ЭКСПЕРТИЗА ПРОВЕДЕНА

ІНСТРУКЦІ= Я

для медичного застосування лікарського засобу<= /b>=

ГЕНТАМІЦИН-ЗДОРОВ’Я

(GENTAMICIN-ZDOROVYE)<= /o:p>

<= o:p>

Склад:=

діюча речовина: <= /span>gentamicin;

1 мл| розчину містить|утримують| гентаміцину| сульфату у перерахуванні на гентаміцин 40 мг;

допоміжні речовин= и: натрію мет= абісульфіт (Е 223), динатрію едетат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.=

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або зі злегка зеленувато-жовтим відтінком розчи= н.

Фармакоте= рапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування|вживання|. Аміноглікозиди. Гент= аміцин|. Код АТХ J01G B03.<= /span>

&nbs= p;

= Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гентаміцин| – антибіотик групи аміноглікоз= идів| II покоління з|із| широким спектром дії.

Проявляє бактерицидну дію. Активно проникаючи через клітинну|кліткову| мембрану бактерій, необоротно зв’язу= ється з|із| 30S субодиницею| бактеріальних рибосом|, перешкоджаючи утворенню компл= ексу транспортної і матричної РНК

Високоефективний відносно різних видів грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Escherichia coli, Proteus spp. (індолпозитивний| та індолнегативний|), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spp., Enterobacter sp= p., Serratia spp., Citrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp. і St= aphylococcus spp. (включаючи пеніцилін- і метицилінстійкі штами|).

До гентаміцину| стійкі: Streptococcus pneumoniae, більшість інших в= идів стрептококів, ентерококів, Treponema pallidum і анаеробні мікроорганізми,= такі як Bacteroides spp. або Clostridium spp.

Гентаміцин є одним з основних засобів боротьби з

Фармакокінетика|. Гентаміцин| при парентеральному введенні|вступі| легко абсорбується, досягаючи С_{max<=
/sub>
у плазмі крові через 30 хвилин після|потім|
закінчення внутрішньовенної інфузії і через 0,5-2 години після|потім| внутрішньом’язового введ=
ення|вступу|.}

Терапевтичні конц= ентрації у крові (не менше 6-10 мкг/мл

При внутрішньовенному краплинному введенні|вступі| концентрація гентаміцину| у плазмі крові протягом перших годин перевищує концентрацію, що досягається п= ісля|потім| внутрішньом’язового застосування|вживання| препарату. Зв’язування з

У терапевтичних концентраціях визначається у тканині нирок|бруньок|, легенiв, у плевральному і перитонеальн= ому ексудатах. У нормі гентаміцин

Приблизно 70 % гентаміцину| протягом доби екскретується

Клінічні характеристики.

Показання.= Враховуючи обмеже= ну терапевтичну широту гентаміцину

Гентаміцин| призначати для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього збудникам= и, у тому числі:

·&nb= sp;        септицемія|= (включаючи неонатальний сепсис);

·&nb= sp;        ускладнені урогенітальні інфекційні захворювання;

·&nb= sp;        інфекційні захворювання нижніх відділів дихальних шля= хів|колій,доріг|;=

·&nb= sp;        інфекційні захворювання шкіри, кісток|кістей|, суглобів, м’яких ткани= н; інфіковані опікові рани;

·&nb= sp;        інфекційні захворювання центральної нервової системи (включаючи менінгіт) у комбінації з|із| β-лактамними| антибіотиками;

·&nb= sp;        інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт).

Протипоказання. <= /span>Підвищена чутливість до компонентів препарату/антибіотиків групи аміноглікозидів|, хронічна ниркова недостатність з азо= темією та уремією, неврит слухового нерва, міастенія, паркінсонізм, ботулізм (гентаміцин може спричиняти порушення нервово-м’язової передачі, що може призвести до подальшого ослаблення скелетної мускулатури), літній вік, попереднє лікування ототоксичними препаратами. Обмеженням до застосування препарату є гостра ниркова недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Слід уникати одночасного та/або послідовного системного або місцевого застосування|вживанням| ін= ших нейротоксичних та/або| нефротоксичних| засобів, т= аких як цисплатин, цефалориди, аміноглікозидні антибіотики, поліміксин В, коліст= ин, ванкоміцин.

Посилює|посилює| (взаємно) ефект карбеніциліну|, бензилпені= циліну| і цефалоспоринів|; збільшує токсичність дигоксин= у|. При сумісному застосуванні з біфосфонатами зростає ризик розвитку гіпокальціємії.

С|ильнодіючі|петльові| діуретики (фуросемід|, етакринова| кислота) посил= юють|посилюють| ото-| і нефротоксичність, міорелакса= нти (сукцинілхолін|, тубокурар= ин|, декаметоній|) – можливість|спроможність| порушень функції дихання внаслідок|внаслідок| нервово-м’язової бло= кади. При одночасному застосуванні|вжив= анні| із|із| засобами для інгаляційного наркозу, опіоїдними= | аналгетиками, магнію сульфатом і переливанні великих кількостей крові з|із| цитратними| консервантами посилюється|підсилюється| ризик нервово-м’язової блокади, аж до розвитку апное.

Ризик порушення ф= ункції нирок|бруньок| збільшуєтьс= я при одночасному застосуванні|вживанні= | гентаміцину| з|із| індометацином, фенілбутазон= ом| та іншими нестероїдними протизапальними лікарськими засобами, що порушують нирковий кровоток, а так= ож із|із| хінідином, циклофос= фаном|, цефалоспоринами (рекомендуєть= ся моніторинг функції нирок), гангліоблокаторами, верапамілом|, поліглюкіном|.

Зменшення періоду напіввиведення відзначається у пацієнтів з вираженими порушеннями функції н= ирок при комбінованому застосуванні карбеніциліну з гентаміцином.

Ботулініч= ний токсин збільшує ризик токсичності у зв’язку з посиленням нервово-м’язової блокади.

Одночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може збільшити гіпотромбінеміч= ний ефект.

Антагоніс= тичний ефект може виникнути при одночасному введенні гентаміцину з прозерином або піридостигміном.

Особливості засто= сування|вживання|. У зв’язку з широ= ким спектром дії гентаміцин можна призначати при змішаній інфекції, а також у випадках, коли збудник не встановлений, зазвичай у поєднанні з напівсинтетичними пеніцилінами (ампіциліном, карбеніциліном).

Швидке пряме внутрішньовенне введення препарат= у не рекомендується.

Під час лікування препаратом, особливо у великих дозах або протягом тривалого часу, для уникн= ення його токсичності і забезпечення клінічної ефективності (особливо у пацієнті= в із порушеною функцією нирок) необхідно регулярно здійснювати аналіз крові, а т= акож контролювати клубочкову фільтрацію кожні 3 дні (при зменшенні цього показни= ка на 50 % препарат слід відмінити|скасувати|). Регулярно (1 або 2 рази на тиждень, а у хворих, які одержують більші дози а= бо тих, які знаходяться на лікуванні більше 10 днів, – щодня) слід контролювати функцію нирок. Рекомендується 1-2 рази на тиждень проводити дослідження вестибулярної функції або визначення втрати слуху на високих частотах. Симп= томи порушення функції нирок або ураження слухового чи вестибулярного апарату вимагають припинення терапії гентаміцином| або, у виняткових випадках, корекції його дози. В окремих випадках слухові порушення можуть виникати після закінчення лікування.=

Гентаміцину сульф= ат слід застосовувати з|із| обереж= ністю пацієнтам з дегідратацією, ботулізмом, паркінсонізмом, діабетом, середнім отитом (у тому числі в анамнезі), гіпокальціємією, ожирінням, а також у хво= рих літнього віку і пацієнтів, які приймали ототоксичні лікарські засоби раніше= .

Під час лікування= слід вживати достатню кількість рідини.

Необхідно повідомити лікаря про наявність наступних симптомів: відчуття будь-якої втр= ати слуху, відчуття дзвону або шуму у вухах, запаморочення, порушення координац= ії рухів, оніміння, поколювання шкіри, м’язові посмикування, судоми у будь-який момент під час лікування. Це може свідчити про розвиток неврологічних побіч= них ефектів.

У зв’язку з невеликим клінічним досвідом|дослідом| не рекомендується вве= дення|вступ| всієї добової дози гента= міцину| при таких станах: опіки площею= |майданом| понад 20 %, цистофіброз, асцит, ендокардит, хронічна ниркова недостатність із застосува= нням гемодіалізу, сепсис.

Існує підвищений ризик ототоксичності у пацієн= тів з мутаціями мітохондріальної ДНК (зокрема, при заміщенні нуклеотиду 1555 A = на G у гені 12S рРНК), навіть якщо рівні аміноглікозидів у сироватці крові під ч= ас лікування перебувають у межах рекомендованого діапазону. Для таких пацієнтів слід розглянути альтернативні варіанти лікування.

У пацієнтів з відповідними мутаціями в анамнезі матері або глухотою, спричиненою аміноглікозидами, слід розглянути можливіс= ть застосування альтернативних методів лікування або проведення генетичного тестування перед застосуванням лікарського засобу.

Серед антибіотиків групи аміноглікозидів можли= ва перехресна гіперчутливість.

На тлі лікування = може розвинутися резистентність мікроорганізмів. У цьому випадку необхідно відмі= нити препарат і дослідити чутливість мікроорганізмів до інших антибіотиків.=

Натрію мет= абісульфіт (Е 223) рідко може спричиняти реакції гіперчутливості та бронхоспазм.<= o:p>

Цей лікарський за= сіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натр= ію.

Застосування|вживання| у період вагітності а= бо годування груддю. Препарат протипоказаний у період вагітності. При необхідності призначення препарату годування груддю слід припинити.

=

Здатність впливат= и на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Дані щодо впливу гентаміцину на здатність керувати автомобілем або механізмом відсутні. Одна= к у деяких пацієнтів препарат у високих дозах може спричиняти порушення рівнова= ги, що супроводжується нудотою і запамороченням, тому під час терапії рекомендується утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості|прудкості| психомоторних реакцій (включаючи управління транспортними засобами і механізмами).

=

Спосіб застосуван= ня|вживання| та дози. <= /b>Препарат признача= ти внутрішньом’язово і внутрішньовенно.

Доза, спосіб введення|вступу| та інтервали між введеннями|вступами| залежать від локаліза= ції і тяжкості|тягаря| інфекції,= віку пацієнта і функції нирок. Дозовий режим розраховується, виходячи з маси тіла пацієнта. При поліпшенні|покращан= ні| клінічного стану або при розвитку побічних ефектів дозу слід знижувати.<= o:p>

Дорослі і діти віком від 14 років. Зазвичай добова доза препарату для пацієнтів із|із| помірним/тяжким перебігом інфекційного процесу становить 3 мг/кг маси тіла внутрішньом’язово, розподілена на 2-3 введення<= span style=3D'display:none;mso-hide:all'>|вступи|. Максимальна добова доз= а для дорослих становить 5 мг/кг, розподілена на 3-4 введення|вступи|. Звичайна тривалість застосування|вживання| препарату для всіх па= цієнтів – 7-10 діб.

При тяжких|тяжких| та ускладнених інфекціях курс терапії може бути продовжений у разі необхідності. У таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функц= ією нирок|бруньок|, органів сл= уху|чутки| і вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату проявляється після|потім| його застосування|вживання| більше 10 діб.

Розрахунок маси тіла, на яку необхідно призначати препарат. Дозу розраховувати за фактичною масою тіла (ФМТ), як= що у пацієнта немає надлишкової маси тіла (тобто додатково не більше 20 % до ідеальної маси тіла (ІМТ)). Враховуючи, що гентаміцин| погано розподіляється у жировій тканині, якщо пацієнт має надлишок маси тіла, дозу розраховувати за формулою: ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМ= Т).

При порушенні функції нирок= |бруньок| необхідно змінити|поміняти| режим дозування препа= рату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожній можливості потрібно контролювати концентрацію гентаміцину| у сироватці крові, яка через 3= 0-60 хвилин після внутрішньом’язового введення|вступу| має становити 5-10 мкг/мл|.

Перед призначенням гентаміцину| необхідно визначити кліренс креатиніну. Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільною хронічною нирковою недостатністю становить 1-1,5 мг/кг, у подальшому дозу та інтервал= між введеннями слід визначати залежно від кліренсу креатиніну.

Кліренс креатин= іну, мл/хв

Усі наступні до= зи

(% від початкової дози)

Інтервал між введеннями, години

70

100<= /span>

8

40-69

100<= /span>

12

30-39

50

8

20-29

50

12

15-19

50

16

10-14

50

24

5-9<= /span>

50

36

Дорослим пацієнтам із|із| бактеріал= ьною інфекцією, які перебувають на діалізі, призначати 1‑1,5 мг/кг пі= сля завершення кожного діалізу. При перитонеальному діалізі додаютьлівлізі додавати 1 мг

Діти. = Дітям віком до 3 років гентаміцину

Добові дози становлять: новонародженим і дітям віком до 1 року – 2-5 мг/кг, дітям = від 1 до 5 років – 1,5-3 мг/кг, 6-14 років – 3 мг/кг. Максимальна добова д= оза для дітей всіх вікових груп становить 5 мг/кг. Препарат вводити|запроваджують| 2-3 рази на добу протягом 7-10 діб.

Для внутрішньовенного введення|вступу| разов= у|однократну| дозу препарату розв= одити розчинником. Звичайний об’єм розчинника (|стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду або 5 % розч= ин глюкози) для дорослих становить 50-300 мл; для дітей об’єм розчинника потрібно відповідно зменшити. Концентрація гентаміцину у розчині не має перевищувати 1 мг/мл (0,1 %). Тривалість внутрішньовенної інфузії – 1-2 години; вводити зі швидкістю 60-80 крапель/хв. Внутрішньовенні інфузії проводити 2-3 дні, потім переходити на внутрішньом’язове введення|вступ|.

Діти. Дітям віком до 3 років преп= арат призначати тільки за життєвими показаннями.

Передозування.

Симптоми: запаморочення, н= удота, блювання, нефротоксичність, ототоксичність, нервово-м’язова блокада з дихал= ьною недостатністю.

Лікування: внутрішньовенне = введення прозерину, а також 10 % розчину кальцію хлориду або 5 % розчину кальцію глюконату. Перед введенням прозерину внутрішньовенно вводити атропін у дозі 0,5-0,7 мг, чекати прискорення пульсу і через 1,5-2 хвилини вводити внутрішньовенно 1,5 мг прозерину. Якщо ефект цієї дози виявився недостатнім, ввести повторно таку ж дозу прозерину (при появі брадикардії робити додатко= ву ін’єкцію атропіну). У тяжких випадках пригнічення дихання необхідна штучна вентиляція легень. Може виводитися за допомогою гемодіалізу (ефективніший) і перитонеального діалізу.

Побічні реакції.

Ототоксичність (ушкодження|ушкодження| восьмої пари черепно-мозкових нервів): може розвиватися зниження гостроти/втрата|дотеп| слуху|чутки| та ураураження вестибулярного апарату. Проявляється запамороченням або вертиго. Шум у вуха= х, необоротна втрата слуху, глухота. Особливий ризик може спричинити|спричинити| продовжений курс лікування гентаміцином| – = 2-3 тижні.

Нефротоксичність: частота і ступі= нь|міра| тяжкості|тягаря| ушкоджень|ушкоджень| нирок|бруньок| залежать від величини разової дози, тривалості лікування та індивідуальних особливостей пацієнта, якості контролю над терапією і одночасного прийому і= нших нефротоксичних лікарських засобів. Ураження нирок|бруньок| проявляється протеїнурією, азотемією, олігур= ією, і, як правило, має оборотний характер|вдачу|. Також можливі інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність (у т.&nbs= p;ч. гостра), нирковий тубулярний некроз, прояви, подібні до синдрому Фанконі, –= у пацієнтів, які отримували тривале лікування високими дозами.<= /i>

З боку нервової системи: головний біль, сплутаність свідомості, сонливість, периферична нейропатія, м’язовий біль, біль у суглобах, блокада нервово-м’язової провідності, загальна слабкість, судоми, енцефалопатія, депресія, галюцинації, летаргія.

З боку травного тракту: блювання, підвищення рівня печінкових трансаміназ (АЛ= Т, АСТ)|, гіпербілірубінемія, нудота, підвищене слиновиділення|= , втрата апетиту/маси тіла, стоматит, псевдомембранозний коліт.=

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія|, гранулоцитопенія, анемія, лейкопенія, пурпура.

З боку обміну речовин: гіпомагніємія, гіпокаліємія, гіпокальціємія.=

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи шкірний|шкіряне| свербіж/висипання, кропив’янка|кропивниця|, пропасниця, анафілактичні реакції (у т. ч. зниження артеріального тиску, задишка), набряк Квінке.

У місці внутрішньом’язового введення можливі біль, ат= рофія/некроз підшкірної клітковини; при внутрішньовенному введенні – розвиток флебітів і перифлебітів.

Термін придатності. 5 років.<= o:p>

Умови зберігання. Зберігати в оригі= нальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей = місці.

Несумісність. Фармацевтично нес= умісний в одному шприці або в одній інфузійній системі з|із| іншими лікарськими засобами (особливо з|із| β-лактамними антибіоти= ками, гепарином, амфотерицином).

Упаковка. По 1 мл в ампулах= № 10 у коробці, № 5х2 у блістерах у коробці; по 2 мл в ампулах № 10 у коробці, № 5= х2, № 10 у блістері у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

= Виробник. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я».

Місцезнаходження виробника = та адреса місця провадження його діяльності. Україна, 61013, Харківська= обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Кліренс креатин= іну, мл/хв	Усі наступні до= зи (% від початкової дози)	Інтервал між введеннями, години
70	100<= /span>	8
40-69	100<= /span>	12
30-39	50	8
20-29	50	12
15-19	50	16
10-14	50	24
5-9<= /span>	50	36