І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КСТАНД&#= 1030;

(XTANDI)

Скла= ;д:

діюч= ;а речовина:enzalutamide;

1 капсула містить ензалутаміk= 6;у 40 мг;

допоміжні речовини: кап= рилокапроїl= 3;макроголгл= 110;цериди, бут= 080;лгідроксіа&= #1085;ізол (Е 320), бутил= гідрокситоl= 3;уол (Е 321), оболонка: желатин, &= #1089;орбіто-сорk= 3;ітановий розчин, гліцерин, ти= 090;ану діоксид (Е 171), чорнило для друку.

Лікар= 089;ька форма. Капсули.

Основ= 085;і фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: капсули м’які, непрозорі, продовгуваm= 0;ої форми, білог= 086; або майже білого кольору, з маркуванняl= 4; «ENZ» чорного кольору.

Фk= 2;рмакотерап= 077;втична група. Антагоністl= 0; гормонів та споріднені засоби, а= ;нтиандроге = 85;и. Код АТХ L02BB04.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Меха= ;нізм дії.

Розв= ;иток злоякісної пухлини передміхурl= 6;вої залози залежить ві = 76; наявності андрогенів = 10; реагує на пригніченнn= 3; активності = 72;ндрогенних рецепторів = 85;а клітинах. Незважаючи на низькі чи дуже низькі рівні андро = 75;енів в плазмі крові, що не визначаютьl= 9;я, активність андрогенниm= 3; рецепторів = 85;а клітинах пухлини продовжує сприяти про = 75;ресуванню хвороби. Стимуляція росту пухли = 85;них клітин за допомогою андрогенниm= 3; рецепторів вимагає їх транслокацo= 0;ї в ядро кліти= 085;и і зв’язуваннn= 3; з ДНК. Ензалутаміk= 6; є потужним інгібітороl= 4; андрогенниm= 3; рецепторів, який блокує декілька етапів сигнальногl= 6; шляху андрогенниm= 3; рецепторів. Ензалутаміk= 6; конкурентнl= 6; інгібує зв’= 03;зування андрогенів = 79; андрогенниl= 4;и рецепторамl= 0;, пригнічує ядерну транслокацo= 0;ю активованиm= 3; рецепторів = 10; пригнічує зв’язуваннn= 3; активованиm= 3; рецепторів андрогенів = 79; ДНК, навіть в умовах надлишковоo= 1; експресії андрогенниm= 3; рецепторів = 10; в клітинах пухлини, резистентнl= 0;х до антиандрогk= 7;нів. Лікування ензалутаміk= 6;ом пригнічує ріст клітин пухлини передміхурl= 6;вої залози і мож= 077; індукувати загибель клітин і регресію пухлини. В ході доклінічниm= 3; досліджень = 91; ензалутаміk= 6;у була відсутня ак = 90;ивність агоніста андрогенниm= 3; рецепторів.

Фарма= 082;одинамічні властивостo= 0;.

В ході 3 фази клінічного дослідженнn= 3; (AFFIRM) за участю пацієнтів після неефективнl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї доцетакселl= 6;м у 54% пацієнтів, які отримували ензалутамo= 0;д, порівняно з 1,5% пацієнтів, які отримували плацебо, спо= 089;терігалось щонайменше 50-відсоткове зниження рівня простатичнl= 6;го специфічноk= 5;о антигену (ПСА) порівняно = 79; вихідним рі = 74;нем.

В ході 3 фази іншого клінічного випробуванl= 5;я (PREVAIL) за участю пацієнтів, щ= 086; не отримували = 88;аніше хіміотерапo= 0;ю, у хворих, які приймали ензалутаміk= 6;, був продемонстl= 8;ований значно вищи = 81; показник зниження ПС = 40; (визначаєть = 89;я як ≥ 50% зниження порівняно з вихідним рі = 74;нем), ніж у пацієнтів, які приймал = 80; плацебо: 78,0% проти 3,5% (різниця = – 74,5%, р < 0,0001).

В ході II фази клінічного випробуванl= 5;я (TERRAIN) за участю пацієнтів, щ= 086; не отримували раніше хімі = 86;терапію, у хворих, які приймали ензалутаміk= 6;, був продемонсm= 0;рований значно вищи = 81; показник зниження ПС = 40; (визначаєть = 89;я як ≥ 50% зниження порівняно з вихідним рі = 74;нем), ніж у пацієнтів, які приймал = 80; бікалутаміk= 6;: 82,1% проти 20,9% (різниця = – 61,2%, = 88; < 0,0001).

У дослід= женні за участю однієї кого = 88;ти пацієнтів (9785-CL-04= 10), які раніше о= 090;римували протягом не менше 24 тижнів абіратерон (плюс преднізон), у 22,4% пацієнтів було зареєс = 90;ровано ≥ 50% зниження рівня ПСА порівняно з вихідним рівнем. Відповідно до попередн= 00;ого анамнезу хіміотерапo= 0;ї, частка паці= 08;нтів зі зниження = 84; рівня ПСА ≥ 50% була 22,1% і 23,2% у гр = 91;пі без попередньоo= 1; хіміотерапo= 0;ї і групі застосуванl= 5;я хіміотерапo= 0;ї відповідно.

В клінічному дослідженнo= 0; MDV3100-09 (STRIVE) за участn= 2; пацієнтів з неметастатl= 0;чним та метастатичl= 5;им кастр= аційно-рези = 89;тентним раком передміхуl= 8;ової залози (КРР= 055;З) у групі застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у була продемонстl= 8;ована достовірно більш висок = 72; частота підтверджеl= 5;ої відповіді з = 72; загальним рівнем ПСА (визначено я= 082; зниження на = 805; 50 % порівняно з вихідним значенням) в порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я бікалутаміk= 6;у: 81,3 % та 31,3 % відповідно (різниця =3D 50,0 %, р < 0,0001).

В клінічному дослідженнo= 0; MDV3100-14 (PROSPER) за участ= 02; пацієнтів з неметастатl= 0;чним КРРПЗ у груп= 110; застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у була продемонстl= 8;ована достовірно більш висок = 72; частота підтверджеl= 5;ої відповіді з = 72; загальним р= 10;внем ПСА (визначено я= 082; зниження на = 805; 50 % в порівнянн= ;і з вихідним значенням) в порівнянні = 79; групою плацебо: 76,3 % та 2,= 4 % відповідно (різниця – 73,9 %, р < 0,0001)= .

Кліні= 095;на ефективнісm= 0;ь і безпека

Ефективнo= 0;сть ензалутаміk= 6;у була встано = 74;лена у трьох рандомізовk= 2;них, плацебо-кон = 90;рольованих, багатоцентl= 8;ових клінічних д = 86;слідженнях 3 фази [MDV3100-14 (PROSPER), CRPC2 (AFFIRM), MDV3100-03 (PREVAIL)] у пацієнтів і = 79; метастатичl= 5;им раком передміхурl= 6;вої залози п= ри прогресуваl= 5;ні захворюванl= 5;я на фоні андр= ;огендеприв = 72;ційної терапії (при застосуванl= 5;і аналога лютеїнізуюm= 5;ого гормону рилізинг-го = 88;мону (ЛГРГ) або після білат&= #1077;ральної орхіектоміo= 1;). В дослідженнo= 0; PREVAIL брали участь пацієнти, як= 110; не отримували лікування і = 79; застосуванl= 5;ям хіміотерапo= 0;ї; а в дослідже= 085;ні AFFIRM брали участь пацієнти, як= 110; отримували = 76;о цього доцетаксел; дослідженнn= 3; PROSPER включало пацієнтів з неметастатl= 0;чним КРРПЗ. Кр= ;ім того, ефективнісm= 0;ь у пацієнтів = 079; метастатичl= 5;им гормоночутl= 3;ивим раком передміхурl= 6;вої залози (мГЧ= 056;ПЗ) також була встановленk= 2; в одному рандомізовk= 2;ному, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091;, багатоцентl= 8;овому клінічному дослідженнo= 0; фази 3 [9785-CL-0335 (ARCHES)]. Усo= 0; пацієнти отримували аналог ЛГРГ або перенесли білатеральl= 5;у орхіектоміn= 2;. В досліджув = 72;ній групі лікарський засіб Кстанді застосовувk= 2;вся перорально = 74; дозі 160 мг на добу. В чl= 6;тирьох клінічних дослідженнn= 3;х (ARCHES, PROSPER, AFFIRM і PREVAIL) = 87;ацієнти отримували плацебо в контрольніl= 1; групі; пацієнтам також дозволялосn= 0;, але не вимагалось застосуванl= 5;я преднізолоl= 5;у (максимальн = 72; допустима добова доза преднізолоl= 5;у 10 мг чи еквівалентl= 5;а доза).

Незалежні зміни рівня ПСА не завжд= 080; визначають клінічну ефективнісm= 0;ь. Таким чином, &#= 1074; чотирьох дослідженнn= 3;х було рекомендовk= 2;но, щоб пацієнт = 80; продовжуваl= 3;и приймати призначену = 90;ерапію до появи у них симптомів, щ= 086; відповідаюm= 0;ь критеріям вибування з дослідженнn= 3;, як зазначаєтьl= 9;я нижче для кожного дослідженнn= 3;. <= /span>

Дl= 6;слідження 9785-CL-0335 (ARCHES) (пацієнт= 080; з мГЧРПЗ)

У дослідженнn= 3; ARCHES було включено 1150 пацієнтів з мГЧРП= ;З, рандомізовk= 2;них у співвідношk= 7;нні 1:1 для лікування ензалутаміk= 6;ом плюс АДТ або плацебо плю = 89; АДТ (АДТ, визначений як аналог ЛГ= 056;Г, або білатеральl= 5;а орхіектоміn= 3;). Пацієнти от = 88;имували ензалутаміk= 6; по 160 мг один раз на день (N =3D 57= 4) або плацебо (N = =3D 576).

Пk= 2;цієнти з метастатичl= 5;им раком передміхурl= 6;вої залози, підтверджеl= 5;им позитивним = 88;езультатом радіологічl= 5;ого дослідженнn= 3; (на захворюванl= 5;я кісток) або зафіксованl= 0;ми метастатичl= 5;ими ураженнями, встановленl= 0;м на КТ або МРТ (для м’яких тканин), відп&#= 1086;відали критеріям включення. Пацієнти, у яких поширення захворюванl= 5;я обмежувалоl= 9;я регіональнl= 0;ми тазовими лімфатичниl= 4;и вузлами, не включались = 91; дослідженнn= 3;. Пацієнти могли отримувати до 6 циклів терапії доцетакселl= 6;м протягом 2 місяців з першого дня застосуванl= 5;я препарату б = 77;з жодних озна = 82; прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я під час або після завершення терапії доц = 77;такселом. З дослідженнn= 3; виключалисn= 0; пацієнти з відомими або підозрюванl= 0;ми метастазамl= 0; в мозок або активними лептоменінk= 5;еальними захворюванl= 5;ями, або із наявн= 110;стю судом в анамнезі чи наявністю будь-яких розладів, що можуть сприяти судомному н = 72;паду.

Дk= 7;мографічні та вихідні характерисm= 0;ики учасників у двох групах лікування були добре збалансоваl= 5;і. Середній ві = 82; при рандомі = 79;ації становив 70 років в обох групах тера = 87;ії. Більшість пацієнтів у загальній популяції були європеоїднl= 6;ї раси (80,5 %); 13,5 % були монгол = 86;їдної раси та 1,4 % – негроїдної раси. На поча&#= 1090;ку дослідженнn= 3; оцінка стану за кри= 090;еріями Східної кооперативl= 5;ої онкологічнl= 6;ї групи (ECOG PS) становила 0 для 78 % та 1 для 22 % пацієнтів. Учасників стратифікуk= 4;али за низьким т= 072; великим ступенем патологічl= 5;ого процесу та попередньоn= 2; терапією до = 94;етакселом при раку передміхурl= 6;вої залози. Тридцять сі = 84; відсотків пацієнтів м = 72;ли низький ступінь захворюванl= 5;я, а 63 % пацієнті&= #1074; мали високи = 81; ступінь патологічнl= 6;го процесу. Вісімдесят два відсотк = 80; пацієнтів н = 77; отримували попередньоo= 1; терапії доц = 77;такселом, 2 % – отримали 1–5 циклів та 16 = ;% – 6 попередні&#= 1093; циклів. Паралельна терапія доцетаксеl= 3;ом не дозволяласn= 3;.

Пока&#= 1079;ник виживаноl= 9;ті без радіографіm= 5;ної прогресії (рБПВ), який ґрунтуєтьсn= 3; на незалежномm= 1; центральноl= 4;у огляді, був основною кінцевою точкою, визначеною як час від рандомізацo= 0;ї до перших об’єктивниm= 3; доказів рентгеногрk= 2;фічного прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я або смерті (через будь-яку причину від часу рандом= 10;зації до 24 тижнів з моменту припинення прийому препарату) залежно від того, що сталося раніше.

Еl= 5;залутамід продемонстl= 8;ував статистичнl= 6; значуще зниження ризику рБПВ на 61 % порівняно з плацебо [HR =3D 0,39 (95 % ДІ: 0,30, 0,50); р < 0,0001]. Послідовні результати = 88;БПВ спостерігаl= 3;ись у пацієнтів = 079; високим або = 085;изьким ступенем захворюванl= 5;я та пацієнті = 74; із попередньоn= 2; терапією доцетакселl= 6;м та без неї. Медіана час = 91; до рБПВ не була досягнута в групі ензалутаміk= 6;у і становила 19,0 місяця (95 % ДІ: 16,6, 22,2) у групі плацебо.

Оl= 9;новними вторинними кінцевими точками ефе = 82;тивності, оціненими у дослідженнo= 0;, включали<= /a> час до прогресуваl= 5;ня за рівнем ПСА, час поча&#= 1090;ку нової протипухлиl= 5;ної терапії, рівень невизначувk= 2;ного ПСА (зниженн= 103; до < 0,2 мкг / л) та рівень об’єктивноo= 1; відповіді (RECIST 1.1 на основі незалежногl= 6; огляду). Для всіх цих вторинних кінцевих точок було продемонстl= 8;овано статистичнl= 6; значуще покращення = 91; пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, порівняно з тими, хто отримував плацебо.=

Ще одною основною вторинною кінцевою то = 95;кою ефективносm= 0;і, яку оцінювали в дослідженнo= 0;, був показни = 82; загальної виживаностo= 0;. У попередньо визначеномm= 1; підсумковоl= 4;у аналізі загальної виживаностo= 0;, проведеномm= 1;, коли зареєс = 90;ровано 356 летальних випадків, продемонст&= #1088;овано статистичнl= 6; значуще зни = 78;ення ризику смерті на 34% у групі хвори = 93;, які були рандомізовk= 2;но відібані дл= 03; прийому ензалутаміk= 6;у, порівняно з групою, ранд= 086;мізованою для прийому плацебо [HR =3D 0,66, (95% Д= І: 0,53; 0,81), p < 0,0001]. Середній ча = 89; загального виживання н = 77; був досягнутий = 74; жодній груп= 10; лікування. Розрахункоk= 4;ий середній ча = 89; спостережеl= 5;ня для всіх пацієнтів становив 44,6 місяця.=

Дl= 6;слідження MDV3100-14 (PROSPER) (пацієнт = 80; з неметастатl= 0;чним КРРПЗ)

В дослідженнn= 3; PROSPER було включено 1401 пацієнта з н= 077;метастатич&= #1085;им КРРПЗ з високим ризиком про = 75;ресування з безсимптомl= 5;им перебігом, ц= 110; пацієнти продовжуваl= 3;и андрогендеl= 7;риваційну терапію (АДТ; застосуванl= 5;я аналога ЛГР = 43; або попередня білатеральl= 5;а орхіектоміn= 3;). Для участі пацієнтів в дослідженнo= 0; був необхідний час подвоєння рівня ПСА ≤ 10 місяців, рівень ПСА ≥ 2 нг/мл та підтверджеl= 5;ня неметастатl= 0;чного захворюванl= 5;я при централ= 10;зованій незалежній сліпій оцінці (ЦНСО).<= o:p>

В дослідженнo= 0; було дозволено брати участ= 00; пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю легкого та помірного ступеня тяжкості (I або II клас за NYHA) та пацієнта = 84;, які приймають препарати, щ= 086; призводять до зниження судомного п = 86;рога. З дослідженнn= 3; були виключені пацієнти з судомними нападами в анамнезі аб = 86; станом, який може сприят = 80; розвитку судом, або ті, хто раніше отримував деякі препарати з приводу рак = 91; передміхурl= 6;вої залози (тобт= 086; хіміотерапo= 0;ю, кетоконазоl= 3;, абіратеронm= 1; ацетат, аміноглутеm= 0;имід та/або ензалутаміk= 6;).

Пацієнт&= #1080; були рандомізовk= 2;ні в співвідно = 96;енні 2:1 на прийом ензалутаміk= 6;у всередину в дозі 160 мг один раз на добу (N =3D 93= 3) або плацебо (N = =3D 468). Пацієнти були стратифікоk= 4;ані залежно від = 095;асу подвоєння рівня простат-спе = 94;ифічного антигена (ПСА) (ЧППСА) (< 6 місяців або = 805; 6 місяців) та застосуванl= 5;я остеомодифo= 0;куючих препаратів (так або ні).

Демогра&= #1092;ічні та вихідні характерисm= 0;ики були добре збалансоваl= 5;і в обох групах. Меді= 072;на віку при рандомізацo= 0;ї становила 74 роки в групі ензалутаміk= 6;у та 73 роки в групі плаце = 73;о. Більшість пацієнтів (приблизно 71 %) = 74; дослідженнo= 0; були європе = 86;їдної раси; 16 % – монголоїднl= 6;ї раси, 2 % – негроїдної = 88;аси. У вісімдеся = 90; одного відсотка (81 %) пацієнтів оцінка загального стану за шкалою Схід = 85;ої об’єднаної онкологічнl= 6;ї групи (ECOG) стан = 86;вила 0, а в 19 % пацієнтів – становила 1.

Виживан&= #1110;сть без метастазувk= 2;ння (ВБМ) була пер&= #1074;инною кінцевою точкою, що визначаласn= 3; як час від рандомізацo= 0;ї до рентгеногрk= 2;фічного прогресуваl= 5;ня або смерті протягом 112 днів після припинення лікування без ознак рентгеногрk= 2;фічного прогресуваl= 5;ня, залежно від того, яка подія була першою. Осно= 074;ні вторинні кінцеві точки, що оцінювалисn= 3; в дослідженнo= 0;, включали ча = 89; до прогресу = 74;ання за рівнем ПСА, час до першого застосуванl= 5;я нової протипухлиl= 5;ної терапії (ВДПТ), загаль&= #1085;у виживаністn= 0; (ЗВ). Додаткові вторинні кінцеві точ = 82;и включали ча = 89; до першого застосуванl= 5;я цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї та виживані = 89;ть без застосуванl= 5;я хіміотерапo= 0;ї.

При застосуванl= 5;і ензалутаміk= 6;у було продем = 86;нстровано статистичнl= 6; достовірне зниження відносного ризику рентгеногрk= 2;фічного прогресуваl= 5;ня або летального наслідку на 71 % в порівнянн= 10; з плацебо [ВР = =3D 0,29 (95 % ДІ: 0,24–0,35), p < 0,0001]. Медіана ВБМ становила 36,6 місяця (95 % ДІ: 33,1–НД) в групі ензалутаміk= 6;у та 14,7 місяця (95 % ДІ: 14,2–15,0) в групі плацебо.

Зіставн= 110; результати ВБМ були також відмі = 95;ені у всіх попередньо передбаченl= 0;х підгрупах пацієнтів, стратифікоk= 4;аних за ЧППСА (< 6 місяців або = 805; 6 місяців), демографічl= 5;им регіоном (Північна Америка, Європа, інші регіони), віком (<75 рокі= 074; або ≥75 років), попереднім = 79;астосуванн&#= 1103;м остеомодифo= 0;куючих препаратів (так або ні).=

Остаточний аналіз загальної виживаностo= 0;, проведений після реєстрації 466 летальних випадків, показав статистичl= 5;о значуще поліпшення загальної виживаностo= 0; у пацієнтів, рандомізовk= 2;них для прийому ензалутаміk= 6;у, порівняно з пацієнтами, рандомізовk= 2;ними для прийому плацебо, з 26,6 % зниженням ризику смерті [коефіцієнт ризику (HR) =3D 0,734, (95 % ДІ: 0,608; 0,885), p =3D 0,0011]. Медіана час = 91; спостережеl= 5;ня становила 48,6 та 47,2 місяця для груп ензалутаміk= 6;у та плацебо відповідно. Тридцять тр = 80; відсотки пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 65 % пацієнтів, я= 082;і отримували плацебо, пройшли принаймні о = 76;ин наступний цикл протипухлиl= 5;ної терапії, що може продовжити загальну виживаністn= 0;.

Ензалутамі= д продемонстl= 8;ував статистичнl= 6; достовірне зниження відносного ризику прог = 88;есування за рівнем ПС= 040; на 93 % в порівнn= 3;нні з плацебо [ВР = =3D 0,07 (95 % ДІ: 0,05–0,08), p < 0,0001]. Медіана час = 91; до прогресу = 74;ання за рівнем ПС= 040; становила 37,2 м= ;ісяця (95 % ДІ: 33,1–НД) в групі ензалутаміk= 6;у та 3,9 місяця (95 % ДІ: 3,8, 4,0) в групі плацебо.

Ензалут&= #1072;мід продемонстl= 8;ував статистичнl= 6; достовірне подовження часу до першого зас = 90;осування нової протипухлиl= 5;ної терапії в порівнянні = 79; плацебо [ВР =3D 0,21 = (95 % ДІ: 0,17–0,26), p < 0,0001]. Мед= 10;ана часу до першого застосуванl= 5;я нової проти = 87;ухлинної терапії становила 39,6 місяця (95 % ДІ: 37,7–НД) в групі ензалутаміk= 6;у та 17,7 місяця (95 % Д= ;І: 16,2–19,7) в групі плацебо.

= Досл= ;ідження MDV3100-09 (STRIVE) (пацієнтl= 0; з неметастатl= 0;чним/метаст&#= 1072;тичним КРРПЗ, які не отримували хіміотерапo= 0;ю)

У дослідженнn= 3; STRIVE було включено 396 пацієнтів з КРРПЗ (неметастат = 80;чним або метастатичl= 5;им), які мали підтверджеl= 5;е (серологічн = 86; або рентген = 86;логічно) прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я, незважаючи на первинну андроген-де = 87;риваційну терапію; хворі були рандомізовk= 2;ні на прийом аб= 086; ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг одl= 0;н раз на день (N =3D 19= 8), або бікалутаміk= 6;у в дозі 50 мг один раз на день (N =3D 198). ВБП (виживаl= 5;ість без прогресуваl= 5;ня) було встановленl= 6; основною кінцевою точкою, що визначаласn= 3; як час від рандомізацo= 0;ї до перших об= 217;єктивних доказів прогресії з = 72; рентгенолоk= 5;ічними даними, П = 57;А-прогресії<= /span> або смерті під час дослідженнn= 3;.

Меді= ;ана ВБП становила 19,4 місяця (95% ДІ: 16,5, не досягнут = 86;) у групі ензалутаміk= 6;у порівняно з 5,7 місяця (95% ДІ: 5,6, 8,1) у групі бікалутаміk= 6;у [HR =3D 0,24 (95% ДІ: 0,18, 0,32), р < 0,0001].

Знач= ;има перевага ензалутаміk= 6;у порівняно з бікалутаміk= 6;ом і стабільне покращення = 42;БП спостерігаl= 3;ись у всіх попередньо визначених підгрупах пацієнтів. З підгрупи па = 94;ієнтів з неметастаm= 0;ичним КРРПЗ (N =3D 139) у 19 із 70 (27,1 %) осіб, які отримували ензалутаміk= 6;, та у 49 із 69 (71,0 %) осіб, які отримували бікалутаміk= 6;, реєструвал&= #1080; ВБП (всього 68 випадків). Співвідношk= 7;ння ризику становило 0,24 (95 % ДІ: 0,14, 0,42), а медіа= 085;а періоду ВБП не була досягнута в групі ензал = 91;таміду проти 8,6 місяця у групі бікалутаміk= 6;у.

= Досл= ;ідження 9785-CL-0222 (TERRAIN) (пацієнти з метастатичl= 5;им КРРПЗ, які не отримували хіміотерапo= 0;ю)

У дослідженнn= 3; TERRAIN було включено 375 пацієнтів з метастатичl= 5;им КРРПЗ, які не отримували = 93;іміо- та антиандрогk= 7;нну терапію. Вон= 080; були рандом= 10;зовані на прийом аб= 086; ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг один раз на день (N =3D 184), або бікалутаміk= 6;у в дозі 50 мг один раз на день (N =3D 191). Медіана ВБП становила 15,7 місяця для пацієнтів, які отримув = 72;ли ензалутаміk= 6;, проти 5,8 місяця для п= 072;цієнтів, які отримували бікалутаміk= 6; [HR =3D 0,44 (95 % ДІ: 0,34, 0,57), р < 0,0001]. Виживаністn= 0; без прогресуваl= 5;ня була визначена з = 72; об’єктивниl= 4;и рент&= #1075;енологічни= ;ми да= ними щодо прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я шляхом незалежногl= 6; центральноk= 5;о огляду пов’= 03;заних зі скелетом подій, початку нов = 86;ї протипухлиl= 5;ної терапії або смерті з буд= 100;-якої причини, залежно від того, що сталося раніше. Стабільне покращення ВБП спостер= 10;галась у всіх попередньо визначених підгрупах пацієнтів.=

Дослідженн= ;я MDV3100-03 (PREVAIL) (паці= єнти з КРРПЗ, які не отримували хіміотерапo= 0;ю).

Загалом 1717 пацієнтів без симптомів або з помірн= 086; вираженими симптомами, які не отрим= 091;вали хіміотерапo= 0;ї, були рандомізовk= 2;ні 1:1 в групи ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг 1 ра= 079; на добу (N =3D 872) абl= 6; плацебо 1 раз на добу (N =3D 845). В дослідженнn= 3; включалися пацієнти з вісцеральнl= 0;ми розладами, з наявністю помірно вираженої т = 72; вираженої серцевої недостатноl= 9;ті [клас І або ІІ хронічної серцевої недостатноl= 9;ті за функціон = 72;льною класифікацo= 0;єю Нью-Йоркськ = 86;ї Асоціації Кардіологіk= 4; (NYHA)] в анамнезі, та пацієнти, які приймал = 80; препарати, щ= 086; можуть знижувати судомний по = 88;іг. З дослідженнn= 3; виключалисn= 3; пацієнти з судомами в анамнезі аб = 86; станом, що може сприят = 80; виникненню судом, та пацієнти з п= 086;мірним або вираженим болем, викликаним раком передміхурl= 6;вої залози. Лікування в дослідженнo= 0; продовжуваl= 3;ося до прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я (наявність радіографіm= 5;ної прогресії, ускладненнn= 3; з боку кісто= 082; або клінічного прогресуваl= 5;ня) і початку аб= 086; цитотоксичl= 5;ої терапії, або лікування і = 85;шим досліджуваl= 5;им препаратом чи до розвит= 082;у непереносиl= 4;ої токсичностo= 0;. <= /span>

Демографіч= ;ні показники пацієнтів т = 72; вихідні характерисm= 0;ики захворюванl= 5;я були збалан = 89;овані між групами лікування. Середній ві = 82; становив 71 рік (42–93 роки), а расовий роз = 87;оділ був таким: європейці становили 77%, азіати – 10%, афроамерикk= 2;нці – 2%, представниl= 2;и інших або не встановленl= 0;х рас – 11%. У 68% відмічався бал 0 за шкалою оцінки життєдіяльl= 5;ості ECOG, та у 32% пацієнтів відмічався бал 1 за&nbs= p; шкалою ECOG. <= /span>

У 67% пацієнтів вихідна оцінка болю складала 0–1 (відсутніст= 00; симптомів), а у 32% пацієнтів – 2–3 (помірні симптоми) пр= 080; оцінці згідно з кор= 086;тким питальникоl= 4; щодо оцінки болю (скорочена форма) (посилення болю за минулі 24 години за шкалою від 0 до 10). Приблизн= ;о у 45% пацієнтів на початку дослідженнn= 3; відмічалисn= 3; захворюванl= 5;я м’яких ткан = 80;н, а у 12% пацієнтів відмічалисn= 3; вісцеральнo= 0; (легені та/або печінка) метастази. Складеними первинними точками показників ефективносm= 0;і були загальна виживаністn= 0; та виживані = 89;ть без радіографіm= 5;ної прогресії (р= 041;ПВ). В доповненн= 03; до первинни = 93; точок ефективнісm= 0;ь оцінюваласn= 0; за часом до початку цит = 86;токсичної хіміотерапo= 0;ї, найкращою загальною відповіддю = 79; боку м’яких тканин, часо= 084; до першого кісткового ускладненнn= 3;, ПСА-відпові = 76;дю (зниження ≥ 50% від вихідного рівня), періодом прогресії з = 72; рівнем ПСА т= 072; періодом погіршення загального бала за шкал= 086;ю FACT-P.

Радіографі= ;чна прогресія оцінюваласn= 3; при послідовниm= 3; променевих обстеженняm= 3; з використа = 85;ням критеріїв PCWG2 (для кісткових у = 88;ажень) та/або RECIST v1.1 (при ураженні м’яких ткан = 80;н). При оцінці р= 041;ПВ використовm= 1;валася централізоk= 4;ана оцінка радіографіm= 5;ної прогресії.<= /span>

У проміжному аналізі загальної виживаностo= 0; при смерті 540 пацієнтів було показано, що при лікуванні ензалутаміk= 6;ом відмічалосn= 3; статистичнl= 6; достовірне збільшення загальної виживаностo= 0; в порівнянн= 10; з плацебо зі зниженням ризику смерті на 29,4% [співвіднош = 77;ння ризиків (СР) =3D 0,70= 6 (95% ДІ: 0,60; 0,84), р<0,0001]. Оновлени= ;й аналіз проводився при наявності 784 смертельниm= 3; випадків. <= /span>

Результати оновленого аналізу виживаностo= 0; (середній період виживання становив 35,3 та 31,3 місяця відповідно [СР =3D 0,77 (95% ДІ: 0,67; 0,88), р < 0,0= 002]) відповідалl= 0; даним проміжного аналізу (середній період виживаностo= 0; становив 32,4 та 30,2 місяця відповідно [СР =3D 0,71 (95% ДІ: 0,60; 0,84), р<0,00041]).<= /span>

В оновленому аналізі 52 % пацієнтів, які приймал = 80; ензалутаміk= 6;, та 81% пацієнтів, які приймал = 80; плацебо, про= 093;одили лікування метастатичl= 5;ого кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1086;го раку передміхурl= 6;вої залози, що може подовжуватl= 0; період зага = 83;ьної виживаностo= 0;.<= /span>

Заключний аналіз 5-річних даних дослідженнn= 3; PREVAIL показав, що у пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, зберіга= ;лось статистичнl= 6; значуще збільшення показника загальної виживаностo= 0; (ЗВ) порівнян&#= 1086; з таким у пацієнтів групи плаце = 73;о [HR =3D 0,835, (95 % ДІ: 0,75, = 0,93); р-значення =3D 0,0008= ], незважаючи на те, що 28 % пацієнтів, які отримували плацебо, переходили на ензалутаміk= 6;. П’ятирічниl= 1; показник ЗВ становив 26 % для групи ензалутаміk= 6;у порівняно з 21 % для групи плацебо.=

У запланованl= 6;му аналізі рБП = 42; відмічалосn= 3; статистичнl= 6; достовірне покращення у групах лікування з= 10; зниженням ризику радіографіm= 5;ної прогресії або смерті н= 072; 81,4% в групі ензалутаміk= 6;у [СР =3D 0,19 (95% ДІ: 0,15; 0,23), р<0,000= 1]. Прогресія відмічаласn= 3; у 118 (14%) пацієнті&= #1074;, які одержувалl= 0; лікування е = 85;залутамідо&#= 1084;, та у 321 (40%) пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо. Медіана рБП = 42; не була дося= 075;нута (95% ДІ: 3,7; 5,4) в групі плацебо. Однакове по = 82;ращення рБПВ відмічалосn= 3; у всіх раніш= 077; визначених підгрупах пацієнтів (н= 072;приклад, вік, вихідни= 081; статус ECOG, вихідний рі = 74;ень ПСА та ЛДГ, бал Глісона на момент ді= 072;гнозу, захворюванl= 5;я внутрішніх органів при скринінгу). У запланованl= 6;му аналізі рБП = 42; під час спостережеl= 5;ня було показано ст = 72;тистично достовірне покращення = 91; групах ліку = 74;ання зі зниженим ризиком радіографіm= 5;ної прогресії або смерті н= 072; 69,3% в групі енз = 72;лутаміду [СР =3D 0,31 (95% ДІ: 0,27; 0,35), р<0,000= 1]. Медіана рБП = 42; складала 19,7 місяця в групі ензалутаміk= 6;у та 5,4 місяця в групі плацебо.<= /span>

В доповнення до складени = 93; первинних показників ефективносm= 0;і статистичнl= 6; достовірне покращення відмічалосn= 3; за такими пр= 086;спективно визначенимl= 0; кінцевими точками. <= /span>

Медіана часу до початку цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї складала 28,0 місяця для пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 10,8 місяця дl= 3;я пацієнтів, які отримували плацебо [СР =3D 0,35;= (95% ДІ: 0,30; 0,40), р<0,0001].

Пацієнти з групи ензалутаміk= 6;у із визначен = 80;м захворюванl= 5;ям на початковомm= 1; рівні та наявною об’єктивноn= 2; відповіддю = 79; боку м’яких тканин становили 58,8% (95% ДІ: 53,8; 63,7) в порівнянні = 79; 5% (95% ДІ: 3,0; = 7,7) пацієнтів, які отримували = 87;лацебо. Абсолютна відмінністn= 0; в об’єктивн= 10;й відповіді з боку м’яких тканин між п= 072;цієнтами групи ензалутаміk= 6;у і плацебо ск= 083;адала 53,9% [(95% ДІ: 48,5; 59,1), р<0,0001]. Повна відповідь відмічаласn= 3; у 19,7% пацієнтіk= 4;, які отримували ензалутаміk= 6;, в порівнянн= 10; з 1,0% пацієнтів= ;, які отримували плацебо, а часткова відповідь відмічаласn= 3; у 39,1% пацієнтіk= 4;, які отримували ензалутаміk= 6;, проти 3,9% пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо.<= /span>

Ензалутамі= ;д достовірно знижує ризи = 82; першого ускладненнn= 3; з боку кісто= 082; на 28% [СР =3D 0,718 (95% ДІ: 0,61; 0,8= 4), р<0,0001]. Ускладненнn= 3; з боку кісто= 082; визначаєтьl= 9;я як променев = 72; терапія або хірургія на = 082;істкових тканинах в зв’язку з раком перед = 84;іхурової залози, патологічнl= 0;й перелом кіс = 90;ок, здавлення кісткового мозку або зм= 110;на протипухлиl= 5;ної терапії для лікування б = 86;лю в кістках. Аналіз включав 587 ускладнень = 79; боку кісток, з яких 389 випадків (66,3%) – внаслідок променевої терапії, 79 випадків (13,5%) – здавлення спинного мозку, 70 випадків (11,9%) – патологічнl= 0;й кістковий перелом, 45 випадків (7,6%) – зміна проти = 87;ухлинної терапії для лікування болю в кістках, 22 випадки (3,7%) – хірургія на = 082;істковій тканині. <= /span>

У пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, відмічаласn= 3; достовірно більш висок = 72; ПСА-відпові = 76;ь (визначала = 89;я як зниження = 805; 50% від вихідного рівня) в порівнянні = 79; пацієнтами, які отримували плацебо: 78% проти 3,5% (відмo= 0;нність =3D 74,5%, р < 0,0001).

Медіана часу до прогресії з = 72; рівнем ПСА з= 075;ідно з критеріям = 80; PCWG2 складала 11,2 місяця у пац= 110;єнтів з групи ензалутаміk= 6;у та 2,8 місяця – m= 1; пацієнтів групи плацебо [СР =3D 0,17 = (95% ДІ: 0,15; 0,20), р<0,0001].

Лікування ензалутаміk= 6;ом знижувало ризик погіршення за шкалою FACT-P н= 072; 37,5% в порівнянні = 79; плацебо (р < 0,001). Медіана часу до погіршення за шкалою FACT-P складала 11,3 місяця в групі ензалутаміk= 6;у та 5,6 місяця в групі плацебо.

Дослідженн= ;я CRPC2 (AFFIRM) (пацієнти з метастатичl= 5;ою карциномою передміхурl= 6;вої залози, які отримували хіміотерапo= 0;ю)<= /span>

Ефективніс= ;ть та безпека ензалутаміk= 6;у у пацієнтів = 079; метастатичl= 5;им кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1080;м раком передміхурl= 6;вої залози, які отримували доцетаксел та яким проводили орхіектоміn= 2;, оцінюваласn= 0; в рандомізо = 74;аному плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091;, багатоцентl= 8;овому клінічному дослідженнo= 0; 3 фази. 1199 пацієl= 5;тів були рандомізовk= 2;ні 2 : 1 в групи зас = 90;осування ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг 1 ра= 079; на добу (N =3D 800) абl= 6; плацебо 1 раз на добу (N =3D 399). Пацієнти мо = 75;ли приймати преднізон, але це не було обов’я = 79;ковим (максимальн = 72; щоденна доз = 72; преднізолоl= 5;у або еквівалентl= 5;а доза склада = 83;а 10 мг). Пацієнти= ;, рандомізовk= 2;ні в кожну групу, продовжуваl= 3;и лікування д = 86; прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я (наявність радіографіm= 5;ної прогресії або поява кісткового ускладненнn= 3;) та початку нової системної п = 88;отипухлинн&#= 1086;ї терапії або до розвитку = 085;епереносим&= #1086;ї токсичностo= 0; чи вибуванн= 03;.<= /span>

Демографіч= ;ні показники пацієнтів т = 72; вихідні характерисm= 0;ики захворюванl= 5;я були збалан = 89;овані між групами лікування. Середній ві = 82; становив 69 років (41–92 рокl= 0;), а расовий ро= 079;поділ був таким: 93% пацієнтів становили є = 74;ропейці, 4% – афроамериl= 2;анці, 1% – азіати та 2% = 211; представниl= 2;и інших рас. У 91,5% пацієнтів відмічався бал за шкало= 102; оцінки життєдіяльl= 5;ості ECOG 0–1, а 8,5% пацієнтів мали бал 2 за шкалою ECOG; у 28% пацієнтів бал за оцінкою короткого питальника щодо виникнення болю (скорочена форма) був ≥ 4 (пацієнтами відмічено посилення болю за мину= 083;і 24 години, що визначався протягом 7 днів до ранд= 086;мізації). У більшості пацієнтів (91%) відмічалиl= 9;я метастази в кістки, а у 23% – вісцеральнo= 0; пошкодженнn= 3; легень та/аб= 086; печінки. При включенні в дослідженнn= 3; у 41% пацієнтів була прогресія тільки за рівнем ПСА, тоді як у 59% пацієнтів відмічаласn= 3; прогресія з = 72; рентгенолоk= 5;ічними даними. При включенні в дослідженнn= 3; 51% пацієнтів отримували біфосфонатl= 0;. <= /span>

З дослідженнn= 3; AFFIRM виключалисn= 3; пацієнти з м= 077;дичними станами, що могли сприяти виникненню судом (див. розділ «Побічні реакції»), па&#= 1094;ієнти, які приймал = 80; препарати, щ= 086; можуть зниж = 91;вати судомний поріг, а також пацієнти з клінічно вираженими серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями, такими як безконтролn= 0;на гіпертензіn= 3;, інфаркт міокарда аб = 86; нестабільнk= 2; стенокардіn= 3; в минулому, серцева нед = 86;статність (клас ІІІ або I= V за шкалою Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA) = 87;ри відсутностo= 0; фракції викиду= ≥ 45%), клінічнl= 6; виражена шлуночкова аритмія або АВ-блокада при відсутностo= 0; постійного = 74;одія ритму).

Передбачен= ;ий прото&#= 1082;олом проміжний аналіз післ= 03; 520 летальних випадків показав статистичнl= 6; значущу перевагу застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у щодо загальної виживаностo= 0;. В дослідженнo= 0; відмічаласn= 3; статистичнl= 6; клінічно значима перевага дл= 03; пацієнтів, я= 082;і приймали ензалутаміk= 6;, в порівнянн= 10; з пацієнтам = 80;, які приймал = 80; плацебо (медіана пер= 110;оду виживаностo= 0; становила 18,4 та 13,6 місяця вo= 0;дповідно), [СР =3D 0,63 (95% ДІ: 0,53; 0,75), р<0,000= 1].<= /span>

В доповнення до покращення загальної виживаностo= 0;, що відмічаласn= 3;, на користь ензалутаміk= 6;у свідчать і ключові другорядні критерії оцінки (ПСА-прогрес= 110;я, радіографіm= 5;на виживаністn= 0; без прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я та час до першого ускладненнn= 3; з боку кісткової тканини); була відзначена перевага ензалутаміk= 6;у і за даними багаторазоk= 4;ого тестування були показані статистичнl= 6; значимі результати.

Радіографі= ;чна виживаністn= 0; без прогрес = 91;вання (оцінка дослідникіk= 4; з використанl= 5;ям критеріїв оцінки відповіді солідних пу = 93;лин на терапію (RESICT), версія 1.1, для м’яких ткан = 80;н або поява 2 або більше уражень кісток на ос= 090;еосцинтигр&= #1072;фії) складала 8,3 місяця у пац= 110;єнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 2,9 місяця у пацієнтів, які отримували плацебо [СР =3D 0,40 = (95% ДІ: 0,35; 0,47), р < 0,0001]. Аналіз включав 216 випадків смерті без документалn= 0;ного підтверджеl= 5;ня прогресуваl= 5;ня хвороби та 645 випадків документалn= 0;но підтверджеl= 5;ого прогресуваl= 5;ня, 303 з яких (47%) були пов’язані з м’якими тканинами, 268 (42%) були обумов = 83;ені прогресуваl= 5;ням кісткових метастазів та 74 (11%) були зв’язані з ураженням м’яких та кісткової тканин.

Підтвердже= ;не зниження ПС = 40; на 50% чи 90% відмічалосn= 3; в 54% та 24,8% відповіднl= 6; для пацієнт= 10;в, які застосовувk= 2;ли ензалутаміk= 6;, та в 1,5% та 0,9% відповіднl= 6; для пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо (р < 0,0001). Середній ча = 89; прогресуваl= 5;ня за рівнем ПС= 040; становив 8,3 місяці у пац= 110;єнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 3 місяці – у пацієнтів, які отримували плацебо [СР =3D 0,25 = (95% ДІ: 0,20; 0,30), р < 0,0001).<= /span>

Медіана часу до появ= 080; першого ускладненнn= 3; з боку кісто= 082; становила 16,7 місяця у пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 13,3 місяця у пацієнтів, які отримували плацебо [СР =3D 0,69 = (95% ДІ: 0,57; 0,84), р<0,0001).

Ускладненн= ;я з боку кісто= 082; визначалосn= 3; при променевій терапії або хірургічноl= 4;у втручанні н = 72; кісткових тканинах, пр= 080; наявності патологічl= 5;ого перелому кісток, компресії спинного мозку або зміні проти = 87;ухлинної терапії для лікування болю в кістк= 072;х. Аналіз включав 448 ускладнень = 79; боку кісток, 277 з яких (62%) – променева терапія кісток, 95 (21%) – компресія спинного мозку, 47 (10%) – патологічнo= 0; переломи кісток, 36 (8%) – зміна протипухлиl= 5;ної терапії для лікування болю в кістках та 7 (2%) = 211; оперативне втручання н = 72; кістці.

Дослі= 076;ження 9785-CL-0410 (ензалутамі = 76; після абіра = 90;ерону у пацієнтів = 079; метастатичl= 5;ою карциномою передміхурl= 6;вої залози CRPC)

В дослідженнn= 3; було включено 214 пацієнтів з = 087;рогресуючо&= #1102; метастатичl= 5;ою карциномою = 87;ередміхуро&#= 1074;ої залози, які отримували ензалутамo= 0;д (160 мг один раз на день) післ&#= 1103; того, як пройшли курс лікування т = 88;ивалістю щонайменше 24 тижні із застосуванl= 5;ям абіратеронm= 1; ацетату плю = 89; преднізолоl= 5;. Медіана час = 91; виживання без прогресуваl= 5;ня рентгенолоk= 5;ічних симптомів (первинна кінцева точка дослідженнn= 3;) становила 8,1 м= ісяця (95% ДІ: 6,1; 8,3). Медіана OS не була досягн = 91;та. Відповідь ПСА (визначаєть = 89;я як ≥ 50% зменшен= ;ня порівняно з вихідним) відмічалосn= 0; у 22,4% пацієнтіk= 4; (95% ДІ: 17,0; 28,6). Для 69 пацієнтів, які раніше отримували хіміотерапo= 0;ю, медіана час = 91; виживання б = 77;з прогресуваl= 5;ня рентгенолоk= 5;ічних симптомів становила 7,9 місяця (95% ДІ: 5,5; 10,8). Від&= #1087;овідь ПСА відмічалосn= 0; у 23,2% пацієнтіk= 4; (95% ДІ: 13,9; 34,9). Для 145 пацієнтів, які раніше н= 077; отримували = 93;іміотерапі&#= 1102;, медіана час = 91; виживання без прогрес = 91;вання рентгенолоk= 5;ічних симптомів становила 8,1 місяця (95% ДІ: 5,7; 8,3). Відповідь ПСА відміча = 83;ось у 22,1% пацієнтіk= 4; (95% ДІ: 15,6; 29,7).

У деяких пацієнтів було зареєстровk= 2;но обмежену відповідь н = 72; лікування ензалутаміk= 6;ом після абіратеронm= 1;, хоча причин = 72; цього факту на сьогодні невідома. Дизайн досл= 10;дження не дав змоги ідентифікуk= 4;ати ні пацієнті = 74;, яким лікування може принести користь, ні порядок, в якому ензалутаміk= 6; та абіратер = 86;н потрібно послідовно застосовувk= 2;ти для досягнення оптимальниm= 3; результатіk= 4;.<= /span>

Пацієнти літнього віку.

З 4403 пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6; в досліджен = 85;ях 3 фази, 3451 пацієнтів (78 %) були віком від 65 років, у т. ч. 1540 пацієнтів (35 %) – віком = понад 75 років. У пацієнтів літнього віку та біль= 096; молодих пацієнтів н = 77; відмічалосn= 3; жодних відм= 10;нностей щодо безпек = 80; та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у.<= /span>

Фа= рмакокінетl= 0;ка.

Ензалут&= #1072;мід погано розчиняєтьl= 9;я у воді. Розчи&#= 1085;ність даного препарату збільшена завдяки використанl= 5;ю каприлокапl= 8;оїлмакрого= 083;гліцеридів та емульгаторk= 2;/сурфактант&#= 1072;. В доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х абсорбція ензалутаміk= 6;у збільшувалk= 2;ся при розчине = 85;ні в каприлокапl= 8;оїлмакрогл= 110;церидах.

Фармако&= #1082;інетика ензалутаміk= 6;у вивчалась у пацієнтів з раком передміхурl= 6;вої залози та у здорових добровольцo= 0;в. Серед= ;ній період напіввиведk= 7;ння (T_1/2) ензалутаміk= 6;у у пацієнтів після однократноk= 5;о пероральноk= 5;о прийому складає 5,8 доби (від 2,8 до 10,2 доби), а рівноважна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; приблизно через місяц= 00;. При щоденно = 84;у пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і ензалутаміk= 6; кумулюєтьсn= 3; приблизно у 8,3 раза швидше, ніж при застосуванl= 5;і разової доз = 80;. Добові коливання концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і незначні (відношення піка до мінімуму 1,25). Виведення ензалутаміk= 6;у головним чином здійснюєтьl= 9;я шляхом печінковогl= 6; метаболізмm= 1; з утворення = 84; активного метаболіту, який є таким же активним, як і ензалутаміk= 6;, і циркулює в плазмі кров= 10; приблизно в тій же концентрацo= 0;ї, що й ензалут= 072;мід.

Абсор= 073;ція

Максима&= #1083;ьна концентрацo= 0;я в плазмі (С_max) ензалутамі&= #1076;у у пацієнтів відмічаласn= 0; через 1–2 години післ= 03; прийому. За даними вивч = 77;ння балансу мас = 80; у людей, всмоктуванl= 5;я при пероральноl= 4;у прийомі ензалутаміk= 6;у оцінювалосn= 0; щонайменше на рівні 84,2%. Ензалутаміk= 6; не є субстратом ефлюксних транспортеl= 8;ів Р-глікопрот = 77;їнів або білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (BCRP). Стабільний рівень, середнє значення (С_{max)
ензалутаміk=
6;у
та його
активного
метаболіту
складає 16,6
мкг/мл
(коефіцієнт
варіації (CV) 23%) т&=
#1072;
12,7 мкг/мл (CV 30%)
відповідно.}

Прийом їжі не виявляє значного впливу на ст= 091;пінь всмоктуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у. В ході кліні= 095;них досліджень лікарський засіб Кстан = 76;і застосовувk= 2;вся незалежно від прийому їжі. <= /o:p>

Розпо= ;діл

Середні&= #1081; об’єм розподілу ензалутаміk= 6;у (V/F) у пацієнтів після однократноk= 5;о пероральноk= 5;о прийому складає 110 л (29% CV). Об’єм розподілу ензалутаміk= 6;у більший, ніж об’єм загальної кількості рідини в орг= 072;нізмі, що вказує на активний розподіл в периферичнl= 0;х тканинах. Дослідженнn= 3; на тваринах (у гризунах) по= 082;азали, що ензалутаміk= 6; та його активний ме = 90;аболіт може проникати через гематоенцеm= 2;алічний бар’єр.

Ензалут&= #1072;мід на 97–98% зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові, в першу чергу = 079; альбуміном. Активний метаболіт зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми на 95%. В дослідженнn= 3;х in vitro не відмічалосn= 3; заміщення зв’язуваннn= 3; з білками плазми між ензалутаміk= 6;ом та іншими лікарськимl= 0; засобами із високою зв’язуючою здатністю (варфарин, ібупрофен т = 72; саліцилова кислота).

Метаб= 086;лізм

Ензалут&= #1072;мід активно метаболізуn= 8;ться. В плазмі крові людин = 80; присутні дв = 72; основних ме = 90;аболіти: N-десметилен= 079;алутамід (активний) і похідна сполука карбонової кислоти (неа= 082;тивний). Ензалутаміk= 6; метаболізуn= 8;ться ферментами CYP2= C8 і меншою мірою CYP3A4/5, які відіграють важливу рол= 00; у формуванн= 10; активного м = 77;таболіту (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). В дослідженнo= 0; in vitro N-десметилен= 079;алутамід метаболізуn= 8;ться до метаболіту карбонової кислоти за рахунок карбоксіесm= 0;ерази 1, яка також відіграє невелику роль в метаб= 086;лізмі ензалутаміk= 6;у до метаболіту карбонової кислоти. N-десметилен= 079;алутамід не метаболі = 79;увався ферментами CYP = in vitro.

В умовах клінічного застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6; є сильним індуктором ферменту CYP3A4, помірним індуктором ферментів CYP2C9 та CYP2C19 і не має к= лінічно значимого впливу на фермент CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Вивед= 077;ння

Середні&= #1081; видимий кліренс ензалутаміk= 6;у у пацієнтів становить від 0,520 до 0,564 л/го = 76;.

При пероральноl= 4;у прийомі міченого ¹⁴C-= 077;нзалутамід&= #1091; на 77-й день після введення ви = 74;одилось 84,6% радіоактивl= 5;ої дози: 71% виводився н = 80;рками (в першу чергу як неактивний метаболіт з незначною кількістю ензалутаміk= 6;у та активног = 86; метаболіту) = 110; 13,6% виводилося через кишечник (0,39% дози ензалутаміk= 6;у в незмінено = 84;у вигляді).

Дані лабораторнl= 0;х досліджень in vitro показують, що ензалутаміk= 6; не є субстратом = 76;ля OATP1B1, OATP1B3 або ОСТ1 та N-десметилен= 079;алутамід не є субстратом для Р-глікопрот = 77;їну та BCRP.

За даними лабораторнl= 0;х досліджень ензалутаміk= 6; та його основні метаболіти не інгібуют= 00; такі транспортеl= 8;и при клінічн = 86; значимих концентрацo= 0;ях: OATP1B1, OATP1B3, ОСТ2 або ОАТ1.

Ліній= 085;ість

В діапазоні доз від 40 до 160 мг не відмічалоl= 9;я серйозних відхилень від пропорційнl= 6;сті дози. Значення стабільногl= 6; рівня С_minен= 079;алутаміду та його активного метаболіту = 91; окремих пацієнтів залишалися незміненимl= 0; протягом більше ніж 1 року тривалої те = 88;апії, демонструюm= 5;и тимчасову лінійну фар = 84;акокінетик&#= 1091; після досягнення стабільногl= 6; рівня.

Нирко= 074;а недостатніl= 9;ть

Дослідж&= #1077;ння щодо застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю не проводилисn= 0;. З клінічних досліджень виключалисn= 0; пацієнти з рівнем сироватковl= 6;го креатиніну >= 177 мкмоль/л (2 мг/дл). Згідно з популяцій = 85;им аналізом фармакокінk= 7;тики, для пацієнт= 10;в зі значення = 84; кліренсу креатиніну >= 30 мл/хв (за формулою Кокрофта та Голта) корек= 094;ія дози не потрібна. Ефективнісm= 0;ь ензалутаміk= 6;у не вивчалас= 00; у пацієнтів = 079; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс кре= 072;тиніну < 30 мл/хв) або термінальнl= 6;ю стадією нир = 82;ової недостатноl= 9;ті, тому при лікуванні таких паціє = 85;тів слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0;. Малоймовіl= 8;но, що ензалутаміk= 6; буде виводитися значною мірою за допомогою і = 85;термітуючо&#= 1075;о гемодіалізm= 1; або постійн = 86;го амбулаторнl= 6;го перитонеалn= 0;ного діалізу.

Печін= 082;ова недостатніl= 9;ть

Печінко&= #1074;а недостатніl= 9;ть не має значного вп = 83;иву на концентрацo= 0;ю ензалутаміk= 6;у або його активного метаболіту. Однак періо = 76; напіввиведk= 7;ння лікарськогl= 6; засобу був у 2 рази більше = 091; пацієнтів і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю в порівнянн= 10; зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми (10,4 дня порівняно і = 79; 4,7 дня), що, можливо, пов’язано з підвищеним розподілом = 91; тканинах.=

Фармако&= #1082;інетика ензалутаміk= 6;у вивчалась у пацієнтів і = 79; вихідною печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня (N =3D 6), печінковою недостатніl= 9;тю середнього ступеня (N =3D 8) аб&= #1086; тяжкого ступеня (N =3D 8) (класи А, В та С за шкалою Чайлда – П’ю відповідно) та у 22 пацієнтів з контрольноo= 1; групи з нормальною функцією печінки. Після однократноk= 5;о пероральноk= 5;о прийому ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг значення AUC і С= ;_maxензалутамі= ;ду у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня збільшувалl= 0;сь на 5% і 24% відповідно, значення AUC і С= ;_maxензалутамі= ;ду у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; середнього ступеня тяжкості збільшувалl= 0;сь на 29% і знижувалисn= 0; на 11% відповідно, а значення AUC і С= ;_maxензалутамі= ;ду у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня збільшувалl= 6;сь на 5% та знижувалисn= 0; на 41% відповідно, порівняно і = 79; контрольноn= 2; групою. AUC і С_{max незв’язано&#=
1075;о
ензалутаміk=
6;у
та незв’яза
=
85;их
активних
метаболітіk=
4;
у пацієнтів =
079;
печінковою
недостатніl=
9;тю
легкого
ступеня під
=
74;ищувалися
на 14% та 19%
відповідно, AUC
і С_maxу
пацієнтів з
печінковою
недостатніl=
9;тю
середнього
ступеня тяж
=
82;ості
підвищувалl=
0;ся
на 14% та
знижувалисn=
3;
на 17%
відповідно, AUC
і С_maxу
пацієнтів з
печінковою
недостатніl=
9;тю
тяжкого
ступеня
підвищувалl=
0;ся
на 34% та знижув=
;алися
на 27%
відповідно,
порівняно і
=
79;
контрольноn=
2;
групою.}

Раса

Більшістn= 0; пацієнтів, щ= 086; брали участ= 00; в контрольо = 74;аних клінічних дослідженнn= 3;х (>75%), були європейцямl= 0;. За даними дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики у пацієнтів = 079; раком перед = 84;іхурової залози у Японії та Китаї, кліні= 095;но значимих відмінностk= 7;й між популяціямl= 0; не спостерігаl= 3;ося. Даних для оцінки поте = 85;ційних відмінностk= 7;й фармакокінk= 7;тики ензалутаміk= 6;у залежно від раси пацієнтів н = 77;достатньо.

Паціє= 085;ти літнього віку.

Не відмічався клінічно значимий вплив віку н= 072; фармакокінk= 7;тику ензалутаміk= 6;у.

Кліні= 095;ні характерисm= 0;ики.<= /span>

Показан = 85;я.

Лікар= 089;ький засіб Кстанді показаний для лікуван = 85;я:

= -      метастати = 95;ного гормоночутl= 3;ивого раку передміхуl= 8;ової залози (мГЧРi= 5;З) у дор= ;ослих чоловіків, у комбінації = 79; андрогендеl= 7;риваційною терапією;

-      неметаста = 90;ичного кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1086;го раку передміхуl= 8;ової залози у дl= 6;рослих чоловіків з високим ризиком прогресуваl= 5;ня;

-      метаста&= #1090;ичного кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1086;го раку передміхурl= 6;вої залози у дорослих чоловіків без симптомів або з помірн= 080;ми симптомами на фоні невдалої андрогендk= 7;приваційно= 111; терапії при відсутностo= 0; клінічних показань до проведення хіміотерапo= 0;ї;

-      метаста&= #1090;ичного кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1086;го раку передміхурl= 6;вої залози у дорослих чо = 83;овіків з прогресуваl= 5;ням захворюванl= 5;я під час або після хіміотерапo= 0;ї, що включала доцетаксел.

<= /o:p>

Проти= 087;оказання.<= /span>

Підвище&= #1085;а чутливість до активної речовини чи до будь-якої з допоміжни = 93; речовин. Про= 090;ипоказано вагітним жінкам та жінкам, що мо&#= 1078;уть завагітнітl= 0; (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= <= /span>

Лікар= 089;ькі засоби, що можуть впливати на рівень ензалутаміk= 6;у.

Інгібіто&#= 1088;и CYP2C8

Фермент CYP2C8 відіграє важливу рол= 00; в елімінаці= 11; ензалутамo= 0;ду та у формуванні = 81;ого активного метаболіту. Після пероральноk= 5;о прийому гемфіброзиl= 3;у, потужного інгібітору CYP2= C8 (600 мг двічі на = 76;ень), у здорових добровольцo= 0;в чоловічої статі показ = 85;ик AUC ензалутаміk= 6;у збільшувавl= 9;я на 326%, а C_maxенза&#= 1083;утаміду зменшувавсn= 3; на 18%. Значення AUC незв'язаног= о ензалутаміk= 6;у та незв'язаног = 86; активного метаболіту збільшувалl= 6;сь на 77%, а показник C_max знижувався на 19%. Слід уникати одночасногl= 6; застосуван&#= 1085;я або застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; ензалутаміk= 6; із потужним = 80; інгібітораl= 4;и CYP2C8 (наприклад гемфіброзиl= 3;ом). Якщо пацієнту необхідно одночасно з = 72;стосовуват&#= 1080; потужний інгібітор CYP2C8, слід знизит = 80; дозу ензалутаміk= 6;у до 80 мг один раз на день (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). <= /o:p>

Інгіб= 110;тори CYP3A4<= /o:p>

Фермент CYP3A4 відіграє незначну роль в метаб= 086;лізмі ензалутаміk= 6;у. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я потужного інгібітору CYP3= A4 ітраконазоl= 3;у (200 мг один раз на день) у здорових добровольцo= 0;в чоловічої статі показ = 85;ик AUC ензалутаміk= 6;у збільшувавl= 9;я на 41%, тоді як значення C_max не змінювалосn= 0;. Показник AUC незв'язаног = 86; ензалутаміk= 6;у та незв'язаног = 86; активного метаболіту збільшувавl= 9;я на 27%, тоді як C_{max
залишався
без змін. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
лікарськогl=
6;
засобу
Кстанді з ін=
075;ібіторами
CYP3A4 не потрібн
=
86;
проводити
корекцію
дози.}

CYP2C8 та індуктори = CYP3A4

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я помірного індуктора ферменту CYP2C8 т = 72; сильного індуктора ферменту CYP3A4 препарату рифампіцин (600 мг один раз на добу щоде= 085;но) у здорових чоловіків AUC ензалутаміk= 6;у та активног = 86; метаболіту знизилася н = 72; 37%, а C_max не змінюваласn= 3;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Кстанді з індукторамl= 0; CYP2C8 або CYP3A4 корекція дози не потрібна.

Потенц= 10;ал ензалутаміk= 6;у чинити впли = 74; на експозиц= 10;ю інших лікарських засобів

Індуктори ферментів.=

Ензалут&= #1072;мід є потужним індуктором ферментів, який підвищує синтез багатьох ферментів і транспортеl= 8;ів, тому очікується взаємодія з численними лікарськимl= 0; засобами, що є субстратамl= 0; ферментів ч = 80; транспортеl= 8;ів. Зниження концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і може бути істотним і призводити до втрати аб= 086; зменшення клінічного ефекту. Також існує ризик підвищеногl= 6; утворення а = 82;тивних метаболітіk= 4;. До ферменті = 74;, утворення яких може бути індуковано, належать CYP3A в печінці та кишечнику, CYP2B6, CYP2C9, CYP2C19 та уридин-5’-диф&#= 1086;сфат глюкоронозl= 0;лтрансфера= 079;а (належить до UG= Ts, – глюкуронід- = 82;он’югуючих ферментів). Деякі транспортеl= 8;и також можут= 00; бути індуко = 74;ані, наприклад, білок мультирезиl= 9;тентності лікарських засобів 2 (MRP2), та органічний аніон-транс = 87;ортуючий поліпептид 1В1 (ОАТР1В1).

Дослідж&= #1077;ння in vivo показали, що ензалутаміk= 6; є потужним індуктором CYP3= A4 і помірним індуктороl= 4; CYP2C9 та CYP2C19. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у (160 мг один раз на день) у пацієнтів з раком передміхурl= 6;вої залози призводило до зниження AUC мідазоламу (субстрат CYP3A4) на 86%, до зниження AUC S-варфарину (субстрат CYP2C9) на 56% та до зниження AUC омепразолу (субстрат CYP2C19) на 70%. Також можлива індукція UGT1А1. = 42; клінічному дослідженнo= 0; у пацієнтів = 079; метастатичl= 5;им кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1080;м раком перед = 84;іхурової залози застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Кстанді (160 мг один раз на д&#= 1077;нь) не мало клінічно значимого впливу на фармакокінk= 7;тику доцетакселm= 1;, який вводил = 80; внутрішньоk= 4;енно (75 мг/м² шляхом інфузії кожні 3 тижні).= AUC доцетакселm= 1; знизилася на 12% [середнє геометричнk= 7; відношення (СГВ) =3D 0,882 (90% ДІ: 0,767, 1,02)], тоді як C_ma=
xзнизилася на 4% [СГВ =3D 0,963 (90% Дg= 0;: 0,834, 1,11)].

Також очікується взаємодія з нижчезазнаm= 5;еними лікарськимl= 0; засобами, що елімінуютьl= 9;я в процесі метаболізмm= 1; чи активног = 86; транспорту. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих лікарських засобів або застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, якщо терапевтичl= 5;а дія даних лікарських засобів має велике значення дл= 03; пацієнта і складно прове= ;сти корекцію дози на підставі моніторингm= 1; ефективносm= 0;і чи рівня концентрацo= 0;ї в крові. Вважається, що ризик ураження пе = 95;інки після прийому парацетамоl= 3;у вищий у паці= 108;нтів, яким одночасно застосовувk= 2;ли індуктори ферментів.

До лікарських засобів, що можуть взаємодіятl= 0; з препарато = 84;, належать такі групи лікарських засобів:

А= налгетики (наприклад, фентаніл, трамадол)

А= нтибіотики (наприклад, кларитромі= цин, доксициклі= н)

П= ротипухлинl= 5;і препарати (наприклад, кабазитакс= ел)

П= ротиепілепm= 0;ичні засоби (наприклад, карбамазеп= ін, клоназепам, фенітоїн, примідон, вk= 2;льпроєва кислота)
А= нтипсихотиm= 5;ні препарати (наприклад, галоперидо= л)

П= ротитромбоm= 0;ичні засоби (наприклад, аценокумар= ол, варфарин, клопідогре= ль)

Б= ета-блокато = 88;и (наприклад бісопролол, пропраноло= л)

Б= локатори кальцієвих каналів (наприклад, = 76;илтіазем, фелодипін, нікардипін, ніфедипін, верапаміл)<= /o:p>

С= ерцеві глікозиди (наприклад, дигоксин)

К= ортикостерl= 6;їди (наприклад, дексаметаз= он, преднізоло= н)

П= ротивіруснo= 0; лікарські засоби для лікування ВІЛ-інфекці= ;ї (наприклад, індинавір, ритонавір)<= /o:p>

С= нодійні лікарські засоби (наприклад, діазепам, мідазолам, золпідем)

І= муносупресk= 2;нти (наприклад, такролімус= )

І= нгібітори протонної помпи (наприклад, омепразол)<= /o:p>

С= татини, що метаболізу= ються ферментом CYP3A4 (наприклад, аторвастат= ин, симвастати= н)

Т= иреоїдні лікарські засоби (наприклад, левотирокс= ин)

У повній мірі індукційні властивостo= 0; ензалутаміk= 6;у можуть проявлятисn= 3; приблизно ч = 77;рез 1 місяць після початку лікування після досягнення стабільної концентрацo= 0;ї ензалутаміk= 6;у в плазмі крові, хоча деякий інду = 82;ційний вплив може проявлятисn= 3; і раніше. У пацієнтів, які приймають лікарські засоби, що є субстратамl= 0; CYP2B6, CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19 або UGT1A1, слід оцінит = 80; можливе зниження фармакологo= 0;чного ефекту (чи збільшення дії у разі утворення а = 82;тивних метаболітіk= 4;) протягом першо= ;го місяця лікування ензалутаміk= 6;ом і відповідниl= 4; чином відкорегувk= 2;ти дози. З огляд&#= 1091; на тривалий період напіввиведk= 7;ння ензалутаміk= 6;у (5,8 дня, див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»), вплив на ферменти мо = 78;е зберігатисn= 3; протягом місяця і більше післ= 03; припинення застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у. При припиненні застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у може виникнути потреба у зн= 080;женні дози = лікарських засобів.

Субст= 088;ати CYP1A2 та CYP2C8

Ензалут&= #1072;мід (160 мг один раз на добу) не викликає клінічно значимих змін AUC або C_max кофеїну (субстрат CYP= 1A2) або піоглітазоl= 5;у (субстра&#= 1090; CYP2C8). AUC піоглітазоl= 5;у збільшуєтьl= 9;я на 20%, тоді як C_max знижується на 18%. AUC та C_=
maxкофеїну знижується на 11% та 4% відповідно. Якщо субстрати CYP1A2 або CYP2C8 застосовуюm= 0;ь з лікарськи = 84; засобом Кстанді, корекція дози не потрібна.

Субст= 088;ати P-глікопроте= 111;ну<= /span>

Дані in vitro показують, щ= 086; ензалутаміk= 6; може бути інгібітороl= 4; ефлюксного транспортеl= 8;а Р-глікопрот = 77;їну. Помірний інгібуючий ефект ензалутаміk= 6;у в рівноважноl= 4;у стані на Р-глікопрот = 77;їн спостерігаk= 4;ся в дослідженнo= 0; за участю пацієнтів і = 79; раком передміхурl= 6;вої залози, які о&#= 1090;римували одноразову пероральну дозу пробно = 75;о субстрату Р-глікопрот = 77;їну дигоксину д = 86; та одночасн = 86; з ензалутаміk= 6;ом (супутнє введення з подальшим прийомом 160 мг ензалутаміk= 6;у один раз на добу принаймні 55 днів). AUC та C_max дигоксину зросли на 33% і 17% відповідно. Слід застосовувk= 2;ти із обережністn= 2; лікарські засоби із вузьким терапевтичl= 5;им діапазоном, які є субстратамl= 0; для Р-глікопрот = 77;їну (наприклад, колхіцин, дабігатранm= 1; етексилат, дигоксин), при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і із лікарським засобом Кстанді, а для підтрим = 72;ння оптимальноo= 1; концентрацo= 0;ї в плазмі мож= 077; виникати потреба у корекції до = 79;и.

= 057;убстрати білків резистентнl= 6;сті раку молочної за = 83;ози BCRP

У рівноважноl= 4;у стані ензалутаміk= 6; не спричиня = 74; клінічно значущої зміни експозиції розувастатl= 0;ну, субстрату пробного білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (BCRP) у па= 094;ієнтів із раком передміхурl= 6;вої залози, які отримували одноразову пероральну = 76;озу розувастатl= 0;ну до та одночасно з ензалутаміk= 6;ом (супутнє застосуванl= 5;я з наступним прийомом 160 мг ензалутаміk= 6;у один раз на д&#= 1086;бу принаймні 55 днів). AUC розувастатl= 0;ну знизилася н = 72; 14 %, тоді як C_max збільшиласn= 3; на 6 %. Немає необхідносm= 0;і в коригуван = 85;і дози, якщо су&#= 1073;страт BCRP використовm= 1;ється одночасно з Кстанд= 10;.

Субс= ;трати білків мульти- резистентнl= 6;сті лікарських засобів 2 (MRP2), транспортеl= 8;а органічних аніонів людини 3 типу (OAT3) та транспортеl= 8;а органічних катіонів людини 1 (OCT1)

На підставі даних лабораторнl= 0;х досліджень in vitro неможливо виключити інгібуваннn= 3; MRP2 (в кишечнику), а також транспортеl= 8;ів органічних аніонів людини 3 типу (OAT3) і транспортеl= 8;ів органічних катіонів людини 1 (OCT1) (системного). Теоретично можлива індукція ци = 93; транспортеl= 8;ів, сумарний вплив на сьогодні невідомий.

Лікар= 089;ькі засоби, що подовжують інтервали QT

В зв’язку з тим, що андрогендеl= 7;риваційна терапія мож = 77; подовжуватl= 0; інтервал QT, с= лід ретельно оцінювати ризики одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Кста = 85;ді з препаратамl= 0;, що подовжують інтервал QT, а також лікарськимl= 0; засобами, пр= 080; застосуванl= 5;і яких можлив = 77; виникнення аритмії тип = 91; torsade de pointes, такими як антиаритміm= 5;ні препарату класу ІА (наприклад, хінідин, дизопіраміk= 6;) або класу ІІ= 030; (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксk= 2;цин, нейролептиl= 2;и та ін. (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Вплив їжі на експозицію ензалутаміk= 6;у.

Прийом їжі не має клінічно значимого впливу на ступінь всмоктуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у.

Особл= 080;вості застосуванl= 5;я.<= /span>

Ризик розвитку судом.

Застосу&= #1074;ання ензалутаміk= 6;у було пов’яз = 72;но з випадками розвитку судом (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»). Рі&#= 1096;ення стосовно продовженнn= 3; терапії при виникненні = 91; пацієнта судом необхідно р = 86;зглядати в кожному окремому випадку інд = 80;відуально.

Синдр= 086;м задньої оборотної енцефалопаm= 0;ії

В ході застосуванl= 5;я пацієнтами лікарськогl= 6; засобу Кстанді рідко повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; синдрому задньої оборотної е = 85;цефалопаті&#= 1111; (див. розділ «Побічні реакції»). Синдром задньої оборотної енцефалопаm= 0;ії – це оборотн= 077; неврологічl= 5;е захворюванl= 5;я, що рідко зустрічаєтn= 0;ся. Воно характеризm= 1;ється такими симптомами, що розвиваютьl= 9;я швидко: судоми, головний біль, сплутаністn= 0; свідомості, сліпота та інші зорові та невролог= 10;чні розлади, що супроводжуn= 2;ться або не супроводжуn= 2;ться гіпертензіn= 8;ю. Діагноз синдрому задньої обо = 88;отної енцефалопаm= 0;ії повинен бут = 80; підтверджеl= 5;ий результатаl= 4;и томографії головного мозку, краще результатаl= 4;и МРТ. При підт&#= 1074;ердженому діагнозі слід припинити п = 88;ийом лікарськогl= 6; засобу Кстанді.

Інші первинні злоякісні новоутвореl= 5;ня

У клінічних дослідженнn= 3;х повідомлялl= 6;ся про випадки іншого первинного злоякісногl= 6; новоутвореl= 5;ня у пацієнтів, які отримув = 72;ли ензалутаміk= 6;. У клінічних дослідженнn= 3;х 3-ї фази&nbs= p; у пацієнті = 74;, які отримували ензалутаміk= 6;, найчастіше повідомлялl= 6;ся про випадки раку сечового міхура (0,3 %), аденокарциl= 5;оми товстої кишки (0,2 %), перехіднокl= 3;ітинного раку (0,2 %) та перехіднокl= 3;ітинного раку сечового міхура (0,1 %).

Паці= ;єнтам слід рекомендувk= 2;ти негайно зве = 88;нутися до лікаря, якщо під час лікування е = 85;залутамідо&#= 1084; з’являютьсn= 3; ознаки шлун = 82;ово-кишково&= #1111; кровотечі, макроскопіm= 5;ної гематурії або інші симптоми, такі як дизурія або невідкладнk= 7; сечовипускk= 2;ння.

Одноч= 072;сне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Ензалут&= #1072;мід є потужним індуктором ферментів і може призвести до зниження еф = 77;ктивності багатьох лікарських = 79;асобів, що часто застосовуюm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Тому перед початком застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у необхідно провести аналіз лікарських засобів, що одночасно застосовуюm= 0;ься з ензалутам= 10;дом.

Загалом, слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; є чутливими субстратамl= 0; ключових ме = 90;аболізуючи&#= 1093; ферментів або транспортеl= 8;ів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»); якщо їхній терапевтичl= 5;ий ефект має велике знач = 77;ння для пацієнт = 72; і корекцію дози на осно= 074;і контролю ефективносm= 0;і або концент = 88;ації в плазмі зробити складно, прийому цих лікарських засобів слі = 76; уникати або застосовувk= 2;ти їх з обережністn= 2;.

Необхід&= #1085;о уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я варфарину т = 72; кумаринопоk= 6;ібних антикоагулn= 3;нтів. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Кстанді з антикоагулn= 3;нтами, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9 (такими як в&#= 1072;рфарин чи аценокумарl= 6;л), слід додатково к = 86;нтролювати міжнародне нормалізовk= 2;не відношення (МНВ) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
Нирко= 074;а недостатніl= 9;ть

Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при застосу = 74;анні пацієнтам і = 79; тяжкою нирковою не = 76;остатністю, оскільки застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у таким пацієнтам н = 77; вивчалося.=

Тяжк= ;а печінкова недостатніl= 9;ть

У пацієнтів і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю відмічалосn= 3; збільшення періоду нап= 10;ввиведення лікарськогl= 6; засобу, що, можливо, пов’язано і = 79; розподілом = 74; тканинах. Кл= 110;нічне значення цього спостережеl= 5;ня невідоме. Може бути потрібно більше часу для досягнення стабільних концентрацo= 0;й і максимальнl= 6;го фармакологo= 0;чного ефекту, а також часу для початку та зниження індукції ферментів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Недав= 085;о перенесені серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я.

В дослідженнn= 3; 3 фази не включали пацієнтів, я= 082;і недавно перенесли інфаркт міокарда (пр= 086;тягом останніх 6 місяців) чи пацієнтів і = 79; нестабільн&= #1086;ю стенокардіn= 8;ю (протягом ос= 090;анніх 3 місяців), пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю класу ІІІ–IV за шкалою Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA), за винятком пацієнтів і = 79; фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) ≥ 45%, брадикардіn= 8;ю чи неконтрольl= 6;ваною гіпертензіn= 8;ю. Ці дані слід брати до уваги у разі призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу Кста = 85;ді таким пацієнтам.

Андро= 075;ендепривац&= #1110;йна терапія мож = 77; подовжуватl= 0; інтервал QT

У пацієнтів і = 79; подовженим інтервалом QT або <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk125561674'>з факторами ризику подовження інтервалу QT, а також у хворих, які приймають супутню терапію лік = 72;рськими засобами, що сприяють розвитку подовженогl= 6; інтервалу QT (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»), лікар перед призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу Кстанді повинен оцінити співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к, включаючи можливість виникнення шлуночковоo= 1; тахікардії типу пірует.

Оk= 6;ночасне застосуванl= 5;я з хіміотерапo= 0;єю.

Безпека та ефективнісm= 0;ь одночасногl= 6; застосуванl= 5;я Кстанді з цитотоксичl= 5;ою хіміотерапo= 0;єю не оцінювалисn= 0;. Одночасне застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у не має клінічно зн = 72;чимого впливу на фармакокінk= 7;тику доцетакселm= 1;, що застосовуєm= 0;ься внутрішньоk= 4;енно (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), проте не можна виключити збільшення частоти роз = 74;итку нейтропеніo= 1;, викликаної застосуванl= 5;ям доцетакселm= 1;.

Допом= 110;жні речовини.=

Кстанді = містить 57,8 мг сорбіту (E 420) на капсулу. Якщо у Вас встановленk= 2; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, проконсульm= 0;уйтеся з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.

Реакц= 110;ї гіперчутлиk= 4;ості.

При застосуванl= 5;і ензалутаміk= 6;у спостерігаl= 3;ися алергічні реакції, що проявлялисn= 3; симптомами, включаючи в = 80;сип, набряк обличчя, язика, набря= 082; губ та глотк= 080; (див. розділ «Побічні реакції»). Повідом= 083;ялося про серйозн= 10; побічні реа = 82;ції з боку шкіри &#= 1087;ри застосуванl= 5;і ензалутаміk= 6;у. Під час приз= 085;ачення препарату пацієнтам слід повідо = 84;ляти про вказані ознаки та симптоми, та &#= 1091;важно стежити за шкірними реакціями.

Засто= 089;ування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Відс = 91;тні дані щодо застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Кстанді жінкам під час вагітно = 89;ті, цей лікарський засіб не призначениl= 1; для жінок репродуктиk= 4;ного віку. Лікарський засіб може спричинити шкоду для ненародженl= 6;ї дитини або призвести д = 86; потенційноo= 1; втрати вагітності при застосуванl= 5;і вагітною жінкою.~~<= /span>~~

Кl= 6;нтрацепція для чоловіків і жінок<= /span>

Неві= ;домо, чи ензалутаміk= 6; або його метаболіти присутні в спермі. Якщо пацієнт має сексуальні відносини з вагітною жінкою, слід використовm= 1;вати презерватиk= 4;и під час ліку= 074;ання ензалутаміk= 6;ом і протягом 3 місяців піс = 83;я закінчення прийому ензалутаміk= 6;у. k= 1;кщо пацієнт має статеві контакти з жінкою репродуктиk= 4;ного віку, у період лікування і протягом 3 місяців після припинення застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у слід застосовувk= 2;ти презерватиk= 4;и і інші ефективні методи конт = 88;ацепції. Дослідженl= 5;я на тваринах показують наявність репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;.

Вk= 2;гітність та лактація

Еl= 5;залутамід не застосовуєm= 0;ься жінкам. Енза= 083;утамід протипоказk= 2;ний вагітним жінкам та жінкам репродуктиk= 4;ного віку (див. роз&= #1076;іл «Протипокаk= 9;ання»). Невідомо, чи присутні = 81; ензалутаміk= 6; в грудному молоці жіно = 82;. Проте ензалутаміk= 6; та/абl= 6; його метаболіти прису= ;тні в молоці щурів.

Зk= 6;атність до заплідненнn= 3;

Дl= 6;слідження на тваринах показали, що ензалутаміk= 6; впливає на репродуктиk= 4;ну систему у самців щурі = 74; та собак.

Зk= 6;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

Дl= 6;слідження впливу ензалутаміk= 6;у на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; не проводилисn= 0;. Однак Кстанді = може мати помірн= ий вплив на здатність керувати ав = 90;отранспорт&#= 1086;м та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;, оскільки повідомлялl= 6;ся про психічн= 10; та неврологічl= 5;і побічні реакції, вкл= 102;чаючи судоми (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід повідомити про можливі = 087;сихічні чи неврологічl= 5;і небажані реакції, що можуть виникнути під час керування а = 74;тотранспор&#= 1090;ом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

Спосі= 073; застосуванl= 5;я та дози.<= /span>

Рекомен&= #1076;ована доза ензалу = 90;аміду становить 160 мг (4 капсули по 40 мг) перорально 1 раз на добу.

Медикам&= #1077;нтозна кастрація з використанl= 5;ям аналога лютеїнізуюm= 5;ого гормону, що вивільняє гормон ЛГРГ, повинна бут = 80; продовжена під час лікування пацієнтів, яким не пров= 086;дили хірургічну кастрацію.

Кстанді призначениl= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. М’які капсули не слід розжов = 91;вати, розчиняти або відкривати, їх слід ковт= 072;ти цілими, запиваючи водою. Капсули мож = 85;а приймати з їжею або без.

Якщо пацієнт пропустив прийом Кстанді в зв= 080;чайний час, призначену дозу слід прийняти якомога швидше до звичайного часу. Якщо па&#= 1094;ієнт пропустив прийом препарату протягом цілого дня, лікування слід відновити н = 72;ступного дня зі звичайної добової доз = 80;.

Якщо у пацієнта розвиваєтьl= 9;я токсичністn= 0; (ІІІ ступеня і вище) або небезпечні побічні реакції, прийом препарату необхідно відмінити н = 72; один тижден= 00; або до зниження си = 84;птомів (до рівня ІІ ступеня токсичностo= 0; і нижче), а потім, якщо це виправдано, відновити прийом в такій же або в зменшеній дозі (120 мг або 80 мг).

Одноч= 072;сний прийом із сильними інгібітораl= 4;и ферменту CYP2C8.=

По можливості слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних інгібіторіk= 4; ферменту CYP2C8. Якщо пацієн = 90; повинен одночасно приймати сильний інгібітор ферменту CYP2C8, необхідно знизити доз = 91; ензалутаміk= 6;у до 80 мг один ра= ;з на добу. Якщо припинено застосуванl= 5;я сильного інгібітору ферменту CYP2C8, дозу ензалу = 90;аміду слід повернути д = 86; дози, яку приймали до початку терапії сильним інгібітороl= 4; CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Паціє= 085;ти літнього віку.

Немає необхідносm= 0;і корекції дози для пац= 110;єнтів літнього віку (див. «Фа&= #1088;макодинамі= ;ка», «Фармакокіl= 5;етика»).

Печін= 082;ова недостатніl= 9;ть

Немає необхідносm= 0;і корегувати дозу пацієн = 90;ам з печінково= 02; недостатніl= 9;тю легкого, середнього та тяжкого ступеня (кла= 089; А, В та С відповідно згідно з класифікацo= 0;єю Чайлда – П’ю). Хоча у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю відмічався = 87;одовжений період напіввиведk= 7;ння препарату (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фармакокіl= 5;етичні властивостo= 0;»).

Нирко= 074;а недостатніl= 9;ть.

Відсутн&= #1103; необхіднісm= 0;ь корекції дози для пац= 110;єнтів з нирковою недостатніl= 9;тю легкого або середнього ступеня тяжкості (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»). Слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; щодо пацієнтів з тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю чи термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Дo= 0;ти

Ен = 79;алутамід не застосовуюm= 0;ь дітям, оскіл= 100;ки терапевтичl= 5;і показання передбачаюm= 0;ь лікування дорослих чоловіків з карциномою передміхурl= 6;вої залози т= а мГЧР= ПЗ.

Спосі= 073; введення<= /i>

Кстанді призначениl= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. М’які капсули не слід розжов = 91;вати, розчиняти або відкривати, їх слід ковт= 072;ти цілими, запиваючи водою. Капсули мож = 85;а приймати з їжею або без.

Перед= 086;зування.<= /span>

Відс&= #1091;тній антидот ензалутаміk= 6;у. Лікування ензалутаміk= 6;ом слід припинити у разі передо = 79;ування і вжити відповідниm= 3; заходів, враховуючи те, що період напіввиведk= 7;ння становить 5,8 дня. У разі передо = 79;ування у пацієнтів можливий підвищений = 88;изик виникнення судом.

Побічні реакції.=

= Нk= 2;йчастішими побічними реакціями були астені= 03;/втомлювані&= #1089;ть, припливи, гіпертоні= 03;, перk= 7;ломи та падіння. Інші важливі побічні реакції включали і= шемічну хворобу серця та судоми.
Сm= 1;доми виникали у 0,5% пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та у 0,2% пацієнтів= ;, які отримували плацебо та у 0,= 3% пацієнтів, які отримували бікатуламіk= 6;.

Пl= 8;и лікуванні ензалутаміk= 6;ом рідко спост = 77;рігались випадки синдрому задньої обо = 88;отної енцефалопаm= 0;ії див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Нl= 0;жче наведені побічні реакції, розподіленo= 0; за частотою: дуже часто (≥1/= 10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000 = до <1/1000), дуже рідкl= 6; (<1/10 000), невідомо (неможливо оцінити за наявними даними). Побічні реакції в ко= 078;ній групі надаються в порядку зменшення серйозностo= 0;.

Пl= 6;бічні реакції, зареєстровk= 2;ні під час клін= 110;чних досліджень або в післяреєстl= 8;аційному нагляді.=

Система організму відповідно до класифік&#= 1072;ції MedDRA

Ч= 072;стота

Поруш&= #1077;ння з боку крові та лімфатично= 111; системи

Нечасто= ;: лейкопенія, нейтропені= 103;

Невідом= ;о*: тромбоцито= 087;енія

Розла&= #1076;и з боку імунної системи

Невідом= ;о*: набряк обличчя, набряк язика, набря&= #1082; губ, набряк глотки

Психічн= ;і розлади

Часто: тривожніст= 100;

Нечасто= ;: зорові галюцинаці= 111;

Зміни з боку нервової системи

Часто: го= 083;овний біль, п= 086;рушення пам’яті, амнезія, порушення уваги, д&#= 1080;сгевзія= , синдром неспокійни= 093; ніг

Нечасто= ;: когнітивні розлади, судоми¹<= /span>

Н= 077;відомо*: синдром задньої оборотної енцефалопа= 090;ії

З боку серця

Ч= 072;сто: ішемічна хвороба серця²

Н= 077;відомо*: подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливос= 090;і застосуван= 085;я», «Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»)

Судинні розлади

Дуже часто: припливи, гіпертонія

Шлунков= ;о-кишкові розлади

Невідом= ;о*: нудота, блювання, діарея

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто: сухість шкіри, свербіж

Невідом= ;о*: мультифор&#= 1084;на еритема, висипання

Порушен= ;ня з боку кістково-м’&#= 1103;зової та сполучно&#= 1111; тканини

Дуже часто: переломи**<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk132916367'>

Невідом= ;о*: міалгія, спазми м’язів, м’язова сла&#= 1073;кість, біль у спині<= /span>

Порушен= ;ня з боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Часто: гінекомаст= 110;я

Загал&= #1100;ні розлади

Дуже часто: астенія/вто&#= 1084;люваність=

Травми, отруєння і ускладненн= 103;, пов’язані і&#= 1079; процедурам= 080;

Дуже часто: падін&= #1085;я

* Спонтанні випадки з післяреєстl= 8;аційного нагляду.

¹За оцінкою з використанl= 5;ям вузького терміну SMQ «су= доми», включаючи судоми, великі судомні напади, комплексні парціальні судоми, парціальні судоми та епілептичнl= 0;й стан. Включаючи рідкісні випадки суд = 86;м із ускладненнn= 3;ми, що призводять до смерті.

²За оцінкою з використанl= 5;ям вузьких термінів SMQ «Інфаркт міокарда» т = 72; «Інші види ішемічної хвороби серця», включаючи такі визнач = 77;ні терміни, які використовm= 1;ються для означен = 85;я побічних реакцій, що спостерігаn= 2;ться щонайменше = 91; двох пацієнтів у рандомізовk= 2;них плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х 3 фази: стенокардіn= 3;, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, нес= 090;абільна стенокардіn= 3;, ішемія міокарда та артеріосклk= 7;роз коронарних артерій.=

**Включає всі випадки, описані як перелом кіс = 90;ок.

Опис окремих побічних реакцій<= /h1>
Сm= 1;доми

В ході контрольовk= 2;них клінічних досліджень судоми відмічалисn= 3; у 24 (0,5 %) із 4403 пацієнтів, які приймал = 80; 160 мг ензалутаміk= 6;у на добу 4 пацієнтів (0,2 %), які приймали плацебо, та у одного пацієнта (0,3 %), який прийма = 74; бікалутаміk= 6;. Важливим пр = 77;диктором ризику розвитку судом є доза, про що свідчать дані доклінічниm= 3; досліджень та дані досліджень зі збільшенняl= 4; дози. З обох досліджень виключалисn= 3; пацієнти з н= 072;явністю в анамнезі судом або факторів ри = 79;ику виникнення судом. В клінічному дослідженнo= 0; з однією ког= 086;ртою 9785= -CL-0403 (UPWARD) оm= 4;інювали виникнення судом у пацієнтів з = 085;аявністю фактора ризику виникнення судом (1,6% мали судоми в анамнезі). У 8 (2,2%) із 366 пацієнті= в, які приймал = 80; ензалутаміk= 6;, відмічалисn= 3; судоми. Середня тривалість терапії становила 9,3 місяця.

Нk= 7;відомий механізм, через який ензалутаміk= 6; може знижувати судомний поріг. Дані дослідженl= 5;я in vitro вказують на те, що ензалутаміk= 6; та його акти= 074;ні метаболіти зв’язують і можуть пригнічуваm= 0;и активність хлоридних каналів гам = 84;а-аміномасл&= #1103;ної кислоти (ГАМК).

Іm= 6;емічна хвороба серця

У рандомізовk= 2;них плацебо-кон = 90;рольованих клінічних дослідженнn= 3;х ішемічна хвороба серця спостерігаl= 3;ась у 3,9% пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6; плюс андрогендеl= 7;риваційну терапію, порівняно з 1,5 % пацієнтів, які отримували плацебо плю = 89; андрогендеl= 7;риваційну терапію. У 15 (0,4 %) пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та у 2 (0,1 %) пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігаl= 3;ася ішемічна хвороба серця, ускла= 076;нення якої призвели до летальних н = 72;слідків.

Повідомлен= ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідомлен&= #1085;я про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням:&nbs= p;https://aisf.dec.gov.ua.

Термі= 085; придатностo= 0;. 3 роки.

Уl= 4;ови зберігання. Зk= 3;ерігати при температурo= 0; не вище 30 °С.

Уl= 7;аковка. По 28 капсул у блістері; по 1 блістеру в картонному футлярі; по 4 картонних футляри у картонній коробці.=

Катег= 086;рія відпуску. Зk= 2; рецептом.=

Виробник.

Делфарм Меппел Б.В., Нідерланди / Delpharm Meppel B.V., the Netherlands.

Місце= 079;находження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Хl= 6;гемат 2, 7942 ДЖ Меппел, Нідерланди &nbs= p;/ Hоgemaat 2, 7942 JG Meppel, the Netherlands.

Заявник.<= /b><= /span>

Астеллас Фарма Юроп Б.В., Нідерланди /Astellas Pharma Europe B.V., the Netherlands.

Місц= 077;знаходженн&= #1103; заявника.

Сl= 0;львіусвег, 62, 2333 ВЕ Лейден, Нідk= 7;рланди / Sylviusweg, 62, 2333 BE Leiden, the Netherlands.=

Система організму відповідно до класифік&#= 1072;ції MedDRA	Ч= 072;стота
Поруш&= #1077;ння з боку крові та лімфатично= 111; системи	Нечасто= ;: лейкопенія, нейтропені= 103; Невідом= ;о*: тромбоцито= 087;енія
Розла&= #1076;и з боку імунної системи	Невідом= ;о*: набряк обличчя, набряк язика, набря&= #1082; губ, набряк глотки
Психічн= ;і розлади	Часто: тривожніст= 100; Нечасто= ;: зорові галюцинаці= 111;
Зміни з боку нервової системи	Часто: го= 083;овний біль, п= 086;рушення пам’яті, амнезія, порушення уваги, д&#= 1080;сгевзія= , синдром неспокійни= 093; ніг Нечасто= ;: когнітивні розлади, судоми¹<= /span> Н= 077;відомо*: синдром задньої оборотної енцефалопа= 090;ії
З боку серця	Ч= 072;сто: ішемічна хвороба серця² Н= 077;відомо*: подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливос= 090;і застосуван= 085;я», «Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»)
Судинні розлади	Дуже часто: припливи, гіпертонія
Шлунков= ;о-кишкові розлади	Невідом= ;о*: нудота, блювання, діарея
Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини	Часто: сухість шкіри, свербіж Невідом= ;о*: мультифор&#= 1084;на еритема, висипання
Порушен= ;ня з боку кістково-м’&#= 1103;зової та сполучно&#= 1111; тканини	Дуже часто: переломи*<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk132916367'> Невідом= ;о: міалгія, спазми м’язів, м’язова сла&#= 1073;кість, біль у спині<= /span>
Порушен= ;ня з боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз	Часто: гінекомаст= 110;я
Загал&= #1100;ні розлади	Дуже часто: астенія/вто&#= 1084;люваність=
Травми, отруєння і ускладненн= 103;, пов’язані і&#= 1079; процедурам= 080;	Дуже часто: падін&= #1085;я