ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу=

АНАГРЕЛІД-ВІСТА

(ANAGRELIDE-VISTA)<= o:p>

Склад:

діюча речовина: аnagrelid;

1 капсула тверда містить анагреліду гідрохлориду моногідрату 1,22 мг еквівалентно анагреліду 1 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, повідон, лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат;

склад капсули: желатин, титану діоксид (Е 171); заліза оксид чор= ний (Е 172).

Лікарська форма. Капсу= ли тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: капсула із сірим корпусом та кришечкою.

Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Антинеоп= ластичні засоби. Анагрелід. Код АТХ L01X X35.

&nb= sp;

Фармакол= огічні властивості.

Фармакод= инаміка.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Механізм дії.

Анагрелід – інгібітор фосфодіестерази III циклічного АМФ. Механізми, за допомогою яких анагрелід зумовлює зниження кількості тромбоцитів, досі вивчаються. У процесі дослідж= ень було виявлено, що анагрелід пригнічує експресію факторів транскрипції, серед яких GATA-1 та FOG-1, що відіграють роль при мегакаріоцитопоезі, цим самим знижуючи утворення тромбоцитів. Дослідження формування мегакаріоцитів in vitro показали, що у людей пригнічення формування тромбоцитів, зумовлене анагрелідом, пов’язане зі сповільненням дозрівання мегакаріоцитів, зменшенням їх розміру та щільності. Аналогічні результати in vivo<= /i> були отримані із біопсійних зразків кісткового мозку пацієнтів, які застосовували анагрелід.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Клінічна ефективність та безпека= .

Безпека та ефективність анагрелі= ду як лікарського засобу, що знижує рівень тромбоцитів, оцінювалися у процесі досліджень, до яких було залучено понад 4000 пацієнтів із мієлопроліфератив= ною неоплазмою. У пацієнтів з есенціальною тромбоцитемією повною ремісією вважа= лося зменшення кількості тромбоцитів до ≤ 600x10⁹/л або на ≥ 50 % від початкових показників, при цьому цей результат зберігався протягом понад 4 тижнів. Під час досліджень період повної ремісії становив від 4 до 12 тижнів. Зважаючи на клінічні переваги, ризик розвитку тромбогеморагічних побічних дій незначний.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:NL'>Вплив на частоту серцевих скороч= ень та комплекс QT.

Вплив двох доз анагреліду (0,5 м= г та 2,5 мг, одноразові дози) на частоту серцевих скорочень (ЧСС) та комплекс QT оцінювався під час подвійного сліпого рандомізованого плацебо- та активно контрольованого перехресного дослідження серед здорового дорослого населення чоловічої та жіночої статі. Збільшення ЧСС, пов’язане зі збільшенням дози лікарського засобу, було зафіксоване протягом перших 12 годин. Максимальне збільшення ЧСС відбулось при максимальній концентрації анагреліду. Максимальна зміна середнього значення ЧСС була зафіксована через 2 години п= ісля застосування анагреліду та становила +7,8 уд/хв для 0,5 мг і +29,1 уд/хв для 2,5 мг. Транзито= рне збільшення середнього значення QTc для обох доз було зафіксоване при збільш= енні ЧСС, а максимальна зміна середнього значення QTcF становила +5,0 мс через 2 години для 0,5 мг та +10 мс через годину для 2,5 мг.

Діти.

Під час дослідження, в якому взя= ли участь 8 дітей та 10 підлітків (серед них були ті, хто раніше не приймав анагрелід, та ті, хто приймав його протягом 5 років до дослідження), середн= ій показник тромбоцитів зменшився до контрольованого рівня через 12 тижнів лікування. Середня добова доза була вищою у підлітків. У процесі педіатричн= ого реєстрового дослідження під час застосування анагреліду середній показник тромбоцитів зменшився порівняно з початковим та залишався контрольованим пр= отягом 18 місяців у 14 дітей із есенціальною тромбоцитемією (4 дітей та 10 підлітків). Протягом попередніх відкритих досліджень зниження середньої кількості тромбоцитів було зафіксовано у 7 дітей та 9 підлітків, при цьому період лікування становив від 3 місяців до 6,5 років. Середня добова д= оза анагреліду протягом усіх досліджень серед дітей із есенціальною тромбоцитем= ією була різною, проте дані свідчать про те, що у лікуванні підлітків можна призначати дозу для дорослих, а найнижча початкова доза для дітей віком від= 6 років становить 0,5 мг на добу (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»). Під час лікування дітей необхідно обережно підбирати дозу в індивідуальному порядку.

Фармакок= інетика.

Абсорбція.

При пероральному застосуванні лікарського засобу 70 % анагреліду швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. При прийомі натщесерце максимальна концентрація у плазмі крові (C_max) досягається через 1 годину після застосування. Фармакокінетичні дані, отрим= ані у здорових добровольців, свідчать, що вживання їжі знижує C_max анагреліду на 14 %, але при цьому підвищується його середня концентрац= ія в сечі на 20 %. Одночасне вживання їжі також знижує C_max активного метаболіту, 3-гідрокси-анагреліду, на 29 %, але не впливає на його середню концентрацію в сечі.

Біотрансформація.

Анагрелід метаболізується ізоферментом CYP1A2 у фо= рму 3-гідрокси-анагреліду, який далі метаболізується ізоферментом CYP1A2 у неактивний метаболіт, 2-аміно-5,6-дихлоро-3,4-дигідрокіназолін. =

Вплив омепразолу, індуктора CYP1A2, на фармакокіне= тику анагреліду досліджували у 20 здорових дорослих добровольців після багаторазового прийому дози 40 мг один раз на добу. Результати дослідження показали, що омепразол знижував показники AUC(0-∞), AUC(0-t) та Cmax на 27 %, 26 % і 36 % відповідно; відповідні значення для 3-гідроксианагрелі= ду, метаболіту анагреліду, були знижені на 13 %, 14 % і 18 % відповідно.=

Виведення

Період напіврозпаду анагреліду короткий, приблизно 1,3 години, дані про його накопичення у плазмі крові відсутні. Менше 1 % анагреліду виводиться зі сечею. Середній показник = 2‑аміно-5,6-дихлоро-3,4-дигідрокіназоліну в сечі становить 18‑35 % від отриманої дози. Крім того, відсутні дані про автоіндукцію кліренсу анагреліду.

Лінійність.

Пропорційність до дози знаходиться у межах 0,5R= 09;2 мг.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:NL'>Діти.

Фармакокінетичні дані, отримані в дітей та підлітків із есенціальною тромбоцитемією (від 7 до 16 років),= які приймали анагрелід натщесерце, свідчать про те, що нормалізована експозиція дози, C_max та максимальна концентрація в сечі були вищі у цій гр= упі пацієнтів порівняно з дорослими. Також спостерігалась тенденція до підвищен= ня дози для забезпечення утворення активних метаболітів.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:NL'>Пацієнти літнього віку

Після порівняльного аналізу фармакокінетичних дани= х, отриманих у пацієнтів літнього віку із ЕТ (віком від 65 до 75 років), які приймали анагрелід натщесерце, та даних дорослого населення (віком від 22 д= о 50 років) було виявлено, що C_max та максимальна концентрація в сечі анагреліду була на 36 % та 61 % вищою відповідно у пацієнтів літн= ього віку, проте C_max та максимальна концентрація в сечі активного метаболіту, 3‑гідрокси анагреліду, була відповідно на 42 % та 37 = ;% нижчою у цій групі пацієнтів. Ці відмінності, вірогідно, зумовлені ниж= чим пресистемним метаболізмом анагреліду у 3‑гідрокси анагреліду у пацієн= тів літнього віку.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Анагрелід показаний для зниження підвищеного рівня тромбоцитів пацієнтам із високим ризиком розвитку есенціа= льної тромбоцитемії, які не сприймають поточне лікування, або якщо це лікування не знижує рівень тромбоцитів до необхідного рівня.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Група ризику.<= /u>

У групі ризику розвитку есенціал= ьної тромбоцитемії перебувають пацієнти, які мають одну або кілька таких ознак:<= o:p>

-        вік від 60 років;

-        кількість тромбоцитів понад 1000 х 10⁹/л;

-        наявність в анамнезі тромбоемболії та порушень кровообігу.

=

Протипоказання.

-        = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp; Підвищена чутливість до анагреліду або до будь-яко= го з компонентів лікарського засобу.

-        = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp; Середній або тяжкий ступінь печінкової недостатнос= ті.

= -      =     Середній або тяжкий ступінь ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 50 мл/хв).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій.

Немає достатніх даних щодо фармакокінетичної або фармакодинамічної взаємодії анагреліду з іншими лікарськими засобами.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:EN-GB'>Вплив інших лікарських засобі= в.

Дослідження лікарської взаємодії in vivo у людини продемонстрували, що дигоксин і варфарин не впливають на фармакокінетичні показники анагреліду.

Інгіб= тори CYP1A2.

Анагрелід метаболізується в основному ізоферментом CYP1A2. Відомо, що д= еякі лікарські засоби, включаючи флувоксамін та еноксацин, пригнічують активність ізоферменту CYP1A2, тому такі лікарські засоби теоретично можуть несприятли= во впливати на кліренс анагреліду.

Індуктори CYP1A2.

Індуктори CYP1A2, такі як омепра= зол, можуть зменшувати вплив анагреліду, збільшуючи його основний активний метаболіт. Наслідки безпеки та ефективності анагреліду не встановлені. Тому пацієнтам, які приймають супутні індуктори CYP1A2, рекомендується клінічний моніторинг. У разі необхідності можна коригувати дози анагреліду. Вплив&= nbsp;анагреліду на інші лікарські засоби.

Анагрелід має властивості слабкого інгібітора ізоферменту CYP1A2 і теоретично може взаємодіяти з іншими лікарськими засобами, кліренс яких відбувається за таким самим механізмом, наприклад із теофіліном.=

Анагрелід – інгібітор фосфодіестерази III. Не рекомендується одночасне застосування анагреліду з іншими інгібіторами фосфодіестерази III, такими як мілринон, еноксимон, амринон, олпринон та цилостазол.

Дослідження in vivo взаємод= ії у людей показали, що анагрелід не впливає на фармакокінетику варфарину та дигоксину.

У рекомендованих дозах для лікування есенціальної тромбоцитемії анагрел= ід може посилювати дію інших лікарських засобів, які пригнічують або модифікую= ть функцію тромбоцитів, наприклад ацетилсаліцилової кислоти. Дослідження щодо взаємодії, проведені на здорових добровольцях, показали, що сумісне застосування анагреліду з повто= рною дозою 1 мг 1 раз на добу і 75 мг ацетилсаліцилової кислоти 1 раз на добу мо= же посилити ефекти агрегації антитромбоцитів кожної активної речовини порівнян= о зі застосуванням тільки ацетилсаліцилової кислоти. У деяких пацієнтів з есенці= альною тромбоцитемією, які одночасно лікувались ацетилсаліциловою кислотою та анагрелідом, виникали випадки масивних кровотеч. До початку одночасного застосування ацетилсаліцилової ки= слоти та анагреліду потрібно оцінити потенційний ризик розвитку геморагій, особли= во у пацієнтів із високим ризиком. У деяких пацієнтів анагрелід може спричи= няти розлади функції кишечнику і може порушувати всмоктування пероральних гормональних контрацептивів.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Взаємодія з продуктами харчуванн= я.

Вживання їжі уповільнює всмоктування анагреліду, але не призводить до суттєвого впливу на його системний вплив. Вплив їжі на біодоступність не вважається клінічно значущим для застосування анагреліду.

Педіатрична популяція: дослідження взаємодій було проведено тільки у дорослих.=

Особливості застосування.

Печінкова недостатність.

Потенційний ризик і переваги від застосування анагреліду пацієнтам із легким ступе= нем печінкової недостатності необхідно ураховувати перед призначенням анагрелід= у. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб для лікування пацієнт= ів із підвищеним рівнем трансамінази (> 5 разів вище верхньої межі нор= ми) (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Ниркова недостатність.

Потенційний ризик і переваги від застосування анагреліду пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно ураховувати перед призначенням терапії анагрелідом (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

= Ризик тромбоутворення.

Потрібно уникати раптового припинення лікування через ри= зик раптового підвищення кількості тромбоцитів, що може призвести до потенційно летальних тромботичних ускладнень, таких як інфаркт мозку. Пацієнтам слід повідомити, як розпізнати ранні ознаки та симптоми, що вказують на тромботи= чні ускладнення, такі як інфаркт мозку. У разі появи таких симптомів необхідно звернутися по медичну допомогу.

Припинення лікування.

У разі переривання дозування або відміни лікування відновлення кількості тромбоцитів є змінним, але кількість тромбоцитів почне збільшуватися протягом 4 днів після припинення лікування анагрелідом і повернеться до рівня, що передував лікуванню, протягом 10–14 днів, можливо, піднявшись вище початкових значень. Тому необхідно часто контролювати рівень тромбоцитів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Монітори= нг.

Під час лікування необхідний ретельний контроль клінічного стану пацієнта, який включає загальний аналіз крові (гемоглобін, лейкоцити і тромбоцити), оцінку функції печінки (рівня аланінаміно-трансфер= ази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ)), функції нирок (концентрації креатиніну і сечовини у сироватці крові) та вміст електролітів (калій, магн= ій та кальцій).

Серцево-судинна система.=

Спостерігалися випадки шлуночков= ої тахікардії типу «пірует», вентрикулярної тахікардії, кардіоміопатії, кардіомегалії та застійної серцевої недостатності (див. розділ «Побічні реакції).

Анагрелід слід з обережністю застосовувати пацієнтам із відомими факторами ризику подовження інтервалу Q= T, такими як вроджений синдром подовженого інтервалу QT, набуте подовження інтервалу QT в анамнезі, прийом лікарських засобів, що здатні спричиняти подовження інтервалу QTc та гіпокаліємію.

З обережністю слід призначати анагрелід пацієнтам, які можуть мати вищу максимальну концентрацію анагрелі= ду та його активного метаболіту – 3-гідроксі-анагреліду у плазмі крові, наприк= лад печінкова недостатність або застосування інгібіторів ізоферменту CYP1A2 (ди= в. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). <= /span>Рекомендується ретельний моніторинг інтервалу QTc.=

Пацієнтам зі серцево-судинними захворюваннями перед призначенням лікування анагрелідом необхідно провести кардіологічне обстеження (електрокардіограма та ехокардіограма). Перед застосуванням анагреліду слід відкоригувати гіпокаліємію або гіпомагніємію = та під час лікування контролювати їх стан.

Анагрелід інгібує фосфодіестеразу III циклічного АМФ, через свою позитивну інотропну та хронотропну дію його = слід обережно застосовувати у лікуванні пацієнтів будь-якого віку та пацієнтів із можливими захворюваннями серця. Крім того, були зафіксовані серйозні побічні дії з боку серцево-судинної системи серед пацієнтів, які не мали захворювань серця та пройшли кардіологічне обстеження перед початком лікування. Анагрел= ід необхідно застосовувати тільки у випадку, якщо очікувана користь переважає потенційний ризик.

Дихальна система.

Повідомляли про випадки легеневої гіпертензії у пацієнтів, які застосовували анагрелід. Перед початком і під час лікування анагрелідом слід оцінювати наявність симптомів серцево-судинних захворювань.=

Діти.

Існують обмежені дані щодо застосування анагреліду дітям, тому його слід застосовувати з обережністю цій групі пацієнтів (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Спосіб застосування та дози» та «Поб= ічні реакції»).

Як і у дорослих, перед початком лікування та під час лікування необхідно здійснювати регулярну оцінку загального аналізу крові, функцій серцево-судинної системи, печінки та ниро= к.

Захворювання може прогресувати у мієлофіброз або гострий мієлолейкоз. Оскільки вірогідність такої прогресії невідома, тривалість захворювання у дітей довша, тому ризик розвитку злоякі= сних новоутворень у них вищий, ніж у дорослих. Необхідний регулярний контроль прогресії захворювання у дітей, який відповідає стандартній клінічній практ= иці, а саме фізичний огляд, оцінка релевантних маркерів та біопсія кісткового мо= зку. Слід здійснювати невідкладну оцінку будь-яких патологій та вживати відповідні заходи, до яких належить зменшення дози, тимчасове або остаточне припинення застосування лікарського засобу.

Клінічно значущі взаємодії.<= /p>
Анагрелі= д – інгібітор фосфодіестерази III. Не рекомендується одночасне застосування ана= греліду з іншими інгібіторами фосфодіестерази III, такими як мілринон, еноксимон, амринон, олпринон та цилостазол.

Одночасне застосування анагреліду та ацетилсаліцилової кислоти пов’язане з обширними захворюваннями кровообігу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засо= бами та інші види взаємодій»).

Важлива інформація про допоміжні речовини:

1 капсула містить лактози моногідрату 56 мг та лак= този 65,80 мг.

Тому пацієнтам з уродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози чи галактози або дефіцитом лактази не можна приймати = цей лікарський засіб.

=

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку.<= /p>
Жінкам репродуктивного віку, які приймають анагрелід, слід застосовувати контрацептиви.

Вагітність.

Немає адекватних даних щодо застосування анагреліду вагітним або жінкам, які годують груддю. Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик впливу на плід невідомий. Застосування анагреліду вагітним жінкам не рекомендується.<= /o:p>

Якщо жінка застосовує анагрелід у період вагітності або завагітніла у період застосування лікарського засобу, її слід попередити про ризик для плода.

Жінкам репродуктивного віку, які приймають анагрел= ід, слід застосовувати контрацептиви.

Період годування груддю.

Невідомо, чи проникає анагрелід у грудне молоко. Дослідження на тваринах показали екскрецію анагреліду та його метаболітів у грудному молоці. Ризик для новонародженого або немовляти не виключається, тому у разі необхідності застосування лікарського засобу слід припинити годування груддю.

Фертильність.

Дані щодо впливу анагреліду на фертильність відсутні. У самців щурів анагрелід не впл= ивав на фертильність або репродуктивну функцію. У самиць щурів, яким застосовували дози, що перевищували терапевтичні, анагрелід порушував імплантацію.

&= nbsp;

Здатні= сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Необхідно утримати= ся від керування транспортними засобами та іншими механізмами пацієнтам, у яких під час застосування лікарського засобу виникають запаморочення.

Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування. Капсули необхідно ковтати цілими. Не розламувати і не розводити вміст у рідині.

Терапію лікарським засобом Анагрелід-Віста здійснює лікар, який має досвід лікування есенціальної тромбоцитемії.

Дозуванн= я.

Рекомендована початкова доза анагреліду становить = 1 мг на добу, яку можна застосовувати перорально у 2 прийоми по 0,5 мг*. Початкову дозу слід підтримувати протяг= ом 1 тижня. Через 1 тиждень дозу можна змінювати індивідуально, д<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>озу треба доводити до мінімальної ефект= ивної, яка буде достатньою для зниження/підтримання кількості тромбоцитів на рівні нижче 600×10⁹/л, в ідеалі – на рівні від 150×10⁹/л до 400×109/л. Збільшення дози лікарського засоб= у не має перевищувати 0,5 мг* на добу протягом 1 тижня. Максимальна однораз= ова доза лікарського засобу не повинна перевищувати 2,5 мг. Максима= льна добова доза, яку застосовували у період клінічних досліджень анагреліду, становила 10 мг на добу. Результати лікування анагрелідом необхідно регулярно контролювати (див. розділ «Особливості застосування»).

У перший тиждень лікування вимірювання кількості тромбоцитів слід проводити кожні 2 дні, далі, як мінімум, кожен тижден= ь до моменту досягнення постійної дози. Зазвичай зменшення кількості тромбоцитів спостерігається протягом 14‑21 дня від початку лікування = та у більшості пацієнтів адекватний результат лікування спостерігається та підтримується зі застосуванням дози 1‑3 мг на добу (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Особли= ві групи пацієнтів.

Пацієнти літнього віку.<= o:p>

Відмінності фармакокінетики анагреліду, що спостерігалися у пацієнтів літнього та молод= шого віку з есенціал= ьною тромбоцитемією, не вимагали коригування початкової дози або процедури титрування дози до досягнення індивідуальної оптимальної підтримуючої дози. Клінічні досліджен= ня щодо застосування анагреліду, у якому брали участь 50 % пацієнтів віком від 60 років, показали, що ці пацієнти не вимагали ніяких вікових змін у дозуванні. Однак у пацієнтів цієї вікової групи у 2 рази частіше відзначали= ся серйозні побічні реакції, в основному з боку серцево-судинної системи.

Порушення функції нирок.=

Дотепер немає даних щодо фармакокінетики анагреліду у пацієнтів з порушеннями функції нирок, то= му перед застосуванням лікарського засобу слід зважити користь і можливий ризик лікування (див. розділ «Протипоказання»).

Порушення функції печінк= и.

Дотепер немає даних щодо фармакокінетики анагреліду у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Оскільки печінковий метаболізм є основним шляхом кліренсу лікарс= ького засобу, то можна очікувати, що порушення функції печінки будуть впливати на цей процес. Не рекомендує= ться застосовувати анагрелід хворим із помірними або тяжкими порушеннями функції печінки. Хворим зі слабкими порушеннями функції печінки перед застосуванням анагреліду слід співставити користь і можливий ризик лікування (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
*Застосовувати препарати анагреліду у відповідному дозуванні.

<= /span>

Діти.

Безпека та ефективність застосув= ання анагреліду дітям не досліджувалися. Оскільки досвід застосування анагреліду= цій групі обмежений, лікарський засіб слід застосовувати з обережністю. У = разі відсутності особливих рекомендацій у педіатрії, критерії діагностики ВООЗ д= ля визначення есенціальної тромбоцитемії серед дорослого населення можна використовувати для діагностики дітей. Слід ретельно виконувати рекомендаці= ї з діагностики есенціальної тромбоцитемії, а у сумнівних випадках здійснювати повторну діагностику для того, щоб відрізнити вроджений та набутий тромбоци= тоз. При цьому може виникнути необхідність у проведенні генетичного аналізу та біопсії кісткового мозку. Зазвичай у педіатрії циторедуктивну терапію застосовують для пацієнтів із високим ризиком. Анагрелід можна застосовувати тільки тоді, коли є ознаки прогресії захворювання або ж пацієнт страждає від тромбозу.

У разі застосування анагреліду необхідно здійснювати постійний моніторинг співвідношення користі та ризику= , а також робити періодичну оцінку його подальшого застосування. Цільові п= оказники тромбоцитів визначаються лікарем залежно від індивідуальних особливостей пацієнта.

Якщо через 3 місяці застосування= лікарського засобу дітям не було досягнуто задовільного результату, слід розглянути можливість припинення терапії.

Поточні наявні дані подані у розділах «Фармакологі= чні властивості», «Особливості застосування», «Побічні реакції», проте рекоменд= ації щодо дозування відсутні.

=

Передозування.=

Дотепер є невелика кількість даних про навмисне передозування анагрелід= ом. Симптоми. Відзначали невелику кількість випадків передозування анагреліду, симптоми включали синусову тахікардію та блювання і зникали при симптоматич= ній терапії. Лікування. Специфічного антидоту до анагреліду не існує. У випадку передозування пацієнт має бути під ретельним медичним наглядом. Необхідно контролювати кількість тромбоцитів у крові. При передозуванні застосування лікарського засобу слід припинити, поки кількість тромбоцитів = не прийде у норму. Анагрелід при застосуванні у дозах, вищих за рекомендовані, спричиняв зниження артеріального тиску з періодичною гіпотензією. Одноразова доза анагреліду 5 мг може призвести до зниження артеріального тиску, що супроводжується запамороченням.
=

Побічні реакції.

Короткий опис профілю безпеки

Безпека анагреліду була дослідже= на в чотирьох відкритих клінічних дослідженнях.

Безпеку анагреліду оцінювали в т= рьох дослідженнях за участю 942 пацієнтів, які отримували лікарський засіб у середній дозі 2 мг/добу. 22 пацієнти з даного дослідження отримували анагре= лід протягом 4 років.

Безпеку анагреліду оцінювали у б= ільш пізньому дослідженні за участю 3660 пацієнтів, які отримували анагрелід у середній дозі 2 мг/добу. 34 пацієнти з даного дослідження отримували анагре= лід протягом 5 років.

Найпоширенішими побічними реакціями, які пов’язують з лікуванням анагрелідом, були головний біль (14 %), відчуття серцебиття (9 %), затримка рідини, нудота (6 %) та діарея    (= 5 %).

Дані побічні реакції передбачувані на основі фармакології анагреліду (інгібування ФДЕ III). Поступове титрування дози може допомогти зменшити виникнення побічних реакцій (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:NL'>Табличний перелік побічних реакц= ій

Інформація, доступна на сьогоднішній день про побі= чні реакції під час клінічних досліджень, післяреєстраційних досліджень та спонтанних повідомлень, подана нижче у таблиці.

З урахуванням класу органів та систем, інформ= ація про побічні реакції подана наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути визначена за існуючими даними).

У кожній групі побічні реакції представлені у порядку зменшення тяжкост= і.

MedDRA=

Органи та системи

Частота побічних дій

Дуже часто

Часто

Нечасто

Рідко

Частота невідома

З боку крові та лімфатичної системи<= /o:p>

анемія

панцитопенія, тромбоцитопенія, геморагія, підшкі= рний крововилив

З боку обміну речовин, метаболізму

затримка рідини

набряк, втрата маси тіла

збільшення маси тіла

З боку нервової системи<= /o:p>

головний біль

запаморочення

депресія, амнезія, сплутаність свідомості, безсо= ння, парестезія, гіпестезія, нервовість, сухість у роті

мігрень, дизартрія, сонливість, порушення координації

церебр= аль-ний інфаркт*

З боку органів зору= <= /o:p>

двоїння в очах, порушення зору

З боку органів слуху та вестибулярного апарату

шум у вухах

З боку серцево-судинної системи<= /o:p>

тахікардія, часте серцебиття

шлуночкова тахікардія, серцева недостатність із застійними явищами, фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія, арит= мія, гіпертензія, втрата свідомості

інфаркт міокарда, кардіоміопатія, кардіомегалія, перикардіаль-ний випіт, стенокардія, постуральна гіпотензія, вазодилатаці= я, стенокардія Принцметала

дво-направлена тахікардія

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння<= /span>

легенева гіпертензія, пневмонія, плевральний вип= іт, диспное, носова кровотеча

пульмонарний інфільтрат=

інтерстиіальне захворю-вання легень, включно з пульмонтом та алергічним альвеолітом

З боку шлунково-кишкового тракту<= /o:p>

діарея, блювання, біль у животі, нудота, метео-р= изм

шлунково-кишкові геморагії, панкреатит, анорексі= я, розлад травлення, запор, шлунково-кишковий розлад

коліт, гастрит, кровоточивість ясен

З боку печінки і жовчовивідних шляхів

підвищення рівня печінкових ферментів=

гепатит

З боку шкіри та підшкірної клітковини<= /o:p>

висипання

алопеція, свербіж, зміна кольору шкіри

сухість шкіри

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини<= /p>

артралгія, міалгія, біль у спині

З боку нирок та сечовидільної системи

імпотенція

ниркова недостатність, ніктурія

тубулоін-терстиціальний нефрит=

Загаль= ні розлади та реакції у місці введення

втома

біль у грудях, гарячка, озноб, нездужання, слабк= ість

грипоподібний синдром, біль, астенія<= /span>

Лабораторні показники

підвищення рівня креатиніну в крові

*Церебральний інфаркт (див. розділ «Особливості застосування» («Ризик тромбоутворення»)).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Діти

У клінічних дослідженнях або в рамках реєстру захвор= ювань за участю 48 пацієнтів віком від 6 до 17 років (19 дітей і 29 підлітків), я= кі отримували лікування анагрелідом п= ротягом 6,5 років (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Більшість побічних реакцій належали до перелічених в інструкції для медичного застосування.

Дані безпеки обмежені та не дозволяють здійснити порівняльний аналіз результатів, отриманих серед дорослих пацієнтів та дітей (див. розділ «Особливості застосування»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>
<= u>Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані поб= ічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозво= ляє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатн= ості. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи при температур= і не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 100 капсул у пляшці. По 1 пл= яшці у картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

СінтонХіспанія, С.Л.

Місцезнаходження виробника та ад= реса місця провадження його діяльності.

Вул. К/Кастелло, n^о1, СантБоі де Ллобрегат, Барселона, 088= 30, Іспанія.

Дата останнього перегляду.

MedDRA= Органи та системи	Частота побічних дій
Дуже часто	Часто	Нечасто	Рідко	Частота невідома
З боку крові та лімфатичної системи<= /o:p>		анемія	панцитопенія, тромбоцитопенія, геморагія, підшкі= рний крововилив
З боку обміну речовин, метаболізму		затримка рідини	набряк, втрата маси тіла	збільшення маси тіла
З боку нервової системи<= /o:p>	головний біль	запаморочення	депресія, амнезія, сплутаність свідомості, безсо= ння, парестезія, гіпестезія, нервовість, сухість у роті	мігрень, дизартрія, сонливість, порушення координації	церебр= аль-ний інфаркт*
З боку органів зору= <= /o:p>				двоїння в очах, порушення зору
З боку органів слуху та вестибулярного апарату				шум у вухах
З боку серцево-судинної системи<= /o:p>		тахікардія, часте серцебиття	шлуночкова тахікардія, серцева недостатність із застійними явищами, фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія, арит= мія, гіпертензія, втрата свідомості	інфаркт міокарда, кардіоміопатія, кардіомегалія, перикардіаль-ний випіт, стенокардія, постуральна гіпотензія, вазодилатаці= я, стенокардія Принцметала	дво-направлена тахікардія
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння<= /span>			легенева гіпертензія, пневмонія, плевральний вип= іт, диспное, носова кровотеча	пульмонарний інфільтрат=	інтерстиіальне захворю-вання легень, включно з пульмонтом та алергічним альвеолітом
З боку шлунково-кишкового тракту<= /o:p>		діарея, блювання, біль у животі, нудота, метео-р= изм	шлунково-кишкові геморагії, панкреатит, анорексі= я, розлад травлення, запор, шлунково-кишковий розлад	коліт, гастрит, кровоточивість ясен
З боку печінки і жовчовивідних шляхів			підвищення рівня печінкових ферментів=		гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини<= /o:p>		висипання	алопеція, свербіж, зміна кольору шкіри	сухість шкіри
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини<= /p>			артралгія, міалгія, біль у спині
З боку нирок та сечовидільної системи			імпотенція	ниркова недостатність, ніктурія	тубулоін-терстиціальний нефрит=
Загаль= ні розлади та реакції у місці введення		втома	біль у грудях, гарячка, озноб, нездужання, слабк= ість	грипоподібний синдром, біль, астенія<= /span>
Лабораторні показники				підвищення рівня креатиніну в крові