ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

CІАЛІС®

(CIALIS®)

<= i>Склад:

1 таблетка містить 2,5 мг або 5 мг тадалафілу;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: UK'>допоміжні речовини:

ядро таблетки: лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, гідроксипропілцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, натрію лаурилсульфат, ма= гнію стеарат;

оболонка таблетки:

для таблеток 2,5 мг: суміш барвників жовта 32K12891 [лактози моногідрат, гіпромелоза, триацетин, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жо= втий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172)], тальк;

для таблеток 5 мг: суміш барвників жовта Y-30-12863-A [лактози моногідрат, гіпромелоза, триацетин, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172)], тальк.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкр= иті плівковою оболонкою, мигдалеподібної форми; таблетки 2,5 мг: світлого оранжево-жовтого кольору, з написом
«C 2 ½» на одному боці; таблетки 5 м= г: жовтого кольору, з написом «C 5».= <= /p>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";color:black;mso-ansi-language:RU'>

Фармакологічні властивості.

Механізм дії.

Тадалафіл є селективним оборотним інгібітором циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) — специфіч= ної фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ 5). Коли сексуальна стимуляція спричиняє локаль= не вивільнення оксиду азоту, інгібування ФДЕ 5 тадалафілом продукує підвищені рівні цГМФ в печеристому тілі. Це приводить до релаксації гладких м’язів і припливу крові до тканин статевого члена, створюючи тим самим ерекцію. Тадалафіл при лікуванні еректильної дисфункції не виявляє своєї дії за відсутності сексуальної стимуляції.

Ефект інгібування концентрації цГМФ в печеристому тілі також спостерігається в гладких м’язах простати, сечовому міхурі та їх судинах, що переносять кров до вищевказаних органів. Судинна релаксація, яка при цьому виникає, викликає підвищення перфузії крові та мо= же бути причиною зменшення симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Ці судинні ефекти можуть бути доповнені інгібуванням активності аферентних нервів сечового міхура та релаксацією гладких м’язів простати і сечового міхура.

Фармакодинамічні ефекти.<= /p>

Дослідження in<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fa= reast-font-family: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'> vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ 5. ФДЕ 5 є ферментом, який був знайдений у гладких м’язах печеристого тіла, судинних і вісцеральних гладких м’язах, скелетних м’язах, тромбоцитах, нирках, легенях і мозочку. Вплив тадалафілу на ФДЕ 5 сильніший, ніж на інші фосфодіестерази. Дія тадалафілу на ФДЕ 5 у 10 000 разів перевищ= ує його вплив на ферменти ФДЕ 1, ФДЕ 2 і ФДЕ 4, що є наявними у серці, мозку, судинах, печінці та інших органах. Тадалафіл у 10 000 разів потужніший щодо= ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 3, що є ферментом, наявним у серці та кровоносних судинах= . Ця селективність щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 3 є важливою тому, що ФДЕ 3 є ферментом, який відіграє певну роль у скороченні серцевого м’яза. Крім того, тадалафіл приблизно у
700 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 6, що є ферментом, наявним у сітківці і відповідальним за фототрансдукцію. Тадалафіл також у 10 000 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 7, ФДЕ 8, ФДЕ 9 і ФДЕ 10.=

Клінічна ефективність та безпека.

Тадалафіл, уведений здоровим добровольцям, не виявляв істотної різниці порівняно з плацебо за показниками систолічного та діастолічного артеріальн= ого тиску у положенні пацієнта лежачи (середнє максимальне зниження 1,6<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black'>/0,8 мм рт. ст. відповідно), систолічного та діастолічного артеріального тиску у положенні пацієнта стоячи (середнє максимальне зниження 0,2<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black'>/4,6 мм рт. ст. відповідно) та істотної зміни частоти серцевих скорочень= .

У ході дослідження впливу тадалафілу на зір з використанням тесту оцінки кольорового сприйняття Farnsworth-Munsell 100 Hue було встановлено, що тадалафіл не погіршує розпізнавання кольорів (син= ій/зелений). Отримані дані клінічного дослідження підтверджують низьку спорідненість тадалафілу щодо ФДЕ 6 порівняно з ФДЕ 5. У ході всіх клінічних досліджень рідко (< 0,1 %) повідомлялося про зміни в розпізнаванні кольо= рів.

Було проведено три клінічних дослідження = за участю чоловіків для оцінки потенційного впливу на сперматогенез Сіалісу® в дозі 10 мг (одне дослідження тривалістю 6 місяців) та в дозі 20 мг (одне дослідження тривалістю 6 місяців і одне — тривалістю 9 місяців) при частоті прийому 1 раз/добу. У ході двох із трьох досліджень спостерігалося клінічно незначуще зниження кількості та концентрації сперми, асоційоване з прийомом тадалафілу. Ці ефекти не були пов’язані із змінами і= нших характеристик, таких як рухливість сперматозоїдів, морфологія та рівень фолікулостимулюючого гормону в крові.

Еректильна дисфункція.<= /p>

Три клінічні дослідження були проведені за участю 1054 пацієнтів з метою виявлення періоду початку ефекту тадалафілу, = який продемонстрував статистично значуще покращення еректильної функції, а також дієвість протягом 36 годин та виявлення ефекту вже через
16 хвилин після прийому дози в порівнянні із плацебо (прийом Сіалісу® за потреби).

У ході дослідження тривалістю 12 тижнів за участю 186 пацієнтів (142 пацієнти отримували тадалафіл, 44 пацієнти — плацебо) із вторинною еректильною дисфункцією відносно пошкодження спинного мозку тадал= афіл виявляв значне покращення еректильної функції, а у середньому коефіцієнт успішних спроб при прийомі Сіалісу® в дозі 10 мг або 20 мг (підбір дози, застосування за потреби) становив 48 % порівняно з 17 % у групі плацебо.

Тадалафіл у дозах 2,5 мг, 5 мг та 10 мг 1= раз на добу оцінювався у ході 3 клінічних досліджень за участю 853 пацієнтів різного віку (від 21 до 82 років) та різних етнічних груп з еректильною дисфункцією різних ступенів тяжкості (легка, середня, тяжка) та різної етіології. У ході двох первинних досліджень ефективності у загальній популя= ції у середньому коефіцієнт успішних спроб був 57 % та 67 % при прийомі Сіалісу= ® 5 мг та 50 % при прийомі Сіалісу® 2,5 мг порівняно з 31 % та 37 % у групі плацебо. У дослідженнях за участю пацієнтів із вторинною еректильною дисфункцією відносно діабету у середньому коефіцієнт успішних спроб становив 41 % та 46 % при прийомі Сіалісу® в дозі 5 мг та 2,5 мг відповідно порівняно з 28 % у групі плацебо. Більшість пацієнтів у вищенаведених дослідженнях раніше приймали інгібітори ФДЕ 5 у разі потреби. У наступному дослідженні 217 пацієнтів, які раніше не застосовували інгібітори ФДЕ 5, отримували Сіаліс® у дозі 5 мг один раз на день та плацебо. У середньому коефіцієнт успішних спроб становив= 68 % у групі прийому Сіалісу® порівняно= з 52 % у групі плацебо.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Застосування Сіалісу® досліджувалося у хо= ді чотирьох клінічних досліджень, що тривали
12 тижнів, за участю 1500 пацієнтів із симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози. У ході цих клінічних досліджень Сіаліс® в дозі 5 мг продемонстрував покращення стану пацієнта за загальною міжнародною шкалою простатичних симптомів (МШПС) порівняно з плацебо (оцінки покращення за МШП= С при прийомі Сіалісу® у дозі 5 мг стано= влять –4,8, –5,6, –6,1 та –6,3, порівняно з –2,2, –3,6 –3,8, –4,2 у разі при= йому плацебо). Покращення стану пацієнта за загальною міжнародною шкалою простатичних симптомів (МШПС) спостерігалося вже після 1 тижня лікування. В одному з клінічних досліджень, де як активний компаратор також був включений тамсулозин в дозі 0,4 мг, оцінки покращення за МШПС при прийомі Сіалісу® у дозі 5 мг, тамсулозину та плацебо становили –6,3, –5,7 –4,2 відповідно.

У ході одного з цих досліджень оцінювалось як покращення еректильної функції, так і послаблення симптомiв доброякісної гіперплазії передміхурової залози у пацієнтів, які мали обидва стани. Покращення еректильної функції за міжнародним індексом оцінки еректильної функції та за міжнародною шкалою простатичних симптомів становило 6,5 та –6= ,1 у разі прийому Сіалісу® в дозі 5 мг порівняно з 1,8 та –3,8 у групі плацебо відповідно. У середньому відсоток успішних спроб статевого акту на одну осо= бу в дослідженні становив 71,9 % у групі прийому Сіалісу® в дозуванні 5 мг, а в групі плацебо — 48,3 %.

Підтримка досягнутого ефекту Сіалісу® оцінювалася у ході додаткового відкритого дослідження, за результатами якого було встановлено, що покращен= ня за загальною міжнародною шкалою простатичних симптомів, що спостерігалося протягом 12 тижнів, зберігається додатково до 1 року після лікування Сіаліс= ом® в дозі 5 мг.

Діти.

Було проведено одне дослідження за участю дітей з м’язовою дистрофією Дюшена (МДД), у якому підтверджених доказів ефективності не було продемонстровано. Це дослідження ефективності тадалафілу було рандомізованим, подвійним сліпим, плацебо-контрольованим, у трьох паралельних групах за участю 331 дитини чоловічої статі віком від 7 до 14 років з МДД, які одночасно отримували тер= апію кортикостероїдами. Дослідження включало 48-тижневий подвійний сліпий період, під час якого пацієнти були розділені на групи прийому тадалафілу 0,3 мг/кг, тадалафілу 0,6 мг/кг або плацебо щоденно. Тадалафіл не продемонстрував ефективності у первинній кінцевій точці щодо сповільнення зниження швидкості ходьби, виміряної за зміною дистанції у тесті з 6-хвилинною ходьбою (ТШХ). Зміна середнього значення дистанції у ТШХ, розрахованого за методом найменш= их квадратів, на 48 тижні становила 51,0 м у групі плацебо порівняно з 64,7 м у групі тадал= афілу 0,3 мг/кг (р=3D0,307) та 59,1 м у групі тадалафілу 0,6 мг/кг (р=3D0,538). Підтверджену ефективність також н= е було виявлено і під час повторних аналізів результатів даного дослідження. Загал= ьні результати з безпеки, отримані в цьому дослідженні, в цілому відповідали відомому профілю безпеки тадалафілу та небажаним явищам, очікуваним у педіатричній популяції МДД при лікуванні кортикостероїдами.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Всмоктування. Тадалафіл добре всмоктується після прийому внутрішньо. Середня максимальна концентрація в плазмі (С_max<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>) досягається в середньому через 2 години після прийому. Абсолютна біодоступність тадалафілу після прийому перорально не встановлювалась.

Швидкість і ступінь всмоктування тадалафілу не залежать від прийому їжі= , таким чином, Сіаліс можна приймати з їжею чи без неї. Час уведення дози (ранок або вечір) не мав клінічно значущого ефекту на швидкість і ступінь всмоктування= .

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Розподіл. Середній об’єм розподілу становить приблизно 63 л, вказуючи на те, що Сіаліс® розподіляється в тканинах. При терапевтичних концентраціях 94 % тадалафілу в плазмі зв’язано з протеїнами. На зв’язуванн= я з протеїнами не впливає порушення ниркової функції.

Менше 0,0005 % уведеної дози було виявлено в спермі здорових добровольц= ів.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Метаболізм. Тадалафіл переважно метаболізується ізоформою 3А4 цитохрому Р450 (CYP). Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід. Цей метаболіт має активні= сть відносно ФДЕ 5 у 13 000 разів менше, ніж тадалафіл. Таким чином, очікується= , що метаболіт не буде виявляти клінічної активності у концентраціях, що спостерігаються.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Виведення. Середній кліренс перорального тадалафілу становить 2,5 л/год, а середній період напіввиведення — 17,5 години у здорових суб’єктів. Тадалафіл виводиться переважно у виг= ляді неактивних метаболітів, більшою мірою з фекаліями (приблизно 61 % дози) і меншою — з сечею (майже 36 % дози).

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Лінійність/нелінійність фармакокінетики. Фармакокінети= ка тадалафілу у здорових добровольців лінійно пропорційна до часу і дози. В діапазоні доз від 2,5 мг до 20 мг, експозиція (AUC) підвищується пропорційно дозі. Постійна концентрація в плазмі досягає= ться протягом 5 днів при щоденному прийомі один раз на день.

Фармакокінетика препарату однакова у пацієнтів з еректильною дисфункціє= ю та у пацієнтів без неї.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Особи похилого віку. Здорові добровольці похилого віку = (65 років або старше) мали нижчі значення кліренсу тадалафілу при прийомі внутрішньо, що приводило до підвищення на
25 % експозиції (AUC) порівняно зі здоровими добровольцями ві= ком 19–45 років. Цей віковий ефект не є клінічно значущим і не потребує регулюв= ання дози.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Ниркова недостатність. У ході досліджень з клінічної фармакології із застосуванням одиничної дози тадалафілу (5–20 мг) експозиція тадалафілу AUC практично подвоїлася у пацієнтів зі слаб= кою (кліренс креатиніну від 51 до 80 мл/хв) або помірною (кліренс креатиніну ві= д 31 до 50 мл/хв) нирковою недостатністю, а також у пацієнтів із останньою стаді= єю ниркової хвороби на діалізі. У пацієнтів, які знаходилися на гемодіалізі, максимальна концентрація в плазмі (С_max<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>) була на 41 % вища, ніж у здорових добровольців.

Впливом гемодіалізу на виведення тадалафілу можна знехтувати.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Печінкова недостатність. Експозиція тадалафілу (AUC) у пацієнтів зі слабкою та помірною печінковою недостатністю (класи А та В за шкалою Чайлда – П’ю) є порівнянно= ю з експозицією у здорових добровольців при застосуванні дози 10 мг. Дані щодо безпечності призначення Сіалісу® пацієнтам із тяжкою печінковою недостатніс= тю (клас С за шкалою Чайлда – П’ю) обмежені. Немає даних щодо застосування Сіалісу® в дозі один раз на день пацієнтам із печінковою недостатністю. Лік= ар повинен уважно оцінити індивідуальні переваги/ризики призначення Сіалісу® в дозуванні один раз на день.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Пацієнти, які мають цукровий діабет. Експоз= иція тадалафілу (AUC) у хворих на діабет була приблизно на 19= % нижче, ніж значення AUC у здорових добровольців. Ця різниця в експозиції не потребує регулювання дози.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";color:black;mso-ansi-language:RU'>

<= i>Показання.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Для дозування 2,5 мг. Лікування еректильної дисфункції у дорослих чоловіків. Препарат ефективний за наявності сексуальної стимуляції= .

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Для дозування 5 мг. Лікування еректильної дисфункції у дорослих чоловіків. Препарат ефективний для лікування еректильної дисфункці= ї за наявності сексуальної стимуляції.

Лікування симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози у дорослих чоловіків.

Сіаліс® не показаний для застосування жінкам.

<= i>Протипоказання.

Підвищена чутливість до тадалафілу або до будь-якого іншого компонента препарату.

У ході клінічних досліджень тадалафіл виявив властивість посилювати гіпотензивний ефект нітратів. Вважається, що це є наслідком комбінованого впливу ефектів нітратів та тадалафілу на шлях оксид азоту / цГМФ. Таким чин= ом, тадалафіл протипоказано пацієнтам, які застосовують органічні нітрати у будь-якій лікарській формі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Сіаліс® не слід застосовувати чоловікам із серцевими захворюваннями, для яких сексуальна активність є небажаною. Лікарі повинні зважати на потенційн= ий серцевий ризик сексуальної активності для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі.

Нижчевказані групи пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями не були включені у клінічні дослідження, тому застосування тадалафілу для них протипоказане:

- пацієнти з інфарктом міокарда протягом останніх 90 днів;

- пацієнти з нестабільною стенокардією або стенокардією, що виникає під = час статевих актів;

- пацієнти із серцевою недостатністю, що відповідає класу 2 або вище за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця, протягом останніх 6 місяців; <= /span>

- пацієнти з неконтрольованими аритміями, артеріальною гіпотензією (< 90/50 мм рт. ст.) чи неконтрольованою гіпертензією;

- пацієнти після інсульту, що стався протягом останніх 6 місяців.

Сіаліспротипоказаний пацієнтам із втратою зору одного ока в результаті неартеріальної передньої ішемічної оптичної нейропатії (НАПІОН) незалежно від того, було це пов’язано із попереднім впливом інгібіторів ФДЕ= 5 чи ні (див. розділ «Особливості застосування»).

Супутнє застосування інгібіторів ФДЕ 5, в тому числі тадалафілу, із стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказано, оскільки потенційно це може призвести до симптоматичної гіпотензії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

<= i>Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.<= /i>

Дослідження щодо взаємодій було проведено для дозувань 10 мг та 20 мг, = дані надано нижче. Стосовно досліджень взаємодії, в яких застосовувався тільки Сіаліс® в дозі 10 мг, клінічно значуща взаємодія при застосуванні вищих доз= не може бути виключена.

Вплив інших лікарських засобів на тадалаф= іл.<= /p>

Інгібітори цитохрому CYP= 450.

Тадалафіл метаболізується переважно CYP3A4. Селективний інгібітор CYP3A4 — кетаконазол (= 200 мг щоденно) — збільшує площу під кривою “концентрація — час” (= AUC) тадалафілу (10 мг) у 2 рази та С_max<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'> на 15 % щодо значень AUC і Сmax<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'> одного тадалафілу. Кетоконазол (400 мг на день) збільшує площу під кри= вою “концентрація — час” (AUC) тадалафілу (20 мг) у 4 рази, а С= _max<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fa= reast-font-family: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'> — на 22 %. Ритонавір, інгібітор протеаз (200 мг двічі на день), що інгібу= є CYP3A4, CYP2С9, CYP2С19 та CYP2D6, збільшує пл= ощу під кривою “концентрація — час” (AUC) тадалафілу (20 мг) у 2 рази, не змінююч= и С_max<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>. Хоча специфічні взаємодії не були досліджені, інші інгібітори протеаз= и, такі як саквінавір та інші інгібітори CYP3A4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, ітраконазол та грейпфрутовий сік, слід призначати з обережністю, оскільки очікується, що при сумісному застосуванні вони підвищуватимуть концентрацію тадалафілу в плазмі (див. ро= зділ «Особливості застосування»). Як наслідок може підвищуватись частота виникне= ння побічних реакцій
(див. розділ «Побічні реакції»).

Транспортери.<= /p>

Вплив транспортерів, наприклад p-глікопротеїнів, на розподіл тадалафілу невідомий. Таким чином, існує імовірність лікарської взаємодії, опосередкованої інгібуванням транспортері= в.

Індуктори цитохрому CYP= 450.

Індуктор CYP3A4 рифампіцин знижує величину AUC тадалафілу на 88 % порівняно зі значення= м AUC при прийомі лише тадалафілу (10 мг). Можна припустити, що таке зниження концентрації призведе до зниження ефективності тадалафілу; ступінь зниження ефективності невідомий. Супутнє застосування інших індукторів CYP3A4, таких як фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін, також може знижувати концентрацію тадалафілу в плазмі.=

Вплив тадалафілу на інші лікарські препарати.<= /p>

Нітрати. У ході клінічних досліджень тадалафіл (5 = мг, 10 мг, 20 мг) виявляв властивість посилювати гіпотензивні ефекти нітратів.<= i> Таким чином, застосування Сіалісу® пацієнтами, які отримують лікування органічними нітратами у будь-якій формі, протипоказано (див. розділ «Протипоказанн= я»). За результатами клінічного дослідження за участю
150 пацієнтів, які застосовували тадалафіл у дозі 20 мг на добу протягом 7 = днів та нітрогліцерин у дозі 0,4 мг сублінгвально (з різним часом прийому), ця взаємодія тривала більш ніж 24 години та не виявлялась після 48 годин після застосування останньої дози тадалафілу. Тому якщо для пацієнта, якому призначено Сіаліс® в будь-якій дозі (2,5–20 мг), застосування нітратів є медичною необхідністю при загрозливому для життя стані, то перед застосуван= ням препаратів нітратів має минути не менше ніж 48 годин після останнього прийо= му Сіалісу®. У такому випадку застосування нітратів повинно відбуватися під пильним медичним наглядом із належним моніторингом гемодинамічних показникі= в.

Антигіпертензивні препарати (в тому числі блокатори кальцієвих каналів).

Під час сумісного призначення тадалафілу = (у дозуванні 5 мг один раз на добу або у вигляді разової дози по 20 мг) із блокатором α-адренорецепторів доксазозином (4–8 мг на добу) спостерігалося значне посилення гіпотензивного ефекту останнього. Цей ефект триває до
12 годин і може проявлятися окремими симптомами, в тому числі у вигляді запаморочення. Така комбінація препаратів не рекомендується до застосування (див. розділ «Особливості застосування»).

У ході досліджень взаємодії за участю обмеженої кількості здорових волонтерів не повідомлялося про вищевказані еф= екти при сумісному застосуванні із алфузозином або тамсулозином. Слід з обережні= стю призначати тадалафіл пацієнтам, які отримують лікування будь-якими блокатор= ами α-адренорецепторів, особливо особам похилого віку. Лікування слід розпочинати із мінімального дозування та поступово збільшувати дозу.=

У ході досліджень клінічної фармакодинамі= ки вивчався потенціал тадалафілу посилювати гіпотензивні ефекти антигіп= ертензивних препаратів. Досліджувались основні класи препаратів: блокатори кальцієвих каналів (амлодипін), інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (еналапр= ил), блокатори β-адренорецепторів (метопролол), тіазидні діуретики (бендрофлуазид) та блокатори рецепторів ангіотензину II (різні типи та дози, окремо та в комбінації з тіазидними діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, блокаторами β-адренорецепторів та/або блокаторами α-адренорецепторів). Тадалафіл (в дозі 10 мг, крім досліджень взаємодії з блокаторами рецепторів ангіотензину II та амлодипіну= , де вивчався ефект дози 20 мг) не виявляв значущої взаємодії із вищеперерахован= ими класами лікарських засобів. У ході іншого дослідження клінічної фармакології досліджувалося супутнє застосування тадалафілу (в дозі 20 мг) з декількома гіпотензивними препаратами (до чотирьох). У пацієнтів, які приймали декілька антигіпертензивних засобів, зміни артеріального тиску залежали від рівня контролю артеріального тиску. Таким чином, у пацієнтів з добре контрольован= ою гіпертензією зниження тиску було незначним та відповідало такому у здорових волонтерів. У пацієнтів з неконтрольованою гіпертензією зниження артеріальн= ого тиску було більшим, хоча у більшос= ті хворих таке зниження тиску не супроводжувалось гіпотензивними симптомами. У пацієнтів, які отримують супутню терапію антигіпертензивними лікарськими засобами, застосування тадалафілу в дозі 20 мг може призводити до зниження артеріального тиску, яке (крім випадку супутнього застосування із блокатора= ми α-адренорецепторів) загалом є незначним та клінічно незначущим. Аналіз д= аних третьої фази клінічного дослідження не виявив різниці у побічних реакціях, = що виникали у пацієнтів, які отримували лікування тадалафілом із супутнім застосуванням антигіпертензивних засобів та лікування тільки тадалафілом. Незважаючи на це, необхідно надавати відповідні рекомендації щодо можливого зниження артеріального тиску пацієнтам, які лікуються гіпотензивними лікарськими засобами та Сіалісом®.

Ріоцигуат.<= /p>

У ході доклінічних досліджень був виявлен= ий адитивний гіпотензивний ефект при супутньому прийомі інгібіторів ФДЕ 5 з ріоцигуатом. У ході клінічних досліджень було виявлено, що ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ 5. Не було доказів сприятливого клінічного ефекту цієї комбінації у досліджуваній популяції. Супутнє застосування ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ 5, в тому числі тадалафілом, протипоказано (д= ив. розділ «Протипоказання»).

Інгібітори 5-α= -редуктази.

У ході клінічного дослідження, в якому порівнювалося сумісне застосування тадалафілу у дозі 5 мг та фінастериду у = дозі 5 мг із прийомом плацебо та фінастериду у дозі 5 мг для усунення симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози, не було виявлено жодних нов= их побічних реакцій. Проте, оскільки дослідження взаємодії лікарських засобів з метою оцінки ефектів тадалафілу та інгібіторів 5-α-редуктази не проводилося, слід з обережністю призначати тадалафіл пацієнтам, які отримують лікування інгібіторами
5-α-редуктази.

CYP1А2 субстрати (наприклад теофілін).=

У ході дослідження клінічної фармакології= при прийомі тадалафілу (в дозі 10 мг) з теофіліном (неселективним інгібітором фосфодіестерази) не спостерігалося ніякої фармакокінетичної взаємодії. Єдин= им фармакодинамічним ефектом було незначне підвищення серцевого ритму (3,5 удара/хв). Необхідно враховувати можливість виникнення цього ефекту при сумісному застосуванні тадалафілу та теофіліну, незважаючи на те, що він є незначним та не має клінічної значущості.

Етинілестрадіо= л та тербуталін.

Тадалафіл підвищував біодоступність пероральних лікарських форм з етинілестрадіолом. Таке збільшення біодоступн= ості можна очікувати при сумісному застосуванні з тербуталіном (перорально), хоча клінічні наслідки цієї комбінації невідомі.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Алкоголь.

Алкоголь (середня максимальна концентрація 0,08 %) не впливав на супутнє застосування тадалафілу (в дозі 10 або 20 мг). Також не спостерігалося змін концентрації тадалафілу протягом наступних трь= ох годин після одночасного прийому алкоголю з тадалафілом. Алкоголь застосовув= али таким чином, щоб досягнути максимального рівня абсорбції алкоголю (прийом н= атще після нічного голодування та без прийому їжі протягом 2 годин після застосування алкоголю). Прийом тадалафілу (в дозі 20 мг) не призводив до статистично значущого зниження середніх значень артеріального тиску на фоні прийому алкоголю (0,7 г/кг або приблизно 180 мл 40 % алкоголю (горілки) чоловіком з вагою тіла
80 кг), проте у деяких пацієнтів спостерігалося постуральне запаморочення і ортостатична гіпотензія. Прийом тадалафілу на фоні нижчих доз алкоголю (0,6 г/кг) не спричиняв гіпотензію, а запаморочення спостерігалося з тією ж частотою, що й при прийомі тільки алкоголю. Вплив алкоголю на пізнавальні функції не посилювався при супутньому застосування тадалафілу (в дозі 10 мг= ).

Лікарські засоби, що метаболізуються за участю цитохрому Р-450.

Не очікується, що тадалафіл спричинятиме клінічно значуще інгібування чи індукування кліренсу лікарських засобів, що метаболізуються ізоформами CYP450. У ході клінічних досліджень було доведено, що тадалафіл не інгібує і не індукує ізоформи CYP450, в т. ч. CYP3А4, CYP1А2, CYP2D6, CYP2E1, CYP2C9 та CYP2C19.

<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fa= reast-font-family: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black'>CYP= 2С9 субстрати (наприклад R-варфарин).

Тадалафіл (у дозі 10 мг та 20 мг) не мав клінічно значущого ефекту на експозицію (= AUC) S-варфарину чи R-варфарину (CYP2С9 субстрати), а також не мав впливу на протромбіновий час, індукований варфарином.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Аспірин.

Тадалафіл (у дозі 10 мг та 20 мг) не потенціював збільшення часу кровот= ечі, спричиненої ацетилсаліциловою кислотою.

Протидіабетичні лікарські засоби.<= /i><= /p>

Специфічні дослідження взаємодії тадалафі= лу із протидіабетичними лікарськими засобами не проводились.

<= i>Особливості застосування.

Перед застосуванням препарату лікарю слід зібрати медичний анамнез і провести обстеження фізичного стану пацієнта, визначити потенційні першопри= чини еректильної дисфункції і доброякісної гіперплазії передміхурової залози та призначити відповідний курс лікування.

Перед початком будь-якого лікування еректильної дисфункції лікарі повин= ні зважати на стан серцево-судинної системи своїх пацієнтів, оскільки існує пе= вний ступінь серцевого ризику, асоційований із сексуальною активністю. Тадалафіл= має судинорозширювальний ефект, що може призводити до незначного та транзиторно= го зниження артеріального тиску (див. розділ «Фармакологічні властивості») та потенціювання гіпотензивного ефекту нітратів (див. розділ «Протипоказання»)= .

Перед початком терапії тадалафілом симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози необхідно обстежити пацієнта для виключення можливої карциноми передміхурової залози та ретельно оцінити стан серцево-судинної системи (див. розділ «Протипоказання»).

Оцінка еректильної дисфункції повинна включати визначення потенційної першопричини та її належне лікування після відповідного медичного обстеженн= я. Невідомо, чи є ефективним Сіаліс® для пацієнтів, які перенесли операцію на тазових кістках або радикальну простатектомію без збереження нервів. <= /o:p>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Серцево-судинна система.

У постмаркетинговий період та/або у ході клінічних досліджень повідомля= лося про серйозні явища з боку серцево-судинної системи, в тому числі про інфаркт міокарда, раптову серцеву смерть, нестабільну стенокардію, шлуночкову аритм= ію, порушення мозкового кровообігу, транзиторну ішемічну атаку, біль у грудях, прискорене серцебиття та тахікардію. Більшість пацієнтів, у яких спостеріга= лися такі побічні реакції, мали фактори ризику з боку серцево-судинної системи в анамнезі. У той же час наразі неможливо точно встановити, чи вищевказані яв= ища пов’язані із факторами ризику, застосуванням Сіалісу®, сексуальною активніс= тю пацієнтів або із комбінацією цих чи інших факторів.

У пацієнтів, які отримують супутнє лікування антигіпертензивними засоба= ми, тадалафіл може посилити зниження артеріального тиску. Якщо розпочато щоденну терапію Сіалісом®, слід розглянути клінічну необхідність підбору дози антигіпертензивної терапії.

Необхідно з обережністю призначати Сіаліс® пацієнтам, які приймають α₁= -блокатори, тому що у деяких хворих одночасний прийом цих препаратів мо= же призвести до симптоматичної гіпотензії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Не рекомендується комбіноване застосування тадалафілу та доксазозину.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Органи зору.

Повідомлялося про випадки погіршення зору та НАПІОН під час застосування Сіалісу® та інших інгібіторів ФДЕ 5. Аналіз даних обcерваційних досліджень показав підвищення ризику розвитку гострої НАПІОН= у чоловіків з еректильною дисфункцією після застосування тадалафілу або інших інгібіторів ФДЕ 5. Оскільки підвищення такого ризику можливе у всіх пацієнтів, що застосовують тадала= філ, лікар повинен попередити пацієнта про необхідність негайного припинення застосування тадалафілу та звернення за медичною допомогою у разі раптової втрати зору (див. розділ «Протипоказання»).

Погіршення або раптова втрата слуху.

Повідомлялось = про випадки раптової втрати слуху після застосування тадалафілу. Незалежно від того, чи були наявні інші фактори ризику (такі як вік, наявність діабету, гіпертензії та випадки втрати слуху в анамнезі), пацієнтів потрібно поперед= ити про необхідність припинення застосування тадалафілу та звернення за медичною допомогою у разі раптового погіршення або втрати слуху.
<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Ниркова та печінкова недостатність.

Щоденне застосування препарату Сіаліс® не рекомендується пацієнтам із серйозними нирковими порушеннями у зв’язку з підвищеною експозицією (AUC) тадалафілу, обмеженим клінічним досвідом та слабкою здатністю впливат= и на його кліренс за допомогою діалізу.

Клінічні дані про призначення Сіалісу® для щоденного застосування паціє= нтам із тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда – П’ю) обмежені.

Застосування препарату щоденно як для лікування еректильної дисфункції,= так і для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози не оцінювало= сь у пацієнтів із печінковою недостатністю. Перш ніж призначити Сіаліс, лікар повинен ретельно оцінити індивідуальні переваги/ризик терапії.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Пріапізм та анатомічна деформація статевого члена.

Якщо у пацієнта виникає ерекція, що триває 4 години або більше, йому необхідно негайно звертатися за медичною допомогою. Якщо не буде проведено негайне лікування пріапізму, це може призвести до ушкодження тканин статево= го члена та довготривалої втрати потенції.

Необхідно з обережністю призначати Сіаліс® пацієнтам з анатомічними деформаціями статевого члена (такими як кутове викривлення, кавернозний фіб= роз або хвороба Пейроні) чи пацієнтам, які мають стани, що можуть сприяти пріап= ізму (такі як серпоподібноклітинна анемія, мієломна хвороба чи лейкемія).=

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Супутнє застосування з інгібіторами CYP= 3A4.

Необхідно з обережністю призначати Сіаліс пацієнтам, які вживають інгібітори CYP3A4 (ритонавір, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин), оскільки при сумісному застосуванні із тадалафілом спостерігається збільшення експозиції тадалафіл= у (AUC)
(див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді= й»).

Супутнє застосування з іншими лікарськими засобами для лікування еректильної дисфункції.

Безпечність та ефективність застосування Сіалісу® в комбінації з іншими інгібіторами ФДЕ 5 або іншими засобами = для лікування еректильної дисфункції не досліджувались, тому необхідно інформув= ати пацієнтів про те, що не слід приймати Сіаліс® у подібних комбінаціях.

Лактоза.

Препарат містить лактози моногідрат, тому пацієнти із рідкісними спадко= вими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Натрій

1 таблетка цього препар= ату містить менше 1 ммоль натрію (23 мг), тобто фактично не містить натрію.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Застосування в період вагітності або годування груддю.

Сіаліс® не показаний для застосування жінкам. <= /p>
<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Вагітність. Дані досліджень щодо застосування тадала= філу вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона або плода, род= и та постнатальний розвиток. Як запобіжний захід, бажано уникати застосування Сіалісу® під час вагітності.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Годування груддю. Наявні фармакодинамічні/токсикологічні д= ані стосовно тварин свідчать про екскрецію тадалафілу в молоко. Ризик для немов= ляти на грудному вигодовуванні не слід виключати. Сіаліс® не слід застосовувати = під час годування груддю.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Фертильність. Ефекти, що можуть вказувати на погіршення фертильності, відмічалися у собак. У ході двох клінічних досліджень було встановлено, що такий ефект не очікується у людей, хоча у окремих чоловіків спостерігалося зниження концентрації сперми (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Здатність впливати на швидкість реакції п= ри керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив Сіалісу® на здатність керувати маши= нами та механізмами незначний. Хоча частота повідомлень про явища запаморочення у ході клінічних досліджень із застосуванням плацебо та у ході клінічних досліджень із застосуванням тадалафілу була подібна, пацієнти повинні знати= , як впливає на них Сіаліс®, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

<= i>Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Еректильна дисфункція у дорослих чоловіків.

Рекомендована доза становить 10 мг перед передбачуваною сексуальною активністю, незалежно від прийому їжі. Пацієнтам, у яких тадалафіл в дозі 1= 0 мг не спричиняє адекватного ефекту, можна застосовувати дозу 20 мг.

Препарат можна приймати за 30 хв перед сексуальною активністю. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";color:black;mso-ansi-language:RU'>

Максимальна рекомендована частота прийому — один раз на д= ень.

Тадалафіл в дозі 10 мг та 20 мг призначений для застосування перед передбачуваною сексуальною активністю та не рекомендований для щоденного застосування.

Якщо передбачається часте застосування Сіалісу® (принаймні двічі на тиж= день), режим щоденного застосування більш низьких доз Сіалісу® може бути більш доцільним, виходячи з вибору пацієнта та рішення лікаря. Для таких пацієнтів рекомендована доза становить
5 мг/добу приблизно в однаковий час. Дозу можна зменшувати до 2,5 мг/добу, виходячи з індивідуаль= ної толерантності. Доцільність тривалого щоденного застосування слід періодично переоцінювати.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Доброякісна гіперплазія передміхурової залози у дорослих чоловіків.<= /p>
Для щоденного застосування рекомендована доза становить 5 мг/добу прибл= изно в один і той самий час, незалежно від прийому їжі. Для лікування дорослих чоловіків із еректильною дисфункцією та симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози рекомендована доза для щоденного застосування станови= ть 5 мг/добу приблизно в один і той самий час. Для пацієнтів з непереносимістю тадалафілу у дозі 5 мг/добу при лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози, слід розглянути застосування альтернативної терапії,= з огляду на те що ефективність тадалафілу у дозі 2,5 мг/добу для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози не оцінювалась.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Особливі популяції пацієнтів.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Чоловіки літнього віку. Корекція дози = не потрібна.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Чоловіки, які мають ниркову недостатність. Корекція дози не потрібна для пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю. Для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю максимальна рекомендована доза становить 10 мг (прийом Сіалісу® за потреби). Щоденне застосування тадалафілу в дозі 2,5 мг або 5 мг не рекомендовано для лікуван= ня пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю та доброякісною гіперплазією передміхурової залози або еректильною дисфункцією (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). <= /p>
<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Чоловіки, які мають печінкову недостатність.

Для лікування еректильної дисфункції рекомендована доза Сіалісу® станов= ить 10 мг перед передбачуваною сексуальною активністю і не залежить від прийому= їжі (прийом Сіалісу® за потреби). Клінічні дані щодо безпеки застосування Сіалі= су® пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлда – П’ю) обмежені; у разі призначення лікар повинен уважно оцінити індивідуальні переваги/ризики. Немає даних щодо застосування Сіалісу® в дозі вище 10 мг пацієнтам із печінковою недостатністю. Щоденне застосування Сіалісу® як для лікування пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, так= і з еректильною дисфункцією не оцінювалось у пацієнтів із пошкодженнями печінки, тому лікар повинен ретельно оцінити індивідуальні переваги/ризики такої тер= апії (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).<= /span>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Чоловіки, які мають цукровий діабет. Корекц= ія дози не потрібна.

Особливі застереження при утилізації.

Невикористаний препарат або відходи слід утилізувати відповідно до діючих нормативних вимо= г.

<= i>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Діти.

Немає даних щодо застосування Сіалісу® дітям для лікування еректильної дисфункції.

<= i>

<= i>Передозування.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Симптоми. При одноразовому застосуванні здоровими добровольцями тадалафілу в дозі до 500 мг і при багаторазовому застосуванні тадалафілу пацієнтами до 100 мг на добу небажані ефекти були аналогічні тим= , що спостерігалися при застосуванні менших доз препарату. <= /p>
<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Лікування. У разі передозування, якщо треба, слід застосовувати стандартну симптоматичну терапію. На елімінацію тадалафілу гемодіаліз впливав неістотно.

<= i>

<= i>

<= i>

<= i>

<= i>Побічні реакції.

Резюме профілю безпеки лікарського засобу= .<= /p>
Небажаними ефектами, про які повідомлялося найчастіше при лікуванні еректильної дисфункції або доброякісної гіперплазії передміхурової залози, були головний біль, диспепсія, біль у спині, міалгія, частота виникнення яких зростала із збільшенням дози Сіалісу®. Побічні реак= ції були короткотривалими, загалом від легких до помірних. Більшість випадків п= ояви головного болю при щоденному прийомі Сіалісу® спостерігалася протягом перши= х 10–30 діб після початку лікування.

Табличні дані побічних реакцій.<= /p>
Нижченаведена таблиця містить дані стосов= но побічних реакцій зі спонтанних повідомлень та плацебо-контрольованих клініч= них досліджень (включали в цілому 8022 пацієнти, які отримували Сіаліс®, та 4422 пацієнти, які отримували плацебо) із застосування Сіалісу® за потребою та щоденного застосування для лікування еректильної дисфункції і щоденного застосування для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози.<= /span>

Дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та &l= t; 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та = < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000)= , частота невідома (частота не може бути встановлена виходячи із наявних даних).<= o:p>

Дуже часто

(≥ 1/10)<= /span>

Часто

(≥ 1/100 = до >1/10)<= /span>

Нечасто

(≥ 1/1000= до 1/100)

Рідко

(≥ 1/1000= 0 до 1/1000)=

Порушення з боку імунної системи

Реакції гіперчутливості<= /span>

Ангіоневротичний набряк²<= /span>

Порушення з боку нервової системи

Головний біль

Запаморочення

Порушення мозко= вого кровообігу¹ (включаючи геморагічні явища), втрата свідомості, транзиторна ішемічна атака¹, мігрень², судоми²⁼, транзиторна амнезія=

Порушення з боку органів зору

Нечіткий зір, відчуття болю в очах

Дефекти поля зору, набряк повік, кон’юнктивальна гіперемія, неартеріа= льна передня оптична ішемічна нейропатія (НАПІОН)², оклюзія вен сітківки²

Порушення з боку органів слуху та рівноваги

Дзвін у вухах

Раптова втрата слуху

Порушення з боку серцевої системи¹

Тахікардія, прискорене серцебиття

Інфаркт міокарда, нестабільна стенокард= ія², шлуночкова аритмія²

Порушення з боку судинної системи

Припливи=

Гіпотензія³, гіпертензія

=

Порушення з боку респіраторної системи

Закладеність носа

Диспное, носова кровотеча

=

Порушення з боку шлунково-кишкової системи

Диспепсія=

Абдомінальний біль, блювання, нудота, гастроезофагеальний рефлюкс

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

Висипання=

Кропив’янка, синдром Стівенса–Джонсона2, ексфоліативний дерматит², гіпергідроз

(надмірне = потовиділення)

Порушення з боку опорно-рухового апарату, сполучної та кістково-м’язо= вої тканини

Біль у спині, міалгія, біль у кінцівках=

Порушення з боку нирок та сечовидільної системи

Гематурія =

=

Порушення з боку репродуктивної системи

Подовжена ерекція

Пріапізм, кровотеча зі статевого члена, гемоспермія

Загальні розлади та стан в місці введення

Біль у грудях¹,

периферичні набряки, підвищена втомлюваність

Набряк обличчя², раптова сер= цева смерть^1,2

¹Більшість пацієнтів, у яких спостерігалися такі побічні реакції, мали фактори ризику з боку серцево-судинної системи в анамнезі (див. розділ «Особливості застосування»).

²Побічні реакці= ї із постмаркетингових досліджень, які не спостерігалися в ході плацебо-контрольованих клінічних досліджень.

³Частіше повідомлялося у разі застосування тадалафілу разом з антигіпертензивними засобами.

О= кремі побічні реакції. Повідомлялось про трохи вищу частоту аномалій на ЕКГ, в першу чергу про синусову брадикардію, у пацієнтів, які отримували тадалафіл 1 раз на добу, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо. Більшість цих аномалій на ЕКГ не були пов’язані з проявом побічних реакцій.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Особливі групи пацієнтів. Дані щодо застосування тадалафілу пацієнтам віком понад
65 років у ході клінічних досліджень, як для лікування еректильної дисфункц= ії, так і для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, обмежен= і. У ході клінічних досліджень під час застосування тадалафілу за потребою (в до= зі 20 мг) для лікування еректильної дисфункції діарея частіше виникала у паціє= нтів віком понад 65 років. У ході клінічних досліджень під час застосування тадалафілу в дозі 5 мг один раз на день для лікування доброякісної гіперпла= зії передміхурової залози явища запаморочення та діареї частіше спостерігалися у пацієнтів віком понад 75 років.

<= i>

<= i>Термін придатності. 3 роки.

<= span style=3D'font-size:9.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fam= ily: "Times New Roman";color:black;mso-ansi-language:RU'>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місц= і, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 30 °С.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Упаковка.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Таблетки по 2,5 мг: по 28 таблеток (14×2) у блістерах у картонній пачці.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Таблетки по 5 мг: по 14 таблеток або по 28 таблеток (14×2) у блістерах у картонній пачці.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Первинна та вторинна упаковка, дозвіл на випуск серії: <= /p>
Ліллі С.А. / Lilly S.A.

<= span style=3D'font-size:9.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fam= ily: "Times New Roman";color:black;mso-ansi-language:RU'>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black;mso-ansi-language: RU'>Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

Авда де ля Індустрія, 30, 28108, Алькобендас, Мадрид, Іспанія / = Avda de la Industria, 30, <= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fa= reast-font-family: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;color:black'>Alcobendas= , Madrid, 28108, Spain.

Дуже часто (≥ 1/10)<= /span>	Часто (≥ 1/100 = до >1/10)<= /span>	Нечасто (≥ 1/1000= до 1/100)	Рідко (≥ 1/1000= 0 до 1/1000)=
Порушення з боку імунної системи
		Реакції гіперчутливості<= /span>	Ангіоневротичний набряк²<= /span>
Порушення з боку нервової системи
	Головний біль	Запаморочення	Порушення мозко= вого кровообігу¹ (включаючи геморагічні явища), втрата свідомості, транзиторна ішемічна атака¹, мігрень², судоми²⁼, транзиторна амнезія=
Порушення з боку органів зору
		Нечіткий зір, відчуття болю в очах	Дефекти поля зору, набряк повік, кон’юнктивальна гіперемія, неартеріа= льна передня оптична ішемічна нейропатія (НАПІОН)², оклюзія вен сітківки²
Порушення з боку органів слуху та рівноваги
		Дзвін у вухах	Раптова втрата слуху
Порушення з боку серцевої системи¹
		Тахікардія, прискорене серцебиття	Інфаркт міокарда, нестабільна стенокард= ія², шлуночкова аритмія²
Порушення з боку судинної системи
	Припливи=	Гіпотензія³, гіпертензія	=
Порушення з боку респіраторної системи
	Закладеність носа	Диспное, носова кровотеча	=
Порушення з боку шлунково-кишкової системи
	Диспепсія=	Абдомінальний біль, блювання, нудота, гастроезофагеальний рефлюкс
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
		Висипання=	Кропив’янка, синдром Стівенса–Джонсона2, ексфоліативний дерматит², гіпергідроз (надмірне = потовиділення)
Порушення з боку опорно-рухового апарату, сполучної та кістково-м’язо= вої тканини
	Біль у спині, міалгія, біль у кінцівках=
Порушення з боку нирок та сечовидільної системи
		Гематурія =	=
Порушення з боку репродуктивної системи
		Подовжена ерекція	Пріапізм, кровотеча зі статевого члена, гемоспермія
Загальні розлади та стан в місці введення
		Біль у грудях¹, периферичні набряки, підвищена втомлюваність	Набряк обличчя², раптова сер= цева смерть^1,2