MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D42F18.AE4FE860" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D42F18.AE4FE860 Content-Location: file:///C:/680CDAD3/UA94500101_8553.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>
дл=
103;
медичного
застосуванl=
5;я
препарату
Вальсакор®
Н 80
Вальсакор®
Н 160
Вальсакор®
НD 160
(Valsacor=
span>® H 80)
(Valsacor=
span>® H 160)
(Valsacor=
span>® HD 160)
Склад=
;:
діючі
речовини: 1
таблетка,
вкрита
плівковою
оболонкою,
містить 80 мг<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:EN-US'>
валсартану
та 12,5 мг
гідрохлортo=
0;азиду
або 160 мг
валсартану
та 12,5 мг гідрох&=
#1083;ортіазиду,
або 160 мг
валсартану
та 25 мг гідрох&=
#1083;ортіазиду;
допоміж=
085;і
речовини: я&=
#1076;ро
таблетки – =
целюлоз
=
72; =
мікрокр
=
80;сталічна,
лактози
моногідрат,
магнію
стеарат,
натрію
кроскармелl=
6;за,
повідон,
кремнію
діоксид
колоїдний б
=
77;зводний.
=
055;лівкова
оболонка: гі=
1087;ромелоза,
титану
діоксид (E 171),
макрогол 4000,
оксид заліз
=
72;
червоний (E 172),
оксид заліз
=
72;
жовтий (E 172) –
лише у Вальс=
072;кор®
Н 80 та у
Вальсакор® Н=
;D
=
1051;ікарська
форма. Таблk=
7;тки,
вкриті
плівковою
оболонкою.
Фармак=
1086;терапев
=
90;ична
група. Антагоніс=
ти
ангіотензиl=
5;у
ІІ та
діуретики. Валсар=
тан
та діуретик
=
80;.
АТС C09D A03.
Кліні=
;чні
характерисm=
0;ики.
i=
5;оказання.
Арте=
;ріальна
гіпертензіn=
3;
у пацієнтів,
тиск крові я=
082;их
належно не
регулюєтьсn=
3;
монотерапіn=
8;ю.
Пl=
8;отипоказан=
085;я.
Підвищена
чутливість
до будь-яког=
086;
з
компонентіk=
4;
препарату; п=
110;двищена
чутливість
до похідних
сульфонаміk=
6;ів;
тяжкі
порушення
функції
печінки,
цироз
печінки та
холестаз; ан=
091;рія,
тяжкі поруш
=
77;ння
функції
нирок
[кліренс
креатиніну <=
30
мл/хв]; рефрак&=
#1090;ерна
гіпокаліємo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія,
гіперкальцo=
0;ємія
або
симптоматиm=
5;на
гіперурикеl=
4;ія;
одноч&=
#1072;сне
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
– у тому
числі
валсартану
або
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюю=
095;ого
ферменту (ІА=
055;Ф)
з
аліскіреноl=
4;
у пацієнтів =
079;
цукровим ді
=
72;бетом
або нирково=
02;
недостатніl=
9;тю =
(ШКФ <60 мл/хв/1,73
=
84;2);
вагітні або
жінки, які
планують
завагітнітl=
0;
(див.
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або
годування
груддю»).
Рекомендов&=
#1072;на
доза – 1
таблетка Ва=
083;ьсакор®
H 80 (80 мг/12,5 мг) на
добу. У
разі
недостатньl=
6;го
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску через 3-4
тижні після
початку лік
=
91;вання
рекомендуєm=
0;ься
розглянути
можливість
=
79;більшення
дози до 1
таблетки
Вальсакор® H 160 =
(160
мг/12,5 мг) 1 раз на
добу. Вальсак
=
86;р®
HD 160 (160 мг/25 мг) слід =
призначати
пацієнтам, у =
1103;ких
не досягаєт=
00;ся
достатнє
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску при за=
089;тосуванні
Вальсакор® H 160.=
У разі
недостатньl=
6;го
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску при
прийомі
Вальсакор® HD 160
слід
розпочати
лікування
таблетками
валсартану/
=
75;ідрохлорті=
1072;зиду
320 мг/12,5 мг (В=
альсакор®
Н 320). Таблетки
валсартану/
=
75;ідрохлорті=
1072;зиду
320 мг/25 мг
(Вальсакор® i=
3;D
Максимальн&=
#1072;
добова доза =
211;
320 мг/25 мг.
Антигіперт&=
#1077;нзивний
ефект
головним
чином відзн
=
72;чається
у перші
2 тижні. У
більшості
пацієнтів
максимальнl=
0;й
ефект відзн
=
72;чається
протягом
4 тижнів.
Однак для
деяких
пацієнтів
може знадоб
=
80;тися
4-8 тижнів лік=
1091;вання.
Це слід
врахувати
при
титруванні
=
76;ози.
Вальсакор® H =
80,
Вальсакор® H 160
та
Вальсакор® HD 160
можна
приймати
незалежно
від прийому
їжі,
запиваючи
водою.
<=
u>До=
076;аткова
інформація
про особлив=
10;
категорії
пацієнтів<=
/i>
<=
span
lang=3DUK style=3D'color:windowtext;mso-ansi-language:UK'>Па=
094;ієнти
літнього
віку
Дл=
103;
пацієнтів л=
10;тнього
віку жодног
=
86;
коригуваннn=
3;
дози не потр=
110;бно.
Ниркова
недостатніl=
9;ть
Для
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю
незначного
або помірно
=
75;о
ступеня не
потребуєтьl=
9;я
коригуваннn=
3;
дози (швидкі=
089;ть
клубочковоo=
1;
фільтрації
(ШКФ) =
³ 30
мл/хв). Через
вміст
гідрохлортo=
0;азиду
препарат
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з =
090;яжкою
нирковою
недостатніl=
9;тю
=
(ШКФ
< 30 мл/хв) та
анурією (див.
розділи
«Протипокаk=
9;ання»,
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»
та «Фармако
=
82;інетика»).
Одночасне
застосуванl=
5;я
з аліскірен
=
86;м
протипоказk=
2;не
пацієнтам і
=
79;
нирковою
недостатніl=
9;тю
(ШКФ< 60 мл/хв/1,73 м
Цук=
;ровий
діабет
Одночаl=
9;не
застосуванl=
5;я
валсартану
та аліскіре
=
85;у
протипоказk=
2;не
пацієнтам і
=
79;
цукровим
діабетом.
(див.розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Печінко=
;ва
недостатніl=
9;ть.
У
пацієнтів з
печінковою
недостатніl=
9;тю
в незначній
та помірній
формі без
наявності
холестазу,
доза
валсартану
не має перев=
080;щувати
80 мг (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Коригуваннn=
3;
дози
гідрохлортo=
0;азиду
не
потребуєтьl=
9;я
у пацієнтів =
079;
печінковою
недостатніl=
9;тю
в незначній
або помірні
=
81;
формі. Через
вміст валса
=
88;тану,
препарат
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з
тяжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю
або з
біліарним
цирозом
печінки та
холестазом
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та
«Фармакокіl=
5;етика»).
По&=
#1073;ічні
реакції.
Побічнo=
0;
реакції, що
виникають
при прийомі
комбінації
валсартану/
=
75;ідрохлорті=
1072;зиду
З
боку обміну
речовин та
харчування: зневодненн&=
#1103;.
З боку
нервової
системи:
запаморочеl=
5;ня,
парестезія, си
=
85;копе,
сплутаністn=
0;
свідомості,
дезорієнтаm=
4;ія,
нервозністn=
0;,
зміни
настрою,
ксантопсія.
З боку
органів зор
=
91;:
нечіткість
зору.
З
боку органі
=
74;
слуху та
лабіринту:=
дзвін у
вухах.
З боку
судин: артері=
072;льна гіпо
=
90;ензія.
З боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
та
середостінl=
5;я:
кашель,
некардіогеl=
5;ний
набряк
легень,
респіраторl=
5;ий
дистрес,
пневмоніт.
З
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту: діарея,
відчуття
спраги,
запалення
слинних
залоз,
холецистит.
З
боку
м’язово-ске
=
83;етної
та сполучно=
11;
тканини: міалгія,
артралгія.
З боку
шкіри та під=
096;кірних
тканин: пу
=
88;пура,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
екзема.
З боку
серця: серцев
=
72;
недостатніl=
9;ть.
З
боку нирок т=
072;
сечовивіднl=
0;х
шляхів: порушення
функції
нирок,
інтерстиціk=
2;льний
нефрит.
З боку
печінки та
жовчовивідl=
5;их
шляхів: гіпохл=
оремічний
алкалоз, що
може
індукувати
печінкову
енцефалопаm=
0;ію
або
печінкову
кому.
Заг=
;альні
розлади та р=
077;акції
у місці
введення: втома,
анафілактиm=
5;на
реакція, шок.
&=
#1051;абораторні
та
інструментk=
2;льні
дані: підв=
;ищення
рівня
сечової
кислоти в
сироватці
крові,
підвищення
білірубіну
=
90;а
креатиніну
=
74;
сироватці
крові,
гіпокаліємo=
0;я;
гіпонатрієl=
4;ія;
підвищення
рівня азоту =
074;
сечовині
крові;
нейтропеніn=
3;;
гіперурикеl=
4;ія,
що може
провокуватl=
0;
напади пода
=
75;ри
у пацієнтів =
079;
асимптомниl=
4;
перебігом
захворюванl=
5;я;
зниження
глюкозотолk=
7;рантності,
що може зумо=
074;ити
маніфестацo=
0;ю
латентного
цукрового
діабету.
Наступні
реакції
спостерігаl=
3;ися
у хворих на а=
1088;теріальну
гіпертензіn=
2;: абдоміналь&=
#1085;ий
біль,
занепокоєнl=
5;я,
артрит, біль
у спині,
бронхіт, біл=
100;
у грудях,
запаморочеl=
5;ня,
диспепсія, з=
072;дишка,
сухість у
роті, носові
кровотечі,
імпотенція,
гастроентеl=
8;ит,
головний
біль,
підвищене
потовиділеl=
5;ня,
гіпестезія,
грип,
безсоння,
розтягненнn=
3;
зв'язок,
судоми
м’язів,
розтягненнn=
3;
м’язів, нудо=
090;а,
закладенісm=
0;ь
носа,
застійні
явища у
навколоносl=
6;вих
пазухах, біл=
100;
у шиї, набряк,
периферичнl=
0;й
набряк,
середній
отит, біль у
кінцівках,
прискорене
серцебиття, =
092;аринголари&=
#1085;геальний
біль, полаку=
088;ія,
підвищення
температурl=
0;,
назофарингo=
0;т,
синусит,
сонливість,
тахікардія, =
110;нфекції
верхніх
дихальних
шляхів,
інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів,
вертиго, вір=
091;сні
інфекції,
порушення
зору. Невідо=
084;о,
чи мали ці
ефекти
причинний
зв'язок із те=
1088;апією.
Додатко
=
74;а
інформація
про окремі
компоненти
По
=
73;ічні
реакції, що
виникають
при прийомі =
086;дного
з окремих
компонентіk=
4;,
також можут=
00;
бути
потенційниl=
4;и
небажаними
ефектами
внаслідок
прийому
валсартану/
=
75;ідрохлорті=
1072;зиду.
Побічні реакції, що виникають при прийомі валсар = 90;ану<= o:p>
З боку кров=
10;
та
лімфатичноo=
1;
системи: знижен
=
85;я
гемоглобінm=
1;,
зниження
гематокритm=
1;,
тромбоцитоl=
7;енія.
З боку
імунної
системи: інші
реакції
надмірної
чутливості/
=
72;лергічні
реакції,
включаючи
сироватковm=
1;
реакцію.
З
боку обміну
речовин та
харчування: підвищ=
1077;ння
рівня калію =
074;
сироватці
крові,
гіпонатрієl=
4;ія.
З
боку органі
=
74;
слуху та
лабіринту:=
вертиг=
1086;.
З
боку судин: васкуліт.
З
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту:
абдомінальl=
5;ий
біль.
З боку
печінки та
жовчовивідl=
5;их
шляхів:
підвищення
=
87;оказників
функції
печінки.
З боку шкір
=
80;
та
підшкірних
тканин: анk=
5;іоневрични=
081;
набряк,
висипання,
свербіж.
З
боку нирок т=
072;
сечовивіднl=
0;х
шляхів: нирков=
1072;
недостатніl=
9;ть.
Наступ=
ні
реакції
спостерігаl=
3;ися
у хворих на а=
1088;теріальну
гіпертензіn=
2;:
артралгія,
астенія, біл=
100;
у спині,
діарея, запа=
084;орочення,
головний
біль,
безсоння,
зниження
лібідо,
нудота,
набряк,
фарингіт,
риніт,
синусит,
запалення
верхніх
дихальних
шляхів,
вірусні
інфекції.
Побічн=
і
реакції, що
виникають =
п&=
#1088;и
прийомі гід
=
88;охлортіази=
1076;у
Гі
=
76;рохлортіаз=
1080;д
широко
застосовуюm=
0;ь
протягом
багатьох
років, часто
у більших
дозах, аніж м=
1110;стить
Вальсакор® H 80,
Вальсакор® H 160
та Вальсако
=
88;®
HD 160. У
пацієнтів,
які
отримували
монотерапіn=
2; тіазидними
діуретикамl=
0;,
включаючи г=
10;дрохлортіа=
1079;ид,
відзначалиl=
9;я
такі побічн=
10;
реакції:
З боку кров=
10;
та
лімфатичноo=
1;
системи: тромбо
=
94;итопенія,
що іноді
супроводжуn=
8;ться
пурпурою,
агранулоциm=
0;оз,
лейкопенія,
гемолітичнk=
2;
анемія,
недостатніl=
9;ть
кісткового
мозку,
апластична
анемія.
З боку
імунної
системи: реакці=
11;
надмірної
чутливості.
З
боку обміну
речовин та
харчування: гіпокалієм&=
#1110;я,
підвищення
ліпідів в
крові (здебі=
083;ьшого
при великих
дозах), гіпон=
1072;тріємія,
гіпомагнієl=
4;ія,
гіперурикеl=
4;ія,
гіперкальцo=
0;ємія,
гіперглікеl=
4;ія,
глюкозурія
та погіршен
=
85;я
діабетичноk=
5;о
метаболічнl=
6;го
стану,
гіпохлоремo=
0;чний
алкалоз.
З
боку психік
=
80;: депресія,
порушення
сну.
З
боку
нервової
системи: го
=
83;овний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
парестезія.
З
боку органі
=
74;
зору: по
=
75;іршення
зору, гостра
закритокутl=
6;ва
глаукома.
З
боку серця: серцева
аритмія.
З
боку судин:
постуральнk=
2;
гіпотензія,
яка може
посилюватиl=
9;я
при
застосуванl=
5;і
алкоголю,
анестетикіk=
4;,
седативних
препаратів.
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
та
середостінl=
5;я: р=
еспіраторнl=
0;й
дистрес,
включаючи
пневмонію т
=
72;
набряк
легень.
З
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту: вт=
088;ата
апетиту,
незначна
нудота та
блювання, за=
087;ор,
дискомфорт
=
91;
шлунково-ки
=
96;ковому
тракті, діар=
077;я,
панкреатит.
З боку
печінки та
жовчовивідl=
5;их
шляхів: вн=
091;трішньопеч&=
#1110;нковий
холестаз аб
=
86;
жовтяниця.
З
боку нирок т=
072;
сечовивіднl=
0;х
шляхів:
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
ниркові
розлади.
З боку шкір
=
80;
та
підшкірних
тканин:
кропив’янкk=
2; та
інші форми
висипання,
фоточутливo=
0;сть,
некротизуюm=
5;ий
васкуліт та
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
шкірні
реакції тип
=
91;
червоного в
=
86;вчака,
рецидив
шкірного
червоного
вовчака,
поліморфна
еритема.
Заг=
;альні
розлади та
порушення у
місці
введення:
пірексія,
астенія,
підвищення
температурl=
0;
тіла, підвищ=
077;на
втомлюваніl=
9;ть.
З
боку
м’язово-ске
=
83;етної
та сполучно=
11;
тканини:
спазми м&=
#8217;язів.
З боку стат
=
77;вих
органів та
молочної
залози:
імпотенція.
Перед=
;озування.
Си=
084;птоми
Пе=
088;едозування
валсартаноl=
4;
може призве
=
89;ти
до виражено=
11; артеріальн&=
#1086;ї
гіпотензії,
що, у свою
чергу, може
призвести д
=
86;
пригніченнn=
3; свідомості,
розвитку
судинної
недостатноl=
9;ті
та/або
шокового
стану. Внасл=
110;док
передозуваl=
5;ня
гідрохлортo=
0;азидом можуть
виникнути
такі ознаки
та симптоми:
нудота, сонл=
080;вість,
гіповолеміn=
3;,
електролітl=
5;ий
дисбаланс, і
як наслідок,
аритмія та с=
087;азми
м’язів.
Найхарактеl=
8;нішими
ознаками та
симптомами
передозуваl=
5;ня
також є тахі=
082;ардія,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
шок, слабкіс=
090;ь,
сплутаністn=
0;
свідомості,
запаморочеl=
5;ня,
спазми м’яз=
10;в,
парестезія,
виснаження
організму,
розлади
свідомості,
блювання,
спрага, полі=
091;рія,
олігурія, ан=
091;рія,
алкалоз,
підвищений
рівень азот
=
91;
сечовини в
крові (в
основному
ниркова
недостатніl=
9;ть).
Лі=
082;ування
Те=
088;апевтичні
заходи
залежать ві
=
76; того,
як давно бул=
072;
прийнята
велика доза
препарату т
=
72;
від тяжкост=
10;
симптомів,
причому
найважливіm=
6;им
є
стабілізацo=
0;я
гемоциркулn=
3;ції.
Як=
097;о
препарат бу
=
74;
прийнятий
нещодавно, с=
083;ід
викликати
блювання,
якщо ж після
приймання п
=
88;ойшов
тривалий ча
=
89;,
слід
застосуватl=
0;
достатню
кількість
активованоk=
5;о
вугілля.
У
разі
виникнення
=
72;ртеріально=
1111;
гіпотензії
пацієнта
слід
розмістити
=
74; горизонтал&=
#1100;не
положення і
негайно вну
=
90;рішньовенн=
1086;
ввести ізот
=
86;нічний
сольовий
розчин для
відновленнn=
3;
водно-сольо
=
74;ого
балансу.
Ва=
083;сартан
не
виводиться
шляхом
гемодіалізm=
1;
через його
потужне
зв’язуваннn=
3;
з білками пл=
072;зми,
однак
кліренс гід
=
88;охлортіази=
1076;у
досягаєтьсn=
3;
шляхом
діалізу.
Застосу
=
74;ання
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Вагітні
=
89;ть
Як і
інші
препарати, щ=
086;
безпосередl=
5;ьо
діють на
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронову
систему,
Вальсакор® H 80,
Вальсакор® H 160
та Вальсако
=
88;®
HD 160
протипоказk=
2;но
застосовувk=
2;ти
вагітним аб
=
86;
жінкам, які
планують
завагітнітl=
0;.
Якщо
вагітність
встановленk=
2;
під час
терапії,
прийом преп
=
72;рату
слід негайн
=
86;
припинити і,
якщо необхі
=
76;но,
замінити
іншим
лікарським
засобом, доз=
074;оленим
до
застосуванl=
5;я
вагітним.
Анта=
;гоністи
ангіотензиl=
5;у
II можуть
викликати
ураження
плода,
подібні до
тих, що викли=
1082;ають
інгібітори
АПФ.
=
Відомо,
що
застосуванl=
5;я
=
10;нгібіторів
АПФ вагітни
=
84;
протягом ІІ
та ІІІ
триместрів
можуть
викликати
ураження та
смерть плод
=
72;. Гідрохлор
=
90;іазид
перетинає
плаценту.
Внутрішньоl=
4;атковий
вплив
тіазидних
діуретиків
може
призвести д
=
86;
тромбоцитоl=
7;енії
плода або
новонароджk=
7;ного
та може бути
пов’язаний
=
79;
іншими
побічними
реакціями, щ=
086;
мають місце =
091;
дорослих.
Періо=
;д
годування
груддю
Якщо використанl= 5;я препарату вкрай необх= 10;дне, годування груддю слід припинити. Протягом періоду годування груддю бажано вико = 88;истовувати альтернатиk= 4;ні методи лікування з краще встановленl= 0;ми профілями безпеки, особливо у період годування новонароджk= 7;ного або недоношеноo= 1; дитини. Нема= 108; жодної інформації щодо використанl= 5;я валсартану протягом годування груддю. Гідрохлортo= 0;азид проникає у молоко людини в невеликих кількостях. Тіазиди у високих дозах викликають діурез, що мо= 1078;е пригнічуваm= 0;и продукуванl= 5;я молока.
Діти.
Безпека та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
препарату
дітям не
встановленk=
2;, тому
не
рекомендуєm=
0;ься
застосуватl=
0; препарат
цій категор=
10;ї
пацієнтів.
Особлив
=
86;сті
застосуванl=
5;я.
&=
#1055;орушення
функції
нирок та
трансплантk=
2;ція
нирки
Пацієнтам і=
з
трансплантk=
2;цією
нирки не слі=
076;
приймати
препарат =
через
відсутністn=
0;
досвіду
безпечного
використанl=
5;я
валсартану/
=
75;ідрохлорті=
1072;зиду. У
пацієнтів з
незначними
=
72;бо
помірними
порушеннямl=
0;
функції
нирок регул=
02;вання
дози
непотрібне
[кліренс кре=
072;тиніну
≥ 30 мл/хв]. Реко
=
84;ендується
періодично
контролюваm=
0;и
рівні калію,
креатиніну
та сечової
кислоти в
сироватці
крові.
Тіазидні
діуретики
можуть
провокуватl=
0;
азотемію у
пацієнтів і
=
79;
хронічним
порушенням
функції нир
=
86;к.
&=
#1057;теноз
ниркової
артерії
Оскільки
можуть
підвищитисn=
0;
рівні сечов
=
80;ни
і креатинін
=
91;
у сироватці
крові, паціє=
085;там
з
односторонl=
5;ім
або
двостороннo=
0;м
стенозом
ниркової
артерії чи
стенозом
єдиної нирк
=
80;
не
рекомендуєm=
0;ься
приймати
препарат.
Пе
=
88;винний
гіперальдоl=
9;теронізм
Препарат не
рекомендуєm=
0;ься
для застосу
=
74;ання
пацієнтами
=
79;
первинним г=
10;перальдост=
1077;ронізмом,
оскільки їх
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронова
система не
активована.
&=
#1055;ацієнти
з тяжкою
хронічною
серцевою
недостатніl=
9;тю
з застійним
=
80;
явищами чи з
іншими
станами зі
стимуляцієn=
2;
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
У пацієнтів,
функція
нирок яких
головним чи
=
85;ом
залежить ві
=
76;
активності
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(наприклад,
пацієнти з
тяжкою
серцевою не
=
76;остатністю
з застійним
=
80;
явищами),
лікування
засобами, як=
110;
діють на
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронову
систему, мож=
077;
спричинити
олігурію
та/або
прогресуючm=
1;
азотемію, рі=
076;ко
– з гострою
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Н
=
77;
встановленk=
2;
безпека
застосуванl=
5;я
препарату п
=
72;цієнтам
з тяжкою
серцевою
недостатніl=
9;тю
з застійним
=
80;
явищами. Том=
091;
не слід
виключати, щ=
086;
через
пригніченнn=
3; =
&nb=
sp; =
=
1088;енін-ангіот=
;ензин-альдо=
089;теронової
системи при
застосуванl=
5;і
Вальсакор=
®
Н 80, Вальсакор=
®
Н 160, Вальсакор=
;®
НD 160 може
розвинутисn=
0;
ниркова
недостатніl=
9;ть.
Таким
пацієнтам н
=
77;
слід
приймати
препарат.
&=
#1047;міни
балансу
електролітo=
0;в
сироватки к
=
88;ові
Слід бути
обережними
при супутнь
=
86;му
прийомі
добавок
калію, калій=
079;берігаючих
діуретиків,
замінників
солі, що
містять
калій, або
інших
препаратів,
які можуть
збільшити
концентрацo=
0;ю
калію в кров=
110;
(гепарин).
Повідомлял&=
#1086;ся
про розвито
=
82;
гіпокаліємo=
0;ї
під час
лікування
тіазидними
діуретикамl=
0;.
Рекомендуєm=
0;ься
часто
перевіряти
рівні калію =
074;
сироватці
крові.
Гідрох=
083;ортіазид=
Гіпока=
083;іємія
відзначалаl=
9;я
у період
лікування
тіазидними
діуретикамl=
0;,
включаючи г=
10;дрохлортіа=
1079;ид.
Рекомендуєm=
0;ься
вести
регулярний
моніторинг
рівня калію =
074;
сироватці
крові.
Лікува=
085;ня
тіазидними
діуретикамl=
0;,
включаючи г=
10;дрохлортіа=
1079;ид,
спричиняє
гіпонатрієl=
4;ію
та
гіпохлоремo=
0;чний
алкалоз.
Тіазиди,
включаючи г=
10;дрохлортіа=
1079;ид,
збільшують
виведення
магнію з
сечею, що
може
призвести д
=
86;
гіпомагнієl=
4;ії.
Виведення
кальцію
зменшуєтьсn=
3;
при прийомі
тіазидних
діуретиків.
Це може приз=
074;ести
до
гіперкальцo=
0;ємії.
Пацієн=
090;ам,
які
отримують
лікування
діуретикамl=
0;,
слід
проводити
періодичну
оцінку
електролітo=
0;в
сироватки к
=
88;ові
з
відповідноn=
2;
частотою.
&=
#1055;ацієнти
з дефіцитом =
074;
організмі
натрію та/аб=
086;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові (ОЦК)
За
пацієнтами,
які
приймають
тіазидні ді
=
91;ретики,
слід
встановити
спостережеl=
5;ня
щодо появи
клінічних
проявів
дисбалансу
рідин або
електролітo=
0;в.
Небезпечниl=
4;и
ознаками
дисбалансу
рідин або
електролітo=
0;в
є сухість у
роті, спрага,
астенія (вис=
085;аження,
слабкість),
сонливість,
загальмоваl=
5;ість,
збудження
(дисфорія),
судоми або
біль у м’яза=
093;,
швидка втом
=
83;юваність
м’язів, арте=
088;іальна
гіпотензія,
олігурія,
тахікардія
та
шлунково-ки
=
96;кові
розлади
(нудота та
блювання).
У пацієнтів=
із
вираженим
дефіцитом
натрію та/аб=
086;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові в
організмі
(наприклад, у
тих, хто
отримує вис
=
86;кі
дози
діуретиків) =
074;
окремих
випадках
після почат
=
82;у
терапії пре
=
87;аратом
може
спостерігаm=
0;ися
симптоматиm=
5;на
артеріальнk=
2; гіпотензія.
Перед
початком
терапії слі
=
76;
провести
корекцію
вмісту в
організмі
натрію та/аб=
086;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові.
У
разі артері
=
72;льної
гіпотензії
пацієнта
слід
розмістити
=
74;
горизонталn=
0;не
положення і, =
1091;
разі
необхідносm=
0;і,
внутрішньоk=
4;енно
ввести
ізотонічниl=
1;
сольовий
розчин. Ліку=
074;ання
можна
продовжити
одразу післ=
03; стабілізац&=
#1110;ї
артеріальнl=
6;го
тиску.
Ст
=
77;ноз
аорти та
мітральногl=
6;
клапана,
обструктивl=
5;а
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія
Слід бути
особливо
обережними
пацієнтам з=
10;
стенозом
аорти або
мітральногl=
6;
клапана, або
з
обструктивl=
5;ою
гіпертрофіm=
5;ною
кардіоміопk=
2;тією.
По
=
88;ушення
функції
печінки
Пацієнт=
;ам
з незначним
=
80;
або
помірними
порушенням
функції
печінки без
холестазу
препарат
слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;
(див. розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;».
Тіазиди слі
=
76;
використовm=
1;вати
з обачністю
пацієнтам з
порушеннямl=
0;
функцій
печінки чи
прогресуючl=
6;ю
хворобою
печінки,
оскільки не
=
79;начні
зміни
рідинного ч
=
80;
електролітl=
0;чного
балансу
можуть
призвести д
=
86;
печінкової
коми.
Си
=
89;темний
червоний
вовчак
Тіазид=
085;і
діуретики,
включаючи г=
10;дрохлортіа=
1079;ид,
загострюютn=
0;
чи
активізуютn=
0;
системний
червоний
вовчак.
Ін
=
96;і
метаболічнo=
0;
розлади
Тіазидні
діуретики
можуть
вплинути на
переносиміl=
9;ть
глюкози та
підвищити
рівні
холестеринm=
1;,
тригліцериk=
6;ів
та сечової
кислоти в
сироватці
крові. Діабетикам
може
знадобитисn=
3;
коригуваннn=
3;
дози
інсуліну аб
=
86;
пероральниm=
3;
гіпоглікемo=
0;чних
препаратів.
Тіазид=
080;
можуть змен
=
96;ити
виведення
кальцію з
сечею та
спричинити
переміжні т
=
72;
незначні
підвищення
рівня кальц=
10;ю
в сироватці =
082;рові
при
відсутностo=
0;
відомих
розладів
метаболізмm=
1;
кальцію.
Виражена
гіперкальцk=
7;мія
може свідчи
=
90;и
про
наявність
гіперпаратl=
0;реоїдизму.
Застосуванl=
5;я
тіазидів
слід припин
=
80;ти
перед
проведенняl=
4;
аналізів фу
=
85;кції
паращитовиk=
6;них
залоз.
Фото=
;чутливість
Випадк=
080;
реакції
фоточутливl=
6;сті
відзначалиl=
9;я
при прийомі
тіазидних
діуретиків (=
076;ив.
розділ
«Побічні
реакції»). У
разі виникн
=
77;ння
реакції
фоточутливl=
6;сті
протягом лі
=
82;ування
препаратом
рекомендуєm=
0;ься
припинити
лікування. У
разі потреб
=
80; у
повторному
прийомі
діуретику
рекомендуєm=
0;ься
захистити
уразливі
зони від
сонця або
штучного УФ
випромінювk=
2;ння.
&=
#1043;остра
закритокутl=
6;ва
глаукома
Гідрох=
083;ортіазид
викликає
ідіосинкраm=
0;ичні
реакції, що
призводять
до гострої
транзиторнl=
6;ї
міопатії та
гострої
закритокутl=
6;вої
глаукоми. До
симптомів
належать го
=
89;тре
зниження
гостроти
зору чи біль
в очах, які, як
правило,
виникають
від кількох
годин до
одного тижн=
03;
після введе
=
85;ня
препарату.
Відсутністn=
0;
лікування
гострої
закритокутl=
6;вої
глаукоми
може
призвести д
=
86;
остаточної
=
74;трати
зору.
Лікува=
085;ня
гідрохлортo=
0;азидом
слід
припинити
якомога
швидше. Може
знадобитисn=
3;
термінова
медична або
хірургічна
допомога у
випадку, якщ=
086;
внутрішньоl=
6;чний
тиск
залишаєтьсn=
3;
неконтрольl=
6;ваним.
Фактори
ризику розв
=
80;тку
гострої
закритокутl=
6;вої
глаукоми мо
=
78;уть
включати
наявність в
анамнезі
алергії до
сульфонаміk=
6;у
чи
пеніциліну.
За
=
75;альні
розлади
Слід бути
обережними
=
87;ри
застосуванl=
5;і
препарату п
=
72;цієнтам
із
підвищеною
чутливістю
до інших ант=
072;гоністів
рецепторів
=
72;нгіотензин=
1091;
II. У пацієнтів
з алергією т=
072;
астмою в
анамнезі є
велика імов=
10;рність
розвитку
алергічних
реакцій.
Ангі=
;оневротичн
=
80;й
набряк
Про
виникнення
набряку
Квінке (у
тому числі
набряку
гортані та
голосової щ=
10;лини,
що призводи
=
90;ь
до
обструкції
дихальних
шляхів та/аб=
086;
набряк
обличчя, губ,
глотки та/аб=
086;
язика) повід=
086;млялось
у пацієнтів,
які
отримували
=
74;алсартан,
деякі з цих
пацієнтів
мали в анамн=
077;зі
набряк
Квінке при
застосуванl=
5;і
інших
препаратів, =
091;
тому числі і
при
застосуванl=
5;і
інших
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ. При
розвитку
набряку
Квінке ліку
=
74;ання
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ слід
негайно
припинити.
Повторне за
=
89;тосування
препарату
протипоказk=
2;не.
Подв&=
#1110;йна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС).
Артеріальl=
5;а
гіпотензія,
синкопе,
інсульт,
гіперкалієl=
4;ія
та зміни
функції нир
=
86;к,
включаючи
гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть,
спостерігаl=
3;ась
у
сприйнятлиk=
4;их
людей,
особливо пр
=
80;
комбінації
лікарських
засобів, які
впливають н
=
72;
цю систему. У
зв’язку з по=
076;війною
блокадою
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
супутнє
застосуванl=
5;я
аліскірену
та
антагоністo=
0;в
рецепторів
=
72;нгіотензин=
1091;
ІІ або
інгібіторіk=
4;
АПФ не реком=
077;ндується.
Гідрохлорт&=
#1110;азид
може
знижувати
рівень
зв’язаного
=
79;
білками йод
=
91;
у плазмі
крові.
Гідрохлорт&=
#1110;азид
здатний
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
вільного
білірубіну
=
74;
сироватці
крові.
&=
#1055;ацієнтам
літнього
віку корег=
;ування
дози не потр=
110;бне.
Важл=
;ива
інформація
про деякі
інгредієнтl=
0;
Вальсакор® H =
80,
Вальсакор® H 160
та
Вальсакор® HD 160
містять
лактозу. Пац=
110;єнтам
з рідкісним
=
80;
спадковими
проблемами
непереносиl=
4;ості
галактози,
дефіцитом л
=
72;ктази
Лаппа чи
мальабсорбm=
4;ією
глюкози-гал
=
72;ктози
не слід
застосовувk=
2;ти
цей
лікарський
засіб.
Здатніс
=
90;ь
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з =
1110;ншими
механізмамl=
0;.
На початку
застосуванl=
5;я
препарату
(період
визначаєтьl=
9;я
лікарем)
забороняєтn=
0;ся
керувати
автотранспl=
6;ртом
та
виконувати
роботу з
іншими
механізмамl=
0;.
Пізніше
ступінь
заборони
визначаєтьl=
9;я
лікарем.
Взаємод=
10;я
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Взаємод=
10;ї
з
комбінацієn=
2;
валсартану
та гідрохло
=
88;тіазиду
Супутнn=
8;
використанl=
5;я
не
рекомендуєm=
0;ься
Літій
Повідомлял&=
#1086;ся
про
тимчасове
підвищення
концентрацo=
0;й
літію в
сироватці
крові та
токсичністn=
0;
під час
супутнього
прийому
літію та інг=
110;біторів
АПФ та/або
тіазидів.
Відсутній д
=
86;свід
супутнього
прийому
валсартану
та літію;
тому
рекомендуєm=
0;ься
перевіряти
концентрацo=
0;ї
літію в
сироватці
крові.
Су=
087;утнє
використанl=
5;я,
яке потребу=
08;
особливої
обережностo=
0;
Інші
антигіпертk=
7;нзивні
препарати
Препарат мо=
же
посилити
гіпотензивl=
5;ий
ефект інших =
072;нтигіперте&=
#1085;зивних
препаратів (=
085;априклад,
інгібітори
=
40;ПФ,
бета-блокат
=
86;ри,
блокатори
кальцієвих
=
82;аналів).
Пресорн&=
#1110;
аміни (наприклад,
норадреналo=
0;н,
адреналін)
Вірогід&=
#1085;е
зниження
реакції на
пресорні ам=
10;ни.
Клінічна
значимість
цього ефект
=
91;
достовірно
невідома та
недостатня
для того, щоб
виключити ї
=
93;
використанl=
5;я.
Нестероїдн&=
#1110;
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП),
включаючи
селективні
інгібітори
ЦOГ-2, ацетилса=
ліцилову
кислоту
(>3 г/день) та
неселективl=
5;і
НПЗП
НПЗП можуть=
послабити
гіпотензивl=
5;ий
ефект як
антагоністo=
0;в
ангіотензиl=
5;у
II, так і гідрох=
;лортіазиду
при їх
супутньому
застосуванl=
5;і.
Крім того,
супутнє
застосуванl=
5;я
валсартану/
=
75;ідрохлорті=
1072;зиду
та НПЗП
можуть
призвести д
=
86;
погіршення
функції нирок та
підвищення
рівня калію =
074;
сироватці
крові. Таким
чином,
рекомендуєm=
0;ься
вести моніт
=
86;ринг
функції
нирок на
початку
лікування, а
також
забезпечувk=
2;ти
пацієнту
належне
поповнення
втрати ріди
=
85;и.
Взаємод=
10;ї,
пов’язані з
валсартаноl=
4;
Подв&=
#1110;йна
блокада рен=
10;н-ангіотенз&=
#1080;н-альдостеl=
8;онової
системи (РАА=
057;)
препаратамl=
0;
груп АРА,
ІАПФ або
аліскіреноl=
4;
Слід
дотримуватl=
0;сь
обережностo=
0;
при одночас
=
85;ому
застосуванl=
5;і
препаратів
групи АРА, у
тому числі
валсартану, =
079;
іншими
препаратамl=
0;,
що блокують
РААС, такими
як препарат
=
80;
групи ІАПФ
або
аліскірен
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Одночасне
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
рецептора
ангіотензиl=
5;у,
включаючи валса
=
88;тан,
або
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту з
аліскіреноl=
4;
пацієнтам з
цукровим
діабетом аб
=
86;
порушенням
функції
нирок (ШГФ < 60
мл/хв/1,73 м2) прl=
6;типоказано
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Суп=
091;тнє
застосуванl=
5;я
не
рекомендуєm=
0;ься
Калі=
;йзберігаюч=
10;
діуретики,
препарати к
=
72;лію,
замінники
солі, що
містять
калій, та інш=
1110;
речовини, як=
110;
можуть
підвищити
рівні калію
Слід бути
обережними
при
супутньому
прийомі пре
=
87;аратів,
що впливают=
00;
на рівень
калію. Слід
часто
перевіряти
рівні калію =
074;
сироватці
крові.
Тран=
;спортери
За
результатаl=
4;и
досліджень in vitro
валсартан є
субстратом
для
печінковогl=
6;
транспортеl=
8;а
захоплення
OATP1B1/OATP1B3 та
печінковогl=
6;
транспортеl=
8;а
виведення MRP2.
Клінічне
значення ци
=
93;
даних невід
=
86;ме.
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
транспортеl=
8;а
захоплення
(наприклад р=
080;фампіцину,
циклоспориl=
5;у)
або
транспортеl=
8;а
виведення
(наприклад
ритонавіру)
може збільш
=
80;ти
системну
експозицію
валсартану. =
057;лід
дотримуватl=
0;ся
належних
заходів на
початку або =
074;
кінці
супутнього
застосуванl=
5;я
цих лікарсь
=
82;их
засобів.
Відс=
;утність
взаємодій
У
дослідженнn=
3;х
з
валсартаноl=
4;
жодних
клінічно
значущих вз
=
72;ємодій
не було
виявлено пр
=
80; прийомі
валсартану
=
79;
будь-якою з
нижчезазнаm=
5;ених
речовин:
циметидин,
варфарин,
фуросемід, д=
080;гоксин,
атенол,
індометациl=
5;, гідрохлорт&=
#1110;азид,
амлодипін т
=
72;
глібенкламo=
0;д.
Дигоксин та
індометациl=
5;
можуть
вступати у в=
079;аємодію
з гідрохлор
=
90;іазидом
у складі
Вальсакор® H 80,
Вальсакор® H 160
та
Вальсакор® HD 160
(див. взаємод=
1110;ї
з гідрохлор
=
90;іазидом).
Взає=
;модії,
пов’язані з
гідрохлортo=
0;азидом
Суп=
091;тнє
застосуванl=
5;я,
що потребує
особливої
обачності
Лікарс=
1100;кі
засоби, що
впливають н
=
72;
рівень калі=
02;
в сироватці
крові
Гіпока=
1083;іємічний
ефект гідро
=
93;лортіазиду
може
підсилитисn=
3;
при супутнь
=
86;му
застосуванl=
5;і
калійуретиm=
5;них
діуретиків,
кортикостеl=
8;оїдів,
проносних
засобів, АКГ,
амфотерициl=
5;у,
карбеноксоl=
3;ону,
пеніциліну G,
саліциловоo=
1;
кислоти та ї=
111;
похідних.
Якщо
вищезазначk=
7;ні
лікарські
засоби приз
=
85;ачені
у комбінаці=
11; з
гідрохлортo=
0;азидом/валс=
1072;ртаном,
рекомендуєm=
0;ься
вести
моніторинг
рівнів калі=
02; у
сироватці
крові (див.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»).
=
Лікарські
засоби, що
можуть
спричинити
тахікардію
типу «torsades de pointes»
У
зв’язку з
ризиком
гіпокаліємo=
0;ї
гідрохлортo=
0;азид
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
одночасно з
лікарськимl=
0;
засобами, як=
110;
можуть
спричинити
тахікардію
типу «torsades de pointes».
=
Лікарські
засоби, що
впливають н
=
72;
рівні натрі=
02;
в сироватці
крові
Гіпона=
1090;ріємічний
ефект
діуретиків
може бути
підсилений
при
супутньому
=
87;рийомі
таких лікар
=
89;ьких
засобів як
антидепресk=
2;нти,
протипсихоm=
0;ичні
та протиепі
=
83;ептичні
засоби.
Довготриваl=
3;е
застосуванl=
5;я
таких
лікарських
засобів слі
=
76; здійснюват&=
#1080;
з особливою
обережністn=
2;.
Серцеві
глікозиди
У разі
наявності
аритмії
серця, сприч=
080;неної
дигіталісоl=
4;
при прийомі =
090;іазидів,
може
спостерігаm=
0;ися
гіпокаліємo=
0;я
або
гіпомагнієl=
4;ія
(див. розділ &=
laquo;Особливост=
;і
застосуванl=
5;я»).
Солі
кальцію та
вітамін D
Прийом
тіазидних
діуретиків,
включаючи г=
10;дрохлортіа=
1079;ид,
у комбінаці=
11;
з вітаміном D
чи з
кальцієвимl=
0;
солями може
спричинити
зростання
рівня
кальцію в
сироватці
крові.
Супутнє
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків
=
79;
кальцієвимl=
0;
солями може
спричинити
=
75;іперкальце=
1084;ію
у пацієнтів
зі схильніс
=
90;ю
до
гіперкальцo=
0;ємії
(наприклад,
пацієнти з
гіперпаратl=
0;реоїдизмом,
злоякіснимl=
0;
пухлинами а
=
73;о
станами, зум=
086;вленими
дефіцитом
вітаміну D)
шляхом підв
=
80;щення
канальцевоo=
1;
реабсорбціo=
1;
кальцію.
Антидіабет&=
#1080;чні
лікарські
препарати (перорал=
100;ні
препарати т
=
72;
інсулін)
Тіазиди
можуть
змінити
переносиміl=
9;ть
глюкози. Мож=
077;
виникнути
потреба у
коригуваннo=
0;
дози
протидіабеm=
0;ичних
препаратів.
Метформін
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
через ризик
лактатацидl=
6;зу,
спричиненоk=
5;о
вірогідною
функціоналn=
0;ною
нирковою не
=
76;остатністю,
пов’язаною
=
79;
прийомом гі
=
76;рохлортіаз=
1080;ду.
Бета-блокат=
ори
та діазокси
=
76;
Супутнє
застосуванl=
5;я
тіазидних д=
10;уретиків,
включаючи г=
10;дрохлортіа=
1079;ид,
з
бета-блокат
=
86;рами
може
підвищити р
=
80;зик
гіперглікеl=
4;ії.
Тіазидні
діуретики, в=
082;лючаючи
гідрохлортo=
0;азид,
можуть
підсилити
гіперглікеl=
4;ічний
ефект
діазоксиду.
Лікарські
препарати, щ=
086;
застосовуюm=
0;ься
при
лікуванні
подагри (пробене=
094;ид,
сульфінпірk=
2;зон
та алопурин
=
86;л)
Існує
необхіднісm=
0;ь
у
коригуваннo=
0;
дози
препаратів
проти подаг
=
88;и,
оскільки гі
=
76;рохлортіаз=
1080;д
може
збільшити
рівень
сечової
кислоти в
сироватці
крові. У разі
необхідносm=
0;і
слід
збільшити
дозу пробен
=
77;циду
або
сульфінпірk=
2;зону.
Супутній
прийом
тіазидних
діуретиків
може
збільшити
частоту
реакцій
гіперчутлиk=
4;ості
до
алопуринолm=
1;.
Антихоліне&=
#1088;гічні
препарати (наприкл=
072;д,
атропін, біп=
077;риден)
Біодоступн&=
#1110;сть
тіазидних
діуретиків
може зрости
при прийомі
антихолінеl=
8;гічних
препаратів (=
085;априклад,
атропіну,
біперидену),
зокрема, вна=
089;лідок
зниження
перистальтl=
0;ки
шлунка та
швидкості
випорожненl=
5;я
шлунку. У
свою чергу,
очікується,
що
прокінетичl=
5;і
лікарські
засоби,
наприклад,
цисаприд,
можуть змен
=
96;ити
біодоступнo=
0;сть
тіазидних
діуретиків.
Амантадин<=
/i>
Тіазидні
діуретики
збільшують
ризик побіч
=
85;их
ефектів, спр=
080;чинених
амантадиноl=
4;.
Іонообм=
10;нні
смоли
Абсорбція
тіазидних
діуретиків,
включаючи г=
10;дрохлортіа=
1079;ид,
порушуєтьсn=
3;
при
супутньому
прийомі
холестирамo=
0;ну
чи колестип
=
86;лу.
Цитотоксич&=
#1085;і
препарати (наприкл=
072;д,
циклофосфаl=
4;ід,
метотрексаm=
0;)
Тіазиди
можуть
зменшити
виведення
нирками
цитотоксичl=
5;их
препаратів
та потенцію
=
74;ати
їх
мієлосупреl=
9;ивні
ефекти.
Недеполяри&=
#1079;уючі
релаксанти
скелетних мR=
17;язів
(наприк
=
83;ад,
тубокурариl=
5;)
Тіазиди
потенціюютn=
0;
дію похідни
=
93;
кураре.
Циклоспори&=
#1085;
Супутній
прийом з
циклоспориl=
5;ом
може підвищ
=
80;ти
ризик
виникнення
гіперурикеl=
4;ії
та появу
симптомів, щ=
086;
нагадують
загостреннn=
3; подагри.
Алкогол=
00;,
барбітуратl=
0; або
наркотичні
речовини
Супутнє
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків
=
79;
речовинами,
які також
сприяють
зниженню
артеріальнl=
6;го
тиску
(наприклад,
шляхом
зниження
активності
симпатичноo=
1;
нервової
системи чи
прямої вазо
=
76;илатаційно=
1111;
дії) може
потенціюваm=
0;и
ортостатичl=
5;у
гіпотензію.
Метилдопа<=
/i>
Є
повідомленl=
5;я
про випадки
гемолітичнl=
6;ї
анемії, яка в=
1080;никала
при
супутньому
прийомі гід
=
88;охлортіази=
1076;у
та метилдоп
=
80;.
Карб=
;амазепін
У пацієнтів,
які
отримують г=
10;дрохлортіа=
1079;ид
одночасно з
карбамазепo=
0;ном,
може розвит
=
80;ся
гіпонатрієl=
4;ія.
Таких
пацієнтів с
=
83;ід
повідомити
про
можливість
гіпонатрієl=
4;ічної
реакції і
спостерігаm=
0;и
належним
чином.
Йо=
076;не
контрастне
середовище
У разі
зневодненнn=
3;
внаслідок
прийому діу
=
88;етиків
виникає
підвищений
ризик гостр
=
86;ї
ниркової
недостатноl=
9;ті,
особливо пр
=
80;
великих
дозах
препаратів
йоду.
Пацієнтам с
=
83;ід
провести
регідратацo=
0;ю
перед
введенням.
Фарм=
1072;кологічні
властивостo=
0;.
Фармакоди=
1085;аміка.
Валсар
=
90;ан
Валс=
;артан
– це
специфічниl=
1;
антагоніст
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II (Ang II). Він діє
селективниl=
4;
чином на
підтип
рецептору AT1,
який несе
відповідалn=
0;ність
за відому ді=
102;
ангіотензиl=
5;у
II. Підвищені
рівні Ang II у
плазмі кров=
10; після
блокади
рецептора AT1
внаслідок
прийому
валсартану
можуть стим
=
91;лювати
неблокованl=
0;й
рецептор AT2,
що
встановлює
рівновагу
між ефектом
рецептору AT1.
Валсартан н
=
77;
демонструє
жодної
часткової
агоністичнl=
6;ї
дії на
рецептори AT1
та характер
=
80;зується
набагато
більшою
(близько 20000-кр
=
72;тною)
спорідненіl=
9;тю
з рецепторо
=
84;
AT1, аніж з
рецептором AT2.
Невідомо, чи
зв’язуєтьсn=
3;
валсартан з
іншими
гормональнl=
0;ми
рецепторамl=
0;
чи іонними к=
072;налами,
важливими у
процесі
серцево-суд
=
80;нної
регуляції, т=
072;
чи блокує ві=
085;
їх.
Валс=
;артан
не інгібує
АПФ, також
відомий під
назвою
кініназа II,
який
конвертує Ang I m=
1;
Ang II та призвод
=
80;ть
до розпаду
брадикінінm=
1;.
Оскільки
ефект на АПФ
відсутній т
=
72;
відсутня
потенціаціn=
3;
брадикінінm=
1;
чи
субстанції P,
антагоністl=
0;
ангіотензиl=
5;у
II мало
вірогідно
спричиняютn=
0;
кашель. При
порівнянні
валсартану
із інгібіто
=
88;ом
АПФ, частота
виникнення
сухого кашл=
02;
значно нижч
=
72; у
пацієнтів,
які
отримують
валсартан,
порівняно з
пацієнтами,
які
отримують
інгібітори
АПФ.
Заст=
;осування
валсартану
=
91;
пацієнтів з =
075;іпертензіє&=
#1102;
призводить
до зниження
артеріальнl=
6;го
тиску, не
впливаючи н
=
72;
частоту пул=
00;су.
У більшості
пацієнтів
після введе
=
85;ня
однократноo=
1;
пероральноo=
1;
дози настан
=
85;я
гіпотензивl=
5;ого
ефекту
виникає у
межах 2 годин,
а пікове
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску
досягаєтьсn=
3;
упродовж 4-6
годин.
Гіпотензивl=
5;ий
ефект трива=
08;
упродовж 24
годин після
прийому. При
повторному
прийомі
максимальнk=
7;
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску при
прийомі
будь-якої
дози, як прав=
1080;ло,
досягаєтьсn=
3;
упродовж 2-4
тижнів та
зберігаєтьl=
9;я
при
довготриваl=
3;ому
застосуванl=
5;і.
У комбінаці=
11;
з гідрохлор
=
90;іазидом
досягаєтьсn=
3;
значне
додаткове
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
Різк=
;е
припинення
прийому
валсартану
не спричиня=
08;
«рикошетну&raqu=
o;
гіпертензіn=
2;
чи інші
побічні
явища.
Гідрох
=
83;ортіазид
Місц=
;е
дії
тіазидних
діуретиків R=
11;
це в основно=
084;у
дистальний
звитий
нирковий ка
=
85;алець.
У корковій
речовині
нирок
присутній
рецептор з
високим
ступенем
спорідненоl=
9;ті,
що виступає
основною
ділянкою
зв’язуваннn=
3;
для дії
тіазидних
діуретиків
=
90;а
інгібуваннn=
3;
транспортуk=
4;ання
NaCl у
дистальномm=
1;
звитому нир
=
82;овому
канальці.
Механізм ді=
11;
тіазидів ві
=
76;бувається
шляхом
інгібуваннn=
3;
симпортеру Na+C=
l-,
вірогідно,
внаслідок
конкуруванl=
5;я
за ділянку Cl-,
що впливає н=
072;
механізми
електролітl=
0;чної
реабсорбціo=
1;:
пряме
підвищення
рівнів
натрію та
виведення
хлориду при
=
73;лизно
в рівній мір=
110;
та непряма
дія цього
діуретику, щ=
086;
знижує рівн=
10; у
плазмі кров=
10; з
подальшим
підвищенняl=
4;
активності
реніну
плазми,
секрецією
альдостероl=
5;у
та зниження
=
84;
рівня калію =
074;
сечі, а також
зниження ка
=
83;ію
в сироватці
крові.
Зв'язок між
реніном та
альдостероl=
5;ом
опосередкоk=
4;аний
ангіотензиl=
5;ом
II, тому при
супутньому
введенні
валсартану
=
79;ниження
калію в
сироватці к
=
88;ові
менш
виражене,
аніж
спостерігаn=
8;ться
при монотер
=
72;пії
з гідрохлор
=
90;іазидом.
Фа=
088;макокінети&=
#1082;а.
Валсарm=
0;ан/гідрохло=
1088;тіазид
Сисm=
0;емна
доступністn=
0; гідрохлорт=
1110;азиду
знижується
приблизно н
=
72;
30 % при супутнь=
;ому
застосуванl=
5;і
з
валсартаноl=
4;.
Кінетика
валсартану
не зазнає
значного
впливу при
супутньому
застосуванl=
5;і
з гідрохлор
=
90;іазидом.
Така
очевидна
взаємодія н
=
77;
впливає на
комбінованk=
7;
використанl=
5;я
валсартану
та гідрохло
=
88;тіазиду,
оскільки
чіткий
гіпотензивl=
5;ий
ефект
комбінації
перевищує
ефект,
досягнутий
при
монотерапіo=
1;
будь-якою з
активних су
=
73;станцій.
Валсар=
1090;ан
Абсорб=
1094;ія
Пісl=
3;я
пероральноk=
5;о
прийому
валсартану
=
87;ікові
концентрацo=
0;ї
валсартану
=
91;
плазмі кров=
10;
досягаютьсn=
3;
через
2-4 години.
Середня
абсолютна
біодоступнo=
0;сть
становить 23 %.
Прийом їжі
знижує впли
=
74;
(що
вимірюєтьсn=
3;
AUC) валсартану
приблизно н
=
72;
40 % та пікові
концентрацo=
0;ї
у плазмі кро=
074;і
(Cmax)
приблизно н
=
72;
50 %, хоча,
починаючи
приблизно з 8
години післ=
03;
прийому,
концентрацo=
0;ї
валсартану
=
91;
плазмі поді
=
73;ні
у пацієнтів,
які прийнял
=
80;
їжу, та у
пацієнтів
натщесерце.
Таке
зниження AUC,
однак, не суп=
1088;оводжуєтьс=
я
клінічно
значущим
зниженням
терапевтичl=
5;ого
ефекту, тому
валсартан
можна
приймати
незалежно
від прийому =
111;жі.
Розподіл
Стаk=
3;ільний
об’єм
розподілу
валсартану
=
87;ісля
внутрішньоk=
4;енного
введення
становить
приблизно
17 літрів, і
це свідчить
про те, що
валсартан н
=
77;активно
розподіляєm=
0;ься
у тканинах.
Валсартан
активно
зв’язуєтьсn=
3;
з білками си=
088;оватки
крові (94-97 %),
зокрема, з
альбуміном
сироватки.
Біотрансф=
1086;рмація
Валl=
9;артан
біотрансфоl=
8;мується
у незначній
кількості,
оскільки
лише 20 % дози
відновлюєтn=
0;ся
у вигляді
метаболітіk=
4;.
Гідроксильl=
5;ий
метаболіт
було
виявлено у п=
083;азмі
у невеликих
концентрацo=
0;ях
(менше 10 % AUC для
валсартану).
Цей
метаболіт
неактивний
=
79;
фармакологo=
0;чної
точки зору.
Виведення
Валl=
9;артан
демонструє
кінетику
мультиекспl=
6;ненційного
розпаду (t½α
через
<1 годину та t=
½ß
через
приблизно
9 годин).
Валсартан
виводиться
здебільшогl=
6;
з калом
(близько 83 %
дози) та сече=
1102;
(близько 13 %
дози) в
основному у
незміненомm=
1;
вигляді.
Після
внутрішньоk=
4;енного
введення
кліренс
валсартану
=
79;
плазми кров=
10;
становить
близько
2 л/год, а
нирковий
кліренс – 0,62 л=
/год
(близько 30 % віk=
6;
загального
кліренсу). Пе=
1088;іод
напіввиведk=
7;ння
валсартанm=
1;
– 6 годин.
Гідрох=
1083;ортіазид
Абсорб=
1094;ія
Абсl=
6;рбція
гідрохлортo=
0;азиду
після
пероральноk=
5;о
прийому
відбуваєтьl=
9;я
швидко (tmax
близько
2 годин).
Зростання
середнього
значення AUC є
лінійним та
пропорційнl=
0;м
до дози у
межах
терапевтичl=
5;ого
діапазону.
Вплив
прийому їжі
на абсорбці=
02; гідрохлорт&=
#1110;азиду,
при
наявності
незначний з
клінічної
точки зору.
Абсолютна
біодоступнo=
0;сть
гідрохлортo=
0;азиду
становить 70 %
після
пероральноk=
5;о
прийому.
=
Розподіл
Очевидl=
5;ий
об’єм
розподілу
становить
4-8 л/кг.
Цирl=
2;улюючий
гідрохлортo=
0;азид
зв’язуєтьсn=
3;
з білками
плазми кров=
10;
(40-70 %) в
основному з
сироватковl=
0;м
альбуміном. =
043;ідрохлорті&=
#1072;зид
також
накопичуєтn=
0;ся
у
еритроцитаm=
3;
у кількості,
що приблизн
=
86;
втричі
перевищує р=
10;вні
у плазмі
крові.
Вивk=
7;дення
Гідl=
8;охлортіази=
076;
виводиться
=
74;
основному у
вигляді нез
=
84;іненого
лікарськогl=
6;
засобу. Гідр=
086;хлортіазид
виводиться
=
79;
плазми кров=
10;
протягом пе
=
88;іоду
напіввиведk=
7;ння,
що становит=
00;
у середньом
=
91;
від 6 до 15 годиl=
5;
на стадії
термінальнl=
6;го
виведення.
Жодних змін =
091;
кінетиці гі
=
76;рохлортіаз=
1080;ду
при
повторному
прийомі не
відбуваєтьl=
9;я,
а
накопиченнn=
3;
– мінімальн
=
77;
при прийомі
раз на добу.
Більше 95 %
абсорбованl=
6;ї
дози виводи
=
90;ься
у вигляді
незміненої
сполуки з
сечею.
Нирковий
кліренс
складаєтьсn=
3;
з пасивної
фільтрації
та активног
=
86;
виведення у
ниркові
канальці.
Фармаце
=
74;тичні
характерисm=
0;ики.
Ос=
085;овні
фізико-хімі
=
95;ні вл=
;астивості=
:<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Вальсакор®
Н 80: оваль=
;ні
двоопуклі
таблетки, вкри=
;ті
плівковою
оболонкою,
рожевого
кольору;
Ва=
083;ьсакор
Н® 160=
:
овальні
двоопук=
083;і таблеткl=
0;, вк=
088;иті
плівковою
оболонкою, червоно-=
082;оричневого<=
/span> кольору;
Ва=
083;ьсакор®
НD 160:
овальні
двоопуклі
таблетки, вкри=
;ті
плівковою
оболонкою,
світло-кори
=
95;невого
кольору.
Термі=
;н
придатностo=
0;. 5 років.
Ум&=
#1086;ви
зберігання.
Зберіга=
;ти
при
температурo=
0;
не вище 30 °=
span>С
в
оригінальнo=
0;й
упаковці для
захисту від
дії світла т=
072;
вологи=
.
Збер=
;ігати
у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Уп=
072;ковка.
Таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою, 80
мг/12,5 мг або 160
мг/12,5 мг, або 160 мг=
;/25
мг.
По 14 таблето
=
82;
у блістері,
по 2 або по 4, аб
=
86;
по 6 блістері=
1074;
у коробці.
По 15
таблеток у
блістері, по 2
або по 4
блістери у
коробці.
Ка&=
#1090;егорія
відпуску.
За рецептом.
Виробн=
;ик.
КРКА,
д.д., Ново место,
Словенія/
KRKA, d=
. d., Novo mesto, Slovenia.
i=
2;ісцезнаход=
078;ення.
Шм=
072;р’єшка
цеста 6, 8501 Ново
место,
Словенія/
Smarjeska=
span> cesta 6, 8501 Novo mesto=
, Slovenia.