ІНСТРУКЦІЯ

для медично= го застосування лікарського засобу

РОЗАСТИН^®

(ROSASTIN)

Склад:

діюча речовина: розуваста= тин;

1 таблетка містить розувастатину кальцію= 5,2 мг, що еквівалентно розувастатину 5 мг;

1 таблетка містить розувастатину кальці= ю 10,4 мг, що еквівалентно розувастатину 10 мг;

1 таблетка містить розувастатину кальці= ю 20,8 мг, що еквівалентно розувастатину 20 мг;

1 таблетка містить розувастатину кальці= ю 41,6 мг, що еквівалентно розувастатину 40 мг;

допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат; кальцію= карбонат осаджений; лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна (PH 101); кроспов= ідон, тип А; повідон (К-30); целюлоза мікрокристалічна (PH 102); магнію стеарат;

для таблеток по 5 мг – суміш для плівкового покриття= Opadry Yellow (03K520021): HPMC 2910/гіпромелоза 6 сР (Е 464), титану діоксид (Е 1= 71), триацетин, тартразин (E 10= 2), спеціальний червоний AG= (Е 129), індигокармін (Е 132);

для таблеток по 10 мг, 20 мг, 40 мг – суміш для плівкового покриття Opadry Pink (03K5= 40034): HPMC 2910/гіпромелоза 6 сР (Е 464), титану діоксид (Е 171), триацетин, жовт= ий захід FCF (E 110), спе= ціальний червоний AG (Е 129), індигокармін (Е 132).

Лікарська ф= орма. Таблетки, = вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хіміч= ні властивості:

таблетки по 5 мг – круглі, двоопуклі таблетки жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою, = з гравіюванням «5» на одній стороні та «R» на іншій, приблизно 7 мм у діаметрі;=

таблетки по 10 мг = – круглі, двоопуклі таблетки ро= жевого кольору, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «10» на одній стороні т= а «R» на іншій, приблизно 7 мм у діаметрі;

таблетки по 20 мг = – круглі, двоопуклі таблетки ро= жевого кольору, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «20» на одній стороні т= а «R» на іншій, приблизно 9 мм у діаметрі;

таблетки по 40 мг = – овальні, двоопуклі таблетки рожевог= о кольору, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «40» на одній стороні та «R» на = іншій, приблизно 12 мм у довжину та 7 мм у ширину.

Фармакотера= певтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.=

Код АТХ С10А А07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Мех= анізм дії

Розувастатин &#= 8722; це селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що об= межує швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил кофермент А на м= евалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-= мішень для зменшення рівнів холестерину.

Розувастатин зб= ільшує кількість рецепторів ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) на поверхні клі= тин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ліп= опротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), таким чином зменшуючи загальну кількість ча= стинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ.

Розастин^{®<=
/sup>
знижує підвищений рівень холестерину ЛПНЩ, загального холестерину та триглі=
церидів
і підвищує рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ). Він т=
акож
зменшує рівні апоВ, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень апоА-І=
. Розастин^®
також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛ=
ПВЩ/ХС-ЛПВЩ
та апоВ/апоА-І.}

Терапевтичний е= фект досягається протягом 1 тижня після початку застосування препарату, 90 % мак= симального ефекту – через 2 тижні. Максимальний ефект зазвичай досягається через 4 тиж= ні та триває надалі.

Фармакокінетика <= /p>

Всм= октування

Максимальна концентрація розувастатину у плазмі крові (C_max) = досягається приблизно через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодосту= пність становить приблизно 20 %.

Роз= поділ

Розувастатин зн= ачним чином захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину та к= ліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Приблизно= 90 % розувастатину зв’язується з білками плазми крові, переважно з альбуміном.=

Мет= аболізм

Розувастатин за= знає незначного метаболізму (приблизно 10 %). Дослідження метаболізму in vitr= o із використанням гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субстр= атом для метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. Основним задіяним ізофе= рментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначеним= и метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіти. N-десметил-метаболіт приблизно н= а 50 % менш активний, ніж розувастатин, лактоновий метаболіт вважається клінічно= неактивним. На розувастатин припадає більше 90 % активності циркулюючого інгібітора ГМГ= -КоА-редуктази.=

Вив= едення

Приблизно 90 % = дози розувастатину виводиться у незміненому стані з калом (разом всмоктана та не= всмоктана діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сеч= ею у незміненій формі. Період напіввиведення із плазми становить приблизно 19 го= дин і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу = препарату із плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – 21,7 %)= . Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, печінкове захоплення розувастат= ину відбувається за участю мембранного транспортера OATP-C, який відіграє важливу роль у печ= інковій елімінації розувастатину.

Лін= ійність

Системна експоз= иція (AUC) розувастатину збільшується пропорційно дозі. При багаторазовому щоден= ному застосуванні параметри фармакокінетики не змінюються.=

Осо= бливі групи пацієнтів

Вік= та стать

Не спостерігалося клінічного значущого впливу віку або статі пацієнта на= фармакокінетику розувастатину у дорослих. Експозиція розувастатину у ді= тей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією була подібною або= нижчою, ніж у дорослих пацієнтів з дисліпідемією (див. розділ «Діти»). <= /span>

Рас= а=

Дослідження фар= макокінетики виявили, що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, = в’єтнамців та корейців) медіанні значення AUC та C_max приблизно вдвічі вищі= , ніж у європейців; у індійців медіанні значення AUC та C_maxпідвищені= приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно значущої= різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.=

Пор= ушення функції нирок

У дослідженні з= а участю пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концент= рацій розувастатину або N-десметил-метаболіту в осіб зі слабкою чи помірною недос= татністю відзначено не було. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (кліре= нс креатиніну <30 мл/хв) плазмові концентрації розувастатину були в 3 рази, а рівні N-= десметил-метаболіту в 9 разів вищими, ніж у здорових добровольців. Рівноважні плазмові концентр= ації розувастатину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були приблизно н= а 50 % вищими, ніж у здорових добровольців.

Пор= ушення функції печінки

У дослідженні з= а участю пацієнтів із різним ступенем порушення функції печінки ознак підвищеної AUC= розувастатину не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за ш= калою Чайлда – П’ю. Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 та 9 за шкалою Чайлда –= П’ю, AUC була щонайменше вдвічі вища, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід = застосування розувастатину пацієнтам, стан яких оцінюється у більше ніж 9 балів за шкало= ю Чайлда – П’ю, відсутній.

Генетичний поліморфіз= м

Розподіл інгібіторів ГМ= Г-КоА-редуктази, в тому числі розувастатину, відбувається за участю транспортних білків ОАТР= 1В1 та BCRP. У пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG= 2 (BCRP) існує ризик підвищеної AUC розувастатину. При окремих формах поліморфізму S= LCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА AUC розувастатину підвищена порівняно з генотипами= SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипування в клінічній практиці не= передбачене, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосовувати меншу доб= ову дозу препарату.

Діти

Два дослідження фармакок= інетики розувастатину (таблеток) у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестерин= емією віком від 10 до 17 років або від 6 до 17 років (загалом 214 пацієнтів) пока= зали, що експозиція лікарського засобу в дітей нижча або подібна до експозиції у = дорослих пацієнтів. Експозиція розувастатину була передбачуваною відповідно до дози = та тривалості прийому протягом більш ніж 2 років спостережень.

Клінічні характеристики

Показання

Для лікування гіперхолестерин= емії=

Дорослим, п= ідліткам та дітям віком від 6 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа, в т= ому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією= (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших не= медикаментозних засобів (наприклад фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім.<= /o:p>

Дорослим, підлі= ткам та дітям віком від 6 років при гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як= доповнення до дієти та інших ліпідознижуючих засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ= ) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.

Для профілактики серцево-суди= нних порушень

Пацієнтам, яким, за оцінками, загрожує = високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див. розділ «Фармакодина= міка»), як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Протипоказання

Препарат протипоказаний:

– пацієнтам із підвищеною чутливістю до розувас= татину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

– пацієнтам із активним захворюванням печінки, = в тому числі стійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої етіології та= будь-якими підвищеннями трансаміназ у сироватці, що втричі перевищують верхню межу нор= ми (ВМН);

– пацієнтам із тяжкими порушеннями функції ниро= к (кліренс креатиніну < 30 мл/хв);

– пацієнтам і= з міопатією;

– пацієнтам, які одночасно отримують комбінацію= софосбувіру/велпатасвіру/ воксилапревіру (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інш= і види взаємодій»);

– пацієнтам, які одночасно отримують циклоспори= н;

– вагітним та жінкам, які годують груддю, а так= ож жінкам репродуктивного віку, які не використовують належні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильніст= ю до міопатії/рабдоміолізу.

До факторів такого ризику належать:<= /span>

– помірне порушення функції нирок (кліренс креа= тиніну < 60 мл/хв);

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі= спадкових ;

– наявність в анамнезі міотоксичності на тлі за= стосування інших інгібіторів ГМГ-КоА- редуктази або фібратів;

– зловживання алкоголем;

– ситуації, що можуть призвести до підвищення к= онцентрації препарату в плазмі крові;

– належність до монголоїдної раси;

– супутнє застосування фібратів (див. розділи «= Фармакокінетика», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особли= вості застосування»).

<= /b>

Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій

Вплив супут= ніх препаратів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків

Розувастатин є субстратом для деяких транспортн= их білків, в тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного тран= спортера BCRP. Одночасне застосування препарату із лікарськими засобами, що пригнічу= ють ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрації розувастатину= в плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Взаємодія з іншими лікар= ськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування», «Спосіб засто= сування та дози», таблицю 2).

Циклоспорин=

У період супутнього застосування розувастатину = та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ні= ж ті, які спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 2). Препарат проти= показаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. розділ «Протипоказання= »).

Супутнє застосування не впливало на концентраці= ю циклоспорину в плазмі крові.

Інгібітори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одноч= асне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати AUC розувастатину= (див. таблицю 2). Наприклад, у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування= 10 мг розувастатину та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори= протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжув= алося підвищенням AUC та C_max розувастатину приблизно в 3 та 7 разів в= ідповідно. Одночасне застосування Розастину^® та деяких комбінацій інгібітор= ів протеази можливе після ретельного обміркування корекції дози Розастину^® з= огляду на очікуване зростання AUC розувастатину (див. розділи «Взаємодія з іншими = лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування», «Спосіб засто= сування та дози», таблицю 2).

Гемфіброзил та інші ліпідознижуючі засоби

Одночасне застосування Розастину^® та= гемфіброзилу призводило до зростання AUC та C_max розувастатину в 2 рази (див.= розділ «Особливості застосування»).

З огляду на дані спеціальних досліджень фармако= кінетично значущої взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинам= ічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижуючі дози (&#= 8805; 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) збільшують ризик міопатії при супут= ньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА, ймовірно, за рахунок того, що вони мож= уть спричиняти міопатію, коли їх застосовують окремо. Доза 40 мг протипоказана при супутнь= ому застосуванні фібратів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Так= им пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосування Розастину^® у = дозі 10 мг та езетимібу у дозі 10 мг пацієнтам із гіперхолестеринемією призводил= о до зростання AUC розувастатину в 1,2 раза (див. таблицю 2). Не можна виключати= фармакодинамічної взаємодії між препаратом Розастин^® та езетимібом, що може призве= сти до небажаних явищ (див. розділ «Особливості застосування»).<= /p>
Антацидні препарати

Одночасне застосування Розастину^® із= суспензіями антацидів, що містять гідроксид алюмінію або магнію, знижувало концентр= ацію розувастатину в плазмі крові приблизно на 50 %. Цей ефект був менш виражени= м у разі застосування антацидних засобів через 2 години після застосування Розастину®. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалася.=

Еритроміцин

Одночасне застосування Розастину^® та= еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 20 %, а C_max – на 30 %. Ця взаємо= дія може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміци= ну.

Тикагрелор<= o:p>

Тикагрелор може спричиняти ниркову недостатніст= ь і може впливати на ниркову екскрецію розувастатину, збільшуючи ризик його накопиче= ння. У деяких випадках спільний прийом тикагрелору та розувастатину призводив до= зниження функції нирок, підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК) та рабдоміолізу. Р= екомендується контролювати функції нирок та рівень КФК при одночасному застосуванні тикаг= релору та розувастатину.

Ферменти цитохрому Р450

Результати досліджень in vi= tro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не= стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є слабким субстратом = цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму,= опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розу= вастатином та флуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітор= ом CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастатину =

При необхідності застосування Розастину^{®
з іншими препаратами, здатними підвищувати АUC розувастатину, дозу Розастин=
у^®
потрібно скоригувати. Якщо очікується, що AUC зросте приблизно в 2 або біль=
ше разів,
застосування Розастину^® слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу.=
Максимальну
добову дозу слід скоригувати таким чином, щоб очікувана АUC розувастатину н=
е перевищувала
АUC, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарськ=
их засобів,
що взаємодіють із препаратом; наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом д=
оза Розастину^®
становитиме 20 мг (збільшення АUC в 1,9 раза), при застосуванні з комбінаці=
єю ритонавіру/атазанавіру
– 10 мг (збільшення в 3,1 раза).}

Якщо лікарський засіб збільшує AUC розувастатин= у менш ніж у 2 рази, початкову дозу зменшувати не потрібно, але слід дотримуватися= обережності при збільшенні дози Розастину® до понад 20 мг.

Таб= лиця 1

Вплив супутніх лікарс= ьких засобів на АUC розувастатину (в порядку = зменшення величини) за опублікованими даними клінічних досліджень

Збільшення AUC розувастат= ину в 2 рази або більше ніж у 2 рази

Режим дозування лікарського засобу, що взаємод= іє

Режим дозування розуваста= тину

Зміни AUC розувастатину*<= /span>

Соф= осбувір/велпатасвір/воксилапревір (400 мг/100 мг/100 мг) + воксилапревір (100 мг) 1 раз на добу, 15 днів

10 = мг, одноразова доза

= 593; 7,4 раза

Цик= лоспорин від 75 мг 2 рази на добу до 200 мг 2 рази на добу, 6 місяців

10 = мг 1 раз на добу, 10 днів

= 593; 7,1 раза

Дар= олутамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів

5 м= г, одноразова доза

= 593; 5,2 раза

Рег= орафеніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів

5 м= г, одноразова доза

= 593; 3,8 раза

Ата= занавір 300 мг/ритонавір 100 мг 1 раз на добу, 8 днів

10 = мг, одноразова доза

= 593; 3,1 раза

Вел= патасвір 100 мг 1 раз на добу

10 = мг, одноразова доза

= 593; 2,7 раза

Омб= ітасвір 25 мг/паритапревір 150 мг/ ритонавір 100 мг 1 раз на добу/ дасабувір 400 = мг 2 рази на добу, 14 днів

5 м= г, одноразова доза

= 593; 2,6 раза

Тер= ифлуномід

Дан= і відсутні

= 593; 2,5 раза

Гра= зопревір 200 мг/елбасвір 50 мг 1 раз на добу, 11 днів

10 = мг, одноразова доза

= 593; 2,3 раза

Гле= капревір 400 мг/пібрентасвір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів

5 м= г 1 раз на добу, 7 днів

= 593; 2,2 раза

Лоп= інавір 400 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 17 днів

20 = мг 1 раз на добу, 7 днів

= 593; 2,1 раза

Кап= матиніб 400 мг 2 рази на добу

10 = мг, одноразова доза

= 593; 2,1 раза

Кло= підогрель 300 мг одноразова навантажувальна доза, потім 75 мг через 24 години<= /o:p>

20 = мг, одноразова доза

= 593; 2,0 раза

Фос= таматиніб 100 мг 2 рази на день

20 = мг, одноразова доза

= 593; 2,0 раза

Феб= уксостат 120 мг 1 раз на добу

10 = мг, одноразова доза

= 593; 1,9 раза

Гем= фіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів

80 = мг, одноразова доза

= 593; 1,9 раза

Збільшення AUC розувастат= ину менш ніж у 2 рази

Режим дозування лік= арського засобу, що взаємодіє

Режим дозування роз= увастатину

Зміни AUC розуваста= тину*

Елт= ромбопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 = мг, одноразова доза

= 593; 1,6 раза

Дар= унавір 600 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 7 днів

10 = мг 1 раз на добу, 7 днів

= 593; 1,5 раза

Тип= ранавір 500 мг/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 11 днів

10 = мг, одноразова доза

= 593; 1,4 раза

Дро= недарон 400 мг 2 рази на добу

Нев= ідомо

= 593; 1,4 раза

Ітр= аконазол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 = мг, одноразова доза

= 593; 1,4 раза **

Езе= тиміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів

10 = мг 1 раз на добу, 14 днів

= 593; 1,2 раза **

Зниження AUC розувастатину

Режим дозування лік= арського засобу, що взаємодіє

Режим дозування роз= увастатину

Зміни AUC розуваста= тину*

Ери= троміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів

80 = мг, одноразова доза

= 595; 20 %

Бай= калін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів

20 = мг, одноразова доза

= 595; 47 %

* Дані, представлені як зміна= в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбі= нації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою % різницю ві= дносно показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком ↑, зменшення= – ↓.

** Було проведено кілька досліджень взаємодії п= ри різних дозах розувастатину, в таблиці 1 подано найбільш значуще співвідношення.

Лікарські засоби/комбінації, які не мали клініч= но значущого впливу на AUC розувастатину при їх супутньому застосуванні: алеглітазар 0,3= мг, 7 днів; фенофібрат 67 мг 3 рази на добу, 7 днів; флуконазол 200 мг 1 раз на= добу, 11 днів; фозампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 8 днів; кето= коназол 200 мг 2 рази на добу, 7 днів; рифампін 450 мг 1 раз на добу, 7 днів; силім= арин 140 мг 3 рази на добу, 5 днів.

Вплив розув= астатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К

Як і щодо інших інгібіторів Г= МГ-КоА-редуктази, на початку застосування Розастину^® або при підвищенні його дози = у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або і= нший кумариновий антикоагулянт), можливе підвищення міжнародного нормалізованого= співвідношення (МНС). Припинення застосування Розастину^® або зменшення його доз= и може призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС= .

Пероральні контрацептиви/ гормонозамісна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосування Розастину^® та= пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу= на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення рівнів в плазмі крові слід враховуват= и при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо фармакокінетики пр= епаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують Розастин^{® та ГЗТ, немає,=
тому
не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінація широко заст=
осовувалася
жінкам у рамках клінічних досліджень і переносилася добре.}

Інші лікарські засоби

Дигоксин

За даними спеціальних досліджень клінічно значу= щої взаємодії з дигоксином не очікується.

Фузидова ки= слота

Досліджень взаємодії = розувастатину з фузидовою кислотою не проводили. Ризик розвитку міопатії, в то= му числі рабдоміолізу, може бути збільшений через супутнє застосування препаратів фу= зидової кислоти системної дії зі статинами. Механізм такої взаємодії (фармакодинамі= чної або фармакокінетичної, або одночасно обох видів взаємодії) поки не з’ясований. Були повідом= лення про випадки рабдоміолізу (в тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які = отримували цю комбінацію лікарських засобів. Якщо застосування препарату фузидової кислоти системної дії є необхідним, лікування розуваста= тином слід припинити на весь період лікування фузидовою кислотою. Також див. розд= іл «Особливості застосування».

Діти

Дослідження взаємодії проводилися лише у доросл= их. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особливості застосування=

Вплив на ни= рки

Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за т= ест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які лікув= алися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тим= часовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуюч= ої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйозні яви= ща з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози 40 м= г. У пацієнтів, як= і приймають препарат у дозі 40 мг, у процесі спостереження слід регулярно перевіряти фу= нкцію нирок.

Вплив на ск= елетну мускулатуру

Порушення з боку скелетної мускулатури, наприкл= ад міалгія, міопатія та зрідка рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймали ро= зувастатин у будь-яких дозах, особливо більших, ніж 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміол= ізу відзначалися при застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. <= /span>Не можна виключ= ати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськи= ми засобами та інші види взаємодій»), тому таку комбінацію слід застосовувати з об= ережністю.=

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА= -редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов’язаного із застосуванням = розувастатину, у постмаркетинговий період була вищою при дозі 40 мг.

Рівень креатинкінази=

Рівень креатинкінази (КК) не слід вимірювати пі= сля значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищ= ення КК, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо вихідні рівні КК= значно підвищені (> 5 разів вище ВМН), протягом 5–7 днів необхідно з= робити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо резуль= тати повторного аналізу підтверджують, що вихідне значення КК більше ніж у 5 раз= ів перевищує ВНМ, застосування препарату починати не слід.

Перед початком лікування=

Розувастатин, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА-ре= дуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміол= ізу. До факторів такого ризику належать:

– порушення= функції нирок;

– гіпотирео= з;

– наявність= в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м’язів;

– наявність= в анамнезі міотоксичності на тлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА- редуктази або= фібратів;

– зловживан= ня алкоголем;

– вік > = 70 років;

– ситуації, що можуть пр= извести до підвищення рівня препарату у плазмі крові (див. розділи «Фармако= кінетика», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Спосіб = застосування та дози»);

– супутнє з= астосування фібратів.

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванням ризи= к потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний = моніторинг. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН), лікування п= очинати не слід.

У період лікування= =

Пацієнтів слід попросити негайно повідомляти про м’язовий біль, слабкіс= ть або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням = або лихоманкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосування лікарського за= собу слід припинити, якщо рівні КК значно підвищені (> 5 × ВМН) або якщ= о симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні К= К ≤ 5 × ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми = можна поновити терапію Розастином^® або альтернативним інгібітором ГМГ-= КоА-редуктази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК у= асимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко повідомлялося про випадки імуноопосеред= кованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, в тому ч= ислі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів т= а підвищення рівня креатинкінази у сироватці, що зберігається навіть після припинення за= стосування статинів.

Повідомлялося, що у деяких випадках статини викликають або загострюють = попередньо наявну міастенію гравіс або очну міастенію (див. розділ «Побічні реакції»).= У разі загострення симптомів застосування Розастину® слід припинити. Повідомлялося= про рецидиви при першому або повторному застосуванні того самого або іншого ста= тину.

У клінічних дослідженнях не було отримано доказів підвищеного впливу на= скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймали Розастин^{® та
супутні лікарські засоби. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відз=
началося
у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідн=
ими фіброєвої
кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, а=
зольними
протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіот=
иками.
Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими і=
нгібіторами
ГМГ-КоА-редуктази. Тому застосовувати Розастин^® у комбінації із =
гемфіброзилом
не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні Р=
озастину^®
у комбінації із фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати порівнян=
о із
потенційними ризиками, пов’язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза =
40 мг
протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Взаємодія=
з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).}

Розастин^® не слід застосовувати спіл= ьно із системними лікарськими засобами фузидової кислоти або протягом 7 днів після= припинення лікування фузидовою кислотою. Пацієнтам, у яких застосування системної фузи= дової кислоти вважається необхідним, лікування статинами слід припинити на весь т= ермін лікування фузидовою кислотою. Повідомлялося про рабдоміоліз (в тому числі д= екілька смертельних випадків) у пацієнтів, які отримували комбінацію фузидової кисл= оти та статинів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види= взаємодій»). Пацієнтам слід порадити негайно звернутися по медичну допомогу, якщо вони в= ідчувають будь-які симптоми м’язової слабкості, болю або хворобливої чутливості. Тера= пію статинами можна повторно поновити через сім днів після останньої дози фузидової кисло= ти. У виняткових випадках, коли необхідна пролонгована системна фузидова кислота,= наприклад, для лікування тяжких інфекцій, можливість одночасного застосування Розастин= у^® та фузидової кислоти повинна розглядатися тільки в кожному конкретному випа= дку та за умови ретельного медичного нагляду.

Розастин^® не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйо= зними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостат= ності внаслідок рабдоміолізу (такими як сепсис, гіпотензія, велике хірургічне втр= учання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітні розлади або неконтрол= ьовані судоми).

Тяжкі шкірні побічні реакції

Тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдр= ом Стівенса – Джонсона та індуковану лікарськими засобами еозинофілію із системними сим= птомами (DRESS-синдром), які можуть загрожувати життю або призвести до летального р= езультату, спостерігалися при застосуванні розувастатину. Під час призначення лікарськ= ого засобу пацієнтам слід повідомляти про ознаки та симптоми тяжких шкірних реакцій та= ретельно спостерігати за станом таких пацієнтів. Я= кщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на цю реакцію, слід негайно припинити прийо= м препарату та розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта розвинулась така сер= йозна реакція, як синдром Стівенса – Джонсона або індукована лікарськими засобами= еозинофілія із системними симптомами (DRESS-синдром), лікування Розастином^{<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>® необхідно негайно припинити і ніколи не застосовувати його надалі. <=
o:p>}

Вплив на пе= чінку

Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розува= статин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/аб= о мають в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано перевіряти біохімічні показники ф= ункції печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосування Роз= астину^® слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці більш= е ніж втричі перевищує ВМН. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки= (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у післяреєстраційний період була = більшою при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, = зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хв= оробу, перш ніж починати терапію препаратом Розастин^®.

Расова нале= жність

Дослідження фармакокінетики свідчать про зроста= ння експозиції у пацієнтів монголоїдної раси порівняно з європейцями (див. розділи «Спосіб= застосування та дози», «Протипоказання» та «Фармакокінетика»).

Інгібітори = протеази

Підвищена AUC розувастатину спостерігалася в ос= іб, які застосовували розувастатин супутньо з різними інгібіторами протеази у поєдн= анні з ритонавіром. Слід обміркувати як користь від зниження рівня ліпідів за до= помогою Розастину^® у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази= , так і можливість підвищення концентрацій розувастатину у плазмі крові на початк= у терапії та при підвищенні дози Розастину^® у пацієнтів, які отримують інг= ібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не реком= ендується, якщо доза Розастину^® не скоригована (див. розділи «Взаємодія з і= ншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та доз= и»).

Інтерстиціа= льна хвороба легень

Під час застосування деяких статинів, особливо = при тривалому лікуванні, повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби лег= ень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, = непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (стомлюваність, зниження маси тіла та г= арячка). У разі підозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід= припинити.

Цукровий ді= абет
Деякі факти свідчать, що статини як клас підвищ= ують рівень глюкози в крові та в деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик р= озвитку цукрового діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рів= ня, за якого необхідне належне лікування цукрового діабету. Цю загрозу, однак, пер= евищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не= має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику= (рівень глюкози натще 5,6‒6,9 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м^=
2, підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити я= к клінічний, так і біохімічний контроль згідно з національними керівництвами.=

У клінічному дослідженні JUPITER зареєстрована = загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % у групі прийому розувастатину та = 2,3 % − у групі плацебо, переважно у пацієнтів із рівнем глюкози натще від = 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Діти

Оцінка лінійного рост= у (зріст), маси тіла, ІМТ та вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером = у дітей віком від 6 до 17 років, = які приймали розувастатин, обмежена періодом тривалістю 2 роки. Після 2 років досліджува= ного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання вия= влено не було (див. розділ «Фармакодинаміка»).

У клінічному дослідже= нні у дітей та підлітків, які приймали розувастатин протягом 52 тижнів, підвищенн= я рівня КК >10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаж= ення або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з таким= и у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

Непереносимість лактози

Пацієнтам із рідкісни= ми спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-г= алактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.

Азобарвники

Препарат містить азоб= арвники тартразин (Е 102) та жовтий захід FCF (Е 110), які можуть спричиняти алергі= чні реакції.

Застосуван= ня у період вагітності або годування груддю

Розастин^® протипоказаний у період ва= гітності та годування груддю.

Жінки репродуктивного віку повинні використовув= ати належні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу= холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення= ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препарату в період вагітності. Дані досл= іджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо = пацієнтка завагітніє в період застосування цього препарату, лікування слід негайно пр= ипинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу пот= рапляє у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можут= ь спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування Роза= стином^®, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. Даних щодо проникнення = препарату в грудне молоко немає (див. розділ «Протипоказання»).

<= /p>
Здатність = впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень впливу розувастатину на здатність ке= рувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не проводили. Однак, з огляду= на фармакодинамічні властивості препарату, малоймовірно, що Розастин^® впливатиме на = таку здатність. При керуванні автотранспортом або роботі= з іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення в п= еріод лікування.

<= /b>

Спосіб застосування та дози

Перед початком лікування пацієнту слід призначи= ти стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом л= ікування. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від мети терапії та відповіді па= цієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загальноприйнятих настанов.= =

Розастин^® можна приймати у будь-який= час дня незалежно від вживання їжі.

Лікування гіперхолестеринемії

Рекомендована початкова доза становить 5 або 10= мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і = переведених на препарат із прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази. При виборі поча= ткової дози слід враховувати рівні холестерину в кожного окремого пацієнта та ризи= к серцево-судинних порушень у майбутньому, а також ймовірність розвитку небажан= их реакцій. У разі не= обхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фарм= акодинаміка»). З огляду на те, що на тлі застосування препарату в дозі 40 мг небажані реак= ції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно ти= трувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високи= м ризиком серцево-судинних порушень (зокрема хворим із сімейною гіперхолестеринемією)= , у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які перебуватим= уть під регулярним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»). На початку п= рийому препарату у дозі 40 мг рекомендовано нагляд спеціалістів.=

Про= філактика серцево-судинних порушень

У дослідженні зниження ризику серцево-судинних = подій розувастатин застосовували у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакологічн= і властивості»).

Пацієнти літнього віку=

Рекомендована початкова доза для пацієнтів віко= м > 70 років становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Інша коре= кція дози з огляду на вік не потрібна.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Пацієнтам із легкими або помірними порушеннями = функції нирок корекція дози не потрібна. Рекомендована початкова доза для пацієнтів= із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг= . Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Засто= сування Розастину^® пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок протип= оказано у будь-яких дозах (див. розділи «Фармакокінетика» та «Протипоказання»).

Пацієнти із порушеннями функції печінки

У пацієнтів із порушеннями функції печінки, що = оцінювалися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда – П’ю, підвищення AUC розувастатину не= спостерігалося. Однак у осіб із порушеннями у 8 та 9 балів AUC зростала (див. розділ «Фарма= кокінетика»). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особливост= і застосування»). Досвід застосування препарату пацієнтам, які набрали більше 9 балів за = шкалою Чайлда – П’ю, відсутній. Розастин^® протипоказаний= пацієнтам із активними захворюваннями печінки (див. розділ «Протипоказ= ання»).

Раса

У пацієнтів мон= голоїдної раси спостерігалася підвищена AUC препарату (див= . розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання» та «Особливост= і застосування»). Рекомендован= а початкова доза для пацієнтів азійського походження становить 5 мг; доза 40 мг таким п= ацієнтам протипоказана.

Генетичний поліморфізм=

Певні типи генетичного поліморфізму можуть приз= водити до підвищення AUC розувастатину (див. розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам = із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добов= у дозу.

Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із ф= акторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосува= ння»).

Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієн= тів (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування

Розувастатин є субстратом різних транспортних б= ілків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (в тому числі рабдоміолізу) зро= стає при супутньому застосуванні Розастину^® із певними лікарськими за= собами, що можуть підвищувати концентрацію розувастатину у плазмі внаслідок взаємод= ії з цими транспортними білками (наприклад із циклоспорином та певними інгібітор= ами протеази, в тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або тип= ранавіром; див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими = засобами та інші види взаємодій»). Якщо можна, слід розглянути застосування альтерна= тивних лікарських засобів та у разі необхідності тимчасово перервати терапію препа= ратом Розастин^®. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів і= з препаратом Розастин^® уникнути не можна, слід ретельно зважити користь та ри= зик від супутнього застосування та відповідним чином відкоригувати дозу Розастину® (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді= й»).

<= /p>
Діти<= /o:p>

Застосування лікарського засобу дітям має прово= дити лише спеціаліст.

Діти та підлітки віком від 6 = до 17 років (стадія Таннера ˂ ІІ–V)

Гетерозиготна сімейна гіперхо= лестеринемія

Звичайна початкова добова доза для дітей та під= літків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу.

•&nb= sp; Звичайна доза для дітей віком= від 6 до 9 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить від = 5 мг до 10 мг перорально один раз на добу. Безпека та ефективність застосування = лікарського засобу у дозах більше 10 мг для цієї популяції не досліджувалися.

•&nb= sp; Звичайна доза для дітей віком= від 10 до 17 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить ві= д 5 мг до 20 мг перорально один раз на добу. Безпека та ефективність застосування = лікарського засобу в дозах більше 20 мг для цієї популяції не досліджувалися.

Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуаль= ної відповіді дитини на лікування та переносимості лікарського засобу, дотримуючись реком= ендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початк= ом терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестерин= емічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. <= /span>

Гомозиготна сімейна гіперхоле= стеринемія=

Рекомендована максимальна доза для дітей віком = від 6 до 17 років із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 20 мг о= дин раз на добу.

Рекомендована початкова доза становить від 5 мг= до 10 мг один раз на добу залежно від віку, маси тіла пацієнта та попереднього за= стосування статинів. Підвищувати до максимальної дози 20 мг один раз на добу слід відп= овідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату,= дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»).= Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандарт= ну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування.

Досвід лікування цієї популяції дозами більше 2= 0 мг обмежений.

Таблетки по 40 мг не застосовують дітям.

Діти віком до 6 років

Безпека та ефективність застосування лікарськог= о засобу дітям віком до 6 років не вивчались. Таким чином, препарат Розастин^{®
не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років.}

Передозування

Специфічного лі= кування передозування немає. У разі передозування пацієнта слід лікувати симптомати= чно та у разі необхідності вжити підтримуючих заходів. Потрібно контролювати функц= ії печінки та рівні КК. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.

=

Побічні ре= акції=

Небажані яв= ища, що відзначаються при застосуванні Розастину^®, зазвичай легкі та = тимчасові. У контрольованих клінічних дослідженнях менше 4 % пацієнтів, які застосовув= али Розастин^®, вийшли із дослідження через небажані реакції.

У таблиці 2 представлено профіль небажаних реак= цій на розувастатин за даними клінічних досліджень та великого досвіду післяреєстр= аційного застосування. Небажані реакції класифіковані за частотою та системно-органн= ими класами.

За частотою небажані реакції розподілені таким = чином: часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100),= рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невід= ома (неможливо оцінити за наявними даними).

Таб= лиця 2

Небажані реакції за д= аними клінічних досліджень та досвіду післяреєстраційного застосування=

Сис= темно-органний клас

Час= то

Неч= асто

Рід= ко

Дуж= е рідко

Час= тота невідома

З б= оку крові та лімфатичної системи

Тро= мбоцитопенія

З б= оку імунної системи

Реакції гіпер= чутливості, в тому числі ангіоневротичний набряк

Енд= окринні розлади

Цук= ровий діабет¹

Пси= хічні розлади

Деп= ресія

З б= оку нервової системи

Гол= овний біль, запаморочення

Пол= іневропатія, втрата пам’яті

Пер= иферична невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні жахи), міастенія = гравіс

З б= оку органів зору

Очн= а міастенія

З б= оку органів дихання, грудної клітки та середостіння

Каш= ель, задишка

З б= оку шлунково-кишкового тракту

Зап= ор, нудота, абдомінальний біль

Пан= креатит

Діа= рея

З б= оку гепатобіліарної системи

Під= вищення рівня печінкових трансаміназ

Жов= тяниця, гепатит

З б= оку шкіри та підшкірної клітковини

Све= рбіж, висипання, кропив’янка

Син= дром Стівенса – Джонсона; індукована лікарськими засобами еозинофілія із систе= мними симптомами (DRESS-синдром)

З б= оку скелетної мускулатури та сполучної тканини

Міа= лгія

Міо= патія (в тому числі міозит), рабдоміоліз, = вов= чакоподібний синдром, розрив м’язів

Арт= ралгія

Пор= ушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами,

іму= ноопосередкована некротизуюча міопатія

З б= оку нирок та сечовидільної системи

Гем= атурія

З б= оку репродуктивної системи та молочних залоз

Гін= екомастія

Заг= альні розлади та стан місця введення

Аст= енія

Наб= ряк

¹ Частота за= лежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМ= Т > 30 кг/м², підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія= в анамнезі).

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА= -редуктази, частота н= ебажаних реакцій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за т= ест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які засто= совували розувастатин. Зміни вмісту білка у сечі від нуля або слідів до значення ++ = або більше спостерігалися у < 1 % пацієнтів у деяких часових точках у процесі засто= сування препарату в дозах 10 та 20 мг і у приблизно 3 % – при дозі 40 мг. Невелике збільш= ення частоти зміни вмісту від нуля або слідів до значення + спостерігалися при д= озі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшувалася або зникала спонтанно при= продовженні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень д= отепер не виявлено причинно-наслідкового зв’язку між протеїнурією та гострим або п= рогресуючим захворюванням нирок.

На тлі застосування Розастину^® відзн= ачено випадки гематурії; за даними клінічних досліджень частота її мала.

Впл= ив на скелетну мускулатуру

Ураження скелет= ної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит) та зрідка рабдоміоліз із го= строю нирковою недостатністю чи без неї, були відзначені при застосуванні будь-як= их доз Розастину^®, особливо при дозах > 20 мг.

У пацієнтів, як= і приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів КК; у більшості в= ипадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівні КК підвищені = (> 5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див. розділ «Особливост= і застосування»).

Впл= ив на печінку

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої к= ількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначалося дозозалежне збільшення р= івня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та ти= мчасовим. При застосуванні розувастатину також відмічалося підвищення рівнів HbA1c.=

На тлі застосув= ання деяких статинів відзначалися такі небажані явища: розлад статевої функції; = окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому застосуванн= і (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота повідом= лень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підв= ищення активності печінкових трансаміназ) більша при застосуванні препарату в дозі= 40 мг.

Діт= и

Підвищення рівн= я креатинкінази > 10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізичного навантажен= ня або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у дослідженнях розувастатину за участю дітей= та підлітків порівняно з дорослими (див. розділ «Особливості застосування»). Проте профіл= ь безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.=

Повідомленн= я про побічні реакції

Повідомленн= я про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це= дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні ць= ого лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім= законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакці= й та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: = https://aisf.dec.gov.ua.

=

Те= рмін придатності. 4 роки.

Умови зберігання. = Зберігати в оригінальній упаковці для захисту в= ід вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по= 3 блістери в коробці з картону.

<= /p>
Категорія відпуску. За рецептом.

<= /p>
Виробник. Мікро Лабс Лімітед =

Місцезнаходження виробника та= адреса місця провадження його діяльності

Ділян= ка №. S.155 – S.159 та N1, Промислова зона Верна, Фаза ІІІ та Фаза IV, Верна Салк= етт, In-403 722, Індія

Збільшення AUC розувастат= ину в 2 рази або більше ніж у 2 рази
Режим дозування лікарського засобу, що взаємод= іє	Режим дозування розуваста= тину	Зміни AUC розувастатину*<= /span>
Соф= осбувір/велпатасвір/воксилапревір (400 мг/100 мг/100 мг) + воксилапревір (100 мг) 1 раз на добу, 15 днів	10 = мг, одноразова доза	= 593; 7,4 раза
Цик= лоспорин від 75 мг 2 рази на добу до 200 мг 2 рази на добу, 6 місяців	10 = мг 1 раз на добу, 10 днів	= 593; 7,1 раза
Дар= олутамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів	5 м= г, одноразова доза	= 593; 5,2 раза
Рег= орафеніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів	5 м= г, одноразова доза	= 593; 3,8 раза
Ата= занавір 300 мг/ритонавір 100 мг 1 раз на добу, 8 днів	10 = мг, одноразова доза	= 593; 3,1 раза
Вел= патасвір 100 мг 1 раз на добу	10 = мг, одноразова доза	= 593; 2,7 раза
Омб= ітасвір 25 мг/паритапревір 150 мг/ ритонавір 100 мг 1 раз на добу/ дасабувір 400 = мг 2 рази на добу, 14 днів	5 м= г, одноразова доза	= 593; 2,6 раза
Тер= ифлуномід	Дан= і відсутні	= 593; 2,5 раза
Гра= зопревір 200 мг/елбасвір 50 мг 1 раз на добу, 11 днів	10 = мг, одноразова доза	= 593; 2,3 раза
Гле= капревір 400 мг/пібрентасвір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів	5 м= г 1 раз на добу, 7 днів	= 593; 2,2 раза
Лоп= інавір 400 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 17 днів	20 = мг 1 раз на добу, 7 днів	= 593; 2,1 раза
Кап= матиніб 400 мг 2 рази на добу	10 = мг, одноразова доза	= 593; 2,1 раза
Кло= підогрель 300 мг одноразова навантажувальна доза, потім 75 мг через 24 години<= /o:p>	20 = мг, одноразова доза	= 593; 2,0 раза
Фос= таматиніб 100 мг 2 рази на день	20 = мг, одноразова доза	= 593; 2,0 раза
Феб= уксостат 120 мг 1 раз на добу	10 = мг, одноразова доза	= 593; 1,9 раза
Гем= фіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів	80 = мг, одноразова доза	= 593; 1,9 раза
Збільшення AUC розувастат= ину менш ніж у 2 рази
Режим дозування лік= арського засобу, що взаємодіє	Режим дозування роз= увастатину	Зміни AUC розуваста= тину*
Елт= ромбопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 = мг, одноразова доза	= 593; 1,6 раза
Дар= унавір 600 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 7 днів	10 = мг 1 раз на добу, 7 днів	= 593; 1,5 раза
Тип= ранавір 500 мг/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 11 днів	10 = мг, одноразова доза	= 593; 1,4 раза
Дро= недарон 400 мг 2 рази на добу	Нев= ідомо	= 593; 1,4 раза
Ітр= аконазол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 = мг, одноразова доза	= 593; 1,4 раза **
Езе= тиміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів	10 = мг 1 раз на добу, 14 днів	= 593; 1,2 раза **
Зниження AUC розувастатину
Режим дозування лік= арського засобу, що взаємодіє	Режим дозування роз= увастатину	Зміни AUC розуваста= тину*
Ери= троміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів	80 = мг, одноразова доза	= 595; 20 %
Бай= калін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів	20 = мг, одноразова доза	= 595; 47 %

Сис= темно-органний клас	Час= то	Неч= асто	Рід= ко	Дуж= е рідко	Час= тота невідома
З б= оку крові та лімфатичної системи			Тро= мбоцитопенія
З б= оку імунної системи			Реакції гіпер= чутливості, в тому числі ангіоневротичний набряк
Енд= окринні розлади	Цук= ровий діабет¹
Пси= хічні розлади					Деп= ресія
З б= оку нервової системи	Гол= овний біль, запаморочення			Пол= іневропатія, втрата пам’яті	Пер= иферична невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні жахи), міастенія = гравіс
З б= оку органів зору					Очн= а міастенія
З б= оку органів дихання, грудної клітки та середостіння					Каш= ель, задишка
З б= оку шлунково-кишкового тракту	Зап= ор, нудота, абдомінальний біль		Пан= креатит		Діа= рея
З б= оку гепатобіліарної системи			Під= вищення рівня печінкових трансаміназ	Жов= тяниця, гепатит
З б= оку шкіри та підшкірної клітковини		Све= рбіж, висипання, кропив’янка			Син= дром Стівенса – Джонсона; індукована лікарськими засобами еозинофілія із систе= мними симптомами (DRESS-синдром)
З б= оку скелетної мускулатури та сполучної тканини	Міа= лгія		Міо= патія (в тому числі міозит), рабдоміоліз, = вов= чакоподібний синдром, розрив м’язів	Арт= ралгія	Пор= ушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, іму= ноопосередкована некротизуюча міопатія
З б= оку нирок та сечовидільної системи				Гем= атурія
З б= оку репродуктивної системи та молочних залоз				Гін= екомастія
Заг= альні розлади та стан місця введення	Аст= енія				Наб= ряк