ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ОНДААР<= /p>

(ONDAAR)

Скл= ад:

діюча речовина: ондансетрон;

1 таблетк= а, що диспергується в ротовій поро= жнині, містить ондансетрону 4 мг або 8 мг;

допоміжні речовин= и:

таблетки по 4 мг: маніт (Е 421), кросповідон, по= відон, целюлоза мікрокристалічна силіконізована, натрію крохмальгліколят (тип А), аспартам (Е 951), ароматизатор «Лимон», ароматизатор «М’ята», хіноліновий жовтий лак (Е 104), кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію стеарилфума= рат, магнію стеарат;

таблетки по 8 мг: маніт (Е 421), кросповідон, по= відон, целюлоза мікрокристалічна силіконізована, натрію крохмальгліколят (тип А), аспартам (Е 951), ароматизатор «Лимон», ароматизатор «М’ята», жовтий захід = FCF лак (E 110), кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію стеарилфумарат, ма= гнію стеарат.

&= nbsp;

Лікарська форма. Таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині.

Основні фізико-хі= мічні властивості:

таблетки по 4 мг: круглі двоопуклі таблетки жовт= ого кольору із вкрапленнями, гладенькі з обох боків;

таблетки по 8 мг: круглі двоопуклі т= аблетки світло-оранжевого кольору із вкрапленнями, гладенькі з обох боків.

Фармакотерапевтична група.

Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту. Антагоністи рецепторів серотоніну (5НТ₃). Код АТХ А04А А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.<= o:p>

Механізм дії

Ондансетр= он – сильнодіючий високоселективний антагоніст 5НТ3 (серотонінових) рецепторів. Препарат попереджує або усуває нудоту і блювання, що спричиняються цитотоксичною хіміотерапією та/або променевою терапією, а також післяоперац= ійні нудоту і блювання. Механізм дії ондансетрону до кінця не з’ясований. Можлив= о, препарат блокує виникнення блювотного рефлексу, виявляючи антагоністичну ді= ю щодо 5НТ3-рецепторів, які локалізуються у нейронах як периферичної, так і центральної нервової системи. Препарат не зменшує психомоторної активності пацієнта і не виявляє седативного ефекту.

Точний ме= ханізм контролю нудоти і блювання невідомий. Хіміотерапевтичні засоби і променева терапія можуть викликати вивільнення 5HT у тонкому кишечнику, стимулюючи блювотний рефлекс шляхом активації вагальних аферентних нервів через рецепт= ори 5HT3. Ондансетрон блокує стимулювання цього рефлексу. Активація блукаючих аферентних нервів може також викликати вивільнення 5HT у ділянці, що розташована на дні четвертого шлуночка (area postxema), і це також може спричинити блювання через центральний механі= зм. Таким чином, вплив ондансетрону на нудоту та блювання, викликані цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією, ймовірно, пояснюється антагонізмом 5НТ3-рецепторів на нейронах, розташованих як у периферичній, так і в центральній нервовій системі. Механізм дії при післяопераційній нудоті і блюванні невідомий, проте механізм дії може бути схожим на той, що спостерігається при нудоті та блюванні, викликаних цитотоксичною терапією.<= /span>

Ондансетр= он не змінює концентрацію пролактину в плазмі крові.

Роль онда= нсетрону при нудоті та блюванні, спричинених дією опіатів, дотепер не встановлена.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування ондансетрону всмоктування відбувається швидко, мінімальна плазмова концентрація – приблизно 30 нг/мл – досягається приблизно через 1,5 години після введення дози 8 мг. Сироп і таблетки біоеквівалентні та мають абсолютну пероральну біодоступність 60 %. Розподіл ондансетрону після перорального, внутрішньовенного і внутрішньом’язового застосування є однаковим, як і період напіввиведення, який становить прибли= зно 3 години, стаціонарний об’єм розподілу – приблизно 140 л. Ондансетрон не зв’язується з білками плазми крові (70–76 %) і виводиться зі системного кровообігу переважно шляхом печінкового метаболізму за участю ферментативів. Менше 5 % від поглиненої дози виводиться у незміненому вигляді зі сечею. При відсутності ферменту CYP2D6 (дебризохіновий поліморфізм) ніяких змін у фармакокінетиці ондансетрону не спостерігається. Фармакокінетичні властивос= ті ондансетрону не змінюються при повторному застосуванні.
Особливі групи пацієнтів:

Стать<= /span>

Ондансетрон по-різному впливає на чоловіків та жінок, причому у жінок спостерігається більша швидкість і ступінь абсорбції після перорального застосування, системний кліренс і обсяг розподілу з урахуванням маси тіла знижені.

Діти та підлітки = (віком від 1 місяця до 17 років)

У педіатричних післяопераційних пацієнтів віком від 1 до 4 місяців (n= =3D19) кліренс був приблизно на 30 % повільніший, ніж у пацієнтів віком від 5 до 24 місяців (n=3D22), але дорівнював кліренсу у пацієнтів віком від 3 до 12 рок= ів. Період напіввиведення у пацієнтів віком від 1 до 4 місяців становить у середньому 6,7 години порівняно з 2,9 години у пацієнтів віком від 5 до 24 місяців і віком від 3 до 12 років. Відмінності у фармакокінетичних параметр= ах у пацієнтів віком від 1 до 4 місяців частково пояснюються вищим відсотком загальної кількості води у новонароджених та немовлят і більшим об’ємом розподілу водорозчинних лікарських засобів, таких як ондансетрон. У педіатричних пацієнтів віком від 3 до 12 років, які пройшли планову операці= ю із загальною анестезією, абсолютні значення як кліренсу, так і об’єму розподілу ондансетрону зменшувалися порівняно зі значеннями у дорослих пацієнтів. Оби= два параметри зростали лінійно зі збільшенням маси тіла і до 12 років, значення наближалися до значень молодих дорослих. Коли значення кліренсу і об’єму розподілу нормалізувалися за масою тіла, значення цих параметрів були однаковими у різних вікових групах. Застосування препарату відповідно до ма= си тіла компенсує вікові зміни і є ефективним при нормалізації системного впли= ву у дітей. Популяційний фармакокінетичний аналіз проводили у добровольців (онкологічних хворих, хірургічних пацієнтів і здорових добровольців) віком = від 1 місяця до 44 років після внутрішньовенного введення ондансетрону. За результатами аналізу, системний вплив (AUC) ондансетрону після перорального= або внутрішньовенного застосування у дітей та підлітків був порівнянний з таким= у дорослих, за винятком дітей віком від 1 до 4 місяців. Об’єм розподілу залеж= ав від віку і був нижчим у дорослих, ніж у немовлят і дітей. Виведення було пов’язано з масою тіла, а не з віком, за винятком дітей віком від 1 до 4 місяців. Важко зробити висновок, чи існувало додаткове зниження кліренсу, пов’язане з віком у дітей віком від 1 до 4 місяців, чи це були природні відмінності через низьку кількість досліджуваних у цій віковій групі. Оскіл= ьки пацієнти віком до 6 місяців отримують тільки одну дозу при виникненні післяопераційних нудоти та блювання, ймовірно, знижен= ня кліренсу не буде мати клінічного значення.

Пацієнти літнього= віку

Загалом не було виявлено відмінностей щодо безпеки та ефективності застосування ондансетрону молодим онкологічним хворим і онкологічним хворим літнього віку, тому немає особливих рекомендацій щодо дозування для хворих літнього віку.

У пацієнтів віком від 75 років очікується більший вплив ондансетрону на інтервал QTcF, порівняно з молодими.

Порушення функції= нирок

У пацієнтів із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 15–60 мл/х= в) системний кліренс і об’єм розподілу знижуються, що спричиняє помірне, але клінічно незначне, збільшення періоду напіввиведення (5,4 години). Дослідже= ння у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, які потребували регулярного гемодіалізу, показало, що фармакокінетика ондансетрону практично не змінюєт= ься.

Порушення функції= печінки

У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю системний кліренс помітно знижується з тривалим періодом напіввиведення (15–32 години), а пероральна біодоступність наближається до 100 % через зменшення передсистемного метаболізму.

&= nbsp;

Клінічні характеристики.

Показання.

Дорослі

Ондансетрон у формі таблеток, що диспергуються в ротові порожнині, призначають для лікування нудоти та блювання, викликаних цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією.

Ондансетрон у формі таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині, призначають для профілактики післяопераційних нудоти та блювання (ПОНБ).

Для лікування ПОНБ рекомендується призначення ондансетрону у вигляді ін’єкцій.

Діти <= /span>

Ондансетрон у формі таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині, призначають для лікування нудоти та блювання, викликаних хіміотерапією, у д= ітей віком від 6 місяців*.

Для профілактики ПОНБ у дітей віком від 1 місяця рекомендується признач= ати препарат у вигляді ін’єкції.

* Застосування ондансетрону в різних лікарських формах описано у розділі «Спосіб застосува= ння та дози», де зазначено, що лікування дітей таблетками розпочинається з досягнення площі поверхні тіла дитини 0,6 м², що приблизно відповідає 4-річному віку.=

&nbs= p;

Протипоказа= ння.

Застосування ондансетрону разом з апоморфіну гідрохлоридом протипоказан= е.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші вид= и взаємодій.

Ондансетрон не прискорює і не гальмує метаболізм інших препаратів при одночасному з ними застосуванні. Спеціальні дослідження показали, що ондансетрон не взаємодіє з алкоголем, темазепамом, фуросемідом, алфентаніло= м, трамадолом, морфіном, лідокаїном, тіопенталом або пропофолом.

Ондансетрон метаболізується різними ферментами цитохрому Р450 печінки: CYP3A4, CYP2D6 та CYP1A2. Завдяки різноманітності ферментів метаболізму ондансетрону гальмування або зменшення активності одного з них (наприклад, генетичний дефіцит CYP2D6) у звичайних умовах компенсується іншими фермента= ми і не буде мати впливу на загальний кліренс креатиніну або вплив буде незначни= м.

З обережністю слід застосовувати ондансетрон разом із лікарськими засоб= ами, що подовжують інтервал QT та/або спричиняють порушення електролітного балан= су.

Препарати, які подовжують інтервал QT

Застосування препарату з іншими лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, може спричиняти додаткове подовження цього інтервалу. Суміcне застосування ондансетрону з кардіотоксичними лікарськими засобами (наприкла= д, з антрациклінами (доксорубіцин, даунорубіцин) або трастузимабом), антибіотика= ми (еритроміцин), протигрибковими засобами (кетоконазол), антиаритмічними засо= бами (аміодарон) та β-блокаторами (атенолол або тимолол) збільшує ризик виникнення аритмій.

Серотонінергетики (наприклад, СІЗЗС та ІЗЗСН)

Серотоніновий синдром (включаючи зміни психічного статусу, вегетативної нестабільності і нервово-м’язових порушень) був описаний після одночасного застосування ондансетрону та інших серотонінергічних препаратів, у тому чис= лі селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібіт= орів зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (ІЗЗСН).=

Апоморфін

Застосування ондансетрону разом з апоморфіну гідрохлоридом протипоказан= е, оскільки спостерігалися випадки сильної гіпотензії та втрати свідомості під= час сумісного застосування.

Фенітоїн, карбамазепін і рифампіцин<= /o:p>

У пацієнтів, які лікуються потенційними індукторами CYP3A4 (наприклад, фенітоїном, карбамазепіном і рифампіцином), кліренс ондансетрону збільшуєть= ся і його концентрація у крові зменшується.

Трамадол

За даними деяких кліні= чних досліджень, ондансетрон може зменшувати аналгетичний ефект трамадолу.<= /o:p>

&= nbsp;

Особливості застосування.

При лікуванні пацієнтів із проя= вами гіперчутливості до інших селективних антагоністів 5НТ3-рецепторів спостерігалися реакції гіперчутливості.

Реакції, пов’язані з дихальною системою, лікують симптоматично. Медичні працівники мають звертати на них особливу увагу, оскільки вони є ознаками реакцій підвищеної чутливості на л= ікарський засіб.

Ондансетрон у дозозалежній формі подовжує інтервал QT. Додатково під час післямаркетингового спостереження б= ули повідомлення про випадки тремтіння/мерехтіння шлуночків (torsade de pointes) при застосуванні ондансетрону. Слід уникати застосування ондансетрону пацієнтам із вродженим синдромом подовження QT. Ондансетрон з обережністю потрібно застосовувати для лікування пацієнтів, я= кі мають або у яких може розвинутись подовження інтервалу QT або серцеві аритм= ії, включаючи пацієнтів із порушеннями електролітного балансу, застійною серцев= ою недостатністю, брадіаритмією, пацієнтів, які лікуються іншими препаратами, = що можуть спричиняти подовження інтервалу QT або порушення електролітного бала= нсу. Перед початком застосування препарату слід скорегувати гіпокаліємію та гіпомагніємію.

Після одночасного застосування ондансетрону та інших серотонінергічних препаратів (включаючи СІЗЗС та ІЗЗС= Н) був описаний серотоніновий синдром (у тому числі зміни психічного стану, порушення з боку вегетативної нервової системи та нервово-м’язові порушення= ). Якщо одночасне лікування ондансетроном та іншими серотонінергічними препара= тами клінічно обґрунтовано, рекомендується відповідне спостереження за пацієнтом= .

Оскільки ондансетрон послаблює перистальтику кишечнику, потрібний ретельний нагляд за пацієнтами з ознаками підгострої непрохідності кишечнику під час застосування препарату.

У пацієнтів, яким проводиться хірургічне втручання в аденотонзилярній ділянці, застосування ондансетрону = для профілактики нудоти та блювання може маскувати виникнення кровотечі. Тому т= акі хворі потребують ретельного нагляду після застосування ондансетрону.

Лікарський засіб містить аспарт= ам (Е 951) = та може мати негативний вплив на хворих на фенілкетонурію.

Повідомлялося про випадки ішемії міокарду у пацієнтів, які отримували ондансетрон. У деяких пацієнтів, особл= иво у разі внутрішньовенного введення, симптоми з’явилися одразу після введення ондансетрону. Пацієнтів слід попередити про ознаки та симптоми ішемії міока= рда.

Слід дотримуватися обережності = при застосуванні високих доз, особливо у пацієнтів з печінковою та нирковою недостатністю, внаслідок підвищеної ризику кумуляції та розвитку токсичності (метаболічний ацидоз).

Діти

У дітей, які отримують ондансет= рон разом із гепатотоксичними хіміотерапевтичними препаратами, потрібно ретельно стежити за можливими порушеннями функції печінки.

Нудота та блювання, викликані хіміотерапією

При розрахунку дози згідно з ма= сою тіла і застосуванні трьох доз із 4-годинним інтервалом загальна добова доза буде вищою, ніж при застосуванні однієї дози 5 мг/м² і однієї дози препарату перорально. Порівняльна ефективність цих двох режимів дозування не була оцінена у клінічних дослідженнях. Порівняння результатів різних дослід= жень свідчить про подібну ефективність обох режимів дозування.=

Застосування у = період вагітності або годування груддю.

Жінки дітородного віку<= /i>

У разі застосування ондансетрону жінкам дітородного віку слід розглянути питання про контрацепцію.

Вагітність

За даними проведених епідеміологічних досліджень, ондансетрон може спричиняти вади щелепно-лицьової ділянки при застосуванні протягом І тримес= тру вагітності. В одному з когортних досліджень, що включало 1,8 мільйона вагітностей, застосування ондансетрону у І триместрі було пов’язано з підвищеним ризиком розщеплення піднебіння [3 додаткові випадки на 10000 жін= ок, які отримували ондансетрон; скоригований відносний ризик: 1,24 (95 % ДІ (довірчий інтервал) 1,03–1,48)]. Епідеміологічні дослідження серцевих вад показують суперечливі результати. Дослідження на тваринах не виявили репродуктивної токсичності. Ондансетрон не слід застосовувати протягом І триместру вагітності.

Період годування = груддю

В експериментальних дослідженнях було показано, що ондансетрон проникає= у грудне молоко тварин. У разі необхідності застосування лікарського засобу с= лід припинити годування груддю.

Фертильність

Немає інформації щодо впливу ондансетрону на фертильність.

Здатність вплив= ати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Психомоторні тести показали, що ондансетрон не впливає на здатність керувати механізмами і не чинить седативної дії.

Спо= сіб застосування та дози.

Таблетки слід застосовувати одразу після вилучення з упаковки.

Помістити таблетку на язик до повного розпадання. Таблетку слід брати сухими руками.

Нудота і блювання, спричинені хіміотерапією та променевою терапією=

Дорослі<= /span>

Еметогенний потенціал терапії раку варіює залежно від дози і комбінації режимів хіміотерапії та променевої терапії. Вибір режиму дозування залежить= від тяжкості еметогенного впливу.

Еметогенна хіміотерапія та променева терапія

Дозу 8 мг приймають за 1–2 години до хіміотерапії або променевої терапі= ї, потім дозу 8 мг приймають кожні 12 годин протягом максимум 5 днів для профілактики відстроченого або тривалого блювання.

Високоеметоген= на хіміотерапія (наприклад, високі дози цисплатину): слід застосовувати препарат у вигляді одноразової дози до 24 мг ондансетрону з 1= 2 мг дексаметазону натрію фосфату перорально, за 1–2 години до хіміотерапії.

Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 г= один рекомендується пероральне застосування препарату протягом максимум 5 днів п= ісля курсу лікування.

Рекомендована доза для перорального застосування становить 8 мг 2 рази = на добу.

Діти

Розрахунок дози для дітей віком від 6 місяців та підлі= тків віком до 17 років

Дозу препарату можна розрахувати за площею поверхні тіла або за масою т= іла дитини. Якщо дозу розраховують за масою тіла, загальна добова доза вища порівняно з дозуванням за площею поверхні тіла.

Розрахунок доз= и згідно з площею поверхні тіла дитини

Ондансетрон слід вводити безпосередньо перед хіміотерапією шляхом одноразової внутрішньовенної ін’єкції у дозі 5 мг/м², внутрішньовенна = доза не має перевищувати 8 мг. Через 12 годин можна розпочинати пероральне застосування препарату, яке може тривати ще 5 днів (див. таблицю 1). Загаль= на добова доза (розподілена на прийоми) не повинна перевищувати дозу для дорос= лих 32 мг.

Таблиця 1

Розрахунок дози згідно з площею поверхні тіла для дітей віком від 6 міс= яців та підлітків

Площа тіла дитини

День 1 ^{(а, б)}

День 2–6 ^(б)

< 0,6 м²=

0,5 мг/м² внутрішньовенно + сироп* у дозі 2 мг через 12 годин

Сироп* у дозі 2 мг кожні 12 годин

≥ 0,6 м² до ≤ 1,2 м²=

5 мг/м²внутрішньовенно + таблетка у дозі 4 мг через 12 годин

таблетка у дозі 4 мг кожні 12 годин=

> 1,2 м²

5 мг/м²або 8 мг внутрішньовенно + таблетка у дозі 8 мг че= рез 12 годин

таблетка у дозі 8 мг кожні 12 годин

* Застосовується інший ліка= рський засіб, що містить ондансетрон у вигляді сиропу.
^а Доза при внутрішньовенному введенні не повинна перевищувати 8 мг.

^б Загальна добова доза не повинна перевищувати дозу для дорослих 32 мг. =

Розрахунок доз= и згідно з масою тіла дитини

Якщо дозу розраховують за масою тіла, загальна добова доза вища порівня= но з дозуванням за площею поверхні тіла.=

Ондансетрон слід вводити безпосередньо перед хіміотерапією шляхом одноразової внутрішньовенної ін’єкції у дозі 0,15 мг/кг. Внутрішньовенна до= за не має перевищувати 8 мг. У перший день можна ввести ще 2 внутрішньовенні д= ози з 4-годинним інтервалом. Через 12 годин можна розпочинати пероральне застосування препарату, яке може тривати ще 5 днів (див. таблицю 2). Загаль= на добова доза (розподілена на прийоми) не повинна перевищувати дозу для дорос= лих 32 мг.

=

=

Таблиця 2

Розрахунок дози згідно з масою тіла для дітей віком від 6 місяців та підлітків

Маса тіла

День 1 ^(а,б)

День 2–6 ^(б)

≤ 10 кг

До 3 доз 0,15 мг/кг кожні 4 години<= /o:p>

Сироп 2 мг кожні 12 годин

> 10 кг

До 3 доз 0,15 мг/кг кожні 4 години =

Сироп або таблетка у дозі

4 мг кожні 12 годин

а. Внутрішньовенна доза не повинна перевищув= ати 8 мг.

б. Загальна добова доза не повинна перевищув= ати дозу для дорослих 32 мг.

Хворі літнього віку=

Ондансетрон добре переноситься пацієнтами віком від 65 років. Зміна дозування або частоти введення не потрібна.

Післяопераційні нудота і блювання

Дорослі

Для профілактики післяопераційних нудоти і блювання ондансетрон може призначатись як для перорального застосування, так і у вигляді внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкцій.

Для перорального застосування: рекомендована доза становить 16 мг, які = слід приймати за одну годину до анестезії.

Для лікування післяопераційних нудоти і блювання: рекомендовано застосовувати препарат у вигляді внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції.

Післяопераційні н= удота і блювання у дітей віком від 1 місяця та підлітків

Пероральна лікарська форма

Не проводилось жодних досліджень щодо перорального застосування ондансетрону для профілактики або лікування післяопераційних нудоти та блювання; при цьому показанні рекомендується введення препарату шляхом повільної (не менше 30 секунд) внутрішньовенної ін’єкції.

Немає даних щодо засто= сування ондансетрону для лікування післяопераційних нудоти і блювання у дітей віком= до 2 років.

Хворі літнього віку

Досвід застосування ондансетрону для профілактики і лікування післяопераційних нудоти і блювання у людей літнього віку обмежений, однак ондансетрон добре переноситься хворими віком від 65 років, які отримують хіміотерапію.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Немає необхідності змінювати режим дозування або шлях введення препарату для пацієнтів із порушеннями функції нирок.

Пацієнти з печінковою недостатністю

У пацієнтів з помірними і тяжкими порушеннями функції печінки кліренс ондансетрону значно знижується, а період напіввиведення зі сироватки крові зростає. Для таких хворих максимальна добова доза препарату не має перевищу= вати 8 мг.

Пацієнти з порушеннями метаболізму спартеїну/дебрисоквіну

Період напіввиведення ондансетрону у пацієнтів із порушеннями метаболіз= му спартеїну і дебрисоквіну не змінюється. У таких пацієнтів після повторного введення концентрація препарату така ж, як і у хворих з нормальним метаболізмом. Тому зміна дозування або частоти введення не потрібна.

=

Діти. =

Ондансетрон застосовують дітям віком від 6 місяців у відповідній лікарс= ькій формі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

&nbs= p;

Передозування.

Симптоми

Даних про передозування ондансетрону недостатньо. У більшості випадків симптоми схожі на ті, що описані у пацієнтів, яким вводили рекомендовані до= зи.

Серед проявів передозування повідомлялось про такі, як зорові розлади, запор тяжкого ступеня, гіпотензія, вазовагальні прояви із транзиторною атріовентрикулярною блокадою ІІ ступеня.

Ондансетрон подовжує інтервал QT залежно від дози. У разі передозування рекомендується проведення ЕКГ-моніторингу.

Діти

Повідомлялося про випадки серотонінового синдрому у дітей після ненавмисного передозування ондансетрону перорально (перевищила розрахункову дозу 4 мг/кг) у немовлят та дітей віком від 12 міс= яців до 2 років.

Лікування

Специфічного антидоту = не існує, тому у випадках передозування необхідно застосовувати симптоматичну = та підтримувальну терапію.

Застосування іпекакуани для лікування передозування ондансетрону не рек= омендується, оскільки її дія не може виявитися через антиеметичний вплив ондансетрону.

Побічні реакції.

Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами = та за частотою виникнення. За частотою виникнення побічні реакції розподілено = на такі категорії: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000). Дуже часті, часті та нечасті побічні реакції були загалом виявлені у клінічних дослідженнях. Рідкі та дуже рідкі побічні реак= ції в основному були виявлені у післяреєстраційний період.

Профіль побічних реакцій у дітей та підлітків був таким же, як і у дорослих.

З боку імунної си= стеми: рідко – реакції підвищеної чутл= ивості негайного типу, інколи тяжкі, аж до анафілаксії.

З боку нервової с= истеми: дуже часто – головний біль; неч= асто – судоми, рухові порушення (включаючи екстрапірамідні реакції, такі як окулогірний криз, дистонічні реакції і дискінезія)¹; рідко – запаморочення під час швидкого внутрішньовенного введення препарату.

З боку органів зо= ру: рідко – скороминущі зорові розл= ади (помутніння в очах), головним чином під час внутрішньовенного введення; дуже рідко – минуща сліпота, головним чином під час внутрішньовенного застосуван= ня.²

З боку серця: нечасто – аритмія, біль у грудя= х (із депресією сегмента ST або без неї), брадикардія; рідко – подовження інтерва= лу QT, включаючи тремтіння/мерехтіння шлуночків (torsade de pointes); частота невідома – ішемія міокарда.

З боку судин: часто – відчуття тепла або прип= ливів; нечасто – артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної = системи та органів грудної порожнини: нечасто – гикавка.

З боку травного т= ракту: часто – запор.

З боку гепатобілі= арної системи: нечас= то – безсимптомне підвищення показників функції печінки.³<= /span>

З боку шкіри та п= ідшкірної клітковини: ду= же рідко - токсичні еритематозні висипання, включаючи токсичний епідермальний некрол= із.

¹ Не спостерігалося стійких клінічних наслідків.

²У більшості випадків сліп= ота минає протягом 20 хвилин. Більшість пацієнтів отримували хіміотерапевтичні агенти= , до яких входив цисплатин. Деякі випадки транзиторної сліпоти мали кортикальне походження.

³Ці випадки спостерігаються головним чином у хворих, які лікуються хіміотерапевтичними препаратами, що містять цисплатин.=

Термін придатності. 3роки= .

&= nbsp;

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не ви= ще 30 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

&= nbsp;

Упаковка.

По 10 таблеток у бліст= ері, по 1 блістеру в картонній упаковці.

&= nbsp;

Катего= рія відпуску.

За рецептом.

&= nbsp;

Виробн= ик.

Манкайнд Фарма Лімітед, Юніт-II.

&= nbsp;

Місцез= находження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Віледж Кі= шанпура, П.О. Джамнівала, Техсіл Паонта Сахіб, Дістрікт Сірмоур 173025, Хімачал Прад= еш, Індія.

Заявник.

ААР ФАРМА ФЗ-ЛЛС

AAR PHARMA FZ-LLC

Місцезнаходження заявника.<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-language:EN-US'>

Прим= іщення 702, 7-й поверх, Будівля: ДіЕсСі Тауер, п/с – 478837, Дубай, Об’єднані Араб= ські Емірати.

Prem= ises 702, 7th Floor, Building: DSC Tower, Post Box – 478837, Dubai, United Arab Emira= tes.

Площа тіла дитини	День 1 ^{(а, б)}	День 2–6 ^(б)
< 0,6 м²=	0,5 мг/м² внутрішньовенно + сироп* у дозі 2 мг через 12 годин	Сироп* у дозі 2 мг кожні 12 годин
≥ 0,6 м² до ≤ 1,2 м²=	5 мг/м²внутрішньовенно + таблетка у дозі 4 мг через 12 годин	таблетка у дозі 4 мг кожні 12 годин=
> 1,2 м²	5 мг/м²або 8 мг внутрішньовенно + таблетка у дозі 8 мг че= рез 12 годин	таблетка у дозі 8 мг кожні 12 годин