ІНСТРУК = 62;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

К= ;АДУЕТ 5/10

(CADUET 5/10)

Склад:

діюч= ;і речовини: amlodipine; atorvastatine;

1 таблетка містить амлодипіну бесилату 6,94 м&= #1075;, що еквівалентl= 5;о амлодипіну 5 мг; аторвас= 090;атину кальцію тригідрату 10,85 мг, що еквівалентl= 5;о аторвастатl= 0;ну 10 мг;

допоміж = 85;і речовини: кальцію карбонат, натрію кроскармелl= 6;за, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, крохмаль прежелатинo= 0;зований, полісорбат 80, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, кремнію діоксид колоїдний б = 77;зводний, магнію стеарат, Опадрі ІІ Білий 85F28751: спирт полівінілоk= 4;ий частково гідролізовk= 2;ний, поліетиленk= 5;ліколь 3000, титану діоксид (Е 171), т= 072;льк.

Лі&= #1082;арська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Ос&= #1085;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білі таблетки овальної форми, вкрит= 110; плівковою оболонкою, з гравіруванl= 5;ям «Pfizer» з одного боку і кодом &#= 1087;родукту «CDT» та «051» – з іншого.

Фа&= #1088;макотерапе= ;втична група. Г&= #1110;поліпідемі= ;чні засоби, у комбінації = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами. Аторвастатl= 0;н та амлодипі = 85;. Код АТХ C10B X03.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фармакодин= ;аміка.

Кадует 5/10 має подвійний механізм ді= 11;: амлодипін діє як дигід= 088;опіридинов&= #1080;й антагоніст кальцію (антагоніст іонів кальц= 10;ю або блокато = 88; повільних каналів) і ат&#= 1086;рвастатин пригнічує Г = 52;Г-КоА-редукт= азу. Амлодипін, щ= 086; входить до складу преп = 72;рату Кадует 5/10, приk= 5;нічує трансмембрk= 2;нний потік іонів кальцію в гладких м’я = 79;ах судин і м’яз= 072;х серця. Аторвастатl= 0;н, що входить д= 086; складу преп = 72;рату Кадует 5/10, є селективниl= 4; конкурентн&#= 1080;м інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, фе&= #1088;менту, від якого залежить швидкість п = 77;ретворення 03-гідрокси-3-ме= ;тилглутари = 83;-коферменту&= nbsp;A на мевалона = 90; – речовину-по = 87;ередник стеролів, у тому числі холестеринm= 1;.

Зміни ді= 111; амлодипіну на систолічниl= 1; артеріальнl= 0;й тиск при застосуванl= 5;і препарату К = 72;дует 5/10 порівняно і= ;з застосуванl= 5;ям тільки амлодипіну не спостерігаl= 3;ося.

Аналогі = 95;но, не спостерігаl= 3;ося зміни дії ат= 086;рвастатину на холестерин ЛНЩ при застосуванl= 5;і препарату К = 72;дует 5/10 порівняно і= ;з застосуванl= 5;ям тільки аторвастатl= 0;ну.

Англо-сканk= 6;инавське дослідженнn= 3; результатіk= 4; захворюванn= 0; серця (ASCOT) – це рандомo= 0;зоване, з факт&= #1086;ріальним дизайном до = 89;лідження (2 × 2) для порів = 85;яння двох антигі = 87;ертензивни&#= 1093; режимів лік = 91;вання з участю 19257 пацієнтів (г= 088;упа зниження артеріальнl= 6;го тиску – ASCOT-BPLA) та впливу додавання 10 мг аторвастатl= 0;ну порівняно з плацебо у 10305 пацієнтів (група зниже= 085;ня ліпідів – ASCOT-LLA) при летальних і нелетальниm= 3; коронарних = 87;одіях.

Вплив аторвастатl= 0;ну на летальні = 090;а нелетальні коронарні п = 86;дії оцінювали в рандомізовk= 2;ному подвійно сл= 10;пому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; (група зниження ліпідів – ASCOT-LLA) у 10305 пацієнтів= ; віком 40-79 років з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, без попередньоk= 5;о інфаркту міокарда аб = 86; лікування стенокардіo= 1; та з рівнем заг= 072;льного холестеринm= 1; ≤6,5 ммоль/л (251 мг/дл). Усі пацієнти мали щонайм&= #1077;нше 3 з таких попередньо визначених факторів серцево-суд = 80;нного ризику: чоло= ;віча стать, вік (≥ 55 років), паління, цук= 088;овий діабет, ранн= 103; іш&= #1077;мічна хвороба серця в анамнезі найближчих родичів, заг= 072;льний холестерин:&nbs= p;ЛВЩ ≥ 6, захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин, гіпер= 090;рофія лівого шлуночка, церебровасl= 2;улярне порушення в анамнезі, специфічні = 87;орушення на ЕКГ, протеїнуріn= 3;/альбумінур&#= 1110;я.

Пацієнт= 10;в лікували із використанl= 5;ям антигіпертk= 7;нзивних режимів, що базувалися на застосуванl= 5;і амлодипіну (5-10 мг) або атенололу (50-100 мг). Для досягнення = 91; подальшому запланованl= 6;го рівня артер= 10;ального тиску (< 140/90 мм рт. ст. у пацієнтів без цукрово = 75;о діабету, < 130/80 мм рт. ст. у пацієнтів з = 094;укровим діабетом) у г&#= 1088;упі застосуванl= 5;я амлодипіну = 84;ожна було додавати периндоприl= 3; (4-8 мг), а в групі атенололу – бендроm= 2;луметіазид калію (1,25-2,5 мk= 5;). Терапією третьої лінії в обох групах був д= 086;ксазозин GITS (4-8 мг). Група аторвастатl= 0;ну складалася = 79; 5168 пацієнтів (2584 пацієнти отримували амлодипін і 258= 4 пацієнти отримували атенолол), а група плаце = 73;о складалася = 79; 5137 пацієнтів (2554&= nbsp;пацієнти отримували амлодипін і 2583 пацієнти отримували атенолол).

Комбін = 72;ція амлодипіну = 79; аторвастатl= 0;ном призводила до суттєвог = 86; зниження ризику розв = 80;тку летальної ішемічної хвороби серця та нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда у композитніl= 1; первинній кінцевій точці:

= - зн&= #1080;ження на 53 % (95 % довірчий інтервал 31-68 %, p < 0,= 0001) порівняно з = 082;омбінацією амлодипін + плацебо;

= - зн&= #1080;ження на 39 % (95 % довірчий інтервал 8-59 %, p < 0,0= 16) порівняно з = 082;омбінацією атенолол + ат&#= 1086;рвастатин.<= /o:p>

Артеріа = 83;ьний тиск суттєв = 86; знижувався при обох реж= 080;мах лікування, а= 083;е значно біль = 96;е – при режимі, що базувавс= 03; на застосуванl= 5;і амлодипіну + аторвастатl= 0;н, ніж при режимі, що базувався н = 72; застосуванl= 5;і атенололу + аторвастатl= 0;н (-26,5/-15,6 мм рт. ст. проти -24,7/-13,6 мм рm= 0;. ст. відповідно). Значення «р&raq= uo; для відмінн = 86;стей між цими двома групами ста = 85;овило 0,0036 (дл&= #1103; систолічноk= 5;о артеріальнl= 6;го тиску) і < = 0,0001 (дл&= #1103; діастолічнl= 6;го артеріальнl= 6;го тиску).

Дослідж = 77;ння антигіпертk= 7;нзивного та ліпідозн = 80;жувального лікування для запобіганнn= 3; серцевим на = 87;адам (Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial).

Для порівняння ефектів амлодипіну або лізиноприлm= 1; з ефектами хлорталідоl= 5;у як терапії першої ліні= 11; у пацієнтів = 079; гіпертензіn= 8;ю від слабког = 86; до помірног = 86; ступеня тяжкості було проведено р = 72;ндомізован&#= 1077; подвійно сліпе дослідженнn= 3; під назвою «Ант = 80;гіпертензи&#= 1074;не та ліпідознижm= 1;вальне лікування для запобіганнn= 3; серцевим на = 87;адам».

Загалом 333= 57 пацієнтів з = 072;ртеріально&= #1102; гіпертензіn= 8;ю віком від 55 років були рандомізовk= 2;ні і знаходили = 89;я під наглядо = 84; у середньому протягом 4,9 року. Ці пацієнти мали щонайм&= #1077;нше один додатковий фактор ризи = 82;у ішемічної хвороби серця, включаючи такі: інфаркт міокарда аб = 86; інсульт в анамнезі (> 6 місяців до включення в дослідженнn= 3;) або інше зад= 086;кументован&= #1077; атеросклерl= 6;тичне серцево-суд = 80;нне захворюванl= 5;я (всього 51,5 %), цук&= #1088;овий діабет II типу (36,1 %), холестерин ЛВЩ
< 35 мг/дл (11,6 %), гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка, діагностовk= 2;ну за ЕКГ або методом ехокардіогl= 8;афії (20,9 %), паління на час включен = 85;я в дослідженнn= 3; (21,9 %).

Перви= 085;ою кінцевою точкою була = 110;шемічна хвороба сер = 94;я з летальним наслідком а = 73;о інфаркт міокарда бе = 79; летального наслідку. У групі застосуванl= 5;я амлодипіну первинної кінцевої точки досяг = 83;и 11,3 % пацієнтів порівняно з 11,= 5 % у групі хлорталідоl= 5;у (відношення ризиків 0,98, 95 % дl= 6;вірчий інтервал [0,90-1,07] p=3D0,65).

Серед вторинних кінцевих точок:

- = &= #1087;оказник летальностo= 0; з усіх причи= 085; становив 17,3 % у = 075;рупі хлорталідоl= 5;у і 16,8 % у групі амлодипіну (амлодипін п= 088;оти хлорталідоl= 5;у, відношення ризиків 0,96, 95 % дl= 6;вірчий інтервал [0,89-1,02] p=3D0,20);

- = &= #1095;астота серцевої недостатноl= 9;ті (компонент композитноo= 1; комбінованl= 6;ї серцево-суд = 80;нної кінцевої точки) була значно вищо= 02; у групі амлодипіну = 87;роти групи хлорталідоl= 5;у (10,2 % проти 7,7 %, від= 085;ошення ризиків 1,38, 95 % до= вірчий інтервал [1,25-1,52] p <= 0,001).

Дослі= 076;ження не продемонстl= 8;увало переваги жо = 76;ного препарату щодо первинної кінцевої точки; апост= 077;ріорний аналіз результатіk= 4; продемонст&#= 1088;ував, що амлодипі = 85; знижує кількість і = 96;емічної хвороби серця з летальним наслідком т = 72; інфаркту міокарда бе = 79; летального наслідку (пе= 088;винна кінцева точка) та летальністn= 0; з усіх причи= 085; (вторинна кінцева точка) тією ж мірою, що й хлорталідоl= 5;.

У ході досл= 10;дження «Профілактl= 0;ка інсульту шляхом агресивногl= 6; зниження рівнів холестеринm= 1;» (Stroke Prevention by Aggressive Reduction in Choleste= rol Levels study) з участю 4731 паці= ;єнта, які в попередні 6 місяців перенесли інсульт або транзиторнm= 1; ішемічну атаку і не мали в анамнезі ко = 88;онарної хвороби серця, було оцінено вплив засто = 89;ування аторвастатl= 0;ну у дозі 80 мг на добу або пла= 094;ебо на частоту розвитку інсульту. 60 % пk= 2;цієнтів були чоловіками = 74;іком 21-92 роки (середній ві= 082; 63 роки) та на етапі включення мали середній рівень ЛНЩ 133 &= #1084;г/дл (3,4 ммоль/л). Середній рівень холестеринm= 1; ЛНЩ був 73 мг/дл (1,9 ммоль/л) протягом лі = 82;ування аторвастатl= 0;ном та 129 мг/дл (3,3 ммоль/л) протягом лі = 82;ування плацебо. Мед= 110;ана спостережеl= 5;ня – 4,9 року.

Застосу = 74;ання аторвастатl= 0;ну у дозі 80 мг зни= ;жувало ризик наста = 85;ня первинної кінцевої точки (інсул= 100;ту з летальним наслідком або без) на 15 % п= 086;рівняно з плацебо (відноше = 85;ня ризиків 0,85; 95 % довірчий інтервал 0,72-1,00; p=3D0,05 або 0,84; 95 % довірч= ий інтервал 0,71-0,99; p=3D0,03 після статистичнl= 6;ї поправки на фактори початковогl= 6; етапу). Летал&#= 1100;ний наслідок з усіх причин = 089;тановив 9,1 % (216/2365) для аторв&= #1072;статину порівняно з 8,9= % (211/2366) для плацеб= о.

У ході ан&#= 1072;лізу post-hoc застосува= 085;ня 80 мг аторвастатl= 0;ну знижувало ч = 72;стоту розвитку іш = 77;мічного інсульту (218/2365, 9,2 % проти 274/2366, 11,6 %, p=3D0,01) і = 087;ідвищувало частоту геморагічнl= 6;го інсульту (55/2365, 2,3 % проти 33/2366, 1,4 %, p=3D0,02) порівняно з = 087;лацебо.

Ризик ро= 079;витку геморагічнl= 6;го інсульту зростав у па= 094;ієнтів, які були включені в д= 086;слідження з геморагічнl= 0;м інсультом в анамнезі (7/45 для аторвастатl= 0;ну проти 2/48 для п= лацебо; відношення ризиків 4,06; 95 % до= вірчий інтервал 0,84-19,57), k= 2; ризик розви = 90;ку ішемічного = 10;нсульту для груп застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну та плацебо був подібни = 84; (3/45 для аторвастатl= 0;ну проти 2/48 для пl= 3;ацебо; відношення ризиків 1,64; 95 % д&#= 1086;вірчий інтервал 0,27-9,82).

Ризик ро= 079;витку геморагічнl= 6;го інсульту зростав у па= 094;ієнтів, які були включені в д= 086;слідження з лакунарни = 84; інфарктом в анамнезі (20/708 для аторвастатl= 0;ну проти 4/701 для п = 83;ацебо; відношення ризиків 4,99; 95 % до= вірчий інтервал 1,71-14,61), але ризик розвитку ішемічного інсульту також знижу = 74;ався у цих пацієн= 090;ів (79/708 для аторвастатl= 0;ну проти 102/701 для п&#= 1083;ацебо; відношення ризиків 0,76; 95 % до= вірчий інтервал 0,57-1,02). Можливо, фактичний ризик розви = 90;ку інсульту є підвищеним = 91; пацієнтів з лакунарни = 84; інфарктом в анамнезі, як= 110; застосовуюm= 0;ь аторвастатl= 0;н у дозі 80 мг/до&= #1073;у.

Летальн = 80;й наслідок з усіх причин = 089;тановив 15,6 % (7/45) для аторвастатl= 0;ну проти 10,4 % (5/48) у підгрупі па = 94;ієнтів з геморагічнl= 0;м інсультом в анамнезі. Ле= 090;альний наслідок з усіх причин = 089;тановив 10,9 % (77/708) для аторвастатl= 0;ну проти 9,1 % (64/701) для &#= 1087;лацебо в підгрупі п= 072;цієнтів з лакунарни = 84; інфарктом в анамнезі.

Фарм= ;акокінетик = 72;.

Дані= ; щодо препарату К = 72;дует 5/10.

Після пероральноk= 5;о прийому спостерігаl= 3;ися 2 окремих пік&#= 1080; концентрацo= 0;й у плазмі крові. Перши= 081; пік спостерігаk= 4;ся у межах від 1 до 2 годин після прийому препарату т = 72; був зумовле = 85;ий аторвастатl= 0;ном; другий пік спостерігаk= 4;ся між 6 і 12 годинами після прийому препарату т = 72; був зумовле = 85;ий амлодипіноl= 4;. Швидкість і ступінь абс = 86;рбції (біодоступн= 10;сть) амлодипіну та аторвастатl= 0;ну при застосуванl= 5;і препарату К = 72;дует 5/10 несуттєво відрізняютn= 0;ся від біодоступнl= 6;сті амлодипіну та аторвастатl= 0;ну при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і таблеток аторвастатl= 0;ну і таблеток а= 084;лодипіну.

Прийом їжі не впливав на біодоступнo= 0;сть амлодипіну = 87;ри застосуванl= 5;і препарату Кадует 5/10. Хоча їжа знижує швидкість т = 72; ступінь всм = 86;ктування аторвастатl= 0;ну пр&= #1080; застосуванl= 5;і препарату Кадует 5/10 = 87;риблизно на 32 % та 11 % відповідно, за оцінками Cmax і AUC, аналогі&#= 1095;ні зниження ко = 85;центрації у плазмі крові після = 087;рийому їжі спостер= 10;галися для аторвастатl= 0;ну без зниженн= 03; впливу на холестерин ЛНЩ (див. нижче).

Дані щодо а = 84;лодипіну.

Абсо= ;рбція. Пі&= #1089;ля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я терапевтичl= 5;их доз амлодипіну = 86;кремо пік концент = 88;ації у плазмі крові спост = 77;рігається у межах 6-12 годин після прийому препарату. З= 072; оцінками абсолютна біодоступнo= 0;сть знаходитьсn= 3; у межах від 64 % дl= 6; 80 %. Об’єм розподілу с = 90;ановить приблизно 21 = 083;/кг. Біодоступнo= 0;сть амлодипіну не змінюєть = 89;я залежно від прийому їжі.

Розподіл.<= b> До&= #1089;лідження амлодипіну in vitro показали, що у пацієнтів з гіпертензіn= 8;ю приблизно 97,5 % препарату, щ= 086; циркулює в крові, зв’язуєтьсn= 3; білками плазми.

Біот= ;рансформац= 10;я. Ам&= #1083;одипін інтенсивно (близько 90 %) ме = 90;аболізуєть&#= 1089;я до неактивних метаболітіk= 4; шляхом печінковогl= 6; метаболізмm= 1;.

Виведення. Ви&= #1074;едення амлодипіну = 79; плазми є двофазним з кінцевим періодом на = 87;іввиведенн&#= 1103; близько 30-50 годин. Рівно= 074;ажна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; після
7-8 днів безперервнl= 6;го прийому препарату. І= 079; сечею вивод = 80;ться 10 % початкової= речовини амлодипіну = 10; 60 % його метаболітіk= 4;.

Дані щод= 086; аторвастатl= 0;ну.

Абсорбція. Ат&= #1086;рвастатин швидко абсо = 88;бується, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досяг = 72;ється у межах від 1 до 2 годин. Ступінь абс = 86;рбції зростає пропорційнl= 6; до дози аторвастатl= 0;ну. Абсолютна біодоступнo= 0;сть аторвастатl= 0;ну (початкова речовина) ст= 072;новить приблизно 12 %, k= 2; системна біодоступнo= 0;сть для пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= ктази становить п = 88;иблизно 30 %. Низьку системну бі = 86;доступніст&#= 1100; пов’язують = 79; пресистемнl= 0;м кліренсом у = 089;лизовій оболонці шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту та/аб= 086; пресистемнl= 0;м печінковим метаболізмl= 6;м. Хоча, за оцінками C_max&#= 1110; AUC, їжа знижує швидкість т = 72; ступінь абс = 86;рбції аторвастатl= 0;ну приблизно н = 72; 25 % і 9 % відповідно, = 081;ого вплив на зни= 078;ення холестеринm= 1; ЛНЩ при застосуванl= 5;і з їжею чи натще є подібним. Ко= 085;центрація аторвастатl= 0;ну у плазмі крові нижча (&#= 1087;риблизно на 30 % для С_max і AUC) після прийому препарату в = 74;ечері порівняно з = 087;рийомом уранці. Одна= 082; його дія щод= 086; зниження холестеринm= 1; ЛНЩ є однаковою н = 77;залежно від часу зас= 090;осування препарату.=

Розподіл.<= b> Се&= #1088;едній об’єм розподілу аторвастатl= 0;ну становить п = 88;иблизно 381 літр. Зв’язу= ;вання аторвастатl= 0;ну з білками пл= 072;зми становить ³<= /span> 95 %.

Біот= ;рансформац= 10;я. Аторвас = 90;атин інтенсивно метаболізуn= 8;ться до орто- і парагідрокl= 9;ильованих похідних і різних продуктів β-<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>окислен = 85;я. Пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= 082;тази орто- і параг&#= 1110;дроксильов= аними метаболітаl= 4;и in vitro еквівале= 085;тне такому для аторвастатl= 0;ну. Приблизно 70 % д= ;ії, що стосуєть = 89;я пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, зумовлено активними метаболітаl= 4;и.

Виведення. Ат&= #1086;рвастатин та його мета= 073;оліти виводяться головним чином з жовч= 102; після печінковогl= 6; та/чи позапечінкl= 6;вого метаболізмm= 1;. Однак аторв = 72;статин, очевидно, не зазнає значної кишково-печ= 10;нкової рециркуляцo= 0;ї. Середній період напі = 74;виведення аторвастатl= 0;ну з плазми кро= 074;і у людей стан= 086;вить приблизно 14 годин, проте для дії щодо пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= ктази цей період с= 090;ановить від 20 до 30 годи = 85;, що зумовлен = 86; активними метаболітаl= 4;и. Після пероральноk= 5;о прийому аторвастатl= 0;ну менше 2 % дози в= ;иділяється із сечею.

Аторвас = 90;атин є субстрато = 84; печінкових транспортеl= 8;ів, органічногl= 6; аніон-транс = 87;ортуючого поліпептидm= 1; 1B1 (OATP1B1) та транспортеl= 8;а 1B3 (OATP1B3). Метаболіти аторвастатl= 0;ну є субстрата = 84;и OATP1B1. Аторвастатl= 0;н також ідентифікуn= 8;ться як субстрат ефлюксних транспортеl= 8;ів Р-глікопрот = 77;їну (P-gp) та білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (BCRP), що може обмежувати абсорбцію в кишечнику і біліарний кліренс аторвастатl= 0;ну.

Дані щодо амлодипіну та аторвастатl= 0;ну у спеціальн = 80;х популяціях.

Паці= ;єнти літнього віку. Час досягнення = 87;іку концентрацo= 0;ї амлодипіну = 91; плазмі кров= 10; подібний у пацієнтів літнього віку та у мол&#= 1086;дших пацієнтів. У &#= 1087;ацієнтів літнього віку клірен = 89; амлодипіну = 84;ає тенденцію д = 86; зниження, що веде до збільшення AUC та періоду напіввиведk= 7;ння. Зростання AUC та періоду напіввиведk= 7;ння у пацієнтів = 110;з застійною серцевою недостатніl= 9;тю були очікуванимl= 0; для пацієнтів досліджуваl= 5;ої вікової гру = 87;и.

Концент = 88;ація аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і здорових па = 94;ієнтів літнього віку
(= ³ 65 років) вища (п&= #1088;иблизно на 40 % для C_maxта 30= % для AUC), ніж у дор= ;ослих молодшого віку. Клінічні дані дають змогу припустити, що рівень ЛН= 065; знижується більше при застосуванl= 5;і будь-якої до= 079;и аторвастатl= 0;ну у пацієнтів літнього ві = 82;у порівняно з дорослими молодшого віку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Стать. Ко&= #1085;центрація аторвастатl= 0;ну у плазмі крові у жіно= 082; відрізняєтn= 0;ся від такої у чоловіків (приблизно н= 072; 20 % вища за показником Сmax і на 10 % нижча за показником AUC). Ці відмінностo= 0; не були клінічно значущими і не призводили до суттєвих клінічних в= 10;дмінностей впливу на ліпіди у чоловіків т = 72; жінок.

Порушення функції нирок. Порушення функції нирок не має суттєвого впливу на фармакокінk= 7;тику амлодипіну. Амлодипін н = 77; піддається діалізу. Том= 091; пацієнти з н= 080;рковою недостатніl= 9;тю можуть отри = 84;увати звичайну початкову дозу амлодипіну.

У дослід= 078;еннях аторвастатl= 0;ну захворюванl= 5;я нирок не впл= 080;вало на концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну у плазмі крові або на &#= 1081;ого ефект щодо з= 085;иження холестеринm= 1; ЛНЩ; таким чином, для пацієнтів з = 087;орушенням функції нирок немає необхідносm= 0;і у корекції дози аторвастатl= 0;ну.

Порушення функції печінки. У пацієн&#= 1090;ів з порушення = 84; функції печінки = 082;ліренс амлодипіну = 08; зниженим, що призводить до зростанн= 03; AUC приблизно н = 72; 40-60 %. Порушення функції печінки від = 087;омірного до тяжкого ступеня не впливає на терапевтичl= 5;у відповідь пацієнтів н = 72; аторвастатl= 0;н, але експозиція цього препа = 88;ату значно зростає. Кон= 094;ентрація аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і помітно підвищуєтьl= 9;я у пацієнтів = 110;з хронічним алкогольниl= 4; захворюванl= 5;ям печінки (кла= 089; В за шкалою Чайлда–П’ю) (приблизно 16-кратно для C_m=
ax і 11-кратно для= AUC).

По&= #1083;іморфізм SLCO1B1. З&= #1072;хоплення клітинами печінки інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у тому числі аторвастатl= 0;ну, здійснюєтьl= 9;я за допомого= 02; транспортнl= 6;го білка OATP1B1. У пацієнтіk= 4; з поліморфізl= 4;ом SLCO1B1 існує ризи= 082; підвищеної експозиції аторвастатl= 0;ну, що у свою чергу, може призводити до підвищен = 85;я ризику виникнення рабдоміоліk= 9;у (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Поліморфізl= 4; гена, що кодує OATP1B1 (SLCO1B1 c.521CC), асоціюєтьсn= 3; з 2,4-кратним пі= ;двищенням експозиції аторвастатl= 0;ну (AUC) порівняно k= 9; пацієнтами без такого варіанту генотипу (c.521TT). = У цих пацієнтів також можливе генетичне п = 86;рушення захоплення аторвастатl= 0;ну клітинами печінки. Потенційни&= #1081; вплив на ефективнісm= 0;ь невідомий.=

Кл&= #1110;нічні характерисm= 0;ики.

Показан = 85;я.

Для профілактиl= 2;и серцево-суд = 80;нних подій у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, з трьома супутніми факторами серцево-суд = 80;нного ризику, з рівнями хол = 77;стерину від нормальних до помірно підвищених, без клінічних проявів ішемічної х = 74;ороби серця, а також коли згідно з діючими рек = 86;мендаціями щодо лікування вважається доречним комбінованk= 7; застосуванl= 5;я амлодипіну = 90;а низької доз = 80; аторвастатl= 0;ну.

У випадк= 091; недостатньl= 6;ї ефективносm= 0;і гіполіпідеl= 4;ічної дієти та інших нефармаколl= 6;гічних заходів.

Протипо = 82;азання.

– Піk= 6;вищена чутливість до дигідроп= 10;ридинів*, ді&= #1102;чих речовин амлодипіну та аторвастатl= 0;ну або до будь-яких допоміжних речовин, заз= 085;ачених у розділі «Склад»;

– акm= 0;ивні захворюванl= 5;я печінки або стійкі підвищення рівнів трансамінаk= 9; у сироватці крові невідомої етіології, що в 3 рази перевищуютn= 0; верхню межу норми;

– ваk= 5;ітність, період годування груддю; преп= 072;рат протипоказk= 2;ний жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які не використовm= 1;ють належні зас = 86;би контрацепцo= 0;ї;

– комбінації з ітраконазоl= 3;ом, кетоконазоl= 3;ом та телітроміцl= 0;ном (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

– артері= 072;льна гіпотензія тяжкого ступеня;

– шоl= 2; (включаючи кардіогеннl= 0;й шок);

– = обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад в= 080;ражений аорталь = 85;ий стеноз);

– геl= 4;одинамічно нестабільнk= 2; серцева нед = 86;статність після гострого інфаркту міокарда;=

– од= ночасне застосуванl= 5;я з противірусl= 5;ими препаратамl= 0; для лікування гепатиту С глекапревіl= 8;ом/пібрента&#= 1089;віром.

* Амл = 86;дипін – блокатор кальцієвих каналів, пох= 110;дна речовина дигідропірl= 0;дину.

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Вз= 072;ємодії, пов’язані з комбінованl= 0;м лікарським засобом.

Дан= ;і результатіk= 4; дослідженн&#= 1103; взаємодії лікарських = 79;асобів, що включало = 079;астосуванн&= #1103; 10 мг амлодипіну та 80 мг аторвастатl= 0;ну здоровими д = 86;бровольцям&#= 1080; свідчать пр = 86; те, що при їх одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фармакокінk= 7;тика амлодипіну не змінюєть = 89;я. Не було продемонстl= 8;овано жодного впливу амло = 76;ипіну на C_max аторва&#= 1089;татину, але AUC аторвастатl= 0;ну у присутностo= 0; амлодипіну зростала на 18 = % (90 % довірчий інтервал [109-127 %]).=

Дослідж = 77;нь лікарської взаємодії препарату К = 72;дует 5/10 з іншими ліl= 2;арськими засобами не проводили, о= 076;нак дослідженнn= 3; були проведені з = 072;млодипіном та аторвастатl= 0;ном окремо, як описано нижче.

Взає= ;модії, пов’язані з амлодипіноl= 4;.

• Коl= 4;бінації, що не рекомендуюm= 0;ься

Дантрол = 77;н (інфузія): після введення верапамілу та дантролену = 74;нутрішньов&#= 1077;нно у тварин спо= 089;терігалася летальна шлуночкова фібриляція та серцево-с= 091;динна недостатніl= 9;ть у поєднанні = 079; гіперкалієl= 4;ією. Через ризик гіперкалієl= 4;ії у пацієнтів зі схильністю до злоякісн = 86;ї гіпертерміo= 1; та під час лікування злоякісної гіпертерміo= 1; рекомендуєm= 0;ься уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я блокаторів кальцієвих каналів, так= 080;х як амлодипі = 85;.

У р= езультаті екстраполяm= 4;ії було зробле = 85;о висновок, що слід уникат = 80; комбінації амлодипіну = 10; дантролену (див. розділ «<= /span>Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

• Коl= 4;бінації, що потребують обережностo= 0;

Баклофе = 85;: посилення антигіпертk= 7;нзивної дії. При необхідносm= 0;і – моніторин = 75; артеріальнl= 6;го тиску та корекція дози антигіпертk= 7;нзивного препарату.=

Інгібіт = 86;ри CYP3A4: одночасне застосуванl= 5;я амлодипіну із потужним = 80; або помірними інгібітораl= 4;и CYP3A4 (інгібітор = 80; протеази, протигрибкl= 6;ві засоби груп = 80; азолів, макроліди, такі як еритроміциl= 5; або кларитроміm= 4;ин, верапаміл або дилтіазем) може спричинити значне збіл= 00;шення експозиції = 72;млодипіну, що підвищує ризик виникнення = 75;іпотензії. Такі зміни фармакокінk= 7;тики можуть бути більш вираженими = 91; пацієнтів літнього віку, тому може виникнути необхіднісm= 0;ь клінічного моніторингm= 1; та корекції дози.

Індукто = 88;и CYP3A4: ко= нцентрація амлодипіну = 74; плазмі може змінюватисn= 3; у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я відомих індукторів CYP3= A4. Тому слід контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск і регул= 102;вати дозу під час і після одночасногl= 6; застосуван&#= 1085;я, зокрема, з сильними індукторамl= 0; CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, звіробій зв = 80;чайний).

Не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти амлодипін разом з грейпфрутоl= 4; або грейпфрутоk= 4;им соком, оскільки у д= 077;яких пацієнтів біодоступнo= 0;сть препарату може збільш = 91;ватися, що призведе до посиленн= 03; гіпотензив&= #1085;ої дії.

Впли= ;в амлодипіну на інші лікарські засоби.

Гі&= #1087;отензивний ефект амлодипіну посилює гіп = 86;тензивну дію інших лікарських засобів з антигіпертk= 7;нзивними властивостn= 3;ми.

Такролі = 84;ус: іс&= #1085;ує ризик підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; такролімусm= 1; в плазмі крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з амлодипін = 86;м, однак фармакокінk= 7;тичний механізм такої взаємодії повністю не = 079;’ясований. Щоб уникнут = 80; токсичної дії такролі = 84;усу при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з амлодипін = 86;м необхідно проводити моніторинг = 82;онцентраці&#= 1111; такролімусm= 1; у плазмі кров= 10; та у разі необх= 110;дності – корекцію дози такрол= 10;мусу.

mTOR інгібітори (mammalian target of rapamycin - мішені рапаміцину = 91; ссавців).

Такі mTOR інгібітори, як сироліму = 89;, темсиролімm= 1;с і евероліму = 89;, є субстратамl= 0; CYP3A. Амлодипін є слабким інгібітороl= 4; 3. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і амлодипіну = 79; -інгібіторk= 2;ми він може посилювати вплив остан = 85;іх.

Пі&= #1076; час клінічних досліджень взаємодії л= 10;карських засобів амлодипін н = 77; впливав на фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну, дигоксину або варфарину.=

• Коl= 4;бінації, які слід враховуватl= 0;:

α₁-блока= ;тори в урології= (празозин, ал&#= 1100;фузозин, доксазозин, тамсулозин, теразозин): підвищення гіпотензивl= 5;ої дії. Ризик тяжкої ортостатичl= 5;ої гіпотензії.

Аміфост = 80;н: підвищення гіпотензивl= 5;ої дії внаслід = 86;к додаткових побічних реакцій.

Іміпрам= 10;нові антидепресk= 2;нти/нейроле&#= 1087;тики: підвищення антигіпертk= 7;нзивної дії та ризик= 091; розвитку ор = 90;остатичної гіпотензії (адитивний ефект).

β-блокат = 86;ри при серцеві = 81; недостатноl= 9;ті (бісопролол, карведилол, метопролол): у пацієнтів = 079; латентною або неконтрольl= 6;ваною серцевою недостатніl= 9;тю ризик гіпотензії = 10; серцевої недостатноl= 9;ті (in vitro: негатив = 85;ий інотропний ефект дигідропірl= 0;динів, що змінюється залежно від = 083;ікарських засобів, яки= 081; може збільшуватl= 0; негативний інотропний ефект β-блок = 72;торів). Застосуванl= 5;я β-блокаторіk= 4; може мінімізуваm= 0;и рефлекторнm= 1; симпатичну реакцію, яка приводитьсn= 3; в дію при надмірній гемодинаміm= 5;ній реперкусії.

Кортико = 89;тероїди, тетракозакm= 0;ид: зниження антигіпертk= 7;нзивної дії (ефект ко&#= 1088;тикостерої= дів щодо затрим = 82;и води та натрію).

Інші ант= 080;гіпертензи&= #1074;ні засоби: одночасне застосуванl= 5;я амлодипіну = 79; іншими анти = 75;іпертензив&#= 1085;ими лікарськимl= 0; засобами (β-б= 083;окатори, блокатори а = 85;гіотензину II, діуретики, і= ;нгібітори АПФ) може пос&#= 1080;лити гіпотензивl= 5;ий ефект амлодипіну. = 055;итання щодо застосуванl= 5;я тринітратіk= 4;, нітратів або інших су= 076;инорозширю&= #1074;альних засобів слі = 76; розглядати = 79; обережністn= 2;.

Силдена = 92;іл: разова доза 100 мг силденафілm= 1; при артеріа = 83;ьній гіпертензіo= 1; не впливала на фармакокінk= 7;тичні параметри амлодипіну. Коли амлодипін і силденафіл застосовувk= 2;ли у комбінаці= 11;, кожен з препаратів = 87;роявляв свою гіпоте = 85;зивну дію окремо.

Циклосп = 86;рин: до&= #1089;лідження взаємодії між циклоспориl= 5;ом та амлодипіноl= 4; з участю здорових добровольцo= 0;в або інших по= 087;уляцій пацієнтів н = 77; проводили, за винятком пацієнтів з трансплантk= 2;цією нирки, в яких &= #1089;постерігал= ;ося змінне збільшення концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у в плазмі крові (в середньому на 0-40 %). Сл&= #1110;д розглянути можливість моніторингm= 1; рівнів циклоспориl= 5;у у пацієнтів після трансплантk= 2;ції нирки, які за&#= 1089;тосовують амлодипін; при необхідносm= 0;і слід зменши = 90;и дозу циклос = 87;орину.

У ході дослід = 78;ень взаємодії лікарських = 79;асобів було продемонстl= 8;овано, що циметиди = 85;, аторвастатl= 0;н, солі алюмінію/ма = 75;нію та дигоксин не впливают= 00; на фармакокінk= 7;тику амлодипіну.

Впли= ;в лікарських засобів, які застосовуюm= 0;ь одночасно, н= 072; аторвастатl= 0;н.

Ат&= #1086;рвастатин метаболізуn= 8;ться цитохромом P450 3A4 (CYP3A4) і є субстратом печінкових = 90;ранспортер&#= 1110;в, органічногl= 6; аніонтрансl= 7;ортуючого поліпептидm= 1; 1B1 (OATP1B1) та трансп = 86;ртера 1B3 (OATP1B3). Метаболіти аторвастатl= 0;ну є субстрата = 84;и OATP1B1. Аторвастатl= 0;н також ідентифікуn= 8;ться як субстрат = 077;флюксних транспортеl= 8;ів Р-глікопрот = 77;їну (P-gp) та білка резистентнl= 6;сті раку молочної за = 83;ози (BCRP), що може обмежувати абсорбцію в кишечнику і біліарний кліренс аторвастатl= 0;ну (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Од&= #1085;очасне застосуванl= 5;я лікарських засобів, що є інгібітораl= 4;и CYP3A4, або транспортнl= 0;х білків може призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну в плазмі крові та до з&#= 1073;ільшення ризику міопатії. Ризик може т= 072;кож збільшуватl= 0;ся при одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і аторвастатl= 0;ну з іншими лікарськимl= 0; засобами, які потенційно здатні спри = 95;иняти міопатію, такими як похідні фіброєвої кислоти та езетиміб (ди= 074;. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особ= ;ливості застосуванl= 5;я»).

Інгібіт = 86;ри CYP3A4.

Бу&= #1083;о продемонстl= 8;овано, що потужні і= 085;гібітори CYP3A4 призводятn= 0; до значного = 079;більшення концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну (див. таблицю 1 і спеціальн = 91; інформацію нижче). Якщо можна, слід уникати одночасногl= 6; застосуван&#= 1085;я потужних ін = 75;ібіторів CYP3A4 (наприклад циклоспориl= 5;у, телітроміцl= 0;ну, кларитроміm= 4;ину, делавірдинm= 1;, стирипентоl= 3;у, кетоконазоl= 3;у, вориконазоl= 3;у, ітраконазоl= 3;у, позаконазоl= 3;у, деяких противірусl= 5;их препаратів для лікуван = 85;я НСV (наприклад елбасвіру/г = 88;азопревіру) та інгібіторіk= 4; протеази ВІ = 51;, включаючи р = 80;тонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, д= 072;рунавір тощо). Коли неможливо уникнути од = 85;очасного застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів з аторвастатl= 0;ном, слід розглянути = 84;ожливість зниження початкової = 90;а максимальнl= 6;ї дози аторвастатl= 0;ну; також рекомендуєm= 0;ься проводити в= 10;дповідний клінічний моніторинг = 89;тану пацієнта (ди= 074;. таблицю 1).

По&= #1084;ірні інгібітори CYP3= A4 (наприклад еритроміциl= 5;, дилтіазем, верапаміл т = 72; флуконазол) = 084;ожуть збільшуватl= 0; концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну в плазмі крові (див. таблицю 1). При= одночасном = 91; застосуванl= 5;і еритроміциl= 5;у зі статинам = 80; спостеріга&= #1108;ться підвищений ризик міопатії. До= 089;ліджень взаємодії лікарських = 79;асобів щодо впливу аміодарону або верапам= 10;лу на аторвастатl= 0;н не проводил = 80;. Відомо, що ам&#= 1110;одарон та верапамі = 83; інгібують дію CYP3A4 і їх одн&#= 1086;часне застосуванl= 5;я з аторвастатl= 0;ном може призвести д = 86; збільшення = 77;кспозиції аторвастатl= 0;ну. Таким чином, при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну з помірними інгібітораl= 4;и CYP3A4 необхідно розглянути можливість = 79;меншення максимальнl= 6;ї дози аторвастатl= 0;ну та рекомендуєm= 0;ься відповідниl= 1; клінічний моніторинг стану пацієнта. Належний клінічний моніторинг рекомендовk= 2;но після почат = 82;у застосуванl= 5;я інгібітору = 72;бо після корекції йо = 75;о дози.

Індукто = 88;и CYP3A4.

Од&= #1085;очасне застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з індукторамl= 0; цитохрому P450 3= A (наприклад ефавіренцоl= 4;, рифампіцинl= 6;м, препаратамl= 0; звіробою продірявлеl= 5;ого) може призводити до нестійко = 75;о зниження концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну в плазмі крові.

Че&= #1088;ез подвійний механізм взаємодії рифампіцинm= 1; (індукція цитохрому P450 3A та інгібуваннn= 3; транспо = 88;тера захоплення гепатоцитіk= 4; OATP1B1) ре= ;комендован = 86; застосовувk= 2;ти аторвастатl= 0;н з рифампіцинl= 6;м в один і той же час, оскільки за = 90;римка у застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну після засто = 89;ування рифампіцинm= 1; пов’язана зі значним зниженням концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну в плазмі крові. Однак вплив рифампіцинm= 1; на концентр = 72;цію аторвастатl= 0;ну в гепатоцитаm= 3; невідомий, і якщо уникнути од = 85;очасного застосуванl= 5;я неможливо, слід ретельно спостерігаm= 0;и за ефективн= 10;стю препарату в = 090;аких пацієнтів.=

Інгібіт = 86;ри транспо = 88;терів.

Ін&= #1075;ібітори транспортнl= 0;х білків можуть = 079;більшувати системну експозицію аторвастатl= 0;ну. Циклосп = 86;рин та летермовір = 08; інгібітораl= 4;и транспортеl= 8;ів, залучених д = 86; розподілу аторвастатl= 0;ну, таких як OATP1B1/1B3, P-gp та B= CRP, що призводи = 90;ь до збільшен = 85;я системної експозиції = 72;торвастати&#= 1085;у (ди= ;в. таблицю 1). Впл= ив інгібуваннn= 3; печінко = 74;их транспортеl= 8;ів захоплення на= ек&= #1089;позицію аторвастатl= 0;ну в гепатоцит = 72;х невідомий. Якщо не можн= 072; уникнути одночасногl= 6; застосуван&#= 1085;я, рекомендуєm= 0;ься зниження дози і клінічний моніторинг ефективносm= 0;і (див. таблицю 1= ).

Гемфібр = 86;зил та похідні фіброєвої кислоти.

Ок&= #1088;еме застосуванl= 5;я фібратів іноді пов’я = 79;ане з розвитком = 087;обічних реакцій з боку м’язової системи, включаючи рабдоміоліk= 9;. Ризик розвитку ци = 93; реакцій може зростати пр = 80; одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і похідних фіброєвої кислоти та а= 090;орвастатин&= #1091;. Якщо не можн= 072; уникнути одночасногl= 6; застосуван&#= 1085;я, слід застос = 86;вувати найменшу дл= 03; досягнення терапевтичl= 5;ої дії дозу аторвастатl= 0;ну та проводит = 80; належний моніторинг стану паціє = 85;тів (див. розділ «<= /span>Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Езетимі = 73;.

Ок&= #1088;еме застосуванl= 5;я езетимібу іноді пов’я = 79;ане з розвитком = 087;обічних реакцій з боку м’язової системи, включаючи рабдоміоліk= 9;. Тому ризик розвитку ци = 93; реакцій може зростати пр = 80; одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і езетимібу т = 72; аторвастат&= #1080;ну.

Ре&= #1082;омендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких = 087;ацієнтів.

Колести = 87;ол.

Пр&= #1080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і колестиполm= 1; з аторвастатl= 0;ном концентрацo= 0;я аторвастатl= 0;ну та його активних метаболітіk= 4; в плазмі кров= 10; була нижча (співв= 110;дношення концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну: 0,74). Однак впли = 74; на ліпіди пр= 080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну й колестипо = 83;у був більшим = 087;орівняно з таким при л&#= 1110;куванні кожним з цих препаратів окремо.

Фузидов = 72; кислота.

При одночасномm= 1; системному застосуванl= 5;і фузидової кислоти зі статинами може підвищуватl= 0;ся ризик розвитку міопатії, в тому числі рабдоміоліk= 9;у. Механізм цієї взаємодії (є вона фармак = 86;динамічною або фармакокінk= 7;тичною або обох видів одночасно) все ще невідомий. У пацієнтів, які отримували цю комбінацію препаратів, були зареєстровk= 2;ні випадки раб = 76;оміолізу (у тому числі з летальним наслідком).

Якщо необхідне системне за = 89;тосування фузидової кислоти, слі= 076; припинити застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну на весь пері= 086;д застосуванl= 5;я фузидової кислоти (див. розділ «Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я»).

Колхіци = 85;.

Не&= #1079;важаючи на те, що досл&= #1110;джень взаємодії між аторвастатl= 0;ном та колхіцин = 86;м не проводил = 80;, були зафіксованo= 0; випадки міопатії пр = 80; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну разом з колхіцином, = 090;ому одночасно призначати ці препарат = 80; необхідно з обережністn= 2;.Впли= ;в аторвастатl= 0;ну на лікарськ= 10; засоби, які застосовуюm= 0;ь одночасно.=

Дигокси = 85;.

Пр&= #1080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і багаторазоk= 4;их доз дигоксину т = 72; 10 мг аторвастатl= 0;ну концентрацo= 0;я дигоксину у рівноважноl= 4;у стані дещо збільшувалk= 2;ся. Необхідно проводити н = 72;лежний моніторинг стану пацієнтів, які отримую = 90;ь дигоксин.=

Перорал= 00;ні контрацептl= 0;ви.

Од&= #1085;очасне застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з пероральн = 80;ми контрацептl= 0;вами спричиняло = 79;більшення концентрацo= 0;й норетиндроl= 5;у та етинілестрk= 2;діолу в плазмі крові.

Варфари = 85;.

У ході клініч = 85;ого дослідженнn= 3; пацієнтів, які застосо = 74;ували варфарин протягом тривалого часу, застосуванl= 5;я 80 мг аторвастатl= 0;ну на добу одно= 095;асно з варфарино = 84; спричиняло невелике (1,7 с) зменшення протромбінl= 6;вого часу протяг = 86;м перших 4 діб з&= #1072;стосування= ;, показник якого повер = 85;увся до норми протягом 15 діб лікування аторвастатl= 0;ном. Незважаючи на дуже рідк= 110;сні повідомленl= 5;я про випадки клінічно значущої взаємодії з антикоагулn= 3;нтами, щоб упевнит = 80;сь у відсутностo= 0; значних змі = 85; протромбінl= 6;вого часу в паціє= 085;тів, які приймають кумаринові антикоагулn= 3;нти, необхідно в = 80;значати протромбінl= 6;вий час до початку і доволі част = 86; протягом раннього етапу лікув = 72;ння аторвастатl= 0;ном. Після підтверджеl= 5;ня досягнення стабільногl= 6; протромбінl= 6;вого часу у пацієнтів, які приймаю = 90;ь кумаринові антикоагулn= 3;нти, його можна перевіряти зі звичайно рекомендовk= 2;ними інтерваламl= 0;. Якщо доза аторвастатl= 0;ну змінюється або припиняєтьl= 9;я його застос = 91;вання, має бути повторена така сама процедура. Л= 110;кування аторвастатl= 0;ном не пов’язан = 77; з кровотече= 02; або зі змінами протромбінl= 6;вого часу в паціє= 085;тів, які не приймають антикоагулn= 3;нти.

Таблиця 1

В&= #1087;лив одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарських засобів на фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну

Лікарський засіб, що зас= тосовуєтьсn= 3; одночасно, <= /i>та режи&= #1084; дозування	Аторвастат= ;ин
Доза (мг)	Співвід&#= 1085;ошення AUC^&	Клін&#= 1110;чна рекомендац= 110;я^#
Глекапр= ;евір 400 мг 1 раз на добу/пібрен&#= 1090;асвір 120 мг 1 раз на добу протягом 7 д&#= 1085;ів	10 мг 1 раз на добу протягом 7 днів	8,3	Одночас&#= 1085;ий прийом з препаратам= 080;, що містять глекапреві= 088; або пібрент&#= 1072;свір, протипоказ= 072;ний (див. розділ «Протипока= 079;ання»)
Типрана&#= 1074;ір 500 мг двічі на добу/рl= 0;тонавір 200 мг двічі на добу протягом 8 днів (з 14 до 21 дня)	40 мг у перший день, = 10 мг на двадцятий день	9,4	Коли одночасне застосуван= 085;я з аторваста&#= 1090;ином необхідне, не перевищува= 090;и 10 мг аторваст= ;атину на добу. Реком&#= 1077;ндовано клінічн&#= 1080;й моніторинг &#= 1089;тану цих пацієнтів
Телапре&#= 1074;ір 750 мг кожні 8 г = 86;дин протягом 10 днів	20 мг разово	7,9
Циклоспори= ;н 5,2 мг/кг= /добу, стабільна доза	10 мг 1 раз на добу протягом 28 <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>днів	8,7
Лопінав&#= 1110;р 400 мг двічі на добу/рито&= #1085;авір 100 мг двічі на добу протягом 14 днів	20 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	5,9	Без особливих рекомендац= 110;й. Кадует 5/10 = 084;істить 10 мг аторвастат= 080;ну
Кла = 88;итроміцин 500 мг двічі на добу протягом 9 днів	80 мг 1 раз на добу протягом 8 д&#= 1085;ів	4,5
Сак = 74;інавір 400 мг двічі на добу/рито&= #1085;авір (300 мг двіч&= #1110; на добу, починаючи = 079; 5-7 дня, збільшити до 400 мг двіч&= #1110; на добу на 8 день) з 4 до 18 дня череk= 9; 30 хв після прийому аторвастат= 080;ну	40 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	3,9	Без особливих р&#= 1077;комендацій= . Кадует 5/10 = 084;істить 10 мг аторвастат= 080;ну
Дар = 91;навір 300 мг двічі на добу/рито&= #1085;авір 100 мг двіч&= #1110; на добу протягом 9 днів	10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	3,4
Ітракон&#= 1072;зол 200 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	40 мг разово	3,3
Фосемпрена= ;вір 700 мг двіч&= #1110; на добу/ритонавір 100 мг двіч&= #1110; на добу протягом 14 днів	10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	2,5
Фосемпрена= ;вір 1400 мг двіч&= #1110; на добу прот&= #1103;гом 14 днів	10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	2,3
Елба&= #1089;вір 50 мг 1 раз на добу/гразоп&#= 1088;евір 200 мг 1 раз на добу протяг&#= 1086;м 13 днів	10 мг разово	1,95	При одночасном= 091; застосуван= 085;і з препарата&#= 1084;и, що містять елбасвір або гразопреві= 088;, доза аторвастат= 080;ну не повинна перевищува= 090;и 20 мг на добу <= /o:p>
Лете&= #1088;мовір 480 мг 1 раз на добу, 10 днів<= /span>	20 мг разово	3,29	При о&= #1076;ночасному застосуван= 085;і з препаратам= 080;, що містять летермовір, доза аторвастат= 080;ну не повинна перевищува= 090;и 20 мг на добу=
Нелф&= #1110;навір 1250 мг двіч&= #1110; на добу протягом 14 днів	10 мг 1 раз на добу протягом 28 днів	1,74	Без особливих рекомендац= 110;й
Грейпфр&#= 1091;товий сік, 240 мл 1 раз на добу*	40 мг разово	1,37	Одночас&#= 1085;ий прийом вели&#= 1082;ої кількості &#= 1075;рейпфрутов= ого соку та атор&= #1074;астатину не рекомендов= 072;ний
Дилтіаз&#= 1077;м 240 мг 1 раз на добу протягом 28 днів	40 мг разово	1,51	Ре= ;комендован = 86; проведе&#= 1085;ня належного клінічного моніторинг= 091; цих пацієнтів після початку лікування або корекці&#= 1103; дози дилтіазему
Еритром&#= 1110;цин 500 мг 4 рази на добу протягом 7 днів	10 мг разово	1,33	Ре= ;комендован = 86; клінічн&#= 1080;й моніторинг цих пацієнтів
Циметид&#= 1080;н 300 мг 4 рази на добу протягом 2 тижнів<= /p>	10 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів	1,00	Без особливих рекомендац= 110;й
Колести&#= 1087;ол 10 г двічі на добу, 24 тижні=	40 мг 1 раз на добу протягом 8 тижнів	0,74**	Без особливих рекомендац= 110;й
Ант = 72;цидна суспензія гідроксиді= 074; магнію та ал&= #1102;мінію, 4 рази на добу по 30 м = 83; протягом 17 днів	1 раз на добу <= /span>по 10 мk= 5; протягом 15 днів	0,66	Без особливих рекомендац= 110;й
Ефавіренц 600 мг 1 раз на добу <= /span>щоде&#= 1085;но протягом 14 днів	10 мг протягом 3 днів<= /span>	0,59	Без особливих рекомендац= 110;й
Рифампіцин 600 мг 1 раз на добу протягом 7 днів, од= ;ночасно	40 мг разово	1,12	Якщо неможливо уникнути су&#= 1087;утнього застосуван= 085;я, одночасне застосуван= 085;я аторвастат= 080;ну з рифампіци&#= 1085;ом реком&#= 1077;ндовано проводити під кл= ;інічним моніторинг= 086;м
Рифампіцин 600 мг 1 раз на добу прот&#= 1103;гом 5 днів (рl= 6;зділені дози)	40 мг разово	0,20
Гемфібрози= ;л 600 мг 2&nbs= p;рази на добу протягом 7 днів	40 мг разово	1,35	Рекомендов= ;аний клінічний моніторинг &#= 1089;тану цих пацієнтів
Фенофібрат 160 мг 1 раз на добу <= /span>щоде&#= 1085;но протягом 7 днів	40 мг разово	1,03	Рекомендов= ;аний клінічний моніторинг &#= 1089;тану цих пацієнтів
Боцепревір 800 мг тричі на добу протягом 7 днів	40 мг разово	2,3	Реко&#= 1084;ендовані нижчі початкові дози і кліні&= #1095;ний моніторинг &#= 1089;тану цих пацієнтів. Під час одночасног= 086; застосуван= 085;я з боцепревір= 086;м доза аторвастат= 080;ну має не перев&= #1080;щувати добову дозу 20 мг

^{& =
П=
088;едставляє
співвідношk=
7;ння
методів
лікування (о=
076;ночасне
застосу
=
74;ання
лікарськогl=
6;
засобу з
аторвастатl=
0;ном
застосу
=
74;анням
у окремо).<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-ansi-language:UK'>}

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'> Для отримання інформації про клінічн = 91; значущість див. розділи&nb= sp;«Особливос&#= 1090;і застосуванl= 5;я» та «Взаємод= 10;я з лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

* Містить один або більше компонентіk= 4;, що інгібуют= 00; CYP3A4 і можуть пі= 076;вищувати концентрацo= 0;ю лікарських засобів, які метаболізуn= 2;ться CYP3A4, в плазмі крові. Прийо= 084; 1 склянки грейпфрутоk= 4;ого соку об’ємо = 84; 240 мл також при= ;зводив до зниження AUC на 20,4 % для активного ортогідрокl= 9;иметаболіт= 091;. Застосуванl= 5;я великої кількості грейпфрутоk= 4;ого соку (понад 1,2 l= 3; на добу протягом 5 д = 85;ів) призводило до збільшення AUC аторвастатl= 0;ну в 2,5 раза і AUC активних речовин (аторвастат = 80;ну та метаболі = 90;ів).

** Співвідноm= 6;ення, засноване н = 72; одиничній в = 80;бірці, взятій чере = 79; 8-16 год після за= 089;тосування дози.

Таблиця 2

В&= #1087;лив аторвастатl= 0;ну на фармакокінk= 7;тику лікарських засобів, що застосовуюm= 0;ься одночасно<= /span>

Атор&= #1074;астатин і режим дозування

Лікарські засоби, що застосовую= 090;ься одночасно

Лікарс= 100;кий засіб/доза (мг)

С= ;піввідноше = 85;ня AUC^&

Клініч= 085;а рекомендац= 110;я

80 мг 1 раз на д= ;обу протягом 10 днів

Диго&#= 1082;син 0,25 мг 1 раз на добу &= #1097;оденно протягом 20 днів

1,15

Необхід&#= 1085;о проводити належний моніторинг &#= 1089;тану пацієнтів, я&= #1082;і приймають дигоксин

40 мг 1 раз на д= ;обу протягом 22 днів

Перорал&#= 1100;ні контрацепт= 080;ви 1 раз на доб = 91; щоденно протягом 2 місяці&= #1074;

- норетиндро= 085; 1 мг

- етиніле= страдіол 35 мкг

1,28

1,19

Без особливих рекомендац= 110;й

80 мг 1 раз на д= ;обу протягом 15 днів

Феназон 6= 00 мг разово*

1,03

Без особливих рекомендац= 110;й

10 мг разо&#= 1074;о

Типрана&#= 1074;ір 500 мг дв= 110;чі на добу, ритонавір 200 мг двічі на добу = протягом 7 днів

1,08

Без особливих рекомендац= 110;й

10 мг 1 раз на добу протяг= 086;м 4 днів

Фосемпр&#= 1077;навір 1400 мг дв&#= 1110;чі на добу протягом 14 д&= #1085;ів

0,73

Без особливих рекомендац= 110;й

10 мг 1 раз на добу протяг= 086;м 4 днів

Фосемпр&#= 1077;навір 700 мг дв= 110;чі на добу, ритонавір 100 мг двічі на добу протя&#= 1075;ом 14 днів

0,99

Без особливих рекомендац= 110;й

^& Предста= вляє співвідношk= 7;ння методів лік = 91;вання (одночасне застосу = 74;ання лікарськогl= 6; засобу з аторвастатl= 0;ном застосу = 74;анням у окремо).

*Одночас= 085;е застосуванl= 5;я багаторазоk= 4;их доз аторвастатl= 0;ну і феназону показало не = 79;начний або відсутн= 10;й вплив на кліренс феназону.=

Особ= 083;ивості застосуванl= 5;я.

Серц= ;ева недостатніl= 9;ть.

Лі&= #1082;ування пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю слід провод = 80;ти з обережністn= 2;. У ході довго= 089;трокового плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; дослідженнn= 3; пацієнтів з тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю (клас III і IV згідно з класифікацo= 0;єю Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації) з= 072;реєстрован&= #1072; частота виникнення набряку легенів бул = 72; вищою у пацієнтів, які застосо = 74;ували амлодипін, ніж у пацієнтів, які приймал = 80; плацебо (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Блокатори кальцієвих каналів, у тому числі амлодипін, слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; застійною серцевою не = 76;остатністю, оскільки вони можуть підвищуватl= 0; ризик виникнення майбутніх серцево-суд = 80;нних подій та лет= 072;льного наслідку.=

Пору= ;шення функції печінки.

Печі= ;нкові проби необхідно в = 80;значити перед початком лікування, періодично після нього, а також у разі прояву = 091; пацієнта будь-яких ознак або симптомів, щ= 086; вказують на ураження печінки. У разі підвищ = 77;ння рівнів трансамінаk= 9; слід проводити в= 10;дповідний моніторинг до зникненн= 03; таких відхи = 83;ень.

Якщо підвищення рівнів аланінамінl= 6;трансфераз= 080; або аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи більш ніж у 3 рази вище за верхню межу норми збері = 75;атиметься, лікування слід припинити.=

У пацієнтів з порушенням функції печінки пер= 10;од напіввиведk= 7;ння амлодипіну = 87;одовжуєтьс&#= 1103;, а AUC збільшуєт= ься, при цьому ре= 082;омендації щодо дозування н = 77; встановлен&= #1110;.

Через присутністn= 0; аторвастатl= 0;ну у складі лікарськогl= 6; засобу Каду = 77;т 5/10 цей лікарсь= ;кий засіб необх= 10;дно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам, я= 082;і зловживаютn= 0; алкоголем, п= 072;цієнтам із порушенн= 03;м функції печінки та/а= 073;о із захворюв = 72;нням печінки в анамнезі.=

Впли= ;в на скелетні м’язи.

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, аторвастатl= 0;н може впливати на скелетні м’язи і спри= 095;иняти міалгію, міозит та міопатію, як= 110; у поодиноки = 93; випадках можуть прог = 88;есувати до рабдоміо = 83;ізу, що характеризm= 1;ється помітно підвищенимl= 0; рівнями креатин = 82;інази (>10-кратне перевищеннn= 3; верхньої межі норми), міоглобінеl= 4;ії та міоглобінуl= 8;ії, які можуть призвести д = 86; ниркової недостатноl= 9;ті та у рідкісних випадках ‒ k= 3;ути летальними.

При відсутностo= 0; симптоматиl= 2;и у пацієнтів, які застосо = 74;ують статини, регулярний контроль рівнів креатин = 82;інази або інших м’язових ферментів н = 77; рекомендовk= 2;ний. Моніторинг рівнів креатин = 82;інази рекомендуєm= 0;ься проводити пацієнтам і = 79; факторами схильності до рабдоміо = 83;ізу та пацієнта = 84; з м’язовими симптомами перед початком та під час будь-&#= 1103;кого лікування с = 90;атинами (див. нижче).

Під час т&#= 1072; після лікув = 72;ння статинами були зареєстровk= 2;ні дуже рідкісні випадки імунологічl= 5;о опосередкоk= 4;аної некротизуюm= 5;ої міопатії. Ім= 091;нологічно опосередкоk= 4;ана некротизуюm= 5;а міопатія клінічно характеризm= 1;ється стійкою сла = 73;кістю проксимальl= 5;их м’язів та підвищеним рівнем креатинкінk= 2;зи в сироватці крові, які зберігаютьl= 9;я, незважаючи на припинення лікування статинами, позитивні антитіла проти ГМ&= #1043;-КоА-редукта= 079;и та корекцію імунодепреl= 9;антами.

Пе= 088;ед лікуванням.<= o:p>

Пацієнт = 72;м зі схильністю до рабдоміоліk= 9;у Кадует 5/10 слід призначати = 79; обережністn= 2;. Перед початком лі = 82;ування статинами р= 10;вень креатинкінk= 2;зи необхідно вимірювати = 91; таких ситуаціях:=

– прl= 0; порушенні функції нир = 86;к;

– прl= 0; гіпотиреозo= 0;;

– прl= 0; спадкових м’язових захворюванl= 5;ях в особистом = 91; або сімейному анамнезі;=

– прl= 0; м’язовій токсичностo= 0; на тлі засто= 089;ування статинів аб = 86; фібратів в анамнезі;

– прl= 0; захворюванl= 5;і печінки в анамнезі та/або при зловживаннo= 0; алкоголем;=

– у пацієнтів літнього віку (> 70 років) необхіднісm= 0;ь таких вимір= 10;в визначають, ураховуючи = 85;аявність факторів сх = 80;льності до рабдоміоліk= 9;у;

– коl= 3;и можливе підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; лікарськогl= 6; засобу у плазмі кров= 10;, наприклад, внаслідок взаємодії з = 110;ншими лікарськимl= 0; засобами (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») = 090;а у певних популяціях, включаючи пацієнтів з генетичних субпопуляцo= 0;й (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

У таких ситуаціях необхідно проаналізуk= 4;ати ризик від лі= 082;ування порівняно з = 084;ожливою користю та рекомендуєm= 0;ься проводити к = 83;інічний моніторинг = 89;тану пацієнта.=

Якщо на початковомm= 1; етапі рівні = 082;реатинкіна&= #1079;и значно підвищені (>5- = 82;ратне перевищеннn= 3; верхньої межі норми), л&= #1110;кування розпочинатl= 0; не слід.

Вимірю&#= 1074;ання креатинкінk= 2;зи.

Не можна вимірювати креатинкінk= 2;зу після інтен = 89;ивного фізичного навантаженl= 5;я або при наявності будь-якої іншої причини імо = 74;ірного підвищення = 82;реатинкіна&#= 1079;и, оскільки це ускладн= 02;є інтерпретаm= 4;ію отриманих результатіk= 4;. Якщо рівні к= 088;еатинкіназ&= #1080; на початковомm= 1; етапі суттєво підвищені (>5- = 82;ратне перевищеннn= 3; верхньої межі норми), їх необхідн = 86; систематичl= 5;о вимірювати через 5-7 днів для підтверджеl= 5;ня результатіk= 4;.

Під час лікування.=

– Паm= 4;ієнтів необхідно попросити одразу ж пов= 110;домляти про м’язови = 81; біль, судоми м’язів або слабкість через незро = 79;умілі причини, особливо якщо це супроводжуn= 8;ться загальною с = 83;абкістю чи підвищенняl= 4; температурl= 0;.

– Якm= 7;о такі симптоми виникають, коли пацієн = 90; застосовує Кадует 5/10, необхідно виміряти рі = 74;ні креатинкінk= 2;зи.

– Якm= 7;о виявиться, щ= 086; ці рівні значно підвищені (>5- = 82;ратне перевищеннn= 3; верхньої межі норми), лікування необхідно припинити.=

– Якm= 7;о м’язові симптоми тяжкі і спри= 095;иняють повсякденнo= 0; незручностo= 0;, необхідно розглянути = 84;ожливість припинення лікування, навіть якщо підвищені рівні креат = 80;нкінази перевищуютn= 0; верхню межу норми у £ 5 разів.

– Якm= 7;о симптоми зникли і рів= 085;і креатинкінk= 2;зи повернулисn= 3; до норми, можна розглянути можливість повторного застосуванl= 5;я препарату К = 72;дует 5/10 у найменшій дозі при ретельному моніторингm= 1;.

– Якm= 7;о виявлено клінічно значуще збільшення рівнів креа = 90;инкінази (>10 × верхньої межі норми) або якщо діагностовk= 2;но чи підозрюєтьl= 9;я рабдоміоліk= 9;, застосуван&= #1085;я препарату К = 72;дует 5/10 необхідно припинити.=

А&= #1084;лодипін не впливає н= 072; результати лабораторнl= 0;х досліджень.

Одно= ;часне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами.=
Як і при застосуванl= 5;і інших препаратів класу статинів, ризик рабдоміоліk= 9;у підвищуєтьl= 9;я, якщо Ка&= #1076;ует 5/10 за&= #1089;тосовувати одночасно з певними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну в плазмі крові (наприклад, п&#= 1086;тужні інгібітори CYP3= A4 або транспо = 88;тних білків (зокр= 077;ма циклоспориl= 5;, телітроміцl= 0;н, кларитроміm= 4;ин, делавірдин, стирипентоl= 3;, кетоконазоl= 3;, вориконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, позаконазоl= 3;, летермо = 74;ір та інгібітори протеази ВІ = 51;, у тому числі ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір, типранавір/ = 88;итонавір тощо)). Ризик розвитку міопатії може також підвищуватl= 0;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і гемфіброзиl= 3;у та інших похідних фіброєвої к = 80;слоти, противірусl= 5;их препаратів = 76;ля лікування гепатиту С (НСV) (наприкл&= #1072;д боцепревірm= 1;, телапревір&= #1091;, елбасвіру/г = 88;азопревіру, ледіпасвірm= 1;/софосбувір&#= 1091;), еритроміциl= 5;у, ніацину, езетимібу або к&= #1086;лхіцину. Якщо можна, с&#= 1083;ід розглянути альтернатиk= 4;ні (які не призв&#= 1086;дять до взаємоді= 11;) схеми лікування з = 72;мість цих лікарських засобів. Якщ= 086; одночасно з препаратом = 50;адует 5/10 необхідно з= ;астосовува = 90;и ці лікарськ= 10; засоби, слід ретельно зважити кор = 80;сть і ризики одночасногl= 6; лікування; рекомендуєm= 0;ься належний клінічний моніторинг = 89;тану таких пацієнтів (див. розділ «<= /span>Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Кадует 5/10 не можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 089;истемним застосуванl= 5;ям фузидової к = 80;слоти або впродов = 78; 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. У пацієнтів, яким системне за = 89;тосування фузидової кислоти вважається необхідним, лікування статинами слід призуп = 80;нити на весь період заст = 86;сування фузидової кислоти. У пацієнтів, які отримували фузидову кислоту та статини у комбінації, були зареєстровk= 2;ні випадки рабдоміоліk= 9;у (в тому числі летальні) (див. розділ «<= /span>Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнту слід рекомендувk= 2;ти негайно зве = 88;татися за медичною допомогою в разі виникнення будь-яких симптомів слабкості, болю або болісної чутливості = 91; м’язах.

Т&= #1077;рапію статинами можна продовжити через 7 днів після отримання останньої дози фузидо = 74;ої кислоти.

З&= #1072; виняткових обставин, коли потрібне до = 74;гострокове системне застосуванl= 5;я фузидової кислоти, наприклад, для лікування тяжких інфекцій, необхіднісm= 0;ь одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату К = 72;дует 5/10 та фузидової кислоти слі = 76; розглядати тільки в індивідуалn= 0;ному порядку та здійснюватl= 0; під ретельним наглядом лікаря.

Проф= ;ілактика інсульту шляхом агресивногl= 6; зниження рівнів холестеринm= 1; (SPARCL).

При анал= 110;зі post-hoc підтипів інсульту у п= 072;цієнтів без коронар = 85;ої хвороби серця, які нещодавно перенесли інсульт або = 090;ранзиторну ішемічну атаку, частота геморагічнl= 6;го інсульту була вищою у &#= 1090;их пацієнтів, які початково отримували 80 мг аторваст = 72;тину порівняно з тими, хто отримував п = 83;ацебо. Підвищений ризик був відзначениl= 1;, зокрема, у пацієнтів з геморагічнl= 0;м інсультом або лакунарним інфарктом в анамнезі на час включення у дослідженнn= 3;. Для пацієнт= 10;в із геморагічнl= 0;м інсультом або лакунар = 85;им інфарктом в анамнезі ба = 83;анс ризиків та к= 086;ристі від лікування аторвастатl= 0;ном у дозі 80 мг чі&= #1090;ко не встановл = 77;ний, тому перед початком лікування необхідно р = 77;тельно проаналізуk= 4;ати потенційну можливість ризику розвитку ге = 84;орагічного інсульту (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Інте= ;рстиціальн = 77; захворюванl= 5;я легень.

При застосуванl= 5;і деяких статинів на = 76;ходили повідомленl= 5;я про виняткові випадки інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень, особливо пр = 80; довготрива&= #1083;ому лікуванні (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). Особливостo= 0; прояву можуть включати за = 76;ишку, сухий кашел= 00; та погіршен = 85;я загального стану здоров’я (втомлювані = 89;ть, втрата маси тіла та підвищення температурl= 0;). Якщо є підозра, що у &= #1087;ацієнта розвиваєтьl= 9;я інтерстиціk= 2;льне захворюванl= 5;я легень, лікування статинами необхідно припинити.=

Цукров= 080;й діабет.

Де&= #1103;кі дані свідчать пр = 86; те, що статини як клас підвищують рівень глюк = 86;зи крові та у деяких пацієнтів з високим ризиком роз = 74;итку цукрового д= 10;абету можуть зумовлюв = 72;ти рівень гіперглікеl= 4;ії, при якому необхідне лікування, я= 082; при цукровому д= 10;абеті. Однак цей ризик переважуєтn= 0;ся зниженням судинного ризику внаслідок застосуванl= 5;я статинів і тому не є підставою для припине = 85;ня лікування статинами. Згідно з дер= 078;авними стандартамl= 0;, необхідно проводити клінічний т = 72; біохімічниl= 1; моніторинг = 89;тану пацієнтів групи ризик = 91; (рівень глюкози нат = 97;е від 5,6 до 6,9 моль/л, індекс маси тіла > 30 кг/м^{2,
підвищений
рівень
тригліцериk=
6;ів,
артеріальнk=
2; гіпертензі&#=
1103;).}

До&= #1087;оміжні речовини.=

Ц&= #1077;й лікарський засіб містить менше 1 ммоль (= 23 мг)/дозу натрію, тобт= 086; практично вільний від натрію.

За&= #1089;тосування у період вагітності або годування груддю.

Кадует 5/10 протипо = 82;азаний вагітним і жінкам, які г&#= 1086;дують груддю.

Жінки ре= 087;родуктивно&= #1075;о віку.

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід застосовувk= 2;ти відповідні контрацептl= 0;вні засоби (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Вагітні = 89;ть.

Безпека застосу = 74;ання препарату вагітним жі = 85;кам не встановленk= 2;. Контрольовk= 2;них клінічних д = 86;сліджень застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з участю вагітних жінок не проводили. Надходили п = 86;одинокі повідомленl= 5;я про вроджен= 10; аномалії після внутрішньоm= 1;тробної експозиції = 10;нгібіторам&#= 1080; ГМГ-КоА-реду= 082;тази. До&= #1089;лідження на тваринах продемонстl= 8;ували репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0; препарату.

Застосу = 74;ання аторвастатl= 0;ну матір’ю мож = 77; зменшити у плода рівень мевалонату, який є прекурсороl= 4; біосинтезу холестеринm= 1;. Атеросклерl= 6;з є хронічним процесом, і зазвичай припинення застосуванl= 5;я ліпідознижm= 1;вальних лікарських = 79;асобів у період вагітності має н&= #1077;значний вплив на довгострокl= 6;вий ризик, пов’язаний = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією.

З цих причин Каду = 77;т 5/10 не слід засm= 0;осовувати вагітним, а також жінка = 84;, які намагаю = 90;ься завагітнітl= 0; або підозрюють вагітність. = 051;ікування препаратом = 50;адует 5/10 слід призупинитl= 0; на весь термін вагітності або поки &#= 1085;е буде підтверджеl= 5;о відсутністn= 0; вагітності (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

У разі ви&#= 1103;влення вагітності під час лікування з = 72;стосування препарату К = 72;дует 5/10 слід негайн = 86; припинити.

Годуван = 85;я груддю.

Амлодип= 10;н потрапляє в грудне молоко. Част= 082;а материнськl= 6;ї дози, яку отримує немовля, оцінюється = 79; міжквартилn= 0;ним діапазоном 3–7%, максимум 15%. Дія амлодипіну на немовлят невідома.

Не&= #1074;ідомо, чи проникаю = 90;ь метаболіти = 72;торвастати&#= 1085;у у материнськk= 7; молоко. У щурів к&#= 1086;нцентрація аторвастатl= 0;ну та його активних метаболітіk= 4; у плазмі крові є анал= 086;гічною концентрацo= 0;ї вгрудном = 91; молоці. Через можливі = 89;ть розвитку серйозних побічних ре = 72;кцій жінкам, я&= #1082;і застосовуюm= 0;ь Кадует 5/10, слід утримуватиl= 9;ь від годування г = 88;уддю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Аторвастатl= 0;н протипоказk= 2;ний у період год= 091;вання груддю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ф&= #1077;ртильність= ;.

У дослід= 078;еннях на тваринах аторвастатl= 0;н не впливав н= 072; фертильнісm= 0;ь самців та самиць. Повідомлял&= #1086;ся про оборотн= 10; біохімічні = 79;міни у голівках сперматозо&= #1111;дів у деяких пацієнтів, які проходи = 83;и терапію блокаторамl= 0; кальцієвих = 82;аналів. Клінічних д = 72;них щодо потенційноk= 5;о впливу амлодипіну на фертильнісm= 0;ь недостатньl= 6;. В одному дослідженнo= 0; на щурах бул= 086; виявлено по = 73;ічну дію препарату н = 72; фертильнісm= 0;ь самців.

Зд&= #1072;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослідж = 77;нь для встановленl= 5;я впливу преп = 72;рату Кадует 5/10 на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;. Аторвастатl= 0;н, що входить д= 086; складу преп = 72;рату Кадует 5/10, має незначний вплив на зда= 090;ність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0;. Однак, зважа= 102;чи на фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0; амлодипіну, що входить д= 086; складу препарату К = 72;дует 5/10, при керуванні транспортнl= 0;ми засобами та роботі з іншими механізмамl= 0; слід брати д= 086; уваги можливість виникнення запаморочеl= 5;ня, головного болю, підвищеної втомлюваноl= 9;ті або нудоти (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Кадует 5/10 призначениl= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Звичайн = 72; початкова доза становить 5 = 84;г/10 мг 1 раз на добу. <= /o:p>

Якщо пацієнт потребує більш ефективногl= 6; контролю артеріальнl= 6;го тиску, можна приймати 10 мг/10 мг 1 раз на добу; для цього слід використовm= 1;вати лікарський засіб Кадуе = 90; 10/10.

Цей лікарський засіб можна приймати у будь-який ча= 089; доби з їжею а&#= 1073;о без неї.

Кадует 5/10 можна застосовувk= 2;ти як окремо, так і в комбі&#= 1085;ації з антигіпер = 90;ензивними засобами, ал= 077; його не можн= 072; застосовувk= 2;ти з іншими блокаторамl= 0; кальцієвих каналів або = 079; іншими статинами.=

Порушення функції нирок. Пацієнтам із порушенням = 92;ункції нирок корек = 94;ія дози не потрібна (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушення функції печінки. Кадует 5/10 про&= #1090;ипоказаний пацієнтам з активним за = 93;ворюванням печінки (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пацієнти лo= 0;тнього віку. Не&= #1084;ає необхідносm= 0;і коригувати дозу для пац= 110;єнтів літнього віку (див. розділ «Фармак = 86;кінетика»)<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>.

Застосуван&= #1085;я у комбінаці= 11; з іншими лікарськимl= 0; засобами. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з циклоспор = 80;ном доза аторвастатl= 0;ну не повинна перевищуваm= 0;и 10 мг (див. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Для пацієнтів, які одночасно приймають з аторвастатl= 0;ном противірусl= 5;і препарати для лікуван = 85;я гепатиту С, такі як елбасвір/гр = 72;зопревір, аб&= #1086; для профілактиl= 2;и цитомегалоk= 4;ірусної інфекції – летермовір, доза аторвастатl= 0;ну не повинна перевищуваm= 0;и 20 мг/добу (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» та «Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).<= /o:p>

Не рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну пацієнтам, які приймають летермовір = 86;дночасно з циклоспориl= 5;ом (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Вk= 9;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ді&= #1090;и.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Кадует 5/10 дітям не вст= 072;новлені, тому не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти Кадует 5/10 цій категорії пацієнтів.=

Пе&= #1088;едозування= ;.

Інфl= 6;рмація про передоз = 91;вання людини препаратом Кадует 5/10 відсутня.=

Амлодип= 10;н. До&= #1089;від навмисного передозуваl= 5;ня амлодипіноl= 4; людини обмежений. Значне передозуваl= 5;ня може призводити до надмірного розширення = 87;ериферични&#= 1093; судин та, можливо рефлекторнl= 6;ї тахікардії. Були зареєс = 90;ровані випадки значної та, можливо, тривалої системної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 72;ж до шокового стану з летальним наслідком. Б= 091;дь-який випадок артеріальнl= 6;ї гіпотензії, = 079;умовлений передозуваl= 5;ням амлодипіну, потребує моніторингm= 1; в кардіологіm= 5;ному реанімаційl= 5;ому відділенні. Для відновленнn= 3; судинного т = 86;нусу та артеріальнl= 6;го тиску може бути корисн = 80;м застосуванl= 5;я судинозвужm= 1;вального засобу. Оскільки амлодипін майже повністю зв’язуєтьсn= 3; з білками, малоймовірl= 5;о, що проведен = 85;я гемодіалізm= 1; буде корисним.=

Рідко повідомлялl= 6;ся про некардіогеl= 5;ний набряк як наслідок пе = 88;едозування амлодипіну, яке може проявлятисn= 3; з відстроче = 85;им початком (24-48 годин після прийому) і вимагає поч = 72;тку штучної вентиляції легень. Ранн= 110; реанімаційl= 5;і заходи (включаючи перевантажk= 7;ння рідиною) для підтримки перфузії та серцевого викиду можу = 90;ь бути провокуючиl= 4;и факторами.=

Аторвас = 90;атин. Сп&= #1077;ціальне лікування н = 72; випадок передозуваl= 5;ня аторвастатl= 0;ном відсутнє. Пр= 080; передозуваl= 5;ні пацієнта слід лікувати симптоматиm= 5;но та застосов = 91;вати підтримуючo= 0; заходи у раз= 110; необхідносm= 0;і. Слід провести аналіз біохімічниm= 3; показників функції печінки та здійснюватl= 0; моніторинг рівнів креатинкінk= 2;зи в сироватці крові. Через високий ступінь зв’= 03;зування препарату з білками плазми кров= 10; не слід очікувати значного по = 89;илення кліренсу аторвастатl= 0;ну при проведенні гемодіалізm= 1;.

Побічні реакції.

Без&= #1087;еку препарату К = 72;дует 5/10 оцінювали у подвійно сліпих плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х у 1092 пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування з приводу суп = 91;тньої артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та дисліпідемo= 0;ї. У ході клінічних досліджень із застосуванl= 5;ям препарату К = 72;дует 5/10 не спостерігаl= 3;ося яких-небудь = 087;обічних реакцій, хар= 072;ктерних для цієї комбінації. = 055;обічні реакції обмежувалиl= 9;ь тими, що були зареєстровk= 2;ні раніше при застосуванl= 5;і амлодипіну та/або аторвастатl= 0;ну (див. нижче).

У ході контрольовk= 2;них клінічних досліджень припинення = 90;ерапії внаслідок розвитку клінічних п = 86;бічних реакцій або = 074;ідхилень від норми результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів було необхідне тільки 5,1 % пацієнтів, які отримували лікування амлодипіноl= 4; та аторвастатl= 0;ном, порівняно з 4,0= % пацієнтів, які отримували плацебо.

Поб&= #1110;чні реакції заз = 85;ачено відповідно до систем органів (за MedDRA) та за частотою: ду= 078;е часто (від ³ 1/10), част= 086; (від ³ 1/100 до = < 1/10), нечасто (від ³ 1/1000 до = < 1/100), рід= ;ко (від ³<= /span> 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (від < 1/10000), невідомо (не можна встановити на підставі = 085;аявних даних).

Побічні реакції наведено окремо для амлодипіну та для аторвастатl= 0;ну.

Побічні реакції при застосуванl= 5;і амлодипіну.

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи.

Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунної системи.

Дуже рідко: реакц= 110;ї гіперчутлиk= 4;ості.

Метаболічн&= #1110; та аліментарнo= 0; розлади.

Дуже рідко: гіперглікеl= 4;ія*.

Нечасто: збільшення маси тіла, зменшення м = 72;си тіла.

З боку психіки.

Нечасто: безсоння, зміни настрою (в тому числі тривожністn= 0;), депресія.

Рідко: сплутаністn= 0; свідомості.

З боку нервової системи.

Часто: сонливість, запаморочеl= 5;ня, головний біль (особливо на початку лікування).

Нечасто: тремор, гіпестезія, парестезія, непритомніl= 9;ть, дисгевзія.

Дуже рідко: гіпертонус, периферичнk= 2; нейропатія.

Невідом = 86;: екстрапіраl= 4;ідний синдром.

З боку орган= ;ів зору.

Часто: порушення зору (в тому числі диплопія).

З боку орган= ;ів слуху та рівноваги.

Нечасто: шум у вухах.

З боку серця= ;.

Часто: відчуття серцебиття.

Нечасто: аритмія (в тому числі брадикардіn= 3;, вентрикуля&= #1088;на тахікардія = 10; фібриляція передсердь).

Рідко: стенокардіn= 3;.

Дуже рідко: інфаркт міокарда.=

З боку судин= ;.

Часто: припливи.

Нечасто: артеріальнk= 2; гіпотензія.

Дуже рідко: васкуліт.=

З боку дихал= ;ьної системи, орг= 072;нів грудної клітки та середостінl= 5;я.

Часто: задишка.

Нечасто: риніт, кашель.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Часто: нудота, біль у верхній та нижній част = 80;ні живота, диспепсія, порушення випорожненl= 5;я (в тому числі діарея та за= 087;ор).

Нечасто: блювання, сухість у роті, дисгевзія.

Дуже рідко: гіперплазіn= 3; ясен, гастрит, пан= 082;реатит.

Гепатобілі&= #1072;рні розлади.

Дуже рідко: гепатит, жовтяниця.=

З боку шкіри та підшкірної = 90;канини.

Нечасто: алопеція, пурпура, зміна кольору шкі = 88;и, свербіж, висипання, гіпергідроk= 9;, екзантема, кропив’янкk= 2;.

Дуже рідко: бульо= 079;ний дерматит, у тому числі м= 091;льтиформна еритема, набряк Квінке, ангіоневроm= 0;ичний набряк, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, фоточутливo= 0;сть, синдром Стівенса−Дk= 8;онсона.

Невідомо: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.=

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини.

Часто: припухлістn= 0; суглобів (у тому числі п= 088;ипухлість щиколотки), судоми м’язів, м’яз= 086;ві спазми.

Нечасто: артралгія, міалгія (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»), біль у спині.

З боку нирок та сечовидільl= 5;ої системи.

Нечасто: порушення сечовипускk= 2;ння, ніктурія, часте сечовипускk= 2;ння.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних за = 83;оз.

Нечасто: імпотен = 94;ія, гінекомастo= 0;я.

Загальні розлади та реакції у місці введе = 85;ня.

Дуже часто: набряк.

Часто: підвищена втомлюваніl= 9;ть, астенія.

Нечасто: біль у грудній клітці, біль, загальне нездужання.

Результати лабораторнl= 0;х аналізів.

Дуже рідко: підвищені рівні печінкових ферментів, аланінамінl= 6;трансфераз= 080; та аспартат = 72;мінотрансф&#= 1077;рази (найчастіше збігаються = 79; картиною хо = 83;естазу).

Побічні реакції при застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну.

Інфекційні та паразитарнo= 0; захворюванl= 5;я.

Часто: назофарингo= 0;т.

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи.

Рідко: тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунної системи.

Часто: ре&#= 1072;кції гіперчутлиk= 4;ості.

Дуже рідко: анафілаксіn= 3;.

Метаболічн&= #1110; та аліментарнo= 0; розлади.

Часто: гіперглікеl= 4;ія*.

Нечасто: гіпоглікемo= 0;я, збільшення маси тіла, анорексія.

З боку психіки.

Нечасто: безсоння, кошмарні сновидіння.

Невідом = 86;: депресія.

З боку нервової системи.

Часто: головний біль (особливо на початку лікування).

Нечасто: запаморочеl= 5;ня, гіпестезія, парестезія, амнезія, дисгевзія.

Рідко: периферичнk= 2; нейропатія.

З боку орган= ;ів зору.

Нечасто: затуманеннn= 3; зору.

Рідко: порушення зору (в тому числі диплопія).

З боку орган= ;ів слуху та рівноваги.

Нечасто: шум у вухах.

Дуже рідко: втрат= 072; слуху.

З боку дихал= ;ьної системи, орг= 072;нів грудної клітки та середостінl= 5;я.

Часто: фаринголарl= 0;нгеальний біль, носова &#= 1082;ровотеча.

Невідом = 86;: інтерстиціk= 2;льне захворюванl= 5;я легень, особливо пр = 80; довгострок&= #1086;вій терапії.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Часто: нудота, диспепсія, діарея, запо= 088;, метеоризм.

Нечасто: біль у верхній та нижній частині жив = 86;та, блювання, панкреатит, відрижка.

Гепатобілі&= #1072;рні розлади.

Нечасто: гепатит.

Рідко: холестаз.

Дуже рідко: печінкова н = 77;достатніст&#= 1100;.

З боку шкіри та підшкірної = 90;канини.

Нечасто: алопеція, свербіж, висипання, кропив’янкk= 2;.

Рідко: бульозний дерматит, у тому числі м= 091;льтиформна еритема, ангіоневроm= 0;ичний набряк, синдром Стівенса−Дk= 8;онсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.=

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини.

Часто: припухлістn= 0; суглобів (у тому числі п= 088;ипухлість щиколотки), судоми м’язів, м’яз= 086;ві спазми, артралгія, міалгія (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»), біль у спині, біль у кінці= 074;ках.

Нечасто: біль у шиї, підвищена втомлюваніl= 9;ть м’язів.

Рідко: міозит (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»), рабдоміоліk= 9;, міопатія (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»), розрив м’яза, тенди= ;нопатія, у рідкісних випадках – розрив ахіл = 83;ового сухожилля.

Д&= #1091;же рідко: вовчакоподo= 0;бний синдром.

Невідом = 86;: імунологічl= 5;о опосередкоk= 4;ана некротизуюm= 5;а міопатія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних за = 83;оз.

Нечасто: імпотен = 94;ія.

Дуже рідко: гінекомастo= 0;я.

Загальні ро= злади та реакції у місці введення.

Нечасто: набряк, периферичнl= 0;й набряк, підв= 080;щена втомлюваніl= 9;ть, астенія, біл= 100; у грудній клітці, загальне нездужання, пірексія.

Результати лабораторнl= 0;х аналізів.

Часто: пі&#= 1076;вищені рівні печінкових ферментів, а= 083;анінамінот&= #1088;ансферази та аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (найчастіше збігається = 79; картиною хо = 83;естазу), підвищений рівень креатинкінk= 2;зи в крові (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Нечасто: лейкоцитурo= 0;я.

* Були зареєстровk= 2;ні випадки цукрового д= 10;абету при застосуванl= 5;і деяких статинів; частота залежатиме від присутностo= 0; або відсутн = 86;сті факторів ризику (рівень глюк= 086;зи у крові натщ= 077; ≥ 5,6 ммоль/л, і&= #1085;декс маси тіла > 30= кг/м², підвищений рівень триг = 83;іцеридів, наявність в анамнезі артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;).

Повідомлен&= #1085;я про підозрю = 74;ані побічні реакції.

Повідом = 83;ення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це &#= 1076;ає змогу здійснюватl= 0; безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння користі та ризику застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.<= /p>

Ум&= #1086;ви зберігання.

Зберіга = 90;и у недоступноl= 4;у для дітей місці. Збері= 075;ати при температурo= 0; не вище 30 °С.

Уп&= #1072;ковка.

П&= #1086; 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Ка&= #1090;егорія відпуску. За рецептом.

Ви&= #1088;обник.

= Пфайзер Менюфекчурl= 0;нг Дойчленд ГмбХ/

= Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.

Мі&= #1089;цезнаходже= ;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Мусв= ;альдаль 1, 79090 Фрайбург Ім Брайсгау, Німеччина/

Mooswald= allee 1, 79090 Freiburg Im Breisgau, Germany.

Атор&= #1074;астатин і режим дозування	Лікарські засоби, що застосовую= 090;ься одночасно
Лікарс= 100;кий засіб/доза (мг)	С= ;піввідноше = 85;ня AUC^&	Клініч= 085;а рекомендац= 110;я
80 мг 1 раз на д= ;обу протягом 10 днів	Диго&#= 1082;син 0,25 мг 1 раз на добу &= #1097;оденно протягом 20 днів	1,15	Необхід&#= 1085;о проводити належний моніторинг &#= 1089;тану пацієнтів, я&= #1082;і приймають дигоксин
40 мг 1 раз на д= ;обу протягом 22 днів	Перорал&#= 1100;ні контрацепт= 080;ви 1 раз на доб = 91; щоденно протягом 2 місяці&= #1074; - норетиндро= 085; 1 мг - етиніле= страдіол 35 мкг	1,28 1,19	Без особливих рекомендац= 110;й
80 мг 1 раз на д= ;обу протягом 15 днів	Феназон 6= 00 мг разово*	1,03	Без особливих рекомендац= 110;й
10 мг разо&#= 1074;о	Типрана&#= 1074;ір 500 мг дв= 110;чі на добу, ритонавір 200 мг двічі на добу = протягом 7 днів	1,08	Без особливих рекомендац= 110;й
10 мг 1 раз на добу протяг= 086;м 4 днів	Фосемпр&#= 1077;навір 1400 мг дв&#= 1110;чі на добу протягом 14 д&= #1085;ів	0,73	Без особливих рекомендац= 110;й
10 мг 1 раз на добу протяг= 086;м 4 днів	Фосемпр&#= 1077;навір 700 мг дв= 110;чі на добу, ритонавір 100 мг двічі на добу протя&#= 1075;ом 14 днів	0,99	Без особливих рекомендац= 110;й