д= ;ля медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&= nbsp;

ЛІТФУЛО=

(LITFULO)

Склад:<= /i>

діюча речовина: &= #1088;итлецитині= ;б;

1 капсула тве = 88;да містить 80,128 мг ритлецит = 80;нібу тозилату, що еквівалентl= 5;о 50 мг ритлеци= 090;инібу;

допомі&#= 1078;ні речовини:= целюлоз= 072; мікрокристk= 2;лічна, лактоза, моногідрат, кросповідоl= 5; (типу А), гліцеролу дибегенат; оболонка капсули: гіпромелозk= 2; (E 464), титану діоксид (E 171), заліза окси = 76; жовтий (E 172), діа&#= 1084;антовий синій FCF&nb= sp; ̶ FD&C Blue 1= (E 133); друкарське чорнило.=

Лікарс&#= 1100;ка форма. Кап&#= 1089;ули тверді.

Основн&#= 1110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: непрозl= 6;рі капсули розміру № 3, які містять = 087;орошок від білого д= 086; майже білог = 86; кольору, з написом «RCB 50», надрукованl= 0;м по колу чорним чорнилом на жовтому корпусі, та написом «Pfizer», надрукованl= 0;м по колу чорним чорнилом на блакитній кришці капсули.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група. Іму&#= 1085;одепресант= и, інгібітори янус-кінази (JA= K).

Ко = 76; АТХ L04A = F08.=

Фармак&#= 1086;логічні властивостo= 0;.

Фармак&#= 1086;динаміка.

Механізм дії

Ри= 090;лецитиніб необоротно та селективно = 10;нгібує янус-кіназу (JA= K) 3 та сімейств = 86; тирозинкінk= 2;з, що експресуютn= 0;ся у гепатоцелюl= 3;ярній карциномі (Г= 062;К), блокуючи ділянку зв’язуваннn= 3; аденозинтрl= 0;фосфату (АТФ). У клітинних дослідженнn= 3;х ритлецитинo= 0;б специфічно інгібує цитокіни із загальним γ-ланцюгом (IL-2, IL-4, IL-7, IL-15 та IL-21) через JAK3-залежні рецептори загального γ-ланцюга. Кр= 110;м того, ритлецитинo= 0;б пригнічує кінази сіме = 81;ства ГЦК, що призводить до зниження цитолітичнl= 6;ї активності НК-клітин і CD8+ Т-клітин.

Си= 075;нальні шляхи, опосередкоk= 4;ані JAK3 та кіназами сімейства Г = 62;К, беруть участь у патогенезі вогнищевої алопеції, хоча її патофізіолl= 6;гія ще повністю не вивчена.

Фармак&#= 1086;динамічна дія

Субпоп&#= 1091;ляції лімфоцитів=

У пацієнтів і = 79; вогнищевою алопецією лікування ритлецитинo= 0;бом було пов’язане з дозозалежнl= 0;м раннім зниженням абсолютної = 82;ількості лімфоцитів, Т-лімфоциті = 74; (CD3) і субпопулn= 3;цій Т-лімфоциті = 74; (CD4 і CD8). Після початковогl= 6; зниження їх = 85;я кількість частково відновиласn= 3; та залишала = 89;я стабільною протягом періоду до 48 тижнів. У жодній з гру= 087; лікування н = 77; спостерігаl= 3;ося змін у В-лімф&#= 1086;цитах (CD19). Спостерігаl= 3;ося раннє дозозалежнk= 7; зниження кількості НК-клітин (CD16/56), яке залишал = 86;сь стабільним на нижчому рівні до тиж= 085;я 48.

Імуног&#= 1083;обуліни

У пацієнтів і = 79; вогнищевою алопецією лікування ритлецитинo= 0;бом не було пов’язане з = 082;лінічно значущими змінами імуноглобуl= 3;інів (Ig)G, IgM або IgA до тижня 48, що вказує на відсутністn= 0; системної гуморальноo= 1; імуносупреl= 9;ії.

Клініч&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь і безпечністn= 0;

Ефекти&#= 1074;ність і безпечністn= 0; застосуван&#= 1085;я ритлецитинo= 0;бу оцінювали в опорному рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; (дослідженн= 03; AA-I) у пацієнтіk= 4; віком від 12 років із вогнищевою алопецією з випадінням щонайме= 085;ше 50 % волосся на голові, включно з тотальною т = 72; універсальl= 5;ою алопецією. У цьому дослідженнo= 0; також оцінюваласn= 3; відповідь н = 72; терапію залежно від дози ритлецитинo= 0;бу. Час лікуван = 85;я в дослідженнo= 0; складався з плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; 24-тижневого періоду та 24-т= ижневого періоду продовженнn= 3;. У дослідженнo= 0; AA-I брали участ= ;ь загалом 718 пацієнтів, які були рандомізовk= 2;ні для отримання однієї з таких схем лікування протягом 48 тижнів: 1) 200 мг один раз на добу протягом 4 тижнів, а потім 50 мг один раз на добу протягом 44 тижнів; 2) 200 мг один раз на добу протягом 4 тижнів, а потім 30 мг один раз на добу протягом 44 тижнів; 3) 50 мг о= 076;ин раз на добу протягом 48 тижнів; 4) 30 мг один раз на добу протягом 48 тижнів; 5) 10 мг один раз на д&#= 1086;бу протягом 48 тижнів; 6) плацебо протягом 24 ти&= #1078;нів, потім 200 мг один раз на добу протягом 4 ти&#= 1078;нів і 50 мг один раз на добу протягом 20 тижнів або 7) плацебо протягом 24 тижнів, а потім 50 мг оди= н раз на добу протягом 24 тижнів.

У цьому дослідженнo= 0; як первинни = 81; результат оцінювали частку пацієнтів, у яких бал за шкалою SALT (Severity of Alopecia Tool, інструмент оцінювання тяжкості алопеції) становив щонайбіль = 96;е 10 (90 % або більшk= 7; волосся на голові) на тижні 24. Крім того, у цьому дослідженнo= 0; як ключовий вторинний результат оцінювали загальне враження пацієнта ві = 76; змін (Patient’s Global Impression of Change, PGI-C) на тижні 24, а також оціню = 74;али як вторинні результати бал за шкало= 102; SALT щонайбільшk= 7; 20 (80 % або більше &= #1074;олосся на голові) на тижні 24 та покращення відростаннn= 3; брів та/або вій на тижні 24= .

Характ&#= 1077;ристики на вихідном = 91; рівні

У дослідженнo= 0; AA-I оцінювали пацієнтів чоловічої або жіночої статі віком = 074;ід 12 років. У всіх пацієнтів спостерігаl= 3;ася вогнищева алопеція з випадінням щонайменше 50 % волосся на голові (бал за шкалою SALT ≥ 50) без ознак ві= 076;ростання довгого волосся протягом по = 87;ередніх 6 місяців і з поточним епізодом ви = 87;адіння волосся на голові тривалістю щонайбільшk= 7; 10 років, без будь-якої іншої відом = 86;ї причини випадіння волосся (наприклад, андрогенетl= 0;чна алопеція).

Загало&#= 1084; в усіх група= 093; лікування 62,1 % учасників були жіночо= 11; статі, 68,0 % належали до європеоїднl= 6;ї раси, 25,9 % ̶ до монголоїднl= 6;ї та 3,8 % ̶ <= span style=3D'mso-spacerun:yes'> до негроїдної раси. Середній ві = 82; пацієнтів становив 33,7 року, більшість у = 95;асників (85,4 %) були дорослими (≥ 18 років). Усього було включено 105 (14,6 %) пацієнтів віком від 12 до < 18 років і 20 (2,8 %) пk= 2;цієнтів віком від 65 років. Середній початковий абсолютний бал за шкало= 102; SALT коливався від 88,3 (16,87) до 93,0 (11,50) у групах терапії; у пацієнтів без тотальн = 86;ї/універсал&= #1100;ної алопеції на початковомm= 1; рівні середній ба = 83; за шкалою SALT коливався від 78,3 до 87,0. У всіх групах терапії більшість пацієнтів мали ураження брів (83,0 %) та вій (74,7 %) на початку лікування. Медіана тривалості = 79;ахворюванн&#= 1103; з моменту діагностикl= 0; вогнищевої алопеції становила 6,9 року, а медіана тривалості поточного епізоду вогнищевої алопеції становила 2,5 року. Рандомізацo= 0;я відбуваласn= 3; зі стратифікаm= 4;ією за наявніст= 02; тотальної/у = 85;іверсально&#= 1111; алопеції; у 46 % = 87;ацієнтів захворюванl= 5;я класифікувk= 2;лося як тотальна/ун= 10;версальна алопеція на основі початковогl= 6; бала 100 за шкалою SALT.
Клініч&#= 1085;а відповідь<= /span>

Значно більша частка пацієнтів досягла від = 87;овіді щонайбільшk= 7; 10 балів за шкалою SALT при застосуванl= 5;і ритлецитинo= 0;бу в дозі 50 мг пор= ;івняно з плацебо на тижні 24 (таблиця 1). Частота відповіді щонайбільшk= 7; 10 балів за шка= лою SALT на ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг ще k= 3;ільше зросла на тижні 48 (рисунок).

Значно більша частка пацієнтів відзначала відповідь н = 72; лікування з = 72; загальним враженням від змін (PGI-C) при застосуванl= 5;і ритлецитинo= 0;бу в дозі 50 мг порівняно з плацебо на тижні 24 (табли= ця 1); частота відповіді продовжуваl= 3;а зростати до тижня 48 (рисунок).

Значно більша частка пацієнтів досягла від = 87;овіді щонайбільшk= 7; 20 балів за шкалою SALT при застосуванl= 5;і ритлецитинo= 0;бу в дозі 50 мг пор= ;івняно з плацебо на тижні 24 (таблиця 1). Частота відповіді н = 72; лікування щонайбільшk= 7; 20 балів за шкалою SALT ще більше зросла на тижні 48.

Покращ&#= 1077;ння відростаннn= 3; брів та/або вій спостерігаl= 3;ося на тижні 24 (таблиця 1) при застосуванl= 5;і ритлецитинo= 0;бу в дозі 50 мг у пацієнтів з ураженням брів та/або в&#= 1110;й на початковомm= 1; рівні, подальше покращення спостерігаl= 3;ося на тижні 48.

Ефекти лікування н = 72; тижні 24 в підгрупах (в= 110;к, стать, раса, маса тіла, ре&#= 1075;іон, тривалість захворюванl= 5;я з моменту встановленl= 5;я діагнозу, тривалість поточного е = 87;ізоду, попереднє фармакологo= 0;чне лікування) узгоджувалl= 0;ся з результатаl= 4;и в загальній досліджуваl= 5;ій популяції. Ефекти ліку = 74;ання на тижні 24 в підгрупі пацієнтів і = 79; тотальною/у = 85;іверсально&#= 1102; алопецією були нижчим = 80; порівняно з підгрупою, д= 077; пацієнти не мали тотальної/у = 85;іверсально&#= 1111; алопеції. Ефекти лікування н = 72; тижні 24 у діте= й віком від 12 до= 18 років узгод = 78;увалися з результатаl= 4;и в загальній досліджуваl= 5;ій популяції.

Таблиця 1

Резу&#= 1083;ьтати оцінки ефективносm= 0;і ритлецитинo= 0;бу на тижні 24

Кінцев= а точка

Ритлец= итиніб у дозі 50 мг один раз на добу

(N =3D 130)

% пацієнтів, які відповіли на терапію

Плацеб= о

(N =3D 131)

% пацієнтів, які відповіли на терапію

Різниц= я з

плацеб= о

(95 % ДІ)

Відпов= ідь ≤ 10 балів за шкалою SALT^=
а,б

13,4

1,5

11,9

(5,4; 18,3)

Відпов= ідь за шкалою

PGI-C^б,=
074;

49,2

9,2

40,0

(28,9; 51,1)

Відпов= ідь ≤ 20 балів за шкалою SALT^=
г,д=

23,0

1,6

21,4

(13,4; 29,5)

Відпов= ідь за шкалою EBA^е

29,0

4,7

24,3

(14,8; 34,5)

Відпов= ідь за шкалою ELA^ж

28,9

5,2

23,7<= /span>

(13,6; 34,5)

Скороч&#= 1077;ння: EBA ̶ оцінк= а брів; ELA  ̶ оцінк= а вій; ДІ  ̶ довір= чий інтервал; N  R= 2; загал= ьна кількість пацієнтів; PGI-C = ; ̶ загальне враження пацієнта ві = 76; змін; SALT  ̶ інстр= умент оцінювання тяжкості ал = 86;пеції.

^а = Пацієнти з відповідд= 02; щонайбільшk= 7; 10 балів за шкалою SALT  ̶ це пацієнти з випадінням щонайбільшk= 7; 10 % волосся на голові. Бали за шкалою SALT коливаютьсn= 3; від 0 до 100, де 0  ̶ це відсутністn= 0; випадіння волосся на голові, а 100 = ̶ повна втрата волосся на голові.

^б = Статистичнl= 6; значущий результат без поправк = 80; на множинністn= 0;.

^в = Пацієнти з відповідд= 02; за шкалою PGI-C  ̶ це пацієнти з оцінкою «помірне по = 82;ращення» або     «з= 085;ачне покращення&raqu= o; на основі 7-бальної шка&#= 1083;и з діапазоно = 84; показників від «значно = 75;о покращення&raqu= o; до «значног = 86; погіршення&raqu= o;.

^г = Пацієнти з відповідд= 02; щонайбільшk= 7; 20 балів за шкалою SALT  ̶ це пацієнти з випадінням = 97;онайбільше 20 % волосся на голові. Бали за шкалою SALT коливаютьсn= 3; від 0 до 100, де 0  – це відсутністn= 0; випадіння волосся на голові, а 100 = ̶ повна втрата волосся на голові.

^д = Статистичнl= 6; значущий результат.

^е = Відповідь на терапію з= 072; шкалою EBA визначаєтьl= 9;я як покращення принаймні н = 72; 2 бали порів = 85;яно з початкови = 84; або нормальним балом за 4-бальною шкалою EBA у пацієнтів з ураженням б = 88;ів на початковомm= 1; рівні.

^ж = Відповідь на терапію з= 072; шкалою ELA визначаєтьl= 9;я як покращення принаймні н = 72; 2 бали порів = 85;яно з початкови = 84; або нормальним балом за 4-бальною шкалою ELA у пацієнтів з ураженням в= 10;й на початковомm= 1; рівні.

= Скороч&#= 1077;ння: ДІ &= nbsp;&= #822; довір= чий інтервал; N  ̶ загал= ьна кількість пацієнтів; PGI-C = ; ̶ загал= ьне враження пацієнта пр = 86; зміни; 1 р./д. <= /span> ̶ один раз на добу; SALT&nbs= p; ̶ інстр= умент оцінювання тяжкості ал = 86;пеції.

            =

Рисуно= 082;. Відповідь щонайбільшk= 7; 10 балів за шкалою SALT і за шкалою PGI-C д = 86; тижня 48

Пацієн&#= 1090;и дитячого віку

Європе&#= 1081;ське агентство з лікарських засобів відтермінуk= 4;ало зобов’язанl= 5;я власника реєстраційl= 5;ого посвідченнn= 3; надавати ре = 79;ультати досліджень із застосуванl= 5;ям ритлецl= 0;тинібу в одній або декількох підгрупах пацієнтів дитячого віку для лікування вогнищевої = 72;лопеції (інформацію про застосуванl= 5;я дітям див. у розділі «Сп= ;осіб застосуванl= 5;я та дози»).

Фармакокін= 077;тика.

Всмоктуван= 085;я

&= #1040;бсолютна біодоступнo= 0;сть при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і ритлецитинo= 0;бу становить близько 64 %. На основі пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я та внутрішньоk= 4;енного введення міченої дію = 95;ої речовини відносна елімінація мічених сполук із сечею (перорально/= 074;нутрішньов&= #1077;нно) становила близько 89 %, що = 74;казує на велику частку всмоктуванl= 5;я (f_a). Пікові концентрацo= 0;ї в плазмі крові досяг = 72;ються протягом 1 години післ= 03; багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Їжа не має клінічно значущого впливу на ступінь всм = 86;ктування ритлецитинo= 0;бу, оскільки їж = 72; з високим вмістом жирів знижу = 74;ала значення C_max приблизно н = 72; 32 % і підвищувалk= 2; значення AUC_inf= приблизно на 11 %. У плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х ритлецитинo= 0;б застосовувk= 2;ли незалежно від прийому їжі (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

&= #1042; умовах in vitro ритлецитинo= 0;б є субстрато = 84; P-глікопроте= 111;ну (P-gp) і білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (Breast Cancer Resistant Protein, BCRP). Однак, оскільки ритлецитинo= 0;б має велику ч= 072;стку всмоктуванl= 5;я (f_a) зі збільшенняl= 4; і значення C_{max<=
/sub>,
і значення AUC
пропорційнl=
6;
дозі
(діапазон од=
085;оразових
доз від 20 до 200
мг), не
очікується,
що P-gp та BCRP
матимуть
значний
вплив на
всмоктуванl=
5;я
ритлецитинo=
0;бу.}

Розподіл

&= #1055;ісля внутрішньоk= 4;енного введення об’єм розпо = 76;ілу ритлецитинo= 0;бу становить близько 74 л. Приблизно 14 % ритлецитинo= 0;бу, що циркулює, зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;, переважно з альбуміном. Коефіцієнт розподілу ритлецитинo= 0;бу в крові/ плаз&#= 1084;і крові становить 1,62. Ритлецитинo= 0;б є ковалентн = 80;м інгібітороl= 4;, який продемонстl= 8;ував зв’язуваннn= 3; з нецільовимl= 0; білками, так= 080;ми як MAP2K7, DOCK10, альбумін, CYP1A2, CYP3A, UG= T1A1 та UGT1A4, декотрі &#= 1079; яких можуть мати клінічне значення у взаємодії лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Біотрансфо= 088;мація

&= #1052;етаболізм ритлецитинo= 0;бу опосередкоk= 4;ується численними ізоформами глутатіон-S-т&#= 1088;ансферази (Glutathione S-transferase, GST: цитозольні GST A1/3, M1/3/5, P1, S1, T2, Z1, та мікросомалn= 0;ні, асоційованo= 0; з мембранам = 80; білки, що беруть учас = 90;ь у метаболізмo= 0; ейкозаноїдo= 0;в і глутатіон = 91; (Membrane Associated Proteins involved in Eicosanoid and Glutathione, MAPEG= ) 1/2/3) та ферментами CYP (CYP3A, CYP2C8, CYP1A2 та CYP2C9); жодний окремий шля = 93; кліренсу не перевищу= 08; 25 %. Тому малоймовірl= 5;о, що лікарськ= 10; засоби, які пригнічуютn= 0; селективниl= 1; метаболічнl= 0;й шлях, вплива= 090;имуть на системну експозицію ритлецитинo= 0;бу. Специфічні інгібітори транспортеl= 8;ів навряд чи призведуть до клінічно значущих змін біодоступнl= 6;сті ритлецитинo= 0;бу.

&= #1059; дослідженнo= 0; за участю людей із застосуванl= 5;ям радіоактивl= 5;ого ізотопу ритлецитинo= 0;б був найпоширенo= 0;шою сполукою в кровообігу (30,= 4 % радіоактивl= 5;ості, що циркулює) після перор = 72;льного прийому, а основним метаболітоl= 4; був кон’юга = 90; цистеїну M2 (16,5 %), який є фарма= 082;ологічно неактивним.

Виведення

&= #1056;итлецитині= ;б виводиться переважно з = 72; допомогою механізмів метаболічнl= 6;го кліренсу; приблизно 4 % дози виводиться = 10;з сечею у вигляді незміненої діючої речо = 74;ини. Приблизно 66 % дози ритлецитинo= 0;бу, міченого радіоактивl= 5;им ізотопом, виводиться із сечею і 20 % ̶ з калом. Після багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я рівноважниl= 1; стан досяга = 74;ся приблизно д = 86; дня 4 через нестабільнm= 1; фармакокін&#= 1077;тику. Рівноважні фармакокінk= 7;тичні значення AUC_tau та C_max збільшувалl= 0;ся приблизно пропорційнl= 6; дозі до 200 мг іk= 9; середнім кі = 85;цевим періодом напіввиведk= 7;ння від 1,3 до 2,3 години.

Особливі групи пацієнтів<= /span><= span style=3D'mso-tab-count:1'>

Маса тіла, стать, генотип, рас= 072; та вік

&= #1052;аса тіла, стать, генотип GST P1, M1 і T1, раса та вік п&#= 1072;цієнта не мали клінічно значущого впливу на експозицію ритлецитинo= 0;бу.

Діти віком ≥ 12 до 18 років

&= #1053;а основі аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики не було виявлено клінічно значущої різниці в експозиції ритлецитинo= 0;бу у пацієнтів віком від 12 до= 18 років порівняно з дорослими.=

Діти віком < 12 рокі= 074;

&= #1060;армакокіне= ;тика ритлецитинo= 0;бу у дітей віко= 084; до 12 років поки що встановленk= 2; не була.

Порушення функції нирок

&= #1047;начення AUC₂₄ та C_max у пацієнтів і = 79; тяжким порушенням функції нир = 86;к (розрахунко = 74;а швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (рШКФ) < 30 мл/хв) були приблизно н = 72; 55 % та 44 % відповідно вищими порівняно з учасниками = 79; нормальною функцією нирок. Це під&#= 1090;вердив аналіз популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики. Ці відмінностo= 0; не вважаються клінічно зн = 72;чущими. Застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу не вивчалос= 00; у пацієнтів із порушенням функції нирок легкого (рШК= 060; від 60 до < 90 мл/хk= 4;) або помірно = 75;о ступеня (рШК= 060; від 30 до < 60 мл/хk= 4;). Однак, зважа= 102;чи на результати, отримані у пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок тяжко = 75;о ступеня, клінічно значуще збільшення експозиції ритлецитинo= 0;бу в цих пацієн= 090;ів не очікується. Для розрахунку = 88;ШКФ та класифікацo= 0;ї функції нирок в учас= 085;иків використовm= 1;вали формулу модифікаціo= 1; дієти в разі захворюванn= 0; нирок (Modification of Diet in Renal Disease, MDRD).

&= #1047; огляду на вищезазначk= 7;ні міркування пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок легко = 75;о, помірного або тяжкого ступеня кор = 77;кція дози лікарс= 00;кого засобу не потрібна. Застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу пацієнтам і = 79; термінальнl= 6;ю стадією хвороби нирок або пацієнтам після трансплантk= 2;ції нирки не вивчалось (д= 080;в. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

Поруше&#= 1085;ня функції печінки

У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки помірного ступеня (кла= 089; B за шкалою Чайлда ̶ П’ю) спостерігаl= 3;ося підвищення значення AUC₂₄ ритлецитинo= 0;бу на 18,5 % порівняно з учасниками = 79; нормальною функцією печінки. Застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки легкого сту = 87;еня (клас A за шкалою Чайлда ̶ П’ю) нk= 7; вивчалось. Однак, зважа= 102;чи на результа = 90;и, отримані у пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки помірного ступеня, клінічно значуще збі = 83;ьшення експозиції ритлецитинo= 0;бу в цих пацієн= 090;ів не очікується. Пацієнтам і = 79; порушенням = 92;ункції печінки легкого або помірного ступеня корекція дози не потрібна (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»). Застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки тяжкого сту = 87;еня (клас C за шкалою Чайлда ̶ П’ю) н = 77; вивчалось (д= 080;в. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

        &= nbsp;

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Літфул&#= 1086; показаний для лікування тяжкої форм = 80; вогнищевої алопеції в дорослих і д= 110;тей віком від 12 років (див. розділ «Фар= ;макодинамі = 82;а»).

Протип&#= 1086;казання.
Гіперч= утливість до діючої речовин або = 076;о будь-якої з допоміжних речовин, зазначених = 91; розділі «Склад».

Акт= ивні серйозні інфекції, включаючи туберкульоk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Тяж= ке порушення функції печінки (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Ваг= ітність і годування груддю (див. розділ «Зас = 90;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Потенц&#= 1110;йна здатність інших лікарських = 79;асобів впливати на фармакокінk= 7;тику ритлецитинo= 0;бу

Одноча&#= 1089;не багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я ітраконазоl= 3;у, сильного інгібітора CYP3= A, у дозі 200 мг збільшувалl= 6; площу під кривою (AUC)_infрl= 0;тлецитиніб= 091; приблизно н = 72; 15 %. Це збільшеl= 5;ня не вважається клінічно значущим, тому при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ритлецитинo= 0;бу з інгібітораl= 4;и CYP3A корекція дози не потр= 110;бна.<= /span>

Одноча&#= 1089;не багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1;, сильного індуктора ферментів CYP, у дозі 600 мг зменшувало значення AUC_inf ритлецитинo= 0;бу приблизно н = 72; 44 %. Це зменшенl= 5;я не вважається клінічно значущим, тому в разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу з індукторамl= 0; ферментів CYP корекція до = 79;и не потрібна.<= /span>

Потенц&#= 1110;йна здатність ритлецитинo= 0;бу впливати на фармакокінk= 7;тику інших лікарських засобів

Багато&#= 1088;азове застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу в дозі 200 мг один раз на добу збільшувалl= 6; значення AUC_inf та C_max мідазоламу, субстрату CYP3A4, приблизно у 2,7 та 1,8 раза відповідно. Ритлецитинo= 0;б є помірним інгібітороl= 4; CYP3A. Слід виявляти обережністn= 0; у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу із субстратамl= 0; CYP3A (наприклад, = 079; хінідином, циклоспориl= 5;ом, дигідроергl= 6;таміном, ерготаміноl= 4;, пімозидом), о&#= 1089;кільки помірні зміни концентрацo= 0;ї можуть приз = 74;ести до серйозни = 93; побічних реакцій. Слі= 076; урахувати рекомендацo= 0;ї щодо корекції дози для субстратів CYP3A (наприклад колхіцину, еверолімусm= 1;, такролімусm= 1;, сиролімусу). <= /span>

Багато&#= 1088;азове застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу в дозі 200 мг один раз на добу збільшувалl= 6; значення AUC_inf та C_maxкофеїн&#= 1091;, субстрату CYP1A2, приблизно у 2,7 та 1,1 раза відповідно. Ритлецитинo= 0;б є помірним інгібітороl= 4; CYP1A2. Слід виявляти обережністn= 0; у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу з іншими субстратамl= 0; CYP1A2 (наприклад, із тизанідиноl= 4;), оскільки помірні зміни концентрацo= 0;ї можуть приз = 74;ести до серйозни = 93; побічних реакцій. Слі= 076; урахувати рекомендацo= 0;ї щодо корекції до = 79;и для субстратів CYP1= A2 (наприклад, т&#= 1077;офіліну, пірфенідонm= 1;). <= /o:p>

Одноча&#= 1089;не одноразове застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу в дозі 400 мг збільшувалl= 6; значення AUC_inf= суматриптаl= 5;у (субстрату транспортеl= 8;а органічних катіонів [Organic Cation Transporter, OCT]1) приблизно в 1,3–1,5 раза порівняно з дозою суматриптаl= 5;у, яку застосо = 74;ували окремо. Збільшення експозиції = 89;уматриптан&#= 1091; не вважається клінічно значущим. Слід виявляти обережністn= 0; у разі одноч= 072;сного застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу із субстрат = 72;ми OCT1, оскільки невеликі зміни концентрацo= 0;ї можуть приз = 74;ести до серйозни = 93; побічних реакцій. Ритле= ;цитиніб не спричиня = 74; клінічно значущих змін рівнів експозиції пероральниm= 3; контрацепт&#= 1080;вів (наприклад, етинілестрk= 2;діолу або левоноргесm= 0;релу), субстратів CYP2= B6 (наприклад, ефавіренцу), субстратів CYP2C (наприклад, толбутамідm= 1;) або субстратів транспортеl= 8;а органічних аніонів (Organic Anion Transporte= r, OAT) P1B1, білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (Breast Cancer Resistant Protein, BCRP) та OAT3 (наприклад, розувастатl= 0;ну).<= /span>

Пацієн&#= 1090;и дитячого віку

Дослід&#= 1078;ення взаємодії лікарських засобів проводилисn= 3; лише за участю дорослих па = 94;ієнтів.

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Серйоз&#= 1085;і інфекції<= /u>

Повідо&#= 1084;лялося про випадки виникнення серйозних інфекцій у пацієнтів, які отримув = 72;ли ритлецитинo= 0;б. Найчастішиl= 4;и серйозними інфекціями були апендицит, інфекція COVID-19 (в&= #1082;лючно з пневмоніє= 02;) та сепсис. Лі&#= 1082;ування ритлецитинo= 0;бом не можна розпочинатl= 0; у пацієнтів = 079; активною серйозною інфекцією (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Перед початком лікування слід ретельно зв = 72;жити ризики й користь для пацієнтів:=

• = ;         із хронічною або рецидивною інфекцією;=

• = ;         як= 10; були в контакті із хворим на туберкульоk= 9;;

• = ;         із серйозними або опортуністl= 0;чними інфекціями = 74; анамнезі;=

• = ;         як= 10; проживали або подорожуваl= 3;и до районів ендемічногl= 6; туберкульоk= 9;у або ендемічних мікозів;=

• = ;         з основними захворюванl= 5;ями, які можуть з= 073;ільшувати схильність до розвитку інфекцій.=

Під час та після терапії ритлецитинo= 0;бом слід ретельно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнтів для ранньог = 86; виявлення о = 79;нак і симптомів інфекції. Якщо у пацієнта розвиваєтьl= 9;я серйозна аб = 86; опортуністl= 0;чна інфекція, лікування цим лікарсь = 82;им засобом слі = 76; тимчасово призупинитl= 0;. Пацієнту, в якого під ча= 089; терапії ритлецитинo= 0;бом розвиваєтьl= 9;я нова інфекція, необхідно негайно вик = 86;нати повне діагностичl= 5;е обстеження, = 087;ередбачене для осіб з ослабленим імунітетом, розпочати належну антимікробl= 5;у терапію та ретельно спостерігаm= 0;и за станом такого пацієнта. У разі припиненогl= 6; лікування застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу можна відно = 74;ити після досягнення контролю за = 110;нфекцією.

Оскіль&#= 1082;и в осіб літнього віку та у хворих на цукровий діабет загалом частота виникнення інфекцій підвищуєтьl= 9;я, слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти цей лікарсь = 82;ий засіб паціє = 85;там літнього віку та хворим на цукровий діабет і приділяти особливу увагу виник = 85;енню інфекцій.=

Туберк&#= 1091;льоз

Пацієн&#= 1090;и повинні пройти скринінг на туберкульоk= 9; перед початком лікування ритлецитинo= 0;бом. Ритлецитинo= 0;б не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з активним туберкульоk= 9;ом (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»). Протиту&#= 1073;еркульозну терапію у пацієнтів з вперше виявленим або раніше н= 077; лікованим латентним туберкульоk= 9;ом слід розпочинатl= 0; до початку лікування р = 80;тлецитиніб&#= 1086;м. Незважаючи на негативний тест на латентний туберкульоk= 9;, слід розглянути питання про протитуберl= 2;ульозну терапію перед початком лікування ритлецитинo= 0;бом для осіб із високим ризиком, а також слід розглянути = 84;ожливість проведення скринінгу у пацієнтів і = 79; високим ризиком захворюванl= 5;я на туберкульоk= 9; під час лікування ритлецитинo= 0;бом.

Реа= ;ктивація вірусної інфекції<= /i>

Пов&#= 1110;домлялося про випадки реактиваціo= 1; вірусних інфекцій, зокрема реактиваціo= 1; вірусу герпесу (наприклад оперізуючоk= 5;о герпесу) (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо у пацієнта розвиваєтьl= 9;я оперізуючиl= 1; герпес, слід розглянути доцільністn= 0; тимчасовогl= 6; призупиненl= 5;я терапії, пок= 080; цей епізод н= 077; мине.

Пер&#= 1077;д початком і під час лікування ритлецитинo= 0;бом слід виконувати скринінговk= 7; обстеження на вірусний гепатит згідно з клі= 085;ічними настановамl= 0;. Пацієнти з ознаками ін = 92;екції вірусом гепатиту B або C були виключені з досліджень ритлецитинo= 0;бу. Під час ліку= 074;ання ритлецитинo= 0;бом рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг щодо реактиваціo= 1; вірусних гепатитів згідно з клінічними настановамl= 0;. Якщо є доказ= 080; реактиваціo= 1;, слід прокон = 89;ультуватис&#= 1103; з фахівцем-ге = 87;атологом.

Зло= ;якісні новоутвореl= 5;ня (включно з немеланомнl= 0;м раком шкіри)

У пацієнтів, які отримували ритлецитинo= 0;б, спостерігаl= 3;ися випадки розвитку злоякісних новоутвореl= 5;ь, зокрема немеланомнl= 6;го раку шкіри (НМРШ).

Нев&#= 1110;домо, чи може селективне = 10;нгібування JAK3 бути пов’язане з побічними реакціями і = 85;гібування янус-кінази (JA= K) переважно і = 79; залученням JAK1 та JAK2. У масштабномm= 1; рандомізовk= 2;ному активно контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; тофацитиніk= 3;у (іншого інгібітора янус-кінази) у пацієнтів із ревматоїднl= 0;м артритом (РА) віком від 50 років та принаймні з одним додатковим фактором ри = 79;ику виникнення серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; спостерігаl= 3;ася вища частот = 72; розвитку злоякісних новоутвореl= 5;ь, зокрема рак = 91; легень, лімфоми та НМРШ, у разі застосуванl= 5;я тофацитиніk= 3;у порівняно з інгібітораl= 4;и фактора некрозу пухлини (ФНП).<= o:p>

Ная&#= 1074;них клінічних даних недостатньl= 6; для оцінки потенційноk= 5;о причинно-на = 89;лідкового зв’язку між застосуванl= 5;ям ритлецитинo= 0;бу та розвитко = 84; злоякісних новоутвореl= 5;ь. Тривають довгострокl= 6;ві оцінки безпечностo= 0; застосуван&#= 1085;я лікарськогl= 6; засобу. Ризи= 082;и та користь л= 110;кування ритлецитинo= 0;бом слід зважит = 80; до початку або продовженнn= 3; терапії в пацієнтів і = 79; виявленими злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, окрім успішно вилікуваноk= 5;о НМРШ або рак= 091; шийки матки.

Пац&#= 1110;єнтам, які мають підвищений ризик розви = 90;ку раку шкіри, рекомендуєm= 0;ься періодично проходити огляд шкіри.

Сер= ;йозні несприятлиk= 4;і серцево-суд = 80;нні події, тромбоз глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ія легеневої артерії (ТЕЛА)

Пов&#= 1110;домлялося про випадки венозної та артеріальнl= 6;ї тромбоембоl= 3;ії, включно з се= 088;йозними несприятлиk= 4;ими серцево-суд = 80;нними подіями, у пацієнтів, які отримували ритлецитинo= 0;б.

Нев&#= 1110;домо, чи може селективне інгібуваннn= 3; JAK3 бути пов’язане з побічними реакціями інгібуваннn= 3; янус-кінази переважно і = 79; залученням JAK1 та JAK2. У масштабномm= 1; рандомізовk= 2;ному активно контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; тофацитиніk= 3;у (іншого інгібітора янус-кінази) у пацієнтів із РА віком від 50 років та принаймні з одним додатковим фактором ризику вини = 82;нення серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; спостерігаl= 3;ися вища частот = 72; виникнення = 89;ерйозних несприятлиk= 4;их серцево-суд = 80;нних подій, що визначаєтьl= 9;я як серцево-суд = 80;нна смерть, неле= 090;альний інфаркт міокарда та нелетальниl= 1; інсульт, і дозозалежнl= 6; вища частота виникнення венозної тромбоембоl= 3;ії, включно з ТГ= 042; і ТЕЛА, при застосуванl= 5;і тофацитиніk= 3;у порівняно з інгібітораl= 4;и ФНП.

Три&#= 1074;ають довгострокl= 6;ві оцінки безпечностo= 0; застосуван&#= 1085;я ритлецитинo= 0;бу. Пацієнтам і = 79; встановленl= 0;ми факторами ризику тром = 73;оемболії ритлецитинo= 0;б слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;. Пацієнтам і = 79; підозрою на = 090;ромбоембол&= #1110;чну подію рекомендуєm= 0;ься припинити застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу та негайно пройти повторне обстеження. Перед початком лікування р = 80;тлецитиніб&#= 1086;м слід ретельно зважити риз = 80;ки та користь від його застосуванl= 5;я в пацієнтів.

Нев= ;рологічні явища

Дис&#= 1090;рофія аксонів, пов’язана з ритлецитинo= 0;бом, спостерігаl= 3;ася в дослідженнn= 3;х хронічної токсичностo= 0; в собак породи бігл= 00;. Лікування ритлецитинo= 0;бом слід припинити у = 088;азі прояву нез’ясованl= 0;х неврологічl= 5;их симптомів.=

Від= ;хилення від норми результатіk= 4; загального аналізу крові

Лік&#= 1091;вання ритлецитинo= 0;бом було пов’язане з= 10; зменшенням кількості лімфоцитів = 10; тромбоцитіk= 4; (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). Перед початком лікування ритлецитинo= 0;бом слід провести підрахунок = 72;бсолютної кількості лімфоцитів (= 040;КЛ) і кількості тромбоцитіk= 4;. Лікування ритлецитинo= 0;бом не слід розпочинатl= 0; в пацієнтів = 079; АКЛ < 0,5 × 10³/мм^{3<=
/sup>
або
кількістю
тромбоцитіk=
4;
< 100 × 10³/мм³. У
разі
відхилення
від норми
показників
АКЛ та
кількості
тромбоцитіk=
4;
після
початку лік
=
91;вання
ритлецитинo=
0;бом
рекомендуєm=
0;ься
перервати
або припини
=
90;и
лікування
(див. розділ «&=
#1057;посіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Рекомендуєm=
0;ься
виконувати
підрахунок
=
40;КЛ
і кількості
тромбоцитіk=
4;
через 4 тижні
після
початку
терапії
ритлецитинo=
0;бом,
а потім
згідно із
звичайним
веденням
пацієнта.}=

Вак= ;цинація

Немає даних щодо відповіді н = 72; вакцинацію = 87;ацієнтів, які отримують ритлецитинo= 0;б. Під час лікування ритлецитинo= 0;бом або безпосе = 88;едньо перед його початком слід уникат = 80; застосуванl= 5;я живих атенуйованl= 0;х вакцин. Пере= 076; початком лікування ритлецитинo= 0;бом пацієнтам р = 77;комендуєть&#= 1089;я виконати вс= 10; планові щеп = 83;ення, включно з профілактиm= 5;ними щепленнями проти оперізуючоk= 5;о герпесу згідно із чинними настановамl= 0; щодо імунізації.

Пац= ;ієнти літнього віку

Дан&#= 1110; про застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу пацієнтам віком від 65 років нараз= 10; обмежені. Ві= 082; виявився фактором ри = 79;ику зниження АК = 51; у пацієнтів = 074;іком від 65 років.

Доп= ;оміжні речовини з відомим ефектом

Ла= 082;тоза

&= #1050;ожна тверда капсула містить 21,27 мг лактози моногідратm= 1;. <= /o:p>

Пац&#= 1110;єнтам із рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, такими як непереносиl= 4;ість галактози, тотальна лактазна недостатніl= 9;ть або синдром мальабсорбm= 4;ії глюкози та г= 072;лактози, не слід застосовувk= 2;ти цей лікарсь = 82;ий засіб.

Застосуван&#= 1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінки= репродукти = 74;ного віку

&= #1056;итлецитині= ;б не рекомендуєm= 0;ься жінкам репр = 86;дуктивного віку, які не застосовуюm= 0;ь контрацепцo= 0;ю. Жінкам репр = 86;дуктивного віку слід рекомендувk= 2;ти використовm= 1;вати ефектив&= #1085;і методи контрацепцo= 0;ї під час лікування т = 72; протягом 1 місяця піс = 83;я прийому останньої дози Літфул = 86;.

Вагітн&#= 1110;сть<= o:p>

Д= 072;ні щодо застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу вагітним жінкам наразі обмежені аб = 86; відсутні. У дослідженнn= 3;х на тваринах була виявлена репродуктиk= 4;на токсичністn= 0;. Ритлецитинo= 0;б продемонстl= 8;ував тератогеннo= 0;сть у щурів і кролів під час застосуванl= 5;я у високих дозах. Літфу= 083;о протипоказk= 2;ний під час вагітності (див. розділ &la= quo;Протипоказ&= #1072;ння»).

Годува&#= 1085;ня груддю

Н= 072;явні фармакодинk= 2;мічні/токси&#= 1082;ологічні дані у твари= 085; демонструюm= 0;ь екскрецію ритлецитинo= 0;бу в молоко. Ризик для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; не можна виключити. Літфуло про = 90;ипоказаний під час годування груддю (див. розділ «Про= ;типоказанн= 03;»).

Репродукти= 074;на функція<= o:p>

&= #1042;плив ритлецитинo= 0;бу на репродуктиk= 4;ну функцію людини не оцінювався. Не було виявлено впливу на фертильнісm= 0;ь щурів у разі клінічно значущих рівнів експозиції. =

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Лі&= #1090;фуло не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з = 110;ншими механізмамl= 0;.

С&#= 1087;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Ро&= #1079;починати та проводит = 80; лікування слід під контролем лікаря з досвідом діагностикl= 0; та лікуванн= 03; вогнищевої алопеції.=

Дози

&= #1056;екомендова= ;на доза становить 50 мг один раз н&#= 1072; добу.

&= #1050;ористь лікування і пов’язаний = 79; ним ризик слід повторно оцінювати через регул= 03;рні проміжки часу на індивідуалn= 0;ній основі.=

&= #1057;лід розглянути можливість припинення = 83;ікування пацієнтів, у яких немає доказів тер = 72;певтичної користі після 36 тижнів застосуванl= 5;я препарату.=

Моніторинг результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів<= /i>

        =          Таблиця 2

Рекоме&#= 1085;дації щодо проведення лабораторнl= 0;х аналізів і моніторингm= 1;

&= #1051;абораторні аналізи

&= #1056;екомендаці= ;ї щодо моніторинг= 091;

&= #1044;ія

Кількіс = 90;ь тромбоциті= 074;

Перед початком лікування, через 4 тижні післ&#= 1103; початку терапії, а потім згідно з планом рутинного моніторинг= 091; стану пацієнта.

Лікуван = 85;я слід припинити, якщо кількість т&#= 1088;омбоцитів становить < 50 × 10³/мм³.=

Лімфоци = 90;и

Лікуван = 85;я слід тимчасово призупинит= 080;, якщо АКЛ < 0,5 × 10³/мм³= ,та може бути поновлено, коли АКЛ відновитьс= 103; до рівня, який переви&#= 1097;ує це значення.<= o:p>

&= #1057;корочення: АКЛ ̶ абсол= ютна кількість лімфоцитів.

<= o:p>

Початок лікування<= /span>

&= #1051;ікування ритлецитинo= 0;бом не слід розпочинатl= 0; пацієнтам з абсолютною кількістю л= 10;мфоцитів (АКЛ) нижче 0,5 × 10<= sup>3/мм³ або кількістю тромбоцитіk= 4; нижче 100 × 10³/мl= 4;³ (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Перериванн= 103; або припинення лікування<= /span>

&= #1071;кщо у пацієнта розвиваєтьl= 9;я серйозна аб = 86; опортуністl= 0;чна інфекція, застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу слід призупинитl= 0;, поки не буде досягнутий контроль за = 110;нфекцією (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

&= #1059; разі виявлення відхилень від норми результатіk= 4; аналізів крові може б= 091;ти потрібне перериваннn= 3; або припинення лікування з = 75;ідно з рекомендацo= 0;ями, наведеними = 74; таблиці 2.

&= #1071;кщо необхідно призупинитl= 0; терапію, то ризик значної втрати відрослого волосся на г= 086;лові після тимчасовогl= 6; перериваннn= 3; лікування менш ніж на 6 тижнів є низьким.

Пропущені дози

&= #1071;кщо доза була пропущена, пацієнтам слід рекоме = 85;дувати прийняти цю дозу якомог = 72; швидше, за винятком випадків, коли до застосуванl= 5;я наступної дози залишаєтьсn= 3; менш ніж 8 годин. У такому разі пацієнт не повинен при = 81;мати пропущену дозу. Після цього слід п= 086;вернутися до звичайно= 11; запланованl= 6;ї схеми застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу.=

Особли&#= 1074;і групи пацієнтів<= /span>

Порушення функції нирок

&= #1055;ацієнтам із порушенням функції нирок легко = 75;о, помірного або тяжкого ступеня кор = 77;кція дози не потрібна (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

&= #1053;е досліджуваl= 3;и застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу пацієнтам і = 79; термінальнl= 6;ю стадією хвороби нирок або пацієнтам після трансплантk= 2;ції нирки, тому л&#= 1110;кування цим препаратом = 85;е рекомендовk= 2;но для таких пацієнтів.=

Порушення функції печінки

&= #1055;ацієнтам із порушенням функції печінки лег = 82;ого (клас A за шкалою Чайлда ̶ П’ю) або помірного ступеня (кла= 089; B за шкалою Ча&= #1081;лда ̶ П’ю) корекція дози не потрібна (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»). Ритлецитинo= 0;б протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки тяжкого сту = 87;еня (клас C за шкалою Чайлда ̶ П’ю) (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Пацієнти літнього віку

&= #1055;ацієнтам віком від 65 років корекція дози не потрібна. Дані про застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу пацієнтам віком від 65 років нараз= 10; обмежені.=

<= o:p>

Спосіб застосуванl= 5;я

&= #1044;ля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

&= #1051;ітфуло слід застосовувk= 2;ти один раз на добу незалежно від прийому їжі.

Капсул&#= 1080; слід ковтат = 80; цілими, їх не можна розда = 74;лювати, розкривати = 72;бо розжовуватl= 0;, оскільки застосуванl= 5;я капсул у такий спосі = 73; не вивчалос= 00; у клінічних дослідженнn= 3;х.

Дo= 0;ти

&= #1044;ітям віком від 12 до= 18 років корекція дози не потр= 110;бна.

&= #1041;езпечність та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Літфуло дітям віком до 12 років поки не встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Передо&#= 1079;ування.<= /span>

У плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х ритлецитинo= 0;б застосовувk= 2;ли перорально: = 086;дноразово в дозах до 800 мk= 5; та багаторазоk= 4;о в дозах до 400 мk= 5; на добу протягом 14 днів. Специф= 110;чних токсичних ефектів виявлено не було. У разі передозуваl= 5;ня рекомендуєm= 0;ься спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнта щодо виникнення ознак і симптомів побічних реакцій (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»). Спеціальноk= 5;о антидоту на випадок передозуваl= 5;ня ритлецитинo= 0;бом не існує. Показане симптоматиm= 5;не та підтриму = 74;альне лікування.=

Фа= 088;макокінети&= #1095;ні дані, отримані пі = 76; час однораз = 86;вого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я доз 800 мг у здорових дорослих добровольцo= 0;в, свідчать, що понад 90 % отриманої дози, ймовірно, буде виведено протягом 48 годин.

П&#= 1086;бічні реакції.

Резюме профілю безпеки

Найчас&#= 1090;іше повідомлялl= 6;ся про такі побічні реакції: діарея (9,2 %), акне (6,2 %), інфекції верхніх дихальних шляхів (6,2 %), кропив’янкk= 2; (4,6 %), висип (3,8 %), фолікуліт (3,1 %) та запаморочеl= 5;ня (2,3 %).

Загало&#= 1084; 1630 пацієнтів отримували ритлецитинo= 0;б, що становит= 00; 2303 пацієнто-ро = 82;и експозиції. Були об’єднані дані з трьох плацебо-кон = 90;рольованих досліджень (130 учасників, які отримували 50 мг на добу, і 213 учасників, я= 082;і отримували плацебо) для оцінки безпечностo= 0; застосуван&#= 1085;я ритлецитинo= 0;бу в порівнянн= 10; з плацебо пр= 086;тягом періоду до 24 тижнів післ= 03; початку лік = 91;вання.

Нижче н&= #1072;ведено перелік усі = 93; побічних реакцій, які спостерігаl= 3;ися в плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х вогнищевої алопеції. Ці реакції кла = 89;ифіковані за системно-ор = 75;анними класами та частотою виникнення = 79; використанl= 5;ям такої класи = 92;ікації: дуже часто (≥&n= bsp;1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000). У кожній груп= 10; за частотою побічні реакції представлеl= 5;о в порядку зменшення серйозностo= 0;.

Інфекц&#= 1110;йні та паразитарнo= 0; захворюванl= 5;я: часто: оперізуючиl= 1; герпес, фолікул&#= 1110;т, інфекції верхніх дихальних шляхів.

Розлад&#= 1080; з боку нервової системи: часто: запаморочеl= 5;ня.

Розлад&#= 1080; з боку шлунково-ки = 96;кового тракту: часто: діарея.

Розлад&#= 1080; з боку шкіри та підшкірної клітковини: часто: акне, кропив’&#= 1103;нка, висип.

Резуль&#= 1090;ати лабораторнl= 0;х досліджень та обстежен= 00;: часто: підвищення рівнів, креатинфосm= 2;окінази в крові; нечасто: зменшення кількості т = 88;омбоцитів, зменшення кількості лімфоцитів, підвище&#= 1085;ня рівнів аланінамінl= 6;трансфераз= 080; ˃ 3 × ВМН^а, підвище&#= 1085;ня рівнів аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи ˃ 3 × ВМН^а.

^{а =}Зокр&= #1077;ма зміни, виявлені пі = 76; час лабораторнl= 6;го моніторингm= 1;. &= #1042;МН ̶ верхня меж = 72; норми.

Опис окремих побічних реакцій

Інфекц&#= 1110;ї

&= #1059; плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х протягом періоду до 24 тижнів інфекції загалом реєструвалl= 0;ся у 31 % пацієнтів (80,35 на 100 пацієнт&#= 1086;-років), які отримували плацебо, та у 33 % пацієнтів (74,53 на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків), які отримув = 72;ли ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг. У дослідженнo= 0; AA-I протягом періоду до 48 тижнів інфекції за = 75;алом реєструвалl= 0;ся у 51 % пацієнтів (89,32 на 100 пацієнт&#= 1086;-років), які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище.

Серед усіх пацієнтів, які отримували ритлецитинo= 0;б у межах комплексноk= 5;о аналізу без = 87;еки, зокрема в довгострокl= 6;вому дослідженнo= 0; та дослідженнo= 0; вітиліго, інфекції загалом бул = 80; зареєстровk= 2;ні в 45,4 % пацієнтів (50,02 на 100 пацієнт&#= 1086;-років), які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище. Більшість інфекцій бу = 83;и легкого або помірного ступеня тяжкості.=

&= #1059; плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х відсоток пацієнтів, у яких повідомлялl= 6;ся про пов’язану з інфекцією побічну реакцію у вигляді оперізуючоk= 5;о герпесу, становив 1,5 % у групі застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу в дозі 50 мг порівняно з 0 у групі плацебо. Усі випадки оперізуючоk= 5;о герпесу бул = 80; несерйозниl= 4;и; в 1 пацієнта, який отримував ритлецитинo= 0;б у дозі 200/50 мг (200 &= #1084;г один раз на добу протягом 4 тижнів, а потім 50 мг один раз на добу), була зареєстровk= 2;на інфекція, спричинена вірусом вітряної ві = 89;пи, яка відповідалk= 2; критеріям опортуністl= 0;чної інфекції (му= 083;ьтидермато&= #1084;ний оперізуючиl= 1; герпес). У дослідженнo= 0; AA-I протягом періоду до 48 тижнів у 2,3 % пацієнтів (2,61 на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків), які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище, повідомлялl= 6;ся про оперізу= 02;чий герпес. Сере= 076; усіх пацієнтів, які отримув = 72;ли ритлецитинo= 0;б у межах комплексноk= 5;о аналізу безпеки, зокрема в довготриваl= 3;ому дослідженнo= 0; та дослідженнo= 0; вітиліго, частота оперізуючоk= 5;о герпесу становила 1,10 на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків у пацієнтів, які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище.

&= #1059; плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х протягом періоду до 24 тижнів не повідомлялl= 6;ся про серйозн= 10; інфекції у пацієнтів, які отримували плацебо або ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг. Частота серйозних і = 85;фекцій у пацієнтів, які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 200/50 мг, становила 0,9 % (2,66 на 100 пацієн= 090;о-років). У дослідженнo= 0; AA-I протягом періоду до 48 тижнів повідомлялl= 6;ся про серйозн= 10; інфекції у 0,8 % пацієнтів (0,86 на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків), які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг аб&= #1086; вище. Серед усіх пацієнтів, я= 082;і отримували ритлецитинo= 0;б у межах комп= 083;ексного аналізу безпеки, зокрема в довготриваl= 3;ому дослідженнo= 0; та дослідженнo= 0; вітиліго, частота серйозних інфекцій у разі застос = 91;вання ритлецитинo= 0;бу в дозі 50 мг аб&= #1086; вище становила 0,8 % (0,59 на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків).

&= #1054;портуністи= ;чні інфекції<= /i>

&= #1055;ро опортуністl= 0;чні інфекції у вигляді мул= 00;тидерматом&#= 1085;ого оперізуючоk= 5;о герпесу повідомлялl= 6;ся в 1 пацієнта (0,= 50 на 100 пацієнт&#= 1086;-років), який отримував ритлецитинo= 0;б у дозі 200/50 мг у плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х, у жодного з пацієнтів у дослідженнo= 0; AA-I протягом періоду до 48 тижнів та у 2 пацієнтів (0,09 на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків), які отримув = 72;ли ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище, у ме&= #1078;ах комплексноk= 5;о аналізу безпеки, зокрема в довготриваl= 3;ому дослідженнo= 0; й дослідженнo= 0; вітиліго. Випадки опо = 88;туністично&#= 1075;о оперізуючоk= 5;о герпесу бул = 80; легкого або помірного ступеня тяжкості.

Зменше&#= 1085;ня кількості лімфоцитів=

= &= #1059; плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х протягом періоду до 24 тижнів та дослідженнo= 0; AA-I протягом періоду до 48 тижнів лікування р = 80;тлецитиніб&#= 1086;м було пов’язане з= 10; зменшенням кількості лімфоцитів. Максимальнl= 0;й вплив на лімфоцити спостерігаk= 4;ся протягом 4 тижнів, після чого кількість лімфоцитів залишалася стабільною на нижчому рівні в разі продовженнn= 3; терапії. Серед усіх пацієнтів, які отримували ритлецитинo= 0;б у межах комплексноk= 5;о аналізу без = 87;еки, зокрема в довготриваl= 3;ому дослідженнo= 0; та дослідженнo= 0; вітиліго, підтверджеl= 5;о, що зменшенн= 03; АКЛ < 0,5 × 10³/мм³ було зареєстровk= 2;не у 2 учасникі = 74; (< 0,1 %), які отри&= #1084;ували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг.

Зменше&#= 1085;ня кількості тромбоцитіk= 4;

&= #1059; плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х протягом періоду до 24 тижнів та дослідженнo= 0; AA-I протягом періоду до 48 тижнів лікування р = 80;тлецитиніб&#= 1086;м було пов’язане з= 10; зменшенням кількості тромбоцитіk= 4;. Максимальнl= 0;й вплив на тромбоцити спостерігаk= 4;ся протягом 4 тижнів, після чого кількість тромбоцитіk= 4; залишалася стабільною на нижчому р= 110;вні в разі продо= 074;ження терапії. Серед усіх пацієнтів, які отримували ритлецитинo= 0;б у межах комплексноk= 5;о аналізу без = 87;еки, зокрема в довготриваl= 3;ому дослідженнo= 0; й дослідженнo= 0; вітиліго, 1 п= 072;цієнт (< 0,1 %), який отримував ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище, мав підтверджеl= 5;у кількість тромбоцитіk= 4; < 100 × 10³/мм³.<= /span>

Підвищ&#= 1077;ння рівня креатинфосm= 2;окінази (КФК)

У плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х протягом періоду до 24 тижнів повідомлялl= 6;ся про випадки підвищення рівня КФК крові у 2 пац= 110;єнтів (1,5 %), які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг. У дослідженнo= 0; AA-I протягом періоду до 48 тижнів повідомлялl= 6;ся про випадки = 087;ідвищення рівня КФК крові у 3,8 % пацієнтів, я= 082;і отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище. Підвищення рівня КФК більш ніж у 5 разів від верхньої межі норми (ВМН) було зареєстровk= 2;но у 2 (0,9 %) пацієнтів, які отримували плацебо, та у 5 (3,9 %) пацієнтів= ;, які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг. У дослідженнo= 0; AA-I протягом періоду до 48 &#= 1090;ижнів повідомлялl= 6;ся про підвищення рівня КФК бі= 083;ьш ніж у 5 разіk= 4; від ВМН у 6,6 % пацієнтів, які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище. Більшість випадків пі = 76;вищення цього показника були тимчас = 86;вими, і жоден із них не призвів до припинення терапії.=

&= #1055;ідвищення рівнів трансамінаk= 9;

&= #1059; плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х протягом періоду до 24 тижнів повідомлялl= 6;ся про випадки підвищення рівнів алан= 10;намінотран&#= 1089;ферази та аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (> 3 × ВМН) у 3 пацієнтів (0,9 %) та 2 пацієнтів (0,6 %), які отримували ритлецитинo= 0;б у дозі 50 мг або вище відповідно. Більшість випадків підвищення цих показників були тимчасовимl= 0;, і жоден із них не призвів до припинення терапії.=

Пацієн&#= 1090;и дитячого віку

&= #1047;агалом 181 дитину (віком від 12 до 18 років) було включено до досліджень застосуванl= 5;я ритлецитинo= 0;бу для лікування вогнищевої алопеції.=

&= #1055;рофіль безпеки, яки= 081; спостерігаk= 4;ся у дітей, був подібним до профілю без = 87;еки в популяції дорослих пацієнтів.=

Повідомлен= 085;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції=

&= #1055;овідомленн= ;я про підозрю = 74;ані побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це&nb= sp;дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам а = 73;о їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.

З метою інформуванl= 5;я про ризики, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям ритлецитинo= 0;бу, та надання рекомендацo= 0;й щодо зменшення цих ризиків за допомого= 02; належного моніторингm= 1; і управлінн= 03; для лікаря і пацієнта розроблені відповідні навчальні матеріали.

За посиланням https://www.pfizer.ua/2225 знаходитьсn= 3; інформа= 094;ійна Картка для пацієнта, яку рекомендуєm= 0;ься заповнити і показувати лікарю.

<= o:p>

Термін придатностo= 0;. 3 рок= и.

<= o:p>

Умови зберігання.

Не потр&= #1077;бує спеціальниm= 3; температурl= 5;их умов зберігання. Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від = 089;вітла. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаков&#= 1082;а.

По 10 капсул твер = 76;их у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.=

Катего&#= 1088;ія відпуску. За рецептом.=

Виробн&#= 1080;к.

Пфайзер Менюфекчурl= 0;нг Дойчленд ГмбХ.

Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Му= 089;вальдаль 1, 79108 Фрайбург = Ім Брайсгау, Німеччина.

Кінцев= а точка	Ритлец= итиніб у дозі 50 мг один раз на добу (N =3D 130) % пацієнтів, які відповіли на терапію	Плацеб= о (N =3D 131) % пацієнтів, які відповіли на терапію	Різниц= я з плацеб= о (95 % ДІ)
Відпов= ідь ≤ 10 балів за шкалою SALT^= а,б	13,4	1,5	11,9 (5,4; 18,3)
Відпов= ідь за шкалою PGI-C^б,= 074;	49,2	9,2	40,0 (28,9; 51,1)
Відпов= ідь ≤ 20 балів за шкалою SALT^= г,д=	23,0	1,6	21,4 (13,4; 29,5)
Відпов= ідь за шкалою EBA^е	29,0	4,7	24,3 (14,8; 34,5)
Відпов= ідь за шкалою ELA^ж	28,9	5,2	23,7<= /span> (13,6; 34,5)

&= #1051;абораторні аналізи	&= #1056;екомендаці= ;ї щодо моніторинг= 091;	&= #1044;ія
Кількіс = 90;ь тромбоциті= 074;	Перед початком лікування, через 4 тижні післ&#= 1103; початку терапії, а потім згідно з планом рутинного моніторинг= 091; стану пацієнта.	Лікуван = 85;я слід припинити, якщо кількість т&#= 1088;омбоцитів становить < 50 × 10³/мм³.=
Лімфоци = 90;и	Лікуван = 85;я слід тимчасово призупинит= 080;, якщо АКЛ < 0,5 × 10³/мм³= ,та може бути поновлено, коли АКЛ відновитьс= 103; до рівня, який переви&#= 1097;ує це значення.<= o:p>