= =

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МАГУРОЛ

(MAGUROL)

Склад:

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>діюча речов= ина: doxazosin;<= o:p>

1 таблетка містить доксазозину мезилату 4,86 мг еквівалентно до= ксазозину 4 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

Лікарська форма. Таб= летки.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, плоскі таблетки з рискою, діаметром приблизно 8,5 мм.

Фармакотерапевтична група. Антигіпертензивні засо= би. Антиадренергічні засоби з периферичним механізмом дії. Блокатори α-адренорецепторів. Код АТХ С02С= А04.

Фармакологічні властивості. =

Фармакодинаміка. Доксазозин є потужним та селективним антагоністом постсин= аптичних α₁-адренорецепторів. Блокування цих рецепторів призводить до зниження системного артеріального тиску. Лікарський засіб Магурол призначений для перорального застосування 1 раз на добу пацієнтам, хворим н= а есенціальну артеріальну гіпертензію.

Було продемонстровано, що доксазозин не спричиняє небажаних метаболічних ефектів і його можна застосовувати пацієнтам із цукр= овим діабетом, подагрою або інсулінорезистентністю. =

Доксазозин також можна призначати пацієнтам із бронхіальною астмою, гіпертрофією лівого шлун= очка та пацієнтам літнього віку. Застосування препарату сприяє зменшенню гіпертр= офії лівого шлуночка, пригнічує агрегацію тромбоцитів та підсилює активність тканинного активатора плазміногена. Крім того, застосування доксазозину підвищує чутливість до інсуліну у тих пацієнтів, у яких така чутливість є порушеною.

Також= у довгострокових дослідженнях було продемонстровано, що на додаток до антигіпертензивної дії, застосування доксазозину спричиняє помірне зниження концентрації загального холестерину, ліпопротеїд= ів низької щільності та тригліцеридів у плазмі кро= ві, а отже – даний препарат може бути особливо корисний пацієнтам, хворим на артеріальну гіпертензію та гіперліпідемію.

Засто= сування доксазозину у пацієнтів, хворих на симптомну доброякісну гіперплазію передміхурової зало= зи (ДГПЗ), сприяє значному покращенню уродинаміки та зменш= енню симптомів. Вважається, що ефект препарату при ДГПЗ досягається за рахунок селективної блокади α₁-адренорецепторів, розташованих у м’язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.

Фарма= кокінетика.

Всмоктування. При пероральному застосуванні у людини (чоловіки молодого віку або = люди літнього віку будь-якої статі) доксазозин швидко всмоктується з біодоступністю на рівні приблизно ⅔ дози.

Біотр= ансформація/елімінація. Приблизно 98 % доксазозину зв’язується з білками плазми крові. Було показано, що доксазозин ін= тенсивно метаболізується і виводиться з організму перева= жно з калом.

Середній період напіввивед= ення препарату з плазми становить 22 години, що дає можливість приймати препарат= 1 раз на добу.

При пероральному застосуванні доксазозину концентрація метаболітів препарату у плазмі крові є низькою. Концентрація у плазмі крові найактивнішого метаболіту
6'-гідроксидоксазозину у людини в 40 разів нижча за плазмову концентрацію первинної сполуки, що свідчить про те, що антигіпертен= зивна дія препарату зумовлена переважно доксазозином.=

На цей час існують лише обмежені дані щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впл= иву препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину). У пацієнтів із помірною печінковою дисфу= нкцією однократне застосування доксазозину призв= одило до підвищення AUC на 43 % та зменшення видимого кліренсу при пероральному застосуванні на 40 %. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю <= span class=3DSpellE>метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками поруше= нь функції печінки доксазозин слід застосовувати з особливою обережністю.

Клінічні характеристики.

Показання.<= /i>

Артеріальна гіпертензія.

Препарат показаний для лікування артеріальної гіпертензії, і для більшості пацієнтів його можна застосовувати для контролю артеріального тис= ку як монотерапію. У випадку неефективності монотерапії для лікування артеріальної гіпертензії пр= епарат можна застосовувати у комбінації з тіазидними <= span class=3DSpellE>діуретиками, блокаторами β-= адренорецепторів, блокаторами кальцієвих каналів та інгібіторами ангіоте= нзинперетворювального ферменту.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Препарат показаний для лікування обструкції сечовивідних шляхів, а т= акож симптомів, пов’язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Препарат можна призначати пацієнтам із ДГПЗ як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному рівні артеріального тиску.<= /span>=

Протипоказання.

Застосування лікарського засобу протипоказане т= аким категоріям пацієнтів:

– пацієнтам з гіперчутливі= стю до похідних хіназоліну (наприклад, празозину, теразозину, доксазозину) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

– пацієнтам із випадками ортостатичної гіпотензії в анамнезі;

– пацієнтам із ДГПЗ та супутньою обструкцією верхніх сечовивідних шляхів, хронічними інфекціями сечовивідних шляхів та наявністю каменів у сечовому міхурі;

– пацієнтам з артеріальною гіпотензію (стосується тільки пацієнтів із ДГПЗ).

Докса= зозин як монотерапія протипоказаний пацієнтам= із переповненням сечового міхура або анурією із прогресуючою нирковою недостатністю або без неї.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Інгібітори фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл, варденафіл)

Сумісне застосування докса= зозину з інгібіторами ФДЕ-5 у деяких пацієнтів може спричиняти симптоматичну артеріальну гіпотензію. Дослідження доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільнен= ням діючої речовини не проводили.

Докса= зозин значною мірою зв’язується з білками плазми крові (на 98 %). Препара= т не впливає на зв’язування дигоксину, фенітоїну, варфарину або індометацину= з білками.

Не відзначалося несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, блокаторів β-ад= ренорецепторів, нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, пероральних цукрознижувальних засобів, урикозуричних засобі= в та антикоагулянтів. Проте дані формальних досліджень із вивчення лікарської взаємодії відсутні.

Дослідження in vitro вказують на те, що доксазозин є субстратом цитохрому P450 3A4 (CYP 3A4). Слід з обережністю призначати доксазозин одночасно з потужними інгібіторами CYP&nbs= p;3A4, наприклад кларитроміцином, індинавіром, ітраконазолом, кетоконазол= ом, нефазодоном, нелфінавіром<= /span>, ритонавіром, саквінавіром= , телітроміцином або вориконазолом= (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Докса= зозин потенціює гіпотензивну дію інших α-адрено= блокаторів, а також інших антигіпертензивних засобів.<= /o:p>

Є дані про те, що однократне застосування доксазозину в дозі 1 мг у перший день чотиридобового курсу перорального застосування циметидину (400= мг 2 рази на добу) призводило до підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % і не спричиняло жодних статистично значущих змін середньої C_max та середнього Т½ доксазозину. Таке підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % на тлі застосування циметидину знаходиться= у межах міжсуб’єктної варіабельності (27 %) серед= ніх рівнів AUC доксазозину порівняно з плацебо.

Особливості застосування.=

Ортостатична гіпотензія / синкопе. Початок терапії. Як і= при застосуванні інших блокаторів α-адренорецепторів<= /span>, ортостатична гіпотензія при застосуванні цього препарату розвивалася у дуже малого відсотка пацієнтів, проявляючись запамороченням та слабкістю або рідше – втратою свідомості (синкопе), особливо на початку терапії. У зв’язку з цим на початку терапії необхідно контролювати рівень артеріального тиску, щоб мінімізувати можливі постуральні ефекти.

Призначаючи терапію будь-яким ефективним блокат= ором α-адренорецепторів, слід проінформувати пацієнта, як уникнути симптомів ортостатичної гіпотенз= ії та як поводитися при їх виникненні. Пацієнта також потрібно попередити про необхідність уникнення ситуацій, в яких існує ризик отримання травм, врахов= уючи можливість виникнення запаморочення або слабкості на початку терапії препаратом.

Застосування при гострих серцевих станах. Як і інші вазодилатуючі антигіпертензивні засоби, доксазозин слід з обережністю застосову= вати пацієнтам із такими гострими серцевими станами: легеневий набряк, спричинен= ий аортальним або мітральним стенозом; гіперсистолічна серцева недостатність; правошлуночкова серцева недостатність, зумовлена тромбоемболією легеневої артерії або перикардіальним випотом; лівошлу= ночкова серцева недостатність з низьким тиском наповнення.=

Застосування при порушенні функцій печінки. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушення функцій печінки доксазозин слід призначати з особливою обережністю. Через відсутність клінічного досвіду застосування пацієнтам із печінковою недостатністю тяжкого ступеня призначення препарату= цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Застосування разом з інгібіторами ФДЕ-5. Застосовувати доксазозин разом з інгібіт= орами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл= , тадалафіл та варденафіл) = слід з обережністю, оскільки ці лікарські засоби спричиняють = вазодилатацію, а отже – можуть спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну артеріальну гіпотензію. Для зменшення ризику розвитку ортостатичн= ої гіпотензії рекомендується розпочинати терапію препара= тами групи інгібіторів фосфодіестерази-5 тільки за умови, якщо на тлі застосуван= ня α-блокаторів пацієнт має стабільну гемодинаміку. Крім того, рекомендує= ться розпочинати терапію інгібіторами фосфодіестерази-5 з найменшої можливої доз= и та витримувати 6-годинний інтервал між застосуванням докс= азозину та інгібіторів фосфодіестерази-5. Досліджень до= ксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.<= i>

Застосування пацієнтам під час хірургічного видалення катаракти. У дея= ких пацієнтів, які приймали тамсулозин на період проведення хірургічного видалення катаракти або до операції, під час втруча= ння спостерігався розвиток інтраопераційного синдро= му атонічної райдужної оболонки (IFIS, варіант синдрому вузької зіниці). Повідомлялося про окремі випадки розвитку такого побічного ефекту і при застосуванні інших α₁-блокаторів, тому не можна виключати можливість розвитку цього ефекту для інших препаратів даного класу лікарськ= их засобів. Через те, що IFIS підвищує частоту процедурних ускладнень під час проведення операції, при підготовці до неї слід повідомити хірургам-офтальмологам, чи застосовує або застосовував пацієнт блокатори α₁-адренорецепторів.

Пріапізм.= Відомо = про випадки тривалої ерекції та пріапізму. У випадку ерекції, що триває більше 4 годин, пацієнту слід негайно звернутися за меди= чною допомогою. Якщо негайно не розпочати лікування пріапіз= му, виникає ушкодження тканини статевого члена, що може призвести до необоротно= ї втрати потенції.

Скринінг= на рак передміхурової залози. Карцинома передміхурової = залози спричиняє багато симптомів, що асоціюються із ДГПЗ, до того ж ці два захворювання можуть співіснувати. Тому слід виключити наявність карциноми передміхурової залози, перш ніж починати терапію докса= зозином з приводу симптомів ДГПЗ.

Пацієнтам із рідкісними спадковими захворювання= ми, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази та мальабсорбція глюкози-галактози, не слід застосовуват= и цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Пацієнти з артеріальною гіпертензією.

Вагітність. Через відсутність на даний час належних та добре контрольованих досліджень щодо застосування препарату вагітним безпека застосування доксазозину у період вагітності залишається невстанов= леною. Тому препарат слід застосовувати лише тоді, коли потенційні переваги лікува= ння, з точки зору лікаря, виправдовують потенційний ризик. Хоча є дані, що у дослідженнях на тваринах препарат не проявляв тератоге= нної дії, його застосування у дуже високих дозах, що приблизно в 300 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини, призводило до зниже= ння тривалості життя плода.

Годування груддю. Застосувати доксазозин у період годування груддю протипоказано, оскільки у дослідженнях на тваринах було продемонстровано, що доксазозин акумулюється у = молоці щурів у період лактації, а даних щодо екскреції доксаз= озину в молоко у період годування груддю у людини немає. При необхідності застосування доксазозину слід припинити годуван= ня груддю.

Пацієнти із ДГПЗ.

Інформація у цьому розділі не стосується пац= ієнтів із ДГПЗ.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

Здатність керувати автотранспортом та працювати= з іншими механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування (див. побічні реакції з боку нервової системи).

Спосіб застосування та дози.<= /i>

Лікарський засіб можна приймати як уранці, так і ввечері.

Артеріальна гіпертензія. =

Препарат слід застосовувати 1 раз на добу. Початкова доза становить 1 мг, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе. Після
1–2 тижнів початкової терапії дозу можна підвищити до 2 мг, а потім, якщо необхідно, і до 4 мг. У більшості пацієнтів відповідь на терапію спостерігається при застосуванні препарату у дозі 4 мг або нижчій. Якщо необхідно, дозу препарату можна підвищити до 8 мг або до максимальної рекомендованої дози – 16 мг.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Рекомендована початкова доза доксазозину становить 1 мг 1 раз на добу, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе. Залежно від індивідуальних особливостей уродинаміки пацієнта та симптомів ДГПЗ, дозу можна підвищити до 2 мг, потім до 4 мг і до максимальної рекомендованої дози – 8 = мг. Рекомендований інтервал підбору дози 1–2 тижні. Звичайна рекомендована доза препарату становить 2–4 мг на добу.

Пацієнтам літнього віку слід застосовувати звичайні дози для дорослих.

Пацієнтам із порушенням функції нирок слід застосовувати звичайні дози для дорослих, оскільки фармакокінетичні параметри препарату при порушенні фу= нкції нирок не змінюються. Препарат не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.

Пацієнти з порушеннями функції печінки.<= /i> На даний час інформація щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину), є обмеженою. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам із ознаками поруш= ень функції печінки препарат слід призначати з обережністю.
При призначенні доксазозин= у у дозі 1 мг застосовують препарат у необхідному дозуванні або лікарській фо= рмі.

Діти. Досвіду застосува= ння препарату дітям немає.

Передозування.

Якщо передозування препарату призвело до артеріальної гіпотензії, пацієнта слід терміново покласти на спину, опустивши голову вниз. В окремих випадках можна вжити ін= ші симптоматичні заходи.

Якщо симптоматичних заходів недостатньо, для лікування шоку першочергово слід застосувати плазмозам= інники. Після цього при необхідності слід застосувати судинозвужувальні препарати. = Слід спостерігати за станом функції нирок та при необхідності застосовувати підтримуючі заходи.

Гемодіаліз не показаний, оскільки доксазозин значною мірою зв’язується з білками плазми крові.

Побічні реакції.

Інфек= ції та інвазії: інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідн= их шляхів.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.<= /p>
З боку імунної системи: алергічні реакції.

Метаб= олічні та аліментарні розлади: пода= гра, підвищення апетиту, відсутність апетиту.

Психі= чні порушення: збудження, депресія, тривожність, безсоння, нервозність.

З боку нервової системи: сонливість, запамороче= ння, головний біль, інсульт, гіпестезія, синкопе, тремор, ортостатичне запаморочення, парестез= ія.

З боку органів зору: нечіткість зору, інтраопе= раційний синдром атонічної райдужної оболонки.

З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, шум у вухах.

З боку серця: посилене серцебиття, тахікардія, стенокардія, інфаркт міокарда, брадикардія, серцеві аритмії.

З боку судин: артеріальна гіпотензія, ортостатична артеріальна гіпотензія, припливи.<= o:p>

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: бронхіт, кашель, задишка, риніт, носова кровотеча, посилення існуюч= ого бронхоспазму.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль= у животі, диспепсія, сухість у роті, нудота, запор, метеоризм, блювання, гастроентерит, діарея.

Гепатобіліарні розл= ади: відхилення від норми показників функції печінки, холестаз, гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свер= біж, висипання на шкірі, кропив’янка, алопеція, пурпура.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: біль у спині, міалгія, артралгія, м’язо= ві спазми, м’язова слабкість.

З боку нирок та сечовивідного тракту: цист= ит, нетримання сечі, дизурія, часте сечовипускання, гематурія, поліурія, підвищ= ений діурез, розлади сечовипускання, ніктурія.<= /o:p>

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія, пріапізм, ретроградна еякуляція.

Загал= ьні розлади: астенія, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, периферичні набряки, біл= ь у тілі, набряк обличчя, підвищена втомлюваність, загальне нездужання.

Резул= ьтати досліджень: збільшення маси тіла.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період після реєстрації препарату є важливим заходом. Вони дають змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про випадки будь-яких побічних реакцій за допомогою системи фармаконагляду України.

=

Термін придатності. = 5 років.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в недоступно= му для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Медокемі ЛТД (Центральний Завод) / Medochemie LTD (C= entral Factory).

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.=

1-10 вул. Константинуполес, Лімассол, 3011, Кіпр / 1-10 Constantinoupoleos Street, Limassol, 3= 011, Cyprus.