ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу=

РОТАЛФЕН

(ROTALFEN)

Склад:

діюча речовина: декскетопрофен;

1 ампула (2 мл) розчину містить декскетопрофену (у фо= рмі декскетопрофену трометамолу) 50 = мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид, етанол 96%, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин= для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

&= nbsp;

Фармакотерапевтична група. <= /p>

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Декскетопрофен. Код АТХ M01A E17.

Фармакологічні властивості.<= /o:p>

Фармакодинаміка.

Декскетопрофену трометамол – сіль пропіонової кислоти, що чинить аналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію і належить до класу нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Механізм дії НПЗЗ базується на зменшенні синтезу простагландинів за рахунок пригнічення активності циклооксигенази. Зокрема гальмується перетворення арахідонової кислоти у циклічні ендопероксиди PGG₂ = та PGH₂, з яких утворюються простагландини PGE₁, PGE2, PGF₂_a, PGD₂, а також простаци= клін PGI₂ та тромбоксани ТхА₂ і ТхВ₂. Крім цьог= о, пригнічення синтезу простагландинів може впливати на інші медіатори запален= ня, такі як кініни, що може також опосередковано впливати на основну дію декскетопрофену. Була виявлена його пригнічувальна дія на активність циклооксигенази-1 та циклооксигенази-2 у лабораторних тварин та у людей.

Клінічні дослідження при різних видах болю продемонстрували, що декскетопрофен має виражену аналгетичну дію. Його знеболювальна дія при внутрішньом’язовому та внутрішньовенному введенні пацієнтам із болем середн= ьої та сильної інтенсивності була вивчена при різних видах болю при хірургічних втручаннях (ортопедичні та гінекологічні операції, операції на черевній порожнині), а також при болю в опорно-руховому апараті (гострий біль у попереку) та при ниркових коліках. Під час проведених досліджень аналгетичн= ий ефект швидко розпочинався та досягав максимуму протягом перших 45 хвил= ин. Тривалість знеболювальної дії після застосування 50 мг декскетопрофену, як правило, становить 8 годин. Застосування декскетопрофену дозволяє значно скоротити дозу опіатів при їх одночасному застосуванні з метою купірування післяопераційного болю. Пацієнтам, яким застосовували з метою купірування післяопераційного болю морфій (за допомогою приладу для знеболювання, що контролюється пацієнтам) та декскетопрофен, було потрібно значно менше морф= ію (на 30–45 %), ніж пацієнтам, які отримували плацебо.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після внутрішньом’язового введення декскетопрофену його максимальна концентрація = (C_max) досягається приблизно через 20 хвилин (10–45 хвилин). Доведено, що при одноразовому внутрішньом’язовому або внутрішньовенному введенні 25–50 мг пл= оща під кривою «концентрація – час» (AUC) пропорційна до дози. Фармакокінетичні дослідження багаторазового застосування довели, що AUC та C_max (середнє максимальне значення) після останнього внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення не відрізняються від показників після одноразово= го застосування, що свідчить про відсутність кумуляції декскетопрофену. <= /o:p>

Розподіл

Аналогічно до інших лікарських засобів із високим ступенем зв’язування з білками плазми крові (99 %), об’єм розподілу декскетопрофену становить у середньому 0,25 л/кг. Період напіврозподілу становить приблизно 0,35 год= ини.

Метаболізм=

Метаболізм декскетопрофену в основному відбувається шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою та наступним виведенням нирками. Після введення декскетопрофену у сечі виявляється тільки оптичний ізомер S-(+), що свідчить про відсутність трансформації лікарського засобу в оптичний ізомер R-(-) у людей.

Виведення<= /p>

Період напіввиведення (Т_1/2) декскетопрофену становить 1–2,7 години.

Пацієнти літнього віку

Після введення одноразових та багаторазових доз ступінь впливу декскетопрофену у здорових добровольців літнього віку (від 65 років), які приймали участь у дослідженні, була значно вищою (до 55 %), ніж у молодих добровольців, однак статистично значущої різниці у максимальній концентрації та часі її досягне= ння не спостерігалося. Середній Т_1/2збільшувався (до 48 %), а визначений сумарний кліренс скорочувався.

Доклін= ічні дані з безпеки

Стандартні доклінічні дослідження – досліджен= ня фармакологічної безпеки, генотоксичності та імунофармакології – не виявили особливої небезпеки для людини. Дослідження хронічної токсичності на тварин= ах дало змогу виявити максимальну дозу декскетопрофену, що не викликає побічних реакцій, яка є в 2 рази вищою від дози, рекомендованої для людини. При введ= енні більш високих доз мавпам основною побічною реакцією була кров у випорожненн= ях, зниження приросту маси тіла, а при найбільш високій дозі – патології з боку шлунково-кишкового тракту у вигляді ерозій. Ці реакції проявлялися при дозах, при яких експозиція декскетопрофену була в 1= 4–18 разів вища, ніж при максимальній дозі, рекомендованій людині. Досліджень канцерогенного впливу на тваринах не проводили.

Як і всі НПЗЗ, декскетопрофен здатен призвест= и до загибелі ембріона або плода у тварин за рахунок безпосереднього впливу на й= ого розвиток, або опосередковано – за рахунок пошкоджувального впливу на шлунково-кишковий тракт організму матері.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Симптоматичне лікування гострого болю середньої та високої інтенсивност= і у випадках, коли пероральне застосування декскетопрофену недоцільне, наприкла= д, при післяопераційних болях, ниркових коліках та болю у попереку.=

Протипоказання.

Підвищена чутливість до декскетопрофену, будь-якого іншого нестероїдного протизапального засобу (НПЗЗ) або до допоміжних речовин лікарського засобу.
Напади бронхіальної астми, бронхоспазму, гострий риніт, носові поліпи, кропив’янка або ангіоневротичний набряк, пов’язані із попереднім застосуванням речовин аналогічної дії, наприклад, ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ.<= /span>
Фотоалергічні або фототокси= чні реакції, пов’язані із попереднім застосуванням кетопрофену або інших фібратів.
Шлунково-кишкова кровотеча = або перфорації в анамнезі, пов’язані із попереднім застосуванням НП= ЗЗ.
Пептична виразка в активній фазі/шлунково-кишкова кровотеча, або наявність в анамнезі шлунково-кишкової кровотечі, виразок або перфорацій.
Хронічна диспепсія.<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-language: RU'>
Хво= роба Крона або неспецифічний виразковий коліт.
Шлунково-кишкова кровотеча, інші кровотечі в активній фазі або підвищена кровоточивість.
Геморагічний діатез та інші порушення згортання крові.
Тяжка серцева недостатність= .
Порушення функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤59 мл/х= в).
Порушення функції печінки тяжкого ступеня (10–15 балів за шкалою Чайлда-П’ю).
Виражена дегідратація (внаслідок блювання, діареї або недостатнього прийому рідини).<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-language: RU'>
ІІІ триместрі вагітності. <= o:p>
Період годування груддю.
Нейроаксіальне (інтратекаль= не або епідуральне) введення лікарського засобу (через вміст етанолу).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування декскетопрофену з такими засобами не рекомендується.<= /o:p>

Інші НПЗЗ (включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2), у тому числі саліцилати у високих дозах (≥ 3 г/добу): при одночасному застосуванні декскетопрофе= ну з цими засобами підвищується ризик виникнення виразки у травному тракті = та шлунково-кишкової кровотечі внаслідок їх взаємно посилюючої дії.

·&nb= sp; Антико= агулянти: при одночасному застосуванні з декскетопрофеном посилюється дія антикоагулянтів, наприклад, варфарину (внаслідок високого ступеня зв’язування декскетопрофен= у з білками плазми крові, а також пригнічення функції тромбоцитів і пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки). У разі необхідності одночасного застосування цих засобів необхідний ретельний контроль лікаря та моніторинг відповідних лабораторних показників.

Гепарини: = при одночасному застосуванні декскетопрофену з цими засобами підвищується ризик виникнення кровотеч (внаслідок пригнічення декскетопрофеном функ= ції тромбоцитів і пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки). У разі необхідності одночасного застосування цих засобів необхідний ретельний контроль лікаря та моніторинг відповідних лабораторних показників. <= o:p>
Кортикостероїдні засоби: при одночасному застосуванні декскетопрофе= ну з цими засобами підвищується ризик виникнення виразки у травному тракті = або шлунково-кишкової кровотечі. <= o:p>
Літій: = при одночасному застосуванні з НПЗЗ (були повідомлення для кількох НПЗЗ) підвищуюється рівень літію у плазмі крові, що може призвести до інтоксикації (понижується виведення літію нирками). На початку лікуван= ня декскетопрофеном, при корекції дози або припинення його застосування с= лід проконтролювати рівень літію у плазмі крові.
Метотрексат у високих дозах (не менше 15 мг= на тиждень): при одночасному застосуванні з декскетопрофеном зменшується нирковий кліренс метотрексату та у цілому посилюється його негативний вплив на систему крові. <= o:p>
Похідні гідантоїну та сульфонаміди:<= /i> при одночасному застосуванні з декскетопрофеном посилюється токсичність цих засобів.

Одночасне застосування декскетопрофену з такими засобами слід здійснювати з обережністю.

Діуретичні засоби, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антибактеріаль= ні аміноглікозиди та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ: при одночасному застосуванні з декскетопрофеном послаблюється дія діуретичних засобів та інших антигіпертензивних засобів. У деяких пацієнтів із порушенням функції н= ирок (наприклад, при зневодненні або в осіб літнього віку) застосування засобів, що пригнічують циклооксигеназу (у тому числі декскетопрофен), одночасно з інгібіторами АПФ, антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ= або антибактеріальними аміноглікозидами може погіршити функцію нирок, що, = як правило, є оборотним процесом. У разі одночасного застосування цих зас= обів слід переконатися у відсутності зневоднення у пацієнта, а на початку лікування необхідно контролювати функцію нирок.

Метотрексат у низьких дозах (менше 15 мг на тиждень): при одночасному застосуванні з декскетопрофеном зменшується нирковий кліренс метотрекс= ату та у цілому посилюється його негативний вплив на систему крові. У перші тижні одночасного застосування цих засобів слід щотижня проводити анал= із крові. Пацієнтам з навіть незначним порушенням функції нирок, а також у пацієнтам літнього віку необхідний ретельний контроль лікаря.

Пентоксифілін: = при одночасному застосуванні декскетопрофену з пентоксифіліном існує ризик кровотечі. У разі одночасного застосування цих засобів слід посилити контроль і частіше перевіряти показник часу кровотечі.

Зидовудин: = при одночасному застосуванні декскетопрофену з зидовудином існує ризик збільшення токсичного впливу на еритроцити за рахунок впливу на ретикулоцити, що після 1-го тижня застосування НПЗЗ призводить до тяжк= ої анемії. У разі одночасного застосування цих засобів протягом 1–2 тижнів слід зробити аналіз крові та перевірити вміст ретикулоцитів.

Лікарські засоби= сульфонілсечовини:= при одночасному застосуванні з декскетопрофеном посилюється гіпоглікемічна дія цих засобів за рахунок заміщення лік= арських засобів сульфонілсечовини у сполуках з білками пла= зми крові. <= /li>

При одночасному застосуванні декскетопрофену з такими засобами слід врахувати можливі взаємодії.

Бета-блокатори: = при одночасному застосуванні з декскетопрофеном можливе послаблення антигіпертензивної дії бета-блокаторів (за рахунок пригнічення синтезу простагландинів). <= /li>
Циклоспорин, такролімус: при одночасному застосуванні з декскетопро= феном можливе посилення нефротоксичності цих засобів (за рахунок впливу декскетопрофену на ниркові простагландини). У разі одночасного застосування цих засобів слід контролювати функцію нирок. <= /span>

Тромболітичні засоби: = при одночасному застосуванні декскетопрофену з цими засобами підвищується ризик кровотечі. <= /li>
Антиагрегантні засоби та селективні інгібіт= ори зворотного захоплення серотоніну: = при одночасному застосуванні декскетопрофену з цими засобами підвищується ризик шлунково-кишкової кровотечі. <= o:p>

Пробенецид: = при одночасному застосуванні пробенецидом можливе підвищення рівня декскетопрофену у плазмі крові, що, вірогідно, зумовлено пригніченням = його ниркової канальцевої секреції та кон’югації з глюкуроновою кислотою. У разі одночасного застосування цих засобів слід провести коригування до= зу декскетопрофену. <= /li>
Серцеві глікозиди: п= ри одночасному застосуванні з декскетопрофеном можливе підвищення рівня глікозидів у плазмі крові. <= o:p>

Міфепристон: теоретично існує ризик зміни ефективності міфепристону під впливом інг= ібіторів простагландинсинтетази. Обмежені дані дають змогу припустити, що одноч= асне застосування НПЗЗ в один день із простагландином не здійснює небажаного впливу на ефективність міфепристону або простагландину щодо дозрівання шийки матки або її скорочуваності, а також не знижує клінічну ефективн= ість засобів для медикаментозного переривання вагітності.

Антибіотики хінолінового ряду: результати досліджень на тваринах показали= , що при одночасному застосуванні похідних хінолону у високих дозах з НПЗЗ підвищується ризик розвитку судом. <= o:p>

Тенофовір: = при одночасному застосуванні з декскетопрофеном можливе підвищення рівня а= зоту сечовини та креатиніну у плазмі крові. У разі одночасного застосування= цих засобів слід проводити контроль функції нирок.

Деферасирокс: = при одночасному застосуванні декскетопрофену з деферасироксом можливе підвищення ризику токсичного впливу на травний тракт. У разі одночасно= го застосування цих засобів необхідний ретельний нагляд за пацієнтом.

Пеметрексед: = при одночасному застосуванні з декскетопрофеном можливе зниження виведення пеметрекседу. У разі одночасного застосування цих засобів (особливо при прийомі декскетопрофену у високих дозах) слід виявляти особливу обережність. Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 45 до 79 мл/хв) слід уникати одночасного застосування пеметрекседу з декскетопрофеном протягом 2 дн= ів до і 2 днів після прийому пеметрекседу.

Особливості застосування.

Лікарський засіб слід з обережністю застосову= вати пацієнтам з алергічними станами в анамнезі.

Слід уникати одночасного застосування лікарсь= кого засобу з іншими НПЗЗ, у тому числі селективними інгібіторами циклооксигеназ= и-2.

Побічні реакції лікарського засобу можна мінімізувати за рахунок застосування найменшої ефективної дози протягом яко= мога коротшого часу, необхідного для покращення стану.

Ефекти з боку травного тракту

Шлунково-кишкові кровотечі, утворення виразки= або її перфорація, у деяких випадках з летальним наслідком, спостерігалося для = усіх НПЗЗ на різних етапах лікування незалежно від наявності симптомів-передвісн= иків або наявності в анамнезі серйозної патології з боку травного тракту. <= /o:p>

У разі розвитку шлунково-кишкової кровотечі а= бо виразки застос= ування лікарського засобу слід припинити.

Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі, утворення виразки або її перфорація підвищується зі збільшенням дози НПЗЗ у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією, а також у пацієнтів літнього віку.

У пацієнтів літнього віку підвищена частота побічних реакцій НПЗЗ, особливо виникнення шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, іноді з летальним наслідком. Лікування таких пацієнтів слід розпочинати з найменшої можливої дози лікарського засобу.=

Як і у разі застосування усіх НПЗЗ, пацієнтам, які мають в анамнезі езофагіт, гастрит та/або виразкову хворобу, слід впевнитися, що ці захворювання знаходяться у фазі ремісії.

Під час застосування лікарського засобу паціє= нтам із наявними симптомами патології травного тракту та із захворюваннями травн= ого тракту в анамнезі, слід контролювати стан травного тракту на предмет виникн= ення можливих порушень, особливо це стосується шлунково-кишкової кровотечі.

Лікарський засіб слід з обережністю застосову= вати пацієнтам із захворюваннями травного тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки існує ризик їх загострення. Для таких пацієнтів та пацієнтів, які застосовують ацетилсаліцилову кислоту у малих дозах або інші засоби, що збільшують ризик виникнення побічних реакцій з боку травного тра= кту, слід розглянути можливість комбінованої терапії з лікарськими засобами - пр= отекторами, наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонної помпи.

Пацієнтам, особливо літнього віку, які мають в анамнезі побічні реакції з боку травного тракту, слід повідомляти лікаря про всі незвичні симптоми, пов’язані з травною системою, зокрема про шлунково-кишкові кровотечі, особливо на початкових етапах лікування.

Лікарський засіб слід застосовувати з обережн= істю пацієнтам, які одночасно застосовують засоби, що можуть збільшити ризик виникнення виразки або кровотечі, а саме – пероральні кортикостероїдні засо= би, антикоагулянтні засоби (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотн= ого захоплення серотоніну або антиагрегантні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.

Ефекти= з боку нирок

Лікарський засіб слід застосовувати з обережн= істю пацієнтам із порушенням функції нирок, оскільки на тлі застосування НПЗЗ можливе погіршення функції нирок, затримка рідини в організмі і набряки. Че= рез підвищений ризик нефротоксичності лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно приймають діуретики, а також тим пацієнтам, у яких можливий розвиток гіповолемії.

Під час застосування лікарського засобу паціє= нт повинен отримувати достатню кількість рідини, щоб уникнути зневоднення, яке може призвести до посилення токсичної дії на нирки.

Як і всі НПЗЗ, декскетопрофен може підвищувати концентрацію азоту сечовини і креатиніну у плазмі крові. =

Подібно до інших інгібіторів синтезу простагландинів, його застосування може супроводжуватися побічними реакціям= и з боку нирок, що призводить до гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу, нефротичного синдрому і гострої ниркової недостатності. Найбільше порушень функції нирок виникає у пацієнтів літнього віку.

Ефекти= з боку печінки

Лікарський засіб слід застосовувати з обережн= істю пацієнтам із порушенням функції печінки. Як і інші НПЗЗ, декскетопрофен може спричиняти тимчасове і незначне підвищення значень деяких печінкових показників, а також виражене підвищення активності АСТ і АЛТ. При відповідн= ому підвищенні зазначених показників застосування лікарського засобу слід припинити.

Найбільше порушень функції печінки виникає у пацієнтів літнього віку.

Ефекти= з боку серцево-судинної системи і мозкового кровообігу<= /p>
Під час застосування лікарського засобу паціє= нти із артеріальною гіпертензією і/або серцевою недостатністю легкого та середн= ього ступеня тяжкості повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря.

Лікарський засіб слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності (на тлі застосування декскетопрофену підвищується ризик розвитку серцевої недостатності), оскіль= ки при лікуванні НПЗЗ спостерігалися затримка рідини в тканинах і утворення набряків. Клінічні дослідження і епідеміологічні дані дають змогу припустит= и, що на тлі застосування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) може трохи підвищуватися ризик розвитку артеріальних тромбо= зів (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Даних для виключення такої неб= езпеки при застосуванні декскетопрофену недостатньо.

Лікарський засіб можна застосовувати тільки п= ісля ретельної оцінки стану пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензі= єю, застійною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, захворюванням п= ериферичних артерій і/або судин головного мозку. Настільки ж ретельну оцінку стану слід проводити перед початком тривалого застосування лікарського засобу пацієнта= м з факторами ризику розвитку серцево-судинного захворювання (такими як артеріа= льна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).
Повідомлялося про випадки синдрому Коуніса у пацієнтів, які отримували лікування декскетопрофеном. Синдром Коуніса визначається як серцево-судинні симптоми, спричинені алергічною або гіперчутливою реакцією, пов’язаною зі звуженням коронарних артерій, що потенційно може призвести до інфаркту міокарда.

Неселективні НПЗЗ здатні зменшувати агрегацію тромбоцитів та збільшувати час кровотечі за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Одночасне застосування декскетопрофену та низькомолекулярн= ого гепарину у профілактичних дозах у післяопераційний період вивчали у клінічних дослідженнях і впливу на показники коагуляції не було виявлено.

Однак під час застосування лікарського засобу пацієнтам, які приймають засоби, що впливають на гемостаз, наприклад, варфа= рин, інші кумаринові лікарські засоби або гепарини, слід перебувати під ретельним наглядом лікаря. Найбільше порушень функції серцево-судинної системи виника= є у пацієнтів літнього віку.

Ефекти= з боку шкіри

На тлі застосування НПЗЗ були повідомлення про дуже рідкісні випадки розвитку серйозних шкірних реакцій (деякі - з летальн= им наслідком), у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса–Джонсона= та токсичний епідермальний некроліз. Вірогідно, найбільший ризик їх виникнення спостерігається у пацієнтів на початку лікування, у більшості пацієнтів вони виникали протягом 1-го місяця терапії. При появі шкірних висипань, ознак ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості слід припини= ти застосування лікарського засобу.

Маскув= ання симптомів основних інфекцій

Декскетопрофен може маскувати симптоми інфекц= ій, що може завадити діагностуванню і своєчасному лікуванню і, тим самим, погіршуючи наслідки інфекції. Такі випадки спостерігалися при бактеріальній= пневмонії і бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли лікарський засіб застосовують для полегшення болю у зв’язку з інфекційним процесом, рекомендується моніторинг інфекційного процесу. В амбулаторних ум= овах пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми зберігаються або погіршуються.

Інші застереження

Лікарський засіб слід застосовувати з особлив= ою обережністю пацієнтам зі спадковим порушенням метаболізму порфірину (наприк= лад, при гострій переміжній порфірії), дегідратацією, безпосередньо після великих хірургічних втручань.

У разі тривалого застосування лікарського зас= обу слід регулярно контролювати функцію печінки, нирок та кількість клітин кров= і.

Під час застосування декскетопрофену у дуже рідкісних випадках спостерігалися тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад анафілактичний шок). При перших ознаках розвитку тяжких реакцій гіперчутливості застосування лікарського засобу слід припинити. Залежно від симптомів, будь-яке необхідне в таких випадках лікування необхідно проводит= и під наглядом лікаря.

Пацієнти, які страждають на астму в поєднанні= з хронічним ринітом, хронічним синуситом і/або поліпами носа, схильні до вищо= го ризику алергії на ацетилсаліцилову кислоту та/або НПЗЗ, ніж інші пацієнти. Застосування лікарського засобу може спричиняти напади астми або бронхоспаз= м, особливо у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ.<= /o:p>

Можливий розвиток тяжких інфекційних ускладне= нь з боку шкіри і м’яких тканин на тлі вітряної віспи. Дотепер даних, що дають з= могу виключити роль НПЗЗ у посиленні цього інфекційного процесу, отримано не бул= о. Тому при вітряній віспі застосування лікарського засобу не рекомендується.<= o:p>

Лікарський засіб слід застосовувати з обережн= істю пацієнтам із порушенням кровотворення, системним червоним вовчаком та зміша= ними захворюваннями сполучної тканини.

Як= і інші НПЗЗ, декскетопрофен здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань під час його застосування. В ізольованих випад= ках під час застосування НПЗЗ були повідомлення про активізацію інфекційних про= цесів, що локалізуються у м’яких тканинах. У разі розвитку або посилення симптомів бактеріальної інфекції, слід негайно звернутися до лікаря.

Кожна ампула лікарського засобу містить 12,35 об.% етанолу, тобто до 20= 0 мг у перерахуванні на одну доз= у, що дорівнює 5 мл пива або 2,08 вина у перерахуванні на дозу. Невелика кількість алкоголю, що міститься в цьо= му лікарському засобі, не матиме помітного ефекту.

Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тому практично не містить вільного натрію.

<= /span>

Застосування у період вагітності або годування гру= ддю.

Лікарський засіб протипоказано застосовувати у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.

Ва= гітність

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень застосування лікарськ= их засобів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітнос= ті збільшує ризик викидня, виникнення у плода вади серця та незрощення переднь= ої черевної стінки. Так абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з <1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що небезпека виникнення таких явищ підвищується зі збільшенням дози декскетопрофену та тривалості терапії. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у твар= ин спричиняло збільшення пре- та постімплантаційних втрат і підвищення ембріофетальної летальності. Крім того, у тварин, яким застосовували інгібі= тори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалась частота виникн= ення вад розвитку плода, у тому числі аномалій серцево-судинної системи. Тим не менше, дослідження декскетопрофену трометамолу на тваринах не виявили токсичності по відношенню до репродуктивних органів.

З 20-го тижня вагітності застосування декскетопрофену може спричинити олігогідрамніон внаслідок дисфункції нирок плода. Це може статися невдовзі після початку лікування і зазвичай є оборотним після припинення застосування лікарського засобу.=

Крім того, після прийому декскетопрофену вагітними у другому триместрі вагітності повідомлялося про випадки звуження артеріальної протоки у плода, більшість з яких минули після припинення лікування.

У І та ІІ триместрах вагітності застосування лікарського засобу можливе тільки при крайній необхідності.

При застосуванні лікарсь= кого засобу жінкам, які планують вагітність, або у І та ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу протягом яком= ога коротшого терміну лікування.

Допологовий моніторинг щ= одо олігогідрамніону та звуження артеріальної протоки слід розглянути після впл= иву декскетопрофену протягом декількох днів, починаючи з 20-го гестаційного тиж= ня. Застосування лікарського засобу слід припинити, якщо виявлено олігогідрамні= он або звуження артеріальної проток= и у плода.

Під час ІІІ триместру ва= гітності усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють:

ризики для плода:

·      =    кардіопульмо= нальний токсичний синдром (звуження/закупорка артеріальної протоки та легенева гіпертензія);

·      =    порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя (див. вище);

для матері та дитини наприкінці вагітності:

·   &nb= sp;     подовження ч= асу кровотечі (ефект пригнічення агрегації тромбоцитів), що можливе навіть за у= мови застосування низьких доз;

·   &nb= sp;     затримка скорочення матки з відповідною затримкою пологів та затяжними пологами.

Період годування гру= ддю

Даних щодо проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає. Застосування лікарського засобу протипоказане у період годування груддю.

Фертильність

Як і всі інші НПЗЗ, декскетопр= офен може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовува= ти жінкам, які планують вагітність. Жінкам, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження на предмет безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування лікарського засобу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

Під час застосування декскетопрофену можливе виникнення запаморочення, порушення зору або сонливості. У таких випадках можливе погіршення здатност= і до швидкого реагування, орієнтування в дорожній ситуації та до керування автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Дорослі<= /o:p>

Рекомендована доза становить 50 мг з інтервал= ом 8–12 годин.

У разі необхідності повторну дозу вводити чер= ез 6 годин.

Максимальна добова доза не має перевищувати 1= 50 мг.

Лікарський засіб призначений = для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не довше 2-х діб). =

Пацієнтів слід переводити на пероральне застосування аналгетиків, якщо це можливо.

Побічні реакції можна скоротити за рахунок застосування найменшої ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для покращення стану.

При післяопераційних болях середнього або сильного ступеня тяжкості лікарський засіб можна застосовувати за показання= ми у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками. <= o:p>

Па= цієнти літнього віку

Таким пацієнтам коригування дози зазвичай не потрі= бне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза лікарського засобу, а саме – максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.

Па= цієнти з порушеннями функції нирок

Пацієнтам із порушенням функції нирок легкого ступ= еня (кліренс креатиніну 60–89 мл/хв) максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. Пацієнтам з порушенням функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <59 мл/хв) застосування лікарського засобу протипоказане.

Па= цієнти з порушеннями функції печінки

Пацієнтам з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (5–9 балів за = шк= алою Чайлда–П’ю) слід зменшити максима= льну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. Пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (10–15 балів за шкалою Чайлда–П’ю) застосування лікарськ= ого засобу протипоказане.

Спосіб застосування

Внутрішньом’язове введення

Вміст ам= пули (2 мл розчину для ін’єкцій) слід повільно вводити глибоко у м’язи.

Внутрішньовенна інфузія

Вміст ам= пули (2 мл розчину для ін’єкцій) розвести у 30–100 мл 0,9 % розчину натрію хлори= ду, у розчині глюкози або розчині Рінгера-лактату.

Розчин д= ля інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Приготовлений розчин має бути прозорим. <= /p>
Інфузію = слід проводити внутрішн= ьовенно повільно протягом 10–30 хвилин.

Не допус= кати впливу природного денного світла на приготовлений розчин.

Лікарськ= ий засіб, розведений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або у розчині глюко= зи, можна змішувати з допаміном, гепарином, гідроксизином, лідокаїном, морфіном, петидином та теофіліном.

Лікарськ= ий засіб не можна змішувати у розчині для інфузій з прометазином та пентазоцин= ом.

Внутрішньовенна ін’єкція (болюсне введення).

Вміст ам= пули (2 мл розчину для ін’єкцій) вводити внутрішньовенно повільно протягом не менше 15 секунд.

Лікарськ= ий засіб можна змішувати у малих об’ємах (наприклад, у шприці) з розчинами для ін’єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.

Лікарськ= ий засіб не можна змішувати у малих об’ємах (наприклад, у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазо= цину, петидину та гідроксизину тому, що утворюється білий осад.

Розведені розчини для інфузій не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.

Лікарський засіб можна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.

При внутрішньом’язовому або внутрішньовенному болюсному застосуванні лікарський засіб слід негайно ввести після того, як він був набраний з ампули. Розчин = для внутрішньовенної інфузії слід застосовувати одразу після його приготування.=

При зберіганні розведених розчинів лікарського засобу у поліетиленових пакетах = або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлоз= и, поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін вмісту діючої речови= ни внаслідок сорбції не спостерігалося.

Лікарськ= ий засіб призначений для одноразового застосування, тому залишки готового розч= ину слід утилізувати.

Перед введенням лікарського засобу слід візуально перевірити, що розчин прозорий = та безбарвний. Розчин, що містить тверді частки, застосовувати не можна. =

<= /span>

Діти.<= /i>

Лікарський засіб не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.

Передозування.

Симптоматика передозування невідома. Аналогіч= ні засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, б= іль у животі) та нервової системи (сонливість, запаморочення, дезорієнтація, головний біль).

При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану пацієнта. Декскетопро= фен видаляється з організму за допомогою діалізу.

Побічні реакції.

Нижче зазначені розподілені за органами та системами органів і частотою виникнення побічні реакції, зв’язок яких із декскетопрофеном, за даними наявних клінічних досліджень, визнаний як мінім= ум можливим, а також побічні реакції, повідомлення про які були отримані у постмаркетинговий період. Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: часто (≥ 1/100 < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 < 1/100); рідко (≥ 1/10000 < 1/1000); дуже рідко (<1/10000), невідомо (частоту не можна визначити за наявними даними).

З = боку крові/лімфатичної системи:

нечасто – анемія; дуже рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія.

З = боку імунної системи:

рідко – набряк гортані; дуже рідко – анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок.<= /span>

З боку харчування та обміну речо= вин:

рідко – гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертригліцеридемія, анорексія, відсутність апетиту.

З боку психіки:

нечасто – безсоння, занепокоєність.

З боку нервової системи:

нечасто – головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – парестезії, непритомність.

З боку органів зору:<= /span>

нечасто – нечіткість зору.

З боку органів слуху:=

нечасто – вертиго; рідко – дзвін у вухах.

З боку серця:<= /i>

нечасто – пальпітація; рідко – екстрасистолія, тахікардія; невідомо – синдром Коуніса.

З боку судинної системи:

нечасто – артеріальна гіпотензія, припливи; рідко – артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт поверхневих вен.

З боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння:

рідко – брадипное; дуже рідко – бронхоспазм, задиш= ка.

З боку травного тракту:

часто – нудота, блювання; нечасто – біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блювання з домішками крові, сухість у роті; рідко – виразкова хвороб= а, кровотеча або перфорація; дуже рідко – панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: =

рідко – гепатоцелюлярна патологія.

З боку шкіри та підшкірних ткани= н:

нечасто – дерматити, свербіж, висипання, підвищене потовиділення; рідко= – кропив’янка, вугри; дуже рідко – синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибілізація; невідомо – фіксований медикаментозний висип.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної ткан= ини:

рідко – ригідність м’язів, скутість у суглобах, м’язові судоми, біль у спині.

З боку нирок та сечовивідних шля= хів:

рідко – гостра ниркова недостатність, поліурія, нирковий біль, кетонурі= я, протеїнурія; дуже рідко – нефрит, нефротичний синдром.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:

рідко – менструальні порушення, порушення функції передміхурової залози= .

З боку організму в цілому та реа= кції у місці введення:

часто – біль у місці ін’єкц= ії, реакції у місці ін’єкції, у тому числі запалення, гематома, кровотеча; неча= сто – пропасниця, підвищена втомлюваність, болі, озноб, астенія, нездужання; рі= дко – тремтіння, периферичні набряки.

Дослід= ження:

рідко – відхилення у показниках печінкових проб.

Порушення з боку травного трак= ту спостерігалися найчастіше.

Можливий розвиток виразкової хвороби, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку.

За наявними даними, на тлі застосування декскетопрофену може виникати нудота, блювання, діарея, метеор= изм, запор, диспептичні явища, біль у животі, мелена, блювання з домішками крові, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороба Крона. Рідше спостерігає= ться гастрит.

Також відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ.

Як і у випадку застосування ін= ших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт, що загалом виникає= у пацієнтів, хворих на системний червоний вовчак або на змішані захворювання сполучної тканини, та реакції з боку крові (пурпура, апластична та гемоліти= чна анемія, рідко – агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку). Можливі буль= озні реакції, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).

Відповідно до результатів клінічних досліджень та епідеміологічних даних, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може супроводжуватися деяким збільшенням ризику розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій, наприклад, інфаркту міокарда та інсульту.

Повідомлення про підозрю= вані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки пі= дозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.<= /b>

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Лікарський засіб не можна змішувати у малих об’ємах (наприклад, у шприці) з розчинами допаміну, прометазину пентазоцину, петиди= ну та гідроксизину, тому що утворюється білий осад.

Розведений розчин для інфузій, отриманий, як зазна= чено в розділі «Внутрішньовенні інфузії», не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.

Упаковка.

По 2 мл в ампулі; по 5 а= бо по 6 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 1 або 2 контурні чарункові упаковки в картонній коробці.

=

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник. =

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш./ =

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

Місцезнаходження виробника та ад= реса місця провадження його діяльності.

ОПЗЧ, квартал Г.О.Паша, 6-та вул= иця, №30, Черкезкой/Текірдаг, Туреччина/

COSB G.O.Pasa Mah. 6. Cad. No:30, Cerkezkoy/Tekirdag, Turkey.