MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D398F2.200CBE50" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D398F2.200CBE50 Content-Location: file:///C:/6A0B5B51/UA134830102_5591.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТ=
;РУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
препарату
ВАНКОМ=
1030;ЦИН-ФАРМh=
5;КС
(VANCOMYCIN-PHARMEX)
Скл=
;ад:
діюча
речовина: vancomycin;
1
флакон
містить
ванкоміцинm=
1;
гідрохлориk=
6;у
в
перерахуваl=
5;ні
на
ванкоміцин 500
мг або 1000 мг;
доп=
;оміжні
речовини: натрі=
;ю
гідроксид / кислl=
6;та
хлористовоk=
6;нева
розведена (м=
086;жлива
присутністn=
0;
у зв’язку з
необхіднісm=
0;ю
корекції рН).
Лікарс=
1100;ка
форма. Ліl=
6;філізат
для розчину
для інфузій.
Фармак=
1086;терапевтич=
на
група=
.
Проm=
0;имікробні
засоби для
системного
застосуванl=
5;я.
Глікопептиk=
6;ні
антибіотикl=
0;.
Код
АТС J01X A01.
Клініч=
1085;і
характерисm=
0;ики.
Пок=
;азання.
Лікm=
1;вання
інфекцій,
спричинениm=
3;
грампозитиk=
4;ними
мікроорганo=
0;змами,
які є чутлив=
080;ми
до препарат
=
91;,
у тому числі
у пацієнтів =
079;
алергією до
пеніцилініk=
4;
і
цефалоспорl=
0;нів
в анамнезі:
–
ендокардит;
–
сепсис;
–
остеомієліm=
0;;
–
інфекції
центральноo=
1;
нервової
системи;
–
інфекції
нижніх
відділів
дихальних
шляхів
(пневмонія);
–
інфекції
шкіри та
м’яких
тканин;
–
стафілококl=
6;вий
ентероколіm=
0;
(для застосу=
074;ання
внутрішньо);
–
псевдомембl=
8;анозний
коліт (для
застосуванl=
5;я
внутрішньо).
Запl=
6;бігання
ендокардитm=
1;
у пацієнтів =
079;
підвищеною
чутливістю
до пеніцилі
=
85;ових
антибіотикo=
0;в.
Запобіганнn=
3;
інфекціям
після
хірургічниm=
3;
процедур у
порожнині
рота і
ЛОР-органів.
Про=
;типоказанн=
03;.
Підk=
4;ищена
чутливість
до
ванкоміцинm=
1;
або до
будь-якого
іншого
компонента
препарату.
Спосіб заст=
осування
та дози.
Ванкоміциl=
5;
застосовуюm=
0;ь
для
внутрішньоk=
4;енного
введення пр
=
80;
лікуванні
загрозливиm=
3;
для життя
інфекцій. У
жодному раз=
10;
ванкоміцин
не можна
вводити у
вигляді
болюсної
ін’єкції аб
=
86;
внутрішньоl=
4;’язово
через
болючість т
=
72;
можливий
некроз у міс=
094;і
ведення.
Реаl=
2;ції
на введення
препарату
можуть зале
=
78;ати
як від
концентрацo=
0;ї
розчину, так
і від
швидкості
його
введення. Дл=
103;
лікування д
=
86;рослих
рекомендуєm=
0;ься,
щоб
концентрацo=
0;я
при введенн=
10;
не
перевищуваl=
3;а
5 мг/мл, а швидк=
;ість
введення не
перевищуваl=
3;а
10 мг/хв.
Окремим
хворим, яким
необхідно
обмежувати
кількість
введеної
рідини, можн=
072;
вводити
препарат з
концентрацo=
0;єю
до 10 мг/мл, але
швидкість
введення не
має
перевищуваm=
0;и
10 мг/хв. Висока
концентрацo=
0;я
введеного
препарату
збільшує
ризик
виникнення
побічних ре
=
72;кцій.
Триk=
4;алість
лікування
залежить ві
=
76;
терапевтичl=
5;их
показань, пр=
080;
яких
застосовуєm=
0;ься
препарат.
Внутрішньl=
6;венне
застосуванl=
5;я
препарату.=
Розчинити
вміст
флакона по 500
мг у 10 мл або
вміст
флакона по
Після розведення розчин препарату у флаконах залиш= ;ається стабільний протягом 24 годин при температурo= 0; 25 °С або протягом 96 годин у холодильниl= 2;у при температурo= 0; від +2 °С до +8 °С.
Потрібне
подальше
розведення:
до розчину, щ=
1086;
містить 500 мг
або
З мікробіолоk= 5;ічної точки зору розчин бажа = 85;о ввести негайно після розведення.
Кінцева концентрацo= 0;я отриманого розчину ванкоміцинm= 1; не має перевищуваm= 0;и 5 мг/мл.
Водний розчин ванкоміцинm= 1; також можна розводити такими інфузійнимl= 0; розчинникаl= 4;и:
- розчин Рінгера лактатний,
- розчин Рінгера лактатний т = 72; 5 % розчин глюк= ози,
- розчин Рінгера ацетатний.
Розчини
ванкоміцинm=
1;,
отримані за
допомогою
вищезазначk=
7;них
розчинникіk=
4;,
можуть збер=
10;гатись
&=
#1091;
холодильниl=
2;у
при
температурo=
0;
від +2 °С до +8 °С
протягом 96
годин.
Перk=
7;д
застосуванl=
5;ям
розведеногl=
6;
розчину слі
=
76;
переконатиl=
9;я,
що відсутні
=
81;
осад або змі=
085;а
кольору.
Преl=
7;арат
вводять
безперервнl=
6;
внутрішньоk=
4;енно
краплинно
протягом 60 хв.=
Пацієнти з
нормальною
функцією
нирок.
Дорослі: 500 мг кожні 6
годин або 1000 мk=
5;
кожні 12 годин.
Розчин
вводити
внутрішньоk=
4;енно
інфузійно н
=
77;
менше 60 хв.
Максимальнk=
2;
разова доза =
211;
1000 мг,
максимальнk=
2;
добова доза =
722;
Діти.
Новонародk=
8;ені
віком до 7
днів: початкова доза
становить 15
мг/кг
маси
тіла, а
потім – по 10
мг/кг маси ті=
1083;а
кожні 12 годин.=
Новонародk= 8;ені віком від 7 днів до 1 місяця: початкова доза становить 15 мг/кг маси тіла, а потім – по 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.<= o:p>
Діти віком
від 1 місяця=
i>: звичайна
доза
ванкоміцинm=
1;
становить 10
мг/кг маси
тіла кожні 6
годин.
Макl=
9;имальна
разова доза
для дітей
становить 15
мг/кг маси
тіла,
максимальнk=
2;
добова доза =
722;
Конm=
4;ентрація
приготовлеl=
5;ого
розчину ван
=
82;оміцину
для дітей не
має
перевищуваm=
0;и
2,5-5 мг/мл.
Розчин=
слід
вводити
протягом не
менше 60 хв.
Пацієнти
літнього
віку:
може потреб
=
91;ватися
у зниження
дози через
зумовлене
віком
зниження
ниркової
функції.
Пацієнти з
надмірною
масою тіла: може
потребуватl=
0;ся
коригуваннn=
3;
стандартноo=
1;
добової доз
=
80;.
Пацієнти з
печінковою
недостатніl=
9;тю: не
потребують
коригуваннn=
3;
добової доз
=
80;.
Пацієнти з =
088;озладами
функції
нирок.
Сліk=
6;
відкоригувk=
2;ти
дозування
відповідно
до кліренсу
креатиніну
за
нижченаведk=
7;ною
таблицею.
Колl=
0;
відома
концентрацo=
0;я
креатиніну
=
74;
сироватці
крові, слід
застосовувk=
2;ти
нижченаведk=
7;ну
формулу ( з
урахуванняl=
4;
статі, маси т=
1110;ла
та віку паці=
108;нта)
для
визначення
кліренсу
креатиніну.
Розl=
8;ахований
кліренс
креатиніну
(мл/хв) лише
визначають, =
072;
точний
показник
кліренсу кр
=
77;атиніну
слід
вимірювати.
Чол=
086;віки: |
Мас=
072;
тіла (кг) х (140 –
вік (роках)) |
72 х
концентрац=
110;я
креатиніну
в сироватці
крові (мг/дл) |
Жінl=
2;и:
0,85 х значення,
одержане за
наведеною в
=
80;ще
формулою.
Клі=
088;енс
креатиніну
(мл/хв) |
Доз=
072;
ванкоміцин=
091;
(мг/добу) |
100 |
1545 |
90 |
1390 |
80 |
1235 |
70 |
1080 |
60 |
925 |
50 |
770 |
40 |
620 |
30 |
465 |
20 |
310 |
10 |
155 |
Почk=
2;ткова
доза
препарату
має
становити 15 м&=
#1075;/кг
маси тіла, у
тому числі
для
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю
легкого та
помірного
ступеня.
При
анурії
початкова
доза
ванкоміцинm=
1;
15 мг/кг маси
тіла
призначаєтn=
0;ся
до
досягнення
=
90;ерапевтичн=
1086;ї
сироватковl=
6;ї
концентрацo=
0;ї.
Підтримуваl=
3;ьна
доза
становить 1,9 м=
г/кг/добу.
Для
пацієнтів і
=
79;
значною
нирковою
недостатніl=
9;тю
рекомендуюm=
0;ь
призначати 250-=
1000
мг препарат
=
91;
1 раз на день з
перервою у
кілька днів.
Режим
дозування
при
проведенні
гемодіалізm=
1;
Для
пацієнтів,
які
перебуваютn=
0;
на діалізі, д=
1086;за
насичення
становить 1000
мг,
підтримуваl=
3;ьна
доза – 1000 мг
препарату к
=
86;жні
7-10 днів. При
застосуванl=
5;і
полісульфоl=
5;ових
мембран для
проведення
гемодіалізm=
1; необхідне
збільшення
підтримуваl=
3;ьної
дози
ванкоміцинm=
1;.
Вміl=
9;т
креатиніну
=
74;
сироватці
крові має бу=
090;и
постійним
показником
=
92;ункції
нирок. В
іншому
випадку
отримані по
=
82;азники
кліренсу
креатиніну
недійсні. Ре=
082;омендуєтьс&=
#1103;
спостережеl=
5;ня
за концентр
=
72;цією
ванкоміцинm=
1;
в сироватці
крові у випа=
076;ках,
коли ризик
токсичностo=
0;
перевищує з
=
72;значені
показники:
через 2
години післ=
03;
інфузії
Введення
внутрішньо
Ванl=
2;оміцин
погано
всмоктуєтьl=
9;я
після перор
=
72;льного
застосуванl=
5;я,
тому його
можна
призначати
таким
способом
тільки для
лікування с
=
90;афілококов=
1086;го
ентероколіm=
0;у
та псевдоме
=
84;бранозного
коліту,
спричиненоk=
5;о
Clostridium difficile=
.
Розm=
5;ин
для
застосуванl=
5;я внутl=
8;ішньо
готують
додаванням
до вмісту фл=
072;кона
ванкоміцинm=
1;
по 500 мг 30 мл
води.
Отриманий
розчин можн
=
72; застосовув&=
#1072;ти
перорально
або вводити
через
назальний
зонд. Для
поліпшення
смаку до
розчину
можна додат
=
80;
солодкий
сироп із сма=
082;овими
добавками.
Дорослі:
звичайна
добова доза
становить 500-1000
мг, розподіл=
077;них
на 3-4 прийоми,
протягом 7-10
днів.
Максимальнk=
2;
добова доза
не має
перевищуваm=
0;и
Діти: звичайна
добова доза
становить 40
мг/кг маси
тіла,
розподіленl=
0;х
на 3-4 прийоми,
протягом 7-10
днів.
Максимальнk=
2;
добова доза
не має перев=
080;щувати
Побічні реа=
кції.
Під
час або
одразу післ=
03;
швидкого
введення
препарату в
поодиноких
випадках
можуть вини
=
82;ати
анафілактиm=
5;ні
реакції
(артеріальн
=
72;
гіпотензія,
задишка,
диспное,
кропив’янкk=
2;
або свербіж),
розлади
серцевої
діяльності
(серцева
недостатніl=
9;ть,
аж до зупинк=
080;
серця).
Швидке
введення
препарату
може також
спричинити
приплив
крові до
верхньої ча
=
89;тини
тіла або біл=
100;
чи спазми
м’язів груд
=
77;й
та спини. Ці
реакції
зазвичай
зникають за 20
хв, але
можуть
спостерігаm=
0;ися
протягом
кількох
годин. Такі
реакції
практично н
=
77;
зустрічаютn=
0;ся
при
повільному
введенні пр
=
77;парату
протягом
60 хв.
З боку кров=
110;
та
лімфатичноo=
1;
системи:
нейтропеніn=
3;*,
агранулоциm=
0;оз,
тромбоцитоl=
7;енія,
еозинофіліn=
3;.
*Мо
=
78;лива
оборотна
нейтропеніn=
3;.
Вона зазвич
=
72;й
починаєтьсn=
3;
через 1
тиждень або
пізніше
після введе
=
85;ня
терапії
ванкоміцинl=
6;м
або після
отримання
загальної
дози
З боку
серцево-суд
=
80;нної
системи: серцева
недостатніl=
9;ть,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
флебіт,
васкуліт,
зупинка
серця (ці реа=
1082;ції
переважно
пов’язані з=
10;
швидкою інф
=
91;зією
препарату).
З боку
дихальної
системи: диспное,
задишка.
З боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту: нудота,
блювання,
діарея, біль
у животі, псе=
1074;домембрано=
зний
коліт.
З боку шкір=
080;
та
підшкірних
тканин: свербіж,
кропив’янкk=
2;,
екзантема,
синдром Сті
=
74;енса–Джонс=
1086;на,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
синдром
Лайєлла, IgА-бульо&=
#1079;ний
дерматит,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз.
З боку
органів
слуху і
рівноваги:=
шум або
дзвін у
вухах,
зниження
гостроти сл
=
91;ху,
вертиго.
Отоm=
0;оксичний
вплив
спостерігаk=
4;ся
найчастіше
при
застосуванl=
5;і
препарату у
високих доз
=
72;х
або при
одночасномm=
1;
введенні з
іншими ліка
=
88;ськими
засобами, що
мають
ототоксичнm=
1;
дію, а також
при знижени
=
93;
функціях
нирок чи
ушкодженняm=
3;
слуху.
З боку
імунної
системи: анафілактl=
6;їдна
реакція
(реакція,
пов’язана з
інфузією),
реакції
гіперчутлиk=
4;ості,
анафілактоo=
1;дний
шок (реакція,
пов’язана з
інфузією).
Інфекції т
=
72;
інвазії:
псевдомембl=
8;анозний
коліт.
Результатl=
0;
лабораторнl=
0;х
досліджень: збільшениl=
1;
рівень
креатиніну
=
74;
сироватці
крові,
збільшений
рівень
сечовини
сироватки,
підвищення
рівнів АСТ,
АЛТ, лужної
фосфатази,
лактатдегіk=
6;рогенази,
гамма-глута
=
84;ілтранспеп=
1090;идази,
білірубіну,
лейцин-амін
=
86;пептидази.
З боку
кістково-м’=
03;зової
системи: м’язові
спазми
(реакція,
пов’язана з
інфузією).
З боку
нервової
системи:
запаморочеl=
5;ня,
парестезія.
З боку
сечовидільl=
5;ої
системи: інтерстицo=
0;альний
нефрит*,
азотемія,
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть.
*Мо
=
78;ливе
ослаблення
функції
нирок (яке
зазвичай
супроводжуn=
8;ться
збільшенняl=
4;
рівня
сироватковl=
6;го
креатиніну
або азоту се=
095;овини
сироватки), в
основному
після засто
=
89;ування
великих доз
лікарськогl=
6;
засобу.
Інтерстиціk=
2;льний
нефрит зуст
=
88;ічається
рідко. У
більшості
випадків та
=
82;і
побічні
ефекти
відзначені
=
91;
пацієнтів, я=
082;і
приймали
одночасно з
ванкоміцинl=
6;м
аміноглікоk=
9;иди
або мали
дисфункцію
нирок в анам=
085;езі.
При
припиненні
лікування
ванкоміцинl=
6;м
азотемія
зникала
майже у всіх
пацієнтів.
Загальні
розлади та
ускладненнn=
3;
у місці введ=
077;ння:
медикаментl=
6;зна
лихоманка,
озноб, зміни
у місці
ін’єкції,
включаючи
біль,
запалення, п=
086;дразнення,
некроз
тканин, біль
та спазми м’=
103;зів
грудей та
спини, ріст
резистентнl=
0;х
бактерій та
грибів,
медикаментl=
6;зні
висипання з
еозинофіліn=
8;ю
та
системними
симптомами (DRESS-си
=
85;дром),
сльозотеча,
запалення
слизових об
=
86;лонок,
почервонінl=
5;я
верхньої
частини тіл
=
72;
та обличчя.
Пер=
;едозування.
Перk=
7;дозування
характеризm=
1;ється
посиленням
вираженостo=
0;
побічних
явищ.
Реl=
2;омендуєтьс=
103;
лікування,
спрямоване
на підтрима
=
85;ня
адекватної
клубочковоo=
1;
фільтрації.
Ванкоміцин
погано
виводиться
шляхом
діалізу.
Надлишок
ванкоміцинm=
1;
видаляють
шляхом
гемофільтрk=
2;ції
та гемодіал=
10;зу
із
застосуванl=
5;ям
полісульфоl=
5;ових
мембран.
Специфічниl=
1;
антидот
невідомий.
Застос=
1091;вання
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Немk=
2;є
даних щодо
безпечностo=
0;
застосуванl=
5;я
препарату
під час
вагітності.
Застосуванl=
5;я
ванкоміцинm=
1;
у I триместрі
вагітності
протипоказk=
2;не.
Призначеннn=
3;
ванкоміцинm=
1;
у ІІ та
ІІІ
триместрах
вагітності
можливе лиш
=
77;
за життєвим
=
80;
показаннямl=
0;,
коли очікув
=
72;на
користь для
матері
перевищує р
=
80;зик
для плода,
при цьому
необхідно
контролюваm=
0;и
концентрацo=
0;ю
ванкоміцинm=
1;
у сироватці
крові.
Препа=
рат
проникає у
грудне
молоко, тому
при необхід
=
85;ості
його
застосуванl=
5;я
слід припин
=
80;ти
годування
груддю.
Діти.
Прk=
7;парат
можна
застосовувk=
2;ти
дітям одраз
=
91;
після
народження.
Особли=
1074;ості
застосуванl=
5;я.
Швиk=
6;ке
введення
препарату у
формі болюс
=
85;ої
ін’єкції
(протягом
кількох
хвилин) може =
1089;причинити
значну
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
включаючи
шок, зрідка
із зупинкою
серця, тому
для зменшен
=
85;я
ризику
розвитку
гіпотензивl=
5;их
реакцій слі
=
76;
контролюваm=
0;и
артеріальнl=
0;й
тиск пацієн
=
90;а
під час
введення
лікарськогl=
6;
засобу.
Ванl=
2;оміцин
слід
застосовувk=
2;ти
тільки внут
=
88;ішньовенно
через
небезпеку
розвитку
некрозу м’=
яких ткани
=
85;.
Для
запобіганнn=
3;
розвитку
побічних
реакцій
розчин
ванкоміцинm=
1;
слід вводит
=
80;
протягом
щонайменше 60
хв. Ризик
виникнення
тромбофлебo=
0;ту
може бути
зменшений з
=
72;
рахунок пов=
10;льного
введення
розведеногl=
6;
розчину (2,5-5
мг/мл) та
зміни місця
введення
препарату.
Сліk=
6;
відзначити,
що побічні
реакції,
пов’язані з=
10;
швидкістю
введення
препарату,
можуть
проявитися
при будь-які=
081;
концентрацo=
0;ї
та швидкост=
10;
введення
препарату і
зникнути
після
завершення
введення
препарату.
Сліk=
6;
з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам л=
10;тнього
віку, хворим
з порушеним
слухом або
під час
супутнього
застосуванl=
5;я
інших отото
=
82;сичних
препаратів,
таких як
аміноглікоk=
9;иди.
При
тривалому
лікуванні
ванкоміцинl=
6;м
слід
періодично
контролюваm=
0;и
показники к
=
88;ові,
сечі, функці=
102;
нирок.
Монo=
0;торинг
функцій
печінки слі
=
76;
проводити
постійно,
оскільки
захворюванl=
5;я
печінки при
прийомі
ванкоміцинm=
1;
можуть
загострюваm=
0;ися
у зв’язку з
підвищенняl=
4;
рівня білір
=
91;біну,
АСТ, АЛТ,
лужної
фосфатази і,
зрідка,
підвищення
лактатдегіk=
6;рогенази
та
гамма-глюта
=
84;інтрансфер=
1072;зи.
Часm=
0;ота
ускладнень,
пов’язаних
=
79;
інфузією
(включаючи
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
припливи,
гіперемію,
кропив’янкm=
1;
та свербіж),
зростає при
супутньому
введенні
анестетикіk=
4;,
тому
анестезію
рекомендовk=
2;но
розпочинатl=
0;
після
завершення
інфузії
ванкоміцинm=
1;.
Ванl=
2;оміцин
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
хворим з
алергічнимl=
0;
реакціями н
=
72;
тейкопланіl=
5;,
оскільки
описані
випадки пер
=
77;хресних
алергічних
реакцій.
У
деяких
пацієнтів і
=
79;
запальними
захворюванl=
5;ями
слизової
оболонки
кишечнику
можлива зна
=
95;на
системна
абсорбція
при
внутрішньоl=
4;у
прийомі
ванкоміцинm=
1;.
Тому існує
ризик розви
=
90;ку
побічних
реакцій,
пов’язаних
із парентер
=
72;льним
застосуванl=
5;ям
ванкоміцинm=
1;.
З
особливою
обережністn=
2;
слід
застосовувk=
2;ти
ванкоміцин
недоношениl=
4;
дітям через =
085;езрілість
ниркової
системи,
наслідком
чого може
бути зроста
=
85;ня
сироватковl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
ванкоміцинm=
1;.
Рекl=
6;мендується
контролюваm=
0;и
рівень конц
=
77;нтрації
ванкоміцинm=
1;
у сироватці
крові недон
=
86;шених
новонароджk=
7;них
та дітей гру=
076;ного
віку.
При
лікуванні
ванкоміцинl=
6;м
існує ризик
розвитку
ототоксичнl=
6;го
ефекту, тому
препарат
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
хворим з
порушеним
слухом або
під час
супутнього
застосуванl=
5;я
інших
ототоксичнl=
0;х
препаратів,
таких як
аміноглікоk=
9;иди.
Триk=
4;але
застосуванl=
5;я
ванкоміцинm=
1;
може призве
=
89;ти
до розвитку
резистентнl=
0;х
мікроорганo=
0;змів
та грибів.
Є
повідомленl=
5;я
про випадки
псевдомембl=
8;анозних
колітів,
спричинениm=
3; Clostridium difficile=
, серед
пацієнтів,
які
застосовувk=
2;ли
ванкоміцин
внутрішньоk=
4;енно.
Повo=
0;домлялося,
що пацієнти =
079;
опіками маю
=
90;ь
вищі
показники
загального
кліренсу
ванкоміцинm=
1;,
а тому потре=
073;ують
частішого
застосуванl=
5;я
зі збільшен
=
85;ям
дози.
Під
час
застосуванl=
5;я
ванкоміцинm=
1;
таким хвори
=
84;
рекомендуєm=
0;ься
індивідуалn=
0;не
визначення
дози та
уважне
спостережеl=
5;ня
за станом.
Здатні=
1089;ть
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;.
У
період
лікування
препаратом
може знижув
=
72;тися
здатність
концентрувk=
2;ти
увагу, що слі=
1076;
враховуватl=
0;
при
керуванні
автомобілеl=
4;
або
виконанні
роботи, яка
вимагає пос
=
80;леної
уваги.
Взаєм=
;одія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємодій.
При
одночасномm=
1;
або
послідовноl=
4;у
введенні
ванкоміцинm=
1; з
іншими
препаратамl=
0;
нейротоксиm=
5;ної
та/або
нефротоксиm=
5;ної
дії, зокрема
гентаміцинl=
6;м,
етакриновоn=
2;
кислотою,
амфотерициl=
5;ом
В,
стрептоміцl=
0;ном,
неоміцином,
канаміциноl=
4;,
амікацином,
тобраміцинl=
6;м,
віоміцином,
бацитрацинl=
6;м,
поліміксинl=
6;м
В, колістино=
084;
та
цисплатиноl=
4;,
можливе
підсилення
нефротоксиm=
5;ного
та/або
ототоксичнl=
6;го
впливу
ванкоміцинm=
1;.
Черk= 7;з синегічну дію з гентаміцинl= 6;м максимальнm= 1; дозу ванкоміцинm= 1; слід обмежи = 90;и 500 мг через кожні 8 годин.<= o:p>
Однl=
6;часне
призначеннn=
3;
ванкоміцинm=
1;
та препарат=
10;в
для
анестезії
підвищує
ризик гіпот
=
77;нзії,
може
спричинити
еритему,
гістамінопl=
6;дібні
припливи,
анафілактоo=
1;дні
реакції.
При
введенні
ванкоміцинm=
1;
під час або
безпосередl=
5;ьо
після
хірургічноo=
1;
операції ді=
03;
міорелаксаl=
5;тів,
наприклад
сукцинілхоl=
3;іну,
може зрости =
072;бо
подовжитисn=
3;.
Не
слід
змішувати
ванкоміцин
із препарат
=
72;ми
амінофілін
або
фторурацил,
оскільки вл
=
72;стивості
ванкоміцинm=
1;
можуть
значно посл
=
72;блюватися
з часом.
Комk=
3;інація
ванкоміцинm=
1;
з
аміноглікоk=
9;идами
діє
синергічно in vitro=
на Staphylococcus aureus,
стрептококl=
0;
неентерокоl=
2;ової
групи D, ентерокок=
080;
та Streptococcus species
(різні види).
Лікk=
2;рські
засоби, які
зменшують
перистальтl=
0;ку
кишечнику,
протипоказk=
2;ні
при псевдом
=
77;мбранозном=
1091;
коліті.
Холk=
7;стирамін
знижує
ефективнісm=
0;ь
ванкоміцинm=
1;.
Фар=
;макологічн=
10;
властивостo=
0;.
Фармакодиl=
5;аміка.
Ванl=
2;оміцин
– це
трициклічнl=
0;й
глікопептиk=
6;ний
антибіотик,
отриманий з Amycolatopsis orientalis, ефективни=
081;
проти
багатьох
грампозитиk=
4;них
мікроорганo=
0;змів.
Бактерицидl=
5;а
дія
ванкоміцинm=
1;
полягає у пр=
080;гніченні
синтезу
бактеріальl=
5;ої
стінки за
рахунок
гальмуваннn=
3;
полімеризаm=
4;ії
глікопептиk=
6;ів
та
селективноk=
5;о
інгібуваннn=
3; синтезу
РНК-бактері
=
81;.
Перехресноo=
1;
резистентнl=
6;сті
між
ванкоміцинl=
6;м
та іншими
антибіотикk=
2;ми
не виникає.
Ванl=
2;оміцин
особливо
ефективний
відносно:
стафілококo=
0;в,
включаючи Staphylococcus=
span> aureus та S. еpidermidis (включаючи
метицилінрk=
7;зистентні
штами); стреп=
1090;ококів,
включаючи Streptococcus pyogenes<=
/i>, S. agalactiae, Enterococcus faecalis
(головним
чином Streptococcus faecalis), S. bovis=
, груп
гемолітичнl=
0;х
стрептококo=
0;в,
Streptococcus pneumoniae (включаючи
пеніцилінрk=
7;зистентні
штами); Clostridium difficile (у
тому числі
токсикогенl=
5;их
штамів –
збудників
псевдомембl=
8;анозного
ентероколіm=
0;у);
дифтероїдіk=
4;.
До
ванкоміцинm=
1; in vitro<=
/i> чуm=
0;ливі
Listeria
monocytogenes, Lactobacillus species, =
Actinomyces
species, Clostridium species та Bacillus species=
. Ві
=
85;
неактивний in vitro=
відносно
грамнегатиk=
4;них
бактерій,
грибів та
мікобактерo=
0;й.
Фармакокіl=
5;етика.
Пісl=
3;я
внутрішньоk=
4;енного
введення
Основні
фізико-хімі
=
95;ні власт=
1080;вості:
лі=
;офілізован
=
72;
пориста мас
=
72;
чи порошок
від майже
білого до
світло-кори
=
95;невого
кольору у
флаконах. Допускаєтn=
0;ся
рожевий
відтінок.
Несумісніс&=
#1090;ь.
Розчи= ;н ванкоміцинm= 1; (приготовле = 85;ий шляхом розчинення порошку у стерильній воді для ін’єкцій і подальшого розведення 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином гл= 02;кози) має низьке значення рН, що може обум= 086;влювати фізичну або хімічну нестабільнo= 0;сть при змішуванні = 79; іншими компонентаl= 4;и. Розчини ванкоміцинm= 1; не слід змішувати з = 110;ншими розчинами, крім тих, сумісність = 79; якими доведена.
Не
рекомендуєm=
0;ься
одночасне
застосуванl=
5;я
і змішуванн=
03;
розчинів
ванкоміцинm=
1;
з хлорамфен=
10;колом,
кортикостеl=
8;оїдами,
метициліноl=
4;,
гепарином,
амінофілінl=
6;м,
цефалоспорl=
0;новими
антибіотикk=
2;ми
та
фенобарбітk=
2;лом.
Термін
придатностo=
0;. 3 роки.
Умови
зберігання.
=
1047;берігати
в
оригінальнo=
0;й
упаковці при
температурo=
0;
не вище 25 оС.
Збеl=
8;ігати
у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаковка.
По 500 або 1000 мг =
1091;
флаконі зі
скла, по 1
флакону в контурніl=
1;
чарунковій
упаковці, =
&nb=
sp; по
1 контурній
чарунковій
упаковці
=
74; пачцo=
0;.
Кат=
;егорія
відпуску. За
рецептом. &=
nbsp;
Виробн=
1080;к.
ТОВ «ФАРМЕКС
ГРУП&raqu=
o;.
Місцез=
1085;аходження.
Україн= 1072;, 08301, Київська об = 83;., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100.
И&=
#1053;СТРУКЦИЯ
п&=
#1086;
медицинскоl=
4;у
применению
препарата
В&=
#1040;НКОМИЦИН-Фh=
0;РМЕКС
(VANCOMYCIN-PHARMEX)
С
=
86;став:
дей&=
#1089;твующее
вещество: vancomycin;
1
флакон
содержит
ванкомицинk=
2;
гидрохлориk=
6;а
в пересчете
на
ванкомицин 500
мг или 1000 мг;
вспомогат=
077;льные
вещества: натри=
103; гидроксид
/ кислота
хлористовоk=
6;ородная
разведеннаn=
3; (возможно
присутствиk=
7;
в связи с
необходимоl=
9;тью
коррекции р
=
53;).
Лек&= #1072;рственная форма. Лиофи= ;лизат для раствор = 72; для инфузий.
Фар&=
#1084;акотерапев=
;тическая
группа.
Антибактер=
;иальные
средства дл=
03;
системного
применения. Гликопепти&=
#1076;ные
антибиотикl=
0;.
Код ATC
J01Х А01.
Клиниче= 1089;кие характерисm= 0;ики.
По
=
82;азания.
Лk=
7;чение
инфекций,
вызванных
грамположиm=
0;ельными
микроорганl=
0;змами,
которые
являются
чувствителn=
0;ными
к препарат
=
91;,
в том числе
у пациентов =
089;
аллергией к
пенициллинk=
2;м
и
цефалоспорl=
0;нам
в анамнезе:
–
эндокардит;
–
сепсис;
–
остеомиелиm=
0;;
–
инфекции
центральноl=
1;
нервной
системы;
–
инфекции
нижних
отделов
дыхательныm=
3;
путей
(пневмония);
– инфекции кожи и мягки= 093; тканей;
– стафилококl= 2;овый энтероколиm= 0; (для примене= 085;ия внутрь);
– псевдомембl= 8;азнозный колит (для применения внутрь).
Пре = 76;отвращение эндокардитk= 2; у пациентов = 089; повышенной чувствителn= 0;ностью к пеницилли = 85;овым антибиотикk= 2;м. Предотвращk= 7;ние инфекций после хирургичесl= 2;их процедур в полости рта = 080; ЛОР-органов.
Прl= 6;тивопоказа= 085;ия.
Повышен&=
#1085;ая
чувствителn=
0;ность
к ванкомици
=
85;у
или к любому
другому
компоненту
препарата.
Способ
применения
=
80;
дозы.=
Ванко=
084;ицин
применяют
для
внутривеннl=
6;го
введения пр
=
80;
лечении
опасных для
жизни инфек
=
94;ий.
Ни в коем
случае
нельзя
вводить в ви=
076;е
болюсной
инъекции ил
=
80;
внутримышеm=
5;но
из-за
болезненноl=
9;ти
и возможног
=
86;
некроза в
месте
введения.
Реакции
на введение
препарата
могут завис
=
77;ть
как от
концентрацl=
0;и
раствора, та=
082;
и от скорост=
080;
его введени=
03;.
Для лечения
взрослых
рекомендуеm=
0;ся,
чтобы
концентрацl=
0;я
при введени
=
80;
не превышал
=
72;
5 мг/мл, а
скорость вв
=
77;дения
не превышал
=
72;
10 мг/мин.
Отдельным
больным,
которым
необходимо
ограничиваm=
0;ь
количество
вводимой жи
=
76;кости,
можно
вводить
препарат с
концентрацl=
0;ей
до 10 мг/мл, но
скорость
введения не
должна
превышать 10
мг/мин.
Высокая
концентрацl=
0;я
введенного
препарата
увеличиваеm=
0;
риск возник
=
85;овения
побочных
реакций.
Продолжите=
;льность
лечения
зависит от т=
077;рапевтичес&=
#1082;их
показаний,
при которых
применяетсn=
3;
препарат.
Внутривен=
085;ое
применение
препарата.=
Развести
содержание
флакона по 500
мг в 10 мл или
содержание
флакона по
После
разведения
раствор
препарата в
=
86;
флаконах
остается
стабилен в
течение 24
часов при
температурk=
7;
25 °С или в
течение 96
часов в холо=
076;ильнике
при
температурk=
7;
от + 2 °С до + 8 °С.
Необходимо
последующеk=
7;
разведение: =
082;
раствору,
содержащемm=
1;
500 мг или
С
микробиолоk=
5;ической
точки зрени=
03;
раствор
желательно
ввести
немедленно
после разве
=
76;ения.
Конечная
концентрацl=
0;я
полученногl=
6;
раствора
ванкомицинk=
2;
не должна
превышать 5
мг/мл.
Водный
раствор
ванкомицинk=
2;
также можно
разводить
такими инфу
=
79;ионными
растворитеl=
3;ями:
–
раствор
Рингера
лактатный,
–
раствор
Рингера
лактатаный
=
80;
5 % раствор глю=
козы,
– раствор Рингера ацетатный.
Рас = 90;воры ванкомицинk= 2;, полученные = 89; помощью вышеуказанl= 5;ых растворитеl= 3;ей, могут сохра = 85;яться в холодильниl= 2;е при температурk= 7; от + 2 °С до + 8 °С = 74; течение 96 часов.
Пер = 77;д использоваl= 5;ием разведенноk= 5;о раствора следует убедиться, что отсутствуеm= 0; осадок или изменение цвета.
Пре = 87;арат вводят беспрерывнl= 6; внутрив&= #1077;нно капельно на протяжении 60 мин.
Пациенты
с нормально
=
81;
функцией
почек.
Взрослые: 500
мг каждые 6
часов или 1000 мk=
5;
каждые 12
часов. Раств=
086;р
вводят
внутривеннl=
6;
инфузионно
=
74;
течение не
менее 60 мин.
Максимальнk=
2;я
разовая доз
=
72; =
211; 1000
мг,
максимальнk=
2;я
суточная
доза –
Дети.
Новорожде=
085;ные
в возрасте д=
086;
7 дней: начальн&=
#1072;я
доза
составляет 15
мг/кг массы
тела, затем =
211;
по 10 мг/кг
массы тела
каждые 12 ч.
Новорожде=
085;ные
в возрасте о=
090;
7 дней до 1 меся=
;ца:
начальная
доза
составляет 15
мг/кг массы
тела, затем =
211;
по 10 мг/кг
массы тела
каждые 8 ч.
Дети
в возрасте
старше 1
месяца: обыч=
;ная
доза
ванкомицинk=
2;
составляет 10
мг/кг массы
тела каждые 6
часов.
Максимальн=
;ая
разовая доз
=
72;
для детей
составляет 15
мг/кг массы
тела,
максимальнk=
2;я
суточная
доза –
Концентрац=
;ия
=
приг=
отовленногl=
6;
=
раст=
вора ванко=
мицина для детей=
не
должна
превышать 2,5-5
мг/мл.
Раствор
вводят в
течение не
менее 60 мин.
Пацие=
085;ты
пожилого
возраста:
возможно
потребуетсn=
3;
снижение
дозы из-за об=
1091;словленног=
о
возрастом
снижения
почечной
функции.
Пацие=
085;ты
с избыточны
=
84;
весом тела=
:
возможно
потребуетсn=
3;
корректироk=
4;ание
стандартноl=
1;
суточной
дозы.
Пацие=
085;ты
с печеночно
=
81;
недостаточl=
5;остью: не
требует
корректироk=
4;ания
суточной до
=
79;ы.
Пациенты с нарушение = 84; функции почек.<= o:p>
Следует
корректироk=
4;ать
дозировку
согласно
клиренсу
креатинина
=
74;
соответствl=
0;и
с нижеприве
=
76;енной
таблицей.
Когда
известна
концентрацl=
0;я
креатинина
=
74;
сыворотке
крови,
следует
использоваm=
0;ь
следующую
формулу (с
учетом пола,
массы тела и
возраста
пациента) дл=
103;
определениn=
3;
клиренса
креатинина.
Рассчитаннm=
9;й
клиренс кре
=
72;тинина
(мл/мин)
только
определяют, =
072;
точный
показатель
клиренса
креатинина
следует
измерять.
Мужчин=
099;: |
Масса
тела (кг) х (140 –
возраст (в
годах)) |
72 х
концентрац=
080;я
креатинина
в сыворотке
крови (мг/дл) |
Женщинm=
9;:
0,85 х зна=
095;ение,
полученное
по приведен=
;ной
выше формул
=
77;
Клирен=
089;
креатинина
(мл/мин) |
Доза
ванкомицин=
072;
(мг/сутки) |
100 |
1545 |
90 |
1390 |
80 |
1235 |
70 |
1080 |
60 |
925 |
50 |
770 |
40 |
620 |
30 |
465 |
20 |
310 |
10 |
155 |
Начальная
доза
препарата
должна
составлять 15
мг/кг массы
тела, в том
числе для
пациентов с
почечной
недостаточl=
5;остью
легкой и уме=
088;енной
степени.
При
анурии
начальная
доза
ванкомицинk=
2;
15 мг/кг массы
тела
назначаетсn=
3;
до момента
достижения
сывороточнl=
6;й
концентрацl=
0;и.
Поддерживаn=
2;щая
доза
составляет =
&nb=
sp;
1,9 мг/кг/сутки=
;.
Для
пациентов с
=
86;
значительнl=
6;й
почечной не
=
76;остаточнос=
1090;ью
рекомендуеm=
0;ся
назначать 250<=
span
class=3Dapple-style-span>-=
span> 1000
мг препарат
=
72;
1 раз в день с
перерывом в
несколько
дней.
Режим
дозированиn=
3;
при
проведении
гемодиализk=
2;
Для
пациентов,
которые
пребывают н
=
72;
диализе, доз=
072;
насыщения
составляет 1000
мг, поддержи=
074;ающая
доза – 1000 мг
препарата
каждые 7-10 дней=
;.
При
применении
=
87;олисульфон=
1086;вых
мембран для
проведения
=
75;емодиализа
необходимо
увеличение
поддерживаn=
2;щей
дозы
ванкомицинk=
2;.
Сод
=
77;ржание
креатинина
=
74;
сыворотке
крови должн
=
86;
быть
постоянным
показателеl=
4;
функции
почек. В
противном с
=
83;учае
полученные
показатели
клиренса кр
=
77;атинина
недействитk=
7;льны.
Рекомендуеm=
0;ся
наблюдение
за
концентрацl=
0;ей
ванкомицинk=
2;
в сыворотке
крови в
случаях,
когда риск т=
086;ксичности
превышает
указанные
показатели:
через 2 часа
после
инфузии
Введение
внутрь
Ванкомицин
плохо
всасываетсn=
3;
после перор
=
72;льного
применения,
поэтому его
можно
назначать
таким
способом то
=
83;ько
для лечения
стафилококl=
2;ового
энтероколиm=
0;а
и
псевдомембl=
8;анозного
колита, вызв=
072;ного
Clostridium difficile.
Раствор
для
применения
внутрь
готовят доб
=
72;влением
к
содержимомm=
1;
флакона
ванкомицинk=
2;
по 500 мг 30 мл
воды. Получе=
085;ный
раствор
можно
применять
перорально
или вводить
через
назальный
зонд. Для
улучшения
вкуса к
раствору
можно добав
=
80;ть
сладкий
сироп со
вкусовыми
добавками.
Взрос=
083;ые:
обычная
суточная
доза
составляет 500-=
1000
мг, разделен=
085;ых
на 3-4 приема в
течение 7-10
дней.
Максимальнk=
2;я
суточная
доза не
должна
превышать
Дети:
обычная
суточная
доза
составляет 40
мг/кг массы
тела,
разделенныm=
3;
на 3-4 приема в
течение 7-10
дней.
Максимальнk=
2;я
суточная
доза не
должна
превышать
Побочные реакции.
Во
время или вс=
082;оре
после
быстрого
введения
препарата в
отдельных
случаях
могут
возникать
анафилактиm=
5;еские
реакции
(артериальн
=
72;я
гипотензия,
одышка,
диспноэ,
крапивница
или зуд),
нарушение
сердечной
деятельносm=
0;и
(сердечная
недостаточl=
5;ость
вплоть до
остановки
сердца). Быст=
1088;ое
введение
препарата
может также
быть
причиной
прилива
крови к
верхней
части тела,
боли или
спазмов мыш
=
94;
груди и
спины. Эти
реакции, как
правило,
проходят в
течение 20 мин,
но могут
наблюдатьсn=
3;
на
протяжении
=
85;ескольких
часов. Такие
реакции
практическl=
0;
не возникаю
=
90;
при
медленном
введении
препарата н
=
72;
протяжении 60
мин.
Со
стороны
крови и
лимфатичесl=
2;ой
системы: нейропk=
7;ния*,
агранулоциm=
0;оз,
тромбоцитоl=
7;ения,
эозинофилиn=
3;.
*Возмож
=
85;а
обратимая
нейротропеl=
5;ия.
Она обычно
начинается
через 1
неделю или
позже после
введения
терапии
ванкомицинl=
6;м
или после по=
083;учения
общей дозы
Со
стороны
сердечно-со
=
89;удистой
системы:
сердечная
недостаточl=
5;ость,
артериальнk=
2;я
гипотензия,
флебит,
васкулит,
остановка
сердца (эти
реакции
преимущестk=
4;енно
связаны с
быстрой инф
=
91;зией
препарата).
Со
стороны
дыхательноl=
1;
системы: диспно=
01;,
одышка.
Со
стороны
желудочно-к
=
80;шечного
тракта: тошнот
=
72;,
рвота,
диарея, боль
в животе,
псевдомембl=
8;анозный
колит.
Со
стороны кож
=
80;
и подкожных
тканей: зуд,
крапивница,
экзантема,
синдром
Стивенса–Дk=
8;онсона,
эксфолиатиk=
4;ный
дерматит,
синдром Лай
=
77;лла,
IgA-буллезный
дерматит,
токсическиl=
1; эпидермаль=
1085;ый
некролиз.
Со
стороны
органов
слуха и
равновесия: шум или
звон в ушах,
снижение
остроты
слуха,
вертиго.
Ототокl=
9;ическое
влияние
наблюдаетсn=
3;
наиболее
часто при ис=
087;ользовании
препарата в
высоких
дозах, при
одновременl=
5;ом
введении с
другими лек
=
72;рственными
средствами,
имеющими
ототоксичеl=
9;кое
действие, и
при
сниженных
функциях
почек или
повреждениn=
3;х
слуха.
Со
стороны
иммунной
системы: анафилk=
2;ктоидная
реакция
(реакция,
связанная с
инфузией)
реакция
гиперчувстk=
4;ительности,
анафилактоl=
0;дный
шок (реакция,
связанная с
инфузией).
Инфекци=
1080;
и инвазии: псевдоl=
4;ембранозны=
081;
колит.
Результ=
1072;ты
лабораторнm=
9;х
исследованl=
0;й:
у=
1074;еличение
уровня
креатинина
=
74;
сыворотке
крови,
увеличение
уровня
мочевины в
сыворотке,
увеличение
уровня АСТ,
АЛТ, щелочно=
081;
фосфатазы,
лактатдегиk=
6;рогеназы,
гамма-глута
=
84;илтранспеп=
1090;идазы,
билирубина,
лейцин-амин
=
86;пептидазы.
Со
стороны
костно-мыше
=
95;ной
системы и
соединителn=
0;ной
ткани: мышечнm=
9;е
спазмы
(реакция,
связанная с
инфузией).
Со
стороны
нервной
системы:
головокружk=
7;ние,
парестезия.
Со
стороны
мочевыдели=
;тельной
систе&=
#1084;ы:
и=
1085;терстициал=
ьный
нефрит*,
азотемия,
острая
почечная
недостаточl=
5;ость.
*Возмож
=
85;о
ослабление
функции
почек (котор=
086;е
обычно
сопровождаk=
7;тся
увеличениеl=
4;
уровня
сывороточнl=
6;го
креатинина
или азота
мочевины
сыворотки), в
основном
после
использоваl=
5;ия
больших доз
лекарственl=
5;ого
препарата.
Интерстициk=
2;льный
нефрит
встречаетсn=
3;
редко. В
большинствk=
7;
случаев
такие побоч
=
85;ые
реакции
отмечены у
пациентов,
которые при
=
85;имали
одновременl=
5;о
с
ванкомицинl=
6;м
аминоглюкоk=
9;иды
или имели
дисфункцию
почек в
анамнезе. Пр=
080;
остановке
лечения
ванкомицинl=
6;м
азотемия
исчезала у
всех
пациентов.
Общие
расстройстk=
4;а
и осложнени=
03;
в месте введ=
077;ния:
медикаментl=
6;зная
лихорадка,
озноб, измен=
077;ния
в месте инъе=
082;ции,
включая бол=
00;,
воспаление,
раздражениk=
7;,
некроз
тканей, боль
и спазмы мыш=
094;
груди и
спины, рост
резистентнm=
9;х
бактерий и
грибов,
медикаментl=
6;зные
сыпи с
эозинофилиk=
7;й
и системным
=
80;
симптомами
(DRESS-синдром),
слезотеченl=
0;е,
воспаление
слизистых
оболочек, по=
082;раснение
верхней
части тела и
лица.<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"'>
П=
077;редозировк&=
#1072;.
Передозl=
0;ровка
характеризl=
0;руется
усилением
выраженносm=
0;и
побочных
эффектов.
Рекоменk=
6;уют
лечение,
направленнl=
6;е
на поддержа
=
85;ие
адекватной
клубочковоl=
1;
фильтрации.
Ванкомиm=
4;ин
плохо
выводится
при диализе.
Излишки
ванкомицинk=
2;
удаляют
путем
гемофильтрk=
2;ции
и
гемодиализk=
2;
с
использоваl=
5;ием
полисульфоl=
5;овых
мембран.
Специфиm=
5;еский
антидот
неизвестен.
П=
088;именение
в период
беременносm=
0;и
или кормлен
=
80;я
грудью.
Нет
данных
относительl=
5;о
безопасносm=
0;и
применения
препарата в
период
беременносm=
0;и.
Применение
ванкомицинk=
2; в
І триместре
беременносm=
0;и
противопокk=
2;зано.
Назначение
ванкомицинk=
2;
во ІІ и ІІІ
триместрах
беременносm=
0;и
возможно
только по жи=
079;ненным
показаниям,
когда
ожидаемая п
=
86;льза
для матери
превышает
риск для
плода, при
этом необхо
=
76;имо
контролироk=
4;ать
концентрацl=
0;ю
ванкомицинk=
2;
в сыворотке
крови.
Препарат
проникает в
грудное
молоко, поэт=
086;му
при
необходимоl=
9;ти
его
применения
следует
прекратить
кормление
грудью.
Деm=
0;и.
Препарат можно применять детям сразу после рождения.
Особ= ;енности применения.=
Быстрое
введение
препарата в
форме болюс
=
85;ой
инъекции (в
течение
нескольких
минут) может
вызвать
значительнm=
1;ю
артериальнm=
1;ю
гипотензию,
включая шок,
иногда с
остановкой
сердца,
поэтому для
уменьшения
риска разви
=
90;ия
гипотензивl=
5;ых
реакций
следует кон
=
90;ролировать
артериальнl=
6;е давле=
;ние
пациента во
время
введения
лекарственl=
5;ого
препарата.
Ванкоми&=
#1094;ин
следует
применять
только внут
=
88;ивенно
из-за
опасности
развития
некроза
мягких
тканей.
Для
предотвращk=
7;ния
развития
побочных ре
=
72;кций
раствор
ванкомицинk=
2;
следует
вводить в
течение не
менее 60 мин.
Риск возник
=
85;овения
тромбофлебl=
0;та
может быть
уменьшен за
счет
медленного
введения
разведенноk=
5;о
раствора (2,5-5
мг/мл) и
изменением
места введе
=
85;ия
препарата.
Следует
отметить, чт=
086;
побочные
реакции, свя=
079;анные
со скорость=
02;
введения
препарата,
могут
проявиться
при любой
концентрацl=
0;и
и скорости
введения пр
=
77;парата
и исчезнуть
после
завершения
введения
препарата.
Следует
с
осторожносm=
0;ью
применять
пациентам
пожилого
возраста,
больным с
нарушенным
слухом или в=
086;
время
сопутствуюm=
7;его
прменения
других
ототоксичеl=
9;ких
препаратов,
таких как
аминогликоk=
9;иды.
При
длительном
лечении
ванкомицинl=
6;м
следует
периодичесl=
2;и
контролироk=
4;ать
показатели
крови, мочи,
функции
почек.
Монитор&=
#1080;нг
функции
печени
следует
проводить
постоянно,
поскольку
заболеваниn=
3;
печени при
приеме
ванкомицинk=
2;
могут обост
=
88;яться
в связи с
повышением
билирубина,
АСТ, АЛТ,
щелочной
фосфатазы и,
изредка, пов=
099;шения
лактатдегиk=
6;рогеназы
и гамма-глут=
072;минтрансфе&=
#1088;азы.
Частота
осложнений,
связанных с
инфузией (вк=
083;ючая
артериальнm=
1;ю
гипотензию,
приливы,
гипертермиn=
2;,
крапивницу
=
80;
зуд),
возрастает
при
сопутствуюm=
7;ем
введении ан
=
77;стетиков,
поэтому
анестезию
рекомендовk=
2;но
начинать
после
завершения
инфузии ван
=
82;омицина.
Ванкоми&=
#1094;ин
следует с
осторожносm=
0;ью
применять
больным с
аллергичесl=
2;ими
реакциями н
=
72;
тейкопланиl=
5;,
поскольку
описаны
перекрестнm=
9;е
аллергичесl=
2;ие
реакции.
У
некоторых
пациентов с
воспалителn=
0;ными
заболеваниn=
3;ми
слизистых
оболочек
кишечника
возможна
значительнk=
2;я
системная а
=
73;сорбция
при приеме
внутрь
ванкомицинk=
2;,
поэтому
возможен
риск
развития
побочных
реакций,
связанных с
парентералn=
0;ным
применениеl=
4;
ванкомицинk=
2;.
С
особенной
осторожносm=
0;ью
следует
применять
ванкомицин
недоношеннm=
9;м
детям из-за н=
1077;зрелости
почечной
системы,
следствием
=
95;его
может быть
увеличение
сывороточнl=
6;й
концентрацl=
0;и
ванкомицинk=
2;.
Рекомен&=
#1076;уется
контролироk=
4;ать
уровень кон
=
94;ентрации
ванкомицинk=
2;
в сыворотке
крови
недоношеннm=
9;х
новорожденl=
5;ых
и детей груд=
085;ого
возраста.
При
лечении
ванкомицинl=
6;м
существует
риск
развития
ототоксичеl=
9;кого
эффекта, поэ=
090;ому
препарат
следует с
осторожносm=
0;ью
применять
больным с
нарушенным
слухом или в=
086;
время
сопутствуюm=
7;его
применения
других отот
=
86;ксических
препаратов,
таких как
аминогликоk=
9;иды.
Длитель&=
#1085;ое
применение
ванкомицинk=
2;
может
привести к
развитию
резистентнm=
9;х
микроорганl=
0;змов
и грибов.
Есть
сообщения о
случаях псе
=
74;домембрано=
1079;ных
колитов,
вызванных Clostridium difficile=
,
среди
пациентов,
которые
применяли
ванкомицин
внутривеннl=
6;.
Сообщал&=
#1086;сь,
что пациент
=
99;
с ожогами
имеют более
высокие
показатели
общего
клиренса ва
=
85;комицина,
поэтому они
нуждаются в
более часто
=
84;
применении
=
89;
увеличениеl=
4;
дозы. Во
время приме
=
85;ения
ванкомицинk=
2;
таким
больным
рекомендуеm=
0;ся
индивидуалn=
0;ное
определениk=
7;
дозы и внима=
090;ельное
наблюдение
за
состоянием.
Способн= 1086;сть влиять на скорость реакции при управлении автотранспl= 6;ртом или работе с другими мех = 72;низмами.
В период
лечения
препаратом
может снижа
=
90;ься
способностn=
0;
к
концентрацl=
0;и
внимания, чт=
086;
следует
учитывать
при
управлении
автомобилеl=
4;
или
выполнении
работ,
требующих п
=
86;вышенного
внимания.
Взаимодей&=
#1089;твие
с другими
лекарственl=
5;ыми
средствами
=
80;
другие виды
взаимодейсm=
0;вий.
При
одновременl=
5;ом
или
последоватk=
7;льном
введении
ванкомицинk=
2;
с другими
препаратамl=
0;
нейротоксиm=
5;еского
и/или
нефротоксиm=
5;еского
действия, в
частности с
гентамицинl=
6;м,
этакриновоl=
1;
кислотой,
амфотерициl=
5;ом
В, стрептоми=
094;ином,
неомицином,
канамициноl=
4;,
амикацином,
тобрамицинl=
6;м,
виомицином, =
073;ацитрацино&=
#1084;,
полимиксиl=
5;ом
В, колистино=
084;
и
цисплатиноl=
4;,
возможно
усиление
нефротоксиm=
5;еского
и/или
ототоксичеl=
9;кого
влияния
ванкомицинk=
2;.
В=
074;иду
синергичесl=
2;ого
дейст<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"'>в=
080;я
с
гентамицинl=
6;м
максимальнm=
1;ю
дозу ванком
=
80;цина
следует
ограничить 500
мг через
каждые 8 часо=
1074;.
О=
076;новременно&=
#1077;
назначение
ванкомицинk=
2;
и препарато
=
74;
для
анестезии
повышает
риск гипоте
=
85;зии,
может
вызвать
эритему,
гистаминопl=
6;добные
приливы,
анафилактоl=
0;дные
реакции.
П=
088;и
введении
ванкомицинk=
2;
во время или
непосредстk=
4;енно
после
хирургичесl=
2;ой
операции
действие
миорелаксаl=
5;тов,
например су
=
82;цинилхолин=
1072;,
может
возрасти ил
=
80;
продлиться.
Н=
077;
следует
смешивать
ванкомицин
=
89;
препаратамl=
0;
аминофилин
или
фторурацил,
поскольку
свойства
ванкомицинk=
2;
могут
значительнl=
6;
ослаблятьсn=
3;
со временем.
Комбинаm=
4;ия
ванкомицинk=
2;
с
аминогликоk=
9;идами
действует
синергичесl=
2;и
in vitro на Staphylococcus aureus,
стрептококl=
2;и
неэнтерокоl=
2;ковой
группы D, энте&=
#1088;ококки
и Streptococcus species (разли=
1095;ные
виды).
Лек = 72;рственные средства, которые уменьшают перистальтl= 0;ку кишечника, противопокk= 2;заны при псевдом = 77;мбранозном колите.
Хол = 77;стирамин снижает эффективноl= 9;ть ванкомицинk= 2;.
Фар&=
#1084;акологичес=
;кие
свойства.
Фарм&=
#1072;кодинамика=
;.
Ванкомицин
– это трици&=
#1082;лический
гликопептиk=
6;ный
антибиотик,
который
получают из =
Amycolatopsis
orientalis,
эффективен
против
многих
грамположиm=
0;ельных
микроорганl=
0;змов.
Бактерицидl=
5;ое
действие
ванкомицинk=
2;
состоит в
угнетении с
=
80;нтеза
бактериальl=
5;ой
стенки за
счет тормож
=
77;ния
полимеризаm=
4;ии
гликопептиk=
6;ов
и селективн
=
86;го
ингибироваl=
5;ия
синтеза
РНК-бактери
=
81;.
Перекрестнl=
6;й
резистентнl=
6;сти
между
ванкомицинl=
6;м
и другими
антибиотикk=
2;ми
не возникае
=
90;.
Ванкомицин
особенно
эффективен
=
74;
отношении:
стафилококl=
2;ов,
включая Staphylococcus aureus =
и
S. epidermidis (включая
метициллинl=
8;езистентны=
077;
штаммы); стре=
1087;тококков,
включая Streptococcus pyogenes=
, S.
agalactiae, Enterococcus faecalis (в
основном, Streptococcus
faecalis), S. bovis, группу
гемолитичеl=
9;ких
стрептококl=
2;ов,
Streptococcus pneumoniae =
(включая
пенициллинl=
8;езистентны=
077;
штаммы); Clostridium difficile (=
в
том числе
токсикогенl=
5;ых
штаммов =
211;
возбудителk=
7;й l=
7;севдомембр=
072;нозного
энтероколиm=
0;а);
дифтероидоk=
4;.
К =
1074;анкомицину=
in vitro чувст=
вительны Listeria monocytogenes, Lactobacillus species, Actinomyces spe=
cies,
Clostridium species и Bacillus species. =
Он
неактивен in vitro=
о=
;тносительн
=
86;
грамотрицаm=
0;ельных
бактерий,
грибов и
микобактерl=
0;й.
Фарм&=
#1072;кокинетика=
;.
После
внутривеннl=
6;го
введения
Фар&=
#1084;ацевтическ=
;ие
характерисm=
0;ики.
Осl= 5;овные физико-хими = 95;еские свойства: лиофилизирl= 6;ванная пористая масса или по= 088;ошок от почти белого до светло-кори = 95;невого цвета во фла= 082;онах. Допускаетсn= 3; розоватый оттенок.
Неl= 9;овместимос= 090;ь.
Раствор
ванкомицинk=
2;
(приготовле
=
85;ный
путем
растворениn=
3;
порошка в
стерильной воде
для инъекци
=
81;
и
дальнейшегl=
6;
разведения 0,9 %
раствором
натрия
хлорида или 5 %
раствором
глюкозы)
имеет низко
=
77;
значение pH,
что может
обусловливk=
2;ть
физическую
или
химическую
нестабильнl=
6;сть
при
смешивании
=
89;
другими
компонентаl=
4;и.
Раствор
ванкомицинk=
2;
не следует
смешивать с
другими
растворами,
за
исключениеl=
4;
тех,
совместимоl=
9;ть
с которыми
доказана.
Не
рекомендуеm=
0;ся
одновременl=
5;ое
применение
=
80;
смешивание
=
88;астворов
ванкомицинk=
2;
с
хлорамфениl=
2;олом,
кортикостеl=
8;оидами,
метициллинl=
6;м,
гепарином,
аминофиллиl=
5;ом,
цефалоспорl=
0;новыми
антибиотикk=
2;ми
и
фенобарбитk=
2;лом.
Срl= 6;к годности. 3 года.
Усл&= #1086;вия хранения.
Хра = 85;ить в оригинальнl= 6;й упаковке пр = 80; температурk= 7; не выше 25 °С.
Хра = 85;ить в недоступноl= 4; для детей месте.
Упа&=
#1082;овка.
По 500
или 1000=
м&=
#1075;
во флаконе и=
079;
стекла, по 1
флакону в
контурной
ячейковой
упаковке, по 1
контурной
ячейковой
упаковке в
пачке.
Кат&= #1077;гория отпуска. По рецепту.
Про&=
#1080;зводитель.
ООО
«ФАРМЕКС
ГРУП».
Мест=
;онахождени
=
77;.
Украина, 08301=
,
Киевская
обл., г.
Борисполь,
ул. Шевченко, <=
/span>д&=
#1086;м
100.