= =

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕДОПЕНЕ= М

(MEDOPENEM)

Склад:

діюча речовина: meropenem;

1 флакон містить меропенему тригідрату еквівалентно 1 г меропенему;

допоміжна речовина: натрію карбонат безводний|безводний|.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’= єкцій або інфузій|вст= упу|.

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.=

Фармакотерапевтич= на група. Протимікробні засоби для системного застосування. Карбапенеми. Код АТХ J01D H02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Меропенем чинить бактерицидну дію шляхом інгібування синтезу стінок бактеріальних клітин у грампозитивних і грамнегативних бактерій шляхом зв’язування з білками, що зв’язують пеніцилін (PBP).

Як і для ін= ших бета-лактамних антибактеріальних засобів, показ= ники часу, при яких концентрації меропенему перевищу= вали мінімальні інгібуючі концентрації (МІС) (Т>М= ІС), вказували на високий ступінь кореляції з ефективністю. На доклінічних моделях меропенем продемонстрував активність при концентраціях у плазмі крові, що перевищували МІС для = інфікуючих мікроорганізмів приблизно на 40 % від інтервалу дозування. Це цільове значе= ння не було встановлено клінічно.

Бактеріальна резистентність до меропенему може виникнути у результаті: (1) зниження проникності зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій (у зв’язку зі зниженням продукування поринів<= /span>), (2) зниження спорідненості з цільовими PBP, (3) підвищення експресії компонентів ефлюксного насоса та (4) продукції = бета-лактамаз, які можуть гідролізува= ти карбапенеми.

У Європейсь= кому Союзі були зареєстровані випадки інфекційних захворювань, спричинених бактеріями, стійкими до карбапенемів.

Перехресна резистентність між меропенемом і лікарськими засобами, що належать до класів хінолонів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів, з урахуванням цільових мікроорганізмів відсутня. Тим не менше бактерії можуть проявляти резистентність до більш ніж одного класу антибактеріальних препаратів у випадку, коли залучений до дії механізм включає   непроникність   мембрани   клітин   та/або   присутність   ефлюксного(-их) насоса (насосів).

Граничні значення МІС, що були визначені у ході клінічних досліджень Європейським комітетом з визначення чутливості до протимікробних препаратів (EUCAST), наведені нижче.

=

Мікроорганізм

Чутливий (S), (мг/л)

Резистентний (R), (мг/л)

Enterobacteriaceae<= /span>

≤ 2=

> 8

Pseudomonas<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>

≤ 2=

> 8

Acinetobacter

≤ 2=

> 8

Strept= ococcus, групи А, В, C, = G

≤ 2=

> 2

Streptococcus <= /i>pneumo= niae¹

≤ 2=

> 2

= Інші стрептококи

2

2

Enterococcus=

–

–

Staphylococcus²

примітка = 3

примітка = 3

Haemophilus influenzae¹ та Моraxella catarrhalis

≤ 2=

> 2

Neisseria= meningit= idis^2,4

≤ 0= ,25

> 0,25=

= Грампозитивні анаероби

≤ 2=

> 8

Грамнегативні анаероби

≤ 2=

> 8

= Граничні значення, не пов’= яза= ні з = видами мікроорганізмів⁵

≤ 2=

> 8

^{1Граничні
значення меропенему для Streptoc=
occus pneumoniae та Haemophilus influenzae при менінгіті становлять 0,25/л мг/л.}

^{2Штами
мікроорганізмів зі значеннями МІС, вищими за граничні значення S/I, є дуже
рідкісними або про них на даний час не повідомлялося. Аналізи щодо
ідентифікації та протимікробної чутливості по відношенню до будь-якого тако=
го
ізоляту необхідно повторити, і якщо результат підтверджується, ізолят
направляється до референсної лабораторії. До то=
го
часу, поки є дані про клінічну відповідь для верифіков=
аних
ізолятів з МІС, вищими за поточні граничні значення резистентності (позначе=
но
курсивом), ізоляти мають реєструватися як стійкі.}

^{3Чутливість
стафілококів до меропенему прогнозується, виход=
ячи із
даних чутливості до метициліну.}

^{4Граничні
значення меропенему для Neisseria meningitidis відносяться тільки до
менінгіту.}

^{5Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів, були визначені в
основному, виходячи з даних ФК/ФД, і не залежать від розподілу МІС окремих
видів. Вони призначені для використання по відношенню до видів, не зазначен=
их у
таблиці та виносках.}

„–” Проведення аналізу щодо визначення чутливості не рекомендується, оскільки вид є поганою мішенню для проведення лікування лікарським засобом.

Поширеність набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для окремих видів, тому бажано спиратися на місцеву інформацію стосовно резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У р= азі необхідності, коли рівень поширеності резистентності мікроорганізмів на місцевому рівні є таким, що користь від застосування лікарського засобу, принаймні по відношенню до деяких видів інфекцій, викликає сумніви, слід звернутися за консультацією до експерта.

У наступній таблиці перераховуються патогенні мікроорганізми, виход= ячи з клінічного досвіду і терапевтичних протоколів лікування захворювань.

Зазвичай чутливі види

Грампозитивні аероби

Enterococcus faecalis^6<=
/span>, Staphylococcus aureus (метицилін чутливий)⁷, Staphylo= coccus species<= /span> (метицилін чутливий), у тому числі Staphylococcus= epidermi= dis, Streptococcus agalacti= ae (група В)

Група Streptococcus milleri (S. an= ginosus, S. constellatus та = S. intermedius), Streptococcus pneumoniae

Streptococcus pyogenes= (група А)

Грамнегативні аероби

Citrobacter freudii, Citrobacter koseri, Enteroba= cter aerogenes, Enterobacter= cloacae, Escherichia<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'> coli

Haemophilus influenz= a, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Neisseria meningitides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens

Грампозитив= ні анаероби

Clostridium perfrin= gens, Peptoniphilus asaccharoly= ticus, Peptostreptococcus = species (у тому = числі P. micros, P. anaerobius<= i>, P. magnus)

Грамнегативні анаероби
Bacteroi= des caccae, Група Bacteroides fragilis, Prevotella= bivia, Prevotella= disiens

Види, для я= ких набута резистентність може бути проблемою

Грампозитив= ні аероби

Enterococcus faecium^6,=
8=

Грамнегативні аероби

Acinetobacter species, Burkholderia<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-farea= st-language: RU'> cepacia, Pseudomonas aeruginosa

За своєю природою резистентні мікроорганізми

Грамнегативні аероби

Stenotrophomonas maltoph= ilia, Legionella species

Інші мікроорганізми

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psit= taci, Coxiella= burn= etii, Mycoplasma pneumoniae

^{6Види, які
виявили природну проміжну чутливість.}

^{7Усі метицилін-резистентні стафілококи є резистентними до =
меропенему.}

^{8Показник
резистентності > 50 % в одній або кількох країнах ЄС.<=
/p>}
Фар= макокінетика.

У здорових людей середній період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 1 годину; середній об’єм розподілу становить приблизно 0,25 л/кг = (11-27 л); середній кліренс становить 287 мл/хв при застосуванні препарату у дозі 250 мг, зі зниженням кліренсу до 205 мл/хв при застосуванні препарату у дозі 2 г. При застосуванні п= репарату у дозах 500, 1000 і 2000 мг, що вводилися у вигляді ін= фузії протягом 30 хвилин, середні значення Cmax відпо= відно становлять приблизно 23, 49 і 115 мкг/мл; відпо= відні значення AUC становили 39,3, 62,3 і 153 мкг×год<= /span>/мл. Після проведення інфузії протягом 5 хвилин знач= ення Cmax становлять 52 і 112 мкг/мл при введенні препарату у дозах 500 і 1000 мг відповідно. При введені кількох доз препарату кожні       8 годин пацієнтам з нормально= ю функцією нирок накопичення меропенему не спостерігалося.=

Розподіл

Середнє значення зв’язування = меропенему з білками плазми крові становило приблизно 2 % і не залежало від концентрації препарату. Після швидкого введ= ення препарату (5 хвилин або менше) фармакокінетика є біекс= поненціальною, але це є набагато менш очевидним після 30-хвилинної ін= фузії. Було виявлено, що меропенем добре проникає у де= які рідини та тканини організму, включаючи легені, бронхіальний секрет, жовч, спинномозкову рідину, тканини статевих органів жінки, шкіру, фасції, м’язи і перитонеальні ексудати.

Метаболізм<= o:p>

Меропенем метаболізується шл= яхом гідролізу бета-лактамного кільця, утворюючи мікробіологічно неактивний метаболіт. В умовах in vitro= меропенем демонструє знижену сприйнятливість до гідро= лізу під дією дегідропептидази-І (ДГП-І) людини порі= вняно з іміпенемом і потреби в одночасному застосуван= ні інгібітора ДГП-І немає.

Виведення

Меропенем у першу чергу виводиться у незмінен= ому вигляді нирками; близько 70 % (50-= 75 %) дози препарату виводиться у незміненому вигляді протягом 12 годин. Ще 28 % виділяється у вигляді мікробіологічно неактивно= го метаболіту. Виведення з калом являє собою лише близько     2 % від дози. Виміряний нирковий клі= ренс та ефект пробенециду показують, що меропенем піддається як фільтрації, так і канальцевій секреції.

Ниркова недостатність

Порушення функції нирок зумовлює появу високих показників AUC у плазмі крові і тривал= іший період напіввиведення для = меропенему. Спостерігалося збільшення показників AUC у 2,4 раза у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну (КК) 33-74 мл/хв), у 5 разів – у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 4-23 мл/хв) і в 10 разів – у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК <2 мл/хв) порівняно зі здоровими особами (КК >80 мл/хв). Показники AUC мікробіологічно неактивного метаболіту з відкритим кі= льцем також значно підвищувалися у пацієнтів з порушенням функції нирок. Корекція дози препарату рекомендується пацієнтам з помірним та тяжким порушенням фун= кції нирок.

Меропенем виводиться шляхом гемодіалізу з кліренсом, що = був під час проведення гемодіалізу приблизно в 4 рази вищий, ніж у пацієнтів з анурією.

Печінкова недостатність

Дослідження= з участю пацієнтів з алкогольним цирозом печінки показує відсутність впливу захворювання печінки на фармакокінетику меропенему після застосування повторних доз препарату.

Дорослі пацієнти

Не виявлено значних фармакокінетичних відмінностей порівнян= о зі здоровими особами з аналогічною функцією нирок. Виявлена залежність основно= го об’єму від маси тіла, кліренсу креатиніну і віку.

Діти

Дослідження фармакокінетики у немовлят і дітей з інфекцією при застосуванні препарату у дозах 10, 20 і 40 мг/кг продемонстрували значення Cmax= , що наближаються до значень, виявлених у дорослих після застосування препара= ту у дозах 500, 1000 і 2000 мг відповідно. У ході проведення порівняння були виявлені фармакокінетичні характеристики між до= зами препарату і періодами напіввиведення, подібні до таких, що спостерігалися у всіх дорослих, крім наймолодших пацієнтів (< 6 місяців t1/2 1,6 годин). Середні значення кліренсу меропенему становили 5,8 мл/хв/кг          (6-= 12 років), 6,2 мл/хв/кг (2-5 років), 5,3 мл/хв/кг (6-23 місяці) і 4,3 мл/хв/кг (2-5 місяців). Приблизно 60 % дози виводиться з сечею протягом 12 годин у вигляді меропенему та ще 12 % – у вигляді метаб= оліту. Концентрації меропенему у спинномозковій рідині= у дітей з менінгітом становлять приблизно 20 % від одночасно виявлених рівнів препарату у плазмі крові, хоча має місце значна міжінд= ивідуальна варіабельність показників.

Фармакокіне= тика меропенему у новонароджених, яким застосовували антибактеріальне лікування, продемонструвала вищий кліренс у новонароджених= з більшим хронологічним або гестаційним віком із загальним середнім періодом напіввиведення 2,9 години. Моделювання процесу за Монте Карло з урахуванням популяційної ФК-мо= делі показало, що при режимі дозування 20 мг/кг кожні 8 годин було досягнуто T>MIC 60 % по відношенню до P. <= span class=3DSpellE>aeruginosa у 95 % новонароджених, які народилися передчасно, і у 91 % доношених новонароджених.

Пацієнти літнього віку

Дослідження фармакокінетики у здорових осіб літнього віку (65-80 років) показали зниження кліренсу плазми крові, що корелює зі зниженням кліренсу креатиніну, пов'язаним з віком, а т= акож незначне зниження нениркового кліренсу. Корекція дози препарату не потрібна пацієнтам літнього віку, за винятком випадків помірного і тяжкого порушення функції нирок.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для лікування таких інфекцій у дорослих і дітей віком від 3 місяців:

пневмонії, у тому числі негоспітальної та госпітальної пневмонії;<= /span> <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",seri= f; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-far= east-language: RU'>

бронхолегеневих інфе= кцій при муковісцидозі; =

ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів; <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",seri= f; mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:RU'>

ускладнених інтраабдомін= альних інфекцій; <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",seri= f; mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:RU'>

інфекцій під час пологів і післяпологових інфекцій; <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",seri= f; mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:RU'>

ускладнених інфекцій шкіри і м’яких тканин; <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",seri= f; mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:RU'>

гострого бактеріального менінгіту. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",seri= f; mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:RU'>

Медопенем можна застосовувати для лікування пацієнтів з нейтропенією і гарячкою п= ри підозрі на бактеріальну інфекцію.

Слід розглянути питання про надання офіційної рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Підвищена чутливість до будь-якого іншого антибактеріального засобу гру= пи карбапенемів.

Тяжка підвищена чутливість (наприклад, анафілактичні реакції, тяжкі реа= кції з боку шкіри) до будь-якого іншого типу бета-лактамног= о антибактеріального засобу (наприклад, пеніцилінів або цефалоспоринів).=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень щодо взаємодії препарату з окремо взятими лікарськими засоба= ми, крім пробенециду, не проводили.

Пробенецид конкурує з меропенемом щодо активного канальцієвого виведення і, таким чином, пригнічує нир= кову секрецію меропенему, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та підвищення концентрац= ії меропенему у плазмі крові. Слід проявляти обережність= у випадку одночасного застосування пробенециду з = меропенемом.

Потенційний вплив меронему на зв’язування з білками інших препаратів або метаболізм не вивчали. Проте зв’язування з біл= ками настільки незначне, що взаємодії з іншими сполуками з урахуванням цього механізму можна не очікувати.

При одночасному застосуванні з карбапенемами було зареєстровано зниження рівнів вальпроєвої кисло= ти в крові, у результаті чого зниження рівнів вальпроєвої кислоти приблизно за два дні становило 60-100 %. Через швидкий початок дії = та ступінь зниження одночасне застосування вальпроєвої кислоти і карбапенемів вважається таким, що не піддається коригуванню, тому слід уникати такої взаємодії.

Одночасне застосування антибіотиків з варфарином може збільшити його <= span class=3DSpellE>антикоагулянтний ефект. Було зареєстровано багато повідомлень про збільшення антикоагулянтного еф= екту перорально застосовуваних антико= агулянтних препаратів, у тому числі варфарину, у пацієнтів= , які одночасно отримують антибактеріальні препарати. Ризик може змінюватися зале= жно від основних інфекцій, віку і загального стану пацієнта, таким чином внесок антибактеріальних препаратів у підвищення рівнів МНВ (міжнародного нормалізованого відношення) оцінити важко. Рекомендується проводити частий контроль рівнів МНВ під час і незабаром після одночасного застосування антибіотиків з пероральним антикоагулянтом.

Особливості застосування.

При виборі меропенему як засобу лікування с= лід брати до уваги доцільність застосування антибактеріального засобу групи карбапенемів, враховуючи такі фактори як тяжкість інф= екції, поширеність резистентності до інших відповідних антибактеріальних засобів, = а також ризик вибору препарату щодо бактерій, стійких до карба= пенемів.

Були зареєстровані, як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків, серйозні, а іноді з летальними наслідками реакції підвищеної чутливості.

Пацієнти, у яких в анамнезі зареєстровані випадки підвищеної чутливості= до карбапенемів, пеніцилінів або інших бета-лактамних антибіотиків, можуть також мати підвищену чутливість до меропенему. Перед початком терапі= ї меропенемом слід провести ретельне опитування щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості до бета-лакта= мних антибіотиків.

При виникненні тяжкої алергічної реакції застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів.

При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому чи= слі меропенему, були зареєстровані випадки коліту, пов’яз= аного із застосуванням антибіотиків, і випадки псевдомембран= озного коліту, ступінь тяжкості яких може варіювати від легкого до такого, що становить загрозу життю. Тому важливо прийняти до уваги можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосування меропенему виникла діарея. Слід розглянути питання про припинення лікування меропенемом та застосування специфічного лікування, спрямованого проти Clostridium difficile= . Не слід призначати лікарські засоби, які пригнічують перистальтику кишечнику. =

Під час лікування карбапенемами, у тому чис= лі меропенемом, рідко повідо= млялося про напади.

У зв’язку з ризиком розвитку печінкової токсичності (порушення функції печінки з холестазом і цитолізом) під час лікув= ання меропенемом слід ретельно контролювати печінкові функ= ції.

Застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки: під час лікування меропенемом у пацієнтів з уже існуючи= ми захворюванням печінки слід ретельно контролювати печінкові функції. Коригув= ання дози препарату не потрібне.

Лікування меропенемом може спричинити розви= ток позитивного прямого або непрямого тесту Кумбса.=

Одночасне застосування меропенему і вальпроєвої кислоти/вальпроату натрію не рекомендується.

Медопенем містить близько 2,0 мЕкв або 4,0 мЕкв натрію на 500 мг або 1 г дози препарату відп= овідно, що необхідно враховувати при призначенні препарату пацієнтам, які перебуваю= ть на дієті з контрольованим вмістом натрію.

Застосування у пе= ріод вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування меропенему вагітним = жінкам відсутні або їх кількість обмежена.

Дослідження на тваринах не виявили прямих або опосередкованих ефектів репродуктивної токсичності. У якості запобіжного заходу бажано уникати застосування меропенему під час вагітності.

Повідомлялося, що меропенем в невеликій кіл= ькості проникає в грудне молоко. Меропенем слід застосовувати при грудному вигодовуванні, якщо тільки переваги його застосування для матері перевищують потенційний ризик для дитини.

Здатність впливат= и на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводили.

Спосіб застосуван= ня та дози.

Наведені ни= жче таблиці містять загальні рекомендації щодо дозування лікарського засобу.

Доза меропенему і тривалість лікування залежить від виду збудника хвороби, тяжкості захворювання та індивідуальної чутливості пацієн= та.

Медопенем при застосуванні у дозі до 2 г 3 рази на добу доро= слим та дітям з масою тіла більше   50 кг та у дозі до 40= мг/кг 3 рази на добу дітям може особливо підходити для лікування деяких видів інфек= цій, таких як госпітальні інфекції, спричинені Pseudomonas aeruginosa або Acinetobacter spp.

Таблиця 1

Рекомендовані дози для доросл= их та дітей з масою тіла більше 50 кг

Інфекція

Одноразова доза для введення кожні 8 годин

Пневмонія, у тому числі негоспітальна, та госпітальна пневмонія

500 мг аб= о 1 г=

Бронхолег= еневі інфекції при муковісцидозі

2 г

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів

500 мг аб= о 1 г=

Ускладнені інтраабдомінальні інфекції

500 мг аб= о 1 г=

Інфекції під час пологів і післяпологові інфекції

500 мг аб= о 1 г=

Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин

500 мг аб= о 1 г=

Гострий бактеріальний менін= гіт

2 г

Лікування пацієнтів з фібрильною нейтропенією=

1 г

=

Медопенем зазвичай слід застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю від 15 до 30 хвилин.

Крім того, = дози препарату до 1 г можна вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’є= кції протягом приблизно 5 хвилин. Дані з безпеки, що підтверджують введення дорослим препарату у дозі 2 г у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції, обмежені.

Порушення функції нирок<= /o:p>

Таблиця 2

Рекомендовані дози препарату для дорослих та дітей з масою тіла більше 50 кг, якщо кліренс к= реатиніну у пацієнтів становить менше 51 мл/хв

Кліренс креатиніну

(мл/хв)

Одноразова доза

(див. Таблицю 1)

Частота

26-50

повна одноразова доза

кожні 12 годин

10-25

половина одноразової дози

кожні 12 годин

<10

половина одноразової дози

кожні 24 години

=

Дані, що підтверджують застосування вказаних у Таблиці 2 доз препарату, відкоригован= их на одиницю дози 2 г, обмежені.

Меропенем виводиться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації, тому необхідну дозу препарату слід вв= одити після завершення процедури гемодіалізу.

Рекомендацій щодо встановленої дози препарату для пацієнтів, які отримують перитонеальний діаліз, немає.

Порушення функції печінки

Для пацієнт= ів з порушенням функції печінки коригування дози препарату не потрібне.

Дозування у пацієнтів літньог= о віку

Для пацієнт= ів літнього віку з нормальною функцією нирок або зі значеннями кліренсу креати= ніну вище 50 мл/хв коригування дози не потрібне.

Таблиця 3

Рекомендовані дози препарату для дітей віком від 3 місяців до 11 років і з мас= ою тіла до    50 кг

Інфекція

Одноразова доза

для введення кожні 8 годин

Пневмонія, у тому числі негоспітальна та госпітальна

10 або 20 мг/кг маси тіла

Бронхолег= еневі інфекції при муковісцидозі

40 мг/кг = маси тіла

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів

10 або 20 мг/кг маси тіла

Ускладнені інтраабдомінальні інфекції

10 або 20 мг/кг маси тіла

Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин

10 або 20 мг/кг маси тіла

Гострий бактеріальний менін= гіт

40 мг/кг = маси тіла

Лікування пацієнтів з фібрильною нейтропенією=

20 мг/кг = маси тіла

=

Досвіду застосування препарату дітям з порушенням функції нирок немає.

Медопенем зазвичай слід застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю від 15 до 30 хвилин. Крім того, дози меропенему до 20 мг/кг = можуть бути введені у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’є= кції протягом приблизно 5 хвилин. Дані з безпеки, що підтверджують введення дітям препарату у дозі 40 мг/кг у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції, обмежені.

Діти з масою тіла більше 50 кг

Слід застосовувати дозу, як для дорослих пацієнтів.

Проведення внутрішньовенної болюсної ін’єкц= ії

Розчин для болюсної ін’єкції слід готувати = шляхом розчинення лікарського засобу Медопенем у воді = для ін’єкцій до отримання концентрації 50 мг/мл.

Хімічна і фізична стабільність приготованого розчину для болюсної ін’єкції зберігалася протягом 3 годин при кімнатній температурі (15-25 ^оС).

З мікробіологічної точки зору лікарський засіб необхідно використати негайно.

Якщо лікарський засіб одразу ж не використати, за термін та умови його зберігання після приготування відповідає лікар.

Проведення внутрішньовенної інфузії

Розчин для інфузії слід готувати шляхом розчинення лікарського засобу Медопенем у 0,9 % розчині натрію хлориду для інфузій або у 5 % ро= зчині глюкози (декстрози) для інфузій до отримання ко= нцентрації 1-20 мг/мл.

Хімічна і фізична стабільність приготованого розчину для інфузії з використанням 0,9 % розчину натрію хлориду зберігалася протягом 6 годин при кімнатній температурі (15-25 ^оС) або впродовж 24 годин при температурі = 2-8 ^оС. Приготований розчин, якщо він був охолоджений, слід використати протягом 2 годин після зберігання у холодильн= ику. З мікробіологічної точки зору лікарський засіб необхідно використати негайн= о. Якщо лікарський засіб одразу ж не використати, за термін та умови його збер= ігання після приготування відповідає лікар.

Приготований з 5 % розчином глюкози (декстрози) розчин Медопенему слід використати негайно, тобто протягом 1 години після приготування.

Діти.

Препарат застосовувати дітям віком від 3 місяців.

Передозування.

Відносне передозування можливе у пацієнтів з порушенням функції нирок у випадку, якщо доза препарату не коригується. Якщо після передозування виник= ають небажані реакції, вони узгоджуються з профілем зазначених побічних реакцій,= і, як правило, легкі за тяжкістю проявів і минають після відміни препарату або зниження його дози. Слід розглянути необхідність симптоматичного лікування.=

В осіб з нормальною функцією нирок відбувається швидке виведення препар= ату нирками.

Гемодіаліз виводить меропенем і його метабо= літи з організму.

=

Побічні реакції.

Найчастішими небажаними реакціями, пов’язаними із застосуванням меропенему, були діарея, висип, нудота/блювання та запалення у місці введення ін’єкції. Найчастішими небажаними, пов’язаними із застосуванням = меропенему явищами з боку лабораторних показників, про які повідомлялося, були тромбоц= итоз та підвищення рівнів печінкових ферментів.

У наведеній нижче таблиці всі побічні реакції зазначені за класом системи органів і частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко                  (від ≥ 1/10000 до= < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота нев= ідома (не можна оцінити на основі наявних даних). У межах кожної групи частот поб= ічні реакції зазначені у порядку зменшення проявів.

Клас си= стеми органів<= /o:p>

Частота

Побічна ре= акція

Інфекції та= інвазії

Нечасто

Оральний та= вагінальний кандидоз.

З боку кр= ові та лімфатичної системи

Часто

Тромбоцитемія.

Нечасто

Еозинофілія, т= ромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія<= /span>.

Частота невідома=

Агранулоцитоз, г= емолітична анемія.

З боку імунної системи

Частота невідома=

Ангіоневротичний на= бряк, анафілактична реакція.

З боку нервової системи

Часто

Головний бі= ль.

Нечасто

Парестезії.

Рідко

Судоми.

З боку шл= унково-кишкового тракту

Часто

Діарея, блюванн= я, нудота, біль у животі.

Частота невідома=

Коліт, асоційо= ваний із застосуванням = антибіотиків.

З боку пе= чінки та жовчовивідних шляхів<= /span>

Часто

Підвищення рі= внів трансаміназ, підвищення<= /span> рівнів лужної фосфатази у крові, підвищення рівнів лактатдегідрогенази у крові.

Нечасто

Підвищення рівнів білірубіну в крові.

З боку шк= іри та підшкірної тканини

Часто

Висип, свербіж.

Нечасто

Кропив’янка.

Частота невідома=

Токсичний епідерма= льний некроліз, синдром Стівен= са-Джонсона, мультиформна еритема.

Реакція на лікарський засіб із ео= зинофілією і системними симптомами (DRESS‒синдром)= .

З боку ни= рок і сечовивідних шляхів

Нечасто

Підвищення рі= внів креатиніну в крові, підвищення рівнів сечовини в крові.<= /o:p>

Загальні розлади<= /span> та стани у місці = введення препарату

Часто

Запалення, б= іль.

Нечасто

Тромбофлебіт.

Частота невідома=

Біль у місці ін’єкції.

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Звітування = про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення кор= исті і ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу.

У разі виникнення побічних реакцій та запитань щодо безпеки застосування лікарського засобу = просимо звертатися через форму зворотнього зв’язку= веб-сайту: www.ukraine.medochemi= e.com

Термін придатност= і.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній= упаковці в недоступному для діте= й місці.

Внутрішн= ьовенне болюсне введення

Розчин для болюсної ін’єкції готують шляхом <= span class=3DSpellE>розчинення лікарського засобу у воді для ін’єкцій до кінцевої концентрації 50 мг/мл. Була продемонстрована хімічна = та фізична стабільність приготованого розчину для= болюсної ін’єкції протягом 3 годин при температурі= до 25 °C або 12 годин в ум= овах охолодження (2-8 °C).

&nb= sp;

З мікробіологічної точки зору, якщо метод відкриття/відновлення/розведення не= виключає ризику мікробіологічного забруднення, продукт слід використати негайно.

&nb= sp;

Якщо продукт не використаний негайно, відповідальність= за тривалість та умови зберігання несе користувач.

&nb= sp;

Внутрішн= ьовенне інфузійне введення

Розчин для інфузій готують шляхом розчинення= лікарського засобу в 0,9 = % розчині натрію хлориду дл= я інфузій або 5 % розчині декстрози для інфузій до кінцевої концентрації від 1 до 20 = мг/мл. Була продемонстрована хімічна та фізична стабільність приготованого розчину для інфузій з використанням 0,9 % розчину натрію хлориду протягом 3= годин при температурі до 25 °C а= бо 24 годин в умовах охолодже= ння (2-8 °C).

&nb= sp;

З мікробіологічної точки зору, якщо метод відкриття/відновлення/розведення не= виключає ризику мікробіологічного забруднення, продукт слід використати негайно.

&nb= sp;

Якщо продукт не використаний негайно, відповідальність= за тривалість та умови зберігання несе користувач.

&nb= sp;

Відновлений розчин препарату в 5%= розчині декстрози слід використати негайно.

&nb= sp;

Приготовані розчини не можна заморожувати.<= /o:p>

Перед введенням приготовлений розчин струс= нути.

Усі флакони призначені лише для одноразового вико= ристання.

Під час приготування та <= span class=3DSpellE>введення препарату слід <= span class=3DSpellE>дотримуватися стандартних= асептичних умов.

Несумісність. Медопенем не слід змішувати або додавати до інших лікарс= ьких засобів.

Медопенем<= /span>, який буде використовуватися для болюсних внутрішньовенних ін’єкцій, слід відновлювати у стерильній воді для ін’єкцій.

Медопенем<= /span> у флаконах для внутрішньовенних інфузій можна безпосередньо відновити у 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози для провед= ення інфузій.

Упаковка. По 1 г порошку у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуск= у. За рецептом.

Виробник.

Медокемі ЛТД (Завод C) / Medochemi= e LTD (Factory C).

=

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

2, Міхае= л Ераклеос Стріт, Ажиос Атанасіос Індустріа= льна зона, 4101 Ажиос Атанасіос= , Лімассол, Кіпр /

2, Micha= el Erakleous Street, <= span class=3DSpellE>Agios Athanassios Industrial Area, 4101 Agios Athanassios, Limassol, Cyprus.

Мікроорганізм	Чутливий (S), (мг/л)	Резистентний (R), (мг/л)
Enterobacteriaceae<= /span>	≤ 2=	> 8
Pseudomonas<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>	≤ 2=	> 8
Acinetobacter	≤ 2=	> 8
Strept= ococcus, групи А, В, C, = G	≤ 2=	> 2
Streptococcus <= /i>pneumo= niae¹	≤ 2=	> 2
= Інші стрептококи	2	2
Enterococcus=	–	–
Staphylococcus²	примітка = 3	примітка = 3
Haemophilus influenzae¹ та Моraxella catarrhalis	≤ 2=	> 2
Neisseria= meningit= idis^2,4	≤ 0= ,25	> 0,25=
= Грампозитивні анаероби	≤ 2=	> 8
Грамнегативні анаероби	≤ 2=	> 8
= Граничні значення, не пов’= яза= ні з = видами мікроорганізмів⁵	≤ 2=	> 8

Інфекція	Одноразова доза для введення кожні 8 годин
Пневмонія, у тому числі негоспітальна, та госпітальна пневмонія	500 мг аб= о 1 г=
Бронхолег= еневі інфекції при муковісцидозі	2 г
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	500 мг аб= о 1 г=
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції	500 мг аб= о 1 г=
Інфекції під час пологів і післяпологові інфекції	500 мг аб= о 1 г=
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин	500 мг аб= о 1 г=
Гострий бактеріальний менін= гіт	2 г
Лікування пацієнтів з фібрильною нейтропенією=	1 г

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Одноразова доза (див. Таблицю 1)	Частота
26-50	повна одноразова доза	кожні 12 годин
10-25	половина одноразової дози	кожні 12 годин
<10	половина одноразової дози	кожні 24 години

Інфекція	Одноразова доза для введення кожні 8 годин
Пневмонія, у тому числі негоспітальна та госпітальна	10 або 20 мг/кг маси тіла
Бронхолег= еневі інфекції при муковісцидозі	40 мг/кг = маси тіла
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	10 або 20 мг/кг маси тіла
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції	10 або 20 мг/кг маси тіла
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин	10 або 20 мг/кг маси тіла
Гострий бактеріальний менін= гіт	40 мг/кг = маси тіла
Лікування пацієнтів з фібрильною нейтропенією=	20 мг/кг = маси тіла

Клас си= стеми органів<= /o:p>	Частота	Побічна ре= акція
Інфекції та= інвазії	Нечасто	Оральний та= вагінальний кандидоз.
З боку кр= ові та лімфатичної системи	Часто	Тромбоцитемія.
Нечасто	Еозинофілія, т= ромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія<= /span>.
Частота невідома=	Агранулоцитоз, г= емолітична анемія.
З боку імунної системи	Частота невідома=	Ангіоневротичний на= бряк, анафілактична реакція.
З боку нервової системи	Часто	Головний бі= ль.
Нечасто	Парестезії.
Рідко	Судоми.
З боку шл= унково-кишкового тракту	Часто	Діарея, блюванн= я, нудота, біль у животі.
Частота невідома=	Коліт, асоційо= ваний із застосуванням = антибіотиків.
З боку пе= чінки та жовчовивідних шляхів<= /span>	Часто	Підвищення рі= внів трансаміназ, підвищення<= /span> рівнів лужної фосфатази у крові, підвищення рівнів лактатдегідрогенази у крові.
Нечасто	Підвищення рівнів білірубіну в крові.
З боку шк= іри та підшкірної тканини	Часто	Висип, свербіж.
Нечасто	Кропив’янка.
Частота невідома=	Токсичний епідерма= льний некроліз, синдром Стівен= са-Джонсона, мультиформна еритема. Реакція на лікарський засіб із ео= зинофілією і системними симптомами (DRESS‒синдром)= .
З боку ни= рок і сечовивідних шляхів	Нечасто	Підвищення рі= внів креатиніну в крові, підвищення рівнів сечовини в крові.<= /o:p>
Загальні розлади<= /span> та стани у місці = введення препарату	Часто	Запалення, б= іль.
Нечасто	Тромбофлебіт.
Частота невідома=	Біль у місці ін’єкції.