ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЛІ= 055;РИМАР^Ò

(LIPRIMAR<= /b>^Ò)

= 057;клад:

= 076;іюча речовина: atorvastatin;

1 таблетка містить аторвастатl= 0;н кальцію еквівалентl= 5;о 10 мг або 20 мг, або 40 мг, або 80 = ;мг аторвастатl= 0;ну;

допо= ;міжні речовини: = кальцію карбонат; це= 083;юлоза мікрокристk= 2;лічна; лактоза, моногідрат; натрію кроскармелl= 6;за; полісорбат = ;80; гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;; магнію стеарат; мат= 077;ріал для плівкового покриття (гідроксипр = 86;пілметилце&#= 1083;юлоза, макрогол 8000, титану діоксид (Е 171), тальк); емульсія симетикону (симетикон, емульсієутk= 4;орюючий стеарат, згущувач, кислота бензойна, ки= 089;лота сорбінова).

Ліка= ;рська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

= 054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білі= ;, круглі, вкриті плівковою оболонкою т = 72;блетки з гравіруванl= 5;ям «10», «20», «40» або «80» з одного боку та «ATV», «ATV», «ATV», «ATV» – з = 110;ншого для таблето = 82; 10 мг, 20 мг, 40 мг = 10; 80 мг відповідно.

Фарм= ;акотерапев = 90;ична група. Препар = 72;ти, що знижують рівень холестеринm= 1; і тригліцериk= 6;ів у сироватці крові. Інгіб= 110;тори ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Код АТХ C10A A05.<= /span>

= 060;армакологі&= #1095;ні властивостo= 0;.

Фа= 088;макодинамі&= #1082;а. <= /p>
Лі= 087;римар^®являє собоn= 2; синтетичниl= 1; гіполіпідеl= 4;ічний лікарський засіб. Аторвастатl= 0;н є інгібітороl= 4; 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3;-кофермент A (ГМГ-КоА) редуктази, ферменту, що каталізує перетворенl= 5;я ГМГ-КоА в мевалонат – = 087;очатковий та лімітуючий = ;етап біосинтезу холестеринm= 1;.

=

Лі= 087;римар^®є селективниl= 4; конкурентнl= 0;м інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= ктази, ферменту, ві= 076; якого залеж = 80;ть швидкість перетворенl= 5;я 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3;-коферменту&n= bsp;A в мевалонат, речовину-по = 87;ередник стеролів, у тому числі холестеринm= 1;.

В експерименm= 0;альних моделях у тварин Ліпр = 80;мар^®знижує рівень холестеринm= 1; та ліпопротеїl= 5;ів у плазмі шляхом інгібуваннn= 3; у печінці ГМГ-КоА-реду= 082;тази і синтезу холестеринm= 1; та шляхом збільшення кількості печінкових рецепторів ЛПНЩ на пове= 088;хні клітин для посилення поглинання та катаболізмm= 1; ЛПНЩ; Ліпримар^® також зменшує продукуванl= 5;я ЛПНЩ та кіль= 082;ість цих частино = 82;.

Лі= 087;римар^®, як і його деякі метаболіти, = 108; фармакологo= 0;чно активними у людини. Головним місцем дії а= 090;орвастатин&= #1091; є печінка, яка відігра= 08; головну рол= 00; у синтезі холестеринm= 1; та кліренсі ЛПНЩ. Доза препарату, н= 072; відміну від системної концентрацo= 0;ї препарату, краще корелює зі зменшенням рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ. Індивідуалn= 0;ний підбір дози препарату слід здійсн= 02;вати залежно від терапевтичl= 5;ої відповіді (д= 080;в. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Фарм= ;акокінетик = 72;. =

Вс= 084;октування.= Ліприма = 88;^® швидко абсорбуєтьl= 9;я після пероральноk= 5;о прийому та максимальнk= 2; його концентрацo= 0;я у плазмі крові досяг = 72;ється протягом 1‒2 = 075;один. Ступінь абсорбції зростає пропорційнl= 6; до дози препарату Ліпримар^®. Абсолютна біодоступнo= 0;сть аторвастатl= 0;ну (вихідний лікарський засіб) становить п = 88;иблизно 14 %, а системна біодоступнo= 0;сть інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-реду= 082;тази становить приблизно 30 %. Низьку системну доступністn= 0; препарату пов’язують = 79; передсистеl= 4;ним кліренсом у слизовій оболонці шлунково-ки = 96;кового тракту та/аб= 086; передсистеl= 4;ною біотрансфоl= 8;мацією у печінці. Хоча їжа зменшує швидкість т = 72; ступінь абсорбції лікарськогl= 6; засобу приблизно н = 72; 25 % та 9 % відповідно, = 079; огляду на по= 082;азники C_maxта AUC (площа під кривою «концентраm= 4;ія-час»), зниження рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ є подіб= 085;им при прийомі препа= 088;ату = 51;іпримар^® як з їжею, так і окремо. При застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну ввечері йог = 86; концентрацo= 0;я у плазмі крові була нижчою (приблизно н= 072; 30 % за показникамl= 0; C_maxта AUC), ніж при ранковому прийомі. Однак зниже = 85;ня рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ є однаковим н = 77;залежно від часу прийому препарату (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Ро= 079;поділ. Середні = 81; об’єм розпо = 76;ілу препарату Ліпримар^® становить приблизно 381 літр. Понад = 98 % препарату з = 74;’язується з білками плазми кров= 10;. Концентрацo= 0;йне співвідношk= 7;ння кров/плазма, що становит= 00; приблизно 0,25, вказує на погане прон = 80;кнення препарату в еритроцити. На підставі спостережеl= 5;ь у щурів вважається, що Ліпримар® здатний проникати у грудне молоко (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).<= /span>

Ме= 090;аболізм. Ліприма = 88;^® інтенсивно метаболізуn= 8;ться до орто- та па&= #1088;агідроксил= ;ьованих похідних і різних прод = 91;ктів бета-окисле = 85;ня. При дослідженнn= 3;х in vitro інгібуваннn= 3; ГМГ-КоА-реду= 082;тази орто- та пара&#= 1075;ідроксильо= ваними метаболітаl= 4;и еквівалентl= 5;е інгібуваннn= 2; препаратом Ліпримар^®. Приблизно 70 % циркулюючоo= 1; інгібіторнl= 6;ї активності щодо ГМГ-КоА-реду= 082;тази пов’язано з активними метаболітаl= 4;и. Дослідженнn= 3; in vitro сві = 76;чать про важливість метаболізмm= 1; препарату Ліпримар^® цитохромом P450 3A4 (CYP 3A4), що узгоджуєтьl= 9;я з підвищенимl= 0; концентрацo= 0;ями препарату Ліпримар^® у плазмі крові людин = 80; після одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з еритроміц = 80;ном, відомим інгібітороl= 4; цього ізоферментm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ек= 089;креція. Ліприма = 88;^® та його метаболіти виводяться головним чи = 85;ом з жовчю післ= 103; печінковогl= 6; та/чи позапе= 095;інкового метаболізмm= 1;, однак цей препарат, очевидно, не зазнає кишково-печ= 10;нкової рециркуляцo= 0;ї. Середній період напіввиведk= 7;ння препарату Ліпримар^® з плазми крові людин = 80; становить приблизно 14 = 075;один, але період н= 072;півзменшен&= #1085;я інгібіторнl= 6;ї активності щодо ГМГ-КоА-&#= 1088;едуктази становить від 20 до 30 годи= ;н через вплив = 072;ктивних метаболітіk= 4;. Після пероральноk= 5;о прийому препарату з сечею виділяєтьсn= 3; менше ніж 2 % дози.

= 054;собливі популяції пацієнтів

Па= 094;ієнти літнього віку. Ко= 085;центрація препарату Ліпримар^® у плазмі є ви&#= 1097;ою (приблизно 40 % для C_max та 30 % для AUC) у здорових l= 9;уб’єктів літнього віку (віком від 65 років), ніж у молоди= 093; дорослих па = 94;ієнтів. Клінічні дані свідчать пр = 86; більший ступінь зниження ЛПНЩ при застосуванl= 5;і будь-якої дози препарату у пацієнтів літнього ві = 82;у порівняно з молодими па = 94;ієнтами (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

&#= 1044;іти. Уявний кліренс при пероральноl= 4;у прийомі аторвастатl= 0;ну в дітей вияв= 080;вся подібним до = 082;ліренсу в дорослої людини при масштабуваl= 5;ні алометричнl= 6; за масою тіла, оскільки маса тіла була єдиною значною коваріатою = 74; популяційнo= 0;й фармакокінk= 7;тичній моделі аторвастатl= 0;ну із даними, які включал = 80; дітей з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією (у віці від 10 дl= 6; 17 років, n =3D 29), у відкритому 8-тижневому дослідженнo= 0;.

&#= 1057;тать. Концент = 88;ація препарату Ліпримар^® у плазмі крові жінок = 074;ідрізняєть&= #1089;я від такої у чоловіків (приблизно н= 072; 20 % вище за показником C_max та на 10 % нижче за показником AUC). Однак немає клінічно значущої відмінностo= 0; у зниженні рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ при застосуванl= 5;і препарату Ліпримар^® у чоловіків та жінок.

По= 088;ушення функції нирок. Захворюванl= 5;я нирок не впливають н = 72; концентрацo= 0;ю препарату Ліпримар^® у плазмі крові або на &#= 1079;ниження ХС-ЛПНЩ, а отже, коригуваннn= 3; дози препар = 72;ту для пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок не потрібне (див. розділи «Споl= 9;іб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ге= 084;одіаліз. Незважа= 02;чи на те, що за участю паці= 08;нтів з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок дослідженнn= 3; не проводилисn= 0;, вважається, що гемодіаліз не підвищує значущим чином кліренс препарату Ліпримар^®, оскільки пр = 77;парат інтенсивно зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;.

Пе= 095;інкова недостатніl= 9;ть. Концент = 88;ації препарату Ліпримар^® у плазмі кро= 074;і помітно підвищені у пацієнтів з хронічною алкогольноn= 2; хворобою печінки. Значення по = 82;азників C_max та AUC у 4 ра = 79;и вищі у пацієнтів і = 79; захворюванl= 5;ям печінки класу А за шкалою Чайлда ‒ П’= ю. У пацієнтів із захворюванl= 5;ям печінки кла = 89;у В за шкалою Чайлда ‒ П’= ю значення показників C_max та AUC підвищуютьl= 9;я приблизно 16-кратно та 11-кратно відповідно (див. розділ «Проm= 0;ипоказання&ra= quo;).

До= 089;лідження взаємодії лікарських засобів. Аторвастатl= 0;н є субстрато = 84; печінкових транспортеl= 8;ів, OATP1B1 та OATP1B3 транспортеl= 8;ів. Метаболіти аторвастатl= 0;ну є субстратамl= 0; OATP1B1. Аторвастатl= 0;н також ідентифікуn= 8;ться як субстрат = 077;флюксного транспортеl= 8;а білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (BCRP), яки= 081; може обмежувати кишкову абсорбцію і = 078;овчний кліренс аторвастатl= 0;ну.

Таблиця 1

Вплив одночасно застосовувk= 2;них препаратів на фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну

Одн = 86;часно застосовув= 072;ні препарати та режим дозування

= 040;торвастати&= #1085;

До&= #1079;а (мг)

&= #1057;піввідноше= ;ння

AUC^&a=
mp;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: RU'>Співвіднош= ;ення

C_max^&a=
mp;

^#Цик = 83;оспорин 5,2 мг/кг/добу, стабільна доза

10 м= г 1 раз на добу впродовж 28 днів

8,69

10,66

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ти&= #1087;ранавір 500 мг двічі на добу/ ритона&= #1074;ір 200 мг двічі на добу, 7 днів<= sup>

10 м= г разова доза

9,36

8,58

^#Гле = 82;апревір 400 мг 1 раз на добу/ пібрентасв= 110;р 120 мг 1 раз на добу, 7 днів

10 м= г 1 раз на добу впродовж 7 днів

8,28

22,00

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Те&= #1083;апревір 750 мг кожні 8 годин, 10 днів

20 м= г разова доза

7,88

10,60

^{#, ‡}Са&= #1082;вінавір 400 мг двічі на добу/
ритонавір 400 мг двічі на добу, 15 днів

40 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів

3,93

4,31

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ел&= #1073;асвір 50 мг 1 раз на добу/ гразопреві= 088; 200 мг 1 раз на добу, 13 днів<= /span>

10 мг &#= 1088;азова доза

1,94

4,34

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Си&= #1084;епревір 150 мг 1 раз на добу, 10 днів

40 мг &#= 1088;азова доза

2,12

1,70

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Кл&= #1072;ритроміцин 500 мг двічі на добу, 9 днів

80 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 8 днів

4,54

5,38

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Да&= #1088;унавір 300 мг двічі на добу/
ритонавір 100 мг двічі на добу, 9 днів<= sup>

10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів

3,45

2,25

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Іт&= #1088;аконазол 200 мг 1 раз на k= 6;обу, 4 дні

40 мг &#= 1088;азова доза

3,32

1,20

Ле&= #1090;ермовір 480 мг 1 раз на добу, 10 днів

20 мг разова доза

3,29

2,17

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фо&= #1089;ампренавір 700 мг двічі на добу/ ритона&= #1074;ір 100 мг двічі на добу, 14 днів=

10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів

2,53

2,84

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фо&= #1089;ампренавір 1400 мг 2 рази нk= 2; добу, 14 днів=

10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів

2,30

4,04

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Не&= #1083;фінавір 1250 мг 2 рази нk= 2; добу, 14 днів=

10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 28 днів

1,74

2,22

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Гр&= #1077;йпфрутовий сік, 240 мл 1 раk= 9; на добу*

40 мг 1&= nbsp;раз на добу

1,37

1,16

Ди&= #1083;тіазем 240 мг 1 раз на добу, 28 днів

40 мг 1&= nbsp;раз на добу

1,51

1,00

Ер&= #1080;троміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів =

10 мг 1&= nbsp;раз на добу

1,33

1,38

Ам&= #1083;одипін 10 мг, разова доза

80 мг 1&= nbsp;раз на добу

1,18

0,91

Ци&= #1084;етидин 300 мг 4 рази на добу, 2 тижні =

10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 2 тижнів

1,00

0,89

Ко&= #1083;естипол 10 г 2 рази на добу, 24 тижні= в

40 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 8 т&#= 1080;жнів

Не = застосовуєm= 0;ься

0,74**

Ма&= #1072;локс TC^® 30 мл 4 раз= 080; на добу, 17 днів

10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 15 днів

0,66

0,67

Еф&= #1072;віренз 600 мг 1 раз на добу, 14 днів

10 мг впродовж 3 днів

0,59

1,01

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ри&= #1092;ампін 600 мг 1 раз на добу, 7 днів (при одночасном= 091; застосуван= 085;і)^†

40 мг 1&= nbsp;раз на добу

1,12

2,90

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ри&= #1092;ампін 600 мг 1 раз на добу, 5 днів (окремими дозами)^†

40 мг 1&= nbsp;раз на добу

0,20

0,60

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ге&= #1084;фіброзил 600 мг двічі на добу, 7 днів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-ansi-language:UK'>

40 мг&nb= sp;1 раз на добу

1,35

1,00<= /p>

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фе&= #1085;офібрат 160 мг 1 раз на добу, 7 днів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-ansi-language:UK'>

40 мг 1&= nbsp;раз на добу

1,03

1,02

^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Бо&= #1094;епревір 800 мг 3 рази на добу, 7 днів<= sup>

40 мг 1&= nbsp;раз на добу

2,32=

2,66=

^&Співвідн= ;ошення за методам= 080; лікування (одночасне за= 089;тосування лікарськогl= 6; засобу з аторвастатl= 0;ном у порівнянні = 79; за= 089;тосуванням ато = 88;вастатину окремо).

<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>  ^#    Для отримання інформації про клінічн = 91; значущість див. розділи «Ос= ;обливості застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

* &= nbsp; Повідомл= ялося про більші підвищення AUC = (співвіднош = 77;ння AUC до 2,5) та/або C_{max (співвіднош&#=
1077;ння
С}_max д= 086; 1,71) при надмірному споживанні грейпфрутоk= 4;ого соку (750 мл – 1,2 = 83;ітра на добу або більше).

**&= nbsp; Співвідно= ;шення, що ґрунтуєтьсn= 3; на одиничній вибірці, взятій чере = 79; 8–16 год після застосуванl= 5;я дози.

^†Че= 088;ез механізм подвійної взаємодії рифампіну рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з рифампіно = 84;, оскільки було показано, що &#= 1074;ідстрочени= й прийом атор = 74;астатину після застосуванl= 5;я рифампіну п = 86;в’язаний зі значним зниженням к = 86;нцентрації аторвастатl= 0;ну у плазмі крові.

^‡    Доза комбінації препаратів саквінавір + ритонавір у цьому дослідженнo= 0; не є клінічн= 086; застосовувk= 2;ною дозою. Підвищення експозиції аторвастатl= 0;ну при застосуванl= 5;і у клінічних умовах, імовірно, буде вищим, ніж те, що спо&= #1089;терігалося у цьому дослідженнo= 0;. Тому застос = 86;вувати препарат сл= 10;д з обережністn= 2; та у найнижчій необхідній дозі.

Табл= ;иця 2

Вплив аторвастатl= 0;ну на фармакокінk= 7;тику одночасно застосовувk= 2;них лікарських засобів

Ат&= #1086;рвастатин

Одн = 86;часно застосовув= 072;ний лікарський засіб та режим дозування

Пр&= #1077;парат/доза (мг)

&= #1057;піввідноше= ;ння

AUC

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: RU'>Співвіднош= ;ення

Cmax

80 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 15 днів

Ант = 80;пірин 600 мг однораз= ово

1,03

0,89

80 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 10 д&= #1085;ів

^#Диг = 86;ксин 0,25 мг 1 раз на добу, 20 днів=

1,15

1,20

40 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 22 днів

Пер = 86;ральні контрацепт= 080;ви 1 раз на добу, 2 місяці

– норетистер= 086;н 1 мг

– етинілестр= 072;діол 35 мкг

1,28 = =

1,19 = =

1,23 = =

1,30 = =

10 мг раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-ansi-language:UK'>

Тип = 88;анавір 500 мг 2 рази на добу/ ритона&= #1074;ір 200 мг 2 рази на добу, 7 днів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-ansi-language:UK'>

1,08

0,96

10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів

Фос = 72;мпренавір 1400 мг 2 рази нk= 2; добу, 14 днів=

0,73

0,82

10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів

Фос = 72;мпренавір 700 мг 2 рази на добу/ ритона&= #1074;ір 100 мг 2 рази на добу, 14 днів=

0,99

0,94

^# Для отримання інформації про клінічн = 91; значущість див. розділ «Вза= ;ємодія з інш&= #1080;ми лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій».

Застос = 91;вання препарату Ліпримар^® клінічно значуще не в= 087;ливало на протромбінl= 6;вий час у пацієнтів, які отримув = 72;ли довготриваl= 3;е лікування варфарином.

Клінічн&#= 1110; характерисm= 0;ики.

Показа = 85;ня.

Запобіг = 72;ння серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям у дорослих=

Дл= 103; дорослих пацієнтів без клінічн = 86; вираженої ішемічної хвороби серця, але з декількома факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця, таким= 080; як вік, тютюнопаліl= 5;ня, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, низький рівень ЛПВЩ або наявніс = 90;ь ранньої ішемічної хвороби серця у сіме= 081;ному анамнезі, Ліпримар^®&#= 1087;оказаний для:

- = 79;меншення ризику виникнення інфаркту мі = 86;карда;

- = 79;меншення ризику виникнення інсульту;=

- = 79;меншення ризику проведення процедур ре = 74;аскуляриза&#= 1094;ії та стенокардіo= 1;.

Дл= 103; дорослих пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу та без клінічно вираженої ішемічної хвороби сер = 94;я, але з кількома факторами ризику розв = 80;тку ішемічної хвороби серця, таким= 080; як ретинопа = 90;ія, альбумінурo= 0;я, тютюнопаліl= 5;ня або артеріа = 83;ьна гіпертензіn= 3;, препарат Ліпримар^®показаний для:

     -зменшення ризику виникнення = 10;нфаркту міокарда;=

     -зменшення ризику виникнення = 10;нсульту.

Дл= 103; дорослих пацієнтів з клінічно вираженою ішемічною хворобою серця Ліпримар^® показаний для:

     -зм&= #1077;ншення ризику виникнення нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда;=

     -зменшення ризику виникнення = 83;етального та нелетальноk= 5;о інсульту;=

     -зменшення ризику проведення = 87;роцедур реваскулярl= 0;зації;

     -зменшення ризику госпіталізk= 2;ції у зв’язку із застійною серцевою недостатніl= 9;тю;

     -зменшення ризику виникнення = 89;тенокардії.<= o:p>

Гіперліпід&#= 1077;мія

У дорослих пацієнтів<= /span>

    -Як доповнення до дієти, щоб зменшити підвищені рівні загального холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ЛПНЩ, аполіпопроm= 0;еїну В та тригліцериk= 6;ів, а також для підвищення рівня холестеринm= 1; ЛПВЩ у пацієнтів з первинною гіперхолесm= 0;еринемією (гетерозиго = 90;ною сімейною та несімейною) та змішаною дисліпідемo= 0;єю (типи IIa та IIb за &#= 1082;ласифікаці= єю Фредріксонk= 2;).

    -Як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищенимl= 0; рівнями тригліцериk= 6;ів у сироватці крові (тип IV за класифік= ;ацією Фредріксонk= 2;).

    -Для лікування пацієнтів з первинною дисбеталіпl= 6;протеїнемі= 108;ю (тип III за клас= ифікацією   Фредріксоl= 5;а) у випадках, коли дотримання дієти є недостатньl= 6; ефективним.

    -Для зменшення загального холестеринm= 1; та холестер = 80;ну ЛПНЩ у пацієнтів з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією як доповнен = 85;я до інших гіполіпідеl= 4;ічних методів лікування (наприклад, аферез ЛПНЩ) або якщо так= 110; методи лікування недоступні.

=

У дітей

    - Як доповнення до дієти для зменшення рівнів загального холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ЛПНЩ і аполі= 087;опротеїну &#= 1042; у дітей віко= 084; від 10 до 17 рокі= ;в з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, якщо після відповідноo= 1; дієтотерапo= 0;ї результати = ;аналізів такі:

a) холестерин ЛПНЩ залишаєтьсn= 3; ³ 190 мг/дл (4,91 м = 84;оль/л) або

б) холестерин ЛПНЩ = ³ 160 мг/дл (4,14 ммоль/л) та:

• у сімей= 085;ому анамнезі наявні ранн= 10; серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я або

• два або більше інши = 93; факторів ризику розв = 80;тку серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; присутн= 10; у пацієнта дитячого віку.

=

Протип = 86;казання.

- Активне захворюванl= 5;я печінки, яке може включа = 90;и стійке підвищення рівнів печінкових трансамінаk= 9; невідомої етіології.

= - Гі= 087;ерчутливіс&= #1090;ь до будь-яког= 086; з компонент= 10;в цього лікарськогl= 6; засобу.

- Вагітність.

- Лактація.=

Взаємо = 76;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Препар = 72;т Ліпримар^® є субстрато = 84; CYP3A4 та транспортеl= 8;ів (наприклад, OATP1B1/1= B3, P-gp або BCRP). Рівні препарату Л= 10;примар^® у плазмі можуть значно підвищуватl= 0;ся при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; CYP3A4 та транспортеl= 8;ів. У таблиці 3 наведено перелік препаратів, які можуть збільшити експозицію препарату Л= 10;примар^® і ризик розвитку міопатії та рабдоміоліk= 9;у при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і, та рекоменд = 72;ції щодо їх лікування т = 72; запобіганнn= 3; таким ризикам (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;»).

&= #1058;аблиця 3

Вза= ;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 072; може збільшити ризик розвитку міопатії та рабдоміоліk= 9;у під час застосуванl= 5;я препарату Лі= 087;римар^®

Циклоспори = 85; або гемфібр&#= 1086;зил

Кл= 110;нічний вплив

Рівні аторвастат= 080;ну в плазмі значно підв&#= 1080;щувалися при одночасном= 091; застосуван= 085;і препарату Л&#= 1110;примар^® та циклоспори= 085;у, інгібітору CY= P3A4 та OATP1B1 (див. розділ «Фар&#= 1084;акологічні властивост= 110;»). Монотерапі= 103; гемфібрози= 083;ом може спричи&#= 1085;яти міопатію. Існує підвищений ризик розвитку мі&#= 1086;патії та рабдоміолі= 079;у при одночасном= 091; застосуван= 085;і циклоспори= 085;у або гемфібрози= 083;у з препарат = 86;м Ліпр&#= 1080;мар^®.

За= 093;оди

Не рекомендує= 090;ься одночасне застосуван= 085;я циклоспори= 085;у або гемфібрози= 083;у з препарато&#= 1084; Ліпр&#= 1080;мар^®.

Противірус = 85;і засоби

Кл= 110;нічний вплив

Рівні аторвастат= 080;ну в плазмі значно підв&#= 1080;щувалися при одночасном= 091; застосуван= 085;і препарату Л&#= 1110;примар^® з багатьма противірус= 085;ими засобами, які є інгібі&= #1090;орами CYP3A4 та/або транспорте= 088;ами (наприклад, BCRP, OATP1B1/1B3, P-gp, MRP2, та/або OAT2) ( = 76;ив. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»). Повідомлял= 086;ся про випадки міопатії та рабдоміолі= 079;у при одночасном= 091; застосуван= 085;і комбінації ледіпасвір + софосб&#= 1091;вір з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^®.

За= 093;оди

·       Не рекомендує= 090;ься одночасне застосуван= 085;я комбінації &#= 1090;ипранавір= + ритона&#= 1074;ір або глекапреві= 088; + пібрен&#= 1090;асвір з препарато= 084; Ліпр&#= 1080;мар^®.

·       У пацієнтів, які отримують лопінавір + ритона&#= 1074;ір або симепревір, слід оцінити користь/риз&#= 1080;к одночасног= 086; застосуван= 085;я з аторвастат= 080;ном.

·       У пацієнтів, які отримують саквінавір + ритона&#= 1074;ір, дарунавір + ритона&#= 1074;ір, фосампрена= 074;ір, фосампрена= 074;ір + ритона&#= 1074;ір, елбасвір + гразоп&#= 1088;евір або летермовір, доза препарату Ліпр&#= 1080;мар^® не повинна перевищува= 090;и 20 мг.

·       У пацієнтів, які отримують нелфінавір, доза препарату Ліпр&#= 1080;мар^® не повинна перевищува= 090;и 40 мг (див. розділ «Спосіб застосуван= 085;я та дози»).

·       Слід оцінити користь/риз&#= 1080;к одночасног= 086; застосуван= 085;я комбінації &#= 1083;едіпасвір= + соф&#= 1086;сбувір з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^®.

·       Слід контролюва= 090;и ознаки та симптоми міопатії у всіх пацієнтів, особливо на &= #1087;очатку лікування та під час збільшення дози будь-якого препарату.

Пр= 080;клади

Типран&#= 1072;вір + ритона&#= 1074;ір, глекапреві= 088; + пібрен&#= 1090;асвір, лопінавір + ритона&#= 1074;ір, симепревір, саквінавір + ритона&#= 1074;ір, дарунавір + ритона&#= 1074;ір, фосампрена= 074;ір, фосампрена= 074;ір + ритона&#= 1074;ір, елбасвір + гразоп&#= 1088;евір, летермовір, нелфінавір та ледіпасв&#= 1110;р + софосб&#= 1091;вір.

Окремі азольні протигрибк= 086;ві засоби або м&= #1072;кролідні антибіотик= 080;

Кл= 110;нічний вплив

Рівні аторвастат= 080;ну в плазмі значно підв&#= 1080;щувалися при одночасном= 091; застосуван= 085;і препарату Л&#= 1110;примар^® з окремими азольними протигрибк= 086;вими засобами або макролі&#= 1076;ними антибіотик= 072;ми через інгібуванн= 103; CYP3A4 та/або транспорте= 088;и (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»).

За= 093;оди

У пацієнтів, які отримують кларитромі= 094;ин або ітраконазо= 083;, доза препарату Л&#= 1110;примар^® не повинна перевищува= 090;и 20 мг (див. розділ «Спосіб застосуван= 085;я та дози»). Сл= ;ід оцінити користь/риз&#= 1080;к одночасног= 086; застосуван= 085;я окремих азольних протигрибк= 086;вих засобів або макролідни= 093; антибіотик= 110;в з препаратом &#= 1051;іпримар^®. Слід контролюва= 090;и ознаки та симптоми міопатії у всіх пацієнтів, особливо на початку терапії та під час збільшення дози будь-якого препарату.

Пр= 080;клади

Еритро&#= 1084;іцин, кларитромі= 094;ин, ітраконазо= 083;, кетоконазо= 083;, позаконазо= 083; та вориконазо= 083;.

Ніа = 94;ин

Кл= 110;нічний вплив

Спосте&#= 1088;ігалися випадки міопатії та рабдоміолі= 079;у при одночасном= 091; застосуван= 085;і ліпідомоди= 092;ікуючих доз ніацину (>1 г/добу ніацину) з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^®.

За= 093;оди

Слід зважити, чи користь від одночасног= 086; застосуван= 085;я ліпідомоди= 092;ікуючих доз ніацину з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^® перевищує підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолі= 079;у. Якщо прийнято рі&#= 1096;ення про одночасне застосуван= 085;я, слід спосте&#= 1088;ігати за наявністю ознак та симптомів міопатії у пацієнтів, особливо на початку терапії та під час збільшення дози будь-як&= #1086;го з препаратів.

Фіб = 88;ати (окрім гемфібрози= 083;у)

Кл= 110;нічний вплив

Застос&#= 1091;вання фібратів як монотерапі= 111; може викликати міопатію. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолі= 079;у підвищуєть= 089;я при одночас&#= 1085;ому застосуван= 085;і фібратів з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^®.

За= 093;оди

Слід зважити, чи користь від одночасног= 086; застосуван= 085;я фібратів з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^® перевищує підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолі= 079;у. Якщо прийнято рішення про одночасне застосуван= 085;я, слід спосте&#= 1088;ігати за наявністю ознак та симптомів м&#= 1110;опатії у пацієнтів, особливо на початку тер&#= 1072;пії та під час збільшення дози будь-якого з препаратів.

Кол = 93;іцин

Кл= 110;нічний вплив

Спосте&#= 1088;ігалися випадки міопатії та рабдоміолі= 079;у під час одночасног= 086; застосуван= 085;я колхіцину з препаратом &#= 1051;іпримар^®.

За= 093;оди

Слід зважити користь/риз&#= 1080;к одночасног= 086; застосуван= 085;я колхіцину з препаратом &#= 1051;іпримар^®. Якщо прийнято рішення про одночасне застосуван= 085;я, слід спостеріга= 090;и за наявністю о&#= 1079;нак та симптомів міопатії у пацієнтів, о&= #1089;обливо на початку терапії та під час збіл&= #1100;шення дози будь-якого з препаратів.

Гре = 81;пфрутовий сік

Кл= 110;нічний вплив

Спожив&#= 1072;ння грейпфруто= 074;ого соку, особливо у великих кількостях (&= #1087;онад 1,2 літра на день), може призвести до збільшення рівнів атор&#= 1074;астатину в плазмі та підвищити ризик розви&#= 1090;ку міопатії та рабдоміолі= 079;у.

За= 093;оди

Слід уникати споживання великої кількості грейпфруто= 074;ого соку (понад 1,2 літра на день), під час застосуван= 085;я препарату Л&#= 1110;примар^®.

&= #1058;аблиця 4

Вза= ;ємодія з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; можуть знижувати експозицію препарату Л= 10;примар^®

Риф = 72;мпіцин

Кл= 110;нічний вплив

Одноча&#= 1089;не застосуван= 085;я препарату Л&#= 1110;примар^® з рифампіци&#= 1085;ом, індуктором цитохрому P450 3A4 та інгібіторо= 084; OATP1B1, може призводити до нестійкого зниження концентрац= 110;ї аторвастат= 080;ну в плазмі кро&= #1074;і. Через механізм подвійної взаємодії р&#= 1080;фампіцину відстрочен= 077; застосуван= 085;я препарату Ліпр&#= 1080;мар^® після введення рифампіцин= 091; було пов’язане з&#= 1110; значним зниженням концентрац= 110;ї аторвастат= 080;ну у плазмі.

За= 093;оди

Рекоме&#= 1085;дується одночасне застосуван= 085;я препарату Ліпр&#= 1080;мар^® і рифампіци&#= 1085;у.

&= #1058;аблиця 5

Впл= ;ив препарату Л= 10;примар^® на інші лікарські засоби

Пер = 86;ральні контрацепт= 080;ви

Кл= 110;нічний вплив
Одноча&#= 1089;не застосуван= 085;я препарату Л&#= 1110;примар^® та пероральни= 093; контрацепт= 080;вів збільшувал= 086; концентрац= 110;ю норетистер= 086;ну та етинілес&#= 1090;радіолу у плазмі крові (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»).

За= 093;оди

Слід враховуват= 080; цей факт, обираючи пе&#= 1088;оральний контрацепт= 080;в для пацієнтів, які приймаю&#= 1090;ь Ліпримар^®.=

Диг = 86;ксин

Кл= 110;нічний вплив

При одночасном= 091; застосуван= 085;і багаторазо= 074;их доз препарату Ліпр&#= 1080;мар^® та дигоксину рівноважні концентрац= 110;ї дигоксину в плазмі підвищують= 089;я (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»).

За= 093;оди

Слід належним чином контролюва= 090;и стан пацієн&#= 1090;ів, які приймають дигоксин.

= 044;илтіазему гідрохлориk= 6;.

Одноча = 89;ний прийом аторвастатl= 0;ну (40 мг) та дилті= азему (240 мг) супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і.

= 062;иметидин.

У результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатl= 0;ну та циметидину = 85;е виявлено.=

= 040;нтациди.

Одноча = 89;ний пероральниl= 1; прийом аторвастатl= 0;ну та суспензі= 11; антацидногl= 6; препарату, щ= 086; містить магній та алюмінію гідроксид, с= 091;проводжуєт&= #1100;ся зниженням концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну у плазмі крові приблизно н = 72; 35 %. При цьому гіполіпідеl= 4;ічна дія аторвастатl= 0;ну не змінюваласn= 0;.

= 050;олестипол<= /i>.

Концен = 90;рація аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і була нижчою (співвід = 85;ошення концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну 0,74) при одночас = 85;ому прийомі аторвастатl= 0;ну та колестип = 86;лу. При цьому гіполіпідеl= 4;ічна дія комбіна = 94;ії аторвастатl= 0;ну та колестиполm= 1; перевищуваl= 3;а ефект, який дає прийом кожного з ци= 093; препаратів окремо.

= 040;зитроміцин<= /span>.

Одноча = 89;не призначеннn= 3; аторвастатl= 0;ну (10 мг 1 раз на добу) та азитроміциl= 5;у (500 мг 1 раз на добу) не супроводжуk= 4;алося змінами кон = 94;ентрації аторвастатl= 0;ну у плазмі крові.

Інk= 5;ібітори транспорту.

Інгіб= ;ітори транспортнl= 0;х білків (наприклад циклоспориl= 5;, ) здатні підвищуватl= 0; рівень системної експозиції аторвастатl= 0;ну (див. таблицю 1= ). Вплив пригніченнn= 3; накопичуваl= 3;ьних транспортнl= 0;х білків на концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну в клітинах печінки невідомий. Якщо уникну = 90;и одночасногl= 6; призначеннn= 3; цих препара = 90;ів неможливо, рекомендовk= 2;но зниження дози та проведення клінічного моніторингm= 1; ефективносm= 0;і аторвастатl= 0;ну (див. таблицю&n= bsp;1).

Езk= 7;тиміб.

Застосу = 74;ання езетимібу я = 82; монотерапіo= 1; пов’язують = 79; розвитком явищ з боку м’язової си = 89;теми, у тому числі рабдоміоліk= 9;у. Таким чином, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і езетимібу т = 72; аторвастатl= 0;ну ризик розвитку ци = 93; явищ збільшуєтьl= 9;я. Рекомендовk= 2;но проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.=

Фузидова кислота.

При одночасномm= 1; системному застосуванl= 5;і фузидової кислоти зі статинами може підвищуватl= 0;ся ризик розви = 90;ку міопатії, в тому числі рабдоміоліk= 9;у. Механізм цієї взаємодії (ч= 080; є вона фармакодинk= 2;мічною або фармакокінk= 7;тичною, чи обох виді= 074; одночасно) н= 072; сьогодні невідомий. П= 086;відомлялос&= #1103; про випадки рабдоміоліk= 9;у (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували комбінацію цих препаратів.

Якщо необхідне системне застосуванl= 5;я фузидової кислоти, слі= 076; припинити застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну на весь період застосуванl= 5;я фузидової кислоти (див. розділ «Особ= ;ливості застосуванl= 5;я»).

Інші лікарські засоби.

Клініч = 85;і дослідженнn= 3; показали, що одночасне застосовувk= 2;ння аторвастатl= 0;ну і гіпотензивl= 5;их препаратів та його заст= 086;сування в ході естрогензаl= 4;існої терапії не супроводжуk= 4;алось клінічно значущими побічними ефектами. Досліджень взаємодії з іншими препаратамl= 0; не проводилосn= 0;.

Особли = 74;ості застосуванl= 5;я.

Міопаті= 03; та рабдоміоліk= 9;

Препара = 90; Ліпримар^® може спричинити міопатію (біль у м’язах, болісність або слабкість у поєднанні з підвищенняl= 4; креатинкінk= 2;зи (КК) більше ніж у 10 разів за верхню межу норми) та рабдоміо = 83;із (з гострою нирковою недостатніl= 9;тю або без неї внаслідок міоглобінуl= 8;ії). Повідомлялl= 6;ся про рідкісн= 10; летальні випадки в результаті рабдоміоліk= 9;у при застосуванl= 5;і статинів, включаючи Л= 10;примар^®.

Фактори ризику розвитку міопатії<= /u>

Фактори ризику розвитку міопатії включають вік 65 років і б= ;ільше, неконтрольl= 6;ваний гіпотиреоз, порушення ф = 91;нкції нирок, одночасне застосуванl= 5;я з деякими іншими препаратамl= 0; та підвищен= 10; дози препарату Л= 10;примар^® (див. розділ «В= 079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Заходи для зменшення ризику розв = 80;тку міопатії та рабдоміоліk= 9;у або запобіганнn= 3; такому ризику

Експози = 94;ія препарату Л= 10;примар^® може збільшуватl= 0;ся за рахунок взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами че = 88;ез інгібуваннn= 3; ферменту 3A4 цитохрому P450 (CYP3A= 4) та/або транспортеl= 8;ів (наприклад, білок резис = 90;ентності раку молочної залози [BCRP], орг= 072;нічний аніон-транс = 87;ортуючий поліпептид [OATP1B1/OATP1B3] та глікопротеo= 1;н P [P-gp]), що призводить до підвищен = 86;го ризику розвитку міопатії та рабдоміоліk= 9;у. Не рекомендуєm= 0;ься одночасне з = 72;стосування з препаратом = 51;іпримар^® циклоспориl= 5;у, гемфіброзиl= 3;у, комбінацій = 90;ипранавір + = 88;итонавір чи глекапревіl= 8; +&nb= sp;пібрентасв&#= 1110;р. Модифікаціo= 1; дозування препарату Л= 10;примар^® рекомендуюm= 0;ься пацієнтам, які приймають п = 77;вні противірусl= 5;і засоби, азольні протигрибкl= 6;ві засоби або макролідні = 72;нтибіотики (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Повідомлялl= 6;ся про випадки міопатії/ра = 73;доміолізу при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну з ліпідомод = 80;фікуючими дозами (> 1 г/д= ;ень) ніацину, фібратів, колхіцину т = 72; комбінації ледіпасвір = ;+ софосбуві = 88;. Слід оцінит = 80;, чи користь від застосуванl= 5;я цих препаратів переважає підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміоліk= 9;у (див. розділ «В= 079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Не рекомендуєm= 0;ься одночасний прийом грей = 87;фрутового соку у великих кількостях (= 087;онад 1,2 літра на день) пацієнтам, які приймають Л= 10;примар^® (див. розділ «В= 079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Слід припинити прийом препарату Л= 10;примар^®, якщо спостерігаn= 8;ться помітно підвищений рівень КK або діагностовk= 2;но міопатію чи = 108; підозра на ї= 111; виникнення. = 052;’язові симптоми та підвищення КК зникають = 087;ісля відміни препарату Л= 10;примар^®. Слід тимчасово відмінити Л= 10;примар^® пацієнтам з гострим або серйозним станом із високим риз = 80;ком розвитку ниркової недостатноl= 9;ті, спричиненоo= 1; рабдоміоліk= 9;ом (наприклад, сепсис; шок; т&= #1103;жка гіповолеміn= 3;; серйозна хірургічна операція; травма; тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні або електро = 83;ітні порушення; неконтрольl= 6;вана епілепсія).

Слід повідомити пацієнтів про ризик розвитку міопатії та рабдоміоліk= 9;у на початку л= 110;кування або при збільшенні дози препарату Л= 10;примар^®. Пацієнтам слід рекомендувk= 2;ти негайно пов= 10;домляти про будь-яки= 081; незрозумілl= 0;й біль у м’язах, болісність або слабкість, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або підвище = 85;ням температурl= 0;.

Імуноло = 75;ічно опосередкоk= 4;ана некротизуюm= 5;а міопатія<= /i>

Надходи = 83;и рідкісні повідомленl= 5;я про випадки імунологічl= 5;о опосередкоk= 4;аної некротизуюm= 5;ої міопатії (IОНМ), аутоіму= нної міопатії, пов’язаної із застосув = 72;нням статинів. IОНМ характеризm= 1;ється такими ознаками: слабкість проксимальl= 5;их м’язів та підвищений рівень креатинкінk= 2;зи в сироватці крові, які зберігаютьl= 9;я, незважаючи на припинення лікування статинами; позитивний результат н = 72; антитіла до ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи; м’язова біопсія виявляє некротизуюm= 5;у міопатію та покращення при застосуванl= 5;і імунодепреl= 9;антів. Може виникн = 91;ти необхіднісm= 0;ь проведення додаткових нейром’язоk= 4;их та серологі = 95;них досліджень. Може бути потрібна терапія імунодепреl= 9;антами. Слід ретель = 85;о зважити ризик розвитку ІОНМ перед початком за = 89;тосування іншого статину. Якщ= 086; розпочато т = 77;рапію іншим статином, не= 086;бхідний моніт= оринг ознак та симптомів IОНМ.

= По= 088;ушення функції печінки

Бу= 083;о показано, що статини, як і деякі інші г= 110;поліпідемі&= #1095;ні терапевтичl= 5;і засоби, асоц= 110;юються з відхиленняl= 4; від норми бі= 086;хімічних показників функції печінки. Сті= 081;ке підвищення (= 073;ільш ніж у 3 раk= 9;и вище верхньої ме = 78;і нормальногl= 6; діапазону, яке виникло 2 рази або більше) рівнів сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; спостерігаl= 3;ося у 0,7 % пацієнтів, які отримували Ліпримар^® під час клін= 110;чних досліджень. Частота випадків ци = 93; відхилень від норми становила 0,2 %,= 0,2 %, 0,6 % та 2,3 % для доз препарату 10, 20, 40 та 80 мг відповідно.

Пі= 076; час клінічних досліджень препарату в = 086;дного пацієнта ро = 79;винулась жовтяниця. Підвищені показники функціоналn= 0;них проб печінк = 80; (ФПП) у інших пацієнтів н = 77; були пов’яз = 72;ні з жовтянице= 02; або іншими клінічними = 89;имптомами. Після зменшення дози, перерв= 080; у застосуванl= 5;і препарату або припине = 85;ня його застосуванl= 5;я рівні трансамінаk= 9; поверталисn= 3; до рівнів перед лікуванням або приблизно д = 86; цих рівнів без негативних наслідків. 18 з 30 пацієнтів зі стійким підвищенняl= 4; показників функціоналn= 0;них проб печінк = 80; продовжуваl= 3;и лікування препаратом Ліпримар^® у менших дозах.
Пе= 088;ед тим як розпочинатl= 0; терапію препаратом Ліприма = 88;^®, рекомендуєm= 0;ься отримати результати аналізів що = 76;о ферментів печінки та здавати аналізи пов = 90;орно у разі клінічної потреби. Надходили р= 10;дкісні постреєстрk= 2;ційні повідомленl= 5;я про випадки летальної т = 72; нелетальноo= 1; печінкової недостатноl= 9;ті у пацієнтів, які приймал = 80; препарати групи статинів, у тому числі аторвастатl= 0;н. У разі серйо= 079;ного ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірm= 1;бінемією або жовтяницею = ;під час застосуванl= 5;я препарату Ліпримар^® слід негайн = 86; припинити лікування. Якщо не визн= 072;чено альтернатиk= 4;ної етіології, не слід повторно розпочинатl= 0; лікування препаратом.

Лі= 087;римар^® слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, я= 082;і зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки. Ліпримар^® протипоказk= 2;ний при активному захворюванl= 5;і печінки або стійкому пі = 76;вищенні рівнів печінкових трансамінаk= 9; невідомої етіології (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ендокр = 80;нна функція

По= 074;ідомлялося про підвищення рівня HbA1c та ко = 85;центрації глюкози у сироватці крові натще при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; ГМГ‑КоА-ред = 91;ктази, у тому числі препарату Ліпримар^®.

Ст= 072;тини перешкоджаn= 2;ть синтезу холестеринm= 1; та теоретично можуть ослабляти секрецію ст = 77;роїдів наднирковиm= 3; залоз та/або гонадних стероїдів. Клінічні дослідженнn= 3; показали, що Ліпримар^® не знижує базальну концентрацo= 0;ю кортизолу плазми та не порушує адр = 77;наловий резерв. Впли= 074; статинів на запліднюючm= 1; здатність сперми не досліджуваk= 4;ся у достатньо= 11; кількості пацієнтів. Невідомо, яким чином препарат впливає та й чи взагалі впливає на систему «статеві залози-гіпо = 92;із-гіпотала&= #1084;ус» у жінок у пе = 88;едменопауз&#= 1072;льний період. Слід бути обереж = 85;им при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату групи статинів з лікарськимl= 0; засобами, які можуть знижувати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів, такими як кетоконазоl= 3;, спіронолакm= 0;он та циметиди = 85;.

= 047;астосуванн&= #1103; пацієнтам з нещодавнімl= 0; випадками інсульту аб = 86; транзиторнl= 6;ї ішемічної атаки

При post-hoc аналізі дослідженнn= 3; SPARCL (Stroke Prevention by Aggressive Reduction in Cholesterol Levels/Запобіганl= 5;я інсульту шляхом різкого зменшення рівнів холестеринm= 1;), під час яког= 086; Ліпримар^® у дозі 80 мг на противагу плацебо застосовувk= 2;ли 4731 пацієнту бе= ;з ішемічної хвороби серця, які мали в анамн= 077;зі випадки інсульту аб = 86; транзиторнl= 6;ї ішемічної атаки протягом попередніх 6 місяців, спостерігаl= 3;ася більша частота вип = 72;дків геморагічнl= 6;го інсульту у групі пацієнтів, я= 082;і отримували Ліпримар^® у дозі 80 мг порівняно з групою плацебо (55 вип= адків, 2,3 % у групі аторвастатl= 0;ну порівняно з 33 випадками, 1,4 % у групі плацебо; СР: 1,68, 95= % ДІ: 1,09, 2,59; p=3D0,0168). Частота випадків летального геморагічнl= 6;го інсульту була подібною в усіх групах лікування (17 та 18 для груп аторвастатl= 0;ну та плацебо відповідно). Частота випадків не = 83;етального геморагічнl= 6;го інсульту бу = 83;а значно вищо= 02; у групі паці= 108;нтів, які отримували аторвастатl= 0;н (38, 1,6 %), порівняно з групою плацебо (16, 0,7 %). Деякі почат = 82;ові характерисm= 0;ики, у тому числі наявність випадків геморагічнl= 6;го та лакунарн = 86;го інсульту пі = 76; час включення д = 86; дослідженнn= 3;, асоціювали&= #1089;я з вищою частотою ви = 87;адків геморагічнl= 6;го інсульту у групі паціє = 85;тів, які отримували аторвастатl= 0;н (див. розділ «Побічні реакції»).

Се= 088;ед 39828 пацієнтів, які отримували Ліпримар^® у клінічних дослідженнn= 3;х, 15813 (40 %) пацієнтів були віком від 65 років, а = 2800 (7 %) пацієнтів = були віком від 75 років. Не спостерігаl= 3;ося жодної загальної відмінностo= 0; у безпеці та &#= 1077;фективност= і препарату між цими пацієнтами та молодшим = 80; пацієнтами, так само, як не було зареєстровk= 2;но жодних відмінностk= 7;й у відповіді на лікуванн= 03; між пацієнт = 72;ми літнього віку та молодшими пацієнтами згідно з інш= 080;м клінічним досвідом, проте не можна виклю = 95;ати більшу чутливість деяких старших пац= 10;єнтів. Оскільки старший вік (понад 65 рокі&#= 1074;) є фактором схильності до міопатії, слід з обережністn= 2; призначати Ліпримар^® &#= 1087;ацієнтам літнього віку.

Печінко = 74;а недостатніl= 9;ть

Лі= 087;римар^® протипоказk= 2;ний пацієнтам з активним за = 93;ворюванням печінки, включаючи стійке підв = 80;щення рівнів печінкових трансамінаk= 9; невідомої етіології (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

До початку лікування<= /i>

Ат= 086;рвастатин слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам з= 10; схильністю до розвитку = 088;абдоміоліз&= #1091;. До початку лікування статинами у пацієнтів, схильних до розвитку рабдоміоліk= 9;у, слід визначати рівень КК при:

- по&= #1088;ушенні функції нирок;

- гі&= #1087;офункції щитовидної залози;

- сп&= #1072;дкових розладах м’= 03;зової системи у сі= 084;ейному або особистому анамнезі;

- пе&= #1088;енесених у минулому випадках токсичного впливу статинів аб = 86; фібратів на м’язи;

- пе&= #1088;енесених у минулому захворюванl= 5;ях печінки та/або зловж= 080;ванні алкоголем.=

Дл= 103; пацієнтів літнього віку (понад 70 &= #1088;оків) необхіднісm= 0;ь проведення означених заходів слі = 76; оцінювати з урахуванняl= 4; наявності інших факторів схильності до розвитку рабдоміоліk= 9;у.

Пі= 076;вищення рівня препарату у плазмі кров= 10; можливе, зокрема, у разі взаємо = 76;ії (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») та застосуванl= 5;я особливим популяціям пацієнтів (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»), у тому числі пацієнтам з= 10; спадковими хворобами.

У таких випадках рекомендовk= 2;но оцінювати співвідношk= 7;ння ризиків та о= 095;ікуваної користі від лікування т = 72; проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів. Якщо до поча= 090;ку лікування рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ні= 078; у 5 разів), лікування розпочинатl= 0; не слід.

Вимірюва&#= 1085;ня рівня креатинкінk= 2;зи

Рі= 074;ень креатинкінk= 2;зи не слід визначати п= 10;сля інтенсивниm= 3; фізичних навантаженn= 0; або за наявності будь-яких можливих альтернатиk= 4;них причин підвищення рівня КК, оскільки це може ускладнити = 10;нтерпретац&#= 1110;ю результатіk= 4;. Якщо на початковомm= 1; рівні спост = 77;рігається значне підвищення КК (перевищенн= 03; ВМН більш ні= 078; у 5 разів), то через 5‒7 дні= 074; необхідно провести повторне визначення для підтверджеl= 5;ня результату.

Під час лікування<= /i>

Па= 094;ієнти повинні знати про необхіднісm= 0;ь негайно повідомлятl= 0; про розвито = 82; болю у м’яза= 093;, судом чи слабкості, особливо коли вони су= 087;роводжують&= #1089;я нездужанняl= 4; або гарячко= 02;.

У р&#= 1072;зі появи цих симптомів під час лікування аторвастатl= 0;ном необхідно визначити рівень КК у цього пацієнта. Якщо рівень КК значно пі= 076;вищений (перевищує ВМН більш ні= 078; у 5 разів), лікування слід припинити.=

До= 094;ільність припинення лікування слід також розглянути, якщо підвищення рівня КК не сягає п’ятикратнl= 6;го перевищеннn= 3; ВМН, але симптоми з боку м’язів мають тяжки = 81; характер та щоденно стають причиною неприємних відчуттів.=

Пі= 089;ля зникнення симптомів т = 72; нормалізацo= 0;ї рівня КК можна розглянути можливість відновленнn= 3; лікування аторвастатl= 0;ном або початку лікування альтернатиk= 4;ним статином за = 091;мови застосуванl= 5;я мінімальноo= 1; можливої до = 79;и препарату т = 72; ретельного нагляду за с= 090;аном пацієнта.=

Лі= 082;ування аторвастатl= 0;ном необхідно припинити, якщо спостерігаn= 8;ться клінічно значуще підвищення рівня КК (пер&#= 1077;вищення ВМН більш ні= 078; у 10 разів) або встановленl= 6; діагноз рабдоміоліk= 9;у (або є підозр&#= 1072; на розвиток рабдоміоліk= 9;у).

Одночаснk= 7; застосуванl= 5;я з іншими лік= 072;рськими засобами

Ри= 079;ик розвитку рабдоміоліk= 9;у підвищуєтьl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну з деякими лікарськимl= 0; засобами, що можуть збільшити концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну у плазмі крові. Прикладами таких препаратів можуть бути = 087;отужні інгібітори CYP&= nbsp;3A4 або транспортнl= 0;х білків: циклоспориl= 5;, телітроміцl= 0;н, кларитроміm= 4;ин, делавірдин, стирипентоl= 3;, кетоконазоl= 3;, вориконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, посаконазоl= 3;, летермовір та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, д= 072;рунавір. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з гемфіброз = 80;лом та іншими похідними фібрової кислоти, боцепревірl= 6;м, еритроміциl= 5;ом, ніацином та езетимібом, = 090;елапревіро&= #1084; або з комбін= 072;цією телапревір/ = 88;итонавір також зростає ризик виникнення міопатій. Як= 097;о можна, слід застосовувk= 2;ти інші лікарські засоби (що не взаємодіютn= 0; з аторвастатl= 0;ном) замість вищезгаданl= 0;х.

Як= 097;о необхідно проводити одночасне лікування аторвастатl= 0;ном та згаданим = 80; препаратамl= 0;, слід ретельно зважити користь та р= 080;зики. Якщо пацієнти приймають лікарські засоби, що підвищують концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну у плазмі крові, рекомендуєm= 0;ься знижувати дозу аторвастатl= 0;ну до мінімальноo= 1;. Крім того, у р&= #1072;зі застосуванl= 5;я потужних інгібіторіk= 4; CYP 3A4 слід розглянути можливість застосуванl= 5;я меншої початкової дози аторвастатl= 0;ну. Також рекомендуєm= 0;ься проводити належний кл= 10;нічний моніторинг стану цих пацієнтів.

Ат&= #1086;рвастатин не можна &#= 1087;ризначати одночасно з фузидовою к = 80;слотою, яку застосовуюm= 0;ь системно, аб= 086; впродовж 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. Па= 094;ієнтам, яким системне застосуванl= 5;я фузидової кислоти вважається необхідним, лікування статинами слід призупинитl= 0; на весь період заст = 86;сування фузидової кислоти. У пацієнтів, я= 082;і отримували фузидову кислоту та статини у комбінації, були зареєстровk= 2;ні випадки рабдоміоліk= 9;у (в тому числі летальні) (див. розділ «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнту слід рекомендувk= 2;ти негайно зве = 88;татися за медичною допомогою у разі виникнення будь-яких симптомів слабкості, болю або болісної чутливості = 91; м’язах.

Тера= ;пію статинами можна продовжити через 7 днів після отримання останньої дози фузидо = 74;ої кислоти.

За виняткових обставин, коли потрібне до = 74;гострокове системне застосуванl= 5;я фузидової кислоти, наприклад, для лікування тяжких інфекцій, необхіднісm= 0;ь одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Ліпримар^® та фузидово= 11; кислоти слі = 76; розглядати тільки в індивідуалn= 0;ному порядку та здійснюватl= 0; під ретельним наглядом лікаря.

Інтеl= 8;стиціальна хвороба легенів

Пі= 076; час лікування деякими статинами (особливо пі= 076; час тривалого л= 10;кування) були описан= 10; виняткові випадки розвитку інтерстиціk= 2;льної хвороби лег = 77;нів. До проявів цієї хвороб = 80; можна відне = 89;ти задишку, непродуктиk= 4;ний кашель та загальне погіршення самопочуттn= 3; (стомлювані = 89;ть, зниження маси тіла та гарячка). У разі виникн = 77;ння підозри на інтерстиціk= 2;льну хворобу лег = 77;нів слід припинити лікування статинами.=

Напоk= 4;нювачі

До складу препарату Ліпримар^® входить лактоза. Цей препарат не слід прийма = 90;и пацієнтам з рідкісними спадковими = 79;ахворюванн&#= 1103;ми, пов’язанимl= 0; з неперенос = 80;містю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбm= 4;ією глюкози-гал = 72;ктози.

Те= 088;апія ліпідомодиm= 2;ікуючими препаратамl= 0; повинна бут = 80; однією зі складови = 93; комплексноo= 1; терапії для пацієнтів з= 10; значно підвищеним ризиком роз = 74;итку атеросклерl= 6;тичних захворюванn= 0; судин через гіперхолесm= 0;еринемію. Медикаментl= 6;зна терапія рекомендуєm= 0;ься як доповнення до дієти, кол&#= 1080; результату від дотримання дієти, що обм&#= 1077;жує споживання насичених жирів та хол= 077;стерину, а також від застосуванl= 5;я інших немед = 80;каментозни&#= 1093; заходів бул = 86; недостатньl= 6;. Пацієнтам з ішемічною хворобою серця або декількома факторами ризику розвитку ішемічної х = 74;ороби серця прийо = 84; препарату Ліпримар^® можна розпочати одночасно з дотриманняl= 4; дієти.

Обмежен = 85;я застосуванl= 5;я

Лі= 087;римар^® не досліджуваl= 3;и за умов, коли основним ві = 76;хиленням від норми з боку ліпопротеїl= 5;ів є підвищенн= 03; рівня хіломікронo= 0;в (типи I та V за класифікацo= 0;єю Фредріксонk= 2;).

Застосуван= ;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі= ;тність.

= 054;цінка ризиків

Ліприм = 72;р^® протипоказk= 2;ний вагітним жінкам, оскільки не встановленk= 2; безпека йог = 86; застосуван&= #1085;я вагітним і немає явної користі при = 81;ому ліпідознижm= 1;вальних препаратів під час вагітності. Оскільки ін = 75;ібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази знижують синтез холестеринm= 1; та, можливо, с&= #1080;нтез інших біологічно активних речовин, які є похідними холестеринm= 1;, Ліпримар^® може шкідли = 74;о впливати на плід. Прийом &#= 1087;репарату Ліпримар^® слід припинити, я= 082; тільки встановленk= 2; вагітність (див. розд&#= 1110;л «Протипокаk= 9;ання»).

Розрах = 91;нковий фоновий ризик значних вро = 76;жених мальформацo= 0;й та викиднів для вказано= 11; популяції невідомий. У загальній популяції США розрахункоk= 4;ий фоновий ризик значних вроджених мальформацo= 0;й та викиднів при клінічн = 86; визнаних вагітностяm= 3; становить 2–4&n= bsp;% та 15–20 % відповідно.

= 050;онтрацепці&= #1103;

Ліприм = 72;р^® може завдавати шкоди плоду при застосуванl= 5;і вагітною жі = 85;кою. Жінки репродуктиk= 4;ного віку мають бути проінф = 86;рмовані про необхіднісm= 0;ь ефективної контрацепцo= 0;ї під час лікування ц = 80;м препаратом.

Кл= 110;нічні дані

Об= 084;ежені опубліковаl= 5;і дані обсерваційl= 5;их досліджень, метааналізo= 0;в та клінічни = 93; випадків щодо застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну кальцію не показали підвищеногl= 6; ризику виникнення серйозних вроджених мальформацo= 0;й чи викиднів.

На= 076;ходили рідкісні повідомленl= 5;я про вроджен= 10; аномалії після внутрішньоm= 1;тробної експозиції інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Проспективl= 5;е спостережеl= 5;ня приблизно 100 випадків вагітностеl= 1; у жінок, які лікувалися симвастатиl= 5;ом чи ловастат = 80;ном, показало, що &#= 1095;астота випадків вроджених аномалій плода, викид= 085;ів та внутрішньоm= 1;тробних смертей/мер = 90;вонароджен&#= 1100; не перевищуваl= 3;а частоти, очі= 082;уваної для загальної популяції. Кількість випадків є достатньою, щоб виключити ≥&nbs= p;3‒4-кратне підвищення вроджених аномалій ро = 79;витку плода порівняно з фоновою частотою. У 89 %= вагітних, за якими вел= 080; проспективl= 5;е спостережеl= 5;ня, лікування препаратом розпочиналl= 6;ся до вагітнос = 90;і та припинял = 86;ся під час І тр = 80;местру після виявлення вагітності.

= 055;еріод годування груддю

Ліприм = 72;р^® протипоказk= 2;ний під час годування груддю. Відс= 091;тня інформація про вплив препарату н = 72; дитину, яку годують груддю, чи на лактацію. Невідомо, чи проникає аторвастатl= 0;н у грудне молоко, одна= 082; було показано, що інший лікарський засіб цього класу потрапляє у грудне молоко; атор= 074;астатин присутній у молоці щурі = 74;. Оскільки статини потенційно здатні спричинити серйозні небажані реакції у немовлят, як= 110; знаходятьсn= 3; на грудному годуванні, жінкам, які потребують лікування п = 88;епаратом Ліпримар^®, не слід годувати груддю (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

Зда= ;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Здійсню= 08; дуже незначний вплив на швидкість реакції під час керування автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Гіперл= 10;підемія і змішана дисліпідемo= 0;я

Ре= 082;омендована початкова доза препарату Л= 10;примар^® становить 10 або 20 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів, які потребують значного зниження рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ (більш ніж на 45 %), терапія мож = 77; бути розпочата і = 79; дозування 40 = 084;г 1 раз на добу. Дозовий діапазон препарату Ліпримар^® знаходитьсn= 3; у межах від 10 до 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна приймати разовою доз = 86;ю у будь-які години та незалежно від прийому їжі. Початко= 074;у та підтримуючo= 0; дози препарату Ліпримар^® слід підбирати індивідуалn= 0;но, залежно від мети лікування т = 72; відповіді. П= 110;сля початку лікування та/або після титрування дози препарату Ліпримар^® слід проаналізуk= 4;ати рівні ліпідів протягом періоду від 2 до 4 тижнів та відповідниl= 4; чином відкоригувk= 2;ти дозу.

Гетероз = 80;готна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія у пацієнтів дитячого віку (віком в&#= 1110;д 10 до 17 років)

Рекоме = 85;дована початкова доза препарату Л= 10;примар^® становить 10 мг/добу, зви&= #1095;айний діапазон до = 79; становить від 10 до 20 мг перорально один раз на добу. Дози препарату слід підбирати індивідуалn= 0;но, відповідно до мети лікування. Коригуваннn= 3; дози слід проводити з інтервалом 4&nb= sp;тижні або більше.

Гомози = 75;отна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

До= 079;а препарату Ліпримар^® для пацієнтів з гомозиготнl= 6;ю сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією становить від 10 до 80 мг нk= 2; добу. Ліпримар^® слід використовm= 1;вати як доповнення до інших гіполіпідеl= 4;ічних методів лікування (н= 072;приклад, аферез ЛПНЩ) або якщо гіполіпідеl= 4;ічні методи лікування недоступні.

Одночас = 85;а гіполіпідеl= 4;ічна терапія

Лі= 087;римар^® можна засто = 89;овувати з секвестранm= 0;ами жовчних кислот. Комбінацію інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази (статинів) та фібратів слід загало = 84; призначати з обережністn= 2; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Дозува = 85;ня для пацієнтів з порушенням функції нирок

За= 093;ворювання нирок не впливає ні н= 072; концентрацo= 0;ї у плазмі крові, ні на зниження рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ при застосуванl= 5;і препарату Ліпримар^®; отже, коригу= 074;ання дози препарату для пацієнт= 10;в з порушення = 84; функції нирок не пот= 088;ібне (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фарl= 4;акокінетик= 072;»).

Дозуван = 85;я для пацієнтів, які приймають ц = 80;клоспорин, кларитроміm= 4;ин, ітраконазоl= 3;, летермовір або певні інгібітори протеаз

Слід уникати лікування препаратом Ліпримар^® пацієнтам, які приймаю = 90;ь циклоспориl= 5; або інгібітор протеази ВІ = 51; типранавір + ритонавір, або інгібітор протеази вірусу гепатиту C глекапревіl= 8; + пібрентасвo= 0;р, або летермовіl= 8; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з циклоспориl= 5;ом. Пацієнтам з ВІЛ, які приймають лопінавір + ритонавір, Л= 110;примар^®слід застосовувk= 2;ти у найнижчій необхідній дозі. Пацієн= 090;ам, які приймаю = 90;ь кларитроміm= 4;ин, ітраконазоl= 3;, елбасвір + гразопревіl= 8;, або пацієнтам з ВІЛ, які прий&#= 1084;ають комбінації саквінавір + ритонавір, д= 072;рунавір + ритонавір, фосампренаk= 4;ір, фосампренаk= 4;ір + ритонавір або летермо = 74;ір терапевтичl= 5;у дозу препарату Ліпримар^® слід обмежити 20 мг, а також рекомендуєm= 0;ься проводити належні клінічні обстеження = 76;ля забезпеченl= 5;я застосуванl= 5;я найменшої необхідної дози препар = 72;ту Ліпримар^®. &= #1055;ацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІ = 51; нелфінавір, лікування препаратом Ліпримар^® слід обмежити дозою до 40 мг (= див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Гетероз = 80;готна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Бе= 079;пека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Ліпримар^® встановленo= 0; для дітей віком від 10 до= 17 рокі= ;в з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією як доповнення до дієти для зниження загального холестеринm= 1;, рівня ЛПНЩ т= 072; рівня аполі = 87;опротеїну B, кол= 080; після адекватної спроби дієтотерапo= 0;ї відмічаютьl= 9;я:

•        = холестериl= 5; ЛПНЩ ≥ 190 мг/дл (4,91 ммоль/л) або=

•        = холестериl= 5; ЛПНЩ ≥ 160 мг/дл (4,14 ммоль/л) і<= /p>
o          у &#= 1089;імейному анамнезі наявна сімейна гіп = 77;рхолестери&#= 1085;емія або ранні серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я у родичів першого або другого ступеня або

o          п= 088;исутні два або більше інші фактори риз = 80;ку серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;.

=

По= 082;азання для застосуванl= 5;я препарату Ліпри= 084;ар^® підтверджеl= 5;е на основі досліджень:

·      Плацебо-= 082;онтрольова&= #1085;е клінічне дослідженнn= 3; тривалістю 6 місяців за участю 187 хлопців та дівчат післ= 03; початку менструаціl= 1; віком від 10 до= 17 рокі= ;в. Пацієнти, як= 110; отримували лікування препаратом Ліпримар^® у дозі10 мг або 20 мг щодня, мали загало = 84; подібний профіль неб = 72;жаних реакцій до т= 072;кого у пацієнтів, які отримували плацебо. У цьому вузьк = 86;му контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; не було виявлено значущого впливу препарату н = 72; ріст або статеве дозрівання хлопців або на тривалість = 84;енструальн&#= 1086;го циклу у дівчат.

·      Трирічн = 77; відкрите неконтрольl= 6;ване дослідженнn= 3; за участю 163 дітей віком від 10 до 15 років з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, для яких підбирали дозу для досягнення цільового рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ < 130 мг/дл (3= ,36 ммол= ;ь/л). Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Ліпримар^® при зниженн= 10; холестеринm= 1; ЛПНЩ, як правило, від= 087;овідають показникам, які спостерігаl= 3;ися у дорослих пацієнтів, незважаючи на обмеженн= 03; плану неконтрольl= 6;ваного дослідженнn= 3;.

Не= 086;бхідна консультацo= 0;я дівчат післ= 03; початку менструаціl= 1; щодо контрацепцo= 0;ї, якщо це доречно для пацієнта.=

До= 074;гостроково&= #1111; ефективносm= 0;і терапії пре = 87;аратом Ліп = 88;имар^®, розпочатої = 74; дитинстві для зменшення захворюванl= 6;сті та смертності = 91; дорослому в= 10;ці, не встановленl= 6;.

Бе= 079;пека та ефективнісm= 0;ь терапії препаратом Ліпри= 084;ар^®не &#= 1074;становлена для дітей віком до 10 рокі= ;в з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

Гомо= ;зиготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Кл= 110;нічна ефективнісm= 0;ь препарату у дозах до 80 мг/добу протягом 1 року була оцінена у неконтрольl= 6;ваному дослідженнo= 0; у пацієнтів з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, до якого бул= 086; включено 8 ді&#= 1090;ей.

Передо = 79;ування.

Специф= 10;чного лікування передозуваl= 5;ня препаратом Ліпримар^® немає. У разі &= #1087;ередозуван= ;ня пацієнта слід лікувати си = 84;птоматично та при необхідносm= 0;і застосовувk= 2;ти підтримуючo= 0; заходи. Чере= 079; високий сту = 87;інь зв’язуваннn= 3; препарату з = 073;ілками плазми не слід очікувати значного підсилення кліренсу препарату Ліпримар^® за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Побічн= 10; реакції.

У зв’яз= 082;у з тим, що клін&= #1110;чні дослідженнn= 3; проводятьсn= 3; в умовах, які коливаютьсn= 3; у широких межах, частоту вин = 80;кнення небажаних реакцій, що спостерігаn= 2;ться під час клінічних досліджень лікарськогl= 6; засобу, не можна безпосередl= 5;ьо порівнюватl= 0; з показника = 84;и, отриманими під час клінічних досліджень іншого препарату, т= 072; вони можуть не відображатl= 0; показники частоти, що с&#= 1087;остерігаєт= ься у практиці.

У базі даних плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; клінічного дослідженнn= 3; препарату Ліпримар^® серед 16066 пацієнтів (8755 отримували Ліпримар^® та 7311 отримува= ;ли плацебо; віковий діапазон 10‒93 &= #1088;оки, 39 % жінок, 91 % європеоїднl= 6;ї раси, 3 % негроїдної раси, 2 % монго&= #1083;оїдної раси, 4 % інші) з медіаною лікування, щ= 086; становила 53 = 090;ижні, 9,7 % пацієнтів, які отримували Ліпримар^®, та 9,5 % пацієнтів, які отримували = 87;лацебо, припинили застосуванl= 5;я препарату через небажані реакції, незалежно від причинн = 86;го зв’язку з препаратом. = 055;’ять найбільш поширених небажаних реакцій у пацієнтів, які отримували лікування п = 88;епаратом Ліпримар^®, що призводили до припинення застосуванl= 5;я препарату т = 72; траплялися = 79; частотою, вищою, ніж у групі плацебо, були: міалгі= 103; (0,7 %), діарея (0,5 %), нудота (0,4 %), підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ) (0,4 %) та печінкових ферментів (0,4 %= ).

У пацієнтів, які отримували лікування препаратом = 51;іпримар^® у плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х (n=3D8755), найчастіш= е спостерігаl= 3;ися такі небажа = 85;і реакції (частота випадків 2 % або більше т= 072; вище, ніж у групі плаце = 73;о), незалежно від причинного зв’язку: назофарингo= 0;т (8,3 %), артралгіn= 3; (6,9 %), діарея (6,8 %), біль у кінцівках (6,0 %) та інфекція сечовивіднl= 0;х шляхів (5,7 %).<= /p>
У таблиці 4 підсумовуєm= 0;ься частота клінічних небажаних реакцій, незалежно від причинного зв’язку, зареєстровk= 2;них у 2 % пацієнтів або більше т= 072; з частотою, вищою, ніж у г&= #1088;упі плацебо, у па&#= 1094;ієнтів, які отримували лікування препарато&#= 1084; Ліпримар^® (n=3D8755), за даними 17 плацебо-кон = 90;рольованих досліджень.

Т&#= 1072;блиця 6

Кліl= 5;ічні небажані реакції, що виникали у 2 % пацієнтів т = 72; більше, які отримув= ;али лікування будь-якою дозою препарату Ліпримар^®, та з частотою, вищою, ніж у групі плаце = 73;о, незалежно від причинного зв’язку (% пацієнтів).

Небажа&#= 1085;а реакція*

Будь-як&= #1072; доза N=3D8755

10 мг N=3D3908

20 мг N=3D188

40 мг N=3D604

80 мг N=3D4055

Плацеб&#= 1086; N=3D7311

Назофа&#= 1088;ингіт

8,3

12,9

5,3

7

4,2

8,2

Артрал&#= 1075;ія

6,9

8,9

11,7

10,6

4,3

6,5

Діарея

6,8

7,3

6,4

14,1

5,2

6,3

Біль у кінцівках

6

8,5

3,7

9,3

3,1

5,9

Інфекц&#= 1110;я сечовивідн= 080;х шляхів

5,7

6,9

6,4

8

4,1

5,6

Диспеп&#= 1089;ія

4,7

5,9

3,2

6

3,3

4,3

Нудота

4

3,7

3,7

7,1

3,8

3,5

М’язов&#= 1086;-скелетний біль

3,8

5,2

3,2

5,1

2,3

3,6

М’язов&#= 1110; спазми

3,6

4,6

4,8

5,1

2,4

3

Міалгі&#= 1103;

3,5

3,6

5,9

8,4

2,7

3,1

Безсон&#= 1085;я

3

2,8

1,1

5,3

2,8

2,9

Фаринг&#= 1086;ларингеаль= ний біль

2,3

3,9

1,6

2,8

0,7

2,1

* Небажана реакція > 2 % у будь-якій дозі більше, ніж у групі п&#= 1083;ацебо

До інших небажаних реакцій, про які повідом = 83;ялося під час плацебо-кон = 90;рольованих досліджень, належать:=

загальн= 10; порушення:= відчуття нездужання, пірексія;=

з боку травної системи: шлунково-ки = 96;ковий дискомфорт, відрижка, ме= 090;еоризм, гепатит, холестаз;

з боку скелетно-м’= 03;зової системи: м’яk= 9;ово-скелетн&#= 1080;й біль, підвищена втомлюваніl= 9;ть м’язів, біль у шиї, набрякання суглобів, тендино= ;патія (іноді ускладнена розривом су = 93;ожилля);

з боку метаболізмm= 1; та харчування: підвищення трансамінаk= 9;, відхилення від норми функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази в крові, підвищення активності креатинфосm= 2;окінази, гіперглікеl= 4;ія;

з боку нервової системи: кошмарні сновидіння;

з боку дихальної системи: носо= ;ва кровотеча;

з боку шкіри та її придатків:= кропив’янкk= 2;;

з боку органі = 74; зору: нечіткість зору, порушення зору;

з боку органі = 74; слуху та рівноваги:= шу&#= 1084; у вухах;

з боку сечостатевl= 6;ї системи: лейкоцитоуl= 8;ія;

з боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: гінекомастo= 0;я.

Частоту виникнення побічних реакцій виз = 85;ачали таким чином: &#= 1095;асто (> 1/100, < 1/10); нечасm= 0;о (> 1/1000, < 1/100); рідкісні (> 1/10000, < 1/1000); надзвичайнl= 6; рідкісні (< 1/10000= ).

По= 088;ушення функції нервової системи: часто: = головний біль; нечасто: з= 072;памороченн&= #1103;, парестезія, гіпестезія, дисгевзія, амнезія; рідкісні: = периферичнo= 0; нейропатії.

По= 088;ушення функції шлунково-ки = 96;кового тракту: часто: = запор; нечас= ;то: панкреа = 90;ит, блювання.

По= 088;ушення функції скелетно-м’= 03;зової системи та сполучної тканини: &= #1095;ас&= #1090;о: біль у суглобах, біль у спині; рідкі= ;сні: міопаті= 03;, міозит, рабдоміоліk= 9;.

= 047;агальні порушення:= нечасто: = астенія, біль у грудях, периферичнo= 0; набряки, стомлюваніl= 9;ть.

По= 088;ушення метаболізмm= 1; та харчування: нечасто: гіпоглікемo= 0;я, збільшення маси тіла, анорексія.

= 055;орушення функції печінки та жовчного мі = 93;ура: надз= ;вичайно рідкісні: = печінкова недостатніl= 9;ть.

По= 088;ушення з боку шкіри та сполучно= 11; тканини: нk= 7;часто: шкірн&= #1110; висипання, свербіж, алопеція; рідкісн= 10;: ангіоне = 74;ротичний набряк, бульозний дерматит (у тому числі мультиформl= 5;а еритема), син&#= 1076;ром Стівенса ‒ Джонс&= #1086;на та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз.

= Розлади дихальної системи, органів грудної клітки та се= 088;едостіння: часті= ;: = біль у горлі та гортані.

= Розлади системи крові та лімфатичноo= 1; системи: рід= 082;існі: тромбоцитоl= 7;енія.

= Розлади імунної системи: час= 090;о: алергічні реакції; надзвичайнl= 6; рідкісні: анафілаксіn= 3;.

= Розлади органів зор = 91;: нечасто: <= /span>= затуманеннn= 3; зору.

= Зміни результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів: = часто: = відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, підвищення активності креатинфосm= 2;окінази крові; н= ечасто: п= 086;зитивний результат аналізу на вміст лейко = 94;итів у сечі.

= Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у пацієнтів, які приймал = 80; ат= 086;рвастатин, спостерігаl= 3;и підвищення активності трансамінаk= 9; сироватки крові. Ці зміни зазви = 95;ай були слабко вираженими, тимчасовимl= 0; та не потребувалl= 0; втручання або лікування. Клінічно значуще підвищення активності = 90;рансаміназ сироватки крові (перевищенн= 03; верхньої межі норми більш ніж у 3 рази) спосте= 088;ігали у 0,8 % пацієнтів, які приймал = 80; аторваста&= #1090;ин. Це підвищення мало дозозалежнl= 0;й характер та було оборотним у всіх пацієнтів.

У 2,5 % пацієнтів, які приймал = 80; аторвастатl= 0;н, спостерігаl= 3;и зростання активності креатинкінk= 2;зи сироватки крові, що більш ніж у 3 рази перевищуваl= 3;а верхню межу норми. Це збігається зі спостережеl= 5;нями при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-Ко= ;А-редуктази у ході клінічних досліджень. = 059; 0,4 % пацієнтів, які отримували аторвастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ися рівні, що перевищуваl= 3;и верхню межу норми більш ніж у 10 разів.<= o:p>

= Побічні реакції, які виникли під час клінічн = 80;х досліджень: інфекція сечовивіднl= 6;го тракту, цукровий діабет, інсульт.

У дослідженнo= 0; ASCOT (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial), яке включало 10305 учасників (віковий діапазон 40‒80 &= #1088;оків, 19 % жінок; 94,6 % представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси, 2,6 % представниl= 2;ів негроїдної раси, 1,5 % південно-аз= 10;йського походження та 1,3 % змішаного походження/= 10;нших), які отримув = 72;ли лікування п = 88;епаратом Ліпримар^® у дозі 10 мг щоденно (n=3D5 168) або плацебо (n=3D5 137), профіль безпеки та переносимоl= 9;ті препарату у = 087;ацієнтів, які отримували Ліпримар^®, був порівнюванl= 0;м з таким у гру&#= 1087;і плацебо впродовж періоду под = 72;льшого спостережеl= 5;ня з медіаною тривалості 3,3 року.

У дослідженнo= 0; CARDS (Collaborative Atorvastatin Diabetes Study), яке включало 2838 пацієнтів (у віковому діапазоні 39‒77= років, 32 % жінок; 94,3 % представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси, 2,4 % південно-аз= 10;йського походження, 2,3= % афро-карибс= 00;кого походження та 1 % інших) з цукровим діабетом ІІ типу, які отр&#= 1080;мували лікування препаратом Ліпримар^® у дозі 10 мг н= 072; добу (n=3D1 428) або плацебо (n=3D1 410), не спостері = 75;алося жодної різн = 80;ці у загальній частоті небажаних реакцій або&nbs= p;серйозних небажаних реакцій між групами лікування впродовж періоду под = 72;льшого спостережеl= 5;ня з медіаною тривалості 3,9 року. Про жодні випадки рабдоміоліk= 9;у не повідомл= 03;лося.

У дослідженнo= 0; TNT (Treating to New Targets Study), яке включало 10001 пацієнта (віковий діапазон 29‒78 років, 19 % жінок; 94,1 % представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси, 2,9 % представниl= 2;ів негроїдної раси, 1,0 % представниl= 2;ів монголоїднl= 6;ї раси та 2,0 % інших) з клінічно вираженою ішемічною хворобою се = 88;ця, які отримували Ліпримар^® у дозі 10 мг на добу (n=3D5006) або Ліпримар^® у дозі 80 мг на добу (n=3D4995), спостерігаl= 3;ися більш серйо = 79;ні небажані реакції та випадки при = 87;инення застосуванl= 5;я препарату через небаж = 72;ні реакції у групі пацієнтів, які отримув = 72;ли високі дози аторвастатl= 0;ну (92, 1,8 %; 497, 9,9 % відповідно), порівняно з групою пацієнтів, які отримув = 72;ли низькі дози препарату (69, 1,4&nb= sp;%; 404, 8,1 % відповідно), впродовж періоду под = 72;льшого спостережеl= 5;ня з медіаною тривалості 4,9 року. Стійкі підвищення = 88;івня трансамінаk= 9; (у 3 рази або більше вище = 074;ерхньої межі норми, двічі впродовж 4‒10 &#= 1076;нів) спостерігаl= 3;ися у 62 (1,3 %) осіб, які отримували аторвастатl= 0;н у дозі 80 мг та у 9 (0,2 %) осіб, які отримували аторвастатl= 0;н у дозі 10 мг. Підвищення = 88;івнів КК (у 10 разів або більше вище верхньої межі нормал= 00;ного діапазону) були загало = 84; низькими, ал= 077; були вищими = 091; групі пацієнтів, які отримув = 72;ли високі дози аторвастатl= 0;ну (13, 0,3 %), порівняно з групою пацієнтів, щ= 086; отримували низькі дози аторва= ;статину (6, 0,1 %).

У д&#= 1086;слідженні IDEAL (Incremental Decrease in Endpoints through Aggressive Lipid Lowering Study), яке включало 8888 па= ;цієнтів (у віковому діапазоні 26‒80= років, 19 % жінок; 99,3 % представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси, 0,4 % представниl= 2;ів монголоїднl= 6;ї раси, 0,3 % предс= ;тавників негроїдної раси та 0,04 % інших), які отримували = 51;іпримар^® у дозі 80 мг/до= бу (n=3D4439) або симвас= татин у дозі 20–40 мг на добу (n=3D4449), не спостерігаl= 3;ося жодної відмінностo= 0; у загальній частоті небажаних реакцій або серйозних небажаних реакцій між групами лікування впродовж періоду под = 72;льшого спостережеl= 5;ня з медіаною тривалості 4,8 року.

У дослідженнo= 0; SPARCL (Stroke Prevention by Aggressive Reduction in Cholesterol Levels), яке включал = 86; 4731 пацієнта (віковий діапазон 21‒92 р= ;оки, 40 % жінок; 93,3 % представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси, 3,0 % представниl= 2;ів негроїдної раси, 0,6 % представниl= 2;ів монголоїднl= 6;ї раси та 3,1 % інших) без клінічно вираженої ішемічної х = 74;ороби серця, але з наявністю в анамнезі ін = 89;ульту або транзиторнl= 6;ї ішемічної атаки (TIA) протn= 3;гом попередніх 6 місяців, які отримували Ліпримар^® у дозі 80 мг (n=3D2365) або плацебо (n=3D2366), упродовж періоду под = 72;льшого спостережеl= 5;ня з медіаною тривалості 4,9 року спостерігаl= 3;ася вища частот = 72; випадків ст= 10;йкого підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9; (у 3&= nbsp;ра= 079;и або більше вище верхньої межі норми д= 074;ічі впродовж 4‒10 днів) у групі пацієнтів, які отримув= ;али аторвастатl= 0;н (0,9 %), порівнянl= 6; з групою плацебо (0,1 %). Випадки підвищення рівня креатинкінk= 2;зи (у 10 разів вище верхньої межі норми) були рідкіс = 85;ими, але спостерігаl= 3;ися частіше у групі паціє = 85;тів, які отримували аторвастатl= 0;н (0,1%), ніж у групі плацебо (0,0 %). Цукровий діабет був зареєстровk= 2;ний як небажана реакція у 144 = 087;ацієнтів (6,1 %) групи, що отримувала аторвастатl= 0;н, та у 89 пацієнтів (3,= 8 %) групи плацебо (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пр= 080; post-hoc аналізі продемонстl= 8;овано, що Ліпримар® у дозі 80 мг зменшував частоту ішемічного = 10;нсульту (218 з 2365, 9,2 %, проти 274 = 79; 2366, 11,6 %) та підвищував частоту випадків геморагічнl= 6;го інсульту (55 з 2365, = 2,3 %, проти 33 з 2366, 1,4 %) порівняно з плацебо. Частота випадків ле = 90;ального геморагічнl= 6;го інсульту була подібн = 86;ю між групами (17 випадків у групі препа = 88;ату Ліпримар^® порівняно з 18 випадками у групі плацебо). Час&#= 1090;ота випадків нелетальноk= 5;о геморагічнl= 6;го інсульту була значно вищою у груп= 110; пацієнтів, які отримували аторвастатl= 0;н (38 випадків нелетальноk= 5;о геморагічнl= 6;го інсульту), порівняно з групою плацебо (16 вип= адків нелетальноk= 5;о геморагічнl= 6;го інсульту). Виявилося, щ= 086; пацієнти, як= 110; вступили до дослідженнn= 3; з геморагіч= ;ним інсультом в анамнезі, отримали підвищений ризик гемор = 72;гічного інсульту (7 (16 %) Ліпримар^® проти 2 (4 %) пл&#= 1072;цебо).

Значущ = 80;х відмінностk= 7;й між групами лікування щодо летальностo= 0; з усіх причи= 085; не спостері = 75;алося: 216 (9,1 %) у групі, що отримувала Ліпримар^® у дозі 80 мг/добу, проти 211 (8,9 %) у групі плацебо. Частина пацієнтів, які померли через серцево-суд = 80;нну патологію, б= 091;ла чисельно меншою у групі пацієнтів, які отримув = 72;ли Ліпримар^® у дозі 80 мг (3,3 %), &= #1085;іж у групі плацебо (4,1 %). Частина пацієнтів, які померли не через сер= 094;ево-судинну патологію, була чисельно бі = 83;ьшою у групі пацієнтів, які отримували Ліпримар^® у дозі 80 мг (5,0 %), ніж у групі плацебо (4,0 %).<= /span>

Побі= ;чні реакції під час клінічних досліджень застосуванl= 5;я препарату = Ліпри= 084;ар^® у дітей

i= 5;ід час 26-тижневого контрольовk= 2;ного дослідженнn= 3; у хлопців та у дівчат після початку мен = 89;труацій з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією (у віці від 10 дl= 6; 17 років) (n =3D 140, 31 % ‒ жіночо&= #1111; статі; 92 % ‒ представниl= 2;и європеоїднl= 6;ї раси, 1,6 % ‒ представниl= 2;и негроїдної раси, 1,6 % ‒ пре= дставники монголоїднl= 6;ї раси та 4,8 % ‒ представниl= 2;и інших етнічних груп) профіл= 100; безпеки та переносимоl= 9;ті препарату Ліпримар^® у дозі від 10 м&= #1075; до 20 мг на добу як доповнення до дієти для зниження загального холестеринm= 1;, рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ та рівн= 103; aпoліпопроте= 111;ну B був загалом подібним до профілю плацебо.

Досвід постреєстрk= 2;ційного застосуванl= 5;я препарату.=

i= 5;ротягом постреєстрk= 2;ційного застосуванl= 5;я препарату Ліпримар^® були виявлені нижчезазнаm= 5;ені небажані ре = 72;кції. Оскільки пр = 86; ці реакції повідомляєm= 0;ься на добровільнo= 0;й основі від популяції н = 77;відомої чисельностo= 0;, не завжди мо= 078;на достовірно оцінити їх частоту або встановити причинно-на = 89;лідковий зв’язок із застосуванl= 5;ям препарату.=

До небажаних реакцій, пов= 217;язаних із лікуванням препаратом Ліпримар^®, зареєстровk= 2;них після виход = 91; препарату н = 72; ринок незалежно від оцінки причинно-на = 89;лідкового зв’язку, належать: анафілаксіn= 3;, ангіоневроm= 0;ичний набряк, бульозні висипання (у тому числі ексудативнk= 2; мультиформl= 5;а еритема, син= 076;ром Стівенса‒Дk= 8;онсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз), рабдоміоліk= 9;, міозит, підвищена втомлюваніl= 9;ть, розрив сухожилля, летальна та = 085;елетальна печінкова недостатніl= 9;ть, запаморочеl= 5;ня, депресія, периферичнk= 2; нейропатія, панкреатит та інтерстиціk= 2;льна хвороба легень.

На= 076;ходили рідкісні повідомленl= 5;я про випадки імунологічl= 5;о опосередкоk= 4;аної некротизуюm= 5;ої міопатії, по= 074;’язаної із застосуванl= 5;ям статинів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Надхоk= 6;или рідкісні постреєстрk= 2;ційні повідомленl= 5;я про когнітивні розлади (так= 110; як втрата па= 084;’яті, безпам’ятнo= 0;сть, амнезія, порушення пам’яті, сплутаністn= 0; свідомості), пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям статинів. Ці когнітивні розлади бул = 80; зареєстровk= 2;ні при застосу = 74;анні всіх статинів. Загалом вон = 80; не належали до категорії серйозних н = 77;бажаних реакцій та б= 091;ли оборотними після припинення прийому статинів, ма= 083;и різний час д= 086; початку прояву (від 1 дня до кількох рок= 10;в) та зникненн= 03; (медіана тривалості становила 3 тижні).

Під час застосуванl= 5;я деяких статинів бу = 83;и описані так= 10; небажані явища: розла= 076; статевої функції; виняткові випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легенів, осо= 073;ливо під час довгострокl= 6;вого лікування.=

Під час постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;ь повідомлялl= 6;ся про нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції.

= 055;орушення функції кровоносноo= 1; та лімфатич = 85;ої системи: тромбоцитоl= 7;енія.

= 055;орушення функції імунної системи: алергічні реакції, анафілаксіn= 3; (у тому числі анафілактиm= 5;ний шок).

= 055;орушення метаболізмm= 1; та харчування: збільше = 85;ня маси тіла.

= 055;орушення функції нервової системи: головни = 81; біль, гіпестезія, дисгевзія.=

= 056;озлади шлунково-ки = 96;кового тракту: біль у животі.

По= 088;ушення функції органів слуху та лабіринту<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>: шу&= #1084; у вухах.

= 064;кіра та підшкірн = 72; тканина: кропив’= 03;нка.

= 055;орушення функції скелетно-м’= 03;зової системи та сполучної тканини: артралгія, біль у спині.

= 047;агальні порушення:= біль у грудях, периферичнl= 0;й набряк, нездужання, втома.

Зм= 110;ни результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів: пі= 076;вищення активності аланін-амін = 86;трансфераз&#= 1080;, підвищення активності креатинфосm= 2;окінази крові.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Умов= ;и зберігання.

Спе= ;ціальні умови зберігання не вимагаютьсn= 3;. = Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упак= ;овка.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці. Для таблеток по 10&= nbsp;мг та 20 мг: по 10 та= ;блеток у блістері, по 3 блістери &= #1072;бо по 10 блістерів у картонній коробці.

Кате= ;горія відпуску. за рецептом.=

Виро= ;бник.

&= #1055;файзер Менюфекчурl= 0;нг Дойчленд ГмбХ/Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.

Місц= ;езнаходжен = 85;я виробника т = 72; адреса місця провадженнn= 3; його діяльності.

Бетріб = 96;тетте Фрайбург, Мусвальдалn= 0; 1, 79090 Фрайбург, Німеччина/Betriebssta= tte Freiburg, Mooswaldallee 1, 79090 Freiburg, Germany.<= /span>

Одн = 86;часно застосовув= 072;ні препарати та режим дозування	= 040;торвастати&= #1085;
До&= #1079;а (мг)	&= #1057;піввідноше= ;ння AUC^&a= mp;	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: RU'>Співвіднош= ;ення C_max^&a= mp;
^#Цик = 83;оспорин 5,2 мг/кг/добу, стабільна доза	10 м= г 1 раз на добу впродовж 28 днів	8,69	10,66
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ти&= #1087;ранавір 500 мг двічі на добу/ ритона&= #1074;ір 200 мг двічі на добу, 7 днів<= sup>	10 м= г разова доза	9,36	8,58
^#Гле = 82;апревір 400 мг 1 раз на добу/ пібрентасв= 110;р 120 мг 1 раз на добу, 7 днів	10 м= г 1 раз на добу впродовж 7 днів	8,28	22,00
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Те&= #1083;апревір 750 мг кожні 8 годин, 10 днів	20 м= г разова доза	7,88	10,60
^{#, ‡}Са&= #1082;вінавір 400 мг двічі на добу/ ритонавір 400 мг двічі на добу, 15 днів	40 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів	3,93	4,31
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ел&= #1073;асвір 50 мг 1 раз на добу/ гразопреві= 088; 200 мг 1 раз на добу, 13 днів<= /span>	10 мг &#= 1088;азова доза	1,94	4,34
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Си&= #1084;епревір 150 мг 1 раз на добу, 10 днів	40 мг &#= 1088;азова доза	2,12	1,70
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Кл&= #1072;ритроміцин 500 мг двічі на добу, 9 днів	80 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 8 днів	4,54	5,38
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Да&= #1088;унавір 300 мг двічі на добу/ ритонавір 100 мг двічі на добу, 9 днів<= sup>	10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів	3,45	2,25
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Іт&= #1088;аконазол 200 мг 1 раз на k= 6;обу, 4 дні	40 мг &#= 1088;азова доза	3,32	1,20
Ле&= #1090;ермовір 480 мг 1 раз на добу, 10 днів	20 мг разова доза	3,29	2,17
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фо&= #1089;ампренавір 700 мг двічі на добу/ ритона&= #1074;ір 100 мг двічі на добу, 14 днів=	10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів	2,53	2,84
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фо&= #1089;ампренавір 1400 мг 2 рази нk= 2; добу, 14 днів=	10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів	2,30	4,04
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Не&= #1083;фінавір 1250 мг 2 рази нk= 2; добу, 14 днів=	10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 28 днів	1,74	2,22
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Гр&= #1077;йпфрутовий сік, 240 мл 1 раk= 9; на добу*	40 мг 1&= nbsp;раз на добу	1,37	1,16
Ди&= #1083;тіазем 240 мг 1 раз на добу, 28 днів	40 мг 1&= nbsp;раз на добу	1,51	1,00
Ер&= #1080;троміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів =	10 мг 1&= nbsp;раз на добу	1,33	1,38
Ам&= #1083;одипін 10 мг, разова доза	80 мг 1&= nbsp;раз на добу	1,18	0,91
Ци&= #1084;етидин 300 мг 4 рази на добу, 2 тижні =	10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 2 тижнів	1,00	0,89
Ко&= #1083;естипол 10 г 2 рази на добу, 24 тижні= в	40 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 8 т&#= 1080;жнів	Не = застосовуєm= 0;ься	0,74**
Ма&= #1072;локс TC^® 30 мл 4 раз= 080; на добу, 17 днів	10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 15 днів	0,66	0,67
Еф&= #1072;віренз 600 мг 1 раз на добу, 14 днів	10 мг впродовж 3 днів	0,59	1,01
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ри&= #1092;ампін 600 мг 1 раз на добу, 7 днів (при одночасном= 091; застосуван= 085;і)^†	40 мг 1&= nbsp;раз на добу	1,12	2,90
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ри&= #1092;ампін 600 мг 1 раз на добу, 5 днів (окремими дозами)^†	40 мг 1&= nbsp;раз на добу	0,20	0,60
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ге&= #1084;фіброзил 600 мг двічі на добу, 7 днів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-ansi-language:UK'>	40 мг&nb= sp;1 раз на добу	1,35	1,00<= /p>
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фе&= #1085;офібрат 160 мг 1 раз на добу, 7 днів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-ansi-language:UK'>	40 мг 1&= nbsp;раз на добу	1,03	1,02
^#<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Бо&= #1094;епревір 800 мг 3 рази на добу, 7 днів<= sup>	40 мг 1&= nbsp;раз на добу	2,32=	2,66=

Ат&= #1086;рвастатин	Одн = 86;часно застосовув= 072;ний лікарський засіб та режим дозування
Пр&= #1077;парат/доза (мг)	&= #1057;піввідноше= ;ння AUC	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: RU'>Співвіднош= ;ення Cmax
80 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 15 днів	Ант = 80;пірин 600 мг однораз= ово	1,03	0,89
80 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 10 д&= #1085;ів	^#Диг = 86;ксин 0,25 мг 1 раз на добу, 20 днів=	1,15	1,20
40 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 22 днів	Пер = 86;ральні контрацепт= 080;ви 1 раз на добу, 2 місяці – норетистер= 086;н 1 мг – етинілестр= 072;діол 35 мкг	1,28 = = 1,19 = =	1,23 = = 1,30 = =
10 мг раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-ansi-language:UK'>	Тип = 88;анавір 500 мг 2 рази на добу/ ритона&= #1074;ір 200 мг 2 рази на добу, 7 днів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-ansi-language:UK'>	1,08	0,96
10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів	Фос = 72;мпренавір 1400 мг 2 рази нk= 2; добу, 14 днів=	0,73	0,82
10 мг 1&= nbsp;раз на добу впродовж 4 днів	Фос = 72;мпренавір 700 мг 2 рази на добу/ ритона&= #1074;ір 100 мг 2 рази на добу, 14 днів=	0,99	0,94

Циклоспори = 85; або гемфібр&#= 1086;зил
Кл= 110;нічний вплив	Рівні аторвастат= 080;ну в плазмі значно підв&#= 1080;щувалися при одночасном= 091; застосуван= 085;і препарату Л&#= 1110;примар^® та циклоспори= 085;у, інгібітору CY= P3A4 та OATP1B1 (див. розділ «Фар&#= 1084;акологічні властивост= 110;»). Монотерапі= 103; гемфібрози= 083;ом може спричи&#= 1085;яти міопатію. Існує підвищений ризик розвитку мі&#= 1086;патії та рабдоміолі= 079;у при одночасном= 091; застосуван= 085;і циклоспори= 085;у або гемфібрози= 083;у з препарат = 86;м Ліпр&#= 1080;мар^®.
За= 093;оди	Не рекомендує= 090;ься одночасне застосуван= 085;я циклоспори= 085;у або гемфібрози= 083;у з препарато&#= 1084; Ліпр&#= 1080;мар^®.
Противірус = 85;і засоби
Кл= 110;нічний вплив	Рівні аторвастат= 080;ну в плазмі значно підв&#= 1080;щувалися при одночасном= 091; застосуван= 085;і препарату Л&#= 1110;примар^® з багатьма противірус= 085;ими засобами, які є інгібі&= #1090;орами CYP3A4 та/або транспорте= 088;ами (наприклад, BCRP, OATP1B1/1B3, P-gp, MRP2, та/або OAT2) ( = 76;ив. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»). Повідомлял= 086;ся про випадки міопатії та рабдоміолі= 079;у при одночасном= 091; застосуван= 085;і комбінації ледіпасвір + софосб&#= 1091;вір з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^®.
За= 093;оди	· Не рекомендує= 090;ься одночасне застосуван= 085;я комбінації &#= 1090;ипранавір= + ритона&#= 1074;ір або глекапреві= 088; + пібрен&#= 1090;асвір з препарато= 084; Ліпр&#= 1080;мар^®. · У пацієнтів, які отримують лопінавір + ритона&#= 1074;ір або симепревір, слід оцінити користь/риз&#= 1080;к одночасног= 086; застосуван= 085;я з аторвастат= 080;ном. · У пацієнтів, які отримують саквінавір + ритона&#= 1074;ір, дарунавір + ритона&#= 1074;ір, фосампрена= 074;ір, фосампрена= 074;ір + ритона&#= 1074;ір, елбасвір + гразоп&#= 1088;евір або летермовір, доза препарату Ліпр&#= 1080;мар^® не повинна перевищува= 090;и 20 мг. · У пацієнтів, які отримують нелфінавір, доза препарату Ліпр&#= 1080;мар^® не повинна перевищува= 090;и 40 мг (див. розділ «Спосіб застосуван= 085;я та дози»). · Слід оцінити користь/риз&#= 1080;к одночасног= 086; застосуван= 085;я комбінації &#= 1083;едіпасвір= + соф&#= 1086;сбувір з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^®. · Слід контролюва= 090;и ознаки та симптоми міопатії у всіх пацієнтів, особливо на &= #1087;очатку лікування та під час збільшення дози будь-якого препарату.
Пр= 080;клади	Типран&#= 1072;вір + ритона&#= 1074;ір, глекапреві= 088; + пібрен&#= 1090;асвір, лопінавір + ритона&#= 1074;ір, симепревір, саквінавір + ритона&#= 1074;ір, дарунавір + ритона&#= 1074;ір, фосампрена= 074;ір, фосампрена= 074;ір + ритона&#= 1074;ір, елбасвір + гразоп&#= 1088;евір, летермовір, нелфінавір та ледіпасв&#= 1110;р + софосб&#= 1091;вір.
Окремі азольні протигрибк= 086;ві засоби або м&= #1072;кролідні антибіотик= 080;
Кл= 110;нічний вплив	Рівні аторвастат= 080;ну в плазмі значно підв&#= 1080;щувалися при одночасном= 091; застосуван= 085;і препарату Л&#= 1110;примар^® з окремими азольними протигрибк= 086;вими засобами або макролі&#= 1076;ними антибіотик= 072;ми через інгібуванн= 103; CYP3A4 та/або транспорте= 088;и (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»).
За= 093;оди	У пацієнтів, які отримують кларитромі= 094;ин або ітраконазо= 083;, доза препарату Л&#= 1110;примар^® не повинна перевищува= 090;и 20 мг (див. розділ «Спосіб застосуван= 085;я та дози»). Сл= ;ід оцінити користь/риз&#= 1080;к одночасног= 086; застосуван= 085;я окремих азольних протигрибк= 086;вих засобів або макролідни= 093; антибіотик= 110;в з препаратом &#= 1051;іпримар^®. Слід контролюва= 090;и ознаки та симптоми міопатії у всіх пацієнтів, особливо на початку терапії та під час збільшення дози будь-якого препарату.
Пр= 080;клади	Еритро&#= 1084;іцин, кларитромі= 094;ин, ітраконазо= 083;, кетоконазо= 083;, позаконазо= 083; та вориконазо= 083;.
Ніа = 94;ин
Кл= 110;нічний вплив	Спосте&#= 1088;ігалися випадки міопатії та рабдоміолі= 079;у при одночасном= 091; застосуван= 085;і ліпідомоди= 092;ікуючих доз ніацину (>1 г/добу ніацину) з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^®.
За= 093;оди	Слід зважити, чи користь від одночасног= 086; застосуван= 085;я ліпідомоди= 092;ікуючих доз ніацину з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^® перевищує підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолі= 079;у. Якщо прийнято рі&#= 1096;ення про одночасне застосуван= 085;я, слід спосте&#= 1088;ігати за наявністю ознак та симптомів міопатії у пацієнтів, особливо на початку терапії та під час збільшення дози будь-як&= #1086;го з препаратів.
Фіб = 88;ати (окрім гемфібрози= 083;у)
Кл= 110;нічний вплив	Застос&#= 1091;вання фібратів як монотерапі= 111; може викликати міопатію. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолі= 079;у підвищуєть= 089;я при одночас&#= 1085;ому застосуван= 085;і фібратів з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^®.
За= 093;оди	Слід зважити, чи користь від одночасног= 086; застосуван= 085;я фібратів з препаратом Ліпр&#= 1080;мар^® перевищує підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолі= 079;у. Якщо прийнято рішення про одночасне застосуван= 085;я, слід спосте&#= 1088;ігати за наявністю ознак та симптомів м&#= 1110;опатії у пацієнтів, особливо на початку тер&#= 1072;пії та під час збільшення дози будь-якого з препаратів.
Кол = 93;іцин
Кл= 110;нічний вплив	Спосте&#= 1088;ігалися випадки міопатії та рабдоміолі= 079;у під час одночасног= 086; застосуван= 085;я колхіцину з препаратом &#= 1051;іпримар^®.
За= 093;оди	Слід зважити користь/риз&#= 1080;к одночасног= 086; застосуван= 085;я колхіцину з препаратом &#= 1051;іпримар^®. Якщо прийнято рішення про одночасне застосуван= 085;я, слід спостеріга= 090;и за наявністю о&#= 1079;нак та симптомів міопатії у пацієнтів, о&= #1089;обливо на початку терапії та під час збіл&= #1100;шення дози будь-якого з препаратів.
Гре = 81;пфрутовий сік
Кл= 110;нічний вплив	Спожив&#= 1072;ння грейпфруто= 074;ого соку, особливо у великих кількостях (&= #1087;онад 1,2 літра на день), може призвести до збільшення рівнів атор&#= 1074;астатину в плазмі та підвищити ризик розви&#= 1090;ку міопатії та рабдоміолі= 079;у.
За= 093;оди	Слід уникати споживання великої кількості грейпфруто= 074;ого соку (понад 1,2 літра на день), під час застосуван= 085;я препарату Л&#= 1110;примар^®.

Риф = 72;мпіцин
Кл= 110;нічний вплив	Одноча&#= 1089;не застосуван= 085;я препарату Л&#= 1110;примар^® з рифампіци&#= 1085;ом, індуктором цитохрому P450 3A4 та інгібіторо= 084; OATP1B1, може призводити до нестійкого зниження концентрац= 110;ї аторвастат= 080;ну в плазмі кро&= #1074;і. Через механізм подвійної взаємодії р&#= 1080;фампіцину відстрочен= 077; застосуван= 085;я препарату Ліпр&#= 1080;мар^® після введення рифампіцин= 091; було пов’язане з&#= 1110; значним зниженням концентрац= 110;ї аторвастат= 080;ну у плазмі.
За= 093;оди	Рекоме&#= 1085;дується одночасне застосуван= 085;я препарату Ліпр&#= 1080;мар^® і рифампіци&#= 1085;у.

Пер = 86;ральні контрацепт= 080;ви
Кл= 110;нічний вплив	Одноча&#= 1089;не застосуван= 085;я препарату Л&#= 1110;примар^® та пероральни= 093; контрацепт= 080;вів збільшувал= 086; концентрац= 110;ю норетистер= 086;ну та етинілес&#= 1090;радіолу у плазмі крові (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»).
За= 093;оди	Слід враховуват= 080; цей факт, обираючи пе&#= 1088;оральний контрацепт= 080;в для пацієнтів, які приймаю&#= 1090;ь Ліпримар^®.=
Диг = 86;ксин
Кл= 110;нічний вплив	При одночасном= 091; застосуван= 085;і багаторазо= 074;их доз препарату Ліпр&#= 1080;мар^® та дигоксину рівноважні концентрац= 110;ї дигоксину в плазмі підвищують= 089;я (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»).
За= 093;оди	Слід належним чином контролюва= 090;и стан пацієн&#= 1090;ів, які приймають дигоксин.

Небажа&#= 1085;а реакція*	Будь-як&= #1072; доза N=3D8755	10 мг N=3D3908	20 мг N=3D188	40 мг N=3D604	80 мг N=3D4055	Плацеб&#= 1086; N=3D7311
Назофа&#= 1088;ингіт	8,3	12,9	5,3	7	4,2	8,2
Артрал&#= 1075;ія	6,9	8,9	11,7	10,6	4,3	6,5
Діарея	6,8	7,3	6,4	14,1	5,2	6,3
Біль у кінцівках	6	8,5	3,7	9,3	3,1	5,9
Інфекц&#= 1110;я сечовивідн= 080;х шляхів	5,7	6,9	6,4	8	4,1	5,6
Диспеп&#= 1089;ія	4,7	5,9	3,2	6	3,3	4,3
Нудота	4	3,7	3,7	7,1	3,8	3,5
М’язов&#= 1086;-скелетний біль	3,8	5,2	3,2	5,1	2,3	3,6
М’язов&#= 1110; спазми	3,6	4,6	4,8	5,1	2,4	3
Міалгі&#= 1103;	3,5	3,6	5,9	8,4	2,7	3,1
Безсон&#= 1085;я	3	2,8	1,1	5,3	2,8	2,9
Фаринг&#= 1086;ларингеаль= ний біль	2,3	3,9	1,6	2,8	0,7	2,1