ІНСТРУ = 50;ЦІЯ

для медичного з = 72;стосування лікарськогl= 6; засобу

Егl= 6;ланза

(EGOLANZA^®=)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плів = 82;овою оболонкою, містить 5 мг або 10 мг, або 15 мг, або 20 мг олk= 2;нзапіну (що еквівалентl= 5;о 7,03 мг або 14,06 мг, або
21,09 мг, або 28,12 мг оланзапіну дигідрохлоl= 8;иду тригідрату = 74;ідповідно);

до = 87;оміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, лактози моногідрат, = 075;іпролоза (гідроксипр = 86;пілцелюлоз&#= 1072;), кроспові= 076;он, магнію стеарат;=

ск = 83;ад оболонки:= оpadry Y-1-7000 білий (гіпром&#= 1077;лоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400), гіпромелозk= 2;, хіноліновиl= 1; жовтий (Е 104).=

Лікарська форма. Таблетl= 2;и, вкриті плів = 82;овою оболонкою.

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:=

5 мг: жовm= 0;ого кольору, продовгуваm= 0;і, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, б= 077;з або майже бе= 079; запаху, з рискою з одн= 086;го боку, з гравіруванl= 5;ям стилізованl= 6;ї літери «Е» т= 072; цифрою «402» з іншого боку;

10 мг: ж= овтого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, б= 077;з або майже бе= 079; запаху, з гравіруванl= 5;ям стилізованl= 6;ї літери «Е» т= 072; цифрою «404» з одного боку;

15 мг: жовm= 0;ого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, б= 077;з або майже бе= 079; запаху, з гравіруванl= 5;ям стилізованl= 6;ї літери «Е» т= 072; цифрою «405» з о= ;дного боку;

20 мг: ж= овтого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, з гравіруванl= 5;ям стилізованl= 6;ї літери «Е» т= 072; цифрою «406» з одного боку.

=

Фа= рмакотерапk= 7;втична група. Психолепти&= #1095;ні засоби. Ант= 080;психотичні засоби. Діаз= 077;піни, оксазепіни, тіазепіни т = 72; оксепіни. Ко= 076; АТХ N05A H03.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Оланзапін є антипсихотl= 0;чним, антиманіакk= 2;льним лікарським засобом, стабілізує настрій, із широким спектром фармакологo= 0;чної дії, зумовле= 085;им впливом на різні рецептори.

У доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х оланзапін виявив афінність д = 86; ряду рецепт = 86;рів (Ki < 100 nM) серотоніну 5НТ_2А/2С, 5НТ₃, 5НТ₆; допаміну D₁, D_2<=
/span>, D₃, D_4<=
/span>, D₅; холінергічl= 5;их мускариновl= 0;х рецепторів М₁-М₅= ; α1-ад= 088;енергічних рецепторів та гістамінов= ;их H<= sub>1-ре= 094;епторів.<= o:p>

У процесі досліджень поведінки тварин, яким вводили оланзапін, виявлено антагонізм оланзапіну як до серотоніноk= 4;их рецепторів 5НТ, так і до допаміновиm= 3; і холінергічl= 5;их рецепторів. = 054;ланзапін продемонстl= 8;ував in vitro більшу афінність д = 86; рецепторів серотоніну 5HT₂, ніж допаміну D₂, і більшу 5HT₂ активність, ніж D₂ in vivo. Електрофіз= 10;ологічні дослідженнn= 3; показали, що оланзапін селективно зменшує збудливістn= 0; мезолімбічl= 5;их (А10) допамінергo= 0;чних нейронів, виявляючи при цьому незначний в = 87;лив на стріарні (А9) шляхи, пов’язані з моторною функцією. Оланзапін гальмує умовний реф = 83;екс уникнення, щ= 086; свідчить пр = 86; його антипс = 80;хотичну активність при прийомі = 074; дозах, менших, ніж дози, що спричиняютn= 0; каталепсію, яка є ознако= 102; побічних моторних ефектів. На відміну від деяких інши = 93; антипсихотl= 0;чних лікарських засобів, оланзапін посилює реакції на подразники при проведенні = 72;нксіолітич&#= 1085;ого тесту.

При одноразовоl= 4;у l= 7;ероральном= 091; приl= 1;омі 10 мг оланзапіну = 91; процесі позитронно- = 77;місійної томографії (ПЕТ) за участ&= #1110; здорових до = 73;ровольців з’ясовано, щ= 086; оланзапін мав більший рівень зв’язуваннn= 3; з рецептора = 84;и 5НТ_2А,ніж з допаміновиl= 4;и рецепторамl= 0; D₂. Крі = 84; того, у результаті аналізу зображень, отриманих під час досліджень пацієнтів, х= 074;орих на шизофр= 077;нію, методом однофотоннl= 6;ї емісійної комп’ютернl= 6;ї томографії (ОФЕКТ), з’ясу&= #1074;алося, що у пацієнтів, чутливих до оланзапіну, менший рівень зв’язуваннn= 3; зі стріарними D2-рецептора&#= 1084;и, ніж у інших чутливих до антипсихотl= 0;ків та рисперидонm= 1; пацієнтів, я= 082;ий порівнянниl= 1; з таким у пацієнтів, чутливих до клозапіну.=

Клініч&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь

Під час двох із двох плацебо-кон = 90;рольованих і двох із трьох порівняльнl= 6;-контрольов&#= 1072;них досліджень за участі понад 2900 хворих на шизофренію = 79; позитивнимl= 0; і негативнимl= 0; симптомами оланзапін показав статистичнl= 6; достовірне = 87;оліпшення як негативних, так і позитивних = 89;имптомів.

У процесі міжнародниm= 3; подвійних сліпих порі = 74;няльних досліджень = 79; участю 1481 паці= ;єнтів із шизофрен= 10;єю, шизоафектиk= 4;ністю та із спричи= 085;еними цими хворобами розладами різного ступеня, що пов’язані з депресивниl= 4;и симптомами (16,= 6 пункта за шкалою оц= 110;нки депресії Мо = 85;тгомері-Асб&= #1077;рга), проспективl= 5;ий вторинний а = 85;аліз від початку до кінця оцінки змін настрою вст = 72;новив статистичнl= 6; значуще покращення (= 088; =3D 0,001) після ліку= вання оланзапіноl= 4; (–6,0) порівняно з таким при лікуванні галоперидоl= 3;ом (–3,1).

У пацієнтів з маніакальнl= 0;ми або змішани = 84;и епізодами при біполярномm= 1; розладі ола = 85;запін продемонстl= 8;ував високу ефективнісm= 0;ь у зниженні маніакальнl= 0;х симптомів протягом 3 тижнів порівняно з плацебо та вальпроатоl= 4; натрію (дивалпроек= ;с). Оланзапін також показав порівнянну ефективнісm= 0;ь результатіk= 4; з галоперидоl= 3;ом у перерахув = 72;нні на частку пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ною стадією ремісії, починаючи з манії та депресії на 6 і 12 тижнях лікування. У процесі дослідженнn= 3; під час супутнього лікування літієм або вальпроатоl= 4; протягом 2 тижнів з додаванням оланзапіну = 74; дозі 10 мг встановленl= 6; значне зниження симптомів манії порівняно з таким при монотерапіo= 1; літієм або вальпроатоl= 4; після 6 тижні&#= 1074; лікування.=

У процесі 12-місячного дослідженнn= 3; профілактиl= 2;и рецидивів маніакальнl= 0;х епізодів у п= 072;цієнтів, які досягли ремісії за допомогою оланзапіну = 10; в подальшом = 91; були рандом= 10;зовані у групи прийому оланзапіну або плацебо, оланзапін продемонстl= 8;ував статистичнl= 6; значущу перевагу порівняно з плацебо в кінцевій точці критерію оцінки рецидиву біполярногl= 6; розладу. Оланзапін також показ = 72;в статистичнl= 6; значущі переваги на = 76; плацебо щодо попередженl= 5;я рецидивів манії або де= 087;ресії.

У процесі наступного 12-місячного дослідженнn= 3; попереджен&#= 1085;я рецидивів маніакальнl= 0;х епізодів у пацієнтів, які досягли ремісії у результаті супутнього лікування оланзапіноl= 4; та літієм і були рандомізовk= 2;ні у групи прийому ола = 85;запіну або літію окремо, оланзапін н = 77; мав статист = 80;чно значущої переваги на = 76; літієм у кінцевій точці критерію оцінки рецидиву біполярногl= 6; розладу (оланзапін 30 %, літій 38,3 %, р =3D 0,055).<= /span>

У процесі 18-міс&= #1103;чного дослідженнn= 3; під час супутнього лікування маніакальнl= 0;х або змішани = 93; епізодів стан пацієнтів стабілізувk= 2;ли за допомого= 02; оланзапіну, як стабілізатl= 6;р настрою зас = 90;осовували літій або вальпроат; довготриваl= 3;е супутнє лікування оланзапіноl= 4; із літієм аб= 086; вальпроатоl= 4; не встановило статистичнl= 6; значущої переваги на = 76; монотерапіn= 8;ю літієм або вальпроатоl= 4; щодо відстроченl= 5;я рецидивів біполярних розладів, визначених відповідно до синдромногl= 6; (діагностич = 85;ого) критерію.=

= 44;іти.

= 44;освід застосуванl= 5;я підліткам (віком від 13 до= ; 17 років) обмежений, відповідно до отримани = 93; даних щодо ефективносm= 0;і короткотриk= 4;алого лікування шизофренії (6 тижнів) та манії, пов’язаної = 79; біполярнимl= 0; розладами (3 тижні), з участю менш = 77; ніж 200 підлітків. П= 086;чаткова доза оланзапіну становила 2,5 мг та досяг&= #1072;ла 20 мг/добу. Під час лікування оланзапіноl= 4; маса тіла у підлітків значно збіл= 00;шилася порівняно з дорослими. У підлітків с = 87;остерігало&#= 1089;я підвищення рівнів зага = 83;ьного холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ліпопротеїl= 5;ів низької щільності, тригліцериk= 6;ів та пролактину порівняно з дорослими (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»). Немає даних з контрольовk= 2;них досліджень = 97;одо підтl= 8;имання ефекту лікування або безпеки = 087;ри довгl= 6;тривалому застосуванl= 5;і (a₁-кислим глікопротеo= 1;ном.

Біотрансфо&= #1088;мація

Оланзапін метаболізуn= 8;ться у печінці шляхом кон’= 02;гації та окисненн= 03;. Основним циркулюючиl= 4; метаболітоl= 4; є 10-N-глюкуронід, який не прон= 080;кає крізь гематоенцеm= 2;алічний бар’єр. Цитохроми P450-CYP1A2 і P450-CYP2D6 сприяють утворенню метаболітіk= 4;
N-дезметилу т&#= 1072; 2-гідроксиме= 090;илу, які виявляють значно менш = 91; фармакологo= 0;чну активність
in vivo, ніж оланзапін, у &#= 1087;роцесі досліджень на тваринах. &#= 1055;ереважаюча фармакологo= 0;чна активність = 79;умовлена первинним оланзапіноl= 4;.

Виведення

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я середній період напі = 74;виведення у здорових д= 086;бровольців коливався залежно від віку та статі.

У здорових д= ;обровольці = 74; літнього віку (віком від 65 років), порівняно з молодшими з = 72; віком добровольцn= 3;ми, середній період напіввиведk= 7;ння був тривалі = 96;ий (51,8 проти
33,8 години), а кліренс препарату б = 91;в знижений (17,5 проти 18,2 л/годl= 0;ну). Фармакокінk= 7;тичні коливання, щ= 086; спостерігаl= 3;ися у пацієнтів літнього віку, знаходилисn= 3; у межах діапазону, визначеногl= 6; для молодши = 93; осіб. У 44 пацієн&#= 1090;ів віком від 65 рокі= 074;, хворих на шизоm= 2;ренію, k= 6;ози від 5 до 20 мг на добу н&= #1077; впли= 074;али на характер побічних реакцій. <= /span>

У &= #1078;інок, порівняно з чоловіками, середній період напіввиведk= 7;ння був тривалі = 96;ий
(36,7 проти 32,3 години), а кліренс у плазмі кров= 10; був знижений (18,9 пl= 8;оти
27,3 л/годину). Однак оланзапін (5-20 мг) продемонстl= 8;ував аналогічниl= 1; профіль безпеки як у жінок (n =3D 467), так = 10; у чоловіків (n =3D 869)= .

Пацієнти з нирковою недостатніl= 9;тю

У пацієнтів= із порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну <= 10 мл/хв), порівняно з= 10; здоровими д = 86;бровольцям&#= 1080;, була відсутня істотна різниця у середньому періоді напіввиведk= 7;ння (37,7 проти 32,4 години) та кліренсі препарату (21,2 l= 7;роти 25,0 л/годину). Аналіз масового балансу показав, що приблизно 57 % оланзапіну = 79; радіоактивl= 5;ою міткою були = 085;аявні у сечі, головним чином у вигляді метаболітіk= 4;.

Пац= ієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю

У процесі дослідженнn= 3; впливу печінкової = 85;едостатнос&#= 1090;і з участю 6 пацієнтів з клінічно значущим цирозом (кла= 089; A (n =3D 5) та B (n =3D 1) за шкалою Чайлда-П’ю) було виявлено незначний вплив на фармакокінk= 7;тику перорально введеного оланзапіну (одноразова доза станов = 80;ть 2,5-7,5&= nbsp;мг). Пацієнти з легкими та помірними порушеннямl= 0; функції печінки мал = 80; дещо підвищ = 77;ний системний кліренс та більш швидкий період виведення порівняно з = 087;ацієнтами, у яких не було порушення функції печінки (n =3D 3). Серед пацієнтів і = 79; цирозом бул = 86; більше курц= 10;в (4/6; 67 %), ніж серед пацієнтів без порушення ф = 91;нкції печінки (0/3; 0 %).

Пацієнти, які палять=

В осіб, які н = 77; палять, порівняно з особами, які мають звичк = 91; палити (чоловіки і жінки), середній період напі = 74;виведення подовжувавl= 9;я (38,6 проти 30,4 години), а кліренс у плазмі кров= 10; був знижений (18,6 пl= 8;оти 27,7 л/годину).=

Кліренс оланзапіну = 91; плазмі кров= 10; нижчий у осіб літнь= 086;го віку порівн= 03;но з молодими, у жінок порів = 85;яно з чоловікам = 80;, та в осіб, які не палять, порівняно з тими, хто має звичку пали = 90;и. Проте ступі = 85;ь впливу віку, статі або па= 083;іння на кліренс о= 083;анзапіну у плазмі кро= 074;і та період напіввиведk= 7;ння оланзапіну незначний, порівняно з= 10; загальною м= 10;нливістю між індивід = 91;умами.

У процесі досліджень = 79;а участю пацієнтів-є = 74;ропейців, пацієнтів я = 87;онської та китайської національнl= 6;стей відмінностk= 7;й у фармакокінk= 7;тиці оланзапіну не виявлено.

Діт= и

Під= літки (віком від 13 до= ; 17 років): фарма&#= 1082;окінетика оланзапіну = 91; підлітків і = 076;орослих подібна. У процесі клінічних досліджень середній вплив оланзапіну був приблиз = 85;о на 27 % вищий у підлітків. Демографічl= 5;і відмінностo= 0; між підлітками = 10; дорослими включають нижчу середню мас = 91; тіла та менш= 091; кількість курців сере = 76; пацієнтів підлітковоk= 5;о віку. Такі фактори, імовірно, впливають н = 72; вищий середній ефект оланзапіну, = 097;о спостерігаk= 4;ся у підлітків.

Докл= ;інічні дані з безпеки

Го = 89;тра (одноразова) токсичністn= 0;

Ознаки пероральноo= 1; токсичностo= 0; у гризунів були характерниl= 4;и для потужни = 93; нейролептиm= 5;них сполук: гіпоактивнo= 0;сть, кома, тремор, клонічні судоми, слинотеча т = 72; зниження пр = 80;росту ваги. Середн= 110; летальні дози станов = 80;ли приблизно 210 мг/кг (миші) та= 175 мг/кг (щури). Со= ;баки переносили одноразові пероральні = 76;ози до 100 мг/кг без летальних наслідків. Клінічні ознаки включали седацію, атаксію, тре= 084;ор, прискорене серцебиття, утруднене д = 80;хання, міоз та анорексію. У мавп одноразові = 87;ероральні дози до 100 мг/кk= 5; призводили до виснажен = 85;я, а при вищих дозах — до на&#= 1087;івсвідомог= о стану. =

То = 82;сичність повторних доз=

У дослідженнn= 3;х тривалістю до 3 місяців у мишей і до 1 року у щурів і собак переважаючl= 0;ми ефектами були пригніченнn= 3; центрально&#= 1111; нервової системи (ЦНС), антихолінеl= 8;гічні ефекти та периферичнo= 0; гематологі&#= 1095;ні розлади. Розвиваласn= 3; толерантніl= 9;ть до пригніченнn= 3; ЦНС. При високих доз = 72;х спостерігаl= 3;ося зниження показників росту. Оборотні ефекти, що відповідаюm= 0;ь підвищеномm= 1; рівню пролактину = 91; щурів, включ= 072;ли зниження маси яєчників і матки та мор= 092;ологічні зміни в епітелії пі = 93;ви та молочних залозах.

Ге = 84;атологічна токсичністn= 0;

Вплив на гематологіm= 5;ні параметри був виявлен = 80;й у кожного виду, включаючи залежне від дози зниження кількості циркулюючиm= 3; лейкоцитів = 91; мишей та неспецифічl= 5;е зниження кількості циркулюючиm= 3; лейкоцитів = 91; щурів; проте, ознак цитотоксичl= 5;ості кісткового мозку виявлено не було. У декількох собак, які отримували 8 або 10 мг/кг/доб= ;у (загальна експозиція оланзапіну = 91; 12–15 разів перевищує експозицію = 91; людини, яка отримує доз = 91; 12 мг), розвинуласn= 3; оборотна не = 81;тропенія, тромбоцитоl= 7;енія або анемія. У собак із цит= 086;пенією не було виявлено несприятлиk= 4;ого впливу на прогеніторl= 5;і та проліферуюm= 5;і клітини кісткового мозку.=

Ре = 87;родуктивна токсичністn= 0;

Оланза= пін не має тератогеннl= 6;го ефекту. Седативний ефект вплив = 72;в на здатніст= 00; до спарювання самців щурі = 74;. Естральні цикли порушувалиl= 9;я при дозах 1,1 мг/кг (у 3 рази перевищуютn= 0; максимальнm= 1; дозу для людини), а репродуктиk= 4;ні параметри порушувалиl= 9;я у щурів, яким вводили 3 мг/к&= #1075; (у 9 разів перевищуютn= 0; максимальнm= 1; дозу для людини). У потомства щурів, яким вводили оланзапін, спостерігаl= 3;ися затримки розвитку плода та тимчасове зниження рівня активності потомства.

Му = 90;агенність

Оланза= пін не виявляє мутагенної або кластогеннl= 6;ї дії в повном= 091; діапазоні стандартниm= 3; тестів, що включали тести на бактеріальl= 5;у мутацію та тести in vitro та in vivo на ссавцях.

Ка = 85;церогенніс&#= 1090;ь

На підставі результатіk= 4; досліджень на мишах і щурах було зроблено висновок, що оланзапін н = 77; є канцерогенl= 5;им.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Ол&= #1072;нзапін показаний для лікування шизофренії.

Ол&= #1072;нзапін ефективний для підтриманнn= 3; досягнутогl= 6; клінічного ефекту під час тривало= 11; терапії у пацієнтів, у яких спостерігаl= 3;ася відповідь н = 72; початкову терапію.

Ол&= #1072;нзапін показаний для лікування маніакальнl= 0;х епізодів помірного т = 72; тяжкого сту = 87;еня.

Ол&= #1072;нзапін показаний для профілактиl= 2;и повторних нападів у пацієнтів з біполярнимl= 0; розладами, у яких було отримано позитивну відповідь при лікуванні оланзапіноl= 4; манії (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Протипоказ&= #1072;ння.

Підвищена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин препарату; відомий ризик закритокутl= 6;вої глаукоми.=

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

В&#= 1110;домо, що дослідженнn= 3; взаємодії з іншими ліка = 88;ськими засобами проводили тільки з уча= 089;тю дорослих.=

Взаємодії, що мають потенційниl= 1; вплив на ола= 085;запін

Оскільки оланзапін метаболізуn= 8;ться ізоферментl= 6;м CYP1A2, речовини, що специфіч = 85;о інгібують або індукують цей ізофермент, можуть впливати на фармакокінk= 7;тику оланзапіну.

Іl= 5;дуктори CYP1A2

Метаболізм оланзапіну може бути індукованиl= 1; палінням та застосуванl= 5;ям карбамазепo= 0;ну, який призводить до зниження концентрацo= 0;ї оланзапіну. Спосте&#= 1088;ігалося слабке або помірне підвищення кліренсу оланзапіну. Клінічні висновки обмежені, ал= 077; рекомендуєm= 0;ься клінічний моніторинг та, якщо необхідно, збільшення дози оланзапіну (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Інгібітори CYP1A2

Флувокса= мін, специфічниl= 1; інгібітор CYP1A2, істотно зн= 080;жує метаболізм оланзапіну. = 062;е призводить до середнього зростання м = 72;ксимальної концентрацo= 0;ї (C_max) після прийому флу = 74;оксаміну на 54 % серед жінок, які не палять, та на 7= 7 % серед чоловіків, які палять. Середнє зро = 89;тання площі під фармакокінk= 7;тичною кривою «кон = 94;ентрація-ча&= #1089;» (AUC) оланзапіну становить 52 % та 108 % відповіk= 6;но. Для пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь флувоксаміl= 5; або будь-які інші інгібітори CYP1= A2, наприклад ципрофлоксk= 2;цин, необхідно призначати знижені доз = 80; оланзапіну. Необхідно р = 86;зглянути можливість зниження дози оланза = 87;іну, якщо ініційованl= 6; лікування інгібітороl= 4; CYP1A2.

Зниk= 8;ення біодоступнl= 6;сті

Застос&#= 1091;вання активованоk= 5;о вугілля знижувало пероральну біодоступнo= 0;сть оланзапіну на
50-60 % і повинно застосовувk= 2;тися протягом 2 годин до або 2 годин після прийому оланзапіну.

Флуокс&#= 1077;тин (інгібітор CYР2= D6), одноразова доза антацидів, щ= 086; містять алюміній та магній, або циметидину істотно не впливали на фармакокінk= 7;тику оланзапіну.

Можl= 3;ивий вплив оланзапіну на інші лікарські засоби

Оланза&#= 1087;ін може проявл= 03;ти антагонізм до ефектів прямих та не= 087;рямих агоністів допаміну.=

Оланза&#= 1087;ін не пригнічуваk= 4; більшість ізоферментo= 0;в CYР450 (наприклаk= 6;, 1А2, 2D6, 2C9, 2C19, 3A4) in = vitro. Таким чином, не очікується ніяких особливих взаємодій, щ= 086; підтверджеl= 5;о в досліджен = 85;ях in vivo, де не відзначалоl= 9;ь інгібуваннn= 3; метаболізмm= 1; оланзапіну при застосуванl= 5;і таких актив = 85;их речовин: трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів (головним чином представлеl= 5;і ізоферментl= 6;м CYP2D6), варфарину (CYP2C9), теофіліну (CYP1A2) або діазепаму (CYP3A4 = 090;а 2C19).

Не було відзначено взаємодії оланзапіну = 87;ри застосуванl= 5;і його з літіє= 084; або біпериденоl= 4;.

Терапе&#= 1074;тичний моніторинг рівня вальпроату = 74; плазмі кров= 10; не виявив необхідносm= 0;і корекції дози вальпроату при супутнь = 86;му застосуванl= 5;і з оланзапіноl= 4;.

Загk= 2;льна активність щодо центральноo= 1; нервової системи (ЦНС)

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти оланзапін пацієнтам, які вживают= 00; алкоголь аб = 86; лікарські засоби, що можуть спричинити пригніченнn= 3; ЦНС.

Су = 87;утнє застосуванl= 5;я оланзапіну = 79; антипаркінl= 9;онічними препаратамl= 0; пацієнтам і = 79; хворобою Паркінсона та деменціє= 02; не рекоменд = 91;ється (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інтk= 7;рвал QTc

Слід з о= бережністю призначати оланзапін з іншими препаратамl= 0; з відомим ризиком под = 86;вження інтервалу QTc (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Під час лікування антипсихотl= 0;чними засобами поліпшення пригніченоk= 5;о стану паціє = 85;та може зайнят = 80; від кількох днів до кількох тиж = 85;ів. Протягом цього періоду необхідний = 88;етельний моніторинг пацієнтів.=

Психоз, пов’язаний = 79; деменцією та/або розла= 076;ами поведінки.= Оланзапін не призначениl= 1; для лікування п = 89;ихозів, пов’язаних = 79; деменцією та/або поруш= 077;ннями поведінки, а також не рекомендуєm= 0;ься для застосу = 74;ання даним пацієнтам у зв’язку з пі= 076;вищенням летальностo= 0; та ризику церебровасl= 2;улярних випадків. У ході плацебо-кон = 90;рольованих клінічних досліджень (тривалістю 6-12 тижнів) за участі паці= 08;нтів літнього віку (середній ві= 082; 78 років), які страждаютn= 0; на психози, пов’язані з деменцією та/або порушенням поведінки, кількість летальних випадків була у 2 рази вища у пацієнтів, які приймал = 80; оланзапін, п= 086;рівняно з плацебо (3,5 % проти 1,5 % відповідно). Висока летальністn= 0; не була пов’язана з величиною застосовувk= 2;них доз оланзапіну (середня добова доза становила 4,4 мг) або з тривалістю лікування. Фактори ризику підв = 80;щення летальностo= 0; включають вік від 65 років, дисфагію, седац= ;ію, недоїдання та зневодненнn= 3;, легеневі хвороби (нап= 088;иклад, пневмонія з аспірацією або без неї), супутнє застосуванl= 5;я бензодіазеl= 7;інів. Проте летал= 00;ність була вищою п= ;ри терапії оланзапіноl= 4;, ніж при прийомі пла = 94;ебо, незалежно від факторі = 74; ризику.

У процесі клінічних досліджень спостерігаl= 3;ися випадки цер = 77;броваскуля&#= 1088;них побічних реакцій (нап= 088;иклад, інсульт, тра= 085;зиторні ішемічні ат = 72;ки), у тому числі з летальним наслідком. К= 110;лькість церебровасl= 2;улярних побічних ре = 72;кцій була у 3 рази вища у пацієнтів, які приймал = 80; оланзапін, порівняно з пацієнтами, які приймал = 80; плацебо (1,3 % проти 0,4 % відповідно). Усі пацієнт = 80;, які приймал = 80; оланзапін або плацебо = 110; у яких спостерігаl= 3;ися церебровасl= 2;улярні побічні реакції, мал= 080; фактори риз = 80;ку. Вік від 75 років та судинний/зм= 10;шаний тип деменці= 11; були ідентифікоk= 4;ані як фактори р= 080;зику церебровасl= 2;улярних побічних реакцій при терапії оланзапіноl= 4;. Ефективнісm= 0;ь оланзапіну не була встановленk= 2; у ході даних досліджень.

Хвороба Паркінсона. Не рекомендовk= 2;но застосуванl= 5;я оланзапіну = 91; терапії психозів, що асоційованo= 0; з агоністам = 80; допаміну в пацієнті = 74; із хворобою Паркінсона. У процесі клінічних досліджень дуже часто спостерігаl= 3;ося погіршення симптоматиl= 2;и хвороби Паркінсона та галюцинаціl= 1;, частіше, ніж при прийомі плацебо (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»); при лікуванні психотичниm= 3; симптомів терапія оланзапіноl= 4; не була біль= 096; ефективною = 87;орівняно із застосуванl= 5;ям плацебо. У цих дослідженнn= 3;х від пацієнтів вимагалося постійне застосуванl= 5;я найменшої ефективної дози антипаркінl= 9;онічних лікарських засобів (агоністів допаміну), а також засто = 89;ування тих самих антипаркінl= 9;онічних лікарських засобів і до= 079; протягом усього дослідженнn= 3;. Терапію оланзапіноl= 4; було розпочато з дози 2,5 мг на добу, яку збільшувалl= 0; шляхом титр = 91;вання до максимальнl= 6;ї дози 15 мг на добу.

Нейроле = 87;тичний злоякісний синдром (НЗС). = Нh= 7;С – це потенці= 081;но летальний симптомокоl= 4;плекс, пов’язаний = 79; антипсихотl= 0;чними препаратамl= 0;. Рідко повід = 86;млялося про випадки НЗС, пов’язані і = 79; застосуван&= #1085;ям оланзапіну. Клінічними проявами НЗ = 57; є гіперпірекl= 9;ія, м’язова ригідність, втрата свідомості та симптоми серцевої нестабільнl= 6;сті (нерегулярн = 80;й пульс або зм= 110;на артеріальнl= 6;го тиску, тахікардія, підвищене потовиділеl= 5;ня та серцева аритмія). Додаткові ознаки можуть вклю = 95;ати підвищений рівень креатинінфl= 6;сфокінази, міоглобінуl= 8;ію (рабдоміолі = 79;) та гостру ниркову недостатніl= 9;ть. Клінічний прояв НЗС аб= 086; наявність гіпертерміo= 1; без клінічного прояву НЗС потребує не = 75;айної відміни всі = 93; антипсихотl= 0;чних засобів, включаючи оланзапін.=

Гіпергл= 10;кемія і цукровий діабет. Неча&= #1089;то повідомлялl= 6;ся про гіперглікеl= 4;ію та/або розви= 090;ок цукрового діабету або погіршення перебігу вж = 77; наявного цукрового діабету, асоційованl= 6;го з кетоацидозl= 6;м або діабети = 95;ною комою, а також про летальні випадки (див. розділ «Побічні реакції»). У деяких випадках повідомлялl= 6;ся про поперед = 85;є підвищення маси тіла, що могло бути ф= 072;ктором ризику.

Рекоменд= овано проводити відповідниl= 1; клінічний моніторинг пацієнтів і = 79; цукровим діабетом та пацієнтів і = 79; факторами ризику розвитку цукрового діабету, зок= 088;ема вимірювати рівень глюкози у крові на початку лікування, через 12 тижнів, а також щорічно у подальшому. Пацієнти, як= 110; отримують лікування антипсихотl= 0;чними засобами, включаючи о = 83;анзапін, повинні бут = 80; під наглядо = 84; для виявлення с = 80;мптомів гіперглікеl= 4;ії (таких як полідипсія, поліурія, поліфагія т = 72; слабкість). Пацієнтів із цукровим діабетом та = 087;ацієнтів із факторам = 80; ризику розвитку ді = 72;бету необхідно регулярно контролюваm= 0;и щодо погіршення рівня контролю глюкози. Слі= 076; регулярно контролюваm= 0;и масу тіла, наприклад н = 72; початку лікування, ч= 077;рез 4 тижні, через 8 тижнів та через 12 тижнів, а також 1 раз на квартал у подальшому.

Зl= 4;іни рівня ліпідів. Небажані зміни рівня ліпідів спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які отримували оланзапін у плацебо-кон = 90;рольованих клінічних випробуванl= 5;ях (див. розділ «Побічні реакції»). Зміни рівня ліпідів слі = 76; корегувати належним чи = 85;ом у пацієнтів із дисліпідемo= 0;єю та у пацієнт= 110;в із факторам = 80; ризику розвитку порушень обміну ліпідів. Пацієнтам, які отримую = 90;ь лікування антипсихотl= 0;чними засобами, вк= 083;ючаючи оланзапін, необхідно регулярно контролюваm= 0;и рівень ліпідів у крові, наприклад н = 72; початку лікування, через 12 тижнів, а також кожні 5 років у подальшому.

Антихол&#= 1110;нергічна активність. Поl= 7;ри виявлення антихолінеl= 8;гічної активності оланзапіну in vitro, у процесі клінічних досліджень доведено ни = 79;ьку частоту розвитку пов’язаних = 79; нею антихол= 10;нергічних явищ. Однак ч&#= 1077;рез обмеженістn= 0; клінічного досвіду зас = 90;осування оланзапіну пацієнтам з= 10; супутніми захворюванl= 5;ями слід бути обережними при призначеннo= 0; препарату пацієнтам і = 79; гіпертрофіn= 8;ю простати, паралітичнl= 6;ю кишковою непрохідніl= 9;тю або подібни = 84;и станами.

Пока&#= 1079;ники функції печінки. При застосуванl= 5;і оланзапіну часто спост = 77;рігалися транзиторнo= 0; асимптоматl= 0;чні підйоми рівня печінкових трансамінаk= 9; АЛТ та АСТ, особливо на початку лікування. Пацієнтам і = 79; підвищеним рівнем АЛТ та/або АСТ, ознаками та симптомами порушення ф = 91;нкції печінки, пац= 110;єнтам із попередньо існуючими с = 90;анами, пов’язанимl= 0; з печінково= 02; недостатніl= 9;тю, а також пацієнтам, які приймають п = 86;тенційно гепатотоксl= 0;чні препарати, оланзап= 10;н призначаютn= 0; з обережністn= 2;. У випадку діагностовk= 2;ного гепа= 090;иту (включаючи гепатоцелюl= 3;ярні, холестатичl= 5;і або змішані ураження печінки) лі= 082;ування олан= 079;апіном необхідно п = 88;ипинити.

Нk= 7;йтропенія. Оланзапін необхідно з обережністn= 2; призначати при низьком = 91; рівні лейкоцитів та/або нейтр= 086;філів з будь-якої причини, пацієнтам, які отримую = 90;ь лікування препаратамl= 0;, що можуть спричинити нейтропеніn= 2;, пацієнтам, які мають в анамнезі медикаментl= 6;зне пригніченнn= 3;/токсичне ураження кісткового мозку, пацієнтам і = 79; пригніченнn= 3;м кісткового мозку, спричинениl= 4; супутніми захворюванl= 5;ями, опроміненнn= 3;м чи хіміотерапo= 0;єю, та пацієнта = 84; із гіпереозинl= 6;філією та мієлопро = 83;іферативни&#= 1084; захворюванl= 5;ям. При сумісно = 84;у застосуванl= 5;і вальпроату та оланзапіну часто повідомлялl= 0; про нейтроп = 77;нію (див. розділ «Побічні реакції»).

Пl= 8;ипинення терапії. Пl= 8;и раптовому припиненні = 90;ерапії рідко (≥ 0,01 % та 0,1 %) &= #1087;овідомляло= ;ся про гострі симптоми, зокрема про надмірне потовиділеl= 5;ня, безсоння, тр= 077;мор, роздратоваl= 5;ість, нудоту або блювання.=

Інте&#= 1088;вал QT. У клінічних д = 86;слідженнях із залученням пацієнтів, які отримували оланзапін, нечасто (0,1 – 1 %) відзначалаl= 9;ь клінічно значуща пролонгаціn= 3; інтервалу QTc (корекція QT за Фрідеріком [QTc= F] ≥ 500 мілісекунд [мс] у будь-який ча= 089; після почат = 82;у терапії у пацієнтів і = 79; вихідним рівнем QTcF < 500 мс), але не спостерігаl= 3;ось значної різниці повR= 17;язаних серцевих реакцій порівняно з плацебо. Одн= 072;к, слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при признач = 77;нні оланзапіну = 79; препаратамl= 0;, що подовжую = 90;ь інтервал QTc, особливо пацієнтам літнього ві = 82;у, пацієнтам з = 074;родженим синдромом подовження QT, застійною серцевою недостатніl= 9;тю, гіпертрофіn= 8;ю серця, гіпокаліємo= 0;єю або гіпомаг = 85;іємією.

Тром&#= 1073;оемболія. Неча= ;сто повідомлялl= 6;ся про тимчасо = 74;ий зв’язок між лікуванням оланзапіноl= 4; та випадкам = 80; розвитку венозної тромбоембоl= 3;ії (≥ 0,1 % – < 1 %). Причинно-на = 89;лідковий зв’язок між лікуванням оланзапіноl= 4; і розвитком = 074;енозної тромбоембоl= 3;ії не встановленl= 6;. Однак, беруч= 080; до уваги те, що у пацієнтів і = 79; шизофренієn= 2; часто розвиваєтьl= 9;я схильність до тромбоембоl= 3;ії, потрібно враховуватl= 0; усі можливі фактори ризику, напр= 080;клад іммобілізаm= 4;ію пацієнта, та вживати всі = 93; необхідних = 87;опереджува&#= 1083;ьних заходів.

Зk= 2;гальна дія на центр= 072;льну нервову систему (ЦНС).<= /span> Враховуючи переважний вплив оланзапіну = 85;а ЦНС, слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при прийомі оланзапіну = 79; іншими препаратамl= 0; центральноo= 1; дії та алког= 086;лем. Оланзапін in vitro виявляє антагонізм до допаміну та може прот= 080;діяти ефектам прямих і непрямих агоністів допаміну.=

Еl= 7;ілептичні напади. Олан= 079;апін необхідно з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам з епілептичнl= 0;ми нападами в анамнезі аб = 86; пацієнтам, у яких наявні фактори, що знижують по = 88;іг судомної го = 90;овності. Нечаст= о п = 86;відомлялос&#= 1103; про випадки епілептичнl= 0;х нападів при лікуванні оланзапіноl= 4;. У більшості цих випадкі = 74; пацієнти мали в анамн= 077;зі епілептичнo= 0; напади або ризик їх виникнення був підвищений.

Пo= 0;зня дискінезія. У процесі порівняльнl= 0;х клінічних досліджень тривалістю 1 рік або менш= 077; при прийомі = 086;ланзапіну спостерігаl= 3;ася статистичнl= 6; значущо нижча частота виникнення дискінезії, спричиненоo= 1; лікуванням. Чk= 7;рез зростаючий ризик розвитку пізньої дис = 82;інезії при тривалому прийомі антипсихотl= 0;чних препаратів необхідне в= 10;дповідне зниження дози або повна відміна препарату при появі у пацієнта си = 84;птомів пізньої дискінезії. = 047; часом ці сим= 087;томи можуть погі = 88;шуватись або навіть з’являтися після припинення = 83;ікування.

Оl= 8;тостатична гіпотензія. Нk= 7;часто повіk= 6;омлялося про випадки ортостатичl= 5;ої гіпотензії = 91; пацієнтів літнього віку в процесі клінічних досліджень. П= 110;д час застосуванl= 5;я оланзапіну рекомендуєm= 0;ься періодичне вимірюваннn= 3; артеріальнl= 6;го тиску пацієнтам віком від 65 років.

Рk= 2;птова зупинка серця. У постмаркетl= 0;нгових дослідженнn= 3;х повідомлялl= 6;ся про випадки раптової зу = 87;инки серця у п= ;ацієнтів, які приймал = 80; оланзапін. З= 072; результатаl= 4;и ретроспектl= 0;вного обсерваційl= 5;ого когортного дослідженнn= 3;, ризик рапто = 74;ої зупинки серця у пацієнтів, які застосо = 74;ували оланзапін, б= 091;в приблизно удвічі вищи = 84;, ніж у пацієнтів, які не приймали антипсихотl= 0;чні засоби. Ризи= 082; при застосуванl= 5;і оланзапіну = 74;ідповідає такому при застосуванl= 5;і атипових антипсихотl= 0;чних лікарських = 79;асобів, що були включені до об’єднаногl= 6; аналізу.

Діти і підлітки. Оланзапін не рекомендовk= 2;ний для лікуван = 85;я дітей та підлітків. У процесі дослідженнn= 3; пацієнтів віком 13-17 рокіk= 4; зафіксованl= 6; різні побічні реакції: збільшення маси тіла, зміна метаболічнl= 0;х параметрів та збільшення = 88;івня пролактину (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Побічні реакції»).

Лk= 2;ктоза. Л= 110;карський засіб Ег= оланзамістить лактозу,= тl= 6;му його не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам, я= 082;і мають спадкову непереносиl= 4;ість лактози, деф= 110;цит лактази або синдром глюкозо-гал = 72;ктозної мальабсорбm= 4;ії.

Заст&= #1086;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі&= #1090;ність<= o:p>

Відсут&#= 1085;і адекватні і добре контрольовk= 2;ні дослідженнn= 3; дії оланзапіну на вагітних. &#= 1055;ацієнтки під час лікування о = 83;анзапіном повинні повідомити свого лікар= 03; про вагітність або намір завагітнітl= 0;. Оскільки існуючий досвід лікування в = 72;гітних оланзапіноl= 4; обмежений, оланзапін у період вагітності необхідно застосовувk= 2;ти тільки тоді, коли очікувані результати виправдовуn= 2;ть можливий ризик для плода.

У новонароджk= 7;них, матері яких приймали ан = 90;ипсихотичн&#= 1110; лікарські засоби (включаючи оланзапін) протягом ІІ = 30; триместру вагітності, існує ризик виникнення побічних реакцій, включаючи екстрапіраl= 4;ідні порушення та/або синдром відміни, сим= 087;томи яких можуть після народження змінюватисn= 3; за силою та тривалістю. Повідомлялl= 6;ся про ажитаці= 02;, м’язову гіпертонію, м’язову гіпотонію, т= 088;емор, сонливість, респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром або розлади харчування. = 058;ому необхідно р = 77;тельно контролюваm= 0;и стан новонароджk= 7;них.

П&#= 1077;ріод годування груддю

При дослідженнo= 0; здорових жінок, які годували груддю, оланзапін було виявлено у грудному молоці. Середня доз = 72; для немовляти (мг/кг) без ризику для нього оцінюваласn= 3; як 1,8 % від мате = 88;инської дози (мг/кг). Пацієнткам = 85;е рекомендуєm= 0;ься годувати немовлят груддю, якщо вони приймають оланзапін.=

Ферт&#= 1080;льність

Впли&#= 1074; на фертильнісm= 0;ь невідомий.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Досл&= #1110;джень впливу оланзапіну на швидкіст= 00; реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;. Оскільки оланзапін може спричинити сонливість та запаморочеl= 5;ня, пацієнтів слід попере = 76;ити про небезпеку, пов’язану з експлуатацo= 0;єю ме= ханізмів, включаючи автотранспl= 6;ртні засоби.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Дорослі

Шизофренія.= Рекомен&#= 1076;ована початкова доза оланзапіну становить 10 мг 1 раз на доб= у.

Маніакальн&= #1110; епізоди. Рекоме&#= 1085;дована початкова доза оланза = 87;іну як монотерапіo= 1; становить
15 мг на добу або 10 мг на добу при комбінованl= 6;му лікуванні (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Профіл&#= 1072;ктика повторних нападів у пацієнтів з біполярнимl= 0; розладами. Рекомендов&= #1072;на початкова доза становить 10 м&= #1075; на добу. Пацієнти з біполярнимl= 0; розладами, які отримували оланзапін для лікуван = 85;я маніакальнl= 0;х епізодів, продовжуютn= 0; отримувати оланзапін у тому ж дозуванні і для профілактиl= 2;и повторних нападів. За умови розвитку нового маніакальнl= 6;го, депресивноk= 5;о або змішаного епізоду лікування необхідно продовжуваm= 0;и (у разі необхідносm= 0;і оптимізуваk= 4;ши дозу) разом і&#= 1079; підтримуючl= 6;ю терапією дл= 03; лікування с = 80;мптомів порушення настрою, якщ= 086; є клінічна необхіднісm= 0;ь.

Лікува&#= 1085;ня шизофренії, маніакальнl= 0;х епізодів та попередженl= 5;я рецидивів біполярногl= 6; розладу. Щоденн&= #1091; дозу визначають на підставі клінічного статусу в діапазоні від 5 до 20 мг на добу. Збільшення рекомендовk= 2;ної початкової дози провод = 80;ти з інтерваламl= 0; не менше
24 годин лише після клінічного обстеження. = 054;ланзапін застосовувk= 2;ти незалежно від вживанн= 03; їжі, оскільк= 080; вживання їж= 10; не впливає н= 072; абсорбцію препарату. При відміні препарату з = 72;вершення терапії слі = 76; проводити поступово.=

Особли&#= 1074;і групи пацієнтів<= /span>

П= ацієнти літнього віку. Призна= чення меншої початкової дози (5 мг на до= ;бу) зазвичай не потрібне. Необхіднісm= 0;ь призначеннn= 3; меншої початкової дози потрібно ро = 79;глядати для пацієнтів віком від 65 років при наявності клінічних п = 86;казань (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

П= ацієнти з нирковою та/або печінковою недостатніl= 9;тю. Таким пацієнтам д = 86;цільно призначити менш= 091; початкову дозу (5 мг на добу). У разі наявності помірної печінкової = 85;едостатнос&#= 1090;і (цироз, класи недостатноl= 9;ті А або В за шкалою Чайл = 76;а-П’ю) початкова доза повинн = 72; становити 5 мг, підвищуватl= 0; дозу необхідно з обережністn= 2;.

Пацo= 0;єнти, які палять= . Корекція дози залежн = 86; від наявності/в= 10;дсутності звички до паління не потрібна.

Курі= ння може стимулюватl= 0; метаболізм оланзапіну. Рекомендовk= 2;но здійснюватl= 0; клінічний моніторинг = 10; у разі необх= 110;дності l= 8;озглянути можливість збільшення дози оланза = 87;іну (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Якщо наявний більше ніж один фактор, який може вплинути на сповільненl= 5;я метаболізмm= 1; оланзапіну (жіноча стать, похилий вік, відсутністn= 0; звички до паління), слід розгляl= 5;ути можливість призначеннn= 3; меншої початково= 111; дози. &= #1055;ідвищення дози таким пацієнтам, я= 082;що це показано, потрібно здійснюватl= 0; консервати&#= 1074;но (див. розділи &= laquo;Фармакокін= ;етика» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

= ;

Діти.
Олан = 79;апін не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям віком до 18 років, оскільки немає доста = 90;ніх даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і його застосуванl= 5;я. У процесі короткострl= 6;кових досліджень = 91; пацієнтів підлітковоk= 5;о віку відзначалоl= 9;я збільшення маси тіла, зміни рівня пролактину та ліпідів порівняно з дорослими (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Побічні реакції» та «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

<= /o:p>

Передозува&= #1085;ня.

Симптоми. Дуже поширеними симптомами передозуваl= 5;ня (> 10 % випадків) є т&#= 1072;хікардія, ажитація/аг = 88;есивність, дизартрія, різні екстрапіраl= 4;ідні симптоми та = 079;нижений рівень свідомості, = 097;о варіюється від седації до коми.

Інши&= #1084;и значними ускладненнn= 3;ми передозуваl= 5;ня є делірій, судоми, кома, можливість = 74;иникнення зл= оякісного нейролептиm= 5;ного синдрому, пригніченнn= 3; дихання, аспірація, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; або гіпотензія, серцева аритмія (< 2 % випадків передозуваl= 5;ня) та кардіопульl= 4;ональний шок. Летальн= 110; наслідки ві = 76;значалися при гостром = 91; передозуваl= 5;ні на рівні 450 мг, але були й випадки виживання після гостр = 86;го передозуваl= 5;ня після прийому 2 г оланзапіну перорально.

Лікування. Спе= ;цифічний антидот оланзапіну = 74;ідсутній. Не рекомендуєm= 0;ься викликати блювання. Рекомендовk= 2;но стандартні процедури при передоз = 91;ванні (наприклад, промивання шлунка, прийом активованоk= 5;о вугілля). Суп&#= 1091;тній прийом активованоk= 5;о вугілля зме = 85;шує біодоступнo= 0;сть оланзапіну = 87;ри пероральноl= 4;у прийомі на 50-60 %.

Відп&= #1086;відно до клінічни = 93; проявів слі = 76; налагодити симптоматиm= 5;не лікування т = 72; моніторинг життєво важливих функцій, включаючи лікування артеріальнl= 6;ї гіпотензії та циркулят = 86;рної недостатноl= 9;ті, а також підт= 088;имання дихання. Не слід застосовувk= 2;ти епінефрин, допамін та інші симпатомімk= 7;тики з дією, характерноn= 2; для бета-агоніс = 90;ів, оскільки бета-стимул= 03;ція може посили = 90;и прояви артеріальнl= 6;ї гіпотензії. Для виявлення можливої аритмії необхідний = 89;еl= 8;цево-судинн&#= 1080;й моніторинг. Ретельний медичний нагляд та мо= 085;іторинг повинен тривати до повного оду = 78;ання пацієнта.

Побічні реакції.

Короткий опис профіл= 02; безпеки

Дорослі=

Найчастіші побічні реакції (спостеріга = 83;ися у ≥ 1 % пацієнтів), пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям оланзапіну = 74; процесі клінічних досліджень: сонливість, збільшення маси тіла, еозинофіліn= 3;, підвищення рівня пролактину, холестеролm= 1; (холестерин = 91;), глюкози та тригліцериk= 6;ів у крові (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»), глюкозурія, підвищення апетиту, запаморочеl= 5;ня, акатизія, паркінсоніk= 9;м, лейкопенія, = 085;ейтропенія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), дискінезія, ортостатичl= 5;а гіпотензія, антихолінеl= 8;гічні ефекти, транзиторнk= 7; асимптоматl= 0;чне підвищення печінкових трансамінаk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), висипання, астенія, стомлюваніl= 9;ть, гіпертерміn= 3;, артралгія, підвищення рівня алкал= 10;нфосфатази, гаммаглутаl= 4;ілтрансфер= 072;зи, сечової кислоти, кре= 072;тинфосфокі&= #1085;ази та набряки.

Табличний перелік побічних реакцій

У таблиці пі= ;дсумовано основні побічні реакції та лабораторнo= 0; дослідженнn= 3;, визначені у процесі клінічних досліджень та на основі постмаркетl= 0;нгового досвіду.

У межах кожної груп = 80; за частотою побічні реакції представлеl= 5;і в порядку зм= 077;ншення серйозностo= 0;.

Частот&#= 1072; виникнення побічних реакцій класифікуєm= 0;ься таким чином: дуже часто (≥ 1= /10), часто (від ≥ 1/100 &#= 1076;о < 1/10), нечасто (вo= 0;д ≥ 1/1000 до < 1/100), рідк = 86; (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10= 000), частота невідома (частоту не можна встан = 86;вити на основі наявних даних).

Ду&= #1078;е часто

Ча&= #1089;то

Не&= #1095;асто

Рі&= #1076;ко

Ча&= #1089;тота невідома

З боку системи кровотворе= 085;ня та лімфатично= 111; системи

Ео&= #1079;инофілія, лейкопенія10, нейтропені= 103;¹⁰

Тр&= #1086;мбоцитопе-l= 5;ія¹¹

З боку імунної системи

Гі&= #1087;ерчутливіс= ;ть¹¹

По&= #1088;ушення обміну речовин та розлади травлення

Зб&= #1110;льшення маси тіла¹

Пі&= #1076;вищення рівня холестерин= 091;^2,3, підвищення рівня глюкози⁴, підвищення рівня тригліцери= 076;ів^2,5, глюкозурія, підвищення апетиту

Ро&= #1079;виток або загостренн= 103; діабету, іно&= #1076;і асоційован= 086;го з кетоацидоз= 086;м або комою, включаючи летальні ви&#= 1087;адки (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)¹¹

Гі&= #1087;отермія¹²

З б= оку нервової системи

Со&= #1085;ливість

За&= #1087;аморочення= ;, акатизія⁶, = 087;аркінсоніз&= #1084;⁶, дискінезія6

Еп&= #1110;лептичні напади, що були в анамнезі або були наявні фактори ризику¹¹, дистонія (включаючи о&= #1082;улогірацію= ;)¹¹, пізня дискінезія11,

ам&= #1085;езія⁹, дизартрія, з&= #1072;їкання¹¹, синдром нес&#= 1087;окійних ніг ¹¹

Нейролепт&#= 1080;ч-

ний злоякісний синдром (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

¹², синдром відміни^7,12

З боку серц&#= 1103;

Бр&= #1072;дикардія, пролонгаці= 103; інтервалу QTc (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Ве&= #1085;трикулярна тахікардія/&#= 1092;іб-риляція, раптова смерть (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я») ¹¹

З боку суди&#= 1085;

Ортос&= #1090;а-тична гіпотензія10

Тр&= #1086;мбоемболія (включаючи емболію легеневої артерії та тромб&= #1086;з глибоких вен) = (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та медіастина= 083;ьні порушення

Кр&= #1086;вотеча з носа⁹

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Ле&= #1075;кі, короткотри= 074;алі антихоліне= 088;гічні ефекти, включаючи запор та сухість у роті

Зд&= #1091;ття живота⁹, гіперсекре= 094;ія слини¹¹

Па&= #1085;креатит¹¹

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Тр&= #1072;нзиторний, асимптомат= 080;чний підйом рівня печінкових трансаміна= 079; (АЛТ та АСТ), особливо на початку лікування (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Ге&= #1087;атит (включаючи гепатоцелю= 083;яр-не, холестатич= 085;е або змішане ушкодження печінки)¹¹

З боку шкіри та підшкірни&#= 1093; тканин<= /span>

Ви&= #1089;ипання

Ре&= #1072;кції світлочутл= 080;вості, алопеція

Ме&= #1076;икамен-тозl= 5;а реакція з еозинофілі= 108;ю та системни&#= 1084;и симптомами (DRESS)

З боку кістково-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини

=

Ар&= #1090;ралгія⁹

Ра&= #1073;доміоліз¹¹=

З боку ниро = 82; та сечовиді&#= 1083;ьної системи

=

Не&= #1090;римання сечі, затримка сечі, утруднене сечовипуск= 072;ння¹¹

Вагітніст= 00;, післяродов= 080;й та перинаталь= 085;ий період

Си&= #1085;дром відміни у новонародж= 077;-них (див. розділ «Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю»)

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних за&#= 1083;оз

Ер&= #1077;ктильна дисфункція у чоловіків; зниження лібідо у жінок та чоловіків

Ам&= #1077;норея, збільшення грудей, галакторея у жінок, гінекомаст= 110;я/збіль-

ше&= #1085;ня грудей у чоловіків

Пр&= #1110;апізм¹²

За&= #1075;альні розлади та особливост= 110; застосуван= 085;я

Ас&= #1090;енія, втомлювані= 089;ть, набряки, пірексія ¹⁰

До&= #1089;лідження

Пі&= #1076;вищення рівня пролактину в плазмі⁸=

Пі&= #1076;вищення рівня алкалін-фос&#= 1092;атази¹⁰, підвищення

кр&= #1077;атинфосфок= ;і-нази¹¹, підвищення рівня гаммаглута= 084;іл-трансфер= ази¹⁰, підвищення рівня сечової кислоти¹⁰=

Пі&= #1076;вищення
за&= #1075;ального білірубіну

1 Клінічн = 86; значуще збільшення маси тіла сп= 086;стерігалос&= #1103; в усіх категорій пацієнтів з = 72; ІМТ (індекс маси тіла). Після короткочасl= 5;ого лікування (середня тривалість становила 47 д&= #1085;ів) збільшення маси тіла на ≥ 7 % спостеріг= алося дуже часто (22,2 % випадків), на ≥ 15 % спостерігаl= 3;ося часто
(4,2 % випадків), на ≥ 25 % спостерігаl= 3;ося нечасто (0,8 % випадків). У пацієнтів, які отримували тривалу терапію (при= 085;аймні протягом 48 тижнів), збільшення маси тіла на ≥ 7 %, ≥ 15 %, ≥ 25 % спостерігаl= 3;ося дуже часто (у 6= 4,4 %, 31,7 %, 12,3 % випадків відповідно).

2 Середнє підвищення рівня ліпідів натще (загальний холестерин, = 083;іпопротеїн&= #1080; низької щільності (Л= 055;НЩ) і тригліцериk= 6;и) були більш значні у пацієнтів, у яких спочатку не спостерігаl= 3;ося порушень обміну ліпідів.

3 Спостер= 10;галося у пацієнтів = 079; нормальним початковим рівнем натщ = 77; (< 5,17 ммоль/л), який підвищувавl= 9;я до високого (≥ 6,2 ммоль/л). Дуже часто повідомлялl= 6;ся про раптове підвищення рівня загального = 93;олестерину натще з початковогl= 6; рівня (≥ 5,17 – < 6,2 ммоль/л) до високого рівня (≥ 6,2 ммоль/л).

4 Спостер= 10;галося у пацієнтів = 079; нормальним початковим рівнем натщ = 77; (< 5,56 ммоль/л), як = 80;й підвищувавl= 9;я до високого (≥ 7 ммоль/л). Дуже часто повідомлялl= 6;ся про підвище = 85;ня рівня глюко = 79;и натще з початковогl= 6; рівня (≥ 5,56 – < 7 ммоль/л) до високого рівня (≥ 7 ммоль/л).

5 Спостер= 10;галося у пацієнтів = 079; нормальним = 87;очатковим рівнем натщ = 77; (< 1,69 ммоль/л), який підвищувавl= 9;я до високого (≥ 2,26 ммоль/л). Дуже часто повідомлялl= 6;ся про підвище = 85;ня рівня тригліцериk= 6;ів натще з початковогl= 6; рівня (≥ 1,69 – < 2,26 ммоль/л) до високого рівня
(≥ 2,26 ммоль/л).

6 Під час клінічних досліджень частота вин = 80;кнення паркінсоніk= 9;му і дистонії у пацієнтів, які застосо = 74;ували оланзапін, була вища, ал&#= 1077; клінічно незначно, по= 088;івняно з групою, що отримувала плацебо. Частота виникнення паркінсоніk= 9;му, акатизії та дистонії у пацієнтів, які застосо = 74;ували оланзапін, була нижча, ніж при застосуванl= 5;і титрованих доз галоперидоl= 3;у. Через відсутністn= 0; інформації про наявність в анамнезі гострих або пізніх екстрапіраl= 4;ідальних рухових порушень не можна встановити, що оланзапі = 85; менше спричиняє пізню дискінезію та/або інші пізні екстрапіраl= 4;ідальні синдроми.=

7 У випадк= 091; раптового припинення терапії оланзапіноl= 4; повідомлялl= 6;ся про гострі симптоми: підвищене потовиділеl= 5;ня, безсоння, тремор, тривожн= 10;сть, нудоту і блювання.=

8 У процес= 110; клінічних досліджень (до 12 тижнів) визначено, щ= 086; концентрацo= 0;я пролактину = 91; плазмі кров= 10; перевищуваl= 3;а верхній ліміт норми = 091; 30 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли оланзапін, та в яких концентрацo= 0;я пролактину на початку дослідженнn= 3; відповідалk= 2; нормі. У більшості пацієнтів таке підвищення було помірним і залишалося = 74; межах значень, у дв&#= 1072; рази нижчих від верхнього рівня норми.

9 Побічні реакції, що були виявлені у клінічних дослідженнn= 3;х, згідно з інтегрованl= 6;ю базою даних оланзапіну.

10 Оцінка в= 080;значених у клінічних дослідженнn= 3;х значень згідно з інтегрованl= 6;ю базою даних = 086;ланзапіну.

11 Частота = 087;обічних реакцій, про які повідомлялl= 6;ся у спонтанни = 93; постмаркетl= 0;нгових звітах, встановленk= 2; на основі інтегрованl= 6;ї бази даних оланзапіну.

12 Частота = 087;обічних реакцій, про які повідомлялl= 6;ся у спонтанни = 93; постмаркетl= 0;нгових звітах, оцін= 077;на з використанl= 5;ям довірчого інтервалу в = 074;ерхній межі норми (95 %) = 085;а основі інтегрованl= 6;ї бази даних оланзапіну.

Вплив при довготриваl= 3;ому застосуванl= 5;і (не менше 48 тижнів). Відсоток пацієнтів, у яких відзначалиl= 9;я побічні реакції у вигляді клінічно суттєвого підвищення маси тіла, зміни рівня глюкози, загального холестеринm= 1;/ЛПНЩ/ЛПВЩ або тригліц = 77;ридів, постійно збільшувавl= 9;я. У дорослих пацієнтів, які закінчили 9–12 місячний курс терапі= 11;, темп підвищення рівня глюкози в крові натще уповільнивl= 9;я приблизно після 6 місяців лікування.=

Побічні реакції в окремих популяціях. У = 093;оді клінічних досліджень = 91; пацієнтів літнього ві = 82;у з деменцією терапія оланзапіноl= 4; була пов’яз = 72;на з підвищени = 84; рівнем летальних випадків та церебровасl= 2;улярними побічними р = 77;акціями порівняно з такими у групі плаце = 73;о (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Дуже поширеними небажаними ефектами, по= 074;’язаним із застосуванl= 5;ям оланзапіну, = 091; даної групи пацієнтів були порушення ходи та падіння. Часто спостерігаl= 3;ася пневмонія, підвищення температурl= 0; тіла, летаргія, ер= 080;тема, зорові галюцинаціo= 1; та нетримання = 89;ечі.

У процесі клінічних досліджень серед пацієнтів з = 084;едикаменто&= #1079;но індукованиl= 4; (агоніст допаміну) психозом, пов’язаним із хворобою Паркінсона, погіршення паркінсоніk= 4;ської симптоматиl= 2;и та галюцинаціo= 1; відзначалоl= 9;я дуже часто, частіше, ніж у групі плацебо.

У проце&= #1089;і одного клінічного дослідженнn= 3; у пацієнтів із біполярною манією в результаті застосуванl= 5;я оланзапіну = 91; комбінації = 79; вальпроатоl= 4; спостерігаl= 3;ася нейтропеніn= 3; 4,1 %; можливою причиною може бути підвищення рівня вальпроату = 91; плазмі кров= 10;.

У результаті застосуванl= 5;я оланзапіну = 79; літієм або вальпроатоl= 4; спостерігаl= 3;ися (≥ 10 %) тремор, сухість у роті, збільшення маси тіла, підвищення апетиту. Також повідомлялl= 6;ся про порушення мовлення. Пі= 076; час терапії = 086;ланзапіном у комбінаці= 11; з літієм або дивалпроекl= 9;ом спостерігаl= 3;ося збільшення маси тіла ≥ 7 % у порівнянні = 79; вихідною у 17,4 % пацієнтів під час інтенсивноo= 1; терапії (до 6 тижнів). Довготриваl= 3;е лікування оланзапіноl= 4; (до 12 тижнів) для попередженl= 5;я рецидивів у пацієнтів і = 79; біполярнимl= 0; розладами було пов’язано з підвищенняl= 4; маси тіла ≥ 7 % у порівнянні = 79; вихідною у 39,9 % пацієнтів.=

Ді = 90;и

Ол = 72;нзапін не показани = 81; для лікування дітей та підлітків віком до 18 років. Клінічних д = 86;сліджень, які порівнювалl= 0; б застосува = 85;ня оланзапіну = 91; підлітків т = 72; дорослих, не проводили. Однак дані з досліджень за участі підлітків порівнювалl= 0;ся з результатаl= 4;и досліджень за участі дорослих.=

Нижче подано побічні реакції, що виникали ча = 89;тіше у підлітків (віком 13–17 років), ніж у дорослих, аб= 086; побічні реакції, що були виявлені тільки під час коротко = 90;ривалих клінічних досліджень = 91; підлітків. Клінічно значуще збільшення маси тіла (≥ 7 %) частіше спостерігаl= 3;ось у підлітків порівняно з = 076;орослими. Під час довготриваl= 3;ого лікування (н= 077; менше 24 тижнів) клінічно значуще збі = 83;ьшення маси тіла було вищим, ніж під час короткотриk= 4;алого лікування.=

У межах кожної груп = 80; за частотою побічні реакції представлеl= 5;і в порядку зм= 077;ншення серйозностo= 0;. Частоту побічних реакцій, зазначених нижче, визначають таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/10= 0 – < 1/10).

З боку обміну речовин та розлади травлення<= /span>

Дуже часто: збіль= 096;ення маси тіла¹³, підвищення рівня тригліцериk= 6;ів¹⁴, підвищення апетиту.

Часто: підвищення рівня холестеринm= 1;¹⁵.

З боку нервової системи

Дуже часто: седація (у тому числі гіперсомніn= 3;, млявість, сонливість).

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Часто: сухість у роті.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи

Дуже часто: підвищення рівня печінкових = 90;рансаміназ (АЛТ та АСТ; див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Дослідk= 8;ення

Дуже часто: зниження рівня загального білірубіну, підвищення рівня г&= #1072;ммаглутамі= ;лтрансфера = 79;и, підвищення рівня пролактину = 91; плазмі кров= 10;¹⁶.

¹³Після короткочасl= 5;ого лікування (середня три= 074;алість становила 22 дні) збільшення маси тіла на ≥ 7 % спостерігаl= 3;ося дуже часто (40,6 = ;% випадків), на ≥ 15 % спост&#= 1077;рігалося часто (7,1 % випадків) та &#= 1085;а ≥ 25 % спостер= 110;галося у 2,5 % випадків= . Під час довготриваl= 3;ого лікування (н= 077; менше 24 тижнів) у 89,4 % пацієнтів спостерігаl= 3;ося збільшення маси тіла на ≥ 7 %, у 55,3 % – на ≥ 15 % та у 29,1 % – на ≥ 25 %.

¹⁴Спостеl= 8;ігалося у пацієнтів = 079; нормальним = 87;очатковим рівнем натщ = 77; (< 1,016 ммоль/л), який підвищувавl= 9;я до високого (&#= 8805; 1,467 ммоль/л), та різке підвищення рівня тригліцериk= 6;ів натще з поча= 090;кового рівня (≥ 1,016 – < 1,467 ммоль/л) до високого рівня (≥ 1,467 ммоль/л).=

¹⁵Часто спостерігаl= 3;ися зміни загального = 88;івня холестеринm= 1; натще від початковогl= 6; нормальногl= 6; рівня (< 4,39 ммоль/л) до високого рі = 74;ня (≥ 5,17 ммоль/л). Ду&= #1078;е часто повідомлялl= 0; про різке підвищення рівня загального холестеринm= 1; натще з початковогl= 6; рівня (≥ 4,39 – &l= t; 5,17 ммоль/л) до високого = 088;івня (≥ 5,17 ммоль/л).^<=
o:p>

¹⁶У 47,4 % підлітків спостерігаl= 3;ося підвищення = 88;івня пролактину = 91; плазмі кров= 10;.

Повідомлен= ;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

П = 86;відомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу через Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.<= /span>

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберіг= 072;ти при температурo= 0; не вище 30 °С в оригінальнo= 0;й упаковці у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка.=

По 7 таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, у блістері; по 4 або 8 б&#= 1083;істерів у картонні = 81; упаковці.

=

Категорія відпуску. За рецептом.=

Виробник.

ЗА= 058; Фарма = 94;евтичний завод ЕГІС.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місця прова = 76;ження його діяльн = 86;сті.

1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелдo= 0;, 118-120, Угорщина.=

Ду&= #1078;е часто	Ча&= #1089;то	Не&= #1095;асто	Рі&= #1076;ко	Ча&= #1089;тота невідома
З боку системи кровотворе= 085;ня та лімфатично= 111; системи
	Ео&= #1079;инофілія, лейкопенія10, нейтропені= 103;¹⁰		Тр&= #1086;мбоцитопе-l= 5;ія¹¹
З боку імунної системи
		Гі&= #1087;ерчутливіс= ;ть¹¹
По&= #1088;ушення обміну речовин та розлади травлення
Зб&= #1110;льшення маси тіла¹	Пі&= #1076;вищення рівня холестерин= 091;^2,3, підвищення рівня глюкози⁴, підвищення рівня тригліцери= 076;ів^2,5, глюкозурія, підвищення апетиту	Ро&= #1079;виток або загостренн= 103; діабету, іно&= #1076;і асоційован= 086;го з кетоацидоз= 086;м або комою, включаючи летальні ви&#= 1087;адки (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)¹¹	Гі&= #1087;отермія¹²
З б= оку нервової системи
Со&= #1085;ливість	За&= #1087;аморочення= ;, акатизія⁶, = 087;аркінсоніз&= #1084;⁶, дискінезія6	Еп&= #1110;лептичні напади, що були в анамнезі або були наявні фактори ризику¹¹, дистонія (включаючи о&= #1082;улогірацію= ;)¹¹, пізня дискінезія11, ам&= #1085;езія⁹, дизартрія, з&= #1072;їкання¹¹, синдром нес&#= 1087;окійних ніг ¹¹	Нейролепт&#= 1080;ч- ний злоякісний синдром (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я») ¹², синдром відміни^7,12
З боку серц&#= 1103;
		Бр&= #1072;дикардія, пролонгаці= 103; інтервалу QTc (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	Ве&= #1085;трикулярна тахікардія/&#= 1092;іб-риляція, раптова смерть (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я») ¹¹
З боку суди&#= 1085;
Ортос&= #1090;а-тична гіпотензія10		Тр&= #1086;мбоемболія (включаючи емболію легеневої артерії та тромб&= #1086;з глибоких вен) = (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та медіастина= 083;ьні порушення
		Кр&= #1086;вотеча з носа⁹
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту
	Ле&= #1075;кі, короткотри= 074;алі антихоліне= 088;гічні ефекти, включаючи запор та сухість у роті	Зд&= #1091;ття живота⁹, гіперсекре= 094;ія слини¹¹	Па&= #1085;креатит¹¹
З боку гепатобілі= 072;рної системи
	Тр&= #1072;нзиторний, асимптомат= 080;чний підйом рівня печінкових трансаміна= 079; (АЛТ та АСТ), особливо на початку лікування (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)		Ге&= #1087;атит (включаючи гепатоцелю= 083;яр-не, холестатич= 085;е або змішане ушкодження печінки)¹¹
З боку шкіри та підшкірни&#= 1093; тканин<= /span>
	Ви&= #1089;ипання	Ре&= #1072;кції світлочутл= 080;вості, алопеція		Ме&= #1076;икамен-тозl= 5;а реакція з еозинофілі= 108;ю та системни&#= 1084;и симптомами (DRESS)
З боку кістково-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини	=
	Ар&= #1090;ралгія⁹		Ра&= #1073;доміоліз¹¹=
З боку ниро = 82; та сечовиді&#= 1083;ьної системи	=
		Не&= #1090;римання сечі, затримка сечі, утруднене сечовипуск= 072;ння¹¹
Вагітніст= 00;, післяродов= 080;й та перинаталь= 085;ий період
				Си&= #1085;дром відміни у новонародж= 077;-них (див. розділ «Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю»)
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних за&#= 1083;оз
	Ер&= #1077;ктильна дисфункція у чоловіків; зниження лібідо у жінок та чоловіків	Ам&= #1077;норея, збільшення грудей, галакторея у жінок, гінекомаст= 110;я/збіль- ше&= #1085;ня грудей у чоловіків	Пр&= #1110;апізм¹²
За&= #1075;альні розлади та особливост= 110; застосуван= 085;я
	Ас&= #1090;енія, втомлювані= 089;ть, набряки, пірексія ¹⁰
До&= #1089;лідження
Пі&= #1076;вищення рівня пролактину в плазмі⁸=	Пі&= #1076;вищення рівня алкалін-фос&#= 1092;атази¹⁰, підвищення кр&= #1077;атинфосфок= ;і-нази¹¹, підвищення рівня гаммаглута= 084;іл-трансфер= ази¹⁰, підвищення рівня сечової кислоти¹⁰=	Пі&= #1076;вищення за&= #1075;ального білірубіну