазол не можна приймати у період вагітності.

Період году= вання груддю

Дослідження на тваринах показали, що цилостазол може проникати у грудне молоко. Точні дані= про проникнення цилостазолу у грудне молоко жінки відсутні. Враховуючи можливий негативний вплив на дитину, застосування преп= арату у період годування груддю не рекомендується. У разі необхідності лікування = цилостазолом слід припинити годування груддю.

Фертильніст= ь

Дослідження на тваринах показали, що цилостазол не впливає на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом= або іншими механізмами.

Слід дотримуватися обережност= і, оскільки при прийомі препарату можливе запаморочення.

&nb= sp;

Спосіб застосування та дози.

Дозування=

Рекомендована доза препарату = – по 100 мг 2 рази на добу. Таблетки приймають за 30 хвилин до вживання їжі або через 2 години після вживання їжі, вранці та ввечері.

Прийом препарату під час їди = може підвищувати його максимальну концентрацію в плазмі крові, що збільшує ризик= виникнення побічних реакцій. Значне покращення стану пацієнтів спостерігається після прийому препарату протягом 16-24 тижнів, іноді покращення відзначали вже пі= сля лікування протягом 4-12 тижнів. Якщо протягом 6 місяців лікування не було ефективним, лікар повинен призначити іншу терапію. Пацієнтам, які отримують лікування цилостазолом<= /span>, слід дотримуватися змін у способі життя (відмова від куріння та фізичні впр= ави) і продовжувати фармакологічні втручання (наприклад, прийом ліпідознижувальних та антитромбоцитарних засобів), щоб зменшити ри= зик розвитку серцево-судинних явищ. Цилостазол не з= амінює дані види лікування.

Зменшення дози до 50 мг 2 раз= и на добу рекомендоване для пацієнтів, які отримують лікарські засоби, що сильно інгібують CYP3A4, наприклад деякі макроліди, азольні фунгіциди, інгібітори пр= отеази, або засоби, які сильно інгібують CYP2C19, наприклад ом= епразол (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді= й»).

Пацієнти літнього віку

Немає необхідності у корекції дози для цієї категорії пацієнтів.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Для пацієнтів із кліренсом креатиніну > 25 мл/хв спеціальна корекція дозування не потрібна. Цилостазол протипоказаний пацієнтам із кліренсом креа= тиніну ≤ 25 мл/хв.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Для пацієнтів з легкою формою захворювання печінки дозу не потрібно змінювати. Відсутні дані щодо пацієнт= ів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю. Оскільки цилостазол активно метаболізується ферментами печінки, він протипоказаний пацієнтам з помірною або тяжкою печінковою недостатністю.

Пацієнти літнього віку

Немає необхідності в корекції дози для цієї категорії пацієнтів.

=

Діти.

Лікарський засіб не рекомендується призначати д= ітям через відсутність даних щодо безпеки та ефективності його застосування.

Передозуван= ня.

Інформація про гостре передозування обмежена. Можливі сильний головний біль, діарея, тахікардія та серцева аритмія. За пацієнтами необхідно спостерігати та проводити підтримувальну терапію. Необхідно спорожнити шлунок шляхом індукції блювання або промивання шлунка.=

Побічні реакції.

Найбільш поширені побічні реакції, про які повідомляли у клінічних дослідженнях препарату, були головний біль (>30 %), діарея (>15 %) та порушення роботи кишечнику (>= 15 %). Ці реакції зазвичай мали легку або помірну інтенсивність та іноді полегшува= лися за рахунок зниження дози.

Небажані ефекти, які іноді можуть виникнути під= час застосування цилостазолу, зазначені у таблиці н= ижче.

Частота побічних реакцій: дуже часто (≥1/= 10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (н= еможливо оцінити на основі наявних даних). Частота побічних реакцій, які спостерігал= ися у період післяреєстраційного застосування, вважається невідомою (неможливо оцінити на основі наявних даних).

З боку кровоносної та лімфатичної системи

часто

екхімоз

нечасто

анемія

рідко

продовження часу кровотечі, тромбоцитемія

частота невідома

тенденція до кровотеч, тромбоцитопенія, <= span class=3DSpellE>гранулоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія, апластична анемія

З боку імунної системи

нечасто

алергічна реакція

З боку обміну речовин та харчування

часто

периферичні набряки, набряки обличчя, анорекс= ія

нечасто

гіперглікемія, цукровий діабет

З боку психіки

нечасто

тривожність

З боку нервової системи

дуже часто

головний біль

часто

запаморочення

нечасто

безсоння, нічні жахи

частота невідома

парез, гіпестезія=

З боку органів зору

частота невідома

кон’юнктивіт

З боку органів слуху

частота невідома

дзвін і шум у вухах

З боку серцевої системи

часто

відчуття серцебиття, тахікардія, стенокардія, аритмія, шлуночкова екстрасистолія

нечасто

інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, застійна серцева недостатніс= ть, надшлуночкова тахікардія, шлун= очкова тахікардія, непритомність

З боку судинної системи

нечасто

Крововилив в око, носові кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі, нез’<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: UK'>ясовані кровотечі, ортостатична гіпотензія

частота невідома

припливи, гіпертензія, г= іпотензія, крововиливи в мозок, легені, м’язи, дихальні шляхи; підшкірні крововиливи=

З боку дихальної системи

часто

риніт, фарингіт

нечасто

задишка, пневмонія, кашель =

частота невідома

інтерстиц= іальна пневмонія

З боку шлунково-кишкового тракту

дуже часто

діарея, порушення випорожнення

часто

нудота і блювання, диспепсія, метеоризм, біль= у животі

нечасто

гастрит

З боку гепатобіліарної системи=

частота невідома

гепатит, аномалії печінкової функції, жовтяни= ця

З боку шкіри і підшкірних тканин

часто

висипання, свербіж

частота невідома

екзема, шкірні висипання, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини

нечасто

міалгія

З боку нирок та сечовивідних шляхів

рідко

ниркова недостатність, порушення функції ниро= к

частота невідома

гематурія, полакіурія

Загальні розлади

часто

біль у грудях, астенія

нечасто

озноб, нездужання

частота невідома

пірексія<= /span>, біль

Лабораторні дослідження

частота невідома

підвищення рівня сечової кислоти, сечовини у крові, креатиніну в крові

Збільшення кількості випадків відчуття серцебит= тя та периферичних набряків спостерігалося, коли цилостаз= ол застосовували сумісно з іншими вазодилататорами= , які можуть спричинити рефлекторну тахікардію, наприклад з = дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів.

Єдиним побічним ефектом, при якому вимагали припинення лікування у ≥3 % пацієнтів, які отриму= вали цилостазол, був головний біль. Інші поширені пр= ичини припинення лікування включали сильне серцебиття та діарею (які виникали з частотою 1,1 %).

Застосування цилостазолу може бути пов’язане з підвищеним ризиком кровотечі, і цей ризик може збільшуватися при одночасному прийомі лікарського засобу з будь-яким іншим препаратом, що чинить таку ж дію.

Ризик вн= утрішньоочних кровотеч може бути вищим у пацієнтів із цукровим діабетом.

У пацієнтів віком від 70 років спостерігалася підвищена частота випадків діареї та сильного серцебиття.

Пов= ідомлення про підозрювані побічні реакції=

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важли= вою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідом= ляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомл= ень.=

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігат= и у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по= 3 або 6 блістерів у картонній упаковці.

=

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

АТ «Адамед Фарма».

=

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

Вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95-200, Паб’яніце, Поль= ща.

Заявник.

СЕМ Фармасьютікалс = Лімітед.

=

Місцезнаход= ження заявника.

Кеннеді Авеню 89/201, 1077 Нікосія, Кіпр.<= /o:p>

З боку кровоносної та лімфатичної системи	часто	екхімоз
нечасто	анемія
рідко	продовження часу кровотечі, тромбоцитемія
частота невідома	тенденція до кровотеч, тромбоцитопенія, <= span class=3DSpellE>гранулоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія, апластична анемія
З боку імунної системи	нечасто	алергічна реакція
З боку обміну речовин та харчування	часто	периферичні набряки, набряки обличчя, анорекс= ія
нечасто	гіперглікемія, цукровий діабет
З боку психіки	нечасто	тривожність
З боку нервової системи	дуже часто	головний біль
часто	запаморочення
нечасто	безсоння, нічні жахи
частота невідома	парез, гіпестезія=
З боку органів зору	частота невідома	кон’юнктивіт
З боку органів слуху	частота невідома	дзвін і шум у вухах
З боку серцевої системи	часто	відчуття серцебиття, тахікардія, стенокардія, аритмія, шлуночкова екстрасистолія
нечасто	інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, застійна серцева недостатніс= ть, надшлуночкова тахікардія, шлун= очкова тахікардія, непритомність
З боку судинної системи	нечасто	Крововилив в око, носові кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі, нез’<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: UK'>ясовані кровотечі, ортостатична гіпотензія
частота невідома	припливи, гіпертензія, г= іпотензія, крововиливи в мозок, легені, м’язи, дихальні шляхи; підшкірні крововиливи=
З боку дихальної системи	часто	риніт, фарингіт
нечасто	задишка, пневмонія, кашель =
частота невідома	інтерстиц= іальна пневмонія
З боку шлунково-кишкового тракту	дуже часто	діарея, порушення випорожнення
часто	нудота і блювання, диспепсія, метеоризм, біль= у животі
нечасто	гастрит
З боку гепатобіліарної системи=	частота невідома	гепатит, аномалії печінкової функції, жовтяни= ця
З боку шкіри і підшкірних тканин	часто	висипання, свербіж
частота невідома	екзема, шкірні висипання, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини	нечасто	міалгія
З боку нирок та сечовивідних шляхів	рідко	ниркова недостатність, порушення функції ниро= к
частота невідома	гематурія, полакіурія
Загальні розлади	часто	біль у грудях, астенія
нечасто	озноб, нездужання
частота невідома	пірексія<= /span>, біль
Лабораторні дослідження	частота невідома	підвищення рівня сечової кислоти, сечовини у крові, креатиніну в крові