MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D42D8D.4E4D1460" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D42D8D.4E4D1460 Content-Location: file:///C:/6A0CCAA5/UA134520202_813E.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарськ= ого засобу

 

Азибiот®

(Azibiot®)

 

Cклад:

діюча речовина: азитроміци= н;

1 мл оральної суспензії містить 20 мг азитроміцину у вигляді азитроміцину дигідрату;

допоміжні речовини: cахароза, гідроксипропілцелюлоза, натрію фосфат, ксантанова камедь, ароматизатор банановий, ароматизатор дикої вишні, ароматизатор ванільний, <= /span>кремнію діоксид колоїдний безво= дний.

 =

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до майже білого кольору.

Приготовлена суспензія: однорідна суспензія від блідо-жовтого до коричнювато-жовтого кольору.

 =

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТХ J01F A10.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50S-субодиницею бактеріальної рибосоми. Це, = як правило, призводить до бактеріостатичного ефекту.

Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємодії

Ефективність суттєво залежить від співвідношення AUC (площа під кривою)= до мінімальної інгібуючої концентрації (MIC) збудника.

Механізм резистентності

Резистентність до азитроміцину може бути пов’язана з такими механізмами= :

- ефлюкс: резистентність може бути спричинена збільшенням кількості ефлюксних насосів у цитоплазмовій мембрані, з яких уражаються лише 14- та 15-членні макроліди (М-фенотип);

- зміна цільової структури: метилювання 23S-rRNS знижує зв’язок з ділян= ками зв’язування рибосоми, що призводить до резистентності до макролідів (M), лінкозамідів (L) і стрептограмінів групи B (SB) (фенотип МLSB);

- ферментативна інактивація макролідів має лише незначну клінічну значу= щість.

М-фенотип демонструє повну перехресну резистентність між азитроміцином і кларитроміцином, еритроміцином і рокситроміцином. МLSB -фенотип = має додаткову перехресну резистентність до кліндаміцину та стрептограміну групи= B. Існує також часткова перехресна резистентність до 16-членних макролідів спіраміцину.

Контрольні показники.

Випробування азитроміцину проводиться з використанням серій звичайних розведень. Для чутливих і стійких мікроорганізмів було визначено такі мінімальні інгібуючі концентрації:

Контрольні показники для значення мінімальної інгібуючої концентрації (MIC), встановлені Європейським комітетом з визначе= нням чутливості до антибіотиків (EUCAST), є такими:

Патоген

Чутливий

Резистентний

Staphylococcus spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Streptococcus spp. (Групи A, B, C, G)

≤ 0,25 мг/л

> 0,5 мг/л

Streptococcus pneumoniae

≤ 0,25 мг/л

> 0,5 мг/л

Haemophilus influenzae

≤ 0,12 мг/л

> 4 мг/л

Moraxella catarrhalis

≤ 0,25 мг/л

> 0,5 мг/л

Neisseria gonorrhoeae

≤ 0,25 мг/л

> 0,5 мг/л

 

Поширеність набутої резистентності може відрізнятися географічно і з ча= сом для окремих видів, тому необхідна місцева інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Якщо необхідно, слід шукати експерт= ну пораду, коли локальна поширеність резистентності така, що користь азитроміц= ину є сумнівною. Особливо у випадку серйозних інфекцій або в разі неефективності терапії необхідно провести мікробіологічну діагностику з виявленням патоген= у і його чутливості до азитроміцину.

 

Спектр антимікробної дії азитроміцину

Зазвичай чутливі види<= /o:p>

Аеробні грампозитивні бактерії

Staphyloc= occus aureus метицилін-чутливий

Streptoco= ccus pneumoniae пеніцилін-чутливий

 Streptococcus pyogenes

Аеробні грамнегативні бактерії

Haemophil= us influenzae

Haemophil= us parainfluenzae

Legionella pneumophila

Moraxella catarrhalis

Pasteurel= la multocida

Анаеробні бактерії

Clostridi= um perfringens

Fusobacte= rium spp.

Prevotella spp.

Porphyrio= monas spp.

Інші мікроорганізми

Chlamydia trachomatis

Chl= amydia pneumoniae

Mycoplasma pneumoniae

Види, для яких набута резистентність може бути проблемою

Аеробні грампозитивні бактерії

Streptoco= ccus pneumoniae з проміжною чутливістю до пеніциліну і пеніцилін-резистентний=

Вродженорезистентні організ= ми

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococ= cus faecalis

Стафілококи MRSA, MRSE*

Анаеробні бактерії

Г= рупа бактероїдів Bacteroid= es fragilis

*Метицилін-рез= истентний золотистий стафілокок має дуже високу поширеність набутої стійкості до макролідів і був зазначений тут через рідкісну чутливість до азитроміцину.<= b>

 <= /p>

Фармакокінетика.

Абсорбція

Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 2-3 години після прийому препарату. Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відображає період напіввиведення з тканин упродовж 2-4 днів. У пацієнтів літнього віку (> 65 років) після п’ятиденного лікування спостерігалося д= ещо вище значення AUC (значення площі під кривою «концентрація-час»), ніж в осіб віком до 40 років. Клінічна значущість є настільки малою, що немає необхідн= ості в коригуванні дози.

Під час проведення досліджень на тваринах спостерігалися високі концентрації азитроміцину у фагоцитах, тоді як більш високі концентрації виділялися при активному фагоцитозі в експериментальних дослідженнях, ніж у нестимульованих фагоцитах. У тваринних моделях це призвело до збільшення концентрації азитроміцину у місці інфікування.

Нелінійність

Дані дослідження свідчать про нелінійну фармакокінетику азитроміцину у терапевтичній сфері.

Розподіл

Концентрації азитроміцину у тканинах значно вищі (у 50 разів), ніж у пл= азмі крові, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами. У тканинах-мішенях, таких як легені, мигдалеподібна та передміхурова залози, концентрація вище MIC90 (мінімальна інгібуюча концентрація) очікуваних збудників одержується після однократного прийому дози у 500 мг.<= o:p>

Зв’язування з білками сироватки крові змінюється залежно від плазмових концентрацій і становить від 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Середній об’єм розподілу у рівноважному стані (VVss) стано= вить 31,1 л/кг.

Виведення

У дослідженні багаторазових доз з участю 12 осіб, які щодня отримували 1-годинну внутрішньовенну інфузію азитроміцину в дозуванні 500 мг (концентрація: 1 мг/мл) протягом 5 годин, кількість виведеного препара= ту із сечею протягом 24 годин становила близько 11 % після першої дози та 14 % після п’ятої дози. Ці значення перевищують показники, отримані після прийому азитроміцину перорально (6 % препарату виводиться із сечею в незміненому вигляді). Близько 12 % внутрішньовенної дози азитроміцину виділяються незміненими із сечею упродовж наступних 3 днів, здебільшого протягом перших= 24 годин. Після перорального введення азитроміцин виводиться головним чином з жовчю у незміненому вигляді. У жовчі людини було виявлено особливо високі концентрації незміненого азитроміцину, а також 10 метаболітів, які утворюва= лися за допомогою N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну та аглікону і розщеплення кладинози кон’югату. Відповідні дослідження показуют= ь, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічно активними.

Фармакокінетичний/фармакодинамічний зв’язок

У пацієнтів з негоспітальною пневмонією, які щоденно отримували 1-годин= ну внутрішньовенну інфузію азитроміцину 500 мг у концентрації 2 мг/мл протягом= 2-5 днів, середня максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) становила 3,63 ± 1,60 мкг/мл, а AUC24 - 9,60 ± 4,80 мкг год/мл.<= o:p>

У пацієнтів, які отримували 3-годинну внутрішньовенну інфузію азитроміц= ину 500 мг у концентрації 1 мг/мл, середні значення Cmax та AUC= 24 становили 1,14 ± 0,14 мкг/мл та 8,03 ± 0,86 мкг год/мл відповідно.

Порушення функції нирок

У пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації від 10 до 80 мл/хв фармакокінетичні параметри після прийому одноразової пероральної дози 1 г азитроміцину не змінювалися. У пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації < 10 мл/хв спостерігалися статистично значущі відмінності в AUC0-12= 0 (8,8 мкг год/мл проти 11,7 мкг год/мл), Cmax (1,0 мкг/мл проти 1= ,6 мкг/мл) і CLr (нирковий кліренс) (2,3 мл/хв/кг проти 0,2 мл/хв/кг) порівнян= о з пацієнтами з нормальною функцією нирок.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого (клас А за Чайлдом-П’ю= ) та помірного (клас В за Чайлдом-П’ю) ступеня тяжкості немає жодних даних про з= міну фармакокінетики азитроміцину в сироватці крові порівняно з пацієнтами з нормальною печінковою функцією. У цих пацієнтів покращується сечовиведення азитроміцину, можливо, для компенсації зниження печінкового кліренсу.<= /o:p>

Біодоступність

Азибіот®, порошок для оральної суспензії можна приймати під час їди а= бо незалежно від прийому їжі.

Після прийому одноразової дози суспензії азитроміцину 500 мг було отрим= ано такі значення:

 

 

cmax

(мкг/мл)

tmax

(год)

AUC 0-24год

(мкг ×год/мл)

AUC 0-48год

(мкг ×год/мл)

AUC0-72год

(мкг ×год/мл)

Екскреція сечі (% протягом 72 год)

Середня

0,38

2,05

2,36

3,08

3,3,39

4,50

Стандартне відхилення

0,17

0,96

0,96

1,35

1,63

1,40

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутлив= ими до азитроміцину:

·      =    інфекції верхніх дихальних шляхів, включаючи синусит, фарингіт, тонзиліт;

·      =    інфекції нижніх дихальних шля= хів, включаючи бронхіт та пневмонію;

·      =    гострий середній отит;

·      =    інфекції шкіри та м’яких ткан= ин.

 

Слід розглядати також офіційні вимоги щодо належного використання антибактеріальних препаратів.

 

Протипоказання.

Азибіот® не слід застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю до азитроміц= ину, еритроміцину або до іншого макролідного або кетолідного антибіотика, або до будь-якого іншого компонента препарату.

 <= /b>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ан= тациди або інгібітори секреції шлункової кислоти. При вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину знижувалися приблизно на 24 %. Тому між застосуванням мінераль= них антацидів та азитроміцину має бути інтервал від 2 до 3 годин.

Циметидин не впливав на швидкість і ступінь абсорбції азитроміцину. Тому його мо= жна приймати одночасно з азитроміцином.

Цетиризин. У здорових добровольців при одночасному застосуванні азитроміцину прот= ягом 5 днів з цетиризином 20 мг у рівноважному стані не спостерігались явища фармакокінетичної взаємодії або суттєві зміни інтервалу QT.

Алкалоїди ріжків.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: UK'> До цього часу немає відповідних спостережень щодо вазоконстрикторного ефекту з порушеннями кровообігу, особливо на пальцях рук і ніг, але цього не слід виключати при одночасному застосуванні азитроміцину з дигідроерготамін= ом або негідрованими алкалоїдами ріжків. З міркувань безпеки слід уникати супутнього введення цих препаратів (див. розділ «Особливості застосування»)= .

Противірусні препарати. Немає достатньої інформації щодо взаємодії з противірусними препаратами для коригування дози азитроміцину.

Зидовудин. Одноразова доза 1000 мг та баг= аторазові дози 1200 мг або 600 мг азитроміцину не впливали на плазмову фармакокінетику або виділення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту, в мононуклеарах у периферичному кровообігу. Клінічна значущість цих даних неясна, але вони можуть бути корисними для пацієнтів.

Ди= данозин. При одночасному застосуванні добових доз у 1200 мг азитроміцину з дидан= озином не було виявлено впливу на фармакокінетику диданозину порівняно з плацебо.<= o:p>

Рифабутин. Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на концентрації цих препаратів у сироватці крові. Нейтропенія спостерігалась у= суб’єктів, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин (див. розділ «Побічні реакці= ї»).

Ди= гоксин (субстрати Р-глікопротеїну).<= i> Повідомлялося, що супутнє застосування макролідних антибіотиків, включаю= чи азитроміцин та субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин, призводить до= підвищення рівня субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Отже, при супутньому застосуванні азитроміцину та дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові. Необхідно здійснювати клінічний моніторинг рівнів дигоксину в сироватці крові протягом та після припинення лікування азитроміцином.

Азитроміцин не має суттєвої взаємодії з печінковою системою цитохрому Р450. Вважається, що препарат не = має фармакокінетичної лікарської взаємодії, що спостерігається з еритроміцином = та іншими макролідами. Азитроміцин не спричиняє індукцію або інактивацію печінкового цитохрому Р450 через цитохром-метаболітний комплекс. У клінічних дослідженнях препарати, що метаболізуються цитохромом P450: аторвастатин, карбамазепін, ефавіренц, флуконазол, індинавір, метилпреднізолон, мідазолам, силденафіл, триазолам, триметоприм/сульфаметоксазол не показали значних взаємодій з азитроміцином. Проте слід з обережністю призначати такі препарати разом з азитроміцином.

Аторвастатин. одночасне застосування аторвастатину (10 мг на добу) та азитроміцину (500 мг на добу) не спричиняло зміни концентрацій аторвастатину у плазмі крові (на основі аналізу інгібува= ння HМG CoA-редуктази). Проте відомі випадки виникнення рабдоміолізу у пацієнті= в, які одночасно приймали азитроміцин зі статинами. <= /p>

Теофілін. Відсутні да= ні щодо клінічно суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному застосув= анні азитроміцину і теофіліну. Проте, оскільки було описано взаємодію між теофіл= іном та деякими макролідами, при одночасному застосуванні азитроміцину та похідн= их теофіліну, слід проявляти пильність щодо типових ознак підвищеного рівня теофіліну.

Пероральні антикоагулянти. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії азитроміцин не змінював антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, призначеного здоро= вим добровольцям. Проте були отримані повідомлення про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину і пероральних антикоагулянтів типу кумарину. Хоча причинний зв’язок встановле= ний не був, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу протромбінового часу.

Ци= клоспорин. У фармакокінетичному дослідженні зі здоровими добровольцями, яким вводи= ли 500 мг азитроміцину на добу перорально протягом 3 днів, а потім у 10 мг/кг = пероральної дози циклоспорину, показники Cmax та AUC0-5 циклоспор= ину були значно підвищені. Отже, слід ретельно зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих ліків. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування.

Те= рфенадин. У фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. У деяких випадках не можна виключити можливіс= ть такої взаємодії повністю; однак немає спеціальних даних про наявність такої взаємодії. Азитроміцин слід з обережністю призначати разом з терфенадином.<= o:p>

Інші антибіотики. С= лід розглядати можливу перехресну резистентність між азитроміцином і макролідни= ми антибіотиками (такими як еритроміцин), а також лінкоміцином і кліндаміцином. Тому супутнє введення декількох препаратів цієї групи не рекомендується.

Препарати, що подовжують інтервал QT. Азитроміцин не слід призначати одночасно з іншими ліками, що подовжують інтервал QT (див. розділ «Особливості застосування»). =

Нелфінавір. Одночасне застосува= ння азитроміцину (1200 мг) і нелфінавіру у рівноважних концентраціях (750 мг 3 = рази на добу) підвищує концентрацію азитроміцину. Клінічно значущих побічних яви= щ не спостерігалось, відповідно, немає потреби в регулюванні дози.

 <= /b>

Особливості застосування.

Порушення функції печінки. Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам із серйозними захворюван= нями печінки. Повідомлялося про випадки (іноді летальні) патології функції печінки, холестатичної жовтяниці, некрозу печін= ки та печінкової недостатності при прийомі азитроміцину (див. розділ «Побічні реакції»). Можливо, деякі пацієнти мали в анамнезі захворювання печінки або застосовували інші гепатотоксичні лікарські засоби. =

Необхідно проводити аналізи/проби функції печінки у випадку розвитку симптомів дисфункції печінки (таких як астенія, що швидко розвивається і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч або печінк= овою енцефалопатією). У разі виявлення порушення функції печінки застосування азитроміцину слід припинити.

Гіпертрофіч= ний пілоростеноз новонароджених. Після застосування азитроміц= ину у новонароджених (до 42 днів життя) були зареєстровані випадки гіпертр= офічного пілоростенозу. Необхідно попередити батьків або осіб, які доглядають за дитиною, щоб вони звернулися до лікаря, якщо під час годування виникає блюв= ання або дратівливість.

Clostridium difficile<= /u>-асоційована діарея. При прийомі майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи азитроміцин, повідомлялося про Clostridium difficile-асоційовану діа= рею (CDAD), серйозність якої варіювала від слабко вираженої діареї до коліт= у з летальним наслідком. Лікування антибактеріальними препаратами змінює нормал= ьну флору у товстій кишці, що призводить до надмірного росту Clostridium difficile.=

Clostridium difficile пр= одукує токсини А і В, які сприяють розвитку CDAD. Штами Clostridium difficile, що гіперпродукують токсини, є причиною підвищеного рівня захворюваності і летальності, оскільк= и ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробної терапії і потребувати проведення колектомії. Необхідно розглянути можливість розвитку CDAD= у всіх пацієнтів з діареєю, спричиненою застосуванням антибіотиків. Потрібно ретельне ведення історії хвороби, оскільки, як повідомлялося, CDAD може мати місце протягом двох місяців після прийому антибактеріальних препаратів.

Пс= евдомембранозний коліт. Під час застосування макролідних антибіотик= ів повідомляли про виникнення псевдомебранозного коліту. Тому цей діагноз слід розглядати у пацієнтів, у яких розвивається діарея після початку або протяг= ом 3 тижнів прийому азитроміцину. Якщо азитроміцин провокує псевдомембранозний коліт, лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, таким пацієнтам протипоказані.

Су= перінфекція. Рекомендується проводити спостереження щодо ознак суперінфекції, спричиненої нечутливими організмами, включаючи гриби. У разі розвитку суперінфекції може бути необхідним припинення лікування азитроміцином та введення відповідних заходів.

Пе= рехресна резистентність. Азитроміцин не слід приймати у випадках існуючої перехресної резистентності між еритроміцин-резистентними грамнегативними штамами та більшістю метицилін-резистентних штамів стафілококів. Необхідно враховувати регіональ= ну резистентність до азитроміцину та до інших антибіотиків.<= /p>

По= рушення функції нирок. Пацієнтам зі швидкі= стю клубочкової фільтрації менше 10 мл/хв азитроміцин слід застосовувати з обережністю, оскільки спостерігається збільшення концентрації азитроміцину = на 33 % (див. розділ «Фармакокінетика»).

Тя= жкі інфекції. Азитроміцин не підходить для лікування тяж= ких інфекцій, коли негайно потрібна висока концентрація антибіотика в крові.

До= вготривале використання. Досвіду щодо безпеки та ефективності довготривалого використання азитроміцину за вищевказаними показаннями немає= . У випадку швидко рецидивуючої інфекції необхідно розглянути можливість лікува= ння іншим антибіотиком.

Фа= рингіт/тонзиліт. Азитроміцин не є препаратом першого вибору = для лікування фарингіту та тонзиліту, спричинених Streptococcus pyogenes. Препаратом першого вибору при лікуванні фарингіту/тонзиліту, які спричинені= Streptococcus pyogenes, а також у профілактиці острого ревматичного поліартриту є пеніцилін.

Си= нусит. Часто азитроміцин не є препаратом першого вибору при лікуванні синуситу.

Го= стрий отит середнього вуха. Ч= асто азитроміцин не є препаратом першого вибору при лікуванні гострого отиту середнього вуха.

Ін= фіковані опікові рани. Азитроміцин не показаний для лікування інфікованих опікових ран.

За= хворювання, що передаються статевим шляхом. П= ри захворюваннях, що передаються статевим шляхом, необхідно виключити супутнє інфікування бактерією виду Treponema pallidum.

Не= врологічні або психіатричні захворювання. Азитроміцин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з неврологічними або психіатричними порушеннями.

Ал= ергічні реакції. При застосуванні з еритроміцином повідомляли про поодинокі випадки серйозних алергічних реакцій (у поодиноких випадках –= з летальним наслідком), зокрема ангіоневротичний набряк та анафілаксія, а так= ож дерматологічні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некро= ліз та алергічну реакцію на ліки з еозинофілією і системними проявами. Деякі з = цих реакцій призводили до рецидивів і потребували більш тривалого періоду спостереження і лікування.

Як= що виникає алергічна реакція, застосування препарату необхідно припинити та розпочати відповідну терапію. Лікарі повинні усвідомлювати, що при припинен= ні симптоматичної терапії можуть виникнути симптоми алергії.=

Ал= калоїди ріжків та азитроміцин. Б= уло виявлено, що одночасне застосування алкалоїдів ріжків і макролідних антибіотиків сприяє розвитку ерготизму. Взаємодій між алкалоїдами ріжків та азитроміцином не вивчали. Проте, з огляду на теоретичну можливість виникнен= ня ерготизму одночасне введення азитроміцину з похідними ріжків не рекомендуєт= ься (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді= й»).

По= довження інтервалу QT. Подовження серцевої реполяризації та інтерв= алу QT, які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії та шлуночкової тахікардії (<= /span>torsade de pointes), спостерігалис= я при лікуванні макролідними антибіотиками, включаючи азитроміцин (див. розділ «Побічні реакції»). При о= цінці ризику та переваг застосування азитроміцину для пацієнтів груп ризику слід враховувати ризик подовження інтервалу QT, оскільки це може призвести до серцевого нападу (іноді з летальним наслідком).

Гр= упи ризику включають:

  • пацієнти з вродженим або зареєстрованим подовженням інтервалу QT; <= /span>
  • пацієнти, які наразі проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, які, як відомо, подовжують інтервал QT, наприклад антиаритмічні препарати IA класу (квінідин та прокаїнамід) і III класу (дофетілід, аміодарон та соталол= ), цисаприд і терфенадин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій= »); нейролептичні засоби, такі як пімозид; антидепресанти, такі як циталоп= рам, а також фторхінолони, такі як моксифлоксацин та левофлоксацин;
  • пацієнти з порушенням електролітного обміну, особливо у випадку гіпокаліємії і гіпомагніємії;
  • пацієнти з клінічно релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатністю;
  • жінки = та пацієнти літнього віку з наявними проаритміями.

Міастенія гравіс. Повідомлялося про загострення симптомів міастенії гравіс або про новий розв= иток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином (ди= в. розділ «Побічні реакції»).

Сахароза. 6,5 мл суспензії містить 5 г сахарози, що слід брати до уваги пацієнта= м з цукровим діабетом. Пацієнтам, які мають рідкісні спадкові проблеми, пов’яза= ні з непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або недостатні= стю сахарази-ізомальтази, не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Натрій. 15,6 мл суспензії містить 1 ммоль (або 23 мг) натрію. Слід бути обереж= ними при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

 <= /b>

Застосування у період вагітно= сті або годування груддю.      

Вагітність

Відсутні належні дані щодо застосування азитроміцину вагітним жінкам. Дослідження токсичного впливу на репродуктивну функцію тварин показали, що азитроміцин проникає крізь плаценту, проте тератогенних ефектів не спостері= галося. Азитроміцин слід призначати у період вагітності лише за життєвими показання= ми.

годування груддю

Азитроміцин проникає у грудне молоко людини. Оскільки вплив азитроміцину на годування груддю невідомий, азитроміцин не слід застосовувати у період годування груд= дю, тому що у дитини можуть виникати сенсибілізація, подразнення кишкової флори= та колонізація дріжджоподібними грибами. Під час лікування і до 2 днів після припинення лікування рекомендується не використовувати грудне молоко. Потім= з рекомендацією лікаря годування груддю може бути поновлено.

Фертильніст= ь

Дослідження фертильності проводили на щурах; частота вагітності знижувалася після введе= ння азитроміцину. Актуальність цих даних для людини невідома.=

 =

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

Докази про те, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати автотранспортом або роботу з іншими механізмами, відсутні, але слід врахову= вати можливість розвитку побічних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»).<= /o:p>

 

Спосіб застосування та дози.<= o:p>

Азитроміцин відрізняється від інших антибіотиків значним зв’язуванням препарату з тканинами. Концентрація азитроміцину у тканинах у 50 разів вища, ніж у плазмі крові, а період напіввиведення з тканин становить 2-4 дні. Чер= ез це існує різниця між режимом дозування препарату Азибіот® у вигляді порошку= для приготування суспензії для перорального застосування та іншими протимікробн= ими речовинами.

Дозування

Дозування для дітей залежить від маси тіла. Для цієї категорії пацієнтів існує два режими дозування: приймати або 10 мг азитроміцину на кг маси тіла= 1 раз на добу протягом 3 днів або 10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу в 1-й день= , а з 2-го по 5-й день – 5 мг/кг маси тіла 1 раз на добу (виняток: див. стрептококовий фарингіт).

Залежно від маси тіла в таблиці нижче наведено приклади.

 

Маса тіла (кг)

Дні терапії

Щоденна доза азитроміцину

Об’єм суспензії<= /span>

5 кг

1-3

50 мг

2,5 мл

6 кг

1-<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>3

60 мг

3 мл

7 кг

1-<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>3

70 мг

3,5 мл

8 кг

1-<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>3

80 мг

4 мл

9 кг

1-<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>3

90 мг

4,5 мл

10 кг - 14 кг

1-<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>3

100 мг

5 мл

 

П’ятиденний режим

Як альтернатива, можна провести п’ятиденну терапію з таким дозуванням а= зитроміцину: 10 мг/кг маси тіла в перший день і 5 мг/кг маси тіла протягом наступни= х 4 днів. Добову дозу можна легко виміряти за допомогою дозувального шприца.

При гострому отиті середнього вуха загальна доза азитроміцину також становить 30 мг/кг маси тіла. Цю зага= льну дозу можна застосовувати як одноразову дозу протягом 3-х або 5-ти днів тера= пії (відповідно до вищевказаної схеми дозування).

При стрептококовому фарингіті= 10 мг/кг маси тіла або 20 мг/кг маси тіла азитроміцину вводити щодня протягом 3 днів.

У клінічних дослідженнях обидві дози показали порівнянну клінічну ефективність. Однак при дозуванні азитроміцину 20 мг/кг маси тіла було досягнуто більш високий рівень бактеріологічної ерадикації. Незважаючи на ц= е, пеніцилін залишається препаратом першого вибору для лікування фарингіту, спричиненого бактеріями Streptococc= us pyogenes. Це також стосується профілактики ревматичної пропасниці.=

Пацієнти з порушенням функції нирок

Для пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації від 10 до 80 мл/хв не= має необхідності у коригуванні дози. Азитроміцин необхідно з обережністю призна= чати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрац= ії < 10 мл/хв) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Пацієнти з порушенням функції печінки

Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжким порушенням функції печінк= и. Досліджень, пов’язаних із лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводили (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Спосіб застосування суспензії

Перед застосуванням порошок для приготування суспензії для перорального застосування потрібно розчинити у воді до утворення однорідної суспензії.

Приготування

Добре струсити флакон з порошком. Використовуючи градуйований шприц, до= дати до порошку 11 мл очищеної (прокип’яченої та охолодженої) води. Після додава= ння зазначеної кількості води закрити флакон, перевернути, щоб порошок змішався= з водою, і енергійно струсити (перевірити, чи порошок повністю диспергувався!= ). Через втрати при введені готується більший об’єм суспензії.

Після цього препарат можна вводити, використовуючи градуйований шприц д= ля перорального застосування. Азитроміцин, порошок для приготування суспензії = для перорального застосування, слід використовувати 1 раз на добу. Суспензію мо= жна приймати незалежно від прийому їжі.

Тривалість застосування

Дітям, як і дорослим, слід проводити триденну терапію у відповідній доз= і. Альтернативно можна застосовувати п’ятиденну терапію. Для лікування пневмон= ії більш ефективною є п’ятиденна терапія азитроміцином. У більшості випадків достатньо застосування триденного режиму.

 

Діти.

Застосовува= ти дітям з масою тіла від 5 до 15 кг. Дітям з масою тіла більше 15 кг рекомендується застосовувати Азибіот®, порошок для оральної суспензії 40 мг= /мл.

 

Передозування.

Досвід клінічного застосування макролідних антибіотиків свідчить про = те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, д= оз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз, а саме: вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху. У разі передозування при необхідності рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтри= муючих лікувальних заходів.

 =

Побічні реакції.

Групи за частотністю визначалися за допомогою такої шкали: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (= < 1/10000); невідомо (не можна визначити з наявних даних). =

Приблизно 1= 3 % пацієнтів, включених до клінічних досліджень, повідомляли про побічні реакц= ії, при чому захворювання шлунково-кишкового тракту є найбільш поширеним явищем= .

Небажані реакції, можливо або імовірно пов’язан= і з азитроміцином, на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостер= еження.

 =

Клас систем та органів

Небажана реакція=

Частота

Інфекції та інвазії

Кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова ін= фекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт

Нечасто

Псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»)

Невідомо

З боку системи крові і лімфатичної системи

Лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія

Нечасто

Тромбоцитопенія, гемолітична анемія

Невідомо

З боку імунної системи

Ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості

Нечасто

Серйозна (іноді небезпечна для життя) а= нафілактична реакція (анафілактичний шок) (див. розділ «Особливості застосування»)

Невідомо

З боку обміну речовин

Анорексія

Нечасто

З боку психіки

Нервозність, безсоння

Нечасто

Ажитація

Рідко

Агресивність, неспокій, делірій, галюцинації

Невідомо

З боку нервової системи

Головний біль

Часто

Запаморочення, сонливість, парестезія, дисгевзія

Нечасто

Непритомність, судоми, гіпестезія, психомоторна підвищена активність, аносмія, паросмія, агевзія, міастенія гравіс (див. розділ «Особливості застосування»)

Невідомо

З боку органів з= ору

Зорові розлади

Часто

З боку органів с= луху

Порушення слуху, вертиго

Нечасто

Погіршення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах

Невідомо

З боку серця

Пальпітація

Нечасто

Шлуночкова тахікардія типу «пірует» (torsade de poi= ntes), аритмія, у тому числі шлуно= чкова тахікардія, подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділ «Особливості застосування»)

Невідомо

З боку судин

Припливи

Нечасто

Артеріальна гіпотензія

Невідомо

З боку респіраторної системи

Диспное, носова кровотеча

Нечасто

З боку травного тракту

Діарея

Дуже часто

Блювання, біль у животі, нудота

Часто

Гастрит, запор, метеоризм, диспепсія, дисфагія, сухість у роті, відри= жка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слини, м’які випорожнення

Нечасто

Панкреатит, зміна кольору язика

Невідомо

З боку гепатобіліарної системи

Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця

Рідко

Печінкова недостатність (яка рідко призводила до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некротичний гепатит

Невідомо

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Висипання, свербіж, к= ропив’янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз

Нечасто

Фоточутливість

Рідко

Реакція на ліки з езофілією та системними симптомами

Дуже рідко

Синдром Стівенса-Джонсона, то= ксичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема

Невідомо

З боку скелетно-м’язової системи

Остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї

Нечасто

Артралгія

Невідомо

З боку сечовивідної системи

Дизурія, біль у нирках

Нечасто

Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит

Невідомо

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Маткова кровотеча, тестикулярні порушення

Нечасто

Загальні порушення та місцеві реакції

Біль у грудях, набряк, нездужання, астенія, втома, набряк обличчя, гіпертермія, біль, периферичний набряк

Нечасто

Лабораторні показники

Знижена кількість лейкоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижен= ий рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілів

Часто

Підвищений рівень аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, білірубіну крові, сечовини в крові, креатиніну крові; зміни показників ка= лію в крові, підвищення рівня лужної фосфатази, хлориду, глюкози, тромбоцитів; зниження рівня гематокриту; підвищення рівня бікарбонату, відхилення від норми рівня натрію

Нечасто

Невідомо

Ураження та отруєння

Ускладнення після процедури

Нечасто

 

Інформація про небажані реакції, які, можливо, пов’язані з профілактико= ю та лікуванням Mycobacterium A= vium Complex, базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомляли при застосуванні швидкодіючих лікарсь= ких форм та лікарських форм тривалої дії:

 

Клас систем та органів

Небажана реакція

Частота

З боку обміну речовин

Анорексія

Ч= асто

З боку психіки

Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзія

Ч= асто

Гіпестезія

Р= ідко

З боку органів зору

Погіршення зору<= /span>

Ч= асто

З боку органів слуху

Глухота

Рідко

Погіршення слуху, дзвін у вухах

Рідко

З боку серця

Пальпітац= ія

Нечасто

З боку травного тракту

Діарея, б= іль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожнення

Дуже часто

З боку гепатобіліарної системи

Гепатит

Рідко

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Висипання, свербіж

Часто

Синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість

Рідко

З боку скелетно-м’язової системи

Артралгія

Часто

Загальні порушення та місцеві реакції

Підвищена втомлюваність

Часто

Астенія, нездужання

Р= ідко

 <= /b>

Звітування про підозрювані побічні реакції.<= /span> Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення між користю і ризиками, по= в’язаними із застосуванням цього лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-= які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

 

Термін придатності. 2 роки.

Після приготування суспензію зберігати не більше 5 днів при температурі не вище 25 °С.

 

Ум= ови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від = дії вологи. Для лікарського засобу не потрібні спеціальні температурні умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 16,38 г порошку для приготування 20 мл оральної суспензії (400 мг азитроміцину) у скляному флак= оні; по 1 флакону з дозуючим шприцем з адаптером у коробці.

 

Ка= тегорія відпуску. За рецептом.

 <= /p>

Виробник. КРКА, д.д., Ново место /KRKA, d.d., Novo mesto.

<= o:p> 

<= b>Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

 

 

 

------=_NextPart_01D42D8D.4E4D1460 Content-Location: file:///C:/6A0CCAA5/UA134520202_813E.files/item0001.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D42D8D.4E4D1460 Content-Location: file:///C:/6A0CCAA5/UA134520202_813E.files/props002.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D42D8D.4E4D1460 Content-Location: file:///C:/6A0CCAA5/UA134520202_813E.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQCl Xn0txwYAANcbAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZz24bRRi/I/EOo723sRMnjaM6 VezYDbRpo9gt6nG8Hu9OM7uzmhkn9a1Kj0ggREEcqARcOCAgUou4tO/gPkOgCIrUV+Cbmd31Tryh SRtBBc0h3p39ff//zDe7Fy/diRjaJUJSHje86vmKh0js8wGNg4Z3o9c5t+whqXA8wIzHpOGNifQu rb77zkW8okISEQT0sVzBDS9UKlmZm5M+LGN5nickhmdDLiKs4FYEcwOB94BvxObmK5WluQjT2EMx joDt5JvJT5PHkwN0fTikPvFWM/5tBkJiJfWCz0RXcycZ0ddP9ycHkyeTR5ODp3fh+gn8fmxoBztV TSHHssUE2sWs4YHoAd/rkTvKQwxLBQ8aXsX8eXOrF+fwSkrE1DG0BbqO+UvpUoLBzryRKYJ+LrTa qdUvrOf8DYCpWVy73W61qzk/A8C+D5ZbXYo8a53lajPjWQDZy1nercpipebiC/wXZnSuN5vNxXqq i2VqQPayNoNfrizV1uYdvAFZ/OIMvtZca7WWHLwBWfzSDL5zob5Uc/EGFDIa78ygdUA7nZR7Dhly tlEKXwb4ciWFT1GQDXm2aRFDHquT5l6Eb3PRAQJNyLCiMVLjhAyxD4newlFfUKwF4hWCC0/ski9n lrRsJH1BE9Xw3k8wFM2U34vH3794/BAd7j863P/58N69w/0fLSOHagPHQZHq+bef/PngLvrj4VfP 739WjpdF/K8/fPjLk0/LgVBOU3WefX7w26ODZ1989Pt390vgawL3i/AejYhE18ge2uYRGGa84mpO +uJ0FL0Q0yLFWhxIHGMtpYR/W4UO+toYszQ6jh5N4nrwpoB2Uga8PLrtKNwNxUjREslXwsgBbnLO mlyUeuGKllVwc28UB+XCxaiI28Z4t0x2C8dOfNujBPpqlpaO4a2QOGpuMRwrHJCYKKSf8R1CSqy7 Ranj103qCy75UKFbFDUxLXVJj/adbJoSbdAI4jIusxni7fhm8yZqclZm9TrZdZFQFZiVKN8jzHHj ZTxSOCpj2cMRKzr8KlZhmZLdsfCLuLZUEOmAMI7aAyJlGc11AfYWgn4FQwcrDfsmG0cuUii6U8bz Kua8iFznO60QR0kZtkvjsIh9T+5AimK0xVUZfJO7FaLvIQ44PjbcNylxwv3ybnCDBo5K0wTRT0ai JJaXCXfytztmQ0xMq4Em7/TqiMZ/17gZhc5tJZxd44ZW+ezLByV6v6ktew12r7Ka2TjSqI/DHW3P LS4G9M3vzut4FG8RKIjZLeptc37bnL3/fHM+rp7PviVPuzA0aD2L2MHbjOHRiafwIWWsq8aMXJVm EJewFw06sKj5mEMqyU9pSQiXurJBoIMLBDY0SHD1AVVhN8QJDPFVTzMJZMo6kCjhEg6TZrmUt8bD QUDZo+iiPqTYTiKx2uQDu7ygl7OzSM7GaBWYA3AmaEEzOKmwhQspU7DtVYRVtVInllY1qpkm6UjL TdYuNod4cHluGizm3oQhB8FoBF5egtcEWjQcfjAjA+13G6MsLCYKZxkiGeIBSWOk7Z6NUdUEKcuV GUO0HTYZ9MHyJV4rSKtrtq8h7SRBKoqrHSMui97rRCnL4GmUgNvRcmRxsThZjPYaXn1xftFDPk4a 3hDOzXAZJRB1qedKzAJ4P+UrYdP+pcVsqnwazXpmmFsEVXg1Yv0+Y7DTBxIh1TqWoU0N8yhNARZr SVb/+UVw61kZUNKNTqbFwjIkw7+mBfjRDS0ZDomvisEurGjf2du0lfKRIqIbDvZQn43ENobw61QF ewZUwusP0xH0Dby70942j9zmnBZd8Y2Zwdl1zJIQp+1Wl2hWyRZuGlKug7krqAe2lepujDu9Kabk z8iUYhr/z0zR+wm8jVgY6Aj48DZZYKQrpeFxoUIOXSgJqd8RMEiY3gHZAu9/4TEkFbzTNr+C7Opf W3OWhylrOFSqbRogQWE/UqEgZAvaksm+lzCrpnuXZclSRiajCurKxKrdJ7uE9XQPXNJ7u4dCSHXT TdI2YHBH88+9TyuoH+ghp1hvTifL915bA//05GOLGYxy+7AZaDL/5yrm48F0V7X0hjzbe4uG6AfT MauWVQUIK2wF9bTsX1GFU261tmPNWDy/mCkHUZy1GBbzgSiBd0pI/4P9jwqf2a8jekPt8W3orQg+ bmhmkDaQ1efs4IF0g7SLfRic7KJNJs3KujYdnbTXss36jCfdXO4RZ2vNThLvUzo7H85ccU4tnqWz Uw87vrZrx7oaInu0RGFpmB1sTGDMl7Xily/evw2BXodvCCOmpEkm+I4lMMzQXVMHUPxWoiFd/QsA AP//AwBQSwMEFAAGAAgAAAAhAA3RkJ+2AAAAGwEAACcAAAB0aGVtZS90aGVtZS9fcmVscy90aGVt ZU1hbmFnZXIueG1sLnJlbHOEj00KwjAUhPeCdwhvb9O6EJEm3YjQrdQDhOQ1DTY/JFHs7Q2uLAgu h2G+mWm7l53JE2My3jFoqhoIOumVcZrBbbjsjkBSFk6J2TtksGCCjm837RVnkUsoTSYkUiguMZhy DidKk5zQilT5gK44o49W5CKjpkHIu9BI93V9oPGbAXzFJL1iEHvVABmWUJr/s/04GolnLx8WXf5R QXPZhQUoosbM4CObqkwEylu6usTfAAAA//8DAFBLAQItABQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAAT AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABbQ29udGVudF9UeXBlc10ueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAKXWp+fA AAAANgEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAAMAEAAF9yZWxzLy5yZWxzUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAGt5lhaD AAAAigAAABwAAAAAAAAAAAAAAAAAGQIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lTWFuYWdlci54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEApV59LccGAADXGwAAFgAAAAAAAAAAAAAAAADWAgAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhl bWUxLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAAAAAAAAAAAAAANEJAAB0aGVt ZS90aGVtZS9fcmVscy90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sLnJlbHNQSwUGAAAAAAUABQBdAQAAzAoAAAAA ------=_NextPart_01D42D8D.4E4D1460 Content-Location: file:///C:/6A0CCAA5/UA134520202_813E.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D42D8D.4E4D1460 Content-Location: file:///C:/6A0CCAA5/UA134520202_813E.files/header.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"

12