ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу=

МІЛДРАЛЕ= КС-ЗДОРОВ’Я=

(= MILDRALEX-ZDOROVYE)

Склад:

діюча речовина: мель= доній (триметилгідразинію пропіо= нат);

1 мл розчину містить мельдонію дигідрату= 100 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.=

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.=

Фармакотерапевтична= група. Інші кардіологічні препарати. Код АТХ С01Е В22.

Фармакологічні властивості= .

Фармакодинаміка= .

Мельдоні= й є попередником карнітину, структурним аналогом гамма-бутиробетаїну (ГББ), в якого один атом вуглецю заміщений на атом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко.=

1. Вплив на біосинтез карнітину.

Мельдоній, оборотно інгібуючи гамма-бутиробетаїнгідроксилазу,= знижує біосинтез карнітину і тому переш= коджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот к= різь оболонки клітин, таким чином перешкоджаючи накопиченню у клітинах сильного = детергента – активованих форм не= окиснених жирних кислот.= Таким чином, попереджається пошкодження клітинних мембран.

При зменшенні концентрації карнітину в у= мовах ішемії затримується бета-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню у клітинах, стимулюється окиснення глюкози та відновлюється транспортування АТФ від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць спожив= ання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються пож= ивними речовинами та киснем, а також оптимізується споживання цих речовин.

У свою чергу, при збільшенні біосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтетаза, у результаті чого покращую= ться реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин.=

При зменшенні концентрації мельдонію біо= синтез карнітину знову посилюється і у клітинах поступ= ово збільшується кількість жирних кислот.

Вважається, що основою ефективності дії мельдон= ію є підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот).=

2. Функція медіатора у гіпотетичній ГББ-ергічні= й системі.=

Висунуто гіпотезу про те, що в організмі існує система передачі нейрональних сигналів – ГББ-ергічна система, яка забезпечує передачу нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останн= ій попередник карнітину – ГББ-ефір. У результаті д= ії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон, таким чином, переносячи електричний імпульс, перетворюється у ГББ. Далі гідрол= ізована форма ГББ активно транспортується у печінку, нирки та яєчники, де перетворюється у карнітин. У соматичних клітина= х у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу.=

При зменшенні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ, у результаті чого збільшується концентрація ефіру = ГББ.

Мельдоній є структурним аналогом ГББ та може виконувати функції медіатора. На противагу цьому, ГББ-гідроксилаза «не впізнає» = мельдоній, тому концентрація кар= нітину не збільшується, а зменшується. Таким чином, мельдоній= , замінюючи медіатор і сприяючи збільшення концентрації ГББ, призводить до розвитку відповідної реакції організму. У результаті зростає загальна метаболічна активність також у інших системах, наприклад у центральній нерв= овій системі (ЦНС).=

Вплив на серцево-судинну систему. Встановл= ено, що мельдоній позитивно впливає на скоротливу активність міокарда, йому притаманна міокардіопротекто= рна дія (у т. ч. проти катехоламінів та алкоголю), = він здатний попередити порушення ритму серця, зменшити зону інфаркту міокарда. =

Ішемічна хвороба серця (ІХС, стабільна стенокардія навантаження). Аналіз клінічних даних про курсове застосування мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії навантаження показав, що препарат змен= шує частоту та інтенсивність нападів стенокардії, а також кількість гліцерилтринітрату, що застосовується. Препарат чинить виражену антиаритмічну дію у хворих із ІХС та <= span class=3DSpellE>шлуночковими екстрасистолами, менша дія спостерігаєть= ся у пацієнтів із суправентрикулярними екстрасистола= ми.

Особливо важливою є здатність препарату зменшувати споживання кисню у стані спокою, що вважається ефективним критерієм антиа= нгінальної терапії ІХС.=

Мельдоній сприятливо впливає на атеросклеротичні процеси у коронарних та периферичних судинах, зменшуючи загальний рівень холестерину у сироватці кр= ові та індекс атерогенності.

Хронічна серцева недостатність. Відзначе= на здатність мельдонію збільшувати толерантність до фізичного навантаження, а також об’єму виконаної роботи пацієнтами із серце= вою недостатністю. =

Досліджена ефективність мельдонію у випа= дку серцевої недостатності NYHA<= /span> I‒III функціонального класу середнього ступеня тяжкості. Під впливом терапії мельд= онієм 59‒78 % пацієнтів, у яких на початку була діагно= стована серцева недостатність ІІ функціонального класу, були включені до групи І функціонального класу. Встановлено, що застосування ме= льдонію покращує інотропну функцію міокарда та збільшує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя пацієнтів, не спричиняючи тяжких побічних ефектів.

У випадку тяжкої серцевої недостатності мельдон= ій необхідно застосовувати у комбінації з іншими традиційними засобами терапії серцевої недостатності.=

Вплив на ЦНС. Встановлено антигіпоксичну дію мельдонію та дію на мозковий кровообіг. Препарат оптимізує перерозподіл об’єму мозкового кровообігу на користь ішемічних осередків, підвищує міцність нейронів в умо= вах гіпоксії.

Препарату притаманна стимулююча дія на ЦНС – підвищення рухомої активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінкових реакцій, а так= ож антистресова дія – стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному = мозку та надниркових залозах, захист внутрішніх органів від змін, які спричинені стресом.

Ефективн= ість при неврологічних захворюваннях. Доведено= , що мельдоній є ефективним засобом у комплексній те= рапії гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт, хрон= ічна недостатність мозкового кровообігу). Мельдоній нормалізує тонус і опірність капілярів та артеріол головного мозку, відновл= ює їх реактивність.

Вивчено вплив мельдонію на процес реабіл= ітації пацієнтів із порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту).

Результати перевірки терапевтичної активності м= ельдонію свідчать про його дозозалежну позитивну дію на фізичну витривалість та відновлення функціональної незалежності у період од= ужання.

При аналізі змін окремих та сумарних інтелектуальних функцій після застосування препарату встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій у період одужання.

Встановлено, що мельдоній покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за раху= нок оновлення фізичної функції організму), до того ж він усуває психологічні порушення.

Мельдонію притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи зменшувати порушення у пацієнтів з неврологічним дефіцитом у період одужання.

Покращується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення пошкодження нервів головного мозку та патології рефлексів, регресія парезів, покращення координації рухів та вегетативних функцій).

Фармакокінетика.

Фармакокінетика вивчалася = при застосуванні мельдонію внутрішньовенно та перорально.

Всмоктув= ання. Біодоступність становить 100 %. Максимальна концентра= ція у плазмі крові (С_max) досягається одразу ж після введення. Після внутрішньовенного введення багаторазових доз С_max досягає 25,5 ± 3,63 мкг/мл.

При внутрішньовенному введ= енні площа під кривою «концентрація‒час» (AUC) після одноразового та повторного введення доз мельдонію відрізняється, що свідчить про можливе накопичення мел= ьдонію у плазмі крові.=

Розподіл= . Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканин= ах із високою серцевою афінністю. Мельдоній та його метаболіти частково проходять крізь плацентарний бар’єр. Встановлен= о, що мельдоній проникає у молоко матері. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-fareast-language:ZH-CN'>

Біотранс= формація.= Встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується у печінці.

Виведенн= я. У вивед= енні мельдонію та його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після одноразового внутрішньовенного застосування доз мельдонію у = 250 мг, 500 мг та 1000 мг напівперіод раннього виве= дення мельдонію становить 5,56‒6,55 години, кінцевий = період виведення становить 15,34 години.

Особливі групи пацієнтів.=

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку із порушеннями функції печінки та нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшувати дозу мельдонію.=

Порушення функції нирок. Пацієнтам із порушеннями функції нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшити дозу мельдонію. Існує взаємо= дія ниркової реабсорбції мельдонію або його метабол= ітів (наприклад, = 3-гідроксимельдонію) та карнітину, в результаті якої збільшується нирковий кліренс карнітин= у. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ та комбін= ації мельдонію/ГББ на ренін-ангіотенз= ин-альдостеронову систему.

Порушення функції печінки. Пацієнтам із порушеннями функції печінки, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшити дозу мельдонію. При застосув= анні мельдонію у дозі більше 100 мг/кг встановлено забарвл= ення печінки у жовтий колір та денатурація жирів. Після застосування великих доз= мельдонію (400 мг/кг та 1600 мг/кг) встановлено накоп= ичення ліпідів у клітинах печінки. Зміни показників функції печінки у людей після застосування великих доз 400‒800 мг не спостерігалося. Не можна виклю= чити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.

Діти. Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосування препарату такій категорії пацієн= тів протипоказане.=

Клінічні характеристики.=

Показання.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'> =

У комплексній терапії таких захворювань:=

- захворюв= ання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна сер= цева недостатність (NYHA I‒<= /span>IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціона= льні порушення діяльності серця та судинної системи;

- гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;

- знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;

- у період одужання після цереброваскулярних порушень, тра= вм голови та енцефаліту.=

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до ме= льдонію та/або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

-&nb= sp; підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відток= у, внутрішньочерепних пухлинах);=

-&nb= sp; тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних = про безпеку застосування).=

Взаємодія з іншими лікарсь= кими засобами та інші види взаємодій.

Мельдоні= й можна застосовувати разом із нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальними засобами (стабільна стенокардія навантаження), серцевими глікозидами та діурети= чними препаратами (серцева недостатність). Також його можна комбінувати з антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічними засобами та іншими препаратами, що покращують мікроциркуляцію.

Мельдоні= й може підсилювати дію препаратів, які містять гліцерилтриніт= рат, ніфедипін, бета-адреноблок= атори та інші гіпотензивні засоби та периферичні вазодилатат= ори.

У результаті одночасного застосування препаратів заліза і мельдонію у пацієнтів з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, покращувався склад жирних кислот в еритроцитах. =

При застосуванні мельдонію у комбінації з оротово= ю кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/= реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект.

Мельдоні= й допомаг= ає усунути патологічні зміни серця, спричинені азидотимід= ином (АЗТ), та опосередковано впливає на реакції окисного стресу, спричинені АЗТ, які призводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію у комбінації з азидотимідином або іншими препаратами для лікування С= НІДу має позитивний вплив при лікуванні набутого імунодефіциту (СНІД).

У тесті втрати рефлексу рівноваги, спричиненої етанолом, мельдоній змен= шував тривалість сну. Під час судом, спричинених пентилентет= разолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. У свою чергу, при застосуванні перед терап= ією мельдонієм альфа₂-адреноблокатора йохімбіну у дозі 2 мг/кг та інгі= бітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргінін= у у дозі 10 мг/кг, повністю блокується протисудомна= дія мельдонію.

Передозування мельдонію може посилити кардіото= ксичність, спричинену циклофосфамідом.

Дефіцит карнітину, який утворюється при застосуванні мельдонію, мо= же посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом.

Мельдоні= й чинить захисну дію у випадку кардіотоксичності, спричи= неної індинавіром, та нейротоксичну дію, спричинену ефавірензом.

Не застосовувати разом з іншими препаратами, що містять мельдоній, оскіл= ьки може збільшитися ризик виникнення побічних реакцій.

Особливості застосування. =

Пацієнтам із порушеннями функції печінки та/або нирок легкого або середнього ступеня тяжкості в анам= незі при застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності (слід провод= ити контроль функції печінки та/або нирок). Багаторічний досвід лікування гостр= ого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії у кардіологічних відділеннях показує, що мельдоній не є препаратом першого р= яду при гострому коронарному синдромі.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Для оцінки впливу мель= донію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людей невідомий, = тому мельдоній у період вагітності протипоказаний.

Період годування груддю. Доступні дані на тваринах свідчать про проникнення мельдонію у молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому у період годування груддю мельдоній протипоказаний.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень для оцінки впли= ву на здатність керувати транспортом та обслуговувати механізми не проводили.<= /span>

Спосіб застосування та доз= и. =

Застосовувати внутрішньове= нно. Застосування препарату не передбачає спеціального приготування перед введен= ням. У зв’язку з можливим збуджувальним ефектом препарат рекомендується застосовувати у першій половині дня.

Дорослі.=

Доза становить 500‒1= 000 мг (5‒10 мл) на добу, дозу вводити за один раз або розподіляючи її на= 2 дози. Тривалість лікування зазвичай становить 10‒14 днів, після чого лікування продовжується пероральною лікарською формою. Тривалість курсу лікування становить 4‒6 тижнів. Курс лікування можна повторити 2̵= 0;3 рази на рік.=

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку із порушеннями функції печінки та/або нирок можливе зменшення дози мельдонію.

Пацієнти із порушеннями функції нирок. Оскільки препарат виводиться з організму нирками, пацієнтам із порушеннями функції н= ирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.

Пацієнти із порушеннями функції печінки. Пацієнта= м із порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.<= /span>

Діти.

Відсутні дані про безпеку = та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосуван= ня мельдонію цій категорії пацієнтів протипоказане.=

Передозування.<= /b>

Не повідомлялося про випад= ки передозування мельдонію. Препарат малотоксичний= та не спричиняє загрозливих побічних ефектів.

При зниженому артеріальному тиску можливі головний біль, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість. Лікування симптоматичне.=

У разі тяжкого передозуван= ня необхідно контролювати функції печінки та нирок.

Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію у зв’язку з вираженим зв’язуванням з білками плазми крові.

Побічні реакції.

Побічні ефекти класифікова= но відповідно за системами органів та частотою виникнення MedDRA: часто (≥1/100, <1/10), рідко (≥1/10000, <1/1000).

Побічні ефекти, які спостерігалися у клінічних дослідженнях та у постмарке= тинговому періоді:=

З боку імунної системи: часто: = алергічні реакції*; рідко: = підвищена чутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції до шоку.

З боку психіки:= рідко: збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну.

З боку нервової системи: часто: головний біль*, рідко: парестезії, тремор, гіпестезія<= /span>, шум у вухах, вертиго, запаморочення, порушення = ходи, переднепритомний стан, непритомність.

З боку серця: рідко: = зміна ритму серця, відчуття серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту у грудях/б= іль у грудях.

З боку кровоносної системи= : рідко: підвищення/зниження артеріального тиску, гіпертензивни= й криз, гіперемія, блідість.<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"Times New = Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:ZH-CN'>=

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>часто: інфекції дихальних шляхів, рідко:= запалення у горлі, кашель, диспное, апное.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто: диспепсія*, рідко: дисгевзія (металевий присмак= у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, біль у животі, сухість у роті або гіперсалівація.

З боку шкіри та підшкірної тканини: рідко: висипання, загальні/макульозні/папульозні висипання, свербіж.=

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: рідко: = біль у с= пині, м’язова слабкість, м’язові спазми.=

З боку нирок та сечовиділь= ної системи: рідко: полакіурія.

Загальні порушення та реак= ції у місці введення: рідко: загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холоду, холодний піт, реакції у місці введення, включаючи біль у місці введення.

Дослідження: часто: дисліпідемія, підвищ= ення рівня С-реактивного білка, рідко: відхилення в електрокардіограмі, прискоре= ння роботи серця, еозинофілія*.

* побічні ефекти, які спостерігалися у раніше проведених неконтрольованих клінічних випробуваннях.=

Термін придатності.= 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному д= ля дітей місці.=

Упаковка. =

По 5 мл в ампулах № 10 у коробці; № 5х2 у блістерах у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. =

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезна= ходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.